Алгебра 8 Клас Повна

Розробка динамічного інтерактивного онлайн-посібника для вивчення
алгебри у 8 класі
Положення про бакалаврські роботи

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРІ У БАЗОВІЙ
ШКОЛІ.....................................................................................................................6
1.1. Загальний аналіз процесу вивчення шкільного курсу “Алгебра”...............6
1.2 Особливості вивчення алгебри у 8 класі.......................................................13
1.3. Вивчення математики в умовах цифровізації..............................................26
Висновки до розділу 1..........................................................................................28
ШКОЛІ...................................................................................................................30
2.1 Особливості вивчення алгебри у 8 класі за підручником «Алгебра 8 клас»
Мерзляк О. Г .........................................................................................................30
2.2 Систематизація матеріалів для методичної підтримки вчителя при
викладанні курсу алгебри у 8 класі.....................................................................41
2.3 Систематизація матеріалів для мотивації школярів при вивченні курсу
алгебри у 8 класі....................................................................................................48
РОЗДІЛ 3 ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-СЕРЕВИЩА GEOGEBRA ДЛЯ
МЕТОДИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВИКЛАДАННЯ АЛГЕБРІ У 8 КЛАСІ...........61
3.1 Розробка завдань до теми Раціональні вирази.............................................61
3.2 . Розробка завдань до теми Квадратні корені. Дійсні числа.......................73
3.3. Розробка завдань до теми Квадратні рівняння............................................92
ВИСНОВКИ.........................................................................................................100
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................103
ДОДАТКИ............................................................................................................106
ВСТУП
Навчання розв'язання різних рівнянь є однією з фундаментальних цілей

шкільного курсу алгебри, яка пов'язується з формуванням обчислювальних
та формально-оперативних умінь, що дозволяють оперувати ними під час
вирішення як математичних завдань, так і задач у суміжних наукових
дисциплінах. Традиційно навчання розв'язання рівнянь у шкільному курсі
алгебри спирається на вивчення алгоритму побудови ланцюжка тотожних
перетворень чисельно-літерних виразів та зведення їх до найпростіших
випадків.
На жаль, у середній школі щодо цієї теми використання комп'ютера та
ІКТ практично не передбачено. Це пов'язано в першу чергу з стилем
викладання алгебри в школі, що історично склався. Проте ставлення
професійних математиків, методистів і шкільних вчителів математики до
використання комп'ютера під час уроків алгебри поступово змінюється у
зв'язку з бурхливим розвитком інформаційних технологій і внаслідок цього
появою нових освітніх можливостей. Вони серйозно замислюються над
роллю комп'ютера щодо нового матеріалу. Це і слова залуженого вчителя
Росії В.І. Рижика: «... Величезне значення у розвиток найважливішого
параметра математичного мислення — просторового мислення — має
динамічна картина, що виникає на дисплеї. Якщо математику можна вважати
наукою експериментальної або використовує комп'ютерне
експериментування як таке. Цілком природно впроваджувати його в арсенал
дидактичних засобів. Комп'ютер багаторазово збільшує можливості та роль
математичного експерименту» [5].
Природно, що таку думку поділяють далеко ще не всі учасники
освітнього процесу. Тому ми, не вступаючи в заочну дискусійну суперечку із
противниками використання комп'ютера та ІКТ на уроках математики,
звернемося лише до оцінювання освітньої значущості їх застосування при
навчанні розв'язання рівнянь.
Метою даного дослідження є розробка динамічного інтерактивного
онлайн-посібника для вивчення алгебри у 8 класі
Обєктом дослідження є вивчення алгебри у 8 класі
Предметом дослідження є інтерактивний онлайн-посібник
Завданнями дослідження є:
Структурно робота складається з вступу, двох розділів, висновків,
списку літератури, додатків.
ШКОЛІ
1.1. Загальний аналіз процесу вивчення шкільного курсу “Алгебра”
Удосконалення традиційних методичних засад вивчення

загальноосвітніх предметів пов'язане з орієнтацією школи на
загальнокультурні цілі. Мета нового підходу до освіти - формування творчої
особистості школяра, який вміє генерувати ідеї, самостійно ставити та
розв'язувати різноманітні завдання. Здійснити його за допомогою
традиційних засобів стає неможливим.
Основою методології вирішення проблем сучасного освіти є результати
та висновки низки досліджень теоретичних засад навчання, спрямованого на
розвиток учнів. У реалізації ідей такого навчання істотна роль належить
удосконаленню математичного освіти, яка завжди була одним із головних
компонентів загальноосвітньої підготовки учнів. У зв'язку з цим, у шкільній
практиці вивчення математики виникає необхідність доцільної організації
процесів навчання, пізнання, засвоєння, розвитку мислення, оптимального
поєднання їх між собою та ефективного управління цими процесами. Один із
напрямків успішного вирішення цих педагогічних проблем пов'язаний із
наданням навчальній діяльності дослідницького сприйняття. У процесі цієї
діяльності учні не тільки знайомляться з елементами наукових методів
набуття знань, засвоюють доступні їм елементи цих методів, оволодівають
умінням самостійно набувати нові знання, але й свідомо засвоюють ці
знання.
Досвід роботи школи, дослідження педагогів, психологів свідчити про
важливу роль такого підходу у навчанні математики. В умовах
інформатизації навчання (впровадження нових інформаційних технологій
навчання як сучасної педагогічної технології) питання заохочення учнів до
дослідницької діяльності привертають увагу вчених, методистів та учителів.
Поняття нових інформаційних технологій навчання (НІТН) виникло у зв'язку
з процесом інформатизації суспільства, що базується на розвитку засобів
обчислювальної техніки.
У реалізації ідей діяльнісного підходу важлива роль відводиться
різноманітним методам проблемного навчання ( євристичний , частично-
пошуковий, дослідницький). Природною формою організації навчального
процесу стає "навчальне дослідження". Навчальне дослідження виступає і як
метод, і як форма реалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Така
організація навчально-пізнавальної діяльності характеризується тим, що учні
знайомляться з елементами наукових методів набуття знань, і засвоюючи
доступні їм елементи цих методів, оволодівають умінням самостійно
набувати нових знань, планувати пошук та відкривати нові закономірності.
Наукові поняття – це узагальнені знання про істотні ознаки предметів та
явищ. Утворення зрозуміти спирається на уявлення про ці предмети і є
результатом роботи мислення. У навчальному процесі уявлення формуються
на підставі ознайомлення з окремими явищами на основі утворення окремих
уявлень і наступного їх узагальнення. У загальному уявленні зібрані лише ті
риси, які є характерними для всіх явищ цього типу. Однак загальні уявлення
носять емпіричний , інтуїтивний характер - це відображення зовнішніх ознак
предметів, явищ, процесів.
Відповідно до прийнятої концепції профільного навчання [11, с. 26],
основними цілями такого навчання є такі:
забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів програми
повного загального освіти;
створити умови для суттєвої диференціації змісту навчання
старшокласників із широкими та гнуткими можливостями побудови
школярами індивідуальних освітніх програм;
сприяти встановленню рівного доступу до повноцінного освіти різним
категоріям учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних схильностей та
потреб;
розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між
загальним та професійним освітою, більш ефективно підготувати
випускників школи до освоення програм вищого професійного освіти;
Таким чином, головною метою профільного навчання є забезпечення
загальнодоступності для учнів здобуття повноцінного освіти відповідно до їх
індивідуальних схильностей та потреб, забезпечення професійної орієнтації
та самовизначення учнів, встановлення наступності між загальним та
професійним освітою.
Реалізація головної мети передбачає вирішення наступних завдань:
виявлення на більш ранніх щаблях навчання здібностей учнів до тих чи
інших видів діяльності та його розвиток, а в разі потреби - переорієнтацію
школяра з одного профілю на Інший;
забезпечення реалізації інтересів, здібностей учнів, можливості
подальшого професійного освіти, гарантії працевлаштування у вібраній сфері
діяльності;
розвиток творчої самостійності, формування системи уявлень,
ціннісних орієнтації, дослідницьких умінь та навичок, що забезпечують
випускнику школи можливість жити, трудитися та продовжувати професійну
освіту як повноправний член суспільства [11, с. 103].
Постановка таких завдань профільного навчання призводить до
серйозних структурних змін освітнього середовища школи, які будуть
поділятися на дві основні групи: базові – визначальні загальнокультурний
компонент освіти та профільні – що формують даний профіль навчання.
Математика при профільному навчанні входитиме як у базову, так і в
групу предметів. При цьому співвідношення як обсягу, так і змісту
математики в цих групах для кожного профілю по-різному. А, отже, при
збігу цілей вивчення математики, будуть різними завдання.
Слід зазначити, що з'ясування цілей навчання математики у школі
присвячено дуже багато праць та дисертаційних досліджень. Однією з
найзмістовніших є докторська дисертація В.А.Гусєва [6]. У своєму
дослідженні автор запропонував виділити три блоки цілей навчання
математики. Перший блок цілей навчання математики пов'язаний з
виконанням вимоги отримання всіма учнями основ математичних знань,
умінь і навичок, які є базовою складовою особистості кожного школяра, що
розвивається.
Інший блок цілей навчання математики пов'язані з формуванням
основних стрижневих якостей особистості, у формуванні яких навчання
математики займає значне місце (у разі, без навчання математики ці
стрижневі якості не розвиваються до потрібного ступеня).
До третього блоку цілей навчання математики віднесено завдання
спеціального характеру, що стосуються лише математичного освіти, тобто,
які можуть бути поставлені перед вивченням будь-якого іншого шкільного
предмета. Ці цілі можна сформулювати так:
- навчити учнів усного та письменного математичного мовлення,
особливо таким якостям вираження думки, як порядок, точність, ясність,
стислість, обґрунтованість;
- розвинути вміння та навички користування математичними
приладами та інструментами, включаючи використання комп'ютерних
технологій у навчанні математики;
- розвинути вміння будувати математичні моделі реальних явищ і
процесів, здійснювати математичні експерименти при розгляді додатків
математики;
- сформувати просторові уявлення;
- розвинути математичну інтуїцію та математичне воображення.
Вивчення Алгебри в основній школі спрямоване на досягнення таких
цілей:
у напрямі особистісного розвитку
 розвиток логічного та критичного мислення, культури мови,
здатності до розумового експерименту;
 формування в учнів інтелектуальної чесності та об'єктивності,
здатності до подолання розумових стереотипів, які мають повсякденний
досвід;
 виховання якостей особистості, які забезпечують соціальну
мобільність, здатність приймати самостійні рішення;
 формування якостей мислення, необхідні адаптації у сучасному
інформаційному суспільстві;
 Формування ціннісних відносин один до одного, вчителю, авторам
відкриттів та винаходів, результатам навчання.
 самостійність придбання нових знань та практичних умінь.
 розвиток інтересу до математичної творчості та математичних
здібностей;
у метапредметному напрямку:
 Опанування навичок самостійного набуття нових знань, організації
навчальної діяльності, постановки цілей, планування, самоконтролю та
оцінки результатів своєї діяльності, вміння передбачати можливі результати
своїх дій.
 Розуміння відмінностей між вихідними фактами та гіпотезами для їх
пояснення, теоретичними моделями та реальними об'єктами, оволодіння
універсальними навчальними діями на прикладах гіпотез для пояснення
відомих фактів та експериментальної перевірки висунутих гіпотез, розробки
теоретичних моделей процесів чи явищ.
 Формування умінь сприймати, переробляти та пред'являти
інформацію у словесній, образній, символічній формах, аналізувати та
переробляти отриману інформацію відповідно до поставлених завдань,
виділяти основний зміст прочитаного тексту, знаходити в ньому відповіді на
поставлені запитання та викладати його.
Математична освіта відіграє важливу роль як у практичній, так і у
духовній житті суспільства. Практична сторона математичного освіти
пов'язана з формуванням способів діяльності, духовна з інтелектуальним
розвитком людини, формуванням характеру та загальної культури.
Практична корисність математики обумовлена тим, що її предметом є
фундаментальні структури реального світу: просторові форми та кількісні
відносини — від найпростіших, засвоюваних у безпосередньому досвіді, до
досить складних, необхідних розвитку наукових та технологічних ідей. Без
конкретних математичних знань утруднено розуміння принципів устрою та
використання сучасної техніки, сприйняття та інтерпретація різноманітної
соціальної, економічної, політичної інформації, малоефективна повсякденна
практична діяльність. Кожній людині у своїй житті доводиться виконувати
досить складні розрахунки, знаходити в довідниках потрібні формули та
застосовувати їх, володіти практичними прийомами геометричних
вимірювань та побудов, читати інформацію, подану у вигляді таблиць,
діаграм, графіків, розуміти ймовірнісний характер випадкових подій,
складати нескладні алгоритми та ін.
Без базової математичної підготовки неможливо стати освіченим
сучасним людиною. У школі математика є опорним предметом вивчення
суміжних дисциплін. У післяшкільній житті реальною необхідністю в наші
дні є неперервна освіта, що потребує повноцінної базової загальноосвітньої
підготовки, в тому числі математичної. І, нарешті, дедалі більше
спеціальностей, де необхідний високий рівень освіти, пов'язаний з
безпосереднім застосуванням математики (економіка, бізнес, фінанси, фізика,
хімія, техніка, інформатика, біологія, психологія та ін.).
Отже, розширюється коло школярів, яким математика стає значним
предметом. Для життя в суспільстві важливим є формування математичного
стилю мислення, що виявляється у певних розумових навичках. У процесі
математичної діяльності до арсеналу прийомів та методів людського
мислення природним чином включаються індукція та дедукція, узагальнення
та конкретизація, аналіз та синтез, класифікація та систематизація,
абстрагування та аналогія.
Об'єкти математичних висновків та правила їх конструювання
розкривають механізм логічних побудов, виробляють уміння формулювати,
обґрунтовувати та доводити судження, тим самим розвивають логічне
мислення. Провідна роль належить математиці у формуванні алгоритмічного
мислення та вихованні умінь діяти за заданим алгоритмом та конструювати
нові. У ході вирішення завдань — основної навчальної діяльності на уроках
математики розвиваються творча та прикладна сторони мислення.
Навчання математики дає можливість розвивати в учнів точну,
економну та інформативну мову, вміння відбирати найбільш відповідні мовні
(зокрема символічні, графічні) засоби. Математична освіта робить свій
внесок у формування загальної культури людини. Необхідним компонентом
загальної культури у сучасному тлумаченні є спільне знайомство з методами
пізнання дійсності, представлення про предмет та метод математики, його
відмінність від методів природничих та гуманітарних наук, про особливості
застосування математики для вирішення наукових та прикладних завдань.
Вивчення математики сприяє естетичному вихованню людини,
розумінню краси та витонченості математичних міркувань, сприйняттю
геометричних форм, засвоєнню ідеї симетрії. Історія розвитку математичного
знання дає можливість поповнити запас історико-наукових знань школярів,
сформувати вони уявлення про математику як частини загальнолюдської
культури. Знайомство з основними історичними віхами виникнення та
розвитку математичної науки, з історією великих відкриттів, іменами людей,
які творили науку, має увійти до інтелектуального багажу кожної культурної
людини.
1.2 Особливості вивчення алгебри у 8 класі
Алгебра, 8 клас. Вивчення теми «Множини та операції з ними» на

початку курсу дозволяє в подальшому ефективно використовувати символіку
і понятійний апарат теорії множин. Так, під час вивчення тем «Рівносильні
рівняння», «Рівняння-наслідок», «Розвязування систем і сукупностей рівнянь
і нерівностей» широко використовують операції над множинами. Важливе
місце в цій темі займає поняття «взаємно однозначна відповідність між
елементами множин». Успішне засвоєння цього матеріалу закладає підґрунтя
для вивчення зрозуміти, у яких істотну роль відіграють відображення.
Принципово нові для учнів є властивості нескінченних множин, зокрема,
рівнопотужність множини та її власної підмножини, зліченність множин.
Під час вивчення теми «Раціональні вирази» формуються навички
тотожних перетворень раціональних виразів. Також у цій темі розглядаються
такі важливі поняття, як рівносильні рівняння, рівняння – наслідок цього,
рівняння з параметрами. Слід зазначити, що у програмі загальноосвітньої
школи ці відомості подаються побіжно; тоді як у класах з поглибленим
вивченням математики цьому навчальному матеріалу приділяється належна
увага як важливій складовій математичної освіти. Докладний розгляд
зрозуміти «рівносильні рівняння», «рівняння – наслідок даного» сприяє
виробленню в учнів навичок поважного ставлення до можливого розширення
або звуження 6 .
Рівняння з параметрами дають змогу сформувати в учнів поняття про
те, яким чином значення параметра впливає на множину розв'язків рівняння;
навички виокремлення та групування конкретних значень параметра або
проміжків його значень відповідно до того, до якого виду зводиться задане
рівняння при цих значеннях параметра. У цій темі продовжується знайомство
з графічними методами розв'язування рівнянь. Учні мають зрозуміти, що
графічні методи дають приближені результати та потребують перевірки.
Тому наголошується, що доцільність використання графічних методів
полягає не стільки в отриманні розв'язків рівняння, скільки в наочному
зображенні властивостей функцій і рівнянь, які дозволяють за графічними
зображеннями зробити висновок щодо їх застосування для розв'язування
рівнянь та нерівностей. У зв'язку з цим значна кількість вправ має бути
спрямована на вивчення графічних зображень рівнянь першого та іншого
ступенів, їх властивостей та використання цих властивостей для
розв'язування рівнянь.
Тема «Основи теорії подільності» є найскладнішою для вивчення у
восьмому класі, оскільки в учнів ще не сформовано потреби використання
відповідних знань для розв'язування завдань. Ця тема – одна з тих, де
найбільше виявляється здатність учнів до евристичного мислення, а отже, й
до вивчення математики на поглибленому рівні. Під час вивчення теми
відбувається знайомство з класичними ключовими поняттями теорії чисел
(формулюється і доводиться основна теорема арифметики, формується
поняття про розбиття множини натуральних чисел на класи еквівалентності
за заданим модулем, детально розглядаються поняття, пов'язані з простими
числами тощо), узагальнення і розширення знань з теорії подільності,
отриманих у попередніх класах, формування в учнів переконання в
практичній застосовності теорії чисел шляхом розширення математичного
світогляду, ознайомлення з історією теорії чисел, дослідженнями в цій галузі
(роботи П. Ферма, М. Мерсенна, історія досліджень простих чисел тощо) .
Підкріплення значущості зазначеного теоретичного матеріалу відбувається
шляхом його застосування до визначення подільності чисел (формулювання
та доведення ознак подільності) та розв'язування цілих раціональних рівнянь
(зокрема з використанням теореми Безу). Для підкріплення інтересу до
матеріалу необхідно використовувати історичні відомості щодо дослідження
проблем простих чисел, чисел - близнюків, досконалих чисел тощо.
Встановленню міжпредметних зв'язків сприяє розгляд таблиць простих
чисел, що може бути завданням для опрацювання на уроках інформатики.
Програмою передбачено вивчення теми «Нерівності» у восьмому класі,
тоді як у загальноосвітній школі ця тема розглядається у дев'ятому класі.
Такий підхід дозволяє під час вивчення властивостей квадратного кореня,
розв'язування рівнянь з модулем, побудови графіків функцій звернути увагу
учнів на необхідність враховувати безліч допустимих значень змінних, що
входять до рівнянь, а також відслідковувати перетворення, які можуть
вплинути на множину допустимих значень змінних ( розширити чи звузити
її) у ході розв'язування рівнянь. Зазначене дозволяє суттєво урізноманітнити
зміст завдань. Вивчення теми «Нерівності» багато в чому спирається на
апарат теорії множин, зокрема розв'язки записуються з використанням
символіки теорії множин. Тема “Квадратні корені. Дійсні числа» за обсягом
теоретичного матеріалу дещо розширює програму для загальноосвітніх
класів. Важливим тут є введення поняття ірраціонального числа.
Обґрунтовується необхідність розширення числової множини через показ
неможливості виконання нових операцій у межах тих числових множин, що
вивчені раніше.
При вивченні цієї теми доцільно розглянути приклади побудови
ірраціонального числа, довести зліченність множини раціональних чисел,
після чого на прикладі множини дійсних чисел ввести поняття незліченної
множини. Навчальний матеріал теми спрямований також на формування
навичок перетворення (спрощення) виразів, які містять квадратні корені.
Зміст теми «Квадратні рівняння» є досить традиційним: розглядаються
формули коренів квадратного рівняння, теорема Вієта, неповні квадратні
рівняння, біквадратні рівняння. Однак у класах з поглибленим вивченням
математики не можна обмежуватися виробленням лише навичок
алгоритмічного застосування зазначених теоретичних відомостей та формул.
Значну увагу треба приділяти зведенню рівнянь вищих степенів до
квадратних, біквадратних, неповних квадратних та лінійних рівнянь, де
провідними є методи заміни змінної та розкладання на множники.
При вивченні цієї теми з використанням чисельних прикладів та
широкого дидактичного матеріалу в учнів мають бути сформовані певні
дослідницькі навички та інтуїція, яка дозволяє побачити «вигідний» спосіб
розв'язування рівняння. Значне місце відводиться рівнянням з параметрами.
Календарне планування вивчення алгебри у 8 класі
№ Дата
Примі
урок прове Тема уроку Очікувані ре
тка
у дення
Повторення та систематизація навчального матеріалу ( 4 рік )
Лінійне рівняння. Ступінь.

