Міністерство освіти і науки України

Харківський державний педагогічний університет

ім. Г.С.Сковороди
200-й річниці університету присвячується
Основи педагогічної майстерності
Вступ до вчительської професії (навчально-методичний посібник для вищих
навчальних педагогічних закладів України)
Затверджено
редакційно-видавничою радою Харківського державного педагогічного
університету ім. Г. С. Сковороди Протокол № 5 від 03.06.04
Харків-2004
Основи педагогічної майстерності. Вступ до вчительської професії: Навчально-
методичний посібник для вищих навчальних педагогічних закладів України
(Л.С.Рибалко, Л.Б.Пасько)/ Зазаг. ред. д.п.н., проф. С.Т.Золотухіної. -Харків: ХДПУ-
2004. -117с.
Рецензенти: В.М.Гриньова, доктор педагогічних наук, професор
кафедри загальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету
ім. Г.С.Сковороди Н.О. Ткачова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
педагогіки Національного університету ім. Василя Каразіна м. Харкова
У навчально-методичному посібнику висвітлюються сучасні підходи до
формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя на основі новітніх освітніх
технологій, які є результатом багаторічної експериментальної роботи авторів -
викладачів кафедри загальної педагогіки ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Рекомендується
студентам, учителям загальноосвітньої школи, викладачам ВНЗ.
Пояснювальна записка
Програма навчального курсу "Основи педагогічної майстерності" (Розділ 1. Вступ
до вчительської професії") орієнтована на базовий навчальний план педагогічних
університетів для всіх факультетів і спеціальностей. Тематика лекцій, семінарсько-
практичних занять, самостійної роботи розроблена згідно змісту програми, орієнтовних
тематичного та робочого планів. Дисципліна викладається на першому курсі денної
форми навчання Ті частково на третьому курсі заочної форми навчання.
Упровадження цієї програми в практику вищої школи зумовлене такими
обставинами. По-перше, розмаїття та складність завдань формування нової людини в
процесі розбудови нашої держави вимагають актуалізації питань професійно-
педагогічної підготовки майбутнього вчителя. "Підготовка Педагогічних і науково-
педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення - важлива умова модернізації
освіти" [ 39,5]. По-друге, школі ■Край потрібні педагоги - майстри. Педагогічна
майстерність - це професійні імення та вміння вчителя оптимізувати всі види навчально-
виховної діяльності, спрямовувати їх на розвиток особистості школяра, формування
ЙОГО здібностей, нахилів, потреб, світогляду. По-третє, умови навчання та виховання у
ВНЗ дещо відрізняються від умов загальноосвітньої школи. Виникає потреба в
здійсненні професійної адаптації у студентів до майбутньої професії, до умов навчання
та виховання в стінах ВНЗ. Для Підготовки майбутнього вчителя дуже важливо, щоб він
чітко уявляв собі роль обраної професії в суспільстві, її функції та значення, а також мав
уявлення про історичний шлях становлення та формування цієї професії.
Вихідними положеннями під час розробки програми вважалися такі:
1. Гуманістична спрямованість педагогічної діяльності, яка полягає у
˝створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного
громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати й
навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та
громадянського суспільства, розвивати й зміцнювати суверенну, незалежну,
демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та
світової спільності" [39,4].
Положення про педагогічну діяльність, в основі якої лежить
рефлексивне керування роботою учня з метою розвитку його особистості.
У запропонованій програмі враховується розвиток тих якостей майбутнього
вчителя, які лежать в основі цього рефлексивного управління:
спостережливість, емпатія, динамізм, емоційна стабільність.
Розуміння студентами педагогічної майстерності як комплексу
властивостей особистості вчителя, що забезпечують високий рівень
 самоорганізації його професійно-педагогічної діяльності. Вважаємо, що
формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя залежить від таких
змінних: перша являє собою систему знань і уявлень про закони виховання, навчання,
розвиток особистості дитини й відповідно про технологію та прийоми, які його
забезпечують. І як результат-здатність вчителя створювати педагогічні технології на
основі характеристик самої педагогічної ситуації та індивідуальних особливостей
дитини; друга включає індивідуальні особливості педагога: його спрямованість,
здібності та психофізіологічні дані. Для вчителя важливо не лише знайти педагогічне
вирішення, але й уміти реалізувати його в ситуації педагогічної взаємодії. Педагогічна
доцільність діяльності вчителя — це, передусім, результат оволодіння психологічними
та педагогічними знаннями, вміннями, навичками та раціональне використання
особистісного потенціалу, індивідуальних особливостей в процесі педагогічної
взаємодії. Отже, педагогічну майстерність можна розглядати як вияв власного "Я" в
професії, як самореалізацію особистості вчителя в педагогічній діяльності, що
забезпечує розвиток особистості учня.
Педагогічна діяльність завжди має творчий характер, тому що впливи
на учнів детерміновані зовнішніми та внутрішніми умовами, звідси випливає,
що одні й ті ж впливи на різних учнів не мають однозначних результатів.
