МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий інститут морського бізнесу
Кафедра «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень»

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
з «Основи теорії транспортних процесів і систем (ОРФ)»
на тему: «Обгрунтування та вибір типу судна для заданного напрямку
перевезень»

Виконала:
студентка 2 курсу 1 групи
Факультету Транспортних технологій
та систем
Юркова О. Ю.
Перевірила:
Акімова О.В.

Національна шкала__________
Кількість балів: _____Оцінка: ECTS ___

м. Одеса – 2021 рік

 ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНИХ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДЕН НА

ЗАДАННОМУ НАПРЯМКУ........................................................................................................5

2. РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ НАПРЯМКІВ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ..................15

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВАРІАНТІВ ПРОЕКТНОГО ТИПУ

СУДНА.........................................................................................................................................18

РОЗДІЛ 4. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ СУДЕН НА ЗАДАНОМУ

НАПРЯМКУ.................................................................................................................................22

РОЗДІЛ 5. ВИБІР КРАЩОГО ВАРІАНТУ...............................................................................31

6. ЗАВДАННЯ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ СУДНА................................................................33

ВИСНОВОК.................................................................................................................................34

Список використаних джерел.....................................................................................................35

3
 ВСТУП

Обгрунтування техніко-експлуатаційних характеристик судів полягає в

тому, щоб встановити техніко-експлуатаційні характеристики, при яких в
експлуатації досягаються найкращі результати.
Рішення задач обгрунтування техніко-експлуатаційних характеристик і
типу судна проводиться в складі комплексних досліджень з проектування
при організації нових ліній, перевезень нових вантажів і т.д., а також
досліджень, що мають на меті підготувати пропозиції до суднобудівної
програмі по морському транспортному флоту на перспективу. Підготовка
пропозиції до суднобудівної програмі, крім обгрунтування техніко-
експлуатаційних характеристик і типів морських транспортних суден,
охоплює складання сітки типів суден і технічних завдань на проектування,
визначення загальної потреби у флоті і поповненні новими судами.
З урахуванням сучасного складу морського транспортного флоту і
спрямований його розвитку завдання обгрунтування техніко-
експлуатаційних характеристик судна ставиться окремо для різних типів
суден: суховантажних універсальних і спеціалізованих; наливних і
комбінованих; суховантажні-наливних, вузькоспеціалізованих; пасажирських
і вантажно-пасажирського.
Основне завдання визначення економічної ефективності впровадження
нового типу судна зводиться до визначення величини економічного ефекту
від впровадження цього типу судна в певних конкретних умовах його роботи
і оцінки технічної досконалості даного судна.
При остаточному виборі оптимального типу судна вирішальним є
показник приведених витрат, так як він характеризує як поточні, так і
одноразові витрати по судну, а також обігові кошти, укладені в вантажах на
час транспортування.

4
5
 РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНИХ УМОВ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДЕН НА ЗАДАННОМУ НАПРЯМКУ

До зовнішніх умов експлуатації суден можна віднести: район

перевезення вантажу, порти заходу, транспортну характеристику вантажів та
величину і назву вантажопотоків, що проходять через задані порти.

1.1. Характеристика району перевезення вантажів

l01 l02
Південний Трієст

l01 l02

Одеса

Пірей

l01 – протока Босфор;

l02 – протока Дарданелли.

Морський шлях за напрямком Південний – Трієст – Пірей – Одеса

проходить через наступні водні маси: Чорне море – протока Босфор –
Мармурове море – протока Дарданелли – Середземне море – протока
Дарданелли – Мармурове море – протока Босфор – Чорне море.
У напрямку Південний – Одеса шлях такий самий.
Ніяких обмежуючих судноплавство умов у цих водах немає. окрім
вказаних в табл. 1.1.

6
 Таблица 1.1. Обмежуючі ділянки шляху
Характеристика ділянок шляху
Ділянка Глибина
Обмежена
морського Довжина, (обмежуюча Повторюваніс Льодовий
швидкість
шляху в милях судноплавство), ть туманів режим
,вуз.
м
Босфор 16 20 Осінь і зима - 10
З жовтня по
Дарданелли 16 29 березень- - 10
квітень

Прото́ ка Босфо́ р — протока завдовжки 30 км у Туреччині, що з'єднує

Чорне та Мармурове моря, відокремлюючи азійську частину Туреччини від її
європейської частини — Фракії. Узбережжя протоки вельми щільно заселено,
на його березі міститься Стамбул з населенням понад 11 млн осіб.

Дардане́лли – протока з'єднує Егейське та Мармурове моря. Довжина

120,5 км, ширина становить від 1,3 до 18,5 км. Глибина до 53—106 м. Порти
— Геліболу, Чанаккале (Туреччина). Береги складені пісковиками,
вапняками, покриті мізерною рослинністю. Водообмін через Дарданелли
визначається різницею щільності води прилеглих морів. Поверхнева течія,
направлена із північного сходу на південний захід, несе з Мармурового моря
розпріснені, менш щільні води (солоність 25,5—29,0‰, густина 1,018).
Швидкість 2—6 км/год. Глибинна течія слідує з південного заходу на
північний схід, несе з моря Егейського солону (до 38,5 ‰) і щільну (1,028—
1,029) воду.

1.2. Характеристика портів заходу

Порт Південний. Морський порт Південний - один з найбільш

глибоководних портів України на малому Аджалицькому Лимані. Порт
розташований в північно-західній частині Чорного моря і в 30 км на схід від
морського порту Одеса. Порт Південний – це незамерзаючий порт.
7
 З'єднаний з судноплавної трасою моря підхідним каналом. Підхідний
канал порту Південний надійно захищений східним і західним молами
розташованими паралельно.

Морський порт Південний разом з портом Одеса та Чорноморським

портом є трьома найбільш великими портами України з обігу вантажів. Крім
цього Південний є містоутворюючим підприємством міста Южне.

Зараз порт Південний обладнаний потужними комплексами для

перевалки навалювальних вантажів і генеральних вантажів.

