Стандартизація, сертифікація, якість – №6( 11 8) ,20 1 9

МЕТРОЛОГІЯ

УДК 622.692.4

Когут Г. М., Карпаш О. М.

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОВИХ МЕРЕЖ У

КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Газові мережі є частиною критичної інфраструктури, де будь-яка несправність чи

аварія можуть спричинювати загрози людям та суміжним інфраструктурам. Водночас,
ураховуючи сучасні європейські та світові тенденції, для безпечної та надійної експлуатації
газових мереж потрібно здійснювати комплекс заходів із урахуванням актуальних завдань у
сфері сталого розвитку енергетики. У статті проведено дослідження щодо застосування
сучасних нормативних документів, метою якого є забезпечення безперервного
газопостачання користувачів із дотриманням європейських підходів до методів
експлуатації, зокрема й ремонту та оновлювання газових мереж. Запропоновано підходи до
оцінювання ризиків, що виникають унаслідок витоків природного газу, та їх вплив і
взаємозв’язок з індикаторами й параметрами екологічного, економічного й соціального
вимірів сталого розвитку.
Ключові слова: витоки природного газу, газові мережі, експлуатація, сталий
розвиток, стандартизація.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Розвиток, безпека та якість будь-якої

промислово розвиненої країни безпосередньо залежать від безпечного та надійного рівня
експлуатації інфраструктур, які називають критичними [1, 2]. До таких інфраструктур
належить і газова, що охоплює роботу компаній з транспортування та розподілу природного
газу. Враховуючи стратегічну важливість таких інфраструктур, упродовж останніх
десятиліть [3, 4] підвищується актуальність вивчення та вдосконалення якості ведення
процесів, спрямованих на зниження витрат і втрат паливно-енергетичних ресурсів такими
інфраструктурами, а також їх впливом на довкілля та людину, що є об’єктом цілей сталого
розвитку (СР) [5, 6]. В Україні згідно з Указом Президента від 30.09.2019 № 722/2019 «Про
Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» [7] ці цілі полягають, зокрема, у
забезпеченні доступу до надійних, стійких та сучасних джерел енергії, забезпеченні переходу
до раціональних моделей споживання й виробництва та створення стійкої інфраструктури.
Тому важливо в контексті підтримання безпечного та конкурентоспроможного
газопостачання, що відповідає цілям операторів критичних інфраструктур, беручи до уваги
підвищення економічних і соціальних показників розвитку та зменшення негативного впливу
на довкілля, врахувати нові та прогнозовані критичні (вразливі) точки, оскільки технічні
несправності, природні катастрофи, цілеспрямовані терористичні загрози можуть мати
катастрофічні наслідки.
Упродовж останніх років стан і тенденції розвитку компаній з розподілу природного
газу характеризуються навіть як передкризові, що обумовлено фінансово-економічною
кризою в державі та несвоєчасним переходом на антикризове управління і вибором
неадекватних інструментів його здійснення та наявними потужностями, розрахованими на
споживання в чотири рази вище, ніж є нині [8]. За даними МЕА (International Energy Agency)
потреба природного газу зросте до 25 % до 2040 р., а споживання залишиться ще на рівні 48

74
 Стандартизація, сертифікація, якість – №6 ( 11 8), 20 1 9

% усіх енергопотреб [9]. Ось чому наразі газова розподільна мережа (ГРМ) України потребує
динамічної трансформації, враховуючи останні зміни нормативної бази, впровадження вимог
щодо порядку експлуатації газопроводів низького й середнього тиску та європейські підходи
у сфері сталого розвитку щодо методів експлуатації газових мереж, а тому необхідно
з’ясувати методи та способи забезпечення ефективної експлуатації газових мереж
низького й середнього тиску в контексті сталого розвитку енергетики загалом та
зменшення викидів парникових газів під час виробничих процесів зокрема.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.. ГРМ є частиною критичної
інфраструктури, де будь-яка аварія чи несправність можуть спричинити загрози людям чи
суміжним спорудам, завдати невиправної шкоди довкіллю. Крім того, як засвідчують
дослідження [1], однією з основних причин виникнення несправностей чи аварій є
зношеність газових мереж (ГМ). Питаннями дослідження впливу загроз, які можуть
спричиняти передаварійні та/чи аварійні стани ГМ, займалися Гончарук М. І., Грудз В. Я.,
Жидкова М. О., Карпаш О. М., Карпаш М. О., Ксенич А. І., Михалків В. Б., Пилипів Л. Д.,
Середюк М. Д., Ратушняк Г. С., Тимків Д. Ф., Фейчук В. В., аналізування функціювання ГМ
з урахуванням енергетичних параметрів природного газу з точки зору сталого розвитку
проводив Височанський І. І., низку досліджень щодо стратегічних перспектив сталого
розвитку енергетики України (де частково розглянуто проблематику ГМ) виконували Бобров
Є. А., Бохан А. В., Брич В. Я., Войнатеренко М. П., Дзядикевич Ю. В., Єфімцева Л. О., Лір
В. Е. Однак питання щодо вдосконалення методів експлуатації газових мереж у контексті
сталого розвитку з урахуванням рівня стандартизації у науковій літературі практично не
висвітлено.
Висвітлення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Безперечно,
моральна та фізична зношеність ГМ, недосконалість нормативного забезпечення, фінансові
труднощі не дають змоги операторам з розподілу природного газу створити належні умови
для розвитку середовища, у якому можна було б мінімально ефективно реалізовувати цілі
СР, особливо що стосується індикаторів та параметрів екологічного, економічного та
соціального виміру. При цьому зростання показників аварійності ГМ [8] у десять разів за
останні п’ять років, без сумніву, зумовлює значне навантаження на довкілля. Тут потрібно
врахувати той факт, що сама газова інфраструктура як складник нафтогазової промисловості
є одним із головних джерел парникових газів, насамперед метану й СО2. Власне тому
вивчення впливу наявних методів експлуатації ГМ низького та середнього тиску на довкілля
у розрізі основних виробничих процесів та величин загроз, що зумовлюють аварійність ГМ,
дасть змогу надалі впроваджувати оптимізаційні та інноваційні технології, які
реалізовуватимуться через нове покоління галузевих нормативних документів та
формуватимуть основу для проведення редизайну ГМ відповідно до поточних обсягів
споживання природного газу. Для ефективного впровадження отриманих результатів також
потрібно розробити новий комплекс нормативних документів з одночасними переглядом уже
чинних. Нові нормативні документи повинні враховувати не тільки фактичні
короткострокові потреби газової інфраструктури, а й орієнтуватися на довгострокові цілі,
насамперед ті, що стосуються змін клімату та доступу до джерел енергії. Важливо також
чітко прописати процедури аналізування загроз, що виникають у процесі експлуатації
газових мереж, та розробити базові сценарії реагування на них, які безпосередньо
стосуються об’єктів газової інфраструктури.
Формулювання цілей статті. Відповідно до мети, розроблено такі цілі:
1) визначити й охарактеризувати ключові європейські та світові тенденції розвитку ГМ
відповідно до цілей СР;
2) проаналізувати ефективність функціювання ГМ в контексті аналізування ризиків,
спричинених витоками природного газу, та ранжування їх щодо параметрів економічного,
75
Стандартизація, сертифікація, якість – №6( 11 8) ,20 1 9

