2

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ........................................................................4

ВСТУП..........................................................................................................................5
РОЗДІЛ І ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТІВ НА СТАН
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ (Огляд літератури)...................................................7
1.1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря в Україні.....................7
1.2. Екологічне нормування і стандартизація якості атмосферного повітря.......11
1.3. Правове регулювання у галузі охорони атмосферного повітря.....................19
РОЗДІЛ ІІ УМОВИ, ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ...........................................................................................................23
2.1. Характеристика та екологічна оцінка забруднення атмосферного повітря
м. Вінниця...................................................................................................................23
2.1.1. Вплив харчової галузі на стан атмосферного повітря м. Вінниця..............26
2.2. Методика проведення дослідження..................................................................28
РОЗДІЛ ІІІ 34РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ
ЕКОЛОГІЧНОГО СТНАУ МІСТА..........................................................................34
3.1. Аналіз діяльності Вінницької кондитерської фабрики корпорації
«ROSHEN» та вплив на довкілля............................................................................34
3.2. Оцінка екологічної ситуації із застосуванням розрахункових методів
математичного моделювання...................................................................................38
3.2.1. Розрахунок забруднення атмосферного повітря викидами із котельні......38
3.2.2. Розрахунок забруднення атмосферного повітря викидами із вентиляції . 44
3.3 Механізм забезпечення екологічної діяльності підприємства та розробка
заходів покращення атмосферного повітря в межах м. Вінниці...........................49
РОЗДІЛ IV ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 53
4.1. Пріоритетність розробки еколого-економічної стратегії у збереженні
атмосферного повітря................................................................................................53
РОЗДІЛ V ОХОРОНА ПРАЦІ..................................................................................56
5.1. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський
контроль за охороною праці.....................................................................................57
5.2. Організація охорони праці на підприємстві.....................................................58
5.3. Охорона праці та вимоги щодо повітря робочої та промислової зони.........61
ВИСНОВКИ...............................................................................................................64
РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................................................................66
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................................67

3
 СПИСОК СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АЕС – атомна електростанція;

ГДВ – гранично допустимі викиди;
ГДК – гранично допустима концентрація;
ГДК мр. – максимально разова гранично допустима концентрація;
ГДК сд. – це гранично допустима середня добова концентрація;
ГЕС – гідроелектростанція;
ГОСТ – міждержавні стандарти;
ДВЗ – двигун внутрішнього згорання;
ДРЕС – державна районна електростанція;
ДСП – державні санітарні правила;
ДСТУ – державний стандарт України;
ЕОМ – електроно-обчислювальна машина;
КНВО – казенне науково-виробниче об'єднання;
НМЛОС – неметанових летких органічних сполук;
ОНД – основи наукових досліджень;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
ПАТ – публічне акціонерне товариство;
ПрАТ – привітне акціонерне товариство;
СЗЗ – санітарно-захисна зона;
СУОП – cистеми управління охороною праці;
ТЕС – теплова електростанція;
ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю;
ТПВ – тверді побутові відходи;
ISO – міжнародна організація зі стандартизації;
PTC Mathcad – інженерно-математичне програмне забезпечення.

4
 ВСТУП
Проблема охорони навколишнього середовища та його відтворення стає
однією з найважливіших задач. Бурхливий розвиток промисловості призводить
до появи перед людством гострої проблеми збереження екологічних систем.
Останніми роками екологічні системи потерпають від впливу
антропогенних факторів. В процесі поширення промислових відходів в повітрі
відбуваються хімічні реакції з парою та іншими компонентами атмосфери, в
наслідок чого спостерігається перехід речовин від одного хімічного стану до
іншого, змінюючи при цьому характер токсичності по відношенню до
навколишнього середовища. Процес поширення промислових викидів в
атмосфері відбувається в наслідок їх перенесення повітряними масами і
дифузії, яка зумовлюється турбулентними пульсаціями повітря.
Актуальність даної теми полягає ось у чому, рівень забруднення
атмосферного повітря міста на сьогодення залежить від об’ємів викидів
стаціонарних та пересувних джерел, метеорологічних умов, які є своєрідним
потенціалом забруднення повітря.
Саме тому і виникає потреба моніторингу в оцінці сучасного рівня
забруднення атмосферного повітря його прогнозуванні та моделюванні, адже
це − запорука завчасного попередження населення про загрозу для його
здоров’я, впровадження превентивних заходів щодо посилення позитивної і
мінімізації негативної дії метеорологічних факторів на рівень забруднення
атмосфери на стадіях проектування міської забудови та схем розміщення
промислових об’єктів та транспортних систем.
Метою курсової роботи є аналіз та моделювання забруднення
атмосферного повітря впливу різних факторів антропогенної діяльності на
території міста Вінниці, визначення складу викидів забруднюючих речовин, що
надходять до атмосфери та оформити рекомендації щодо розробки заходів і
поліпшення екологічної ситуації міста Вінниці.
Завдання:
1. Дати загальну характеристику діяльності промислових об’єктів в Україні;
5
 2. Визначити якими нормативними актами здійснюється контроль та
стандартизація якості атмосферного повітря;
3. Проаналізувати, на прикладі Вінницької кондитерської фабрики
«ROSHEN», якій вплив здійснює підприємство на стан атмосферного повітря;
4. За допомогою математичного моделювання, дослідити та проаналізувати
стан атмосферного повітря, оцінити загальний вплив надходження
забруднюючих речовин від промислових підприємств в межах м. Вінниці.
5. Пояснити механізм забезпечення екологічної діяльності підприємств, а
також дати оцінку розробкам заходів, щодо покращення стану атмосферного
повітря міста Вінниці;
6. Дати еколого-економічну оцінку дослідження та показати ефективність
впровадження технологій на покращення атмосферного повітря для
Вінницького регіону.
Об’єктом досліджень є стан навколишнього природного середовища,
зокрема атмосферного повітря щодо впливу антропогенних процесів на його
якість в умовах міста Вінниці.
Предмет досліджень – якісні характеристики атмосферного повітря, як
закономірності просторово-часового розподілу забруднюючих домішок у
довкіллі.

6
 РОЗДІЛ І
ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТІВ НА СТАН АТМОСФЕРНОГО
ПОВІТРЯ
(Огляд літератури)

1.1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря в Україні

Забруднення атмосферного повітря – один з основних типів
антропогенного фактору. Принцип якого полягає у викиді в атмосферу
хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних
викликати шкоду для людини та інших живих організмів. Часто ефект
забруднювачів є непрямим та проявляється лише через тривалий час,
наприклад, певні речовини здатні зменшувати товщину озонового шару,
впливаючи таким чином на більшість земних екосистем.
Забруднення атмосфери може бути природним і штучним. До природних
забруднювачів повітря належать вулканічна діяльність, вивітрювання гірських
порід, вітрова ерозія, пилок квіткових рослин, дим від лісових і степових
пожеж. Домішками, які надходять із природних джерел, є пил вулканічного,
космічного, рослинного походження; продукти ерозії ґрунту; тумани; гази
вулканічного походження; дим і гази від лісових і степових пожеж.
Штучне забруднення пов’язане із викидами різних забруднюючих
речовин у процесі діяльності людини. За агрегатним складом викиди шкідливих
речовин в атмосферу поділяються на газоподібні (діоксид сульфуру, діоксид
карбону, озон, оксид нітрогену), рідкі (кислоти, луги, розчини солей та ін.) і
тверді (канцерогенні речовини, свинець і його сполуки, ртуть, кадмій,
органічний і неорганічний пил, сажа, смолянисті речовини тощо)
До основних антропогенних факторів впливу на атмосферне повітря в
Україні належать передусім великі промислові комплекси – споживачі
сировини, енергії, води, повітря, земельних просторів і водночас найпотужніші
джерела практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних,
біохімічних) (рис 1.1) [23,29].
7
 Частка викидів у атмосферне повітря від різних
джерел
1%
теплова енергетика
3%
3%
7% чорна металургія
26%
нафтовидобувна і нафтохімічна

11% транспорт

кольорова металургія

гірничодобувна
12%
підприємства будівельного
23% комплексу
машинобудування
14%
інші галузі

Рис. 1.1. Частка викидів у атмосферне повітря від різних

джерел забруднення
Сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і
водних об´єктів: у Донецькій області, Центральному Придніпров´ї, Криворіжжі,
Прикарпатті, Керчі, Маріуполі, більшості обласних центрів. Серед цих об´єктів
найнебезпечнішими забруднювачами атмосферного повітря є металургійні,
хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, кар´єри та збагачувальні
фабрики, деякі військові підприємства (рис. 1.2).
За останні роки в Україні в атмосферу викинуто більш як 100 млн. т
шкідливих речовин.
Підприємства металургії та енергетики – головні забруднювачі повітря,
які – щорічно дають відповідно 35 і 32 % всіх забруднень від стаціонарних
джерел. Центри металургії та енергетики, а отже, осередки забруднення
атмосфери – це міста Маріуполь, Дніпропетровськ, Запоріжжя. Металургійні
підприємства оснащені очисним обладнанням лише на 30-50 %.

8
 Рис. 1.2. Пообласне районування за технологічним навантаженням
Основні забруднювачі довкілля важкими металами, особливо арсеном і
свинцем, а також сірчаною та азотною кислотами – підприємства кольорової
металургії. Це завод «Укрцинк» у Костянтинівці, Дніпровський ртутний
комбінат у Запоріжжі, Микитівський ртутний комбінат та ін [6,8].
До основних забруднювачів атмосферного повітря належить також
хімічна промисловість, об´єкти якої викидають у повітря сірчаний ангідрид,
оксиди азоту, вуглеводні та інші шкідливі речовини. Найбільші підприємства
хімічної промисловості розташовані в Прикарпатті (Новороздольський
сірчаний комбінат, Калуський калійний концерн), у Донбасі, в Присивашші (в
Красноперекопську), Одесі, Сумах, Рівному (підприємства об´єднання «Азот»).
Вони забруднюють навколишнє середовище дуже небезпечними
токсикантами – фосгеном, вінілхлоридом, хлористим воднем, фенолом,
аміаком. Величезної шкоди природі завдають також хімічні підприємства, що
виробляють отрутохімікати (в Первомайську, Калуші, Маріуполі,

9
Дніпродзержинську), синтетичні продукти (підприємства об´єднань
«Хімволокно», «Дніпрошина», «Укрнафтохім» та ін.).
У промисловості України найбільшим є машинобудівний комплекс. Для
його розвитку склалися досить сприятливі умови: могутня металургійна база,
густа транспортна мережа, великі обсяги використання машин і приладів,
висококваліфіковані кадри. Машинобудівні заводи України випускають
різноманітні товари – від побутової техніки до найскладніших сучасних машин:
обладнання для АЕС, космічну техніку, турбіни, літаки, що не мають аналогів у
світі. Найвища концентрація підприємств машинобудівної промисловості
характерна для Дніпропетровська, Харкова, Кривого Рогу, Краматорська,
Маріуполя, Донецька.
Сильно забруднюють довкілля об´єкти енергетики, передусім ТЕС і
ДРЕС. Поглинаючи величезну кількість нафтопродуктів, газу й вугілля, вони
викидають в атмосферу мільйони кубометрів шкідливих газів, аерозолей і сажі,
захаращують сотні гектарів землі шлаками й золою.
В Україні ТЕС виробляють приблизно 55-60 % електроенергії (близько
37,6 тис. МВт); майже всі вони розташовані в містах і є найбільшими серед усіх
підприємств енергетики забруднювачами природного середовища. Основні
забруднювальні компоненти – тверді продукти згоряння палива (зола),
сірчистий ангідрид, оксиди азоту. Загальна кількість викидів підприємств
енергетики сягає 2,3-2,5 млн. т/рік. Решту енергії виробляють ГЕС та АЕС.
Найбільші гідроелектростанції зосереджені на Дніпрі (Київська, Канівська,
Кременчуцька, Дніпродзержинська, Запорізька, Каховська). ГЕС вважаються
екологічно найбезпечнішими.
Транспорт – автомобільний, залізничний, водний і повітряний, являється
ще одним джерелом забруднення атмосферного повітря України.
Викиди забруднювальних речовин автомобільним транспортом у
середньому за рік становлять близько 5,5 млн. т (39 % усього обсягу викидів в
Україні). У великих містах забруднення повітря вихлопними газами часом
досягає 70-90 % загального рівня забруднень. Крім того, більш як 20 %
10
транспортних засобів експлуатується з перевищенням установлених нормативів
умісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах.
Транспортна мережа в Україні доволі густа, кількість та активність
автотранспорту в містах великі, й шкоду довкіллю він завдає дуже відчутну.
Основні причини цього – застарілі конструкції двигунів, використовуване
паливо (бензин, а не газ чи інші, менш токсичні речовини) та погана організація
руху, особливо в містах, на перехрестях. У відпрацьованих газах, що їх
викидають наші автомобілі, виявлено близько 280 різних шкідливих речовин,
серед яких особливу небезпеку становлять канцерогенні бенз(а)пірени, оксиди
азоту, свинець, ртуть, альдегіди, оксиди вуглецю, сажа, вуглеводні [28, 17].

