Міністерство освіти і науки України

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра фізики та методики її навчання

КУРСОВА РОБОТА

З методики навчання астрономії

на тему:

«РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ

ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ АСТРОНОМІЇ В ШКОЛІ»

Студента групи мф-2

Спеціальності 014.08 Середня освіти (Фізика)
Волощакевича Андрія Михайловича

Науковий керівник:
Кандидат технічних наук, доцент
Мохун Сергій Володимирович

Національна шкала_____________________

Кількість балів________Оцінка ECTC______

м. Тернопіль–2020 рік
 2

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС, ЯК ГОЛОВНИЙ ПІЗНАВАЛЬНИЙ
МОТИВ І ЙОГО РОЛЬ В МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ..................................5
1.1 Поняття і сутність пізнавального інтересу учнів........................................6
1.2 Пізнавальний інтерес та його роль при вивченні астрономії....................8
1.3 Порівняльний аналіз шкільних підручників і навчальних матеріалів з
астрономії.............................................................................................................9
РОЗДІЛ 2. РОБОТА З РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ НА
УРОКАХ АСТРОНОМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ НАВЧАЛЬНОГО
ЦІКАВОГО МАТЕРІАЛУ (КАРТИ, ПОСІБНИКИ)..........................................12
2.1. Етапи розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках
астрономії...........................................................................................................15
2.2 Вплив цікавого навчального матеріалу на розвиток пізнавального
інтересу учнів.....................................................................................................17
2.3 Формування пізнавального інтересу учнів на уроках астрономії...........20
ВИСНОВКИ...........................................................................................................23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................25
 3

ВСТУП

Мета роботи: теоретично обґрунтувати систему формування

пізнавального інтересу учнів при вивченні астрономії.
Об'єкт вивчення: процес формування пізнавального інтересу учнів у
закладах загальної середньої освіти.
Предмет вивчення: формування пізнавальних інтересів у учнів при
вивченні астрономії.
Завдання:
- виявити особливості пізнавальних інтересів у учнів на уроках і
позакласних заняттях при вивченні астрономії;
- вивчити сучасні педагогічні засоби розвитку пізнавального інтересу
учнів;
- дослідити механізми і умови формування та розвитку пізнавальних
інтересів у учнів при вивченні астрономії.
- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даної проблеми;

Астрономія завжди була предметом, що має важливе значення для

формування матеріалістичного світогляду учнів. Досягнення сучасної
астрономії, які мають велике теоретичне і практичне значення, ще більш
посилили цю роль шкільного курсу астрономії, але рівень знань учнів що
закінчують середню школу іноді залишає бажати кращого.
На думку провідних учених-методистів та викладачів у багатьох
загальноосвітніх, особливо сільських школах нашої країни викладання
астрономії ще не в повній мірі відповідає вимогам нашої епохи. В останні
роки зроблено багато важливих кроків, спрямованих на підвищення рівня
викладання астрономії в середніх школах і поліпшення якості підготовки
вчителів астрономії в педагогічних інститутах. Відзначимо серед них:
введення в практику шкіл вдосконаленої програми курсу астрономії, видання
цілого ряду навчальних і методичних посібників. Проте, проблема
 4

підвищення якості астрономічної освіти в середній школі відповідно до

вимог нашого часу ще далека від свого остаточного вирішення. Особливо це
стосується навчання в сільській школі.
Вивчення астрономії надає значні можливості для формування
матеріалістичного світогляду учнів вже в силу того, що історія розвитку
уявлень про будову Всесвіту багата матеріалом про боротьбу науки і релігії,
матеріалістичних і ідеалістичних поглядів.
Відомо, що виникнення і розвиток астрономії тісно пов'язане з
астрономічними спостереженнями. Спостереження є основою вивчення цієї
науки. Спостереження повинні стати фундаментом шкільного та вузівського
курсу астрономії, на базі якого значно легше формуються наукові поняття і
правильний світогляд. Курс астрономії слід вивчати в органічному зв'язку з
практичними спостереженнями.
Ніякі наочні посібники не можуть замінити астрономічних
спостережень. Астрономічні спостереження при правильній їх організації
мають велике значення як для розвитку інтересу до предмета, тай для
розширення кругозору учнів і поглиблення їх знань. У школах і педагогічних
інститутах, де астрономічні спостереження проводяться регулярно, знання
учнів по астрономії досить міцні і глибокі.
Ми вважаємо, що резервами підвищення ефективності викладання
астрономії в школах України, є вдосконалення організації та проведення
спостережень, широке використання в процесі викладання цього предмета
навчального матеріалу, що відображає історію і традиції розвитку астрономії
в Україні.
Мета роботи: теоретично обґрунтувати систему формування
пізнавального інтересу учнів при вивченні астрономії.
Об'єкт вивчення: процес формування пізнавального інтересу учнів у
закладах загальної середньої освіти.
Предмет вивчення: формування пізнавальних інтересів у учнів при
вивченні астрономії.
 5

Відповідно до предмету дослідження для досягнення поставленої мети

і перевірки гіпотези були визначені наступні завдання:
- виявити особливості пізнавальних інтересів у учнів на уроках і
позакласних заняттях при вивченні астрономії;
- вивчити сучасні педагогічні засоби розвитку пізнавального інтересу
учнів;
- дослідити механізми і умови формування та розвитку пізнавальних
інтересів у учнів при вивченні астрономії.
- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даної проблеми;
Метод дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури з
проблеми дослідження, синтез, узагальнення для визначення понятійного
апарату дослідження, його теоретичних принципів, теоретичне моделювання
для створення моделі формування моральної свідомості у учнів.

