2

ПЕРЕДМОВА

Успішне вирішення завдання протидії безпілотним літальним апаратам

противника можливе за умови виконання належних організаційних заходів,
нарощування кількісного та якісного складу засобів протидії.
Поява мобільних (маневрених) вогневих груп – це вдала оптимізація
структурної складової протиповітряної оборони Збройних Сил України. Їх
метою є підвищення ефективності протиповітряного прикриття зі знищення
засобів повітряного нападу, зокрема безпілотних літальних апаратів, на
загрозливих напрямках.
Методичні рекомендації щодо організації вогневого ураження мобільними
вогневими групами безпілотних літальних апаратів на маршруті польоту
призначені для використання у Збройних Силах України з метою підвищення
ефективності застосування мобільних вогневих груп та засобів розвідки.
 3

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 2
ВСТУП 5
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 6
1 ОСНОВНІ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА
ОСОБЛИВОСТІ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ БПЛА
“SHAHED-136” 7
2 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ БПЛА НА МАРШРУТІ ПОЛЬОТУ
МОБІЛЬНИМИ ВОГНЕВИМИ ГРУПАМИ 11
3 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ З ПІДГОТОВКИ ТА
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ БПЛА НА
МАРШРУТІ ПОЛЬОТУ МОБІЛЬНИМИ ВОГНЕВИМИ
ГРУПАМИ 13
4 ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ РОЗВІДКИ БПЛА 14
4.1 Завдання системи розвідки БпЛА 14
4.2 Можливості засобів акустичної та радіолокаційної розвідки з
виявлення БпЛА, видачі цілевказання та здійснення маневру 15
4.2.1 Можливості засобів акустичної розвідки з виявлення БпЛА,
видачі цілевказання та здійснення маневру 15
4.2.2 Рекомендації щодо побудови підсистеми акустичної розвідки
БпЛА 18
4.2.3 Можливості засобів радіолокаційної розвідки з виявлення
БпЛА, видачі цілевказання та здійснення маневру 21
4.2.4 Рекомендації щодо побудови підсистеми радіолокаційної
розвідки БпЛА 26
4.3 Організація отримання інформації оповіщення про повітряного
противника від систем розвідки Збройних Сил України 28
4.4 Організація видачі цілевказання на мобільні вогневі групи 29
5 ОРГАНІЗАЦІЯ ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ БПЛА НА
МАРШРУТІ ПОЛЬОТУ МОБІЛЬНИМИ ВОГНЕВИМИ
ГРУПАМИ 31
5.1 Можливості зенітних кулеметних установок з ураження БпЛА
та здійснення маневру 31
5.1.1 Можливості переносних зенітних ракетних комплексів з
ураження БпЛА противника 31
5.1.2 Можливості кулеметних установок з ураження БпЛА
противника 32
5.2 Порядок дій командира мобільної вогневої групи 37
5.3 Порядок дій обслуги зенітної кулеметної установки 38
6 ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ВОГНЕВИМ УРАЖЕННЯМ
МОБІЛЬНИМИ ВОГНЕВИМИ ГРУПАМИ БПЛА
ПРОТИВНИКА НА МАРШРУТІ ПОЛЬОТУ 40
6.1 Склад системи управління 40
 4

6.2 Можливості ПУ 43
6.3 Дії посадових осіб та пункту управління у ході чергування 45
6.4 Рекомендації щодо тактики взаємодії засобів радіоелектронної 46
боротьби з мобільними вогневими групами
7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ВОГНЕВИХ ПОЗИЦІЙ
МОБІЛЬНИХ ВОГНЕВИХ ГРУП 49
Додатки:
1 Типова схема застосування МВГ для вогневого ураження БпЛА 53
противника на маршруті польоту
2 Чек-лист дії МВГ при отриманні сигналу про проліт БпЛА 54
противника та у ході вогневого ураження БпЛА противника
3 Чек-лист дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ 56
роти. Черговий ПУ роти
4 Чек-лист дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ 58
взводу. Черговий ПУ взводу
5 Чек-лист дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ 60
роти. Помічник чергового ПУ роти
6 Чек-лист дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ 61
взводу. Помічник чергового ПУ взводу
 5

ВСТУП

З метою підвищення ефективності протидії безпілотним літальним

апаратам типу “Shahed-136” розпочато виконання комплексу заходів щодо
створення ешелонованої системи застосування мобільних вогневих груп по
рубежах, які проходитимуть в першу чергу по районах найбільш інтенсивного
застосування зазначених безпілотних літальних апаратів та в подальшому
вздовж всього Державного кордону України з республікою білорусь, російською
федерацією та лінією бойового зіткнення.
Основним призначенням організації вогневого ураження силами і
засобами мобільних вогневих груп (МВГ) по безпілотних літальних апаратах
(БпЛА) противника є своєчасне їх виявлення на маршрутах прольотів,
ідентифікація та комплексне вогневе ураження з метою не допущення ведення
повітряної розвідки та завдавання ударів.
Застосування мобільних вогневих груп протиповітряної оборони в Україні
розпочато з кінця 2022 року в Північній операційній зоні. За цей час підрозділи
зарекомендували себе дуже позитивно, уражаючи до 44% повітряних цілей
противника типу БпЛА. А порівняно з вартістю застосування таких МВГ та
інших засобів протиповітряної оборони (ППО) вони мають суттєву перевагу за
рахунок відносно низьких фінансово-економічних потреб. Головною перевагою
МВГ порівняно зі стаціонарними комплексами є швидке розгортання – до десяти
хвилин, а також здатність переміщуватися на місцевості залежно від напрямку
виявлення противника.
Однак отриманий досвід застосування МВГ також показав, що збільшення
кількості таких груп не дозволяє суттєво підвищити ефективність їх
застосування без належної організації (координації) застосування (вогневого
ураження). Крім того, використання додаткових джерел технічної розвідки
(акустичної, радіолокаційної) дозволить збільшити час на підготовку до
бойового застосування екіпажів МВГ.
Застосування спеціалізованого програмно-апаратного комплексу
“еРакета”, яке базується на інформаційних (розвідувальних) даних від системи
акустичних датчиків, радіолокаційних станцій (РЛС), спеціалізованих
програмних комплексів “Віраж-планшет”, “Кропива” та інших, значно
розширює розвідувальні можливості військ (сил). А вдала інтеграція таких
спеціалізованих комплексів (спеціального програмного забезпечення) в роботу
у складі МВГ дасть можливість суттєво наростити спроможності останніх.
Таким чином, організація управління вогневим ураженням МВГ БпЛА
противника на маршрутах прольотів шляхом структурної координації дій МВГ
(організації в бойові структурні підрозділи, визначення зон і рубежів
відповідальності, обладнання основних та запасних вогневих позицій,
налагодження взаємодії), інтеграції в їх діяльність спеціалізованих програмних
комплексів із залученням розвідданих засобів акустичної та радіолокаційної
розвідки забезпечить значне зростання ефективності застосування МВГ.
 6

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Скорочення та
умовні Повне словосполучення та поняття, що скорочуються
позначення
АД акустичний датчик
БпЛА безпілотний літальний апарат
ГСН головка самонаведення
ЕПР ефективна площа розсіювання
ЗПН засоби повітряного нападу
КУ кулеметна установка
МВГ мобільна вогнева група
ПАК програмно-апаратний комплекс
ПЗРК переносний зенітний ракетний комплекс
ППО протиповітряна оборона
ПУ пункт управління
РЛС радіолокаційна станція
РЕБ радіоелектронна боротьба
СКП середньоквадратична похибка
СПЗ спеціальне програмне забезпечення
ТТХ тактико-технічні характеристики
ЦВ цілевказання
 7

1. ОСНОВНІ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА

ОСОБЛИВОСТІ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ БПЛА “SHAHED-136”

БпЛА “Shahed-136” є ударним БпЛА-камікадзе, який призначений для

ураження нерухомих наземних об’єктів (по завчасно розвіданих координатах)
шляхом наведення та контактного підриву бойової частини БпЛА. Виробник –
“Shahed Aviation Industries Research Center” (Іран). Запуск апаратів здійснюється
з мобільної пускової установки, замаскованої у кузові вантажного автомобіля
цивільного призначення. Пускова установка може запускати залпом до п’яти
БпЛА.
Пріоритет об’єктів застосування БпЛА “Shahed-136”:

стаціонарні об’єкти в глибині території (переважно будівлі);

військові об’єкти в оперативній глибині бойових порядків військ;
військові об’єкти в оперативно-тактичній зоні (засоби ППО, танки, бойові
броньовані машини, артилерійські системи, автомобілі тощо).

Зовнішній вигляд ударного БпЛА-камікадзе “Shahed-136” наведено на

рис. 1.1, основні тактико-технічні характеристики (ТТХ) у табл. 1.1.
Залежності значень ефективної площі розсіювання (ЕПР) від ракурсу
спостереження БпЛА “Shahed-136” за допомогою РЛС наведено в табл. 1.2 та на
рис. 1.2.
Тактика застосування ударних БпЛА-камікадзе “Shahed-136” передбачає
можливість їх масованого застосування для ураження об’єктів військової та
цивільної інфраструктури (переважно будівлі) в глибині території України.

Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд БпЛА “Shahed-136”

 8

Таблиця 1.1
Основні ТТХ ударного БпЛА-камікадзе “Shahed-136”
Дальність польоту до 1500 км
Система наведення інерціальна + супутникова навігація
Висота польоту від 60 до 4000 м
Швидкість польоту від 80 км/год до 230 км/год
(крейсерська 180 км/год)
Довжина 3,3 м
Розмах крил 4м
Маса БпЛА 200 кг
Маса осколково-фугасної бойової 40 кг
частини
Двигун MD 550

Таблиця 1.2
Розрахункові значення ЕПР ударного БпЛА-камікадзе “Shahed-136”
Ракурс Діапазон частот/ ЕПР, м2
спостереження 1,3 ГГц 3 ГГц 5 ГГц 10 ГГц
БпЛА, градус (23 см) (10 см) (6 см) (3 см)
ніс: 0–45 0,20 0,14 0,10 0,07
бік: 45–135 0,36 0,32 0,30 0,36
хвіст: 135–180 0,18 0,19 0,23 0,32

2 2 2
ЕПР, м ЕПР, м ЕПР, м

0,1 0,1 0,1

0,001 0,001 0,001
0,00001 0,00001 0,00001

а) б) в)
Рисунок 1.2 – Кругова діаграма ЕПР ударного БпЛА-камікадзе “Shahed-136” на
частоті опромінення: а) 1,3 ГГц; б) 3 ГГц; в) 10 ГГц
 9

Основними варіантами застосування ударних БпЛА-камікадзе

“Shahed-136” є:

обхід зон із розвиненою системою ППО;

завдавання ударів великою кількістю БпЛА;
застосування в темну пору доби у період з 23:00 по 06:00 з метою
ускладнення візуального їх виявлення, визначення їх кількості та зниження
ефективності застосування засобів безпосереднього прикриття об’єктів;
прямолінійна траєкторія польоту на маршовій ділянці;
політ вздовж автомобільних шляхів, русла річок і лиманів (з метою
маскування звуку двигунів БпЛА);
політ на мінімально можливій висоті (від 20 м) у разі відсутності перешкод
природного та урбаністичного характеру (лінії електромереж, висотні споруди
тощо).

Сильні сторони ударного БпЛА-камікадзе “Shahed-136”:

велика дальність польоту;

можливість здійснення підготовки до пуску у польових умовах за рахунок
завантаження польотного завдання за допомогою портативного комп’ютера
(ноутбук, планшет);
наявність комбінованої навігаційної системи (система супутникової
навігації (GNSS) із CRPA антеною та інерційна навігаційна система) забезпечує
стійкість щодо впливу активних перешкод на канали системи супутникової
навігації.

Слабкі сторони:

тактика застосування не передбачає ураження рухомих цілей;

не оснащені засобами зв’язку, що унеможливлює управління ними у
режимі реального часу, зміну польотного завдання тощо;
незначна бойова частина, що обумовлює необхідність застосування
декількох БпЛА для ураження однієї цілі.

Ударний БпЛА-камікадзе “Shahed-136” має незначні сигнатури за ЕПР та

тепловою контрастністю. Водночас має значні сигнатури за візуальними та
акустичними показниками. Це надає можливість візуально та акустично
виявляти БпЛА, супроводжувати їх та знищувати за допомогою вогневих
засобів.

Висновки.
1. Ударний БпЛА-камікадзе іранського виробництва “Shahed-136” є
високоточною зброєю дальнього радіуса дії, що запускається з поверхні землі і
 10

призначений для ураження стаціонарних об’єктів. Для наведення на ціль в

ударному БпЛА-камікадзе “Shahed-136” використовується поєднання
супутникової навігаційної системи та інерційної навігаційної системи.
Супутникова навігаційна система має захист від активних перешкод із
використанням CRPA-антени.
2. Основними об’єктами удару БпЛА-камікадзе “Shahed-136” є об’єкти
критичної інфраструктури (переважно будівлі), військові об’єкти та позиції
військової техніки.
3. Застосування ударних БпЛА-камікадзе “Shahed-136” здійснюється, як
правило, групами.
 11

2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ БПЛА НА МАРШРУТІ ПОЛЬОТУ
МОБІЛЬНИМИ ВОГНЕВИМИ ГРУПАМИ

Основними завданнями з організації та забезпечення вогневого ураження

БпЛА на маршруті польоту МВГ є:

виявлення найбільш ймовірних маршрутів польоту БпЛА;

забезпечення отримання розвідувальної (оповіщення) та бойової
(цілевказання) інформації від систем акустичної та радіолокаційної розвідки;
визначення місць розташування вогневих позицій МВГ на імовірних
маршрутах польоту БпЛА з урахуванням потрібного часу для переведення МВГ
у бойову готовність та можливості забезпечення МВГ інформацією цілевказання
(ЦВ) потрібної точності;
забезпечення функціонування системи зв’язку та управління МВГ щодо
оповіщення, наведення, ураження БпЛА та взаємодії з іншими підрозділами;
забезпечення заходів з безпеки у ході застосування зброї МВГ (сектори
заборони ведення вогню та ін.).

Посадовими особами, на яких покладено обов’язки щодо організації та

забезпечення застосування МВГ щодо вогневого ураження БпЛА на маршрутах
польоту, як правило, є:

командир зенітної кулеметної роти;

командири зенітних кулеметних взводів;
особовий склад чергової зміни на ПУ;
обслуга МВГ.