Серед головних напрямків вантажопотоків варто відзначити

Чорноморський і Середземноморський басейн, Сполучені Штати, Латинську
Америку, а також Близький Схід країни Південно-Східної Азії.

Порт Трієста. Трієст - великий порт Італії в вершині Тріестінского

затоки Адріатичного моря. Порт Трієст складається з 4 гаваней (Нова, Стара,
Митна та Промислова).

Довжина причального фронту 16,5 км з глибиною до 17 м. Один з

причалів довжиною 850 м і шириною 250 м дозволяє здійснювати одночасну
швартування і обробку 9 суховантажів і 4 контейнеровозів.

У порт Трієст ввозяться такі морські вантажі: нафта, вугілля, бавовну,

фосфати, джут, залізо; вивозяться - ліс, нафтопродукти, цемент.

Через Трієст йдуть транзитні вантажі для Австрії, Чехословаччині,

Угорщині. Сумарний оборот морських вантажоперевезень порту становить
33,3 млн. т.

Причали оснащені устаткуванням для навантаження і розвантаження

морських вантажів; є склади, нафтосховища, пристрої для очищення танків.
У районі порту розміщений нафтоперегонний завод потужністю 5,2 млн. т в
рік. 3 суднобудівні верфі, які мають 5 сухих доків, забезпечують будівництво

8
танкерів дедвейтом 200 тис. Т, будь-який ремонт суден і кораблів до
крейсерів включно Порт Трієст з'єднаний Трансальп. нафтопроводом з
містом Інгольштадт (Німеччина) довжиною 464 км і пропускною
спроможністю 45 млн т на рік.

Порт Піреї. Піреї - великий порт Греції на північному березі затоки

Сароникос Егейського моря; фактично злився зі столицею країни Афінами.
Порт Піреї складається з декількох гаваней і пунктів. Центральний торговий
порт ділиться на 2 гавані - зовнішню і внутрішню. Остання захищена 2
молами і доступна для суден з осадкою до 8,5 м. У зовнішній гавані порт
Піреї обладнано 16 швартових бочок для судів дедвейтом до 30 тис. Т.

Глибина біля причалів 6-14 м, на рейді до 25 м. Довжина причального

фронту 20,7 км, з яких 9,2 км припадає на комерційні причали, 3,1 км - на
пасажирські і 4,1 км призначені для судноремонту (інші запасні). До
причалів може одночасно швартуватися до 35 суден.

Основними морськими вантажами ввезеними через порт є

нафтопродукти, вугілля, залізо, зерно, борошно, лісоматеріали, машинне
обладнання; вивезення - мармур, тютюн, цемент, руди, сухофрукти.

Сумарний оборот морських вантажоперевезень порту Піреї становить

понад 10 млн. т. Піреї відвідує близько 26 тис. Суден, пасажиропотік - 5,3
млн. Осіб на рік. У порту є 3 елеватора, термінал для обробки контейнерів (2
причалу для ролкеров) і нафтовий (7 причалів для танкерів) термінали. Порт
Піреї добре обладнаний механізмами і пристроями для навантаження і
розвантаження морських вантажів. Судноремонтні підприємства (2 сухих і 2
плавучих дока) забезпечують ремонт суден вантажопідйомністю до 40 тис. Т.
Стоянки в порту і в безпосередній близькості від нього можуть бути
використані для розосередженого базування кораблів.

9
 Одеський порт. Порт Одеса розташований на північно-західному
узбережжі Чорного моря в південно-західній частині Одеської затоки на
штучно створеній території площею 141,0 га.

Порту Одеса має 54 причалів з глибинами від 6,2 до 13,0 м. Загальна

довжина причальної лінії - понад 9 км. Порт має у своєму розпорядженні 8
виробничо перевантажувальними комплексами (ППК) для переробки сухих
вантажів, пасажирським, нафтовим і контейнерним (приймаються судна з
осадкою 13,0 м, довжиною 330,0 м) терміналами, гаванями, терміналами для
переробки тропічних і технічних масел.

Навігація в порту здійснюється цілий рік, але в суворі зими протягом

близько 30 днів необхідно використання криголамів. Лід з'являється в другій
половині грудня і тримається до лютого. Дуже часто сильні вітри розбивають
лід. Буває, що в теплі зими лід взагалі не з'являється в Одеській затоці.
Коливання рівня води залежать від сили і тривалості вітру, діапазон - 0,6-1 м.

Для входу суден у порт Одеса і виходу з нього служать східний прохід,
західний прохід, північний прохід, основний канал Нафтогавані, що
складається з першого і другого колін каналу (ширина першого коліна - 100
м, другого - 140 м, глибина на каналі - 13, 5 м).

Таблиця 1.2. Характеристика портів заходу

Можливість Характеристика
Глибина
отримати в перевантажувального
Назва порту біля
порту: паливо, обладнання для заданих
причалів, м
воду та інш. вантажів
Бункеровка
Портальні крани, мобільні
Південний до 19 водою й
крани
топливом
Бункеровка Портальні крани, мобільні
Трієст до 17 водою й крани
топливом

10
 Цілодобова Портальні крани, мобільні
Пиреї до 14 бункеровка крани
прісною водою
Бункеровка Портальні крани, мобільні
Одеса до 13 водою й крани
топливом

1.3. Транспортна характеристика вантажів

Головні транспортні характеристики вантажів вказані в табл. 1.3.
Таблиця 1.3. Транспортні характеристики вантажів
Назва Вага одиниці
Упакування ПНО, м3/т
вантажу вантажу, т
Борошно Мішки 0,038 0,8
Боксити Ящики 24 1,5

Борошно відноситься до сипучих вантажів, а також до товарів першої

необхідності. Саме ці два моменти і визначають особливості її перевезення.

