Лекція

Організації життєдіяльності дітей дошкільного віку в І половину дня

умовах ЗДО
План
1. Сутність поняття «режим дня». Значення режиму дня у формуванні
зростаючої особистості.
2. Особливості режиму дня у різних вікових групах. Роль дорослих в
організації режиму дня дітей дошкільного віку.
3. Особливості організації ранкового прийому у ЗДО.
4. Методика організації харчування дітей у ЗДО

1. Сутність поняття «режим дня». Значення режиму дня у

формуванні зростаючої особистості

Режим дня є важливою умовою успішного фізичного виховання дітей

дошкільного віку.
Режим дня – це науково обґрунтований розпорядок життя, що передбачає
раціональне розподілення в часі і послідовність різних видів діяльності та
відпочинку.
Внаслідок ритмічного повторення всіх складових елементів режиму
(харчування, сну, ігор, занять, прогулянок) у дітей утворюються міцні динамічні
стереотипи життєдіяльності, що полегшують перехід від одного її виду до
іншого. Так, у звичні години прийняття їжі дошкільник відчуває голод, в нього
з’являється апетит, завдяки чому їжа краще перетравлюється і швидше
засвоюється; до часу сну в дітей легко виникає нервове гальмування, і вони
швидко засинають. Виконання режиму сприятливо впливає на їхню нервову
систему і на перебіг усіх фізіологічних процесів в організмі.
Вимоги до режиму дня визначаються психофізіологічними
особливостями віку, завданнями виховання, навколишніми умовами.
Основна вимога до режиму – врахування вікових особливостей
дошкільнят. У молодших групах більше часу відводиться на сон, одягання,
роздягання, умивання та ін. У старших групах у зв’язку зі зрослою самостійністю
дітей на побутові процеси потрібно значно менше часу і відповідно більше його
приділяється іграм та іншим видам діяльності.
У ході виконання режиму необхідно враховувати стан здоров’я
вихованців, рівень їхнього психічного розвитку. Дітям ослабленим або тим, які
перенесли захворювання, збільшується час на сон, перебування на повітрі;
вносяться необхідні зміни і в зміст освітньо-виховної роботи.
Наступна вимога – постійність режиму: своєчасно їсти, займатися,
гратися, спати. Вона сприяє виробленню в дошкільнят стійкого динамічного
стереотипу, привчає до порядку, дисциплінованості. Порушення режиму
негативно позначається на здоров’ї вихованців та їхній поведінці: вони надмірно
збуджуються, починають вередувати, між ними може виникнути сварка.
 При складанні режиму враховується пора року. Так, у літнім період
збільшується час на перебування дітей на свіжому повітрі, їх піднімають вранці
раніш, а ввечері укладають спати пізніше.
Необхідно зважати також на тривалість перебування малят у дитячому
садку. В садках з 12-24-годинним перебуванням у другій половині більше часу
відводиться на ігри, на прогулянку. Слід брати до уваги і час роботи батьків.
Однак тривалість часу, призначеного для ігор, занять, прогулянок, і
послідовність проведення всіх режим них процесів при цьому не змінюються.
Правильно складений режим дня має велике гігієнічне і педагогічне
значення. Щоденно повторюючись, він привчає організм дітей до певного
ритму, забезпечує зміну діяльності (ігрової, навчальної, трудової), тим самим
оберігаючи їх нервову систему від перевтоми. Його виконання сприяє
формуванню культурно-гігієнічних навичок, вихованню організованості та
дисциплінованості. Точне дотримання режиму виховує в дітей почуття часу,
вони починають його цінувати.
Таким чином, режимні вимоги, встановлені відповідно до завдань
виховання і вікових особливостей дошкільників, сприяють вихованню здорових,
бадьорих, діяльних і дисциплінованих дітей і дають змогу успішно розв’язувати
завдання всебічного розвитку та підготовки їх до школи.

2. Особливості режиму дня у різних вікових групах. Роль дорослих

в організації режиму дня дітей дошкільного віку.