1
Одночлен
Багаточлен. Формулі
2
скороченого множення
функції. Системи лінійних
3
рівнянь з двома змінними
Вхідна діагностична
4
контрольна робота
Раціональні вирази (24+7 рік)
Аналіз діагностичної
5 контрольної роботи. Раціональні Учень/учениця:
вирази. Раціональні дроби. наводити приклади:
6 Основна властивість раціонального виразу;
раціонального дробу раціонального дробу; ступінь
Основна властивість із цілим показником;
7
раціонального дробу розпізнає: цілі раціональні
Розв'язування завдань та вправ. вирази; дробові раціональні
8
Самостійна робота № 1 вирази;
Додавання і віднімання дробів з пояснює:
9
однаковими знаменниками · як виконати скорочення
Додавання і віднімання дробів з дробу; як звести дроб до
10
однаковими знаменниками нового знаменника; як звести
Додавання і віднімання дробів з дроби до спільного
11 різними знаменниками . знаменника;
Самостійна робота № 2 · що таке стандартний вигляд
Узагальнення та систематизація числа;
12
знань формулює:
13 Контрольна робота №1 · основну властивість дробу;
Аналіз контрольної роботи. властивості ступеня з цілим
14
Множення дробів. показником;
Множення дробів. Піднесення · правила: додавання,
15
дробу до ступеня віднімання, множення, ділення
Множення дробів. Піднесення дробів, піднесення дробу до
16
дробу до ступеня ступеня;
17 Ділення дробів · умову рівності дробу нулю;
Розв'язування завдань та вправ. · визначення: ступінь з
18
Самостійна робота №3 нульовим показником; ступінь
Тотожні перетворення з цілим від'ємним показником;
19
раціональних виразів описує властивості функції
20 Тотожні перетворення
раціональних виразів
21 Раціональні рівняння
Раціональні рівняння.
23
Самостійна робота №4
Узагальнення та систематизація
24
знань
25 Контрольна робота №2
Аналіз контрольної роботи.
26
Степінь із цілим показником
Властивості ступеня із цілим
27
показником
28
показником
29 показником. за її графіком;
Самостійна робота №5 розв'язує вправи, що

30 Стандартний вигляд числа
передбачають: скорочення
Функція , її графік і дробів; зведення дробів до
31
властивості спільного знаменника;
Функція , її графік і знаходження суми, різниці,
32 видобутку, частки дробів;
властивості.
тотожні перетворення
Узагальнення та систематизація раціональних виразів;
33 розв'язування рівнянь зі
знань
34 Контрольна робота №3 змінною у знаменнику дробу;
перетворення степенів з цілим
Урок корекції знань, умінь,
35
навичок
«Екологічна Формує в учнів соціальну активність, відповідальність та екологічну

безпека та свідомість, готовність брати участь у вирішенні питань збереження
довкілля та розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого
стале розвитку для майбутніх поколінь. Формує критичне мислення, вміння
розвиток» вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку
довкілля та людини.
Формує відповідального члена громади та суспільства, що розуміє
принципи та механізми функціонування суспільства. Формує вміння
Громадянськ працювати в колективі розвиває в учнів готовність до співпраці,
а толерантність щодо різноманітних способів діяльності та думок.
відповідальні Викликає в учнів якомога більше позитивних емоцій, виховання
сть порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості та
чесності. Формує толерантне ставлення до товаришів, незалежно від рівня
навчальних досягнень.
Становлення ученика як емоційно-стійкого члена суспільства, здатного
вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечну життєву
среду. Вироблення вміння розв'язувати завдання щодо безпеки та охорони
«Здоров'я та
здоров'я (текстові завдання, пов'язані зі средою дорожнього руху, рухом
безпека»
пішоходів та транспортних засобів, процентними обчисленнями та
графіками, що стосуються факторів ризику). Аналізує причини ДТП,
пов'язаних із перевищенням швидкості.
«Підприємли
Розвиває лідерські ініціативи, здатність успішно діяти в технологічній
вість і
швидкозмінній середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями
фінансова
практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень,
грамотніст
інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
ь»
Тема 2. КВАДРАТНІ КОРЕНІ. ДІЙСНІ ЧИСЛА ( 10+3 рік )
36 Аналіз контрольної роботи. Учень/учениця:
2
Функція y = x , її графік і наводити приклади:
властивості раціональних чисел;
ірраціональних чисел;
Арифметичний квадратний пояснює, що таке :

37
корінь раціональне число;
Арифметичний квадратний ірраціональне число; дійсне
38
корінь число;
формулює : означення
Множина. Підмножина. Числові арифметичного квадратного
множини. Раціональні числа. кореня з числа; властивості
39
Ірраціональні числа. Дійсні арифметичного квадратного
числа кореня;
Тотожність . характеризу є: властивості

40
Рівняння функцій , за їх
графіками;
Тотожність .
41 розв'язує вправи, що
Рівняння . Самостійна
передбачають: застосування
робота №7
поняття арифметичного
Властивості арифметичного
42 квадратного кореня для
квадратного кореня
обчислення значень виразів,
Властивості арифметичного
43 спрощення виразів,
квадратного кореня
розв'язування рівнянь,
Тотожні перетворення виразів,
44 порівняння значень виразів;
що містять квадратні корені
перетворення виразів із
Тотожні перетворення виразів,
45 застосуванням винесення
що містять квадратні корені
множника з-під знака кореня,
46 Тотожні перетворення виразів,
внесення множника під знак
що містять квадратні корені.
кореня, звільнення від
Функція , її графік і
властивості. Самостійна
робота № 8
Узагальнення та систематизація ірраціональності у знаменнику
47
знань дробу; побудову графіків
48 Контрольна робота №4 функцій ;
«Екологічна
безпека та Формує критичне мислення, вміння вирішувати проблеми, критично
стале оцінювати перспективи розвитку довкілля та людини.
розвиток»
Викликає в учнів якомога більше позитивних емоцій, виховання
Громадянська
порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості та
відповідальніс
чесності. Формує толерантне ставлення до товаришів, незалежно від рівня
ть
навчальних досягнень.
Становлення ученика як емоційно-стійкого члена суспільства, здатного
«Здоров'я та вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечну життєву
безпека» среду. Вироблення вміння розв'язувати завдання щодо безпеки та охорони
здоров'я
вість і Розв'язує практичні завдання щодо планування господарської діяльності
фінансова та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету,
грамотніст формування економного ставлення до природних ресурсів.
ь»
Тема 3. КВАДРАТНІ РІВНЯННЯ ( 16год )
Аналіз контрольної роботи. Учень/учениця:
49 Квадратні рівняння. Неповні наводити приклади:
квадратні рівняння квадратних рівнянь;
50 Квадратні рівняння. Неповні квадратних тричленів;
квадратні рівняння формулює:
Формула коренів квадратного · визначення квадратного
51
рівняння рівняння та квадратного
Формула коренів квадратного тричлена; кореня
52 рівняння. Самостійна робота квадратного рівняння;
№9 · теорему Вієта;
53 Теорема Вієта записує: формулу коренів
Квадратне рівняння як квадратного рівняння;
54 математична модель текстових формулу розкладання
та прикладних задач квадратного тричлена на
Квадратне рівняння як лінійні множники;
математична модель текстових складає квадратне рівняння за
55
та прикладних завдань умовою текстової задачі;
Самостійна робота № 10 розв'язує вправи, що
Узагальнення та систематизація передбачають: знаходження
56
знань коренів квадратних рівнянь;
57 Контрольна робота №5 розкладання квадратного
Аналіз контрольної роботи. тричлена на множники;
Квадратний тричлен. знаходження коренів рівнянь,
58
Розкладання квадратного що зводяться до квадратних;
тричлена на лінійні множники складання і розв'язування
Квадратний тричлен. квадратних рівнянь та зведених
59 Розкладання квадратного до них рівнянь як
тричлена на лінійні множники математичних моделей
Розв'язування рівнянь, які прикладних завдань
60
зводяться до квадратних
61 Розв'язування рівнянь, які
зводяться до квадратних.
Розв'язування задач за
62 допомогою дробових
раціональних рівнянь
Узагальнення та систематизація
63
знань
64 Контрольна робота №6
«Екологічна
безпека та Формує критичне мислення, вміння вирішувати проблеми, критично
стале оцінювати перспективи розвитку довкілля та людини.
розвиток»
Громадянська Виховує порядність, старанність, посидючість та чесність. Формує
відповідальніс толерантне ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних
ть досягнень.
«Здоров'я та Учень стає емоційно-стійким членом суспільства, здатний вести здоровий
безпека» спосіб життя і формувати навколо себе безпечну життєву среду.
Розв'язує сюжетні завдання на використання взаємозв'язків економічних
вість і
явищ; види та розрахунки податків, платежів; рух; продуктивність праці;
фінансова
вартість товару; сумісну роботу; суміші та сплави тощо
грамотність»
Повторення та систематизація навчального матеріалу ( 6 рік )
Аналіз контрольної роботи .
65
Раціональні вирази
66 Квадратні корені. Дійсні числа
Квадратні рівняння і раціональні
67
рівняння
68 Текстові та прикладні завдання
69 Підсумкова контрольна робота
Підсумкове повторення та
70 оцінювання навчальних
досягнень
Основні підручники:
Алгебра. 8 КЛАС. ПІДРУЧНИК ДЛЯ КЛАСІВ З ПОГЛИБЛЕНИМ
ВІВЧЕННЯМ МАТЕМАТИКИ автори: Мерзляк О. Г., Полонський В. Б., Якір
М. С., 201 Видавництво «Гімназія», оригінал-макет, 2016
Підручник повністю відповідає навчальній програмі з алгебри для 8
класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим
вивченням математики. Матеріал викладено на високому науково-
методічному рівні. Підручник містить великий та різноманітний
дидактичний матеріал. Всі завдання диференційовані за рівнем складності,
що дає вчителю можливість реалізувати індивідуальний підхід до учнів.
Рубрика «Дружно з комп'ютером» містить перелік завдань, які можна
виконувати за допомогою комп'ютера.
Алгебра: підручник для 8-го класу ЗНЗ
Автор: О. Мерзляк, В. Полонський, М. Якір

Видавництво: Харків, "Гімназія", 2021
Алгебра. 8 КЛ.ПІДРУЧНИК ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ.МЕРЗЛЯК.НОВА ПРОГРАМА. Мерзляк О. Г.,
Полонський В. Б., Якір М. С., 2016. Передбачено рівневу диференціацію,
додаткові матеріали, що сприяють формуванню в учнів пізнавального
інтересу до предмета. Рубрика «Дружно з комп'ютером» містить перелік
завдань, які можна виконувати за допомогою комп'ютера.
Алгебра 8 клас. Г.В. Бевз. Київ, Видавничий дім "Освіта", 2021
Автор: О. Істер
Видавництво: Київ, "Генеза", 2021
Автор: М. Прокопенко, Ю. Захарійченко, М. Кінащук
Видавництво: Харків, "Ранок", 2021
Автор: Н. Тарасенкова, І. Богатирьова, О. Коломієць, З. Сердюк

Видавництво: Київ, "Оріон", 2021
1.3. Вивчення математики в умовах цифровізації
У сучасному просторі діти живуть в умовах цифровізації,

користуються інтернетом і якщо не готуємо ГДЗ, то багатьма різними
програмами для швидкого пошуку відповідей. Тому перед учителями постає
складне завдання - у таких умовах ставити завдання так, щоб відповіді не
знаходилися відразу в інтернеті, завдання якісного характеру,
використовувати сучасні засоби для заохочення та формування інтересу до
вивчення Алгебри.
Особливу роль у формуванні математичних зрозуміти відіграє
організація дослідницької діяльності, що базується на проведенні
спостережень та комп'ютерних експериментів. У процесі навчального
дослідження учні самостійно роблять припущення (гіпотези) щодо
досліджуваних закономірностей, мають можливість їх експериментально
перевірити, ініціюється та спрямовується дослідницька діяльність учнів
спеціальною системою питань та навчальних завдань. їх використання
допомагає зосередити увагу на суті питання, що вивчається, сприяє усуненню
відвертаючих факторів, пов'язаних із громіздкими та важкими обчисленнями
проміжних результатів, побудовою графіків, веденням записів.
Використання засобів НІТ надає зовсім нові можливості при
проведенні навчального дослідження, яке включає не лише вирішення
проблем, а й їх постановку, осмислення, включення до системи знань,
накопичених учнем. Різниця між науковими дослідженнями та навчальними
полягає лише в тому, що в них вивчаються відповідно об'єктивно чи
суб'єктивно непізнані закономірності.
Таким чином ученик оволодіває процесом наукового пізнання, який
умовно можна поділити на чотири етапи (насправді вони взаємопов'язані):
1) постановка проблеми;
2) висунення гіпотез щодо вирішення проблеми;
3) підтвердження чи спростування гіпотез;
4) систематизація набутих знань.
При такому підході вчителеві надається можливість впливати на
характер почуттєвого сприйняття учнями навчального матеріалу І уникати
одноманітності та обмеженості практичного досвіду школярів. На основі
аналізу структури навчально-дослідницької діяльності нами виділено три
рівні навчального дослідження, які обумовлюють вибір методу навчання в
залежності від рівня сформованості дослідницьких вмінь та навичок учнів.
Перший рівень, що визначає евристичний метод навчання (умовно-
активний), передбачає проведення дослідження під керівництвом вчителя.
Перш ніж учням буде запропоновано матеріал, який необхідно вивчити і
засвоїти, вчитель за допомогою операційної середовища зможе більш
конкретно і якісно виконати постановку проблеми, яка має викликати
розумовий пошук.
Як правило, навчальному дослідженню, як і науковому, що передує
умовивід у вигляді гіпотези, за допомогою якої прогнозується, що повинно
відбутися при певних діях, і на цій основі формулюється мета і моделюється
хід дослідження. Учні на своїх комп'ютерах повторюють дослідження
одночасно з учителем або повністю самостійно згідно з планом, який
пропонується у спеціальних методичних вказівках до уроку. Інший рівень
( самостійний ) передбачає частично - пошуковий метод навчання, тобто
передбачає самостійне вирішення учнями проблем, які були поставлені
вчителем, або під його керівництвом.
При цьому з метою уточнення та осмислення проблемного завдання
учні мають можливість повторювати обчислювальні експерименти в
операційній середовищі. Таким чином, варіюючи умови експерименту, учні
самостійно (або під керівництвом вчителя), формулюють гіпотези щодо
досліджуваних закономірностей, а потім мають можливість їх
експериментально перевірити. Третій рівень (дослідницький) передбачає
дослідницький метод навчання, тобто самостійну постановку та вирішення
проблем учащимися.
Висновки до розділу 1
В наш час повсюдне застосування електронних технологій та

використання обчислювальної техніки починаючи зі середньої школи по-
перше, призводить до ослаблення базових навичок в усні (усі можна
порахувати на калькуляторі), у написанні як у граматиці, так і в каліграфії
(редактор виправити граматичні помилки, а набір на клавіатурі тексту взагалі
не вимагає вміння писати), по-друге, відбувається втрата базових навичок у
запам'ятовуванні та осмисленні інформації [2].
Така вже людська природа, що людина переважно йде шляхом
найменшого опору. Навіщо щось пам'ятати, якщо будь-якої миті можна
отримати потрібну інформацію. По-третє, і це головне, невміння осмислено
користуватися доступом до відкритої інформації. Так, сучасні учні неплохо
користуються Інтернетом для знаходження інформації, але тільки такою, що
пов'язана з іграми та розвагами, а може й гірше. Для знаходження корисної
навчальної інформації треба мати добрий базовий рівень знань на предмет, а
це учні намагаються проігнорувати, вірячи у безмежні можливості Інтернету.
Адже, щоб отримати інформацію, треба правильно сформулювати питання, а
для цього треба розбиратися у предметі. Яку теорему можна отримати на
запит «теорема Коші», не уточнивши у харчуванні, за яким розділом
математики вона нам потрібна.
Саме тому сучасному вчителю алгебри необхідно в першу чергу
зацікавити учня в отриманні нових знань з предмету та сформувати в нього
вміння самостійно вирішувати поставлені завдання без використання
електронних технологій.
ШКОЛІ
2.1 Особливості вивчення алгебри у 8 класі за підручником «Алгебра 8
клас» Мерзляк О. Г .
Нами було проаналізовано підручник АЛГЕБРА. 8 КЛАС.

