ТКП 7 0016201 04 Збірник вивчених уроків бойового досвіду Ч ІV

ТКП 7-00(162)01.
04
ЗБІРНИК
“ВИВЧЕНИХ УРОКІВ
БОЙОВОГО ДОСВІДУ
ЧАСТИНА ІV”
(за бойовим досвідом отриманим в Операції
об’єднаних сил (раніше АТО) на території
Донецької та Луганської областей)
ЛИПЕНЬ 2021
ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
обмежень для розповсюдження немає.
ЦЕНТР ОПЕРАТИВНИХ СТАНДАРТІВ І МЕТОДИКИ
ПІДГОТОВКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО З
ГОЛОВНИМ УПРАВЛІННЯМ ДОКТРИН ТА ПІДГОТОВКИ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
2
1
Прим. № ____
ТКП 7-00(162)01.04
ЗБІРНИК
“ВИВЧЕНИХ УРОКІВ
БОЙОВОГО ДОСВІДУ
ЧАСТИНА ІV ”
(за бойовим досвідом отриманим в Операції
об’єднаних сил (раніше АТО) на території
Донецької та Луганської областей)
Тактична публікація ЛИПЕНЬ 2021

начальникам ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
(командирам) обмежень для розповсюдження немає.
військових ЦЕНТР ОПЕРАТИВНИХ СТАНДАРТІВ І МЕТОДИКИ
організаційних ПІДГОТОВКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО З
структур ЗС України з ГОЛОВНИМ УПРАВЛІННЯМ ДОКТРИН ТА ПІДГОТОВКИ
вивчення досвіду ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
2
ПЕРЕДМОВА
Тактична публікація “Збірник вивчених уроків бойового досвіду,

частина ІV” з рекомендаціями військовим організаційним структурам ЗС
України щодо недопущення втрат особового складу (ОВТ) під час підготовки,
планування та виконання бойових завдань (за бойовим досвідом отриманим в
Операції об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей)”
(далі – Збірник вивчених уроків БД) розроблений робочою групою офіцерів
Центру оперативних стандартів і методики підготовки Збройних Сил України
спільно з відділом аналізу та впровадження бойового досвіду Управління
планування, досвіду та оцінювання Головного управління доктрин та підготовки
Генерального штабу Збройних Сил України.
Цей Збірник вивчених уроків БД є продовженням серії відповідних
Збірників та розроблено з метою узагальнення, вивчення бойового досвіду
застосування військ (сил) ЗС України (посилання в, г), який був отриманий за
досвідом проведення Операції об’єднаних сил (раніше Антитерористичної
операції) на території Донецької та Луганської областей
(далі – ООС (раніше АТО)) та його доведення до командирів військових частин,
підрозділів і має за мету надати їм методичну допомогу в організації підготовки
(посилання а, б), планування та застосування військ (сил) ЗС України щодо
недопущення подібних втрат серед особового складу та ОВТ.
Також, цей Збірник вивчених уроків БД враховує вимоги доктринальних
документів держав-членів НАТО (посилання д – е) щодо системи узагальнення
та розповсюдження досвіду вивчених уроків бойового досвіду.
Усі питання, що стосуються цього Збірнику вивчених уроків БД, надсилати
до відділу аналізу та впровадження бойового досвіду управління планування,
досвіду та оцінювання Головного управління доктрин та підготовки
Генерального штабу Збройних Сил України та до відділу узагальнення та аналізу
підготовки Центру оперативних стандартів і методики підготовки ЗС України на
адреси:
03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, Головне управління
доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних Сил України,
ТКМ “Дніпро” usvir@ysvr.dod.ua, “Седо-М” – індекс 348 (контактний телефон
розробників для надання зауважень та пропозицій –
62-239-14 або 62-227-37;
10014, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 17а, Центр оперативних
стандартів і методики підготовки Збройних Сил України, ТКМ “Дніпро”
standart@kvdv.dod.ua, “Седо-М” – індекс 360 (контактний телефон розробників
для надання зауважень та пропозицій – 68-32-066).
3
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 2
ВСТУП 6
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 7
ПОСИЛАННЯ НА ВІЙСЬКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ 9
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 10
УРОК І АНАЛІЗ БОЙОВОГО ЗІТКНЕННЯ омбр В РАЙОНІ 11
НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ КРАСНОГОРІВКА
20.07.2017
1 АНАЛІЗ ОБСТАНОВКИ ТА ДІЙ ПРОТИВНИКА ДО 11
ПОЧАТКУ БОЙОВОГО ЗІТКНЕННЯ
1.1 Загальна обстановка що склалась у липні 2017 року в 11
районі проведення Антитерористичної операції
1.2 Часткова обстановка станом на 20.07.2017 11
1.3 Ймовірний характер дій противника 12
1.4 Бойове завдання омбр 12
2 ХРОНОЛОГІЯ ВЕДЕННЯ БОЮ (БОЙОВИХ ДІЙ) 13
ПІДРОЗДІЛАМИ омбр
3 АНАЛІЗ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ 19
ПІДРОЗДІЛІВ
4 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ 21
ВЕДЕННЯ БОЮ (БОЙОВИХ ДІЙ)
4.1 Висновки за результатами дій своїх військ 21
4.2 Втрати в особовому складі та ОВТ 22
4.3 Висновки по діям противника 22
4.4 Особливості дій противника 23
5 РЕКОМЕНДАЦІЇ ВІЙСЬКОВИМ ОРГАНІЗАЦІЙНИМ 25
СТРУКТУРАМ ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ ВТРАТ
ОСОБОВОГО СКЛАДУ (ОВТ) ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ,
ПЛАНУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИМИ ВІЙСЬКОВИМИ
ЧАСТИНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ)
5.1 Рекомендації начальникам навчальних центрів (шкіл) 25
ЗС України з організації індивідуальної (базової
загальновійськової, фахової) підготовки:
5.2 Рекомендації командирам військових частин (підрозділів) 25
в ході колективної підготовки, під час відновлення
боєздатності, з підготовки підрозділів
УРОК ІІ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ РОЗВІДУВАЛЬНИХ 26
ДОЗОРІВ В ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ ООС (АТО) НА
ТЕРИТОРІЇ ДОНЕЦЬКОЇ І ЛУГАНСЬКОЇ
ОБЛАСТЕЙ
4
1 АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ ТА ДІЙ ПРОТИВНИКА 26
(ОБСТАВИНИ) ДО ПОЧАТКУ БОЮ
1.1 Загальна обстановка в Донецькій та Луганській областях 26
станом на жовтень 2014 року
1.2 Стан технічних засобів розвідки омбр, орб 26
2 ХРОНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗВІДУВАЛЬНИХ 27
ДОЗОРІВ
2.1 Загальні положення 27
2.2 Порядок виконання завдання 29
2.3 Результати ведення розвідки в районі міста Докучаєвськ 30
2.4 Дії розвідувальної групи в районі населених пунктів 30
АВДЄЄВКА – СПАРТАК – ПЄСКИ – ТОНЕНЬКЕ
2.5 Робота розвідувальних груп на ділянці 31
КРАСНОГОРОВКА – МАР’ЇНКА – ОЛЕНІВКА
СТРУКТУРАМ З ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ
ПІДГОТОВКИ, ВИКОНАННЯ БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ
ВІЙСЬКОВИМИ ЧАСТИНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ)
РОЗВІДКИ
4.1 Планування й підготовка розвідувальних органів 34
УРОК ІІІ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ 40
РЕАКТИВНОЇ АРТИЛЕРІЇ “АРТИЛЕРІЙСЬКІ
КАРУСЕЛІ” В ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ АТО НА
ТЕРИТОРІЇ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ
ОБЛАСТЕЙ
1 АНАЛІЗ ОБСТАНОВКИ ДО ПОЧАТКУ ВЕДЕННЯ 40
БОЙОВИХ ДІЙ
1.1 Часткова обстановка 40
1.2 Ймовірний характер дій противника 40
1.3 Бойові завдання військової частини (підрозділу) 41
2 АНАЛІЗ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ 42
3 ХРОНОЛОГІЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ДІЙ 2 мб ТА 44
АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ 30 омбр
3.1 СХЕМА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ВОГНЕВИХ 48
ЗАВДАНЬ МЕТОДОМ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ КАРУСЕЛІ
ВЕДЕННЯ БОЮ (БОЙОВИХ ДІЙ).
5 ВТРАТИ В ОСОБОВОМУ СКЛАДІ, ОВТ 53
5
5.1 Втрати в особовому складі 53
5.2 Втрати в ОВТ 53
СТРУКТУРАМ З ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ
ПІДГОТОВКИ, ВИКОНАННЯ БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ
ВІЙСЬКОВИМИ ЧАСТИНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ)
6.1 Рекомендації начальникам навчальних центрів (шкіл) 53
ЗС України з організації індивідуальної (базової
загальновійськової, фахової) та колективної підготовки
6.2 Рекомендації начальнику центру імітаційного 53
моделювання Міжнародного центру миротворчості і
безпеки, начальникам центрів підготовки підрозділів ЗС
України, командирам військових частин (підрозділів) з
організації колективної підготовки військових частин та
підрозділів
Додатки:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ) 56
ДЛЯ ЗАМІТОК 58
6
ВСТУП
Головною метою вивчення та впровадження досвіду у ЗС України

є підвищення ефективності діяльності, спрямованої на організацію виконання,
в межах визначених законодавством повноважень, заходів із підготовки,
всебічного забезпечення, розвитку, застосування та управління військами
(силами) ЗС України, інших складових сил оборони для оборони держави,
захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
З цією метою, організовано роботу щодо аналізу, узагальнення та
впровадження найважливішого вивченого досвіду – насамперед бойового,
критичних за важливістю вивчених уроків, за результатами яких вироблені
рекомендації, які потребують першочергового (негайного) доведення до
командирів всіх рівнів військових організаційних структур ЗС України.
Основними завданнями впровадження Збірнику вивчених уроків БД є:
збір та первинне оброблення накопиченої інформації щодо негативних
наслідків (втрат особового складу та ОВТ) або позитивних здобутків
(успішне виконання завдання) в ході ведення бойових дій, заходів підготовки та
здійснення всебічного забезпечення військових частин (підрозділів) видів
(окремих) родів військ (сил) ЗС України;
аналіз зібраних даних та їх узагальнення;
розроблення рекомендацій (вказівок), підготовка аналітичних матеріалів
для прийняття відповідних управлінських рішень;
швидке поширення передового досвіду у військах (силах) – за категоріями
особового складу, видами, родами військ (сил), ВВНЗ, навчальними центрами
(школами), центрами підготовки підрозділів видів (окремих) родів військ (сил),
місцями їх застосування тощо;
застосування розумної ініціативи;
супроводження, накопичення органами військового управління за
відповідними напрямками баз даних вивчених уроків БД, та їх своєчасне
впровадження в систему підготовки військ (сил) ЗС України.
Кінцевою метою вивчення та впровадження Збірнику вивчених уроків БД
є мінімізація негативного впливу з боку противника (втрат особового складу
та ОВТ тощо), підвищення ефективності підготовки та застосування своїх військ
(сил) ЗС України.
Рекомендації цього Збірнику вивчених уроків БД потрібно
використовувати творчо: відповідно до умов обстановки, яка може скластись;
наявності та стану навчальної матеріально-технічної бази; наявності сил та
засобів, завдань, які визначені військовим частинам (підрозділам) тощо.
7
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Вивчення досвіду (англ., Analysis) – один із основних етапів процесу

