МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:

УПРАВЛІННЯ СУДНОВОЮ БАЛАСТНОЮ СИСТЕМОЮ

(ТРЕНАЖЕР DCHS 2000)
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»
Кафедра морських перевезень

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:

УПРАВЛІННЯ СУДНОВОЮ БАЛАСТНОЮ СИСТЕМОЮ

(ТРЕНАЖЕР DCHS 2000)

Затверджено кафедрою морських

перевезень як методичні вказівки для
виконання лабораторної роботи з
дисципліни «Технологія перевезення
вантажів» спеціальності 271 «Річковий і
морський транспорт» від «09» жовтня
2018 р.,
протокол № 4

Одеса – 2018 р.
 2

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи розроблені доц.

Чепоком О. О. відповідно до програми навчальної дисципліни «Технології
перевезення вантажів».
 3

Зміст

1. Встановлення завдання………………………………..………………….. 4
2. Баластні операції………………………………………….……………… 5
3. Опис інтерфейсу тренажера……………………….……………………... 7
3.1. Розташування об'єктів на екрані……………………………………. 7
3.2. Контроль і спостереження за рівнем рідини в баластних
цистернах………………………………………………………………….10
3.3. Управління клапанами та насосами баластної
системи…………………………………………………………………….12
3.3.1. Баластні насоси………………………………………..……..13
3.3.2. Кінгстони………………………………………………….…15
3.3.3. Магістраль скидання баластної води…………..……..……15
3.3.4. Анімація руху потоку………………………………..…...…15
3.4. Контроль параметрів статичної остійності…………………..…….15
4. Порядок виконання роботи……………………….………………..…… 17
5. Завдання ……………………………………………………………....…..17
6. Зміст звіту……………………………………………………………..…..18
7. Додатки………………………………………………………………..…..19
Додаток 1 – Опис т/х «СОКІЛ-1»…………………………………......……19
Додаток 2 – Опис т/х «КОЛГУЄВ»………………………….…………..…21
Додаток 3 – Опис т/х «ВОЛОДИМИР САВЕЛЬЄВ»……………………..23
Додаток 4 – Опис т/х «ВУГЛЕГІРСЬК»………………………………...…25
Додаток 5 – Зразок для оформлення титульного аркуша звіту………..…27
Додаток 6 – Приклад записів у «Журнал баластних операцій»…..……...28
Список літератури…………………………………………………………..29
 4

1. ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАВДАННЯ

Однією з найбільш важливих допоміжних систем, що забезпечують

безпечне та оптимальне завантаження судна, є баластна система. Сучасний
рівень розвитку техніки дозволив автоматизувати контроль і управління
об'єктами баластної системи. Більшість сучасних суден обладнується
консолями управління, на які виведені індикатори замірів рівнів баластних
танків, положення клапанів, параметрів насосів і ежекторів.

Вантажний (вахтовий) помічник отримав потужний інструмент

централізованого управління та контролю за баластними операціями, що, у
свою чергу, повсюдно призвело до підвищення рівня ефективності проведення
таких операцій і де-факто затвердив стандарт виробляти їх –

a) в реальному часі, з мінімальними затримками вантажних операцій

або паралельно з ними без затримок вантажних операцій;
b) з максимальною швидкістю (використовуючи максимальну
продуктивність системи, залишаючись в рамках обмежень по посадці,
остійності та навантажень на корпус);
c) з урахуванням природоохоронних вимог щодо скидання баласту за
борт (враховуючи можливість скидання або заборона скидання вод з
певних танків, через певні магістралі системи).

Тренажер DCHS (Dry Cargo Handling Simulator) 2000 представляє

унікальну можливість навчання основам роботи з баластною системою на
чотирьох типах судів: на танкері типу річка-море та на трьох універсальних
суднах різної конфігурації та водотоннажності.