Типова схема застосування МВГ для вогневого ураження БпЛА

противника на маршруті польоту наведена на рис. 2.1 (додаток 1).
Спостереження за повітряним простором у районах імовірних прольотів
БпЛА противника здійснюється за допомогою підсистеми акустичної розвідки,
яка складається із акустичних датчиків (АД) та створює зону акустичної
розвідки. Підсистема акустичної розвідки здійснює виявлення БпЛА,
визначення координат, напрямку його польоту та видачу розвідувальної
інформації (оповіщення) на відповідний ПУ. Мобільні вогневі групи займають
вогневі позиції таким чином, щоб прогнозована траєкторія польоту БпЛА
проходила через зону ураження МВГ. РЛС кругового огляду здійснює розвідку
повітряного противника, виявлення, визначення трьох координат БпЛА в межах
зони виявлення та видачу бойової інформації (ЦВ) на вогневі засоби. Для
підвищення ефективності виявлення цілей на гранично малих висотах РЛС може
 12

встановлюватися на вежах. Позиція РЛС обрається таким чином, щоб вогневі

позиції МВГ знаходились в межах зони виявлення РЛС.

Зона радіолокаційної
розвідки та цілевказання Зона акустичної
Зона ураження розвідки

№2 МВГ на позиції
0
РЛС
10 км
до 20 км

Додаткові позиції

№ Акустичний датчик
1

1 км

50–70 км

ЗПН Засоби ППО

БпЛА типу MR-2 “VIKTOR”
“Shahed-136” Великокаліберний кулемет

Рисунок 2.1 – Типова схема застосування МВГ для вогневого ураження БпЛА
на маршруті польоту

Основу вогневого ураження БпЛА противника на маршруті польоту

складають МВГ зі штатним озброєнням, яке має включати самохідну зенітну
кулеметну установку (MR-2 “VIKTOR” або інша) або великокаліберні кулемети
(“Browning” або інший) зі спеціальним автоматизованим стрільбово-прицільним
комплексом. Для управління діями особового складу МВГ та наведення
вогневих засобів використовується програмно-апаратний комплекс зі
спеціальним програмним забезпеченням.
 13

3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ З ПІДГОТОВКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ БПЛА НА МАРШРУТІ ПОЛЬОТУ
МОБІЛЬНИМИ ВОГНЕВИМИ ГРУПАМИ

Організаційні заходи з підготовки та забезпечення вогневого ураження

БпЛА противника на маршруті польоту МВГ включають завчасні заходи, до яких
належать:

оцінювання обстановки в районах імовірних прольотів БпЛА;

оціннювання можливостей існуючої системи акустичної розвідки щодо
рубежів видачі розвідувальної інформації (оповіщення) для своєчасного
переведення МВГ у бойову готовність;
проведення комплексу заходів щодо визначення бойового порядку
підрозділів, обладнання вогневих позицій для МВГ з урахуванням особливостей
рельєфу місцевості, наявності під’їзних шляхів, кутів закриття, потрібного часу
для переведення у бойову готовність та ін.;
проведення комплексу заходів щодо визначення та обладнання позицій
РЛС для забезпечення МВГ бойовою радіолокаційною інформацією (ЦВ) з
урахуванням особливостей рельєфу місцевості, кутів закриття, потрібного часу
переведення РЛС у бойову готовність та ін.;
організація взаємодії з іншими військовими формуваннями з метою обміну
розвідувальною інформацією (оповіщення) про політ БпЛА та узгодження дій у
ході здійснення вогневого ураження БпЛА;
визначення орієнтирів, маршрутів переміщення, сигналів управління та
оповіщення для МВГ та взаємодіючих підрозділів;
розподіл сил і засобів МВГ по фронту оборони;
уточнення планів переміщення МВГ на вогневі позиції;
уточнення і доведення до особового складу сигналів оповіщення про
виявлення (прольот) БпЛА та порядку дій особового складу за ними;
організація проведення інструкторсько-методичних занять з особовим
складом та посадовими особами з порядку дій у ході несення чергування,
переведення у готовність та бойового застосування (вогневого ураження);
розроблення план-графіка чергувань особового складу, що залучається до
складу чергових змін для несення чергування;
розроблення планів спеціальних тренувань для якісного виконання
завдань з переведення у готовність та застосування (вогневого ураження БпЛА);
визначення складу та раціональних місць розташування МВГ у ході
несення чергування та застосування;
організація контролю несення чергування особовим складом.
 14

4. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ РОЗВІДКИ БПЛА

4.1 Завдання системи розвідки БпЛА

Розвідка повітряного противника в районі імовірного маршруту прольоту

БпЛА ведеться цілодобово з метою своєчасного їх виявлення, видачі
розвідувальної (оповіщення) та бойової (ЦВ) інформації на МВГ.
Система розвідки БпЛА на маршруті прольоту складається з:

підсистеми акустичної розвідки та видачі розвідувальної інформації

(оповіщення);
підсистеми радіолокаційної розвідки та видачі бойової інформації (ЦВ
вогневим засобам);
підсистеми прийому інформації оповіщення від систем розвідки Збройних
Сил України.

Основними завданнями підсистеми акустичної розвідки є:

завчасне виявлення факту та напрямку прольоту БпЛА;

видача розвідувальної інформації з метою оповіщення та підготовки до
застосування МВГ і підсистеми радіолокаційної розвідки.

Основними завданнями підсистеми радіолокаційної розвідки є:

виявлення БпЛА при наближенні до границі зони ураження МВГ;

визначення координат (азимут, дальність, висота) та параметрів польоту
БпЛА (курс, швидкість);
видача ЦВ на вогневі засоби МВГ;
оцінювання результатів вогневого ураження БпЛА.

Основними завданнями підсистеми прийому інформації оповіщення від

систем розвідки ЗС України є:

виявлення факту наближення БпЛА противника до зони відповідальності

підрозділів МВГ та зони виявлення підсистеми акустичної розвідки;
доповнення (уточнення) розвідувальної інформації, яка отримується від
підсистеми акустичної розвідки;
оповіщення підрозділів МВГ про загрозу прольоту БпЛА.

За даними підсистеми акустичної розвідки здійснюється виявлення факту

прольоту БпЛА противника, визначення його географічних координат,
 15

імовірного напрямку польоту та видача розвідувальної інформації для

підготовки МВГ та підсистеми радіолокаційної розвідки до застосування.
За даними розвідувальної інформації МВГ займають відповідні вогневі
позиції, які розташовані на імовірному напрямку польоту БпЛА противника.
За даними розвідувальної інформації підсистема радіолокаційної розвідки
здійснює:

радіолокаційну розвідку повітряного противника у визначеній зоні (смузі);

видачу бойової інформації (ЦВ) вогневим засобам по виявлених БпЛА.

4.2 Можливості засобів акустичної та радіолокаційної розвідки з

виявлення БпЛА, видачі цілевказання та здійснення маневру

4.2.1 Можливості засобів акустичної розвідки з виявлення БпЛА,

видачі цілевказання та здійснення маневру

Підсистема акустичної розвідки засобів повітряного нападу (ЗПН)

призначена для нарощування спроможності системи розвідки повітряного
противника та оповіщення про нього на малих та гранично малих висотах над
територією України.
Підсистема акустичної розвідки ЗПН забезпечує:

виявлення факту прольоту ЗПН (в межах зони дії підсистеми);

класифікацію типу ЗПН (БпЛА типу “Shahed-136” або крилата ракета);
визначення географічних (площинних) координат та параметрів польоту
(напрямок та швидкість) ЗПН;
видачу інформації оповіщення (тип ЗПН, географічні (площинні)
координати, напрямок польоту, швидкість польоту) в систему ситуаційної
обізнаності про повітряну обстановку (“Віраж-планшет”, “Кропива” та ін.).

Основними акустичними засобами, які входять до підсистеми акустичної

розвідки ЗПН, є АД, які розміщуються, як правило, на об’єктах інфраструктури
та об’єднуються в інформаційно-комунікаційну систему акустичного
моніторингу повітряного простору програмно-апаратний комплекс (ПАК)
“еРакета” (рис. 4.1). Виробником ПАК “еРакета” є Товариство з обмеженою
відповідальністю “Sky Fortress”.
Основні ТТХ одного АД, який входить до складу підсистеми акустичної
розвідки БпЛА та крилатих ракет, наведено в табл. 4.1.
 16

Рисунок 4.1 – Зовнішній вигляд акустичних датчиків ПАК “еРакета”

Таблиця 4.1
Основні ТТХ АД
Параметр Значення
Частотний діапазон, (Гц) 100–16 000
Зона огляду, (º):
по азимуту 360
по куту місця 180
Дальність виявлення, (км):
БпЛА типу “Shahed-136” 1,6
крилата ракета 1,3

Підсистема акустичної розвідки ЗПН створюється шляхом розміщення АД

на вежах стільникового зв’язку, опорах електромереж та залізниці. Можливості
підсистеми акустичної розвідки ЗПН визначаються кількістю та щільністю
розташування АД.
Визначення параметрів траєкторії ЗПН здійснюється за результатами
оброблення детекцій, які отримуються від АД (мінімум від 2 АД, оптимально від
4 до 5 АД).
Виявлення та класифікація ЗПН здійснюється за акустичними ознаками
ЗПН. Попереднє виявлення та класифікація ЗПН здійснюється за результатами
оброблення отриманого звуку на самому АД. Отримана інформація, разом зі
записаним файлом звуку (розмір файлу 1-5 МБайт), відправляється на серверну
частину, де оператор в автоматизованому режимі перевіряє та підтверджує
автентичність звуку відповідному типу ЗПН. Після підтвердження інформація
передається в системи ситуаційної обізнаності. Участь оператора у процесі
виявлення ЗПН обумовлена необхідністю зменшення імовірності хибної тривоги
виявлення ЗПН.
Зв’язок АД із сервером забезпечується за допомогою мереж мобільного
зв’язку (основний канал) або за допомогою “mesh” мереж між АД з
використанням технології “LoRaWan”.
 17

Автономність роботи АД забезпечується наявністю засобів резервного

електроживлення (акумуляторів), які забезпечують автономну роботу АД від 6
до 12 годин.
Підсистема акустичної розвідки ЗПН є стаціонарною та не передбачає змін
місць розташування АД у ході бойового застосування.
Сильні сторони підсистеми акустичної розвідки ЗПН (ПАК “еРакета”):
пасивний режим роботи АД (відсутність випромінювання, скритність);
велика кількість відносно дешевих малогабаритних АД, які розподілені на
значній площі, що робить економічно невигідним їх знищення;
стійкість до подавлення активними перешкодами та неможливість імітації
звуку для великої кількості акустичних датчиків;
наявність ефективного алгоритму спектрального аналізу та оброблення
звуку, що забезпечує відсіювання зайвих звуків та реалізацію двохваріантного
розпізнавання типу повітряного об’єкта (БпЛА або крилата ракета);
можливість спеціального програмного забезпечення (СПЗ) ПАК
“еРакета”, що розташовано на серверах центру оброблення, самостійно будувати
траєкторію повітряних об’єктів без використання інших джерел виявлення,
зокрема радіолокаційних;
можливість передачі інформації про виявлені цілі до системи ситуаційної
обізнаності “Віраж-планшет” та ін.

Слабкі сторони підсистеми акустичної розвідки ЗПН (ПАК “еРакета”):

не може виявляти цілі на висотах більше 2 км;

забезпечує ефективність застосування лише в областях щільного покриття
території АД (на теперішній час це близько 35% території України);
не може використовуватись для безпосереднього наведення вогневих
засобів.

Розташування АД на місцевості здійснюється, по можливості, на

пануючих висотах з використанням існуючих об’єктів інфраструктури.
Потенційні можливості підсистеми акустичної розвідки ЗПН щодо забезпечення
зон виявлення та рубежів видачі інформації оповіщення про параметри руху
(розвідувальної інформації) наведено на рис. 4.2.
 18

Рубіж виявлення та видачі

інформації про виявлення Зона виявлення

1..2 км
АД

1 км
4…6 км
3…5 км
1…2 км
Рубіж видачі
інформації про
параметри руху
1 км 1…2 км

Рисунок 4.2 – Зони виявлення та рубежі видачі інформації оповіщення

(розвідувальної інформації)

Висновки.
1. Акустична розвідка БпЛА “Shahed-136” може здійснюватися на висотах
не більше 2 км та в межах зони дії системи акустичного моніторингу повітряного
простору ПАК “еРакета”, яка створюється мережею просторово-розподілених
акустичних датчиків.
2. Застосування окремих акустичних датчиків забезпечує виявлення БпЛА
“Shahed-136” на максимальних дальностях не більше 1,6 км та висотах не більше
2 км.
3. Підвищення ефективності акустичної розвідки БпЛА “Shahed-136”
можливо шляхом розширення мережі акустичних датчиків.

4.2.2 Рекомендації щодо побудови підсистеми акустичної розвідки

БпЛА

Розвідувальна інформація, яка отримується від підсистеми акустичної

розвідки, призначена для своєчасного переведення МВГ у бойову готовність.
Алгоритм здобування, видачі та використання розвідувальної інформації:

а) детекція ЗПН при вході в зону виявлення АД;

б) оброблення інформації про детекцію ЗПН оператором ПАК (визначення
автентичності звуку повітряної цілі) та видача інформації споживачам;
в) прийом на ПУ інформації про ціль та її курс виявленої цілі;
 19

г) видача з ПУ команд на переведення відповідних МВГ та РЛС у бойову

готовність;
д) висування та розгортання МВГ на визначених вогневих позиціях.

Потрібний рубіж видачі розвідувальної інформації ДРВІ залежить від

швидкості польоту цілі VЦ, робітного часу ПУ ТПУ, часу переведення МВГ у
бойову готовність Тбг, часу переміщення МВГ до вогневої позиції ТМ_МВГ, часу
розгортання МВГ на бойової позиції ТР_МВГ.

ДРВІ= VЦ(ТПУ + Тбг + ТМ_МВГ + ТР_МВГ).

Вихідні дані для розрахунку потрібного рубежу видачі інформації:

швидкість польоту БпЛА VЦ=50 м/с (180 км/год);

робітний час ПУ ТПУ=30 с;
час переведення МВГ у бойову готовність Тбг=120 с;
час переміщення МВГ до вогневої позиції ТМ_МВГ=300 с;
час розгортання МВГ на бойовій позиції ТР_МВГ=300 с.

Для наведених вихідних даних потрібний рубіж видачі розвідувальної

інформації складає ДРВІ≥38 км відносно дальньої межі зони ураження вогневого
засобу із визначеної вогневої позиції.
Розташування вогневих позицій МВГ відносно розгорнутої системи
акустичної розвідки має здійснюватися на відстані не менше ДРВІ≥38 км від
рубежу видачі інформації про параметри руху, який забезпечує розгорнута
система акустичної розвідки (рис. 4.3).