1.2. Екологічне нормування і стандартизація якості атмосферного

повітря
Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів
навколишнього природного середовища та за останні десятиріччя
характеризуються в країнах різким зростанням суспільної уваги до екологічних
проблем і формуванням державної, а також і міждержавної природоохоронної
політики. Найважливіше значення при цьому, як основа для прийняття рішень,
має інвентаризація викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря.
Виконання міжнародних зобов'язань по скороченню викидів, прийняття
управлінських рішень щодо нормування, контролю, планування, ведення
державного обліку потребують достовірної інформації про викиди
забруднювальних речовин в атмосферне повітря.
Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові та
побутові процеси, їх об'єднують у такі групи:
 забруднювачі природного походження (мінеральні, рослинні, тваринні,
мікробіологічні);
 забруднювачі, які утворюються при згоранні палива для потреб
промисловості, опалення будинків, при роботі всіх видів транспорту;
 забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів;
11
  забруднювачі, зумовлені згоранням і переробкою побутових і
промислових відходів.
Найбільш поширеними токсичними речовинами, котрі забруднюють
атмосферу, є оксид вуглецю СО, діоксид сірки SO 2, оксид азоту NO, вуглеводні
CnHm та пил.
Високі концентрації домішок та їхня міграція в атмосферному повітрі
призводять до утворення більш токсичних речовин (смог, кислоти) або до таких
явищ, як парниковий ефект та руйнування озонового шару, викиди
характеризуються кількістю забруднюючих речовин, їхнім хімічним складом,
концентрацією, агрегатним станом [3].
Важливою проблемою є дотримання екологічних вимог при експлуатації
підприємств, споруд та при інших видах діяльності. Ці вимоги можна
реалізувати на підставі впровадження та більш ефективного використання
природоохоронних заходів, серед котрих важливе місце посідають заходи щодо
попередження забруднення атмосфери, оскільки будь-яке порушення чистоти
атмосферного повітря обов'язково впливає на стан води та землі. У зв'язку з
цим заходи з охорони повітря повинні забезпечувати збереження рослинного і
тваринного світу. Таким чином, охорона навколишнього природного
середовища від шкідливого біологічного впливу вимагає комплексного підходу
до вирішення проблеми попередження забруднення атмосфери та води
викидами промислових підприємств.
Під забрудненням атмосферного повітря розуміють збільшення
концентрації фізичних, хімічних та біологічних компонентів понад рівень, що
виводить природні системи зі стану рівноваги. Серед промислових викидів
основними джерелами забруднення атмосферного повітря є низькі технологічні
та вентиляційні викиди (світлові та вентиляційні ліхтарі цехів, труби
вентиляційних установок тощо) неперервної дії, котрі складають близько 80%
від загальної кількості викидів. Надзвичайно важливою особливістю таких
викидів, з точки зору забруднення атмосфери, є те, що максимальні
концентрації шкідливих речовин існують у безпосередній близькості від місця
12
їхнього виникнення, а не на п'ятнадцятикратній від висоти труб віддалі, що
притаманно для високих джерел.
Промислові викиди в атмосферу поширюються на значну відстань,
забруднюючи приземний шар повітря не лише на промислових майданчиках,
але й на прилеглих населених територіях. Суттєвий вплив на рівень
забруднення повітря справляють організовані та неорганізовані технологічні
викиди.
Відповідно до ГОСТ 17.2.1.04-77 «Охрана природы. Атмосфера.
Источники и метеорологические факторы загрязнения, промышленные
выбросы. Термины и определения» наведені нижче терміни вживаються у
такому значенні (табл.1.1) [9]:
Таблиця 1.1
Терміни та їх визначення у відповідності до ГОСТ 17.2.1.04-77

Терміни Визначення
1 2
Охорона атмосферного повітря - система заходів, пов'язаних із
збереженням, поліпшенням та
відновленням стану атмосферного повітря,
запобіганням та зниженням рівня його
забруднення та впливу на нього хімічних
сполук, фізичних та біологічних факторів;

Забруднення атмосферного - змінення складу і властивостей

повітря атмосферного повітря в результаті
надходження або утворення в ньому
фізичних, біологічних факторів і (або)
хімічних сполук, що можуть несприятливо
впливати на здоров'я людини та стан
навколишнього природного середовища;

13
 Продовження табл. 1.1.

1 2
Викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих
речовин або суміші таких речовин;
Джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка,
транспортний засіб тощо), з якого надходить в
атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш
таких речовин;
Організований - промисловий викид, який надходить в атмосферне
викид повітря через спеціально споруджені газоходи, труби,
повітропроводи;
Неорганізований - промисловий викид, який надходить в атмосферне
викид повітря у вигляді ненаправлених потоків газопилової
суміші в результаті порушення герметичності
обладнання, відсутності або незадовільної роботи
обладнання по відведенню газопилової суміші, в місцях
перевантаження, вивантаження або зберігання продукту;
Потужність викиду - кількість речовини (суміш речовин), що викидається в
атмосферне повітря за одиницю часу;
Норматив ГДВ - гранично допустимий викид забруднюючої речовини
стаціонарного або суміші цих речовин в атмосферне повітря від
джерела стаціонарного джерела викиду;
Технологічний - гранично допустимий викид забруднюючої речовини
норматив ГДВ або суміші цих речовин, який визначається у місці його
виходу з устаткування.

Відповідно до ст. 4, 5 Закону України «Про охорону атмосферного

повітря» від 16.10.1992 р. стандартизація і нормування в галузі охорони
атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу

14
обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від
забруднення та забезпечення екологічної безпеки.
Стандарти в галузі охорони атмосферного повітря розробляються,
приймаються, схвалюються, переглядаються, змінюються, їх дія припиняється в
порядку, встановленому законом.
В галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:
 нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин
стаціонарних джерел;
 технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин їх
нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;
 нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних
факторів стаціонарних джерел;
 нормативи вмісту забруднюючих речовин відпрацьованих газах та впливу
фізичних факторів пересувних джерел.
Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі
охорони атмосферного повітря.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня
2001 р. № 1780 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження
нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із
стаціонарних джерел» установлюються нормативи гранично допустимих
викидів забруднюючих речовин для діючих стаціонарних джерел і тих, що
проектуються, будуються або модернізуються. Нормативи гранично
допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності належать до типу
нормативів, що обмежують масову концентрацію забруднюючих речовин в
організованих викидах стаціонарних джерел (мг/м3).
Технологічні нормативи допустимих викидів, які обмежують масову
концентрацію забруднюючих речовин у газах (мг/м3), що відводяться від
окремих типів обладнання, споруд у місці їх виходу з устаткування і
складаються з:

15
  поточних технологічних нормативів – для діючих окремих типів
обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією
виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;
 перспективних технологічних нормативів – для нових і таких, що
проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання,
споруд з урахуванням передових вітчизняних і світових досягнень у відповідній
сфері.
Модернізація – зміна конструкції діючого обладнання, яка забезпечує
покращення його показників призначення, підвищення надійності, зниження
енергетичних, матеріальних витрат і трудових ресурсів при експлуатації,
технічному обслуговувані та ремонті, а також з метою можливості застосування
при експлуатації дешевших (недефіцитних) видів палива, сировини, матеріалів.
Гранично допустима концентрація викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря досягається без розбавлення повітря і ґрунтується на
величинах об'єму газів, які приведені до таких нормальних умов:
 для газів: температура 273 К, тиск 101,3 кПа (без поправок на вміст
кисню чи вологи);
 для газоподібних продуктів горіння: температура 273 К, тиск 101,3 кПа,
сухий газ, 3% кисню для рідкого і газоподібного палива, 6% кисню для
твердого палива, 15% кисню для газових турбін і дизельних двигунів.
Результати вимірювань масової концентрації забруднюючої речовини
повинні характеризувати її вміст за двадцятихвилинний проміжок часу по
всьому вимірному перерізу газоходу. Обчислення величини масової витрати
(г/год.) за період одна година визначається як сума масових витрат, визначених
за двадцятихвилинні проміжки у відповідному періоду часу.
Для стаціонарного джерела встановлені нормативи гранично-
допустимого викиду забруднюючої речовини та технологічний нормативно-
допустимий викид. Дотримання нормативів гранично допустимих викидів
забруднюючих речовин є обов'язковим для всіх стаціонарних джерел
нормативи гранично-допустимих викидів (ГДВ) окремо встановлені:
16
  забруднюючих речовин у вигляді суспендованих твердих частинок
недиференційованих за складом;
 забруднюючих речовин у вигляді суспендованих твердих частинок
(мікрочастинки та волокна);
 забруднюючих речовин, визначених як канцерогенні речовини;
 пароподібних та газоподібних неорганічних сполук;
 забруднюючих речовин, віднесених до органічних сполук.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища
України № 317 від 16.08.2004р. затверджено Перелік типів устаткування, для
яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих
речовин із стаціонарних джерел для:
 енергетики та переробної промисловості;
 виробництва та обробки металів;
 промисловості з переробки мінеральної сировини;
 хімічної промисловості;
 виробництва і обробки деревини;
 обробки та видалення відходів;
 інших видів діяльності.
Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря – група
нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я
людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих
чинників атмосферного повітря. Норматив якості атмосферного повітря –
критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично-допустимий
максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при
якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього
природного середовища (ДСП 201-97) [3,13].
Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються
нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично
допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні
шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених
17
пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи
тимчасового перебування людей, об'єктах навколишнього природного
середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і
навколишнього природного середовища, лікувально-оздоровчих, рекреаційних
та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи
екологічної безпеки атмосферного повітря.
Норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних
факторів стаціонарних джерел – норматив, який встановлюється для кожного
стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших
фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний
вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в
період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення
нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим
нормативом). Нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне
повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх
створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.
Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних
факторів встановлюються на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх
джерел у цьому районі, з урахуванням перспектив його розвитку, в період
терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів
екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).
Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території
України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у
відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів цих джерел, які
розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень щодо зменшення
утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів впливу фізичних факторів,
очищення відпрацьованих газів та екологічного доцільності.
Норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та
впливу фізичних факторів пересувного джерела – гранично допустима кількість

18
забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що
відводиться в атмосферне повітря [2-3].

