Причини порушень академічної доброчесності

Сфера вищої освіти представляє унікальну модель суспільства. Від

якості освіти та наявності демократичних академічних відносин залежить
успішність системних змін у сучасному «суспільстві знань», визнання
дипломів українських університетів у світовому масштабі,
конкурентоспроможність випускників. Крім того, дотримання принципів
академічної доброчесності слугує потужним інструментом гарантування
досконалості освіти та закладає основу для активного громадянського
суспільства. «Академічна доброчесність охоплює багатогранну концепцію,
яка окреслює соціальну угоду між академічною спільнотою та її складовими
– студентами, викладачами та адміністрацією. Вона ґрунтується на цінностях,
які студенти приносять до університету, сприяє їхньому зростанню всередині
закладу та виходить за межі вихід у світ широкий» [1, с. 219].

Етичний аспект вищої освіти привернув увагу як на національному, так і

на наднаціональному рівнях, що призвело до дискусій щодо академічної
доброчесності. Цей акцент на етиці є очевидним у прийнятті Бухарестської
декларації про етичні цінності та принципи вищої освіти в європейському
регіоні. Цей важливий документ не лише окреслює ключові тенденції
розвитку вищої освіти в європейському регіоні, але й встановлює етичні
принципи, які мають керувати цими процесами. У розділі «Цінності та
принципи» декларації наголошується на таких важливих цінностях, як
чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і підзвітність, а
також на ключових принципах, включаючи автономію, академічну свободу та
відповідальність. Цей комплексний підхід до освіти висвітлюється в
Бухарестській декларації про етичні цінності та принципи вищої освіти в
європейському регіоні (2004) [3].

Для сприяння та забезпечення академічної доброчесності консорціум із

дванадцяти європейських вищих навчальних закладів і науково-дослідних
установ створив Європейську мережу академічної доброчесності (ENAI).
Через схему стратегічного партнерства Erasmus + ENAI Platform ця мережа
прагне створити платформу для обміну результатами досліджень, надання
методичних рекомендацій та організації конференцій і семінарів для
сприяння культурі чесної інтелектуальної праці. Крім того, сприяють такі
міжнародні проекти, як Проект «Зміцнення академічної доброчесності в
Україні» (SAIUP), польсько-український проект «Інноваційний університет і
лідерство» та «Програма розвитку лідерського потенціалу українських
університетів» (2016-2019 рр.). до впровадження політики академічної
доброчесності.

Діяльність SAIUP, реалізована за сприяння Американської ради з

міжнародної освіти та Посольства США в Україні (2016-2020), має чітку
мету: культивувати свіжу академічну культуру, побудовану на принципах
чесності, справжнього навчання, справедливості, довіра та взаємна повага
між усіма учасниками академічної сфери. Не менш важливим для створення
атмосфери академічної чесності є ідея виховання лідерів, які володіють
здатністю надихати, мотивувати та ефективно втілювати комплексні
ініціативи, спрямовані на сприяння повазі студентів до прав інтелектуальної
власності та сприяння чесним партнерствам у сфері освіти.

За підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства науки,

проект «Інноваційний університет і лідерство» між Польщею та Україною
спрямований на виховання академічних лідерів, які мають мотивацію та
ресурси для інтеграції академічної культури, інноваційних освітніх підходів,
та управлінських технологій в українських вищих навчальних закладах. Ця
ініціатива узгоджується з Програмою розвитку лідерського потенціалу
українських університетів (2016-2019), яка спільно виконується Британською
Радою в Україні та Інститутом вищої освіти НАН України за підтримки
Міністерство освіти і науки України.

У рамках «Програми розвитку лідерського потенціалу університетів

України» (2016-2019 рр.) три українські університети, а саме Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Чернігівський
національний технологічний університет та Вінницький національний
технічний університет, зосередилися на тема сприяння академічній
доброчесності. Пріоритетними для цих університетів є реалізація стратегій
забезпечення академічної доброчесності, таких як розвиток доброчесності в
науці та освіті, формування культури академічної доброчесності в
студентському середовищі та реалізація стратегії академічної доброчесності
університету. Той факт, що ці університети взяли участь у обговоренні та
отримали схвалення документів, які регулюють взаємовідносини між усіма
учасниками освітнього процесу, а також створення спеціальних структур,
відповідальних за дотримання принципів академічної доброчесності,
підкреслює важливість і актуальність впровадження академічної
доброчесності. доброчесність як загальновизнаний етичний стандарт.

