1

ВП 1-00(160)03.01

ІНСТРУКЦІЯ
ПРОТОКОЛИ НАДАННЯ
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
В БОЙОВИХ (ЕКСТРЕМАЛЬНИХ)
УМОВАХ

БЕРЕЗЕНЬ 2021
ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
обмежень для розповсюдження немає.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ МОРАЛЬНО-
ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
2
 1
Прим. № ____

ВП 1-00(160)03.01-
00(03).01
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник Генерального штабу
Збройних Сил України
генерал-лейтенант

Сергій КОРНІЙЧУК
“ __ ” ____________ 2021 року

ІНСТРУКЦІЯ
ПРОТОКОЛИ НАДАННЯ
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
В БОЙОВИХ (ЕКСТРЕМАЛЬНИХ)
УМОВАХ

Військова навчально-
методична публікація БЕРЕЗЕНЬ 2021
військовим організаційним ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
структурам щодо надання обмежень для розповсюдження немає.
психологічної допомоги ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ МОРАЛЬНО-
військовослужбовцям ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Збройних Сил України ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
 2

ПЕРЕДМОВА

Ця військова навчально-методична публікація “Інструкція “Протоколи

надання психологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України в
бойових (екстремальних) умовах” (далі – Інструкція) розроблена робочою
групою офіцерів управління психологічного забезпечення Головного управління
морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України.
Інструкція передбачена для застосування, як стандартні протоколи
надання психологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України.
Усі питання, що стосуються цієї Інструкції, надсилати до Головного
управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України на
такі адреси: 030168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, Головне управління
морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, ТКМ “Дніпро”
cherg@guvspr.dod.ua, ТКМ “Сєдо-М” – індекс 354 (контактний телефон
розробників для надання зауважень та пропозицій – 229-26).
 3

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 2
ЗМІСТ 3
ВСТУП 5
ПОСИЛАННЯ НА ВІЙСЬКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ 6
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 7
БАГАТОРІВНЕВА СИСТЕМА ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ 9
1 ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ЗБРОЙНИХ СИЛ
УКРАЇНИ
ПСИХОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У 10
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В БОЙОВИХ
2
(ЕКСТРЕМАЛЬНИХ) УМОВАХ, ТА ПОРЯДОК НАДАННЯ
ПЕРВИННОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
ПРОТОКОЛИ НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ 11
3 ОСОБОВОМУ СКЛАДУ В БОЙОВИХ (ЕКСТРЕМАЛЬНИХ)
УМОВАХ
Протокол надання психологічної допомоги 11
3.1 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
гніві, злості, агресії
Протокол надання психологічної допомоги 13
3.2 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
ступорі
Протокол надання психологічної допомоги 15
3.3 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
апатії
Протокол надання психологічної допомоги 17
3.4 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
руховому збудженні
Протокол надання психологічної допомоги 19
3.5 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
страху
Протокол надання психологічної допомоги 21
3.6 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
підвищеній тривожності
Протокол надання психологічної допомоги 23
3.7 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
паніці
Протокол надання психологічної допомоги 25
3.8 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
нервовому тремтінні
Протокол надання психологічної допомоги 27
3.9 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
мареннях та галюцинації
 4

Протокол надання психологічної допомоги 29

3.10 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
плачі
Протокол надання психологічної допомоги 31
3.11 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
істериці
Протокол надання психологічної допомоги 33
3.12 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
горюванні (гостра реакція на втрату)
Протокол надання психологічної допомоги 35
3.13 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах при
виявленні суїцидальних намірів
Протокол надання психологічної допомоги 37
3.14 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах після
скоєння незавершеного суїциду
Протокол надання психологічної допомоги 39
3.15 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах, які
стали свідками скоєння суїциду у підрозділі
Протокол надання психологічної допомоги 41
3.16 військовослужбовцям в бойових (екстремальних) умовах, які
відмічають проблеми зі сном
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ) 43
ДЛЯ ЗАМІТОК 44
 5

ВСТУП

Важливим елементом набуття сумісності з іншими складовими сил

оборони та збройними силами країн-партнерів, зокрема членів НАТО,
є стандартизація процедур надання психологічної допомоги, у першу чергу під
час спільного виконання завдань в бойових (екстремальних) умовах.
Застосування стандартизованих алгоритмів (протоколів) надання психологічної
допомоги дозволить привести систему роботи офіцерів-психологів та
командирів підрозділів первинної ланки до єдиного бачення.
Від спроможності командирів (начальників) та військовослужбовців
виявляти ознаки негативних психічних реакцій і станів, правильно
організовувати та надавати першу психологічну допомогу багато в чому
залежить ефективність виконання службових і бойових завдань військовими
частинами (підрозділами) Збройних Сил України.
Основними завданнями психологічної допомоги в бойових
(екстремальних) умовах є:
подолання кризових психічних станів військовослужбовців;
відновлення психологічної витривалості військовослужбовців та їх
психічної стійкості до впливу стресових чинників бойової обстановки
(екстремальної ситуації);
відновлення у військовослужбовців необхідного рівня психологічної
готовності до виконання завдань.
Надання психологічної допомоги включає в себе три основні етапи:
виявлення ознак наявного стану військовослужбовця або групи
(діагностика);
первинна психологічна допомога;
психологічна допомога та психологічний супровід військовослужбовця
або групи.
Сьомий рік Україна захищає свою територіальну цілісність від агресії
Російської Федерації. Військовослужбовці Збройних Сил України набувають
бойового досвіду та психологічно загартовуються. Їх психіка піддається
надмірним випробуванням, пов’язаним як з постійним перебуванням у стані
напруги та готовності до відбиття можливої атаки противника, так і з умовами
службово-бойової діяльності, що не дозволяють повноцінно відпочивати,
відновлювати свою емоційно-вольову сферу та психічне здоров’я.
Беручи до уваги виклики гібридної війни з російсько-терористичними
військами, перед системою психологічного забезпечення Збройних Сил України
постає нагальна потреба в застосуванні сучасних ефективних підходів до
надання психологічної допомоги особовому складу, заснованих на принципах,
які прийняті в арміях країн-членів НАТО.
Розробники викладених в цій Інструкції протоколів психологічної
допомоги розраховують на їх якісне застосування особовим складом , а також на
його усвідомлення важливості та своєчасності такої роботи під час виконання
бойових (екстремальних) завдань в інтересах ефективного виконання завдань та
збереження психічного здоров’я кожного військовослужбовця.
 6

ПОСИЛАННЯ НА ВІЙСЬКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ

Позначка військової
публікації Повне найменування військової публікації
1 2
а) Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України
від 28.07.2020 № 99 “Про затвердження Положення
про пункти психологічної допомоги у Збройних
Силах України”
б) Порадник для командирів “Подолання бойового
ВП стресу у військових підрозділах”, введений в дію
1-00(160)03.01 начальником Генерального штабу Збройних Сил
України від 29.04.2020
 7

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Психологічна допомога особовому складу в бойових (екстремальних)

умовах – це комплекс психологічних заходів відновлювального характеру,
спрямованих на подолання негативних психологічних наслідків впливу чинників
бойової обстановки (екстремальної ситуації) та відновлення психічних станів
військовослужбовців для належного виконання завдань за призначенням.
Агресивна поведінка – один з мимовільних способів, яким організм
людини “намагається” знизити високу внутрішню напругу.
Апатія – стан, який супроводжується емоційною пасивністю, байдужістю
до оточуючого, відсутність бажань цікавості. Відбувається на фоні зниженої
фізичної та психологічної активності. Буває короткостроковою та
довготривалою.
Горе – це нормальна, природна, необхідна й пристосувальна відповідь на
втрату. Людина в більшості випадків переживає його без професійної допомоги,
проте іноді спостерігається гостра реакція на втрату.
Завершений суїцид – дії особи, наслідком яких є її смерть.
Істерика – це стан, коли дуже важко чимось допомогти самому собі, тому
що у цей момент людина знаходиться в дуже напруженому емоційному стані і
погано розуміє, що відбувається з нею і навколо неї.
Незавершений суїцид (суїцидальна спроба або парасуїцид) – акт
навмисного самоушкодження особи, що не призводить до її смерті, але викликає
поранення (травму) і на певний час призводить до зниження продуктивності
праці чи втрати працездатності.
Нервове тремтіння – мимовільні швидкі ритмічні коливальні рухи
кінцівок або тулуба, викликані м’язевими скороченнями.
Основні ознаки марення − це хибні уявлення або висновки,
в помилковості яких постраждалого неможливо переконати.
Панічний напад – це сильне відчуття страху та/або внутрішнього
дискомфорту, що виникає у людини несподівано, зазвичай без
симптомів − передвісників, що супроводжується лякаючими фізичними
симптомами у вигляді раптового серцебиття, задухи, болі в грудях,
запаморочення, сильної слабкості, відчуття нереальності того, що відбувається і
власної зміни. При цьому майже завжди з’являється страх раптової смерті,
втрати контролю над собою або страх збожеволіти.
Переляк – це миттєва реалізація вродженої, інстинктивної програми дій з
метою збереження цілісності організму в ситуації дії загрожуючих подразників.
Плач – це емоційна реакція, яка проявляється у людини під час
переживання як позитивних так і негативних емоцій.
Пункт психологічної допомоги – визначене місце призначене для
надання психологічної допомоги військовослужбовцям військових частин
Збройних Сил України під час виконання завдань за призначенням
(поза пунктами постійної дислокації).
 8

Рухове збудження виникає переважно після сильного переляку, відразу

після отримання звістки про трагічну подію або якщо людині потрібно чекати
(наприклад, як чекають результати важкої операції).
Сон – це біологічна функція, яка дуже важлива для нормального
функціонування людини.
Страх – це відчуття, яке оберігає людину від ризикованих, небезпечних
вчинків, протре позбавляє здатності адекватно думати, діяти.
Ступор – одна з найсильніших захисних реакцій організму. Вона наступає
після найсильніших нервових потрясінь (вибух, напад, жорстоке насильство та
ін.), коли людина затратила на виживання стільки енергії, що сил на контакт з
навколишнім світом вже немає.
Суїцид – акт самогубства, усвідомлене самоусунення з життя під впливом
гострих психотравмуючих ситуацій, коли власне життя, як найвища цінність,
втрачає для людини сенс.
Суїцидальні наміри – прийняття рішення про самогубство
та безпосереднє спонукання до суїцидальних дій.
Тривога – це емоційний стан, що виникає в ситуації невизначеної
небезпеки і виявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій. Її нерідко
називають безпричинним страхом, оскільки вона пов’язана з неусвідомлюваним
джерелом небезпеки.
 9

1. БАГАТОРІВНЕВА СИСТЕМА ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ

ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

1.1. Психологічна допомога під час виконання завдань має ешелонований

характер, а саме:
безпосередньо в місцях виконання завдань (в підрозділах);
в пунктах психологічної допомоги військових частин;
у спеціалізованих медичних та реабілітаційних закладах.

