ДІЇ ПІД ЧАС АВАРІЙ,

ПОШУК ТА РЯТУВАННЯ НА МОРІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ НА ТЕМУ:

«РОЗРАХУНОК ПОШУКУ ПО СХЕМІ РОЗШИРУЮЧИХСЯ КВАДРАТІВ»

 2
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Одеська морська академія»
Кафедра управління судном

ДІЇ ПІД ЧАС АВАРІЙ,

ПОШУК та РЯТУВАННЯ НА МОРІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ НА ТЕМУ:

«РОЗРАХУНОК ПОШУКУ ПО СХЕМІ РОЗШИРУЮЧИХСЯ КВАДРАТІВ»

Затверджено кафедрою «Управлін-

ня судном» як методичні вказівки
для виконання практичної роботи з
дисципліни "Дії під час аварій, по-
шук та рятування на морі " за спеці-
альністю – 271 "Річковий і морсь-
кий транспорт" "26" січня 2020 р.,
протокол № 1

Одеса – 2020
 3
УДК 656.61.089(072)

Укладачі: Дмитрищук Н. В.
Смірнов С. В.

Рецензент: к.д.п., к.т.н., доцент Бурмака І. О.

Управління судном: методичні вказівки до виконання практичних за-

нять «Розрахунок пошуку по схемі розшируючихся квадратів» / Укл.
Н. В. Дмитрищук, С. В. Смірнов – Одеса : НУ «ОМА», 2020. – 19 с.

УДК 656.61.089(072)
 4
Тема і зміст лабораторної роботи відповідають робочій програмі нав-
чальної дисципліни «Дії при аваріях, пошук і рятування на морі », яка передба-
чена навчальним планом для курсантів спеціальності «Судноводіння».
У методичних вказівках наведено зміст практичних занять.
Практична робота розрахована на дві академічні години і виконується ін-
дивідуально кожним курсантом.
Методичні вказівки призначені для курсантів старших курсів судноводій-
ної спеціальності.

Мета роботи

Метою цієї практичної роботи є закріплення теоретичних знань з питань

дії екіпажу судна при пошуку людини по схемі розшируючихся квадратів.
Курсанту рекомендується до виконання практичної роботи уважно ви-
вчити матеріал по конспекту лекцій та рекомендованої літератури.

Планування і надання допомоги судну, що терпить лихо.

За організацію ефективного пошуку і рятування судна, терплячого лихо ,

і координацію проведення пошуково-рятувальних операцій в межах певного
пошуково-рятувального району несе відповідальність рятувально-
координаційний центр (СКЦ), закріплений за даним районом. До кожного рай-
ону і СКЦ прикріплена берегова радіостанція, у функції якої входить прийом і
передача сповіщення про лихо і зв'язок для координації проведення пошуково-
рятувальних операцій. Кожна станція має надійний телефонний і телексний
зв'язок із СКЦ. СКЦ координує обмін у разі лиха сам або може доручити це ін-
шій радіостанції, що знаходиться в кращому положенні для проведення пошу-
ково-рятувальної операції. Зв'язок на місці проведення операцій між судном,
що терпить лихо, і судами, що беруть участь в операції, і літаками, а також між
пошуковими судами і літаками і призначеним керівником операції на місці її
 5
проведення знаходиться під контролем цього керівника. Керівник операції на
місці - це, відповідно до Міжнародної конвенції по пошуку і рятуванню на мо-
рі, командир на місці дії (командир рятувального засобу) або координатор на-
дводного пошуку (судно, що не є рятувальним засобом).

