МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

КАФЕДРА «МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Експлуатація спеціалізованих суден»

за темою «Вантажний план навалювального судна»

Виконав

курсант Дерябіна Н. Г._ ______

група_________1407 _________
інститут_______Навігації _____
курс____4___________________
залікова книжка №_219096_____

Одеса – 2023
 МІНИСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

Кафедра «Морські перевезення»

ЗАВДАННЯ №101

ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:

«ВАНТАЖНИЙ ПЛАН НАВАЛЮВАЛЬНОГО СУДНА»

З ДИСЦИПЛІНІ

«ЕКСПЛУАТАЦІЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СУДЕН»

курсанту__Дерябіна Нікіти__________

учбова група ___1407_______________

залікова книжка №

__219096____________

Назва судна ____VLAZAKIS ____ Кількість запасів перед завантаженням:

Початок рейсу __01.09__________ 1. Паливо ______326_ т

Порт відходу___Джизан________ 2. Прісна вода __149__т

Порт приходу ____Пусан_______ 3. Баласт _12987_____т
Заданий диферент_____-0,3_____ 4. Тн.зад= 3,98 м; Тм.зад=5,13м; Тк.зад= 6,24 м

Назва вантажу: ______Зернові пелети_________

Питомий вантажний об’єм_____1,56______ м3/т

Дата видачі: _____________________

 1. ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Т/Х
“VLAZAKIS”

Архітектурно-конструктивний тип: Одно гвинтове, однопалубне, з п'ятьма

вантажними трюмами, з бортовими підпалубними і скуловими танками в
вантажних приміщеннях, з надмірним надводним бортом, машинне відділення,
житлова надбудова і ходовий місток розташовані в кормі..

Класс Регистра: BV HULL, MACH, Bulk carrier BC-A,Grab(20)? CSR,

Holds 2,4 may be empty,ESP, unrestricted navigation, AUT-UMS, VriSTAR-
HULL,INWATERSURVEY,MON-SHAFT
Безперервних палуб: 1
Водонепроникних перегородок:6
Система набору: змішана
Район плавання: необмежений
Таблиці з даними судна можна зайти в додатку 1
 2. ТРАНСПОРТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВАНТАЖУ

2.1 Загальний опис вантажу зернові пелети

Використовується як продукт харчування для тварин, гранульований продукт
харчування для тварин вироблений з зернового лушпиння залежності від якості,
відбір варіюється за рівнем джерела та само посівного зернового матеріалу,
зламане або зсушене ядро, оболонка, бур’янові зерна, мусор, пил або інші
рослинні матеріали. Колір варіюється між коричневим та жовтим.

2.2 Специфічні властивості

норми вантажних
питомий наважувальний

кут природного укосу

робіт т/доб
щільність, т/м3
розміри часток
назва вантажу

порт вивантаження
порт завантаження
об'єм, м3/т

№ ООН
група

довжина: 12-38мм
Зернові пелети 0.64 1.56 С 28 - 24000 37200
діаметр 4-7мм

Розміри: довжина 12-38 мм; діаметр 4-7 мм

Кут природного укосу 28°
Фактор розміщення 1,56 м3/т
2.3 Визначення фактичної вологості вантажу
Для визначення вологості вантажу будемо використовувати метод підсушування.
Для цього необхідно взяти невелику кількість вантажу розміщуємо в спеціальній
сушильній шафі і різниця між сухим вантажем і вологим у відсотковому вигляді і
є фактична вологість вантажу
Можна представити у вигляді формули: W=100-(m3-m4)*(m1-m2) де W –
вологість вантажу; m3, m1 – маса вантажу в грамах до висушування; m2, m4 –
маса вантажу в грамах після висушування
Цей вантаж необхідно тримати як можна більш сухим.
2.4 Схильність до зміщення

Оскільки цей вантаж рухається як зерно тому має велику схильність до зміщення і
оскільки кут природного укосу (максимальний кут який може бути утворений
укосом вільно насипаного сипкого матеріалу) 28 градусів тому вантаж має
властивість сильної сипучості. Також на схильність до зміщення впливає те що
матеріал вважається не злипаючимся.

2.5 Вимоги до штивки вантажу

Штивка виконується відповідно до положень, що вимагаються у
розділах 4 і 5 IMSBC Code.

2.6 Методи, які використовуються для виключення можливості зміщення

навалювальних вантажів
Штивка вантажу зменшує ймовірність зміщення вантажу та мінімізує потрапляння
повітря до вантажу. Повітря, що потрапляє у вантаж, може призвести до його
нагрівання. Щоб звести ці ризики до мінімуму, вантаж повинен бути на
належному рівні, якщо це необхідно.
Вантажні приміщення мають бути настільки заповненими, наскільки це практично
можливо, без надмірного навантаження на нижню конструкцію або між палубну
палубу, щоб запобігти ковзанню твердого насипного вантажу. Слід приділяти
належну увагу кількості твердого насипного вантажу в кожному вантажному
приміщенні, беручи до уваги можливість зсуву, а також поздовжні моменти та
сили судна. Вантаж повинен бути розподілений настільки широко, наскільки це
можливо, до межі вантажного приміщення.

2.7 Небезпечні властивості, у разі прийому для перевезення

небезпечного вантажу
Люди які можуть бути уражені пилом повинні одягати спеціальні респіратори та
захисні окуляри, а також захисний одяг

2.8 Здатність вантажу до самонагрівання і самозагорання;

Цей вантаж не є горючим або має низький ризик возгорання

2.9 Небезпечність вантажу

Вантаж не є небезпечним тому не вимагає якихось особливих умов перевезення

2.10 Максимальна висота вантажу

В цьому розділі розрахуємо максимальну висоту штабеля для того щоб не
пошкодити палубу подвійного дна
Максимальна висота вантажу розраховується за формулою

де - максимально допустимий об’єм вантажу в трюмі, м3

- площа трюму,м2
Розрахуємо максимально допустимий об’єм вантажу
За формулою
За формулою використовуючи всі ці формули можемо дійти
до такої формули = u*q
Розрахуємо максимальну висоту вантажу та отримаємо такі результати
Назва приміщення Максимальна висота вантажу, м
Трюм №1 39
Трюм №2 39
Трюм №3 39
Трюм №4 39
Трюм №5 39
Тобто можна дійти висновку що максимальна висота вантажу
перевищує висоту трюма тобто кожен трюм можна завантажити на
повний об’єм.
3. ПІДГОТОВКА ВАНТАЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ СУДНА ДО
ПРИЙОМУ ВАНТАЖУ
Вантажні трюми повинні бути чистими та сухими відповідно до небезпеки
вантажу. Вантажні трюми повинні не мати запаху. Залишки від попередніх
вантажів, таких як цукор і добрива, можуть спричинити проблеми та призвести
до невдалої перевірки трюму. Невелика кількість цукру може серйозно може
знизити зв'язувальну здатність цементу. Необхідно вжити відповідних заходів
для захисту машинного устаткування і житлових приміщень від пилу вантажу.
Трюмні колодязі вантажних приміщень повинні бути захищені від роникнення
вантажу. Слід приділити належну увагу захисту обладнання від пилу вантажу.
Особи, які можуть піддаватися впливу пилу вантажу, повинні носити захисний
одяг, окуляри або інші еквівалентні засоби захисту очей від пилу та маски з
пиловим фільтром, якщо необхідно. Трюмні колодязі повинні бути чистим,
сухим і накритим належним чином, щоб запобігти проникненню вантажу.