1.1.1. Первинну психологічну допомогу безпосередньо на глибині ротних

та взводних опорних пунктів, в бойових порядках надають
(посилання б):
військовослужбовці відділень (груп, екіпажів, розрахунків), які в системі
індивідуальної підготовки, під час занять з психологічної підготовки,
навчаються виявляти ознаки психологічних реакцій в бойових (екстремальних)
умовах, надавати первинну психологічну допомогу співслужбовцям та володіти
методами самодопомоги;
сержантський (старшинський) склад, які проходять підготовку із питань
контролю за стресом у військових підрозділах під час навчання на курсах
лідерства та фахових курсах для сержантів у навчальних центрах (школах
сержантів);
командири ротної та взводної ланок, які мають базову підготовку з
військової психології, яку здобувають під час навчання у вищих військових
навчальних закладах;
позаштатні групи спостереження за суїцидальної поведінкою
військовослужбовців.

1.1.2. Психологічна допомога військовослужбовцям на пунктах

психологічної допомоги надається (посилання а):
офіцерами-психологами (психологами);
фахівцями медичної служби;
військової священиками (капеланами);
іншими фахівцями, за потреби.

1.1.3. Допомога військовослужбовцям у спеціалізованих медичних та

реабілітаційних закладах здійснюється за рекомендаціями офіцерів-психологів
та фахівців медичної служби.
 10

2. ПСИХОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В БОЙОВИХ (ЕКСТРЕМАЛЬНИХ)
УМОВАХ, ТА ПОРЯДОК НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
ДОПОМОГИ

2.1. В умовах виконання бойових (екстремальних) завдань найбільш

поширеними реакціями військовослужбовців є наступні:
агресивна поведінка;
ступор (заціпеніння);
апатія;
рухове збудження;
страх (жах);
підвищена тривожність;
паніка;
нервове тремтіння;
галюцинаційні переживання та марення;
плач;
істерика;
гостра реакція горя при втраті близької людини (товариша);
суїцидальна спроба;
незавершений суїцид;
завершений суїцид;
проблеми зі сном.

2.1.1. Першу психологічну допомогу особі, яка має прояви зазначених

реакцій надає військовослужбовець, який першим виявив ознаки таких реакцій,
одразу після забезпечення особистої безпеки (життя та здоров’я) людини, у тому
числі після надання першої медичної допомоги.

2.1.2. Порядок надання першої психологічної допомоги передбачає

виконання наступних дій:
максимально убезпечити військовослужбовця, який потребує допомоги, за
потреби надати необхідну першу медичну допомогу, а також за можливості
спробувати прибрати чинник, який спровокував реакцію військовослужбовця;
оцінити найбільш суттєві ознаки, тип реакції;
за можливості дати людині попити, зігріти, нагодувати, відпочити;
вислухати, емоційно і соціально підтримати військовослужбовця, який
потребує допомоги (не перебивати, не квапити, демонструвати зацікавленість),
за можливості покликати його близького побратима, при цьому не бажано
заставляти говорити про ситуацію, що відбулася, давати оцінок тому, що людина
зробила чи не зробила, її емоціям;
якщо стан військовослужбовця дозволяє, то давати йому команди щось
роботи, називаючи на ім’я;
за командою безпосереднього командира організувати подальше надання
допомоги на пункті психологічної допомоги чи в медичному пункті.
 11

3. ПРОТОКОЛИ НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ОСОБОВОМУ СКЛАДУ В

ЕКСТРЕМАЛЬНИХ (БОЙОВИХ) УМОВАХ
3.1. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах при
гніві, злості, агресії
Агресивна поведінка – один з мимовільних способів, яким організм людини “намагається” знизити високу
внутрішню напругу. Прояв злості, гніву або агресії може зберігатися достатньо тривалий час і заважати самому
постраждалому або оточуючим.
Гнів і злість часто відчувають люди, які переживають нещастя − це природні відчуття. Тому, якщо ти відчуваєш
гнів, необхідно дати йому вихід таким чином, щоб це не зашкодило ні тобі, ні оточуючим. Доведено, що люди, які
приховують і придушують агресію, мають більше проблем із здоров’ям, ніж ті, які уміють свій гнів виражати. Протокол
дій військовослужбовців при ознаках гніву, злості або агресії у побратима наведений у таблиці 1.
Таблиця 1

Ознаки
• Роздратування,
невдоволення, гнів, які особа
нездатна стримувати.
• Агресія не прив’язана
до конкретного предмету –
вона може бути перенесена
на будь-кого чи будь-що,
привід неважливий.
• Нанесення оточуючим
ударів руками, ногами,
використання будь-яких
предметів для підвищення
“руйнівної сили”,
Протокол дій військовослужбовців при гніві, злості, агресії
Дії безпосереднього
Дії співслужбовця
командира (начальника)
1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Визначте небезпечність дій
себе і побратима, який потребує військовослужбовця для
допомоги. оточуючих і нього самого.
Усі наступні дії виконуйте з Прийміть рішення і дайте
врахуванням фактору небезпечності відповідне розпорядження
ситуації. Заберіть зброю за першої про необхідність ізоляції і
нагоди, або від’єднайте магазин. постійного нагляду (для
2. Намагайтесь знайти причину, яка виключення можливості
спровокувала виникнення агресії. суїциду).
3.Використайте “захоплення” 2. Прийміть рішення про
(просуньте свої руки під пахви необхідність тимчасового
побратима, пригорніть його до себе й усунення від виконання
злегка перекиньте на себе). Пояснюйте службових обов’язків,
11
Дії офіцера-психолога (психолога)
1. Визначте психологічний статус
військовослужбовця.
2. За потреби застосуйте методи
релаксації, заспокійливе дихання
(глибокий вдих у живіт і повільний
видих), вправи на розтягування
м’язів, які знімають напруження і
вправи на заземлення, також
запропонуйте відпочити, якщо
бурна реакція призвела до
нервового виснаження.
3. Надайте консультацію з метою
визначення психологічних
особливостей, які стали підґрунтям
для
 12

Ознаки
неконтрольоване прагнення
знищити вщент - нездатність
зупинитися.
• Словесні образи,
прискіпливість, лайка, пошук
приводу, щоб виплеснути
лють. Саркастична образлива
критика.
• М’язове напруження
(пружинна хода, можливо
незначний тремор рук, ніг від
напруження, різкі “рвані”
рухи (нездатність робити
плавні рухи), напружені
м’язи обличчя. Мова різка,
Дії безпосереднього
Дії співслужбовця
командира (начальника)
йому що Ви робите, щоб Ваші дії не повідомте по своє рішення
сприйняли, як напад і привід для безпосереднього командира
агресії. (начальника).
5. Ізолюйте від оточення, відведіть у 3. Організуйте (за
безпечне місце. підпорядкованістю)
6.Демонструйте доброзичливість, не консультацію психолога на
сперечайтесь, не звинувачуйте, навіть пункті психологічної
якщо ви не згодні з ним – не давайте допомоги.
йому приводу для розгортання 4. Організуйте (за
суперечки. підпорядкованістю)
Не конфронтуйте! В усьому направлення на консультацію
погоджуйтеся, поки не заберете зброю психолога до пункту
і не знизите рівень емоційної напруги. психологічної допомоги.
7. Дайте можливість “випустити пар” –
виговоритись, побити спортивну грушу
Продовження таблиці 1
Дії офіцера-психолога (психолога)
реагування на стресову ситуацію
агресивною поведінкою.
4. За необхідності рекомендуйте
начальнику медичної служби
направити військовослужбовця на
консультацію лікаря.
5. Навчайте військовослужбовців з
проявами агресії методам контролю
гніву.
6. Навчайте релаксаційним вправам
та заспокійливому диханню, як
способам зниження напруження,
збудження.
7. При тривалому збереженні
підвищеного м’язового тонусу,

12
містить багато емоційних тощо. збудження, які заважають
компонентів). 8. Допоможіть побратиму усвідомити засинанню – надайте
• Підвищення свої почуття і тим самим оволодіти військовослужбовцю рекомендації
кров’яного тиску (спочатку ними і собою. Укажіть йому на те, що для покращення засинання.
обличчя може почервоніти, а він відчуває: “Ти злишся, хочеш 8. Заповніть психологічну
з загостренням стану – розтрощити все вщент. Давай разом документацію пункту психологічної
зблідніти; набухання вен та подумаємо, як вийти з цієї ситуації…”. допомоги: книгу обліку та облікову
артерій на шиї та руках). 9. Коли напад агресії взято під картку.
контроль, але зберігається збудження,
то доцільно звернутись за допомогою
до психолога.
10.Повідомте безпосереднього
командира.
 13

3.2. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при ступорі
Ступор – одна з найсильніших захисних реакцій організму. Вона наступає після найсильніших нервових потрясінь
(вибух, напад, жорстоке насильство та ін.), коли людина затратила на виживання стільки енергії, що сил на контакт з
навколишнім світом вже немає.