Планування пошуку
У районі передбачуваного пошуку необхідно визначити початковий
пункт або географічний орієнтир.
Слід враховувати наступні чинники:
1. отримані дані про місце розташування події і часу, коли воно сталося;
2. будь-яку додаткову інформацію, таку, як дані пеленга або виявлені
ознаки події;
3. час між подією і прибуттям засобів пошуку і рятування;
4. розрахункові дані про переміщення судна, що терпить лихо, або ряту-
вального плавзасобу по водній поверхні залежно від дрейфу.
Місце розташування початкового пункту пошуку визначається таким чи-
ном:
 дрейф визначається двома компонентами: дрейф у підвітряний бік і
сумарна водна течія;
 напрям дрейфу під впливом вітру співпадає з напрямом вітру;
 швидкість дрейфу у підвітряний бік залежить від швидкості вітру;
 швидкість вітру, виміряну при підході до місця події, можна вико-
ристати для розрахунку швидкості дрейфу у підвітряний бік ряту-
вальних плотів, використовуючи графік, приведений у кінці даної
частини розділу (люди, що знаходяться у воді, не схильні до зносу у
підвітряний бік, тоді як стабільність положення і швидкість дрейфу
плоту залежать від наявності або відсутності плавучого якоря або
баласту);
 6

 параметри сумарної водної течії можна визначити шляхом розраху-

нку напряму і величини дрейфу судів при підході до місця прове-
дення операції або поблизу від нього;
 напрям і швидкість дрейфу є векторною сумою значень дрейфу у
підвітряний бік і сумарної водної течії.
5. Відстань дрейфу дорівнює твору швидкості дрейфу на проміжок часу,
що пройшов з моменту події (чи розрахунку координат останього початкового
пункту) до початку пошуку.
Місце розташування початкового пункту визначається шляхом зміщення
точки, де мала місце подія (чи останнього розрахункового вихідного пункту),
на відстань дрейфу у напрямі дрейфу і нанесення отриманого таким чином міс-
ця розташування на відповідну для цієї мети карту.

Рис. 1 – Визначення положення об'єкту пошуку з урахуванням дрейфу і течії.

 7

Рис. 2 – Дрейф рятувального плоту у підвітряний бік.

 8
Прибувши в розрахункову точку і не виявивши аварійного судна або пла-
ваючого на воді екіпажа, рятувальник організовує їх пошук візуальними і тех-
нічними засобами у межах району можливого місцезнаходження об'єкту. З ці-
єю метою робиться:
1. уточнення координат аварійного судна і направлення його вірогідного
дрейфу або дрейфу його рятувальних засобів;
2. уточнення розмірів району пошуку, нанесення його на карту (планшет),
визначення способу пошуку і распар часу початку і закінчення пошуко-
вих робіт;
3. посилення спостереження за горизонтом і водною поверхньою усіма
наявними засобами;
4. освітлення водної поверхні в темний час струм прожекторами, змен-
шення швидкості ходу в умовах поганої видимості, вжиття інших запо-
біжних заходів, що унеможливлюють попадання під гвинти або удар
людей, плаваючих на воді, а також зіткнення з рятувальними засобами;
5. огляд усіх виявлюваних плаваючих предметів, що можуть служити орі-
єнтиром для визначення місця аварії;
6. заборона в районі пошуку осушення трюмів і цистерн, викидання за
борт сміття і будь-яких предметів, що можуть послужити неправдивими
орієнтирами при пошуку.

Ширина огляду, інтервал між лініями шляху і охоплення пошуку

• Ширина огляду (W) є показником простоти або складнощі виявлення цього

об'єкту пошуку за допомогою певного типу сенсора в конкретних умовах зо-
внішнього середовища. Таблиці значень "некоректованої" ширини огляду,
ґрунтованих на характеристиках об'єкту пошуку і видимості в спокійних ме-
теорологічних умовах, і поправочні коефіцієнти, грунтовані на характерис-
тиках об'єкту пошука і метеоумовах (fW) представлені нижче. В результаті
множення величини нескоректованої ширини огляду (WU) на відповідний
 9
поправочний коефіцієнт метеоумов обчислюється значення скоректованої
ширини огляду (WС):

WС = WU x fW

• Відстань між суміжними лініями шляху називається інтервалом між лінія-

ми шляху (S):
S = WC / С

• Охоплення (C) – відношення скоректованої ширини огляду (WС) до інтер-

валу між лініями шляху (S) :C = WС /S

Інтервал між лініями шляху (S) рекомендується коригувати при зміні ме-
теоумов, кількості пошукових судів і т. п.

