«Освіта в цілому – це поле

комплексних досліджень,
міждисциплінарного підходу й
системного аналізу, оскільки вона є
«системним» об’єктом…»
В.Г. Кремень

Теорія і практика вищої

освіти

Соколова Ірина Володимирівна

доктор педагогічних наук,
професор
То знание есть подлинное знание,
которое кроет в себе целостность других знаний

С.И. Гессен
Роль освіти у ХХІ ст. як найважливішої
соціальної та економічної сфери
Інтеграція знань про вищу освіту
“Ми розглянули напрями досліджень про
вплив форм суспільної свідомості, сфер
суспільного життя на систему освіти.

Але цілком правомірно поставити

питання і в зворотному порядку
– як впливає освіта на економіку,
на соціальну сферу, на культуру, на
науку, мистецтво тощо”.
О.М. Новиков
 Інтеграція знань про освіту

Багато проблем в освіті

зумовлено тим, що на неї все ще
не навчилися дивитися як на
широке соціальне явище, що
виходить далеко за межі власне
педагогічної, викладацької
діяльності і зумовлює реальні
можливості розвитку всіх інших
сфер суспільного буття.
Б. С. Гершунський
 Зміст модулів
характеристика тенденції
Вища освіта в умовах моделі університетської
цивілізаційних змін освіти

Практика Інформатизація
вищої освіти технологізація
інноваційність

управління
Вища освіта і конкурентоспроможністю
суспільство
менеджмент якості
 Вплив на вищу освіту

глобалізація Інтеграція
суспільства

інформатизація
 глобалізація
 процес, який характеризує сучасний
етап розвитку людства;
 формування спільного світового
економічного, політичного та
культурного простору, який
функціонує на основі універсальних
загальновизнаних правових
цінностей та принципів,
опосередковується загальними
організаційними формами
 Глобалізація

безперервний концепція єдиного

історичний процес людства

новий якісний стан

універсалізація і
світових
гомогенізація світу
суспільних відносин

відкритість, прозорість
національних кордонів
 Педагогічні дискурси глобалізації
у вищій освіті

Економічний
дискурс
Політичний
Культурологічний вимір
і т а
вимір
с в
щ ао
В и
Соціокультурний
контекст
Технологічний
вимір
Проблемне питання 1.
Якіє потенційні
загрози глобалізації
для традиційних
академічних
цінностей (вищої
освіти зокрема) ?
Интернационализация
«процесс внедрения
международного
измерения в такие
функции учебного
заведения, как
преподавание,
исследования и оказание
услуг»
 Подходы к
интернационализации

основанный на
деятельности;
базирующийся на
компетенциях;
культурный;
процессуальный
(стратегический)
 Подходы
 Первый ориентирован на
расширение мобильности
студентов, профессорско-
преподавательского состава,
совместную исследовательскую
деятельность, изменение учебных
планов.
 Второй предполагает новые
«приращения» к человеку как
профессионалу и личности.
 Подходы
 Третий
направлен на создание
интернациональной
культуры в университетах.

 Четвертый сочетает элементы

всех предшествующих подходов
с тем, чтобы учебное заведение
достигло международного
уровня
 процес впровадження
феномен міжнародного аспекту у вищу
міжнародних освіту; систематичної інтеграції
міжнародної складової в освітній
відносин
та науковій сфері ВНЗ

фактор формування фактор

професійної конкурентоспроможнос
компетентності ті країни, сфери освіти;
конкурентоспроможного
фахівця
 Рівні інтернаціоналізації

Багатосторонні
міжнародні зв’язки

Спільна освітня та
наукова діяльність

Науково-технічна,
освітня кооперація

Зовнішні зв’язки ВНЗ

 Міждержавні форми
інтернаціоналізації вищої освіти

146
міжнародних угод

98 48
міжурядових міжвідомчого
характеру

70 країн світу
 МІЖУНІВЕРСИТЕТСЬКІ ФОРМИ
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