Ступор може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Тому, якщо не надати допомогу і
військовослужбовець пробуде в такому стані достатньо довго, це приведе до його фізичного виснаження. Оскільки при
ступорі контакту з навколишнім світом немає, людина не помічає небезпеки і не робить ніяких дій, щоб її уникнути.
Протокол дій військовослужбовців при ступорі у товариша наведений у таблиці 2.
Таблиця 2
Протокол дій військовослужбовців при ступорі

Ознаки
• Повне нервове
виснаження, відсутність сил
для контакту з оточуючим
світом, байдужість.
• Різке зниження або повна
відсутність довільних рухів та
мови.
Відсутність реакції “тунельне
бачення” на зовнішні (шум,
світло, дотик) подразники
(очі не фокусуються на
об’єктах, немає реакції
повороту голови на звуки,
немає зміни міміки та
емоційного відгуку на будь-
які за змістом повідомлення)
13
Дії безпосереднього
Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
себе і військовослужбовця, який підлеглого, який має ознаки військовослужбовця.
потребує допомоги. ступору, турбуватися про 2. В залежності від глибини ступору
Усі наступні дії виконуйте з себе. Прийміть рішення про надайте першу психологічну
врахуванням фактору небезпечності необхідність закріплення допомогу.
ситуації. Заберіть зброю за першої співслужбовця, який буде 3. Надайте консультацію щодо
нагоди, або від’єднайте магазин. наглядати за ним. можливості використовувати
2. Помасируйте побратиму точки на 2. Прийміть рішення про додаткові психологічні ресурси в
чолі над очима рівно посередині між необхідність тимчасового стресових та психотравмуючих
лінією росту волосся і бровами, чітко усунення його від виконання ситуаціях.
над зіницями. службових обов’язків, 4. Навчайте вправам
3. Чітко, тихо, повільно говоріть йому надання додаткового часу для самодіагностування та
те, що може викликати в нього сильні відпочинку. Повідомте по саморегуляції.
емоції (навіть якщо ці емоції негативні). своє рішення 5. За необхідності рекомендуйте
Намагайтесь будь-яким способом безпосереднього командира начальнику медичної служби
домогтись від нього реагування. (начальника). направити військовослужбовця на
 14
Продовження таблиці 2

Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• “Завмирання” в певній 4. Організуйте подальшу допомогу – 3. Прийміть рішення про консультацію лікаря.
позі, заціпеніння, стан повної повідомте свого безпосереднього необхідність відправки 6. Заповніть психологічну
нерухомості. командира та, за його розпорядженням, військовослужбовця в пункт документацію пункту психологічної
супроводьте товариша до медичного психологічної допомоги або в допомоги: книгу обліку та облікову
пункту або до пункту психологічної медичний пункт (роту). картку.
допомоги. 4. Організуйте (за
підпорядкованістю)
направлення на консультацію
психолога до пункту
психологічної допомоги.

14
 15

3.3. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцю в екстремальних (бойових) умовах

при апатії
Апатія – стан, який супроводжується емоційною пасивністю, байдужістю до оточуючого, відсутність бажань
цікавості. Відбувається на фоні зниженої фізичної та психологічної активності. Буває короткостроковою та
довготривалою.
Апатія може виникнути після тривалої напруженості, але безуспішної діяльності, або в ситуації, коли людина
терпить серйозну невдачу, перестає бачити сенс своєї діяльності, або коли не вдається когось врятувати. В стані апатії
людина може перебувати від декількох днів до кількох тижнів.
Якщо людину залишити без підтримки і допомоги в такому стані, то апатія може перейти в депресію. Протокол дій
військовослужбовців при ознаках апатії у співслужбовця наведений у таблиці 3.
Таблиця 3
Протокол дій військовослужбовців при апатії

15
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Байдуже ставлення до 1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
оточуючих. себе і військовослужбовця. військовослужбовця з військовослужбовця.
• Рухи мляві, загальмовані. Усі наступні дії виконуйте з ознаками апатії турбуватися 2. Надайте консультацію з метою
• Мова уповільнена, з врахуванням фактору небезпечності про себе. Прийміть рішення визначення психологічних
довгими паузами. ситуації. Заберіть зброю за першої про необхідність закріплення особливостей, які стали підґрунтям
нагоди, або від’єднайте магазин. співслужбовця, який буде для подібного реагування на стресову
2. Проведіть його до місця відпочинку, наглядати за ним. ситуацію.
допоможіть зручно влаштуватися (за 2. Прийміть рішення про 3. За необхідності рекомендуйте
можливістю знявши взуття). необхідність тимчасового начальнику медичної служби
3. За можливості дайте усунення від виконання направити військовослужбовця на
військовослужбовцю поспати або обов’язків, зменшення консультацію до лікаря.
просто полежати. службового навантаження чи 4. Покажіть техніки
4. Якщо немає можливості надати йому зміну виду діяльності. самодіагностування та саморегуляції
час для відпочинку, то говоріть із ним, Надайте додатковий часу для для відновити психічного стану .
та запропонуйте виконати будь-яку відпочинку. За необхідністю 5. Заповніть психологічну
спільну діяльність (прогулятись, прийміть рішення про документацію пункту психологічної
допомоги: книгу обліку та облікову
картку.

16
Ознаки Дії співслужбовця
допомогти побратимам тощо).
5. Дайте пити солодкий чай, пригостіть
шоколадом (енергетичним батончиком
тощо), іншою їжею, яка відновлює
сили.
6. Повідомте свого безпосереднього
командира та, за його розпорядженням,
супроводьте військовослужбовця до
пункту психологічної допомоги.
Продовження таблиці 3
Дії безпосереднього
Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
додаткове харчове 6. Враховуючи частоту поширеності
забезпечення, що містить випадків переживання апатії в районі
глюкозу. бойових дій, прийміть рішення про
3. Повідомте по своє рішення внесення змін у зміст психологічної
безпосереднього командира підготовки військовослужбовців.
(начальника).
4. Прийміть рішення про
доцільність відправки
військовослужбовця на пункт
психологічної допомоги.
5. Організуйте (за
підпорядкованістю)
направлення на консультацію
16
психолога до пункту
психологічної допомоги.
 17

3.4. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах при
руховому збудженні
Рухове збудження виникає, частіше за все, після сильного переляку, відразу після отримання звістки про трагічну
подію або якщо людині потрібно чекати (наприклад, як чекають результати важкої операції).
Іноді потрясіння від критичної ситуації (вибухи, людські втрати тощо) бувають настільки сильні, що людина просто
перестає розуміти, що відбувається навколо неї. Вона не в змозі визначити, де вороги, а де ні, де небезпека, а де порятунок.
Людина втрачає здатність логічного мислення та приймати рішення, стає схожою на тварину, що кидається по клітці.
Протокол дій військовослужбовців при руховому збудженні у побратима наведений у таблиці 4.
Таблиця 4
Протокол дій військовослужбовців при руховому збудженні
Дії безпосереднього командира

17
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
(начальника)
• Людина не розуміє, що 1. Оцініть небезпечність ситуації 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
відбувається навколо – для себе і військовослужбовця. військовослужбовця в стані військовослужбовця.
втрачає здатність логічно Усі наступні дії виконуйте з рухового збудження 2. Надайте консультацію з метою
мислити та приймати врахуванням фактору небезпечності турбуватися про себе. визначення психологічних
рішення. ситуації. Заберіть зброю за першої 2. Прийміть рішення про особливостей, які стали підґрунтям
• Не реагує на зауваження, нагоди, або від’єднайте магазин. необхідність закріплення для реагування на стресову ситуацію
прохання, вмовляння, накази. 2. Заберіть зайвих “глядачів”. співслужбовця, який буде руховим збудженням.
• Робить різкі безглузді рухи. Не сперечайтеся, не задавайте наглядати за ним. 3. За необхідності рекомендуйте
• Говорить голосно, без питань Надавайте короткі команди 3. Прийміть рішення про начальнику медичної служби
зупинки, швидко та уникаючи частки “не” наприклад, необхідність тимчасового направити військовослужбовця на
безглуздо. “Стій, зупинись!”, “Заспокойся!”, усунення від виконання консультацію лікаря.
“Замовкни!”. обов’язків, зміну виду роботи. 4. Надайте консультацію щодо
3. Коли людина заспокоїться 4. Прийміть рішення про формування необхідних вольових
запропонуйте їй долучитися до необхідність відправки якостей, здатності до
корисної для підрозділу роботи: військовослужбовця на пункт самодіагностики та саморегуляції.
копати укриття (окоп), спорядити психологічної допомоги або в 5. Заповніть психологічну
боєкомплекти. медичний пункт (роту). документацію пункту психологічної
допомоги: книгу обліку та облікову
картку.
4. Організуйте подальшу допомогу – 5. Організуйте (за 6. Враховуючи частоту поширеності
 18
Продовження таблиці 4

Дії безпосереднього командира

Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
(начальника)
повідомте свого безпосереднього підпорядкованістю) випадків переживання рухового
командира та, за його направлення збудження в районі бойових дій
розпорядженням, супроводьте військовослужбовця на прийміть рішення про внесення
військовослужбовця до пункту консультацію психолога до відповідних змін у зміст
психологічної допомоги. пункту психологічної допомоги. психологічної підготовки
військовослужбовців.

