Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

ЕСЕ
з навчальної дисципліни
Теорія міжнародних економічних відносин
на тему:
«Інновації в гуманітарних, соціальних, суспільних науках, економічній
науці та МЕВ»

Виконала студентка 2 курсу 2 групи

освітньої програми
Міжнародні економічні відносини
Рубіна Альона Владиславівна
Викладач
Шепель О.С.
Кількість балів____________
Підпис викладача____________

Київ-2022
Інноваціями прийнято називати впровадження та застосування у різних
сферах людської діяльності нових методів та прийомів роботи, нових
поглядів та теоретичних розробок.
Інновації є важливим чинником економічного прогресу, який приносить
користь споживачам, підприємствам, так і економіці в цілому. З економічної
точки зору, інновація – це застосування ідей і технологій, які роблять товари
та послуги кращими або оптимізують їхнє виробництво.
Перехід світової економіки на новий етап технологічного розвитку
характеризується створенням і використанням цифрових інформаційно-
комунікаційних технологій, робототехніки та біотехнологій у всіх сферах
життя. Інноваційний процес поділяється на такі етапи, як дослідження,
розробка та інновація. Інноваційна діяльність створюється на основі
фундаментальних або прикладних досліджень. І навпаки, дослідження
розвиваються шляхом збільшення інновацій за допомогою різноманітних
інструментів. При цьому збирається науково-технічна інформація, яка може
послужити основою для подальшого розвитку досліджень та інновацій.
Таким чином, можна сказати, що підкреслюється не тільки важлива роль
наукових інновацій у всій економіці, а й залежність цих двох сфер людської
діяльності – вплив розвитку інновацій на науку. Тому не можна заперечувати
тісний взаємозв’язок інновацій та різноманітних наук.
Класичним прикладом інновацій є розвиток технології парових двигунів у
XVIII столітті. Парові двигуни могли використовуватися на підприємствах,
дозволяючи застосовувати масове виробництво товарів, і вони стали рушієм
прогресу, ставши основою промислової революції. Зовсім недавно
інформаційні технології змінили спосіб виробництва та продажу товарів і
послуг компаній, відкриваючи нові ринки та нові бізнес-моделі.
Говорячи про роль інновацій на сьогоднішній день, варто вказати на їхній
взаємозв’язок із процесами глобалізації. Друга половина ХХ століття була
періодом неухильно зростаючої глобалізації. Глобалізація дала суттєвий
поштовх запровадженню інновацій, так само як і новітні технології сприяли
глобальній взаємодії. Із появою нових і дешевих засобів зв’язку (факсів, а
пізніше Інтернету) і змінами в транспорті з 1980-х координувати глобальну
діяльність у виробництві та торгівлі стало все легше. Оптимізація
промислового виробництва в глобальному масштабі та вихід на нові ринки
збуту сприяли розвитку багатьох країн, а також з’явилася можливість більш
ефективно залучати ресурси за допомогою міжнародного поділу праці,
економічним інтеграціям тощо.
Наука та інновації були водночас рушійною силою та послідовником
глобалізації виробництва та торгівлі. Вони стали рушійною силою, тому що
допомогли створити технологічні та бізнес умови для глобалізації, і
послідовником, тому що великі компанії почали привозити дослідницьку
діяльність і лабораторії в країни, де вони вже мали великі виробничі центри,
а також тому, що університети та державні науково-дослідні організації
інтернаціоналізували свою діяльність.
У сучасних реаліях інноваційна діяльність країни є важливим чинником
рівня економічного розвитку. Дослідження показують, що інвестиції в
інноваційну діяльність підприємств позитивно впливають на рівень розвитку
міжнародної торгівлі. Також збільшення міжнародної торгівлі у
високотехнологічних галузях впливає на зростання технічних можливостей,
прямих іноземних інвестицій у промисловість, на рівень ефективності
виробництв, тобто, саме міжнародна торгівля зумовлює зростання
інноваційної активності.