Капітан несе постійну відповідальність за безпечне завантаження та

розвантаження судна, деталі про що мають бути підтверджені представнику
терміналу у формі плану завантаження чи розвантаження. Сертифікат огляду
трюму або люка, або сертифікат огляду перед завантаженням, видається
інспектором після огляду трюмів, щоб переконатися, що вони придатні для
запланованого вантажу.
 4. ХАРАКТЕРИСТИКА НАВІГАЦІЙНИХ
ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ УМОВ РЕЙСУ

Відстань між портами: Джизан Саудівська Аравія - Пусан Південна Корея

6467,78 мм

Географічні назви океанів, морів, проток, каналів і т. п.:

Океани: Індійський океан.
Моря: Японське, Східно-Китайське, Південно-Китайське, Лаккадівське,
Аравійське, Червоне.
Протоки: Корейська протока, Тайванська протока, Сінгапурська, Малаккська,
Баб-ель-Мандеб.
Затоки: Аденська.

Гідрометеорологічні умови відповідно сезонів та районів переходу

очікуваний
Час вітер Очікуване
Відс- проходжен-направ- хвилюван- Темп. Темп.
Ділянка тань ня, год. лення Сила ня, м повітря Води
червоне море 0 0 NW 2 0.3 31 28
Баб-ель-Мандеб 373.2 26 NW 3 0.6-0.9 32 28
Індійский океан 3054.8 215 W 3 0.6-0.9 28 25
Малаккська п. 608.1 43 NNE 3 0.6-0.9 32 27
Сінгапурська п. 64.1 5 S 2 0.3 30 27
Південно-Китайське м. 1723.1 121 SSW 3 0.6-0.9 28 25
Східно-Китайське м. 611.9 43 W 4 1.5 21 17
Японське м. 32.6 2 NNE 2 0.3 25 19

Опис портів розпочнемо з порту навантаження Джизан Саудівська Аравія

(16°53,4′N 042°33,7′E) третій за розмірами порт в Саудівській Аравії, є первинним
шлюзом для перевезення скота з Африки, Відкритий у 1976, порт знаходиться в
266 морських милях від протоки Баб-ель-Мандеб. максимальна осадка в порту
11.8м, максимальна довжина судна 220м, Тропічна зона вантажної марки,
спеціалізація порту по роду навантаження – багатоцільовий порт (генеральний
вантаж, навалювальний, наливниий) Щільність води 1025 г/см3
Активи та засоби обробки вантажу
- Розташован близько до основних торгових шляхів між європою, далеким
сходом, Арабським заливом та східною частиною Африки.
- 12 причалів, 3 підходних каналів з допоміжними керівництвами для
забезпечення безпеки для суден що заходять та виходять з порту; має
спеціальний пасажирський термінал
- 2 операторів терміналу.

Опис порту вивантаження Пусан Південна Корея (35°05′N 129°03′E)

Порт міжнародного значення, щільність води 1025 г/см3, максимальна осадка 20м,
максимальна довжина для суден в порту 350м, максимальний дедвейт 140 000, в
порту діє літня вантажна марка. Розділений на 5 зон: Північний порт, Південний
порт, Гамчон порт та Дадаепо порт, для нас найбільше підходить Північний порт,
оскільки саме він займається обробкою насипного вантажу.
Розташовані в порту засоби обробки такого вантажу:
- Насипний вантаж
- Вантаж в контейнерах
- Навалювальний вантаж
- Наливний вантаж
- Засоби обробки багатоцільових суден
- Накатний вантаж
- Пасажирський термінал
- Док
 5. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ВАНТАЖУ, ЯКИЙ
ПРИЙМАЄТЬСЯ ДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ

5.1 РОЗРАХУНОК ЧИСТОЇ ВАНТАЖОПІД’ЄМНОСТІ СУДНА НА

РЕЙС

Для визначення водотоннажності яка лімітує (∆р) на рейс по карті зон і сезонних
районів визначаємо
діючі вантажні марки у відповідності до часу виконання рейса.
Порт завантаження Джизан -тропічна
Порт вивантаження Пусан -літня
Протягом маршруту буде наступна зміна вантажних марок:
Тропічна – Літня
Обравши значення водотоннажності судна в повному вантажі по літню вантажну
марку (∆л) з ТЕХ судна, по формулі отримуємо значення водотоннажності судна в
повному вантажі по тропічну (∆т),

Де: Тл – Осадка по літню вантажну марку

m – число тон на 1 см осадки, т/см
І отримаємо такі результати : 69201,1 т

∆р буде дорівнювати лімітуючій водотонажності тобто по літню вантажну марку

Знаючи величину розрахуйнкової водотонажності судна на момент завантаження,
визначається повна вантажопідйомність (дедвейт) судна за формулою

Де : Δ0 – водотонажність порожнього судна, т

І отримаємо такі результати : 57022.9 т

Для розрахунку чистої вантажопідйомності судна використаємо формулу:

Де: Рзап – маса рейсових запасів

Const – константа, яка включає всі невраховані в розрахунках вагові
навантаження
Спочатку розрахуємо масу рейсових запасів:
В цю масу входять всі рейсові запаси які будуть використані впродовж рейсу
тобто паливо, прісна вода, мастила тощо.
Спочатку розрахуємо кількість палива на рейс
Дистанція між портами 6467,78 мм додамо до неї штормовий запас 5 діб і добові
норми витрат палива на стоянці для навантаження і вивантаження, швидкість
судна беремо при повному завантаженні
Отримуємо таку формулу:
Рпал=(D/(V*24))*qтх + 5* qтх+ (Q/M)*qтст
І отримаємо такі результати :
Рпал= 1091,1 т палива – це за умови що все паливо можливо викачати за танків
За умовою в нас на борту 326т палива тому необхідно замовити ще 765.1т палива
Рсм=0,05*Рпал=54,555т
Зараз розрахуємо витрати води
Рпп=(D/(V*24))*qвх + 5* qвх+ (Q/M)*qвст
Оскільки для охолодження двигунів використовується пріссна вода тому ми
робимо ще штормовий запас
Отримали такі результати:
Рпп=139,9т
За умовою що в ас на борту вже є 149т тому добирати не має необхіності і
кількість прісної води на рейс вважаємо 149т

Зараз визначемо константи судна тобто маса неврахованих вагових навантажень

1. Виправлення значень осадок судна за формулами:

І отримуємо такі результати

Тн0 = 3,962м
Тм0=5,112м
Тк0=6,222м

2. Визначення осадки на перпендикулярах:

Де: f – відстань носових марок осадок від носового перпендикуляра, м

m – відстань марок осадок на міделі від мідель-шпангоута, м
a – відстань кормових марок осадок від кормового перпендикуляра, м
І отримуємо такі результати:
=3,92м
Тм=5,10м
 =6,36м
3. Значення диференту (d), середньої осадки (Тср) та величина вигину корпусу
судна (δd) :

І отримуємо такі результати

d= -2,43м диферент на корму
Тср= 5,14м
δd= -0,040м перегин

4. З гідростатичних таблиць за значенням Тср обираються значення

водотоннажності судна (∆1), абсциси центра величини площі ватерлінії (Xf)
та кількості тон, що змінюють осадку на 1 см (m)
∆1 =24782,88 т
Xf=98,374 м
m= 52,2 т/см

5. Визначаються поправки водотоннажності судна на диферент (∆2) та

перегин/прогин корпусу (∆3) :

І отримуємо такі результати:

∆2 = -404,251 т
∆3 = -155,517 т

6. Визначаємо поправку водотоннажності на щільність води (∆4)

Оскільки щільність води в порту дорівнює 1.025т/м3 тому оправку не потрібно
робити

7. Фактична водотоннажність (∆ф) судна дорівнює

І отримаємо такі результати:

∆ф=24223,11 т

8. Визначення Константи

Де: Pпал , Pпр.в , Pбал – значення кількості палива, прісної води та баласту
І отримуємо такі результати:
Const=102,911т
Повертаючись до початкових розрахунків отримуємо результати розрахунків
чистої вантажопідйомності
Δч= Qмакс=55634,434т
Тобто ми знайшли максимальну вагу вантажу яку можемо прийняти для
перевезення на данний рейс.