1.3. Правове регулювання у галузі охорони атмосферного повітря

Правовою основою регулювання у галузі охорони атмосферного повітря є
Конституція України. Регулювання охорони атмосферного повітря полягає у
встановленні граничнодопустимих норм концентрації забруднюючих речовин у
ньому і гранично допустимого рівня фізичного впливу на нього для діючих
виробничо-господарських одиниць, заборони вводити в експлуатацію тільки
побудовані та реконструйовані об’єкти без пило- та газоуловлювальних
устаткувань і відповідного порядку прийому їх в експлуатацію, заходів щодо
зниження антропогенного впливу автомобільного транспорту на середовище
(шляхом проведення діагностики транспорту, а також розробки і реалізації
транспортних схем міст).
У ст. 13 проголошується право власності українського народу на
атмосферне повітря, а також право на користування ним. Однак у такому
формулюванні ця норма основного закону містить чимало застережень. Адже
завдяки своєму газоподібному стану та постійній циркуляції атмосферне
повітря не може бути суто національним надбанням і перебуває у спільному
користуванні всіх держав та народів світу. Його практично неможливо
індивідуалізувати, а, отже, й реалізувати один з елементів права власності –
право володіння. Як природний об’єкт його також не можна закріпити за
певним користувачем. Неможливо також реалізувати право розпорядження
атмосферним повітрям, крім як вилучивши окремі його компоненти з
природного середовища з метою використання. Тому приналежність
атмосферного повітря будь-якому суб’єкту на праві власності – всього лиш
декларація, яку неможливо реалізувати чи забезпечити його захист.
Норми Конституції є основоположними, загальними щодо тих норм, які
містяться у спеціальних екологічних законах, у першу чергу в Законі України
«Про охорону навколишнього природного середовища». Тому перелічені вище
19
норми належать до загальних засад, на яких здійснюється еколого-правова
охорона атмосферного повітря. Проте слід наголосити, що, по-перше, норми
Конституції є нормами прямої дії, а, по-друге, саме на основі норм Конституції
України і у чіткій відповідності до них приймаються всі інші законодавчі акти,
в тому числі й ті, що регулюють питання правової охорони атмосферного
повітря.
На міжнародному рівні охорона й використання атмосферного повітря,
що забезпечується Конвенцією про транскордонне забруднення повітря на
великі відстані (Женева, 13 листопада 1979 р.), Конвенцією про охорону
озонового шару (Відень, 1985 р.), Монреальським протоколом про речовини,
що руйнують озоновий шар (Монреаль, 1987 р.), Рамковою конвенцією ООН
про зміну клімату, Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну
клімату та деякими іншими актами [13,27].
Провідна роль у регулюванні відносин у сфері використання та охорони
довкілля належить законам України. Вони займають центральне місце і в
механізмі правового регулювання охорони атмосферного повітря.
До комплексних екологічних законів, тобто законів, що містять норми
про охорону навколишнього середовища, зокрема охорону атмосферного
повітря, належить Закон України «Про охорону навколишнього природного
середовища» від 25 червня 1991 р., він є визначальним для усієї галузі
екологічного права, оскільки містить чимало положень принципового
характеру, встановлюючи тим самим основні напрями державної політики у
сфері взаємодії суспільства і природи.
Базовими для екологічного права є норми цього закону, де фактично
визначається предмет правового регулювання, принципи охорони довкілля,
екологічні права й обов’язки громадян, а також гарантії здійснення цих прав та
забезпечення виконання обов’язків.
Законодавство про охорону атмосферного повітря є складовою частиною
екологічного законодавства і спрямоване на збереження сприятливого стану
атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення
20
екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також відвернення шкідливого
впливу на навколишнє природне середовище.
Правові, організаційні та екологічні вимоги в галузі охорони і
використання атмосферного повітря були визначені Законом України «Про
охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р., розробленим відповідно
до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Зараз діє нова редакція цього Закону від 21 червня 2001 р., особливість
цього нормативного акту полягає у тому, що він є безпосередньою основою для
організації охорони атмосферного повітря. Крім того, цей закон став певним
орієнтиром для подальшої правотворчої діяльності в окресленій сфері, чітко
визначивши її перспективні напрямки.
До правових заходів охорони і використання атмосферного повітря
належать:
 регламентація нормування викидів забруднюючих речовин та шкідливих
фізичних впливів на атмосферне повітря, встановлення вимог щодо здійснення
заходів, спрямованих на охорону атмосферного повітря в процесі господарської
діяльності;
 визначення організаційного і економічного механізму регулювання
діяльності з охорони повітря.
Варто підкреслити, що прийняття Закону України «Про охорону
атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992р. в редакції Закону від 21 червня
2001 року №2556-ІІІ Відомості Верховної Ради України. 2001, № 48. ст. 252,
стало суттєвим кроком на шляху до створення якісної нормативно-правової
бази у даній сфері. Проте врегулювати всі питання правової охорони
атмосферного повітря він не зміг. Зокрема, в законі не приділено належної
уваги суб’єктам правової охорони атмосферного повітря, взагалі не визначено
функції, завдання та їхні повноваження.
Норми про охорону атмосферного повітря містяться в інших
спеціалізованих законодавчих актах. Зокрема, в «Основах законодавства
України про охорону здоров’я» в частині:
21
  встановлення вимог щодо охорони навколишнього природного
середовища як важливої передумови життя і здоров’я людини (ст. 6),
встановлення в Україні єдиних санітарно-гігієнічних вимог до планування і
забудови населених пунктів, очистки і знешкодження промислових і
комунальнопобутових викидів (ст. 27), тощо;
 в Законі України “Про основи містобудування” в частині забезпечення
екологічної безпеки при проектуванні та розміщенні містобудівних об’єктів (ст.
19); в Законі України “Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення” в частині встановлення гігієнічних вимог до
атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших
приміщеннях (ст. 19);
 в Законі України «Про автомобільний транспорт” у частині використання
земель автомобільним транспортом та стандартизації і сертифікації на
автомобільному транспорті, спрямованих на охорону довкілля; в Законі
України «Про пестициди і агрохімікати» в частині встановлення вимог щодо
безпеки здоров’я людини та довкілля при здійсненні діяльності, пов’язаної з
пестицидами і агрохімікатами (ст. 3 та 8);
 в Законі України «Про екологічну експертизу», яка проводиться з метою
запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан
навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка
ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на
окремих територіях і об’єктах.
Належний рівень правового забезпечення у сфері охорони й використання
довкілля досягається завдяки оптимальному поєднанню норм вищої юридичної
сили та норм, що містяться в актах підзаконного характеру.
Їхня система є доволі розгалуженою, оскільки чимало державних
інституцій чи то виконавчої влади чи місцевого самоврядування наділені
повноваженнями ухвалювати такі акти [33].

22
 РОЗДІЛ ІІ
УМОВИ, ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Характеристика та екологічна оцінка забруднення атмосферного

повітря м. Вінниця
Місто Вінниця розміщений за 200 км від столиці України. Населення
становить 371,9 тис. осіб. Площа міста займає 113, 2 км² [12]. Вінниця межує з
такими селами як Десна, Зарванці, Агрономічне, Бохоники, Лука-
Мелешківсяка, Вінницькі Хутори, що згодом, можливо, увійдуть у склад міста,
що можна побачити на (рис. 2.1.)

Рис. 2.1. Територіальне розміщення м. Вінниці

Місто та його околиці знаходяться в межах Волинсько-Подільського
кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладеннями пісків, глин,
вапняків та мергелів. Фундамент цього масиву складається з найдавніших
порід: гранітів, гнейсів, сієнітів, які в деяких місцях виходять на поверхню та є
цінним будівельним матеріалом.

23
 Клімат Вінниці помірно континентальний. За своїм географічним
розташуванням територія знаходиться у сфері впливу насичених вологою
атлантичних повітряних мас, та сибірського (азійського) антициклону, для
якого характерні сухі холодні континентальні повітряні маси.
В літню пору переважають східні вітри, що дмуть у західному напрямку,
а в зимовий період – південні вітри, що дмуть у північному напрямку, що
зображено на рис.2.2. та рис.2.3. Середня швидкість вітру – 3 м/с [11].

Рис. 2.2. Напрямок вітру влітку

Рис. 2.3. Напрямок вітру взимку

24
 Найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень. Середні
амплітуди коливань температури протягом року не перевищують 25°С. Під
впливом континентальних повітряних мас іноді спостерігається зниження
температури в окремі дні до -12…-16°С, влітку – підвищення до +27...+37°С,
найвищі температури спостерігається у липні-серпні.
Середньорічні суми опадів на території складають 440-590 мм. Максимум
опадів припадає на травень – липень (130-170 мм). Найменш вологими є зимові
місяці, на холодну пору року припадає 25% опадів: в грудні-лютому випадає
65-80 мм опадів. Перехід від однієї пори року до іншої відбувається поступово.
За інформацією Вінницького обласного центру з гідрометеорології в
загальному за 2017 рік значних змін у стані забруднення повітряного басейну
м. Вінниця у порівнянні з минулими роками не відбулося, що відображено у
таблиці 2.1 [10-11].
Таблиця 2.1.
Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Вінниця
Назва Середньо- Середньо- Максимальн Максимальний
забруднюючої річний вміст, добові о разові ГДК, вміст, мг/м3
речовини мг/м3 ГДК, мг/м3 мг/м3
1 2 3 4 5
Пил 0,1 0,15 0,5 0,2
Діоксид сірки 0,001 0,05 0,5 0,010
Оксид вуглецю 1 3 5 3
Оксид азоту 0,15 0,04 0,4 1,14
Фтористий
0,005 0,005 0,02 0,055
водень
Аміак 0,01 0,003 0,035 0,07
Формальдегід 0,003 0,003 0,2 0,033
Кадмій 0,002 0,02 1,0 0,02
Залізо 0,78 4,30 40,0 4,30
Марганець 0,02 0,05 0,63 0,05
Мідь 0,04 0,19 2,0 0,19
Нікель 0,02 0,04 1,0 0,04
Свинець 0,02 0,04 0,3 0,04
Хром 0,02 0,06 0,78 0,06
Цинк 0,06 0,21 50,0 0,21

25
 Середні концентрації за рік по місту по всіх забруднюючих речовинах в
кратності до ГДК мають значення: пил – 0,7 ГДК; діоксид сірки – 0,02 ГДК;
оксид вуглецю – 0,3 ГДК; діоксид азоту – 1,25 ГДК; фтористий водень – 1,0
ГДК; аміак – 0,2 ГДК; формальдегід – 1,0 ГДК.
Максимальні концентрації в кратності до ГДК мають значення: пил –0,4
ГДК; діоксид сірки – 0,02 ГДК; оксид вуглецю – 0,6 ГДК; діоксид азоту – 5,7
ГДК; фтористий водень – 2,8 ГДК; аміак – 0,4 ГДК; формальдегід – 0,9 ГДК.
В січні 2017 року було зафіксовано один випадок високого забруднення
по діоксиду азоту, який становив 5,68 ГДК.
У 2017 році концентрації важких металів у повітрі м. Вінниця не
перевищувала ГДК. Протягом періоду 2013-2017 років спостерігалася
тенденція до зниження вмісту в атмосферному повітрі м. Вінниці кадмію,
марганцю, міді, хрому, незначною мірою зросли показники по залізу, нікелю,
свинцю і цинку [14,17].

2.1.1. Вплив харчової галузі на стан атмосферного повітря м. Вінниця

Харчова промисловість, як і будь-яка інша, має вплив на екологічний стан
атмосферного повітря. Для більшості галузей, які переробляють
сільськогосподарські продукти, обсяг сировини в декілька раз перевищує вихід
готової продукції.
Підприємства харчової промисловості, хоча і в меншій мірі, ніж заводи
хімічної і металургійної промисловості, також викидають в атмосферу
забруднюючі речовини [7].
Викиди в атмосферу можна поділити на такі групи:
 що виникають при виробленні пари і теплоти, а також ті, що
утворюються при використанні транспортних засобів з ДВЗ;
 супутні основним технологічним процесам;
 цехів з переробки вторинних матеріальних ресурсів;
 допоміжних цехів і виробництв.
26
 До джерел першої групи викидів відносяться хлібопекарські і
кондитерські печі, автотранспорт та теплоелектроцентралі. Як правило дані
підприємства використовують котли, які працюють на газу, мазуті, твердому
паливі. В хлібопекарських печах – природний газ, він є найбільш екологічно
чистим, так як не провокує викиди SO2 та твердих частинок, проте є СО та окис
азоту [ 30-32].
Основними викидами з технологічного обладнання, що розрізняються
залежно від виробництва харчової галузі зазначено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферу галузями харчової
промисловості
Вид Склад викиду
промисловості
1 2
Солодові та зерновий пил, що утворюється при прийомі, транспортуванні
пивзаводи і очищенні зерна солоду, при дробінні солоду і зерна; гази
бродіння, СО2, етиловий спирт, альдегіди, ефіри, летючі
кислоти; аміак і фреон компресорних установок; з
пляшкомийних машин – пари лугу.
Кондитерські борошняний пил (борошно, цукор, крохмаль, какао-вела),
фабрики NO2 та CО з печей для випікання вафель, печива, заготовок
для тортів, аміак і фреон компресорів.
Олійно-жирові оксид вуглецю, діоксид азоту, завислі речовини, бензин.
підприємства
Хлібопекарські борошняний і цукровий пил, гази компресорно-повітряних
підприємства установок системного повітря, що використовується для
аерозольного транспортування борошна
Спиртові зерновий пил при очищенні, діоксид вугілля, що виділяється
заводи при бродінні, а також етиловий спирт, альдегіди, складні
ефіри, метанол, фурфурол
М’ясокомбінат неприємно пахучі речовини з цехів технічних і кормових
и фабрикатів, цехів первинної обробки (опалювання); димові
гази процесів обсмажування і копчення; пил
Підприємства пил сухих продуктів; гази сушильних агентів (NO2, SO2);
молочної металевий пил, пари олова; коптильні дими; пари лугу
промисловості

27
 Отже, аналізуючи дану таблицю по викидам забруднюючих речовин, що
надходять в атмосферу від підприємств харчової промисловості, можна зробити
наступний висновок, що при функціонуванні харчової галузі в атмосферу
потрапляють такі речовини, як: оксид вуглецю, оксиди азоту, діоксини сірки,
завислі речовини, бензин, пил, аерозолі, луги, кислоти, аміак та фреони.