У зв’язку з обмеженою доступністю вичерпних статистичних даних

щодо впровадження принципів академічної доброчесності в університетах, а
також включення академічної доброчесності до законодавчої бази через Закон
України «Про вищу освіту» у 2014 році, виникла необхідність оцінити
існуючі практики сприяння академічній доброчесності в українських вищих
навчальних закладах. Для вирішення цієї потреби Інститут освітньої
аналітики за дорученням Міністерства освіти і культури України у 2016 році
провів дослідження для оцінки поточного стану справ. У дослідженні
використовувався контент-аналіз для оцінки змісту та структури Кодексів
честі студентів та Етичних кодексів викладачів, які впроваджені в
українських вищих навчальних закладах. Всього в рамках цього дослідження
було проаналізовано 27 кодексів честі.

Після проведення дослідження виявилося, що майже половина

документів (загалом 13), визначених як Кодекси честі, розроблені спеціально
для студентської спільноти. Ці Кодекси честі – це переважно стислі брошури
або списки, які служать нагадуваннями або заявами, які читаються під час
процесу ініціації для студентів. З іншого боку, існують також комплексні
Кодекси честі, які поширюються на всіх учасників освітнього процесу. Ці
повноцінні документи охоплюють різні аспекти, такі як зобов’язання, основні
порушення, розділи, в яких викладаються санкції за порушення, а також
спеціальну частину, присвячену особам, відповідальним за винесення
вердиктів про порушення (часто це окрема організація, відома як Комітет
честі, чиї принципи також викладені в кодексі) [2].

Отже, результати дослідження факторів, що впливають на ставлення

студентів до академічної доброчесності, стануть основою для розробки
комплексного набору стратегій, спрямованих на дотримання принципів
академічної доброчесності у ВНТУ. Деякі з цих заходів будуть викладені у
підсумковому розділі звіту.

Підсумовуючи результати опитування про причини та ставлення

студентів до порушень академічної доброчесності, разом із коментарями,
наданими до кожного запитання, ми дійшли таких висновків: у системі
цінностей студентів вищої освіти знання не розглядаються як вирішальний
фактор для досягнення професійного успіху. Це підкреслює важливість
створення мотиваційного та ціннісного аспекту культури академічної
доброчесності, а також сприяння розумінню того, що результати освіти
мають включати як професійні, так і соціальні компетенції, набуті чесними та
послідовними зусиллями. Щоб вирішити цю проблему, одним із потенційних
рішень є створення середовища, яке сприятиме тісній співпраці з
роботодавцями.

Залучення до діяльності із зовнішніми стейкхолдерами має вирішальне

значення для того, щоб здобувачі вищої освіти зрозуміли, що володіння
якісними професійними знаннями є не лише запорукою працевлаштування, а
й основою для досягнення успіху в житті. Дослідження організації та
проведення оцінювань та іспитів показують, що студенти мають частково
недостатню готовність самостійно керувати своєю роботою. Для вирішення
цього необхідно зменшити аудиторне навантаження, збільшити обсяг
матеріалу для самостійного вивчення, сприяти навчанню впродовж життя. Ці
заходи сприятимуть розвитку самостійних пізнавальних здібностей учнів. Ще
одна актуальна проблема у ВНЗ – це необхідність перегляду кількості, змісту
та формату письмових робіт. Оновлення навчальної програми з метою
зосередження уваги на набутті навичок академічного письма є важливим для
запобігання порушенням академічної доброчесності. Крім того, існує
критична потреба посилити зусилля щодо систематичної перевірки
письмових робіт студентів на наявність плагіату. Ключову роль у вирішенні
цих завдань відіграють науково-педагогічні працівники.

Викладачі повинні не тільки визнавати та дотримуватися принципів

академічної чесності, але й відігравати певну роль у прищепленні цих
цінностей студентам університетів. З нашої точки зору, актуальною
проблемою в системі вищої освіти є необхідність озброїти викладачів
необхідними навичками для підвищення їхнього досвіду у впровадженні
сучасних методів навчання. Це сприятиме активному навчанню серед
студентів і покращить їх розуміння етичних освітніх підходів.

Список використаної літератури:

1. Академічна чесність як основа сталого розвитку

університетів. URL: https:// www.univer.kharkov.ua/images/redactor/
news/2016-09-07/chesnist_osnova_rozvitk_ Univers.pdf (дата звернення:
12.01. 2024).
2. .Ткаченко В., Кожекіна Л.Ю. Досвід застосування методу
контент-аналізу до дослідження практик академічної доброчесності в
українських ВНЗ. Освітня аналітика України. 2017. Вип. 1. С. 55–69.
3. The Bucharest Declaration concerning Ethical Values and
Principles for Higher Education in the Europe Region. URL:
https://www.tandfonline.com/ doi/abs/10.1080/03797720500083922?
journalCo de=chee20 (дата звернення: 12.01. 2024).