Зона виявлення системи

акустичної розвідки
ДРВІ
180 км/год
38 км

5 км

60 км/год
Місце Вогнева
чергування МВГ позиція МВГ

Рисунок 4.3 – Відносне розташування місць чергувань МВГ, вогневих позицій

МВГ та зон виявлення системи акустичної розвідки
 20

Зменшення потрібного рубежу видачі розвідувальної інформації (ДРВІ)

може здійснюватися завдяки зменшенню часу переміщення МВГ на бойові
позиції (ТМ_МВГ) у результаті скорочення відстані між місцем чергування МВГ та
вогневими позиціями МВГ.
Забезпечення потрібного рубежу видачі розвідувальної інформації (ДРВІ)
для існуючих вогневих позицій МВГ може здійснюватися шляхом нарощування
системи акустичної розвідки у результаті розгортання додаткових АД.
Варіанти розташування вогневих позицій МВГ відносно АД системи
акустичної розвідки наведено на рис. 4.4.

Рисунок 4.4 – Варіанти розташування вогневих позицій МВГ відносно АД

системи акустичної розвідки

Рекомендації щодо організації підсистеми акустичної розвідки:

для запланованих вогневих позицій МВГ визначити зони, де виконуються,

та зони, де не виконуються вимоги до потрібних рубежів видачі розвідувальної
інформації відносно розгорнутих АД;
 21

скласти пропозиції щодо розгортання додаткових АД для забезпечення

потрібних рубежів видачі розвідувальної інформації відносно вогневих позицій
МВГ;
у зонах, де немає достатньої кількості АД для визначення напрямку
польоту цілі, при надходженні від АД інформації про виявлення цілі залучати
для розвідки РЛС, які розташовані в таких зонах;
вживати заходів щодо зменшення часу переміщення МВГ на бойові позиції
шляхом оптимізації розміщення місць чергування МВГ.

Перспективними заходами, спрямованими на підвищення ефективності

підсистеми акустичної розвідки БпЛА “Shahed-136”, є:

розширення зони покриття території України акустичними датчиками в

рамках системи акустичного моніторингу повітряного простору ПАК “еРакета”;
автоматизація процесу оброблення звукових даних з метою підвищення
вірогідності ідентифікації типів виявлених ЗПН, зменшення рівня хибної
тривоги, підвищення точності визначення їх координат та напрямку руху;
автоматизація процесу видачі інформації про виявлені ЗПН в єдину
автоматизовану систему.

4.2.3 Можливості засобів радіолокаційної розвідки з виявлення БпЛА,

видачі цілевказання та здійснення маневру

Основними засобами радіолокації, які входять до підсистеми

радіолокаційної розвідки БпЛА “Shahed-136”, є тактичні трикоординатні
оглядові РЛС малої дальності типу RPS-42 (pMHR) або RPS-82 (ieMHR)
виробництва “DRS RADA Technologies”, Ізраїль (рис. 4.5).
Основні ТТХ однієї РЛС, які входять до складу комплектів із чотирьох
РЛС, наведено в табл. 4.2.

а) б)
Рисунок 4.5 – Зовнішній вигляд комплектів із 4 РЛС, що входять до складу
підсистеми радіолокаційної розвідки: а) RPS-42 (pMHR); б) RPS-82 (ieMHR)
 22

Таблиця 4.2
Основні ТТХ РЛС
Значення
Параметр
RPS-42 (pMHR) RPS-82 (ieMHR)
Частотний діапазон S S
Зона огляду
по азимуту, (º) 90 90
по куту місця, (º) 90 90
по дальності, км 30 60
Розмір антени
діаметр, (м) 0,5 0,79
товщина, (м) 0,2 0,2
Ширина променя (розрахункова), (º) 11х11 7х7
СКП визначення кутових координат 0,5 0,4
(розрахункова), (º)
СКП визначення дальності, (м) 50 50
СКП визначення площинних координат
(розрахункова), (xy) по одиночних
вимірах (при трасовому
супроводженні), м на дальності
30 км 250 (63) 215 (50)
15 км 150 (30) 120 (25)
5 км 70 (11) 60 (10)
1 км 50 (5) 50 (5)
СКП визначення висоти (h) по
одиночних вимірах (при трасовому
супроводженні), м на дальності:
30 км 250 (30) 200 (25)
15 км 130 (15) 105 (12)
5 км 45 (5) 35 (5)
1 км 15 (5) 15 (5)
Вага, кг 30 58
Споживана потужність, Вт 320 790
Максимальна дальність виявлення, км
літак (ЕПР 3 м2) 30 60
БпЛА (ЕПР 0,1 м2) 15 25
БпЛА (ЕПР 0,001 м2) 5 10
Час розгортання, хв 15 15

Потенційні можливості РЛС RPS-42 (pMHR) та RPS-82 (ieMHR) щодо

виявлення БпЛА “Shahed-136” (імовірність правильного виявлення Рв=0,5 та
імовірність хибної тривоги Fхт=10-5) залежно від ракурсу його спостереження
(рис. 4.6) наведено в табл. 4.3.
 23

1800
1350

450
00

Рисунок 4.6 – Ракурс спостереження БпЛА відносно РЛС

Таблиця 4.3
Можливості РЛС щодо виявлення БпЛА “Shahed-136”
Ракурс ЕПР, м2 Максимальна дальність виявлення, км
спостереження цілі (розрахункова) RPS-42 (pMHR) RPS-82 (ieMHR)
ніс: 0–45 0,14 14 27
бік: 45–135 0,32 17 34
хвіст: 135–180 0,19 15 30

Можливості РЛС щодо забезпечення вогневих засобів ЦВ заданої точності

(середньоквадратична похибка (СКП) ЦВ по кутових координатах (азимут, кут
місця) відносно вогневого засобу не більше 1º) наведено в табл. 4.4 та на рис. 4.7.

Таблиця 4.4
Можливості РЛС щодо забезпечення вимог вогневих засобів по точності
цілевказання (ЦВ(,)≤1º )
Радіус зони РЛС потрібної точності
Вимоги щодо СКП
Дальність визначення просторових координат
вимірювання
до БпЛА від БпЛА по одиночних вимірах (при
просторових координат
вогневого трасовому супроводженні)
засобу, м
xy, м h, м RPS-42 RPS-82
1000 ≤20 ≤10 1 (5) км 1 (10) км
 24

RPS-82 + спец. алгоритм

трасового супроводження

RPS-42 + спец. алгоритм

RPS-42 (82) без трасового супроводження
спец. алгоритму

1 км

Зона
вогневого
ураження

2 км

10 км

20 км
Зона РЛС щодо видачі зовнішнього ЦВ

Рисунок 4.7 – Зони видачі зовнішнього ЦВ потрібної точності для РЛС

(RPS-42(82)) та зона ураження вогневого засобу

Комплект засобу радіолокаційної розвідки складається з чотирьох РЛС

типу RPS-42 (82) загальною вагою від 150 до 200 кг. Переміщення РЛС
здійснюється автомобільним транспортом.
Розміщення РЛС здійснюється з урахуванням рельєфу місцевості та
рослинності (лісів) з метою створення суцільної зони виявлення БпЛА, видачі
розвідувальної (оповіщення) та бойової (ЦВ) радіолокаційної інформації.
Розташування РЛС здійснюється, по можливості, на панівних висотах та,
у разі потреби, з використанням веж. Потенційні можливості підсистеми
радіолокаційної розвідки ЗПН щодо забезпечення зон виявлення та рубежів
видачі ЦВ (бойової інформації) наведено на рис. 4.8.
 25

Рубіж виявлення та видачі ЦВ

Зона виявлення та
видачі ЦВ

2Дмакс

r<2Дмакс

Рисунок 4.8 – Зони виявлення та рубежі видачі ЦВ (бойової інформації)

Для забезпечення суцільної зони виявлення та видачі ЦВ уздовж лінії

вогневих позицій МВГ відстань між РЛС має бути не менше двох максимальних
дальностей виявлення цілі (2Дмакс).
Ширина зони виявлення та видачі ЦВ, де можуть бути розташовані вогневі
позиції МВГ, складає не більше двох максимальних дальностей виявлення РЛС.
Рубіж виявлення та видачі ЦВ відповідає дальній межі зони виявлення, що
створюється сукупністю РЛС.
Сильними сторонами застосування оглядових РЛС є:

незалежність від часу доби, пору року та погодних умов;

висока точність визначення координат цілей.

Слабкою стороною застосування оглядових РЛС є наявність

випромінювання, що обумовлює можливість виявлення позицій РЛС за
допомогою засобів радіотехнічної розвідки та її знищення із використанням
самонавідної на випромінювання зброї.

Висновки.
1. Радіолокаційна розвідка БпЛА “Shahed-136” може здійснюватися в
межах зон радіолокаційної інформації, які створюються тактичними РЛС типу
RPS-42 (pMHR) або RPS-82 (ieMHR) та відповідають виявленню повітряних
цілей з ЕПР 0,1 м2 та швидкістю польоту 180 км/год.
2. Застосування окремих РЛС типу RPS-42 (RPS-82) забезпечує виявлення
БпЛА “Shahed-136” на максимальних дальностях не більше 14–17 (27–34) км
залежно від ракурсу спостереження.
3. Підвищення ефективності радіолокаційної розвідки БпЛА “Shahed-136”
на гранично малих висотах у місцях зі складним рельєфом та у лісистій
місцевості можливо здійснювати шляхом підняття РЛС на висоту до 20 метрів за
допомогою веж.
 26

4.2.4 Рекомендації щодо побудови підсистеми радіолокаційної розвідки

БпЛА

Бойова інформація, яка отримується від підсистеми радіолокаційної

розвідки, призначена для автоматизованої видачі ЦВ вогневим засобам та
автоматизованого керування ними у ході вогневого ураження БпЛА.
Алгоритм здобування, видачі та використання бойової інформації:

1) виявлення та визначення трьох координат ЗПН при вході в зону

виявлення РЛС;
2) видача інформації про виявлені ЗПН на ПУ;
3) формування ЦВ для визначених вогневих позицій по визначених ЗПН;
4) уточнення ЦВ у ході вогневого ураження ЗПН.

Потрібний рубіж видачі бойової інформації збігається з дальньою межею

зони ураження вогневого засобу МВГ та становить не менше 1 км відносно
позиції вогневого засобу.
Розташування вогневих позицій МВГ відносно зони виявлення РЛС має
здійснюватися в межах зони виявлення РЛС (рис. 4.9).

Зона виявлення
РЛС

Вогневі позиції

Рисунок 4.9 – Розташування вогневих позицій МВГ відносно зони виявлення

РЛС

Варіанти використання РЛС типу RPS-42 (RPS-82) для створення системи

радіолокаційної розвідки вздовж лінії оборони, вплив рельєфу місцевості на
виявлення маловисотних цілей та результат застосування додаткових веж
наведено на рис. 4.10, рис. 4.11.
 27

14 км

35 км

а)
h=50 м h=100 м h=500 м

б)

в)

Рисунок 4.10 – Зони виявлення РЛС типу RPS-42:

а) потенційні (без урахування рельєфу місцевості); б) з урахуванням рельєфу
місцевості, без використання веж; в) з урахуванням рельєфу місцевості та
підняттям на вежі висотою 20 м

27 км 35 км

а)
h=50 м h=100 м h=500 м

б)
h=50 м h=100 м h=500
м

в)
Рисунок 4.11 – Зони виявлення РЛС типу RPS-82:
а) потенційні (без урахування рельєфу місцевості); б) з урахуванням рельєфу
місцевості, без використання веж; в) з урахуванням рельєфу місцевості та
підняттям на вежі висотою 20 м
 28

Рекомендації щодо організації підсистеми радіолокаційної розвідки:

для запланованих вогневих позицій МВГ визначити потрібні рубежі видачі

бойової інформації (ЦВ);
для потрібних рубежів видачі бойової інформації визначити позиції РЛС за
значеннями максимальної дальності виявлення РЛС;
за результатами аналізу впливу рельєфу місцевості на зону виявлення РЛС
на малих висотах ухвалити рішення щодо необхідності додаткового
використання веж для підняття РЛС на висоту до 20 м;
за результатами аналізу суцільності зони виявлення, що створюється
підсистемою радіолокаційної розвідки, ухвалити рішення щодо доцільності
обладнання стаціонарних позицій РЛС або використання мобільних РЛС;
для мобільного варіанта використання РЛС вживати заходів щодо
зменшення часу переміщення РЛС на бойові позиції шляхом оптимізації
розміщення місць чергування РЛС.

Перспективними заходами, спрямованими на підвищення ефективності

радіолокаційної розвідки БпЛА “Shahed-136” в інтересах МВГ, є:

використання тактичної РЛС типу RPS-82 (ieMHR) замість РЛС RPS-42

(pMHR);
залучення мобільних РЛС інших типів для нарощування радіолокаційного
поля на гранично малих висотах (РЛС Giraffe-1x та ін.);
використання веж для підняття РЛС на висоту до 20 метрів.

4.3 Організація отримання інформації оповіщення про повітряного

противника від систем розвідки Збройних Сил України

Отримання інформації оповіщення про повітряного противника від систем

розвідки ЗС України здійснюється в рамках інформаційної взаємодії між
пунктами управління (ПУ) МВГ та силами і засобами розвідки повітряного
противника інших видів ЗС України.
Головна задача інформаційної взаємодії полягає у нарощуванні рубежів
отримання розвідувальної інформації (оповіщення) про повітряного противника
для своєчасного приведення у готовність МВГ.
Основними системами (підсистемами) ЗС України для отримання
додаткової інформації оповіщення про повітряного противника є:
система ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку “Віраж-
планшет”;
системи цифрового оброблення радіолокаційної інформації (ЦОРІ) зі
складу автоматизованої системи управління авіацією та протиповітряною
обороною “Ореанда-ПС” (виріб 9С162);
 29

складові перспективної системи ситуаційної обізнаності про повітряну

обстановку (проєкт “Інтеграція”).

Інформація оповіщення про повітряного противника складається із трас

повітряних об’єктів:

тип повітряного об’єкта;

географічні координати повітряного об’єкта (широта, довгота, висота);
параметри траєкторії повітряного об’єкта (курс, швидкість);
час локації.

Для організації отримання інформації оповіщення на ПУ МВГ

визначається:

командний пункт (пункт управління, вузол зв’язку), від якого отримується

інформація оповіщення;
засоби передачі даних, за допомогою яких здійснюється отримання
інформації;
автоматизоване робоче місце, на якому здійснюється прийом та
оброблення інформації оповіщення.