вивчення та впровадження досвіду, в ході якого проводяться стандартизовані
процедури щодо вивчення шляхів вирішення проблемних питань або повторень
найкращих практик, впровадження яких призведуть до зміни підходів
у виконанні завдань, удосконалення операцій або діяльності у відповідних
сферах діяльності ЗС України. Вивчення досвіду розпочинається
з моменту розроблення плану збору інформації щодо проблемних питань або
з початку ведення спостережень і завершується після затвердження (визначення)
вивченого (ідентифікованого) уроку, зокрема потенційного передового досвіду.
Вивчений (ідентифікований) урок (англ., LI, Lesson Identified) – це
висновок за результатами ретельного вивчення (дослідження) проблемного
питання (передового досвіду) з визначенням головних причин і наслідків певної
проблеми; необхідні заходи з впровадження досвіду (проведення коригувальних
дій) для усунення або неповторення цієї проблеми, або ж зменшення її
негативних наслідків; рекомендації щодо призначення органів військового
управління та осіб, відповідальних за планування та організацію проведення
визначених заходів. Вивчений урок – це головний результат збору, аналізу та
узагальнення інформації щодо певного проблемного питання.
Військові організаційні структури – органи військового управління,
з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та
організації ЗС України, які підпорядковані Міністерству оборони України та
Генеральному штабу ЗС України.
Впроваджений (отриманий) урок (англ., LL, Lesson Learned) – це
висновок щодо вирішення певної проблеми, що ґрунтується на вивченому уроці,
на підставі якого розроблено та виконано план проведення необхідних
коригувальних дій (заходів із впровадження досвіду), а також оцінено і
підтверджено ефективність таких дій із покращенням результатів діяльності.
Впроваджений урок – це головний результат здійснення процедур Процесу
вивчення та впровадження досвіду для вирішення визначеної проблеми.
Впровадження досвіду (англ., Analysis) – один із основних етапів процесу
вивчення та впровадження досвіду, в ході якого на підставі результатів
ретельного вивчення певних проблемних питань (або найкращих практик) та
розроблених рекомендацій проводяться стандартизовані процедури щодо
здійснення коригувальних дій (впровадження передового досвіду) у відповідні
сфери діяльності ЗС України з метою покращення діяльності та підвищення
ефективності. Впровадження досвіду розпочинається з моменту затвердження
вивченого (ідентифікованого) уроку і завершується після затвердження
(прийняття рішення щодо визначення) впровадженого уроку.
Досвід – це сукупність уроків, знань, умінь і навичок, здобутих у процесі
практичної діяльності; це те, що вже колись було, з чим доводилося мати справу.
Досвід може бути як позитивним, зокрема передовим, так і негативним.
8
Збір інформації – систематичний процес збору відомостей і даних, що
забезпечить достатню повноту інформації для прийняття рішення та дозволить
відповісти на актуальні питання і оцінити результати.
Негативний досвід – досвід помилок, втрат, поразок, невдач, невиконання
завдань та невирішення проблем тощо.
Передовий досвід – це позитивний досвід, в основі якого лежить певний
спосіб, прийом, метод або методика, які за результатами відповідного
оцінювання визначені найбільш ефективними для вирішення певної проблеми,
виконання завдання тощо.
Позитивний досвід (англ., Good practice) – це досвід перемог, здобутків,
успішної діяльності, успішного виконання завдань та вирішення певних проблем
тощо.
Першочергове поширення та впровадження найважливішого
(бойового) досвіду – процес, під час якого за результатами аналізу проведених
спостережень визначаються критичні за важливістю уроки, відповідні
коригувальні дії, інформація про які негайно доводиться до певного особового
складу для своєчасного вивчення та впровадження. Головна мета вказаного
процесу – покращення оперативних (бойових) спроможностей, збереження
життя та здоров'я військовослужбовців, підвищення ефективності застосування
ЗС України тощо.
Рекомендація (англ., Recommendation) – це запропонована коригувальна
дія (дії, заходи), виконання якої має вирішити проблему, покращити
(удосконалити) діяльність; це пропозиція щодо проведення певних дій (заходів)
за результатами спостережень, вивчення (дослідження) проблемного питання.
Узагальнення інформації – це процес обробки інформації, спрямований
на співставлення різноманітних джерел даних на емпіричному (безпосередньо з
досвіду), або на теоретичному рівні (шляхом абстрактного мислення) для
здійснення висновків або виявлення закономірностей (тенденцій, зв’язків)
проблем (подій).
Урок (англ., Lesson) – це досвід, з якого можна зробити певний висновок
для подальшого покращення (удосконалення) діяльності; це вирішення
проблеми, яка вивчається або досліджується. Розрізняють вивчені та
впроваджені уроки. Уроки можуть бути отримані під час будь-якого виду
діяльності ЗС України: у повсякденній діяльності особового складу, під час
проведення операцій (бойових дій), навчань (тренувань), експериментів тощо.
До уроків не належать висновки за результатами спостережень і
розслідувань щодо проблем, які виникли через недбалість, невиконання
визначених посадових обов’язків, вимог керівних документів, прийнятих
процедур.
9
ПОСИЛАННЯ НА ВІЙСЬКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ
Позначка
військової Повне найменування військової публікації
публікації
1 2
а. Доктрина підготовки сил оборони держави, затверджена
ВКП
наказом Генерального штабу Збройних Сил України
7-00(01).01
від 21.01.2020 № 18
б. Доктрина з організації підготовки у ЗС України, затверджена
ВКП
начальником Генерального штабу Збройних Сил України
7-00(03).01
01.07.2020 (Вих. № 1929/НВГШ від 03.07.2020)
в. Доктрина з вивчення та впровадження досвіду у Збройних
ВКП Силах України, затверджена начальником Генерального штабу
7-00(162)01.01 Збройних Сил України 30.06.2020 (Вих. № 1928/НВГШ
від 03.07.2020)
г. Тимчасова інструкція “З вивчення та впровадження досвіду у
ВКДП
Збройних Силах України”, затверджена наказом Генерального
7-00(162)01.01
штабу Збройних Сил України від 13.02.2021 № 41
Handbook д. “Joint Analysis”, February 2016
Довідник (“Загальний аналіз”, видання лютий 2016 року)
Handbook е. “The NATO Lessons Learned”, February 2015
Довідник (“НАТО Вивчений урок”, видання лютий 2015 року)
10
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Скорочення
та умовні Повне словосполучення та поняття, що скорочуються
позначення
1 2
АТО Антитерористична операція
БпЛА Безпілотні літальні апарати
БТГр Батальйонна тактична група
б ТрО Батальйон територіальної оборони
ВВД Вивчення та впровадження досвіду
ВВНЗ Вищий військовий навчальний заклад
ВОП Взводний опорний пункт
СВ Сухопутні війська
ДРГ Диверсійно-розвідувальні групи
ЗС України Збройні Сили України
МЦПП Міжвидовий центр підготовки підрозділів
НТЦ Навчально-тренувальний центр
НЦ Навчальний центр
НЦПП Навчальний центр підготовки підрозділів
НЗФ Незаконні збройні формування
ОВУ Органи військового управління
ОВТ Озброєння та військова техніка
ООС Операція Об’єднаних сил
ОТУ Оперативно-тактичне угрупування
ППУ Пересувний пункт управління
РТГр Ротна тактична група
РД Розвідувальний дозор
РО Розвідувальний орган
РГ Розвідувальна група
РСА Розвідувально-сигналізаційна апаратура
РЛС Радіолокаційна станція
Organization for Security and Co-operation in Europe
(OSCE)
(Спеціальна моніторингова місія “Організація з безпеки і
СММ ОБСЄ
співробітництва в Європі”)
ТЗК Труба зенітна командирська
Тактичні публікації (оперативно-тактичного рівня) (збірники,
ТКП
рекомендації, інструкції тощо)
NATО North Atlantic Treaty Organization
(НАТО) (Організація Північноатлантичного договору)
11
УРОК І. АНАЛІЗ БОЙОВОГО ЗІТКНЕННЯ омбр В РАЙОНІ
НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ КРАСНОГОРІВКА 20.07.2017
1. АНАЛІЗ ОБСТАНОВКИ ТА ДІЙ ПРОТИВНИКА ДО ПОЧАТКУ

БОЙОВОГО ЗІТКНЕННЯ
1.1. Загальна обстановка що склалась у липні 2017 року в районі

проведення Антитерористичної операції
Протягом липня 2017 року обстановка в районі проведення АТО в цілому

залишалася контрольованою, противник намагався дотримуватись взятих на
себе зобов’язань щодо припинення ведення вогню. При цьому, командуванням
1 АК, з метою недопущення компрометації російського керівництва перед
світовою спільнотою та уникнення обвинувачень з боку представників
місії Спеціальна моніторингова місія “Організація з безпеки і співробітництва в
Європі” (далі – СММ ОБСЄ) у відкритті вогню, вживалися обмежувальні заходи
щодо застосування зброї, шляхом зменшення лімітів на отримання боєприпасів
та введенням заборони на відкриття вогню по неплановим цілям.
Основними факторами, що позитивно впливали на розвиток обстановки
були:
проведення у МІНСЬКУ (19.07.2017) чергового раунду переговорів
трьохсторонньої контактної групи з питань врегулювання ситуації в Україні;
поновлення роботи першого заступника голови СММ ОБСЄ
О. Хуга вздовж лінії розмежування.
1.2. Часткова обстановка станом на 20.07.2017
По рубежу зах. ок. ОЛЕКСАНДРІВКА, півн. зах. ок. ТРУДІВСЬКОГО

р-н м. ДОНЕЦЬКА займав оборону мсб 100 омсбр 1 АК (о/с – до 150 осіб;
мінометів – до 4 од.) з силами та засобами підсилення зі складу:
до 1 мср в районі півн. зах. ок. ТРУДІВСЬКОГО р-н м. ДОНЕЦЬК
(особовий склад до 70 осіб, до двох тв тр тб 100 омсбр РГ (до 5 од. танків, до
6 од. ББМ, до 4 од. мінометів).
Чергові вогневі засоби ураження:
габатр гадн 100 омсбр в районі півн. зах. ок. ТРУДІВСЬКОГО р-н
м. ДОНЕЦЬК (3 од. Д-30).
При цьому, не виключено, що сприймаючи вогонь у відповідь підрозділів
омбр, як підготовку до початку активних дій на напрямку
н.п. КРАСНОГОРІВКА, шахта Челюскінців протягом 16 – 18 липня 2017 року
незаконні збройні формування (далі – НЗФ) здійснили приховане нарощування
сил батальйону за рахунок додаткових сил та засобів, у тому числі бронегрупи
100 омсбр, а саме:
16.07.2017 з бази по вул. Петровського м. ДОНЕЦЬК в напрямку шахти
№ 5біс “Трудівська” було відмічено прохід 4 од. автомобілів “УРАЛ” з
боєкомплектом зі складу 100 омсбр 1 АК “МО ДНР”;
12
17.07.2017 в райони оборони мсб 100 омсбр відмічено прибуття штурмової
групи бойовиків (до 60 осіб бойовиків НЗФ) посилена бронетехнікою
(3 од. БТР, 6 од. БМП, 3 танками Т-72, зенітною установкою ЗУ-23-2) з району
с. ОЛЕКСАНДРІВКА Мар’їнського району.
18.07.2017 у Петровському районі м. ДОНЕЦЬК у напрямку
н.п. МАР’ЇНКА відмічено прохід на бойові позиції 2 танків.
З урахуванням посилення загальна чисельність мсб 100 омсбр, станом на
19 липня 2017 року, ймовірно склала: особового складу до 220 осіб;
до 5 од. танків; до 3 од. ББМ. до 11 од. ГІМ.
В рамках підготовки до активних дій та з метою планування вогневого
ураження, напередодні противник здійснив дорозвідку об’єктів омбр із
застосуванням безпілотних літальних апаратів (далі – БпЛА). Не виключається,
що за результатами повітряної розвідки було встановлено обмежені сили та
засоби підрозділів омбр для утримання передових опорних пунктів.
15 липня 2017 року проліт БпЛА за маршрутом ТАРАМЧУК, МАР’ЇНКА.
19 липня 2017 року в 13.50 в районі КРАСНОГОРІВКА відмічено
візуально проліт БпЛА типу “КВАДРОКОПТЕР”.
1.3. Ймовірний характер дій противника
Імовірним замислом противника передбачалось на протягом двох діб

