Тема 9.

Модульні технології як відкриті системи навчання (2

год.).

1. Особливості модульних технологій.

Модульна технологія організації навчання дає змогу використовувати її
і на очній, і на заочній формах навчання, зокрема під час такої новітньої
форми навчання, як дистанційне навчання; планування на її основі
організації навчально-виховного процесу за умов кредитно-модульної
системи підготовки фахівців, що зумовлено входженням системи освіти
України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового
простору шляхом впровадження в систему вищої освіти України основних
ідей Болонського процесу. Головна мета модульного навчання - зміна
організаційних основ педагогічного процесу у вищій школі, яка забезпечує
суттєву його демократизацію, створює умови для реальної зміни ролі і місця
студента, перетворює його з об'єкта на суб'єкт процесу навчання, надає
педагогічному процесу необхідної гнучкості для того, щоб реалізувати
принцип індивідуалізації навчання. Модульно-розвивальний процес -
найпрогресивніша форма, спосіб реалізації процесів соціалізації особистості,
які передбачають оволодіння певною системою знань, норм і цінностей.
Проблема структурування змісту навчальних дисциплін за принципом
модульности набуває актуальності та необхідності саме в умовах сучасної
освіти, коли Україна підписала Болонську конвенцію, згідно з якою процес
навчання у вищих навчальних закладах плануватимуть на основі кредитно-
модульної технології організації навчання. Впровадження кредитно-
модульної технології навчання передбачає реорганізацію традиційної схеми
"навчальний семестр - навчальний рік, навчальний курс", раціональний поділ
навчального матеріалу дисципліни на модулі й перевірку якості засвоєння
теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, використання
ширшої шкали оцінювання знань, вирішальний вплив суми балів, одержаних
протягом семестру, на підсумкову оцінку. В основі кредитно-модульної
технології навчання - модульна система організації навчання. Саме тому
необхідно більше уваги звернути на характеристику поняття модульності.
Суть модульного навчання полягає в тому, що студент більш самостійно або
повністю самостійно може працювати із запропонованою йому
індивідуальною навчальною програмою, яка містить цільовий план дій, банк
інформації і методичне керівництво з досягнення висунутих дидактичних
цілей. Функції педагога можуть коливатися від інформаційно-контролюючої
до консультативно-координуючої.
Система модульного навчання передбачає і достроковий звіт з
навчальних модулів, що забезпечує звільнення від іспиту з предмета
наприкінці навчального року і вивільнення часу студентів, який вони можуть
використати у власних цілях. Модульне навчання - пакет науково
адаптованих програм для індивідуального навчання, що оптимізує на
практиці академічні та особистісні досягнення студента з певним рівнем
попередньої підготовки. Воно здійснюється за окремими функціонально-
автономними вузлами, відображеними у змісті, організаційних формах і
методах, тобто за модулями, призначення яких - розв'язати конкретне коло
психолого-педагогічних завдань. Взаємодія педагога і студента в
навчальному процесі здійснюється на принципово новій основі: модулі
забезпечують усвідомлене самостійне досягнення тими, хто навчається,
певного рівня попередньої підготовленості. Успішність модульного навчання
залежить від дотримання паритетних взаємин між педагогом та студентами.
Модульне навчання сприяє комплексному аналізу та розв'язанню таких
завдань:
 створення змісту навчання, здатного гнучко реагувати на
конкретні умови навчання, потреби практики;

 ■ стимулювання самостійності та відповідальності студентів;

  ■ реалізація творчого потенціалу педагога, звільнення його від
рутинних обов'язків;

 ■ забезпечення індивідуалізації навчання щодо темпу, рівня

допомоги та диференціації змісту навчання;

 ■ здійснення якісного процесу навчання, у результаті якого

досконало володіють знаннями, уміннями та навичками всі
студенти або переважна більшість.

КМСОНП передбачає дотримання таких принципів (Я. Болюбаш):

1) принцип порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в

досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, що
забезпечують йому академічну мобільність, державне і міжнародне
визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання ним
індивідуального навчального плану;
2) принцип предметності, що передбачає декомпозицію змісту освіти й
навчання на єдині та відносно самостійні за навчальним
навантаженням студентів частки, які забезпечують:
а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання)
заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають
розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в
умовах кредитно- модульної організації навчального процесу;
б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумулювання)
заданої для конкретної дисципліни кількості кредитів, що
передбачають виконання необхідних видів діяльності за програмою
вивчення навчальної дисципліни;
3) принцип модульності, що визначає підхід до організації оволодіння
студентом змістовими модулями і виявляється через специфічну для
модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-
виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча
пізнавальна діяльність студента;
4) принцип методичного консультування, який полягає в науковому та
інформаційному забезпеченні діяльності учасників освітнього проекту;
5) принцип організаційної динамічності, що передбачає забезпечення
можливості змінити зміст навчання з урахуванням динаміки
соціального замовлення і потреб ринку праці;
6) принцип гнучкості та партнерства, який полягає в такій побудові
системи освіти, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та
 професійної підготовки відповідали індивідуальним можливостям і
потребам студента;
7) принцип пріоритетності змістової й організаційної самостійності та
зворотного зв'язку, який передбачає створення умов організації
навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної
пізнавальної діяльності студентів;
8) принцип науковості та прогностичності, що полягає в побудові
(встановленні) стійких зв'язків змісту освіти з науковими
дослідженнями;
9) принцип технологічності та інноваційності, який передбачає
використання ефективних педагогічних та інформаційних технологій,
що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню
в єдиний інформаційний і освітній простір;
10) принцип усвідомленої перспективи, що полягає в забезпеченні умов
для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної
підготовки, а також можливості їх успішного досягнення;
11) принцип діагностичності, який сприяє забезпеченню об'єктивного
оцінювання рівня досягнення та ефективності цілей освіти і професійної
підготовки.https://pidru4niki.com/12631113/pedagogika/printsip_modulnosti