4.4 Організація видачі цілевказання на мобільні вогневі групи

Видача ЦВ на МВГ полягає у забезпеченні МВГ радіолокаційною

інформацією з якістю, яка забезпечить повну реалізацію бойових можливостей
вогневих засобів МВГ.
У разі централізованого способу управління видача ЦВ покладається на
ПУ взводу за інформацією, яка отримується від РЛС або інших джерел
інформації про повітряну обстановку.
У разі централізованого способу управління видача ЦВ на МВГ
здійснюється за результатами цілерозподілу, який полягає у призначенні тих
МВГ, які доцільно використовувати для знищення конкретних цілей.
У разі централізованого способу управління цілерозподіл здійснюється на
ПУ взводу (роти) та вважається успішним, якщо курс цілі перетинає зону
ураження МВГ і якщо швидкість і висота польоту цілі знаходяться у межах
діапазону висот та швидкостей вогневого засобу МВГ.
У разі децентралізованого способу управління ЦВ для вогневих засобів
МВГ видається командиром МВГ за інформацією, яка отримується від РЛС( )
або інших джерел інформації.
У разі децентралізованого способу управління цілерозподіл здійснюється
командиром МВГ за результатами аналізу повітряної обстановки та відбором
 30

цілей, курс яких перетинає зону ураження МВГ та швидкість і висота польоту
знаходяться у межах діапазону висот та швидкостей вогневого засобу МВГ.
Потрібний рубіж видачі ЦВ (ДВЦВ) на вогневий засіб при централізованому
та децентралізованому способі управління визначається дальньою межею зони
ураження вогневого засобу (ДЗУ), швидкістю польоту цілі (VЦ) та робітним часом
вогневого засобу (ТВЗ) МВГ:

ДВЦВ≥ДЗУ+VЦТВЗ.

Для швидкості польоту ударного БпЛА-камікадзе “Shahed-136”

VЦ=180 км/год (50 м/с), максимальної дальності ураження кулеметної установки
ДЗУ =1000 м та робітного часу обслуги кулеметної установки ТВЗ=5 с потрібний
рубіж видачі ЦВ становить не менше ДВЦВ≥1250 м від позиції вогневого засобу.
Дискретність видачі ЦВ не більше 2 с.
ЦВ на вогневий засіб видається в полярних координатах (азимут, кут
місця, дальність) відносно вогневого засобу. Середньоквадратичні похибки ЦВ
мають бути не більше 1 (º) по кутових координатах та 10 (м) по дальності. СКП
вимірювання просторових координат цілі за допомогою РЛС для формування ЦВ
вогневим засобам мають бути не більше xy≤20 м, h≤10 м.
Кожен вогневий засіб одночасно може обстрілювати одну ціль. Кількість
цілей, які можуть бути призначені одному вогневому засобу, залежить від
щільності удару. Мінімальний часовий інтервал між цілями, за якого можливий
послідовний обстріл на дальній межі зони ураження для швидкості польоту цілі
VЦ=180 км/год, складає ТЦ=45 (с).
Висновки.
1. Видача цілевказання на вогневі засоби здійснюється за інформацією, яка
отримується від РЛС.
2. Видача цілевказання на вогневі засоби може здійснюватися
централізованим та децентралізованим способом.
3. Похибка цілевказання на вогневі засоби по кутових координатах має
бути не більше 1 (º)відносно вогневого засобу.
 31

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ БПЛА НА МАРШРУТІ

ПОЛЬОТУ МОБІЛЬНИМИ ВОГНЕВИМИ ГРУПАМИ

5.1 Можливості зенітних кулеметних установок з ураження БпЛА та

здійснення маневру

Як засоби ураження БпЛА противника типу “Shahed-136” можуть

застосовуватися кулеметні установки (КУ) та переносні зенітні ракетні
комплекси (ПЗРК):

12,7 мм кулемет Browning M2;

12,7 мм кулемет НСВТ;
12,7 мм кулемет ДШК;
ПЗРК FIM-92 “Stinger”.

5.1.1 Можливості переносних зенітних ракетних комплексів з ураження

БпЛА противника

Особливістю БпЛА типу “Shahed-136” є малі геометричні розміри, що

ускладнює візуальне їх виявлення, а також малопотужне теплове
випромінювання двигуна. Дальність їх візуального виявлення може складати до
2 км. Захоплення цілі головкою самонаведення (ГСН) по індикатрисі теплового
випромінювання двигуна повітряної цілі на зустрічному курсі часто неможливе,
тому стрільба по БпЛА противника ведеться по ближній границі зони ураження,
як правило, у фотоконтрастному режимі роботи ГСН або навздогін, переважно
у інфрачервоному режимі роботи ГСН.
ПЗРК представлені зразками радянського виробництва 9К38 “Ігла” та
9К310 “Ігла-1”, американським ПЗРК FIM-92 “Stinger” та польським ПЗРК
“Piorun” (глибока модернізація ПЗРК “Ігла”).
ГСН ПЗРК FIM-92 “Stinger” використовує для наведення на ціль
одночасно 2 канали – ультрафіолетовий та інфрачервоний. Решта комплексів
мають лише інфрачервону ГСН та можуть мати додатковий інфрачервоний
канал для боротьби із хибними тепловими пастками.
Для застосування ПЗРК характерні такі складності:
малі геометричні розміри БпЛА, що ускладнює візуальне їх виявлення;
малопотужне теплове випромінювання двигуна;
дальність виявлення БпЛА може складати до 2 км;
неможливе наведення ГСН по індикатрисі теплового випромінювання
двигуна повітряної цілі на зустрічному курсі;
стрільба по БпЛА ведеться на ближню границю зони ураження, як
правило, у фотоконтрастному режимі роботи ГСН або навздогін, переважно у
інфрачервоному режимі роботи ГСН.
 32

До боротьби із БпЛА противника доцільно залучати додатково групу

ПЗРК у складі 2 осіб: черговий спостерігач, стрілець-зенітник.
Черговий спостерігач веде візуальне і акустичне спостереження, виявляє
ціль, орієнтує та наводить на ціль стрільця-зенітника. Стрілець-зенітник
утримує озброєння у готовності до застосування, за командою спостерігача
виконує операції безпосередньої підготовки до стрільби, виконує пуск.
Командир групи отримує оповіщення про повітряного противника за
допомогою спеціального програмного забезпечення “Віраж-планшет” або
“Кропива”, що встановлені на планшеті, сповіщає про зміни в обстановці,
отримує сигнали бойового управління, підтримує зв’язок із вищим ПУ та подає
сигнал на приведення у різні ступені готовності, оцінює результати стрільби та
доповідає їх на ПУ.
У разі використання ПЗРК з інфрачервоною ГСН обстріл цілей доцільно
вести навздогін. Для ПЗРК “Piorun” обов’язкове використання денного
оптичного і нічного тепловізійного прицілів.
Пуски ракети ПЗРК “Stinger” можливі як на зустрічному курсі, так і
навздогін. У разі ініціалізації наземного джерела живлення обов’язково
виводити ціль з дальнього кільця прицільного пристрою (на ділянку неба без
цілі), при цьому не втрачаючи ціль з поля зору.
Максимальна дальність знищення (дальня границя зони ураження) БпЛА
“Shahed-136” (“Герань-2”) для різних висот польоту складає близько 4 км при
забезпеченні дальності його виявлення не менше 6 км та достатньої індикатриси
теплового випромінювання його двигуна для захоплення ГСН ракети.

Сильною стороною ПЗРК є висока мобільність (час згортання/розгортання

– 5 хв).

Слабкою стороною ПЗРК є слабка чутливість ГСН до викидів вихлопних

газів маршового двигуна (поршневого типу) БпЛА.

5.1.2 Можливості кулеметних установок з ураження БпЛА противника

До КУ, які можуть бути ефективно задіяні у зосередженому вогневому

впливі на БпЛА у системі ППО, належать:

кулемети малого й нормального калібру (ПКТ, ПКМ та ін.);

великокаліберні кулемети, у тому числі ті, що встановлені на бойових
машинах чи військовій техніці (12,7 мм НСВТ “Утьос”, 12,7 мм ДШК,
Browning М2 12,7 мм, 14,5 мм КПВТ та ін.).

КУ застосовується по повітряних цілях МВГ за командою

безпосереднього командира з дотриманням правил прицілювання залежно від
таких основних параметрів: курс (напрямок), швидкість та висота польоту
БпЛА, калібр і швидкість кулі.
 33

Для ураження БпЛА противника можуть застосовуватися наступні вогневі

засоби:

на висотах до 1500 м – кулемети ДШК (Browning, зенітної установки

ЗУ-23 (ЗПУ));
на розвіданих та імовірних маршрутах прольоту ударних БпЛА
противника – засідки з обслугами ДШК (ЗУ-23, Browning, спарені кулемети).

Важливою умовою є заходи щодо вибору вогневих позицій для КУ з

ураження БпЛА. Їх мають призначати з урахуванням таких вимог:

забезпечувати круговий огляд (огляд у відповідальному секторі) з точки

стояння вогневого засобу з кутами закриття не більше 00–10 (36');
нахил майданчика встановлення вогневого засобу – не більше 10º;
мати видимі предмети на відстані не менше 1000 м для вивірки
автоматичних зенітних гармат (кулеметів);
позиція має бути рівною, щоб не збільшувати похибку наведення зброї
(табл. 5.1);

Таблиця 5.1
Типові помилки під час застосування зброї
Значення серединної
Назва помилок
похибки
Похибка у визначенні віддалі до цілі
окомірно; 10% Д
інструментальна згідно з технічними даними
Похибка у визначенні швидкості вітру
без приладів; 1,5 м/с
інструментальна згідно з технічними даними
Похибка у визначенні швидкості цілі
без приладів; 20% vц
інструментальна згідно з технічними даними
Похибка у визначенні курсового кута цілі 1–00
Похибка приведення зброї до нормального бою 0–00,3 тис.
Похибка наведення зброї:
зі станини; до 0–01
у русі ходу від 0–02

вогневе ураження необхідно вести з напрямків, що надають найбільшу

імовірність ураження, з можливістю візуального контролю стрільби (розривні
набої, трасери) в межах ефективної зони ураження, тобто до 1,5 км, оптимально
в межах 600…1200 м.
Призначаючи сектори стрільби для кожного вогневого засобу з метою
ураження БпЛА-камікадзе “Shahed-136”, враховують розташування потенційно
 34

небезпечних об’єктів, населених пунктів, об’єктів військової та цивільної

інфраструктури. Заборонені сектори стрільби вказуються особовому складу
кулеметних обслуг протидії БпЛА-камікадзе “Shahed-136”. Для того щоб не
допустити стрільби із засобів протидії БпЛА-камікадзе “Shahed-136” у
заборонених секторах, вогневі позиції зазначених засобів можуть додатково
обладнуватись обмежувачами наведення по куту місця i азимуту.
Сильні сторони застосування КУ:

можливість створення мобільних вогневих груп на імовірних маршрутах

польоту БпЛА противника;
достатня щільність вогню (80–100 постр./хв);
можливості застосування КУ по скупченню БпЛА (роях);
висока мобільність (час згортання/розгортання – менше 5 хв).

Слабкі сторони застосування КУ:

мала дальність ураження БпЛА противника (до 1500 м);

складність виявлення та обстрілу БпЛА в темну пору, тож для
забезпечення загороджувального вогню в нічний час необхідне підсвічування
цілі штатними (прожектори “Узор” та “Луна”) або підручними засобами
(лазерна указка, ліхтарик, прилади нічного бачення, тепловізійні прилади);
низька точність стрільби по БпЛА.

Основні ТТХ КУ різного типу наведено у табл. 5.2.

Таблиця 5.2
Основні ТТХ КУ
12,7 мм 12,7 мм 12,7 мм 14,5 мм 14,5 мм 23 мм
Показники кулемет М2 кулемет кулемет кулемет ЗПУ-1 ЗУ-23-2
Браунінг НСВТ ДШК КПВТ
Калібр, мм 12,7 12,7 12,7 14,5 14,5 23
Маса, кг 38,22 25 33,5 52,2 950
Маса зі станком, кг 58,6 41 181,3 – – –
Довжина, мм 1653 1560 1625 1980 3380 4800
Довжина ствола, мм 1143 1100 1070 1346 1880
Набій, мм 12,7×99 12,7×108 12,7×108 14,5×114 14,5×114 23×152
Дульна швидкість, м/с 832 820 820 1000 1000 980
Прицільна дальність 2000 2000/ 3500/ 2000/ 2000/ 2500/
стрільби по наземних/ 1500 2400 1500 1500 1500
повітряних цілях, м
Темп стрільби, постр./хв 485–635 700–800 600–1200 550–600 550–600 2000
Дальність дійсного вогню 800/1500 800/ 1200/ 2000/ 1000/ 2000/15
по легкоброньованих 1500 1500 1500 1500 00
цілях/повітряних цілях, м
Бойова швидкострільність 100 80–100 80–100 70–80 70–80 400
постр./хв
Маса кулі, г 45 55,4 55,4 64 64 188
Дульна енергія, Дж 18942 18625 18625 32000 32000 90000
 35

Для оцінювання ефективності КУ, яка застосовується для ураження БпЛА-

камікадзе “Shahed-136”, до уваги беруться наступні вихідні дані:
ефективна дальність стрільби по повітряних цілях;
бойова швидкострільність;
маса кулі;
дульна енергія пострілу;
технічні характеристики розсіювання.

Для ураження БпЛА-камікадзе “Shahed-136” з вірогідністю 0.7 (70%)

приймається, що у приведену зону ураження цілі має влучити 4 кулі калібру 12,7
мм, або 3 кулі калібру 14,5 мм, або 2 снаряди калібру 23 мм.
У результаті проведення математичного оцінювання ефективності
отримуємо результат, який свідчить, що на заявленій ефективній дальності
стрільби дані зразки озброєння показують приблизно співмірний результат.
Характеристики розсіювання черг із 5 пострілів з відкріпленими механізмами
горизонтального та вертикального наведення представлено в табл. 5.3.

