1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ

УКРАЇНИ імені Івана Черняховського
Кафедра військової підготовки

модуль:

“МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВСЯКДЕННОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ”

 Тема2/1. Інформаційно-пропагандистське забезпечення у підрозділах

Збройних Сил України.
 Навчальні питання
1.Інформаційно-пропагандистське забезпечення в
системі морально-психологічного забезпечення
підрозділів Збройних Сил України.
2.Напрями, форми та методи інформаційно-
пропагандистського забезпечення.

• Завдання на самостійну роботу:

• - в НУОУ: 1. Вивчити матеріали лекції (консультації у
викладача) та вимоги наказів ГШ від 4.01.17 №4 та від
28.04.17 №108;
• - за межами НУОУ:
• 1. Особливості організації інформаційно-
пропагандистського забезпечення у Війську Польському, в
армії Великої Британії, армії РФ.
• 2. Ознайомитися та занотувати в робочий зошит основні
положення параграфів 4.1, 4.2, 4.3 підручника та додатку 7.
 ЛІТЕРАТУРА:
1. Конституція (1996). Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов.
станом на 23 травня 2016 року. (Офіційний текст). Видавництво законодавчої та
навчальної літератури. Видавець Палівода А.В. – ст. ст. 17,85,92,106.
2. Воєнна доктрина України. Затверджена Указом Президента України від 24.09.15 р. №
555/2015.
3. Статути Збройних Сил України. Затверджені Законами України від 24 березня 1999 року
№ 548, 549, 550, 551 - XIV.
4. Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки. /
Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/20.
5. Про затвердження Інструкції з організації інформаційно-пропагандистського
забезпечення у Збройних Силах України. / Наказ Генерального штабу Збройних Силах
України від 04.01.17 р. № 4.
6. Про затвердження Інструкції з організації національно-патріотичної підготовки у
Збройних Силах України. / Наказ Генерального штабу Збройних Силах України від
28.03.17 р. № 108.
7. Про затвердження Положення про кімнату традицій у Збройних Силах України / Наказ
Генерального штабу Збройних Сил України від 05.09.18 № 299.
8. Організаційно-методичні вказівки щодо організації морально-психологічного
забезпечення Збройних Сил України у 2018 році від 17.11.2017 р.
9. Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України: підручник: у 2 ч. Ч. І. /
[В.М. Вилко, В.М. Грицюк, В.Г. Дикун та ін.]; за заг. ред. В.В.Стасюка. – К.: НУОУ, 2012.
– 464 с.
10. Морально-психологічне забезпечення підрозділів Збройних Сил України: підруч. /
[А. О. Кобзар, В. Т. Марценківський, П. М. Слюсаренко та ін.]. – Київ. : НУОУ ім.. Івана
Черняховського, 2018. – параграф 2.2; додатки 1, 2.
11. Довідкові матеріали по МПЗ та керівним документам: – [Електронний ресурс]. ‒ режим
доступу - https://dovidnykmpz.
 4

1. Інформаційно-пропагандистське
забезпечення в системі морально-
психологічного забезпечення
підрозділів Збройних Сил України.
 СИСТЕМА ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗСУ

Оперативне
Оперативне Матеріально- Морально-
Матеріально- Морально- Медичне
Медичне
(бойове)
(бойове) технічне психологічне
технічне психологічне

вид
вид всебічного
всебічного забезпечення,
забезпечення, підготовки
підготовки іі
ведення
ведення бойових
бойових дій,
дій, який
який має
має за
за мету
мету
формування,
формування, підтримання
підтримання та та поновлення
поновлення
морально-психологічного
морально-психологічного стану стану особового
особового
складу
складу військ
військ (сил),
(сил), необхідного
необхідного
для
для успішного
успішного виконання
виконання завдань
завдань
за
за призначенням.
призначенням.
НАСТАНОВА
НАСТАНОВАззМПЗ МПЗпідготовки
підготовкита
тазастосування
застосування
ЗС
ЗСУкраїни
України(2018)
(2018)
 СИСТЕМА 6

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
 ТЕРМІНИ:
 Термін (від лат. terminus — межа, кордон) — слово або словосполучення, застосоване для
позначення деякого поняття.
 Поняття, концепт — форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв’язки і
відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок,
що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в
сукупності специфічними для них ознаками.
 Інформація (від лат. Informātiō “роз’яснення, уявлення, поняття про що-небудь”,
informare (форма) “надавати вид, форму, навчати; мислити, уявляти” - відома
незалежно від форми їх подання.
 Незважаючи на широку поширеність, поняття інформації залишається одним з найбільш
дискусійних в науці , а термін може мати різні значення в різних галузях людської
діяльності.