соціального й екологічного вимірів;

3) сформулювати перелік заходів, реалізація яких дасть змогу підвищити ефективність
функціювання ГМ середнього та низького тиску.
Викладення основного матеріалу
1. Міжнародні та європейські аспекти сталого розвитку й декарбонізації. Перехід до
кліматично-нейтральної економіки, в основі якої лежить використання відновлюваних
джерел, супроводжується вагомими викликами у сфері транспортування та розподілу
природного газу. Наявна газова інфраструктура є енергомісткою, а її потужності мають
потенціал до забезпечення міжпромислового зниження викидів паралельно з тенденціями
щодо створення кліматично-нейтральної Європи [10]. Такі тенденції потребують як різкого
скорочення викидів парникових газів, так і переходу на «дружні» до довкілля джерела
енергії та інтенсифікацію їх застосування. Відповідно до Паризької угоди [11] основною
метою є зниження глобального підвищення температури на 2°С, що в контексті газових
мереж означає суттєву декарбонізацію, якої можна досягти нульовими викидами парникових
газів та використанням відновлюваних джерел чи низьковуглецевого газу (природного газу із
технологіями захоронення вуглецю (CCS-технології). Саме для досягнення таких цілей
операторам ГРМ потрібно здійснити рішучі кроки щодо досягнення збалансованого розвитку
інфраструктури, нарощення власного технологічного потенціалу, запровадження екологічно
дружніх практик поводження з небезпечними для довкілля речовинами, викидами, істотно
скоротити потрапляння цих речовин у повітря, воду й ґрунт, щоб звести до мінімуму їхній
негативний вплив на здоров’я людей та довкілля, забезпечити остаточне знешкодження
накопичених не придатних для використання речовин. Усі ці завдання уже закладено в
проект Стратегії сталого розвитку України до 2035 р. [12], Стратегії низьковуглецевого
розвитку України до 2050 р. [13] та Енергетичної стратегії України до 2035 р.[14], що у
підсумку сприятиме оптимізації та інноваційному розвитку ГРМ зокрема, та вийти у
підсумку на шлях сталого розвитку України.
У Європі чинними є регіональні та світові угоди, які підштовхують держави до
впровадження низьковуглецевих технологій, наприклад Кіотський протокол (1997 р.) [15]
та стратегія «Чиста планета для всіх» [16]. Основною метою ЄС є гарантування споживання
у 2050 р. понад 75 % енергії від поновлюваних джерел.
Саме тому сталий розвиток енергетики можливий тільки з урахуванням усіх
нормотворчих, організаційних, технічних, технологічних, метрологічних чинників, що стоять
перед критичними інфраструктурами. Цей процес повинен характеризуватися об’єктивністю
та керованістю, що у підсумку гарантуватиме безпеку та надійність постачання газу
кінцевим користувачам. Важливим елементом має також стати мінімізація ризиків, що у
підсумку підвищить стійкість розвитку всіх елементів таких інфраструктур.
Наразі для реалізації концепції СР застосовують комбінацію системного, цілісного та
комплексного підходів [17–20], де розглядають складну структуру, яка охоплює суспільну та
екологічну системи, соціальну, економічну та природну взаємодію. А тому вирішення
глобальних завдань не можливе без узгодженої взаємодії та стратегій на всіх рівнях – від
рівня світової спільноти до рівня промисловості та індивідуально підприємств.
Важливим аспектом світових тенденцій СР є питання зменшення викидів метану.
Упродовж останніх десятиліть спостерігається активний перехід від «брудних» (вугілля та
нафта) до «чистіших» (природний газ) джерел енергії. Проте все більшої актуальності
набуває питання викидів метану, який за потенціалом парникового ефекту у 30–90 разів
перевищує вуглекислий газ (відповідно до часового проміжку оцінювання). Як свідчить
міжнародна статистика за 2017 р., викиди метану в нафтогазовій промисловості становлять
80 Мтонн (або 2,4 млн тонн в еквіваленті вуглекислого газу – див. рисунок 1) та становлять 6
% усіх викидів парникових газів. Крім того, оцінки вчених доводять, що негативний вплив
викидів метану може бути значно більшим, ніж зазначено у поточних дослідженнях [21–
23].