Необхідно відразу визначитися - чи буде відправлений ваговий вантаж,

або ж штучний. Незалежно від цього, втім, він підлягає обов'язковій
сертифікації, перевірці на належний товарний вигляд і необхідні споживчі
якості. Судна доставляють споживачеві вагову крупу і борошно головним
чином в десятикілограмових або п'ятдесятикілограмих мішках. Якщо товар
відправляється поштучно, його додатково фасують в коробки або мішки.
Обов'язковою умовою при організації таких перевезень є присутність
експедитора. Як правило, використовують транспорт відправника.

Використання перевізної тари покликане уникнути поглинанню

вантажем вологи, зайвими ароматами, що може погіршити якість товару і
навіть зробити його непридатним. Транспортувати борошно і крупу на
суднах без вентиляційних пристосувань неприпустимо. Хоча температурний
режим не дуже строгий, зайве переохолодження також протипоказано. Отже,
11
оптимальним виходом в зимовий період є застосування ізотермічного
утепленого транспорту.

Бокси́ ти — осадова гірська порода, що складається переважно з

оксидів і гідрооксидів алюмінію, а також оксиду заліза та різних домішок
(глинистих частинок). Назва походить від місцевості Ле-Бо-де-Прованс на
півдні Франції, багатої на поклади бокситів. Відносяться до вантажів, які
змерзаються.

У разі пред'явлення до перевезення вантажів, які

змерзаються, відправник повинен ужити заходів щодо зменшення їх
вологості до безпечної для змерзання межі. Норми безпечної
вологості повинні встановлюватись відправниками спільно з
одержувачами відповідно до Державних стандартів, Технічних умов та
практики перевезення.

Якщо зменшити вологість до безпечних меж неможливо, то

відправник повинен ужити заходів щодо запобігання чи зменшення
ступеня змерзання вантажу шляхом застосування відповідних
профілактичних засобів.

Якщо засоби профілактики виявилися неефективними, то

одержувач повинен ужити заходів щодо відновлення сипучості вантажу
в пунктах вивантаження.

У разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів,

вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен
застосувати засоби профілактики від змерзання та примерзання
вантажу до стін та підлоги вагонів.

В умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання

від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження)
промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування)
12
його екскаватором, скрепером, грейферним краном або іншим
механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще
обвітрювалися зовнішнім повітрям.

Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в

середині шару пересипаного вантажу температури -3 град.C та нижче.

Проморожування може також здійснюватись без пересипання

(перелопачування, переміщення) вантажу. Вантаж викладається на
майданчику шаром 30-50 см та витримується на морозі до повного
проморожування, після чого дрібниться на шматки таких розмірів,
які забезпечували б вільне вивантаження крізь люки вагона.

До числа інших запобіжних (профілактичних) засобів

належать:

 пересипання вантажу негашеним вапном, кухонною сіллю,

хлористим кальцієм;

 перекладання сухим торф'яним дріб'язком з підстиланням його

на підлогу вагона;

 шарове перекладання торф'яним дріб'язком вантажу у вагоні при

навантаженні;

 змазування підлоги та стін напіввагонів мінеральними та

кам'яновугільними маслами;

 оббризкування вантажу кам'яновугільними та іншими маслами.

13
1.4 Обгрунтування вимоги до проектного судна

14
 2. РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ НАПРЯМКІВ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

Необхідне значення питомої вантажомісткості тоннажу, м3/т:

ω = Wmax / Qmax = 846000 / 524000 = 1,6 м3/т

15
 де Wmax – найбільший обсяг прямого або зворотного вантажопотоку,
(обсяг вантажопотоку - це добуток вантажопотоку в тоннах на його питомо-
навантажувальний обсяг), м3;
Qmax – найбільша кількість вантажу прямого або зворотного
вантажопотоку, т.
Wmax = max{Q1 * U1;Q2 * U2} = max{470000 * 1,8;524000 * 0,8} = max
{846000; 419200} = 846000 м3
де Q1, Q2 – вантажопотік в прямому і зворотному напрямку, т;
U1, U2 – питомий навантажувальний обсяг вантажу в прямому і
зворотному напрямку відповідно, м3/т.
Qmax = max{Q1; Q2} = max{470000; 524000;} = 524000 т.
ω < 1,6 м3/т, тому використовуєм судно з мінімальним надводним
бортом.
Сумарний тоннаж, який забезпечить освоєння заданого вантажопотоку,
т:
ΣДч = Qmax = 524000 т
Розраховуються наступні параметри:
1. Сумарний вантажопотік, т:
ΣQ = Q1 + Q2 + ... + Qn = 470000 + 524000 = 994000 т.
де Q1, Q2, ..., Qn – вантажопотоки по ділянкам схеми руху суден, т.

2. Вантажообіг, т-миль:
ΣQl = Q1l1 + Q2l2 + ... + Qnln = 470 * 1480,21 + 524 * 681,43 = 359019,53
тис. т-миль
де l1, l2, ..., ln – відстань між портами перевезення вантажів, миль.

3. Середньозважувальна відстань перевезення тонни вантажу, миль:

l = ΣQl / ΣQ = 359019,53 / 994 = 361,187 миль

16
 4. Сумарна відстань усіх ділянок схеми кругового рейсу (відстань
пробігу тоннажу), миль:
L = l1 + l2 + ... + ln = 1480,21 + 681,43 + 827 + 13,24 = 3001,88 миль

5. Сумарне значення тоннажемиль, тнж-миль:

ΣДчL = ΣДч (l1 + l2 + ... + ln) = 524 * 3001,88 = 1572985,12 тис. тнж-миль

6. Коефіцієнт використання чистої вантажопідйомності суден:

α = ΣQl / ΣДчL = 359019,53 / 1572985,12 = 0,228

7. Коефіцієнт змінності вантажу:

β = L / l = 3001,88 / 361,187 = 8,311

8. Коефіцієнт інтенсивності завантаження:

I = α * β = 0,228 * 8,311 = 1,895

9. Середньозважена валова інтенсивність вантажних робіт, т/добу:

Мв = 2ΣQ / Σ(Qi / Mвi) = (2 * 994000) / (470000 / 2500 + 470000 / 2300 +
524000 / 1600 + 524000 / 1400) = 1816,96 т/добу
де Qi – маса вантажу прямого чи зворотного вантажопотоку, т
Mвi – валова інтенсивність вантажних робіт по завантаженню і
вивантаженню кожного із заданих вантажів, т/добу.