Режим дитячого садка передбачає різні види дитячої діяльності: побутову,

ігрову, навчальну, самостійну, трудову. Місце, потрібне для тієї чи іншої
діяльності, час, відведений для неї в режимі, визначаються віком дошкільнят.
Так, у молодших групах чимало часу приділяється побутовим процесам. Потім
він скорочується, а збільшується час на інші види діяльності (гра, праця,
заняття).
Грі як основному виду діяльності дошкільників у дитячому садку
відводиться багато часу: до сніданку і після нього, у перервах між заняттями,
після денно сну, на денній і вечірній прогулянках. Вихователь зобов’язаний
створити дітям сприятливі умови для всіх видів ігор.
В усіх групах передбачено час для занять, тривалість їх поступово
збільшується. Спеціальний час приділяється трудовій діяльності (догляд за
рослинами і тваринами в ранкові години, заняття художньої праці, робота на
ділянці та ін.). Від групи до групи вона дещо зростає, проте завжди посідає в
режимі дня значно менше місця, ніж гра і навчання.
Режим життя дошкільнят цілодобових груп має свою специфіку. Так,
заняття в цих групах можуть починатися па 20-ЗО хв раніше, подовжується
ранкова прогулянка тощо.
Діти дошкільного віку виконують необхідний для їх гармонійного
розвитку режим дня тільки під керівництвом дорослих. Організатором
правильного режиму в кожній віковій групі є вихователь. Він постійно і старанно
привчає малюків до виконання режиму, ведучи їх від перших кроків у засвоєнні
режимних вимог до певної самостійності.
Звикання дітей до нового режиму життя здебільшого триває протягом
одного-двох тижнів. Строк адаптації ослаблених або швидко збуджуваних
подовжується до п’яти-шести тижнів.
Обов’язковою умовою правильного фізичного розвитку і виховання дітей
є дотримання режиму в сім’ї. В цьому необхідно переконувати батьків і
допомогти їм в його організації. Вихователь ознайомлює батьків з режимом
групи, яку відвідують діти, допомагає їм організовувати режим перебування
малюків вдома – у вечірні години й у вихідні дні. При складанні режиму в сім’ї
треба брати до уваги її умови, враховувати можливості дітей та їх інтереси.
Тільки єдність вимог до малят дитячого садка і сім’ї дає змогу виховати їх
здоровими і життєрадісними.

3. Особливості організації ранкового прийому у ЗДО.