76
 Стандартизація, сертифікація, якість – №6 ( 11 8), 20 1 9

Рисунок 1. Світові викиди метану в нафтогазовій промисловості

(за даними МЕА, 2019 [24])

Тому набуває актуальності питання вдосконалення методів експлуатації газових мереж

з точки зору забезпечення безаварійності та підвищення якості застосовних ремонтних
технологій, ураховуючи технічні показники української ГРМ, які є найбільш економічно
ефективним способом зменшення викидів метану.
Наразі розроблено та впроваджено такі документи, мета яких полягає у скороченні
викидів метану [25–28]:
1) Настановні принципи щодо метану (MGP), розроблені в 2017 році, є платформою для
співпраці з багатьма зацікавленими сторонами, яка охоплює понад 20 установ з
промисловості, міжурядових організацій (враховуючи IEA), наукових кіл та громадянського
суспільства. Ці принципи мають на меті покращити розуміння та передовий досвід
скорочення викидів метану й розробити та впровадити політику й регулювання щодо
скорочення викидів метану.
2) Міжнародна нафтогазова кліматична ініціатива (OGCI), мета якої полягає у
покращенні збирання даних про метан та розробленні й застосуванні економічно ефективних
технології управління метаном; до його складу належать тринадцять великих міжнародних
нафтогазових компаній. У 2018 році члени OGCI оголосили мету знизити середню загальну
інтенсивність метану в сукупних операціях з видобутку газу та нафти до нижче ніж 0,25 %
до 2025 року (з 0,32% станом на 2018 р.), з амбіцією досягти в кінцевому підсумку рівня
0,2%.
3) Нафтогазове партнерство щодо метану (у рамках Коаліції за збереження клімату та
чистоти повітря) надає протоколи для компаній для обстеження та зменшення викидів
метану та формує платформу для демонстрації результатів. До його складу належить група з
десяти нафтогазових компаній, урядів, довкілля ООН, Світового банку та Фонду захисту
навколишнього середовища.
Крім того, розроблено та впроваджено й інші національні політики та настанови щодо
поводження з викидами метану, зміст яких направлено на нормативне врегулювання
процесів спалювання/вентилювання природного газу, обстеження ГМ для визначення й
контролювання витоків, звітування про обсяги викидів метану в довкілля, інші регуляторні
політики.
У контексті функціювання української ГРМ одним із першочергових завдань політики
77
Стандартизація, сертифікація, якість – №6( 11 8) ,20 1 9

поводження з викидами метану має бути зменшення втрат природного газу, спричинених
витоками на об’єктах газової інфраструктури, що у підсумку дасть змогу оптимізувати
виробничо-технологічні витрати мережі, забезпечити надійну експлуатацію й підвищити
економічну ефективність роботи операторів загалом.
2. Експлуатація трубопроводів середнього та низького тиску з урахуванням
положень впливу на довкілля
Наразі, за даними провідної міжнародної консалтингової компанії Navigant Research
[29], загальна протяжність ГРМ (трубопроводи середнього та низького тиску) країн ЄС
становить 1,4 млн км. В Україні цей показник становить понад 409 200,00 км. Саме тому
газова інфраструктура має значний потенціал для сукупної економії затрат на енергосистему
загалом.

Рисунок 1. Протяжність ГРМ (трубопроводи низького та середнього тиску)

країн Європи та України [30–32]

Найчастіше причиною викидів метану на об’єктах ГРМ є саме втрати природного

газу, спричинені витоками. Як засвідчує практика [33–37], основними джерелами витоків на
ділянках ГРМ є саме:
– дефекти на зовнішніх газопроводах (надземних, підземних): пошкодження зварного
шва, корозійні пошкодження, механічні пошкодження, інші дефекти;
– порушення герметичності газового устатковання (регулятори тиску, клапани,
фільтри, запірні пристрої тощо), яке розташоване в газорозподільних пунктах (ГРП) та
шафових газорозподільних пунктах (ШРП);
– порушення герметичності газової арматури (крани, засувки, вентилі, фланці тощо),
розташованої на газопроводах.
Зважаючи на те, що саме вихід з ладу елементів ущільнювачів устатковання як
наслідок дії температурних коливань та вологи є причиною витоків метану, тоді саме
вдосконалення методів експлуатації трубопроводів середнього та низького тиску через
підвищення якості виконуваних робіт з герметизації технологічного устатковання дасть
змогу суттєво скоротити викиди парникових газів.
У країнах ЄС для виконання робіт на трубопроводах середнього й низького тиску
застосовують загальні та спеціальні функційні вимоги до експлуатації газопроводів,
зазначені у відповідних стандартах серії EN 12007 Газова інфраструктура. Трубопроводи для
максимального робочого тиску до 16 бар включно. Частини 1–5 [38–42], EN 12186 Газова
інфраструктура. Станції регулювання тиску газу для транспортування та розподіляння.
Функційні вимоги [43] та EN 12327 Газова інфраструктура. Випробовування тиском,

78
 Стандартизація, сертифікація, якість – №6 ( 11 8), 20 1 9

уведення та виведення з експлуатації. Функційні вимоги [44]. Усі ці нормативні документи