Учитель є завжди одночасно і виконавцем, і дослідником. Підготовка до
творчої діяльності майбутнього вчителя є одним з важливих завдань навчання
студента в педагогічному ВНЗ, що повинно здійснюватися всім процесом
навчання, в якому особливого значення набуває безпосередня участь студента
в науково-дослідній роботі.
У навчально-виховному процесі ВНЗ зменшується кількість годин,
відведених на проведення лекцій, семінарсько-практичних занять, а
збільшується кількість годин, відведених на самостійну роботу. Щоб
сформувати позитивне ставлення у студентів до навчання та виховання,
бажання працювати самостійно й систематично, необхідно формувати в них
загально навчальні уміння та навички, а також уміння працювати самостійно
та творчо.
6. Відповідно до положення про діалектичний зв'язок принципів
єдності свідомості й діяльності та активності особистості вивчення курсу
має відбуватися в умовах, наближених до професійної діяльності
(розв'язування педагогічних ситуацій та їх моделювання, мікро викладання
тощо). Це дає змогу аналізувати й оцінювати вихідні установки, потреби,
орієнтації майбутніх учителів, що впливає на вибір ними стратегій поведінки
в ситуаціях педагогічної взаємодії.
Предметом вивчення курсу є закономірності, принципи організації педагогічної
діяльності, що передбачають визначення мети, змісту, методів, форм, засобів залучення
майбутнього вчителя до оволодіння основами

педагогічної майстерності, створення умов для самореалізації особистості в різних

видах діяльності та спілкуванні з метою виховання потреби в постійному професійно-
педагогічному самовдосконаленні.
Мета курсу - підвищити загальну й професійно-педагогічну культуру майбутнього
вчителя; поглибити орієнтацію студентів на педагогічну Професію, мотиви
особистісного усвідомлення ними вибору професії через формування цілісних уявлень
про гуманістичний та творчий характер педагогічної діяльності, її специфіку, роль у
житті нашого суспільства; Забезпечити установку на професійно-особистісний розвиток,
саморозвиток, Самовизначення та самовиховання майбутніх учителів з урахуванням їх
Індивідуальних особливостей; сприяти адаптації першокурсників до нових УМОВ
навчально-виховної діяльності у ВНЗ шляхом переорієнтації їх із Шкільної на
університетську систему занять.
Завдання курсу - формувати професіоналізм майбутнього вчителя як якісного
показника продуктивності педагогічної діяльності, ознаками якого загально гуманітарна
культура, педагогічна майстерність, володіння педагогічними технологіями. Таке
розуміння професіоналізму вчителя Передбачає логічно-конкретні завдання студентам:
опанування знаннями про майбутню педагогічну діяльність; діагностику через
самопізнання та оцінку особистісних якостей, важливих для майбутньої професії;
включення в різні аспекти педагогічної діяльності з метою розвитку компетентно-
професійних умінь та особистісних якостей; організацію самоконтролю та самокорекції
діяльності студентів та контролю, корекції викладачами.
Критеріями ефективності вивчення курсу можуть бути показники розвитку студента
за такими напрямками: мотиваційно-особистісний, мотивно-пізнавальний, діяльнісно -
операційний (В.М.Гриньова).
Мотиваційно-особистісні критерії дозволяють оцінити рівень розвитку «цінностей -
мотивів, цінностей-властивостей і цінностей -відношень, тобто оцінити розвивальний
характер освітнього процесу: мотиви учіння; динаміку інтелектуального розвитку;
особистісний сенс набутих знань-цінностей, задоволеність процесом навчання; характер
стосунків з одногрупниками, викладачами, адміністрацією; готовність до
самовдосконалення.
Досвід викладання курсу свідчить про те, що джерелом, яке забезпечує творчу
активність майбутніх учителів, є мотиви само актуалізації особистості і сфері
професійної діяльності. Механізмом прояву таких мотивів виступає система
професійно-ціннісних орієнтацій особистості вчителя, в якій домінуючу роль відіграє
гуманістична спрямованість діяльності педагога та його соціальна відповідальність.
Когнітивно-пізнавальні критерії ґрунтуються на кількісних і якісних описуваннях
ефективності процесу навчання, а саме: поповнення знань цінностей (у порівнянні з
вихідним рівнем даного студента); реальний обсяг знань-цінностей (у порівнянні з
вимогами стандарту); актуалізація знань-цінностей під час розв'язання пізнавальних і
практичних задач; застосування знань-цінностей у нових ситуаціях; ефективність
використання знань-цінностей у практичній діяльності.
У підготовці майбутніх учителів важливими є системні знання про взаємозв'язок
природи, культури, держави, про процеси розвитку та становлення особистості, про
цінності, а також фундаментальні знання з вибраної предметної галузі.