Продуманий і добре організований ранковий прийом дітей має велике

значення в режимі дня. Привітна зустріч їх вихователем позитивно впливає на
настрій, працездатність, дисциплінованість. Якщо малюки знають, що їх
чекають, будуть їм раді, вони з великим бажанням ідуть у дитячий садок.
Спостережливий вихователь бачить, з яким настроєм прийшла в дитячий
садок дитина, виявляє педагогічний такт: або відразу залучає її до діяльності, або
дає їй змогу побути одній, заспокоїтись.
Особливої уваги потребує маля, яке вперше прийшло в дитячий садок.
Вихователь зацікавлює його іграшкою, відвертає від невеселих думок,
намагається зробити перехід від домашньої обстановки до дитячого садка менш
болісним.
Небажання йти в дитячий садок іноді виявляється і в тих дітей, які давно
відвідують дошкільний заклад. Причини криються в стані здоров’я дитини,
перевтомі, невиконанні дорослими обіцяного тощо. Іноді батьки, поспішаючи на
роботу, починають роздягати дитину, викликаючи її протест, або ж навпаки,
довго умовляють. Вихователю слід поговорити з такими батьками, переконати їх
в тому, що все це негативно впливає на малюка, відбивається на його настрої,
тому після залишення його рідними вій довго не може заспокоїтись.
Щоб швидше заспокоїти дитину, треба переключити її увагу на щось
цікаве. Зробити це можна різними прийомами: дати невелике доручення, разом
спостерігати щось цікаве та ін.
Наприклад, Денис прийшов у дитячий садок похмурий, ні з ким не
привітався. Вихователь, звертаючись до всіх малят, говорить: «Діти, ось і Денис
прийшов! Ми з вами його чекали: він допоможе нам побудувати красивий
корабель». Хлопчик, схвильований загальною увагою, включається в гру.
Особливої уваги і ласки потребують вихованці, які перебувають в
дитячому садку цілодобово. Заходячи ранком до них, вихователі, розпитує, як
вони спали, відвертає їхні думки від дому, розповідаючи про майбутню цікаву
вправу. Він показує малюкам іграшки, затіває веселу гру, нагадує про розпочате
вчора «будівництво» та ін. Життєрадісний настрій вихователя передається дітям.
Прийом дітей починається, як правило, о 7 год. і триває до 8 год 30хв
(залежно від віку), проте може відбутися і раніш, з огляду на початок роботи
батьків.
Для того щоб підготуватися до прийому малюків, варто прийти в дитячий
садок заздалегідь. Приймати дітей можна як на повітрі, так і в приміщенні. Якщо
е майданчик, у добру погоду прийом малят у будь-яку пору року краще
проводити на повітрі. Зрозуміло, можуть бути винятки. Скажімо, якщо
вихователь починає роботу з новою групою малюків і ще не зовсім добре знає їх
чи приймає групу малят, яким напочатку важко розлучатися з батьками, доцільно
організувати прийом їх у приміщенні, де легше відвернути дитячу увагу.
Під час прийому дошкільнят слід звернути увагу на їх зовнішній вигляд.
Помітивши неполадки, вихователь пропонує дитині привести себе в порядок,
допомагає їй. Він привчає малюків користуватися дзеркалом, перевіряти свій
зовнішній вигляд, виправляти недоліки в костюмі, зачісці, виробляючи звичку
бути завжди чистим і охайним.
З молодшої групи вихователь привчає дітей вітатися з усіма, хто їх
зустрічає, стежить, щоб вони були ввічливі і приязні у поводженні.
Ранковий прийом у дитячому садку починається з профілактичного огляду
дітей медичною сестрою або лікарем. Коли їх немає, за станом здоров’я малюків
стежить вихователь. Якщо він уважний, добре знає індивідуальні особливості
дітей, то може визначити за зовнішнім виглядом, чи здорова дитина. Як правило,
здорові малята, прийшовши в дитячий садок, починають гратися, охоче
спілкуються, багато рухаються.
Якщо у вихователя виникла підозра, що дитина нездорова, він розмовляє з