уже прийнято в Україні методом підтвердження (для ДСТУ EN 12186:2017 та ДСТУ EN
12327:2017 долучено національний додаток із перекладом тексту стандартів, серія ДСТУ EN
12007 Частини 1–5 розробляють методом перекладу, орієнтовно дата набуття чинності –
2021 р.).
У серії стандартів EN 12007, частини 1–5 [38–42], містяться вимоги, застосовні на
стадіях проектування, будування, введення в експлуатацію, виведення з експлуатації,
експлуатування, обслуговування, оновлювання, санації та інших пов’язаних робіт на
трубопроводах із максимальним робочим тиском до 16 бар включно, враховуючи вимоги
щодо експлуатації за різних кліматичних умов, коли можуть виникати ризики швидкого
поширення тріщин, характерні для поліетиленових труб чи зниження ударної в’язкості у
сталевих трубах за низьких температур або втрата адгезії захисних покривів – за високих
температур. Крім того, цими стандартами регламентують урахування вимог щодо охорони
довкілля та безпеки, які в Україні недостатньо врегульовано з точки зору питань
декарбонізації. Зокрема, однією з вимог є застосування мінімально потрібної для
забезпечення безпечного та безперебійного постачання газу кількості арматури на ділянках
трубопроводів. При цьому для місця розміщення арматури враховувати таке:
– робочий тиск;
– матеріал трубопроводу;
– діаметр трубопроводу;
– надземні трубопроводи;
– потреба в арматурі для експлуатаційних потреб;
– розташування найближчого під’єднаного трубопроводу; та
– розташування іншої арматури
Згідно із зазначеними стандартами під’єднання нових систем до діючих газових
мереж треба планувати й виконувати так, щоб забезпечити безпеку та безперервність
газопостачання й безпечне виконання запланованих робіт. Насамперед такі роботи
передбачають виконання заходів щодо мінімізації витоків газу, забезпечення відповідним
респіраторним та іншим обладнанням для безпеки персоналу та заходи для мінімізації
ризику займання й контролю пожеж у разі їх виникнення. Під час виконання робіт з
експлуатації, технічного обслуговування та обстежування операторові трубопроводу
потрібно забезпечити необхідний рівень одоризації газу, тиску газу в системі та безпеку
газової інфраструктури загалом.
Під час виконання процедур контролювання витоків частота й власне виявлення
витоків повинні залежати від таких чинників, які є мінімально визначеними, а повний
перелік установлює власне оператор трубопроводу:
– характеристика й термін експлуатації відповідної частини газової інфраструктури;
– підвищення робочого тиску системи;
– наявність робіт, що виконують треті особи;
– густота населення;
– відомості про раніше зареєстровані витоки в наявній газовій інфраструктурі;
– характер ґрунтів і погодний вплив; та
– розташування на відкритих площах.
Процедура класифікації витоків повинна враховувати, але не обмежуватися такими
чинниками:
– характеристики сімейства газу, що постачають;
– робочий тиск газової інфраструктури;
– фізичні ознаки витоку;
– близькість газопроводу та витоків до майна;
79
Стандартизація, сертифікація, якість – №6( 11 8) ,20 1 9

– тип майна, разом з його розташуванням.

Важливо враховувати той факт, що найчастіше європейські стандарти містять базові
положення та вимоги щодо порядку експлуатації газових мереж. Тому користувачам таких
стандартів рекомендовано враховувати, що у країнах – членах ЄС можуть діяти інші,
детальніші національні стандарти чи кодекси усталеної практики. Крім того, всім
заінтересованим сторонам важливо розробляти власні національні нормативні документи,
що можуть містити суворіші вимоги до порядку й методів експлуатації газових мереж.
3. Удосконалення методів експлуатації газових мереж із застосуванням
стандартизованих процедур
Для того щоб досягти необхідного рівня скорочення викидів метану на об’єктах
інфраструктури, дослідимо вплив втрат природного газу, спричинених витоками на ділянках
трубопроводів згідно з параметрами сталого розвитку [45] та можливі ризики відповідно до
класифікації небезпеки [46].
Для початку потрібно врахувати загальну кількість витоків, які зареєстрував оператор
ГРМ на ділянках трубопроводів, що експлуатують. Наприклад, за даними АТ «Івано-
Франківськгаз» [47] у 2018 р. зареєстровано понад 18 тис. заявок щодо усунення витоків
газу, з них підтвердженого 4 867 витоків (детальну інформацію наведено в таблиці 1).

Таблиця 1
Інформація АТ «Івано-Франківськгаз» щодо кількісного розподілу
виявлених витоків за категоріями (у 2018 р.) [47]
Виявлено витоків газу Усього, 4867
1 2
в ГРП, ШРП, ГРУ, БРТГ, шт. 1 209
із зовнішніх газопроводів (надземних, підземних), шт. 407
через пошкодження зварного шва, шт. 62
зокрема й на підземних газопроводах, шт. 30
через корозійні пошкодження, шт. 278
зокрема й на підземних газопроводах, шт. 126
через механічні пошкодження, шт. 67
зокрема й на підземних газопроводах, шт. 19
інше (від’єднувальні пристрої, електроізолювальні фланці тощо), шт. 3 251

Враховуючи, що наразі немає єдиного підходу до комплексного оцінювання стану

навколишнього середовища під впливом навантаження експлуатації об’єктів газової
інфраструктури, розглянемо ймовірнісну оцінку чинників ризику витоків природного газу
згідно з наведеною вище класифікацією. Метою цього методу є оцінювання величини впливу
чинників ризиків на параметри та індикатори сталого розвитку й ранжування чинників, що
потребують якнайшвидшого реагування чи підвищеної уваги. При цьому виконують не
аналізування джерел походження, а власне чинник ризику визначають як цілісну величину,
тобто не враховують його складників. Застосування «цілісної» величини дає змогу
здійснювати оцінювання без аналізування великих масивів даних, що відповідно забезпечує
простоту розрахунку. Водночас це дає змогу провести аналізування всіх параметрів СР, на
які безпосередньо впливають витоки у ГМ, та визначати наступні напрями зниження впливу
небезпеки витоків. Зазначений метод оцінювання хоча й має опосередковану точність, проте
надає повну картину наявної ситуації, визначає критичні точки експлуатації наявної
інфраструктури й слугує первинним джерелом отримання достовірної інформації та його
можна надалі застосовувати з метою прогнозування чи оперативного реагування на
визначені критичні точки.
Усі класи витоків проаналізовано згідно з класифікацією ризиків, небезпек та їхні

80
 Стандартизація, сертифікація, якість – №6 ( 11 8), 20 1 9

ймовірності. Згідно з усталеною практикою управління ризиками у випадках, де

прогнозують більше ніж один варіант розвитку подій, обирають найімовірніший із них. У
таблиці 2 наведено узагальнювальну інформацію щодо проведеного оцінювання ризиків, де
встановлення ризиків проводили за допомогою ранжування небезпек для довкілля та людей
[46] згідно з таблицею 2.