Інтерфейс DCHS 2000 є повним аналогом комп'ютеризованих систем

управління та контролю за баластними операціями, які, в даний час,
застосовуються на суднах.
 5

Встановлені перед курсантом мети роботи:

 ознайомитися зі схематики типовий судновий баластної системи;

 вивчити призначення та принцип функціонування її основних вузлів;
 вивчити інтерфейс консолі управління баластної системи;
 навчитися виробляти баластні операції;
 ознайомитися з принципом документування баластних операцій.

2. БАЛАСТНІ ОПЕРАЦІЇ

Баластова система призначена для прийому, відкачування ізольованого

баласту з цистерн. Система використовується для забезпечення морехідного
стану судна та управління параметрами посадки, остійності та корпусних
напружень. Баластні операції на будь-якому судні можна поділити на:
1. Прийом баласту – баластування.
2. Відкачування баласту – дебаластування.
3. Внутрішні переміщення баласту.
4. Зміна баласту на переході.

Прийом баласту, зазвичай, роблять під час вивантаження вантажу для

забезпечення належної остійності та поліпшення морехідних якостей судна.

Під час завантаження судно дебаластують. Цей етап найбільш важливий,

тому що після необхідно, найчастіше, повністю вибрати вантажопідйомність і
не втопити вантажну марку або вийти на задану (обмежену) осадку, яка по
закінченню завантаження буде перевірена портовою владою,або лоцманом.

Внутрішнє переміщення баласту роблять для коригування крену та

диференту судна без прийому та без відкачування баласту. Наприклад, в
портових водах, де заборонено або не рекомендовано скидання баластних вод.
 6

Зміна баласту необхідна для запобігання переміщення мікроорганізмів з

однієї екосистеми в іншу. При цьому існують два основні методи по зміні
баласту:
1. ER (Empty / Refill) – необхідно повністю дебаластувати баластний танк,
потім заповнити та перейти до наступних.
2. Overflow – «брати на перелив» – при цьому на судні відкривають
горловини баластних цистерн (танків) і необхідно здійснити як мінімум 300%
заміну обсягу.

Остання операція виконується по контрольному часу. Час розраховується

по продуктивності баластних насосів. Приклад: Місткість танка (tank capacity)
500 м3, продуктивність насоса (pump capacity) 750 м3 / год. Відповідно для
зміни 300% обсягу методом «на перелив» заміна повинна тривати 2 години.

Розрізняють такі прийоми роботи баластної системи:

1. By Gravity – самопливом вода заповнюватиме танк по ватерлінію, або
спустошувати по ватерлінію – за принципом сполучених сосудів;
2. By Pump – за допомогою насосів;
3. Stripping – стріппінг або зачистка баластних цистерн від залишків
баласту.

Стріппінг необхідний для повної зачистки танка. Іноді цю операцію

можна зробити головними баластними насосами, в рідкісних випадках –
самопливом. Переважно, для видалення трюмних, баластних вод, судна
обладнані допоміжними струминними насосами (ежекторами). Ежектор
створює в перетині, що звужується знижений тиск одного середовища, що
викликає, за законом Бернуллі, підсос і виникнення потоку іншого середовища.

Для роботи ежектора за допомогою живильного насоса забезпечується

стійкий потік першого середовища – робочої рідини. Живильним насосом
 7

найчастіше є пожежний насос (Fire Pump), а робочою рідиною для баластного

ежектора – забортна вода (рис. 2.1).

Рис. 2.1 – Схема установки ежектора баластної осушувальної системи

Для ефективної роботи ежектора необхідно забезпечити в системі

мінімальний рекомендований тиск робочої рідини. До того моменту, поки тиск
у магістралі не досягне рекомендованого, не можна відкривати клапан у танк
який осушується, інакше робоча рідина буде наповнювати собою танк.

Судно повинно мати план управління баластними операціями «Water

Ballast Management System», в якому передбачені всі форми звітності при
проведенні баластних операцій. Так само там є національні вимоги різних країн
до баласту та його зміні. Баластні операції повинні бути записані в «Журнал
баластних операцій». Приклад таких записів наводиться в Додатку 6.