батьками, дізнається, як вона спала, чи не скаржилась на що-небудь, і вимірює їй
температуру. Якщо вихователь виявляє захворювання маляти після того, як
батьки підуть, він ізолює його від інших, кладе в постіль і повідомляє про це
членів сім’ї. Якщо вони з якихось причин не можуть приїхати за дитиною,
вихователь викликає лікаря.
Дошкільника, який довго не відвідував дитячий садок, не можна приймати
без огляду лікаря чи медичної сестри. Якщо прийом відбувається на майданчику,
то при вході в приміщення слід пропонувати дітям старанно витерти ноги або
обмести їх щіточкою. У передпокої малюки роздягаються, акуратно складають у
свою шафу одяг і перевзуваються.
Вихователь заздалегідь продумує, як організувати діяльність дітей,
зайняти їх корисними справами в період від прийому до сніданку. У цей час
малята в основному граються.
Вихователь готує ігри та іграшки, розміщує їх таким чином, щоб малюкам
було зручно взяти їх і гратися, не заважаючи один одному. Педагог заохочує ігри,
які виникають за ініціативою самих вихованців, допомагає здійснювати
задумане, створюючи для цього потрібні умови. Він може запропонувати
дошкільнятам різноманітні дидактичні ігри, вже відомі їм, а також рухливі, що
проводяться як па майданчику, так і в приміщенні. Вибір ігор залежить від того,
яке заняття з малюками проводитиметься першим. Якщо воно пов’язане із
значним фізичним навантаженням, слід вибрати ігри менш рухливі, простежити
тим, щоб діти не перезбуджувались і не перевтомлювались. Коли ж намічено
провести музичне заняття, то вихователь організовує ігри з дрібним будівельним
матеріалом, настільно-друковані. Перед заняттям, яке вимагає розумової
активності, доцільно видати малюкам фізкультурний інвентар для розвитку
рухів: скакалки, обручі, м’ячі, кеглі, серсо.
У ранкові години варто організувати трудову діяльність дітей. Вихователь
залучає молодших до догляду за рослинами і тваринами (полити квіти,
погодувати рибок), пропонує їм переодягти ляльку тощо. Малюки виконують
трудові доручення під його наглядом і з його допомогою. Старші діти чергують
у куточку природи. В цей час доречно також провести з вихованцями (з усією
групою та індивідуально) різні спостереження па ділянці і в приміщенні: за
працею дорослих, за природними явищами тощо.
Залучаючи малюків до різних видів діяльності, вихователь формує в них
надзвичайно корисну звичку бути зайнятими.
Закінчивши прийом дітей, педагог перевіряє ранкову роботу чергових у
куточку природи і запрошує дошкільнят на ранкову зарядку, яка проводиться в
усіх групах на майданчику або в добре провітреному приміщенні (залежно від
пори року). Після гімнастики готуються до сніданку. Чергові ставлять столи,
решта дітей поступово, по п’ять-шість чоловік іде умиватися.
У першу половину дня вихователь проводить індивідуальну роботу з
дітьми, приміром, організовує спеціальні ігри і вправи з тими, хто потребує
виправлення недоліків мовлення або відстає у виконанні певних рухів. Він
займається з малоактивними і замкнутими дошкільнятами, даючи їм різні
доручення, що вимагають від них спілкування з дорослими та ровесниками
(наприклад, піти на кухню і попросити овочі для морської свинки). Недостатньо
допитливим дітям доручають цікаві спостереження (скажімо, за тим, як хом’ячок
їсть і закладає за щоки зернятка; за синичками, що прилітають па майданчик;
помилуватися красою зимового ранку тощо).
Завдання для СРС
Будь ласка, заповніть таблицю запропонувавши різноманітні варіанти
видів діяльності відповідно активностей дітей (можна у конспекті власному, але
розбірливим почерком)
Тема дня «Весняні квіти» (узагальнено, не враховуючи вік дітей)
Ранковий прийом
Спостереження - за примулою
- за квітником
-…