Міжнародна торгівля залишається домінуючим фактором продуктивності та
технічного прогресу, і відповідно й інноваційного розвитку. Однією з
головних переваг інновацій є їхній внесок у економічне зростання. Інновації
призводять до підвищення продуктивності, а в міру зростання
продуктивності виробляється більше товарів і послуг, що призводить до
зросту економіки. Інновації та зростання продуктивності приносять величезні
переваги споживачам і підприємствам. Завдяки зростанню продуктивності
заробітна плата працівників зростає, що дає йому змогу споживати більше
товарів та послуг. У той же час підприємства стають більш прибутковими,
що дає їм можливість інвестувати та наймати більше працівників.
Але появі інновацій передують інвестиції. Країни роблять великі інвестиції в
дослідження нових ідей та втілення цих ідей у життя. Деякі країни, як-от
Ізраїль та Південна Корея, приділяють понад 4% свого національного доходу
на дослідження та розробки.
Інвестиції в дослідження та розробки зазвичай робилися державою або
приватними компаніями. Зараз уряди досить часто інвестують безпосередньо
в компанії, які проводять дослідження. Варто також дивитися на те як
дослідження в університетах і державних лабораторіях пов’язані з
компаніями приватного сектора. Зараз це називають підходом «системи
інновацій», оскільки нові технології надходять не від однієї компанії чи
винахідника, а від взаємодії між незліченними організаціями та окремими
особами. iPhone є чудовим прикладом того, як працює система інновацій; У
той час як Стів Джобс і Apple справедливо заслуговують на розробку
інноваційного телефону, більшість технологій, які забезпечують
функціонування цього телефону, зокрема Інтернет, GPS, сенсорні екрани та
технологія розпізнавання голосу, були розроблені на державні гроші.
Саме тому через величезну користь, яку несуть інновації в суспільство,
необхідність інвестування в дослідження, як у державних установах, так і в
приватних компаніях, є колосальною. Та інновації є важливими в усіх сферах
нашого життя, і не меншою їхня роль постає у гуманітарних, соціальних та
економічній науках, вплив інновацій на які ми розглянемо надалі.
Якщо говорити про інновації в гуманітарних науках, то інвестиції в
гуманітарну освіту часто не вважаються необхідними, а інновації в
гуманітарних науках часом визнаються невідчутними. У суспільстві часто
говориться про те, що результати гуманітарних інновацій не можна
застосувати на практиці, на відміну від інновацій у природничих науках.
Самі ж представники гуманітарних наук вважають, що інновації в
гуманітарних науках – це перш за все база для утворення інноваційного
мислення, за допомогою якого формуються нові соціальні практики. Вони
вважають, що інноваційне мислення є основою постіндустріальної епохи,
оскільки воно ґрунтується на прагненні до генерації нових ідей.
Гуманітарні науки пов’язані безпосередньо з людьми та їхніми цінностями.
Таким чином, основним інструментом для впровадження інновацій у
гуманітарні науки є освіта. Вона є інструментом, який допомагає студентам
створити стійкі соціальні та особисті цінності, знання та навички, необхідні
для того, щоб стати продуктивними та відповідальними членами суспільства.
Запровадження інновацій у гуманітарні науки дозволить удосконалювати
систему освіти, а отже сприяти розвиткові інноваційного мислення в
студентів. А розвинене інноваційне мислення сприятиме подальшому
прогресу, розвитку технологій та запровадженню нових інновацій.
Наразі в гуманітарній освіті потрібні такі інновації: по-перше, вдосконалення
вивчення іноземних мов. Тут можна говорити про повернення до традиції
ХІХ століття, а саме про ведення самого викладання іноземними мовами, що
сприятиме кооперації науки у світовому масштабі. По-друге, необхідна
скасування дублювання навчальних матеріалів, розвиток тенденції руху на
користь збільшення нових знань, що отримуються самостійно.