Важливим принципом побудови даного курсу є відбір знань з різних галузей наук,
які забезпечують формування вмінь, бо "знання, які лежать у структурі досвіду вчителя
мертвим вантажем, до того ж не зведені в систему, залишаються нікому не потрібним
надбанням" [42, 43]. Формування професійної компетентності вчителя передбачає
оволодіння аналітичними, прогностичними, проективними, рефлексивними,
організаторськими, комунікативними, прикладними та іншими вміннями.
Діяльнісно - операційні критерії дозволяють оцінити сформованість технологічних
цінностей: обсяг умінь (інтелектуальних, комунікативних, педагогічної техніки);
повнота операційного складу певного уміння; засвоєння опорної теоретичної основи
уміння; інтегрованість уміння; стійкість уміння; гнучкість уміння; дієвість уміння.
Студент повинен знати: систему освіти України, основні положення Державної
національної програми "Освіта" (Україна XXI століття) -1993 р.; Закону "Про
освіту"(1996 р.); Закону України про загальну середню освіту від 23 червня 1999 р.;
Концепції розвитку загальної середньої освіти (2000 р.); Національної доктрини
розвитку освіти (2002 р.); Державної програми "Вчитель" (2002 р.); особливості
педагогічної діяльності; права, обов'язки, вимоги, які висуваються до підготовки
майбутнього вчителя; сутність педагогічної майстерності, її компоненти; педагогічну
техніку; естетичну виразність зовнішнього вигляду вчителя; міміку, пантоміміку;
експресію, зовнішнє та внутрішнє самопочуття; управління робочим самопочуттям:
саморегуляцію; релаксацію; самонавіювання; автогенне тренування; імітаційну гру;
спілкування; етапи спілкування; комунікативні здібності; педагогічний такт;
самовиховання та його компоненти; способи здійснення самовиховання; стимулювання
самовиховання; основи наукової організації праці вчителя; організацію самостійної
роботи, її види; прийоми самостійної роботи з книжкою; форми здійснення науково-
дослідної роботи.
Студент повинен уміти:
раціонально планувати діяльність, визначати її завдання, створювати умови
діяльності;
- працювати з книжкою, вести бібліографічний пошук, конспектувати, відбирати
цікаві факти, докази з прочитаного;
- відтворювати зміст прочитаних першоджерел [1-65; 1-д-22-д ];
-- виділяти головне, аналізувати, порівнювати, синтезувати, зіставляти,
здійснювати самоконтроль у навчально-пізнавальній діяльності, доводити,
обґрунтовувати;
- реалізовувати можливості самоуправління, самовиховання;
- спостерігати, уявляти, бути уважними;
 знайти контакт з учнями, "подати себе" у спілкуванні з ними;
- самостійно працювати на лекції, в читальному залі, з книжкою;
- наводити приклади та аналізувати педагогічні ситуації;
-- аналізувати досвід освітян, науковців педагогічної Харківщини, представників
сучасних педагогічних шкіл, заслужених учителів народної освіти, вчителів-новаторів.
На вивчення курсу відводиться 37 годин, а саме: 6 годин лекційних, 18 годин
семінарсько-практичних занять, 6 годин самостійної роботи, 5 годин для перевірки
індивідуальної роботи, залік - 2 години на групу. Формою контролю та оцінки
результатів вивчення матеріалу студентами є поточний, тематичний та підсумковий
(залік) контроль. Логічним продовженням є курси «Педагогіка» (3 і 4 семестри),
"Основи педагогічної майстерності" (5, 6 семестри), спецсемінари.
Таким чином, актуальність та практичне значення курсу полягають у тому що він
допоможе кожному студентові накреслити перспективу його власного , професійно-
педагогічного розвитку та вдосконалення. Подану програму можна назвати "Програмою
професійного зростання майбутнього вчителя".
ПРОГРАМА КУРСУ
Тема 1. Педагогічна професія та сучасність.
Загальна характеристика педагогічної професії: виникнення та становлення
педагогічної професії, її своєрідність, перспективи розвитку. сутність, структура,
функції, види, особливості педагогічної діяльності. Психолого-педагогічні вимоги до
особистості педагога, його права, обов’язки. Професіограма вчителя. Характеристика
системи освіти в Україні. Нормативно-правові документи про освіту: Державна
національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) -1993 р., Закон "Про освіту" (1996
і* }, Закон України про загальну середню освіту (1999 р.), Концепція розвитку загальної
середньої освіти (2000 р.), Державна програма "Вчитель" (2002 р.), національна
доктрина розвитку освіти (2002 р.).

Тема 2. Педагогічна майстерність учителя, її складові. Педагогічна техніка як один з

головних компонентів педагогічної майстерності вчителя.
Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості, що забезпечує
самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.
Компоненти педагогічної майстерності: гуманістична спрямованість діяльності вчителя,
професійна компетентність, педагогічні здібності й педагогічна техніка. Педагогічна
техніка як сукупність професійних знань та вмінь учителя, які сприяють гармонійній
єдності внутрішнього змісту діяльності вчителя та зовнішнього його вираження.