ПІДРУЧНИК ДЛЯ КЛАСІВ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВІВЧЕННЯМ
МАТЕМАТИКИ автори: Мерзляк О. Г., Полонський В. Б., Якір М. С., 201
Видавництво «Гімназія», оригінал-макет, 2016
Спадкоємність з курсами алгебри 7 класу виражена і в термінології, і в
характері викладу навчального матеріалу. Однак найбільш оптимальним є
перехід до підручника для 8 класу від підручника для 7 класу того самого
авторського колективу. Зміст всього курсу алгебри для 7-9 класів та
підручника «Алгебра. 8 клас. У підручнику продовжується вивчення
елементів статистики, комбінаторики та теорії ймовірностей. Щоправда,
цього матеріалу в курсі алгебри для 8 класу зовсім небагато, але для його
викладу необхідно буде згадати весь раніше вивчений теоретичний матеріал,
всі статистичні терміни та алгоритми вирішення найпростіших завдань.
Специфічною особливістю підручника «Алгебра. 8 клас. Поглиблений
рівень», як і «Алгебра. 7 клас. Поглиблений рівень», «Алгебра. 9 клас.
Основний матеріал першого параграфу «Дроби та їх властивості»
входить до обов'язкового мінімуму і цілком традиційний. У пояснювальному
тексті підручника поряд з поняттям «область визначення виразу» вводиться
термін «область допустимих значень змінної», що набув останньої години
широкого поширення, крім того, в тексті нової версії підручника в явному
вигляді міститься умова рівності дробу нулю, важлива для вирішення
дробово- раціональних рівнянь. Відмінною особливістю порівняно із
загальноосвітніми підручниками є застосування методу невизначених
коефіцієнтів для розкладання дробу на суму двох дробів (зазвичай
вирішується завдання подання суми двох дробів у вигляді одного дробу). Цей
матеріал викладено в іншому параграфі "Сума та різниця дробів", у пункті
"Подання дробу у вигляді суми дробів". Тут же пропонується цілий ряд
завдань, пов'язаних із виділенням цілої частини з алгебраічного дробу, які не
містяться в підручниках для загальноосвітніх класів. Третій параграф «Твір і
приватне дробів» за змістом є цілком традиційним. Слід зазначити, що
основою вивчення раціональних дробів є знання учнів про звичайні дроби,
навички перетворення і виконання з звичайними арифметичними дробами.
При поясненні нового матеріалу для свідомішого його засвоєння зручно
спочатку нагадати учням знайомі їм прийоми діяльності. Та й у усну роботу
доцільно включити вправи зі звичайними арифметичними дробами.
Матеріал іншого розділу «Цілі числа. Ділімість чисел» частично
знайомий учням з курсу математики 5-6 класів та курсу алгебри 7 класу.
Однак узагальнення та систематизація відомих знань разом із
запровадженням низки нових зрозуміти виводити цю тему на новий якісний
рівень, не відображений у програмі для загальноосвітніх класів. Це
стосується і властивостей числових множин (рахунок, нескінченність,
обмеженість, замкнутість щодо будь-якої операції тощо), і властивостей
ділимості чисел і властивостей простих і складових чисел. Загалом зміст
глави не є традиційним для загальноосвітніх класів.
Третій розділ «Дійсні числа. Квадратне коріння» призводить до
подальшого розширення поняття числа та появи спочатку безлічі
ірраціональних, а потім — безлічі дійсних чисел. Вивчені в попередньому
розділі властивості ділимості допоможуть учащимся повною мірою засвоїти
доказ ірраціональності чисел виду n, де n 0 і n не є квадратом якогось числа.
Властивості арифметичних квадратних коренів допоможуть у перетворенні
ірраціональних виразів та вирішенні найпростіших ірраціональних рівнянь. p
Не традиційним для загальноосвітнього класу є матеріал, пов'язаний з
вилученням кореня з виразу, що містить арифметичний корінь (вирази з
підвійними або складними радикалами).
У четвертому розділі «Квадратні рівняння» розглядається як
традиційний матеріал, а й такі, як рівняння, які зводяться до квадратних
(пункт 30 «Рівняння, які зводяться до квадратних»). Також нетрадиційним
для курсу алгебри загальноосвітнього класу є пункт 33 «Вирази, симетричні
щодо коренів квадратного рівняння». На протязі всього курсу алгебри 8
класу учням пропонуються найпростіші завдання з параметрами, зокрема
щодо «Квадратні рівняння».
У п'ятому розділі «Нерівності» розпочинається систематичне вивчення
цієї теми. Основний зміст розділу присвячено вирішенню лінійних
нерівностей з однією змінною та їх систем. Цьому передує докладний
розгляд якостей числових нерівностей. Відмінною рисою змісту цього
розділу в порівнянні з аналогічним матеріалом загальноосвітнього класу є
розгляд найпростіших нерівностей, що містять змінну під знаком модуля.
Фактично, вводитись поняття сукупності двох нерівностей з однією змінною,
хоча строгого визначення сукупності у підручника немає. Крім того, при
доказі нерівностей значно більше уваги приділяється нерівності між середнім
арифметичним та середнім геометричним двома позитивними числами.
Шоста глава «Ступінь із цілим показником» продовжує лінію алгебраїчних
перетворень. Матеріал глави аналогічний матеріалу з підручників для
загальноосвітніх класів. Відмінності становлять лише деякі трохи складніші
управи, які не входять до підручників для загальноосвітніх класів. Одне з
найважливіших зрозуміти курс алгебри – поняття функції – продовжує свій
розвиток у підручнику 8 класу. Матеріал сьомого розділу «Функції та
графіки» включає докладний розгляд деяких перетворень графіків функцій
(паралельний перенесення, розтягування та стискання), графіки функцій виду
y = x^n з цілим негативним показником, дробово-лінійну функцію та її
графік. Побудова графіків цих функцій супроводжується елементами
аналітичного дослідження, що також вноситиме елемент глибшого
висвітлення теми.
Вимоги до рівня підготовки учнів
В результаті вивчення алгебри ученик винен:
➢ знати/розуміти
• суть поняття математичного доказу; приклади доказів;
• суть поняття алгоритму; приклади алгоритмів;
• як використовуються математичні формули, рівняння та нерівності;
приклади їх застосування для вирішення математичних та практичних
завдань;
• як математично визначені функції можуть описувати реальні
залежності; наводити приклади такого опису;
як потреби практики призвели математичну науку до необхідності
розширення поняття числа;
• імовірнісний характер багатьох закономірностей навколишнього
світу; приклади статистичних закономірностей та висновків;
• сенс ідеалізації, що дозволяє вирішувати завдання реальної дійсності
математичними методами, приклади помилок, що виникають під час
ідеалізації;
➢ вміти
• виконувати основні дії зі ступенями з цілими показниками, з
багаточленами та з алгебраїчними дробами; виконувати розкладання
багаточленів на множники; виконувати тотожні перетворення раціональних
виразів;
• застосовувати властивості арифметичних квадратних коренів для
обчислення значень та перетворень числових виразів, що містять квадратне
коріння;
• вирішувати лінійні, квадратні рівняння та раціональні рівняння, що
зводяться до них;
• вирішувати лінійні нерівності з однією змінною та їх системою;
• знаходити значення функції, заданої формулою, таблицею, графіком
за її аргументом; знаходити значення аргументу за значенням функції,
заданої графіком чи таблицею;
• визначати властивості функції за її графіком; застосовувати графічні
уявлення під час вирішення рівнянь, систем, нерівностей;
• описувати властивості вивчених функцій, будувати їх графіки;
використовувати набуті знання та вміння у практичній діяльності та
повсякденній житті для:
• виконання розрахунків за формулами, складання формул, що
виражають залежність між реальними величинами; знаходження потрібної
формули у довідкових матеріалах;
• моделювання практичних ситуацій та дослідження побудованих
моделей з використанням апарату алгебри;
• опис залежностей між фізичними величинами відповідними
формулами при дослідженні нескладних практичних ситуацій;
• інтерпретація графіків реальних залежностей між величинами.
Заплановані результати вивчення предмета «Алгебра»
Предметні результати
Навчається:
⎯ оперувати поняттями: безліч натуральних чисел, безліч цілих чисел,
безліч раціональних чисел, ірраціональне число, безліч дійсних чисел,
геометрична інтерпретація натуральних, цілих, раціональних, дійсних чисел;
⎯ розуміти та пояснювати зміст позиційного запису натурального
числа; виконувати обчислення, зокрема з використанням прийомів
раціональних обчислень;
⎯ виконувати округлення раціональних чисел із заданою точністю;
⎯ порівнювати раціональні числа;
⎯ представляти раціональне число у вигляді десяткового дробу;
⎯ упорядковувати числа, записані у вигляді звичайного та десяткового
дробу;
⎯ оперувати поняттями ступеня з натуральним показником, ступеня з
негативним показником;
⎯ виконувати перетворення цілих виразів: дії з одночленами
(додавання, віднімання, множення), дії з багаточленами (додавання,
віднімання, множення);
⎯ виконувати розкладання багаточленів на множники одним із
способів: винесення за дужку, групування, використання формул
скороченого множення;
⎯ виділяти квадрат суми та різниці одночленів;
⎯ виконувати перетворення виразів, що містять ступеня з цілими
негативними показниками, переходити від запису у вигляді ступеня з цілим
негативним показником до запису у вигляді дробу;
⎯ виконувати перетворення дробово-раціональних виразів: скорочення
дробів, приведення алгебраічних дробів до спільного знаменника, додавання,
множення, розподіл алгебраічних дробів, зведення алгебраічного дробу в
натуральний і цілий негативний ступінь;
⎯ виконувати нескладні перетворення для обчислення значень
числових виразів, що містять ступеня з натуральним показником, ступеня з
негативним показником;
⎯ виконувати нескладні перетворення цілих виразів: розкривати дужки,
наводити подібні доданки;
⎯ використовувати формули скороченого множення (квадрат сумі,
квадрат різниці, різниця квадратів) для спрощення обчислень значень
виразів;
⎯ оперувати на базовому рівні поняттями: равенство, числове
равенство; рівняння, корінь рівняння, розв'язання рівняння;
⎯ перевіряти справедливість числових равенств;
⎯ вирішувати системи нескладних лінійних рівнянь;
⎯ перевіряти, чи є дане число розв'язком рівняння;
⎯ вирішувати прості та складні завдання, а також завдання підвищеної
труднощі та виділяти їх математичну основу;
⎯ розпізнавати різні види та типи завдань; використовувати різні
короткі записи як моделі текстів складних завдань та завдань підвищеної
складності для побудови пошукової схеми та розв'язання задач, вибирати
оптимальну для ситуації модель тексту завдання, що розглядається в задачі;
⎯ знати та застосовувати три способи пошуку розв'язання задач (від
вимоги до умови та від умови до вимоги, комбінувань);
⎯ виділяти етапи розв'язання задачі та зміст шкірного етапу;
⎯ вміти вибирати оптимальний метод розв'язання задачі та
усвідомлювати вибір методу, розглядати різні методи, знаходити різні
розв'язки задачі, якщо можливо;
⎯ аналізувати труднощі під час вирішення завдань;
⎯ виконувати різні перетворення запропонованої задачі, конструювати
нові завдання з цієї, у тому числі зворотні;
⎯ інтерпретувати обчислювальні результати у завданні, дослідити
отримане розв'язання задачі;
⎯ розв'язувати логічні завдання різними способами, в тому числі з
двома блоками.
⎯ опанувати основні методи вирішення сюжетних завдань:
арифметичний, алгебраічний.
Той, хто навчається, отримає можливість навчитися:
⎯ поглибити та розвинути уявлення про натуральні числа та
властивості ділимості;
⎯ використовувати прийоми, що раціоналізують обчислення, придбати
звичку контролювати обчислення, вибираючи відповідний для ситуації
спосіб;
⎯ розвинути та поглибити знання про десятковий запис дійсних чисел
(періодичні та неперіодичні дроби);
⎯ виконувати багатокрокові перетворення раціональних виразів,
застосовуючи широкий набір способів та прийомів;
⎯ застосовувати тотожні перетворення для вирішення завдань із різних
розділів курсу;
⎯ опанувати спеціальні прийоми розв'язання рівнянь та систем рівнянь;
⎯ застосовувати графічне уявлення для дослідження рівнянь, систем
рівнянь.
Однією з основних особливостей курсу алгебри 8 класу є те, що в
ньому реалізується взаємозв'язок принципів науковості, доступності і
приділяється особливу увагу забезпеченню міцного засвоєння основ
математичних знань усіма учнями. Особливістю курсу вважається його
практичне направлення, яке працює каталізатором становлення у тих, хто
навчається інтересу до алгебри, а також провідною для формування
осмислених математичних здібностей та умінь. Велика кількість
різноманітних завдань застосування алгебри у геометрії, фізиці, техніці
допомагає учням зрозуміти практичну необхідність вивчення алгебри.
Вивчення алгебри у 8-9 класах спрямоване на досягнення наступних
цілей:
• оволодіння системою математичних знань та умінь, необхідних для
застосування у практичній діяльності, вивчення суміжних дисциплін,
продовження освіти;
• інтелектуальний розвиток, формування якостей особистості,
необхідні людині для повноцінної життя в суспільстві: ясність і точність
думки, критичність мислення, інтуїція, логічне мислення, елементи
алгоритмічної культури, просторових уявлень, здатність до подолання
труднощів;
• формування уявлень про ідеї та методи математики як універсальної
мови науки та техніки, засоби моделювання явищ та процесів;
• виховання культури особистості, ставлення до математики як частини
загальнолюдської культури, розуміння значущості математики для науково-
технічного прогресу.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних
основних завдань:
• набуття математичних знань та умінь;
• оволодіння узагальненими способами мисленнєвої, творчої
діяльності.
Для виявлення змісту програми проаналізовано робочу програму з
алгебри (поглиблений рівень). В основі робочої програми взято підручник
алгебри, автором якого є А. Г. Мерзляк [5]. Підручник включено до
федерального переліку підручників, рекомендованих для використання під
час реалізації програм загального освіти. У підручнику передбачена рівнева
диференціація, яка дозволяє формувати в учнів пізнавальний інтерес до
алгебри. Підручник входить до системи підручників «Алгоритм успіху»,
спрямовану на реалізацію вимоги ДОС до результатів навчання. Зміст
підручника відповідає державному освітньому стандарту основного
загального освіти.
Дане дослідження дозволило сконцентрувати увагу на тому, що
специфіка розділів математики зручна для впровадження інформаційних
моделей в навчальний процес на заключному етапі вивчення поданих тем.
Матеріал має безліч математичних моделей, які мають логічний зв'язок між
основними елементами та структурами. Це дозволяє структурувати
інформацію та створити візуалізовану модель.
Метою цієї статті є виділення та аналіз принципів використання
структурування теоретичного матеріалу, дотримання яких допоможе
вчителю організувати роботу учнів у напрямку досягнення зазначеної
головної мети. Під принципами структурування будемо розуміти деякі
вихідні положення, в яких відображені закономірності включення структур у
процес навчання та особливості організації на цій основі діяльності учнів.
У дидактиці зазвичай досить багато уваги приділяється відбору змісту
відомостей, які підлягають засвоєнню, усунення з курсу вторинного
матеріалу. Однак, хоч би як ретельно був розроблений і завдань для
засвоєння навчального матеріалу, сам по собі він ще не може забезпечити
ефективності навчання. Для цього необхідний також дбайливий відбір
прийомів і методів роботи з навчальним матеріалом. Це важливих дидактико-
методичних завдань, і в дидактиці зазначається, що «вибору методів передує
визначення навчально-виховних завдань уроку, конкретизація змісту
навчального матеріалу, виділення в ньому головних, основних моментів,
поділ його логічно завершені елементи».
У сказаному видно, з одного боку, безпосередню установку
необхідність використання структурування, з іншого - попереднє визначення
мети вивчення даного навчального матеріалу.
Важливим тут є усвідомлення цієї мети учнями. Реалізація
встановленої дидактичної мети вивчення навчального матеріалу необхідно
виявляти певних логічно завершених частин навчального матеріалу та
зв'язків між ними, тобто. структурування
Розглянуті приклади підтверджують доцільність проходження
висунутого першого принципу включення структур у процес навчання:
структури визначаються поставленими дидактичними цілями і водночас
реалізують їх.
Виявлення різних якостей (сторон) навчального матеріалу залежить від
того, як організується процес його дослідження. Учнями пізнаються і
засвоюються ті характеристики, які відкриваються ними внаслідок активних
дій з матеріалом у напрямі.
Проблема зв'язку знань і дій учнів стає дедалі актуальнішою як і в
теоретичному, так і в практичному плані. Відповідно до діяльної теорії
вчення (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Талізіна, Н.Г.Салміна та ін.) основу процесу
засвоєння становить не сприйняття, а дію - зовнішнє, практичне, чи
внутрішнє, розумове. Неможливо говорити про ефективність навчання без
цілеспрямованої організації діяльності учнів.
Навчальна діяльність як із провідних форм діяльності учнів є
сукупність (систему) навчальних процесів. Певна система дій становить
діяльність учнів щодо застосування структурування в процесі. Звідси
приходимо до іншого принципу використання структурування - діяльнісний:
з метою виявлення частин та пізнання зв'язків у матеріалі, що вивчається,
учні повинні активно включатися у виконання певних дій (ця система дій
буде описана нами пізніше: зі створення, аналізу та використання структур
на різних етапах навчання Реалізація цього принципу в процесі навчання
створює також передумови для оволодіння
учнями раціональними узагальненими прийомами роботи з навчальним
матеріалом.
Різноплановість досліджуваного навчального матеріалу, що дозволяє
виявляти різні зв'язки та відносини, можлива та доцільна при використанні
структурування. Оскільки «різносторонній розгляд об'єкта» дозволяє глибше
і повніше розкрити сутність його, йдеться про необхідність спільного
використання в процесі навчання різних за видом структур для
характеристики зв'язків одного і того ж відрізка навчального матеріалу.
Сказане дозволяє сформулювати третій принцип використання
структурування в навчанні – принцип спільного використання різних
структур. З метою створення умов для багатостороннього «пізнання»
навчального матеріалу учащимся доцільно розглядати його з позицій різних
чітко сформульованих навчальних цілей та виділяти для того самого відрізка
навчального матеріалу його різні, відповідні навчальним цілям, структурі.
Таким чином, виходячи з аналізу змісту навчального матеріалу, при
підготовці до уроку вчителю необхідно виділити ці цілі вивчення та основні
функції матеріалу, спільний розгляд яких та їм відповідних структур
сприятиме найбільш ефективному його засвоєнню учащимися.
Принцип наочності у навчанні завжди широко застосовувався під час
навчання математики. Наочні образи можуть сприяти виявленню нових
закономірностей, тобто. виконувати функцію джерела знань. Нині важливо
якісно змінити сам характер чуттєвих опор у навчанні. Такими опорами
мають стати моделі, що відображають суттєві зв'язки та відносини у певній
чуттєво-наочній формі.
З сказаного випливає, що засоби наочності, що застосовуються у
викладанні математики, є засобами моделювання, представлення об'єкта, що
вивчається, у чуттєво-наочній формі.
2.2 Систематизація матеріалів для методичної підтримки вчителя при