Таблиця 5.3
Характеристики розсіювання
Дальність до цілі, м
400 800 1200 1500 2000
Назва зразка
Вв Вб Вв Вб Вв Вб Вв Вб Вв Вб
12,7 мм кулемет М2
0,27 0,19 0,58 0,45 0,96 0,73 1,29 0,94
Браунінг
12,7 мм кулемет
0,32 0,32 0,64 0,64 0,96 0,96 1,20 1,20
НСВТ
12,7 мм кулемет ДШК 0,27 0,19 0,58 0,45 0,96 0,73 1,29 0,94
14,5 мм кулемет КПВТ 0,26 0,27 0,53 0,56 0,88 0,92 1,24 1,22 2,03 1,88
14,5 мм ЗКУ-1 0,26 0,27 0,53 0,56 0,88 0,92 1,24 1,22 2,03 1,88
23 мм ЗУ-23-2 0,3 0,2 0,6 0,4 1,0 0,6 1,2 0,8 1,6 1,1
Примітки:
Для 12,7 мм НСВТ характеристики взяті як середні точки влучення з черги із 5
пострілів з відкріпленими механізмами горизонтального та вертикального наведення.
Вв – відхилення точок влучання по висоті, Вб – відхилення точок влучання бокове.

Таким чином, представлені вище зразки озброєння (12,7 мм кулемети М2

“Browning”, НСВ, ДШК; 14,5 мм кулемети КПВТ та ЗКУ-1; 23 мм зенітна
установка ЗУ-23-2) здатні з певною ефективністю уражати БпЛА-камікадзе
“Shahed-136” противника.
Для підвищення ефективності ці зразки мають бути оснащені сучасними
тепловізійними прицілами типу “Thermion 2 XP50 PRO” та відповідним
програмним забезпеченням (балістичним калькулятором). Такі засоби
дозволяють під час отримання ЦВ з ПУ навіднику КУ здійснювати так зване
“грубе” прицілювання шляхом суміщення перехрестя прицілу КУ з
перехрестям, яке на монітор планшета (телефону) після оброблення висвічує
балістичний калькулятор. Такий спосіб значно скорочує час та збільшує
 36

точність наведення КУ, забезпечує надійне, так зване “тонке” наведення КУ.
Приклад роботи зазначеного прицілу з використанням балістичного
калькулятора наведено на рис. 5.1.

Рисунок 5.1 – Приклад зображення на моніторі тепловізійного прицілу та

балістичного калькулятора

Наступною умовою успішного застосування МВГ є здатність її своєчасно

здійснювати маневр із заздалегідь підготовленої основної позиції на
підготовлені запасні вогневі позиції. Для цього доцільно обирати місце для
обладнання основної вогневої позиції посередині між запасними, так щоб
відстань до крайньої лівої та правої запасної вогневої позиції була приблизно
однаковою від основної та не перевищувала п’яти кілометрів.
Приклад розташування основної та запасних вогневих позицій МВГ
наведено на рис. 5.2.
до 1 км до 2 км Основна вогнева Запасні вогневі
позиція МВГ позиції МВГ

до 10 км
Рисунок. 5.2 – Схема розташування основної та запасних вогневих позицій МВГ

Рівень підготовки обслуг має забезпечувати своєчасне виявлення,

супровід та ураження БпЛА-камікадзе “Shahed-136” (“Герань-2”) штатною
зброєю. Він залежить від навченості та практичних навичок командирів і обслуг,
вміння правильно діяти у складі МВГ за будь-яких умов обстановки, що
склалася.

Висновки.
1. Знищення БпЛА типу “Shahed-136” (“Герань-2”) кулеметними
установками та переносним зенітно-ракетним комплексом може здійснюватися
 37

на відстанях від 120 м до 1500 м і висотах від 50 м до 800 м за умови своєчасного

їх виявлення, як на зустрічних курсах, так і навздогін.
2. Для досягнення найбільшої ефективності в боротьбі з БпЛА противника
типу “Shahed-136” (“Герань-2”) необхідно комплексувати застосування засобів
ПЗРК та вогню кулеметних установок.
3. Сектори стрільби для кожної мобільної вогневої групи призначати з
урахуванням розташування потенційно небезпечних об’єктів населених пунктів,
об’єктів військової та цивільної інфраструктури.

5.2 Порядок дій командира мобільної вогневої групи

1. У разі отримання від оперативного чергового з ПУ відповідного сигналу,

наприклад – “АРБА 1515” (небезпека застосування противником БпЛА-камікадзе
типу “Shahed-136” (“ГЕРАНЬ-2”) засобами зв’язку, негайно організувати
оповіщення та збір особового складу, довести сигнал та ступінь загрози.
2. Забезпечити отримання особовим складом засобів зв’язку, екіпірування,
зброї, боєприпасів та не пізніше ніж через 5 хвилин після отримання сигналу на
автомобільному транспорті убути на визначену вогневу позицію.
3. Після прибуття у визначене місце для виконання завдань розосередити
особовий склад та у разі необхідності наголосити на секторах, в яких заборонено
вести вогонь.
4. Після отримання ЦВ з ПУ дати команду до готовності відкриття вогню,
вказавши орієнтовний сектор прольоту БпЛА противника.
5. У разі відсутності ЦВ при візуальному спостереженні безпілотних
літальних апаратів здійснити доповідь оперативному черговому ПУ та вжити
заходів щодо їх знищення з виконанням вимог керівних документів щодо
порядку застосування зброї на території військових частин, в межах населених
пунктів (містечках), правил стрільби по повітряних цілях:

“кулеметнику, ..., БпЛА орієнтир (азимут)…, приціл Постійний, вліво одна

фігура, довгими – ВОГОНЬ”;
“кулеметнику, орієнтир (азимут)…, безпілотний апарат, вправо три фігури,
довгими – ВОГОНЬ”;
“відділення, орієнтир (азимут)…, БпЛА, 4, вправо п’ять фігур, довгими –
ВОГОНЬ”;
“команді (бойовій обслузі), орієнтир (азимут)…, БпЛА, упередження п’ять
фігур, загороджувальним – ВОГОНЬ”;
“групі (команді), орієнтир (азимут)…, БпЛА, вправо три фігури, довгими
– ВОГОНЬ”.
Команда “ВОГОНЬ” подається у той момент, коли БпЛА віддалений від
вогневого засобу на 500 м, і протягом 20–25 секунд ведеться безперервний вогонь).
 38

6. За відсутності візуального спостереження БпЛА противника (за

наявності характерного звуку) доповідає на ПУ та за допомогою застосунку
СПМЗ “Віраж-планшет” передає орієнтовний напрямок цілі кулеметнику та
оператору переносного зенітно-ракетного комплексу “Stinger”.
7. У разі отримання від ПУ сигналу, наприклад, “СПОЧИНЬ 7373” (відбій
небезпеці застосування противником БпЛА-камікадзе типу “Shahed-136”
(“Герань-2”), командир МВГ організовує оповіщення та збір особового складу
групи, перевіряє наявність засобів зв’язку, екіпірування, зброї, боєприпасів та
повертається на основну вогневу позицію (в пункт постійної дислокації).
Алгоритм дій МВГ (командира МВГ) у разі отримання сигналу про проліт
БпЛА противника та у ході його вогневого ураження наведено у Чек-листі “Дії
МВГ при отриманні сигналу про проліт БпЛА противника та у ході вогневого
ураження БпЛА противника” (Додаток 2).

5.3 Порядок дій обслуги зенітної кулеметної установки

1. У разі отримання від командира мобільної вогневої групи сигналу,

наприклад, “АРБА 1515” (небезпека застосування противником БпЛА-камікадзе
типу “Shahed-136” (“Герань-2”). негайно організувати оповіщення та збір
особового складу, довести сигнал та ступінь загрози
2. Отримати засоби зв’язку, екіпірування, зброю, переносний зенітно-
ракетний комплекс “Stinger”, боєприпаси до них та через 5 хвилин убути на
автомобільному транспорті у визначене місце для виконання завдань щодо
знищення БпЛА-камікадзе типу “Shahed-136” (“Герань-2”).
3. Після прибуття на вогневу позицію по команді командира МВГ зайняти
визначену позицію для спостереження та ведення вогню.
4. Після отримання команди від командира МВГ щодо ЦВ навести
кулеметну установку в орієнтовний сектор обстрілу БпЛА противника та
доповісти про готовність до ведення вогню.
5. У разі візуального спостереження БпЛА противника здійснити доповідь
командиру МВГ. За командою: “кулеметнику, БпЛА орієнтир (азимут)…,
приціл Постійний, вліво одна фігура, довгими – ВОГОНЬ” або “оператор
“Stinger”, БпЛА орієнтир (азимут)…, – ВОГОНЬ” знищити ціль, при цьому
дотримуватись вимог керівних документів щодо порядку застосування зброї на
території військових частин, в межах населених пунктів (містечках), правил
стрільби по повітряних цілях.
6. За відсутності візуального спостереження БпЛА противника (за
наявності характерного звуку) доповідає командиру МВГ та продовжує
спостереження.
7. У разі отримання від командира МВГ сигналу, наприклад, “СПОЧИНЬ
7373” (відбій небезпеці застосування противником БпЛА-камікадзе типу
“Shahed-136” (“Герань-2”)), обслуга МВГ зобов’язана перевірити наявність
 39

засобів зв’язку, екіпірування, зброї, боєприпасів та доповісти про готовність

переміщення (маневру).
 40

6. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ВОГНЕВИМ УРАЖЕННЯМ

МОБІЛЬНИМИ ВОГНЕВИМИ ГРУПАМИ БПЛА ПРОТИВНИКА НА
МАРШРУТІ ПОЛЬОТУ

Успішне виконання завдань протидії БпЛА противника можливе за умови

виконання належних організаційних заходів щодо управління вогневим
ураженням шляхом застосування централізованого або децентралізованого
способів управління.
Основною метою управління вогневим ураженням є успішне застосування
сил та засобів МВГ, засобів розвідки та оповіщення для протидії БпЛА
противника.
Організація управління вогневим ураженням МВГ на маршруті польоту
БпЛА противника має здійснюватися з дотриманням принципів оперативності,
оптимізаційного цілерозподілу, максимальної ефективності з мінімізацією
витрат.

6.1 Склад системи управління

Система управління вогневим ураженням реалізує два підходи

(централізований та децентралізований) і має підрозділи (органи) управління,
що поєднуються різним набором функціональних зв’язків. Схему організації та
функціонування системи управління силами і засобами МВГ, розвідки та
оповіщення представлено на рис. 6.1.
Головне місце у системі управління, наведеній на рис. 6.1, посідає
проходження сигналів управління (команд бойового управління), зокрема
стосовно цілевказання та застосування засобів ураження щодо протидії
противнику. Такі сигнали подаються органами (підрозділами) управлінь в
ієрархічній послідовності “за наказом старшого начальника”. Крім того,
важливим є проходження звітної інформації щодо успішності виконання МВГ
вогневого ураження по БпЛА противника на маршруті польоту, яка має
отримуватись (доводитись) не нижче рівня ПУ ОУВ (ОТУ).
Обмін інформацією про повітряну обстановку починається від акустичних
датчиків та РЛС і має забезпечуватись до рівня ПУ ОУВ (ОТУ), ОКП ПвК.
Також передбачається взаємний обмін інформацією про повітряну обстановку
на різних рівнях КП та ПУ. Така інформація є першоджерелом для подальших
цілевказань та формування загальної картини повітряної обстановки у
визначений час.
Цілевказання, зокрема висування (зміна позиції) на визначену вогневу
позицію дій МВГ для вогневого ураження БпЛА противника на маршруті
польоту по координатах, доцільно здійснювати на рівні ПУ взводу (командира
МВГ). Це забезпечить оперативність застосування засобів вогневого ураження.
З урахуванням факторів та умов проведення вогневого ураження БпЛА
противника на маршрутах польоту передбачено централізований та
децентралізований підходи до управління.
 41

Головнокомандувач
ЗС України

ПУ ГШ ЗС
України

ОКП ПС
ОКП ОСУВ
ЗС України

ОКП ПвК ПУ ОУВ (ОТУ)

ПУ рота

Централізоване управління

ПУ взвод

Децентралізоване управління

МВГ
РЛС
Акустичні (“RPS-42”,
датчики “RPS-82”)

Управління (команди Обмін інформацією про повітряну

бойового управління) обстановку при Централізованому
Цілевказання управлінні
Інформація про успішність Обмін інформацією про повітряну
вогневого ураження обстановку при Децентралізованому
Взаємодія управлінні

Рисунок 6.1 – Схема організації та функціонування системи управління

силами і засобами МВГ, розвідки та оповіщення
 42

За централізованого підходу ключове місце в управлінні вогневим

ураженням МВГ на маршруті польоту БпЛА противника посідає ПУ взводу. На
ПУ взводу акумулюється інформація з акустичних датчиків та РЛС, після чого
ухвалюється рішення з подальшими цілевказаннями для МВГ, включаючи
позиції виконання бойових завдань.
У разі децентралізованого управління вогневим ураженням МВГ на
маршруті польоту БпЛА противника( ) інформація від акустичних датчиків та
РЛС одночасно потрапляє і на ПУ взводу, і до МВГ (командира МВГ). Рішення
щодо вибору позиції виконання бойового завдання, початку висування на неї та
безпосереднього застосування засобів на ураження обраної цілі в такому
випадку ухвалює безпосередньо командир окремої МВГ, але має обов’язково
доповісти про ухвалене рішення на ПУ взводу.
Умови використання децентралізованого способу управління вогневим
ураженням МВГ на маршруті польоту БпЛА можуть бути такі:
порушення зв’язку зі старшим начальником;
висока динамічність оперативної обстановки, особливості місцевості
(погодних умов, зовнішніх факторів), що не дозволяє командиру МВГ виконати
вказівки старшого начальника у визначені строки;
рішення старшого начальника щодо переходу МВГ на децентралізований
спосіб управління.

До системи управління також може належати наступне спеціалізоване

програмне забезпечення:

“Кречет” – спеціалізований програмний комплекс, який дозволяє

обробляти дані від акустичних датчиків та РЛС, а також видавати координати
цілей з цілерозподілом для засобів ураження. Такий комплекс має
розміщуватися на ПУ взводу та на ПУ роти;
“еРакета” – спеціалізоване програмне забезпечення, що дозволяє
обробляти дані від акустичних датчиків. Може розміщуватись на ПУ взводу
(роти) та в обслузі МВГ;
“Балістичний калькулятор” – спеціалізоване програмне забезпечення,
розроблене приватною організацією, яке дозволяє вносити координатні
корективи наведення прицілу засобу ураження МВГ на ціль. Розміщується
безпосередньо на засобі наведення МВГ;
“Віраж-планшет” – спеціалізоване програмне забезпечення, яке
призначене для інформативного відображення повітряної обстановки, характеру
повітряної цілі та напрямку руху. Може розміщуватися на ОКП ПС (ПвК), ОКП
ОСУВ, ПУ ОУВ (ОТУ), ПУ роти (взводу), МВГ безпосередньо.
 43

До недоліків (некритичних) розглянутого складу системи управління

належать:

обмін інформацією на рівнях ПУ взводу і нижче ґрунтується лише на

доступі до мережі Інтернет з використанням супутникового (мобільного)
зв’язку;
відсутність єдиного універсального спеціалізованого програмного
комплексу;
питання щодо забезпечення життєдіяльності та функціонування з
урахуванням кліматичних умов (умов місцевості) мають невизначений характер
та вирішуються в індивідуальному порядку.