РОЗДІЛ 1. ПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС, ЯК ГОЛОВНИЙ

ПІЗНАВАЛЬНИЙ МОТИВ І ЙОГО РОЛЬ В МОТИВАЦІЇ ДО
НАВЧАННЯ.

В умовах сучасного суспільства однією з головних цілей освіти є

розвиток особистісних якостей учнів, створення сприятливих умов для
формування особистості самостійної та творчої.
Нажаль, як показує практика, для багатьох людей самостійна
пізнавальна діяльність являє істотні труднощі, що нерідко визначається
відсутністю досвіду роботи з інформацією, а також досвіду дослідницької
діяльності, необхідних сучасній людині в самих різних сферах життя. І в
першу чергу з цією проблемою учні стикаються при навчанні у вузі, де
частка самостійної діяльності значно вище. У зв'язку з цим, на нашу думку,
важливо, щоб навчання в школі сприяло розвитку зокрема такої особистісної
якості, як пізнавальна самостійність. [1]
 6

Аналіз робіт психологів і педагогів, присвячених вивченню

пізнавальної самостійності, дозволяє зробити висновок, що це якість
особистості проявляється в готовності (прагненні й умінні) самостійно
здобувати нові знання і опановувати способами діяльності, а також творчо
застосовувати їх на практиці. Очевидно, що для розвитку пізнавальної
самостійності в учнів, необхідно створити умови для залучення їх в
самостійну пізнавально-пошукову, дослідницьку діяльність, досвід
здійснення якої буде сприяти формуванню вищезгаданого вміння (тобто
«практичного» компонента готовності) самостійно здобувати нові знання при
вивченні різних дисциплін. Крім того, тут важливим фактором є і наявність
пізнавального інтересу, який сприяє формуванню прагнення (тобто
«психологічного» компонента готовності) суб'єкта до придбання знань. Адже
дитина активно і самостійно займається тим, що йому цікаво. Однак, одного
пізнавального інтересу недостатньо. [2]
Наприклад, кажучи про астрономію, не можна не відзначити спочатку
сильний пізнавальний інтерес до цієї науки, який проявляють учні вже в
початковій школі при вивченні курсу природознавства. Однак, як правило, у
більшості старшокласників цей інтерес швидко згасає, якщо заняття
будуються виключно на репродуктивній діяльності, спрямованої на
засвоєння вже готових знань. Таким чином, проблема полягає в тому, щоб не
тільки підтримати і розвинути природний пізнавальний інтерес учнів по
відношенню до астрономії, але також грамотно використовувати його в
якості дієвого засобу розвитку пізнавальної самостійності. [2]

1.1 Поняття і сутність пізнавального інтересу учнів.

Пізнавальний інтерес - один із значних мотивів навчання учнів. Він

дозволяє емоційно забарвити навчальну діяльність, сприяє спонуканню учнів
до самостійної діяльності. Завдяки цьому процес навчання стає більш
результативним, творчим, що неодмінно впливає на закріплення інтересу.
 7

Величезну допомогу в рішенні цієї проблеми може надати

використання інформаційних технологій в процесі навчання астрономії.
Причому, підкреслимо, що мова йде не тільки про курс для 10 - 11 класів, але
також і про вивчення астрономії молодшими учнями в рамках
пропедевтичного курсу природознавства. [3]
На сьогоднішній день більшість з всіляких Інтернет - ресурсів та
електронних навчальних видань і бібліотек, присвячених астрономії,
забезпечують доступ до інформації самого різного рівня. Однак, одної
наявності інформації недостатньо, так як в цьому випадку ми знову
повертаємося до інформаційно-рецептурного навчання, в ході якого учень в
основному пасивний, нехай навіть він проявляє інтерес до того, про що йому
повідомляється. [4]
Для формування і розвитку пізнавальної самостійності необхідно, щоб
завдяки застосуванню інформаційних технологій в процесі вивчення
астрономії, цікавий був не тільки об'єкт пізнання, але і щоб сам процес
отримання знання про цей об'єкт став захоплюючим і особистісно-значущим
для учня. Крім того, при розробці електронного засобу організації
самостійної пізнавально-пошукової (дослідницької) діяльності, дуже важливо
враховувати вікові особливості учнів, звертаючи увагу на основні
компоненти самостійної пізнавальної діяльності - змістовний, оперативний, і
результативний. [4]
У змістовному плані крім ретельного відбору матеріалу, необхідний
облік ергономічних вимог, стилю викладу матеріалу, а також графічного і
стилістичного і, відповідно до психологічних особливостей мислення і
сприйняття, характерними для тієї чи іншої вікової групи. Оперативний
компонент визначає спектр дій, використовуваних дослідником в процесі
пізнавального пошуку. Перш за все, береться до уваги змістовна відмінність
в понятті «самостійність» на різних етапах розвитку дитини і в залежності від
різного досвіду здійснення самостійної пізнавальної діяльності учнів однієї
вікової групи. Результативний компонент теж буде відрізнятися, так як,
 8

наприклад, на початковому етапі в якості результатів, крім придбаних нових

знань, будуть і самі основні навички самостійної пізнавальної роботи, що
формуються в ході пошуку або рішення пізнавального завдання.
Комп'ютерна навчальна програма з астрономії, розроблена з всебічним
урахуванням психологічних особливостей учнів різного віку, пріоритетних
джерел мотивації і різного індивідуального досвіду може стати ефективним
засобом організації самостійної пізнавальної діяльності з вивчення
астрономії і тим самим забезпечити підтримку і посилення пізнавального
інтересу до астрономії в старших класах. Результатом організованого таким
чином процесу навчання стане формування обох компонентів готовності до
такої діяльності - прагнення і вміння самостійно здобувати нові знання і
опановувати способами діяльності, а також творчо застосовувати їх на
практиці, що в сукупності визначить формування пізнавальної самостійності
як важливої особистісної якості. [4]
Педагогічна наука розглядає процес навчання як складну, динамічну
сукупність взаємопов'язаних дій вчителя і учнів. «Щоб мати можливість
правильно поставити його і керувати ним, необхідно чітко уявляти його
структуру, складові частини і закономірні зв'язки між ними». Одне з
найважливіших завдань дослідження навчального процесу полягає в тому,
щоб розкрити взаємозв'язок процесу засвоєння знань з характером
пізнавальної діяльності учнів при вивченні даного предмета. Пропонований
для вивчення навчальний матеріал з кожного предмета являє собою систему
логічно пов'язаних знань, які викладені на основі понять і суджень,
умовиводів і доказів при його викладі використовується порівняння, аналіз і
синтез, абстракції, узагальнення і конкретизація.