академічна мобільність студентів,

магістрантів, аспірантів

упровадження програм подвійних дипломів

реалізація спільних
науково-дослідницьких проектів

диверсифікація джерел фінансових надходжень

до бюджетів українських університетів
 Мета: якісна вища освіта, формування
полікультурної особистості

міністерства
освіти, обласні
закордонних адміністрації,
справ мерії

фонди,
дипломатичні університети,
державні й громадські
представництва дослідницькі
організації та установи
установи

КОМПОНЕНТИ
УПРАВЛІНСЬКИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЗМІСТОВИЙ НАУКОВО-
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ

«міжнародне співробітництво
Параметр
«міжнародне співробітництво
(як результат) »
• Прoфесійна мoбільність
випускників
• Академічна мoбільність • участь викладачів, студентів тощо у
випускників
• Прoфесійна кoмпетентність
випускників
• Задoвoленість випускників
oсвітньoю прoграмoю
підгoтoвки в МДУ
• Задoвoленість рoбoтoдавців
рівнем підгoтoвки випускників
Параметр
(як процес)»
• розширення кола партнерів
міжнародної діяльності;
• запровадження програм
міжнародної освіти;
• участь у міжнарoдних прoектах;
наукoвих, oсвітніх, культурних
прoграмах, конференціях,
олімпіадах, конкурсах;
• обсяг опублікованих
науко-методичних праць
у зарубіжних виданнях;
• участь зарубіжних учених, викладачів,
дипломатів тощо в навчальному процесі.
 Додаткові (варіативні)
Навчальні програми
дисципліни і модулі
з модулем
міжнародних
знань

Стандарти и й
вищої ов н
і ст е н т
освіти м
З мп он
ВНЗ о л і
к о де
м
Іноземні
мови
і культури
Професійно-орієнтовані практики
(навчальні, виробничі, наукові)
 Конвергенція (лат. Convergere, англ.
Convergence, «наближення», «зближення»
 інтелектуального капіталу;
 Європейських систем вищої освіти;
 європейських стандартів у галузі
науки та технологій як стратегія
посилення взаємодії національних
освітніх систем;
 акредитація освітніх програм у
провідних акредитаційних агенціях;
 ментальна
 правова
 Європейська інтеграція

об’єктивно обумовлений процес

співробітництва та
поступового зближення в
політичній, економічній,
культурній, інформаційній,
юридичній сферах на рівні
окремих індивідів, громад,
регіонів, держав.
 Вища освіта
в умовах євроінтеграції

процеси

і я ія
ац ц
г р за
е е і
нт п
о і
р о
вр Єв
• Є
 Єдиний простір вищої
освіти(ЄПВО)
складна міжнародна структура,
суб' єкти якої
встановлюють
правила зв'язків між ними і іншими
елементами задля
ЄПВО підвищення спроможності
випускників, підвищення
мобільності громадян
на європейському ринку праці,
підняття конкурентоспроможності
європейської
вищої школи
 Питання 2.
Європейський простір
вищої освіти:

Яким є його сучасний

стан і майбутні
перспективи ?
Саміт тисячоліття (Нью-Йорк, 2000 р.)
«Декларація тисячоліття»

Свобода рівність
солідарність

терпимість; повага до природи;

загальний обов’язок щодо управління
глобальним економічним та соціальним
розвитком, а також стосовно усунення
загрози міжнародному миру та безпеці має
розподілятися між народами світу і
виконуватися на багатосторонній основі
Всесвітня конференція з вищої освіти – 2009:
«Нова динаміка вищої освіти і науки для
соціальної зміни і розвитку» (ЮНЕСКО,
Париж, 5-8 липня 2009 року)

•Соціальна відповідальність
вищої освіти.
•Доступ, справедливість і
якість
•Інтернаціоналізація,
регіоналізація і глобалізація
•Навчання, дослідження і
інновації
26-27 квітня 2012 р., Бухарест (Румунія)
Конференція міністрів Європи і третій
Болонський політичний форум