Висновки.
1. Система управління вогневим ураженням МВГ БпЛА противника на
маршрутах прольотів організовується на ПУ роти, ПУ взводів та обслуг МВГ з
використанням технічних засобів розвідки (акустичних, радіолокаційних) і
спеціалізованого програмного забезпечення (програмних комплексів).
2. У системі управління вогневим ураженням МВГ БпЛА противника на
маршрутах прольотів реалізується двома способами управління:
централізованим, який базується на ПУ взводу (роти), та децентралізованим
безпосередньо через командира МВГ.
3. Незважаючи на позитивні сторони розглянутої системи управління
вогневим ураженням МВГ БпЛА противника на маршрутах прольотів,
потребують окремого вирішення питання щодо єдиної системи матеріально-
технічного забезпечення та окремі питання стосовно організації життєдіяльності
підрозділів управління, розвідки і МВГ.

6.2 Можливості ПУ

Безпосереднє управління силами і засобами МВГ організовується на рівні

ПУ роти, який визначає задачі для підпорядкованих ПУ взводів, а останні, у
свою чергу, організовують виконання завдань вогневого ураження МВГ по
БпЛА противника на маршрутах прольотів.
Можливості ПУ щодо структурної організації для виконання завдань
вогневого ураження МВГ по БпЛА противника на маршрутах прольотів
представлені на рис. 6.2. Загалом ПУ роти може підпорядковуватися до 3 ПУ
взводу та до 18 МВГ відповідно. Також така структура може передбачати від 18
одиниць засобів ураження, 3 РЛС та комплекс засобів автоматизації (СПЗ)
безпосередньо для ПУ.
 44

1
ПУ роти

1 2 3
ПУ взводу ПУ взводу ПУ взводу

12 12 12
МВГ 34 МВГ 34 МВГ 34
56 56 56

Рисунок 6.2 – Схема структурної організації функціонування ПУ та МВГ

Таким чином, відповідно до рис. 6.2, можна виділити наступні можливості

ПУ щодо виконання (організації виконання) завдань вогневого ураження МВГ
БпЛА противника на маршрутах прольотів.
1. Район (зону) виконання завдання рекомендовано визначати
можливостями РЛС з точки зору повноцінного забезпечення РЛ інформацією
ПУ про ціль та створення суцільного радіоелектронного поля.
2. Кількість цілей, по яких одночасно може здійснюватися вогневе
ураження, – до 18 одиниць для ПУ роти та до 6 для ПУ взводу. Тобто це об’єкти
(цілі), по яких одночасно ведеться розвідка, супроводження, коректування
координатних цілевказання та здійснюється безпосередній вогневий вплив.
3. Час на видачу цілевказання визначається засобами автоматизації на ПУ
та може варіюватися від 10 до 30 секунд для ПУ взводу. Цей показник є
рекомендаційним для врахування у подальших інструкціях. Варто зазначити, що
цей показник часу не стосується ПУ роти.
4. Цілевказання під час вогневого ураження МВГ БпЛА противника на
маршрутах прольотів у межах зон відповідальності ПУ взводу виконуються
таким ПУ. ПУ роти проводить лише загальну координацію, в межах своєї
відповідальності, та оброблення результатів виконання завдань. Крім того, саме
на ПУ роти покладено функції комунікації (обміну даними) з іншими органами
військового управління, виконання команд управління загального керівництва.
5. Дані про повітряну обстановку збираються на ПУ взводів та
узагальнюються на ПУ рот.
6. У разі децентралізованого управління можливості ПУ усіх рівнів
обмежуються до узагальнення даних про повітряну обстановку.
7. Загальну координацію дій (управління) та вказівки щодо
безпосереднього виконання бойового завдання (бойового чергування) на ПУ та
підпорядкованих МВГ здійснює старший начальник.
До особливостей організації виконання завдань за призначенням на ПУ
належать:
постійний моніторинг та обмін інформацією про повітряну обстановку;
цілодобова робота оперативної зміни для загального керівництва,
прийняття управління під час завдавання вогневого ураження МВГ БпЛА
 45

противника на маршрутах прольоту, ухвалення рішення щодо переходу до

децентралізованого управління;
аналіз досвіду застосування противником БпЛА, постійне вдосконалення
вогневих позицій, маршрутів висування та врахування особливостей
застосування наявних засобів ураження і розвідки для досягнення максимальної
ефективності виконання бойових завдань в межах зони відповідальності;
організація контролю за станом справ у МВГ, своєчасне вжиття заходів
щодо забезпечення МВГ засобами озброєння, розвідки, боєприпасами та іншими
матеріально-технічними засобами повсякденної життєдіяльності.

Інші можливості, більш спеціалізовані, ПУ роти (взводу) додатково

можуть визначатися за наявності різних спеціалізованих програмних
комплексів, засобів розвідки, зв’язку та вогневого ураження.

Висновки.
1. Можливості ПУ орієнтовані на ефективне управління силами і засобами
МВГ, що організовується на рівні ПУ роти, який визначає завдання для
підпорядкованих ПУ взводів, а останні, у свою чергу, організовують виконання
завдань вогневого ураження МВГ БпЛА противника на маршрутах прольотів.
2. Виконання завдань на ПУ з використанням можливостей ПУ має низку
особливостей щодо організації такої діяльності. Зокрема, постійний моніторинг
та обмін інформацією про повітряну обстановку, аналіз досвіду застосування
противником БпЛА, врахування умов для централізованого
(децентралізованого) управління та інші.
3. Можливості ПУ також можуть корегуватися (змінюватися) відповідно
до використання різних спеціалізованих програмних комплексів, засобів
розвідки та зв’язку, засобів вогневого ураження тощо.

6.3 Дії посадових осіб та пункту управління у ході чергування

Головною метою організації чергування (оперативних змін) на ПУ є

постійний моніторинг (обмін) інформацією про повітряний простір,
забезпечення повноцінного обміну інформацією загального керівництва,
своєчасне централізоване (децентралізоване) управління вогневим ураженням
МВГ БпЛА противника на маршруті прольоту, виконання інших заходів з метою
забезпечення безперервного виконання бойових завдань МВГ.
Алгоритм дій посадових осіб чергової зміни ПУ роти (взводу) наведено у
“ЧЕК-ЛИСТ” (дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ роти (взводу))
(Додаток 3–6).
Кількість осіб та склад чергової (оперативної) зміни на ПУ визначається
командиром відповідного підрозділу залежно від наявних технічних засобів
управління (розвідки, зв’язку, засобів ураження) та завдань, які вирішуються.
Рекомендовано до складу типової чергової зміни ПУ роти (взводу) залучати не
 46

менше 3 осіб (черговий ПУ роти (взводу), перший помічник чергового ПУ роти

(взводу) та другий помічник ПУ роти (взводу)).
Під час надходження сигналу про проліт БпЛА противника на ПУ взводу
(роти) та у ході підготовки і здійснення вогневого ураження МВГ БпЛА
противника:
особовий склад ПУ повинен зайняти відповідні робочі місця (місця
чергування) на ПУ;
командир ПУ взводу (роти) контролює дії чергової зміни, за необхідності
надає вказівки щодо початку (припинення) вогневого ураження БпЛА
противника та далі діє згідно з обстановкою;
у разі відсутності командира ПУ роти (взводу) його обов’язки виконує
заступник або черговий ПУ роти (взводу);
за необхідності (за відповідних обставин) командир ПУ роти (взводу)
ухвалює рішення щодо переходу до децентралізованого способу управління, про
що дає команду відповідним командирам МВГ, та доповідає старшому
начальнику про ухвалене рішення.

Висновки.
1. Дії посадових осіб на ПУ у ході чергування спрямовані на постійний
моніторинг (обмін) інформацією про повітряний простір, забезпечення
повноцінного обміну інформацією загального керівництва, своєчасне
централізоване (децентралізоване) управління вогневим ураженням МВГ БпЛА
противника на маршруті прольоту.
2. Кількість осіб та склад чергової (оперативної) зміни на ПУ роти (взводу)
визначається командиром ПУ роти (взводу) залежно від наявних технічних
засобів управління (розвідки, зв’язку, засобів ураження).

6.4 Рекомендації щодо тактики взаємодії засобів радіоелектронної

боротьби з мобільними вогневими групами

Для досягнення результативності взаємодії комплексів радіоелектронної

боротьби (РЕБ) з МВГ у конкретних умовах бойової (оперативної) та
радіоелектронної обстановки необхідно дотримуватися раціонального
розміщення сил і засобів РЕБ на напрямках роботи МВГ щодо виявлення та
знищення БпЛА типу “Shahed-136” (“Герань-2”). Має бути вирішено завдання зі
взаємодії ПУ взводу (роти) щодо повної реалізації бойових можливостей
досягнення ефективності дій МВГ і забезпечення виявлення та знищення БпЛА
типу “Shahed-136” (“Герань-2”).
Відомо, що на напрямках роботи МВГ можливе застосування засобів РЕБ
типу “Буковель-АД” та тактичної пеленгаційної системи “TCI-903S” (рис. 6.3).
 47

Рисунок 6.3 – Схема можливого застосування засобів РЕБ у районах дій МВГ

Для визначення напрямку слідування БпЛА типу “Shahed-136” (“Герань-

2”) та ефективного застосування МВГ необхідно організовувати стійку
взаємодію між черговою зміною ПУ взводу (роти), залежно від того, на якому
напрямку діють засоби РЕБ. Створити єдине інформаційне поле щодо обміну
інформацією в районі виконання завдань (організувати обмін повідомленнями,
радіо або телефонний зв’язок тощо).
Під час організації виконання завдань щодо визначення напрямку
слідування БпЛА типу “Shahed-136” (“Герань-2”) та ефективного застосування
МВГ за призначенням необхідно виконати наступні операції для повного та
всебічного інформування посадових осіб, а саме:
а) основна взаємодія організовується між черговим ПУ взводу (роти) та
офіцером з РЕБ;
б) черговий ПУ взводу (роти) повинен:
1) організувати взаємний обмін інформацією з офіцером РЕБ щодо
питань радіоелектронної обстановки, а також зхасобів РЕБ, які застосовуються
в зоні роботи МВГ;
2) у разі отримання сигналу “АРБА 1515”: “Небезпека застосування
противником БпЛА-камікадзе типу “ Shahed-136” (“Герань-2”)” подати команду
на відключення засобів РЕБ у зоні дії МВГ;
3) у разі позапланового використання МВГ оперативно інформувати
офіцерів РЕБ про умови застосування;
в) офіцер РЕБ повинен:
1) дізнавшись про район та час виконання завдань МВГ, організувати
взаємодію з ПУ взводу (роти) та отримувати від підпорядкованих засобів РЕБ
інформацію стосовно радіоелектронної обстановки (наявність радіоелектронних
перешкод в районі виконання завдань, загальна напруженість радіоелектронної
 48

та електромагнітної обстановки у визначеному районі та ін.);

2) постійно та своєчасно інформувати посадових осіб ПУ взводу
(роти) про зміни в радіоелектронній обстановці в операційній зоні (смузі
відповідальності).
 49

7. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ВОГНЕВИХ ПОЗИЦІЙ

МОБІЛЬНИХ ВОГНЕВИХ ГРУП

Фортифікаційне обладнання організовується командирами МВГ у районах

основної та запасних вогневих позицій з урахуванням захисних та маскувальних
властивостей місцевості.
Залежно від умов виконання завдань, можливого вогневого впливу
противника та можливостей з використання інженерної техніки для
фортифікаційного обладнання використовуються:

споруди промислового виготовлення: збірно-розбірні споруди із

залізобетону та (або) металеві;
споруди, які виготовляються силами підрозділів з використанням
лісоматеріалів, геотекстилю та металевої сітки, окремих залізобетонних
елементів, габіонів;
інші споруди.

Фортифікаційне обладнання вогневих позицій МВГ має передбачати:

а) споруди для захисту особового складу встановленого класу

(конкретизація визначається старшим начальником залежно від районів дії
мобільних вогневих груп та досяжності рубежів розгортання груп для FPV-
дронів противника):
1) перекриті щілини з лісоматеріалів або з використанням
залізобетонних плит;
2) бліндажі промислового виготовлення з гофрованої сталі, з
використанням залізобетону або безврубочної конструкції з використанням
лісоматеріалів;
б) споруди господарського призначення:
1) місце для приготування їжі та їдальня;
2) місце для прання та лазня;
3) туалети;
4) місця для зберігання дров (дровники);
5) місце для електротехнічного засобу.

Вимоги щодо обладнання фортифікаційних споруд

Споруди для захисту особового складу забезпечують захист особового
складу від засобів повітряного нападу противника, створюють сприятливі умови
для відпочинку та захищають від несприятливих погодних умов. До них
належать бліндажі промислового виготовлення із залізобетону та виготовлені
силами підрозділів з лісоматеріалів.
Бліндажі з лісоматеріалів облаштовуються довжиною 4 м, місткістю на 5–
8 чоловік (місць для відпочинку лежачи – 4, для відпочинку сидячи – 4) або
довжиною 2,5 м, місткістю на 4 чоловіка (місць для відпочинку лежачи – 3, для
 50

відпочинку сидячи – 1).

Ділянка траншеї (ходу сполучення) довжиною 2,5 м перед входом у
бліндаж перекривається колодами діаметром не менше 14 см з обсипанням
ґрунтом товщиною не менше 0,8 м. Для облаштування входу в бліндаж можуть
використовуватись елементи з хвилястої сталі, мішки поліпропіленові з піском.
В холодну пору року в бліндажах встановлюються печі для обігріву
особового складу – табельні або виготовлені на місці з місцевих матеріалів
(відер, металевих бідонів тощо).
Для вентиляції бліндажу облаштовуються вентиляційні короби, отвори
яких закриваються захисними пристроями, виготовленими з місцевих
матеріалів.
Бліндаж виконується зі збірних залізобетонних елементів коробчастого
перерізу (потерн) та стінових панелей, які блокуються між собою. З’єднання
блоків між собою та з панелями виконується за допомогою зварювання
(кріплення дротом в’язальним). Укріплення входу в споруду виконується за
допомогою дерев’яних жердин. Після влаштування зовнішньої рулонної
оклеювальної гідроізоляції виконується засипка ґрунтом. Окремі елементи
коробчастого перерізу монтуються в завчасно викопану траншею і з’єднуються
між собою за допомогою зварювання монтажних накладок. Основою для
елементів коробчастого перерізу є ущільнений шар щебню. Для влаштування
вентиляції використовуються отвори в плитах та в стінових панелях блоків зі
встановленням вентиляційних труб  133 мм та  108 мм, а також вентиляційні
отвори в дверях.
Варіанти обладнання споруд для захисту особового складу, розрахунок
витрат матеріалів для їх влаштування наведено на рис. 7.1.