1.2 Пізнавальний інтерес та його роль при вивченні астрономії.

Дослідження пізнавальної діяльності учнів як найважливішого

компонента навчально-виховного процесу в психології і дидактику має
давню історію.
 9

У числі істотних характеристик пізнавальної діяльності учнів різні

автори включають:
- стійкий інтерес учнів до навчання;
- посилення потреби в оволодінні новими знаннями;
- якісна зміна мислення в цілому, яке полягає у формуванні в учнів певних
інтелектуальних умінь.
У своєму дослідженні ми дотримуємося тієї точки зору, що для
успішного вирішення завдань навчання необхідна зацікавленість учнів
(позитивна мотивація), що пізнавальна діяльність у учнів в процесі навчання
немислима без активного вилучення необхідних знань і їх подальшої
обробки.
Активну участь самих учнів в процесі придбання знань має становити
основу навчання. Розгляду діяльності учнів в процесі навчання, її активізації,
контролю і коригування приділено багато місця в дослідженнях психологів.
В роботі Н.Ф. Тализіної, наприклад, вказується, що незалежно від
характеру та обсягу навчального завдання повинні бути забезпечені мотиви,
«…необхідні для прийняття учнями навчального завдання і виконання
адекватної їй діяльності... З метою створення позитивної мотивації зазвичай
використовується створення проблемних ситуацій, вирішення яких можливе
за допомогою того дії, до формування якого намічено приступити» [5].
Проблемі забезпечення позитивної мотивації або, іншими словами,
формування пізнавального інтересу учнів присвячені дослідження Г.І.
Щукіної, яка в своїх роботах з'ясовує місце пізнавального інтересу в процесі
навчання; визначають можливості його стимулювання і умови впливу на
пізнавальну діяльність учнів; простежується роль пізнавальних інтересів у
формуванні особистості учнів; визначаються можливі рівні розвитку
пізнавальних інтересів підлітків і їх ознаки; обґрунтуються і розкриваються
джерела пізнавального інтересу і визначається його психологічна структура
[6].
 10

В процесі навчання має місце використання трьох видів стимулювання

пізнавальних інтересів учнів при вивченні астрономії: за допомогою змісту
навчального матеріалу, в ході організації навчальної діяльності та на основі
відносин, які складаються в навчальному процесі між учнями і вчителем.

1.3 Порівняльний аналіз шкільних підручників і навчальних матеріалів з

астрономії.

Для порівняльного аналізу були задіяні таки шкільні підручники як:

- «Астрономія» (В. Сиротюк, Ю. Мирошніченко) 11 клас
- «Астрономія 11 клас», (М. Пришляк) 11 клас
- «Астрономія: навчальний посібник» (М. Головко, І. Крячко) 11 клас
У науково-педагогічній літературі особлива увага в даний час
приділяється творчої діяльності учнів. Тому одним із важливих завдань було
завдання розвитку творчих здібностей учнів. Творчість - універсальний
спосіб самореалізації, самоствердження людини в світі. Це кращий спосіб
довести всьому світові - близьким і далеким, нарешті, самому собі, що ти
дійсно є, що ти володієш безцінною гідністю буття в світі і яке проявляється
через активну роботу твого інтелекту.
Тому в програмі шкільного курсу астрономії передбачалися різні
практичні роботи: рішення і складання задач, побудова «образу» сузір'я на
основі використання характеристик зірок і сузір'їв, а також понять про
замкнутих і незамкнутих ламаних лініях.
Відомо, що чим молодший учень, тим більше значення для нього має
образне мислення, чим яскравіше виражена наочно-образне уявлення.
Зокрема, широко використовуються фотографії небесних об'єктів.
Аналізуючи зміст вищевказаних підручників можна сказати, що:
В змісті підручнику «Астрономія» (В. Сиротюк, Ю. Мирошниченко)
широко розкрито таки розділи як, небесна сфера, рух світил на небесної
 11