17
 РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ
ВАРІАНТІВ ПРОЕКТНОГО ТИПУ СУДНА

3.1. Обгрунтування вантажопідйомності судна

При визначені вантажності судна слід враховувати наступне:
 глибини на шляхах роботи судна і в портах заходу
 дистанцію перевезення вантажів
 інтенсивність вантажних робіт в портах
 розміри одночасних відправок вантажу, якщо вони задані
Слід пам’ятати, що глибини морського шляху обмежують розміри
судна, в першу чергу осадку, а як наслідок цього – і величину вантажності
судна. Щоб перейти від глибин до вантажності, необхідно виконати наступні
розрахунки:
1. Встановлюємо допущену осадку завантаженого судна (Тдоп), м:
Тдоп = 13 м

2. Знаходимо найбільшу водотоннажність судна для допущеної осадки

Дmax, т:
Дmax = Тдоп3 / tвід3 = 133 / 0,33 = 81370 т

де tвід – відносна осадка, визначається по даним судна-прототипу:

tвід = Тпр 3/ Дпр3 = 12,3 3/ 256,9 3 = 0,3
де Тпр – осадка судна-прототипу, м;
Дпр – водотоннажність судна-прототипу, т.

3. Найбільше значення дедвейту судна для осадки – Тдоп, т:

Двmax = Дmax * ηД = 81370 * 0,79 = 64282,3 т
де ηД – коефіцієнт використання водотоннажності судна, знаходимо з
характеристик судна-прототипу:

18
 ηД = Двпр / Дпр = 52450 / 66000 = 0,79
де Двпр – дедвейт судна-прототипу, т.

4. Найбільше значення чистої вантажопідйомності судна для

обмежених глибин, т:
Дчmax = Двmax * ηДв = 64282,3 * 0,94 = 60425,4 т
де ηДв – коефіцієнт використання дедвейту, визначається з
характеристик судна-прототипу:
ηДв = Дчпр / Двпр = 49380 / 52450 = 0,94
де Дчпр – чиста вантажопідйомність судна-прототипу, т.

3.2. Визначення варіантів швидкості проектних суден

Для призначення швидкостей судна слід враховувати:
 сумарну відстань схеми руху суден (більше 3000 миль)
 інтенсивність вантажних робіт в заданих портах (1400-2500
т/добу)
 вартість однієї тонни вантажу

max max
Д ч =0 , 8 ∙ Д ч ;
1
Д ч =0 , 9 ∙ Д ч ;
2

Д ч = Д max
3
ч

Д ч =0 , 8 ∙60425=48340 т
1
Д ч =0 , 9 ∙60425=54382 ,5 Д ч =60425 т
2 3

V 1=0 ,8 ∙ V пр ; V 2 =0 , 9∙ V пр ; V 3=V пр
V 1=0 ,8 ∙ 14 , 2=11, 36 узл .
V 2=0 ,9 ∙ 14 , 2=12 , 78 узл.
V 3=14 , 2 узл .

19
 3.3. Вибір типу головного двигуна судна
Вибір типу двигуна судна залежить від потрібної його потужності,
зовнішніх умов використання судна. При цьому також враховуються і
характеристики сучасних суден.
Ефективна потужність головного двигуна судна (Nе) розраховується
формулою, в кінських силах:
Nе = 0,02 * Дв0,5 * Vсд3 = 0,02 * 524500,5 * 14,23 = 10819,9 к.с
З урахуванням типу двигуна судна-прототипу та типових двигунів
універсальних суден, вибираємо двигун внутрішнього згорання (ДВЗ) як
головний двигун для розрахункових суден.
Знаючи ефективну потужність головного двигуна можна визначити
добовий витрата палива на ходу і будівельну вартість проектного судна.
Добова витрата палива на ходу визначається за формулою:
−6
q x =24 ∙10 ∙ q ∙ N e ,

де 24 ∙ 10−6 - коефіцієнт, що змінює розмірність з грамів у годину на

тонни на добу;
q - питома витрата палива, приймається з інтервалу (40-300) грам на 1
кВт на годину. Ця величина залежить від типу головного двигуна.
−6
q x =24 ∙10 ∙ 220 ∙10819 , 9=57 , 1т/добу

Будівельна вартість проектного судна, дол.:

К с =К ∙ Д в ∙ N e ,

де К - вартість однієї тонни дедвейту і 1 кінської сили потужності

головного двигуна (600 дол. /т)
К с =600 ∙ 52450 ∙10819 , 9=340502 253 000 долл .

Для кожного значення чистої вантажопідйомності і технічної

швидкості розраховують проектний дедвейт і водотоннажність за
формулами:
Дч
Д в=
ηД в

20
 Дв
Д=
ηд
Розрахуємо значення для першого варіанту:
48340
Д в= =50884 , 2 т
0 , 95
50884 , 2
Д= =62820 т
0,8
Результати розрахунків показників вносимо в табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Судно-
Показник і Чиста вантажопідйомність, т; технічна швидкість, вузли
прототип
одиниця
його 48340 54382,5 60425 49380
виміру 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 14,2
ηДв 0,95 0,94 0,93 0,95 0,94 0,93 0,95 0,94 0,93 0,95
50884, 51425, 57244, 57853, 63605, 64281, 64973,
Дв, т 51978,5 58475,8 52450,0
2 5 7 7 3 9 1
ηД 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8
64281, 71555, 73232, 82412, 84380,
Д, т 62820 65795,6 74969,0 80513 66000,0
9 9 6 7 7
10819,
Ne, л.с. 5539,8 7887,7 10819,9 5539,8 7887,7 10819,9 5539,8 7887,7 10819,9
9
Kc, міл. 30530 30855 311870 34346 34712 350854 38163 38569 389838 34714853
долл 526,32 319,15 96,77 842,11 234,04 83,87 157,89 148,94 70,97 ,34
qx, т/добу 26,6 37,9 51,9 26,6 37,9 51,9 26,6 37,9 51,9 51,9
Потужність
4453,0 6373,9 8790,2 4723,1 6760,5 9323,4 4978,6 7126,2 9827,8 8830,0
, т/сутки

21
РОЗДІЛ 4. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ СУДЕН НА
ЗАДАНОМУ НАПРЯМКУ

Для кожного обгрунтованого варіанту суден розраховуються головні

показники. При цьому для першого варіанта – Д ч = 14000 т; Vт = 14 вузл. –
показується повний розрахунок. По решті варіантів результати вказані в
таблиці.