Способи та умови формування педагогічної техніки.
А) Зовнішня техніка вчителя культура зовнішнього вигляду вчителя, мімічна й
пантомімічна виразність учителя.
Б) Внутрішня техніка вчителя (формування вмінь психотехніки, уяви майбутнього
вчителя, оцінка своїх емоцій і управління ними, аналіз і управління фізичним станом
свого організму). Розвиток уваги, спостережливості, уяви майбутнього вчителя.
Професійна компетентність учителя. Компоненти й способи її формування.
Тема 3. Педагогічне спілкування, його функції, стилі. Педагогічний такт як одна з
умов здійснення взаємодії педагога та учнів.
Педагогічне спілкування як комунікативна взаємодія педагога з учнями, батьками,
колегами, що спрямована на створення сприятливого психологічного клімату з метою
виховного впливу на особистість школяра. Сутність педагогічного спілкування, функції,
стилі. Формування комунікативних умінь учителя, прийоми педагогічної взаємодії,
технологія здійснення педагогічного спілкування.
Педагогічний такт як почуття міри в застосуванні засобів педагогічного впливу на
дітей, важлива умова формування авторитету майбутнього вчителя. Шляхи формування
педагогічного такту. Приклади тактовної поведінки вчителя.
Тема 4. Професійне самовиховання вчителя. Структурні компоненти.
Стимулювання самовиховання.
Сутність професійного самовиховання вчителя. Мета й завдання самовиховання.
Самовиховання як процес і діяльність (мотивація, засоби, методи самовиховання). Зміст
професійного самовиховання майбутнього вчителя. Засоби та способи професійного
самовиховання вчителя: само інформація, самоорганізація, програмування та
планування своєї діяльності. Оволодіння процесом самовдосконалення. Управління
процесом самовиховання. Складання програми самовиховання, самохарактеристики.
Тема 5. Видатні педагоги про педагогічну майстерність.
Співбесіда зі студентами за планом: І, Погляди педагогів на сутність педагогічної
майстерності і необхідність оволодіння нею вчителем.

Видатні педагоги про шляхи оволодіння педагогічною майстерністю.

Ш.О.Амонашвілі, Я.Корчак, В.Леві, А.С.Макаренко, І.О. Синиця,
В.О.Сухомлинський про складові педагогічної майстерності.
 Література:
Амонашвили Ш.А.Здравствуйте, дети / Ш.А. Амонашвили. -М,-
1988.- 208 с.
Корчак Я. Как любить детей / Я. Корчак. - Мн.,-1980.-79 с.
Леви В. Нестандартний ребенок / В. Леви.- К.,1991.- 316 с.
Макаренко А.С. Некоторые выводы из моего педагогического опыта
/ А.С. Макаренко. -М., Просвещение. - 1964.-115 с.
Макаренко А.С. Педагогическая поэма / А.С. Макаренко. - К.,1969 -
6. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю/ В.А. Сухомлинский. - К:
|,Шк.-1984.-251 с.
Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека /
В.А. Сухомлинський. - М., 1975. -234 с.
Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям/ В.О. Сухомлинський. -
К„1971.-242с.
Синица И.Е. О такте и мастерстве/ И.Е. Синица. - К., 1976-167 с.

Тема 6. Майстри педагогічної праці Харківщини.

Досвід видатних освітян, науковців, що працювали на Харківщині: Х.Д. Алчевської,
Б.Д. Грінченка, А.І. Зільберштейна, В.Н. Каразіна, М.О. Корфа, М.О. Лавровського, С.А.
Литвинова, А.С. Макаренка, Я.А. Мамонтова, СІ. Миропольського, В.О. Повха, О.І.
Попова, Х.П. Роммеля, С.Ф. Русової, Г.С. Сковороди, О.І. Скороходової, М.Ф. Сумцова,
І.Т. Федоренка, И І.Щепкіна.
Досвід представників сучасних науково-педагогічних шкіл, викладачів, заслужених
учителів і працівників народної освіти, вчителів-новаторів: А.Г.Відченко,
М.В.Гадецького, В.М.Гриньової, В.І.Євдокимова, С.Т.Золотухіної, Н.Д. Ільїної, О.М.
Іонової, В.І.Лозової, П.А.Масленникова, О.М.Микитюка, Б.М.Наумова, Л.Д. Попової,
О.В. Попової, І.Ф. Прокопенка, В.А. Рєдіної, Г.В. Троцко, М.М. Тураша, Л.А.Штефан.
Тема 7. Наукова організація праці вчителя (НОП).
Завдання НОП - виявлення й використання резервів підвищення якості навчальної
роботи. Вимоги наукової організації праці: чітка постановка мети конкретної діяльності,
визначення змісту роботи, вибір раціональних форм і методів виконання діяльності.