Далі варто розглянути інновації в контексті соціальних наук. Інновації у
сфері соціальних наук – це перш за все інновації, які сприяють рішенню
соціально важливих задач, що викликають соціальні зміни в суспільстві. Це
можуть бути інновації у формуванні державної політики, організаційні та
інституційні інновації. Соціальні інновації виходять за рамки контексту
отримання доходу від нових винаходів і технологій.
Важливими є інновації у сфері державних послуг. Уряди все більше
усвідомлюють необхідність модернізації у таких сферах, як охорона здоров'я,
освіта та розвиток демократії. Україна є хорошим прикладом активного
запровадження соціальних інновацій шляхом діджиталізації: створення
порталу державних послуг «Дія», порталу медичних послуг «Medcard24»,
онлайн-записів для надання адміністративних послуг у ЦНАП тощо. Україна
успішно впроваджує новітні технології та інновації у соціальні сфери
громадян, полегшуючи їхнє повсякденне життя. Також з 2018 р. уряд
України ухвалив новий «Концепцію розвитку цифрової економіки та
суспільства України на 2018-2020 роки». Однією з ключових цілей є
цифровізація освітніх процесів для підвищення ефективності та якості
навчання. Таким чином, ця концепція дасть поштовх цифровим
трансформаціям у системі освіти, медицини, екології, безготівкової
економіки, інфраструктури, транспорту тощо. Тому можна впевнено
стверджувати, що Україна ефективно запроваджує інновації у соціальних
сферах.
Дослідження соціальних наук можуть збагатити суспільство таким чином,
щоб створити умови, у яких можуть процвітати політичні та технологічні
інновації. Розуміння суспільствознавцями культурних факторів,
інституційних відносин і державних структур може бути тим особливим
чинником, який дасть поштовх для перетворення якоїсь нової ідеї на
справжню інновацію.
Якщо розглядати інновації в економічних науках, то тут неможливо
заперечувати вклад інновацій в економіку та їхній тісний взаємозв’язок. У
сучасному світі стала очевидною необхідність співпраці представників науки
і бізнесу.
Інновація в економіці – це процес створення та впровадження нових знарядь
виробництва, технологій, розробка нових споживчих цін, зміни звичних засад
та стереотипів виробничої діяльності.
Інновації мають великий вплив на економіку. Розглянути повну міру їх
використання неможливо. Інновації, безумовно, вигідні для економіки.
Інновації та технологічні винаходи визначають темпи розвитку економіки та
дозволяють прискорити процес вироблення продукції, причому покращуючи
її якість. Інновації впливають також на конкурентоспроможність окремої
особи чи організації. Справжня конкурентна перевага — це здатність
знаходити нові ринки збуту, виробляти нові продукти та знаходити нові
способи виробництва товарів. Якщо підприємство має інновації, на які є
попит на ринку, це буде його конкурентною перевагою до тих пір, поки не
будуть створені нові з великими перевагами.
Ознаками економічних інновацій є:
 Нові споживчі характеристики;
 Найбільш високопродуктивні знаряддя праці;
  Найефективніші виробничі технології;
 Нововведення проникають у всі сфери життя і діяльності (комплексний
характер інновацій).
Також є дуже важливою необхідність регулювання інноваційного процесу,
враховуючи його зростаюче для соціально-економічного розвитку країни.
Тому державі необхідно мати можливість підтримувати інноваційні процеси
та дослідження в країні.
В останні роки стає все більше поширений термін «інноваційна економіка».
Цей термін передбачає те, що інновації та технологічні зміни є основною
силою, яка рухає економічне зростання.
І насправді говорячи про інноваційну економіку, можна побачити як
динамічний розвиток інновацій принесли вражаючий успіх багатьом
компаніям, які замість того, щоб оптимізувати чи змінювати вже існуючу
ідею, переслідували та імплементували нові.