2. Проєктування кредитно-модульної системи організації навчального

процесу.
Ядром змісту кредитно-модульно-компетентнісної моделі навчання є модуль,
який сприяє розвитку особистісних якостей і ключових компетентностей
особистості. Модуль – це відносно самостійна одиниця навчальної програми,
спрямована на формування певної професійної групи компетенцій [5, с. 4].
Технологія педагогічного проектування освітніх модулів передбачає три
основних етапи:
I. розробка специфікацій модулів;
II. розробка матеріалів для оцінювання знань за результатами вивчення
модуля;
III.розробка навчальних матеріалів модулів.
Матеріали – складові модуля, які в обов’язковому порядку включають
три компоненти: специфікація модуля, оцінні матеріали, навчальні матеріали.
1. Специфікація модуля.
Специфікація модуля містить його загальну характеристику, а саме:
назву модуля, цілі навчання, результати навчання, критерії оцінки
результатів,
рівні засвоєння, вимоги до об’єкта оцінки, вхідні вимоги, нормативну
тривалість навчання, пояснювальну записку.
Назва модуля. Назва повинна відображати призначення і зміст модуля.
Цілі навчання) В описі модуля зазначається сукупність професійних
завдань і функцій, які зможе здійснювати студент після закінчення вивчення
модуля. Цілі мають діяльнісно-орієнтовний характер і повинні фіксувати
заплановані зміни в способах діяльності студента.
Результати навчання) Визначається перелік умінь, які становлять
компетенцію(ції), котра пред’являється до оцінювання. Результати
показують,
що буде вміти робити студент після завершення навчання, яким стандартам
відповідатиме його діяльність або в яких умовах він зможе застосовувати
набуті уміння.
Критерії оцінювання результату) Рейтингова система оцінювання
якості навчальної роботи студентів у даному модулі.
Рейтинг з модуля – сума балів рейтинг-контролю поточної роботи і
проміжного рейтинг-контролю з окремого модуля.
Рейтинг з модуля – це інтегральна оцінка результатів усіх видів
навчальної діяльності студента з вивченого модуля, яка містить: вхідний
контроль; рейтинг-контроль поточної роботи; проміжний рейтинг-контроль;
підсумковий рейтинг-контроль; добір балів (додаткові завдання).
2. Оцінні матеріали.
Оцінні матеріали являють собою сукупність дидактичних вимірних
засобів для з’ясування рівня досягнення результатів навчання з усіх критеріїв
оцінки та еталони їх виконання. У процесі розробки оцінних матеріалів слід
звернути увагу на забезпечення валідності і надійності оцінки. Оцінка
кожного результату навчання в процедурі підсумкового контролю
проводиться окремо за відповідною бальною шкалою. Загальний
підсумковий
бал визначається як сума балів, одержаних за окремими результатами, на
підставі яких і виставляється оцінка. Дидактичні засоби оцінки
розробляються
на основі критеріїв оцінки результату і вимог до об’єкта оцінки специфікації
модуля.
У проведенні оцінювання, крім традиційних, використовуються і такі
методи, як метод проектів, портфоліо, метод експертної оцінки.
3. Навчальні матеріали.
Навчальні матеріали містять сукупність текстового матеріалу і
дидактичних засобів, необхідних для досягнення студентами результатів у
навчанні. Для забезпечення результату кожного етапу навчання зазвичай
розробляється одиниця навчального матеріалу – навчальний елемент, який
може містити рекомендації щодо можливості використання в процесі
навчання наявних навчальних матеріалів (підручників, довідників, наукових
видань тощо) із вказівкою необхідних посилань на джерела загалом або їхні
окремі фрагменти. Для реалізації в навчальному процесі зворотного зв’язку в
процесі розробки навчальних матеріалів потрібно включати в навчальний
елемент завдання поточного контролю із зразками їхнього виконання.
Важливу роль у реалізації кредитно-модульно-компетентнісної
методичної системи підготовки студентів до використання ІКТ відіграє вибір
методів навчання. Необхідно вибирати методи, які допомагають студентам
усвідомити, що знання – це не стільки самоціль, скільки необхідний засіб,
який забезпечує здатність людини грамотно вибудовувати свої розумові і
життєві стратегії, адаптуватися в соціумі, самореалізуватися як особистість
[4;
8].
Одним з основних елементів модульного навчання виступає система
модульно-рейтингового контролю й оцінки досягнень студентів.
Метою впровадження модульно-рейтингової системи є: підвищення
якості навчання за рахунок інтенсифікації навчального процесу, активізації
роботи студентів; здійснення систематичного контролю і рейтингової оцінки
якості засвоєння студентами модулів, необхідних для формування ІКТ
компетентності; реалізація таких педагогічних принципів, як науковість та
доступність, системність і послідовність, індивідуальний, диференційований,
особистісно орієнтований підхід.
3. Суть понять «модуль» і «кредит». Основні компоненти модульної
системи.
https://studentam.net.ua/content/view/7740/97/
4. Особливості технології модульного навчання.
https://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/nmc.kmn/polozhennya_ksonmp.pdf пункт 3