ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ

ЗАКЛАД «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

ПЕРСОНАЛОМ»
Придунайська філія
Кафедра суспільно-наукових дисциплін

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5

з дисципліни: «Академічні студії»

Виконала студентка групи

Ф241-9-23-Б1М
Дімова Наталя
Викладач: Байрамова О. В.
 Зміст
Вступ………………………………………………………………………3
1.Сутність і структура академічної культури..………………….4
2.Формування академічної культури.………………………………....6
3.Досвід упровадження академічного письма та культури у США й Великій
Британії..…………………………8
4.Особливості академічної культури українських здобувачів вищої освіти...
…………………………10
5.Технології та інструменти, які сприяють реалізації академічної
доброчесності у закладах вищої освіти...…………………………11
Висновок………………………………………………………………………….12
Джерела…………………………………………………………………………..13
 Вступ
Академічна культура є важливою складовою сучасного освітнього
простору та визначається комплексом цінностей, норм і етичних принципів,
які формують академічну спільноту. Цей аспект визначає ефективність
функціонування освітніх інститутів та розвиток суспільства. Формування
академічної культури – це процес, що передбачає усвідомлення цінностей,
розвиток наукових навичок і вивчення етичних стандартів. Цей процес має
важливе значення для студентів, вчителів та всієї академічної спільноти.
Нарешті, врахування технологій та інструментів, які сприяють
реалізації академічної доброчесності у закладах вищої освіти, відкриває
можливості для подальшого розвитку академічної сфери. Збагачення
академічної культури сприяє не лише освітньому процесу, а й формуванню
високопрофесійних фахівців, здатних вносити вагомий внесок у науковий та
соціокультурний прогрес.
1.Сутність і структура академічної культури.
Академічна культура - одна з найважливіших складових вищої школи
як соціального інституту. Академічна культура являє собою сукупність
моделей поведінки, які здобуваються в академічному просторі в процесі
адаптації до зовнішнього соціокультурного середовища, внутрішньої
інтеграції та розділяються більшістю представників академічного
середовища. Розрізняють два аспекти академічної культури: -
Формальний (визначається законами, статутами,
нормативно-правовими акти та ін.); -
Неформальний (визначається традиціями, звичками, стереотипами,
неформальними практиками та ін.). [1]
Структурні елементи академічного письма:
- академічна грамотність – знання законів і правил для оформлення
власної думки в академічний (науковий) текст
- інформаційна грамотність – право на доступ до інформації; вміння
знаходити/застосовувати інформацію, критичне використання усіх джерел
інформації
- культурна (міжкультурна) грамотність – система базових знань про
цінності, необхідні для орієнтації в сучасному світі.[2]
Сутність академічної культури Лексему академічна культура фахівці
характеризують як культуру університету та культуру співробітників
університету. Національний глосарій подає таку характеристику поняття
«академічний» стосується освіти, навчання, викладання, досліджень. У
тлумачних словниках подано і такі визначення: навчальний (стосується
вищих навчальних закладів); теоретичний; дотримується традицій, канонів;
високохудожній; почесний; кращий.
Aкадемічна культура не може бути перенесена чи запозичена. Як
правило, вона вистраждана ціною спроб і помилок, ціною постійної
комунікації та саморефлексії університетської спільноти над собою і своїм
проектом. Вона не є раз і назавжди сформованою і сталою, а потребує
постійного оновлення і підживлення. Упізнавана академічна культура є не
лише візитною карткою, а й відчутною конкурентною перевагою
університету.
Узагальнення досвіду міжнародних, європейських організацій,
національного досвіду дає підстави характеризувати академічну культуру
дослідника як інтегративне утворення особистості, яке складається з
аксіологічного, мотиваційно-етичного, наративно- цифрового,
мовнокомунікативного, праксеологічного, поведінковоінтерактивного
компонентів, кожний з яких характеризується певним змістовим
наповненням і проявляється в культурі розумової праці, етичній культурі,
культурі академічного читання і письма, академічної комунікації,
академічній інформатиці, академічному менеджменті та ін. Аксіологічний,
мотиваційно-етичний компоненти академічної культури охоплюють
морально-етичні цінності професії (професійний обов’язок, соціальна
відповідальність, академічна честь, повага до іншої людини), етичні
принципи дослідника у здійсненні академічної комунікації на суб’єкт-
суб’єктній, гуманістичній основі. [3]
2.Формування академічної культури.
Формування академічної культури дослідника в умовах
культурноосвітнього простору університету окреслюємо як складний,
багатовимірний, поетапний процес якісних змін психологічної сфери
особистості, що відбувається з урахуванням основних положень теорії
діяльності, міжкультурної комунікації; ідеї гуманістичної, акмеологічної
парадигми; концепції неперервної педагогічної освіти, кар’єрної концепції
освіти, загальнодидактичних і специфічних принципів, і розглядаємо у
лінгвокультурологічному, когнітивному, креативнотехнологічному аспектах.
Культурно-освітній простір університету в українському освітньому
просторі у контексті трансформаційних тенденцій, пов’язаних з
євроінтеграційною векторністю, постала важлива проблема якості
ефективності підготовки фахівців в університетах. В основу діяльності