Таблиця 2
Ранжування класифікації ризиків, небезпек та їхніх імовірностей
Категорія Шкала оцінювання за ступенем вразливості
1 2
рідкісні помірні високі дуже високі
Рівень впливу небезпеки
1 2 3 4
Частота й імовірність рідкісні випадкові періодичні часті
небезпеки 1 2 3 4
незначний слабкий помірний значний
Пріоритет ризиків
1 2 3 4

При цьому кожна категорія ранжування має власні характеристики:

1 - найменш ризиковані змінні фактори, не підлягають подальшому розгляду;
2 – потребує уваги, оскільки ризиковані змінні фактори, хоча й не створюють загроз,
але підлягають подальшому розгляду для уникнення небезпеки;
3 – потребує пильної уваги до зміни факторів, що тут перебувають;
4 – зона подальшого аналізування змінних факторів, що потрапили в неї, оскільки до
їхньої зміни проекти найчутливіші.
Для отримання актуальної інформації розроблену анкету щодо оцінювання ризиків під
час процедури ідентифікації витоків надавали до АТ «Івано-Франківськгаз», де за участі
експертів проводилося ранжування критеріїв згідно з розробленим планом. Для дотримання
вірогідності отриманих результатів отримані дані опрацьовано за допомогою методу
експертних оцінок [48–50].
Важливо зазначити, що СР ГРМ можливий через інтегрований підхід (поєднання
голістичного, прагматичного та системного підходів) [51, 52] щодо ефективного
функціювання газових мереж. Для ефективного переходу до СР та впровадження
збалансованого екологічного розвитку оператори ГРМ повинні розробити власну стратегію
СР, в рамках підготовки якої переглянути свої пріоритети щодо викидів забруднювальних
речовин (зокрема й метану) у довкілля, провести екологічний аудит, впровадити
автоматизовану систему поточного обліку витрат енергоресурсів та енергоносіїв і систему їх
розподіляння, зменшення обсягів витоку природного газу, пари, води, стисненого повітря,
оптимізувати технологічні режими використання природного газу, застосування сучасних
вогнетривких та теплоізоляційних матеріалів, організувати виробництво з урахуванням
оптимальних режимів завантаження технологічних вузлів, удосконалити чи оптимізувати
процеси спалювання, вентилювання/скидання природного газу, скоротити час роботи вузлів
на холостому ходу, застосовувати засоби зменшення викидів шкідливих речовин у повітря,
ведення реєстрів викидів, скидів і перенесення забруднювальних речовин.
Основними заходами, які дають змогу отримати скорочення викидів метану, є
впровадження сучасних безтраншейних методів ремонту/реконструкції/оновлювання
дефектних ділянок газопроводів без випускання газу з газопроводу [41], максимальне
відбирання газу з ділянок газопроводів перед ремонтними роботами, перепускання газу з
ремонтних або замірних ділянок газопроводів під час планових замін діафрагм у газопроводи
81
Стандартизація, сертифікація, якість – №6( 11 8) ,20 1 9

з меншим тиском, ущільнення технологічного обладнання [53].

У контексті сталого розвитку треба також і враховувати відносно нову тенденцію
«зеленого» виробництва» [54], яка ґрунтується на концепції життєвого циклу продукту із
врахуванням детального аналізування впливу на довкілля та переваг ресурсів і є вказівником
подальшого розвитку газової інфраструктури. Сама мета «зеленого» виробництва полягає у
мінімізації впливу на довкілля, максимально можливій утилізації використаних ресурсів
упродовж усього життєвого циклу продукції, оскільки результат – досягнення цілей сталого
координування й оптимізації економічних та соціальних вигод для компаній галузі [55, 56].
Метою стандартизації в контексті «зеленого» виробництва є поліпшення характеристик
устатковання, конструкцій, матеріалів та сприяння відповідальному, сталому й
високоякісному розвитку галузі загалом.
Важливим аспектом на шляху сталого розвитку газової інфраструктури є формування
бази даних компаній, які працюють у цій сфері, що дасть змогу математично моделювати
точки вразливості ГРМ – на першому етапі та формувати програми зменшення витоків
метану – на другому етапі. Крім того, необхідною є й формування бази нормативних
документів, сфера застосування яких охоплює всі етапи функціювання та експлуатації ГМ.
Наявність таких баз даних дасть змогу сформувати комплексне бачення поточного стану
газової інфраструктури й отримати передумови для подальшої оптимізації й удосконалення
наявних процесів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

1. Аналізування відкритих джерел інформації засвідчило, що ключовими тенденціями
розвитку ГМ в контексті сталого розвитку є формування нових підходів, спрямованих на
безпечну та надійну експлуатацію газових мереж та у підсумку зменшення викидів
парникових газів. Прийнятими європейськими нормативними документами затверджено
набори сценаріїв, спрямованих на зменшення викидів вуглецевого газу та метану. Тому
питання щодо подальшої оптимізації режимів функціювання газових мереж, їх ремонту та
оновлювання потребують детального вивчення, де одним із аспектів удосконалення є
приведення показників функціювання до положень цілей СР.
2. Для того щоб досягти зменшення викидів парникових газів під час експлуатації ГМ,
потрібно враховувати набори економічних, соціальних та екологічних чинників сталого
розвитку, але за основу насамперед беруть чинники екологічного виміру, що безпосередньо
впливають на ефективність експлуатації ГМ і відповідно дають змогу розробити практичні
підходи для зменшення впливу на довкілля. Надалі проблематику ефективної експлуатації
газових мереж розглядатимуть автори нерозривно з точки зору зменшення витоків
природного газу та реалізовуватимуть через дослідження впливу загроз і ризиків, пов’язаних
із витоками метану для їх аналізування, порівняння та розроблення сценаріїв підвищення
енергоефективності, застосування низьковуглецевих технологій, підтримання безпечного та
надійного функціювання газової інфраструктури загалом.
3. На нашу думку, основними заходами для підвищення ефективності функціювання
ГМ середнього та низького тиску є: розроблення дієвих практик зменшення викидів метану в
процесі експлуатації мереж низького та середнього тиску, розроблення нових та оптимізація
наявних методик проведення ремонтних робіт, робіт з оновлювання чи реконструкції ГМ,
удосконалення технологій спалювання та вентилювання/скидання природного газу,
ефективного режиму роботи технологічного устатковання. Важливо також активно
напрацьовувати методики для застосування екологічно чистих матеріалів під час
виготовлення продукції, що постачають для потреб газової інфраструктури. Відповідно до
цілей СР актуальним є напрацювання та формування нормативних і добровільних
регламентних процедур, які стосуються безпосередньо й експлуатації та функціювання ГМ.
Мета таких процедур полягає у забезпеченні повноцінного доступу до досяжних та надійних
енергетичних послуг, удосконалення технологій, постачання та розподілу природного газу,