Забезпечення якісної
вищої освіти
Покращення здатності
випускників
до працевлаштування
(employability)

Посилення мобільності для

кращого навчання
 TUNING и
формирование
Европейского
образовательного
пространства в целом
 Европейская рамка
квалификаций (ЕРК) Европейские
для обучения в течение квалификации высшего
всей жизни (инициатива образования
EC) (Дублинские
дескрипторы)
(27 стран)
(47 стран)

Национальная рамка Отраслевая рамка

квалификаций квалификаций

TUNING (настройка)
ключевых ориентиров
(«стандартов»)для
образовательных программ по
областям
 Болонский Евросоюз
процесс (ЕПВО)
47 стран
(1999-2010-2020)
27 стран

Европейская рамка квалификаций EQF

Дублинские дескрипторы (2003) для образования в течении жизни (2008)
3 цикл –> PhD
2 цикл –> 8 уровень
магистратура 7 уровень
1 цикл –> 6 уровень
бакалавриат 5
….
1
Tuning – разработка
базовой методологии
Руководство по
(с 2000г. по наст.
время)
применению ECTS
(2009)
Компетенции и
результаты обучения
Компетенции

Модули Модули

Кредиты ECTS Кредиты ECTS

 Поняття «інформаційне
суспільство»
якість життя так само,
як і можливості
соціальних змін і точкою опори
економічного розвитку є інформаційні цінності
здебільшого залежать в більшій мірі,
від інформації і її використання ніж матеріальні цінності,
а економіка оцінює капітал,
утілений у знаннях
специфічна форма
(knowledge capital),
соціальної організації,
вище,
в якій нові технології генерації,
ніж капітал
обробки і передачі інформації
у матеріальній формі
стануть базою його розвитку
(material capital)»
capital
 Відкрита освіта

специфічна організація
педагогічного процесу, основами
якої є:
 самостійна контролююча та керована
робота під керівництвом викладача
(тьютора);
 застосування в навчанні педагогічних
та інформаційних технологій
дистанційного навчання, засобів
зв’язку та телекомунікаційних мереж
 ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА
 специфічна організація педагогічного процесу,
основами якої є:
 самостійна контролююча та керована робота
під керівництвом викладача (тьютора);
 застосування в навчанні педагогічних та
інформаційних технологій дистанційного
навчання, засобів зв’язку та
телекомунікаційних мереж.
 СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ – спеціальна
структура, практично реалізуюча принципи,
форми та методи “відкритої” освіти. Як і будь-
яка освітня система, вона трикомпонентна:
навчальні заклади; установи забезпечення;
органи управління.
 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
педагогічна технологія, яка
відрізняється від традиційних по ряду
характеристик:

 доступність та комфортність навчання;

 особистісна орієнтованість: свобода вибору
змісту; часу; темпу; форм та методів навчання;
 модульністю структури змісту та організації
навчального процесу;
 застосування в навчанні сучасних
інформаційних технологій та
телекомунікаційних мереж (в т.ч і Інтернет);
 видозміненні функції викладача (тьютор).
 ВІДКРИТІ МЕГАУНІВЕРСИТЕТИ СВІТУ

Чисельність
№ НАЗВА Держава студентів
п/п
тис.
1. Британський відкритий університет Англія 188

2. Національний університет дистанційної освіти Іспанія ~ 90

3. Національний університет дистанційної освіти Франція 35

4. Китайський телеуніверситет Китай 530

5. Національний відкритий університет ім. Індіри Ганді Індія 184

6. Університет Пайнам Ноор Панама 117

7. Корейський національний відкритий університет Корея 211

8. Університет Південної Африки ПАР 130

9. Відкритий університет Сукотай Тампаріат Японія 110

 ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДН
максимально спрощена процедура доступу до навчання;
-свобода у виборі особистістю часу, міста, змісту, темпів,
форм і методів навчання;
-спеціально організована та керована (контрольована)
самостійна робота тих, хто навчається;
-повне та якісне нормативно-методичне і дидактичне
забезпечення;
-модульний принцип структурування змісту і організації
навчання;
-інтеграція змісту та індивідуалізація навчання;

