Есе

Екологічні проблеми
Серед основних наявних проблем у світовій економіці я обрала для розгляду
екологічні проблеми, оскільки вони мають безпосередній вплив не лише на
кожного з нас, а й на глобальні економічні процеси.
Варто почати з того, що саме ринкова економіка посприяла заглибленню
екологічних проблем, оскільки ця економічна система призводить до
надмірного споживання суспільством. Прагнучи весь час максимізувати свій
прибуток, підприємства по всьому світу обирають дешеві, але не завжди
«еко-френдлі» ресурси та засоби виробництва. Перевиробництво і постійне
зростання масштабів споживання - проблема, яка викликає побоювання у
багатьох країн, оскільки промислове виробництво тягне за собою
забруднення навколишнього середовища і перевитрати енергії. І саме так
ігнорування роками екологічних норм призвело до суттєвих змін клімату,
наслідки яких ми можемо бачити вже зараз: збільшення частоти аномальних
природніх явищ, поширення інфекційних хвороб – все це у свою чергу
наносить не тільки економічні збитки, а й загрозу для здоров’я та життя
людей.
Звичайно, таким чином екологічні проблеми мають і зворотній вплив на
економіку.
По-перше, виснаження природних ресурсів та зниження їхньої якості
відбивається на виробництві продовольства.
По-друге, вирубка лісів дуже негативно впливає на світову економіку. Кожні
два роки людство втрачає площу лісів, рівну Фінляндії. Особливо велику
загрозу представляють вирубки в Бразильській Амазонії і в сибірській тайзі,
так як ці два райони – «легені планети». Зменшення лісових площ тягне за
собою скорочення запасів їжі, енергоресурсів та інших продуктів лісового
господарства, яке відбивається на економіці багатьох країн. Відновлення та
охорона лісів - один з найважливіших аспектів екологічної діяльності в
усьому світі. Щорічно на ці потреби витрачаються мільйони доларів, але на
11 млн. Га лісових втрат відновлюється всього 1 млн. Га. Збитки від
зникнення лісів щороку нараховують до 5 трлн. доларів.
Далі, забруднення повітря має негативний вплив на здоров’я усіх живих
істот, тому ця проблема потребує негайного вирішення. Скорочення
забруднення повітря відноситься до матеріально затратних заходів. Вони
включають в себе розробку і впровадження високотехнологічних процесів
щодо зниження кількості викидів і перехід населення на використання
низькоемісійних товарів і послуг. Вартість цих заходів коливається від 1 до
3,5% світового ВВП.
Велику проблему представляє і забруднення гідросфери. Зростає
забруднення Світового океану, зокрема, від викидів нафти. У Світовий океан
потрапляє від 3 до 10 млн. т. нафти на рік. Через це суттєво страждає фауна,
що призводить до ще більших дисбалансів у екологічній системі.
Як одну з найважливіших проблем екології варто ще відзначити парниковий
ефект. Головну роль тут відіграє підвищення вмісту вуглекислого газу в
атмосфері. Концентрація СО2 на нашій планеті була протягом тривалого
часу стабільною. В середині минулого століття стався інтенсивний ріст
промисловості і концентрація СО2 різко зросла. І якщо раніше вона
становила 280 молекул СО2 на 1 млн молекул повітря, то зараз це число
зросло до 360 молекул СО2 на 1 млн молекул повітря.
Також останніми роками гостро відчувається проблема надмірного
споживання води та її нестача у багатьох країнах, особливо в посушливих
регіонах. Як наприклад, Ізраїль, який уже майже не має ресурсів із прісною
водою, тому йому доводиться витрачати значні кошти на опріснення
морської води. Зростання економіки нерозривно пов'язане із ростом
промислового споживання води. 40% населення планети вже відчувають в
ній нестачу водних ресурсів. Якщо не буде вжито заходів щодо
раціонального використання, захисту і очищення водних джерел, то ця цифра
скоро виросте до 65%. Складність вирішення даної проблеми полягає у
високій затратності і слабкій економічній рентабельності.
Ще в 70-х рр. XX століття економісти і політики почали говорити про
важливе значення проблем навколишнього середовища для економічного
розвитку. Процеси деградації навколишнього середовища можуть мати
наслідки такі, що загрожують суспільству незворотнім руйнуванням і
вичерпанням ресурсів.
Немає єдиної думки про величину витрат на збереження навколишнього
середовища в різних видах економічної діяльності. Але більшість фахівців
згодні, що їх необхідно враховувати при розробці політики розвитку.