18
 19

3.5. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах при
страху

В діапазоні негативних переживань перед боєм і в бою в стані стресу особливе місце займає страх, який є емоцією,
що виникає в стані загрози біологічному або соціальному існуванню людини, спрямованою на джерело реальної або уявної
небезпеки. Емоція страху – корисне надбання людини.
За змістом переживання страх проявляється у вигляді страху смерті, болю, поранення, страху залишитися калікою,
страху втратити боєздатність і повагу товаришів по службі, страху “втрати контролю” над ситуацією і над собою, страху,
що подібна подія може повторитися знову тощо. Стан страху може варіюватися в широкому діапазоні переживань. Існують
наступні форми страху: переляк, тривога, боязнь, афективний страх, індивідуальна і групова паніка. Кожна з форм страху
виконує свою функцію, має специфічну динаміку прояву.
Страх – це відчуття, яке, з одного боку, оберігає тебе від ризикованих, небезпечних вчинків, з другого боку, кожному

19
знайомий болісний стан, коли страх позбавляє нас здатності думати, діяти.
Переляк – це миттєва реалізація вродженої, інстинктивної програми дій з метою збереження цілісності організму
в ситуації дії загрожуючих подразників. Якби люди не володіли цією охоронною, захисною реакцією, вони б загинули,
не встигнувши оцінити загрожуючої небезпеки.
Головна відмінність страху від тривоги полягає в тому, що страх є реакцією на конкретну небезпеку, тоді
як об’єктом тривоги є небезпека неконкретна, “невизначена”, “позбавлена об’єкту”; особливістю тривоги є відчуття
невпевненості і безпорадності перед небезпекою. Протокол дій військовослужбовців при страху у співслужбовця
наведений у таблиці 5.
Таблиця 5
Протокол дій військовослужбовців при страху
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• “Божевільний” погляд 1. Оцініть небезпечність ситуації для себе 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
нікуди. і військовослужбовця, . військовослужбовця військовослужбовця.
• Специфічна міміка. Усі наступні дії виконуйте з врахуванням турбуватися про себе. 2. Надайте консультацію з метою
• Напруження тремтіння та фактору небезпечності ситуації. Заберіть Прийміть рішення про визначення психологічних
м’язів, тіла або окремих зброю за першої нагоди, або від’єднайте необхідність закріплення особливостей, які стали підґрунтям
його частин. магазин. співслужбовця, який буде для реагування на стресову ситуацію
наглядати за ним страхом.
 20

Продовження таблиці 5
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Сильне серцебиття, 2. Демонструйте впевненість і спокій, 2. Прийміть рішення про 3. За необхідності рекомендуйте
збліднення, поверхневе намагайтеся дихати глибоко та спокійно. необхідність тимчасового начальнику медичної служби
дихання, вологі долоні. 3. Допоможіть військовослужбовцю усунення від виконання направити військовослужбовця
• Відчуття задухи оволодіти собою: покладіть його руку службових обов’язків, зміну (працівника) на консультацію лікаря.
• Знижений контроль собі зап’ястя, щоб він відчував Ваш виду діяльності (на менш 4. Надайте консультацію щодо
власної поведінки. спокійний пульс. Спонукайте його дихати відповідальну, напружену). формування здатності до
• Можливе намагання з вами в одному ритмі. Керуйте процесом: 3. Прийміть рішення про саморегуляції психічних станів.
втекти з місця небезпеки “дихай зі мною”, “Вдих… видих… доцільність надання 5. Навчайте вправам, що суб’єктивно
заціпеніння або навпаки вдих… видих”. Дихайте глибоко і рівно. кваліфікованої знижують гостроту переживання
збудження та агресивна Можете використати дихальну вправу для психологічної допомоги, небезпеки – наприклад, “заземлення”.
поведінка. заспокоєння (вдихайте глибоко в живіт і необхідність відправки на Порекомендуйте заняття спортом,
повільно видихайте). пункт психологічної який передбачає протиборство,

20
4. Дайте попити холодної води (нехай п’є допомоги або у медичний підвищує впевненість в собі (через
дрібними ковтками) чи дайте посмоктати пункт (роту). впевненість в своєму фізичному
м’ятну цукерку (сам процес ковтання, 4. Організуйте (за розвитку та своєї здатності
смоктання заспокоює, відволікає увагу підпорядкованістю) протистояти обставинам, іншим
від зовнішніх об’єктів). направлення на людям).
5. Якщо військовослужбовець говорить, консультацію психолога до 6. Заповніть психологічну
то слухайте його, проявляйте пункту психологічної документацію пункту психологічної
зацікавленість, співчуття, розуміння. допомоги. допомоги: книгу обліку та облікову
6. Розімніть найбільш напружені м’язи картку військовослужбовця.
тіла (плечі, передпліччя, шиї, потилиці). 7. Враховуючи частоту поширеності
7. Якщо вчили на заняттях з випадків переживання гострого
психологічної підготовки, то допоможіть страху в районі бойових дій, прийміть
йому пригадати вправу із саморегуляції. рішення про внесення відповідних
8. Не поширюйте інформацію про змін у зміст психологічної підготовки
пережитий співслужбовцем страх серед військовослужбовців при проведенні
інших військовослужбовців. інструктажу, у тому числі під час
9. Повідомте свого безпосереднього проходження психологічної смуги.
командира (начальника).
 21

3.6. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при підвищеній тривожності
Тривога – це емоційний стан, що виникає в ситуації невизначеної небезпеки і виявляється в очікуванні
несприятливого розвитку подій. Її нерідко називають безпричинним страхом, оскільки вона пов’язана з
неусвідомлюваним джерелом небезпеки. Протокол дій військовослужбовців при підвищеній тривозі у побратима
наведений у таблиці 6.
Розрізняють два види тривожної реакції: фізіологічну і патологічну.
Фізіологічна (“нормальна”) тривога пов’язана із загрозливою ситуацією, яка посилюється адекватно їй − в умовах
суб’єктивної значимості вибору, при нестачі інформації, в умовах дефіциту часу, іншими словами – фізіологічне значення
тривоги полягає в мобілізації організму для швидкого досягнення адаптації.
Якщо інтенсивність тривоги надмірна по відношенню до ситуації, що її викликала, або вона не обумовлена

21
зовнішніми чинниками (обумовлена внутрішніми причинами), її розглядають як патологічну.
Патологічна тривога, як правило, тривала за часом (більше 4 тижнів). Таким чином, на відміну від нормальної,
патологічна тривога завжди більш тривала і виражена, і призводить до придушення (виснаження), а не посилення
адаптаційних можливостей організму.
Таблиця 6
Протокол дій військовослужбовців при підвищеній тривожності
Дії безпосереднього Дії офіцера-психолога
Ознаки Дії співслужбовця
командира (начальника) (психолога)
• нездатність 1. Оцініть небезпечність ситуації для себе і 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
концентрувати увагу, військовослужбовця. військовослужбовця військовослужбовця.
утруднення Усі наступні дії виконуйте з врахуванням фактору турбуватися про себе. 2. Надайте консультацію з метою
запам’ятовування небезпечності ситуації. Заберіть зброю за першої Прийміть рішення про визначення психологічних
інформації, підвищена нагоди, або від’єднайте магазин. За можливості необхідність закріплення особливостей, які стали
чутливість до шуму, дайте в руки будь-який безпечний предмет. співслужбовця, який підґрунтям підвищеної
світла і запаху 2. Демонструйте впевненість і спокій, намагайтесь буде наглядати за ним. тривожності.
• Постійне відчуття дихати глибоко та спокійно. 2. Прийміть рішення про 3. За необхідності рекомендуйте
небезпеки, страху та 3. Зробіть припущення щодо стимулів (об’єктів), необхідність начальнику медичної служби
переслідування. які в найбільшій мірі пов’язані з виникненням тимчасового усунення направити військовослужбовця
тривоги. від виконання (працівника) на консультацію
лікаря.
 22
Продовження таблиці 6

Дії безпосереднього Дії офіцера-психолога

Ознаки Дії співслужбовця
командира (начальника) (психолога)
• Сильне серцебиття, Спробуйте прибрати їх з поля уваги (з поля зору, службових обов’язків, 4. Надайте консультацію щодо
збліднення або слуху тощо). зміну виду діяльності (на формування здатності до
почервоніння шкіри 4. Допоможіть військовослужбовцю оволодіти менш відповідальну, саморегуляції психічних станів.
обличчя, поверхневе собою: покладіть його руку собі зап’ястя або напружену). 5. Навчайте вправам, що
дихання. передпліччя, щоб він відчував Ваш пульс. 3. Прийміть рішення про суб’єктивно знижують
• Внутрішнє тремтіння і Спонукайте його дихати з вами в одному ритмі. доцільність надання тривожність, наприклад,
підвищена нервозність, Керуйте процесом: “дихай зі мною”, “Вдих… кваліфікованої самопереконання,
яка проявляється без видих… вдих… видих”. Дихайте глибоко і рівно. психологічної допомоги, самонавіювання та відволікання.
об’єктивних причин. Можете використати дихальну вправу для необхідність відправки Крім того, використовуйте
• Проблеми з заспокоєння (вдихайте глибоко в живіт і повільно на пункт психологічної вправи на зниження м’язевих
концентрацією уваги та видихайте), спонукайте до використання технік допомоги або у медичний зажимів (самомасаж).
контролем. самонавіювання (“Я спокійний”; “Я можу”; “Я пункт (роту). Порекомендуйте унормувати
вмію”; “Я витримаю”; “Мені це під силу” тощо), 4. Організуйте (за режим дня: збалансованість

22
• Неспокій,
нетерплячість, самомасажу біологічно активних точок. підпорядкованістю) фізичних навантажень та сну.
необґрунтована 5. Дайте попити води (нехай п’є дрібними консультацію психолога 6. Враховуючи частоту
дратівливість. ковтками) чи дайте посмоктати м’ятну цукерку (на пункті психологічної поширеності випадків
• Постійне очікування (сам процес ковтання, смоктання заспокоює, допомоги). переживання підвищеної
гіршого. відволікає увагу від зовнішніх об’єктів). тривожності в районі бойових
6. Якщо військовослужбовець говорить, то дій, прийміть рішення про
слухайте його, проявляйте зацікавленість, внесення відповідних змін у зміст
співчуття, розуміння, терплячість. психологічної підготовки
7. Розімніть найбільш напружені м’язи (плечі, військовослужбовців під час
передпліччя, шиї, потилиці). проходження психологічної
8. Якщо вчили на заняттях з психологічної смуги.
підготовки, то допоможіть йому пригадати вправи 7. Заповніть психологічну
із саморегуляції, самомасажу та аутотренінги. документацію пункту
9. Не поширюйте інформацію про прояви тривоги психологічної допомоги: книгу
з боку співслужбовця серед інших обліку та облікову картку.
військовослужбовців.
10. Повідомте свого безпосереднього командира
(начальника) про стан військовослужбовця
 23