 Пропаганда ( лат. Propaganda дослівно – “підлягає поширенню (віра)”, від лат. Propago
- “поширюю”) - в сучасному політичному дискурсі розуміється як відкрите поширення
поглядів, фактів, аргументів і інших відомостей з метою формування громадської думки
чи інших цілей.
ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
цілеспрямована діяльність органів
військового управління, командувачів,
командирів (начальників), посадових
осіб органів морально-психологічного
забезпечення щодо інформаційного
впливу на свідомість особового складу
з метою формування і поширення
ідейних переконань, національних
цінностей, стійкої мотивації та
морально-психологічної готовності до
збройного захисту державного
суверенітету, територіальної цілісності
України, адекватного розуміння
військовослужбовцями воєнно-
політичної та суспільно-політичної
обстановки, завдань, покладених на
війська (сили), умов та особливостей їх
виконання.
 9

37-й президент США Р.Ніксон, зазначав:

“…що 1 долар вкладений в інформацію і
пропаганду є більш ціннішим, ніж 10 доларів
вкладених у створення систем озброєння, тому
що останнє навряд чи буде використане в
повному обсязі, у той час, як інформація працює
щоденно і повсюди”.

Чотири газети можуть накоїти більше лиха,

ніж стотисячна армія. Тому преса, особливо в
умовах війни, має писати лише те, що їй
накажуть, і мовчати про те, що їй не слід
говорити.
Наполеон
 Основні завдання інформаційно-
пропагандистського забезпечення
• збір, аналіз та оцінювання суспільно-політичної
обстановки в районі (регіоні, операційній зоні) дій і
підготовка висновків щодо неї;
• організація внутрішніх комунікацій командирів
(начальників) з особовим складом військових
частин (підрозділів);
• виховання в особового складу Збройних Сил
України почуття патріотизму, відповідальності за
дотримання положень Конституції України,
дисциплінованості, вірності Військовій присязі,
Бойовому прапору, бойовим традиціям (братерству),
готовності до саможертовності в ім’я Батьківщини
Основні завдання інформаційно-пропагандистського
забезпечення (продовження)
• утвердження любові військовослужбовців Збройних Сил
України до Батьківщини, їх духовності, моральності,
шанобливого ставлення до національних надбань
Українського народу, наслідування найкращих прикладів
мужності та звитяги борців за свободу та незалежність
України як з історичного минулого, так і захисників, які
сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність
держави у боротьбі із зовнішньою агресією;
• роз’яснення особовому складу причин, характеру і мети
війни (збройного конфлікту, бойових дій),
зовнішньополітичної та внутрішньополітичної обстановки,
завдань Збройних Сил України;
• організація і керівництво національно-патріотичною
підготовкою особового складу військ (сил);
Основні завдання інформаційно-пропагандистського
забезпечення (продовження)
• роз’яснення наказів командирів (начальників), командирське
(оперативне, бойове) інформування особового складу про хід
підготовки і ведення операцій (бойових дій);
• мобілізація (мотивація) військовослужбовців на безумовне
виконання поставлених завдань;
• організація інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань
практичної реалізації соціальних гарантій військовослужбовців та
членів їх сімей;
• налагодження та підтримання внутрішньої та зовнішньої
комунікації з питань соціального і правового захисту
військовослужбовців та членів їх сімей;
• формування в особового складу впевненості в правильності
прийнятих рішень командування, у надійності та ефективності
штатної зброї і бойової техніки, зміцнення віри у перемогу над
противником;
 Основні завдання інформаційно-
пропагандистського забезпечення (продовження)
• поширення бойового досвіду, прикладів мужності,
пропаганда героїзму, взаємодопомоги, товариських
взаємовідносин, традицій бойового братерства;
• пропаганда героїчної боротьби Українського народу за
самовизначення і творення власної держави, ідеї свободи,
соборності та державності;
• військово-патріотичне виховання особового складу
Збройних Сил України;
• пропаганда здорового способу життя серед
військовослужбовців і членів їх сімей;
• забезпечення культурологічних потреб
військовослужбовців, організація відпочинку і дозвілля
особового складу Збройних Сил України;
Основні завдання інформаційно-пропагандистського
забезпечення (продовження)
• сприяння в організації
забезпечення духовних потреб
військовослужбовців
(душпастирська опіка);
• участь у заходах щодо
прогнозування, запобігання та
нейтралізації наслідків
негативного інформаційно-
психологічного впливу
противника;
• організація співпраці з
представниками органів
місцевої влади, ЗМІ,
громадських, волонтерських та
релігійних організацій.
 15
Особливості використання засобів наочної агітації.
Наочна агітація у військовій частині (плакати, стенди, білборди,
лайтбокси, відеоборди, панно, архітектурні споруди, конструкції
архітектурно-художніх елементів, рекламна друкована та сувенірна
продукція тощо) має бути актуальною, змістовною, переконливою,
оперативною, дієвою, пов’язаною із завданнями, які виконує військова
частина (підрозділ).