(18 – 19.07.2017 року) здійснити підготовку штурмових дій та з ранку
20.07.2017 року після артилерійської підготовки двома групами по
10 – 15 чоловік за підтримки вогню танків та РСЗВ (переносних реактивних
установок “ПАРТИЗАН”) захопити ВОП 0003.
У подальшому, використовуючи режим “тиші” під час перебування
заступника голови ОБСЕ А.ХУГА, закріпитись на зайнятих позиціях та створити
умови для подальших дій у фланг ВОП 0002, наблизитись до східної околиці
н.п. КРАСНОГОРІВКА.
У разі активних дій наших підрозділів по поверненню втрачених позицій,
звинуватити Українську сторону у порушені режиму “тиші”, застосуванні
забороненої зброї та вогню по житловим кварталам.
1.4. Бойове завдання омбр
Інформація відсутня.
13
2. ХРОНОЛОГІЯ ВЕДЕННЯ БОЮ (БОЙОВИХ ДІЙ) ПІДРОЗДІЛАМИ омбр (див. рис. 1)
Дата (період,
Дії сторін
час)
1 2
20.07 Противник розпочав артилерійський обстріл в напрямку ВОП 0001, ВОП 0002, ВОП 0003 мр мб омбр
01.35 застосувавши артилерійські системи калібру 122 мм з району насосної станції, мінометів калібру 82 мм та
120 мм з району н.п. СТАРОМИХАЙЛІВКА в межах позицій 2 сб 100 омсбр.
20.07 Мінометна батарея (120 мм) мб омбр виявивши напрямок ведення вогню артилерії противника, в свою
01.45 – 01.56 чергу застосувала 120 мм міномети М120-15, використавши при цьому 10 мін.
20.07 З метою підвищення щільності вогню була застосована мінометна батарея (82 мм) мб омбр в напрямку
01.55 – 02.05 н.п. СТАРОМИХАЙЛІВКА, застосувавши 82 мм міномети КБА 48-М, використавши при цьому 10 мін.
20.07 Мінометна батарея мб омбр продовжила ведення вогню по противнику зі 120 мм міномету М120-15,
02.00 – 02.15 використавши при цьому 12 мін.
20.07 Противник припинив артилерійський обстріл позицій мр мб омбр.
03.13 В період з 01.35 по 03.13 20.07.2017 противник витратив приблизно:
13
122 мм снарядів (гармата 2С1 або Д-30) – 6-10 шт.;
120 мм мін (міномет) – 30-50 шт.;
82 мм мін (міномет) – 20-75 шт.
Всього: 56-135 боєприпасів.
В період з 01.35 по 03.13 20.07.2017 витрата боєприпасів омбр складала:
120 мм мін (міномет М-120-15) – 49 шт.;
82 мм мін (міномет БМ-37) – 10 шт.;
Всього: 59 боєприпасів.
20.07 Виявивши вогневу позицію мінометної батареї противника мінометна батарея (120 мм) мб омбр
03.13 – 03.31 здійснила вогневий наліт по зазначеній цілі, використавши при цьому 15 мін.
20.07 Два танки маючі вогневі позиції в районі цегляного заводу почали обстріл
04.10-04.35 ВОП 0003 способом “КАРУСЕЛЬ”. Обстріл продовжувався до 04.35. Використано приблизно біля
30 од. 125 мм артилерійських снарядів.
14
Дії сторін
час)
1 2
Одночасно по ВОП 0001 на протязі 20 хв. вели вогонь два танки способом “КАРУСЕЛЬ” з загальною
витратою 6 од. 125 мм артилерійських снарядів.
При цьому витрата боєприпасів складала 35 од. 125 мм артилерійських снарядів.
По позиціям мр мб ВОП 0001 “Монтана”, ВОП 0003 “Канзас” було проведено зосереджений обстріл
незаконними збройними формуваннями з позицій 100 омсбр із застосуванням та 2-х танків
(один танк – кочуючий, що рухався вздовж переднього краю оборони ВОП 0003 на дистанції до 800 м та
другий танк, який з відстані до 1000 м вів прицільний вогонь з асфальтобетонного заводу по ВОП 0003.
20.07 По позиціям мр мб ВОП 0001 “Монтана”, ВОП 0002 “Мічіган”, ВОП 0003 “Канзас” було розпочато
04.15 – 07.37 зосереджений обстріл незаконними збройними формуваннями з позицій 100 омсбр із залученням
до 3-х 120 мм мінометних батарей.
14
Артилерійський вогонь по ВОП 0001 та ВОП 0002 збільшився, а по ВОП 0003 – зменшився, але разом
з тим збільшився вогонь зі стрілецької зброї та великокаліберного кулемету (орієнтовно 12,7 мм) з відстані
до 1000 м з асфальтобетонного (цегляного) заводу.
Противник відновив вогневу активність з важкого артилерійського озброєння (120 мм міномети, РСЗВ
“Партизан”) зосередивши вогонь по ВОП 0002 3 мр, ВОП 0003, СП “ОЛІМП” мр мб, який зосереджений
у районі н.п. КРАСНОГОРІВКА.
Особовим складом ВОП 0001 та 0002 мр мб омбр було зайнято бліндажі та перекриті щілини,
залишивши чергові вогневі засоби. Разом з тим, особовий склад ВОП 0003 зайняв бліндажі та перекриті
щілини, але не залишив чергові вогневі засоби (спостерігачів).
В період з 04.15 по 07.37 20.07.2017 противник витратив приблизно:
125 мм снарядів (танк) – 12-76 шт.;
120 мм мін (міномет) – 20-60 шт.;
122 мм РС (РСЗВ) – 10-16 шт.
Всього: 42-152 боєприпаси
ВСЬОГО за бій: 98-187 боєприпасів
15
Дії сторін
час)
1 2
В період з 04.15 по 07.37 20.07.2017 витрата боєприпасів омбр складала:
152 мм снарядів (гармата 2А65) – 24 шт.;
120 мм мін (міномет М-120-15) – 13 шт.;
ВСЬОГО за бій: 96 боєприпасів
20.07 Виявивши вогневу позицію мінометної батареї противника мінометна батарея (120 мм) мб омбр
04.24 – 04.42 здійснила вогневий наліт по зазначеній цілі, використавши при цьому 13 мін.
20.07 З метою підтримки мб омбр, отримавши координати вогневої позиції противника, мінометна батарея
04.29 – 04.40 (120 мм) мб омбр виконала вогневе завдання по зазначеній цілі, використавши при цьому 12 мін.
20.07 Противник групою в кількості до 15 осіб під прикриттям вогню з танків та 120 мм мінометів здійснив
04.43 пересування вздовж залізничної колії та під прикриттям насипу та лісосмуги (ширина лісосмуги до 20 м)
розділився на три підгрупи.
Група №1 (штурмова група) в кількості до 4-х осіб увірвалася в траншею з правого флангу позицій
ВОП 0003 (“Червона Поляна”) під прикриттям Групи №2 (група підтримки) в кількості до 2-х осіб, яка
15
залишилась на бруствері з метою прикриття дій штурмової групи.
Група №3 (група вогневої підтримки) в кількості до 7 осіб продовжувала вести зосереджений вогонь
зі стрілецької зброї з боку лісової смуги (відстань до правого флангу ВОП 0003 до 200 м)
Старший на ВОП 0003 здійснив доповідь на КСП батальйону та намагався підняти особовий склад,
який знаходився у бліндажах.
Під час руху противника в траншеї, з бліндажа вискочив військовослужбовець та був вражений
бойовиком, одночасно в бліндаж, в якому знаходились два військовослужбовці, бойовиками було кинуто
гранату, вбивча сила якої прийшлась на одного військовослужбовця, інший військовослужбовець, від
вибуху гранати не постраждав та був захоплений в полон, в подальшому був конвойований двома
бойовиками.
Група прикриття противника вела вогневий бій з особовим складом позиції “Жовта Поляна”.
Двоє військовослужбовців, один з них старший на ВОП, просуваючись по траншеї в напрямку
противника вели вогневий бій, в подальшому один з них отримав поранення не сумісне з життям, інший
16
Дії сторін
час)
1 2
знищив одного бойовика, яким ймовірно є командир групи ДРГ з позивним “КУПОЛ” (це імовірно
привело до втрати управління та припинення подальших дій зі сторони НЗФ). Після чого розстрілявши
боєприпаси старший на ВОП почав відходити на правий фланг своєї позиції. Після поповнення
боєприпасами ще з одним військовослужбовцем почали відхід на позицію “Зелена Поляна”.
20.07 Два танки з вогневої позиції цегляний завод почергово на протязі 10 хв. Нанесли вогневе ураження по
04.44-04.45 СП “Олімп” з загальною витратою боєприпасів – 8 снарядів. Розпочала висування бронегрупа
розвідувальної роти для прикриття СП “Олімп”.
20.07 Група №1 (штурмова група) понесла втрати (в кількості до 3-х осіб з позивними “СТУЛА”,
05.05 “КНЯЗЬ”, “ЧЕХ”). Противник наростив зусилля та під прикриттям Групи №3 (групи вогневої
підтримки) продовжив пересування по траншеям з правого флангу ВОП 0003 (“Червона Поляна”) в
напрямку (“Жовтої Поляни”).
Старший на ВОП ще з одним військовослужбовцем відійшли на другий вогневий рубіж
(до 700 м) до позиції “Зелена Поляна” із-за переважаючої кількості противника та щільності стрілецького
16
вогню з боку лісової смуги.
20.07 Група №2 (група підтримки) в кількості до 4-х осіб та під прикриттям Групи №3 (групи вогневої
05.10 підтримки) продовжила пересування по траншеям з правого флангу ВОП 0003 (“Червона Поляна”) в
напрямку (“Жовтої Поляни”) з метою захоплення першої траншеї оборони ВОП 0003. Після чергової
сутички Група №2 (група підтримки) понесли втрати 1 особа з позивним “ОБРЕЗ”.
В свою чергу на допомогу військовослужбовцям омбр, що вели бій, прибув резерв від мр мб у кількості
24 військовослужбовців на чолі з головним сержантом взводу мр мб омбр. Одночасно по ньому відкрили
вогонь міномети з вогневої позиції “шахта” та танк з вогневої позиції “шахта” з корегуванням БпЛА.
Після прибуття сім військовослужбовців зі складу резерву мб на чолі з головним сержантом взводу
розпочали прочісування траншей в бік “Червоної Поляни”. В ході бойового зіткнення отримали поранення
різного ступеню важкості троє військовослужбовців.
20.07 Під натиском вогню особового складу, який прибув, та вогню з позиції “Жовта Поляна” (лівий фланг
05.30 ВОП 0003), противник був змушений відмовитись від штурмових дій та відійти під прикриттям вогню
танків, мінометів та бойових машин.
17
Дії сторін
час)
1 2
Під час відходу противника, військовослужбовці мр спостерігали, як противник евакуював не менше
двох бойовиків поранених. Старший на ВОП після зайняття позиції “Зелена Поляна” виявив відсутність
одного військовослужбовця, якого, як дізнались пізніше, взяли в полон.
20.07 Противник зменшив щільність вогню та продовжив вести турбуючий вогонь по передньому краю з
06.00-06.10 танків та мінометів. О 06.10 для евакуації наших поранених висунулась медична машина медичного
пункту мб омбр, група прикриття та посилення в складі 2-х БТР-4Е під керівництвом начальника розвідки
мб омбр.
20.07 В ході евакуації поранених, в наслідок обстрілу, який не припинявся, під час розриву 120 міни
06.25-06.40 отримали акубаротравму чотири військовослужбовці з групи евакуації. О 06.40 евакуацію було завершено.
20.07 З метою подавлення артилерії противника габатр гадн оабр виконала вогневе завдання з тимчасових
17
06.47-06.55 вогневих позицій в районі н.п. МАКСИМІЛЬЯНІВКА по вогневим позиціям мінометної батареї НЗФ в районі
шахти №1 ім. ЧЕЛЮСТКІНЦІВ, при цьому витрата снарядів склала 12 шт.
20.07 З метою подавлення вогневих позицій 122 мм РСЗВ “Партизан” та танку противника габатр гадн оабр
07.02-07.07 виконала вогневе завдання з тимчасових вогневих позицій, при цьому витрата снарядів склала 12 шт.
20.07
07.37 Закінчився обстріл наших позицій.
20.07 Система вогню на ВОП 0003 відновлено, боєкомплект поповнено, особовий склад ВОП 0001, 0002, 0003
07.37-08.00 замінено.
18
18
Рисунок 1 – схема бойового зіткнення омбр в районі населеного пункту Красногорівка.
19
3. АНАЛІЗ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ
Противник Наші війська

1 2
3.1. Артилерійські підрозділи, які було задіяно під час
бойового зіткнення з 01.35 по 07.37
Виходячи з аналізу розвідувальної інформації омбр відкривала вогонь у
від засобів артилерійської розвідки можливо відповідь наступними засобами:
зробити припущення щодо артилерійських 82 мм міномет БМ-37
підрозділів противника зі складу мсб 100 омсбр , (1 од.), зі складу мінометної
а саме: батареї мб омбр;
не менше двох 82 мм мінометів, імовірно 120 мм міномет М-120-15
з одного підрозділу (мінометний взвод, секція), (2 од.), зі складу мінометної
вогонь вівся одночасно з двох вогневих позиціях батареї мб омбр;
на відстані 1,5 км; 120 мм міномет М-120-15
не менше трьох 120 мм мінометів, (2 од.), зі складу мінометної
імовірно з різних підрозділів (мінометний взвод, батареї мб омбр;
секція), вогонь вівся одночасно з трьох вогневих Дії омбр підтримувались
позиціях на відстані 1,5 – 2,5 км; черговим підрозділом оабр:
не менше двох 122 мм гармат 152 мм гармата 2А65 (2 од.),
(2С1 або Д-30), вогонь вівся одночасно з двох зі складу габатр гадн оабр.
вогневих позиціях на відстані 2 км;
імовірно одна установка РСЗВ БМ-21
“Град” або декілька переносних реактивних
установок “ПАРТИЗАН”, зафіксовано уламки
реактивних снарядів, при цьому вогонь вівся по
одній цілі протягом короткого проміжку часу, з
витратою 10 – 16 снарядів, що більш характерно
для РСЗВ;
крім того противник застосовував вогонь 3
кочуючих танків
3.2. Витрата боєприпасів
В період з 01.35 по 03.13 20.07.2017 В період з 01.35 по 03.13
противник витратив приблизно: 20.07.2017 витрата боєприпасів
122 мм снарядів (гармата 2С1 або Д-30) – складала:
6-10 шт.; 120 мм мін (міномет
120 мм мін (міномет) – 30-50 шт.; М-120-15) – 49 шт.;
82 мм мін (міномет) – 20-75 шт.; 82 мм мін (міномет БМ-37)
Всього: 56-135 боєприпасів – 10 шт.;
В період з 04.15 по 07.37 20.07.2017 Всього: 59 боєприпасів.
противник витратив приблизно: В період з 04.15 по 07.37
125 мм снарядів (танк) – 12-76 шт.; 20.07.2017 витрата боєприпасів
120 мм мін (міномет) – 20-60 шт.; складала:
122 мм РС (РСЗВ) – 10-16 шт. 152 мм снарядів (гармата
Всього: 42-152 боєприпаси 2А65) – 24 шт.;
ВСЬОГО за бій: 98-187 боєприпасів 120 мм мін (міномет М-
120-15) – 13 шт.;
20
1 2
ВСЬОГО за бій: 96
боєприпасів
3.3. Аналіз ведення вогню
Під час першого періоду активності артилерії Вогонь у відповідь
противника (з 01.35 по 03.13 20.07.17) відкривався з метою
артилерійський вогонь вівся одночасно по ВОП контрбатарейної боротьби, за
0001, 0002, 0003, мав турбуючий характер та необхідністю до ураження
більшу щільність (0,5 – 1 снаряд за 1 хвилину в приймали живу силу та вогневі
межах 2, 3 мр мб), під час другого періоду засоби противника, які
активності артилерії противника (з 04.15 по 07.37 знаходились на невеликій
20.07.17), вогонь був зосереджений в відстані від вогневих позицій
основному на ВОП 0002, крім того велося артилерійських підрозділів або
вогневе спостереження по СП “Олімп” та танків противника.
ВОП 0001, щільність вогню була менша (0,3 – 0,7
снарядів за 1 хвилину в межах 1, 2 мр мб, але в
межах 3 мр мб складала 0,7 – 1,5 снарядів за
1 хвилину), крім того під час другого періоду було
застосовано РСЗВ, гармати та вогонь з танків.
3.4. Особливості застосування артилерійських підрозділів
Застосування РСЗВ БМ-21 “Град” – що не Ведення вогню лише у
притаманно діям противника останнім часом в відповідь.
період “ХЛІБНОГО ПЕРЕМИР’Я”, близько 05.29
20.07.17 з району сад, в межах населеного пункту,
РУТЧЕНКОВО, Кіровський район, ДОНЕЦЬК,
здійснено один залп (10 – 16 РС) РСЗВ по РОП
мр мб омбр, імовірно з метою нанесення
ураження бронегрупам (резервам) мб, які
висувалися на посилення ВОП 0003.
Застосування 122 мм гармат 2С1 або Д-30
обмеженою кількістю боєприпасів – в період з
02.21 по 02.32 20.07.17 майже одночасно з двох
вогневих позицій (півн. околиця
СТАРОМИХАЙЛІВКА та відстойники в межах
населеного пункту, СМОЛЯНКА,
Куйбишевський район, ДОНЕЦЬК), відстань між
позиціями гармат 8 – 10 км було здійснено
вогневий наліт по ВОП 0001, 0002 із загальною
витратою 6 – 9 снарядів, імовірно з метою
змушення до ведення контрбатарейної боротьби
чергових артилерійських підрозділів ЗС України.
Застосування БпЛА під час здійснення
вогневої підтримки дій штурмових груп.
Застосування поодиноких вогневих засобів
з окремих розосереджених в просторі вогневих
позицій (1-3 позиції) одночасно або через
невеликий проміжок часу, не достатній для
21
1 2
здійснення маневру з однієї позиції на іншу, що
дає змогу зробити висновок про наявність єдиної
системи управління зазначеними вогневими
засобами.
Здійснення обов’язкового маневру в межах
вогневої позиції мінометними підрозділами
(мінометами).
Комбінування вогню мінометів та танків,
при цьому вогонь мінометів переважає в перший
період активності артилерії противника (з 01.35
по 03.13 20.07.17), а вогонь з танків під час
другого періоду (з 04.15 по 07.37 20.07.17),
імовірно це пов’язано з присутністю особового
складу штурмових груп противника в районі
цілей (ВОП 0003)
4. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ

4.1. Висновки за результатами дій своїх військ
4.1.1. Позитивний бойовий досвід бойового зіткнення
З 04.15 до 07.37 20.07.2017 особовий склад мр мб омбр в обмеженій

кількості не розгубився і призупинив штурмові дії диверсійно-розвідувальних
груп (далі – ДРГ) противника та утримав ВОП 0003. Було захоплено два автомата
(один АКМ та один АК-74), два РПГ-22 та боєкомплект.
4.1.2. Негативний бойовий досвід бойового зіткнення
4.1.2.1. Особовий склад ВОП 0003 зайняв бліндажі та перекриті щілини,

але не залишив чергові вогневі засоби (спостерігачів) на бойових постах.
4.1.2.2. О 04.43 старший на ВОП 0003 із запізненням (через 28 хв. після

початку бою) здійснив доповідь на КСП батальйону та намагався підняти
особовий склад, який знаходився у бліндажах.
4.1.2.3. Прибуття з запізненням (через 55 хв.) після початку бою) особового

складу резервної групи у складі 24 військовослужбовців від мб омбр.
4.1.2.4. Відсутність на озброєнні підрозділів омбр ефективних засобів

знищення та радіоелектронного подавлення систем управління БпЛА
противника. Як наслідок відсутність дієвої системи боротьби з засобами
розвідки противника.
22
4.1.2.6. Відсутня система взаємодії та управління між вогневими
позиціями ВОП, не визначені сектора стрільби, як основні так і запасні.
4.1.2.7. Низька укомплектованість основних бойових підрозділів