викладанні курсу алгебри у 8 класі.
Модернізація системи освіти та поява нових освітніх стандартів не

могли не торкнутися і шкільної математичної освіти. Приоритетним
завданням є формування інтелектуальної, дослідницької культури школярів,
математичного світогляду. Напевно, в кожному класі є учні, які запитують,
для чого їм буде потрібна математика в житті. В основному це діти, які
мають низький рівень мотивації до навчання і погано усвідомлюють те, що з
математичними знаннями ми стикаємося щодня у повсякденній житті:
розплачуючись за покупки, оплачуючи комунальні платежі, обираючи
вигідний тариф стільникового зв'язку або оптимальну кредитну ставку в
банку, не говорячи вже про розвиток сучасних інформаційних технологій,
науки та техніки. Крім цього, рівень знань та вмінь випускників має
відповідати вимогам стандарту, а процедура оцінки досягнень учнів має бути
об'єктивною та адекватною цим вимогам. У світі освітній простір інтенсивно
зростає та розширюється за рахунок розвитку цифрової середовища:
створюються електронні підручники, з'являються та розвиваються освітні
платформи.
Сьогоднішнє покоління - перше, що буде жити в цифровій среді, що
змушує педагогів замислитися над тим, як навчати і чого навчати. Особливо
для мене головне питання: як розвинути інтерес до навчання, як навчити
дитину мислити та самостійно робити висновки. Саме тому у дітей необхідно
розвивати математичний спосіб мислення, починаючи з дошкільного віку.
Під математичним способом мислення розуміється вміння відкривати
закономірності між різнорідними здавалося б явищами, вміння приймати
рішення. Оволодівши цими вміннями, ученик може розпочати вирішення
завдання, обґрунтовано скласти хід її розв'язання та оцінити отриманий
результат, тобто він націлюється на самостійні міркування, вироблення
власних ідей та аргументацію своїх рішень. Для успішного формування в
учнів як загальних, так і спеціальних (математичних) здібностей необхідно,
передусім, розвивати вони інтерес до навчальних зайняти і навчити
систематично і раціонально працювати.
Як відомо, якість навчання учнів з математики залежить від багатьох
причин: насамперед від індивідуальних здібностей ученика, з його взаємин з
учителями, взаємин із товаришами та батьками і, звичайно ж, від протікання
навчального процесу.
Це необхідно проводити перед початком навчального року. У школі за
семестр (дві четверті) проводитиметься до трьох-чотирьох колоквіумів.
Зазначимо, що це залежить від конкретного класу. У зв'язку зі специфікою
поглибленого навчання математики, у учнів сформувався інтерес до
вивчення предмета. Залежно від рівня класу, ступеня зацікавленості учнів та
результату проведення попередніх колоквіумів, протягом четверті їх
кількість може коригуватися.
Природно, що, виходячи з навчального плану, визначаються також
тими, за якими будуть проводитись колоквіуми. При складанні завдань ми
пропонуємо опиратися на розроблену нами методичну систему. Докладніше
це буде обговорюватись у наступному параграфі цього розділу. Також можна
взяти за основу складені нами варіанти, якщо розглянуті теми є в
навчальному плані. Під словосполученням «взяти за основу» нами мається на
увазі, що методика та послідовність викладу матеріалу у кожного викладача
своя і ті, завдання, які органічно впишуться в навчальний процес одного
вчителя, можуть абсолютно випадати з тими в іншого. Крім того, щодо
конкретної теми, колоквіуми можна розглядати з двох різних позицій, що
характеризують виклад матеріалу:
1) колоквіум, як доповнення до матеріалу, що вивчається у класі;
2) колоквіум, як єдина форма викладу цієї теми (переважно,
факультативне вивчення теми).
Завдання нами підібрані отже вони самі собою можуть
використовуватися як для доповнення, так і для факультативного навчання.
Різниця полягає в тому, що в першому випадку деякі завдання можуть
виявитися лишніми у зв'язку з їх розглядом у класі.
Однак тут може виникнути таке запитання. Наприкінці першого
розділу нами заявлялося, що з принципів складання завдань є принцип
систематичності та послідовності. І якщо якісь завдання звідти усунути, то
задумана послідовність може порушитися. Відповідаючи на цей питання,
відразу зауважимо, що в кожному колоквіумі є методичні зауваження щодо
нього, у яких аналізується і обґрунтовується логічна структура колоквіуму і
однієї з викладів цієї теми, (що вважається нами найоптимальнішим). Знаючи
і розглянувши цю структуру, викладач може відповідно до своїх особистих
потреб і поглядів, або усунути деякі завдання, мінімально порушивши
логічний ланцюжок, або замінити завдання більш оптимальні зі своєї точки
зору, що несуть ті ж функції в даній цепочці, що й початкові.
Уточнення конкретного дня роздачі завдань та розмови учнів із
викладачами. Зазвичай термін між першою та другою подією становить
приблизно дві тижні. Тобто саме стільки години дається ученикам на
самостійну підготовку.
Безпосереднє пояснення учням, що від них вимагається, а також
роздача завдань.
Цей етап можна розділити на два під етапи:
1) мотивування вчителем завдань колоквіумів;
2) пояснення правил виконання.
Щодо першого пункту, він, взагалі кажучи, перестав бути
обов'язковим, оскільки інтерес вирішувати завдання в учнів однаково не
буде. Проте він дуже бажаним, оскільки дозволяє не тільки збільшити інтерес
учнів, а й краще усвідомлювати їм, для чого вони це роблять. Тут
допомагають кошти, розглянуті в першому розділі, із якими пов'язані
інтереси школярів, поглиблено шартують математику. А саме, історичні
екскурси в минуле, пов'язані з розв'язаннями завдань цієї теми в минулому,
кумедні ситуації та цікаві факти, легенди, пов'язані з цими завданнями.
Цільно також розібрати на уроках і кілька завдань із «Арифметики»
Магницького — першого підручника з математики для першої
спеціалізованої школи «Математичних та навігаційних наук школи». У
методичних описах до конкретних колоквіумів наводяться деякі вищезгадані
факти, що мотивують ще більшою мірою учнів для вирішення завдань з
цього колоквіуму. Також у методичних описах містяться ілюстрації до
деяких завдань, які, по-перше, самі собою привертають увагу, а по-друге,
дозволяють підключити інтуїтивно-подібну складову мислення.
Також буває корисним і потрібним, якщо дозволяє навчальний час,
виконати практикум (лабораторну роботу), дав як домашню роботу завдання
на виготовлення чогось своїми руками, що буде служити ілюстрацією до
вирішуваних завдань, або показувати застосування будь-якого
математичного. методом. Наприклад, у колоквіумі про прогресії, таким
управою може бути завдання на виготовлення смужок (паличок) Непера та
проведення за їх допомогою множення та розподілу багатозначних цілих
чисел.
Особистісно-орієнтована ситуація постає як своєрідна «гра», сенс якої,
на відміну від справи, не в досягненні мети, а у вільному вираженні своїх
творчих сил, у можливості пізнавати та вирішувати практичні завдання
«граючи», звільнившись від утилітарних цілей. Наприклад, під час
проходження теми «Розкладання багаточленів на множники способом
угруповання» ми пропонували учням вирішити квадратне рівняння Зх + 5х -
2 = 0, використовуючи спосіб розкладання лівої частини на множники
способом угруповання. Виникає своєрідне спілкування як гри «хто як». Одні
кажуть, що групування тут не застосовується, не вистачає доданків, інші
губляться у здогадах. Якщо учні не здогадуються, то вчитель трохи підказує
про створення четвертого додавання замість трьох, а як? Одне з наявних
доданків у вигляді двох інших. А який додаток треба так уявити? Таке
спілкування активізує розумову діяльність учнів, і утворюється необхідний
варіант: 5х = 3х + 2х = вх-х = Ах + х. З'ясовують, який із цих випадків нам
потрібний у разі, і вибирають інший: 6х – х.
Отже: Зх2 + 5х-2 = 3х2 + 6х-х-2 = Зх(х + 2)-(х + 2) = (х + 2)(Зх-1) = 0.
Прирівнюючи кожен із цих співмножників до нуля, отримаємо розв'язання
задачі: .х + 2 = 0 = .х = -2; 3JC-1=0=3.X=1=.X=1/3.
При такій обстановці на уроці тема, що засвоюється, стаючи засобом
досягнення мети, сприймається глибше за активної навчальної діяльності.
Таке захоплення рішенням завдання супроводжує розвиток дослідницької
думки: продовжуються спроби вирішувати будь-які такі рівняння способом
розкладання. Ось тут учитель вступає в спілкування з дітьми про те, що серед
таких рівнянь знаходяться й ті, які способом групування неможливо
вирішити, і пропонує з'ясувати, які з цих двох рівнянь, наприклад, 1х — 9.x -
2 = 0 і 7 .x -11.x+ 2 = 0 простіше вирішити шляхом розкладання способом
групування. Пізнавальний характер активності навчальної діяльності набуває
нового етапу у поглибленні знань.
Кошти, здатні забезпечити внутрішню причетність ученика до
навчально-виховного процесу, повинні пробудити в учнів, в першу чергу,
бажання і прагнення для себе і тільки для себе відповісти на питання про
сенс життя та вчення, засвоїти не лише зміст теми, а й методи навчально -
пізнавальної, навчально-дослідницької діяльності, зайняти певну активну
позицію в організації процесу.
В. Д. Лобашев, аналізуючи систему навчання у професійних освітніх
установах, пише: «Предметна роз'єднаність процесу навчання в освітній
установі зумовлює емоційну збідненість пізнання, напруженість у
дисциплінарній спрямованості прийомів підтримки уваги та внесення
перешкод успішному просуванню навчання. Однак, - продовжує автор, -
обов'язковість, що переслідується, вивчення жодною мірою не замінює і, тим
більше, не рівнозначна привабливості пізнання» [54, с. 22]. Багато
дослідників помічають розрив між учителем і учнем, який навчає і
навчається двічі, це пов'язано з низькою «продуктивністю» педагогічної
системи, яка не виявляє практично своєї присутності на цьому переходному
етапі, що характерно для системи переходу від рівня до рівня у шкільній
освіті . Виходом з такого стану, за твердженням В. Д. Шадрікова [112],
вважається створення атмосфери самоосвіти та дієвої самооцінки вже у
початковій школі. Отже, характерною рисою праці вчителя є взаємодія з
учням. Потрібно навчити школяра мислити, ввести їх у можливість
множинності відповідей, обов'язковість проведення аналізу та оцінки
варіантів і покладання вин ответственности за прийняте рішення
запропонованої задачі. Ефективність, успішність цієї спільної роботи
зумовлена професійною компетентністю вчителя, який має створювати поле,
умови для розвитку учащегося. Говорячи про існуючі протиріччя між
сформованою системою навчання та якістю знань учнів у годину, ми
вважаємо, що необхідно формування якісних знань, створення поля їх якості,
а також орієнтація того світогляду, яке визначить мотивацію якісного
навчання та виховання, компетентності та професіоналізму. Таким чином,
ідея забезпечення якості освіти стає основою розвитку освітньої галузі, де
ключовим ланкою є педагог, його дидактична культура, яку ми розуміємо як
комплекс якостей вчителя, орієнтованих на результат навчання, а досягнення
такої мети здійснюється різноманіттям методів і прийомів. В основі таких
прийомів і методів лежить діалог, що є засобом спілкування між учителем та
учнем, що було зазначено ще Сократом, який писав, що мислення є діалог,
який душа веде сама з собою.
Т. І. Гончарова підкреслює, що «інтелектуальна енергія учнів, для яких
праця споживання знань, знайде вихід у своїй пізнавальної активності,
самостійності. Активність визначається потребою вирішити питання, що
турбують. Вчити дітей ставити питання та вирішити їх, або, принаймні,
замислюватися над ними – наше покликання» [24, с. 296].
Джерелом створення активності учнів у процесі навчання математики
частіше виступає мотивація, оскільки лише необхідність «у 22 просячому»
відношенні до навколишнього світу здатна породжувати бажання у пізнанні.
Учні, вивчаючи теорему про площу трикутника через дві сторони та кут між
ними, виявляють підвищений інтерес до цієї теореми, коли вчитель орієнтує
їх на можливі наслідки знань цієї теореми. Наприклад, для обчислення
тривалості тієї бісектриси, яка виходить із тієї ж вершини, що і дві дані
сторони. Виникає спілкування не лише з дітьми, а й між дітьми, живо
пізнається вже пізнаний трикутник, який для них раніше послужив простою
наочністю (трикутник розбивається бісектрисою на два інші трикутники).
Застосування щойно доведеної теореми до трьох трикутників (до цього та
двох утворених) дає результат тієї пізнавальної діяльності щодо обчислення
тривалості бісектриси u ABC з вершини С, якщо відомий угол С та дві
прилеглі до нього сторони.
2.3 Систематизація матеріалів для мотивації школярів при вивченні

курсу алгебри у 8 класі
Нині одним із напрямів модернізації освіти є удосконалення якості