Перелік об’єктів наочної агітації та зміст інформації визначається

старшими начальниками.

Заступник командира підрозділу з МПЗ відповідає за наочну агітацію в

кімнаті традицій (Наказ ГШ від 05.09. 18 №299) та в розташуванні
підрозділу.

Для організації ІПЗ під час проведення заходів бойової підготовки в

польових умовах (за межами пунктів постійної дислокації), виконання
бойових та спеціальних завдань обладнуються:

• в базових таборах бригад (полків, батальйонних тактичних груп) –

інформаційно-довідкові пункти;
• в органах військового управління та окремих підрозділах – похідні
комплекти наочної агітації (пересувні інформаційні стенди).
 16

Оцінювання суспільно-політичної обстановки

в районі дій і підготовка висновків щодо неї.
(розглядається в системі МПЗ ЗП).
• Основним завданням оцінювання суспільно-політичної
обстановки є визначення рівня впливу (небезпеки) чинників
суспільно-політичної обстановки на хід виконання військами
(силами) завдань за призначенням, виявлення об'єктивно
існуючих настроїв, думок, лідерів, потреб і запитів
населення у певному регіоні (районі) та тенденції їх
можливого розвитку.

• Порядок оцінювання суспільно-політичної обстановки

визначається Інструкцією з оцінювання суспільно-політичної
обстановки в районах дислокації та виконання завдань за
призначенням військовими частинами (підрозділами)
Збройних Сил України.
 17

Організація планування, підготовки та підбиття

підсумків проведення заходів інформаційно-
пропагандистського забезпечення.
Порядок планування та організації ІПЗ, тематика, терміни,
форми і методи проведення заходів визначаються
старшими начальниками за підпорядкованістю відповідно
до завдань, що виконуються, і кінцевої мети підготовки
особового складу.

Відповідальність за організацію і стан ІПЗ покладається на

посадових осіб структурних підрозділів МПЗ.