3.7. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при паніці
Бойова обстановка створює сприятливе підґрунття для розвитку панічних настроїв. Цьому сприяють раптові,
несподівані дії противника, його інтенсивні вогняні удари, надмірна стомленість, перенапруження, розповсюдження
деморалізуючих чуток, настроїв, відсутність офіційної інформації, отримання СМС погрозливого змісту щодо близьких
та рідних з невідомих номерів телефонів та ін.
Панічний напад – це сильне відчуття страху та/або внутрішнього дискомфорту, що виникає у людини несподівано,
зазвичай без симптомів − передвісників, що супроводжується лякаючими фізичними симптомами у вигляді раптового
серцебиття, задухи, болі в грудях, запаморочення, сильної слабкості, відчуття нереальності того, що відбувається і
власних змін. При цьому майже завжди з’являється страх раптової смерті, втрати контролю над собою або страх
збожеволіти. Швидкість, з якою вони наростають, їх сила і те, що залученим виявляється все тіло, лише загострюють
відчуття страхуі безпорадності. Протокол дій військовослужбовців при паніці у побратима наведений у таблиці 7.
Таблиця 7
Протокол дій військовослужбовців при паніці

Ознаки
• Переживання інтенсивної
тривоги, що не прив’язана
до певного об’єкту.
• Неочікуване виникнення
сильного серцебиття.
• Біль у грудях (ніби болить
серце).
• Відчуття задухи, кома в
горлі.
• Запаморочення, відчуття
“втрати свідомості”.
• Тремор.
23
Дії безпосереднього командира
Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
(начальника)
1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
себе і військовослужбовця. військовослужбовця військовослужбовця.
Усі наступні дії виконуйте з контролювати свою поведінку в 2. За необхідності рекомендуйте
врахуванням фактору небезпечності наявних умовах. Прийміть начальнику медичної служби
ситуації. Заберіть зброю за першої рішення про необхідність направити військовослужбовця
нагоди, або від’єднайте магазин. закріплення співслужбовця, (працівника) на консультацію
2. Зупиніть військовослужбовця, який буде наглядати за лікаря.
якщо він намагається втікати, усадіть постраждалим. 3. Враховуючи призначене медичне
його, забезпечте доступ кисню 2. Прийміть рішення про лікування і рекомендації лікаря,
(розстібніть ґудзики на коміру, доцільність обмеження допоможіть освоїти психологічні
розступиться). службового навантаження. засоби саморегуляції психічного
3. Дайте попити, вкрийте ковдрою. 3. Прийміть рішення про стану – засоби оволодіння диханням,
4. Поясніть військовослужбовцю, що відправлення релаксації та підібрати ті, які мають
від панічних атак не помирають (це військовослужбовця до найбільшу ефективність для
не медичного пункту (роти). військовослужбовця.
 24

Продовження таблиці 7
Дії безпосереднього командира Дії офіцера-психолога
Ознаки Дії співслужбовця
(начальника) (психолога)
• Озноб чи навпаки серцевий напад), вона сама минеться 4. Організуйте (за 4. Якщо вдається визначити, які
відчуття приливу крові. через кілька хвилин, треба зачекати та підпорядкованістю) психологічний саме переживання запускають
• Відчуття нереальності намагатися заспокоїтися. супровід після повернення у пункт панічну атаку – допоможіть
того, що відбувається Говоріть спокійним голосом, постійної дислокації. виробити адекватне ставлення
використовуйте навіювання: “Все до ситуацій, які провокують ці
добре”, “Все під контролем”. переживання. Наприклад,
5. Допомагаючи військовослужбовцю, навчіть вправам, що
проявляйте повагу до нього, співчуття, суб’єктивно знижують гостроту
так як панічна атака – це фізіологічний переживання небезпеки
стан, який не пов’язаний із сміливістю (“Безпечне місце”).
чи боязкістю, хоча і виникає на фоні 5. Якщо інформація про
сильних емоційних переживань. пережиті постраждалим панічні
6. Допоможіть військовослужбовцю атаки поширилась в частині і
взяти під контроль його дихання. підірвала імідж
Керуйте: “Вдих…видих”. Можна дати військовослужбовця –
військовослужбовцю паперовий пакет проконсультуйте з приводу
для того, щоб дихаючи в нього, він шляхів відновлення статусу в
візуально міг контролювати процес підрозділі, допоможіть
дихання – спостерігати за рухами впоратися з переживанням
пакету, як швидко і неспокійно він сорому, провини тощо.
дихає. 6. Заповніть психологічну
7. Створіть умови, в яких документацію пункту
військовослужбовець зможе психологічної допомоги: книгу
розслабитися, дайте відпочити. обліку та облікову картку.
8. Не поширюйте інформацію про
пережиту співслужбовцем панічну
атаку серед інших
військовослужбовців.
9. Повідомте свого безпосереднього
командира (начальника) про стан
військовослужбовця.
 25

3.8. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при нервовому тремтінні.

Після перебування в небезпечній ситуації з’являється неконтрольоване нервове тремтіння (людина не може за
власним бажанням припинити цю реакцію).
Нервове тремтіння – мимовільні швидкі ритмічні коливальні рухи кінцівок або тулуба, викликані м’язевими
скороченнями.
Частіше тремтять тільки руки, а іноді тремтіння охоплює все тіло. Багато хто, помилково, вважає цей стан
шкідливим і намагається якнайшвидше його припинити, тоді як за допомогою такої реакції ми можемо скинути зайву
напругу, що з’явилася в нашому тілі внаслідок стресу.
Протокол дій військовослужбовців при нервовому тремтінні у побратима наведений у таблиці 8.
Таблиця 8
Протокол дій військовослужбовців при нервовому тремтінні
Дії безпосереднього

25
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Тремтіння тіла або окремих 1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
його частин, яке виникає себе і військовослужбовця. військовослужбовця військовослужбовця.
раптово після якогось Усі наступні дії виконуйте з виконувати службові 2. Якщо у військовослужбовця є певні
інциденту. врахуванням фактору небезпечності обов’язки після пережитого проблеми з підвищеним тонусом
• Військовослужбовець ситуації. Заберіть зброю за першої нервового тремтіння і м’язів, підвищеним збудженням –
самотужки (за власною нагоди, або від’єднайте магазин. виснаження. підвищений тонус, складності з
волею, бажанням) не може 2. Візьміть військовослужбовця за 2. Прийміть рішення про засинанням, роздратованість –
припинити цю реакцію. плечі й сильно, різко трусіть протягом необхідність надання допоможіть йому засвоїти дихальні та
• Сильне тремтіння всього 10-15 секунд. Протягом процедури чи додаткового часу для релаксаційні техніки, вправи на
тіла або окремих частин (не перед нею потрібно пояснити відпочинку. розтягування м’язів (щоб позбавитися
може втримати в руках дрібні військовослужбовцю свої наміри і дії, 3. Організуйте (за м’язового болю), вправи, які
предмети, запалити сірник). щоб він не сприйняв їх як напад. підпорядкованістю) покращують засинання.
• Реакція триває довго 3. Після завершення реакції дайте консультацію психолога на 3. Поясніть необхідність для нього
(декілька годин), потім військовослужбовцю відпочити, пункті психологічної фізичного відреагування стресових
настає втома, виснаження. поспати (за можливості). Якщо є допомоги. подій (використовувати кардіовправи
м’язові болі, то промасажуйте м’язи. чи активну фізичну вправу).
 26
Продовження таблиці 8

Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
4. Не бажано укривати, обіймати, 4. За необхідності рекомендуйте
заспокоювати військовослужбовця, начальнику медичної служби
просити, щоб він взяв себе в руки. Такі направити військовослужбовця
дії викликають м’язові болі, (працівника) на консультацію
підвищення тиску тощо. лікаря.
5. Повідомте свого безпосереднього 5. Оцініть правильність надання
командира (начальника) про стан допомоги військовослужбовцю при
військовослужбовця. нервовому тремтінні, за
необхідністю внесіть відповідні
корективи у зміст психологічної
підготовки військовослужбовців під
час практичних занять з предметів

26
загальновійськової підготовки.
6. Заповніть психологічну
документацію пункту психологічної
допомоги: книгу обліку та облікову
картку.
 27

3.9. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при мареннях та галюцинації

Екстремальні ситуації викликають у людини потужний стрес, призводять до сильного нервового напруження,
порушують рівновагу в організмі та негативно впливають на її здоров’я – не лише фізичне а й психічне також. Це може
загострити психічні розлади або захворювання які вже є.
Основні ознаки марення − це хибні уявлення або висновки, в помилковості яких постраждалого неможливо
переконати.
Галюцинації та марення – це ознаки психічного захворювання.
Психологи з цим не працюють!
Протокол дій військовослужбовців при маренні та галюцинації у побратима наведений у таблиці 9.
Таблиця 9
Протокол дій військовослужбовців при мареннях та галюцинації

27
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Втрата адекватності 1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Віддайте 1. Визначте психологічний статус
оцінки зовнішньої себе і військовослужбовця. розпорядження про військовослужбовця у якого
обстановки і здатності Усі наступні дії виконуйте з ізоляцію підлеглого та відмічаються прояви марення або
орієнтуватися в ній, врахуванням фактору небезпечності закріплення галюцинації.
адекватно реагувати на ситуації. Заберіть зброю за першої співслужбовця, який буде 2. Негайно рекомендуйте його
ситуацію. нагоди, або від’єднайте магазин. наглядати за ним. направлення на консультацію лікаря.
• Людина переживає 2. Ізолюйте товариша. 2. Організуйте Враховуючи призначене медичне
відчуття присутності уявних Не залишайте його самого, слідкуйте, направлення в медичний лікування і рекомендації лікаря, за
об’єктів, які в даний момент щоб він не нашкодив собі та пункт (роту). Обов’язково потреби, надайте допомогу у
не впливають на відповідні оточуючим. направте на консультацію відновленні самооцінки
органи чуття (чує голоси, 3. Проявіть терпіння і турботу. лікаря. військовослужбовця і його іміджу у
бачить людей, відчуває 4. Говоріть з постраждалим спокійним 3. Організуйте (за підрозділі. Якщо є потреба, то
запахи та інше). голосом, погоджуйтесь з ним, не підпорядкованістю) допоможіть пережити почуття сорому,
• Робить хибні умовиводи, намагайтесь його переконати (це консультацію психолога провини тощо. Якщо проблема була
в помилковості яких його не неможливо). після повернення у пункт пов’язана з вживанням алкоголю,
можна переконати. постійної дислокації). проведіть заходи з профілактики
адитивної поведінки.
 28

Продовження таблиці 9
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
5. Не поширюйте інформацію про 3. Заповніть психологічну
пережиті співслужбовцем галюцинації документацію пункту психологічної
та марення серед інших допомоги: книгу обліку та облікову
військовослужбовців. картку.
6. Повідомте свого безпосереднього 4. Оцініть правильність надання
командира (начальника) про стан допомоги військовослужбовцю при
військовослужбовця та за його галюцинації та маренні та за
розпорядженням викликайте необхідністю внесіть відповідні
медичного працівника (супроводьте в корективи у зміст психологічної
медичний пункт). підготовки військовослужбовців під
час практичних занять з предметів
загальновійськової підготовки.