• Усі пошукові морські і повітряні судна повинні підтримувати між собою

безпечні інтервали і точно наслідувати задані їм схеми пошуку.
• Окрім коефіцієнтів поправки на метеоумови (fW) можуть враховуватися і
інші чинники, такі як: час доби, положення сонця, ефективність роботи спо-
стерігачів і т. д.
• Усі пошукові морські і повітряні судна повинні підтримувати між собою
безпечні інтервали і точно наслідувати задані їм схеми пошуку.
 10
Некоректована ширина огляду (WU) для торгових морських суден
Метеорологічна видимість
Об'єкт пошуку (км (м. мили)
6 (3) 9 (5) 19(10) 28(15) 37(20)
0,7 0,9 1,1 1,3 1,3
Людина у воді
(0,4) (0,5) (0,6) (0,7) (0,7)
4,2 5,9 7,8 9,1 10,2
Рятувальний пліт на 4 людини
(2,3) (3,2) (4,2) (4,9) (5,5)
4,6 6,7 9,3 11,5 12,8
Рятувальний пліт на 6 чоловік
(2,5) (3,6) (5,0) (6,2) (6,9)
4,8 7,4 9,4 11,9 13,5
Рятувальний пліт на 15 чоловік
(2,6) (4,0) (5,1) (6,4) (7,3)
5,0 7,8 9,6 12,0 13,9
Рятувальний пліт на 25 чоловік
(2,7) (4,2) (5,2) (6,5) (7,5)
2,0 2,6 3,5 3,9 4,3
Човен < 5 м (15 фут)
(1,1) (1,4) (1,9) (2,1) (2,3)
3,7 5,4 8,0 9,6 10,7
Човен 7 м (23 фут)
(2,0) (2,9) (4,3) (5,2) (5,8)
5,2 8,3 14,1 17,4 21,5
Човен 12 м (40 фут)
(2,8) (4,5) (7,6) (9,4) (11,6)
5,9 10,4 19,8 27,2 33,5
Човен 24 м (79 фут)
(3,2) (5,6) (10,7) (14,7) (18,1)
 11
Коефіцієнти поправки на метеоумови (fW) для усіх типів пошукових підрозділів

Метеоумови Об'єкт пошуку

Вітер км/ч (узлів)
Людина у воді Рятувальний пліт
чи волни м (фут)
Вітер 0–28 км/ч (0–15 узлів)
1,0 1,0
чи волни 0–1 м (0–3 фут)
Вітер 28–46 км/ч (15–25 уз.)
0,5 0,9
чи волни 1–1,5 м (3–5 фут)
Вітер > 46 км/ч (> 25 узлів)
0,25 0,6
чи волни > 1,5 м (> 5 фут)

Пошукова швидкість (V)

• Для проведення координованого пошуку з паралельним оглядом лінії шляху

при одночасній участі декількох судів усі судна повинні слідувати з однако-
вою швидкістю, заданою старшим координатором в районі рятувальної опе-
рацій (OSC - on-scene coordinator).
• В ході проведення координованого пошуку при одночасній участі декількох
судів ця швидкість дорівнює максимальній швидкості самого тихохідного
судна в переважаючих умовах.
• В умовах обмеженої видимості координатор OSC зазвичай віддає наказ по-
низити швидкість пошуку.

Початковий пункт району пошуку (А)

• робиться розрахунок радіусу пошуку (R) за допомогою одного з наступних

методів :
• якщо пошук необхідно почати негайно, то R приймається рівним 10 м. ми-
лям;
 12
• якщо є час для проведення розрахунків, то: - розраховується площа, яка мо-
же бути обстежена судному впродовж певного проміжку часі (Т), викорис-
товуючи наступну формулу:
А=SVT
Район пошуку наноситься на карту таким чином:
• проводиться коло радіусом R з центром в початковому пункті;
• коло за допомогою дотичних полягає в квадраті, як показано нижче;
• якщо в пошуку одночасно беруть участь декілька судів, цей квадрат слід ро-
зділити на підрайони відповідного розміру і розподілити їх між пошуковими
суднами.

