СУЧАСНИЙ СТАН ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ

СТУДЕНТІВ «УМІННЯ ВЧИТИСЯ» В УМОВАХ ЗМІШАНОГО

НАВЧАННЯ
Магістрант В.В. Атрошенко
Керівник - доц., канд. техн. наук І.Б. Учитель
Національна металургійна академія України, м. Дніпро

Серед ключових компетентностей, прийнятих Радою Європи, вміння

вчитися розглядається як основа неперервного навчання в контексті
особистого професійного і соціального життя. Тому провідним завданням
сучасної системи педагогічної освіти постає формування у студентів
компетентності самоосвіти як цілісного багатокомпонентного професійно-
значущого особистісного утворення.
Інноваційні технології сучасного виробництва, складні засоби праці
обумовлюють сучасні вимоги до змісту навчання: студентам необхідно
надавати не лише предметні знання «у готовому вигляді», а й навчати
методам самостійного творчого здобування нових знань.
Формування компетентності «уміння вчитися» тісно пов’язане з
розвитком у студента організаційних здібностей, самостійності та
пізнавальної самостійності, активності, мобільності, творчого підходу.
Складність означеного процесу визначається тим, що для формування
компетентності «уміння вчитися» викладач має забезпечити умови для
формування усіх складових компетентності (мотиваційного, змістового,
процесуального).
Формування кожного з компонентів компетентності потребує різних
педагогічних методів і технологій. Для того, щоб їх вибір був
оптимальним, викладач має бути компетентним не тільки у фаховій сфері,
а й у психології, педагогіці, дидактиці, але, перш за все, він повинен
досконало володіти матеріалом фахової дисципліни, лише за таких умов
він буде здатний оптимізувати процес розвитку як загальних, так і
професійних/ фахових/предметних компетенцій.
Сьогодення у формуванні загальної компетентності студентів
«уміння вчитися» є чимало проблемних аспектів, що пов’язане з
перебудовою освіти на засадах компетентнісно-орієнтованого підходу.
Аналіз практики вишів технічного профілю показав обмеженість
традиційних методик для формування професійних компетентностей
студентів. Така ситуація свідчить про протиріччя між запитами ринку
праці до фахівця технічної спеціальності, який повинен володіти
професійною мобільністю, здатністю до адаптації, компетентністю в
широкій предметній області та існуючою системою підготовки,
орієнтованою на отримання кваліфікації у вузькій предметній області [1].
Так, при оцінюванні загальної компетентності «уміння вчитися»
сьогодні враховуються тільки оцінки, тобто кількісні показники.
Оцінювання якісних показників ускладнюється тим, що в теорії до сих пір
не визначено чіткі критерії оцінювання рівня компетентності студентів
«уміння вчитися».
В межах когнітивної (традиційної) парадигми для розвитку
означених умінь викладач надавав студентам орієнтувальну основу
діяльності, знайомив з прийомами пізнавальної діяльності, організовував
самостійну роботу. При цьому обсяги самостійної роботи студентів у
навчальних програмах були значно менші, ніж сьогодні, вимоги викладачів
щодо автономності, самостійності студента були значно нижчі. Інформація
(знання) надавалися у готовій для користування формі. Основним
завданням студента було накопичення знань, а не їх здобування. Для
контролю знань використовувалися завдання, які перевіряли переважно
рівень запам’ятовування великих обсягів інформації, майже вся навчальна
інформація надавалася під час аудиторних занять.
В сучасних програмах навчальних дисциплін обсяг самостійної
роботи студентів дорівнює 50-60% часу, який відведено на вивчення
дисципліни. Такий розподіл видів навчальної роботи студентів демонструє
нову освітню ситуацію: самостійна навчальна діяльність студента стає
рівнозначною з аудиторними заняттями.
При змішаному навчанні визначальною умовою успішності стає
здатність студента працювати самостійно, організовувати, планувати
власну навчальну роботу, знаходити інформацію, працювати з нею,
виявляти недоліки власної роботи, коректувати її, доопрацьовувати,
виявляти творчій підхід.
Проте, більшість студентів не вміють навчатися самостійно, їм
складно виконувати завдання, що не мають чітких алгоритмів рішення.
Для виконання завдань вони постійно користуються гаджетами,
Інтернетом, що призводить до набутої несамостійності, безпорадності.
В умовах змішаного навчання значно ускладнилася робота
викладача: дефіцит часу, відсутність якісного методичного супроводу,
який би задовольнив потребу викладачів у методиках роботи з новими
інструментами і засобами навчання, необхідність на ходу адаптувати
програми до нової форми навчання, адаптувати засоби контролю знань.
Неготовність викладачів ефективно використовувати ресурси
дистанційного навчання, великі витрати часу на самонавчання, яке
відбувалося декілька місяців поспіль паралельно із навчальним процесом,
призвели до перенавантаження викладачів. Багато часу витрачалося на
організацію, проведення, консультування, розроблення нових
антиплагіатних завдань, перевірка завдань, відправлення їх на
доопрацювання, індивідуальні консультації, пояснення, які забирають
набагато більше часу викладача, що призводить до стресу, зорової
перенапруги, і негативно позначається на стані здоров’я викладачів.
Аналіз методик викладання технічних дисциплін, що
використовувалися викладачами у період весіннього карантину, показав
неготовність методичної бази для ефективної організації нової форми -
змішаного навчання.
 Зміст навчальних планів, робочих програм та методик знаходиться в
стадії перебудови (переходу) на компетентнісних засадах. В програмах
дисциплін результати освіти переформульовані у нових термінах, але
цього недостатньо. Мають принципово змінюватися технології і методи
навчання, оскільки формування компетенцій потребує інших, нових
підходів до підготовки фахівців. Особливо це стосується методик
організації змішаного навчання.
Крім того, в організації змішаного навчання були і суб’єктивні
причини: не всі студенти мали необхідні гаджети для зв’язку, доступ до
недорогого та якісного Інтернету, особливо ті, хто був вимушений
повернутися додому в сільську місцевість.
Формування компетентності студентів «уміння вчитися»
досліджувалося науковцями в різних аспектах: теоретичні й прикладні
питання реалізації компетентнісного підходу в освіті України; поняття
«компетентність», «компетенції», «ключові компетенції» розкрито в
працях вітчизняних вчених (Т. О. Гончар, О. А. Дубасенюк, О. Я. Савченко
та ін.) і зарубіжних дослідників (Magdalena Goetz, Agata Baj,
А.В.Хуторской, І.А. Зімняя, Ю.Г. Кубліцкая, О.В. Часникова та ін.);
формування уміння вчитися у учнів/студентів: зарубіжні вчені (О.І.
Атлягузова, В.А. Антохіна, В. Н. Зінов’єва, Н.П. Нічіпорєнко) та
вітчизняні вчені (Л. С. Ващенко, Н. В. Гишка, Т. Г. Крамаренко, Л. Т.
Ніколенко, О. Я. Савченко та ін.). Водночас, питання науково-
методичного супроводу формування загальної компетентності студентів
«уміння вчитися» у процесі вивчення фахових дисциплін є недостатньо
розробленими.