Наприклад, Airbnb, найбільша компанія з розміщення, не володіє жодними
готелями. Uber, найбільший постачальник пасажирських перевезень, не має
власного парку таксі. Інтернет-магазини, такі як Amazon і Alibaba, домінують
на онлайн-ринках і постійно погрожують закриттям звичайних магазинів.
В останні роки інновації вважаються новою силою сучасного капіталізму.
Термін інноваційна економіка містить у собі ідею про те, що саме підприємці
та їхні нові ідеї викликають «креативне руйнування», яке відкриває нові
можливості для працевлаштування майбутнього. Іншими словами,
підприємництво, як процес, призводить до заміни існуючої продукції або
методів новою продукцією або методами виробництва.
Вплив інновацій на економіку, а отже, і рівень розвитку інноваційної
економіки багато в чому залежить від новизни та оригінальності самих
інновацій. Вони можуть вносити як докорінні зміни в економіку, що
стосуються всіх галузей виробництва, створюючи нову техніку та технології,
так і прогресивні зміни (покращення, удосконалення), які не призводять до
стрибкоподібного розвитку економіки. І особливо цінними є інновації, які
вдало можуть оптимізувати виробничі процеси, у той же час знижуючи
витрати на них.
Також ефективність інноваційних змін може бути обмежена на макро- та на
мікрорівні інновацій.
З точки зору макрорівня, важливою є підтримка від держави та її
інвестування в компанії, які займаються дослідженнями, та наукові установи.
Щоб компанії могли збільшувати рівень інновацій, держава має допомагати
створити для цього сприятливе середовище.
З точки зору мікрорівня, спосіб ведення бізнесу в компанії націлений на те,
щоб повністю охопити інновації, то він має бути таким, щоб дозволяти
співробітникам на всіх рівнях брати участь в інноваційному процесі, який
включає розробку, перевірку, створення та тестування нових ідей. Усі
робітники мають бути частиною інноваційних змін у компанії.
Враховуючи останні зміни, що відбуваються на світовому ринку, багато
керівників компаній усвідомлюють потребу своїх компаній використовувати
інноваційну економіку задля вміння пристосовуватися до мінливих умов
ринку, визначати нові загрози та можливості розробляти нові стратегії у
відповідь.
І насправді не всі компанії можуть вдало запроваджувати інновації. Це може
бути результатом нездатності компаній прийняти інноваційну економіку в
рамках стратегії своєї компанії. Під час запровадження інновацій, компанії
можуть стикатися з такими перешкодами:
1. Нездатність до ризику, нерішучі дії, коли стикаються з невизначеністю
– більшість компаній уникають кардинальних змін коли стикаються з
невизначеністю. Вони чекають поки хтось інший застосує інновацію,
щоб спочатку оцінити її ефект на чужому прикладі.
2. Копіювання того, що роблять інші компанії. Деякі компанії
намагаються враховувати поточні тенденції, але не змінюючи свою
основну бізнес-практику, не можуть «вписатися» до інноваційної
економіки.
3. Відсутність чіткого бачення як пристосувати інновації до своїх
продуктів.

Використовуючи односпрямований підхід до включення інновацій у

стратегію свого виробництва, наприклад перехід до цифровізації, цього
недостатньо, щоб мати можливість успішно охопити інноваційну економіку.
Тому необхідно переосмислити організаційну структуру компанії на всіх
рівнях, щоб мати можливість ефективно та пріоритетно впроваджувати
інновації.
Враховуючи все вище зазначене, дослідження економічною наукою
теоретичних засад національної інноваційної сфери є актуальним.
Актуальність цих досліджень обумовлена необхідністю оптимізації та
вдосконалення виробництва, пошуку рішень для ефективного
імплементування інновацій задля подальшого економічного зросту,
включення інтелектуальної складової виробництва в економічний потенціал
та можливістю бути конкурентноспроможним на світовому ринку, який вже
сформував потребу в орієнтації економіки на знання, науку, технології та
інновації.