2.2. Методика проведення дослідження

Головною ідеєю нашого дослідження це є проведення екологічної оціни
стану атмосферного повітря в межах міста Вінниця від джерел забруднення
промислових підприємств. Об’єктом дослідження нами було обрано Вінницьку
кондитерську фабрику «ROSHEN», оскільки вона розташована в центральній
частині міста. Для визначення дії впливу підприємства на стан атмосферного
повітря нами було застосовано методику «Методика расчета концентраций в
атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах
предприятий, ОНД-86» [24]
Для визначення забруднення приземного шару атмосфери
використовуються затверджені в Україні програми розрахунку розсіювання
речовин, що забруднюють атмосферу. Алгоритмом розрахунку є формули
визначення приземної концентрації забруднюючих речовин (См), описані в даній
методиці розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин,
що містяться у викидах підприємств.
Розрахунок буде здійснюватися за допомогою ЕОМ та програмного
забезпечення PTC Mathcad 15.0.1.
За даною методикою необхідно визначити такі параметри:
 максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини
См (мг/м3);
 відстань Хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С
(мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального
значення См;

28
  значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера, при якій
досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин См;
 максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини

29
Смu (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах;
 відстань від джерела викиду Хмu (м), на якій при швидкості вітру u та
несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих
речовин досягає максимального значення Смu;
 приземну концентрацію шкідливих речовин С (мг/м 3 ) в атмосфері по осі
факела викиду на різних відстанях Х (м) від джерела викиду;
Результати розрахунків слід наносити на карту з координатною сіткою з кроком
400 м. Розрахунки будуються на відстанях 400, 800, 1200, 1600, 2000 м.
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3) при
викидані газоповітряної суміші з одиничного джерела з круглим гирлом, яке
досягається за несприятливих умов на відстані Хм (м) від джерела, визначають
за формулою:
𝐴·𝑀·𝐹·𝑚·𝑛·𝜂
𝐶M =
𝐻2 1 · ∆𝑇
3 √𝑉
Де: А – коефіцієнт, що враховує частоту температурних інверсій; для
розміщених в Україні джерел висот отою менше 200м у зоні від 50 0 до 520 п. ш.
– 180, а південніше 500 п. ш. – 200;
М – маса шкідливої речовини, викинутої в атмосферу за одиницю часу,
г/с;
F – безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання
шкідливих речовин в атмосферному повітрі. Значення безрозмірного
коефіцієнта F становить:
а) для газоподібних шкідливих речовин та дрібнодисперсних аерозолів
(пил. зола та ін, швидкість впорядкованого осідання яких практично рівна
нулю) – 1;
б) для дрібнодисперсних аерозолів (крім вказаних в п.а) при середньому
експлуатаційному коефіцієнті очистки викидів не менше 90% – 2, від 75 до 90
% – 2,5; та менше 75% і при відсутності очистки – 3.
Н – висота джерела викиду над рівнем землі, м;

30
ŋ - безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості. Якщо

31
місцевість рівна або з перепадом висот, які не перевищують 50м на 1км,
приймають ŋ = 1;
ΔТ (0С) – різниця між температурою газоповітряної суміші, яка
викидається та температурою навколишнього атмосферного повітря. При
визначенні значення ΔТ (0С) необхідно приймати температуру атмосферного
повітря Тп рівною середній максимальній температурі навколишнього повітря
найбільш жаркого місяця року, а температуру газоповітряної суміші Т г, що
викидається в атмосферу – за діючими для даного виробництва технологічними
нормативами.
V1 (м3/с) – витрата газоповітряної суміші, яку визначають за формулою:
𝜋 · 𝐷2
𝑉1 · 𝜔0
= 4
Де: D – діаметр гирла труби, м;
ωо – середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела
викиду м/с.
Значення коефіцієнтів m і n визначають залежно від параметрів f; fe; Vm′:
𝜔2·𝐷
0
𝑓 = 1000 2
𝐻 ·∆𝑇
·
𝑓𝑒 = 800 · (𝑉𝑚′ )3
3
𝑉1·∆
𝑉𝑚 = 0,65 · √ 𝑇
𝐻

𝜔0 · 𝐷
𝑉𝑚′ = 1,3
𝐻
де Vм – небезпечна швидкість вітру;
𝑉𝑚′ – швидкість вітру, за якої приземні концентрації мають найбільші
значення.
Коефіцієнт m визначають залежно від параметрів f, vm, Vm′: та fe за
формулою:

𝑚= 1 3√ 𝑓
0,67 + 0,1 · √𝑓 + 0,34 ·
32
при 𝑓 < 100
1,47
𝑚 = 3√𝑓 при f ≥ 100.

33
 Для fе < f < 100 значення коефіцієнта m знаходять при f = fе.
Коефіцієнт n при f < 100 визначається залежно від Vм:
n = 4,4*Vм, при Vм< 0,5;
n = 0,532* Vм2 - 2,13 Vм + 3,13, при 0,5 ≤ Vм< 2;
n = 1, при Vм ≤ 2.
Відстань хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С
(мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального
значення См визначається за формулою:
5−𝐹
𝑋M = 𝑑𝐻
4
де d безрозмірний коефіцієнт при f < 100 знаходиться за формулами:
𝑑 = 2,48 (1 + 0,283√ 𝑓 ) при ≤ 0,5
𝑉
𝑒 𝑚

𝑑 = 4,95 · 𝑉 (1 + 0,283√𝑓 ) при 0,5 ≤ 𝑉 ≤ 2

𝑚 𝑒 𝑚
3
𝑑 = 7√𝑉 (1 + 0,28 √𝑓 ) при 𝑉 > 2
𝑚 𝑒 𝑚

При f > 100 або ΔТ ≈ 100 значення dзнаходять за формулами:

𝑑 = 5,7 при 𝑉𝑚′ ≤ 0,5
𝑑 = 11,4 · 𝑉𝑚′ при 0,5 ≤ 𝑉𝑚′ < 2

𝑑 = 16√𝑉𝑚′ при 𝑉𝑚′

Значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера (за звичай 10 м
від поверхні землі), при якій досягається найбільше значення приземної
концентрації шкідливих речовин См у випадку f<100 визначається за
формулами:
um=0,5 при Vм ≤ 0,5;
um= Vм при 0,5 < Vм ≤ 2;
um= Vм (1+0,12 f ) при Vм >2;
При f > 100 або ΔТ ≈ 100 значення um (м/с) знаходять за формулами:
um=0,5 при Vм’≤0,5;
um= Vм’при 0,5 <Vм’ ≤ 2;
34
um= 2,2 Vм’ при Vм’>2;
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини С мu
(мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах та швидкості вітру u (м/с),
яка відрізняється від небезпечної швидкості вітру u m (м/с) визначається за
формулою
𝐶𝑚𝑢 = 𝑟𝐶𝑚 дe
�
� � 2 3 �
𝑟 = 0,67 ( � ) − 1,34 ( 𝑈 ) � )≤1
) + 1,67 ( при (
𝑈𝑚 𝑈𝑚 𝑈𝑚 𝑈𝑚
𝑟= 3(𝑈/𝑈𝑚)
2(𝑈/𝑈 )2 − (𝑈/𝑈 при 𝑈/𝑈𝑚 ≻1
𝑚 𝑚) + 2

Відстань від джерела викиду хмu (м), на якій при швидкості вітру u та
несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих
речовин досягає максимального значення Смu(мг/м3), визначається за
формулою:
хмu =pm∙ x, де
p – безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від
співвідношення u/um за формулами:
p=3 при u/um ≤ 0,25;
𝑝 = 8,43 (1 − 𝑢/𝑢𝑚)5 + 1 при 0,25<u/um ≤1
р = 0,32 u/um+0,68 при u/um>1.
При небезпечній швидкості вітру um приземна концентрація шкідливих
речовин С (мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х (м)
від джерела викиду визначається за формулою:
С= s1Cm, де
𝑠1 = 3(𝑥/𝑋𝑚)4 − 8(𝑥/𝑋𝑚)3 + 6(𝑥/𝑋𝑚)2 при 𝑥/𝑋𝑚 ≤ 1;

1,13
𝑠1 = при 1 < 𝑥/𝑋𝑚 ≤ 8
0,13(𝑥/𝑋 𝑚 )2 + 1
𝑥
𝑋𝑚
𝑠1 = 2 при F ≤1.5 та x/xm>8;
𝑥 𝑥
3,58( ) +35,2( )−120
𝑋𝑚 𝑋𝑚

35
 𝑥
𝑠1 1 при 𝐹 > 1.5 тa 𝑋 > 8
= 0,1( 𝑥 2 𝑥
)−17,8 𝑚
) +2,47(
𝑋𝑚 𝑋𝑚

За допомогою отриманих значень приземної концентрації шкідливих

речовин будується графік їх поширення на відстанях 400, 800, 1200, 1600, 2000
м.
Розміри нормативної санітарно-захисної зони (СЗЗ), що встановлюються
державними санітарними нормами проектування та забудови населених
пунктів, необхідно перевіряти розрахунками забруднення атмосфери відповідно
до вимог з урахуванням перспективи розвитку підприємства та фактичного
забруднення атмосферного повітря.
При проведенні розрахунків враховується клас небезпеки підприємства.
Всі підприємства, відповідно до санітарної класифікації, що існує на Україні,
діляться на 5 класів. Результати розрахунків слід наносити на карту з
координатною сіткою з кроком, залежно від класу підприємства:
1-2 клас – 250 м, 3 клас –100 м, 4 клас – 50 м, 5 клас – 25 м.
Для визначення концентрації на межі нормативної санітарно-захисної
зони або житлової забудови, яка розташована на території СЗЗ, проводиться
розрахунок в точках на межі нормативної СЗЗ. При цьому за розрахункову
точку береться точка перетину нормативної СЗЗ з координатною сіткою.
Дані про параметри джерел і викидів забруднюючих речовин в
атмосферу, використовувані при розрахунку приземних концентрацій,
містяться в звітах про інвентаризацію джерел викидів на підприємстві,
затверджених адміністрацією підприємства і органами Міністерства екології та
природніх ресурсів України.
При проведенні розрахунків розсіювання використовуються
метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що визначають умови
розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі досліджуваного
регіону, отримані в органах Держкомгідромету [4,18,21-22].

36
 РОЗДІЛ ІІІ
РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО
СТНАУ МІСТА

3.1. Аналіз діяльності Вінницької кондитерської фабрики корпорації

«ROSHEN» та вплив на довкілля
Аналізуючи підприємства харчової промисловості, які здійснюють викид
забруднюючих речовин у довкілля, що розташовані в межах міста Вінниці, ми
визначили – кондитерську фабрику «ROSHEN», що розміщена в центральній
частині і здійснює вплив на стан атмосферного повітря.
Заснована Кондитерська корпорація «ROSHEN» у 1996 році на базі
Київської фабрики ім. Карла Маркса. З 2000 р. до складу її увійшла Вінницька
кондитерська фабрика.
На сьогоднішній день Вінницька кондитерська фабрика входить до
п'ятірки найбільших кондитерських підприємств України. На сучасному
потужному обладнанні випускається більше 100 найменувань кондитерських
виробів, а загальний обсяг виробництва складає більше 100 тис. тонн у рік.
Продукція експортується в Казахстан, Узбекистан, Молдову, Естонію, Латвію,
Литву, США, Канаду, Німеччину та Ізраїль. Серед усіх представлених
кондитерських компаній, які працюють в Україні, саме кондитерська компанія
«ROSHEN» посідає перше місце (рис.3.1.) [5]. Тобто близько 29,9%
забезпечується виробництвом даної корпорації.
Такий потенціал виробництва супроводжується потужним складом
професіоналів, які володіють граними корпоративними навиками, постійним
підвищенням кваліфікаційного рівня та проведенням тренінгових заходів, що
стимулюють співробітників до здорової конкуренції між собою. Важливим
потенціалом і вагомим вкладом є стратегічні цілі підприємства та
високопрофесійний менеджмент та маркетинг компанії.

37
 Рис. 3.1. Основні підприємства кондитерського ринку Україна за 2017 р.

Фабрика спеціалізується на виробництві вафельної і желейної продукції,

глазурованих шоколадно-вафельних тортів, пористих шоколадних плиток. Крім
того Вінницька фабрика випускає бісквітну продукцію, карамель, шоколадно-
пралінові, глазуровані та збивні цукерки із різними смаками. Вінницька
кондитерська фабрика «ROSHEN» сертифікована відповідно до вимог
міжнародних стандартів якості ISO 9001:2008 та безпеки продуктів харчування
ISO 22000:2005 [19].
Загальна площа фабрики – 60 000 м3. Розташована за адресою:
м. Вінниця, вул. Гліба Успенського, 8, що чітко видно на (рис. 3.2.).

Рис. 3.2. Розташування кондитерської фабрики «ROSHEN»

38
 Провівши детальний огляд виробничих потужностей підприємства, їх
зовнішні зв’язки, високий економічний потенціал та якісні показники
продукції, які супроводжуються відповідними міжнародними сертифікаціями,
нами було проаналізовано вплив виробничої діяльності на стан довкілля.

Відповідно до цього було встановлено наступне: дане підприємство

здійснює викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище у м.
Вінниці. Значний влив на атмосферне повітря, а також загальний опис та
характеристика фабрики як джерела забруднення представлена у (табл. 3.1.) [5].
Таблиця 3.1
Класифікація джерела забруднення – Кондитерська фабрика «ROSHEN»
Показник Характеристика Пояснення
1 2 3
Вид джерела Точкове Має декілька труб через які здійснюється
викид забруднюючих речовин у атмосферне
повітря
Періодичність Постійне джерело Працює з 2000 року цілодобово
впливу забруднення
Середовище Атмосфера Здійснює централізований викид
впливу забруднюючих речовин через трубу
підприємства. Забруднює повітряне
середовище діоксидом вуглецю, оксидами
азоту, оксидами сірки також пилом сировини,
аміаком та фреонами. Різними парами
хімічних речовин які застосовуються при
виробництві
Гідросфера Здійснюється скид забруднюючих речовин у
р. Пд. Буг внаслідок чого ми можемо
помітити евтрофікацію водойми. Призводить
дане явище до заростання водойми синьо-
зеленими водоростями внаслідок потрапляння
у довкілля біогенних речовин. Також
потрапляють хімічні речовини (кислоти і
луги) при митті обладнання разом з ними
залишки різних барвників та смакових
добавок
Літосфера Здійснює забруднення внаслідок утворення
значних відходів на виробництві так коли
голова продукція виходить з дефектами вона
автоматично видаляється. Тому ці відходи
потрапляють на полігони ТПВ, де
забруднюють грунт хімічними речовинами.