сфері. Методи та засоби астрономічних досліджень. Наша планетна система,

зорі та їх еволюція. Наша галактика, будова та еволюція світу.
В змісті підручнику «Астрономія 11 клас», М. П. Пришляк,
(видавництво Ранок, 2013) широко використовуються фотографії небесних
об'єктів. Розкрити такі теми як небесна сфера і методи астрономічних
досліджень. Окрема тема присвячена Сонцю як найближчій зорі. Еволюція
зір та життя у всесвіту. По кожній темі підбирався комплект астрофотографій
і до них створювався блок питань, в тому числі проблемного характеру.
Відповідь на питання підручника передбачала необхідність аналізу знань,
наявних в учнів, і на їх основі формувалися нові астрономо-математичні
уявлення.
У змісті підручнику «Астрономія: навчальний посібник» (М. Головко,
І. Крячко), окремо виділена тема яка присвячена космографії, основам
практичної космографії і руху небесних світил. Основи астрономії, її методи
та засоби. Елементи астрофізики та позагалактичної астрономії. Елементи
космології та космософії. Дуже цікаво подана коротка історія астрономії.
Астрономія навіть показана як частина культури.
В усіх підручниках формуючи уявлення про те чи інше завдання і їх
ролі у Всесвіті, демонструвалися фотографії і використовувалася система
питань, яка викликала необхідність проводити аналіз наявних знань, на
основі яких будувалась відповідь на поставлені питання. Використання
методів аналізу і синтезу сприяє, зокрема, розвитку логічного мислення
учнів.
Великою мірою сприяють і нетрадиційні способи подачі навчальної
інформації, наприклад, використання уроків нових педагогічних технологій,
таких як урок-майстерня. Проводячи заняття в формі майстерні, вчитель-
майстер не прагне просто передати необхідні знання. Він прагне «включити»
в роботу розум дитини, активізувати його пізнавальний процес, «розбудити»
в дитині те, що приховано в ньому навіть для нього самого; зрозуміти і
усунути те, що заважає вчитися. Тому всі завдання підбираються таким
 12

чином, щоб створювалися умови для активного використання уяви дитини і

його творчості (створювалася атмосфера, де той, якого навчають проявив би
себе як творець). На сучасному етапі розвитку школи намітилася тенденція
до укрупнення блоків інформації та введенню їх зі значним випередженням.
Для прикладу можемо надати основні теми для розвитку інтересу у учнів з
астрономії:
Дослідження і знахідки
• Е.Л. Рускол. Планетна космогонія другої половини XX - початку XXI
століття с. 9-33
Життя і творчість вчених
• Г.І. Пінігін. З історії династії астрономів Кнорре
Історія обсерваторій і астрономічних організацій
• А.В. Миронов, А.Б. Делоне. Високогірна експедиція ГАІШ в Заїлійському
Ала-Тау
Астрономія, астрологія і релігія
• Г.Є. Куртика. Релігійні і астрологічні уявлення, пов'язані з небесними
світилами, в Стародавній Месопотамії
Календар і хронологія
• Ю.В. Нестеренко. Діофантові наближення, церковні календарі і пасхалія
• М.Л. Городецький. До питання про точність григоріанського календаря
• Р.А. Симонов. До датування 1660 роком астрологічного календаря царя
Олексія Михайловича
Публікації та спогади
• З листування Ф. П. Літке з В. Я. і О. В. Струве (публікація, переклад листів,
передмова і коментарі В.К. Абалакін)
• Н.М. Штауде. Спогади про Олександра Яковича Бурштині (публікація і
коментарі Л.Д. Костіної)
Пам'яті вченого
• Григорій Мойсейович Ідліс (1928-2010)
 13

РОЗДІЛ 2. РОБОТА З РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ

НА УРОКАХ АСТРОНОМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ
НАВЧАЛЬНОГО ЦІКАВОГО МАТЕРІАЛУ (КАРТИ,
ПОСІБНИКИ).

Нині діюча шкільна програма передбачає посилення уваги до зоряній

карті як одного із засобів, що полегшують засвоєння астрономічних знань.
Будь-яка карта - це узагальнене і умовне зображення реальної
дійсності. За допомогою карти в учнів більш чітко формуються просторові
уявлення, знання про взаємозв'язки і закономірності розміщення об'єктів і
природних явищ.
Відомо, в географії робота з картою спрямована на те, щоб учні вміли
читати карту, що сприяє упорядкуванню географічних знань і цим полегшує
їх засвоєння і запам'ятовування.
У роботі зі зоряною картою і географічною є чимало спільного,
наприклад, визначення координат зірок і географічних пунктів, що
обумовлено схожістю основних точок і кіл небесної сфери і земного глобуса.
Однак в тих випадках, коли зіркова карта повинна допомогти
проведенню астрономічних спостережень, учні стикаються з новими видами
діяльності, яким їх ще не навчали. Такі наприклад: ототожнення світил,
вказівку розташування основних кіл і точок небесної сфери, нанесених на
карту, на зоряному небі, установка зоряної карти на будь-яку дату і час доби,
вміння орієнтувати її і визначати умови видимості світил і ін. В цьому
відношенні в роботі з географічної і зоряної картами є певні відмінності, які і
є причиною труднощів учнів; наприклад, в ототожненні об'єктів, зображених
на зоряній карті, і об'єктів, видимих на небі. Щоб подолати ці труднощі, ми
вважаємо за доцільне використовувати в процесі підготовки і проведення
спостережень ряду додаткових завдань, що підводять учнів до усвідомлення
 14

реальних кутових відстаней між небесними світилами і масштабом, в якому

вони зображені на зоряній карті [8].
Одним з таких завдань, які виконуються в класі при підготовці до
спостережень, є наступне: «Знайдіть яскраві зірки, які відстоять приблизно
на 90 від зірки Денеб?». Однією з таких зірок є Арктур. Отже, після
виконання цього завдання відшукання зірок і сузір'їв в процесі спостережень
може бути проведено так. Учні показують на горизонті кута відстань, рівну
90. Тепер, після того, як учитель показав на небі сузір'я Лебедя, Ліри і Орла,
учні можуть вказати, де приблизно повинно знаходитися сузір'я Волопаса
(Арктур - (Волопаса).
Таким же чином учні повинні усвідомити і те, де знаходяться зірки,
віддалені від зазначених учителем зірок на 180.
Для зірок, розташованих в одному або близьких один до одного
сузір'ях, їх взаємне розташування на небі усвідомлюється легше, і в
спеціальних завданнях немає необхідності.
Сформовані при цьому в учнів уміння ми відносимо до першої групи:
практичні вміння, необхідні для успішного проведення найпростіших
астрономічних спостережень. У програмі це вміння формулюється так:
вміння ототожнювати об'єкти, нанесені на карту, з об'єктами на небі.
До першої групи належать також:
- вміння вказати на небі положення основних кіл (небесного меридіана,
екватора, екліптики) і точок (північ, південь, схід, захід, зеніт, полюс
світу);
- вміння оцінювати приблизне кутова відстань між об'єктами на небі.
Ці вміння в тій чи іншій мірі використовуються при проведенні всіх
спостережень, передбачених новою програмою. Однак найбільш важливими
для вивчення курсу астрономії є вміння, які відносять нами до другої групи:
вміння використовувати спостереження для обґрунтування (перевірки) або
підтвердження тих чи інших теоретичних положень [8].
 15