Та без сумнівів інновації відіграють важливу роль у контексті міжнародних
економічних відносин. Як зазначалося раніше, глобалізація суттєво
вплинула на розвиток інновацій та знаходиться з ними у тісному
взаємозв’язку, відповідно інноваційна діяльність напряму пов’язана також і з
міжнародними економічними відносинами. У сучасних умовах глобалізації
неможливо розглядати інновації у відриві від зовнішнього світу, незалежно
від ступеня залучення країни до міжнародних економічних відносин.
Наразі глобалізація знаходиться у своєму розквіті та зачіпає багато галузей
міжнародної економіки. Міжнародний поділ праці, розвиток глобальних
систем виробництва, економічні інтеграції, зростання ролі БНП сприяють
укріпленню міжнародних економічних зв’язків між країнами. Тому часто
виникає потреба в міжнародній кооперації задля спільного виробництва та
просуванню товарів на міжнародному ринку. Крім того, дослідження та
розробки все частіше здійснюються або спільно із зарубіжними партнерами,
або здійснюються на території іншої країни. І саме розвиток міжнародної
кооперації сприяє підвищенню інноваційної активності. Для суб'єктів малого
та середнього бізнесу міжнародна кооперація все більше постає як спосіб
підвищення технологічного рівня виробництва та отримання нових
конкурентних переваг.
Виділяють наступні механізми міжнародної кооперації в інноваційній сфері:
1. Стратегічне партнерство: задля досягнення спільних стратегічних та
економічних цілей акумулюються ресурси учасників-партнерів та
координується інноваційна діяльність. Даний механізм активно
застосовується в більшості випадків тільки великими підприємствами,
які мають значні матеріальні та технологічні потужності, необхідні для
здійснення розробок, проведення досліджень.
2. Контрактне виробництво: проявляється у таких формах інтеграції як
аутсорсинг, франчайзинг, лізинг.
3. Субконтрактинг: виражається у напрямі замовлень на комплектуючі,
наприклад великими компаніями замовлюються деталі малим
підприємствам — субконтракторам, унаслідок чого знижуються
виробничі витрати великого підприємства. Науково-технічні, науково-
виробничі підприємства, які здійснюють інноваційну діяльність, що
виступають у ролі контракторів, можуть отримати частини, необхідні
для збирання готової продукції, і при цьому зберегти закритість нових
технологічних розробок.
Також спостерігається зв’язок між розміром компанії та активністю її
інноваційної діяльності. Чим більшою є компанія, і відповідно її залученість
у міжнародний ринок, тим більше вона бере участь в інноваційних процесах.
У великих компаній за участю у партнерстві збільшуються витрати на
інновації, а малих підприємств партнерство нерідко замінює внутрішню
інноваційну діяльність.
В останні кілька десятиліть наростання інтенсивності та різноманіття форм
міжнародних економічних відносин виявляється у наступних тенденціях у
сфері інновацій:
1. Підприємства перебудовують свою політику таким чином, щоб
переходити до більш відкритої моделі інновацій, що дозволяє їм із
більшою ефективністю використовувати результати зарубіжних
досліджень та розробок. Велику роль тут відіграє наявність
інформаційно-комунікаційних технологій, які дозволяють швидше
отримувати доступ до інформації для досліджень, а також
вибудовувати комунікацію із потенційними партнерами.
2. Також завдяки простішій комунікації, активнішому потоку робочої
сили, капіталу, виробничих ресурсів інновації більшою мірою
переходять на міжнародний рівень. Усе більше інновацій здійснюється
в рамках не однієї країни. І тим самим це ще більше загострює
конкуренцію та стимулює інноваційний розвиток.
3. Компанії схильні інвестувати в найкращі види досліджень та надають
перевагу динамічним ринкам, а саме – розвиненим країнам.