офіцерським складом (командирів взводів).
4.2. Втрати в особовому складі та ОВТ (наведені в таблицях 1, 2)
Таблиця 1
Втрати в особовому складі
№ Найменування Свої війська Противник
1 Безповоротні 3 4
Уточненні данні
2 Санітарні 7 відсутні
3 Пропали без вісти - -
4 Потрапили в полон 1 -
Найбільш поширені обставини
5 - -
втрат
Таблиця 2
Втрати в ОВТ
№ Найменування Свої війська Противник
Безповоротні (знищені за
1 причиною неможливості - -
евакуації тощо)
Потребують ремонту РПК-74 – 1 од.;
2 -
(евакуйовані з поля бою) АК-74 – 1 од.
РПГ-22 – 2 од.;
3 Захоплені АКМ – 1 од.; ПКМ– 1 од.
АК-74 – 1 од.
Найбільш поширені обставини
5 - -
втрат
4.3. Висновки по діям противника
4.3.1. Штурмові дії ретельно планувались і готувались протягом тривалого

часу та передбачали прорахунки всіх варіантів протидії нашим підрозділам.
4.3.2. Була організована та протягом всього часу підтримувалась тісна

взаємодія підрозділів артилерії (в тому числі реактивної), танкових підрозділів
та підрозділів повітряної розвідки БпЛА в інтересах штурмових груп.
4.3.3. Вогневе ураження наших підрозділів здійснювалось шляхом

закріпленням засобів уражання за об’єктами поразки.
23
4.3.4. Час початку штурмових дій (04.35) співпав з початком сходу Сонця
та забезпечив природне осліплення спостерігачів. Крім того, артилерійська
підготовка, проведена в перерід з 01.35 до 03.31 шляхом турбуючого вогню,
виснажила особовий склад та забезпечила зниження пильності спостерігачами.
4.3.5. Вогневе ураження наших підрозділів здійснювалось способом

“КАРУСЕЛЬ”, почергово застосовуючи: вогонь артилерії; вогонь танків або
інших вогневих засобів на передньому краю оборони.
4.3.6. Починаючи з 04.35, постійно здійснювалась дорозвідка маршрутів

висування та рубежів розгортання наших резервів та корегування вогню за
допомогою БпЛА.
4.3.7. Штурмові дії противника показали спроможність організувати та

проводити короткочасні наступальні (штурмові) дії.
4.4. Особливості дій противника
4.4.1. Під час підготовки до активних бойових дій
4.4.1.1. В рамках підготовки до активних дій з метою планування

вогневого ураження, напередодні противник здійснив дорозвідку об’єктів омбр
із застосуванням БпЛА. Не виключається, що за результатами повітряної
розвідки було виявлено обмежені сили та засоби підрозділів омбр для утримання
передових опорних пунктів.
Довідково:
15 липня 2017 року проліт БпЛА за маршрутом ТАРАМЧУК, МАР’ЇНКА;
19 липня 2017 року в 13.50 в районі КРАСНОГОРІВКА виявлено проліт БПЛА типу
“КВАДРОКОПТЕР”.
4.4.1.2. З метою нанесення вогневого ураження підрозділам омбр та

створення сприятливих умов для організованого ведення штурмових
(розвідувально-пошукових) дій противник провів артилерійську підготовку,
одночасно по ВОП 0001, 0002, 0003 яка мала турбуючий характер, та тривала
близько двох годин.
Довідково:
20.07.2017 (01.35 – 03.13) – обстріл із застосуванням артилерії 122 мм (6),
мінометів 120 мм (47), мінометів 82 мм (73), СПГ, ВКК по ВОП 0001, 0002, 0003 омбр
(КРАСНОГОРІВКА) з ВП в районі СТАРОМИХАЙЛІВКА.
4.4.1.3. В період з 04.14 до 05.02 20 липня 2017 в роботі радіомереж

відмічено діяльність мінометного підрозділу, зі складу 100 омсбр, який
здійснював обстріл позицій ВОП 0003. Як особливість слід відмітити, що під час
обстрілу мінометними розрахунками в ефірі не використовувалися позивні.
24
4.4.2. В ході ведення активних бойових дій
4.4.2.1. Дії груп противника (штурмова та ДРГ до 10 – 15 осіб)

підтримувалися фронтальним вогнем мінометів, танків та переносних
реактивних установок “ПАРТИЗАН” або РСЗВ БМ-21 “ГРАД”. Під час
безпосереднього зближення штурмової групи з першою траншеєю ВОП 0003
противником було здійснено перенесення та зосередження вогню на ВОП 0001,
ВОП 0002 з метою нав’язування вогневого бою, унеможливлення прикриття
ВОП 0003 та заборони перекидання підсилення на фланг, що атакується.
4.4.2.2. Особовий склад штурмових груп був добре фізично та тактично

підготовлений (кидок на 150 – 200 м в бронежилетах та з боєкомплектом),
організований та дисциплінований. Імовірно до складу входили
військовослужбовці збройних сил Російської Федерації. Про що свідчать зразки
матеріально-технічних засобів (медичних засобів, зразків зброї та набоїв, тощо),
які знайдені на місці бойового зіткнення (див. рисунок 2). У зв’язку зі знищенням
командира ДРГ під позивним “КУПОЛ”, група тимчасово втратила управління
та почала організований відхід. Була спроба бойовиками хоча мертвого, але
витягнути свого командира з полю бою, при цьому нехтуючи своїм життям.
а.
б.
Умовні познаки:
а – медичні засоби; б – зброя та набої.
Рисунок 2 – матеріально-технічних засоби виробництва Російської Федерації,
які були знайдені на місці бойового зіткнення.
25
5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ВІЙСЬКОВИМ ОРГАНІЗАЦІЙНИМ
СТРУКТУРАМ ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ ВТРАТ ОСОБОВОГО СКЛАДУ
(ОВТ) ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ, ПЛАНУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ
БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИМИ ВІЙСЬКОВИМИ
ЧАСТИНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ)
5.1. Рекомендації начальникам навчальних центрів (шкіл)

ЗС України з організації індивідуальної (базової загальновійськової,
фахової) підготовки
Під час організації навчального процесу передбачати додаткову тематику

(заняття) та виділення додаткового часу на відпрацювання наступних питань:
зайняття опорного пункту, розташування та розподіл вогневих засобів;
порядок несення служби на ВОП в обороні;
порядок дії під час артилерійського (мінометного) обстрілу противника;
знищення засобів розвідки та інших окремих груп противника;
знищення противника перед переднім краєм оборони, під час вклинення в
опорний пункт з фронту (флангів) та обходу опорного пункту з флангу усіма
вогневими засобами;
знищення противника, який увірвався до опорного пункту взводу;
відхід з позицій в умовах вогневого впливу противника та у відсутності
зіткнення з противником;
самодопомога та взаємодопомоги у разі поранення.
5.2. Рекомендації командирам військових частин (підрозділів) в ході

колективної підготовки, під час відновлення боєздатності, з підготовки
підрозділів
Під час проведення тактичних (тактико-стройових) занять, тактичних

(тактико-спеціальних) навчань, звернути увагу та передбачити проведення
додаткових занять з наступної тематики:
підготовка оборонного бою (кругової оборони);
зайняття опорного пункту та його інженерне обладнання: позиції
відділень, основні і запасні позиції вогневих засобів, КСП взводу, ходи
сполучень, укриття (бліндажі);
влаштування мінно-вибухових і невибухових загороджень;
організація спостереження та підготовка відомостей для стрільби як вдень,
так і вночі;
сигнали оповіщення та управління, особливості їх подачі, порядок дій за
ними;
використання приладів спостереження та оповіщення, приборів нічного
бачення та визначення порядку освітлення місцевості, обладнання рубежів
освітлення та засліплення противника, встановлення сигнальних засобів
штатних (СМ-1) та з підручних матеріалів;
26
знищення малих груп противника на завчасно пристріляних ділянках.
Відбиття атаки танків і піхоти противника у взаємодії з вогневими засобами роти
(доданими та підтримуючими підрозділами);
поповнення боєприпасів під час ведення бою;
надання першої медичної допомоги пораненим (хворим);
порядок евакуації поранених та пошкодженої військової техніки.
УРОК ІІ. ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ДОЗОРІВ

В ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ ООС (раніше АТО) НА ТЕРИТОРІЇ ДОНЕЦЬКОЇ І
ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ
1. АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ ТА ДІЙ ПРОТИВНИКА (ОБСТАВИНИ)

ДО ПОЧАТКУ БОЮ
1.1. Загальна обстановка у районі проведення АТО у

вересні – грудні 2014 року
У вересні – грудні 2014 року інтенсивність бойових дій в районі

проведення АТО знизилася. Відповідно до Мінських домовленостей, досягнутих
у вересні, здійснювалося відведення озброєння калібром більше
100 мм від лінії зіткнення на встановлені відстані.
Незважаючи на режим припинення вогню, який розпочався
5 вересня 2014 року, інтенсивність бойових дій, хоч і дещо знизилися, але вони
продовжувалися до самого кінця 2014 року. З’явилися повідомлення про
застосування забороненого виду озброєння (касетні боєприпаси), які
відзначаються невибірковістю та особливим ступенем ураження об’єктів. Тоді ж
військова прокуратура східного регіону ініціювала перше кримінальне
провадження за звинуваченням у тероризмі через артилерійські обстріли
населених районів у м. ДЕБАЛЬЦЕВЕ. Обидві “республіки” активно створювали
паралельну систему державної влади.
Водночас, бойовики та російські війська продовжували щоденні обстріли
позицій українських військових на різних ділянках фронту. Загальна кількість
порушень військами Росії і бойовиками режиму тимчасового припинення вогню
з моменту підписання Мінських домовленостей наприкінці жовтня перевищила
2000 разів. Зокрема, з мінометів і стрілецької зброї 7 разів були обстріляні
підрозділи українських військ поблизу селища НІКІШИНЕ. Також були нанесені
вогневі удари по блок-постах та опорних пунктах сил АТО в районі населених
пунктів ЛОМАКІНЕ, ЧОРНУХИНЕ, БОГДАНІВКА, ГРАНІТНЕ,
НОВОЛАСПА, АВДІЇВКА, аеропорту міста ДОНЕЦЬК.
Зафіксовано 3 спроби штурму позицій українських військ – біля старого
терміналу аеропорту в ДОНЕЦЬКУ, а також в районі населених пунктів
НОВОЛАСПА та АВДІЇВКА.
Всього з початку оголошення “перемир’я” режим тимчасового припинення
вогню був порушений російськими військами і проросійськими терористами
більш 2150 разів.
27
1.2. Стан технічних засобів розвідки омбр, орб
Розвідувальні підрозділи механізованих, танкових та аеромобільних

бригад озброєні технічними засобами розвідки, які проходять по номенклатурі
РАО (ЛПР-1, ТНП, ПСНР-5, 1К18, БН-2) виробництва колишнього
Радянського Союзу.
Довідково:
ЛПР-1, прийнятий на озброєння у 2004 р., прототип зразка ЛПР-2 “Сердолік”
українського виробництва. Виробник Феодосійський казенний завод, який на даний час
знаходиться на тимчасово окупованій території Криму. Можливості ремонту та закупівлі
немає.
ТНП – виробництва СРСР. Основним елементом, який забезпечує роботу виробу є
балон з охолоджуючою рідиною (рідний азот), проте на даний час у штаті розвідувальних
підрозділів, механізованих бригадах, ремонтних підрозділах відсутня можливість проводити
їх сертифікацію та заправку. Такі балони з охолоджуючою рідиною через тривали терміни
зберігання є вибухонебезпечними, а їх експлуатація заборонена.
ПСНР-5 – у мобільному варіанті використовуються срібло-цинкові АКБ (СЦ-25).
Зарядний пристрій знаходиться у груповому комплекті ЗіП, тому можливості проводити
зарядку АКБ при виконанні завдань на СП у відриві немає можливості. За досвідом
використання в АТО, даний прилад має досить потужний випромінювач швидко засікається
сучасними засобами РТР противника, а СП, де він розгорнутий, уражається.
1К18 – в ході АТО використовується при прив’язці, може використовуватися, як
елемент розвідувально-вогневого комплексу. Проте у внутрішньому збройному конфлікті,
коли відсутня чітка лінія фронту. Прилад є малоефективним, оскільки можна нанести
вогневе ураження або по своїх підрозділах, або цивільному населенню. Ефективно
використовувати у ході АТО у закритих районах, де заборонено пересування військ та
цивільного населення. У комплект комплексу входить 1520 елементів живлення типу А-343
(LR-14), які є обмеженими у вільному продажі, так як стандарт АКБ не використовується у
побуті.
БН-2 – проблемним питанням є засвітка ЕОП з вбудованою нічною гілкою, заміна
можлива лише у заводських умовах. На Україні підприємств, які здійснюють їх ремонт і
заміну немає. Також АКБ до бінокля, як і до ЛПР-1 не виготовляються в Україні. Фактично
всі АКБ через тривалі терміни експлуатації вийшли з ладу.
Основне озброєння розвідувальних підрозділів механізованих (танкових)
бригад – БРМ-1К.
2. ХРОНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ДОЗОРІВ
2.1. Загальні положення
Розвідувальні дозори (далі – РД) призначались зі складу розвідувальних