університетів на всіх етапах історичного поступу було покладено пріоритети
фундаментальної освіти, поваги до людини, культуровідповідності,
національні і полікультурні цінності, інтелектуальний, духовний, творчий
розвиток особистості.
У сучасних соціокультурних умовах до критеріїв оцінки результатів
діяльності університетів додають спроможність вищого навчального закладу
підготувати фахівців, здатних оперативно реагувати на мінливий ринок праці
і пристосовуватися до змінних умов економічного простору. Актуалізується і
питання щодо формування академічної культури майбутніх педагогів-
дослідників.
Університет – це багатогалузевий або галузевий вищий навчальний
заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями
вищої освіти, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові
дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту
інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів,
сприяє поширенню наукових знань та провадить культурнопросвітницьку
діяльність.
Університет постає як «одна з ключових соціальних інституцій, агент
змін, каталізатор розвитку, ініціатор та головний творець швидкого
майбутнього та позначених ним реалій. Університету, властиві такі
специфічні ознаки: акцент на проведення фундаментальних досліджень;
підготовка фахівців для наукоємних виробництв; більш високий рівень
фундаментальної підготовки; перехід до реалізації міждисциплінарних знань;
активне використання в навчальному процесі результатів і технологій
наукового пошуку; орієнтація на підготовку викладацьких кадрів для
системи вищої освіти, особливо у галузі гуманітарних, природничих наук.
 Основною метою діяльності класичних університетів є підготовка
майбутнього фахівця (педагога-дослідника) як людини культури, котрій
властиві такі риси, як гуманістичність, адекватна національно свідома та
інтернаціонально-толерантна позиція, інтелектуальність,
конкурентоспроможність, професіоналізм. У сучасних соціокультурних
умовах до критеріїв оцінки результатів діяльності університетів додають
конструювання нових моделей його функціонування в національній освітній
системі, принципи культуровідповідності, екологізму, самопозиціювання,
гомеостатизму, спроможність підготувати фахівців, здатних оперативно
реагувати на мінливий ринок праці.[3]
 3.Досвід упровадження академічного письма та культури у США й Великій
Британії
В університетах США доброчесна поведінка вже давно є нормою, що
перетворилася на традицію.Метою дотримання правил АД є створення
сприятливої атмосфери для навчання та рівних можливостей для отримання
якісної освіти. Стандартами поведінки академічної спільноти в
університетах США є Кодекси честі. У кожному з вишів існують подібні
документи. Вони містять не лише перелік етичних норм, яких повинна
дотримуватись академічна спільнота, але й санкції за порушення цих норм та
механізми впливу на тих учасників освітнього процесу, які вдаються до
різних форм нечесної поведінки.
В США основними інституційними засобами у сфері АД є:
Writing Centеr (Центр письма) – структурні підрозділи ЗВО, які вчать
студентів писати наукові роботи.Д
Office of Faculty Professional Development або Department of professional
excellence (Офіс професійного розвитку викладачів або Відділ професійної
майстерності) – структурні підрозділи, які працюють над підвищенням
кваліфікації викладачів.
Court of Honor (Суд честі) – суд доброчесності для студентів та
викладачів Запорукою доброчесної поведінки є висока мотивація студента:
навчання студента безпосередньо пов’язане з його майбутнім
працевлаштуванням; висока плата за навчання або одержання певних грантів
на навчання стимулюють студента до отримання більш якісної освіти;
студент самостійно формує індивідуальний план свого навчання, що
фактично унеможливлює вивчення тих дисциплін, які йому не цікаві.
Навички, які дає американська освіта:
1. Правильне розуміння тексту та написання зручних для
розуміння текстів. Одна думка – одне речення, один аргумент – один абзац. В
першому реченні аргумент наводиться, в решті – підкріплюється.
2. Презентація. Виступ з промовою на будь-яку тему перед будь-
якою аудиторією.
3. Швидке друкування на комп’ютері.
4. Абсолютне табу на плагіат та списування.
5. Вміння дебатувати. Логіка та повага до опонента.[4]
Упровадження академічного письма та культури у Великій
Британії відзначається багатовимірним досвідом, спрямованим на розвиток
якісної освіти та глибокого розуміння студентами наукового підходу. Цей
процес базується на впровадженні низки інноваційних педагогічних підходів
та активного взаємодії викладачів із студентською громадою.
 Акцент на академічному письмі в британській вищій освіті
зосереджений на розвитку навичок критичного аналізу та самостійного
дослідження. В університетських програмах регулярно впроваджуються
курси, спрямовані на вдосконалення структури есе, наукового мовлення та
обробки інформації. Також важливим елементом є відповідальність студентів
за власний навчальний процес та розуміння етичних стандартів у науковій
сфері.
Культура академічного письма в Великій Британії підтримується також
науковими конференціями, семінарами та іншими заходами, які сприяють
обміну досвідом між викладачами та студентами. Одним із важливих
аспектів є розвиток креативного підходу до написання, що відображається у
роботі студентів із різних дисциплін.
У цілому, досвід упровадження академічного письма та культури
у Великій Британії підкреслює важливість розвитку критичного мислення,