5.2 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ВАНТАЖУ, ЯКА ПРИЙМАЄТЬСЯ ДО

ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Фактична кількість вантажу, яку можна прийняти до перевезення на даний рейс і

на дане судно
залежить від:
 чистої вантажопідйомності судна (Δч), т;
 вантажомісткості судна (Wс), м3
 питомого завантажувального об’єму вантажу (u) м3/т.

З точки зору експлуатації судна найбільш вигідним є завантаження, при яком

використовується вантажопідйомність і вантажомісткість судна.
вантажопідйомність і вантажомісткість судна.

На завершення розділу потрібно показуємо, що кількість вантажу, прийнятого на

судно, задовольняє умови:

45919,289т ≤ 55634,434т
71634.09м3 ≤ 71634.09м3
 6. СКЛАДАННЯ ВАНТАЖНОГО ПЛАНУ СУДНА

6.1 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗПОДІЛЕННОЇ МАСИ ВАНТАЖНИХ

ПРИМІЩЕНЬ
Від якості складеного вантажного план залежать безпека мореплавання,
збереженість вантажів, комерційні результати роботи судна.
При складанні вантажного плану для навалочних вантажів на практиці
використовується принцип розподілення вагового навантаження по довжині
судна пропорційно об’єму вантажних приміщень за допомогою коефіцієнту
порівняння вантажомісткості кожного вантажного приміщення (kci), який
визначаємо за формулою:

Де: Wі -вантажовмісткість i-го вантажного приміщення, м 3

Wс– вантажовмісткість судна, м 3 .
Значення розподіленої маси для i-го вантажного приміщення (Qi) визначається як
добуток коефіцієнта порівняння вантажовмісткості i-го вантажного приміщення
на розраховану загальну масу вантажів, що приймається на даний рейс (Qфакт):

І отримаємо такі результати:

Таблиця 6.1– Розподілення вагового навантаження по вантажним приміщенням
судна
Допустиме
Вантажовмісткість коефіцієнт максимальне вагове
Вантажне
і-го вантажного порівняння навантаження і-го
приміщення
приміщення, Wi,м3 kci вантажного
приміщення, Qi,т
Трюм №1 13009.86 0.1816 8339.6538
Трюм №2 15333.25 0.2140 9829.0064
Трюм №3 14553.08 0.2032 9328.8974
Трюм №4 15333.27 0.2140 9829.0192
Трюм №5 13404.64 0.1871 8592.7179
Усього 71634.10 1.0000 45919.2949

За результатами розподілення вантажа складаємо таблицю з підсумковими

результатами по кожному трюму і всьому судну в цілому:
Таблиця 6.2– Розміщення вантажів на судні:

Вантажне Назва вантажів

маса, об'єм,
приміщення
т м3
Трюм №1 8339.65385 13009.86
Трюм №2 9829.00641 15333.25
Трюм №3 9328.89744 14553.08
Трюм №4 9829.01923 15333.27
Трюм №5 8592.71795 13404.64
Разом 45919.2949 71634.1

6.2 РОЗРАХУНОК ПОСАДКИ СУДНА ПІСЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ

Визначення диференту на момент відходу з порту завантаження і на момент
приходу в порт вивантаження зробимо в наступному порядку:
1. Визначаємо значення статичного моменту водотоннажності судна відносно
кормового перпендикуляру (Mx) від суммарного впливу всіх навантажень,
що відповідають водотоннажності судна:

Де Мо, Mi, Mj, - моменти, які створюються судном порожнем; i-ми вантажами і j-
ми запасами відносно міделя (відповідно)
Ці моменти можна знайти за формулами :

де: хо; хi; хj, - абсциса ЦТ порожнього судна; маси вантажу в i-ом трюмі; j-го вида
запасу відповідно, м;
Qi – маса вантажу в i-ом трюмі, т;
Pj – маса j-го виду запасу, в відповідності з його розподіленням в судових
танках і цистернах, т.

Розподілення всіх видів запасів по судновим танкам і цистернам виконується в

табличній формі (табл.6.3). Поправка на вільну поверхню в судових танках і
цистернах обирається з Судової документації.
табл.6.3
Місткість Маса Координати,м Моменти, тм Поправ
Вид запасів і найменування приміщен запасів, (плечі) ка ∆mh,
танків і цистерн ь,т Р,т хj zj Mxj Mzj тм
Цистерни для палива
Цистерни для палива №1 ЛБ 398 243.975 70.838 16.866 17282.701 4114.882 414.1
Цистерни для палива №1 ПБ 398 243.975 70.838 16.866 17282.701 4114.882 414.1
Цистерни для палива №2 ЛБ 376.6 243.975 41.142 16.867 10037.619 4115.126 391.8
Цистерни для палива №2 ПБ 376.6 243.975 41.142 16.867 10037.619 4115.126 391.8
Видаткова цистерна №1 25.6 25.600 20.320 15.297 520.192 391.603 6.7
Видаткова цистерна №2 38.4 38.400 18.680 15.297 717.312 587.405 6.7
Відстійна цистерна №1 25.6 25.600 22.370 15.297 572.672 391.603 10
Відстійна цистерна №2 25.6 25.600 17.040 15.297 436.224 391.603 6.7
Всього палива 1664.4 1091.100 52.137 16.701 56887.041 18222.232 1641.9
Цистерни для мастил
Відст. Цистерна мастила ГД 15.7 15.700 17.860 1.161 280.402 18.228 6.5
Цистер цилінд мастила №1 19.2 10.028 9.351 10.458 93.772 104.873 11.9
Цистер цилінд мастила №2 18.3 10.027 9.295 9.828 93.201 98.545 1.7
Видат. Цистер. Мастила ГД 18.8 18.800 9.250 9.900 173.900 186.120 2.1
Всього мастила 72.000 54.555 11.755 7.474 641.275 407.766 22.2
Цистерни для води
Танк пресной води Лб 237.46 74.5 3.647 15.815 271.702 1178.218 430.4
Танк пресной води Пб 240.97 74.5 3.560 15.825 265.220 1178.963 305.3
Всього прісної води 478.43 149 3.604 15.820 536.922 2357.180 735.7
Разом запасів 1294.655 44.85 16.211 58065.237 20987.178 2399.8

Зараз зробимо таку ж саму таблицю але на прихід за умовою що штормовий запас
не було використано і судно було в морі 19 діб
 Місткість Маса Координати,м Моменти, тм Поправ
Вид запасів і найменування приміщен запасів, (плечі) ка ∆mh,
танків і цистерн ь,т Р,т хj zj Mxj Mzj тм
Цистерни для палива
Цистерни для палива №1 ЛБ 398 57.150 70.838 16.866 4048.392 963.892 414.1
Цистерни для палива №1 ПБ 398 57.150 70.838 16.866 4048.392 963.892 414.1
Видаткова цистерна №1 25.6 25.600 20.320 15.297 520.192 391.603 6.7
Видаткова цистерна №2 38.4 38.400 18.680 15.297 717.312 587.405 6.7
Відстійна цистерна №1 25.6 25.600 22.370 15.297 572.672 391.603 10
Відстійна цистерна №2 25.6 25.600 17.040 15.297 436.224 391.603 6.7
Всього палива 911.2 229.500 45.068 16.078 10343.183 3689.998 858.3
Цистерни для мастил
Видат. Цистер. Мастила ГД 18.8 11.475 9.250 9.900 106.144 113.603 2.1
Всього мастила 18.800 11.475 9.250 9.900 106.144 113.603 2.1
Цистерни для води
Танк пресной води Лб 237.46 20.75 3.647 15.815 75.675 328.161 430.4
Танк пресной води Пб 240.97 20.75 3.560 15.825 73.870 328.369 305.3
Всього прісної води 478.43 41.5 3.604 15.820 149.545 656.530 735.7
Разом запасів 282.475 37.521 15.789 10598.872 4460.131 1596.1