Рисунок 7.1 – Бліндаж з використанням лісоматеріалу

Потребу в матеріалах для обладнання бліндажу зазначено в табл. 7.1.

 51

Таблиця 7.1
Потреба в матеріалах для обладнання бліндажу
Матеріали
лісоматеріал залізобетон
споруда 1
блок потерни БП-0,5-17х23 3 (5)
стінова панель блоку СПБ-1 1 (1)
стінова панель блоку СПБ-2 1 (1)
споруда УГС
ліс круглий, м3 13 1.87
дошка 40 мм, м3 7,8 0,7
скоби будівельні, шт. 195 50
цвяхи 200, кг 15,5
цвяхи 80, кг 23,2
зонтики вентиляційної системи, шт. 1 2
плівка поліетиленова, м. пог 50
елемент КВС – А, шт. 2
дріт в’язальний, кг 30 30
мішки поліпропіленові, шт. 20 60
труба стальна оцинкована 133*4, кг 52,5 90
сталь листова, кг 20 20
дошка 25 мм, м3 1,2
цвяхи будівельні 4х100, кг 0,7
рубіроїд, шт. 1

Варіант побудови місця для зберігання ракет та боєприпасів наведено на

рис. 7.2.

Рисунок 7.2 – Варіант обладнання місця для зберігання ракет та боєприпасів

Потребу в матеріалах для обладнання бліндажу показано в табл. 7.2.

 52

Таблиця 7.2
Потреба в матеріалах для обладнання місця для зберігання ракет та
боєприпасів
Матеріали
лісоматеріал
ліс круглий, м 3
2,42
скоби будівельні, шт. 75
цвяхи 4х100, кг 4
дошка необрізна, м3 4,4
плівка поліетиленова, м. пог. 20
дріт в’язальний, кг 4
дошка необрізна, 30 мм, м3 1

Розрахунки обладнання укриття для автомобіля МВГ представлено в

табл. 7.3.

Таблиця 7.3
Розрахунки обладнання укриття для автомобіля
Найменування і марка Розміри укриття, м Затрати при обладнанні укриттів
машини бульдозером екскаватором ЕОВ-
4421

об’єм об’єм
а б в н Нбр
вийня- маш,- люд,- вийня- маш- люд,-
того год год того год год
ґрунту грунту

Автомобілі (з тентом)
Варта 3,6 8 5.5 2.2 І 152 3,2 20 125 1-4 37
Рено Мідлум 3.6 8,5 6.5 2,3 1 169 3,5 22 139 1,5 41
Хаммер М1125 3.9 6 4 1.4 1 79 1,7 10 65 0,7 19
КрАЗСпартан 3,5 7 5 2.1 1 124 2,6 16 102 1,1 зо
Козак 3.6 8.5 6.5 2,5 1 184 3,9 24 151 1,7 45
Козак-2 3,6 9 6 2,2 1 171 3,6 22 140 1,5 42
Козак-2М 3-6 8 5,5 2,4 1 166 3,5 22 136 1,5 40
КрАЗ-5233 BE 3,8 9 6 2,4 1 197 4,1 26 162 1,8 48
КрАЗ-5233 НЕ 3,8 9 6 2,4 1 197 4,1 26 162 1,8 48
Богдан-2251 3 6,5 4,5 1.6 1 75 1,6 10 62 0,7 18

Загалом фортифікаційні споруди обладнуються відповідно до чинних

керівних документів.
 53

Додаток 1
Типова схема застосування МВГ для вогневого ураження БпЛА противника на маршруті польоту
Зона радіолокаційної
Зона ураження розвідки Зона акустичної
МВГ розвідки

5-10 км

1 км
50-70 км

Рубіж видачі бойової

інформації (цілевказання)
Рубіж видачі розвідувальної
інформації (оповіщення)
 54

Додаток 2
(пункт 5.2)

ЧЕК-ЛИСТ
дії МВГ у разі отримання сигналу про проліт БпЛА противника
та у ході вогневого ураження БпЛА противника

Командир МВГ – __________

Відмітка
№ Найменування
Пояснення дій під час виконання заходу про
п/п заходу
виконання

1 2 3 4
у ході оповіщення про БпЛА:
1. Організація 1. Отримавши сигнал від чергового ПУ взводу (засобів розвідки)
висування на вогневі про виявлення БпЛА противника організовує, в найкоротший термін,
позиції оповіщення та збір особового складу МВГ.
2. Проводить організаційно-контрольні заходи щодо підготовки
групи до виїзду МВГ на вогневу позицію.
Під час централізованого управління вогневим ураженням:
3. Отримавши команду від чергової зміни ПУ взводу про зайняття
визначеної вогневої позиції, організовує виїзд на вказану вогневу
позицію.
4. Організовує синхронізацію актуальних розвідувальних даних,
цілевказання та зв’язку із ПУ взводу.
4. Прибувшиі на вогневу позицію:
- уточнює цілевказання ПУ взводу та актуальні дані
розвідувальних засобів;
- організовує підготовку обслуги МВГ до вогневого ураження
БпЛА противника та зайняття місць виконання бойових завдань.
6. Доповідає черговому ПУ взводу про зайняття визначеної
вогневої позиції та готовність до вогневого ураження БпЛА
противника.
Під час децентралізованого управління вогневим ураженням:
3. Проаналізувавши розвіддані від засобів розвідки, визначається з
найбільш пріоритетною вогневою позицією для МВГ.
4. Проводить оповіщення МВГ, які знаходяться поруч та координує
з ними свої наміри щодо зайняття вогневих позицій.
5. Ухваливши рішення щодо обрання вогневої позиції для МВГ,
організовує виїзд на обрану вогневу позицію та доповідає черговому
ПУ взводу.
6. Прибувши на вогневу позицію:
- організовує синхронізацію даних від засобів розвідки з
цілевказівками від спеціалізованого програмного забезпечення;
- організовує підготовку обслуги МВГ до вогневого ураження
БпЛА противника та зайняття місць виконання бойових завдань.
7. Оповіщає МВГ, які знаходяться поруч, та чергового ПУ взводу
про зайняття визначеної вогневої позиції та готовність до вогневого
ураження БпЛА противника.
2. Зміна вогневої 1. Отримавши сигнал від чергового ПУ взводу про припинення
позиції МВГ вогневого ураження БпЛА противника, організовує убуття МВГ до
місця укриття (відпочинку).
2. У випадку зміни маршруту польоту БпЛА противника або його
успішного ураження:
- Організовує спостереження за повітряним простором, забезпечує
моніторинг даних розвідки.
Під час централізованого управління вогневим ураженням:
- доповідає черговому ПУ взводу при виявленні БпЛА противника
та діє за обставинами;
- отримавши команду від чергового ПУ взводу про зміну вогневої
позиції діє відповідно до п.1 (Організація висування на вогневі позиції)
цього Чек-листа.
Під час децентралізованого управління вогневим ураженням:
- Оповіщає МВГ, які знаходяться поруч та чергового ПУ взводу,
діє за обставинами;
- Отримавши розвіддані засобів розвідки про виявлення БпЛА
противника в напрямку районів розміщенні вогневих позицій МВГ діє
відповідно до п.1 (Організація висування на вогневі позиції) цього Чек-
листа.
 55

1 2 3 4
у ході вогневого ураження БПЛА:
3. У разі ведення Під час централізованого управління вогневим ураженням:
вогневого ураження 1. Отримавши команду (дозвіл) від чергового ПУ взводу,
МВГ по БпЛА забезпечує ведення вогневого ураження по БпЛА противника наявними
противника вогневими засобами.
2. Організовує контроль коректності цілевказівок від
спеціалізованих програмних комплексів, цілевказівок ПУ взводу та
поточною повітряною обстановкою, вживає заходів для своєчасного
усунення виявлених невідповідностей.
3. За результатами вогневого ураження БпЛА противника негайно
доповісти черговому ПУ взводу.
Під час децентралізованого управління вогневим ураженням:
1. Забезпечує ведення вогневого ураження по БпЛА противника
наявними вогневими засобами.
2. Організовує контроль коректності цілевказівок від
спеціалізованих програмних комплексів та поточною повітряною
обстановкою, вживає заходів для своєчасного усунення виявлених
невідповідностей.
3. За результатами вогневого ураження БпЛА противника негайно
доповісти черговому ПУ взводу та оповіщає МВГ, які знаходяться
поруч.
 56

Додаток 3
(пункт 6.3)
ЧЕК-ЛИСТ
дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ роти

Черговий ПУ роти __________

Відмітка
№ Найменування
Пояснення дій під час виконання заходу про
п/п заходу
виконання

1 2 3 4
у ході чергування:
1. Організація прийому 1. Визначає завдання помічникам щодо перевірки працездатності
чергування наявних засобів розвідки, які надають на ПУ інформацію щодо
прольотів БпЛА противника та цілевказання (спеціальне програмне
забезпечення), перевірки систем оповіщення, зв’язку, іншого майна
ПУ.
2. Уточнює у попереднього чергового район відповідальності
роти, склад та наявність особового складу, озброєння підлеглих ПУ
взводів та МВГ.
3. Інструктує чергові зміни ПУ взводів.
4. Через чергових ПУ взводів уточнює інформацію про райони
відповідальності ПУ взводів, місця поточного розміщення (основних
вогневих позицій) МВГ, кількість та місця запасних вогневих позицій
МВГ.
2. Організація Організовує через помічників постійний моніторинг повітряної
інформаційного обстановки та забезпечує безперервний контроль інформаційних
моніторингу терміналів, проходження команд управління (сигналів бойового
оповіщення), інформаційних повідомлень від акустичних
розвідувальних датчиків та даних РЛ розвідки.

3. Узагальнення 1. Здійснює аналіз даних досвіду попередніх чергових змін (до 1

досвіду та місяця), зокрема часу, кількості, послідовності та маршрутів прольоту
планування БпЛА в зоні відповідальності ПУ роти.
можливих дій 2. Заслуховує доповіді чергових ПУ взводів щодо актуальних
проблем застосування МВГ та організації чергування в межах району
відповідальності взводу. Після чого виробляє спільне разом з
черговими ПУ взводів рішення щодо можливого варіанта усунення
таких проблем.
3. Прогнозує план своїх дій для виконання бойового завдання в
найкоротший термін шляхом оцінювання повітряної обстановки,
враховуючи досвід останніх випадків застосування противником
БпЛА та існуючих проблемних питань вогневого ураження БпЛА
противника.
4. За необхідності надає вказівки черговим ПУ взводів щодо дій у
випадку непередбачуваних подій (втрати зв’язку, відсутності даних
розвідки про повітряну обстановку).

4. Контроль Через кожні дві годи:

працездатності 1. Особисто приймає доповіді від чергових ПУ взводів( ) щодо
систем оповіщення, стану справ на ПУ взводу та у підлеглих МВГ.
зв’язку, стану 2. Через помічників ПУ роти здійснює перевірку працездатності
систем зв’язку, оповіщення, каналів обміну розвідувальною
проходження інформацією;
розвідувальної 3. Звіряє контрольні дані (обрані точки) інформації про моніторинг
інформації повітряного простору на предмет актуальності інформаційних
оновлень між ПУ.
5. Підготовка до здачі 1. Готує звітні матеріали (доповіді, заповнює журнал ведення
чергування бойових дій тощо) щодо вогневого ураження МВГ БпЛА противника
за час чергування (у випадку виконання бойових завдань).
2. Через помічників чергового ПУ роти уточнює дані щодо
наявності особового складу, озброєння підлеглих ПУ взводів та
підлеглих МВГ.
3. Організовує підготовку іншого майна ПУ для передавання
наступній черговій зміні.
у ході оповіщення про БпЛА:
6. У разі надходження 1. Надає вказівки першому помічникові щодо відстежування даних
інформації про про проліт виявлених БпЛА.
виявлення БпЛА 2. У разі отримання даних про виявлення БпЛА противника від
акустичних датчиків, що знаходяться в районі відповідальності роти,
дає вказівку щодо передачі зазначеної інформації на ПУ взводу та
командиру відповідної МВГ.
3. У разі отримання інформації від засобів радіолокаційної
розвідки дає вказівку щодо передачі цілевказання вогневого ураження
черговому ПУ взводу, в районі відповідальності якого зафіксовано
 57

1 2 3 4
БпЛА противника, та через другого помічника оповіщає інших
чергових підпорядкованих ПУ взводів та відповідних МВГ.
4. У разі отримання даних про виявлення БпЛА від засобів
розвідки від акустичних датчиків, що не знаходяться в зоні
відповідальності ПУ роти, здійснює оповіщення чергових ПУ інших
рот через другого помічника.
5. Доповідає оперативному черговому старшого органу управління
про виявлення БпЛА противника від засобів акустичної розвідки.
5. Доповідає оперативному черговому старшого органу управління
цілевказання БпЛА противника від засобів РЛ розвідки.
у ході вогневого ураження БПЛА:
7. У разі ведення 1. Дає команду першому помічникові щодо продовження
вогневого ураження відстежування розвідувальних даних про проліт виявлених БпЛА
МВГ по БпЛА противника за усіма можливими засобами розвідки.
противника 2. Через другого помічника здійснює доповіді оперативному
черговому старшого органу управління про стан ураження БпЛА
противника.
 58

Додаток 4
(пункт 6.3)
ЧЕК-ЛИСТ
дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ взводу

Черговий ПУ взводу – __________

Відмітка
№ Найменування
Пояснення дій під час виконання заходу про
п/п заходу
виконання

1 2 3 4
у ході чергування:
1. Організація прийому 1. Визначає завдання помічникам щодо перевірки працездатності
чергування наявних засобів розвідки, які надають на ПУ інформацію щодо
прольотів БпЛА противника та цілевказання (спеціальне програмне
забезпечення), перевірки систем оповіщення, зв’язку, іншого майна
ПУ.
2. Уточнює у попереднього чергового район відповідальності
взводу, склад та наявність особового складу, озброєння підлеглих
МВГ, місця розташування, стан та склад чергової зміни РЛС,
закріпленої за ПУ взводу.
3. Інструктує чергову зміну РЛС (використовуючи засоби зв’язку).
4. Уточнює інформацію про місця поточного розміщення
(основних вогневих позицій) МВГ, кількість та місця розміщення
запасних вогневих позицій МВГ. Проводить інструктаж командирів
(старших) МВГ.
2. Організація Організовує через помічників постійний моніторинг повітряної
інформаційного обстановки та забезпечує безперервний контроль інформаційних
моніторингу терміналів, проходження команд управління (сигналів бойового
управління), інформаційних повідомлень від акустичних датчиків та
даних РЛ розвідки (у разі її роботи).