взводів розвідувальних рот окремих розвідувальних батальйонів, які виконували
завдання, як на штатній техніці (БРМ-1К, БМП-2), так і в пішому порядку,
розвідувальні групи (далі – РГ) зі складу взводів глибинної розвідки роти
глибинної розвідки (на БТР-80).
Дані розвідувальні органи (далі – РО) виконували завдання в інтересах
загальновійськових підрозділів у їхніх смугах відповідальності. Після отримання
28
розпорядження на ведення розвідки у визначеному районі командиром
розвідувального органу організовується взаємодія з командиром
загальновійськового та артилерійського підрозділу в смузі якого буде діяти
розвідувальний орган. Під час проведення взаємодії визначався конкретний
район ведення розвідки, обговорювалися питання виходу РО в даний район та
повернення після виконання завдання (визначаються сигнали для розпізнавання,
встановлюється пароль та відгук, маршрут виходу та повернення, час перетину
розмежувальної лінії). Даними розвідувальними органами розвідка велася
шляхом спостереження, проведенням засідок та нальотів.
Розвідувальні дозори та розвідувальні групи використовували як штатні
технічні засоби розвідки (ЛПР-1, Бх8, Бх10, БН-1(2), ТРх8) так і придбані за
рахунок волонтерів (прилади нічного бачення типу “Yukon”, тепловізори
“Рulsar Quantum HD” тощо) (див. рис. 3, 4).
.
а б
а – прилад нічного бачення Yukon NVMT Spartan (Спартан) 1x24 призначений
для спостереження та орієнтації в нічних умовах; б – монокуляр нічного
бачення Yukon NVMT Spartan (Спартан) 4x50 призначений для спостереження
та орієнтації в нічних умовах.
Рисунок 3 – прилади нічного бачення типу “Yukon”, які використовувалися
при роботі розвідувальними групами ЗС України.
Довідково:
Yukon NVMT Spartan (Спартан) – прилад нічного бачення 1 покоління,
діаметр об'єктива 24 мм, дистанція виявлення (об'єкт висотою 1,7 м,
освітленість 0,05 люкс (1/4 Місяця) до 80 м. Призначений для ведення
спостереження нa відкритій місцевості або внутрі зaмĸнyтого простіру, як пpи
природньому нічному освітленні, тaĸ і в пoвній тeмнoті. Πpибop також,
призначений для використання спільно c мacĸoю, a в ĸoмплeĸті з
фoтoaдaптepoм для ціфpoвиx фoтoĸaмep мoжe використовуватися для
фoтo- або відeoзйомкі ціфpoвими фoтoaппapaтaми;
Yukon NVMT Spartan (Спартан) – монокуляр нічного бачення призначений
для використання в темний час доби для ведення спостереження за різними
об’єктами або ведення прицільного вогню на відстані до 180 м, орієнтовний час
роботи до 50 годин.
29
а б
а – тепловізор Рulsar Quantum HD-38S для ведення розвідки;
б – тепловізор Рulsar Quantum XD-50S для ведення спостереження на СП.
Рисунок 4 – тепловізори, які використовувалися при роботі розвідувальними
групами ЗС України.
Довідково:
Рulsar Quantum HD-38S (частота 30 Гц) дальність виявлення
людини 900 м;
Найліпше для використання в лісі та населених пунктах – Рulsar Quantum
HD-50S (частота 50 Гц) дальність виявлення людини 1250 м.
2.2. Порядок виконання завдання
Під час виконання завдань РД (РГ) витримувався наступний алгоритм дій:

а) до відповідного місця розвідувальний орган висувалася на машинах
здійснюючи кругове спостереження;
б) прибувши у визначене місце особовий склад спішувався. Проводилося
маскування техніки та організовувалась охорона силами механіків-водіїв
(водіїв), навідників-операторів (кулеметників) та 2 – 3 розвідники, решта
особового складу під керівництвом командира розвідувального органу
висувалась у визначений район, витримуючи наступний бойовий порядок:
дозорне відділення – ядро групи – тиловий дозор;
в) під час висування в пішому порядку особлива увага приділяється на
розвідку маршруту висування, виявлення засідок противника, виявлення
встановлених мінно-вибухових загороджень. У разі необхідності та за командою
командира розвідувального органу особовий склад, який залишився на охороні
техніки повинен був підтримати вогнем з озброєння бойових машин;
г) отриману розвідувальну інформацію командир розвідувального органу
негайно доповідав командиру загальновійськового підрозділу в смузі якого він
діяв, також за необхідністю інформація доводилася до командира
артилерійського підрозділу з метою своєчасного артилерійського враження
противника;
д) в ході нанесення артилерійського удару розвідувальним органом
проводиться коректування вогню артилерії;
30
е) після виконання завдання командир розвідувального органу доповідав
розвідувальну інформацію командиру батальйону або безпосередньо начальнику
розвідки сектору.
2.3. Результати ведення розвідки в районі міста Докучаєвськ
Розвідувальною групою із складу роти глибинної розвідки орб, в жовтні

2014 року в районі міста ДОКУЧАЄВСЬК було виявлено місце розвантаження
озброєння та військової техніки (див. рисунок 5). Командиром розвідувальної
групи завдяки налагодженій, гнучкій взаємодії з підрозділами РВіА, було
оперативно надані координати району скупчення ОВТ та особового складу по
якому було негайно нанесено вогневе ураження, внаслідок чого за
підтвердженими даними було знищено до 8 од. БМП-2, 3 одиниці автомобілів
УРАЛ. Втрати особового складу противника склали вбитими до 30 чол.,
пораненими до 50 чол..
Рисунок 5 – дії розвідувальної групи орб в районі м. ДОКУЧАЄВСЬК.
2.4. Дії розвідувальної групи в районі населених пунктів

АВДЄЄВКА – СПАРТАК – ПЄСКИ – ТОНЕНЬКЕ
Дії розвідувальної групи зі складу взводу роти глибинної розвідки орб

спільно з розвідувальними групами ДУК ПС протягом жовтня – листопада
2014 року в районі населених пунктів АВДЄЄВКА – СПАРТАК – ПЄСКИ –
ТОНЕНЬКЕ (див. рис. 6), дозволила підрозділам БТГр омбр без втрат оволодіти
населеним пунктом ОПИТНЕ та взводним опорним пунктом противника в
районі висоти та метеостанції на півночі від злітно – посадкової смуги
Донецького аеропорту, що надало в подальшому можливість здійснювати
31
ротацію особового складу, евакуацію поранених та підвіз МТЗ в Донецький
аеропорт за трьома додатковими маршрутами.
Інформація від розвідувальної групи оперативно надавалась підрозділам
омбр, що виконували завдання у районі визначених населених пунктів.
ІІ
Рисунок 6 – схема дій розвідувальної групи зі складу взводу роти

глибинної розвідки орб на ділянці АВДЄЄВКА – СПАРТАК –
ПЄСКИ – ТОНЕНЬКЕ.
2.5. Робота розвідувальних груп на ділянці КРАСНОГОРОВКА –

МАР’ЇНКА – ОЛЕНІВКА
Робота розвідувальних груп зі складу розвідувальної роти орб на ділянці

КРАСНОГОРОВКА – МАР’ЇНКА – ОЛЕНІВКА в період з жовтня по
листопад 2014 року забезпечила виконання завдань загальновійськових та
артилерійських підрозділів, що виконували завдання на визначеній ділянці
(див. рис. 7). Цією РГ, завдяки вірно організованій системі спостереження,
налагодженій роботі з небайдужим місцевим населенням було встановлено
накреслення переднього краю позицій НЗФ, їх інженерне та фортифікаційне
обладнання, час та маршрути руху пересувних патрулів в населених пунктах
МАР’ЇНКА – ОЛЕКСАНДРІВКА – ОЛЕНІВКА. Дана розвідувальна інформація
допомогла підрозділам омбр нанести вогневе ураження противнику в даному
районі та сприяла роботі взводу розвідки технічними засобами, щодо
встановлення 3-х рубежів розвідувальної сигнальної апаратури “Реалія-У”, на
ділянці ОЛЕКСАНДРІВКА – ОЛЕНІВКА.
32
На найбільш імовірних напрямках наступу противника силами взводу
розвідки технічними засобами було виставлено 3 рубежі
розвідувально-сигналізаційної апаратури (далі – РСА) 1К18. Пункт прийому та
відображення інформації було розгорнуто на КП БТГр омбр. РСА 1К18, яка
повинна була виявляти та класифікувати пересування противника на
встановлених напрямках та передавати відповідну інформацію на відстань
до 40 км. Але нажаль встановлення даної апаратури не дало очікуваних
результатів. Оскільки у вказаному районі не тільки пересуваються групи
противника, а і місцеве населення то задля запобігання ураження цивільного
населення після кожного спрацювання апаратури необхідно було висуватись до
рубежів встановлення для проведення візуального спостереження.
Рисунок7 – схема дій розвідувальних груп зі складу розвідувальної роти

орб на ділянці КРАСНОГОРОВКА – МАР’ЇНКА – ОЛЕНІВКА.

3.1.1. Під час виконання завдань розвідувальними дозорами отримано

позитивний бойовий досвід, а саме:
щодо коректування вогню артилерії;
щодо збору інформації від місцевих мешканців та затриманих (полонених)
осіб.
33
3.1.2. Негативний досвід застосування розвідувальних дозорів:
3.1.2.1. З питань застосування:

застосування підрозділів розвідки до супроводження колон;
застосування підрозділів розвідки до несення служби на блок-постах;
застосування підрозділів розвідки до охорони КП;
низький рівень підготовки за основними спеціальностями екіпажів
БРМ-1К: оператор ПСНР, оператор ТНА, дальномірник, негативно вплинуло на
виконання завдань у бойових умовах.
3.1.2.2. З питань розвідувального забезпечення:

застаріле озброєння та військова техніка (технічні засоби розвідки);
відсутність у військових частинах штатних підрозділів радіорозвідки;
відсутність підрозділів та фахівців з організації та ведення агентурної
роботи.
3.1.3. Організація взаємодії

Організація взаємодії із сусідами в ході виконання завдань (б ТрО,
частинами (підрозділами СВ ЗУ України)) була організована на низькому рівні:
не завжди було відомо про бойові порядки сусідів, що впливало на
ефективне ведення вогню.
3.1.4. Особливості ведення розвідки вночі та у складних умовах

Належна кількість приладів нічного бачення унеможливлювало ведення
ведення розвідки вночі та у складних умовах, що в свою чергу ускладнювало
орієнтування на місцевості.
3.1.5. Організація зв’язку

Під час виконання бойових завдань виникали труднощі в організації
зв’язку із розрахунками артилерійських, мінометних, реактивних систем (через
відсутність часу на перепрошивку радіостанцій та їх недостатня кількість).
Висновок:
Таким чином, штатні сили та засоби розвідки омбр, орб використовуються
як штурмові загони, підрозділи охорони важливих об’єктів, колон, що негативно
вплинуло на ефективність ведення розвідки, тому розвідка в основному велась
позаштатними органами і в основному системою спостереження, або через
місцевих мешканців, що не забезпечувало ефективного ведення вогню на великі
відстані та підведення результатів (корегування) вогню артилерії та систем
РСЗВ.
Встановлення апаратури 1К18 не дало очікуваних результатів. Оскільки у
вказаному районі не тільки пересуваються групи противника, а і місцеве
населення то задля запобігання ураження цивільного населення після кожного
спрацювання апаратури необхідно було висуватись до рубежів встановлення для
проведення візуального спостереження.
34
СТРУКТУРАМ З ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ПІДГОТОВКИ, ВИКОНАННЯ
БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ ВІЙСЬКОВИМИ ЧАСТИНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ)
РОЗВІДКИ
4.1. Планування й підготовка розвідувальних органів
4.1.1. Порядок прийняття рішення на організацію та проведення

розвідувальних дій.
Рішення на організацію та проведення розвідувальних дій приймає

командир групи після отримання бойового завдання від старшого начальника,
з’ясування отриманого завдання й оцінки обстановки.
Під час оцінки обстановки командир групи повинен вивчити всю наявну
розвідувальну та іншу інформацію про противника і район майбутніх дій групи
й приймає рішення.
а) При вивченні противника оцінюються:
склад сил і засобів противника на маршруті переміщення і у районі
виконання групою бойового завдання;
можливості противника по розкриттю розвідувальної групи та
застосування їй протидії (контррозвідувальний режим, система зв’язку й
оповіщення);
відношення місцевого населення до противника й нашим військам;
мінна обстановка в районі майбутніх дій групи;
райони ймовірного місцезнаходження об’єктів противника та зустрічі з
ним;
маршрути та способи пересування противника і організація їх охорони.
б) При оцінці своїх військ (розвідувальної групи, доданих і підтримуючих

підрозділів і засобів поразки) оцінюються:
можливості групи по розвідці й знищенню противника, а також надання
йому групою протидії;
положення та бойові можливості додаткових і підтримуючих підрозділів
й вогневих засобів (авіації, артилерії, бронегрупи), а також взаємодіючих
органів;
наявність у районі дій групи наших військ (військ союзників) та їх
можливості по підтримці групи;
можливості технічних засобів переміщення і евакуації групи;
порядок інформаційного забезпечення групи, а також одержання
інформації від агентурних джерел, взаємодіючих органів і інших джерел;
можливості технічного, тилового (медичного тощо) і інших видів
забезпечення групи.
35
Крім того, при діях у районі установки військами мінно-вибухових
загороджень, вивчається мінна обстановка (схема мінних полів) у районі
розвідки й на маршруті перекидання (висновку) групи. Визначаються небезпечні
зони та можливі шляхи їх обходу (способи подолання).
4.1.2. Тривалість дій групи
Тривалість дій групи визначається: виходячи з оцінки противника

(можливості по розкриттю розвідувальної групи), порою року, станом погоди та
природними умовами (у жарких районах – насамперед запасами води),
наявністю можливостей для повноцінного відпочинку і відновлення сил,
запасами продовольства, наявністю необхідного екіпірування, а також іншими
факторами. При повній автономності, тривалість дій у зимовий період може
становити дві-три доби, а в літній період – до п’яти. При наявності умов для
повноцінного відпочинку та відновлення сил (обладнаних баз, пунктів
тимчасової дислокації й розташування своїх військ або союзників) тривалість дій
може становити до семи діб і більше.
4.1.3. Взаємодія в групі
Взаємодія в групі організовується командиром групи між підгрупами,

розрахунками-трійками, парами й окремими розвідниками (вогневими засобами)
на етапі виводу та в ході дій у районі виконання бойового завдання.
4.1.4. Організація взаємодії
Взаємодія з доданими та підтримуючими підрозділами (засобами),

організовується командиром (штабом), що висилає РГ, оперативним офіцером та
командиром розвідувальної групи як правило послідовно-паралельним методом:
а) у пункті постійної або тимчасової дислокації:
з підрозділом бойових і транспортно-бойових вертольотів з питань
евакуації та вогневої підтримки групи;
зі штабами та органами управління підтримуючих підрозділів;
з доданими підрозділами розвідки та інших родів військ;
б) по прибуттю в район ведення розвідки:
з підтримуючим артилерійським підрозділом;
з підтримуючою (доданою) бронегрупою та підрозділом резерву;
з частинами та підрозділами своїх військ, що дислокуються у межах
району дій групи та сусідніх районів, з питань забезпечення безпеки дій групи
від вогню їх засобів ( якщо буде потреба).
4.1.5. Основні питання взаємодії
У ході організації взаємодії з командиром артилерійського підрозділу

необхідно:
36
провести обмін позивними, робочими частотами (основною та запасною),
а також погодити інші питання організації зв'язку;
уточнити зони досяжності вогню його артилерійських систем, кількість і
типи вогневих засобів, наявність та типи боєприпасів, час готовності першого
пострілу після виклику вогню, максимальну гарантовану точність стрільби;
узгодити порядок корегування вогню (за сторонами обрію, щодо вогневої
позиції або щодо спостерігача - свого місцезнаходження);
перенести на свою карту цілі артилерійського підрозділу, а також
позначити йому свої цілі (по маршруту висування й у районі розвідки);
представити оперативного офіцера (якщо такий передбачений) або іншу
особу, яка призначена для підтримки зв’язку РГ з артилерією, узгодити його
повноваження й місцезнаходження.
4.1.6. Безпосередня підготовка розвідувальної групи
Безпосередня підготовка групи до ведення розвідки полягає в підготовці