Розгляд - Альбому «Квіти»

ілюстрацій - Збірки дитячих віршів Марії Познанської «А я у гай
ходила»
-
Бесіда за -
картиною -
Бесіда на тему
Читання або
розповідання
художніх
творів
Рухливі ігри
(біля назви гри
зазначати
вікову групу)
Дидактичні
ігри
Ігр-забави
Зображувальна
діяльність
Індивідуальна
робота
Доручення
Ранкова
гімнастика

Пропоную переглянути електронні журнали «Методична скарбничка

вихователя» та «Джміль». У них знайдете відповіді на всі запитання

4. Методика організації харчування дітей у ЗДО

Для нормального розвитку дитини необхідне правильно організоване

харчування. Організм, що росте і швидко розвивається, потребує достатньої за
кількістю та повноцінної за якістю їжі. Як недостатнє, так і надмірне харчування
однаково шкідливо для здоров’я малюка і може призвести до розладу травлення,
порушення обміну речовин, зниження опірності організму, до уповільнення по
тільки фізичного, а й психічного розвитку.
Залежно від тривалості перебування вихованця у дитячому садку
встановлено 3-4-разове харчування з проміжками між прийняттям їжі
тривалістю 3-4 год *.
Режим харчування докладно вивчений вами на заняттях з дисципліни
«Анатомія, фізіологія та гігієна дітей дошкільного віку».
Правильно організований процес харчування до прийняття їжі сприяє
доброму засвоєнню їжі і має велике виховне значення. Попередньо діти
прибирають іграшки на свої місця, миють руки. Прийняття їжі має відбуватися
лише в чистій, добре провітреній кімнаті. Столи розставляють так, щоб малятам
зручно було сідати і вставати.
 Добре засвоєння їжі залежить не тільки від її смакових якостей і апетиту
дитини, а й від її загального стану, настрою, від організації всього життя
вихованців дитячого садка. Перед прийняттям їжі у групі необхідно створити
спокійні умови, щоб малюки не були стомлені чи збуджені, щоб у них був
хороший настрій.
Режим у дитячому садку складається з таким розрахунком, щоб тривалі
прогулянки, гамірні ігри закінчувалися приблизно за півгодини до їди. Цей час
використовується для спокійних ігор і занять. Особливо обережно слід ставитись
до легкозбуджуваних, нервових дітей, не перевантажувати їх враженнями.
Вихователь привчає дошкільнят сідати за стіл спокійно, необхідні
зауваження під час їди робить тихо, в доброзичливій формі.
Важливою для правильної організації харчування є також гарна сервіровка
столу. Досвід показує, що дітям подобається, коли стіл накритий білою чистою
скатертиною, тому доцільно вже в молодших групах з перших днів перебування
малят у дитячому садку привчати їх їсти за столом, покритим білою
скатертиною, що сприятиме вихованню акуратності. Дітям старших груп
доцільніше подавати їжу на індивідуальних бавовняних салфетках.
Посуд має відповідати віковим можливостям, бути зручним, приємним на
вигляд, однаковим за формою і малюнком. Виделки потрібні широкі, плоскі,
легкі, з чотирма зубцями. Малюкам зручно користуватися десертними тарілками
і ложками. Якщо на третє приготовано компот, кисіль, то їх бажано подавати в
чашках з блюдцями і ложечками. Каву, чай, молоко ставлять на стіл негарячими
і без ложок, фрукти – на блюдцях. В групу їжу краще приносити в фаянсовому
посуді з кришками.
Не варто ускладнювати сервірування столу, використовуючи мілкі тарілки
як підставки під глибокі. На столах не повинно бути нічого зайвого, що заважало
б брати хліб, салфетки, ставити тарілки. До прийняття їжі столи накривають
заздалегідь, а готувати їх допомагають чергові діти. Обов’язки чергових
залежать від їхнього віку.
Напередодні няня дізнається про меню, готує відповідний посуд і ставить
його на підсобний стіл. Чергові розставляють посуд на столах.
Перед прийняттям їжі діти старанно миють руки, а якщо потрібно, то й
обличчя. Першими вмиваються ті, хто їсть повільніше; вони сідають за стіл і
починають їсти, не чекаючи па інших.
Значні інтервали у подаванні страв небажані, однак короткі проміжки
неминучі. Дошкільнятам, що сидять за одним столом, дозволяється в цей час
неголосно розмовляти, обмінюватися враженнями. Під час їди на столах слід
підтримувати порядок. Якщо хтось із малят ненароком проллє їжу на підлогу,
треба одразу ж витерти.
Необхідно привчати вихованців до чистоти. Після їди малюки ставлять
свій посуд на середину столу, а чергові прибирають його. Подякувавши
дорослим, дошкільники, в міру того як закінчують їсти, йдуть гратися; діти
старших груп дожидаються товаришів по столу.
Під час прийняття їжі вихователь стежить за тим що6 діти з’їдали належну
їм порцію, і привчає їсти культурно
 Дітей молодших груп треба вчити брати потроху, їсти не поспішаючи,
пережовуючи їжу. В перші дні можна дозволити малятам тримати ложку й
виделку так, як їм це зручно. їм необхідно допомагати доїдати порцію, оскільки
в них швидко стомлюється рука. В цьому вихователю допомагає няня. Коли діти