Умови НОП: знання гігієни, розумової праці; розвиток уваги, пам'яті, уявлення;
оволодіння механізмами розумових операцій; формування умінь слухати, записувати
необхідне, працювати з книжкою, правильно говорити, спілкуватися з людьми
(вивчається самостійно).
Гема 8. Самостійна робота студентів у вищій педагогічній школі. Види самостійної
роботи. Самостійна робота з книжкою.
Сутність самостійної роботи як засобу формування самостійності особистості.
Самостійна робота студентів як один із видів активної пізнавальної творчої діяльності, її
значення, основні принципи організації, форми. Особливості організації самостійної
роботи студентів на лекції, семінарсько-практичних заняттях та поза аудиторією. Облік і
контроль самостійної роботи студентів. Види, прийоми самостійної роботи з книжкою
(вивчається самостійно).
Тема 9. Науково-дослідна робота студентів.
Організація та залучення студентів до науково-дослідної роботи; ознайомлення з
напрямками досліджень кафедр; участь у роботі науково-дослідницьких гуртків, у
конференціях; технологія здійснення науково-дослідної роботи студентів.
Основні вимоги до оформлення науково-дослідних робіт. Правила оформлення
наукової роботи (вивчається самостійно).
Екскурсія до бібліотеки університету чи зустріч з бібліотекарем (проводить
викладач або куратор).
Тема 10. Узагальнення вивченого та залік. Підведення підсумків роботи за
навчальний період.
Таблиця
Орієнтовний тематичний
№ Теми знань Лекці Семінар Сам.
ї и роб.
 Модуль1 Педагогічна професія та 2
сучасність
1.1 Вступ до вчительської 2
професії
Модуль2 Педагогічна майстерність 2
учителя, її складові.
Педагогічна техніка як один з
головних компонентів
педагогічної майстерності
вчителя.
2.1 Педагогічна майстерність. 2
Педагогічна техніка. Культура
зовнішнього вигляду вчителя.
2.2 Вербальні та невербальні 2
засоби самовираження
майбутнього вчителя.
Мовлення вчителя. Міміка,
пантоміміка, жестикуляція.
2.3 Майстерність учителя в 2
управлінні собою, основи
психотехніки. Розвиток уваги,
спостережливості, уяви
майбутнього вчителя
Модуль3 Педагогічне спілкування, 2
його функції, стилі.
Педагогічний такт як одна з
умов здійснення взаємодії
педагога та учнів.
3.1 Культура педагогічного 2
спілкування. Розвиток
комунікативних умінь
майбутнього вчителя.
Модуль4 Професійне самовиховання 2
вчителя.
Структурні компоненти.
Стимулювання
самовиховання.
Модуль5 Видатні педагоги про 2
педагогічну майстерність
Модуль6 Майстри педагогічної праці 2
Харківщини.
Модуль7 Наукова організація праці 2
вчителя (НОП)
Модуль8 Самостійна робота 2
студентів у вищій педагогічній
школі. Види самостійної
роботи. Самостійна робота з
книжкою.
Модуль9 Науково-дослідна робота 2
студентів.
Модуль1 Узагальнення вивченого та 2
0 залік. Підведення підсумків
роботи за навчальний період.
Всього годин 6 18 6

Усього 30 годин

Орієнтовний виклад змісту лекцій

Лекція 1 (2 год.). Тема: "Педагогічна професія та сучасність"
 Мета: визначити суспільну значущість професії вчителя, структуру, функції,
види педагогічної діяльності; обґрунтувати особливості педагогічної
діяльності; розкрити права, обов'язки та вимоги до сучасного вчителя;
ознайомити студентів із системою освіти в Україні та основними
положеннями державних документів про освіту.

План
1. Виникнення та становлення педагогічної професії, її своєрідність,
перспективи розвитку.
Сутність педагогічної діяльності: структура, функції, види,
особливості.
Сучасний учитель, його права, обов'язки, вимоги до нього.
Система освіти України.
Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття),
Закон "Про освіту", Закон України про загальну середню освіту,
Концепція розвитку загальної середньої школи, Державна програма
"Вчитель", Національна доктрина розвитку освіти про вчителя.
Тезисний виклад змісту питань
1. Педагогічна професія — одна з найдавніших, вона виникла на ранніх етапах
розвитку людства у зв'язку з потребою передавати набутий досвід. Необхідність
підготовки нових поколінь до трудової діяльності зумовила виокремлення навчання й
виховання в самостійну галузь, що спричинило появу професії педагога, представникам
якої доручалося передавати знання, навчати володіти знаряддями праці. Учителями
ставали жерці, а в Стародавній Греції з'явилися особи, вільнонаймані вчителі, яких
називали дидаскалами, педагогами та які спеціально займалися навчанням дітей і
підлітків. У Давньому Римі від імені імператора, вчителями призначалися державні
чиновники, які добре знали науки, а головне - багато подорожували, знали мови,
культуру, звичаї народів. У середні віки педагогами були священики, монахи та жителі
міста, що отримали спеціальну освіту. На Київській Русі обов'язки вчителя збігалися з
обов'язками батьків та володаря. Так, у "Повчанні" Мономаха розкривається головний
звід правил життя, який наслідував государ та його діти: любити власну Батьківщину,
турбуватися про народ, творити добро близьким, не грішити, відхилятися від злих справ,
бути милостивим. Учителів називали майстрами, а майстрів - ремісників називали
поважним словом "Учитель". З виникненням педагогічної професії за вчителем
закріпилася виховна функція, а з плином часу ускладнилися функції: навчальна
(дидактична), розвивальна, освітня тощо.