82
 Стандартизація, сертифікація, якість – №6 ( 11 8), 20 1 9

враховуючи індикатори й параметри СР та питання зменшення викидів парникових газів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Директива Ради 2008/114/ЄС від 8 грудня 2008 року про ідентифікацію і визначення
європейських критичних інфраструктур та оцінювання необхідності покращення їх охорони та
захисту [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_002-08 (дата
звернення – 22.09.2019).
2. Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні: зб. матеріалів міжнар.
експерт. нарад / Упоряд. Д. С. Бірюков, С. І. Кондратов; за заг. ред. О. М. Суходолі. — К. :
НІСД, 2016, 176 с. [Електронний ресурс]. URL:
https://web.archive.org/web/20170215015327/http:/www.niss.gov.ua/public/File/2016_book/Syxodolya_o
st.pdf (дата звернення – 30.09.2019).
3. Umbach F. Critical Energy Infrastructure Protection in the Electricity and Gas Industries – Coping with
Cyber Threats to Energy Control Centers. Available at:
https://www.files.ethz.ch/isn/119658/Critical_Energy_Infrastr_Umbach_Au10.pdf [Accessed
September 30, 2019].
4. Recommendations on the importance of critical energy infrastructure (CEI) stakeholder engagement,
coordination and understanding of responsibilities in order to improve security (2018) NATO Energy
Security Centre of Excellence, Vilnius Available at:
https://enseccoe.org/data/public/uploads/2018/04/d1_2018.04.23-recommendations-on-the-
importance-of-critical-energy.pdf [Accessed September 30, 2019].
5. Лір В. (2016) Енергетична політика сталого розвитку як вектор інтеграції Україна – ЄС / В. Лір
// Науковий вісник [Одеського національного економічного університету]. – № 4. – С. 158–
176. [Електронний ресурс]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nv_2016_4_15 (дата звернення –
28.09.2019).
6. Національна доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна» (2015) [Електронний ресурс] UPL:
http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf (дата звернення – 10.09.2019).
7. Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від
30.09.2019 № 722/2019 [Електронний ресурс]. URL:
https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825?fbclid=IwAR2puWbPZG8_-
olUp9bZXdByUzeFmw2F-JIS3lYgTZz51aG3cjEkRmg RhsM (дата звернення – 10.09.2019).
8. Як привести українську газорозподільну систему у відповідність до реальних потреб країни.
Новое Время: веб-сайт. URL: https://nv.ua/ukr/biz/markets/yak-privesti-ukrajinsku-gazorozpodilnu-
sistemu-u-vidpovidnist-do-realnih-potreb-krajini-50048068.html (дата звернення – 24.10.2019).
9. World Energy Outlook 2018: Fuels (2018) Available at: https://www.iea.org/weo2018/fuels/[Accessed
September 28, 2019] .
10. Olivier J. G., Schure K. M., & Peters J. A. H. W. (2017). Trends in global CO2 and total greenhouse
gas emissions: 2018 Report. PBL Netherlands Environmental Assessment Agency, 5. Available at:
https://www.pbl.nl/sites/default/files/downloads/pbl-2018-trends-in-global-co2-and-total-greenhouse-
gas-emissons-2018-report_3125_0.pdf. [Accessed September 10, 2019].
11. Паризька угода: ратифіковано Законом № 1469-VIII від 14.07.2016 [Електронний ресурс]. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61 (дата звернення – 02.09.2019).
12. Стратегія сталого розвитку України до 2035 р.: проект (2017) [Електронний ресурс]. URL:
https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/SDGreports/UNDP_Strategy_v06-optimized.pdf
(дата звернення – 02.04.2019).
13. Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 р.: проект (2017)
https://menr.gov.ua/files/docs/Проект%20Стратегії%20низьковуглецевого%20розвитку%20Украї
ни%20.pdf (дата звернення – 02.09.2019).
14. Про схвалення Енергетичної стратегії України до 2035 р. “Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність”: розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2017 р. №
605-р [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-р/conv (дата
звернення – 02.09.2019).