39
 Продовженя табл. 3.1.

1 2 3
Теплове Здійснює викиди CO2, внаслідок чого
забруднення підвищується температура повітря.
Характер Фізичний Теплове, електромагнітне,
впливу шумове, вібраційне
Механічний Тверді частинки, пил
Хімічний Оксид вуглецю, діоксид вуглецю, оксиди азоту,
діоксид сірки, важкі метали, бенз(а)пірен, аміак
та фреони
Ступінь впливу Помірний Весь процес виробництва повністю
ступінь впливу автоматизований. Застосовуються екологічні
технології, що дозволяють зменшити кількість
викидів в довкілля

Викид забруднюючих речовин у повітря здійснюється через котельню та

вентиляційні труби, параметри яких зазначені у (таблиці 3.2.)
Таблиця 3.2.
Параметри джерела викиду Вінницької кондитерської
фабрики «ROSHEN»
Джерело та її параметри
Характеристика
Параметри
Вентиляція Котельня
Висота труби 14 м 28 м
Діаметр труби 0,6 м 1,9 м

Швидкість викиду 3,0 м/с 3,0 м/с

Температура викиду 23 °C 85 °C

Важливим показником дальності поширення забруднюючих речовин, є

висота труби, оскільки саме від цього параметру залежить концентрація та
відстань поширення її в довкіллі. Згідно відповідних параметрів, можна
зробити наступний висновок, що саме від котельні дальність поширення буде
значно більшою, ніж від вентиляції, і це сприятиме зменшенню забрудненню

40
атмосфери, оскільки концентрація цієї речовини буде значно меншою за
рахунок повітряних потоків.

3.2. Оцінка екологічної ситуації із застосуванням розрахункових

методів математичного моделювання
Математичне моделювання – метод дослідження явищ, процесів або
систем шляхом вивчення їх математичних моделей (тобто сукупності рівнянь,
які описують об’єкт дослідження).
Метод полягає у побудові моделей, які розглядають з урахуванням
імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний період,
користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби та
напрями змін. Методи математичного моделювання використовується для
складання глобальних, локальних та інших прогнозів. При побудові прогнозних
моделей виявляти фактори, від яких суттєво залежить прогноз, з’ясувувати їх
співвідношення з прогнозованим явищем, розробити алгоритм і програми
моделювання змін довкілля під дією певних факторів.
Створити математичну модель реального процесу або явища в повному
розумінні цього поняття не завжди вдається, тобто не завжди можливо строго
математично описати реальний об’єкт, процес, явище чи систему, однак, саме
за рахунок такого інженерного моделювання можливо спрогнозувати
наближений ефект впливу даного виробничого процесу на довкілля [21].

3.2.1. Розрахунок забруднення атмосферного повітря викидами із

котельні
З метою оцінки стану атмосферного повітря, яке забруднюється викидами
даного підприємства, до якого входять котельня та вентиляція слід встановити
дальність поширення шкідливої домішки та її концентрацію в атмосфері від
потенційного джерелa забруднення.
Для цього ми здійснили розрахунок забруднення атмосферного повітря
викидами із котельні за вихідними даними, що зображено у таблиці 3.3.
41
 Таблиця 3.3.
Параметри викидів з котельні
Параметри Позначення Значення
Коефіцієнт, що враховує частоту A 180
температурних інверсій
Маса шкідливої речовини, викинутої в M 22 г/с
атмосферу за одиницю часу
Коефіцієнт, що враховує швидкість осідання F 1
шкідливих речовин в атмосферному повітрі
Коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу 𝜂 1
місцевості
Температура повітря Tпов 18 °С
Швидкість вітру U 3 м/с
Висота джерела викиду над рівнем землі H 28 м
Діаметр джерела викиду D 1,9 м
Середня швидкість виходу газоповітряної 𝜔0 3,56 м/с
суміші з гирла джерела викиду
Температура газоповітряної суміші Tг 85 °С
Забруднююча речовина Діоксид сірки (SO2)

Отже, максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини,

а саме См(SO2) (мг/м3) при викидах газоповітряної суміші з одиничного джерела
з круглим гирлом, яке досягається за несприятливих умов на відстані Х м (м) від
джерела, визначають за формулою:
𝐴·𝑀·𝐹·𝑚·𝑛·𝜂
𝐶M =
𝐻2 1 · ∆𝑇
3 √𝑉
Але для визначення приземної концентрації нам потрібно знайти невідомі
параметри які зазначені в цій формулі:
Знайдемо різницю температур газоповітряної суміші, яка викидається та
температурою навколишнього атмосферного повітря:
∆𝑇 = 𝑇газ − 𝑇пов ∆𝑇 = 85 − 18 = 67 ℃
Визначити за формулою витрату газоповітряної суміші:

42
 3,14·1,92
𝑉
1 =
𝜋·𝐷 2
· 𝜔0 𝑉1 = · 3, 56 = 10, 11 M3/c
4 4

Для обчислення значень коефіцієнтів m і n потрібно визначити

параметри f; fe; Vmʹ; Vm:

𝑓 = 1000 𝜔20·𝐷 3,562·1,9

𝑓 = 1000 = 0, 52
· 𝐻2·∆𝑇 282·67
·
𝑓𝑒 = 800 · (𝑉𝑚′ )3 𝑓𝑒 = 800 · (0, 31)3 = 24

𝑉𝑚′ = 1,3 𝜔 0 ·𝐷
3,56·1,9
𝑉𝑚′ = 1, 28 = 0, 31
𝐻
3
3 3
𝑉1·∆ 10,11·67
𝑉𝑚 = 0,65 · √ 𝑇 𝑉𝑚 = 0, 65 · = 1, 88
28
𝐻 √
де Vm – небезпечна швидкість вітру;
Vmʹ – швидкість вітру, за якої приземні концентрації мають найбільші значення.
Коефіцієнт m визначають залежно від параметрів f, vm, v’m та fe за
формулою:
1 1
𝑚= 𝑚= = 0, 99
0,67+0,1·√𝑓+0,34· 3√𝑓 0,67+0,1·√0,52+0,34·3√0,52

Коефіцієнт n при f < 100 визначається залежно від Vм:

n = 0,532 · Vm2 − 2,13 V𝑚 + 3,13, при 0,5 ≤ Vm < 2;
n = 0, 532 · 1, 882 − 2, 13 · 1, 88 + 3, 13 = 1, 01
Отже всі параметри знайдені тепер можна обрахувати значення приземної
концентрації шкідливої речовини:
𝐶 SO
= 180 · 22 · 1 · 0, 99 · 1, 01 · 1 = 3 959, 6 = 0, 58 Mг/M3
2
M
282 3√10, 11 · 6 883, 52
67
Після обрахунку приземної концентрації шкідливої речовини потрібно
знайти відстань хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація
С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального
значення См визначається за формулою:
5−𝐹 5−1
𝑋 = 𝑑𝐻 𝑋 = 16, 82 · 28 = 470, 96 M
M M
4 4
43
де d безрозмірний коефіцієнт при f < 100 знаходиться за формулою:
3
𝑑 = 4,95𝑉𝑚 (1 + 0,28√𝑓𝑒 ) при 0,5 ≤ Vm < 2
3
𝑑 = 4, 95 · 1, 88 (1 + 0, 28 √ 24) = 16, 82

44
 Отже на відстані 470,96 м від джерела забруднення спостерігається
максимальна приземна концентрація 0,58 Мг/М3.
Значення небезпечної швидкості Um (м/с) на рівні флюгера при якій
досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин С м
визначається за формулами:
𝑈 𝑚 = 𝑉𝑚 при 0,5 < 𝑉𝑚 ≤ 2
𝑈𝑚 = 1, 88 М/c
Знаходимо певне співвідношення, яке буде потрібно для визначення
наступних показників:
𝑈
= 1,88 = 1, 6
3
𝑈𝑚

Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини 𝐶𝑚𝑢

при несприятливих метеорологічних умовах та швидкості вітру 𝑈, яка
відрізняється від небезпечної швидкості вітру 𝑈𝑚, визначаємо за формулою:
𝐶𝑚𝑢 = 𝑟𝐶𝑚 𝐶𝑚𝑢 = 0, 87 · 0, 58 = 0, 5
Коефіцієнт 𝑟 знаходимо за формулою:
𝑈
3( )
𝑈 3(1,6)
𝑟= 2
𝑈𝑚 при ( )>1 𝑟= = 0, 87
𝑈 𝑈
2( ) −( )+2 𝑈𝑚 2(1,6)2− (1,6)+2
𝑈𝑚 𝑈𝑚

Далі визначаємо відстань від джерела викиду х мu (м), на якій при

швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна
концентрація шкідливої речовини, а саме діоксиду сірки (SO2) досягає
максимального значення Смu(мг/м3), визначається за формулою :
𝑋𝑚𝑢 = 𝑝𝑋𝑚 𝑋𝑚𝑢 = 1, 19 · 470, 96 = 560, 44 М
p – безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від
співвідношення u/um за формулами:
𝑈 𝑈
𝑝 = 0,32 · + 0,68 при ( )>1 𝑝 = 0, 32 · 1, 6 + 0, 68 = 1, 19
𝑈𝑚 𝑈𝑚

Після обрахунку даних про поширення та концентрацію шкідливої

речовини в атмосферному повітрі, нам потрібно розрахувати максимальну
приземну концентрацію забруднюючої речовини на відстанях 400, 800, 1200,

45
1600, 2000 м., для цього нам потрібні такі дані:

46
 Знаходимо співвідношення 𝑥/𝑋𝑚
400
𝑥1 = = 0, 85
470, 96
800
𝑥2 = = 1, 69
470, 96
1 200
𝑥3 = = 2, 55
470, 96
1 600
𝑥4 = = 3, 39
470, 96
2 000
𝑥5 = = 4, 25
470, 96
З застосуванням співвідношення 𝑥/𝑋𝑚 можна знайти параметри 𝑠1 для
різних відстаней від джерела викиду:

𝑠1 = 3(𝑥/𝑋𝑚)4 𝑥 3 𝑥 2
−8( ) +6( ) при 𝑥/𝑋𝑚 ≤ 1
𝑋𝑚 𝑋𝑚
𝑠400 = 3(0, 85)4 − 8(0, 85)3 + 6(0, 85)2 = 0, 98
1,13
𝑠1 =
0,13(𝑥/𝑋 𝑚 2 при 1 < 𝑥/𝑋𝑚 ≤ 8
) +1
1, 13
𝑠800 = = 0, 82
0, 13(1, 69)2 + 1
1, 13
𝑠1 200 = = 0, 61
0, 13(2, 55)2 + 1
1, 13
𝑠1 600 = = 0, 45
0, 13(3, 39)2 + 1
1, 13
𝑠2 000 = = 0, 34
0, 13(4, 25)2 + 1
Розрахуємо приземну концентрація шкідливої речовини на певних
зазначених відстанях, а саме:
𝐶 = 𝑆1𝐶𝑚
𝐶400 = 0, 98 · 0, 58 = 0, 56
𝐶800 = 0, 82 · 0, 58 = 0, 47
𝐶1 200 = 0, 61 · 0, 58 = 0, 35

47
𝐶1 600 = 0, 45 · 0, 58 = 0, 26
𝐶2 000 = 0, 34 · 0, 58 = 0, 19
Отже, можна зробити висновок, що дане джерело має приземну
концентрацію шкідливої речовини SO2, що в свою чергу має певну хронологію
поширення концентрації на зазначених відстанях, від джерела забруднення яку
можна побачити на графіку який зазначений на (рис. 3.3.).

Котельня
0,7

0,6 0,58
Приземна концентрація шкідлиіих речовин

0,56

0,5

0,47
0,4
С (мг/м3)

0,35 Графік розповсюдження

0,3
приземної концентрації
шкідливих речовин
0,26
0,2
0,19 ГДК - діоксиду сірки
мг/м³
0,1

0
0 400 470,96 800 1200 1600 2000
Відстань від джерела викиду 𝑋m

Рис. 3.3. Графік поширення домішки з котельні

Аналізуючи даний графік, ми можемо спостерігати незначне
перевищення концентрації шкідливої речовини діоксиду сірки, що буде
розповсюджуватися на відстань 800 метрів від джерела викиду котельні, а
максимальна концентрація цієї речовини буде спостерігатись на відстані 470 м
з показником 0,58 мг/м3 при нормі ГДК SO2 – 0,5 мг/м3. Відповідно отримане
значення забруднюючої речовини становить перевищення в 1,16 разів
відповідно до ГДК, але сама концентрація цієї речовини з відстанню буде все

48
таки розсіюватися та зменшуватись тим самим сприятиме збереженню довкілля
і атмосферного повітря.