На підставі розподілення вантажу, судових запасів заповнюємо табл.6.4 для

визначення водотоннажності (Δ) і координат центру ваги (ЦВ) судна (xg, zg) на
момент виходу з порту завантаження, входу в порт вивантаження.
Таблиця 6.4–Розрахунок водотоннажності і координат центру ваги судна
на відхід
координати ЦВ,
Маса Моменти , тм
Назва навантажень Назва вантажу (плечі) м
Q,т
Х Z Mx Mz
судно порожньом 10658.200 82.610 11.780 880473.902 125553.596
мертвий запас (cons) 102.911 72.000 20.500 7409.592 2109.676
Трюм №1 Зернові пелети 8339.654 160.513 10.584 1338622.858 88266.896
Трюм №2 Зернові пелети 9829.006 131.364 10.270 1291177.598 100943.896
Трюм №3 Зернові пелети 9328.897 101.025 10.295 942451.864 96040.999
Трюм №4 Зернові пелети 9829.019 70.684 10.270 694754.395 100944.027
Трюм №5 Зернові пелети 8592.718 41.070 10.693 352902.926 91881.933
всього по вантажам 56680.406 97.173 10.687 5507793.136 605741.023
на відхід
всього по запасам 1294.655 44.850 16.211 58065.237 20987.178
судно після завантаження 57975.061 96.004 10.810 5565858.373 626728.201
на прихід
всього по запасам 282.475 37.521 15.789 10598.872 4460.131
судно після завантаження 56962.881 96.877 10.712 5518392.008 610201.154

Абсцису центру ваги вантажу в трюмі (xi) приймаємо рівною абсцисі ЦВ об’єму
вантажного приміщення. Аплікату ЦВ вантажу (zi) визначаємо за шкалою
вантажних приміщень. Знаючи об’єм i-го вантажу Vi = Qi * ui, за допомогою цієї
шкали можно визначити рівень вантажу в трюмі і аплікату його центру ваги (zi)

Оскільки максимальну висоту вантажу в трюмі ми вже розрховували і отримали

висоту вантажу 39м чиє значення значно перевищило висоту трюму тому ми
вважаємо що вантаж можна вантажити під комінгс, тобто заповнюваність трюма
100% тому знімаємо з таблиць значення для аплікат ЦВ.

2. Знайдемо абсцису ЦВ навантаженого судна за формулою

Та отримаємо такі результати

На відхід : xg=96,004м
На прихід: xg=96,877м

3. Використовуючи вантажну шкалу і криві елементів теоретичного креслення,

згідно значення об’ємної водотоннажності судна (V) визначають значення:
Знайдемо значення об’ємної водотонажності за формулою :

Де γ – щільність забортної води

Тому отримуємо такі значення об’ємної водотонажності судна

На відхід V=56561,035м3 на прихід: V= 55573,542м3
Використовуючи інтерполяцію знаходимо значення

 Абсциси центру величини навантаженого судна (Хс)

На відхід: Хс=97,070 м на прихід: Хс=97,181м
 Середньої осадки (Тср)
На відхід: Тср=11,18м на прихід: Тср=11,01м
 Питомого диферентуючого моменту(Муд)
На відхід: Муд=816,1 тм/см на прихід: Муд=812,3 тм/см

4. Визначення диферентуючого моменту:

Отримуємо таке значення

На відхід: Мдиф= -61801,4тм на прихід: Мдиф= -17316,7 тм

5. Розраховуємо значення диференту судна за формулою:

Отримуємо такі значення

На відхід: d = -0,76 м на прихід: d = - 0,21м

6. Розраховуємо осадки судна носос і кормою на перпендикулярах за

формулами:

І отримуємо такі результати

На відхід: Тн=10,8м на прихід: Тн=10,91м
Тк=11,56м Тк=11,12м

Результати розрахункук параметрів посадки судна представимо в табличній формі

Таблиця 6.5
значення параметру
№ параметри позначення
відхід прихід
1 Водотоннажність, т ∆ 57975.061 56962.881
Момент
2 Мх 5565858.373 5518392.008
водотоннажності, тм
3 Осадка середня, м Тср 11.18 11.01
4 Осадка носом, м Tн 10.8 10.91
5 Осадка кормою, м Tк 11.56 11.12
6 Диферент, м d= Tн–Tк -0.76 -0.21

6.3 ПЕРЕВІРКА ОСТІЙНОСТИ СУДНА

Перевірка остійності судна виконується згідно з вимогами ІМО. Так остійність
судна є достатньою, якщо:
1. Площа ДСО при крені до 30° А30≥0,055 м.рад;
2. Площа ДСО при крені до 40° А40≥0,09м.рад;
3. Площа ДСО між 30° і 40°, А30-40≥ 0,03м.рад;
4. Найбільше плече ДСО lmax≥0,2 м;
5. Кут крену, відповідний максимуму ДСО, Qmax≥ 25°;
6. Виправлена метацентрична висота hиспр≥0,15 м;
7. Критерій погоди K≥ 1;
8. Кут крену від постійного вітру,θ0≤16° чи 0,8θd ,
де θd– кут входу головної палуби у воду (обирається менше значення з 16° і 0,8
θd).

Перевірку остійності судна в портах зантаження і вивантаження проведемо в

наступній послідовності:
1. За данними таблиці 6.4 розрахуємо статичний момент навантажень відносно
плоскості (Mz), як суму моментів від мас порожнього судна, вантажів і
запасів

І отримали такий результат:

На відхід Mz= 626728.201тм на прихід: Mz= 610201.154 тм
2. Визначаємо аплікату ЦВ завантаженого судна (zg0) для порту завантаження
і вивантаження.

І отримуємо такі результати:

На відхід: zg0= 10,810м на прихід: zg0=10,712м
Аплікату ЦВ завантаженого судна з урахуванням впливу вільної поверхні рідини
визначаємо за формулою

І отримаємо такі результати

На відхід: zg=10,851м на прихід zg=10,740м

3. За значенням об’ємної водотоннажності з кривих елементів теоретичного

креслення знаходять аплікату метацентру (zm ).
І отримаємо такі результати
На відхід: zm =13,863м на прихід zm =13,889м

4. Знаходимо значення виправленної метацентриної висоти (hиспр), з

урахуванням впливу вільної поверхні рідини за формулою:

І отримаємо такі результати

На відхід: hиспр =3,012м на прихід hиспр =3,149м

5. Для побудови діаграми статичної остійності використовуємо значення

Кривих плеч остійності форми (пантокарени). Для цого по об’ємній
водотоннажності судна визначаємо плечі остійності форми (lф) для
різноманітних кутів крену (θ), а потім розраховуємо плечі статичної
остійності (lст) по наведенній в табл. 6.6 формулі. Якщо значення V
відрізняється від табличного, то величину lф визначаємо методом
інтерполяції.
Таблиця 6.6 – Розрахунок плеч остійності