освіти. Якість освіти – тема, яка не сходити з повестки августівських
конференцій, зі сторінок педагогічного друку, виступів керівників країни,
вона становить ядро багатьох інноваційних освітніх програм. Зауважимо, що
підвищення якості освіти залежить не тільки від федеральних стандартів
підвищення якості підручників, зміни системи випускних та вступних
іспитів, а й від створення умов для якісної організації процесу навчання, від
якості уроку, що є полем підвищення якості освіти у школі. У цьому плані не
слід згадати слова А.А. Сухомлинського: «Страшна ця небезпека - неробство
за партою, безглуздя шість годин щодня, безглуздя місяці та роки. Це
розбещує, морально калечить людину, і ні шкільна бригада, ні шкільна
ділянка, ні майстерня – ніщо не може відшкодувати того, що втрачено у
найголовнішій сфері, де людина має бути трудівником, – у сфері думки»
[102, С. 90]. Отже, змусити учнів мислити під час уроку – ось головне
завдання процесу навчання, «примусити» те, щоб учні не відчули, що їх
змушують.
Щоб реалізувати стратегічну мету освіти, створити умови для розвитку
та саморозвитку учня засобами математики, необхідно зробити учня
суб'єктом навчальної діяльності на уроці. Цей принцип - принцип
перетворення школяра на суб'єкт навчального процесу - дозволяє включити
до уроку як його системне явище такі компоненти: особистісний (учень),
цільовий, змістовний, процесуальний, результативний.
Методологічною основою вивчення кожного з цих компонентів є
сучасні психолого-педагогічні та методичні концепції навчання, що
розвивається, зокрема: синтез особистісно орієнтованого та предметно
орієнтованого підходів, діяльнісний підхід, гуманітаризація освіти,
технологічний підхід, причому всі вони мають носити системний характер.
С. Г. Манвелов перераховує [60] вісім пунктів вимог до сучасного
уроку, серед яких його розвиваючий характер, діяльнісний підхід, створення
ситуацій успіху ми ставимо на перше місце, оскільки ці компоненти для нас є
провідними. На кожному уроці, у кожній живій розмові хлопці повинні
висловлювати яскраві думки, що сприяє розвитку мови, і появі сміливих
суджень, обґрунтованих сумнівів. Шкіряне таке сприйняття стає іскрою
творчого пошуку. Наприклад, на уроці перераховуємо ознаки рівності
трикутників (всього їх за програмою три), у кожній із цих ознак присутні три
елементи трекутника (дві сторони та угол між ними, сторона та прилеглі до
неї куті, три сторони). Коли ми аналізували зміст цих ознак виходячи з інших
елементів (бісектриси, медіані, висоти та різні комбінації з них), то в учнів
з'явилося бажання ставити запитання: чому не можна назвати ознакою
рівності трикутників таке правило: «Якщо три висоти одного трикутника
відповідно дорівнюють трьом висотам іншого трикутника, то такі
трикутники рівні». Після того, як ми погодились з цією думкою, пішла хвиля
«відкриттів» нових ознак. Таким чином, ми вважаємо, що розвиток учнів на
уроці засобами математики та діяльнісний підхід створюють ґрунт
гуманітаризації освіти, піднімаючи якість засвоєння матеріалу на новий
рівень. У цьому сенсі в основі методичних прийомів, що забезпечують
збереження та наростання потенційного поля учнів, лежить те, що ми
звернули їхню увагу на елементи, що входять до формулювання ознаки
рівності трикутників. Вчитель "приніс" сірник, а учні запалили вогонь.
Подібні ситуації стояти біля коліски думки, творчого пошуку. Кожен ученик
вигадував своє «ознаку» рівності трикутників. Інший принцип, яким ми
керуємося, - це надання учащимся можливостей на формування
індивідуальних механізмів їх розвитку засобами математики. При цьому ми
розрізняємо два варіанти можливостей. Один варіант пов'язаний з
осмисленням зрозуміти, теорем, способів доказів, а інший варіант – це
перехід до застосування знань на практиці. Без ретельної роботи на першому
етапі другий може бути реалізований в повному обсязі.
На думку М. М. Моїсеєва [68, с. 34], перший етап роботи з учнями
«веде до різкої якісної зміни протікають» у навчанні процесів, до зміни його
організації. Теорема Піфагора щодо прямокутного трекутника читається
всіма, і учні вміють записувати в буквеному вигляді (з = а + Ь, де -
гіпотенуза, а і b - катете). Далі пояснення сенсу цієї теореми та її
застосування рідко хтось може пояснити. У своїй практиці в першу чергу
пояснюємо сенс виразів с2, а2, Ъ у геометричній інтерпретації, де с - це
значення площі квадрата зі стороною с, отже, у теоремі Піфагора йдеться про
площі трьох квадратів, сторони яких відповідно дорівнюють сторонам даного
прямокутного трекутника.
Використання краєзнавчого матеріалу під час навчання обумовлено і
педагогічними засадами реалізації принципу краєзнавства. Ще з 70-80-х
років XX століття принцип проблемності навчання вважається одним із
основних питань теорії навчання. Однак у шкільній практиці він поки не
набув широкого поширення. Розв'язання цього завдання актуальне особливо
в основній школі, де і вікові, і педагогічні аспекти дозволяють реалізувати
цей принцип повною мірою. Психолого-педагогічні дослідження у цьому
плані показали, що головною умовою, що забезпечує захоплення та розвиток
учнів, є постановка завдань, що викликають проблемні ситуації, які
активізують розумову діяльність учнів. В основі проблемної ситуації процесу
навчання лежить мотивація, яка є відправною точкою для активної
навчальної діяльності.
Традиційна структура процесу навчання (пояснення – закріплення –
застосування – контроль) щодня втрачає свою ефективність, не досягаючи
бажаних результатів. Тому пошук шляхів та засобів підвищення
ефективності цієї структури необхідний. Одним із таких шляхів є мотивація,
особливо при засвоєнні знань, при поясненні нового матеріалу.
Коли ми говоримо учням про широку роль математики в освітньому
просторі, сенс таких фраз до них сягає лише тоді, коли пояснення
починаються з проблемних ситуацій, з мотивації постановки питання, і
закінчуються самостійним висновком учнів. При цьому традиційні етапи
закріплення та застосування знань замінюються етапом засвоєння нового
матеріалу, що характеризується продуктивними, варіативними завданнями,
що активізують розумову діяльність учнів. І на цьому етапі посилюються
доля і роль самостійної або напівсамостійної роботи учнів під час виконання
завдань, і цей етап характеризується посиленням пізнавального інтересу,
формуванням самооцінки виконуваної діяльності, потреби в нових знаннях,
здатності до самоконтролю. Наведемо приклад із нашої практики.
Продаються на ринку срібні сережки масою 8 г за ціною 1 800 грн. Чи є ця
ціна подібною в умовах сьогодення? Чи дорого продаються ці сережки? Яка
їхня первісна вартість тільки по сріблу? Мотиваційний характер питання
полягає в тому, що є ця ціна можливою чи надто завищеною?
Активізація пізнавальної діяльності учнів починається з пошуку шляхів
відповіді це питання. Припустимо, що 1 г срібла коштує 10 грн 30 к., при
цьому активізація розумової діяльності набирає новий виток – обчисленням
вартості всього срібла в даному товарі: 8 г срібла коштує (10,3-8 = 82,4 грн.).
Значить вартість срібла не перевищує 100 грн., робота при виготовленні
цього товару може бути оцінена умовно (100-150 грн.). Отже, максимальна
вартість цього товару не повинна перевищувати 300 грн., навіть з
урахуванням інтересів продавця. Звідси висновок: дуже дорого продаються
ці сережки.
Подібна робота з учнями у процесі навчання (наприклад, за темою
«Пропорція») сприяє не тільки підвищенню активної мисленнової діяльності
дітей, але їм дається імпульс у пошуках шляхів застосування знань на
практиці, або наоборот, ринкова психологія не дає їм спокою у прагненні до
засвоєння нових витків знань з математики Наприклад, завдання: За якою
ціною можна реалізувати горох на ділянці 0,3 га, щоб отримати певний
прибуток після вирахування витрат на його виробництво?
Подібні життєві питання, що мають пряме відношення до інтересів
учнів та математичних знань, що набувають ними, налаштовують учнів на
пізнання нових зрозуміти, тим, що формул, а все це сприяє розширенню
числа учнів з активною розумовою діяльністю. В результаті така робота
сприяє підвищенню якості знань: знання знаходять застосування, переходячи
в активну фазу свого використання на практиці.
Таким чином, основним напрямом формування активної діяльності є
включення учнів у процес вирішення творчих завдань, а в шкільному курсі
математики (5-9 кл.) містяться великі можливості для цього. І ці можливості
більшістю вчителів не використовуються. Багато форм математичних вправ
можуть допомогти розвитку творчих засад. Навчання математики в школі
необхідно будувати так, щоб воно представлялося для учня серією
математичних відкриттів. За будь-яким розділом (алгебра чи геометрія)
можна сконструювати такі завдання, виконання яких справді містило б
елементи творчості.
Структура навчальної мотивації включає інтенційний, компетенційний
та когнітивний компоненти, пов'язані між собою системою інформаційних,
керуючих та координаційних зв'язків. Її формування відбувається в ході
постійного заповнення нових рівнів своєї організації за рахунок локалізації та
закріплення в індивідуальному досвіді людини актуалізованих мотиваційних
значень засвоюваних одиниць предметного математичного знання. Основним
механізмом такого формування є співвіднесення та подальша інтеграція у
ході навчального процесу ситуативних та змістовно-смислових мотиваційних
факторів, що розглядаються як проекції на шкільний зміст базових смислів
математичної діяльності.
Вирішення цієї проблеми неможливе без урахування предметної
специфіки самої математичної діяльності, її рушійних сил та джерел
розвитку. У структурі цієї діяльності находити своє відображення специфічне
поєднання низки потребностно-мотиваційних факторів, які значною мірою
зумовлюють характер її внутрішнього регулювання. Серед даних факторів
виділяються: потреба в ємних та точних «мовних» засобах вираження
математичних закономірностей; потреба в їх обґрунтуванні; необхідність у
виробленні математичного апарату, що дозволяє вирішити ту чи іншу
проблему прикладного характеру; інтенція до передбачання тих чи інших
суттєвих характеристик створюваної теорії, що реалізується через процеси
узагальнення, уніфікації та ворожого експерименту, а також певні естетичні
мотиви, що виявляють ієрархічну підпорядкованість між собою.
Удосконалення предметної математичної мотивації школярів
здійснюється за трьома напрямками, що відповідають виділеним вище
компонентам потребностно-мотиваційної сфери ученика. Реалізація першого
з цих напрямів полягає в забезпеченні наступності ситуативних і змістовно-
смислових мотиваційних факторів, другий полягає в узгодженні формуються
когнітивних підструктур мислення, а третє - в орієнтації на відображення в
індивідуальному досвіді насамперед узагальнених способів навчальної
діяльності, що сприяє розширенню суб'єктивного діапазону обираються
учнем траєкторій навчального пошуку. Робота з реалізації зазначених
напрямів повинна виходити з досягнутого тим чи іншим школярем рівня
розвитку його мотиваційно-потребової сфери, що передбачає наявність
відповідного критеріального апарату. У цьому дослідженні такий апарат
розроблено щодо різних складових навчальної математичної діяльності
(«мовної», доказової, пошукової, естетичної) з урахуванням особливостей
перебігу актів цілеутворення та сенсоутворення, що виявляються під час
реалізації цих складових під час навчального процесу.
Методичну основу концепції формування мотивації навчальної
діяльності в процесі навчання математики складають принципи забезпечення
мовної парадигми, евристичної основи навчання, генералізації, варіативності,
незамкнутості, рівноваги, відкритості, єдності істини та краси», потенційної
діалогічності, адекватного контролю, які розглядаються як орієнтири при
визначенні роботи зі «сходження» школярів з «сходів рівнів». Зміст такої
роботи, що включає методичні прийоми, форми та засоби її реалізації,
розглядається у співвіднесенні з реальним становищем учня на
«мотиваційній діагностичній шкалі». Чим вище це положення, тим ширше
має бути діапазон свідомо обраних і прийнятих школярем навчальних цілей,
тим більша ступінь його самостійності при пошуку шляхів їх досягнення і
тим більшим рефлексивним характером відрізняється оцінка значущості
результатів, що отримуються.
Мотиваційна спрямованість шкільної математичної освіти передбачає
переосмислення традиційних складових методичної системи навчання
математики та певну корекцію її структури, що полягає у включенні до числа
зазначених компонентів мотиваційних особливостей учащегося. Таке
включення тягне зміну загальноприйнятого підходу до оцінки взаємодій між
усіма компонентами системи, у реалізації яких опосередкову роль починає
відігравати сам ученик як суб'єкт процесу вчення. Як умови, що
забезпечують ефективне функціонування компонентів скоригованої
методичної системи навчання математики у реальній навчальній практиці,
виділяються: повноцінний облік їхньої смислової значущості для школярів,
відповідність минулому досвіду та подання у формі, адекватній розумовим
можливостям учнів.
Завдання вчителя - організувати процес навчання таким чином, щоб
кожне зусилля з оволодіння знаннями протікало за умов розвитку
пізнавальних здібностей учнів, формування вони таких основних прийомів
розумової діяльності, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення,
порівняння. Школярів необхідно вчити самостійно працювати, висловлювати
та перевіряти припущення, припущення, вміти робити узагальнення, творчо
застосовувати знання у нових ситуаціях. Кожен учитель хоче, щоб його учні
добре навчалися, з цікавістю та бажанням займалися у школі. У цьому
зацікавлені та батьки учнів. Але часом і вчителям, і батькам доводиться з
жалем констатувати: не хоче вчитися, міг би чудово займатися, а бажання
немає. У цих випадках ми зустрічаємося з тим, що учні не сформувалися
потреби у знаннях, немає інтересу до вчення.
Вчителі знають, що школяра не можна успішно вчити, якщо він
ставиться до вчення та знань байдуже, без інтересу. Тому перед школою
стоїть завдання щодо формування та розвитку у дитини позитивної мотивації
до навчальної діяльності з метою підвищення ефективності навчального
процесу.
Не завжди приділяється належну увагу мотивації учнів. У традиційній
педагогіці виходять із того, що коли дитина прийшла до школи, то вона
повинна робити все те, що рекомендує вчитель. Дуже часто спираються на
негативну мотивацію. У таких випадках діяльністю учнів рухає бажання
уникнути різноманітних неприємностей: покарання з боку вчителя чи
батьків, поганої оцінки тощо. Нерідко, що першого ж дня перебування у
школі ученик дізнається, що тепер він не може поводитися так, як раніше:
йому не можна стати тоді, коли йому хочеться; не можна повернутися до
ученика, що сидить ззаду; не можна попитати, коли хочеться це зробити, і
т.д. У разі учнів поступово формується страх перед школою, страх перед
учителем. Навчальна діяльність не приносить радості. Це сигнал
неблагополуччя. Крім різних форм та методів роботи, що створюють
позитивну мотивацію, важливим є сприятливий психологічний клімат. Для
його створення використовуємо «емоційні погладжування» (термін
американського психотерапевта Є. Берна).
Це звернення до учнів на ім'я, опора на похвалу, на схвалення, на
добрий, лагідний тон, на підбадьорливе прикмети. Позитивна мотивація є
основою успішності уроку, штовхачем до самореалізації шкірного учня під
час уроку, головною рушійною силою, яка формує інтерес до уроку.
Стимулом у психології називають зовнішнє спонукання людини до
активної діяльності. Тому стимулювання – це фактор діяльності вчителя. У
самій назві “методи стимулювання та мотивації” знаходитиме відображення
єдність діяльності вчителя та учнів: стимулів вчителя та зміна мотивації
школярів.
Створення самому і разом з учнями та використання наочного уявлення
математичних об'єктів, процесів та об'ємних моделей, малювання нарисів від
руки на папері та класній дошці, а також за допомогою комп'ютерних
інструментів на екрані, входить до професійної компетенції вчителя
математики, що підвищує мотивацію до навчання та формуючу математичну
культуру.
Організація застосування ІКТ вчителем і учнями в освітньому процесі:
для його фіксації та як інструменту діяльності, аналіз домашніх робіт в ІВ є
загальнопедагогічною компетентністю вчителя математики.
Підвищення рівня професійної компетентності вчителів математики,
формування уявлень про педагогічні умови використання та реалізації
засобів сучасних інформаційних технологій під час навчання математики є
актуальним завданням. Необхідно знайомити вчителів математики з
можливостями використання засобів ІКТ до створення методичного
матеріалу; формувати уявлення про роботу із засобами ІКТ, наприклад такий
як « GeoGebra ».
Слід зазначити, що різноманітнішими завданнями з параметрами та
використання різних прийомів при їх вирішенні дозволить школярам
навчитися застосовувати свої знання у нестандартних ситуаціях.
GeoGebra є динамічним програмним забезпеченням математики для
шкіл, що поєднує геометрію, алгебру та математичний аналіз. З одного боку,
GeoGebra це інтерактивна система геометрії, в якій можна робити
конструкції точок, векторів, відрізків, прямих, багатокутників та конічних
перерізів, геометричних тіл, а також функції та їх динамічні зміни.
За допомогою інструментів програми GeoGebra на Панелі інструментів
можна будувати різні креслення, використовуючи мишу. Одночасно з
додаванням креслення в " Графічне подання " відповідні координати
з'являться і на " Панелі об'єктів ". " Рядок введення " служить
безпосереднього введення побудов рахунок координат, рівнянь, команд,
функций... Після натискання клавішу Enter вони відразу з'являться у сфері
графічного уявлення та панелі об'єктів.
Розглянемо можливості програми GeoGebra під час вирішення завдань
із параметром.
Завдання 1. За яких значень параметра система має
єдине рішення? [8]

У програмі є можливість побудови плоских областей (безліч точок, що
задовольняють нерівності) Мал. 2.1.-2.2.
Рис.2.1. Ілюстрація до задачі 1
Рис.2.2. Ілюстрація розв'язання задачі 1
Аналізуючи динамічний креслення в GeoGebra , маніпулюючи
повзунком можна проілюструвати можливі випадки та знайти випадок, що
задовольняє умову завдання. Рис.2
Завдання 2. Використання плоских областей побудованих у GeoGebra
під час вирішення систем нерівностей, наприклад, [8] (Рис. 3)
допоможе проілюструвати і підштовхне до розв'язання завдання.
Рис. 2.3 Ілюстрація до завдання 2.

Використання динамічної математики дозволяє розвинути в учнів
навички сприйняття математичних об'єктів (фігур, пов'язаних з ними
величин, формулювань тверджень та питань, доказів тощо) та проведення
різних активних дій (вимірювань, порівнянь, побудов, спостережень,
формування припущень, їх підтверджень) та спростування, докази тощо).
Візуалізація завжди була важливою складовою математики. Наприклад,
вивчення геометрії зазвичай супроводжується завданням побудови деякої
конструкції з допомогою циркуля і лінійки, а вивчення алгебри обов'язково
включає у собі побудова графіків. Робота з олівцем і папером має величезне
значення, але при цьому має два недоліки:
1) потребує великих витрат часу; 2) кінцевий продукт виявляється
статичним. Комп'ютерні програми динамічної математики дозволяють
значно заощадити час виконувати трудомісткі завдання, будувати складні
конструкції.
Зазначимо низку переваг динамічної математики комп'ютерних
програм у порівнянні з малюнками на папері, дошці, дисплеї.
Деякі властивості геометричної конструкції, що здаються вірними,
можуть бути істинними лише в окремих випадках. Потрібна неодноразова
побудова конструкції, щоб сформулювати твердження, правильне у всіх
випадках.
Безумовна цінність конструкцій динамічної математики у тому, що
можуть рухатися – їх можна переміщати і деформувати, масштабувати тощо.,
не руйнуючи накладені обмеження та зв'язку, іншими словами, зберігаючи
задані математичні властивості. При деформації фігури певні співвідношення
між її елементами (наприклад, перпендикулярність двох відрізків)
залишаються незмінними, але співвідношення, які не задані, не зберігаються.
Тому, змінюючи фігуру, можна вивчити все різноманіття її форм із заданими
властивостями. Легко відрізнити співвідношення, які вірні завжди, від
співвідношень, які вірні лише у окремих випадках.
Вважають, що систематичне рішення практичноорієнтованих завдань

дозволяє сформувати пізнавальні компетенції учнів на всіх етапах вивчення
математики. Вирішення практико-орієнтованих завдань розвиває логічне
мислення, допомагає формувати вміння зіставлення, аналізу та шляхи
вирішення цієї проблеми, поставленої в задачі. Також відбувається
формування обчислювальних навичок, вміння оперувати з математичною
моделлю, вміння представляти отриману інформацію у різних видах
(таблиці, схема, текст), що є розвитком пізнавальних компетенцій [27; 64; 75;
78].
На підставі вищевикладеного можна дійти невтішного висновку, що
практично ічноорієнтовані завдання можуть застосовуватися під час уроків
алгебри, щоб підвищити мотивацію до вивчення даного предмета, певної
теми, а також для того, щоб показати нерозривність математики та інших
навчальних дисциплін.
РОЗДІЛ 3 ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-СЕРЕВИЩА GEOGEBRA ДЛЯ
МЕТОДИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВИКЛАДАННЯ АЛГЕБРІ У 8 КЛАСІ
3.1 Розробка завдань до теми Раціональні вирази
У шкільному математичному освіті особливе місце займає геометрія,

