ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Харчування дітей у дошкільних закладах передбачає складання повноцінних

раціонів - меню та меню-розкладки.
Раціонально складене меню в ДДЗ являє собою такий підбір страв добового
раціону, який забезпечує потребу дітей в основних харчових речовинах та
енергії з урахуванням їх віку, стану здоров’я та умов виховання.
Діти в дошкільному закладі на денному перебуванні (9-10 год.) отримують 3-
разове харчування.
У ДДЗ складається конкретне меню на кожний день. Важливо дотримувати в
раціонах дітей правильного співвідношення основних харчових речових, що
отримало назву принципу збалансованого харчування. В раціонах дітей
дошкільного віку співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинно складати
1:1:4 (таблиця 6).
При недостатньому харчуванні спостерігається відставання дитини в зрості і
масі тіла, погіршення фізичного розвитку дитини.
При надмірному харчуванні - надмірне збільшення маси тіла, розвиток
ожиріння, відбуваються зміни в серцево-судинній та інших системах організму
їжа, яку отримує дитина в закладі, повинна сприяти виробленню достататньої
кількості енергії та пластичних речовин, необхідних для росту.
На основі перспективного меню, що складається на 7-14 днів, розраховується
меню-розкладка на кожен день.
При складанні меню особлива увага звертається на різноманітність
страв протягом дня та всього тижня.
В розкладці перераховуються всі страви, які входять у добовий раціон,
вказується кількість дітей, які отримують харчування, та розхід продуктів для
виготовлення кожної страви. Розхід продуктів вписують дробом: у чисельнику
на одну дитину, в знаменнику на загальну кількість дітей. Вказується також
вихід готової страви та вартість продуктів. Вихід порцій повинен відповідати
об’єму страви дми кожної дитини відповідно до віку.
Розкладка продуктів для виготовлення тієї чи іншої страви повинна бути
постійною. Зміна співвідношення кількості харчових продуктів приводить,
відповідного зміни харчових властивостей, смакових якостей. Для цього, щоб
не зробити помилки, необхідна картотека страв. Картотека складається так: на
окрему картотеку виносять назву страви, її масу (вихід), розкладку продуктів,
що необхідні для приготування даної страви та вартість її.
Наявність картотеки страв для сніданку, обіду, вечері дозволяє правильно
складати меню та, при потребі, замінити одну страву на іншу.
Повноцінне харчування в дошкільному закладі можна забезпечити лише при
наявності перспективного меню. Воно складається на 14 днів. Це дає змогу
правильно розприділити продукти протягом тижня При складанні меню на
тиждень необхідно використовувати набір продуктів на добу. Деякі з них,
наприклад, молоко, хліб, масло, м’ясо, цукор, вводять до меню щоденно
Так, дитина дошкільного віку повинна отримувати не менше 400 500 грам
молока на добу. Причому немає значення те, чи пити його в природному
вигляді, чи у вигляді супу, солодких страв. Потребу н молоці можна покрити
також відповідною кількістю молочних продуктів: сиру та страв із нього.
Дитина повинна отримувати щодня також 85-100 грамів м’яса та одне яйце
через день.
Такі продукти, як сметана, сир, риба можуть входити в меню не кожен день.
Але до кінця тижня необхідний набір продуктів обов’язково повинен бути
використаний.
Складання меню належить починати з обіду, тому що він містить найбільшу
кількість страв.
Різноманітність харчування досягається включенням в меню широкого
асортименту страв, виготовлених із харчових продуктів. Наприклад, із м’яса
можна приготувати гуляш, м’ясні котлети, биточки, рулети, м’ясне суфле,
м’ясо-овочсву чи м’ясо-картопляну запіканку, биточки рисо-м’ясні, млинці з
м’ясом та інші страви.
Гарніри також повинні бути разноманітні - картопля, крупи, макарони, овочі.
Можна приготувати також комбіновані гарніри. До жареної риби, наприклад,
гарнір зі смаженої чи вареної картоплі, салату із свіжої чи квашеної капусти.
Такі комбіновані гарніри сприяють кращому засвоєнню їжі та підвищенню
апетиту. До других страв можна подавати також соуси. Вони входять в об’єм
страви. Влітку треба вводити в раціон зелень, петрушку, кріп, зелену цибулю.
Крім того, необхідно стежити, щоб діти отримували достатню кількість
овочів. Недопустимо, щоб протягом доби були у меню овочеві, круп’яні чи
мучні страви. Необхідно правильно поєднувати їх в меню. Так, якщо до складу
першої страви входить крупа, то гарнір повинен бути овочевий.
Звертати увагу треба також на час, протягом якого можна приготувати ту чи
іншу страву. Неприпустимо до меню сніданку Вводити страви, що довго
готуються. Не дозволяється в раціон вводити гострі приправи (перець, гірчицю,
оцет, прянощі), а також ні які напитки - натуральну каву, какао, оскільки вони
збуджують нервову систему.
()сновна частина добового раціону повинна включати найбільш пінні в
біологічному відношенні продукти. Страви, які містять багато жирів і
вуглеводів, повинні вноситися в добовий раціон як доповнення.
Завчасно складене меню сприяє своєчасній доставці необхідних продуктів.
Іноді, з тих чи інших причин, виникає потреба замінити в
меню продукти. В такому випадку необхідно слідкувати, щоб заміна
рівноцінною (за змістом основних складових частин продукту: білків, жирів,
вуглеводів). Так, м’ясо дозволяється замінити рибою.
Овочі, фрукти, ягоди, призначені для їди в сирому вигляді, необхідно добре
помити, ошпарити кип’ятком, а потім холодною подою. З метою збереження
вітаміну С у продуктах, овочі нарізаються безпосередньо перед приготуванням
страв, варяться н посудині з нержавіючої сталі під закритою кришкою.