Своєрідність педагогічної професії полягає в тому, що її змістом є гуманно-
демократичні взаємовідносини між дорослими та дітьми. Щоб побудувати такі
взаємовідносини, педагогові потрібно, з одного боку, пізнавати та розвивати власні
здібності, формулювати спеціальні знання, вміння та навички, а з іншого боку, щоб
організувати педагогічну діяльність, потрібно добре знати та уявляти діяльність учнів та
чинників, від яких вона залежить.
Перспективами розвитку професії вчителя є забезпечення умов для отримання
якісної освіти кожним громадянином як основи розвитку особистості, суспільства, нації,
держави, запоруки майбутнього України та сприяння професійному
самовдосконаленню, саморозвитку, самореалізації особистості педагога.
2. Педагогічну діяльність можна розглядати як "особливий вид соціальної
діяльності, яка спрямована на передачу від старших поколінь до молодших накопичених
людством культури та досвіду, створення умов для їх особистісного розвитку та
підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві"[42, 24].
Її можна представити у вигляді системи, що має певну структуру: а) зі змістовно -
діяльнісними компонентами: мета діяльності (формування особистості учня як гідного
громадянина своєї країни); суб'єкт діяльності (Учитель, педагогічний колектив школи);
об'єкт діяльності (учень, класний колектив) та сукупність дій та операцій, з допомогою
яких реалізується діяльність (способи, прийоми впливу вчителя на учня); результати
діяльності (рівень сформованості необхідних знань, умінь, якостей особистості) [43, [Ш
б) із функціональними компонентами: гностичний, комунікативний (Н.В. Кузьміна),
інформаційний, розвиваючий, орієнтацій ний, мотиваційний (А.І. Щербаков), творчий
(В.Г. Маралов).
Б.М. Наумов, досліджуючи основи розвитку цілісного педагогічного процессу в
педагогіці, виділяє його структурні компоненти: мету як цілісність цілей педагогів
(учителів, вихователів) і учнів (вихованців, школярів); предмет педагогічної діяльності -
концепцію цілісного розвитку особистості в педагогіці; структуру особистості людини -
біо-духо-соціо-єдність в педагогіці; засоби педагогічної діяльності у вихованні й
навчанні - цілісну класифікацію засобів педагогічної діяльності, методів навчання й
виховання в єдиному педагогічному процесі, цілісну систему засобів різноманітної
діяльності учнів; зміст цілісного педагогічного процесу - єдність навчально -виховної
діяльності щодо засвоєння основ наук і різноманітних видів діяьності учнів, предметно -
діяльнісний характер сучасного педагогічного процесу за формулою "4+4", "10+10",
"50x50" та "клас + центр"; форми виховання та навчання - єдність форм цілісного
педагогічного процесу; результат - цілісність результату діяльності школярів,
контрольно-оцінної діяльності, самоконтролю, самооцінки учнів і вибору подальшої
сфери діяльності (Наумов Б.М. Вища педагогічна школа 21 століття. Яка вона? / Щ М
Наумов // Педагогічна газета.-2003.-№4 (105). - С.4)
До найбільш характерних видів педагогічної діяльності слід віднести: пізнавальну,
трудову, художню, спортивну, громадську, орієнтаційно –ціннісну, комунікативну (Н.Є.
Щуркова). Особливостями педагогічної діяльності є гуманістичний, колективний,
творчий характер (В.О. Сластьонін).
3. На кожному етапі розвитку суспільства саме до особистості вчителя висувалися
вимоги. В першу чергу на це звертали увагу українські та зарубіжні філософи, педагоги,
поети, письменники, науковці минулого та сучасності: Х.Д. Алчевська, Ш.О.
Амонашвілі, П.А. Грабовський, А. Дистервег, Я. Корчак, Я.А. Коменський, А.С.
Макаренко, К. Роджерс, Сократ, Г.С. Сковорода, В.О. Сухомлинський, Леся Українка,
І.Я. Франко,Т.Г. Шевченко тощо. Так, Сократ вважав, що головним завданням учителя є
розвиток найкращих задатків і почуттів вихованця, його потягу до істини й добра. Г.С.