4.1. Експлуатаційні показники

Визначаються наступні експлуатаційні показники:
1. Час кругового рейсу по встановленій схемі роботи суден, діб:
tр = tx + tc = 11,06 + 100,83 = 111,89
де tx – ходовий час, діб;
tc – стояночний час, діб.
tx = (L – l0) / V + l0 / V0 + txдод = ((3001,88 - 32) / 11,36) + (32 /10) + 0,8)/
24 = 11,06
де l0 – відстань ділянок схеми руху, на яких судно має зменшувати
швидкість – протоки Босфор та Дарданелли, 16 та 65 миль відповідно.
V – технічна швидкість судна, вузл;
V0 – обмежена швидкість, з якою проходять обмежені ділянки, 10 вузл.
txдод – додатковий ходовий час на швартовку/відшвартовку, постановку
судна на якір або зняття з нього, приймаємо 2 години на кожен захід та вихід
з порту.

2. Стояночний час в одному круговому рейсі, діб:

tc = 2 * α * β * (Дч / Мв) = 2 * 0,228 * 8,311 * (48340 / 1816,96) = 100,83

3. Кількість кругових рейсів, яке одне судно виконує за

експлуатаційний період:

22
 r = Te / tp = 345 / 111,89 = 3,08
де Te – експлуатаційний період, діб.
Te = TK – Tp = 365 – 30 = 335
де TK – календарний період, 365 діб;
Tp – час ремонту, залежить від багатьох факторів, прийняти 30 діб.

4. Провізна спроможність за експлуатаційний період, т:

Пт = α * β * Дч * r = 0,228 * 8,31 * 48340 * 3,08 = 282444,45

5. Провізна спроможність за той же час, т-миль:

Птм = α * β * Дч * r * l = Пт * l = 282444,45 * 361,187 = 102015265

6. Кількість суден, що виконують задані перевезення за один рік

nc = ΣQ / Пт = 994000 / 282444,45 = 3,52

7. Експлуатаційна швидкість судна, миль/добу:

Ve = L / tx = 3001,88 / 11,06 = 271,42

8. Коефіцієнт ходового часу

εx = tx / tp = 11,06 / 111,89 = 0,10

9. Продуктивність тонни вантажності судна за добу, тм/тнж-доба:

μ = α * Ve * εx = ΣQl / ΣДчТе = ΣQ / (Дч * nc * Te) = 994000 / (48340 * 3,52
* 335) = 0,013

Результати розрахунків вказані в табл. 4.1.

23
 Судно-
Показник Чиста вантажопідйомність, т; технічна швидкість, вузли
прототип
і одиниця
його 48340 54382,5 60425 49380
виміру 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 14,2
tx, діб 11,1 9,8 8,9 11,1 9,8 8,9 11,1 9,8 8,9 8,9
tс, діб 100,83 100,83 100,83 113,43 113,43 113,43 126,03 126,03 126,03 103,00
tр, діб 111,89 110,68 109,71 124,49 123,28 122,31 137,09 135,88 134,91 111,88
r, од 3,08 3,12 3,14 2,77 2,80 2,82 2,52 2,54 2,56 3,08
282444,4
Пт, т 285527,0 288047,0 285581,0 288387,2 290670,2 288140,8 290716,9 292803,4 288545,2
5
10201526 1031286 1040388 10314814 10416170 10498629 10407271 10500318 10575680 10421878
Птм, т-м
5 39 15 0 6 7 8 1 0 3
nc, од 3,52 3,48 3,45 3,48 3,45 3,42 3,45 3,42 3,39 3,44
εх 0,10 0,09 0,08 0,09 0,08 0,07 0,08 0,07 0,07 0,08
Ve,
миль/доб
271,42 304,78 338,01 271,42 304,78 338,01 271,42 304,78 338,01 338,01
μ, тм/тнж-
діб
0,013414 0,013560 0,013680 0,012056 0,012174 0,012270 0,010947 0,011045 0,011124 0,013415
Таблиця 4.1.

24
 4.2. Економічні показники
4.2.1. Добові експлуатаційні витрати
Для кожного варіанту судна ці показники визначаються наступним
чином:
1. Витрати утримання судна за добу, дол:
– на ходу:
Сх = Спр.пост + Скосв+ Спр.перх = 19544,3 = 30894,67
– на стоянці:
Сс = Спр.пост + Скосв + Спр.перс = 103,2 + 1031,85 + 10318,5 = 11453,55
де Спр.пост – прямі постійні витрати, дол/добу;
Снепр – непрямі витрати, дол/добу;
Спр.змх; Спр.змс – прямі змінні витрати на ходу, на стоянці відповідно,
дол/добу.
Прямі постійні витрати визначаються по наступній формулі:
Спр.пост = СА + Ср + Сек + Спорт.сб.= 6124,33+911,36+2760+726,75=10522,44
де СА – добові витрати на амортизацію з урахуванням відсотку на
страхування судна, дол;
Ср, Спос – добові витрати на ремонт і постачання відповідно, дол;
Сек – добові витрати на утримання екіпажу, дол;
Сін – добові витрати по зборам та послугам, дол.