Таким чином, посилення інтенсивності міжнародного співробітництва у
сфері досліджень та розробок та більш активне використання зовнішніх
ресурсів відіграють важливу роль у генерації нових ідей та їх швидкому
просуванні на ринок. Для учасників інноваційного процесу міжнародна
кооперація у сфері інновацій відкриває доступ до додаткових технологічних
ресурсів, інформації та досвіду. В результаті стимулюється розвиток
інновацій, покращується становище підприємств на цільових зовнішніх
ринках. Міжнародна кооперація дозволяє активізувати та зробити більш
ефективною розробку інновацій, у той же час зменшуючи витрати та можливі
ризики, які розподіляються безпосередньо між партнерами.
Негативними аспектами міжнародної кооперації може бути залежність від
іноземних партнерів та так званий «відтік мізків» у зв’язку з відкритими
кордонами та більшою інтеграцією світового суспільства. І щодо «відтіку
мізків», то такий негативний аспект ми могли спостерігати в Українs. Багато
перспективних студентів, учених надавали перевагу будувати свою кар’єру
поза Україною, а саме – у розвиненах країнах, таким чином роблячи внески в
наукові дослідження та розробки інших країн. Але говорячи про Україну,
серед позитивних аспектів можна виділити те, що наша інтеграція з
Європою, а саме можливий у майбутньому вступ до ЄС, допоможе зробити
нашу країну більш привабливою для іноземних інвесторів, мати більше
наукової кооперації, і таким чином стимулювати інноваційних розвиток
України.
Отже, інновації є одним із рушіїв розвитку сучасного світу. Інновації
призводять не тільки до економічного зросту та оптимізації підприємств, але
й полегшують життя кожної людини. Завдяки інноваціям відбувається
науково-технічний прогрес і власне наукові дослідження дозволяють
з’являтися новим ідеям, розробкам та втілювати їх у життя. Тому інновації
роблять свій внесок у різні науки та мають особливий нерозривний на даний
період часу взаємозв’язок із сферою міжнародних економічних відносин.

Список використаних джерел

1. Innovation in Humanities. URL: https://tomprof.stanford.edu/posting/1019
2. Innovation in Humanities Research. URL:
https://www.researchgate.net/publication/273302173_Is_innovation_a_usefu
l_concept_for_arts_and_humanities_research
3. Innovations in Humanities. URL:
http://www.wydawnictwo.wst.pl/uploads/files/45fa13c5f26f22ee10a064f3b2
718bfb.pdf
4. Importance of Innovation:
https://www.americanexpress.com/en-ca/business/trends-and-insights/
articles/the-importance-of-innovation-in-business/
5. Innovation Policy. URL:
https://eujournalfuturesresearch.springeropen.com/articles/10.1186/s40309-
019-0156-1
6. Social Science Innovation. URL: https://www.socsci.ox.ac.uk/what-is-
social-science-innovation#:~:text=Social%20Science%20research%20can
%20enrich,something%20creative%20or%20inventive%20to
7. Contribution of Social Science to Innovation. URL:
https://www.researchgate.net/publication/232451623_Contributions_of_soci
al_science_to_innovation_and_productivity
8. Innovating in Humanities and Social Sciences. URL:
https://medium.com/oxford-university/innovating-in-humanities-and-social-
sciences-194a6085da34
9. Trade and Innovation. URL: https://voxeu.org/article/trade-and-innovation
10. Innovation in International Economic Relations. URL:
file:///C:/Users/vladr/Downloads/innovatsionnaya-deyatelnost-v-kontekste-
mezhdunarodnyh-ekonomicheskih-otnosheniy.pdf
11. How Does Innovation Lead to Growth? URL:
https://www.ecb.europa.eu/ecb/educational/explainers/tell-me-more/html/
growth.en.html#:~:text=In%20economic%20terms%2C%20innovation
%20describes,technology%20in%20the%2018th%20century.
12. International Trade and Innovation. URL:
https://www.nber.org/system/files/working_papers/w29611/w29611.pdf
13. Innovation Economy. URL: https://www.valuer.ai/blog/redefining-value-in-
the-innovation-economy
14. Importance of Innovation. URL: https://www.viima.com/blog/importance-
of-innovation