Рис 3 – Визначення району пошуку

 13
Схеми пошуку

Екіпажам суден можна рекомендувати, особливо в ході пошуку аварійно-

го об'єкту як за схемою квадратів (SS – expanding square search), що розширю-
ються, так і секторного пошуку (VS – sector search), використати метод числен-
ня шляху (DR – dead reckoning) замість точніших методів навігації. Метод наві-
гації DR зведе до мінімуму спотворення вживаної для пошуку об'єкту схеми,
оскільки при використанні цього методу автоматично враховується швидкість
течії, що впливає в процесі пошукової операції на дрейф об'єкту пошуку. В
процесі пошуку як морських, так і повітряних суден за наявності димового буй-
ка або якого-небудь іншого добре видимого скинутого з борту предмета його
слід позначити як початковий пункт і вибрати відповідну схему пошуку. Схеми
пошуку із застосуванням методів високоточної навігації, такий як глобальні су-
путникові навігаційні системи, нададуть надійні дані про позицію морського
судна, але не про дрейф об'єкту пошуку. Їх використання може дозволити об'є-
кту пошуку вийти в процесі дрейфу з району пошуку до появи поблизу нього
рятувальних засобів.

Пошук по розшируючихся квадратах (SS)

• Найбільш ефективний в тих випадках, коли місце розташування об'єкту по-

шуку відоме з відносно великий точністю.
• За точку початку пошуку завжди беруться координати початкового пункту.
• Часто ця схема підходить для використання морськими судами або невели-
кими катерами при пошуку людей, що знаходяться у воді, або інших об'єктів
пошуку в умовах невеликого дрейфу у підвітряний бік або його відсутності.
• У зв'язку з невеликою площею пошуку цю схему не слід застосовувати при
одночасному використанні декількох повітряних суден на одних і тих же ви-
сотах або декількох морських суден.
 14
• Виконання цієї схеми пошуку вимагає точної навігації; для зведення до мі-
німуму навігаційних погрішностей перша ділянка маршруту пошуку зазви-
чай орієнтується точно проти вітру.
• Якщо відстань S складає менше 2 м. миль, то для повітряних суден з неру-
хомим крилом політ по ділянках маршруту, близьких до початкового пунк-
ту, представляє певну трудність.
•

Рис. 4 – Пошук по розшируючихся квадратах

 15
Порядок виконання роботи
1. Робота виконується на аркуші паперу "в клітину".
2. Місце розташування аварійного об'єкту (АТ) на момент прийняття сиг-
налу лиха прийняти в центрі листа.
3. Масштаб прийняти: 1 см - 1 миля.
4. Визначити дрейф АТ і його місце розташування на момент прибуття
пошукового судна. Розрахувати некоректовану ширину огляду для заданого
аварійного об’єкту.
5. Знайти скоректовану ширину огляду.
6. Визначити інтервал між суміжними лініями шляху (S) з урахуванням
заданого коефіцієнта охоплення.
7. Намалювати схему пошуку по розшируючихся квадратах, не менше
чим з 10 ліній шляху.

Інструменти
1. Олівець, гумка.
2. Лінійка.
3. Циркуль-вимірник.

Контрольні питання
1. Який документ є засадничим при організації і проведення пошуку і рятуван-
ня на морі?
2. Як організовується пошук аварійного об'єкту?
3. Які чинники беруться до уваги при проведенні пошуку?
4. Що таке пошук по квадратах, що розширюються?
5. Що таке ширина огляду?
6. Звідки береться нескоректована ширина огляду?
7. Чим коригується нескоректована ширина огляду?
8. Що таке охоплення і від чого він залежить?
9. Як розраховується відстань між лініями шляху?
 16