розрахункові
величини чисельні значення
θ 0 5 10 12 20 30 40 50 60 70 80
lф 0 1.21 2.427 2.917 4.907 7.309 9.121 10.36 10.99 11.116 10.834
sinθ 0 0.087 0.174 0.208 0.342 0.5 0.643 0.766 0.866 0.9397 0.9848
zg * sinθ 0 0.946 1.884 2.256 3.711 5.426 6.975 8.312 9.397 10.197 10.686
lст=lф – zg * sinθ 0 0.264 0.543 0.661 1.196 1.884 2.146 2.052 1.59 0.9194 0.1479
На прихід
θ 0 5 10 12 20 30 40 50 60 70 80
lф 0 1.213 2.432 2.923 4.918 7.359 9.183 10.42 11.03 11.148 10.851
sinθ 0 0.087 0.174 0.208 0.342 0.5 0.643 0.766 0.866 0.9397 0.9848
zg * sinθ 0 0.936 1.865 2.233 3.673 5.37 6.904 8.227 9.301 10.092 10.577
lст=lф – zg * sinθ 0 0.277 0.567 0.69 1.245 1.989 2.279 2.189 1.73 1.0557 0.2742

Будуємо діаграму статичої остійності на відхід і на прихід (рис 6.0, зис 6.1)
Визначаємо величини площ А30 і А40 в табличній формі, застосовуючи правило
Сімпсона (табл. 6.7.).
Таблиця 6.7 – Розрахунок площ ДСО А40 і А30
розрахункові величини
Кут крену, ϴ 0 10 20 30 40
площа А40
lст 0 0.543 1.196 1.884 2.146 Δϴ= 0.1745
Коеф. Сімпсона k i 1 4 2 4 1 Σ40
Множення k i *l ст 0 2.172 2.392 7.536 2.146 14.246 A40= 0.828642
площа А30
lст 0 0.543 1.196 1.884 Δϴ= 0.1745
Коеф. Сімпсона k i 1 3 3 1 Σ30
Множення k i *l ст 0 1.629 3.588 1.884 7.101 A30= 0.464672
На прихід
площа А40
lст 0 0.567 1.245 1.989 2.279 Δϴ= 0.1745
Коеф. Сімпсона k i 1 4 2 4 1 Σ40
Множення k i *l ст 0 2.268 2.49 7.956 2.279 14.993 A40= 0.872093
площа А30
lст 0 0.567 1.245 1.989 Δϴ= 0.1745
Коеф. Сімпсона k i 1 3 3 1 Σ30
Множення k i *l ст 0 1.701 3.735 1.989 7.425 A30= 0.485873
6. Для визначення критерію погоди необхідно розрахувати значення
розрахункової амплітуди бортової хитавиці ϴr , період бортової хитавиці
(Тθ) і плечі кренящих моментів від постійного вітру (lw1) і пориву вітру
(lw2).
Розпочнемо з розрахунку амплітуди бортової хитавиці ϴr розрахувати можна за
формулою

Де: k – коефіцієнт, що враховує вплив скулових кілей

X1, X2 – безрозмірні множники
r – параметр, що визначає по формулі
S – безрозмірний множник, що визначає по табл. в залежності від періоду
хитавиці (Тθ) де період качки можемо знайти за формулою

де с=0,373+0,023В/Т-0,043L/100
і отримуємо такі результати
на відхід на прихід
k 0.89 0.89
Х1 0.9 0.91
Х2 1 1
r 0.7123 0.7153
с 0.3577 0.3587
Тθ 13.3 13
S 0.057 0.059
ϴr 17.6 18.1

Зараз розрахуємо плечі кренуючих моментів від постійного та пориву вітру за

формулами:

та
Де: Av, zv – площа і плече парусності, обираються з Судової документації
На відхід на прихід
Av =2181м2 zv = 12,43м Av =2212м2 zv = 12,42м
lw1 = 0,024м lw2 = 0,036м lw1 = 0,025м lw2 = 0,038м

Розрахуємо площі b і а вони виконуються в табличній формі аналогічно до

знаходження площ А30 та А40. Для цього ділимо площі b і а на 4 і 3 ділянки
однакової довжини по куту крену відповідно. При цьому замість множників
Δθ=0.1745 рад, необхідно взяти довжину ділянок Δθ1 і Δθ2 в радіанах.
Таблиця розрахунку площ b і а.
на відхід
Δϴ1=(ϴ1 + 1,5*ϴо)/3 Δϴ2=(ϴb - 1,5*ϴо)/4
Δϴ1= (17.15+1.5*0.45)/3=5.94 Δϴ2=(50-1.5*0.45)/4=12.33
Коефіцієнт Коефіцієнт
и и
Сімпсона Сімпсона
ai(з ДСО) ki ai·ki bі ki bi·ki
a1 = 0 1 0 b1 1 0
a2 3 0.9498 b2 4 2.848
a3 3 1.7616 b3 2 3.0324
a4 1 0.9626 b4 4 8.1644
b5 1 2.0517
Σa 3.674 Σb 16.0965
а= 0.1428 b= 1.1547
на прихід
Δϴ1=(ϴ1 + 1,5*ϴо)/3 Δϴ2=(ϴb - 1,5*ϴо)/4
Δϴ1= (17.67+1.5*0.43)/3=6.105 Δϴ2=(50-1.5*0.43)/4=12.33875
Коефіцієнт Коефіцієнт
и и
Сімпсона Сімпсона
ai(з ДСО) ki ai·ki bі ki bi·ki
a1 = 0 1 0 b1 1 0
a2 3 1.0233 b2 4 2.854
a3 3 2.1138 b3 2 3.1856
a4 1 1.1279 b4 4 8.77116
b5 1 2.188683
Σa 4.265 Σb 16.999443
а= 0.1704 b= 1.2203
Таблиця 6.10 – Розрахунок нормованих параметрів остійності
значення величин
найменування величин позначення і формули відхід прихід
водотоннажність ∆ 57975.06 56962.88
осадка судна Тср 11.18 11.01
виправлена метацентрична висота hиспр 3.012 3.149
площа парусності Av 2181 2212
плече парусності Zv 12.43 12.42
креняще плече від постійного вітру lw1=0,504*Av*zv/(g*∆) 0.024 0.025
креняще плече пориву вітру lw2=1,5*lw1 0.036 0.038
сумарна площа скулових кілів Ак 0.018 0.018
відносна площа скулових кілів 100*Ак/(L*В) 0.000294 0.000294
коефіціент k 0.89 0.89
безрозмірний множник Х1 0.9 0.89
безрозмірний множник Х2 1 1
коефіцєнт r 0.7123 0.7153
відносна ширина В/Т 2.88551 2.930064
коефіцієнт S 0.057 0.059
інерційний коефіцієнт с 0.3577 0.3587
період качки Tϴ 13.3 13
коефіцієнт загальної повноти δ 0.848 0.846
амплітуда качки по ІМО ϴr ИМО=109kX1X2 17.6 18.1
кут крену від постійного вітру ϴо 0.45 0.43
кут входу палуби у воду ϴd = arctg(2(H-T)/B) 22.9 23.5
кут крену при хитавиці на зустріч вітру ϴ1=ϴrИМО-ϴo 17.15 17.67
кут статичного крену, що відповідає плечу lw2 ϴ2 0.65 0.69
кут 2-ї точки перетину lw2 з ДСО ϴw2 >80 >80
границя площі b діаграми справа ϴb 50 50
площа а діаграми a 0.1428 0.1704
площа b діаграми b 1.1547 1.2203
критерій погоди по ІМО К=b/a 8.086134 7.161385
Таблиця 6.11 – Перевірка виконання умов ІМО остійності