яка необхідна придбання учнями знань про постатях та його властивості,
застосування цих знань під час вирішення геометричних і практичних
завдань, у розвиток просторового уяви. Вивчення геометрії робить свій
особливий внесок у розвиток логічного мислення, у формування поняття
докази, оволодіння дедуктивним методом тощо. І якщо алгебраїчний
матеріал удосталь містить готові правила та алгоритми, прийоми та методи
вирішення завдань, то в геометрії готових алгоритмів практично немає.
Майже всі геометричні теореми та завдання нестандартні, вимагають для
свого доказу та вирішення індивідуального підходу [7].
Ефективність навчання геометрії залежить, насамперед, від уміння
учнів проводити докладний розбір конкретних ситуацій, про які йдеться у
задачі чи теоремі; будувати правильне креслення та необхідні додаткові
побудови; аналізувати, як зміняться одні елементи креслення за зміни інших;
висувати гіпотези, підтверджувати чи спростовувати їх тощо. У цьому
ефективно можуть допомогти сучасні інформаційно-комунікаційні
технології, оскільки комп'ютерна підтримка вивчення геометрії полегшує
розуміння методів і понять, забезпечує наочність матеріалу, що вивчається,
розвиває образне та логічне мислення, спонукає учнів до дослідницької
діяльності. На наш погляд, для вирішення вищевказаних проблем на
особливу увагу заслуговують такі засоби ІКТ як інтерактивні геометричні
середовища (ІГС).
Відповідно до Т.Ф. Сергєєвої [6], інтерактивне геометричне
середовище – це педагогічний програмний засіб, що дозволяє виконувати на
комп'ютері різні геометричні побудови, що складаються з базових
геометричних об'єктів та їх комбінацій, а також ставити співвідношення між
цими об'єктами. При цьому при зміні одних об'єктів інші змінюються в
режимі реального часу, зберігаючи при цьому задані співвідношення
незмінними. Наприклад, протилежні сторони паралелограма за будь-яких
переміщеннях його вершин залишаться рівними і паралельними. Т.С.
Ширікова [8] для таких інтерактивних програм вводить іншу назву - системи
динамічної геометрії, під якими розуміє педагогічні програмні засоби, що
дозволяють виконувати геометричні побудови на комп'ютері таким чином,
що при зміні одного з геометричних об'єктів інші також змінюються,
зберігаючи задані між собою незмінними. Основною перевагою цих програм
є можливість побудови інтерактивних та динамічних геометричних креслень
та моделей. Динамічні геометричні креслення - це геометричні моделі, що
містять у собі не просто зображення, а весь алгоритм, на основі якого це
зображення будується. Через війну креслення може змінюватися за зміни
становища його елементів, а зв'язок між елементами залишаються у своїй
незмінними. Тому учні мають справу мало з однієї геометричної фігурою, і з
їх комбінаціями. Інтерактивні геометричні креслення – це креслення, які
можуть змінюватися як учителем, так і тим, хто навчається в процесі та після
закінчення побудови, що дозволяє організувати взаємодію між учителем та
учнями за допомогою такого креслення [2].
Практично будь-яке інтерактивне геометричне середовище дозволяє
швидко і точно виконувати побудови, будувати моделі на площині та у
просторі, а також проводити дослідження за допомогою ручної або
автоматичної зміни положення окремих об'єктів. чи зміни чисельних значень
параметрів. Особливу популярність серед таких програм сьогодні має ІГС
GeoGebra, яка дає можливість створювати динамічні малюнки, креслення,
моделі для використання у навчанні геометрії, алгебри, фізики та інших
предметів. Основна ідея цієї програми полягає в інтерактивному поєднанні
геометричного, алгебраїчного та числового уявлення. ІГС GeoGebra дозволяє
створювати різні конструкції з точок, променів, векторів, відрізків і прямих,
дозволяє будувати графіки різних видів функцій, які можна динамічно
змінювати варіюванням одного або декількох параметрів. Також у ній є
побудова перпендикулярних і паралельних прямих, серединних
перпендикулярів і бісектрис кутів, кіл і дотичних. У цій програмі можна
вимірювати кути, визначати довжини відрізків, площі багатокутників та
замкнутих кривих. Таким чином, завдяки можливостям програми GeoGebra її
корисно використовувати для вивчення властивостей геометричних об'єктів,
наочного вирішення завдань, «відкриття» та докази теорем, проведення
досліджень тощо. Аналіз робіт показав, що у літературі є лише деякі
приклади використання програми GeoGebrа під час уроків геометрії,
переважно з упором виконання креслень за підтвердження теорем чи
вирішенні завдань. Наприклад, Є.М. Дронова та Д.С. Захарова акцентують
увагу на важливості побудови правильного та акуратного креслення до
завдання, що сприяє формуванню графічної культури учнів і, як наслідок,
підвищує результативність правильного вирішення задач з геометрії.
Прогалини проявляються у невмінні правильно зобразити геометричні
фігури, провести додаткові побудови, дослідити побудовану модель чи
креслення. Ю.В. Садовницький та Р.М. Туркмени розглядають деякі
приклади використання GeoGebrа при вивченні окремих тем алгебри. Робота
носить описують покрокові інструкції застосування описовий характер
одному невеликому прикладі. О.Л. Безумова, Р.П. Овчиннікова та О. Н.
Троїцька інструментарія ІГС GeoGebrа. Також автори представляють загальні
методичні вказівки до використання можливостей програми у формуванні
геометричних понять, навчанні доказу теорем, виконання побудов,
розв'язання різних геометричних завдань.
На жаль, дані рекомендації носять лише описовий характер, у роботах
відсутнє методичне обґрунтування прийомів використання цієї програми у
навчанні розв'язання завдань, доказ теорем, не розглянуто приклади
висування гіпотез, їх підтвердження чи спростування, алгоритми побудов
представлені на інтуїтивному рівні.
У роботах немає чіткої методичної основи застосування програми
GeoGebrа. розкрито вузьку тему застосування програми 7 У роботі Т.С.
Шириковий GeoGebra в навчанні учнів доказ теорем. Науковою новизною
цієї роботи і те, що у ній представлена досить широка теоретична і практична
база навчання доказу теорем з урахуванням експериментальної перевірки.
Однак у її роботі немає єдиної методики використання педагогічного
програмного засобу GeoGebra на уроках геометрії. Представлені лабораторні
роботи охоплювали лише окремі теореми курсу геометрії у основній школі,
був єдиних алгоритмів побудови динамічних креслень, конкретних висновків
у вирішення завдань. С.В. Панферов та Т.Ф. Сергєєва розробили для 7 та 8
класів електронний ресурс «Наочна планиметрія», який призначений для
знайомства з теоретичними та практичними аспектами роботи в ІГС
GeoGebra. Ресурс містить покрокові інструкції застосування інструментарію
GeoGebra, а також різноманітні завдання щодо планіметрії. Ресурс «Наочна
планиметрія» містить дуже прості завдання і більше спрямований на
створення динамічних моделей і креслень.
Програма GeoGebra, як було сказано раніше, має досить високий
функціонал та можливості, але при цьому має досить простий, зручний та
інтуїтивний інтерфейс, що дозволяє використовувати її у навчальному
процесі, як учителем на уроках, так і самостійно учнями вдома. Однією з
проблем, що виникають у учнів під час вирішення завдань та доказі теорем, є
побудова креслень: геометричних фігур, їх елементів, комбінації різних
геометричних об'єктів, додаткових побудов тощо. Досить часто учні
формально підходять до побудови геометричних креслень та малюнків.
Наприклад, при побудові вписаного кола зображують її «якось», що
стосується кожної сторони фігури, не враховуючи, де саме розташований
центр такого кола, в яких саме точках вона стосується сторін фігури і т.п. Для
навчання учнів правильному та осмисленому побудові геометричних
креслень може допомогти програма GeoGebra, у якій, як і зошити, не можна
формально підійти до побудови геометричних об'єктів. Побудова кожного
малюнка, креслення або моделі в GeoGebra має чіткий алгоритм і порядок
дій, що сприяє формуванню у розуміння побудов різних геометричних фігур,
їх елементів і комбінацій. Для цього нами розроблено алгоритми побудови
креслень для геометричних фігур та їх об'єктів, для основних теорем та
деяких завдань із шкільного підручника.
Спочатку учні будують геометричні креслення за готовими
запропонованими алгоритмами, потім їм пропонуються алгоритми побудови,
в яких або допущено помилки, або пропущено деякі етапи побудови. А коли
в учнів вже є досвід побудови, їм пропонуються завдання, для яких вони
повинні побудувати креслення самостійно. Дані завдання спрямовані
навчання учнів як правильному побудові малюнків, креслень і моделей до
завдань і теорем, а й, найважливіше, розумінню цих побудов, розумінню
властивостей геометричних постатей і об'єктів, їх розташування і т.п. Також
при використанні ІДС GeoGebra навчання доказу теорем та властивостей
геометричних об'єктів може бути більш ефективним, матеріал засвоюється
глибше, зміцнюється бажання учнів до пізнання нового, розвивається
мислення.
Основними цілями навчання є доказом, на думку Т.С. Шириковою [8],
є:
1) формування у учнів уявлень про основні функції доказів (перевірці
та пояснення);
2) формування в учнів умінь висувати гіпотези, їх підтверджувати чи
спростовувати, самостійно здійснювати експериментальну перевірку
тверджень з використанням ІГС, а також розуміти та відтворювати логічні
міркування, що проводяться як пояснювальну основу.
Наприклад, розглянемо методику роботи із властивістю: «Кути при
підставі рівнобедреної трапеції рівні». Постановка проблеми. Як мотивацію
виявлення факту рівності кутів може бути використана задача на
знаходження кутів рівнобедреної трапеції, якщо відомий тільки один з них.
Висунення гіпотези. Учні можуть підійти до відкриття цього факту в процесі
вирішення цього завдання методом вимірювань (величин сторін лінійкою та
уловом транспортиром). Перевірка гіпотези. Для перевірки справедливості
висунутої гіпотези можна використовувати динамічний креслення. p
Методом комп'ютерного експерименту учні повинні встановити, які з
наступних гіпотез вірні: 1) рівність кутів при підставі рівнобедреної трапеції
залежить / не залежить від вибору довжин підстав; 2) рівність кутів при
підставі рівнобедреної трапеції залежить/не залежить від вибору довжини
бічної сторони.
Спочатку збудуємо динамічний креслення за наступним алгоритмом. 1.
Задамо повзунок а. 2. Виберемо опцію «Відрізок фіксованої довжини» та
отримаємо відрізок АD (за нього відповідає повзунок а). 3. Задамо повзунок
b. 4. Виберемо опцію «Кількість по центру та радіусу». Проведемо кола з
центром у точках А та D радіусу b. 5. Отримані бічні сторони трапеції, такі як
АВ = b і СD = b. 6. Задамо повзунок α. 7. Виберемо опцію «Кут заданої
величини». 8. Програма задасть кути рівнобедреної трапеції. 9. Проведемо
прямі через точки А і F, D і E. 10. Зазначимо точку перетину прямої АF та
кола з центром у точці А – точку В. 11. Зазначимо точку перетину прямої DE
та кола з центром у точці B – точку C. 12. З'єднаємо точки А, В, С та D через
опцію «Багатокутник». 13.Приберемо зайві лінії. Перевірка затвердження 1.
1. Користуючись повзунком а, переглядаємо всі допустимі значення
параметра а (основи f і k) у напрямку від меншого до більшого. 2. Слідкуємо
за тим, чи змінюється співвідношення величин кутів на підставі
рівнобедреної трапеції. 3. За наслідками експерименту програма заповнює
таблицю. Як бачимо, при зміні довжин основ трапеції величина кутів на
підставі залишається постійною. Перевірка затвердження 2. 1. Користуючись
повзунком b, переглядаємо всі допустимі значення параметра b (бічні
сторони трапеції m і n) у напрямку від меншого до більшого. 2. Слідкуємо за
тим, чи змінюється співвідношення величин кутів на підставі.
GeoGebra – це вільна освітня математична програма, що поєднує в собі
геометрію, алгебру та математичні обчислення. Програма була написана
Маркусом Хохенвартер з використанням мови Java. Перекладена на багато
мов і в даний час активно вдосконалюється та оновлюється. Остання
доступна версія GeoGebra – 5.0.295.0, яку можна завантажити на офіційному
сайті [1]. До переваг системи GeoGebra можна віднести: динамічність
програми; 2) простий і зрозумілий інтерфейс користувача; 3) доступність
багатьма мовами для мільйонів користувачів по всьому світу, включаючи
підтримку російської мови; 4) можливість встановлення програми на безліч
пристроїв: комп'ютери, планшети, телефони з підтримкою iOS, Android,
Windows Phone; 5) можливість ділитися з іншими користувачами моделями
та розробками, а також знайомитися з іншими роботами на сайті GeoGebra;
6) абсолютно безкоштовне програмне забезпечення, що є чудовим аналогом
платному; 7) підтримка аплетів.
Під час запуску GeoGebra відкривається вікно програми, представлене
на рис. 3.1.
Рис. 3.1 . Вікно програми GeoGebra
Розглянемо інтерфейс вікна GeoGebra. Інтерфейс користувача
GeoGebra гнучкий і може бути адаптований до роботи навіть зі школярами.
Головне меню - основне меню вікна, як і в багатьох програмах, виконує всі
основні функції програми. У цій програмі міститься: Файл, Редагування,
Вигляд, Установки, Інструменти, Вікно, Довідка. У розділі довідка є
посібник із використання інструментів та перспектив, правда тільки в
англомовному варіанті. Панель інструментів – на цій панелі розташовані всі
основні інструменти, які дозволяють виконувати побудови за допомогою
миші. Достатньо вибрати об'єкт, що цікавить вас, і натиснути на графічну
виставу. Скасувати/Повторити – дві кнопки, ліва дозволяє скасувати останні
дії, права повторити скасовану дію. Область графічного уявлення – основна
область, де виконуватимуться все побудови. Панель об'єктів (Область
алгебри) – область, у якій будуть записані всі математичні формули, що
описують побудовані об'єкти. У GeoGebra геометрія та алгебра працюють
дуже тісно один з одним.
Рядок введення - дана область дозволяє вводити різні формули,
функції, рівняння, які відразу відобразяться в панелі об'єктів та у графічному
поданні. Допомога рядку введення – дозволяє переглянути весь список
команд для рядка введення. Область перспективи дозволяє вибрати
необхідну область для побудови. GeoGebra має багатий набір інструментів.
Розглянемо кожну групу інструментів. Перша група – рух, група
інструментів дозволяє змінювати положення чи відстежувати рух об'єктів. До
цієї групи входить: переміщати; рух щодо точки. Друга група - точки, є
основною групою елементів будь-якої побудови на площині. До цієї групи
входять: точка; точка на об'єкті; прикріпити/зняти крапку; перетин двох
об'єктів; середина чи центр; комплексне число; екстремуми та коріння. Третя
група – прямі смуги. До цієї групи входять: пряма; відрізок; відрізок із
фіксованою довгою; промінь; ламана; вектор; відкласти вектор. Четверта
група – спеціальні лінії, до яких входять: перпендикулярна пряма;
паралельна пряма; серединний перпендикуляр; бісектриса кута; дотична;
поляра та діаметр; апроксимація; локус. П'ята група – багатокутники, до яких
входять інструменти: багатокутник; правильний багатокутник; твердий
багатокутник; багатокутник вектор. Шоста група – кола та дуги, з
інструментами: коло по центру та точці; коло по центру та радіусу; циркуль;
коло по трьох точках; півколо по двох точках; дуга по центру та двом точкам;
дуга по трьох точках; сектор по центру та двом точкам; сектор за трьома
точками. Сьома група – конічні перерізи, такі як: еліпс; гіпербола; парабола;
коніка по п'яти точках.
Восьма група – вимірювання, що має інструменти: кут; кут заданої
величини; відстань чи довжина; площа; нахил прямий; створити список.
Дев'ята група – перетворення, куди входять: відбиток щодо прямої;
відображення щодо точки; відображення щодо кола; поворот навколо точки;
паралельне перенесення по вектору; гомотетія щодо точки. Десята група –
спеціальні об'єкти: напис; вставити зображення; олівець; фігура від руки;
відносини об'єктів; дослідник функцій. Одинадцята група - дії над об'єктами:
повзунок; прапорець відображення/приховання об'єктів; кнопка; вікно
введення. Дванадцята група – загальні: перемістити креслення; збільшити;
зменшити; показати/приховати об'єкт; показати/приховати позначення;
копіювати стиль; видалити об'єкт. Опишемо основи роботи у програмі
GeoGebra. Для того, щоб працювати з інструментами у GeoGebra, необхідно
активувати інструмент, натиснувши кнопку з відповідною іконкою зверху
екрана і вибрати необхідний інструмент із цієї панелі інструментів. Щоб
зберегти файл необхідно: 1. Відкрити меню («Файл − Зберегти»). 2. У вікні
вибрати папку, куди слід зберегти файл. 3. Введіть ім'я для вашого файлу та
натисніть кнопку «Зберегти». Далі програма створює файл, що має
розширення. Це розширення вказує, що це файл GeoGebra і що він може бути
відкритий лише за допомогою програми GeoGebra. Якщо необхідно відкрити
файл, що вже є, слід: 1. Відкрити меню («Файл − Нове вікно»). Якщо цей
крок пропустити, програма закриє активне вікно і надішле запит на
збереження існуючого файлу, щоб не втратити дані. 33 2. Відкрити вже
існуючий файл GeoGebra, меню («Файл Відкрити»). 3. Перейти по структурі
папок у вікні і вибрати файл GeoGebra (з розширенням) і натиснути кнопку
"Відкрити". Використовуючи інструменти, що знаходяться в області панелі
інструментів, можна будувати різні точки, креслення, фігури і т.д. Одночасно
з додаванням яких на полотно відповідні координати з'являться в «Панелі
об'єктів». "Рядок введення" служить для безпосереднього введення побудов
за рахунок координат, рівнянь, команд, функцій. GeoGebra надає багато
можливостей для роботи у різних галузях. Для цього необхідно натиснути
лівою кнопкою миші в область перспектив, або перезапустити програму, для
відкриття вікна перспектив. При виборі перспектив відповідно до їх порядку
зверху донизу відкривається нижче представлені робочі області. 1. «Алгебра
та графіки», представлена на рис. 3.2 .
Рис. 3.2. . Робоче вікно перспективи «Алгебра та графіки» Налаштовує
програму під середовище алгебри роботи. Залишає осі абсцис та ординат, які
за бажанням можна приховати. Ця перспектива дозволяє будувати графіки
різних функцій заданих: параметрично, явно, неявно і т. п. 2. «Геометрія»,
представлена на рис. 3.3.
Рис. 3.3. . Робоче вікно перспективи «Геометрія»