3.2.2. Розрахунок забруднення атмосферного повітря викидами із

вентиляції
Наступним нашим етапом було визначити забруднення атмосферного
повітря викидами із вентиляції за вихідними даними (табл.3.4.).
Таблиця 3.4.
Параметри викиду вентиляції

Параметри Позначення Значення

Коефіцієнт, що враховує частоту A 180
температурних інверсій
Маса шкідливої речовини, викинутої в M 4 г/с
атмосферу за одиницю часу
Коефіцієнт, що враховує швидкість осідання F 1
шкідливих речовин в в атмосферному повітрі
Коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу 𝜂 1
місцевості
Температура повітря Tпов 18 °С
Швидкість вітру U 3 м/с
Висота джерела викиду над рівнем землі H 14 м
Діаметр джерела викиду D 0,6 м
Середня швидкість виходу газоповітряної 𝜔0 3,54 м/с
суміші з гирла джерела викиду
Температура газоповітряної суміші Tг 23°С
Забруднююча речовина Оксид азоту (NO2)

Отже, максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини

См (мг/м3) при викидані газоповітряної суміші з одиничного джерела з круглим
гирлом, яке досягається за несприятливих умов на відстані Х м (м) від джерела,
визначають за формулою:
𝐴·𝑀·𝐹·𝑚·𝑛·𝜂
𝐶M =
𝐻2 1 · ∆𝑇
3 √𝑉
49
 Але для визначення приземної концентрації нам потрібно знайти невідомі
параметри які зазначені в цій формулі.
Знайдемо різницю температур газоповітряної суміші, яка викидається та
температурою навколишнього атмосферного повітря:
∆𝑇 = 𝑇газ − 𝑇пов ∆𝑇 = 23 − 18 = 5 ℃

Визначити за формулою витрату газоповітряної суміші:

𝑉 3,14·0,62
1
=
𝜋·𝐷2
· 𝜔0 𝑉1 = · 3, 54 = 1 M3/c
4 4

Для обчислення значень коефіцієнтів m і n потрібно визначити параметри

f; fe; Vmʹ; Vm:

𝑓 = 1000 𝜔20·𝐷 3,542·0,6

𝑓 = 1000 = 7, 67
· 𝐻2·∆𝑇 142·5
·
𝑓𝑒 = 800 · (𝑉𝑚′ )3 𝑓𝑒 = 800 · (0, 2)3 = 6, 4

𝑉𝑚′ = 1,3 𝜔 0 ·𝐷 3,54·0,6

𝑉𝑚′ = 1, 14 = 0, 2
𝐻
3
3 𝑉1·∆𝑇 3 1·5
𝑉𝑚 = 0,65 · √ 𝑉𝑚 = 0, 65 · √ = 0, 46
𝐻 14

де Vm – небезпечна швидкість вітру;

Vmʹ – швидкість вітру, за якої приземні концентрації мають найбільші
значення.
Коефіцієнт m визначають залежно від параметрів f, vm, v’m та fe за
формулою:
1 1
𝑚= 𝑚= 3 = 0, 62
0,67+0,1·√𝑓+0,34· 3√𝑓 0,67+0,1·√7,67+0,34· √7,67

Коефіцієнт n при f < 100 визначається залежно від Vм:

𝑛 = 4,4 · 𝑉𝑚 при 𝑉𝑚 ≤ 0,5 𝑛 = 4, 4 · 0, 46 = 2, 02

Отже всі параметри знайдені тепер можна обрахувати значення приземної

концентрації шкідливої речовини:
𝐶 𝑁𝑂
50
 180 · 4 · 1 · 0, 62 · 2, 02 · 1 901, 73 3
=M 2
3
142 √1 · = =
335,2,
2 69 M г/ M
5

51
 Після обрахунку приземної концентрації шкідливої речовини потрібно
знайти відстань Xм від джерела викидів, на якому приземна концентрація
С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального
значення См визначається за формулою:
5−𝐹 5−1
𝑋 = 𝑑𝐻 𝑋 = · 3, 77 · 14 = 52, 78 M
M M
4 4

де d безрозмірний коефіцієнт при f < 100 знаходиться за формулою:

𝑑 = 2,48 (1 + 0,283√ 𝑓 ) при

𝑉
≤ 0,5
𝑒 𝑚

𝑑 = 2, 48 (1 + 0, 28 3√ 6, 4) = 3, 77
Отже на відстані 52,78 м від джерела забруднення спостерігається
максимальна приземна концентрація 2,69 Mг/M3.
Значення небезпечної швидкості Um (м/с) на рівні флюгера при якій
досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин С м
визначається за формулами:ч
𝑈𝑚 = 0,5 при 𝑉𝑚 ≤ 0,5 𝑈𝑚 = 0, 5 M/c

Знаходимо певне співвідношення, яке буде потрібно для визначення

наступних показників:
𝑈 3
= =6
𝑈𝑚 0,5

Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини 𝐶𝑚𝑢

при несприятливих метеорологічних умовах та швидкості вітру 𝑈, яка
відрізняється від небезпечної швидкості вітру 𝑈𝑚, визначаємо за формулою:
𝐶𝑚𝑢 = 𝑟𝐶𝑚 𝐶𝑚𝑢 = 0, 26 · 2, 69 = 0, 7
Коефіцієнт 𝑟 знаходимо за формулою:
3(𝑈/𝑈𝑚)
𝑟= 2(𝑈/𝑈𝑚)2−(𝑈/𝑈𝑚)+2 3(6) = 0, 26
𝑟 = 2(6)2−(6)+2

Далі визначаємо відстань від джерела викиду хмu (м), на якій при
швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна
52
концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення Смu(мг/м3),
визначається за формулою :
𝑋𝑚𝑢 = 𝑝𝑋𝑚 𝑋𝑚𝑢 = 2, 6 · 52, 78 = 137, 23 M

p – безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від співвідношення

u/um за формулами:
𝑈 𝑈
𝑝 = 0,32 + 0,68 при ( )>1 𝑝 = 0, 32 · 6 + 0, 68 = 2, 6
𝑈𝑚 𝑈𝑚

Після обрахунку даних про поширення та концентрацію шкідливої

речовини в атмосферному повітрі, нам потрібно розрахувати максимальну
приземну концентрацію забруднюючої речовини на відстанях 400, 800, 1200,
1600, 2000 м., для цього нам потрібні такі дані:
Знаходимо співвідношення 𝑥/𝑋𝑚
400
𝑥1 = = 7, 58
52, 78
800
𝑥2 = = 15, 16
52, 78
1 200
𝑥3 = = 22, 74
52, 78
1 600
𝑥4 = = 30, 31
52, 78
2000
𝑥5 = = 37, 89
52, 78
З застосуванням співвідношення 𝑥/𝑋𝑚 можна знайти параметри 𝑠1 для
різних відстаней від джерела викиду:
1,13
𝑠1 =
0,13(𝑥/𝑋 𝑚 2 при 1 < 𝑥/𝑋𝑚 ≤ 8
) +1
𝑠400
1,13 = 0, 13
= 0,13(7,58)2+1

𝑥
𝑠1 = ( 𝑋𝑚 )
𝑥 2 𝑥 при 𝐹 ≤ 1.5 тa 𝑥/𝑋𝑚 > 8
3,58 ( ) + 35,2 ( ) + 120
𝑋𝑚 𝑋𝑚
53
 15, 16
𝑠800 = = 0, 01027
3, 58(15, 16)2 + 35, 2(15, 16) + 120
22, 74
𝑠1 200 = = 0, 0082
3, 58(22, 74)2 + 35, 2(22, 74) + 120
30, 31
𝑠1 600 = = 0, 00677
3, 58(30, 31)2 + 35, 2(30, 31) + 120
37, 89
𝑠2 000 = = 0, 00575
3, 58(37, 89)2 + 35, 2(37, 89) + 120

Розрахуємо приземну концентрація шкідливої речовини на певних

зазначених відстанях, а саме:

𝐶 = 𝑆1𝐶𝑚

𝐶400 = 0, 13 · 2, 69 = 0, 35

𝐶800 = 0, 01027 · 2, 69 = 0, 03

𝐶1 200 = 0, 0082 · 2, 69 = 0, 02

𝐶1 600 = 0, 00677 · 2, 69 = 0, 018

C2 000 = 0, 00575 · 2, 69 = 0, 015

Отже, наступне співвідношення, яке було досягнуто під час обрахунку

приземної концентрації шкідливої речовини, має певну послідовність
поширення, що відображено на графіку, який зазначений на (рис. 3.4.). На
відповідно зазначених відстанях, які графічно відображались за допомогою
обчислювальної програми Mathcad, чітко спостерігається послідовність
досягнення піку концентрації забруднюючої речовини і поступового спаду.
Така динаміка забезпечує відповідність та необхідність визначати рівень
використання паливно-енергетичних ресурсів, проводити оцінку технічного
стану обладнання та енергооб'єктів, із застосуванням природоохоронних
заходів. Складність вирішення даної проблеми обумовлена широким спектром
визначальних параметрів, факторів і показників екологічної небезпеки.

54
 Вентиляція
1

0,9
Приземна концентрація шкідлиіих речовин
0,8

0,7

0,6
С (мг/м3)

0,5
Графік розповсюдження
0,4 приземної концентрації
шкідливих речовин
0,3 0,35
ГДК оксиду азоту мг/м³
0,2

0,1
0,03 0,02 0,018 0,015
0
52,78 400 800 1200 1600 2000
Відстань від джерела викиду 𝑋m

Рис. 3.4. Графік поширення домішки з вентиляції

Аналізуючи даний графік, ми можемо спостерігати значне перевищення
концентрації шкідливої речовини оксиду азоту, що буде розповсюджуватися на
відстань до 400 метрів від джерела викиду вентиляції, а максимальна
концентрація цієї речовини буде спостерігатись на відстані 52 м з показником
См(NO2) – 2,69 мг/м3 при нормі ГДК м.р. NO2 – 0,4 мг/м3. Такий результат
показує негативну тенденцію до забруднення, оскільки концентрації шкідливої
речовини, значно перевищує, а саме маже у 6,7 разів відповідно до ГДК, при
цьому відстань поширення всього складає 52 метри. Це можна пояснити
наступними, що саме через висоту труби (14м) існує така дальність поширення
забруднюючої речовини, але ця концентрація знаходиться в межах санітарно-
захисної зони підприємства, що не є шкідливим для цілого міста.

3.3 Механізм забезпечення екологічної діяльності підприємства та

розробка заходів покращення атмосферного повітря в межах м. Вінниці
Щодо діяльності Вінницької кондитерської фабрики «ROSHEN» –
екологічне вдосконалення даного виробництва передбачає економію природних
ресурсів та скорочення утворення відходів, і те й інше досягається шляхом
55
упровадження маловідходних технологій, створення систем безвідходного
виробництва, виведення з експлуатації застарілої техніки, що здійснює
негативний вплив на довкілля. Вагомою причиною забруднення атмосферного
повітря в харчовій промисловості є малоефективна робота газоочисного
обладнання й пиловловлювачів, внаслідок чого в атмосферу викидається значна
кількість сажі, сірчаного ангідриду, оксидів вуглецю й азоту, парів спирту,
сухих кормових дріжджів, інших речовин.
Обладнання, яке використовує Вінницька кондитерська фабрика є досить
сучасним та екологічно безпечними – німецька технологія газоочисного
обладнання Dalamatic була закуплена з метою охорони атмосферного повітря
на підприємствах міста в рамках розробки Інтегрованої концепції розвитку
м. Вінниці до 2020 року, принцип дії та схема функціонування системи
показана на (рис. 3.5.) [16,25]