-застосування сучасних інформаційних технологій і

телекомунікацій;

-видозмінені функції професорсько-викладацького складу

(куратор + викладач + консультант + тренер = тьютор
 ПЕРЕВАГИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАД ОЧНОЮ
ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

 ОПЕРАТИВНІ - подолання бар’єрів у

просторі та часі, швидкість отримання
нової інформації, швидкий зворотний
зв’язок.
 ІНФОРМАЦІЙНІ - доступність освітніх
масивів, можливість постачання
інформації споживачу за допомогою
інтерактивних Web-каналів,
розрахунків розсилання та ін.
 КОМУНІКАЦІЙНІ - збільшення
кількості учасників, зняття
територіальних обмежень тощо.
 ПЕДАГОГІЧНІ - більша
мотивованість, інтерактивність,
індивідуалізація, технологічність.
 ПСИХОЛОГІЧНІ - більш комфортні
емоційно-психологічні умови
самовираження особистості, зняття
психологічних бар’єрів та проблем,
усунення погрішностей усного
спілкування.
 ЕКОНОМІЧНІ - зниження загальних
витрат на навчання (транспорт,
оренда приміщень, тиражування
посібників тощо).
 ЕРГОНОМІЧНІ - можливість вибору
місця, часу, темпу навчання та ін.
 ДОЦІЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ
-максимально можливе забезпечення
запитів та вимог особистості в освіті
- забезпечення масштабів
післядипломної освіти
-сучасний рівень організаційно-
педагогічної технології
-економічна ефективність
-входження України в європейський
загальноосвітній простір.
 ПРИНЦИПИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

А.В. Хуторський
1. Продуктивна орієнтація навчання.
2. Індивідуалізація.
3. Відкритість змісту освіти та навчального
процесу.
4. Пріоритетність діяльністного змісту над
інформаційним.
5. Інтеграція педагогічних та
телекомунікаційних технологій.
6. Оптимальність сполучення очних та
дистанційних форм діяльності тих, хто
навчається.
7. Діяльнісні критерії оцінювання.
 ПРИНЦИПИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
В.М. Кухаренко, В.В. Олійник та ін.
1.Пріоритетність психолого-педагогічних,
соціальних, санітарно-гігієнічних підходів до
всіх аспектів навчання.
2. Модульний підхід до конструювання змісту та
організації навчального процесу.
3. Максимально можлива інтеграція змісту.
4. Сформованість інформаційного простору
навчання.
5. Підготовленість особистості до навчання.
6. Активний зворотний зв’язок.
7.Гуманістичність, мобільність навчання,
неантагоністичність існуючим формам
освіти.
 ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО
НАВЧАННЯ
1.Формує глобальний принципово
новий освітній простір.
2. Поширює ринок освітніх послуг,
знижує поріг доступності, зменшує
розрив у якості елітної та масової
освіти.
3. Створює більш комфортні умови
навчання, посилює мотивацію до
навчання, знімає ряд емоційних та
психологічних бар’єр
 ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО
НАВЧАННЯ
 Активізує процес навчання, посилює
його творчу складову.
 5. Активізує та переводить на регулярну
основу міжнародний обмін освітніми
послугами.
 6. Активно впливає на світогляд
особистості, надаючи йому риси
планетарного.
 7. Створює сприятливі умови для переходу
до особистісно-орієнтованого навчання
 Педагогічні технології
дистанційного навчання
Педагогічні технології
ДН

За особливостями
За видами застосування в
За видами системах освіти За змістом навчання
• “кейс”-технологія • Підготовка
•• TV-
“Кейс”-технологія
технологія • Загально середній
• Професійно-технічній • Перепідготовка
•• мережева
TV-технологія
технологія • Підвищення
•• змішана
Мережева технологія • Вищій
технологія кваліфікації
• Змішана технологія • Післядипломній та ін.
• Аспірантура