навчаться їсти без допомоги дорослих, педагог показує, як треба правильно
тримати ложку та виделку: ложку тримають між трьома пальцями, їдять з
бокової її частини; виделку зручніше тримати між середнім і великим пальцями,
притримуючи зверху вказівним, тоді вона зберігає похиле, більш стійке
положення; якщо виделкою беруть гарнір, вона повернута увігнутою частиною
догори і нею діють як ложкою.
Хліб подається нарізаним тонкими шматочками (20-25 г). Дітей привчають
брати його з хлібниці, торкаючись тільки одного шматка.
Варто привчати малюків з’їдати гущу першої справи разом з рідиною;
котлети, рибу, відварені овочі, а також макарони рекомендується розділити на
невеличкі частини. Огірки, помідори ставлять на стіл нарізаними, фрукти
(апельсини, мандарини) – очищеними. Круті яйця бажано заздалегідь розрізати і
покласти на хліб у вигляді бутербродів, а яйця, зварені некруто, подавати в
чашечках.
У середній і старших групах навички культурної їди вдосконалюються.
Діти повинні вміти правильно користуватися столовими приборами, їсти
самостійно, акуратно. Під час їди треба злегка нахилитися над тарілкою, жувати
безшумно із закритим ротом. Користуватися носовою хустинкою слід по
можливості перед прийняттям їжі.
Старші діти їдять котлети, рибу, відварені овочі, відділяючи ребром
виделки невеличкі шматочки; самі нарізують помідори, огірки, самостійно
очищають круті яйця і фрукти. Яйця, зварені некруто, їм краще подавати у
спеціальних підставках.
За правильно організованого харчування діти їдять охоче, з задоволенням,
не втрачають апетиту. Якщо ж їжа пов’язана з неприємними переживаннями
(наприклад, при примусовому годуванні), то в малюка може виникнути огида до
їжі, і замість радісного очікування сніданку чи обіду нерідко виникає захисна
реакція: у дошкільнят знаходять за щокою суху грудку їжі через багато годин
після їди і навіть наступного дня. Негативне ставлення до їжі, виникнувши один
раз, може закріпитися.
Під час їди малята іноді просять води, щоб запити їжу. Це прохання слід
задовольняти, оскільки розріджування полегшує ковтання.
Якщо у малюків поганий апетит, передусім необхідно встановити причину
цього, щоб знайти відповідний підхід до них. Погіршення апетиту подеколи
пов’язане із станом здоров’я. Такі діти потребують особливої уваги дорослих.
Бажано порадитися з лікарем, який в разі потреби призначить лікування. Є діти,
які не вживають якої-небудь страви через несприйнятливість до неї організму. У
цій ситуації необхідно, як виняток, дібрати їм відповідне меню. Іноді малюки
відмовляються від невідомих їм страв, оскільки не їли їх дома. Доцільно
поступово привчати їх до нових страв. Дошкільнята, що перенесли
захворювання, фізично ослаблені, можуть їсти повільно. До них слід ставитись
уважно, не квапити. Нормальний темп їди відновлюється поступово із
зміцненням здоров’я.
З розпещеними дітьми, яких дома умовляють їсти, вдаючись до різних
засобів заохочення, треба бути неухильно вимогливими. Їхня поведінка під час
їди порівняно швидко виправляється.
Ніколи не можна фіксувати увагу малюків на слабкості їхнього апетиту,
говорити про це при них. Не варто припрошувати, задобрювати і вмовляти їх
їсти. Необхідно впливати на емоції дітей, користуючись заохоченням, порадою,
прикладом однолітків. Добре знаючи характер і уподобання вихованців, педагог
може знайти відповідний підхід до кожного: одного посадить між дітками, що
мають добрий апетит, іншому запропонує спробувати салат чи цибулю,
вирощену в дитячому садку.
Важливу роль у формуванні позитивного ставлення до їди відіграє
правильно складений режим дня. Тривалість перебування на повітрі, рухливі
ігри, загартувальні процедури, нормальний сон сприяють підвищенню апетиту.
Має значення і гарне оформлення страв, особливо зеленню, яку можна
вирощувати і взимку.
Вихователь Систематично консультує батьків з питань дитячого
харчування. На зборах їм розповідають про значення правильного харчування
для здоров’я і фізичного розвитку малят. У куточках батьків влаштовують
виставки, що висвітлюють питання раціонального харчування, правильність
складання меню, приготування їжі.
Бажано щодня ознайомлювати батьків з меню дитячого садка і вивішувати
рекомендований вибір страв для вечері. Важливо переконати батьків у тому, що
сніданок, який вони дають малюкам вдома, порушує режим харчування на цілий
день, а ласощі, з’їдені перед їдою, знижують апетит.

Д/З Четверте питання опрацюйте та запишіть у конспекти. А потім

виокреміть можливі причини поганого апетиту у дітей (не лише ті, які зазначені
у матеріалі лекції) та запропонуйте шляхи їх вирішення. Для запису результатів
вашої діяльності скористайтеся, будь ласка, графічним організатором
структурування інформації «Скелет риби», внизу написавши одну причину, а
навпроти вверху кілька шляхів її вирішення.