2. Добові витрати на амортизацію і страхування судна, дол.:

СА = (Кс * Кстр * ва) / Те = (30 530 526,32 * 1,12 * 0,06) / 335 = 6124,3
де Кстр – коефіцієнт урахування витрат на страхування судна,
приймається 1,12;
ва – коефіцієнт величиною 0,058-0,82, приймаємо рівним 0,07.

3. Добові витрати на ремонт, дол:

Ср = (Кс * вр) / Те = (30 530 526,32 * 0,01) / 335 = 911,36
де вр - кофіцієнт витрат на ремонт, вр = 0,01-0,02; приймаємо 0,01.

25
 4. Добові витрати на утримання екіпажу судна, дол.:
Сек = 2,3 * gек * Nек= 2,3 * 100 * 12= 2760
де 2,3 – коефіцієнт, який враховує витрати на соціальне страхування,
пенсійне забезпечення та на додаткові виплати за виконання невластивих
робіт;
gек – добові витрати на утримання однієї людини екіпажу, приймаємо
85 дол.;
Nек – кількість членів екіпажу, виходячи з дедвейту та типу судна,
високий рівень автоматизації, приймаємо = 12 чол.

5. Інші витрати на сплату послуг та зборів по портам заходу, дол/добу:

Спорт сб = Сзак + Сук = 415,44 + 311,31 = 726,75
де Сзак – збори та плати за послугами по закордонним портам;
Сук – збори та плати за послугами по портам України;
Для визначення зборів та плат за послуги по портам треба мати
умовний об’єм судна (Wу) та BRT (GT) для розрахування по портам України
та іноземним портам відповідно.
Wу = Ку * Dч = 2,214 * 52450 = 116105,28
де Ку – коефіцієнт, який розраховується по судну-прототипу:
Ку = (Lпрmax * Впр * Нпр) / Dчпр = (215,21*31,81*16,96)/52450= 2,214
де Lпрmax, Впр, Нпр – найбільша довжина, ширина і висота борту судна-
прототипу, відповідно, м;
BRT = 0,87 * Дв = 0,87 * 50884,2 = 44269,26316

Син = (BRT * Sзак) / tp = (44269,26316 * 1,5) / 111,89 = 415,44

де Sзак – витрати по закордонним портам на одиницю BRT (GT),
приймається умовно 1,5 дол/рег.т.
Витрати по портам України, дол/доба:
Сук = Sукр*(Wy/tp)= 0,9*(116105,28/111,89)=311,3

26
 6. Добові непрямі витрати, дол/доба:
Снепр = (0,1) * Спр.пост = 0,1 * 10522,44 = 1052,24
7. Прямі змінні витрати – це плата за паливо та мастило, які
використовує судно. Вони визначаються в дол. за добу (на ходу):
Спр.перх = qx * ST * kCM = 26,6 * 700 * 1,05 = 19544,31
де qx – добові витрати палива на ходу, т/діб;
ST – середньозважувальна вартість тонни палива, включно з витратами
на бункеровку; приймаємо 700 дол/т;
kCM – коефіцієнт врахування витрат на мастило, приймаємо 1,05.
8. Прямі витрати на стоянці, дол/доба:
Спр.перс = 0,1 * Спр.змх = 0,1 * 1052,24 = 105,22
Результати розрахунків добових експлуатаційних витрат по усім
варіантам суден вказані в табл. 4.2., в дол/добу.
Таблиця 4.2.
Судно-
Показн
Чиста вантажопідйомність, т; технічна швидкість, вузли протот
ик і
ип
одиниц
я його 48340 54382,5 60425 49380
виміру 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 14,2
СА 6124,33 6189,48 6256,04 6889,87 6963,17 7038,04 7655,42 7736,86 7820,05 6963,70
Ср 911,36 921,05 930,96 1025,28 1036,19 1047,33 1139,20 1151,32 1163,70 1036,26
Сэк 2760,00 2760,00 2760,00 2760,00 2760,00 2760,00 2760,00 2760,00 2760,00 2760,00
44269,2 44740,2 45221,2 49802,9 50332,7 50873,9 55336,5 55925,2 56526,6 45631,5
BRT 6 1 9 2 4 5 8 7 1 0
Син 415,44 424,44 432,79 420,06 428,70 436,74 423,82 432,16 439,94 428,26
К 2,21 2,21 2,21 2,21 2,21 2,21 2,21 2,21 2,21 2,21
116105, 116105, 116105, 116105, 116105, 116105, 116105, 116105, 116105, 116105,
Wу, м3 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28
Сукр 311,31 314,71 317,48 279,79 282,54 284,78 254,07 256,34 258,18 311,34
Спорт сб 726,75 739,15 750,28 699,85 711,24 721,51 677,89 688,50 698,12 739,60
10522,4 10609,6 10697,2 11375,0 11470,5 11566,8 12232,5 12336,6 12441,8 11499,5
Спр.пост 4 9 8 0 9 9 1 8 7 6
Скосв 1052,24 1060,97 1069,73 1137,50 1147,06 1156,69 1223,25 1233,67 1244,19 1149,96
19544,3 27827,7 38172,4 19544,3 27827,7 38172,4 19544,3 27827,7 38172,4 38172,4
Спрх 1 3 7 1 3 7 1 3 7 7
Спрс 105,22 106,10 106,97 113,75 114,71 115,67 122,33 123,37 124,42 115,00
31118,9 39498,3 49939,4 32056,8 40445,3 50896,0 33000,0 41398,0 51858,5 50821,9
Сх 9 9 8 1 9 5 6 8 3 9
11679,9 11776,7 11873,9 12626,2 12732,3 12839,2 13578,0 13693,7 13810,4 12764,5
Сс 1 6 8 5 6 4 8 1 7 1
27
 4.2.2. Показники, які характеризують підсумкові результати
використання суден
1. Витрати, які будуть мати судна кожного з варіантів для забезпечення
перевезень заданих вантажів за один рік, дол/рік:
R = (Cxtx + Cctc) * r * nc = (31118,99 * 11,1 + 11679,91 * 100,83) * 3,08 * 3,52
= 16514149
2. Собівартість перевезень однієї тонни вантажу, дол/т:
ST = R / ΣQ = 16514149 / 994000= 16,61
3. Доходи, що можуть мати судна при освоєні заданих перевезень,
дол/рік:
F = 1,4 * SТ * ΣQ = 1,4 * 16,61 * 994000 = 23119809
де SТ – собівартість перевезень однієї тонни вантажу для п’ятого
(середнього) з розглянутих варіантів.
4. Фінансовий результат від використання прийнятих до обгрунтування
варіантів суден на заданих перевезеннях. дол/рік:
ΔF = F – R = 23119809 – 16514149 = 6605660
5. Рівень прибутковсті:
Кприб = F / R = 3119809/ 16514149 = 1,40
6. Інтенсивність валютних надходжень, дол/тнж-діб:
μвал = ΔF / ΣДчТе = ΔF / (Дч * nc * Те) = 6605660 / (524000*345*3,52)
= 0,01
7. Питомі капітальні вкладення, дол/т:
Кпит = (Kc * nc) / ΣQ = (30530526,32 * 3,52) / 994000 = 108,09
8. Обігові кошти по вантажам на час їх транспортування, дол/т:
Коб = (Ц * tд) / 365 = (300 * 90,105) / 365 = 74,059
де Ц –вартість тонни вантажу; приймаємо як 0,7 від ринкової вартості
вантажу, відповідно 300 дол/т для борошна та 50 дол/т для бокситів (ціни
взяті по даним Товарного моніторінгу України).
tд – час доставки кожного із вантажів на заданій ділянці перевезення:
tд = t’x + 0,5 * t’c = 90,105