За доступністю За значимістю у навчанні За призначенням

• Відкриті • Основні • Інформаційно-довідкові
• Регламентовані • Допоміжні • Навчаючі
• Комплексні
 ЄДИНА СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ,
ЯКА СТВОРЮЄТЬСЯ В УКРАЇНІ, МАЄ ЗАБЕЗПЕЧИТИ:

 широкомасштабну підготовку, перепідготовку

і підвищення кваліфікації спеціалістів для
кадрового забезпечення конверсійних,
освітянських, регіональних та інших
державних і суспільних програм;
 якісно новий рівень академічної мобільності
студентів;
 можливість здобути освіту особам з
фізичними вадами, що не можуть навчатися в
традиційній системі;
 високу якість освіти за рахунок реалізації
комплексних освітянських програм,
заснованих на кращих традиціях вітчизняної
освіти, міжнародному досвіді використання
прогресивних технологій;
 розширення географії вищої школи
України, вихід на нові ринки освітніх
послуг у країні і за кордоном;
 доступність вищої освіти для іноземних
громадян (країн СНД і країн, що
розвиваються), подолання ізоляції
вітчизняної системи освіти від світової, у
тому числі і на мовному рівні;
 зниження соціальної напруги в великих
містах, що виникає у зв’язку з міграцією
молоді (у тому числі і тих, хто не
досягнув повноліття) з метою одержання
освіти в провідних вузах країни;
 можливістьодержання освіти за
місцем проживання і вирішення тим
самим соціальних проблем, пов’язаних з
диспропорцією, що існує у розміщенні
вищих навчальних закладів на території
України;
 можливість здійснення просунутої
освіти, особливо обдарованих дітей і
підлітків незалежно від місця їх
проживання і віддаленості від
традиційних академічних і
університетських центрів].
 ціннісний (аксіологічний) аспект
освіти

цінність державна

цінність суспільна

особистісна цінність
 АКМЕОЛОГІЯ
(з давньогрецької
мови акме (ακμή)
– наука про
досягнення людиною
найвищих вершин у
життєдіяльності та
самореалізації
творчого потенціалу,
який є основою
загальнолюдських
потенційних
можливостей
 Зріла особистість, яка
прогресивно
розвивається, та
самореалізується,
головним чином, у
професійних досягненнях
 Процеси, закономірності і
механізми удосконалення
людини як індивіда,
індивідуальності у
життєдіяльності, професії, що
призводить до самореалізації і
досягнення вершин у розвитку
професійної зрілості
 Багатовимірний стан
людини, що охоплює
значний у часовому
відношенні етап її життя й
показує, наскільки людина
склалася як спеціаліст у
певній галузі, зокрема
педагогічній, як особистість
ОСОБИСТІСНІ ПОКАЗНИКИ
(психологічний, емоційний,
комунікативний, рефлексивний)
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ
ПОКАЗНИКИ
(когнітивний, продуктивний,
результативний, методичний)
ПЕДАГОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ
(діяльнісний, креативний,
професійний)
Внутрішні умови :
- мотивація досягнення, самореалізації;
- активність людини;
-сильне професійне цілепокладання і побудова свого
професійного шляху по висхідній його траєкторії;
- прагнення людини до досягнення свого максимального рівня;
-високий рівень домагань;
-здатність мобілізувати наявні в даний момент професійні
можливості, сконцентруватися на цілі, здатність до відновлення
після великих психологічних витрат,
-прагнення до збереження та примноження своїх досягнень.
досягнень
 Акмеологія – це …. вища
математика людинознавства.
О.О.Бодальов

етапи та рівні професіональної діяльності і

зрілості особистості

оволодіння самоактуалізація
професією в професії

педагогічна педагогічна
майстерність творчість
 «Акме» психического здоровья

Здоровье - это отсутствие болезни.