3. ОПИС ІНТЕРФЕЙСУ ТРЕНАЖЕРУ

3.1. РОЗТАШУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ НА ЕКРАНІ

Всі системи тренажера розміщені на окремих екранних сторінках.

Сторінки мають однакову структуру. Вгорі сторінки розташований заголовок і
кнопки управління вправою (рис. 3.1).
 8

Рис. 3.1 – Заголовок і кнопки управління вправою

У верхній частині екранної сторінки розташовані кнопки управління

вправою та зображені види судна збоку, спереду та зверху. У верхньому
правому куті екрану відображається поточний час виконання вправи – Time. У
заголовку наводиться наступна інформація про вантажні операції:
• «CARGO» – кількість прийнятого вантажу, т;
• «BALLAST» – кількість прийнятого баласту, м3;
• «DWT» – дедвейт, т;
• «DISPLACEMENT» – водотоннажність, т;
• «dap», «dm», «dfp» – осадка судна (кормою, на міделі, носом), м;
• «Heel» – крен, °.

У центрі сторінки розташована консоль управління (рис. 3.2).

Рис. 3.2 – Консоль управління баластної системи

 9

Консоль управління займає основну частину екрану та розподіляється по

екранних сторінках, перемикається за допомогою кнопок, розташованих внизу
сторінки.

До складу консолі входять:

1. Мнемосхема системи, на якій в цифровому та графічному вигляді
відображаються поточні значення контрольованих параметрів і стан пристроїв і
механізмів;
2. Панелі управління механізмами, які викликаються на екран кліком
лівої кнопки миші по відповідному зображенню на мнемосхемі;
3. Індикатори аварійно-попереджувальної сигналізації на мнемосхемі.

При виході контрольованих параметрів за межі нормальних значень

індикатори починають блимати червоним світлом, повідомляючи про виниклі
та непідтверджені оператором попереджувальні сигнали. Підтвердження
попереджувального сигналу здійснюється кліком лівої кнопки миші на його
індикаторі. Немиготливий червоний колір індикатора вказує на наявність
активних сигналів тривоги в системі.
Внизу сторінки представлені кнопки перемикання сторінок (рис. 3.3)

Рис 3.3 – Кнопки перемикання сторінок

Виклик потрібної сторінки здійснюється «натисненням» (кліком лівої

кнопки миші) на відповідній кнопці. При включенні системи кнопка
підсвічується.
Перерахуємо сторінки, що існують із зазначенням відповідних кнопок
виклику:
• список активних робочих місць учнів Monitor;
• загальні параметри судна та баластної системи Task;
• система контролю заповнення танків Overview;
 10

• баластних система судна Ballast;

• документообіг CargoM;
• система вентиляції Vent.

3.2. КОНТРОЛЬ І СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РІВНЕМ РІДИНИ В

БАЛАСТНИХ ЦИСТЕРНАХ

При виконанні вправ по баластним операціям натисніть кнопку Ballast,

розташовану внизу екрану. На екрані з'явиться мнемосхема баластної системи.
Для зручності роботи користувача, все позначення пристроїв і механізмів на
мнемосхемі починаються з літери «В».
На мнемосхемі баластної системи танки позначені індексом «В», для
кожного танка графічно вказується обсяг баласту у відсотках і в цифровому
вигляді – рівень баласту в метрах, а також знаходяться кнопки виклику
інформаційних вікон для кожного танка (рис. 3.4).

Рис. 3.4 – Інформація про баластний танк на мнемосхемі

Для перегляду інформації про поточний стан баласту в танку – встановіть

покажчик курсору на кнопку з ім'ям танка, наприклад B7, і клікніть лівою
кнопкою миші. На екрані з'явиться інформаційне вікно Tank (рис. 3.5) з
позначенням обраного танка в заголовку.
 11

Рис. 3.5 – Інформаційне вікно баластного танка

У вікні міститься перелік даних по зазначеній цистерні, а саме:

 Capacity – місткість танка (м3);

 Volume – поточний обсяг баласту (м3);
 Density – щільність (кг/м3);
 Weight – вага (т);
 Flow – швидкість заповнення цистерни (м3/год);
 Average temperature – середня температура баласту (° C);
 Gas pressure – тиск газу (мбар);
 Level – рівень баласту (м).