28
 29

3.10. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при плачі

Плач – це емоційна реакція, яка проявляється у людини під час переживання як позитивних так і негативних емоцій.
В сльозах міститься велика кількість гормону стресу, і, поплакавши, людина позбавляється його, людині стає
легше. Протокол дій військовослужбовців при плачі у співслужбовця наведений у таблиці 10.
Таблиця 10
Протокол дій військовослужбовців при плачі
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Людина плаче або 1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
готова розридатися. себе і військовослужбовця. військовослужбовця військовослужбовця.
• Тремтять губи. Усі наступні дії виконуйте з врахуванням виконувати покладені на 2. За необхідності проконсультуйте

• Пригніченість. фактору небезпечності ситуації. Заберіть нього службові обов’язки.
• Немає порушень зброю за першої нагоди, або від’єднайте Необхідність закріплення за
адаптації та поведінки, як магазин. ним особи, яка буде
при істериці. 2. Не залишайте військовослужбовця наглядати за ним.
наодинці. Установіть з ним фізичний 2. Оцініть доцільність
контакт (покладіть руку на плаче або рішення про зменшення
спину, погладьте). службового навантаження
Дайте йому відчути, що Ви поруч. військовослужбовця,
3. Погладжуйте його – робіть усе, щоб необхідність зміни завдань
підтримувати рівний помірний рівень (виконання завдань в практичних занять з предметів
плачу - щоб військовослужбовець міг колективі друзів, які
виплакатися та виговоритися, зможуть, за потреби, надати
“виплеснути назовні” своє горе, образу, йому емоційну підтримку).
страх, але щоб ця реакція не перейшла в 3. Визначить доцільність
істерику. Не потрібно ставити запитань, консультації з психологом з
давати порад – не робіть дій, які можуть приводу реагування
підсилити, чи припинити реакцію військовослужбовця на
помірного плачу. Просто вислухайте і стресові обставини плачем.
емоційно підтримайте.
29
військовослужбовця з приводу
освоєння заходів саморегуляції
психічних станів.
3. Оцініть правильність надання
допомоги військовослужбовцю при
плачу та за необхідністю внесіть
відповідні корективи у зміст
психологічної підготовки
військовослужбовців під час
загальновійськової підготовки.
4. Заповніть психологічну
документацію пункту психологічної
допомоги: книгу обліку та облікову
картку.
 30

Продовження таблиці 10
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
Дайте попити води, вкрийте та по-
можливості вкладіть спати.
4. Не поширюйте інформацію серед
інших військовослужбовців про те, що
особа плакала.
5. Повідомте свого безпосереднього
командира (начальника) про стан
військовослужбовця.

30
 31

3.11. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при істериці

Істерика – це стан, коли дуже важко чимось допомогти самому собі, тому що у цей момент людина знаходиться
в дуже напруженому емоційному стані і погано розуміє, що відбувається з нею і навколо неї.
Істеричний припадок триває декілька хвилин або декілька годин. Протокол дій військовослужбовців, які стали
свідками істерики у військовослужбовця наведений у таблиці 11.
Таблиця 11
Протокол дій військовослужбовців при істериці
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Свідомість (адекватність 1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
сприйняття дійсності) себе і військовослужбовця. підлеглого виконувати військовослужбовця.

31
зберігається, хоча увага Усі наступні дії виконуйте з покладені на нього обов’язки. 2. Надайте консультацію з приводу
військовослужбовця врахуванням фактору небезпечності Закріпіть за визначення психологічних
прикута до його потреб, ситуації. Заберіть зброю за першої військовослужбовцем особу, особливостей, які стали підґрунтям
відчуттів, переживань, до нагоди, або від’єднайте магазин. яка буде за ним наглядати для реагування на стресову
власного “Я”. 2. Намагайся зробити так, щоб не було (можливе вчинення ситуацію істерикою.
• Надмірна рухливість, глядачів, створи, за можливості, демонстративного суїциду). 3. За необхідності рекомендуйте
безліч рухів, театральні спокійну обстановку. Залишися з 2. Оцініть доцільність начальнику медичної служби
пози. постраждалим віч-на-віч, якщо це рішення про зменшення направити військовослужбовця
• Мова емоційно насичена, безпечно для тебе. службового навантаження (працівника)
швидка, в змісті мови часто 3. Несподівано зробіть щось таке, що військовослужбовця 4. Оцініть вірогідність вчинення
звучить тема власних може сильно здивувати (можна дати (виконання завдань в менш постраждалим демонстративного
потреб, їх фрустрації, ляпасу, облити водою). стресових умовах). суїциду, за потреби проведіть
несправедливості світу: “Я 4. Говоріть з постраждалим короткими 3. За неможливості швидко профілактичну роботу.
хотів …”, “Мені фразами, упевненим тоном, наприклад, організувати консультацію 5. Здійснюйте моніторинг стану
потрібно…”, “Всім байдуже “Випий води”, “Умийся водою”. психолога і наявності ознак щодо можливості набуття у
до мене…”, “Чому це зі 5. Після істерики наступає упадок сил. суїцидальної поведінки, подальшому ознак ПТСР.
мною сталося…”. Необхідно вкласти постраждалого проведіть профілактичну 6. Заповніть психологічну
спати. бесіду для зниження документацію пункту психологічної
суїцидального ризику. допомоги: книгу обліку та облікову
картку.
 32

Продовження таблиці 11
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Можливе ридання, 6. Не потурай бажанням 4. Організуйте (за 7. Оцініть адекватність надання
схлипування. постраждалого. підпорядкованістю) допомоги військовослужбовцю
7. Оцініть вірогідність вчинення консультацію психолога (на співслужбовцями, прийміть
постраждалим демонстративного пункті психологічної рішення про необхідність внесення
суїциду. допомоги та додатково після змін у зміст психологічної
8. Повідомте свого безпосереднього повернення у пункт постійної підготовки військовослужбовців під
командира (начальника) про стан дислокації). час практичних занять з предметів
побратима загальновійськової підготовки.

32
 33

3.12. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при горюванні (гостра реакція на втрату)
Горе – це нормальна, природна, необхідна й пристосувальна відповідь на втрату. Людина в більшості випадків
переживає його без професійної допомоги, проте іноді спостерігається гостра реакція на втрату. В такому випадку
необхідно надати їй психологічну допомогу (підтримку), протокол дій військовослужбовців, які відмічають побратима в
стані горювання (гострої реакції на втрату) наведений у таблиці 12.
Таблиця 12
Протокол дій військовослужбовців при горюванні (гостра реакція на втрату)
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Заціпеніння, мала 1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
рухливість, яка може себе і побратима. військовослужбовця військовослужбовця.
змінюватися хвилинами Усі наступні дії виконуйте з виконувати покладені на 2. Надайте психологічну допомогу

33
метушливої активності врахуванням фактору небезпечності нього обов’язки, стримувати (підтримку) військовослужбовцю
(імпульсивні, некеровані дії з ситуації. Заберіть зброю за першої свої імпульсивні дії при проживанні наступних фаз горя,
прагненням помститися, нагоди, або від’єднайте магазин. (помститись, все кинути і робота зі стражданням, напругою,
наказати). 2. Не залишайте товариша наодинці. піти тощо), турбуватися про відчаєм, демобілізацією тощо
• Переривчате дихання, Надайте йому соціальну і емоційну себе (не забувати їсти, пити). (наприклад, використання вправ
особливо на вдиху. підтримку – покладіть свою руку йому 2. Визначте необхідність “Зміна пір року”, “Лист прощання”
• Відчуття нереальності на плече, обійміть його. рішення про зміну виду тощо).
того, що сталося 3. Говоріть з постраждалим, дайте йому діяльності 3. За необхідності рекомендуйте
(неприйняття реальності, можливість поговорити про те, яким військовослужбовця начальнику медичної служби
заперечення реальності). був загиблий. (призначення завдань, що направити військовослужбовця на
• Серцеве оніміння, 4. Говоріть про померлого у минулому виконуються сумісно з консультацію лікаря.
нечутливість, “застигла” часі. іншими 4. Надайте консультацію з приводу
міміка. 5. Виражайте своє розуміння військовослужбовцями, в супутніх проблем: відчуття
• Можливе персонального значення втрати. оточенні побратимів). провини, втрати почуття “ліктя”
самозвинувачення, 6. Дайте йому можливість відпочити. 3. Прийміть рішення щодо товариша (немає на кого покластися
самозасудження. Стежте за тим, щоб він харчувався. можливості залучення в екстремальних бойових умовах),
7. Допомагайте військовослужбовцю військовослужбовця до складностей зосереджувати увагу на
поставленому завданні, апатія
(складності)
 34

Продовження таблиці 12
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Перебільшене почуття приймати необхідні вивержені рішення участі в захороненні тіла самомотивування, втрати сенсу
власної провини. та утримуйте від імпульсивних дій. загиблого/ підготовки тіла продовжувати службу,
8. Повідомте свого безпосереднього загиблого до відправлення в розчарування в професії
командира (начальника) про стан тил/ супроводу тіла загиблого військовослужбовця), складностей
військовослужбовця. в тил. засинання тощо.
4. Організуйте (за 5. Здійснюйте моніторинг стану
підпорядкованістю) щодо можливості появи у
консультацію психолога (на подальшому ознак ПТСР.
пункті психологічної 6. Заповніть психологічну
допомоги та додатково після документацію пункту психологічної
повернення у пункт постійної допомоги: книгу обліку та облікову
дислокації). картку.