Висновки:
1. Компетентність викладачів в умінні вчитися є головною передумовою
ефективного формування її у студентів. Навчити інших вчитися, виявляти
ініціативу у самонавчанні, здобувати знання в умовах, коли кардинально
змінюються технології навчання, може тільки той, хто сам компетентний у
здобуванні знань, хто безперервно самонавчається.
2. Аналіз практики вишів показав, що в умовах пандемії кризові ознаки
традиційної освіти стали очевидними, при цьому недосконала система
освіти повільно, але змінюється, вимушено поступивши тимчасово місце
дистанційній та змішаній формам навчання. У практиці формування
компетентності студентів «уміння вчитися» виявлено існування протиріч:
між вимогами сучасного виробництва щодо безперервного навчання
фахівців та недостатнім рівнем умінь студентів самостійно вчитися; між
необхідністю реалізувати компетентнісно-орієнтовану модель освіти та
недостатньо розробленою методичною базою формування загальних
компетентностей студентів; між необхідністю організації змішаного
навчання в умовах пандемії та неготовністю більшості студентів до його
самоорганізації. Розв’язання виявлених протиріч сприятиме підвищенню
якості підготовки фахівців металургійної галузі відповідно до сучасних
вимог ринку праці.

Посилання

1. Атлягузова Елена Ивановна Формирование базовых компетенций

студентов технического профиля: на примере изучения курса "Основы
систем автоматизированного проектирования"автореф ди канд. дис. ...канд.
пед. наук, специальность 13.00.08 - теория и методика профессионального
образования 2011 https://www.dissercat.com/content/formirovanie-bazovykh-
kompetentsii-studentov-tekhnicheskogo-profilya.
2. Рекомендації МОН України щодо впровадження змішаного навчання у
закладах фахової передвищої та вищої освіти URL:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/rekomendacij-shodo-vprovadzhennya-
zmishanogo-navchannya-u-zakladah-fahovoyi-peredvishoyi-ta-vishoyi-osviti