Індикатор у вигляді шкали вказує обсяг вмісту у відсотках, цифровий

індикатор – рівень у метрах. Вгорі та внизу шкали встановлені індикатори
спрацьовування аварійно-попереджувальної сигналізації. При заповненні
цистерни баластом на 95% спрацьовує аварійна сигналізація HI, при низькому
рівні 5% в танку блимає нижній індикатор LO.
 12

Кнопка «В» дозволяє утримувати вікно Tank відкритим при перемиканні

екранних сторінок або після відкриття іншого інформаційного вікна. Щоб
переглянути інформацію по іншій цистерні, необов'язково закривати вже
відкрите вікно, досить натиснути на мнемосхемі кнопку виклику потрібної
цистерни. При цьому в відкритому вікні зміниться позначення цистерни та
з'явиться відповідна їй інформація. Баластні танки повідомляються через
регулювальні клапани з баластними магістралями.

3.3. УПРАВЛІННЯ КЛАПАНАМИ ТА НАСОСАМИ БАЛАСТНОЇ

СИСТЕМИ

Заповнення кожної цистерни регулюється відповідним клапаном. На

мнемосхемі клапан позначається – О. В якості регулюючих клапанів
використовуються поворотні затвори, положення яких визначає пропускний
перетин клапана та позиціонується за допомогою секторного індикатора (В).
Клапанами встановлюється та змінюється швидкість надходження рідини в
цистерні.

Для управління клапанами встановіть покажчик курсору на зображення

потрібного клапана та клікніть лівою кнопкою миші. На екрані з'явиться панель
Valve (рис. 3.6). У заголовку панелі розміщено позначення вибраного клапана.
Щоб максимально відкрити клапан, натисніть кнопку на датчику і тоді можна
регулювати ступінь відкриття клапана. На розташованому праворуч наведіть
курсор задатчика в потрібне положення за допомогою миші. Поточне значення
пропускного перетину клапана відображається графічно на розташованій зліва
шкалі, а також на мнемосхемі за допомогою секторного індикатора (ЕЗ). Крім
того, встановлений вами та поточне значення пропускного перетину
відображаються в процентах на цифрових індикаторах, розміщених під шкалою
та задатчиком.
 13

Рис. 3.6 – Інформаційне вікно баластного танку

Зміна поточного становища клапану при отриманні нової команди

здійснюється поступово, імітуючи роботу механізму приводу дистанційно
керованих клапанів. Коли цистерна буде заповнена рідиною, клапан, що
регулює закривається за допомогою натискання на кнопку Min.

3.3.1. Баластні насоси

Нагнітання води в цистерни судна проводиться двома відцентровими

баластними насосами Bp1 і Bp2. Насоси мають однакові характеристики та
розміщені в лівій частині мнемосхеми (рис.3.7). На лінії всмоктування кожного
насоса встановлені регулювальні клапани Bvpl і Bvp2 (управління клапанами
описано в попередньому параграфі).
 14

Рис. 3.7 – Зображення відцентрового баластного насоса

Для роботи з насосом слід підвести покажчик курсору до його

зображення та клікнути лівою кнопкою миші. На екрані з'явиться панель
управління баластними насосом Pump (рис. 3.8). Заголовок панелі буде містити
позначення вибраного вами насоса.

Рис. 3.8 – Управління баластовим насосом

 15

Запуск / зупинка насоса проводиться кнопками Start і Stop. При запуску

насоса кнопка Start загоряється, а на мнемосхемі починає обертатися його
робоче колесо. Панель управління оснащена манометрами, що показують тиск
на всмоктуванні вантажного насоса – INLET PRESSURE та нагнітанні –
OUTLET PRESSURE. Червоні мітки на шкалах манометрів вказують граничні
значення тиску на нагнітанні та вакууму на всмоктуванні насосів.