Значення величин
Назва величин Позначення нормативне відхід прихід
Площа ДСО при крені до 30°, м рад A30 ≥ 0,055 0.464672 0.485873
Площа ДСО при крені до 40", м рад A40 ≥0.09 0.828642 0.872093
Площа ДСО між 30 і 40, м рад A30-40 ≥0.03 0.36397 0.38622
Найбільше плече статичної остійності, м l30 ≥0.2 1.884 1.989
Кут крену, відносно максимуму куту
діаграми, ° θm ≥25 42 43
Виправлена метацентрична висота, м hвипр ≥0.15 3.012 3.149
Критерій погоди K ≥1 8.086134 7.161385
Кут крену від постійного вітру, θ0 ≤16 0.45 0.43
Додаткові умови для суден, які перевозять зернові і навалювальні вантажі з
кутом природного укосу менше 30о.
Виправлена метацентрична висота, м hвипр ≥0.3 3.012 3.149
Кут крену від умовного зміщення θgy ≤12 0.8 0.8
Залишкова площа ДСО θres ≥0.075 0.79287 0.79223
Додатково робимо ДСО зернової остійності рис 6.3
Для знаходження куту крену від умовного зміщення вантажа нам необхідно
розрахувати плече кренуючого моменту від умовного зміщення зерна що ми
зможемо зробити за формулою:

Де: ΣMgy – сумарний момент інерції від зміщення зерна

SF – питомий навантажувальний об’єм вантажу,
І отримуємо такі результати
На відхід λ0 = 0,05745м
На прихід λ0 = 0,05847м
Будуємо окрему діаграму остійності при перевезені зерна і знімаємо дані для
вантажу з якої і знімаємо кут крену від умовного зміщення.
А зараз знаходимо залишкову площу за формулою

Де :
Підставляючи дані отримуємо такий результат
На відхід: θres=0,79287
На прихід: θres=0,79223
 6.4 ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОЇ ПОВЗДОВЖНЬОЇ МІЦНОСТІ СУДНА
Загальна поздовжня міцність корпусу судна вважається забезпеченою,
якщо виконується умова:
Мзг ≤ Мдоп
де: Мзг – згинаючий момент, тм;
Мдоп – допустимий згинаючий момент на тихій воді, тм.

Згинаючий момент Мзг визначається по формулі:

Мзг = Мп + Мdw + Mсп,
де: Мп – складова згинаючого моменту на міделі від ваги порожнього судна, тм;
Мdw – складова згинаючого моменту на міделі від сил дедвейту, тм;
Мсп – складова згинаючого моменту на міделі від сил підтримки на тихійводі, тм;
Мп = kп· Δ0·Lвл,
де: kп – коефіцієнт, що приймається рівним 0,100 для суден з машинним
відділенням (МВ) в середній частині; 0,126 – для суден з МВ в кормовійчастині;
LВЛ – довжина судна по ватерлінію,
Оскільки в нас машинне ввідділення знаходиться в кормі то kп=0,126
І отримуємо такі результати
Lвл=192,71м Мп=258794,419тм
Складова згинаючого моменту на міделі від сил дедвейту (Мdw) визначається як
арифметична півсума моментів, створюваних масами вантажів і запасів відносно
міделя:

Розрахунок згинаючого моменту від сил дедвейту виконаємо в табличній формі

Таблиця 6.12 – Розрахунок згинаючого моменту на міделі від сил дедвейту

Статті навантаження

вантаж
Трюм №1 8339.654 68.013 567204.888
Трюм №2 9829.006 38.864 381994.489
Трюм №3 9328.897 8.525 79528.847
Трюм №4 9829.019 21.816 214429.879
Трюм №5 8592.718 51.430 441923.487
Паливо
Цистерни для палива №1 ЛБ 243.975 21.662 5284.986
Цистерни для палива №1 ПБ 243.975 21.662 5284.986
Цистерни для палива №2 ЛБ 243.975 51.358 12530.068
Цистерни для палива №2 ПБ 243.975 51.358 12530.068
Видаткова цистерна №1 25.600 72.180 1847.808
Видаткова цистерна №2 38.400 73.820 2834.688
Відстійна цистерна №1 25.600 70.130 1795.328
Відстійна цистерна №2 25.600 75.460 1931.776
Мастило
Відст. Цистерна мастила ГД 15.700 74.640 1171.848
Цистер цилінд мастила №1 10.028 83.149 833.818
Цистер цилінд мастила №2 10.027 83.205 834.297
Видат. Цистер. Мастила ГД 18.800 83.250 1565.100
Вода
Танк пресной води Лб 74.500 88.853 6619.549
Танк пресной води Пб 74.500 88.940 6626.030
сума 47213.949 36.997 1746771.939
на прихід
Цистерни для палива №1 ЛБ 57.150 21.662 1237.983
Цистерни для палива №1 ПБ 57.150 21.662 1237.983
Видаткова цистерна №1 25.600 72.180 1847.808
Видаткова цистерна №2 38.400 73.820 2834.688
Відстійна цистерна №1 25.600 70.130 1795.328
Відстійна цистерна №2 25.600 75.460 1931.776
Мастило
Видат. Цистер. Мастила ГД 11.475 83.250 955.294
Вода
Танк пресной води Лб 20.750 88.853 1843.700
Танк пресной води Пб 20.750 88.940 1845.505
сума 46201.769 1700611.654
І отримуємо такі результати:
На відхід : Мdw = 873385,97тм
На прихід: Мdw = 850305,827тм
Складова згинаючого моменту на міделі від сил підтримки на тихій воді
розраховується за формулою:

Де:
І отримуємо такі результати:
На відхід: Ксп = 0,107 Mсп=-1195444,02тм
На прихід: Ксп =0,107 Mсп=--1174572,9тм

І розраховуємо згинаючого моменту

На відхід: Мзг=-63263,63тм
На прихід: Мзг=-65472,65тм

Зараз визначемо величину допустимого моменту:

Де:К0=0,0205 оскільки в нас прогин

Мдоп=96212,33 тм

Порівнюючи величини Мдоп та Мзг отримуємо що виконується умова

Мзг ≤ Мдоп
Тому завантаження судна виконано правильно

6.5 КРЕСЛЕННЯ ВАНТАЖНОГО ПЛАНУ

На основі кінцевого розподілення вантажів і запасів, що забезпечує морехідні
якості і міцність судна, формують виконавчий вантажний план – в вигляді
графічного зображення розположення вантажів на схематичному чертежі
поздовжнього розрізу судна по діаметральній площині (рис.6.4). У кожному
вантажному приміщенні вказується назва вантажу, його кількість (в тоннах) і
об’єм (в кубічних метрах).
 7. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТЫ
СУДНА ДЛЯ ОЦІНКИ ЭФЕКТИВНОСТІ РЕЙСУ

Рейс, як закінчений транспортно-технологічний цикл роботи судна по

перевезенню обумовленої кількості вантажів між заданими портами, являє собою
важливіший об’єкт планування, організації, нормування і аналізу роботи судна.
Окремий рейс і роботу судна в цілому можна охарактеризувати з кількісної і
якісної сторони за допомогою цілого ряду показників, що використовуються як
для планування роботи судна, так і для аналізу результатів виконаного рейсу. Це
дозволяє знаходити найкращі рішення в конкретних умовах морських перевезень
вантажів.
Об’єм перевезення, витрати часу, матеріальних і грошових ресурсів
характеризуються абсолютними величинами. Якість використання судна
характеризується відносними величинами. Кожний показник відображає яку
небудь істотну сторону рейсу, який виконується. В сукупності ці величини тісно
зв’язані між собою і являють єдину систему експлуатаційних і фінансових
показників роботи судна.
Рівень того чи іншого показника залежить від багатьох факторів: техніко
експлуатаційних особливостей судна, характеристик вантажів, направлення
перевезення, особливостей портів заходу і т.д.
За складеним вантажним планом розраховуємо показники роботи судна для
оцінки ефективності даного рейса.