аналітичних та комунікативних навичок серед студентів для підготовки їх до
високоякісної академічної діяльності та подальшого наукового розвитку.
4.Особливості академічної культури українських здобувачів вищої освіти.
Виклад основного матеріалу. Питання вивчення та розвитку
академічної культури в закладах вищої освіти України привертають
прискіпливу увагу дослідників, освітян, урядовців з початку ХХІ ст., що
пояснюється важливістю знань в сучасному світі, з одного боку, та підривом
цінностей диплому як якісного показника отриманих знань – з іншого.
Основи освітнього процесу, що стали орієнтиром для університетів
сучасності, було закладено у 2004 р. Бухарестською Декларацією з етичних
цінностей та принципів вищої освіти у Європейському регіоні. Декларація
закликає заклади вищої освіти дотримуватись у своїй діяльності чітких
цінностей і принципів, серед яких: - академічний дух, культура та спільнота -
академічна доброчесність у процесах викладання і навчання - демократичне й
етичне врядування та управління - дослідження на основі академічної
доброчесності та соціальної відповідальності.
Основні правила функціонування
закладів вищої освіти у нашій країні регулюються Законом України «Про
вищу освіту»,який, власне, і став поштовхом для реформування освітньої
системи України. Згідно із Законом, питаннями академічної культури
опікується Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, місією
якого є стати каталізатором позитивних змін у вищій освіті та формування
культури її якості. Академічна культура вивчається практиками та
дослідниками у різних контекстах: як синтез академічного етосу та
організаційної культури; сукупність моделей поведінки, які здобуваються в
академічному просторі, сукупність способів і методів діяльності
університетської громади тощо. І хоча одностайного поняття «академічна
культура» у науковій та освітянській спільноті не вироблено, її ціль та місія
щодо закладів вищої освіти чітко прописані у Бухарестській декларації:
«академічна культура будь-якого закладу вищої освіти покликана активно й
неперервно підтримувати (шляхом заяв про наміри, інституційні хартії,
кодекси академічної поведінки) ті цінності, норми, дії, думки та передумови,
які створюють у інституційній спільноті високі ідеали.
Підґрунтя цих ідеалів
складають повага та гідність людини, її фізична та психічна недоторканість,
навчання протягом життя, розвиток знань та удосконалення їхньої якості,
доступність освіти, участь у громадських діях, активна громадянська позиція
та відсутність дискримінації. Зрозуміло, що академічна культура не може
виникнути в освітній інституції ні за один день, ні за декілька місяців, ні
внаслідок декількох засідань чи прийнятих наказів.Потрібно наголосити, що
академічна культура безпосередньо пов’язана з академічною доброчесністю
й академічною етикою, які становлять підґрунтя для розвитку якісної освіти.
Основоположні цінності академічної доброчесності, що є орієнтирами для
реалізації державної політики у галузі вищої освіти, прописано у Кодексі
академічної доброчесності НАЗЯВО, прийнятому 2019 р. [5]
5.Технології та інструменти, які сприяють реалізації академічної
доброчесності у закладах вищої освіти.
Тенденції розвитку академічної чесності:
1. Посилення позитивного впливу академічної чесності на суспільну
думку про академічну спільноту.
2. Системне вдосконалення технологій, програмного забезпечення
внявлення проявів академічної нечесності в освітньому процесі, зокрема в
освітніх результатах.
3. Поширення принципів академічної чесності на широкий академічний
загал завдяки процесам інтернаціоналізації науки;
4. Створення регулятивних та координаційних органів у закладах
вищої освіти; проникнення ідей академічної чесності на всі рівні освіти
упродовж життя.
5. Проникнення ідей академічної чесності на всі рівні освіти
упродовж життя.
6. Зростання значущості академічної чесності для особистості
студента та академічної спільноти в цілому.
7. Суворе дотримання основних етичних принципів в
пауковому пошуку, зорієнтованість академічної чесності за межі освітнього
процесу в університеті на професійне та особисте життя людини.
Загалом, визначені тенденції дають розуміння важливості формування
цінностей академічної доброчесності у здобувачів вищої освіти та
дотримання їх усіма учасниками освітнього процесу. Науковці М. Дурман та
О. Дурман зазначають, що «неетична поведінка, у тому числі пов'язана з
плагіатом, поширена серед молоді і супроводжується орієнтацією на
академічні та соціально-професійні успіхи.
Значною мірою молоді люди сприймають життя як
сходи, по яких треба підніматися, і дотримуються принципів: мета
виправдовує засоби та досягнення успіху будь-якою ціною. У такому
контексті обман як форма «вибору ярлика» є навіть «раціональною»
стратегією, що веде до успіху. При такому підході освіта все частіше
розглядається як «товар». Молодь бачить менше навчання у закладах вищої
освіти як самоціль, як період навчання та розвитку особистості, а в більшості
використовують як спосіб досягнення високого соціального статусу. Більш
того, все частіше вважається, що знання, здобуті в університетах, мають
низьку цінність через їх відносно невеликий зв'язок із майбутньою
професійною роботою та практикою. Такий підхід, у якому бракує поваги до
академічних знань, безперечно, сприяє плагіату, особливо через списування
чужих робіт або взагалі присвоєння собі чужих досліджень та результатів. [6]
 Висновок