Сковорода визнавав, що головне в особистості вчителя - це гуманне ставлення до
школяра. Серце вихователя він порівнював із джерелом, а його чистий струмок - із
знаннями, думками. Якщо вчитель буде мати таке серце від природи, то він буде з
дітьми чуйним, співчутливим, вірним, допомагатиме їм, тому що "от сердца же все
советы". Але цього недостатньо, бо мудрий учитель не тільки сам поважає дітей, але й
навчає їх вдячності. Григорій Савич вбачав у цьому глибокий сенс життя. Вдячність як
людську якість називав "духом чистим, тихим, благовонним," порівнював із тим зерном,
з якого виросте корінь, дерево і як результат привчання "плоды блаженные жизни суть,
радость, веселіє і удовольствіє" (Рибалко Л.С. Г.С. Сковорода про професію вчителя
/Л.С. Рибалко// Педагогіка та психологія. - Харків: ХДГГУ, 1998. - Вип.б -СІ 85-186).
Видатні педагоги XIX століття М.І.Пирогов, К.Д.Ушинський, М.І.Демков,
П.Ф.Каптерєв, М.О.Корф, С.І. Миропольський у своїх працях обґрунтовували
значущість спеціальної педагогічної підготовки вчителя та вимоги до його особистості,
які можна об'єднати в три групи.
Група І. Вимоги до морально-вольових якостей учителя: моральне благородство,
готовність віддати себе справі народу, енциклопедична освіченість учителя, позитивний
приклад, авторитет, сумлінне виконання своїх обов'язків тощо. Як вважала Х.Д.
Алчевська, вчитель своїм прикладом зможе виховати в учнів любов до школи, до
розумової праці, до книжки. На її думку, діамантами душі є довір'я, відвертість і любов,
які потрібно виховувати і вчителеві й учням.
Група 2. Вимоги до професійних якостей учителя: любов, повага, вимогливість до
дитини, гуманне та майже родинне ставлення до дітей, уміння збудити душевні емоції,
прислуховуватися до душі дитини нерозумом, а серцем, володіти словом, будувати
спілкування з учнями на базі гуманності. Професійному зростанню вчителя, на думку
педагогів XIX століття, буде сприяти взаємодія вчителів, взаємо довір’я між ними.
Навіть у статуті "Про гімназії"" (1804 р.) зафіксовано, що вчителі повинні допомагати
один одному порадою й дією, чинити перед учнями ушанування, не нехтувати
вчителями нижчих класів, не принижувати перед учнями або сторонніми людьми
предметів, які вони викладають.
Група 3. Вимоги до загально-педагогічної й методичної підготовки вчителя:
видавати статті науково-методичного характеру, книжки та підручники з проблем
богослов'я, історії церкви, логіки, філософії, математики, іноземної мови та літератури,
гігієни, мистецтва, читання, підвищення рівня викладання, навчання грамотності, добре
знати свій предмет, використовувати різноманітні форми та методи навчання, легко й
досить доступно викладати матеріал (Золотухіна С.Т. Тенденції розвитку виховую чого
навчання // С.Т. Золотухіна.- X.: Основа, 1995.- С.147-159).
Відомі педагоги XX століття Ш.О. Амонашвілі, А.С.Макаренко та В.О.
Сухомлинський розкривають особистість педагога - гуманіста, котрому притаманні такі
якості, як любов до дітей, доброзичливість, глибока віра в добре починання й творчу
сутність дитини, прагнення її зрозуміти і вміння поставити себе на її місце, жити її
інтересами , вивчати дитину, прагнення до самоосвіти, глибокі, різнобічні знання,
вміння керувати своїм психічним станом, уміння чітко, образно, емоційно говорити,
натхненність своєю працею, почуття гумору, спостережливість. Василь Олександрович
писав: Є ще одна риса, без якої, по-моєму, неможливе педагогічне покликання. Я б
назвав рису гармонією серця й розуму. Навряд чи є інші професій, крім професій
педагога й лікаря, які вимагали б стільки сердечності" [Т.2, 423]. У книзі "Размышления
о гуманной педагогике" Ш.О. Амонашвілі виділяє чотирнадцять внутрішніх та
зовнішніх прийомів стимулювання учня, якими повинен оволодіти вчитель. Наприклад,
оцінюючи роботу дитини, він враховує мотиви, потреби, прагнення, особистісну
позицію, відношення до знань учіння, можливості досягнення успіху тощо. [2-д, 410-
414].
Вимоги до педагогічної діяльності та особистості вчителя постійно уточнюються
, ускладнюються. Проте знання професіонограми вчителя (система вимог до
спеціаліста, яка вказує шляхи до оволодіння педагогічною майстерністю), структури
його педагогічної майстерності, педагогічних здібностей, професійно-педагогічної
спрямованості, відкривають майбутньому вчителеві шляхи й напрямки
самовдосконалення як професіонала.