Ці вміння необхідні також для коригування хибних уявлень, що

існують у учнів.
Ігрова діяльність одна з найважливіших активатором для інтересу на
уроках астрономії. Головне щоб вчитель не переборщив з введенням ігор на
свої заняття. Наведемо кілька видів ігор які ви можете використовувати як на
уроці астрономії так і у поза навчальному занятті.
В ігровій формі учні повторюють пройдений матеріал, підібрані
питання по астрономії розширюють кругозір учнів, активізують до
подальшого вивчення астрономії.
Організація гри: клас можна розділити на вибір учителя на кілька
команд. Можна запропонувати учням назвати свою команду. Для визначення
початкового гравця включено завдання. На слайді № 2 надруковані літери.
Переміщенням цих букв треба утворити слово, яке позначало б небесне тіло.
Команда, яка запропонувала перша правильну відповідь, починає гру. Учні з
вибору відповідають на питання теми. Якщо команда відповіла правильно, то
кількість балів зараховується, якщо - неправильно, то це кількість балів
віднімається. Набранні бали підсумовуються. Підсумок підводиться за
набраним максимальною кількістю балів. Якщо команді дістається слайд «кіт
в мішку», то хід учні повинні передати як вибрати інші команді. Гру можна
закінчити і на першому або на другому, або на третьому турі в залежності від
відведеного часу на уроці. Якщо кількість балів у двох команд будуть
збігатися, то можна запропонувати 4 тур гри, названий «Своя гра».
Переможців гри можна нагородити медалями. [8]
В силу особливостей предмета, викладання астрономії є найбільш
сприятливою сферою для застосування сучасних інформаційних технологій.
Застосовувати інформаційні технології можна в різних напрямках і варіантах
в викладанні астрономії.
Найцікавіші створення мультимедійних конспектів - сценаріїв уроків з
допомогою програми Power Point в формі презентацій, а також розробка
різних тестів за допомогою програми «e-Publish», а також мультимедійні
 16

курси: «Відкрита Астрономія», «RedShift-3», і мережу Інтернет, де у

вільному доступі знаходиться велика кількість фотографій, відеофільмів
різних астрономічних явищ.
Сучасні засоби ІКТ надають широкі можливості для організації
самостійної дослідницької діяльності учнів при вивченні астрономії. За
допомогою цифрових фото і відеокамер, які стають все більш доступними,
учні можуть реєструвати результати своїх спостережень. Це дуже важливо
при вивченні астрономії, так як спостереження є головним методом
астрономічної науки.
У процесі поточної навчальної діяльності все учні проводять нескладні
спостереження за змінами точок сходу і заходу Сонця, фазами Місяця, рухом
Венери і інших яскравих планет. Форми представлення результатів
спостережень можуть бути різними: малюнки, серій фотографій, комп'ютерні
презентації, комп'ютерний фотомонтаж фотографій, відео монтаж і т.п.
Астрономія привертає молодших підлітків. Багато розвивають свою
спостережливість, фіксують незвичайні і рідкісні небесні явища (затемнення,
гало, вінці, полярні сяйва, метеори). У цих випадках їм пропонується
провести «розслідування» та визначити самостійно, що це за явище.

2.1. Етапи розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках астрономії.

На першому етапі розвитку пізнавального інтересу в процесі навчання

велике значення має цікавість досліджуваного матеріалу, так як вона здатна
порушувати і привертати увагу учнів до предмету вивчення. Цікавість
залежить від професіоналізму вчителя та якості дидактичних засобів, що
залучаються ним. Не слід змішувати цікавість і розважальність. Остання, як
правило, не виховує вольові зусилля, необхідні у формуванні пізнавального
інтересу, а також нівелює пізнавальний компонент в навчанні. На першому
етапі розвитку пізнавального інтересу цікавість необхідна, так як вона
дозволяє привернути увагу до досліджуваного предмета. Саме це робить її за
 17

певних умов основою для виникнення цікавості, яке пов'язане з позитивним

емоційним ставленням до навчальної діяльності. Цікавість характеризується
позитивною реакцією на новий навчальний матеріал: учні задають питання,
із задоволенням виконують завдання. Вони відчувають інтерес до цікавим
відомостями, опису короткочасних явища. Діяльність учнів на цьому етапі
носить репродуктивний характер. Інтерес, що виникає на цьому етапі,
короткочасний. Цікавість за своїм психологічним змістом близько до
інтересу, проте відрізняється від нього нестійкістю, слабкою спрямованістю.
Таким чином, ми бачимо, що порушення допитливості є важливим
досягненням педагогічного впливу на початковому етапі формування
стійкого пізнавального інтересу. [10]
На наступному етапі виникає ситуативний пізнавальний інтерес. Він
проявляється як інтерес до способу виконання завдання вчителя, участі в
колективному вирішенні проблеми, очікування схвалення з боку вчителя і
однокласників. Учням цікаво розкрити суть досліджуваних процесів і явищ.
Вони прагнуть до дослідницької діяльності і готові проводити її під
керівництвом вчителя. Учні готові до вирішення пошукових задач,
проблемних ситуацій, запропонованих наставником. На цьому етапі характер
діяльності учнів - описово-пошуковий.
Дуже відповідальним моментом в процесі формування інтересу в
загальному і пізнавального інтересу зокрема є досягнення того стану, коли
інтерес, виникнувши одного разу, стає стійким і активізує пізнавальну
діяльність особистості, переростаючи в особистісний інтерес. На цьому етапі
учню цікаво проникнути в суть проблеми, самостійно знайти шляхи її
вирішення. Ми можемо спостерігати прагнення до самостійного добування
знань, учні охоче читають додаткову літературу по предмету. Учні готові до
творчої діяльності. Формуванню інтересу на цьому етапі сприяє, по-перше,
створення зовнішніх умов, що дають можливість отримати необхідну
кількість матеріалів, вражень, по-друге, накопичення необхідного мінімуму
знань і досвіду для реалізації можливості почати ту чи іншу діяльність.
 18