Академічна культура, як важливий елемент вищої освіти, визначається

комплексом цінностей, норм та етичних принципів, які визначають
академічну спільноту. Процес формування цієї культури є складним та
тривалим, вимагаючи усвідомлення академічних цінностей та розвитку
науково-дослідницьких навичок. Досвід країн із розвинутою системою вищої
освіти підтверджує важливість впровадження академічного письма та
культури для досягнення високих стандартів навчання.
Особливості академічної культури українських здобувачів
вищої освіти відображають місцеві традиції та особливості освітньої
системи. Розгляд технологій та інструментів, спрямованих на реалізацію
академічної доброчесності, відкриває нові можливості для підвищення якості
навчання та розвитку академічного середовища.
Загалом, академічна культура є визначальним чинником,
що впливає на розвиток освіти та внесення вкладу в суспільний прогрес.
Врахування цих аспектів сприяє створенню сприятливого середовища для
навчання та підготовки висококваліфікованих фахівців.
 Джерела

1. Академічна культура українського студентства: основні чинники

формування та розвитку URL:
https://surgery-four.pdmu.edu.ua/storage/common/docs/R1vyfIum4hNfJntUrILfR6
KRh1FhLdBWxXuD6Amv.pdf (дата звернення (05.12.2023)
2. Основи академічної культури URL: http://kk.nau.edu.ua/article/910 (дата
звернення (05.12.2023)
3. Академічна культура дослідника: європейський та національний контексти
URL:https://jmm.sspu.edu.ua/images/2021/kursi_vse/ACR_course/pocibnik/
Researcher_Academic_Culture_EURDOC__02a61.pdf (дата звернення
(05.12.2023)
4. Основи академічної доброчесності. Інтелектуальна власність та об'єкти
авторського права в освіті та науці
URL:https://elearning.sumdu.edu.ua/free_content/lectured:40e485aecd9c375448e4
927947e5c4c5e43d113c/20200327102201/712828/index.html#p1 (дата
звернення (05.12.2023)
5. АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ URL:
https://elib.nakkkim.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5011/Visnyk_2023_2-28-
35.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення (05.12.2023)
6. Реалізація принципів академічної доброчесності як дієвий інструмент
забезпечення якості вищої освіти URL:
https://www.researchgate.net/publication/366236908_Realizacia_principiv_akade
micnoi_dobrocesnosti_ak_dievij_instrument_zabezpecenna_akosti_visoi_osviti
(дата звернення (05.12.2023)