34
7. Оцініть адекватність надання
допомоги військовослужбовцю
співслужбовцями, прийміть
рішення про необхідність внесення
змін у зміст психологічної
підготовки військовослужбовців під
час практичних занять з предметів
загальновійськової підготовки.
 35

3.13. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

при виявленні суїцидальних намірів

Суїцидальні наміри – прийняття рішення про самогубство та безпосереднє спонукання до суїцидальних дій.
Зауважимо, що прийняттю рішення про самогубство зазвичай сприяє ще якась додаткова психотравма або, інколи, навіть
незначна подія (поштовх), яка ще більше переконує людину у трагічності її існування, неминучості особистої катастрофи.
Як правило, ситуація доходить до краю терпіння, наступні події часто відбуваються за принципом “останньої краплі”.
Протокол дій військовослужбовців, які виявили суїцидальні наміри у побратима наведений у таблиці 13.
Таблиця 13
Протокол дій військовослужбовців при виявленні суїцидальних намірів
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)

35
• Особа висловлює наміри 1. Будьте присутнім, включеним і 1. Оцініть здатність 1. Визначте психологічний статус
про можливість скоєння зосередженим на товаришеві у якого підлеглого виконувати військовослужбовця.
суїциду, веде часті розмови виявили суїцидальні наміри. покладені на нього обов’язки. 2. Обов’язково рекомендуйте
про смерть чи бажання 2. Слухайте. Закріпіть за постраждалим начальнику медичної служби
померти, потойбічне життя. 3. Говоріть відкрито і чесно. Не бійтеся особу, яка буде за ним направити військовослужбовця на
• Стає нелюдимим та ставити відкриті питання: “чи є у тебе наглядати з метою консультацію до лікаря.
сторониться оточення, часто план?”, “Як би ти вбив себе?”. запобігання самогубства. 3. Врахуйте висновки лікаря-
усамітнюється. 4. Запитайте як ви можете допомогти і 2. Прийміть рішення про психіатра і його рекомендації при
• Різко змінює поведінку, запевнити людину, що ви готові переведення до медичного проведенні подальшої реадаптації і
робить необґрунтовані допомогти. пункту (роти). корекції особи, яка має наміри
подарунки товаришам, 5. Не поспішайте давати поради. Обов’язково негайно скоєння суїциду.
розмірковує про втрату сенсу 6. Намагайтеся зрозуміти причини та направте на консультацію 4. Надайте рекомендації командиру
життя, веде бесіди будьте доброзичливі. лікаря. щодо можливих психологічних
прощального характеру. 7. Не квапте побратима, нехай 3. Встановіть коло обмежень у виконанні професійних
• Завершення справ: розкривається у своєму темпі. спілкування підлеглого, обов’язків та особливостей
організація особистої 8. Пам’ятайте здатність вирішення наближених співслужбовців взаємодії з оточуючими, що має
військовослужбовець, який має
суїцидальні наміри.
 36

Продовження таблиці 13
Дії безпосереднього командира
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
(начальника)
• документації, повернення проблем можуть бути обмежені в (ті, що мають дружні, родинні 5. Здійснюйте моніторинг ризику
боргів тощо; дарує свої речі, умовах кризи. Спробуйте зв’язки та ті, що проходять вчинення суїциду (наявність ознак
переписує майно. допомогти знайти альтернативи та службу в одному підрозділі) для суїцидальної поведінки, формування
• Цікавиться знаряддями та мотивуйте надії на краще подальшої профілактичної профілю суїцидального розвитку
способами скоєння суїциду, майбутнє. роботи з ними. особистості) серед
9. Повідомте безпосереднього 4. Ініціюйте вивчення причин військовослужбовців співслужбовців;
відвідує сайти про
командира (начальника) про відповідної поведінки з метою проведіть з ними профілактичну
самогубства. роботу щодо запобігання
суїцидальні наміри товариша. виключення можливості
суїцидальної поведінки.
доведення до самогубства, 6. Проведіть позачергове дослідження
наявність фактів нестатутних морально-психологічного стану в
взаємовідносин. підрозділі.
5. Організуйте (за 7. Оцініть адекватність (зміст,
підпорядкованістю)

36
кількість заходів, відсоток
консультацію психолога (на військовослужбовців, які прийняли в
пункті психологічної допомоги них участь) психологічної роботи
та додатково після повернення у щодо профілактики суїцидів,
пункт постійної дислокації). формування стійкості до стресу,
формування згуртованості колективу
(рівень взаємодопомоги, нестатутні
відносини тощо), що проводилась в
підрозділі.
8. Заповніть психологічну
документацію пункту психологічної
допомоги: книгу обліку та облікову
картку.
9. Оцініть адекватність надання
першої психологічної допомоги
співслужбовцями, внесіть відповідні
корективи у зміст психологічної
підготовки під час практичних занять
з предметів загальновійськової
підготовки.
 37

3.14. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах

після скоєння незавершеного суїциду у підрозділі

Незавершений суїцид (суїцидальна спроба або парасуїцид) – акт навмисного самоушкодження особи,
що не призводить до її смерті, але викликає поранення (травму) і на певний час призводить до зниження продуктивності
праці чи втрати працездатності. Протокол дій військовослужбовців побратиму, який вчинив незавершений суїцид
наведений у таблиці 14.
Таблиця 14
Протокол дій військовослужбовців при скоєнні незавершеного суїциду у підрозділі
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Військовослужбовець 1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Закріпіть за постраждалим 1. Визначте психологічний статус
вчинив спробу самогубства. себе. особу, яка буде за ним військовослужбовця, який вчинив

37
• Може бути збудженим, 2. Упередьте загрозу життю особи, наглядати. спробу самогубства.
тремтіти, плакати, бути що чинить спробу самогубства, за 2. Прийміть рішення про 2. Обов’язково рекомендуйте
апатичним та байдужим або потреби надайте необхідну медичну переведення до медичної начальнику медичної служби
навпаки буде спокійним та допомогу. Заберіть зброю за першої пункту (роти). направити військовослужбовця на
зосередженим (якщо нагоди, або від’єднайте магазин. 3. Обов’язково негайно консультацію лікаря.
прийняв рішення довести 3. Не залишайте наодинці (навіть направте на позачерговий 3. Врахуйте висновки лікаря-
спробу до кінця). якщо він виглядає спокійним), огляд лікаря-психіатра. психіатра і його рекомендації при
• Може просити бути з говоріть з постраждалим. 4. Встановіть свідків події, проведенні подальшої його
ним, підтримати його чи 4. Не бійтесь запитувати про суїцид, наближених (ті, що мають реадаптації і корекції.
навпаки, намагатися про те, чому він так вчинив, нехай дружні, родинні зв’язки та ті, 4. Надайте рекомендації командиру
укритися з полю зору виговориться, виплесне накопичені що проходять службу в щодо можливих психологічних
оточуючих. образи, горе тощо. одному підрозділі) обмежень у виконанні професійних
4. Емоційно підтримуйте, не співслужбовців для обов’язків та особливостей взаємодії з
засуджуйте. подальшої профілактичної оточуючими військовослужбовця,
5. Соціально підтримуйте (якщо є роботи з ними. який вчинив спробу самогубства.
можливість покличте близьких 5. За можливості, організуйте 5. Здійснюйте моніторинг ризику
друзів). проведення групи вчинення суїциду (наявність ознак
6. Повідомте безпосереднього психологічного суїцидальної поведінки, формування
командира (начальника) про спробу відреагування для профілю суїцидального розвитку
суїциду. особистості) у учасників події та
 38
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця
командира (начальника)
7. Залишайте під постійним наглядом, військовослужбовців
супроводьте (за розпорядженням підрозділу в перші три дні,
командира) на пункт психологічної залучивши психологів
допомоги або у медичний пункт (роту). пункту психологічної
допомоги.
5. Ініціюйте службове
розслідування інциденту
(відпрацюйте припущення
про можливість доведення до
самогубства, наявність
фактів нестатутних
взаємовідносин).
6. Передайте список свідків і
наближених співслужбовців
психологу, зроблені в ході
службового розслідування
припущення про можливі
причини спроби самогубства
(нестатутні взаємовідносини,
виснаження через високе
навантаження, розчарування
в місії військовослужбовців,
житті тощо) та показання
свідків (для встановлення
можливості їх психічної
травматизації подією).
7. Після повернення у
військову частину спрямуйте
особу, яка вчинила суїцид, на
консультацію з психологом.
Продовження таблиці 14
Дії офіцера-психолога (психолога)
наближених співслужбовців;
проведіть з ними профілактичну
роботу щодо ризику вчинення
суїциду.
6. Проведіть позачергове
дослідження морально-
психологічного стану в підрозділі.
7. Заповніть психологічну
документацію пункту психологічної
допомоги (облікову картку
військовослужбовця).
8. Оцініть адекватність (зміст,
38
кількість заходів, відсоток
військовослужбовців, які прийняли
в них участь) психологічної роботи
щодо профілактики суїцидальної
поведінки, формування стійкості до
стресу, формування згуртованості
колективу (рівень взаємодопомоги,
нестатутні відносини тощо), що
проводилась в підрозділі.
9. Оцініть адекватність надання
першої психологічної допомоги
співслужбовцями, внесення
відповідних коректив у зміст
психологічної підготовки особового
складу під час практичних занять з
предметів загальновійськової
підготовки.
 39

3.15. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах,

які стали свідками скоєння завершеного суїциду у підрозділі.
Суїцид – акт самогубства, усвідомлене самоусунення з життя під впливом гострих психотравмуючих ситуацій,
коли власне життя, як найвища цінність, втрачає для людини сенс.
Завершений суїцид – дії особи, наслідком яких є її смерть.
Протокол дій військовослужбовців, які стали свідками скоєння самогубства наведений у таблиці 15.
Таблиця 15
Протокол дій військовослужбовців, які стали свідками скоєння завершеного суїциду у підрозділі.
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Військовослужбовець 1. Оцініть небезпечність ситуації для 1. Встановіть всіх свідків 1. В залежності від глибини
зовні може бути як себе. При необхідності заберіть події, співслужбовців, які травматизації від втрати надайте першу
спокійним так і зброю за першої нагоди, або мали дружні, родинні зв’язки психологічну допомогу.