особового складу, озброєння та техніки до виконання майбутнього бойового
завдання. При виконанні бойового завдання в умовах обстановки що різко
змінюється, успіх дій багато в чому буде залежати від професіоналізму всього
особового складу групи, її технічної оснащеності та всебічного забезпечення.
Одним з основних заходів безпосередньої підготовки розвідувальної групи
до виконання поставленого завдання є проведення з особовим складом
необхідних занять (теоретичних і практичних), тренувань та практичної
стрільби. На теоретичних заняттях вивчається оперативна обстановка в районі
майбутніх дій, особливості тактики противника по боротьбі з розвідувальними
підрозділами наших військ, місцевість у районі майбутніх дій (по картах та
аерофотознімкам), способи наведення авіації та корегування вогню артилерії, а
також ряд інших питань. У ході практичних занять при підготовці розвідувальної
групи до виконання бойового завдання відпрацьовуються:
бойовий порядок групи при пересуванні в районі розвідки;
дії групи при веденні розвідки спостереженням та пошуком, порядок
бойового застосування технічних засобів розвідки;
дії групи при виявленні противником, у тому числі й способи проведення
контрзасадного маневру;
способи знищення (виведення з ладу) об’єктів та живої сили противника
(за необхідністю);
порядок застосування мінно-вибухових засобів та дій у районах мінної
небезпеки;
порядок відходу групи після виконання бойового завдання й
переслідуванні противником;
сигнали управління й взаємодії;
способи підсвічування місцевості й цілей у нічний час;
порядок евакуації поранених та загиблих розвідників, способи надання
пораненим першої медичної й долікарської допомоги.
37
Особлива увага приділяється бойовому злагодженю групи, якщо групі
надані фахівці з інших підрозділів, необхідно проведення з ними додаткового
інструктажу, особливо з питань дій при зіткненні із противником та порядок
застосування зброї. Доцільним є закріплення за “новачками” досвідчених
розвідників групи.
Усвідомивши завдання групи та оцінивши обстановку необхідно
визначити яку зброю, боєприпаси, мінно-вибухові засоби, засоби радіозв'язку та
інше майно буде потрібно групі для якісного виконання поставленого завдання.
Виходячи з досвіду проведення розвідки, розвідувальна група повинна мати
різноманітне озброєння, що забезпечує високий ступінь її мобільності, а також
можливість успішного проведення засідки, нальоту або диверсії в будь-який час
доби.
Апаратура радіозв'язку та джерела живлення до неї потребують ретельної
підготовки. Також є необхідним передбачити наявність засобів зв'язку для
підтримки радіозв'язку із Центром по двом або більш каналам, з артилерією, що
підтримує, авіацією та бронегрупою, а також підрозділом резерву. Командир
групи має особисто переконатися, що всі засоби радіозв'язку справні. Перевірити
точність визначення координат приладами GPS (звірте отримані дані з
координатами зазначеними на карті), увести у прилади контрольні точки на
маршруті руху групи.
4.1.7. Дії при виявленні противника
У всіх випадках виявлення противника виконується основне правило

сучасної високоманевреної збройної боротьби: “Побачив противника – зроби
доповідь та знищ”.
При виявленні противника, командир групи негайно доводить інформацію
про противника до всього особового складу групи та доповідає старшому
начальникові свої координати і місце розташування, склад і характер діяльності
противника. Група потай займає вигідне для спостереження та ведення бою
положення і стежить діями противника. Як правило, виявлений у ході виконання
бойового завдання противник знищується негайно або після проведення його
дорозвідки. Спосіб знищення противника командир розвідувальної групи
визначає особисто та повідомляє своє рішення старшому начальнику.
4.1.8. Місцеве населення
Місцеві жителі можуть вільно пересуватися в районі розвідки, якщо група

не виявлена ними. Якщо група виявлена, то є два варіанти дій – швидко й потай
піти з району або затримати місцевих на час виконання завдання. Пам’ятайте,
противник може використовувати місцеве населення для ведення розвідки,
підтримки зв'язку, забезпечення своєї життєдіяльності або діяти під видом
цивільного населення. У районах, де місцеве населення недоброзичливо
ставиться до наших військ, ви в праві вважати, що цивільні особи працюють на
противника. У кожному разі, збереження життя своїх товаришів і успіх
38
виконання бойового завдання, набагато головніше наслідків "негуманного
відношення до місцевого населення".
На практиці іноді трапляється, що в районі проведення розвідки можуть
з’явитися підрозділи своїх військ. Щоб не допустити зіткнення з ними не
намагайтеся вступити з ними в контакт або попередити їх про свою присутність.
Вони можуть неправильно зрозуміти вашу спробу, що може привести до
трагічних наслідків. Про всі випадки виявлення своїх військ негайно повідомите
старшого командира, не виключена можливість, що противник діє під видом
наших військ.
4.1.9. Дії при раптовій зустрічі із противником
При раптовій зустрічі із противником перевага завжди у сторони, що

випередила у відкритті вогню. Якщо група виявлена противником вогонь по
ньому відкривається негайно, які б сили він не мав. Необхідно в перші миті бою
нанести противник у максимальне враження, приголомшити його щільним
вогнем. В інтересах дій групи в найбільше короткий термін знищити (захопити в
полон) усю групу противника, не допустивши її відходу та взаємодії з резервами.
З початком бою група змінює свій бойовий порядок для ведення кругового
вогню (“трилисник” або “кільце”) та викликає вогонь підтримуючої артилерії та
вертольоти, точно вказавши, своє місцезнаходження. При перебуванні групи в
щільному вогневому контакті із противником, артилерії призначаються цілі на
безпечному видаленні. Артилерійським вогнем прикриваються фланги й тил
групи, таким чином, обмежуючи противника в маневрі. Розвідники не задіяні в
бою повинні вести кругове спостереження в призначених їм секторах не
допускаючи раптового виходу противника у фланг та тил групи.
4.1.10. Переслідування групи противника
При переслідуванні групи противником:

групі призначається проміжний пункт збору (основний і запасний);
призначається підгрупа забезпечення відходу (до половини особового
складу групи) за умовою підтримки з нею постійної вогневої взаємодії;
пересування групи здійснюється стрибками (від укриття до укриття), не
допускаючи вклинювання в бойовий порядок противника ;
періодично, на проміжних пунктах збору, перевіряється наявність
особового складу групи;
при відході прямолінійний рух не допускається, постійною зміною
напрямку руху противник вводиться в оману щодо маршруту пересування групи.
Здійснення відходу поодинці, окремими парами й розрахунками-трійками
допускається тільки в крайніх випадках, коли дії в складі групи не можливі
(група розсіяна противником, здійснює просочування з оточення тощо). У
подібній ситуації необхідно підтримувати один з одним постійний радіозв’язок,
а при зручному випадку відновити склад групи.
39
Після відриву від переслідування противником перевіряється наявність
особового складу та озброєння, уточняється наявність боєприпасів та
проводиться їх перерозподіл у групі. При виході групи у район евакуації або
пункт збору організовується їх охорона та оборона та здійснюється доповідь
старшому начальнику про місцезнаходження групи, результати бою і своє
рішення.
Група може залишатися в районі бою із противником, якщо це дозволяє
обстановка, до підходу бронегрупи, резерву або вертольотів. У разі залишення
групи у районі зіткнення, займається кругова оборона, організовується
спостереження за знищеним противником і прилеглою місцевістю, готуються
дані для вогню артилерії по ділянках (маршрутам) імовірного підходу резервів
противника, ретельно маскуються вогневі позиції та пости спостереження групи.
Присікається відхід розрізнених груп противника, а також проникнення його
підрозділів та місцевих жителів до місця бою. Самостійно, силами групи, або
після прибуття бронегрупи та резерву організується блокування району, огляд
місця бою та збір трофеїв. Рішення на відхід або блокування та огляд місця бою
командир групи приймає особисто та повідомляє його старшому начальнику.
Основні зусилля групи при пересуванні в ході проведення розвідки
повинні бути зосереджені на забезпеченні власної безпеки та, насамперед на
виконанні контрзасадних заходів.
4.1.11. Підготовка розвідувальної групи при зустрічі з противником
У ході підготовки групи до дій при раптовій зустрічі із противником

відпрацьовуються:
перешикування групи з одного бойового порядку в іншій;
порядок відкриття вогню та вогневого ураження противника ;
порядок відходу та можливі способи маневру групи для блокування
противника, відволікання противника, заняття вигідного рубежу для ведення
оборонного бою, прориву з оточення, виходу із блокованого противником
району;
порядок застосування мінно-вибухових засобів у ході бою й при відході
(прикриттю мінами відходу групи при переслідуванні противником);
способи підсвічування місцевості й цілей уночі;
прийоми та способи евакуації поранених і вбитих розвідників з-під вогню
противника й при відході;
сигнали управління та взаємодії.
Якщо в ході проведення розвідувальних заходів розвідувальна група
потрапила під мінометний або артилерійський вогонь противника, необхідно
якнайшвидше вийти із зони ураження. Вихід із зони ураження група здійснює
перебіжками від укриття до укриття розосередженим бойовим порядком,
використовуючи проміжки часу між розривами мін та снарядів. У випадку
обстрілу групи своїми військами, необхідно негайно зв’язатись із старшим
начальником, використати сигнал “Я СВІЙ” або вжити заходів щодо виходу з-
40
під вогню. У жодному разі не відкривається вогонь вгору або по підрозділу, що
обстрілює групу.
Таким чином, врахування досвіду організації та проведення розвідки
розвідувальними дозорами дасть можливість більш ефективно планувати
проведення розвідувальних та розвідувально-бойових (спеціальних) завдань.
УРОК ІІІ. ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ РЕАКТИВНОЇ

АРТИЛЕРІЇ. “АРТИЛЕРІЙСЬКІ КАРУСЕЛІ” В ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ АТО
НА ТЕРИТОРІЇ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ
1. АНАЛІЗ ОБСТАНОВКИ ДО ПОЧАТКУ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ
1.1. Часткова обстановка
Протягом проведення заходів Антитерористичної операції на території

Донецької та Луганської областей підрозділи незаконних збройних формувань,
які були сформовані з допомогою радників з РФ не залишали спроб щодо
захвату додаткових території Донецької та Луганської областей.
Сепаратисти під керівництвом російських кураторів в Донецькій та
Луганській областях в своїй тактиці в більшості використовували класичні
прийоми бойових дій у населених пунктах, які застосовувалися у російсько-
чеченському та інших локальних конфліктах а також класичні дії притаманні
діям штатних військових підрозділів
Оперативна обстановка характеризувалася активною діяльністю з обох
боків.
За зазначений період часу бойовики так званих “ДНР” та “ЛНР” окрім
вогневих атак та обстрілів здійснювали перегрупування наявних сил і засобів,
укріплення існуючих та створення нових оборонних позицій та рубежів.
1.2. Ймовірний характер дій противника
Враховуючи неможливість активних дій проти військовослужбовців

ЗС України бойовики так званих “ДНР” та “ЛНР” почали переходити на
вибіркове нанесення вогневого ураження підрозділам ЗС України, здійснення
провокаційних обстрілів по мирному населенню з метою дискредитації
ЗС України перед представниками ОБСЕ.
Розпочалося проведення заходів активного обстрілу підрозділів
ЗС України з районів проживання цивільних осіб. Під час обстрілів
використовувалися 1 – 2 артилерійські системи (міномети, гаубиці, РСЗВ) з
подальшим переміщенням з районів обстрілу до місць зосередження.
Особливої уваги заслуговує організація протиповітряної оборони (кожна
обладнана оборонна позиція, блок-пост мав на озброєнні ПЗРК або ЗУ-23-2).
На початку червня 2016 року військові формування зі складу сил
100 омсбр РФ спланували та нанесли вогневе ураження артилерійськими
41
підрозділами по підрозділам ЗСУ у районі населеного пункту ЗАЙЦЕВО
Донецької області.
1.3. Бойові завдання військової частини (підрозділу)
На початок літа 2016 року у районі населеного пункту ЗАЙЦЕВО

Донецької області виконувала бойові завдання окрема механізована бригада.
Основним завданням бригади було утримання визначених рубежів оборони та
звільнення території тимчасово захопленої незаконними збройними
формуваннями.
Заходи оборони та блокування проводилися у взаємодії з підрозділами
Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України інших
підрозділів складових сил оборони Держави.
42
2. АНАЛІЗ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ

2.1. Артилерійські підрозділи, які було задіяно під час нападу на механізований батальйон омбр 17.06.2016
Виходячи з аналізу розвідувальної інформації від засобів омбр відкривала вогонь у відповідь наступними
артилерійської розвідки можливо зробити припущення щодо засобами:
артилерійських підрозділів противника зі складу 100 омсбр РФ, 120 мм міномет М-120 (2 од.), зі складу
а саме: мінометної батареї мб омбр.
три 120 мм міномета (взвод), імовірно з однієї вогневої 122 мм БМ-21 “Град” (3 од. взвод), зі складу
позиції, вогонь вівся двома вогневими нальотами, по три міни 2 реактивної батареї, реактивного дивізіону, БрАг
по спостережній цілі, після обстрілу були знищенні 2 міномета омбр.
та їх розрахунки, третій міномет та його обслуга здійснила
переміщення міномета в безпечне місце.
три 122 мм гаубиці Д-30 (взвод), спочатку з однієї
вогневої позиції, вела вогонь одним вогневими нальотом, по
чотири снаряда по не спостережній цілі, після обстрілу було
42
здійснено переміщення гаубиць на наступну вогневу позицію,
де вогонь вівся двома вогневими нальотами, по чотири снаряда
по не спостережній цілі, після обстрілу всі три гаубиці були
знищенні разом з особовим складом.
2.2. Витрата боєприпасів
В період з 07.15 по 07.45 17.06.2016 противник витратив: В період з 07.25 по 07.45 17.06.2016 витрата
120 мм мін – 18 шт.; боєприпасів складала:
122 мм снарядів – 36 шт. 120 мм мін – 12 шт.;
122 мм реактивні снаряди – 120 шт.
2.3. Аналіз ведення вогню
Момент відкриття вогню був обраний противником після За допомогою артилерійських підрозділів
проведення аналізу заходів проведення розпорядку дня розвідки були виявлені підрозділи противника, які
підрозділів ЗСУ. У ранковий час проводився сніданок розпочали вогневе ураження. Та були опрацьовані
особового складу у визначених місцях, цілі були визначені як координати розміщення артилерійських систем для їх
спостережні так і неспостережні (розвідувальні). Метою знищення артилерією бригади.
обстрілу було знищення, нанесення вогневого та
43
психологічного впливу на особовий склад ЗСУ. Було вибрано
три цілі для ураження.
2.4. Особливості застосування артилерійських підрозділів
Особливість застосування підрозділів артилерії – проведення вогневої артилерійської каруселі. Особливістю
вогневого ураження є створення зі складу артилерійської батареї вогневих груп за принципом вогневих двійок або
вогневої каруселі: дві машини готові до виконання завдання, або виконують вогневе завдання, дві машини – на
переміщенні, дві машини – на перезаряджанні, саме такий спосіб дій дозволив значно підвищити живучість підрозділів
та забезпечив постійну готовність батареї до виконання вогневих завдань. Під час нападу противника та здійснення
артилерійської каруселі був задіяний один вогневий взвод реактивної батареї – три 122 мм БМ-21 “Град”
УВАГА! Як висновок, необхідно змінювати час та місця прийому їжі особовим складом підрозділів.
43
44
3. ХРОНОЛОГІЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ДІЙ 2 мб ТА АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ омбр
Дії підрозділів Дії підрозділів артилерії