Болезнь - это специфическая
«сущность», имеющая свою причину,
течение и исход.
 Основа нездоровья –
действие стресса
«Стресс» (англ. stress — давление, напряжение)
обширный круг состояний человека,
возникающих в ответ
на разнообразные
экстремальные воздействия (стрессоры)»

«Стресс есть неспецифический ответ организма

на любое предъявленное ему требование»
Г. Селье
 Стресс как реакция индивида

Первая фаза: Вторая фаза: Третья фаза:

тревоги сбалансированного
(мобилизация расходования фаза истощения,
защитных сил адаптационных влекущая
организма, резервов структурные
повышающая организма, фаза изменения
его устойчивость) стабилизации

[Image Info] www.wizdata,co,kr Note to customers : This image has been licensed to be used within this PowerPoint template only. You may not extract the image for any other use.
Проявления стресса

ощущение потери контроля над собой

недостаточно организованная деятельность

вялость, апатия, повышенная утомляемость

расстройства сна; раздражительность,

снижение настроения

повышенный аппетит, увеличившееся

количество выпиваемого алкоголя

увеличившееся потребление
психоактивных средств

неблагополучное физическое состояние

 Психически здоровая личность
наделена зрелостью обладает
и достигла определенного уровня цельным
раскрытия своего потенциала мировоззрением
имеет широкие способна к теплым, сердечным
границы Я; межличностным отношениям
демонстрирует эмоциональную
стабильность и самопринятие
демонстрирует реалистическое
принятие и опыт
демонстрирует способность
к самопознанию
и чувство юмора
Психически здоровая личность
 Портрет здоровой личности
центрированность более эффективное
на проблеме восприятие реальности

независимость
принятие себя,
других и природы

автономия;
свежесть восприятия непосредственность,
простота и естественность

потребность в уединении
 Портрет здоровой личности
«вершинные» креативность,
или мистические способность к
переживания творчеству

общественный
интерес

глубокие предпочтение
межличностные философского и
отношения доброжелательного
юмора
 Портрет здоровой личности

Здоровье тождественно
личностной зрелости
Г. Олпорт
 Андрагогіка
(від грец. άνήρ (άνδρος) — дорослий чоловік і грец.
αγωγη —вести)

людина (у її
цілісності на етапі
дорослість
життєдіяльності) освіта

освіта дорослих
безперервна освіта
андрагог
Андрагогічна модель навчання

свідоме прагнення людини до

самореалізації

самостійності самоуправління
 дорослі учні
1
повинні знаходитись у навчальному
середовищі, для якого характерні
фізичний комфорт, взаємодовіра, повага,
взаємодопомога, свобода самовираження і
можливість висловлювати власну точку
зору
 дорослі учні
2 відчувають потребу в
навчанні

з’ясовують мету навчання і

сприймають її як свою
власну
 дорослі учні
беруть на себе частину відповідальності
3 за планування і організацію
навчального процесу

беруть участь у навчальному процесі,

використовуючи власний досвід;
відчувають просування до наміченої
мети.
Інтеграція знань про освіту

Шляхи

и й
т и о в
р и н
и –
и е нь т ”
ш л е и а м ію ни е
з о ж ік ив
р я
о г де
Ро п д г зв ап л ве
і
л го Ро н уко ние
с а ед
а
о
д е д зо в
а
п бр
о
–“
–
 Інтеграція знань про освіту

“Ми розглянули напрями досліджень про

вплив форм суспільної свідомості, сфер
суспільного життя на систему освіти.

Але цілком правомірно поставити

питання і в зворотному порядку – як
впливає освіта на економіку, на соціальну
сферу, на культуру, на науку, мистецтво
тощо”.