7.1 ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТЫ СУДНА В РЕЙСІ

Кількісні показники:
1. Чиста вантажопідйомність судна, т – ∆ч = 55634,434т
2. Пройдено миль, миль – L = 6467,78мм ;
3. Перевезено вантажу:
- в тонах – Q = 45919.294т ;
- в тоно-милях – Ql= 296995891,347 тм.
4. Судно-доби в експлуатації :
- всього – tр =22,12 діб ;
- на ходу – tх =18,98 діб ;
- на стоянці – tст =3,14 діб .
5. Доходи судна визначають за формулою:

де: fi – ставка перевізної плати (тарифна чи фрахтова) за перевезення однієї тони i-

го вантажу, грош. од./т;
Qi – кількість i-го вантажу, т;
n – кількість партій вантажу, що провозяться на судні.
Наведемо фрахтові ставки
Оскільки в таблиці не наведений клас для нашого вантажу нам необхідно
визначити схожий за обробкою вантаж оскільки наш вантаж визнається в IMSBC
до групи С як зерновий вантаж тому ми вважаємо суміжний вантаж пшениця тому
вибираємо групу ІІІ
Зернові пелети -16 USD/т
Знижка за небазовий дедвейт -7,5%
Підвищень плат немає
Fінв= 45919.294*16*0,925=679605,55 USD
6.Витрати судна в інвалюті:

Де: - ходові і стоянкові експлуатаційні витрати судна відповідно

Rсб - витрати на портові збори в іноземних портах
Raг - витрати на агентування
Визначаємо ходові і стоянкові витрати судна
Rх = 15128*18,98=287129,44 USD
Rст = 10600*3,14=33284 USD
Raг = 10% Rсб = 523,32 USD
Rсб=1650,56 USD + 3582,61 USD = 5233,17 USD
Розрахунки портових зборів виконувалися у відповідності до представлених даних
в національних валютах а потім переведено у долари США
Rінв = 326169,93 USD

7.Чистий дохід судна в іноземній валюті

Fч=353435,62 USD

З наведених і розрахованих вище показників отримують наступні якісні

показники роботи судна:
1. Коефіцієнт використання вантажопідйомність судна:

де: l – відстань, пройдена судном з вантажем, миль;

L– загальна відстань, пройдена судном за рейс
І отримуємо такі значення:
αг=0,8254
2. Коефіцієнт використання вантажовмісткості судна:
де: Qi – кількість тон i-го вантажу;
u – питомий навантажувальний об’єм i-го вантажу, м3/т;
Wc– вантажовмісткість судна, м3
І отримуємо такі значення:
αw=1,0000
3. Коефіцієнт нерівномірності трюмів:

де:
Wmp.max – вантажовмісткість найбільшого трюму, м3,
n – кількість люків (трюмів) судна, од.
kh=0,934
4.Коефіцієнт ходового часу:
Kx=tx/tp=0,858
6. Коефіцієнт стоянкового часу
Kcm=1- kx=0,142
7. Середньодобова експлуатаційна швидкість, миль/доб.:
Ve=340,768 , миль/доб
8. Середньодобова норма вантажних робіт, т/доб:

M=29247,958 т/доб

9. Продуктивність 1 т вантажопідйомності в добу експлуатації,

т·миль/тнж·доб;

µ=241,33 т·миль/тнж·доб
10.Рівень дохідності:

УД=2,084
Оскільки УД ≥1 рейс буде прибутковим
 ВИСНОВОК

Виконувався рейс т / х «VLAZAKIS» між портами Джизан – Пусан проходив у

вересні в легкої складності метеорологічних умовах. Протяжність переходу склала
L = 6467,78мм. На борт судна було прийнято - 45919.294т вантажу.

У першому розділі наведено техніко-експлуатаційні характеристики судна Т/Х

«VLAZAKIS», які надалі використовувалися для розробки вантажного плану,
розрахунку критеріїв остійності та розрахунку поздовжньої міцності корпусу
судна.

У другому розділі наведено транспортні характеристики вантажу вапняк згідно з

IMSBC CODE. Описано процедури безпечного навантаження, розвантаження та
перевезення вантажу зернові пелети та методи штивки. Також зазначені норми
вантажних робіт у портах Джизан та Пусан, вантажний об'єм, кут природнього
відхилу, які використовувалися в подальших розрахунках.

У третьому розділі наведено процедури підготовки вантажних приміщень до

прийому вантажу. Основні вимоги до трюмів в які буде завантажений зернові
пелети: чистота трюмів, сухість, відсутність протікання з суднових систем, щільне
закриття кришок трюмів, а також ретельне закриття лляних колодязів.

У четвертому розділі описані метеорологічні умови плавання під час переходу між
портами Джизан та Пусан, також зазначено відстань між портами. Наведено описи
портів Джизан та Пусан згідно з методичними вказівками, вказано щільність
забортної води в портах та діючі вантажні марки на момент виконання рейсу.

У п'ятому розділі розраховано лімітуючу водотоннажність Δр = 69201,1т з

урахуванням діючих вантажних марок. Також розраховані запаси палива та води,
необхідні для виконання рейсу. Розрахована маса вантажу, яку фактично можна
завантажити на судно Qфакт = 45919,289т.

У шостому розділі проведено розміщення суднових запасів і складено вантажний

план шляхом рівномірного розподілу вантажів за трюмами. Диферент на відхід
становить -0,76 відповідно до умов завдання, на прихід -0,21 (не більше від -1,0 до
0,5) що відповідає вимогам. Побудовано діаграми статичної остійності на відхід та
прихід (рис. 6.1 та 6.2). Розраховані критерії ІМО до остійності, всі критерії
задовольняють нормативним вимогам: виправлена метацентрична висота h =
3,012м на відхід та h = 3,149м на прихід; критерій погоди КІМО = 8,087 на відхід і
КІМО = 7,161 на прихід. Додатково розрахована зернова остійність судна оскільки
ванаж підпадає під категорію С (рис 6.3) Здійснено оцінку загальної поздовжньої
міцності корпусу судна – поздовжня міцність судна задовольняє нормативним
вимогам. Вантажний план представлен на рис 6.3, даний вантажний план можна
прийняти як виконавчий.