Час Дії противника
мб омбр омбр
07.00 Противник здійснив завчасне У тилу позицій мб проводився Артилерійські підрозділи
17.06.16 висування на вогневу позицію та сніданок на відстані 1300 - 1500 розвідки знаходилися на
вів візуальне спостереження метрів по всій ліній постійному бойовому
(імовірно візуальне відповідальності від передових чергуванні.
спостереження проводилося позицій НЗФ, особовий склад
через проросійськи частково приходив за їжею в район,
налаштованого місцевого на той час прибуло 12
жителя з передачею інформації військовослужбовців 1 мр, 8
по засобам стільникового військовослужбовців 2 мр, та 11
зв’язку), як за об’єктами так і за військовослужбовців 3 мр.
тиловою зоною ЗСУ.
44
07.15 Противник наніс вогневе В 07.15 у тилу позицій 1 мр в
Звукометричний комплекс
17.06.16 ураження по тиловій зоні наслідок вогневого нальоту
АЗК-7 БрАГ омбр здійснив
1 мр мінометами калібру 120 мм мінометного взводу противника (9
засічку пострілів мінометів
зробивші по три постріли з шт. 120 мм мінометних мін)
противника (загальний час з
кожного міномета (вогневій загинули 2 військовослужбовця та
засічки пострілу АЗК-7
наліт) (орієнтовний час ведення отримали вогнепальні осколкові
мінометів противника до
вогню до 20 сек.) після цього поранення різної ступеня
відкриття вогню нашої
здійснив згортання та мінометної батареї, склав
тяжкості 6 військовослужбовців.
переміщення на іншу вогневу до 5 хв.) та передав
позицію, час згортання інформацію (координати)
мінометного взводу до початку командиру мінометної
руху – з 2 хв 30 с до 3 хв.). батареї. Під час вогневого
ураження, мінометного
взводу противника на
позиціях вже не було.
07.30-07.40 Після переміщення 120 мм В 07.30 у тилу позицій 1 мр на Звукометричний комплекс
17.06.16 мінометного взводу на нову цей час особового складу вже не АЗК-7 БрАГ омбр здійснив
45
вогневу позицію здійснив другий було, поранених та загиблих засічку пострілів мінометів
вогневий нальот (по три постріли військовослужбовців було противника та передав
з кожного міномета) по тиловій евакуйовано. інформації (координати)
зоні 1 мр. Але тільки один командиру реактивного
мінометний розрахунок здійснив взводу.
переміщення до безпечного
місця.
07.35- 07.40 Два мінометних розрахунки Реактивний взвод
17.06.16 були знищенні, приблизно від 8 отримавши координати
до 10 осіб противника, два 120 мм здійснив вогневе ураження
міномета, два автомобіля. вогневої позиції
120 мм мінометного взводу
противника, вогнем з 122 мм
45
БМ-21 “Град” 1 од.
в кількості 40 реактивних
снарядів (залп) за отриманими
координатами.
07.15 Противник наніс вогневе В 07.15 у тилу позицій 2 мр в Звукометричний комплекс

17.06.16 ураження по тиловій зоні наслідок вогневого нальоту АЗК-7 БрАГ омбр здійснював
2 мр застосувавши гаубиці артилерійського взводу противника засічку пострілів мінометів
калібру 122 мм зробивші по (12 шт. 122 мм снарядів) загинув 1 противника. Засікти
чотири постріли з кожної гаубиці військовослужбовець, отримали гаубичний взвод Д-30 АЗК-7
(вогневій наліт) (орієнтовний час вогнепальні осколкові поранення не встиг, мінометний взвод та
ведення вогню до 40 сек.) після різної ступеня тяжкості 5 гаубичний взвода працювали
цього здійснив згортання та військовослужбовців. Поранених одночасно.
переміщення на іншу вогневу та загиблих військовослужбовців
позицію, час згортання було евакуйовано.
артилерійського взводу до
46
початку руху – з 3 хв 30 сек. до
4 хв.).
07.30-07.45 Після переміщення 122 мм В 07.30- 07.45 у тилу позицій 3 мр Звукометричний комплекс
17.06.16 гаубичного взводу на нову в наслідок двох вогневих нальотів АЗК-7 БрАГ омбр здійснив
вогневу позицію здійснив ще два артилерійського взводу противника засічку пострілів гаубиць
вогневих нальоту по чотири (24 шт. 122 мм снарядів) загинули 3 противника та передав
постріли з кожної гаубиці по військовослужбовця та отримали інформацію (координати)
тиловій зоні вогнепальні осколкові поранення командиру реактивного
3 мр. різної ступеня тяжкості 8 взводу.
військовослужбовців. Поранених
та загиблих військовослужбовців
було евакуйовано.
07.40-07.45 Гаубичний взвод Д-30 був Реактивний взвод
46
17.06.16 знищений, втрати склали від 18 отримавши координати
до 24 осіб, три 122 мм гаубиці здійснив вогневе ураження
Д-30, та три тягача УРАЛ- вогневої позиції 122 мм
4320. гаубичного взводу
БМ-21 “Град” 1 од.
в кількості 40 реактивних
снарядів (залп) за отриманими
координатами. За
результатами розвідки БПЛА
було встановлено що
артилерійський взвод Д-30
був подавлений. Старшим
начальником було прийнято
рішення знищити гаубичний
взвод. Отримавши наказ
здійснив вогневе ураження
47
вогневої позиції
122 мм гаубичного взводу
БМ-21 “Град” 1 од. в кількості
40 реактивних снарядів (залп).
УВАГА! Як висновок, вогневі позиції противник підготував завчасно, інформацію про скупченість особового
складу ЗСУ він знав, данні по цілях для ураження були готові!
47
48
3.1. СХЕМА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ВОГНЕВИХ ЗАВДАНЬ
МЕТОДОМ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ КАРУСЕЛІ
Батарея провела висування в район вогневих позицій №1 (див. рис. 8, 9).

При цьому в команді командир дивізіону вказав кількість бойових машин, які
необхідно залучити до виконання завдання та витрату боєприпасів по цілям.
Рішення на вибір вогневої позиції, виходячи з дальності до цілі, приймав
командир батареї.
В даному випадку залучалася до виконання завдання одна бойова машина,
друга машина розгорталася в якості резервного засобу для ведення
контрбатарейної боротьби.
Вогнева позиція підготовлена до зайняття бойовими машинами, тому
кожен командир бойової машини знає місця своїх машин.
Після виконання завдання перша бойова машина вибула в район
заряджання, з якого вона вибула в район очікування. В нашому випадку був
використаний варіант переміщення з району заряджання в район очікування.
Після отримання команди на ураження цілі командир батареї подав
команду для третьої бойової машини, яка висунулася в район вогневих позицій
для виконання завдання. Виконавши завдання та вибувши в район заряджання,
після якого вибула в район очікування.
Третя та четверта бойові машини розмістилися в районі очікування
поблизу своїх вогневих позицій, відстані між бойовими машинами в залежності
від умов місцевості була не менше 500 – 700 м.
Командир батареї подав команду на ураження цілі та підготовку даних по
цілі. Ціль була не спостережна тому одразу перейшли до стрільби на ураження.
Після виконання вогневого завдання першою бойовою машиною вона
самостійно залишила вогневу позицію та перемістилися в район заряджання.
В цей час друга бойова машина, яка була вже зорієнтована командиром
другого вогневого взводу, та перебувала в готовності до виконання наступного
вогневого завдання одразу приступила до його виконання.
Після виконання вогневого завдання другою бойовою машиною вона
також самостійно залишила вогневу позицію та перемістилася в район
заряджання.
В цей час третя бойова машина, яка вже зорієнтована командиром другого
вогневого взводу, та перебувала в готовності до виконання наступного вогневого
завдання одразу приступила до його виконання.
Після виконання вогневого завдання третья бойова машина самостійно
залишила вогневу позицію та перемістилася в район заряджання.
В цей час перша та друга машини зайняли вогневі позиції в районі № 2, та
перебували в готовності до виконання вогневого завдання в районі очікування.
Друга вогнева позиція може знаходитися як за першою позицією в глибину
так і попереду неї, відстань між першою та другою вогневими позиціями повинна
складати 800 – 1000 м. Так само виконуються наступні вогневі завдання з району
вогневих позицій № 2, після виконання яких батарея залишає визначений район
та здійснює переміщення в один з районів очікування.
49
Варіант 1
Район ВП №2 Район ВП №1
800-1000 м
3 БМ 3 БМ
500-600 м
Район КВ після орієнтування 2 БМ
заряджання переміщується к 3 БМ
Район очікування
2 БМ
2 БМ
КВ-СОБ після виконання
завдання 1 БМ переміщується к 2
БМ, з якої виконує завдання
49
КВ-СОБ
1 БМ після виконання
завдання з району ВП №1
1 БМ після виконання 1 БМ переміщується в район
1 БМ після заряджання
завдання самостійно займає район ВП №2 в заряджання, після чого
переміщується в район 1 БМ займає район ВП №2
готовності до виконання
очікування завдання після прибуття
КВ-СОБ з 3 БМ
Рисунок 8 – порядок дій батареї під час виконання вогневих завдань методом артилерійської
каруселі в районі заряджання.
50
Варіант 2
Район ВП №2 Район ВП №1
800-1000 м
3 БМ Район
3 БМ
очікування №1
500-600 м
Район КВ в готовності до висування з
очікування №2 кожної з БМ, в разі виконання
одночасно двох завдань
2 БМ
2 БМ
КВ-СОБ з отриманням завдання
висувається з 1 БМ, після виконання
нею завдання повертається до району
50
очікування №1
КВ-СОБ
1 БМ з отриманням завдання
висувається з району
очікування №1 в район ВП
№1, після виконання завдання
1 БМ після виконання 1 БМ після заряджання переміщується в район
завдання з району ВП №2 знаходиться в районі 1 БМ очікування №2, де проводить
переміщується в район очікування №2 в готовності заряджання
до виконання завдання з
зосередження 1 БМ
району ВП №2
Рисунок 9 – порядок дій батареї під час виконання вогневих завдань методом артилерійської
каруселі в районах очікування.
51
4.1.1. Позитивний бойовий досвід застосування військ
Використання крупномасштабних фотосхем (аерофотознімків) та онлайн

відеофіксації за допомогою БпЛА місцевості дозволяє ефективніше планувати
бій, вогневе ураження противника, здійснювати управління підрозділами.
4.1.1.1. Тактичне маскування

З метою забезпечення безпеки застосування військ організовувалося
ретельне маскування вогневих позицій артилерійських підрозділів, підрозділів
протиповітряної оборони, озброєння та військової техніки на вогневих позиціях
для чого використовувався рельєф місцевості, наявні споруди інфраструктури, в
тому числі і для захисту особового складу, озброєння і військової техніки від
ураження осколками мін та артилерійських снарядів артилерії противника,
широко використовувалися штатні маскувальні комплекти враховуючи погодні
умови та пору року та під час підготовки до бою (бойових дій) на озброєння та
військову техніку наносився камуфляж.
4.1.1.2. Вогневе ураження противника

Використання артилерійської радіолокаційної станції (далі – РЛС)
дозволяло ефективно вести контрбатарейну боротьбу.
Топогеодезична прив’язка вогневих позицій здійснювалась за допомогою
приладів GPS навігації (використовуючи прилади БАЗАЛЬТ СН-3003,
батарейний комп’ютер NOMAD, навігатори типу GARMIN); контроль
топогеодезичної прив’язки здійснювався також приладами GPS навігації.
Вибір вогневих позицій здійснювався таким чином, щоб унеможливити
коректування вогню противника по наших позиціях (подалі від населених
пунктів, багатоповерхівок, шляхів, териконів, башт, вишок, ймовірних місць
пересічення з місцевим населенням, місць перебування (позицій) підрозділів
ЗС України).
Фортифікаційне обладнання вогневих позицій підрозділів артилерії
забезпечувало їх живучість за умови постійного вогневого впливу противника.
Обробка даних, які отримувались від старшого начальника здійснювалася
на КП дивізіону за допомогою планшетів з програмним забезпеченням для
артилерійських підрозділів (особливо відмічається якісна робота артилерійської
програми з вбудованими картами GOOGLE, Генеральним штабом ЗС України
(програма розроблена програмістами АРМІЇ SOS для файлів АPK ).
Охорона та оборона вогневих позицій артилерійських підрозділів
здійснювалася приданим підрозділом, що дозволяло виконувати завдання без
відриву особового складу артилерійських підрозділів для організації охорони та
оборони під час бойової роботи на вогневих позиціях.
52
Застосовувалися такі способи дій, як артилерійська карусель, ведення
вогню з тимчасових вогневих позицій, ведення вогню напівпрямим наведенням.
В процесі виконання вогневих завдань виникала необхідність ведення
вогню кожною гарматою, бойовою машиною БМ-21 по окремій цілі: кожна
окрема гармата наводилася на окрему ціль, таким чином здійснювалось вогневе
ураження одразу всіх цілей.
4.1.1.3. Інші особливості

Використання навігаційних планшетів із програмним забезпеченням
“Армія SOS” значно полегшувало визначення координат вогневих позицій
противника.
4.1.2. Негативний досвід застосування військ
4.1.2.1. Розвідка
Відсутність підтвердженої розвідувальної інформації (координат позицій,
вогневих засобів противника), недостатня кількість сил і засобів всіх видів
розвідки, відсутність сучасних технічних засобів розвідки значно ускладнювали
дій загальновійськових підрозділів та порядку організації вогневого ураження
противника, що в свою чергу призводило до витрати значної чисельності
боєприпасів.
4.1.2.2. Бойова охорона

Відсутність штатного підрозділу охорони та оборони артилерійських
підрозділів робить артилерійські підрозділи вразливими для дій ДРГ противника.
4.1.2.3. Організація взаємодії

Організація взаємодії із сусідами в ході виконання завдань (б ТрО,
частинами (підрозділами СВ ЗУ України)) була організована на низькому рівні:
не завжди було відомо про бойові порядки сусідів, що впливало на
ефективне ведення вогню.
4.1.2.4. Особливості орієнтування на місцевості

Належна кількість приладів нічного бачення унеможливлювало ведення
бойових дій вночі та у складних умовах, що в свою чергу ускладнювало
орієнтування на місцевості.
4.1.2.5. Вогневе ураження противника

Наявні на той час артилерійські РЛС для ведення контрбатарейної
боротьби унеможливлювало виявлення декілька вогневих засобів противника.
Проблемними питаннями, які виникали під час ведення бойових дій були:
розрахунки вказують, що нанесення більшого вогневого ураження об’єкту
противника за рахунок збільшення тривалості вогневої підготовки ведуть до
збільшення витрат боєприпасів;
зношеність стволів артилерійських гармат;
реактивні снаряди до БМ-21 не всі були технічно справні;
53
недостатня кількість приладів нічного спостереження (особливо для водіїв
під час руху вночі), тепловізорів, далекомірів, планшетів з програмним
забезпеченням для артилерійських підрозділів, радіостанцій типу MOTOROLA,
агрегатів живлення.
4.1.2.6. Організація зв’язку

Під час виконання бойових завдань виникали труднощі в організації
зв’язку із розрахунками артилерійських, мінометних, реактивних систем
(через відсутність часу на перепрошивку радіостанцій та їх недостатня
кількість).
5. ВТРАТИ В ОСОБОВОМУ СКЛАДІ, ОВТ
5.1. Втрати в особовому складі
№
Втрати Свої війська Противник
з/п
1 Безповоротні 6 військовослужбовців До 26-34 чоловіка
2 Санітарні 19 військовослужбовців
5.2. Втрати в ОВТ
№
Втрати Свої війська Противник
з/п
1 122 мм Г Д-30 – 3 од.;
Знищені Втрат не має. мінометів калібру 120 мм –2 од.
АТТ –5 од.