83
Стандартизація, сертифікація, якість – №6( 11 8) ,20 1 9

15. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату:
ратифіковано Законом № 1430-IV (1430-15) від 04.02.2004 [Електронний ресурс]. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_801 (дата звернення – 02.09.2019).
16. Communiation from the Commission to the European Parliament, the European Counsil, the Counsil,
the European Economic and Sosial Committee, the Committee of the Regions and the European
Investment bank. A Clean Planet for all. A European strategic long-term vision for a prosperous,
modern, competitive and climate neutral economy (2018) Brussels, 28.11.2018 Available at:
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52018DC0773 [Accessed September
05, 2019].
17. Martinez-Val J. M. (2013). Energy for Sustainable Development: A systematic approach for a badly
defined challenge. Energy Conversion and Management, 72, 3–
11. doi:10.1016/j.enconman.2012.10.024.
18. Gbededo M. A., Liyanage K., & Garza-Reyes J. A. (2018). Towards a Life Cycle Sustainability
Analysis: A systematic review of approaches to sustainable manufacturing. Journal of Cleaner
Production, 184, 1002–1015. doi:10.1016/j.jclepro.2018.02.310.
19. Costa D., Quinteiro P., & Dias A. C. (2019). A systematic review of life cycle sustainability
assessment: Current state, methodological challenges, and implementation issues. Science of The
Total Environment. doi:10.1016/j.scitotenv.2019.05.435.
20. Finkbeiner M., Schau E. M., Lehmann A. and Traverso M. (2010) ‘Towards life cycle sustainability
assessment’, Sustainability, 2(10), pp. 3309–3322. doi: 10.3390/su2103309.
21. Losz A. , J. Elkind (2019) The Role of Natural Gas in the energy Transition. The Center on Global
Energy Policy Available at: https://energypolicy.columbia.edu/sites/default/files/pictures/
Role%20of%20Gas%20in%20the%20Energy%20Transition_CGEP_Commentary_092319-2.pdf
[Accessed September 05, 2019].
22. Intergovernmental Panel on Climate Change, Climate Change (2013) The Physical Science Basis.
Contribution of Working Group I to the Fifth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on
Climate Change, (Cambridge and New York: Cambridge University Press, 2013), pp.714, Available
at: https://www.ipcc.ch/site/assets/ uploads/2018/02/WG1AR5_Chapter08_FINAL.pdf [Accessed
September 18, 2019].
23. Broderick John and Kevin Anderson (2017) ‘Natural Gas and Climate Change’. Available at:
https://www.foeeurope.org/sites/default/files/extractive_industries/2017/natural_gas_and_climate_cha
nge_anderson_broderick_october2017.pdf [Accessed September 18, 2019].
24. International Energy Agency (2019) Tracking Clean Energy Progress: Methane emissions from oil
and gas. Available at: https://www.iea.org/tcep/fuelsupply/methane/ [Accessed September 18, 2019].
25. Howarth, Robert W (2019) Is Shale Gas a Major Driver of Recent Increase in Global Atmospheric
Methane? Biogeosciences Discussions, April, 1–23. https://doi.org/10.5194/bg-2019-131.
26. Worden, John R., A. Anthony Bloom, Sudhanshu Pandey, Zhe Jiang, Helen M. Worden, Thomas W.
Walker, Sander Houweling, et al. (2017) Reduced Biomass Burning Emissions Reconcile Conflicting
Estimates of the Post-2006 Atmospheric Methane Budget. Nature Communications 8 (1): 2227.
https://doi.org/10.1038/s41467-017-02246-0.
27. Traber T., Fell H.-J.(2019) Natural Gas Makes No Contribution to Climate Protection. Natural Gas
Study. Berlin. Available at: http://energywatchgroup.org/wp-
content/uploads/EWG_Natural_Gas_Study_September_2019.pdf [Accessed September 28, 2019].
28. Отраслевая матрица ЦУР (2016) KMPG [Електронний ресурс]. URL:
https://assets.kpmg/content/dam/kpmg/ru/pdf/2017/12/ru-ru-sdg-industry-matrix.pdf (дата звернення
– 28.09.2019).
29. Gas for Climate. The optimal role for gas in a net zero emissions energy system (2019) Navigant.
Available at: https://www.gasforclimate2050.eu/files/files/Navigant_Gas_for_
Climate_The_optimal_role_for_gas_in_a_net_zero_emissions_energy_system_March_2019.pdf
[Accessed September 22, 2019].
30. Мережа магістральних і розподільних газопроводів України. ТОВ «Регіональна газова
компанія» [Електронний ресурс]. URL: https://104.ua/ua/gas-map (дата звернення – 12.09.2019).
31. Allianz to invest in Czech gas distribution network GasNet. Available at:
https://www.xprimm.com/Allianz-to-invest-in-Czech-gas-distribution-network-GasNet-articol-
2,10,17-13475.htm [Accessed September 20, 2019].

84
Стандартизація, сертифікація, якість – №6 ( 11 8), 20 1 9

32. Energy management and gas supply system in Poland in 2017. Available at:
https://stat.gov.pl/download/gfx/portalinformacyjny/en/defaultaktualnosci/3304/7/1/1/energy_manage
ment_and_gas_supply_system_in_poland_in_2017.pdf [Accessed September 28, 2019].
33. Метод виявлення витоків природного газу із ділянок газорозподільних мереж за умови зміни
тиску газу / Ф. Д. Матіко, Б. І. Прудніков, М. І. Олійник // Вісник Національного університету
"Львівська політехніка". Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація. – 2013. – № 758.
– С. 170–178. [Електронний ресурс]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPT_2013_758_30 (дата
звернення – 12.09.2019).
34. Стасюк Р. Б. Удосконалення методів діагностування витоків з газових мереж: дисертація на
здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Івано-Франківськ, 2015
https://nung.edu.ua/files/attachments/dis_gotova_0.pdf (дата звернення – 15.09.2019).
35. Причини відмов систем газопостачання / Я. М. Семчук, О. С. Балан // Екологічна безпека та
збалансоване ресурсокористування. – 2017. – № 1. – С. 56–62[Електронний ресурс]. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2017_1_10 (дата звернення – 15.09.2019).
36. Грудз В. Я. Статистична оцінка втрат газу в розподільних мережах / Я. В. Грудз, Н. Я. Дрінь,
В. В. Фейчук. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2012. – № 2. [Електронний
ресурс]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2012_2_15 (дата звернення – 15.09.2019).
37. Грицина О. О. (2014) Класифікація відмов газових розподільних мереж із поліетиленових труб.
Потік відмов. Вісник Національного університету водного господарства та
природокористування (1(65)). pp. 296–303. http://ep3.nuwm.edu.ua/1408/1/Vt6535.pdf (дата
звернення – 15.09.2019).
38. EN 12007-1:2012 Gas infrastructure. Pipelines for maximum operating pressure up to and including
16 bar. General functional requirements.
39. EN 12007-2:2012 «Gas infrastructure. Pipelines for maximum operating pressure up to and including
16 bar. Specific functional requirements for polyethylene (MOP up to 10 bar).
40. EN 12007-3:2015 Gas infrastructure. Pipelines for maximum operating pressure up to and including
16 bar. Part 3: Specific functional recommendations for steel.
41. EN 12007-4:2012 Gas infrastructure. Pipelines for maximum operating pressure up to and including
16 bar. Part 4: Specific functional recommendations for renovation.
42. EN 12007-5:2012 Gas infrastructure. Pipelines for maximum operating pressure up to and including
16 bar. Part 5: Specific functional recommendations for service lines.
43. ДСТУ EN 12186:2017 (EN 12186:2014, IDT) Газова інфраструктура. Станції регулювання тиску
газу для транспортування та розподіляння. Функційні вимоги. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2018
[Електронний ресурс]. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=75393
(дата звернення – 12.09.2019).
44. ДСТУ EN 12327:2017 (EN 12327:2012, IDT) Газова інфраструктура. Випробовування тиском,
уведення та виведення з експлуатації. Функційні вимоги. – К. : ДП «УкрНДНЦ», 2018
[Електронний ресурс]. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=71402
(дата звернення – 12.09.2019).
45. Сталий розвиток регіонів України [Текст] / науковий керівник М. З. Згуровський, Міжнародна
рада з науки (ICSU); Світовий центр даних «Геоінформатика і сталий розвиток»; Ін-т приклад.
систем аналізу НАН України і МОН України. – К. : НТУУ «КПІ», 2009. – 197 с.
46. Природний газ: інноваційні рішення для сталого розвитку: монографія / Райтер П. М. [та ін.] ;
за заг. ред. проф. Карпаша О. М. ; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. – Івано-
Франківськ : ІФНТУНГ, 2014. – 398 с. – ISBN 978-966-694-215-2.
47. Звіт за 2018 р. про виконання Програми відповідності ПАТ «Івано-Франківськгаз» вимогам
статті 39 Закону України «Про ринок природного газу» [Електронний ресурс]. URL:
https://if.104.ua/ua/files/26294/1 (дата звернення – 15.09.2019).
48. Грабовецький, Б. Є. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрямки використання :
монографія / Б. Є. Грабовецький. — Вінниця : ВНТУ, 2010. — 171 с.
49. Тимашев С. А., Яблонских И. Я. Экспертная система оценки риска эксплуатации линейной
части магистральных трубопроводов. VII Международная деловая встреча «Диагностика-98».
М. : ИРЦ Газпром, 1998. – С. 156–161.
50. Самарский А. А., Гулин А. В. Численные методы.– М. : Наука, 1989. – 432 с.
85
Стандартизація, сертифікація, якість – №6( 11 8) ,20 1 9