Ми вже відзначали, що виникнення і розвитку інтересу, особливо на

першому його етапі, сприяють позитивні емоції по відношенню до предмету і
до самої діяльності.
Таким чином, ми бачимо, що на початковому етапі інтерес
розвивається в наступній послідовності: цікавість - цікавість і допитливість -
інтерес - пізнавальна діяльність - предмет пізнавальної діяльності - оцінка
результатів.
Розвиток інтересу включає в себе кілька етапів. На самому початку
виникає епізодичний інтерес. Зазвичай він створюється спонтанно. Потім
епізодичний інтерес починає переростати в емоційно-пізнавальне ставлення
до предмету навчальної діяльності. Саме це ставлення спонукає займатися
пізнавальною діяльністю. На цьому етапі зазвичай виникає мотивація, що йде
від об'єкта вивчення. До наступного етапу розвитку інтересу можна віднести
виникнення особистісного пізнавального інтересу. На цьому етапі
пізнавальний інтерес перетворюється в спрямованість особистості.
Необхідно відзначити, що перетворюючись в спрямованість особистості,
формування нового інтересу відбувається на базі вже існуючого [10].

2.2. Вплив цікавого навчального матеріалу на розвиток пізнавального

інтересу учнів.

Пізнавальний інтерес - найважливіше утворення особистості, яке

складається в процесі життєдіяльності людини, формується в соціальних
умовах його існування і жодним чином не є іманентно властивим людині від
народження.
Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відводять цікавості. Цікавість - це
прийом, який впливає на почуття учня, сприяє створенню позитивного
настрою до навчання і готовності до активної розумової діяльності у всіх
учнів.
 19

Таким чином, розвиток пізнавальних інтересів учнів - мета діяльності

вчителя, а застосування різних прийомів активізації є засобом досягнення
цієї мети. Розуміння цього важливо для роботи вчителя. Тому, дбаючи про
розвиток учня, необхідно частіше використовувати активні методи навчання.
Все це дозволяє зробити висновок, що розвиток пізнавального інтересу учнів
- тривалий процес. Система роботи вчителя по активізації пізнавального
інтересу учнів - підлітків повинна будуватися з урахуванням поступового,
планомірного і цілеспрямованого досягнення бажаної мети - розвиток
пізнавальних творчих здібностей учня. І в той же час, використовувані
вчителем прийоми і методи в навчанні повинні передбачати поступовий,
цілеспрямований і планомірний розвиток мислення учнів і одночасно
формування у них мотиву до навчання [11].
Існує досить багато робіт що висвітлюють проблему розвитку
пізнавальних інтересів учнів, в тому числі і на уроках астрономії. Тому перед
нами постає проблема пошуку методів, прийомів і засобів, що сприяють
формуванню пізнавального інтересу учнів на уроках астрономії.
Дана проблема дозволила сформулювати тему дослідження: «Вплив
цікавого матеріалу на розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках
астрономії».
З самого початку навчання необхідно формувати пізнавальну
активність учнів, що має стати невід'ємною рисою навчання учнів. Ми
вважаємо, для того, щоб підвищити ефективність пізнавальної діяльності
учнів необхідно використовувати методи роботи, призначення яких
формування інтересу до предмету, активізація учнів, розвиток розумових
операцій. Активізацію учнів на уроках астрономії можна досягти через
різний цікавий матеріал, особистою участю учнів в іграх, проявом творчих і
інтелектуальних здібностей учнів, підтримання емоційного тонусу в
діяльності учнів; використання в процесі навчання комплексу дидактичних
ігор; застосування системи заохочень.
 20

Проаналізувавши педагогічну і науково-методичну літературу з

проблеми дослідження, ми виявили, що, організовуючи роботу з цікавим
матеріалом, слід мати на увазі основну дидактичну мету: повторення і
закріплення вивченого на уроках астрономії. Однак вона може бути
спрямована і на розвиток різних умінь, стати стимулом підвищення інтересу
учнів до предмету. Якщо вже проводити уроки з цікавим матеріалом, то з
максимальною користю. Вчителю необхідно ретельно продумувати плани
уроків, визначати зміст і місце цікавого матеріалу, форми і методи його
організації. При цьому необхідно продумувати рівень складності і обсяг
матеріалу, труднощі, можливі помилки, які можуть виникати у учнів в ході
виконання завдань.
Активність учня на уроці прямо пов'язана з його пізнавальним
інтересом, тому можна стверджувати, що розвиток цієї якості особистості
учня позитивно вплине на його пізнавальну активність. Стійкий пізнавальний
інтерес в учнів на уроках астрономії складається не відразу, а проходить
стадії формування. Спочатку проявляються лише цікавість і допитливість до
предмету. І лише при постійному застосувань на уроках різноманітних
цікавих завдань формується стійкий пізнавальний інтерес.
Тобто єдиний висновок це те, що цікавий матеріал виступає як умова
ефективного розвитку пізнавального інтересу у учнів на уроках астрономії.
Таким чином:
1. Існує пряма залежність між розвитком пізнавального інтересу і
використанням цікавого матеріалу, при активному застосуванні цікавих
засобів на уроках астрономії, збільшується рівень розвитку пізнавального
інтересу;
2. Найбільш ефективними завданнями з розвитку пізнавального інтересу є
ігри, творчі роботи, кросворди, ребуси, вікторини тощо.
При використанні цікавого матеріалу автором рекомендується:
 Використовувати на уроках астрономії всі види цікавого матеріалу;
 21