У сьомому розділі розраховано основні показники роботи судна. Даний рейс є

прибутковим, чистий дохід судна становить Fч = 353435,62 USD рівень
прибутковості УД=2,084.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Николаева Л.Л. Коммерческая эксплуатация судна: учебник. Утв. МОН. Одесса:

Феникс, 2006. 754 с.
2. Савчук В. Д. Технологія перевезення вантажів: підруч. Одеса: Видав Інформ,
2008.335с.
3. Аксютин Л.Р. Грузовой план судна. Одесса: АО БАХВА, 1996. 144 с.
4. Додаток «Суднова документація»
Документи ІМО:
5. International Convention for the Safety of Life at Sea (SOLAS 74/78).
6. International convention on Load Lines, 1966/1988.
7. International Convention for the Prevention of Pollution from Ships (MAPOL73/78).
8. International Maritime Dangerous Goods Code (IMDG Code).
9. International Maritime Solid Bulk Cargoes Code (IMSBC Code).
10. Code of Practice for the Safe Loading and Unloading of Bulk (BLU Code).
11. International Code for the Safe Carriage of Grain in Bulk (Grain Code).
12. Thomas Stowage: The Properties and Stowage of Cargoes.
Таблиця 1 лінійні, вагові, обсягові, вантажні та швидкісні характеристики
судна
№ Назва Обозначення Значення Одиниці
виміру

1 Довжина найбільша L
нб 189,99 м
2 Довжина між перпендикулярами L
┴┴ 185,0 м
3 Висота борту до верхньої палуби H 18,02 м
4 Ширина найбільша B 32,26 м
5 Осадка судна в вантажі по літню T 12,80 м
вантажну
6 Водотоннажність в повному Δ 67681.1 т
вантажі по літню
7 Повна вантажопідйомність Δw 57022.9 т
(дедвейт)
8 Валова реєстрова місткість BR 32957
Чиста реєстрова місткість NR 19231
9 Вантажомісткість судна: кіпова Wк 68162.27 м3
Wн 71634.09 м3
насипом
Судно порожньо: осадка Tо 2,37 м
середня водотоннажність
10 Δо 10658.2 т
абсциса центра ваги (ЦВ)
апліката центра ваги (ЦВ) X
go 82,61 м
Z
go 11,78 м
11 Швидкість судна: Vг 14,2 уз
при повному завантаженні
Vб 15,0 уз
в балласті
12 Кількість тонн на 1 см осадки m 57,0 т/см
13 Добові норми витрат палива: 45,0 т/сут
на ходу на стоянці 3,0 т/сут
14 Добові норми витрат води: 5,0 т/сут
на ходу на стоянці 5,0 т/сут
15 Сумарна площа скулових кілів Ак 120,0 м2

16 Товщина центрального bгор.к 0.018 м

горизонтального кіля
17 Невраховані запаси (Constanta) Xgi 72.000 м
Z
gi 20.5 м
Таблиця 2 – Характеристики вантажних приміщень
Назва Шпан- Wн, м3 X, Z, Площа Максим Висота
приміщенн гоуты м м S, навант подвійного
я м2 на палубу дна Zдн,
2
q , т/м м
Трюм №1 182-217 13009.86 160.513 10.584 535,11 25.0 1.78
Трюм №2 144-182 15333.25 131.364 10.270 683,75 25.0 1.78
Трюм №3 109-144 14553.08 101.025 10.295 644,68 25.0 1.78
Трюм №4 70-109 15333.27 70.684 10.270 683,75 25.0 1.78
Трюм №5 35-70 13404.64 41.070 10.693 481,28 25.0 1.78
Всього 71634.09
Таблиця 3 – Характеристики цистерн для палива, мастил і води
Назва цистерн Шпан-г Об`єм,м3 Маса,т X Z Δmh,тм
gj м gj м
γ 3
Цистерни для палива ( =0,95 т/м )
Цистерни для палива №1 ЛБ 71-109 419.02 398,0 70.838 16.866 414,1
Цистерни для палива №1 ПБ 71-109 419.02 398,0 70.838 16.866 414,1
Цистерни для палива №2 ЛБ 35-71 396.48 376,6 41.142 16.867 391,8
Цистерни для палива №2 ПБ 35-71 396.48 376,6 41.142 16.867 391,8
Цистерни для палива №3 ЛБ 18-32 204.60 194,3 18.572 13.694 27,6
Цистерни для палива №3 ПБ 18-32 348.22 330,8 16.681 13.688 238,5
Видаткова цистерна №1 27-29 27.01 25,6 20.320 15.297 6,7
Видаткова цистерна №2 25-27 27.01 38,4 18.680 15.297 6,7
Відстійна цистерна №1 29-32 40.51 25,6 22.370 15.297 10,0
Відстійна цистер на№2 23-25 27.01 25,6 17.040 15.297 6,7
Всього палива 2305.36 2189.5
Цистерни для мастил (γ=0,89 т/м3)
Віст. цистерна мастила ГД 20-30 17.69 15.7 17.860 1.161 6.5
Цистер цилінд мастила №1 13-16 21.66 19.2 9.351 10.458 11.9
Цистер цилінд мастила №2 13-16 20.62 18.3 9.295 9.828 1.7
Цистерна мастила ГД 13-16 27.35 24.3 9.289 9.533 2.7
Видат. цистер. мастила ГД 13-16 21.18 18.8 9.250 9.900 2.1
Цистерна мастил ДГР 13-16 8.80 7.8 9.289 9.611
Видат. цистер. мастила ДГР 13-16 8.58 7.6 9.290 9.666
Всього мастил 125.88 111.7
Цистерни для води ( =1,000 т/м3)
γ

Танк пресной воды ЛБ 237.46 237.46 3.647 15.815 430.4

Танк пресной воды ПБ 240.97 240.97 3.560 15.825 305.3
Танк дистилл. воды ПБ 32.47 32.47 4.200 15.750 1.3
Всього води 510.90 510.90
Всього запасів 2812.1
Балласт ( =1,025 т/м3)
γ

Форпік 217-236 2059,83 2111,3 179.505 7.949 4909,2

Междудонный танк №1 ЛБ 183-217 876,33 898,2 160.809 1.907 5918,6
Междудонный танк №1 ПБ 183-217 876,33 898,2 160.809 1.907 5918,6
Подпалубний танк №1 ЛБ 183-217 491,79 504,1 160.176 16.716 704,2
Подпалубний танк №1 ПБ 183-217 491,79 504,1 160.176 16.716 704,2
Міждоний танк №2 ЛБ 145-183 1068,68 1095,4 131.737 1.496 8450,4
Міждоний танк №2 ПБ 145-183 1068,68 1095,4 131.737 1.496 8450,4
Подпалубний танк №2 ЛБ 145-183 613,98 629,3 131.840 16.659 894,7
Подпалубний танк №2 ПБ 145-183 613,98 629,3 131.840 16.659 894,7
Міждоний танк №3 ЛБ 109-145 1021,43 1047,0 101.500 1.491 8106,1
Міждоний танк №3 ПБ 109-145 1021,43 1047,0 101.500 1.491 8106,1
Подпалубний танк №3 ЛБ 109-145 581,64 596,2 101.500 16.569 847,6
Подпалубний танк №3 ПБ 109-145 581,64 596,2 101.500 16.569 847,6
Міждоний танк №4 ЛБ 71-109 1060,67 1087,2 71.347 1.498 8349,1
Міждоний танк №4 ПБ 71-109 1060,67 1087,2 71.347 1.498 8349,1
Міждоний танк №5 ЛБ 35-71 1018,60 1044,1 39.658 2.874 4250,6
Міждоний танк №5 ПБ 35-71 1018,60 1044,1 39.658 2.874 4250,6
Ахтерпік -5-13 1140,50 1169,0 2.075 12.699 12074,8
Всього баласту 16666.57 17083.3
 CARGO PLAN
M/V "VLAZACIS" DRAFT F: 10,80 m LOADING PORT: Jizan
VOY 1 A: 11,56 m DISCHARGE PORT: Pusan
DATE: 01.09.2023 AV: 11,18 m CARGO QUANTITY: 45919,289 т

Трюм №5 Трюм №4 Трюм №3 Трюм №2 Трюм №1

Зернові пелети Зернові пелети Зернові пелети Зернові пелети Зернові пелети

Q= 8592,72 т Q= 9829,02 т Q= 9328,89 т Q= 9829,01 т Q= 8339,65 т

V= 13404,64 м3 V= 15333,27 м3 V= 14553,08 м3 V= 15333,25 м3 V= 13009,86 м3

Master

Рисунок 6,4 - Вантажний план судна