Приховує осі абсцис та ординат. Налаштовує робочу область під
перспективу геометрії та розрахована для побудови геометричних фігур:
паралелограмів, трикутників, багатокутників тощо.
Залучення можливостей систем комп'ютерної алгебри (СКА) до
навчального пізнання починається з постановки та розв'язання завдань
побудови динамічного креслення. Завдання на побудову в СКA не є
самостійним. З їхньої постановки та вирішення починається вирішення будь-
якої геометричної задачі, доказ будь-якої теореми, отримання або
осмислення визначення геометричного поняття. Вони є свого роду
підзадачами, що самостійно формулюються. Цим і визначається їх схожість
із побудовою схематичних креслень. Для своєчасної підготовки учнів до цієї
діяльності завдання на побудову в СКA повинні утворювати безперервно
розвивається – змістовно-методичну лінію, що пронизує весь систематичний
курс геометрії. Ця лінія повинна увібрати в себе і лінію завдань на побудову
циркулем та лінійкою. Основними результатами навчання розв'язанню задач
циркулем та лінійкою є такі: − знання про конструктивні можливості циркуля
та лінійки; − знання про особливості вирішення завдань на побудови; −
знання про деякі методи вирішення задач на побудову: методом ГМТ,
методом подібності, методом руху; − навички вирішення базових завдань на
побудову; − уміння вирішувати завдання на побудову, що зводяться до
базових. Ці освітні результати можуть і повинні бути досягнуті і під час
навчання вирішення завдань на побудову в СКА (за винятком набуття
практичних навичок маніпулювання циркулем та лінійкою). Ця можливість
визначається наявністю в СКА інструментів, які є аналогами циркуля та
лінійки.
Використання цих інструментів на відміну використання циркуля і
лінійки акцентує увагу учнів за умов завдання фігури (наборі елементів, що
визначає фігуру − характеристичних елементах), оскільки самі побудови
виконуються автоматично. Крім того, набори характеристичних елементів
фігури виділяються у графічному вікні кольором і позначаються на панелі
об'єктів як вільні об'єкти. Крім того, в СКА існують додаткові інструменти,
що виводять на екран результати вирішення базових завдань на побудову
циркулем і лінійкою (бісектриса кута, середина відрізка, паралельна пряма та
ін), а також можливості поповнення конструктивних інструментів. Навчання
побудові за допомогою інструментів СКА має, на нашу думку, здійснюватись
відповідно до наступної методичної схеми: 1) навчання застосування
інструменту (пропедевтичний); 2) формування знань про принципи його
роботи – розкриття алгоритму вирішення відповідного базового завдання
циркулем та лінійкою та його теоретичне обґрунтування (основний); 3)
формування умінь застосовувати інструмент у поєднанні з іншими для
вирішення типових завдань на побудову та завдань до них зведених
(заключний).
Розглянемо приклад.
Завдання 3. Побудувати коло, рівновелике кільце, утвореному двома
концентричними колами з радіусами R і r, де R >r GeoGebra.
Для побудови радіусу, кола циркулем і лінійкою за двома даними
відрізками – радіусами даних концентричних кіл R і r. Необхідно побудувати
висоту, опущену на гіпотенузу довжини прямокутного трикутника 2R 41, яка
ділить цю гіпотенузу на відрізки, рівні Rr і R+r (рис. 3.4)
Рис. 3.4 . Креслення до завдання

При побудові відрізка заданої довжини СКА можна в діалоговому вікні
інструмента «коло по центру і радіусу» вказати вираз r) , або в рядку
введення записати рівняння коло з r) (R (R довільно вибраним центром і
даним радіусом).
Рис.3.5. Введення формули
Рис.3.6. Введення рівняння у рядок введення GeoGebra

Завдання з параметрами є найбільш складною частиною ЄДІ, тому
формування єдиного підходу до їх вирішення є важливою методичною
проблемою. Основним помічником може стати комп'ютерне середовище
GeoGebra з його анімаційними можливостями [5]. Суть анімаційно-
геометричного методу полягає у наступному. Спочатку умова задачі
моделюється геометрично (графічно) на екрані комп'ютера. Потім,
використовуючи анімаційні можливості, вирішуємо завдання на
комп'ютерному екрані. Нарешті, описуємо побачене на екрані рішення
математично. Учень, позбавлений комп'ютерної підтримки, зберігаючи
геометричну спрямованість рішення, виконує ключові малюнки схематично з
урахуванням математичних досліджень, доповнюючи анімаційні зміни силою
своєї уяви. Розглянемо низку прикладів.
Завдання 5. Знайдіть кількість розв'язків системи залежно від значень
параметра a.
Рішення. Відкриваємо файл GeoGebra і спочатку будуємо графік

першого рівняння системи. Записуємо його в рядок введення та після
введення на екрані комп'ютера бачимо два відрізки (на рис. 19 зображено
графік). Для осмислення побаченого зауважимо, що область визначення
першого рівняння є сукупність умов 0 3 x і 0, x 9 9 x 3 звідки .
Геометрично це означає, що графік першого рівняння належить смузі,
обмеженій вертикальними прямими 3 x і 9 x , причому друга пряма
виключається зі смуги. Щоб зрозуміти походження пари відрізків,
розглянемо рівність 4 12 0 2 y x xy y як рівняння щодо змінної y : ( 1)
(4 12) 0 2 x y x y. Коріння рівняння: 4. 3, y2 x y1
Отже, 4 12 ( )( ) ( 3)( 4) 1 2 2 .
Таким y x y y yy y y x xy y чином, відрізки, побачені на
екрані, є рішеннями наступних систем рівнянь:
Рис.3.7. Графік першого рівняння системи
Зауважимо, що комп'ютер не видає графік рівняння 0 3 x і в цьому
відношенні він може підвести. Графік цього рівняння ми додаємо самостійно
у вигляді прямої 3 x. Таким чином, рішенням першого рівняння даної
системи є вертикальна пряма 3 x та пара відрізків. Тепер займемося другим
рівнянням системи. Будуємо повзунок для параметра і рядком введення
будуємо графік рівняння 0 a y x (на малюнку – пряма, виділена синім
кольором). Позначаємо цей прямий написом. У нашому випадку 0 5.45 y
x. Переміщуємо повзунок у положення, при якому спостерігаємо
максимальну кількість точок перетину графіків рівнянь даної системи, та
відзначаємо точки перетину A, B, C. Тепер у нас все готове отримати
відповідь. Змінюємо на повзунці значення параметра a спостерігаємо
відповідне переміщення синьої прямої та кількість точок перетину цієї
прямої з графіком першого рівняння системи. Для наочності будуємо та
написуємо «рубіжні» положення синьої прямої.
Відповідь: 1) якщо 9 a або 15 a то система має єдине рішення (що
належить одній із залитих рожевим частин площини); 1 a 9 2) якщо, або
11 a, або 15 a 13, то система має 2 рішення; 3) якщо 13 a 1 і 11 a то
система має 3 рішення. Для підтвердження відповіді змінюємо значення
параметра a на повзунці та панелі об'єктів читаємо відповідні рішення
системи як точок A, B, C .
Дамо план вирішення завдання учнем, позбавленим можливості
використовувати комп'ютер і змушеним виконувати необхідні малюнки
схематично.
1) Знаходимо область визначення першого рівняння цієї системи: 9 x
3 . Отже, графік першого рівняння знаходиться всередині смуги,
обмеженої прямими 3 x і 9 x , причому друга пряма виключається зі
смуги.
2) Розв'язуючи рівняння 4 12 0 2 y x xy y щодо змінної y
знаходимо розкладання на множники: 4 12 ( 3)( 4) 2 . y x y y x xy y
Перша умова визначає вертикальну пряму, а дві системи визначають
пару відрізків без крайніх правих точок усередині виділеної вертикальної
смуги. Усе це становить графік першого рівняння цієї системи. Його легко
побудувати схематично.
Рис.3.8. Графіки двох рівнянь із системи

Відповідь: 1) якщо 0.4375 a або 1 a то система не має рішень; 2) якщо
1 a , то система має два рішення: (1,0) 1,0), B ( A ; 3) якщо 1 a 0.5 або
0.4375 a , то система має 4 рішення (наприклад, на малюнку 20, при 0.55 a ,
рішенням будуть точки S, T, U, V). 4) при 0.5 a система має 6 рішень (на
рис.20 це точки C, D, E, F, G, H). 5) якщо 0.5 a 0.4375 система має 8
рішення (наприклад, на малюнку 20 при 0.5 a рішеннями будуть точки O, P,
Q, R і їм симетричні .
Графічний спосіб розв'язання систем рівнянь
Вивчення динамічного середовища
GeoGebra та його застосування у вивченні
теми.
Зміст
Ціліурок .........................................................................................................................2
Технічне оснащення .....................................................................................................2
Хід уроку .......................................................................................................................3
I. Організаційний момент ...................................................................................3
II. Пояснення його матеріалу .............................................................................3
III. Колективна робота за комп'ютерами ...........................................................3
IV. Закріплення знань. Практичне завдання .....................................................6
V. Завершення уроку. Висновки .........................................................................8
VI. Домашнє завдання .........................................................................................8
1. Освітні: Цілі уроку

• ознайомити з динамічним середовищем GeoGebra ;
• навчити використовувати комп'ютерні знання у вивченні математики;
• навчити розв'язувати систему рівнянь
графічним способом. 2.Розвиваючі:
• розвиток пізнавального інтересу учнів;
• розвиток інтелектуальної, емоційної
сферичності. 3.Виховні:
• виховання організованості;
• сприяти формуванню системи знань, уявлень, понять, що
забезпечують естетичне ставлення до дійсності, розуміння та
оцінку прекрасного в природі.
Привіт, діти! А в мене сьогодні вам сюрприз! Сьогодні ми з вами
працюватимемо за комп'ютерами! Тобто почнемо вивчати математику за
комп'ютером. Здорово так? Зараз я познайомлю вас із вашим новим другом
- звуть його GeoGebra . Це комп'ютерна програма — динамічна
математика. Мені він дуже сподобався, сподіваюся, ви теж будете в
захваті. А потім ми з вами вивчимо, як вирішуються системи рівнянь
графічним способом, і допоможе нам у цьому GeoGebra .
I. Пояснення нового матеріалу

Увага на екран (дивимося презентацію — короткий посібник з
GeoGebra ).
II. Колективна робота за комп'ютерами

Як вам GeoGebra? Сподобався? А тепер давайте сідаємо за комп'ютери та
спробуємо зробити практичне завдання.
1. Запускаємо GeoGebra і в полі введення тексту вводимо y=x^2 і
натискаємо Enter . Зверніть увагу ось цей символ означає зведення в
ступінь. Отримали параболу з вершиною на початку координат і вгору
спрямованими гілками.
Тепер вводимо друге рівняння - лінійне - y = x +2. Отримали
зростаючу пряму, що перетинає параболу.
2. На Панелі інструментів натискаємо кнопку Перетин двох

об'єктів і натискаємо на параболу і безпосередньо.
3. У властивості об'єкта ми можемо змінити колір ліній, тип ліній,
заливку.
4. Щоб підписати графіки, натискаємо на кнопку Напис на

Панелі інструментів .
5. Потім натискаємо біля графіка і в вікні пишемо формули цих

рівнянь.
III.Закріплення знань. Практичне завдання.

Зараз (20 учнів) по троє сідаємо за комп'ютери та виконуємо наступне
завдання:
1) опустіть перпендикуляри з точок А та В на осі Ох та Oy;
2) змініть стиль отриманих відрізків напунктирний;
3) зміните колір та товщину графіків і тексту;
4) запишіть координати точок перетину графіків.
1. Щоб опустити від точок перетинів до осей перпендикуляри,

натискаємо на Відрізок. І так само у властивостях змінюємо тип лінії
напунктирний. І щоб усунути зайві позначення також у властивостях
знімаємо галочку Показувати позначення.
2. Щоб написати координати точок перетину, знову натискаємо

напис.
3. Для того , щоб зберегти цей аплет як малюнок, нам потрібно його
експортувати. До речі, експортується лише геометричне вікно.
потім ми можемо його вставляти в будь-який додаток.
IV. Завершення уроку. Висновки

Усі молодці, всім чудово! Усі впоралися з не дуже легким завданням.
Сподобався вам урок? Цікаво було? Вивчати динамічну математику
набагато цікавіше і корисніше, чи не так? А тепер завдання додому.
3.2 . Розробка завдань до теми Квадратні корені. Дійсні числа.
Розглянемо приклад застосування середовища GeoGebra у вирішенні

рівнянь із параметрами
Вирішення математичної задачі в середовищі GeoGebra проходить три
етапи:
1) Геометричне моделювання умови завдання на екрані комп'ютера.
2) Вирішення задачі на екрані з використанням можливостей анімації.
3) Побудова математичної моделі рішення, побаченого на екрані.
Завдання з параметрами та їх вирішення у учнів викликають
складнощі, і тому графічне рішення деяких з них допомагає добре осмислити
такі завдання та візуалізувати на екрані середовища GeoGebra , і в цілому,
вчителю та учням допомагає економити час при обмеженій кількості
відведених на такі теми годинника.
Щоб відповісти на питання про кількість коренів рівняння при різних
значеннях параметра, потрібно усвідомлювати, скільки взагалі може мати
коріння рівняння такого виду, і від чого залежить його коріння.
Скільки коренів може мати лінійне рівняння? За цією схемою можна
визначити:
З цієї схеми випливає алгоритм розв'язання лінійних рівнянь із

параметрами. [1]
Приклад1. Розв'яжіть рівняння (щодо х ):
a 2 x - 9 x - 3 = a ; [2]
Рішення:
Вирішимо рівняння на крані GeoGebra . Спочатку перетворимо
рівняння до виду a 2 x -a = 9x +3. Розглянемо дві лінійні функції y = 9x + 3 та
y = a 2 x -a. Отже, за допомогою вкладки "Файла" відкриваємо Нове вікно.
Через "рядок введення" напишемо y = 9 * x +3 і натискаємо на клавішу Enter .
На координатній площині з'явиться пряма (синя). Далі на Полотні за
допомогою команди «Повзунок» створимо Повзунок з іменем a . Потім через
«рядок введення» напишемо y = a ^2* x - a і натискаємо клавішу Enter . На
координатній площині з'явиться пряма (червона). За допомогою курсору ми
можемо змінити значення змінної a через повзунок.
Побудованого креслення достатньо, щоб вирішити задачу на екрані:
повзунком переміщуємо горизонтальну пряму, дивимося на точки перетину
цієї прямої з графіком даної функції і бачимо, що якщо a = 3, то прямі
паралельні і немає точок перетинів (Рис.1.). Отже, рішень немає. Якщо a =- 3,
то прямі збігаються, тобто. безліч рішень (Рис.2.). Якщо a ≠ ±3, то прямі
перетинаються, тобто. має одне рішення x = 1/( a -3) (Рис.3.).
Відповідь: Якщо a ≠ ±3, то x = 1/( a -3); якщо a = 3, немає рішень; якщо
a = - 3, безліч рішень.
Рис.3.8.
Рис.3.9
Рис.3.10
2.Рівняння другого ступеня з параметрами.
Приклад 2. При якому значенні дане рівняння має один корінь:
x 2 + ax + 8 = 0; [2]
Для графічного розв'язання задачі переформулюємо її:
Побудуйте графік функції y = x 2 + ax + 8 і знайдіть, за яких значень a ,

пряма y =0 перетинає параболу рівно одній точці, тобто. вершина лежить на
осі абсцис.
Рішення на екрані серед GeoGebra.
Побудова.
1) Створюємо повзунок для параметра a (зі зміною до 5).
2) За допомогою рядка введення будуємо графік функції y = x ^2 + a * x
+8. На екрані з'явиться парабола (керований повзунком) .
3) Рядком введення будуємо графік функції y = 0. Побудова закінчена.
Побудованого креслення достатньо, щоб вирішити задачу на екрані:
повзунком переміщаємо параболу, дивимося на вершину параболи. Вершина
параболи лежить на абсцисі приблизно за a =5,6 і a =-5,6 (Рис.4, 5). А при
інших значеннях параметра a парабола і пряма y = 0 не перетинаються
(Рис.6). Відповідь: при a = ± 4√2 рівняння має рівно один корінь.
Рис.3.11
Рис.3.12
Рис.3.13
3. Рівняння з параметрами третього ступеня.
Приклад 3.При яких значеннях параметра a рівняння x 3 – 12 x + 1 = a
має рівно 3 корені? [4]
Рішення: Напрошується розгляд даних у системі координат . Щоб
програма GeoGebra нас розуміла, замість писатимемо літеру . Тоді
рівняння набуде вигляду y = x 3 – 12 x + 1. [2]
Побудова
1) Рядком введення будуємо спочатку множину всіх точок, що
задовольняють y = x 3 - 12 x + 1.
2) На осі ординат ставимо крапку та проводимо через неї
горизонтальну пряму. Побудова закінчена.
Геометричною мовою завдання зводиться до знаходження всіх
положень точки , при яких горизонтальна пряма перетинає криву (Рис.7).
Встановлюємо горизонтальну пряму так, щоб вона по черзі пройшла через
кожну точку кривої. (Рис.3.14,3.15.).
Рис.3.14.
Рис.3.15
Рис.3.16
Рішення математичною мовою:
Якщо пряма знаходиться нижче за найменше значення -15 і вище за
найбільше значення 17, то пряма перетинає криву в одній точці, а якщо рівні
цим значенням, то в двох точках перетинаються. Якщо між цими числами, то
перетинаються у трьох точках. Останнє задовольняє умову нашого завдання.
x max = -2; y max = 17.