3.3.2. Кінгстони

Прийом забортної води баластними насосами проводиться з двох

встановлених поряд з ними на мнемосхемі кінгстонів. Кінгстон – це забортний
ящик з прийомними сітками в підводній частині судна та клапаном, що регулює
доступ забортної води в балластну систему.

3.3.3. Магістраль скидання баластної води

Скидання баластної води за борт регулюється клапанами Bv6, Bv7. Щоб

відкрити або закрити такий клапан, підведіть покажчик миші до його
зображення на мнемосхемі та клікніть лівою кнопкою. Більш докладно робота з
клапанами описана в п. 3.3. Управління клапанами та насосами баластної
системи.

3.3.4. Анімація руху потоку

Для наочності та контролю операцій, на схемі відображається напрямок і

швидкість руху потоку рідини в трубопроводах баластної системи у вигляді
анімації.

3.4. КОНТРОЛЬ ПАРАМЕТРІВ СТАТИЧНОЇ ОСТІЙНОСТІ

Для визначення параметрів остійності судна при зміні навантаження

судна натисніть кнопку Force control, розташовану внизу екрану Overview.
 16

У вікні, що відкрилось Vessel Force Control (рис. 3.9) відображаються

такі варіанти остійності судна:

 Pw – вага судна, т;
 Pb – сила підтримки, т;
 Fi – кут крену, °;
 l – плече між силою підтримки та силою тяжіння, м;
 GM – метацентрична висота, м;
 m – відновний момент, м.

На рисунку зліва представлена зміна сил, що діють на судно: стрілками

показано напрямок дії сили підтримки та ваги судна.

Рис. 3.9 – Vessel Force Control

 17

4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Ознайомитися з розділами 1-3.

2. Ознайомитися з характеристиками баластної системи обраного

викладачем варіанту судна. Визначити розташування трубопроводів скидання
баласту за борт, кінгстонів, насосів, січних клапанів, індикаторів тиску.
Вивчити інтерфейс консолі управління баластної системи.

3. З'ясувати які існують можливості проведення операцій по

баластуванню, дебаластуванню та внутрішнього переміщення баластних вод за
допомогою насосів і / або самопливом.

4. Провести баластні операції згідно з варіантом завдання із записом в

журнал баластних операцій (у звіті).

5. ЗАВДАННЯ

Завдання відповідно до варіанту вибираються з таблиці 5.1.

A. Прийняти баласт і вийти на максимальну осадку. Умови: зберегти крен

0 °, вийти на диферент 0.65м на корму, не втопити літню марку.

Б. Для свого варіанту. Дебаластувати танки та вийти на мінімально

можливу середню осадку. Умови: утримати крен в межах ± 0.5 °, зберегти
заповненими на 100% танки, зазначені в варіанті завдання.

B. Для свого варіанту. Здійснити внутрішнє переміщення баласту з

одного / двох найбільш містких танків, зазначених у варіанті завдання (при
цьому парні танки правого та лівого бортів вважати як один танк), в будь-які
порожні цистерни. Умови: утримати крен у межах ± 0.5 °, утримати диференту
в межах від 0. 65 м на корму до 0.10 м на ніс.
 18

Таблиця 5.1. – Завдання згідно з варіантами.

6. ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Титульний лист, оформлений згідно з шаблоном (дод. 5).

2. Схема баластної системи.
3. Витяги з «Журналу баластних операцій» за зразком (дод. 6) для трьох
баластних танків.
 19

Додаток 1 – Опис т / х «СОКІЛ-1»

УНІВЕРСАЛЬНЕ СУХОВАНТАЖНЕ СУДНО «СОКІЛ-1»

Верф: MIHO SHIPYARD, SHIMIZU

Побудований: July 1991
Класифікаційне товариство: Lloyds Register
Символи класу: LRS +100A1 +LMC UMS ICE-1A
Довжина (м): 113.00
Ширина (м): 18.90
Висота борту від кіля (м): 11.28
Вантажопідйомність (т): 9598.00
БРТ (т): 6030.00
НРТ (т): 3602.00
Осадка з вантажем (м): 8.54
Експлуатаційна швидкість (вузли): 13.80
 20