 Використовувати для роботи завдання з урахуванням індивідуальних

здібностей дітей і давати дітям для виконання завдання з знайомого
матеріалу.
 Використовувати групові роботи.
 Використовувати в своїй роботі фронтальні роботи.
 Розробити методи навчання з широким впровадженням елементів
цікавого матеріалу на уроці.
 Систематично проводити заняття з використанням цікавого матеріалу.

Використання на уроках цікавого матеріалу є важливим засобом

виховання і навчання. Часто в результаті таких занять у навчанні учні
починають проявляти інтерес і краще займатися, у них розвивається інтерес.
У багатьох учнів виявляються великі здібності, ініціатива, винахідливість.
Як вдалося встановити, введення в процес навчання цікавого матеріалу
сприяє поглибленню пізнавального інтересу, підвищення мотивації
навчальної діяльності, розвитку комунікативних умінь. Одне з істотних
завдань використання цікавого матеріалу на уроках - формування навичок
самостійної роботи, розвиток пізнавальної активності учнів.
В результаті успішного застосування цікавості розвивається інтерес до
пізнавальної діяльності; поступово збільшується обсяг роботи на уроці як
наслідок підвищення уваги і хорошої працездатності.

2.3 Формування пізнавального інтересу учнів на уроках астрономії.

На успішне формування стійкого інтересу впливає вибір предмета

пізнавальної діяльності. Цей вибір повинен бути зроблений таким чином,
щоб процес пізнання викликав потребу в отриманні нової інформації про
предмет вивчення. Це робить можливим об'єднання пізнавальної
спрямованості з позитивними емоціями, що є необхідною складовою
одиницею формування пізнавального інтересу до такого предмету як
 22

астрономія. Крім того, треба сказати, що пізнавальний мотив повинна

створювати сама пізнавальна діяльність незалежно від таких вольових
мотивів, як борг, слухняність, необхідність.
Виниклий інтерес може стати основою для формування нового
інтересу, більш глибокого за змістом. Розвиток інтересу призводить до
емоційно-вольової спрямованості особистості і перетворює інтерес в
особистісне утворення, що спонукає займатися пізнавальною діяльністю.
Для підтримки стану зацікавленості необхідно регламентувати витрату
часу і сил, необхідних для отримання нових знань. Відомо, що інтерес до
досліджуваного предмета втрачається, якщо навчальна проблема, поставлена
перед учнем, виявляється занадто складною і вимагає для вирішення дуже
багато часу і зусиль. Таким чином, для підтримки стану зацікавленості
необхідні умови, що дозволяють учневі припускати, що він впорається з
навчальної завданням, витративши при цьому прийнятне кількість часу і сил.
Дану проблему повинен вирішувати вчитель у співпраці з учнем.
Вчитель повинен передбачити і іншу проблему, яка впливає на
розвиток пізнавального інтересу, це рівень мотивації результативності
діяльності. Спочатку посилення даної мотивації веде до підвищення
результативності діяльності. Однак настає момент, коли результативність
починає знижуватися і прагне до нуля. Це пов'язано з тим, що занадто
високий рівень мотивації призводить до надмірного збудження кори
головного мозку, що, в свою чергу, викликає гальмування. В результаті
індивід виявляється не в змозі проявити свої потенційні можливості. Інакше
кажучи, результат діяльності стає настільки значущим для людини, що він
близький до стану стресу і через це не може реалізувати свої потенційні
можливості і досягти високих результатів діяльності.
Підводячи підсумки, ми можемо сказати, що інтерес формується в
діяльності і проходить кілька етапів свого розвитку. Спочатку виникає
інтерес до цікавим відомостями, фактами. Потім виникає інтерес до
причинно-наслідкових зв'язків. І нарешті, розвивається інтерес до вирішення
 23

самостійно поставлених проблем, потреба і вміння використовувати

додаткову літературу для отримання знань. Ми бачимо, що проявляючись на
початковому етапі як цікавість, при сприятливих умовах інтерес в результаті
перетворюється в спрямованість особистості.

ВИСНОВКИ
Розвиток пізнавального інтересу сучасних учнів при вивченні астрономії
базується на розроблених сучасною психологією положеннях, згідно з якими
засвоєння учнями знань і формування у них відповідних умінь визначається
характером пізнавальної діяльності, яка здійснюється учнями в ході навчально-
виховного процесу.
При цьому стимулювання пізнавальної діяльності учнів можливо трьома
способами: за допомогою змісту навчального матеріалу, в ході організації
навчальної діяльності та на основі відносин, які складаються в навчальному
процесі між учнями і вчителем.
Аналіз досвіду викладання астрономії вчителями показує, що при
вивченні даного предмета стимулювання інтересу і пізнавальної активності
учнів доцільно здійснювати на основі використання історико-наукових
матеріалів про розвиток астрономії в школах, а також особливої організації і
методики проведення астрономічних спостережень, передбачених програмою.
Всі ці три напрямки навчально-виховної роботи можна об'єднати в єдину
методичну систему викладання астрономії, що забезпечує підвищення інтересу
учнів до астрономії, їх пізнавальної активності і формування діалектико-
матеріалістичного світогляду.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показав:
1. Вкрай важливо зробити так, щоб процес навчання астрономії не
перетворювався для учнів в нудне і однакове заняття, адже наявність у учнів
зацікавленості до предмету вважається передумовою для виникнення більш
складної його різновиди - пізнавального інтересу. А пізнавальний інтерес
сприяє активності учнів на уроках і збільшення якості знань. Важливу роль у
 24

