Завдання 1.

Складіть блок-схему, що відбиває основні категорії

педагогіки вищої школи зі змістовним визначенням кожної категорії та
взаємозв’язком.

Основні категорії педагогіки вищої школи

Методологічні Процесуальні Суттєві категорії

категорії

Педагогічна теорія - система Самовиховання - мета, завдання і зміст виховання,

науково-педагогічних знань, яка
цілеспрямована, систематична професіограма спеціаліста
описує і пояснює елементи
(вчителя), діяльність (викладача і
реальної педагогічної діяльності у діяльність щодо власного студента), диференційований та
ВНЗ
самовдосконалення. індивідуальний підходи,
Педагогічна концепція — система прогнозування наслідків
критичних поглядів на реальну Перевиховання - педагогічного впливу, планування
вузівську дійсність і відповідного індивідуальна цілеспрямована навчальної роботи, форми і
пошуку та пропозиції нових робота над усуненням недоліків методи й засоби виховання і
конструктивних ідей. у студентів. навчання, педагогічні технології
навчання і виховання, управління
Педагогічна ідея — це новий навчально-виховним процесом,
напрям думки, твердження або самостійна робота студентів,
розгорнута модель, що відображає науково-дослідна діяльність
ті чи інші стосунки або зв'язки у студентів, гуманізація і
вузівській дійсності. гуманітаризація вищого
Педагогічна закономірність - навчального закладу.
об'єктивно повторювана
послідовність явищ.
Принципи - це система вимог і
положень педагогіки, дотримання
яких забезпечує продуктивність
навчально-виховного процесу .
Завдання 2. Виділіть 10 пріорітетних стратегій, які, на ваш погляд
можуть суттєво підвищити конкурентноспроможність української вищої
освіти.
1.Приведення законодавства про вищу освіту щодо доступу до вищої
освіти у відповідність до вимог Конституції України та врегулювати реформу
прийому до закладів вищої освіти за результатами зовнішнього незалежного
оцінювання.
2. Створення системи забезпечення якості вищої освіти, яка
відповідатиме рекомендаціям і стандартам європейського простору вищої
освіти, враховуватиме кращі світові практики та виступатиме головною
технологією досягнення відповідності освітньої системи вимогам і потребам
суспільства та особистості.
3. Інтеграція вищої освіти і науки, яка має досягатися шляхом
підвищення частки та якості дослідницької та інноваційної діяльності у
закладах вищої освіти, а також підвищення актуальності змісту вищої освіти
та рівня дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти.
4. Удосконалити структуру системи вищої освіти, суть якої полягає у
структурній розбудові вищої освіти України відповідно до Міжнародної
стандартної класифікації освіти.
5. Модернізація та професіоналізація управління вищою освітою
шляхом вирішення проблеми дебюрократизації системи управління,
приведення діяльності МОН України у відповідність до Конституції України
та суттєвої реорганізації роботи освітнього міністерства.
6. Інтеграція у світовий освітній і науковий простір. Це має забезпечити
реальне входження національної системи вищої освіти в світовий освітній і
науковий простір шляхом її інтернаціоналізації, досягнення належного рівня
відкритості та прозорості та інституціонального вдосконалення.
7. Підняття вимог до якості знань вступників, визначення пріоритетних
галузей знань, механізму формування держзамовлення на підготовку
спеціалістів, зміни концепції забезпечення якості вищої освіти, створення
умов для формування освітньо-наукових кластерів, в яких фундаментальна
наука має підтримуватися прикладними дослідженнями.
8. Залучення до процесу навчання провідних вчених та викладачів
закладів вищої освіти, підвищення соціального статусу науково-педагогічних
і наукових працівників, забезпечення здорової і справедливої конкуренції на
ринку освітніх послуг, перехід від системи держзамовлення до сучасних
методів державного фінансування, концентрація фінансових ресурсів
держави у провідних університетських центрах, стимулювання інтеграції
університетів і наукових установ, забезпечення академічної та фінансової