Рис. 3.5. Конструкція та схема функціонування системи очищення

повітря Dalamatic Dura Life
56
 Dalamatic Dura Life – газоочисна система складена з певних блоків, що
зібрані в секції, основні з них це: бункер, секції фільтра та колектора
стисненого повітря та каналів.
Відносно розробки заходів, щодо покращення атмосферного повітря в
місті, спостерігається наступна тенденція, що характеризується станом
атмосферного повітря, станом водних ресурсів, станом зеленого господарства,
природних комплексів та об’єктів, що мають екологічну цінність. Станом
забруднення земель за рахунок промислових та побутових відходів, рівнем
розвитку екологічної свідомості та культури мешканців міста.
Відповідальними виконавцями заходів, направлених на покращення
екологічного стану є:
 департаменти міської ради комунального господарства та благоустрою;
 енергетики транспорту та зв’язку;
 інформаційних технологій;
 міського господарства, економіки і інвестицій;
 засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю.
Для нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря Департаментом агропромислового розвитку, екології та
природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації у звітному
2017 році було видано 68 дозволів на викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря, що на 60% більше, ніж у базовому 2015 році (42 дозволи)
та на 19% більше, ніж у 2016 році (57 дозволів). Вирішення проблеми
негативних наслідків впливу людини на природу полягає не в обмеженні
розвитку людського суспільства, а в оптимізації його відносин з природою,
раціональному використанні її ресурсів в інтересах нинішнього і майбутніх
поколінь. Тому, протягом звітного періоду активно впроваджувались заходи,
спрямовані на скорочення антропогенних викидів.
Під час модернізації систем теплозабезпечення та котелень «Вінниця
міськтеплоенерго» виконано капітальний ремонт котла ТВГ-8М котельні на
вул. Д. Майбороди, замінено економайзер на ТЕЦ-1 на вул. Немирівське шосе,
57
замінено конвективну частину котла ТВГ-8М, замінено мережну насосну групи
на котельнях на вулицях Д. Майбороди та 600-річчя, влаштовано індивідуальні
теплові пункти на гаряче водопостачання за адресами вул. 600-річчя,
№70,80,76, вул. А. Первозванного, №2, 4а.
Проведено реконструкцію теплових мереж та мереж гарячого
водопостачання по місту, протяжністю 3 565,5 м 2. ПрАТ «Вінницький завод
Маяк» було виконано реконструкцію теплової мережі на вул. Воїнів
Інтернаціоналістів – 52 м2. «Вінницяоблтеплоенерго» проведено реконструкцію
теплової мережі по вул. Сонячна – 420 м2.
В рамках заходів щодо зменшення викидів, що утворюються при роботі
двигунів внутрішнього згорання автомобільного транспорту, побудовано
дороги на вулицях Верхарній, Сергія Зулінського (до котельні від
вул. Київської), Тимофіївській, Бортняка, Проектній (в напрямку до
вул. Немирівське шосе та в напрямку вул. Чехова), здійснено капітальний
ремонт дорожнього покриття вулиць Ватутіна (від вул. Лугової до
вул. Житомирське шосе), Немирівське шосе (від вул. Чехова до нової мережі),
Бучми (від вул. Привокзальної до кінцевої зупинки громадського транспорту).
Якість дорожнього покриття впливає на обсяги шкідливих викидів в
атмосферне повітря від автотранспорту. З метою їх зменшення на умовах
співфінасування з мешканцями виконані роботи з асфальтування доріг 35
вулиць у мікрорайонах приватної забудови, зокрема, на вулицях Богомольця, І.
Франка, Замковій, Генерала Арабея та ін. [11,16].

58
 РОЗДІЛ IV
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1. Пріоритетність розробки еколого-економічної стратегії у

збереженні атмосферного повітря
Зростаюча інтенсивність експлуатації природних ресурсів, вимагає
розробки оптимальної еколого-економічної стратегії розвитку народного
господарства. В останній час стає очевидним, що земна біосфера й екосистеми
різних видів мають обмежені можливості щодо забезпечення нормального
функціонування і відтворення в умовах надмірного впливу людської діяльності.
Тому для досягнення конкретних позитивних результатів для зменшення
негативного впливу на довкілля визнано найефективнішим застосування
економічних методів в природокористуванні і у природоохоронній діяльності.
Економічний метод є гнучкими і ефективним інструментом в руках
економістів при виборі оптимальних схем включення природоохоронних вимог
до господарського механізму країни.
Щодо програми охорони навколишнього природного середовища
м. Вінниці на 2017-2020 роки, то вона ґрунтується на Стратегії розвитку міста
«Вінниця-2020» та передбачає реалізацію екологічної політики шляхом
виконання завдань, спрямованих на стабілізацію і поліпшення стану
навколишнього природного середовища міста до рівня, необхідного для
гарантування екологічно безпечного природного середовища, в першу чергу
для життя і здоров’я населення, а також впровадження екологічно
збалансованої системи природокористування та збереження природних
екосистем [20].
На виконання заходів Програми за звітний період направлено – 240,7 млн
грн, в тому числі: державний бюджет – 4,04 млн грн, обласний бюджет – 2,9
млн грн, міський бюджет – 231,0 млн грн, фонд охорони навколишнього
природного середовища міської ради – 0,6 млн грн, власні кошти підприємств –
2,2 млн грн. У звітному періоді основу промислового комплексу м. Вінниця
59
складали підприємства харчової (56% обсягів реалізації промислової продукції
у 2017 році), деревообробної (7,4%) та хімічної (3,3%) галузей промисловості, а
також машинобудування (3,7%).
Платниками екологічного податку є 426 суб’єктів господарювання.
Найбільшими забруднювачами залишаються «Вінницягаз», ПрАТ «Вінницький
ОЖК», ПрАТ «ROSHEN», «Вінницяміськтеплоенерго», КП
«Вінницяоблводоканал» та автотранспорт.
З метою дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері
охорони атмосферного повітря, було запроваджено наступні природоохоронні
заходи на підприємствах міста:
 відновлено пилогазовловлювальний пристрій, проведено реконструкцію
діючих, загальних та місцевих вентиляційних систем на ТОВ «Вінницький
інструментальний завод»;
 ПАТ «МАЯК» виконав модернізацію циклонів вловлювання дробу від
дробоструменевої установки;
 фірмою «МЕД» встановлено маловідходні сушильні камери для
деревини, що дали змогу зменшити кількість викидів в атмосферне повітря;
 КНВО «ФОРТ» відновлено витяжну систему в цеху №4;
 проведено інструментальні виміри викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря на ПрАТ «ВКФ» і «ROSHEN» та встановлено фільтри
німецького бренду Donaldson Torit Filtration та DALAMATIC (рис.4.1.).
Всього підприємствами витрачено 0,2 млн грн власних коштів.
Щодо еколого-економічної ефективності по підприємству ПрАТ
«ROSHEN». Витрати на придбання системи фільтрації Donaldson Torit Filtration
і вартість використання таймерного системного фільтрування становитиме
приблизно 110222,20 грн.
У той же час, Donaldson Torit Filtration використовується в таких
додатках, як вентиляція. Після заповнення контейнера, пильне повітря
фільтрується з очищеним повітрям, що виходить із колектора. Його пиловий
поріг утворює на зовнішній стороні імпульс стисненого повітря, таким чином
60
відбувається очищення повітря від забруднюючих небезпечних речовин при
експлуатації промислових виробництв. Вартість щодо функціонування даної
системи очищення складе приблизно 7873,01 грн, що дасть можливість
забезпечити здешевлення електроенергії.

Рис. 4.1. Система очищення Donaldson Torit Filtration та DALAMATIC

Загалом на поліпшення стану атмосферного повітря спрямовано

188,2 млн грн., з них 145,9 млн грн витрачено на забезпечення зменшення
негативного впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище
шляхом будівництва транспортних розв’язок та реконструкції доріг, 41,2 млн
грн – на придбання та модернізація громадського транспорту, 0,9 млн грн – на
модернізацію систем теплозабезпечення та котелень, 0,2 млн грн – на заходи з
охорони атмосферного повітря на підприємствах міста [5,26].

61
 РОЗДІЛ V
ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних,

організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних
заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності
людини у процесі трудової діяльності.
Закон «Про охорону праці» є одним із найважливіших законодавчих
актів. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права
громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює
відносини між власником підприємства або уповноваженим ним органом і
працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і
встановлює єдиний порядок охорони праці в Україні.
Мета охорони праці – є забезпечення безпечних, нешкідливих і
сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань,
основними з яких є:
 проектування підприємств, технологічних процесів і конструювання
обладнання з обов'язковим виконанням вимог охорони праці;
 знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами
виробничого середовища, що дозволяє забезпечити мінімум несприятливого
впливу їх на здоров'я працівників;
 встановлення, законодавче оформлення визначених норм кожного з
несприятливих або небезпечних факторів, систематичний король за їх
застосуванням;
 розробка конкретних заходів щодо покращення умов праці та
забезпечення її безпеки на основі застосування у виробництві новітніх
досягнень науки і техніки;
 застосування раціональних засобів захисту працівників від впливу
несприятливих факторів виробничого середовища, а також втілення

62
організаційних заходів, які нейтралізують або послаблюють ступінь їх впливу
на організм людини;
 розробка та застосування методів і засобів оцінки ефективності заходів з
охорони праці, що плануються і здійснюються [1].

5.1. Державне управління охороною праці, державний нагляд і

громадський контроль за охороною праці
В Україні функціонує багаторівнева СУОП, функціональними ланками
якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних
рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів.
Управління охороною праці в Україні здійснює:
 Кабінет Міністрів України;
 Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);
 міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
 Кабінет Міністрів України в галузі охорони праці:
 забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
 подає на затвердження Верховній Раді України загальнодержавну
програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
 спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та
нагляду за охороною праці;
 встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони
праці
Держгірпромнагляд має такі основні повноваження:
 здійснює комплексне управління охороною праці та контроль за
виконанням функцій державного управління охороною праці відповідними
органами влади;

63
  розробляє за участю всіх зацікавлених сторін загальнодержавну
програму поліпшення стану безпеки, праці та виробничого середовища і
контролює її виконання;
 бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-
правових актів з охорони праці та промислової безпеки;
 координує роботу відповідних органів виконавчої влади та
самоврядування, суб’єктів господарювання у сфері безпеки праці та
виробничого середовища, промислової безпеки, поводження з вибуховими
матеріалами та об’єктами підвищеної небезпеки;
 здійснює державний нагляд за додержанням законодавства з охорони
праці та промислової безпеки;
 організовує виконання робіт щодо науково-технічної підтримки
державного нагляду в сфері охорони праці та промбезпеки.
Представники профспілок беруть участь:
 в опрацюванні загальнодержавної, галузевих і регіональних програм
покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також
відповідних угод з питань покращення умов і безпеки праці;
 в опрацюванні нормативно-правових актів з охорони праці;
 в опрацюванні роботодавцем комплексних заходів для досягнення
встановлених нормативів з охорони праці;
 у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, та розробленні
заходів щодо їх попередження;
 у розробленні пропозицій для угоди з питань охорони праці
колективного договору.

5.2. Організація охорони праці на підприємстві

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону праці», на
підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює
службу охорони праці.

64
 На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби
охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають
відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання
функцій служби охорони праці залучаються сторонні спеціалісти, які мають
відповідну підготовку.
Служба підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.
Служба охорони праці вирішує завдання:
 навчання працівників з питань охорони праці та пропаганда безпечних
методів праці;
 забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування
і споруд, виробничих приміщень;
 нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
 забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального
захисту;
 забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
 організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового
обслуговування працівників; професійний відбір працівників певних професій;
 удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони
праці. Функції управління охороною праці в організації:
 прогнозування і планування робіт, їх фінансування;
 організація та координація робіт;
 облік показників стану умов і безпеки праці;
 аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;
 контроль за функціонуванням СУОП;
 стимулювання діяльності з охорони праці (рис.
5.1). Спеціалісти служби охорони праці мають
право:
 безперешкодно в будь-який час відвідувати об’єкти установи, зупиняти
навчальний процес (у разі порушень, які створюють загрозу життю або
65
здоров’ю співробітників);

66
  перевіряти стан безпеки праці та виробничого середовища на об’єктах
організації;
 видавати керівникам структурного підрозділу обов’язковий для
виконання припис;
 вимагати від посадовців відсторонення від роботи працівників, які не
пройшли медогляду, навчання, перевірки знань з охорони праці, не мають
допуску до роботи або порушують нормативні акти про охорону праці.

Рис. 5.1. Стимулювання діяльності охорони праці

Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт,

може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована
служба охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в
разі ліквідації установи.
Громадський контроль за станом охорони праці в організації
здійснюється виборними органами та представниками професійних спілок,
інших громадських організацій [15].