28
 де t’x, t’c – ходовий і стояночний час по перевезенню кожного із
ватажів, діб
9. Середньозважувальні обігові кошти, дол/т:
Коб = (ΣКобі і * Qi) / ΣQ = (74,059 * 470000 + 12,343 * 524000) / 994000 =
41,525
10. Зведені витрати на одну тонну вантажу, дол:
Sзв = ST + E1 * Кпит + E2 * Коб = 16,61 + 0,12 * 108,09 + 0,15 * 41,525 =
35,814
де Е1, Е2 – коефіцієнти, з допомогою яких капітальні вкладення і обігові
кошти зводяться до однієї розмірності з поточними витратами; Е 1 = 0,12; Е2 =
0,15.
11. Термін окупності капітальних вкладень, років:
Ток = (Kc * nc) / ΔF = (30530526,32 * 3,52) /6605660= 16,3

12. Зведений чистий прибуток на одну тонну вантажу, дол:

fзв = f – Sзв = 39,12- 34,617 = 4,51
13. Визначення розрахункового значення коефіцієнта ефективності
капітальних вкладень в будівництво потрібної кількості суден:
Е1р = ΔF / (Kc * nc) = 6605660 / (30530526,32 * 3,52) = 0,061
Якщо отримаємо Е1 > Е1р, то потрібно визначити ту фрахтову ставку,
при якій забезпечується прийняте значення коефіцієнта ефективності
капітальних вкладень в будівництво суден:
fe = (E1 * Kc * nc + SТ * ΣQ) / ΣQ = (0,12 * 30530526,32 * 3,52 + 16,61*
*994000) / 994000 = 12,61

29
 Результати розрахунків показані в табл. 4.3.
Чистая грузоподъемность, т Судно-
прототи
Показатель Техническая скорость, узл. п
и
его ед. изм. 48340 54382,5 60425 49380
11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 14,2
1651414 1710729 1780489 1777332 1840777 1802465 1876084
R, долл./год 17234646 18521968 19108227
9 7 8 1 5 9 7
Sт, долл./т 16,61 17,21 17,91 17,34 17,88 18,52 18,13 18,63 19,22 18,87
2311980 2395021 2492685 2488264 2577088 2523452 2626518
F, долл./год 24128505 25930756 26751517
9 6 7 9 5 3 6
ΔF, долл. 6605660 6842919 7121959 6893859 7109328 7363110 7209864 7408787 7643291 7504339
Кприб 1,40 1,40 1,40 1,40 1,40 1,40 1,40 1,40 1,40 1,40
μвал,
долл./тнж- 0,010 0,011 0,011 0,011 0,011 0,012 0,012 0,012 0,012 0,012
сут.
Кпит,
108,094 108,064 108,271 120,270 120,367 120,705 132,446 132,669 133,140 120,310
долл./т
tд,сут 90,105 90,105 90,105 90,105 90,105 90,105 90,105 90,105 90,105 90,105
Коб, мука
74,059 74,059 74,059 74,059 74,059 74,059 74,059 74,059 74,059 74,059
долл./т
Коб,
бокситы 12,343 12,343 12,343 12,343 12,343 12,343 12,343 12,343 12,343 12,343
долл./т
Коб с ____ 41,525 41,525 41,525 41,525 41,525 41,525 41,525 41,525 41,525 41,525
Sзв, долл./т 35,814 36,407 37,134 38,000 38,553 39,232 40,256 40,783 41,429 39,540
Ток, лет 16,266 15,697 15,111 17,341 16,829 16,295 18,260 17,800 17,315 15,936
f зв долл./т 10,56 11,12 11,71 9,48 9,99 10,53 8,56 9,02 9,51 10,89
E1p 0,061 0,064 0,066 0,058 0,059 0,061 0,055 0,056 0,058 0,063
fe 12,61 13,06 13,59 13,16 13,57 14,05 13,76 14,14 14,59 14,32