вирішенні даної проблеми відводять цікавості. Цікавість це метод, який,

впливаючи на емоції учня, сприяє формуванню позитивного настрою до
навчання і готовності до інтенсивної розумової роботи у всіх учнів.
2. Цікавість матеріалу надають ігрові компоненти, що містяться в кожному
завданні, вправі, розвазі, пропонованих учителем на уроці - будь то загадка або
найелементарніша головоломка, представлені як в традиційному, так і в
мультимедійному вигляді. Різноманітність цікавого матеріалу - ігор, завдань,
головоломок - дає підставу для їх систематизації, хоча досить складно розбити
на групи настільки різноманітний матеріал, сформований педагогами і
методистами. Ефективність навчання у багато залежить від компетентності
конкретного педагога, який організовує навчальний процес.
3. Цікавий матеріал має великий вплив на розвиток учня і в навчальному
процесі школи. Можна виділити те, що використання цікавого матеріалу на
уроках у початковій школі є засобом розвитку пізнавального інтересу у
молодших учнів, а сам пізнавальний інтерес сприяє активності учнів на уроках і
збільшення якості знань.
Таким чином процес формування і розвитку пізнавальних інтересів і
потреб у учнів сучасної школи при вивченні астрономії відбувається при
використанні в роботі педагога-психолога таких форм і методів роботи як
самостійна робота учнів, показ практичного застосування знань у зв'язку з
життєвими планами і орієнтаціями учнів; навчання з комп'ютерною
підтримкою; застосування мультимедіа-систем; використання інтерактивних
комп'ютерних засобів; взаємонавчання (в парах, мікрогрупах); тестування знань,
умінь; показ досягнень учнів; створення ситуацій успіху; змагання (з
товаришами по класу, самим собою); створення позитивного мікроклімату в
класі; довіру до студента; ставлення педагога до свого предмету; розробка
конкретного дидактичного і методичного матеріалу, пізнавальних бесід,
написання рефератів, доповідей, повідомлень науково-дослідна творча тематика
доповідей, рефератів, чіткі вимоги до їх підготовки, підбір науково-педагогічної
літератури, плани і програми творчих семінарів, завдання для самостійної
роботи різного ступеня труднощів , метод пізнавальних ігор, метод створення
 25

ситуацій пізнавального спору, навчальні дискусії, створення в навчальному

процесі ситуацій успіху.
Творче вдосконалення системи шкільного навчання і виховання в зв'язку з
цим набуває особливого і неминущого значення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулліна О.А. Аналіз рівня підготовки вчителів та студентів педвузів

і завдання її вдосконалення. Сов.педагогіка.
2. Щукіна Г.І. Методи вивчення і формування пізнавальних інтересів
учнів. 2007.
3. Костюніна Н.Ю. Ненудна педагогіка. 135 с.
4. Активізація пізнавальної діяльності на уроках астрономії. 2010.
5. Талізина Н.Ф. Формування пізнавальної діяльності молодших учнів.
Просвітництво, 1988.
6. Щукіна Г.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів в навчальному
процесі. 2007.
7. Пришляк М. П. «Астрономія 11 клас», Підручник., Ранок , 2010.
8. С.С. Бойко. Цікавий матеріал на уроках навколишнього світу як засіб
розвитку пізнавального інтересу у молодших учнів. 2018.
9. Форми і методи розвитку пізнавального інтересу у старших учнів.
2009.
10.Лях Ю. А. Формування пізнавальної самостійності учнів у виховно-
освітньому процесі гімназії : дис. канд. пед. наук / Лях Юлія
Анатоліївна, 2004.
11.Щукіна Г.І. Проблема пізнавального інтересу в педагогіці, 2006.
12.Щукіна Г.І. Проблема пізнавального інтересу в психології. 2006.
 26

13.Я. Ю. Голобородько. Використання інформаційних технологій в

навчальному процесі : дис. докт. філ. наук / Я. Ю. Голобородько., 2012.
14.Николай Пришляк «Астрономія. Карта зоряного неба», Издательство
Ранок. 2019.
15.Яків Перельман «Цікава астрономія», видавництво СЗКЕО, 2016.
16.Шупляк В.І., Шундалов М.Б.Астрономія. Навчальний посібник для
вузів. (2016).
17.Виктор Гудзь, Цезарий Крыськов, Татьяна Люба, Олег Рачковский
«Астрономія. Готуємося до олімпіад», Мандрівець. 2017.
18.Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе // Психология и
педагогика. 2007.
19.Столяренко Л.Д. Основи психології, - Ростов-на/ Д. 2007.
20.Фельдштейн Д. І. Психологія розвитку людини як особистості., 2005.
21.Паннекук А. «Історія астрономії».ЛКИ. 2014.
22.Сурдин В.Г. Астрономія: століття XXI. ред. (2007)
URL: https://may.alleng.org/d/astr/astr038.htm
23.Тамаров В.А Астрофізика. (Навчальний посібник). 2003
24.Галактики. Сурдин В.Г. (2013, 432с.)
URL:https://may.alleng.org/d/astr/astr069.htm
25.Чаругін В.М. Класична астрономія. Навчальний посібник. 2013.
URL: https://may.alleng.org/d/astr/astr104.htm