Особливості порядку планування, підготовки та

проведення заходів ІПЗ визначається щороку в
Організаційно-методичних вказівках структурним
підрозділам МПЗ щодо організації МПЗ у ЗС України.
 18
2. Напрями, форми та методи ІПЗ
Напрям – шлях діяльності, розвитку кого-, чого-
небудь; спрямованість якоїсь дії, явища.
Зміст ‒ сукупність теорій, принципів, положень,
традицій які повинні бути передані
військовослужбовцям засвоєні ними та служити
провідними мотивами у їх діяльності (те, про що
йдеться, розповідається де-небудь, те, що
описується, зображується. Сутність, внутрішня
особливість чого-небудь. Певні властивості,
характерні риси, які відрізняють явище, предмет,
Розумна основа, мета, призначення чого-небудь.)
Форма (лат. зовнішній вигляд) – зовнішній вигляд,
обрис речі, дії тощо або зовнішній вираз певного
змісту.
Метод (від грец. μέθοδος – “шлях крізь”) ‒
систематизована сукупність кроків, які потрібно
здійснити, щоб виконати певну задачу чи досягти
певної мети; поняття тотожне алгоритму дій.
Напрями інформаційно-пропагандистського
забезпечення
 Внутрішньо-комунікаційна робота (ВКР)
•Напрям ІПЗ в/ч (підрозділів, установ, організацій) ЗСУ,
здійснюється в системі інформаційної роботи посадових осіб,
командирів (начальників) через сукупність дій, пов’язаних з
обробкою і передачею інформації до особового складу шляхом
спілкування.
Реалізується шляхом:
• налагодження комунікаційного процесу, системного та цільового
проведення пропагандистської (контрпропагандистської),
ідеологічної, інформаційно-роз’яснювальної, військово-соціальної
роботи з о/с складом військ (сил);
•пропаганди здорового способу життя;
•систематичного та цільового проведення командирського
(бойового) інформування з о/с; аналізу проведених дій
(розглядається на навчальному зборі);
• організації заходів захисту від негативного ІПВ противника;
•забезпечення методичними матеріалами, необхідними для
організації інформаційної роботи з о/с в будь-яких умовах
обстановки;
• душпастирської опіки військовослужбовців.
 Основні принципи ВКР:
- національно-патріотична спрямованість;
• співпраця, зворотність зв’язку між суб'єктами комунікації; доступність,
достовірність, обґрунтованість, об'єктивність, оперативність та наочність
доведення інформації;
• практична спрямованість змісту інформаційних матеріалів та зв'язок із
завданнями, що вирішують в/ч (підрозділи);вмотивованість; системність та
послідовність; гнучкість; простота; доцільність.
Основними методами внутрішньо-комунікаційної роботи є:
• переконання; пояснення; показ (демонстрація, ілюстрація); аналіз
конкретних ситуацій.
• Основними формами внутрішньо-комунікаційної роботи є:
• індивідуальна та колективна бесіда;
• перегляд (прослуховування) інформаційних теле-, радіопрограм, цільових
(тематичних) аудіовізуальних матеріалів тощо; обговорення; інструктаж;
• групове та індивідуальне консультування; брифінг з актуальних питань;
виступ; заслуховування; вивчення анонімних заяв; дискусія; вшанування
кращих військовослужбовців. (ВПР, КР розлядаються на наст. заняттях)
 Забезпечення технічними засобами
пропаганди (ТЗП)
• комплекс організаційних, фінансово-економічних, техніко-
експлуатаційних обліково-операційних та інших заходів,
спрямованих на укомплектування в/ч технічними засобами
пропаганди відповідно до штатно-табельної потреби.
• Забезпечення ТЗП реалізується шляхом:
• - своєчасного та повного забезпечення військ (сил) ТЗП
відповідно до встановлених норм та потреб;
• - оптимального їх розподілу; їх правильної експлуатації та
обслуговування; впровадження передового досвіду їх
використання (удосконалення, модернізації).
• Порядок забезпечення ТЗП визначається Інструкцією з
організації забезпечення Збройних Сил України технічними
засобами пропаганди.
 23
Національно-патріотична
підготовка.
Національно-патріотична підготовка - це предмет навчання, вид ВКР
посадових осіб, який здійснюється у загальній системі підготовки
військ (сил), з метою формування і розвитку у в/сл відповідних
світоглядних установок, ідейних переконань та морально-бойових
якостей, необхідних для ефективного виконання поставлених
завдань у будь- яких умовах обстановки.
НПП проводиться у ЗС України з метою:
- формування в о/с державницького світогляду та національної
самосвідомості;
- впровадження в систему навчання та виховання о/с
національно-патріотичних цінностей, ідей вірності Військовій
присязі, бойовим традиціям, гордості за належність до ЗС України;
- своєчасного доведення до о/с актуальної інформації про
діяльність керівництва держави та військового командування,
спрямованої на зміцнення обороноздатності країни;
- формування морально-психологічних мотиваційних основ
службової діяльності та цільової спрямованості підготовки в/сл до
виконання завдань щодо захисту національних інтересів;
- утвердження засад діяльності ЗСУ та формування довіри до
 24
Національно-патріотична
підготовка.
Основним змістом є цілеспрямована діяльність командирів
(начальників), структурних підрозділів морально-
психологічного забезпечення усіх рівнів щодо формування
та підтримання у військовослужбовців:
- українських патріотичних світоглядних ідеалів, які
базуються на національно-патріотичних цінностях та
орієнтирах;
- стійкої мотивації до збройного захисту територіальної
цілісності, державного суверенітету України.
Основні принципи національно-патріотичної підготовки:
- свідомість; наочність; ґрунтовність; емоційність;
активність та самостійність; врахування індивідуальних
особливостей військовослужбовців; системність та
послідовність викладення навчального матеріалу;
спрямованість змісту занять на підготовку особового
складу до виконання завдань щодо захисту національних
інтересів.
 25