Видавати готові страви дозволяється лише після зняття проби
медпрацівником. При цьому визначається фактичний вихід страв, і\
температура та смакові якості, консистенція, відповідність до розкладки
(наявність моркви, цибулі та булки в котлетах). Результати проби фіксуються в
журналі «Бракераж готової продукції». В ньому вказують дату приготування,
якість страви при прийманні їжі, вихід по меню-розкладці та фактичний.
Посуд на кухні, а також відра та посуд у групових приміщеннях їм шинні бути
маркіровані. їжу необхідно приносити в групи лише в закритому посуді.
Кількість столового посуду повинна відповідати кількості дітей у групі. Не
дозволяється користуватися посудом, який має надбиті краї та тріщини.
Періодично медичні працівники повинні контролювати правильність видачі
їжі (оцінюється сервіровка стола та об’єми порцій), запитувати дітей про
смакові якості їжі.
Необхідно звертати увагу також на кількість залишків після їди. Пишність
значної кількості їх (більше 15%) свідчить про погану чиї її» страв.
Щодня залишають проби добового раціону (кожної страті окремо). Проби
відбирають у стерильний посуд з кришкою та зберігають у холодильнику при
температурі 6-8 С.
Режим харчування дітей у дошкільних закладах. Важливе значення в
організації харчування дітей має дотримання режиму харчування.
Найбільш фізіологічним є наступний режим харчування: сніданок - 7.30 -
8.30, обід - 11.30 - 12.30, підвечірок - 15.00 16.00, вечеря - 18.30-20.00.
Режим харчування в дошкільних закладах з добовим перебуванням: сніданок-
8.30, обід- 12.00- 12.30, підвечірок- 16.00, вечеря ( в домашніх умовах) - 19.00 -
20.00.
Діти з добовим перебуванням отримують чотирьохразове харчування:
сніданок - 8.00, обід -12.00, підвечірок - 15.30, вечеря - 18.30-19.00.
Години прийому їжі повинні точно дотримуватися. Не можна допускати
перерв у харчуванні. Дітям рекомендується знаходитися за столом під час обіду
не більше 25 - 30 хв, під час сніданку та вечері - 20 хв, під час полуденка - 15
хв.
Не можна давати дітям у проміжках між годуванням яку-небудь страву,
особливо солодощі, печиво.
Домашнє харчування повинне доповнювати раціон ДДЗ. Для цього повинна
бути співпраця ДДЗ з сім’єю. Батьки систематично отримують інформацію про
те, як організовано харчування в ДДЗ, отримують конкретні відомості про
склад харчування, який дитина отримала протягом дня. Для цього вивішується
денне меню.
 Прищеплення гігієнічних навичок у харчуванні.
Під час харчування дітей потрібно приділяти увагу формуванню гігієнічних
навичок, починаючи з груп дітей раннього віку. Чим раніше у дитини
сформовані правильні навички їжі, тим вони краще закріпляться та стануть
звичкою.
Перед їжею слід уникати гучних ігор, сильних вражень, які можуть
загальмувати виробляння у дітей шлункового соку та усунути харчовий
рефлекс.
За 20-30 хв. до прийому їжі діти повертаються з прогулянки чи закінчують
заняття, ігри.
Перед їжею діти приводять до порядку свій одяг, миють руки, " накривають
на стіл. Кожна дитина повинна мати постійне " іи іа столом. Столи та стільчики
повинні відповідати зросту
Дитини та бути промарковані.
Під час годування важливо створити хороший настрій. Столи накривають
скатертинами чи серветками, ставлять вази з квітами. ' 11 мни подають не дуже
гарячими, але й не холодними.
В процесі годування вихователь не повинен підганяти дітей, відволікати
розмовами, вказівками.
Дотримання дітьми гігієнічних навичок - один із обов’язків ним жителя під
час проведення годування. Особливо це важливо в групах дітей раннього віку,
коли у малят активно формуються й закріплюються навички. Дітей раннього
віку привчають спокійно сидіти
За столом , вміло користуватися серветкою, жувати із закритим ротом, ні
говорити під час їжі. Діти вчаться користуватися столовими приборами: з 1,5 -
2 років їдять ложкою самостійно, з 3 років користуються виделкою. В
дошкільних групах дітям дають повний
столовий набір. Після закінчення прийому їжі діти промокають серветкою
рот та витирають руки, дякують за їжу та виходять із-за столу. Не можна
дозволяти дітям виходити із-за столу з хлібом чи іншою їжею, в і тому числі з
фруктами чи ягодами, печивом чи цукерками.
 Наступна страва подається зразу після того, як діти з’їли попередню. Дітям,
які закінчили їсти раніше від інших, можна дозволити вийти із-за столу та
зайнятися спокійною грою.
Велику увагу вихователі приділяють дітям з поганим апетитом. Не варто
годувати маля насильно, веселити його під час годування іграшками,
картинками, розказувати казки. Дітям з
Поганим апетитом під час годування можна запропонувати невелику кількість
води чи фруктового соку, щоб вони могли запивати страву.
При дитині не можна вести розмову про його поганий апетит, про вибіркове
відношення до окремих страв.
Особливий підхід потрібен дітям з надмірною масою тіла, які
схильні до ожиріння та з ожирінням. При недостатній увазі вихователя такі
діти часто переїдають. Коли дитина з надмірною масою тіла відмовляється від
якоїсь страви чи недоїдає свою порцію, не потрібно наполягати на тому, щоб
вона з’їла все до кінця.