БАЛАСТНА СИСТЕМА Т/Х «СОКІЛ-1»

Баластні цистерни:

 правого борту: BD2s - 124.89 м3, BS1s - 166.54 м3, BD3s - 208.49 м3,
BD4s - 145.54 м3, BD5s - 110.39 м3, BS2s - 90.73 м3
 лівого борту: BD2p - 123.46 м3, BS1p - 166.51 м3, BD3p - 208.49 м3,
BD4p - 145.54 м3, BD5p - 110.39 м3, BS2p - 89.97 м3
 кормові: BAP - 133.05 м3
 носові: BFP - 276.74 м3, В1 - 109.68 м3
 21

Додаток 2 – Опис т / х «Колгуєв»

ТАНКЕР (РІКА-МОРЕ) ТИПУ ЛУКОЙЛ "КОЛГУЄВ»

Теплоходи типу ЛУКОЙЛ (пр. 00201 Л) – великі палубні наливні судна класу
«ріка-море», з подвійними бортами та подвійним дном, з машинним
відділенням і надбудовою в кормовій частині, з одновальною силовою
установкою, призначені для перевезення сирої нафти та нафтопродуктів.
Передбачена можливість одночасного завантаження п'яти різних видів
вантажу. Теплоходи мають велику морську осадку, що припускає
необхідність їх часткового розвантаження для проходу внутрішніми водними
шляхами.

Тип судна: Нафтоналивний танкер

Призначення: Перевезення нафти і всіх видів нафтопродуктів.
Забезпечує перевезення до п'яти видів вантажів
в річкових і морських умовах.
Проект: 00201Л
Рік будівництва: 2001
Суднобудівне Волгоградський ССЗ (Росія, Волгоград)
підприємство:
Довжина / ширина / осадка 129.3 / 16.5 / 3.7 – 4.98 (в річці – в морі)
(м):
Клас морського регістра: КМ ФЛЗ I А1
Водотоннажність (т): 3800 – 6600 (в річці – в морі)
Вантажопідйомність (т): 6300 (Місткість вантажних і слоп танків, – 7582
куб. м);
Потужність (к. с.): 2450 (Екіпаж, чол. – 11; Автономність, сут. – 15)
Швидкість (вузлів): 11,46 – 10,8 (в баласті – з вантажем)
Додатково: Місткість баластних цистерн, – 3645 м3
 22

БАЛАСТНА СИСТЕМА Т/Х «КОЛГУЄВ»

Баластні цистерни:

 правого борту: B5s – 269.89 м3, B6s – 262.71 м3, В7 – 525.41 м3, В9 –
334.1 м3
 лівого борту: B5p – 269.89 м3, B6p – 262.71 м3, В8 – 525.41 м3, В10 –
334.1 м3
 носові: В1 – 221.97 м3, В2 – 103.27 м3, В3 – 103.27 м3, В4 – 130.93 м3
 кормові: В11 – 91.34 м3, В12 – 199.77 м3
 23

Додаток 3 – Опис т / х «ВОЛОДИМИР САВЕЛЬЄВ»

УНІВЕРСАЛЬНЕ СУДНО (РІКА-МОРЕ) ТИПУ

«ВОЛОДИМИР САВЕЛЬЄВ»

Теплоходи типу «Володимир Савельєв» – великі суховантажні судна класу

«ріка-море», які мають три трюми з люковими закриттями, з подвійними
бортами та подвійним дном, з машинним відділенням і надбудовою в кормовій
частині, з одновальною силовою установкою. Судна призначені, переважно,
для генеральних вантажів, тарно-штучних вантажів, контейнерів, лісу в
колодах. Теплоходи мають велику морську осадку, що припускає необхідність
їх часткового розвантаження для проходу внутрішніми водними шляхами.
Тип: Універсальний суховантажний
теплохід «ріка-море» з закритими
трюмами
Призначення: Перевезення генеральних вантажів,
тарно-штучних вантажів,
контейнерів, лісу в колодах.
Всього за період Побудовано 5 одиниць: Володимир
з 1997 по 2001 рр: Савельєв, Капітан Шірягін, Механік
Черевко, Микола Черенобравцев,
Володимир Проценко
Рік будівництва: 1997
Місце будівництва: Румунія
Суднобудівне підприємство: Societatea Comerciala Navol S.A.
Oltenita
Довжина / ширина / осадка, м: 98/16/4
Вантажопідйомність, т: 3000
Інше: -
 24