Основними завданнями НПП о/с є:

- формування національно-патріотичної свідомості о/с
ЗСУ;
- формування морально-психологічної готовності до
виконання бойових завдань із захисту незалежності та
територіальної цілісності України на основі світоглядних
установок, національних цінностей і традицій;
- доведення до о/с основ утвердження української
державності, які своїм змістом формують і розвивають
національні і громадянські світоглядні позиції, ціннісні
орієнтації, морально-психологічну готовність до збройного
захисту держави;
- розвиток в о/с мотивації до військово-професійної
діяльності;
- популяризація традицій духовно-культурної самобутності
українського народу, української мови, героїки боротьби за
незалежність, територіальну цілісність України;
- захист о/с від негативного інформаційно-психологічного
 26

Національно-патріотична підготовка.
Порядок організації та особливості проведення занять
визначаються Інструкцією (Наказ ГШ від 28.03.17 №108).
НПП організовується відповідно до вимог Інструкції та
проводиться з урахуванням специфіки та умов виконання
завдань, що покладені на військові частини.
Загальне керівництво НПП та відповідальність за її
проведення покладається на командирів, начальників усіх
рівнів.
Завдання щодо безпосередньої організації та якісного
проведення занять покладено на посадових осіб МПЗ та
визначених посадових осіб, які зобов’язані:
- здійснювати планування, методичне забезпечення
проведення занять, вдосконалювати зміст, форми та
методику проведення занять з НПП;
- проводити інструктажі керівників занять з НПП;
- особисто проводити з офіцерами заняття з НПП.
 27

Національно-патріотична підготовка.

проводиться відповідно до тематики, що розробляється на

навчальний рік ГУ МПЗ Збройних Сил України.
Заняття з проводяться з усіма категоріями
військовослужбовців:
-в мирний час – протягом 10-ти місяців (січень - жовтень) –
навчання, 11-й, 12-й місяць (листопад, грудень) – проведення
контрольних занять та підготовка до початку навчання;
-в особливий період – протягом всього періоду.
Загальна кількість годин у навчальному році складає:
-в мирний час: для в/сл офіцерського складу– 10 г. 1 раз на
місяць;
для В/сл за контрактом, строкової військової служби – 40 г.
1 раз на тиждень, 50 хв.; в особливий період – до 20 хв.
для в/сл, які проходять загальновійськову підготовку
молодого солдата (матроса) – не менше 4 годин.
 28

Національно-патріотична підготовка.

Основними формами проведення занять з національно-

патріотичної підготовки є: бесіда, обговорення, дискусія.
Використовуються методи: переконання, пояснення,
критичного аналізу, показу, сократичної бесіди, аналізу
конкретних ситуацій тощо.
Керівниками занять, Методична підготовка, Облік
проведення занять, Аналіз стану національно-патріотичної
підготовки.
Основним змістовним та організаційним документом
проведення заняття з національно-патріотичної підготовки є
тезовий план-проспект. Він розробляється керівником заняття
та погоджується з безпосереднім командиром (начальником).
План-проспект може бути відпрацьований у електронному
вигляді та використовуватися під час проведення заняття на
електронних носіях інформації.
 29

Національно-патріотична підготовка.