30
 РОЗДІЛ 5. ВИБІР КРАЩОГО ВАРІАНТУ

Для вибору кращого варіанта судна робиться порівняльна оцінка

показників по розглянутим варіантах, тобто виконується аналіз приведених в
табл. 4.1-4.3. значень та їх залежності на графіках.
В якості основного показника для вибору варіанта судна беруться
зведені витрати на одну тонну вантажу. При цьому бажано враховувати
значення і наступних показників:
Sзв, Sт, ΔF, Кприб, μвал, Ток, fзв, E1p, fe
Кожному розрахунковому числу названих вище показників
призначаються номера. Кращому значенню надається номер 1, найгіршому –
10. Значення цих номерів вказані в табл. 5.1.
Таблиця 5.1. Порівняльна характеристика

Чистая грузоподъемность, т
Показатели
и ед.изм. 4938
48340 54382,5 60425
0
Техническа
я скорость, 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 11,36 12,78 14,2 14,2
узл.
Sзв, долл./т 1 2 3 4 5 6 7 8 9 6
Sт, долл./т 1 2 5 3 4 7 6 8 9 8
R, долл./год 1 2 5 3 4 7 6 8 9 8
F, долл./год 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
ΔF, долл. 1 2 5 3 4 7 6 8 9 8
Кприб 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Ток, лет 3 2 1 6 5 4 9 8 7 2
f зв долл./т 7 8 9 3 5 6 1 2 4 6
E1p 5 6 7 3 4 5 1 2 3 6
fe 1 2 5 3 4 7 6 8 9 7
∑ 22 28 42 30 37 51 44 54 61 53

Мінімальне сумарне значення – це кращий варіант судна.

З табл. 5.1. бачимо, що найкращий варіант судна – це судно з

31
 Дч = 48340 т, Vт = 11,36 вузлів.
Для обраного типу судна визначають окремі лінійні характеристики
судна, а також економічний ефект, який може бути отриманий від
впровадження такого судна на заданих перевезеннях. Розрахунок
проводиться таким чином: Осадка судна розраховується як:
Т = t отн √3 Д (5.1)
Т = 0,351∗√3 62820=13 , 95( м).
Де Д- водотоннажність обраного типу судна, т
Ширина судна визначається за формулою:
В = Т*КВ/Т (5.2)
В =13,95 *1,87 = 26,16 (м).
Де КВ/Т - коефіцієнт відношення ширини судна-прототипу до його
осадки.
Довжина судна розраховується за формулою:
L = B*KL/B (5.3)
L =26,16 * 6,33=165,7 (м).
Де КL/B - коефіцієнт відношення довжини судна-прототипу до його
ширини.
Висота борту судна визначається за формулою:
H = T*KH/T (5.4)
H = 13,95*0,72=10,11 (м).
Де KH/T - коефіцієнт відношення висоти борту судна-прототипу до його
осадки.
Економічний ефект може бути розрахований за формулою:
Еф = (Sприв.прот – Sприв.обр.)*ƩQ
Де Sприв.прот ,Sприв.обр - зведені затрати щодо судна прототипу та щодо
обраного судна відповідно.
Еф = (39,540 –35,814.)*994000=3 703 644 (дол).

32
 6. ЗАВДАННЯ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ СУДНА
Отже, зробивши усі попередні обчислення, можна зробити висновок,
що рекомендоване судно має наступні характеристики:
- Універсальне суховантажне судно, яке задовольняє одночасне
перевезення металу та продтоварів.
- Дч = 48340 т; ДВ = 50884,2 т і VТ = 11,366 вузлів;
- Рекомендована силова установка ДВС (двигун внутрішнього
згоряння)
- Розташування машинного відділення – промежуточне.
- Може мати власні перевантажувальні механізми, але може
використовувати й техніку, що розташована на причалах.
Орієнтовна кількість членів екіпажу – близько 12.
- район використання судна – Середземноморський басейн;
- дві палуби, 4 трюми, 4 твіндеки та люки, промежуточне розміщення
головного двигуна та житлових приміщень ;
- вантажні засоби – крани
- здаточна швидкість – 11,36 вузлів;
- питома вантажомісткість судна – 846000 м3;
- особливих вимог щодо забезпечення життєдіяльності екіпажу
немає;
- вимог до міцності вантажних палуб немає; люки повинні бути
міцно закриватися для запобігання намокання вантажу;
- судно повинно відповідати правилам Регістра України і
Міжнародному кодексу управління безпекою судноплавства.

33
34
 ВИСНОВОК
В ході виконання цієї роботи були отримані навички щодо
обгрунтування вибору судна через багато показників, серед яких економічні
та експлуатаційні.
В Розділі 1 були охарактеризовані зовнішні умови на експлуатаційному
напрямку – ділянки моря, через яке проходить судно, портів заходу, вантажу,
яке перевозить судно на прямому та зворотньому напрямку, було вибрано
судно-прототип по заданим вимогам до проектного судна.
В Розділі 2 були розраховані параметри напряму перевезення –
вантажообіг, вантажопотік, коефіцієнти використання чистої
вантажопідйомності та змінності вантажу, та інші.
В Розділі 3 були обгрунтовані параметри для розрахункових суден – їх
швидкість, вантажопідйомність, тип та потужність двигуна, максимальна
допустима осадка та чиста вантажопідйомність; були обрані 3 варіанти
чистої вантажопідйомності та 3 варіанти експлуатаційної швидкості для
кожного, загалом – 9 варіантів та судно-прототип.
В Розділі 4 були розраховані експлуатаційні та економічні показники
для кожного з розрахункових суден; найважливіші показники – зведені
витрати на 1 т вантажу та продуктивності тонни вантажності за добу, а також
багато інших.
В Розділі 5 було вибрано найкраще за значенням показників судно з 10
розрахункових; їм виявилось судно з Дч = 48340 т; ДВ = 50884,2 т і VТ =
11,366 вузлів.
В Розділі 6 було описано завдання на проектування судна, основні
вимоги до цього судна.

35
 Список використаних джерел
1) Вікіпедія – Режим доступу:
https://en.wikipedia.org/
2) Методичні вказівки «Основи теорії транспортних процесів та
систем»
3) Морские и речные порты мира – Режим доступу:
http://portsinfo.ru
4) Searates – Режим доступу:
https://www.searates.com/ru/services/distances-time/

36