Література

1. Міжнародне авіаційне та морське повчання з пошуку і рятування (Повчання

ІАМСАР), книга III – «Рухливі засоби».
2. Базові принципи маневрування судна [Текст]: навч. посіб. / О. М. Товстоко-
рий; Херсон. держ. мор. акад. – Херсон: ХДМА, 2018. - 335 с.
3. Довідник капітана далекого плавання / Л.Р. Аксютін, В. М. Бондар, Г. Г. Єр-
молаєв та ін; Під ред. Г. Г. Єрмолаєва. - М .: Транспорт, 1988. - 248 с.
4. Конспект лекцій.
 Початкові дані для виконання роботи
Вітер
Метеорологічна Коефіцієнт Висота
№ Час в дорозі Швид-
Аварійний об'єкт, рятувальний пліт видимість охоплення Направ- хвилі,
вар-та до АО, час. кість,
(м.милі) С лення м
узл.
1 На 6 чол. без плавучого якоря 2,5 10 0,9 N 16 1,0
2 На 15 чол. без плавучого якоря 2 10 0,85 E 17 1,6
3 На 25 чол. без плавучого якоря 3 10 0,7 W 26 1,0
4 На 6 чол. з плавучим якорем 4 5 0,8 E 7 1,3
5 На 15 чол. з плавучим якорем 3,5 5 0,75 W 10 1,6
6 На 25 чол. з плавучим якорем 2 5 0,9 S 16 1,6
7 На 6 чол. без плавучого якоря 2,5 15 0,95 NE 3 0,5
8 На 15 чол. без плавучого якоря 3 15 0,7 NW 10 1,2
9 На 25 чол. без плавучого якоря 3,5 15 0,75 SE 18 1,4
10 На 6 чол. з плавучим якорем 2 3 0,7 SW 19 1,6
11 На 15 чол. з плавучим якорем 4 3 0,85 E 8 1,1
12 На 25 чол. з плавучим якорем 3 3 0,9 W 30 2,5
13 На 6 чол. з поліпшеною системою баласту 2,5 10 0,9 N 16 1,0
14 На 15 чол. з поліпшеною системою баласту 2 10 0,95 E 17 1,6
15 На 25 чол. з поліпшеною системою баласту 3 10 0,85 W 26 1,0
16 На 6 чол. з плавучим якорем, без тенту 4 5 0,7 E 7 1,3
17 На 15 чол. з плавучим якорем, без тенту 3,5 5 0,8 W 10 1,6
18 На 25 чол. з плавучим якорем, без тенту 2 5 0,75 S 16 1,6
19 На 6 чол. без плавучого якоря 2,5 15 0,9 NE 3 0,5
20 На 15 чол. без плавучого якоря 3 15 0,95 NW 10 1,2
21 На 25 чол. без плавучого якоря 3,5 15 0,7 SE 18 1,4
22 На 6 чол. з плавучим якорем 2 3 0,75 SW 19 1,6
23 На 15 чол. з плавучим якорем 4 3 0,7 E 8 1,1
24 На 25 чол. з плавучим якорем 3 3 0,85 W 30 2,5
25 На 6 чол. без плавучого якоря 4 15 0,9 S 16 1,2
26 На 15 чол. без плавучого якоря 3 3 0,9 NE 3 1,1
27 На 25 чол. без плавучого якоря 2,5 3 0,95 NW 10 0,5
28 На 6 чол. з плавучим якорем 2 3 0,75 SE 18 1,7
29 На 15 чол. з плавучим якорем 3 10 0,9 SW 19 1,8
30 На 25 чол. з плавучим якорем 4 10 0,95 E 8 1,2
 Навчальне видання

УПРАВЛІННЯ СУДНОМ

Методичні вказівки для виконання практичних занять

Укладачі: Дмитрищук Наталя Володимирівна

Смірнов Сергій Володимирович

Підп. до друку
Формат 60х84/16. Папір офсет. Ум.друк. арк.
Тираж 50 пр. Зам. №

НУ "ОМА", центр «Видавінформ»

65029, м. Одеса, Дідріхсона,8, корп.7
Свідоцтво ДК №1292 від 20.03.2003
Тел./факс:(0482)34-14-12
publish@ma/odessa.ua