СТРУКТУРАМ З ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ПІДГОТОВКИ, ВИКОНАННЯ
БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ ВІЙСЬКОВИМИ ЧАСТИНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ)
6.1. Рекомендації начальникам навчальних центрів (шкіл) ЗС України

з організації індивідуальної (базової загальновійськової, фахової) та
колективної підготовки
Під час організації навчального процесу передбачати додаткову тематику

(заняття) та виділення додаткового часу до діючих програм (індивідуальної,
фахової) підготовки з навчання військово-облікових спеціальностей, які
визначають боєздатність відділення (екіпажу, пари, обслуги, розрахунку)
підготовку рядового, сержантського складу за суміжними військово-обліковими
спеціальностями з вогневої, тактичної (тактико-спеціальної, спеціальної)
підготовки враховуючи особливості бою.
Аналіз залежності ймовірності ураження цілей від дальності стрільби та
рівня підготовки екіпажів (розрахунків) під час ведення бойових дій вказує, що
успішність дій відмінно (добре) підготовлених екіпажів (розрахунків) у
2 – 2,5 рази вище, ніж екіпажей (розрахунків), які підготовлені задовільно, а у
54
порівнянні до екіпажів (розрахунків) з початковим рівнем
підготовки – у 5 – 8 разів.
Набуття мінімально необхідних практичних навиків сержантським
складом загальновійськових підрозділів щодо корегування вогню артилерії.
6.2. Рекомендації начальнику центру імітаційного моделювання

Міжнародного центру миротворчості і безпеки, начальникам центрів
підготовки підрозділів ЗС України, командирам військових частин
(підрозділів) з організації колективної підготовки військових частин та
підрозділів:
6.2.1. Враховуючи об’єктивні умови, загальний порядок роботи

командира і штабу з отриманням бойового завдання має бути основою
(підґрунтям), бути гнучким процесом, а не сталим керівництвом, та
дозволяти відхилятися від жорсткого дотримання встановленого порядку
роботи.
6.2.2. З підготовки підрозділів
6.2.2.1. Під час проведення тактичних (тактико-стройових) занять,

тактичних (тактико-спеціальних) навчань звертати увагу та передбачити
проведення додаткових занять:
з використання командирами всіх ланок управління крупномасштабних
карт (схем), GPS навігаторів для полегшення орієнтування на незнайомій
місцевості та в населених пунктах, особливо вночі;
з створення бойових порядків, які б забезпечували успішне виконання
бойових завдань із врахуванням стану, положення, характеру дій противника та
умов обстановки, що склалася;
зі створенням системи вогневого ураження противника, особливо з
порядку ведення вогню артилерійськими системами (гаубицями, мінометами) –
використовуючи при цьому спосіб мортирної стрільби в умовах міської
забудови;
з використання зручних за розміром та масштабом топографічних карт у
поєднанні із сучасними допоміжними приладами навігації.
6.2.2.2. Передбачати створення окремих елементів бойових порядків –

розвідувально-ударних комплексів із широким використанням всіх наявних
технічних засобів розвідки, в тому числі безпілотних авіаційних комплексів
та засобів вогневого ураження (зі складі артилерійських підрозділів).
Забезпечити технічні засоби розвідки відповідним програмним
забезпеченням що дозволить вести постійний обмін (моніторинг) інформацією:
про склад, стан, положення, характер дій противника (тактичну обстановку);
передавати сигнали бойового управління і оповіщення, розпорядження
(накази) та команди в режимі реального часу; полегшує орієнтування
командирів тактичної ланки управління на місцевості, особливо в
55
урбанізованій місцевості, вночі, в умовах обмеженої видимості та в умовах
протидії військ противника.
Довідково: Наприклад, існуюча вітчизняна розробка – бортова інформаційна система
“Hermes – 2”, максимальні показники ефективності якої досягаються завдяки її інтеграції зі
штатними засобами зв’язку, які є на озброєнні десантно-штурмових (парашутно-десантних,
аеромобільних) підрозділів, дозволить працювати в умовах протидії засобів РЕБ противника,
забезпечить надійне шифрування даних радіообміну.
Начальник Центру оперативних стандартів і методики

підготовки Збройних Сил України
полковник Святослав ЩЕРБИНА
“ 16 ” липня 2021 року
56
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ)
ДЛЯ ВСІХ ВИВЧЕНИХ УРОКІВ БОЙОВОГО ДОСВІДУ
1. Аналізи з описом бою (бойових дій, бойових зіткнень, виконання

бойового (спеціального) завдання, резонансних подій, які призвели до загибелі,
поранень, травмування військовослужбовців, знищення та пошкодження ОВТ, за
бойовим досвідом отриманим в Операції об’єднаних сил на території Донецької
та Луганської областей, за період з 2014 по 2016 рік.
2. Тимчасовий порядок оформлення оперативних (бойових) документів,
ВКДП 5(3)-00(01).02, затверджений наказом Генерального штабу Збройних Сил
України від 11.09.2020 року № 140.
ДЛЯ ВИВЧЕНОГО УРОКУ І
1. Тимчасовий Бойовий статут механізованих військ Сухопутних військ

Збройних Сил України, частина І (бригада), БП 3-(01,04)11(55).01, затверджений
та введений в дію наказом Командувача Сухопутних військ ЗС України від
09.03.2021 № 152.
2. Бойовий статут СВ ЗСУ, частина ІІ, (батальйон, рота), введений в дію
наказом командувача Сухопутних військ ЗС України від 30.12.2016
№ 605 (зі змінами: від 11.11.2017 №564; від 02.08.2018 №454).
3. Бойовий статут СВ ЗСУ, частина ІІІ (взвод, відділення, екіпаж), введений
в дію наказом Командувача Сухопутних військ ЗС України
від 02.08.2018 від 25.05.2016 № 238 (зі змінами: від 29.03.2018 №185;
від 02.08.2018 №454).
4. Методичні рекомендації “Щодо утримання та обслуговування
інженерних загороджень (за досвідом проведення ООС (раніше АТО)”,
ТКП 10-93(03).01, затверджені начальником Генерального штабу ЗС України
11.09.2020.
5. Методичні рекомендації “Порядок оформлення та ведення документів
про інженерні загородження (за досвідом проведення ООС (раніше АТО)”,
ВП 3-24(11).01, затверджені Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил
України 01.06.2021.
6. Методичні рекомендації “Боротьба з безпілотними літальними
апаратами (за досвідом проведення ООС (раніше АТО)”, ВП 7-00(03).01,
затверджений начальником Головного управління ЗС України – заступником
начальника Генерального штабу ЗС України 13.04.2019.
ДЛЯ ВИВЧЕНОГО УРОКУ ІІ
1. Бойовий статут “Військових частин та підрозділів розвідки Сухопутних

Військ Збройних Сил України (Батальйон, рота), (за досвідом проведення ООС
(раніше АТО), затверджений та введений в дію наказом Командувача
Сухопутних військ Збройних Сил України від 03.06.2017 № 245дск.
57
2. Настанова “З тактичної розвідки”, (за досвідом проведення ООС
(раніше АТО), затверджена та введена в дію наказом Командувача Сухопутних
військ Збройних Сил України від 03.06.2017 № 246 дск.
3. Керівництво “Дії в ночі та в умовах обмеженого бачення (за досвідом
проведення ООС (раніше АТО)”, ВКДП 7(3)-00(03).01, затверджений
начальником Головного управління ЗС України – заступником начальника
Генерального штабу ЗС України 19.06.2019.
4. Методичні рекомендації “Командиру підрозділу по застосуванню БпАК
тактичного рівня (за досвідом проведення ООС (раніше АТО)”, ВП 7-46(12).01,
затверджені Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України 29.09.2018.
ДЛЯ ВИВЧЕНОГО УРОКУ ІІІ
1. Бойовий статут артилерії Сухопутних Військ Збройних Сил України,

частина II (Дивізіон, батарея, взвод, гармата), БП 3-(07)03(56-58).02,
затверджений та введений в дію наказом Командувача Сухопутних військ
Збройних Сил України від 18.05.2020 № 376.
2. Методичний посібник “Бойове застосування дивізіону артилерійської
розвідки (батареї управління і артилерійської розвідки)”, ТКП 3-07(11)56(57).01,
затверджений Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил
України 13.08.2020.
58
ДЛЯ ЗАМІТОК
59
60
61
62

ТКП 7 0016201 04 Збірник вивчених уроків бойового досвіду Ч ІV

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ТКП 7 0016201 04 Збірник вивчених уроків бойового досвіду Ч ІV

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ТКП 7-00(162)01.

Тактична публікація ЛИПЕНЬ 2021

Тактична публікація “Збірник вивчених уроків бойового досвіду,

Головною метою вивчення та впровадження досвіду у ЗС України

Вивчення досвіду (англ., Analysis) – один із основних етапів процесу

1. АНАЛІЗ ОБСТАНОВКИ ТА ДІЙ ПРОТИВНИКА ДО ПОЧАТКУ

1.1. Загальна обстановка що склалась у липні 2017 року в районі

Протягом липня 2017 року обстановка в районі проведення АТО в цілому

1.2. Часткова обстановка станом на 20.07.2017

По рубежу зах. ок. ОЛЕКСАНДРІВКА, півн. зах. ок. ТРУДІВСЬКОГО

1.3. Ймовірний характер дій противника

Імовірним замислом противника передбачалось на протягом двох діб

1.4. Бойове завдання омбр

Противник Наші війська

4. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ

4.1. Висновки за результатами дій своїх військ

4.1.1. Позитивний бойовий досвід бойового зіткнення

З 04.15 до 07.37 20.07.2017 особовий склад мр мб омбр в обмеженій

4.1.2. Негативний бойовий досвід бойового зіткнення

4.1.2.1. Особовий склад ВОП 0003 зайняв бліндажі та перекриті щілини,

4.1.2.2. О 04.43 старший на ВОП 0003 із запізненням (через 28 хв. після

4.1.2.3. Прибуття з запізненням (через 55 хв.) після початку бою) особового

4.1.2.4. Відсутність на озброєнні підрозділів омбр ефективних засобів

4.1.2.7. Низька укомплектованість основних бойових підрозділів

4.2. Втрати в особовому складі та ОВТ (наведені в таблицях 1, 2)

4.3. Висновки по діям противника

4.3.1. Штурмові дії ретельно планувались і готувались протягом тривалого

4.3.2. Була організована та протягом всього часу підтримувалась тісна

4.3.3. Вогневе ураження наших підрозділів здійснювалось шляхом

4.3.5. Вогневе ураження наших підрозділів здійснювалось способом

4.3.6. Починаючи з 04.35, постійно здійснювалась дорозвідка маршрутів

4.3.7. Штурмові дії противника показали спроможність організувати та

4.4. Особливості дій противника

4.4.1. Під час підготовки до активних бойових дій

4.4.1.1. В рамках підготовки до активних дій з метою планування

4.4.1.2. З метою нанесення вогневого ураження підрозділам омбр та

4.4.1.3. В період з 04.14 до 05.02 20 липня 2017 в роботі радіомереж

4.4.2.1. Дії груп противника (штурмова та ДРГ до 10 – 15 осіб)

4.4.2.2. Особовий склад штурмових груп був добре фізично та тактично

5.1. Рекомендації начальникам навчальних центрів (шкіл)

Під час організації навчального процесу передбачати додаткову тематику

5.2. Рекомендації командирам військових частин (підрозділів) в ході

Під час проведення тактичних (тактико-стройових) занять, тактичних

УРОК ІІ. ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ДОЗОРІВ

1. АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ ТА ДІЙ ПРОТИВНИКА (ОБСТАВИНИ)

1.1. Загальна обстановка у районі проведення АТО у

У вересні – грудні 2014 року інтенсивність бойових дій в районі

Розвідувальні підрозділи механізованих, танкових та аеромобільних

2. ХРОНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ДОЗОРІВ

2.1. Загальні положення

Розвідувальні дозори (далі – РД) призначались зі складу розвідувальних

2.2. Порядок виконання завдання

Під час виконання завдань РД (РГ) витримувався наступний алгоритм дій:

2.3. Результати ведення розвідки в районі міста Докучаєвськ

Розвідувальною групою із складу роти глибинної розвідки орб, в жовтні

Рисунок 5 – дії розвідувальної групи орб в районі м. ДОКУЧАЄВСЬК.

2.4. Дії розвідувальної групи в районі населених пунктів

Дії розвідувальної групи зі складу взводу роти глибинної розвідки орб

Рисунок 6 – схема дій розвідувальної групи зі складу взводу роти

2.5. Робота розвідувальних груп на ділянці КРАСНОГОРОВКА –

Робота розвідувальних груп зі складу розвідувальної роти орб на ділянці

Рисунок7 – схема дій розвідувальних груп зі складу розвідувальної роти

3. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