автономії закладів вищої освіти, заохочення приватного інвестування у сферу
вищої освіти і наукових досліджень тощо.
9. Підвищення рівня академічної мобільності.
10. Забезпечити неухильне дотримання Закону в питаннях ліцензування
і акредитації.
Завдання 3. Що, на ваш погляд, українська система освіти повинна
запозичити й творчо адаптувати: а) з американської; б) британської; в)
французької; г) німецької системи вищої освіти?
а)Якщо говорити про американську систему вищої освіти, то вона
ґрунтується на понятті «кредит» - це своєрідна одиниця науково-практичної
підготовки студента. Завдяки системі кредитів, в американських ВНЗ можна
самостійно регулювати власне академічне навантаження. Було б чудово,
якиби в Україні спробували запозичити таку систему й адптували до своїх
ВНЗ. Університет дає мінімум кредитів, які студент повинен здати за
семестр, щоб цей семестр йому був зарахований. Зазвичай це 15 кредитів.
Якщо студент відчуває, що може вчитися інтенсивніше, він може збільшити
собі число кредитів за семестр. Для отримання ступеня бакалавра потрібно
отримати 120 кредитів, це відповідає навантаженню в 15 кредитів на семестр,
8 навчальних семестрів, тобто 4 роки навчання. Якщо студент бере більше 15
кредитів на семестр, відповідно він може отримати ступінь бакалавра
швидше, наприклад, за 3 роки.
 б)У британській системі вищої освіти 70% навчання припадає на
самопідготовку. В Україні ти ідеш на лекцію, і там отримуєш посилання на
необхідні матеріали, з якими потім ознайомлюєшся. У Великій Британії ти
повинен ознайомитися із необхідними джерелами перед лекцією, щоб не
просто слухати матеріал від викладача, а брати участь у повноцінному
обговоренні основних питань та ідей. Це набагато продуктивніший підхід.
Під час такого навчання кожен студент самостійно формує себе як
майбутнього професіонала, розкриває свій потенціал, а також вчиться
дисципліні та самоконтролю.
Також у вищих навчальних закладах Великої Британії кожен студент
отримує велику підтримку від своїх однокурсників та викладачів. Тобто,
якщо ти не можеш зрозуміти певний матеріал – варто попросити про
допомогу. Кожен університет зацікавлений у тому, щоб виростити зі своїх
студентів кваліфікованих спеціалістів.
в)Україна у Франції могла б запозичити трирівневий цикл вищої
освіти.
Перший розрахований на два роки та завершується іспитом на
одержання диплома про загальну (DEUG) або науково-технічну (DEUST)
освіту. Багато хто зупиняються саме на цьому щаблі, оскільки такий
документ дає можливість знайти непогану роботу.
Другий цикл складається із двох-трьох років навчання. По закінченні
першого року видається диплом ліценціата (licence), другий закінчується
одержанням диплома магістра (maîtrise), третiй одержанням диплома мастера
(master).
Протягом третього циклу поглиблено вивчається обрана спеціальність,
вона супроводжується самостійною науковою працею, тему якої претенденти
зобов'язані сформулювати до вступу. При успішному закінченні цього етапу
видається диплом про спеціальну вищу (DESS) або поглиблену освіту (DEA).
г) Україна з Німецької системи вищої освіти могла б запозичити такі
аспекти: після зарахування студент сам складає план своєї роботи на час
навчання, самостійно планує своє академічне життя. Самостійно обирає
дисципліни, які буде вивчати, спеціальність, яку буде вивчати, за якою буде
здаватися іспит, строк навчання, професорів і семінари. Він сам визначає,
яким іспитом закінчить своє навчання: або буде здавати державний іспит, або
вийде на захист магістерської роботи (диплома). Потім він може сам змінити
цей план.
Усі 8 (12 або 13) семестрів навчання студента в університеті
розподіляються на два періоди: початкове навчання й основне навчання.
Від вибору кількості спеціальностей залежить термін навчання в
університеті. На кожну спеціальність, зазвичай, приділяється 4 семестри.
Якщо студент обрав три спеціальності - навчання триває протягом 12-14
семестрів. Переводу з курсу на курс під контролем декана немає, тривалість
навчання залежить від можливості переходу з одного університету в іншій.