39
збудженим. від’єднайте магазин. та ті, що проходять службу в 2. За необхідності рекомендуйте
• Відмічаються 2. Виражайте спокій та зібраність. одному підрозділі для начальнику медичної служби направити
спазмами в горлі, 3. Говоріть чітко, короткими подальшої профілактичної військовослужбовців на консультацію
припадки задухи фразами. Задавайте прості прямі роботи з ними. лікаря.
прискорене дихання з питання, наприклад: “Який сьогодні 2. За можливості, організуйте 3. У період від одного до трьох діб після
постійною потребою день тижня?”, “Як звати твою маму?” проведення дебрифінгу з випадку самогубства проведіть
зітхнути. тощо. Впевніться, що військовослужбовцями, які дебрифінг з військовослужбовцями, які
• Може проявляти ряд військовослужбовець знаходиться стали свідками події стали свідками події.
шокових реакцій з “тут і зараз”. залучивши психолога пункту 4. Визначте психологічний статус свідків
вищеописаними 4. Дайте попити води. психологічної допомоги. події співслужбовців, які мали дружні,
ознаками (ступор, 5. Не залишайте наодинці (навіть 3. Ініціюйте службове родинні зв’язки та ті, що проходять
агресія, плач, істерика якщо він виглядає спокійним), розслідування інциденту службу в одному підрозділі.
тощо). говоріть з ним. (відпрацюйте припущення про 5. Заповніть психологічну документацію
6. Емоційно підтримуйте. можливість доведення до пункту психологічної допомоги: книгу
7. Повідомте безпосереднього самогубства, наявність фактів обліку та облікову картку.
командира (начальника) про подію. нестатутних взаємовідносин). 6. Надайте рекомендації командиру щодо
8. Супроводьте (за розпорядженням 4. Передайте список свідків і можливих психологічних обмежень у
командира) на пункт психологічної наближених співслужбовців виконанні професійних обов’язків та
допомоги або у медичний пункт
(роту).
 40

Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця
командира (начальника)
психологу, зроблені в ході
службового розслідування
припущення про можливі
причини спроби самогубства
(нестатутні взаємовідносини,
виснаження через високе
навантаження, розчарування
в місії військовослужбовців,
житті тощо) та показання
свідків (для встановлення
можливості їх психічної
травматизації подією).
Продовження таблиці 15
Дії офіцера-психолога (психолога)
особливостей взаємодії з оточуючими, які
можуть виникнути у свідків події.
7. Здійснюйте моніторинг ризику
вчинення суїциду (наявність ознак
суїцидальної поведінки, формування
профілю суїцидального розвитку
особистості) в учасників події та
наближених співслужбовців; проведіть з
ними профілактичну роботи щодо
алгоритму дій при виявленні суїцидальної
поведінки у співслужбовців.
8. Проведіть позачергове дослідження

40
5. Організуйте проведення морально-психологічного стану в
тренінгу з офіцерським та підрозділі.
сержантським/старшинським 9. Оцініть адекватність (зміст, кількість
складом щодо запобігання заходів, відсоток військовослужбовців,
суїцидальної поведінки які прийняли в них участь) психологічної
військовослужбовців. роботи щодо профілактики суїцидальної
поведінки, формування стійкості до
стресу, формування згуртованості
колективу (рівень взаємодопомоги,
нестатутні відносини тощо), що
проводилась в підрозділі.
10. Оцініть рівень знань
військовослужбовців алгоритму дій при
виявленні ознак суїцидальної поведінки у
співслужбовців. Внесіть відповідні
корективи у зміст психологічної
підготовки особового складу під час
практичних занять з предметів
загальновійськової підготовки.
 41

3.16. Протокол надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальних (бойових) умовах,

які відмічають проблеми зі сном

Сон є критично важливим для збереження здатності думати по те, як виконати завдання і перемогти. Навіть такі
прості завдання, як наприклад налагодження зв’язку, водіння техніки чи обчислення координат на карті, може бути для
Вас надскладним через недосипання (якщо спати менше 7 годин на добу).
На жаль під час бойових дій систематичне недосипання стає нормою. Солдати, які недосипають – накопичують
“заборгованість” сну, за яку все одно доведеться “розраховуватись”. Контроль власного сну – критично важливий для
успішного виконання бойового завдання.
Сон – це біологічна функція, яка дуже важлива для нормального функціонування людини. Він є критично
важливим для нормального мислення як під час навчань, так і в бойових умовах. Ті, хто добре відпочивають, більш
емоційно стійкі, швидше реагують на обстановку, приймають кращі рішення, мають кращу пам'ять та краще всьому
навчаються.

41
Неякісний сон знижує здатності виявляти та визначати рівень небезпеки, вести влучний вогонь, концентрувати увагу
та багато іншого. Протокол дій військовослужбовців, які відмічають проблеми зі сном наведений у таблиці 16.
Таблиця 16
Протокол дій військовослужбовців, які відмічають проблеми зі сном
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
• Кволість, почуття 1. Використовуйте будь-яку 1. Плануйте час для 1. Визначте психологічний статус
важкості під час можливість поспати (подрімати), щоб повноцінного відпочинку військовослужбовця, який скаржиться
діяльності: чергувань, “назбирати” 7-8 годин сну на добу. підлеглих, щоб вони спали на проблеми зі сном.
водіння техніки тощо. 2. Якщо дозволяє обстановка, по 7-8 годин на добу. 2. Якщо у військовослужбовця є
• Важкість використовуйте беруші, м’які 2. Рівномірно розподіляйте проблеми з сном рекомендуйте
усвідомлення отриманої навушники, маску на очі або інші речі, серед військовослужбовців використовувати вправи, які
інформації. які допоможуть зменшити гучність час для їх відпочинку та покращують засинання, дихальні та
• Зниження рівня уваги. звуків чи яскравість світла під час сну. суворо цього дотримуйтесь. релаксаційні техніки.
• Дратівливість, апатія, 3. Уникайте використання 3. Давайте можливість Поясніть необхідність 7-8 часового сну.
відсутність віри в медикаментів, які, на Вашу думку, підлеглим виспатись перед 3. При необхідності рекомендуйте
успішність своїх дій. допоможуть заснути (окрім виконанням тривалих начальнику медичної служби направити
призначених лікарем). завдань та після них. військовослужбовця на консультацію до
 42

Продовження таблиці 16
Дії безпосереднього
Ознаки Дії співслужбовця Дії офіцера-психолога (психолога)
командира (начальника)
4. Не вживайте каву, колу 4. Стежте за тим, щоб лікаря.
(інші кофеїномісткі речовини) за 6 військовослужбовці 4. Заповніть психологічну
годин до сну. (за можливості) спали в документацію пункту психологічної
5. Не займайтесь спортом безпечному місці. допомоги: книгу обліку та облікову
(фізичними вправами) за 3 години до 5. Плануйте відпочинок (сон) картку.
сну. підлеглих в один і той самий 5. За необхідністю внесіть
6. Справляйте природні потреби перед час, за можливості. відповідні корективи у зміст
сном. психологічної підготовки
7. Не використовуйте перед сном військовослужбовців під час
ґаджети (телефони, планшети інше), практичних занять з предметів
натомість почитайте книжку чи загальновійськової підготовки
послухайте розслаблюючу музику.
8. Якщо все вказане вище не допоможе
Вам протягом двох
тижнів – зверніться до психолога або

42
лікаря.

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення

Збройних Сил України
полковник Володимир ЯЦЕНТЮК
 43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ)

1. Наказ Генерального штабу ЗС України від 26.12.2018 № 460

“Про затвердження Тимчасового порядку оформлення військових публікацій
у Збройних Силах України”.
2. Екстрена психологічна допомога постраждалим в умовах
надзвичайної ситуації: теоретичні та прикладні аспекти: монографія
Н.В. Оніщенко. – Х.: Право, 2014 року – 584 с.
3. Методичні рекомендації “Медичні заходи з попередження
пресуїцидальних форм поведінки військовослужбовців в умовах воєнного
конфлікту та після його завершення”, розроблені Міністерством оборони
України, Українською Військово-Медична Академія, Центральним
військово-медичне управління Збройних Сил України, Національним
військово-медичний клінічний центр “Головний військовий клінічний
госпіталь” схвалені Вченою радою Української військово-медичної академії:
протокол № 185 від 26.10.2016.
4. Методичний посібник “Психологічна оцінка суїцидального ризику у
військовослужбовців”, розроблений Міністерством оборони України,
Науково-дослідним центром гуманітарних проблем Збройних Сил України,
схвалений Науковою радою Науково-дослідного центру гуманітарних
проблем Збройних Сил України : протокол № 1 від 31.01.2019.
5. Наукове видання “Охорона психічного здоров'я в умовах війни”
перекладено за виданням: Combat and Operational Behavioral Helth
(ISBN 978-0-16-088756-7).
 44

ДЛЯ ЗАМІТОК
45
46