У тезовому план-проспекті визначаються тема та мета

заняття, тезовий зміст навчального матеріалу, джерела
отримання інформації та література (інформація з інтернет-
ресурсів), найменування і посилання на відео-, кіноматеріали,
що можуть бути використані в ході самостійної роботи.
Керівник заняття несе персональну відповідальність за
підготовку, якість та ефективність проведення національно-
патріотичної підготовки.
Він зобов’язаний:
- знати вимоги керівних документів щодо організації та
проведення національно-патріотичної підготовки;
- особисто готуватися до заняття, знати навчальний
матеріал;
- забезпечувати присутність о/с на заняттях за винятком
відсутніх з поважних причин; -
 30

Він зобов’язаний:

- знати основні політичні події в Україні та світі;

- формувати національно-патріотичну переконаність в/сл щодо
захисту інтересів українського народу і держави;
- підтримувати у належному стані навчально-матеріальну базу
проведення занять;
- вести облік присутності о/с та тематики занять;
- проводити контрольні опитування;
- проводити додаткові заняття, індивідуальні бесіди з
підлеглими, які не розуміють, або невірно сприймають
навчальний матеріал.
- знати вимоги керівних документів щодо організації та
проведення національно-патріотичної підготовки;
- особисто готуватися до заняття, знати навчальний матеріал;
- забезпечувати присутність о/с на заняттях за винятком
відсутніх з поважних причин;
 31
Оцінювання в/сл з НПП здійснюється згідно
Інструкції (Наказ ГШ від 28.03.17 №108)

з метою перевірки рівня засвоєння особовим складом навчального матеріалу

та його морально-психологічної готовності до виконання завдань щодо
захисту національних інтересів. Оцінка стану національно-патріотичної
підготовки є одним із головних критеріїв загальної оцінки ефективності
діяльності командирів усіх рівнів.
ВИСНОВКИ
1. ІПЗ поряд з ПЗ є складовою системи МПЗ підрозділів ЗСУ, здійснюється з
метою впровадження гуманітарної політики держави у ЗСУ і являє собою
цілеспрямований, спеціально організований процес виховання о/с щодо
свідомого і відповідального виконання військового обов’язку, формування
необхідного МПС військовослужбовців Збройних Сил України.
2. Формування у військовослужбовців світоглядних ідеалів, цінностей та
орієнтирів, високих морально-психологічних і бойових якостей, підготовка
особового складу до стійкого й адекватного функціонування в умовах
складної навчально-бойової та бойової обстановки з урахуванням
можливого цілеспрямованого інформаційного, психологічного та іншого
впливу на особовий склад Збройних Сил України є головною метою
інформаційно-пропагандистського забезпечення.
 32

Основні форми інформаційно-пропагандистського

забезпечення:
планове та оперативне інформування (командирське, цільове, бойове);
випуск інформаційних бюлетенів, інших друкованих матеріалів;
вечори запитань і відповідей;
день відкритих дверей (до державних та військово-професійних свят);
екскурсії, відвідування музеїв (кімнат бойової слави) військових частин
(кораблів), історичних місць та пам'яток;
зустрічі з представниками органів державної влади та громадських
організацій;
індивідуальна та колективна бесіда;
інструктаж;

групове та індивідуальне консультування;

брифінг з актуальних питань;
заслуховування;
вивчення анонімних заяв;
дискусія;
проведення виступів військовослужбовців у навчальних закладах;
використання засобів наочної агітації;
 33

Основні форми інформаційно-пропагандистського забезпечення:

• перегляд та прослуховування інформаційних і тематичних теле- і
радіопередач, новин, художніх, документальних та навчальних кіно-,
відеофільмів та аудіоматеріалів.
• обговорення творів літератури та мистецтва;
• заходи відпочинку;
• огляд-конкурс;
• виставка;
• зустріч з видатними особистостями;
• вшанування кращих військовослужбовців;
• концерт;
• вистава;
• вшанування героїв;
• “Урок мужності”;
• конкурс військово-професійної майстерності;
• військово-патріотичний фестиваль;
• військово-патріотичний збір.
 34

Основні методи інформаційно-пропагандистського забезпечення:

• переконання;
• виступ;
• розповідь;
• пояснення;
• демонстрація;
• показ (демонстрація, ілюстрація);
• аналіз конкретних ситуацій.
• дискусія (обговорення);
• доведення інформації;
• роз’яснення;
• особистий приклад;
• самодіяльна художня творчість;
• творчі змагання;
• обговорення тематичних матеріалів;
• бесіда.
35