Щодо заходів, які застосовуються у світі задля вирішення проблем
навколишнього середовища, представники 195 країн 12 грудня 2015 р
підписали історичну Паризьку угоду про клімат, яка прийшла на зміну
Кіотському протоколу. В даний час близько 40 країн і 23 міст, штатів і
регіонів використовують механізм виплат за цією угодою за викиди вуглецю
в атмосферу, при цьому на їхню частку припадає лише 12% річних обсягів
викидів парникових газів. В рамках Паризької угоди понад 90 розвинених і
країн, що розвиваються включили механізми виплат за викиди вуглецю в
атмосферу до переліку заходів, які вони мають намір вжити.
Проблемою Паризької угоди був вихід США із неї за часів правління Д.
Трампа, що викликало критику міжнародної спільноти. Паризька угода
зобов'язувала США до 2025 року скоротити викиди парникових газів на 26-
28% в порівнянні з рівнем 2005 року. Трамп визнав угоду невигідною для
США: за його оцінкою, воно накладало на його країну куди більш жорсткі
обмеження, ніж на інших, зокрема - на Китай. Однак, після інавгурації новий
президент США Д. Байден підписав указ, який дозволив розпочати процес
повернення США до Паризької угоди по клімату.
Останнім часом значні активні кроки заради поліпшення екологічної ситуації
робить КНР. Китай озвучив зобов'язання почати скорочення викидів
парникових газів до 2030 р. До цього ж терміну Пекін обіцяє підвищити
частку відновлюваних джерел енергії до 20% енергоспоживання. Обидва
завдання можуть бути реалізовані вчасно, більш того, не виключено, що вони
будуть вирішені достроково. У дванадцятій п'ятирічці (2011-2015 рр.) Китаєм
на екологічні цілі було виділено 5 трлн юанів (понад 800 млрд дол. США),
причому в 2015 р обсяг видатків майже в два з половиною рази перевищив
рівень 2011 г. Але це не все. У грудні 2013 р повідомлялося про новий
масштабний плані поліпшення якості повітря в китайських містах. На
реалізацію тільки цієї програми в 2014-2017 рр. виділено 1,75 трлн юанів
(майже 300 млрд дол. США). Існують прогнози, що до 2035 р КНР обжене
США, Японію і Європу по виробництву електроенергії з поновлюваних
джерел. Подібна перспектива не здається фантастичною: вже тепер за
встановленими потужностями вітрових електростанцій Китай займає перше
місце в світі і лише трохи поступається Європейського союзу в цілому.
Також одним із лідерів по екологічній свідомості є Швеція. Ще в 2005 році
шведський уряд ввів податкові пільги для енергоємних галузей - в обмін на
розробку ними заходів щодо зниження енергоспоживання. Кожен
муніципалітет (а їх в Швеції 290) має радника з питань енергетики, до якого
люди можуть звернутися за допомогою. І звичайно, думаю, усім відомий той
факт, що Швеція настільки турбується про навколишнє середовище, що вже
переробила усе сміття, що було в країні. Шведський уряд інвестував вже
більше 400 мільйонів крон в дослідження і розробки в галузі екології та
захисту навколишнього середовища. У 2013 р витрати на наукові
дослідження і розробки в цій галузі склали 3,3% ВВП. Завдання щодо
зниження викиду парникових газів на 40% до 2020 р в порівнянні з 1990 р і
повне позбавлення автопарку від викопних видів палива до 2030 р - в числі
пріоритетних для екологічної політики Швеції.
А наприклад, останнім часом уряди європейських країн, а саме Німеччини та
Нідерландів, вводять програми по субсидуванню покупки електромобілів.
Починаючи з 1 липня 2020 року і до 1 липня 2025 року голландці можуть
розраховувати на знижку в розмірі € 4,000 при покупці нового або € 2,000
при покупці колишнього у вживанні електромобіля. Це і є приклад, як
держави можуть орієнтувати свою економічну політику на підтримку
екології та стимулювати своїх громадян бути більш свідомими в цьому плані.
Отже, бажання створити повномасштабний промисловий комплекс з
потужною важкою індустрією, «гонитва» за заможністю не сприяли охороні
природи і економії ресурсів. Ринкові реформи можуть викликати значний
екологічний збиток до тих пір, поки суспільство і держава не навчаться
регулювати цю область. Саме тому зараз все більше розвинутих країн
змінюють свої пріоритети та переорієнтовують свою політику на захист
навколишнього середовища, аби запобігти екологічній катастрофі, яка може
призвести не лише до значних економічних витрат, а й до знищення усього
живого.

Список джерел:
1. Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища. URL:
http://www.unep.org.
2. Китай та екологічні проблеми. URL:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2799473/#:~:text=China's
%20environmental%20problems%2C%20including%20outdoor,residents
%20to%20significant%20health%20risks
3. Швеція та екологічні проблеми. URL:
https://www.azocleantech.com/article.aspx?ArticleID=557