67
5.3. Охорона праці та вимоги щодо повітря робочої та промислової зони.
Виділяють робочу зону – простір, у якому розташовано робочі місця.
Робоче місце – це місце постійного або тимчасового перебування
працівника під час виконання ним трудових обов’язків.
Повітря робочої зони залежно від хімічного складу, фізичних
властивостей, наявності забруднюючих чинників може бути сприятливим,
несприятливим або небезпечним.
Сприятливим повітряне середовище в робочій зоні буває тоді, коли воно
має відповідну чистоту, нормальні хімічні показники та нормальний
мікроклімат.
Мікроклімат виробничих приміщень – це метеорологічні умови
внутрішнього середовища приміщень, які визначаються спільною дією на
організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового
випромінювання.
Оптимальні мікрокліматичні умови – це поєднання кількісних показників
мікроклімату, які при систематичній дії на людину забезпечують збереження
нормального теплового стану організму без напруження механізмів
терморегуляції. Вони забезпечують почуття теплового комфорту і створюють
передумови для високого рівня працездатності.
При оцінці мікрокліматичних умов житла основне значення має його
температурний режим. Так, взимку оптимальна температура в приміщенні
повинна становити 18°С-19°С.
Вимоги до мікроклімату в житлових приміщеннях зводяться до того, щоб
людина, вдягнена в легкий одяг і взуття, яка знаходиться тривалий час в
малорухливому стані, не мала неприємних відчуттів: охолодження
(перегрівання).
Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно
забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту
повітря.
Одиниця об’єму чистого атмосферного повітря містять у собі такі
68
компоненти: азот 78,08 %, кисень 20,94 %, вуглекислий газ 0,04 %, аргон та
інші інертні гази 0,94 % і водяну пару. При такому складі повітря організм
людини перебуває у нормальному фізіологічному стані.
Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень
можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в
технологічних процесах.
Шкідлива речовина – це речовина, що контактуючи з організмом
людини, може спричинювати захворювання чи відхилення у стані здоров’я як
під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і
наступних поколінь.
У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть потрапляти
в повітря і становити небезпеку здоров’ю людей. На промислових
підприємствах повітря робочої зони може забруднюватися шкідливими
речовинами, які утворюються в результаті технологічного процесу або
містяться в сировині, продуктах та напівпродуктах і відходах виробництва.
Ці речовини потрапляють у повітря у вигляді пилу, газів або пари і діють
негативно на організм людини. В залежності від їх токсичності та концентрації
в повітрі можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних
захворювань.
Професійні отруєння і захворювання виникають тільки при вмісті
шкідливих речовин у повітрі вище визначеної концентрації.
Граничнодопустимими концентраціями (ГДК) шкідливих речовин у
повітрі робочої зони є такі концентрації, які при щоденній роботі протягом 8
годин і більше, але не більше 40 години на тиждень, протягом набуття
робочого стажу не можуть викликати у працюючих захворювань чи відхилень
у стані здоров’я, що виявляється за допомогою сучасних методів дослідження.
Контроль повітря виконується в зоні дихання людини з урахуванням
місць утворення ШР і шляхів, якими вони потрапляють в робочу зону.
Кількість проб та метод контролю визначається санітарними нормами та
органами санітарного нагляду.
69
 Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони:
 вилучення шкідливих речовин у технологічних процесах, заміна їх менш
шкідливими;
 удосконалення технологічних процесів та устаткування;
 автоматизація і дистанційне керування технологічними процесами;
 герметизація виробничого устаткування, робота технологічного
устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок
місцевої вентиляції та ін. засобів;
 попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у
шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої
гігієни;
 контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
 використання засобів індивідуального захисту.
Вентиляція – видалення повітря з приміщення і заміна його свіжим, в
необхідних випадках, обробленим повітрям. Вентиляція створює умови
повітряного середовища, сприятливі для здоров’я і самопочуття людини, що
відповідають вимогам технологічного процесу.
Кратність повітрообміну – це показник, який показує, скільки разів
протягом години змінюється повітря в приміщенні.
Оптимальні ж умови повітряного середовища для людини
забезпечуються при об’ємі вентиляції 80-120 м3/год [1].

70
 ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що до основних антропогенних факторів впливу на
атмосферне повітря в Україні належать передусім великі промислові комплекси
– споживачі сировини, енергії, води, повітря, земельних просторів і водночас
найпотужніші джерела практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних,
фізичних, біохімічних)
2. Визначено, що регулювання охорони атмосферного повітря та
стандартизація його якості полягає у встановленні гранично-допустимих норм
концентрації забруднюючих речовин і гранично допустимого рівня фізичного
впливу на нього для діючих виробничо-господарських одиниць, заходів щодо
зниження антропогенного впливу автомобільного транспорту на середовище,
відповідно до ст. 4, 5 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від
16.10.1992 р. «Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного
повітря та забезпечення екологічної безпеки України».
3. При аналізуванні ВКФ «ROSHEN» встановлено що, підприємство має не
значний помірний вплив на стан атмосферне повітря, здійснює централізований
викид забруднюючих речовин через трубу підприємства. Склад повітряного
середовища наступний: діоксид вуглецю, оксиди азоту, діоксид сірки також
пилом сировини, аміаком та фреонами. Різними парами хімічних речовин, які
застосовуються при виробництві.
4. За рахунок застосування методу моделювання розповсюдження
забруднюючих домішок, нами було виявлено, що викид з котельні ми можемо
спостерігати незначне перевищення концентрації шкідливої речовини діоксиду
сірки, що буде розповсюджуватися на відстань 800 метрів від джерела викиду
котельні, а максимальна концентрація цієї речовини буде спостерігатись на
відстані 470 м з показником 0,58 мг/м 3 при нормі ГДК SO2 – 0,5 мг/м3.
Відповідно отримане значення забруднюючої речовини становить перевищення
в 1,16 разів відповідно до ГДК, але сама концентрація цієї речовини з
відстанню буде все таки розсіюватися та зменшуватись тим самим сприятиме
збереженню довкілля і атмосферного повітря. А також ми можемо спостерігати
71
значне перевищення концентрації шкідливої речовини оксиду азоту, що буде
розповсюджуватися на відстань до 400 метрів від джерела викиду вентиляції, а
максимальна концентрація цієї речовини буде спостерігатись на відстані 52 м з
показником См(NO2) – 2,69 мг/м3 при нормі ГДК м.р. NO2 – 0,4 мг/м3. Такий
результат показує негативну тенденцію до забруднення, оскільки концентрації
шкідливої речовини, значно перевищує, а саме маже у 6,7 разів відповідно до
ГДК, при цьому відстань поширення всього складає 52 метри. Це можна
пояснити наступними, що саме через висоту труби (14м) існує така дальність
поширення забруднюючої речовини, але ця концентрація знаходиться в межах
санітарно-захисної зони підприємства, що не є шкідливим для цілого міста.
5. Щодо програми охорони навколишнього природного середовища
м. Вінниці на 2017-2020 роки, то вона ґрунтується на Стратегії розвитку міста
«Вінниця-2020» та передбачає реалізацію екологічної політики шляхом
виконання завдань, спрямованих на стабілізацію і поліпшення стану
навколишнього природного середовища міста до рівня, необхідного для
гарантування екологічно безпечного природного середовища, в першу чергу
для життя і здоров’я населення, а також впровадження екологічно
збалансованої системи природокористування та збереження природних
екосистем.
6. Зростаюча інтенсивність експлуатації природних ресурсів, вимагає
розробки оптимальної еколого-економічної стратегії розвитку народного
господарства. Загалом на поліпшення стану атмосферного повітря спрямовано
зменшення негативного впливу автомобільного транспорту шляхом
будівництва транспортних розв’язок та реконструкції доріг, також на
придбання та модернізація громадського транспорту, на модернізацію систем
тепло- забезпечення та котелень, на заходи з охорони атмосферного повітря на
підприємствах міста.

72
 РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рекомендую збільшити кількість та використовувати мережі

стаціонарних, маршрутних і підфакельних постів спостереження атмосферного
повітря, з метою регулювання рівня забруднення довкілля у м. Вінниці;
 оновлення пило- та газоочисних установок на димових трубах, котельнях
та вентиляціях підприємств;
 вдосконалення існуючих і розробка нових, зокрема безвідхідних і
екологічно чистих технологій;
 надання відповідної інформації про забруднення навколишнього
середовища відповідним органам, що займаються питанням охорони
навколишнього середовища та зацікавленим особам;
 розробити еколого-економічну ефективність стратегії розвитку міста;
 своєчасна і регулярна виплата екологічних платежів за забруднення;
 проведення експертиз на відповідність екологічним вимогам
устаткування, що застосовується на підприємствах;
 забезпечення медико-біологічної і гігієнічної оцінки атмосферного
повітря як міста так і робочої зони підприємства;
 удосконалити систему нормативних вимог щодо викиду забруднюючих
домішок з транспортних засобів, які працюють на ДВЗ, до екологічного
стандарту «ЕВРО-5»;
 модернізувати застарілі технології моніторингу атмосферного повітря по
місту, а також порядок розроблення і функціонування системи оцінки викиду
забруднюючих речовин, впровадити стандарти Європейського союзу до
нормативно-правової бази України у сфері якості атмосферного повітря.

73
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Атаманчук П.С. Безпека життєдіяльності та охорона праці: Навчальний

посібник / П.С. Атаманчу, В.В. Мендерецький, О.П. Панчук, О.Г Чорна. –
Кам'янець-Подільський.: «Думка», 2010. – 152с.
2. Білявський Г.О. Основи екології: Навчальний посібник / Г.О. Білявський
– К.: Либідь, 2006. – 408c
3. Блінова Н.К. Екологічна стандартизація і сертифікація: Навчальний
посібник / Н.К. Блінова, В.І. Мохонько, C.O. Саломахіна, О.В. Суворін –
Луганськ: СНУ ім. В Даля, 2009. – 124с.
4. Богобоящий В.В. Принципи моделювання в екології: Підручник / В.В.
Богобоящий, П.Б. Палій, К.Р. Курбанов – К.: ЦНЛ, 2014. – 216с.
5. Вінницька кондитерська фабрика ROSHEN. [Електронний ресурс]. –
Точка доступу: http://www.roshen.com/ua/about/factories/vinnicka-konditerska-
fabrik-roshen-15-15-15-15/
6. Войцицький А.П. Техноекологія: підручник / А.П. Войцицький, В.П.
Дубровський, В.М. Боголюбов – К.: Аграрна освіта, 2009. – 533с.
7. Вплив харчових виробництв на екологію. [Електронний ресурс]. – Точка
доступу: http://bukvar.su/jekologija/197465-Vliyanie-pishevyh-proizvodstv-na-
ekologiyu.html
8. Гавриленко О.П. Сучасний стан та основні проблеми ресурсів
атмосферного повітря в Україні / О.П. Гавриленко. – К. : Знання, 2008. – 646с.
9. ГОСТ 17.2.1.04-77 «Охрана природы. Атмосфера. Источники и
метеорологические факторы загрязнения, промышленные выбросы.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vsegost.com/
Catalog/31/31821.shtml
10. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.

74
 11. Доповідь про стан навколишнього природного середовища у
Вінницькій області (2018 рік). [Електронний ресурс]. – Точка доступу:
https://menr.gov.ua/files/docs/Reg.report/Вінницька_Доп_2018.pdf
12. Екологічний паспорт Вінницької області за 2017 р. [Електронний
ресурс]. – Точка доступу: http://www.vin.gov.ua/dep-apr/stan-dovkillia/239-
ekolohichni-pasporty/7520-ekolohichnyi-pasport-oblasti-za-2017-rik
13. Жиравецького Т.М. Правова охорона атмосферного повітря
практичні аспекти. / Т.М. Жиравецького, О.В. Кравченко – Львів: ЕПЛ, 2011.
– 120с.
14. Забруднення атмосферного повітря. [Електронний ресурс]. – Точка
доступу: www.dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/3639/2/Цигічко.pdf
15. Закон України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада
2002 р. [Електронний ресурс]. – Точка доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2694-12
16. «Зелена» стратегія регіону : [монографія] / Б. В. Буркинський, Т.П.
Галушкіна, В.Є. Реутов, С.К. Харічков; [за наук. ред. Б. В. Буркинського, Т. П.
Галушкіної]. – Саки : ПП «Підприємство Фєнікс», 2011. – 448 с.
17. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення
інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві від 04.04.2018р.
№ 108 ст.4., ст.31 ЗУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.
ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG597.html
18. Ковальчук П. І. Моделювання та прогнозування стану
навколишнього природного середовища: Навчальний посібник / П.І. Ковальчук
К. : Либідь, 2013. – 208с.
19. Кондитерська корпорація «Рошен».[Електронний ресурс]. – Точка
доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Рошен
20. Крамарьова Н.А. Конспект лекцій «Економіка природо-
користування» / Н.А. Крамарьова – Дніпродзержинськ, 2011. – 61с.
21. Лаврик В. І. Методи математичного моделювання в екології / В.І.
Лаврик – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2012. – 260с.
75
 22. Лаврик В. І. Моделювання і прогнозування стану довкілля / В.І.
Лаврик – К.: «Академія», 2010. – 400с.
23. Мудрак О. В. Екологія : Навчальний посібник / О. В. Мудрак –
М-во освіти і науки України, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. –
Вінниця: Міська друкарня, 2006. – 502 c.
24. ОНД-86 Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе
вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://docs.cntd.ru/document/1200000112
25. Покращення екологічного стану повітря [Електронний ресурс]. –
Точка доступу: http://elib.lutsk-ntu.com.ua/book/fb/psep/2015/15-38/page7.html
26. Про проекти рішень міської ради з фінансових питань
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vmr.gov.ua/Docs/City
CouncilDecisions/2018/№1225%2027-06-2018.pdf
27. Сухарев С. М. Основи екології та охорони довкілля : Навчальний
посібник / С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева. – К.: Центр навчальної
літератури, 2006. - 391с.
28. Ткачук О.П. Курс лекцій та практичних занять / О. П. Ткачук –
Вінниця. ВНАУ, 2014. – 512с.
29. Характеристика атмосфери. [Електронний ресурс]. – Точка доступу:
http://www.eco-live.com.ua/content/book/32-atmosfera
30. Характеристика впливу харчової промисловості на стан
навколишнього середовища. [Електронний ресурс]. – Точка доступу: http://
lubbook.net/book_576_ glava_9_Lekja_9._KHarakteristika_v.html
31. Харчова промисловість України. [Електронний ресурс]. – Точка
доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki
32. Харчова промисловість України. [Електронний ресурс]. – Точка
доступу: http://ukrmap.su/uk-g9/923.html
33. Шемшученка Ю.С. Академічний курс «Екологічне право України»:
Підручник / Ю.С. Шемшученка. – К.: «Юридична думка», 2008. – 720с.

76