БАЛАСТНА СИСТЕМА Т/Х «ВОЛОДИМИР САВЕЛЬЄВ»

Баластні цистерни:

 правого борту: В4 – 197.5 м3, В6 – 148,7 м3, В10 – 98.5 м3, В 12 98.5 м3
 лівого борту: В3 – 197.5 м3, В5 – 148,7 м3, В9 – 98.5 м3, В11 – 98.5 м3
 кормові: В1 – 73.6 м3, В2 – 129.4 м3, В7 – 82.5 м3, В8 – 82.5 м3
 носові: В13 – 88.3 м3
 25

Додаток 4 – Опис т / х «Вуглегірськ»

УНІВЕРСАЛЬНЕ СУХОВАНТАЖНЕ СУДНО ТИПУ «ВУГЛЕГІРСЬК»

Верф: Sedef Gebze, Turkey

Побудований: Atlantic Star
Класифікаційне товариство: 1991
Символи класу: Russian Registry КМ(*) Л1 А1
Довжина (м): 97.8
Ширина (м): 17.30
Висота борту від кіля (м): 13.01
Вантажопідйомність (т): 4889.0 (6.13 m)
БРТ (т): 3936
НРТ (т): 1612
Осадка в вантажу (м): 6.00
Експлуатаційна швидкість (вузли): 11.5 –13.1
 26

БАЛАСТНА СИСТЕМА Т/Х «ВУГЛЕГІРСЬК»

Баластні цистерни:

 правого борту: BDTs – 83.08 м3, BD1s – 176.42 м3, BS1s – 156.94 м3,
BD2s – 132.43 м3, BS2s – 157.07 м3, BD3s – 68.77 м3, BS3s – 79.42 м3
 лівого борту: BDTp – 77.43 м3, BD1p – 176.42 м3, BS1p – 156.94 м3,
BD2p – 132.43 м3, BS2p – 157.07 м3, BD3p – 68.77 м3, BS3p – 79.42 м3
 носові: BFP – 132,9 м3
 27

Додаток 5 – Зразок для оформлення титульного аркуша звіту

Національний університет «Одеська Морська Академія»

Кафедра «Морські перевезення»

Лабораторна робота № __
«Управління судновою баластною системою»

Виконав курсант
гр. _____
Ф.І.О.
 28

Додаток 6 – Приклад записів у «Журнал баластних операцій»

A.P.T. (P) Total Tank Capacity
245 m3
 29

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Жуков Е.И., Письменный М.Н. Технология морских перевозок:

Учеб. для вузов морск. трансп. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1991

2. IMO Assembly Resolution A.868(20) – “Guidelines for control and

management of ships’ ballast water to minimize the transfer of harmful aquatic
organisms and pathogens” – IMO, 1997

3. Resolution MEPC.124(53) – “Guidelines For Ballast Water Exchange”

(G6) – IMO, 2005

4. Донцов С.В. Основы теории судна. – Латстар, 2001

5. Transas Ltd. LCHS 2000 Dry Cargo Simulator: Руководство

пользователя – Transas Ltd., 2009
 30

Підп. до друку 09.10.2018. Формат 60x84/16. Папір офсет.

Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. 1,39.
Тираж 100 пр. Зам. № И18-10-09

Національний університет «Одеська морська академія»

65029, м. Одеса, Дідріхсона, 8.
Тел./факс (0482) 34-14-12
publish-r@onma.edu.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 1292 від 20.03.2003