О.М. Новиков
 Інтеграція знань про освіту

“Предметна галузь всього комплексу наук

про освіту значно ширше, ніж тільки
педагогіка. І ця широка предметна галузь
потребує чіткого свого позначення, назви.
Можна назвати її «педагогічні науки».
Але це не зовсім точно – предметна галузь
ширше. Точніше буде, напевно, «Теорія
освіти». Або, наприклад,«едукологія» -
цей термін вже використовується зрідка в
російській літературі”.
О.М. Новиков
 Розвиток едукології

«Образованиеведение» формується
як наука, що розкриває спрямованість
еволюції інституту освіти в бік набуття
ним функції важливого
цивілізаційного механізму розвитку,
що відповідає за випереджальний
розвиток якостей людини, якостей
суспільного інтелекту і якості самих
систем освіти у суспільстві
О. І. Субетто
 Розвиток освітології в Україні

« Справді, зв'язок значення і позначуваного в

понятті «освіта» встановлений у процесі точного
розкриття місця даної категорії в системі
категоріальних понять: природа, суспільство,
людина, культура, діяльність, її біогенетична та
соціокультурна, стихійна та цілеспрямована
детермінація. Це дає теоретичну базу для розвитку
філософії освіти, філософської освітології,
загального освітознавства. Освітознавство має
посісти належне місце в системі наук, що вивчають
людину, культуру, суспільство».
В. І. Луговий
Розвиток освітології в Україні
 Розвиток освітології в Україні

Поєднання двох понять «освіта» й

«логос» для окреслення назви нового
наукового напряму інтегрованого
дослідження сфери освіти відображало
концептуальне положення щодо
забезпечення цілісності у наукових
дослідженнях феномену сучасної освіти.
NB! Російські філософи-ідеалісти (В.Ф. Ерн,
П.А. Флоренський) вживали термін «логос»
у значенні «цілісного» й «органічного»
знання,
знання яке характеризується рівновагою розуму
та серця, аналізу та інтуїції.
 Концептуальні положення
освітології як наукового напряму
інтегрованого дослідження сфери освіти
(автор: С.О.Сисоєва)

1
Інтегровану сутність освіти в умовах
динамічності, неоднозначності і нелінійності
сучасного суспільного розвитку неможливо
відобразити однією галуззю
наукового знання або окремою
освітньою парадигмою, спрямованою на
реалізацію власних парадигмальних домінант
 Концептуальні положення
освітології як наукового напряму
інтегрованого дослідження сфери освіти
(автор: С.О.Сисоєва)

1
Поняття “освіта” набуває
науково-категоріального
статусу і розглядається як
категорія всезагальна
 Концептуальні положення
освітології як наукового напряму
інтегрованого дослідження сфери освіти
(автор: С.О.Сисоєва)

1 Освітологія як науковий
феномен найбільш повно відображає
всі знання, що відносяться до освіти

Термін «освітологія» ліквідує

плутанину між власне освітою та
знанням про освіту
незалежно від того, за допомогою яких
наук воно отримане
 Концептуальні положення
освітології як наукового напряму
інтегрованого дослідження сфери освіти
(автор: С.О.Сисоєва)

3
Складність й соціальний
характер освіти дозволяє
віднести сферу освіти до
складних соціальних систем.
систем
 Концептуальні положення
освітології як наукового напряму
інтегрованого дослідження сфери освіти

Сферу освіти, як відкриту,

нелінійну, неврівноважену
й складну, слід віднести до
синергетичних систем
 Концептуальні положення
освітології як наукового напряму
інтегрованого дослідження сфери освіти

міждисциплінарний 6 Освітологічні
характер дослідження
завжди
мультидисциплінарний м носять:
характер

трансдисциплінарний т
характер
 Концептуальні положення
освітології як наукового напряму
інтегрованого дослідження сфери освіти
Предметом дослідження освітології
є сфера освіти, експлікація якої
9 здійснюється через:

категорію систем освіти

категорію освіти у сучасному
інформаційному суспільстві
категорію неперервної освіти,
окремої людини і суспільства в
цілому

категорію розвитку