x min = 2; y min = -15.
Рис.3.17
Щоб вихідне рівняння мало 3 корені, пряма у = а повинна перетинати
графік рівно у трьох точках. Вочевидь, що це, якщо –15 < a < 17. (Рис.10).
В і д п о в і д ь : -15 < a < 17.
У ході досліджень завдань на екрані середовища GeoGebra, я склала
алгоритм розв'язання квадратних рівнянь та нерівностей із параметрами на
екрані в середовищі GeoGebra.
Розв'язати рівняння з параметром ax + bx + c = m.
Побудова:
1) За допомогою рядка введення будуємо графік функції y = ax ² + bx + c .
2) Створюємо повзунок для параметра (зі зміною до 5).
3) Рядком введення будуємо графік функції (керований
повзунком). Побудова закінчена.
Побудованого креслення достатньо, щоб розв'язати задачу на екрані:
повзунком переміщаємо горизонтальну пряму, дивимося на точки перетину
цієї прямої з графіком даної функції і бачимо, що точки перетину
відповідають прямій y = m , коли пряма проходить через гілки або вершину
параболи. Відповідаємо питанням завдання.
2. Щоб вирішити системи рівнянь або нерівностей з параметрами,
необхідно вирішити це завдання в середовищі GeoGebra і перевірити рішення
аналітично.
3.3. Розробка завдань до теми Квадратні рівняння
Звернемося до оцінювання освітньої значущості застосування СКА під

час навчання розв'язання нестандартних рівнянь.
Покажемо на конкретному прикладі використання СКА GeoGebra для
обґрунтування необхідності застосування тригонометричної підстановки під
час вирішення рівняння. Таке використання СКА GeoGebra назвемо
"комп'ютерним обґрунтуванням", акцентуючи увагу виключно на його
демонстраційній функції.
Завдання 7. Нехай потрібно розв'язати рівняння: 8 6 1 0 3 x x Після
безуспішних спроб розв'язати дане рівняння різними способами (вгадування
цілого/раціонального кореня, розкладання на множники тощо) пропонуємо
учням за допомогою GeoGebra побудувати графік лівої частини цього
рівняння. Отримаємо графік функції, зображений на рис. 3.18.
Рис. 3.18. . Графік функції 8x3-6x +1= 0

«Комп'ютерне обґрунтування» тут виконує функцію графічної
демонстрації для висування наступного дедуктивного висновку: – оскільки
всі точки перетину графіка функції з абсцисою знаходяться на інтервалі (-
1;1), то всі коріння цього рівняння по модулю менше 1; – так як всі коріння
рівняння по модулю менше 1, а всі значення косінусів кутів з інтервалу (0; π)
Після цього висновки від рішення рівняння переходимо до розв'язання
системи через косинус:
Рішення системи через синус:

Наведений приклад продемонстрував, що «комп'ютерне
обґрунтування», на відміну від суто алгебраїчного, не тільки переконує учнів
у «природності» такої підстановки, а й розкриває перед ними причину її
необхідності. Такий позитивний ефект досягається за рахунок графічної
інтерпретації рівняння. Проте ми вважаємо, що «комп'ютерним
обгрунтуванням» можна замінити алгебраїчне. По-перше, тому, що довести
правильність побудови графіка функції за допомогою СКА GeoGebra на
кілька порядків складніше, ніж переконатися у правильності його побудови
методами математичного аналізу. По-друге, ці обґрунтування мають різні
освітні функції: – «комп'ютерне обґрунтування» підводить учнів до ідеї
заміни змінної, за допомогою демонстрації графічної інтерпретації рівняння;
– алгебраїчне обґрунтування доводить необхідність такої заміни за рахунок
встановлення взаємозв'язку між графіком функції та корінням рівняння.
Використання СКА GeoGebra при навчанні розв'язання нестандартних
рівнянь є процесом переходу від «комп'ютерного обґрунтування» до
алгебраїчного. При цьому можна говорити про існування двох різних рівнів
умінь розв'язання нестандартних рівнянь із використанням GeoGebra. I.
Емпіричний рівень відрізняється вмінням переконуватися в «природності»
застосування обраного способу розв'язання рівняння за допомогою GeoGebra,
що застосовується для побудови графіка функції. ІІ. Абстрактно-теоретичний
рівень відрізняється вмінням доводити отриманий за допомогою СКА
GeoGebra вид графіка функції, а також використовувати його для
узагальнення можливих варіацій цього експерименту. Розглянемо
особливості навчання рішенню нестандартних рівнянь, які демонструють
процес переходу від першого рівня до другого. Щоб досягти емпіричного
рівня, необхідно систематизувати «накопичений» досвід учнів, пов'язані з
використанням заміни змінної на вирішення рівнянь пройдених раніше.
Основою даної систематизації виступає інтеграція суб'єктного та
«накопиченого» досвіду учнів з І.С. Якиманській [6] .
Основною метою даного етапу є формування умінь суворо доводити не
тільки правильність побудови параметричного графіка функції для
обґрунтування необхідності тригонометричної заміни, у досліджуваному
рівнянні, а й динамічна сталість кількості коренів, розташованих в інтервалі
(-1;1) при заданому параметрі -1 <ɑ
Доведіть, що для будь-якого значення параметра ɑ (-1;1) рівняння 4 3 0
3 a x x має три різні корені, кожен з яких задовольняє нерівності |x|˂ 1
1. Побудуємо графік функції 3x 4x y 3 Записуємо дані в лінійному
вигляді 3* x 4 * x^3 y у вікно нижньої панелі «ВВЕДЕННЯ» після чого в
розділі «ПОВЗУНОК» задаємо необхідний інтервал значення параметра від -
1 до1
2. Проводимо комп'ютерний експеримент. Мета експерименту –
перевірка кількості точок перетину з віссю абсцис (тобто визначення
кількості коренів рівняння та їх числова оцінка) за зміни параметра -1< <1.
Рис.3.19. Графік функції y= 4x3-3x +a
Хід експерименту: а) Пересуваємо інструмент «ПОВЗУНОК» c
заздалегідь заданим кроком (для зручності візуального сприйняття
рекомендована зміна кроку параметра 0,25), так щоб величина параметра
змінювалася в межах від -1 до 1. б) Спостерігаємо за кількістю точок
перетину з віссю абсцис та його числовим значенням. Їх кількість
залишається рівною, а значення коренів не перевищують за модулем
1протягом усього експерименту. Висновок: експеримент підтвердив, що при
заданому значенні параметра вихідне рівняння має рівно три різні корені,
кожен з яких за модулем менше 1. 3. Доведемо, що всі корені даного
рівняння за модулем менше 1.
Або зробити заміну x=sinɑ при
У цьому розділі представлений один із варіантів практичної реалізації

методичних особливостей застосування інтерактивно-інформаційного
підходу в навчанні на профільному рівні алгебри та початків математичного
аналізу учнів старшої школи. На конкретних прикладах з розробленого курсу
«Рішення рівнянь» демонструється використання інтерактивного
геометричного середовища GeoGebra як засіб переведення учнів з
емпіричного рівня пошуку розв'язання нестандартного рівняння на
абстрактно-теоретичний. При цьому ІГС GeoGebra у роботі з нестандартними
рівняннями на емпіричному рівні виступає лише як інструмент для
проведення комп'ютерного експерименту. За його результатами відбувається
висування гіпотези щодо способу розв'язання заданого рівняння. Після цього
на абстрактно-теоретичному рівні дається суворий доказ алгебри
запропонованої гіпотези.
ВИСНОВКИ
Застосування середовища GeoGebra на уроках математики дозволяє

демонструвати рішення алгебраїчних чи геометричних завдань наочно, з
можливістю змінювати дані, щоб побачити поведінка графіка і простежити за
геометричними побудовами. Завдяки цьому учні краще сприймають
навчальний матеріал і легше його засвоюють. Рухаючи повзунок, можна
зробити висновок про вплив параметра на рішення. GeoGebra сприяє
розвитку вміння аналізувати та синтезувати. Графічні ілюстрації, створені
програмою, дозволяють учням закріпити знання про побудову графіків
елементарних функцій та рівняння. У ході самостійної роботи з програмою,
учні набувають навчально-дослідницького вміння та розвивають вміння
роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями.
Для досягнення мети – використовуючи програму GeoGebra, вивчити
побудову графіків, перевірити властивості графіків, визначити зміну
параболи від її коефіцієнтів – я вивчила програму та провела багато дослідів
при побудові графіків. У процесі роботи я вирішила поставлені завдання:
• проаналізувала функції, що вивчаються за шкільною програмою,
• побудувала за допомогою програми GeoGebra графіки функцій,
• використовуючи графіки, узагальнила властивості функцій,
• провела дослідження поведінки квадратичної функції, залежно від
коефіцієнтів,
• підготувала наочний матеріал у програмі GeoGebra для графіків
функцій.
Моя робота показала як за допомогою комп'ютерних технологій
«оживити» математику, як зробити предмет цікавим та доступним усім
учням. Комп'ютерні математичні системи дозволяють швидко та ефективно
проводити обчислення, вирішувати завдання алгебри та геометрії, а отже,
підвищують комп'ютерну грамотність, викликають інтерес до вивчення
математики, стимулюють творчість.
Теоретична значущість роботи:
Теоретична значущість моєї дослідницької роботи полягає в тому, що
використовуючи програму GeoGebra, учні можуть вивчати побудову графіків
та дослідження їх властивостей за допомогою комп'ютерного експерименту.
Практична значущість роботи.
Практична значущість роботи полягає в тому, що результатами можуть
скористатися учні та вчителі при вивченні даного розділу математики, а
також вона може бути використана школярами для підвищення освітнього
рівня. інформатикою, показавши можливості використання технологій під
час уроків.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бутусова Ю. В. Використання онлайн-серверів, математичного пакету

MAPLE та програмування в процесі вивчення рядів фурьє / Ю. В.Бутусова /
Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і
технологічної освіти. Т.3, № 10, (2016). с. 7-14.
2. Гриб’юк О.О. Психолого-педагогічні вимоги до комп’ютерно-
орієнтованих систем навчання математики в контексті підвищення якості
освіти// Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет імені Григорія Сковороди» – Додаток 1 до Вип.31,
Том IV (46): Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції
до європейського освітнього простору». – Київ: Гнозис, 2013. – С. 110-123.
3. Гриб’юк О. О. Дослідницький підхід у навчанні з використанням
системи динамічної математики GeoGebra. / О. О. Гриб’юк В. Л. Юнчик //
Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових
праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники В. Ільницький, А.
Душний, І. Зимомря]. – Дрогобич : Посвіт, 2016. – Вип. 15. – С. 284-298.
4. Горошко Ю. В. Використання комп’ютерних програм для створення
динамічних моделей при вивченні математики / Ю. В. Горошко, Є. Ф.
Вінниченко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 2 :
Комп’ютерно- орієнтовані системи навчання : зб. наук. праць / редрада. – К. :
НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – № 4 (11). – С. 56–62.
5. Грамбовська Л. В. Комп’ютерні динамічні моделі як засіб
дидактичного забезпечення процесу навчання геометрії в сучасній школі /
Грамбовська Л. В., Яковчук О. М. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2010. – №
7. – С. 14–17.
6. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках математики : посібник для
вчителів / Жалдак М. І. – Видання 2-е, перероблене та доповнене. – К. :
РННЦ «ДІНІТ», 2003. – 324 с.
7. Жалдак М. І. Математика з комп’ютером : посібник для вчителів /
Жалдак М. І., Горошко Ю. В., Вінниченко Є. Ф. – К. : РННЦ «ДІНІТ», 2004. –
254 с.
8. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках геометрії : посібник для вчителів /
М. І. Жалдак, О. В. Вітюк. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. – 168 с.
9. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007–2015 роки [Електронний ресурс] : Закон України // Відомості Верховної
Ради України (ВВР). – 2007. – № 12. – С. 102. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/537-16. – Назва з екрана.
10. Крамаренко Т. Г. Уроки математики з комп’ютером : посіб. для
вчителів і студ. / Т. Г. Крамаренко ; за ред. М. І. Жапдака. – Кривий Ріг.
11. Кушнір В. А. Розв’язування математичних задач інтегративного змісту
засобами комп’ютерного моделювання / Кушнір В. А., Ріжняк Р. Я. //
Математика в школі. – 2009. – № 10 (97).
12. Ковальова Н.В. Сучасна школа. Сучасний урок. Використання ІКТ у
навчально-виховному процесі / Н.В. Ковальова. − Режим доступу:
http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30549/.
13. Кравченко Л.І. Персональний комп’ютер на уроці математики як засіб
активації пізнавальної діяльності учнів / Л.І. Кравченко // Математика в
школах України. – 2004. – № 2. – С.8-11.
14. Раков С. А. Формування математичних компетентностей учителя
математики на основі дослідницького підходу в навчанні з використанням
інформаційних технологій : дис. … доктора пед. наук : 13.00.02 / Раков
Сергій Анатолійович. – К., 2005. – 381 с.
15. Ракута В. М. Програми для роботи з функціями та графіками / Ракута
В. М. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2010. – № 7 (87). – С. 29–33.
16. Раков С. А. Відкриття геометрії через комп’ютерні експерименти в
пакеті DG : посібник для викладачів математики / Раков С. А., Горох В. П.,
Осенков К. О. та ін. – Харків : ХДПУ, 2002. – 108 с.
17. Ракута В. М. Бібліотека комп’ютерних моделей, як необхідна складова
сучасного навчального середовища / Ракута В. М. // Наукові записки. Серія :
Педагогічні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. – Вип.
98. – С. 246–249.
18. Ракута В. М. GeoGebra для початківців : навчальний посібник / Ракута
В. М. – Чернігів : ЧОІППО ім. К. Д. Ушинського, 2011. – 49 с.
19. Семеніхіна, О. В. Візуалізація експериментальних випробувань на
основі випадкових подій у середовищі GeoGebra 5.0 / О. В. Семеніхіна,
М.Г. Друшляк // Науковий часопис Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова. Серія 3 : Фізика і математика у вищій
і середній школі : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П.
Драгоманова, 2014. – Вип. 14. – С. 94-103.
20. Семеніхіна О. В. Побудова геометричних місць точок з використанням
програм динамічної Математики / О. В. Семеніхіна, М. Г. Друшляк // Фізико-
математична освіта. – – Вип. 1. – С. 127-133. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2016_1_15.
21. Семеніхіна О. В. Використання програми GeoGebra в дослідженні
функціональних залежностей (на прикладі розв’язування задач на екстремум)
[Teкст] / О. В. Семеніхіна, М. Г. Друшляк // Комп’ютер в школі і сім’ї. –
2015. – № 6. – С. 17–24.
22. Schoen R. Model-Centered Learning. Pathways to Mathematical
Understanding Using GeoGebra / Schoen R. (Ed.). – Sense Publishers, AW
Rotterdam, The Netherlands, 2011. – 257 p. 301
23. Hohenwarter M. Creating mathlets with open source tools / Hohenwarter
M., Preiner J. // Journal of Online Mathematics and its Applications. – 2007. – №
7. – P. 78–83.
24. Markus Hohenwarter. Introduction to GeoGebra. Version 4.4.
[Електронний ресурс] / Markus Hohenwarter, Judith Hohenwarter. – 2013. –
141с. – Режим доступу: http://www.geogebra.org/book/intro-en/intro-en.pdf
25. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.geogebra.org –
GeoGebra/.
26. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.geogebra.org –
GeoGebra 5.0.
ДОДАТКИ

Алгебра 8 Клас Повна

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Алгебра 8 Клас Повна

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Розробка динамічного інтерактивного онлайн-посібника для вивчення

Положення про бакалаврські роботи

Навчання розв'язання різних рівнянь є однією з фундаментальних цілей

1.1. Загальний аналіз процесу вивчення шкільного курсу “Алгебра”

Удосконалення традиційних методичних засад вивчення

1.2 Особливості вивчення алгебри у 8 класі

Алгебра, 8 клас. Вивчення теми «Множини та операції з ними» на

Повторення та систематизація навчального матеріалу ( 4 рік )

Лінійне рівняння. Ступінь.

Самостійна робота №5 розв'язує вправи, що

«Екологічна Формує в учнів соціальну активність, відповідальність та екологічну

Арифметичний квадратний пояснює, що таке :

Тотожність . характеризу є: властивості

Автор: О. Мерзляк, В. Полонський, М. Якір

Автор: Н. Тарасенкова, І. Богатирьова, О. Коломієць, З. Сердюк

У сучасному просторі діти живуть в умовах цифровізації,

В наш час повсюдне застосування електронних технологій та

Нами було проаналізовано підручник АЛГЕБРА. 8 КЛАС.

2.2 Систематизація матеріалів для методичної підтримки вчителя при

Модернізація системи освіти та поява нових освітніх стандартів не

2.3 Систематизація матеріалів для мотивації школярів при вивченні

Нині одним із напрямів модернізації освіти є удосконалення якості

Завдання 1. За яких значень параметра система має

єдине рішення? [8]

під час вирішення систем нерівностей, наприклад, [8] (Рис. 3)

допоможе проілюструвати і підштовхне до розв'язання завдання.

Рис. 2.3 Ілюстрація до завдання 2.

Вважають, що систематичне рішення практичноорієнтованих завдань

3.1 Розробка завдань до теми Раціональні вирази

У шкільному математичному освіті особливе місце займає геометрія,

Рис. 3.3. . Робоче вікно перспективи «Геометрія»

Рис. 3.4 . Креслення до завдання

Рис.3.5. Введення формули

Рис.3.6. Введення рівняння у рядок введення GeoGebra

Рішення. Відкриваємо файл GeoGebra і спочатку будуємо графік

Рис.3.8. Графіки двох рівнянь із системи

1. Освітні: Цілі уроку

I. Пояснення нового матеріалу

II. Колективна робота за комп'ютерами

2. На Панелі інструментів натискаємо кнопку Перетин двох

4. Щоб підписати графіки, натискаємо на кнопку Напис на

5. Потім натискаємо біля графіка і в вікні пишемо формули цих

III.Закріплення знань. Практичне завдання.

1. Щоб опустити від точок перетинів до осей перпендикуляри,

2. Щоб написати координати точок перетину, знову натискаємо

IV. Завершення уроку. Висновки

3.2 . Розробка завдань до теми Квадратні корені. Дійсні числа.

Розглянемо приклад застосування середовища GeoGebra у вирішенні

З цієї схеми випливає алгоритм розв'язання лінійних рівнянь із

Побудуйте графік функції y = x 2 + ax + 8 і знайдіть, за яких значень a ,

x max = -2; y max = 17.

3.3. Розробка завдань до теми Квадратні рівняння

Звернемося до оцінювання освітньої значущості застосування СКА під

Рис. 3.18. . Графік функції 8x3-6x +1= 0

Рішення системи через синус:

У цьому розділі представлений один із варіантів практичної реалізації

Застосування середовища GeoGebra на уроках математики дозволяє

1. Бутусова Ю. В. Використання онлайн-серверів, математичного пакету

You might also like