51. Krajačić, G., Vujanović, M., Duić, N., Kılkış, Ş., Rosen, M. A., & Ahmad Al-Nimr, M. (2018).
Integrated approach for sustainable development of energy, water and environment systems. Energy
Conversion and Management, 159, 398–412. doi:10.1016/j.enconman.2017.12.016 .
52. Lebelhuber, C., & Steinmüller, H. (2019). How and to which extent can the gas sector contribute to a
climate-neutral European energy system? A qualitative approach. Energy, Sustainability and Society,
9(1). doi:10.1186/s13705-019-0207-2.
53. Корпоративний річний звіт з охорони довкілля за 2018 рік, НАК «Нафтогаз України»
[Електронний ресурс]. URL: http://www.naftogaz.com/files/Activities/Grupa-Naftogaz-Oxorona-
dovkillya-2018.pdf (дата звернення – 03.10.2019).
54. Melnyk S.A., Smith R.T., 1996. Green Manufacturing. SME Publication, Dearborn, MI.
55. Govindan K., Diabat A., & Madan Shankar K. (2015). Analyzing the drivers of green manufacturing
with fuzzy approach. Journal of Cleaner Production, 96, 182–193. doi:10.1016/j.jclepro.2014.02.054 .
56. Salvador R., Piekarski C.M., de Francisco A.C. (2017). Approach of the Two-way Influence Between
Lean and Green Manufacturing and its Connection to Related Organisational Areas. International
Journal of Production Management and Engineering, 5(2), 73-83.
https://doi.org/10.4995/raet.2017.7013 Available from:
https://www.researchgate.net/publication/318757932_Approach_of_the_Two-
way_Influence_Between_Lean_and_Green_Manufacturing_and_its_Connection_to_Related_Organisa
tional_Areas [Accessed October 02, 2019].

G.M. Kogut, О.М. Karpash

IMPROVEMENT OF METHODS FOR GAS NETWORKS OPERATION IN THE
CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT
Gas networks are part of critical infrastructure, where any malfunction or accident can cause
threats to people and related infrastructures. At the same time, taking into account modern European
and world trends it is necessary to carry out a set of measures , for the safe and reliable operation of
gas networks by taking into account the urgent tasks in the sphere of energy sustainable development.
The study on the use of modern regulatory documents, the purpose of which is to ensure continuous
gas supply to users in compliance with European approaches to operating methods, including repair
and renewal of gas networks, is given in the article. The authors proposed approaches for assessing
the risks arising as a result of natural gas leaks and their impact on the relationship of economic,
social and environmental Dimensions of the Indicators for sustainable development.
Keywords: natural gas sources, gas networks, operation, sustainable development,
standardization.

Когут Г. М., Карпаш О. М.

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДОВ ЭКСПЛУАТАЦИИ ГАЗОВЫХ СЕТЕЙ В
КОНТЕКСТЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
Газовые сети являются частью критической инфраструктуры, где любая неисправность
или авария могут вызвать угрозы людям и смежным инфраструктурам. В то же время,
учитывая современные европейские и мировые тенденции, для безопасной и надежной
эксплуатации газовых сетей необходимо осуществлять комплекс мероприятий с учетом
актуальных задач в области устойчивого развития энергетики. В статье проведено
исследование по применению современных нормативных документов, целью которого
является обеспечение непрерывного газоснабжения пользователей с соблюдением
европейских подходов к методам эксплуатации, в т.ч. ремонта и обновления газовых сетей.
Авторами предложены подходы к оценке рисков, возникающих в результате утечек
природного газа, и их влияние и взаимосвязь с индикаторами и параметрами экологического,
экономического и социального измерений устойчивого развития.
Ключевые слова: утечки природного газа, газовые сети, эксплуатация, устойчивое
развитие, стандартизация.

86