3. Узагальнення 1. Здійснює аналіз даних досвіду попередніх чергових змін (до 1

досвіду та місяця), зокрема часу, кількості, послідовності та маршрутів прольоту
планування БпЛА противника в зоні відповідальності ПУ взводу.
можливих дій 2. Заслуховує доповіді командирів МВГ та РЛС щодо актуальних
проблем бойового застосування в межах зони відповідальності ПУ
взводу. Після чого визначає завдання для можливого усунення таких
проблем.
3. Прогнозує план своїх дій у випадку виконання бойового
завдання в найкоротший термін шляхом оцінювання повітряної
обстановки, враховуючи досвід останніх випадків застосування
противником БпЛА та існуючих проблемних питань щодо вогневого
ураження БпЛА противника. Визначає найбільш вірогідні вогневі
позиції МВГ.
4. За необхідності надає вказівки командирам МВГ щодо дій у
випадку непередбачуваних подій (втрати зв’язку, відсутності даних
розвідки про повітряну обстановку).

4. Контроль Через кожні дві годи:

працездатності 1. Особисто приймає доповіді від командирів МВГ взводів щодо
систем оповіщення, стану справ.
зв’язку, стану 2. Через помічників ПУ взводу здійснює перевірку працездатності
систем зв’язку, оповіщення, каналів обміну розвідувальною
проходження інформацією, працездатності спеціалізованого програмного
розвідувальної забезпечення;
інформації 3. Звіряє контрольні дані розвідувальної інформації про
моніторинг повітряного простору на предмет актуальності
інформаційних повідомлень між ПУ.
5. Підготовка до здачі 1. Готує звітні матеріали (доповідей, журналу ведення бойових
чергування дій тощо) щодо вогневого ураження МВГ БпЛА противника та роботи
РЛС за час чергування (у випадку виконання бойових завдань).
2. Через помічників чергового ПУ взводу уточнює дані щодо
складу та наявності особового складу, озброєння підлеглих МВГ та
РЛС.
3. Організовує підготовку іншого майна ПУ для передавання
наступній черговій зміні.
у ході оповіщення про БпЛА:
6. У разі надходження 1. Надає вказівки першому помічникові щодо відстежування даних
інформації про про проліт виявлених БпЛА противника.
виявлення БпЛА 2. У разі отримання даних про виявлення БпЛА противника від
акустичних датчиків, що знаходяться в районі відповідальності взводу,
віддає цілевказання (через першого помічника) черговій зміні РЛС для
вмикання та подальшій роботи станції РЛ розвідки, закріпленої за ПУ
взводу.
 59

1 2 3 4
3. Використовуючи дані спеціального програмного забезпечення
щодо цілерозподілу між МВГ (у випадку централізованого управління)
надає цілевказання для висунення визначеної МВГ на вогневу позицію
та проведення вогневого ураження, в зоні відповідальності якого
зафіксовано БпЛА противника.
4. Через другого помічника здійснює оповіщення інших
командирів МВГ про БпЛА противника на маршрутах прольоту та
здійснює доповідь черговому ПУ роти.
5. У випадку децентралізованого управління вогневим ураженням
МВГ БпЛА противника здійснює моніторинг місця знаходження
підпорядкованих МВГ, даних розвідки та доповідає черговому ПУ
роти.
6. У разі отримання даних про виявлення БпЛА по каналах
розвідки від акустичних датчиків, що не знаходяться в районі
відповідальності взводу, здійснює оповіщення підпорядкованих МВГ
через другого помічника.
7. Доповідає командиру ПУ взводу та черговому ПУ роти про
виявлення БпЛА противника від засобів акустичної розвідки.
8. Доповідає командиру ПУ взводу та черговому ПУ роти про
виявлення БпЛА від засобів РЛ розвідки.
у ході вогневого ураження БпЛА:
7. У разі ведення 1. Надає вказівки першому помічникові щодо продовження
вогневого ураження відстежування розвідувальних даних про проліт виявлених БпЛА
МВГ по БпЛА противника за усіма можливими каналами розвідки.
противника 2. Через другого помічника організовує збір даних від МВГ щодо
результатів вогневого ураження БпЛА противника.
3. Доповідає про ураження БпЛА противника командиру ПУ
взводу та черговому ПУ роти.
4. Під час централізованого управління( ) контролює роботу
спеціального програмного забезпечення, актуальність корегування
координат та дає команду командиру МВГ на ураження БпЛА
противника.
5. Під час децентралізованого управління вогневим ураженням
МВГ здійснює моніторинг місця знаходження підпорядкованих МВГ та
РЛС, даних розвідки.
 60

Додаток 5
(пункт 6.3)
ЧЕК-ЛИСТ
дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ роти

Помічник чергового ПУ роти (перший, другий) – __________

Відмітка
№ Найменування
Пояснення дій під час виконання заходу про
п/п заходу
виконання

1 2 3 4
у ході чергування:
1. Організація прийому 1. За вказівками Чергового ПУ роти перший (другий) помічник
чергування перевіряє працездатність засобів розвідки, які надають на ПУ
інформацію щодо прольотів БпЛА противника та цілевказання
(спеціальне програмне забезпечення), оповіщення, зв’язку, іншого
майна ПУ.
2. Через чергових ПУ взводів перший (другий) помічник
чергового ПУ роти (за вказівками) уточнює інформацію про райони
відповідальності взводів, місця поточного розміщення (основних
вогневих позицій) МВГ, кількість та місця запасних вогневих позицій
МВГ.
3. У разі відсутності чергового ПУ роти на місці чергування( ) його
обов’язки виконує перший помічник чергового ПУ роти.
2. Організація Перший помічник чергового ПУ роти постійно здійснює
інформаційного моніторинг повітряної обстановки та безперервно контролює
моніторингу інформаційні термінали проходження команд управління (сигналів
бойового оповіщення), інформаційних повідомлень від акустичних
датчиків та даних РЛ розвідки (у разі її роботи). За необхідності
перший помічник може доручити виконання своїх обов’язків другому
помічникові, попередньо узгодивши це з черговим ПУ взводу.
3. Контроль Через кожні дві години:
працездатності 1. Другий помічник чергового ПУ роти доповідає черговому ПУ
систем оповіщення, роти про перевірку працездатності систем зв’язку, оповіщення, каналів
зв’язку, стану обміну розвідувальною інформацією;
2. Перший помічник чергового ПУ роти доповідає черговому ПУ
проходження роти щодо звіряння контрольних даних (обраних точок) інформації про
розвідувальної моніторинг повітряного простору на предмет актуальності
інформації інформаційних оновлень між ПУ.
4. Підготовка до здачі 1. Перший помічник чергового ПУ роти оформлює звітні
чергування матеріали (журнал ведення бойових дій) щодо вогневого ураження
МВГ БпЛА противника за час чергування (у разі виконання бойових
завдань).
2. Другий помічник чергового ПУ роти уточнює дані щодо
наявності особового складу, озброєння підлеглих ПУ взводів та МВГ.
3. Другий помічник чергового ПУ роти готує інше майно ПУ для
передавання наступній черговій зміні.
у ході оповіщення про БпЛА:
5. У разі надходження 1. Перший помічник чергового ПУ роти відстежує проліт
інформації про виявлених БпЛА противника.
виявлення БпЛА 2. Перший помічник чергового ПУ роти доповідає черговому ПУ
роти про виявлення БпЛА противника засобами акустичної або РЛ
розвідки.
3. У разі отримання даних про виявлення БпЛА від акустичних
засобів розвідки, що знаходяться в районі відповідальності роти,
другий помічник чергового ПУ роти здійснює оповіщення інших
чергових підпорядкованих ПУ взводів.
3. У разі отримання даних про виявлення БпЛА розвідки від
акустичних засобів розвідки, що не знаходяться в районі
відповідальності роти, другий помічник чергового ПУ роти оповіщає
інших чергових підпорядкованих ПУ взводів.
у ході вогневого ураження БпЛА:
6. У разі ведення 1. Перший помічник чергового ПУ роти продовжує відстежування
вогневого ураження розвідувальних даних про проліт виявлених БпЛА противника усіма
МВГ по БпЛА можливими засобами розвідки та доповідає черговому ПУ роти про
противника суттєві зміни в повітряній обстановці.
2. Другий помічник чергового ПУ роти (за вказівкою чергового ПУ
роти) доповідає оперативному черговому старшого органу управління
про стан ураження БпЛА противника.
 61

Додаток 6
(пункт 6.3)
ЧЕК-ЛИСТ
дії посадових осіб чергової (оперативної) зміни ПУ взводу

Помічник чергового ПУ взводу (перший, другий) – __________

Відмітка
№ Найменування
Пояснення дій під час виконання заходу про
п/п заходу
виконання

1 2 3 4
у ході чергування:
1. Організація прийому 1. За вказівками Чергового ПУ взводу перший (другий) помічник
чергування перевіряє працездатність засобів розвідки, які надають на ПУ
інформацію щодо прольотів БпЛА противника та цілевказання
(спеціальне програмне забезпечення), оповіщення, зв’язку, іншого
майна ПУ.
2. Перший (другий) помічник чергового ПУ взводу (за вказівками)
уточнює інформацію про місця поточного розміщення (основні
вогневі позиції) МВГ, кількість та місця запасних вогневих позицій
МВГ, місця розташування, стан та склад чергової зміни РЛС,
закріплених за ПУ взводу.
3. У разі відсутності чергового ПУ взводу на місці чергування
його обов’язки виконує перший помічник чергового ПУ взводу.
2. Організація Перший помічник чергового ПУ роти постійно здійснює
інформаційного моніторинг повітряної обстановки та забезпечує безперервний
моніторингу контроль інформаційних терміналів проходження команд управління
(сигналів бойового оповіщення), інформаційних повідомлень від
акустичних датчиків та даних РЛ розвідки (у разі її роботи). За
необхідності перший помічник може доручити виконання своїх
обов’язків другому помічникові, попередньо узгодивши це з черговим
ПУ роти.

3. Контроль Через кожні дві годи:

працездатності 1. Другий помічник чергового ПУ взводу доповідає черговому ПУ
систем оповіщення, взводу про перевірку працездатності систем зв’язку, оповіщення,
зв’язку, стану каналів обміну розвідувальною інформацією, працездатністю
спеціалізованого програмного забезпечення;
проходження 2. Перший помічник чергового ПУ роти доповідає черговому ПУ
розвідувальної роти щодо порівняння даних моніторингу повітряного простору на
інформації предмет актуальності інформаційних оновлень між ПУ.
4. Підготовка до здачі 1. Перший помічник чергового ПУ взводу оформлює звітні
чергування матеріали (журнал ведення бойових дій) щодо вогневого ураження
МВГ БпЛА противника та роботи РЛС за час чергування (у випадку
виконання бойових завдань).
2. Другий помічник чергового ПУ взводу уточнює дані щодо
складу та наявності особового складу, озброєння підлеглих МВГ та
РЛС.
3. Другий помічник чергового ПУ взводу готує інше майно ПУ
для передавання наступній черговій зміні.
у ході оповіщення про БпЛА:
5. У разі надходження 1. Перший помічник чергового ПУ взводу відстежує проліт
інформації про виявлених БпЛА противника.
виявлення БпЛА 2. Перший помічник чергового ПУ взводу доповідає черговому ПУ
взводу про виявлення БпЛА противника від акустичних засобів
розвідки, що знаходяться в районі відповідальності взводу.
3. Перший помічник чергового ПУ взводу (за наказом чергового
ПУ взводу) дає вказівки черговій зміні РЛС для вмикання та подальшої
роботи станції РЛ розвідки, закріпленої за ПУ взводу.
4. У разі виявлення БпЛА противника засобами РЛ розвідки
перший помічник чергового ПУ взводу доповідає про це черговому ПУ
взводу.
5. Другий помічник чергового ПУ взводу (за вказівками чергового
ПУ взводу) доводить цілевказання для висування визначеної МВГ на
відповідну вогневу позицію та здійснення вогневого ураження, у зоні
відповідальності якого зафіксовано БпЛА противника (за умови
централізованого управління).
6. Другий помічник чергового ПУ взводу здійснює оповіщення
інших командирів МВГ про БпЛА противника на маршрутах прольоту
та проводить оповіщення чергового ПУ роти (за умови
централізованого управління).
 62

1 2 3 4
7. У випадку децентралізованого управління вогневим ураженням
МВГ БпЛА противника на маршрутах прольоту другий помічник
чергового ПУ взводу відстежує місця знаходження (поточні позиції)
підпорядкованих МВГ та доповідає про них черговому ПУ роти.
8. У разі отримання даних про виявлення БпЛА противника
засобами акустичної розвідки, що не знаходяться в зоні
відповідальності ПУ взводу, другий помічник чергового ПУ взводу
здійснює оповіщення командирів підпорядкованих МВГ (за вказівкою
чергового ПУ взводу).
у ході вогневого ураження БпЛА:
6. У разі ведення 1. Перший помічник чергового ПУ взводу (за наказом чергового
вогневого ураження ПУ взводу) продовжує відстежувати проліт виявлених БпЛА
МВГ по БпЛА противника усіма можливими засобами розвідки та доповідає про
противника суттєві зміни в повітряній обстановці.
2. Другий помічник чергового ПУ взводу організовує збір даних
від МВГ щодо результатів вогневого ураження БпЛА противника.
3. Другий помічник чергового ПУ взводу доповідає про ураження
БпЛА противника черговому ПУ взводу та черговому ПУ роти.
4. Під час централізованого управління перший помічник
чергового ПУ взводу (за наказом чергового ПУ взводу) подає команду
командиру МВГ на знищення БпЛА противника.
5. Під час децентралізованого управління вогневим ураженням
МВГ другий помічник чергового ПУ взводу відстежує місця
знаходження (поточні позиції) підпорядкованих МВГ та РЛС.