Права та обов'язки вчителів визначені в ст. ст. 55, 56 Закону «Про освіту»
Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на: захист професійної
честі, гідності; вільний вибір форм, методів, засобів навчання; виявлення педагогічної
ініціативи; індивідуальну педагогічну діяльність; участь у громадському
самоврядуванні; користування
подовженою оплачуваною відпусткою; забезпечення житлом у першочерговому
порядку; пільгові кредити для індивідуального й кооперативного будівництва;
придбання для тих, хто працює в сільській місцевості основних продуктів харчування за
цінами, встановленими для працівників сільського господарства; одержання службового
житла; підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм
навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення
кваліфікації й перепідготовку [20, 28].
Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані: постійно підвищувати
професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; забезпечувати умови
для засвоєння вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами,
клінічними ординаторами, аспірантами навчальних програм на рівні обов'язкових вимог
щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвиткові здібностей дітей, учнів,
студентів; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів
загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму,
доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших добро чинностей;
виховувати в дітей та молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних
традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її
державного й соціального устрою, дбайливо ставитися до історико-культурного та
природного середовища країни; готувати учнів та студентів до свідомого життя в дусі
взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними,
релігійними групами; дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність
дитини, учня, студента; захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або
психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим
шкідливим звичкам [20,29].
4. Системою освіти вважається сукупність освітньо-виховних закладів, що
функціонують у державі та суспільстві, зв'язки й взаємозв'язки між ними в процесі
досягнення цілей виховання й навчання. Структура системи освіти в Україні включає:
дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-педагогічну
освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.
Освітньо-виховний заклад у цій системі включає навчальну й виробничу матеріальні
бази, кадри вчителів і викладачів, управлінський апарат, контингент учнів чи студентів,
розроблену систему навчально-виховної роботи, зв'язки з сім'єю, громадськістю,
виробничими колективами.
 Основним видом середніх закладів освіти є середня загальноосвітня школа трьох
ступенів: перший - початкова школа, другий - основна школа - забезпечує базову
загальну середню освіту, третій - старша школа – забезпечує повну загальну середню
освіту. Навчання в середній загальноосвітній школі починається з 6 або 7- річного віку
та продовжується "протягом 12 років. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів
дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів),
спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних
комплексів.
Для здобуття загальної середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні)
школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх
школах.
До позашкільних закладів освіти належать: палаци, будинки та студентські клуби,
дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші
заклади.
5.У Законі України "Про освіту " (23 березня 1996 року) стверджується, що метою
освіти є всебічний гармонійний розвиток людини як особистості та найвищої цінності
суспільства. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократизації,
національної свідомості, взаємоповаги між націями. Основними принципами освіти в
Україні є: доступність; рівність умов для повної реалізації здібностей людини, її таланту,
всебічного розвитку; гуманізм, демократизація та пріоритетність загальнолюдських
духовних цінностей; зв'язок із світовою та національною історією, культурою,
традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних
організацій; науковий характер освіти; гнучкість і прогностичність системи освіти;
єдність і наступність; безперервність системи освіти та різноманітність освіти; знання
державного управління та громадського самоврядування в освіті.
Доцільно знати, що громадяни України мають право на безкоштовну
освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси,
національності, соціального та матеріального стану, світоглядних
переконань, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право
забезпечується розгалуженою мережею закладів освіти, їх відкритим
характером, а також різними формами навчання - денною, вечірньою,
заочною, екстернатом. Для забезпечення реалізації єдиної державної
політики в галузі освіти здійснюється державний контроль за діяльністю
закладів освіти незалежно від форм власності [20].
Концепції розвитку загальної середньої школи (від ] 6 серпня 2000р.) Визначені
основні завдання сучасної школи — це різнобічний розвиток Індивідуальності дитини
на основі виявлення її задатків і здібностей, , формування інтересів і потреб; збереження
та зміцнення морального й фізичного здоров'я вихованців; виховання школяра як
громадянина України, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної
особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення і
різноманітних життєвих ситуаціях; формування в школярів уміння й бажання вчитися,
виховання потреби й здатності до навчання упродовж усього життя вироблення вмінь
практичного й творчого застосування здобутих знань становлення в учнів цілісного
наукового світогляду, загальнонаукової загальнокультурної, технологічної,
комунікативної й соціально; компетентності на основі засвоєння системи знань про
природу, людину суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами практичної
й пізнавальної діяльності; виховання в учнів розуміння ролі праці як умови ї.\ життєвого
й професійного самоствердження; виховання школяра як людині і моральної, людини
культури з розвиненими естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу й
самої себе [25-а].
У Національній доктрині розвитку освіти в Україні (від 23 квітня 200 ' року)
акцентується увага на подальшому розвитку освіти, а саме матеріальної бази, здійснення
комп'ютеризації навчальних закладі!1 упровадження інформаційних технологій,
забезпечення ефективної підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних і науково -
педагогічних працівників, упровадження нових економічних і управлінських механізмі:
розвитку освіти [39 ].
Висновки. Сучасний педагог-професіонал є суб'єктом педагогічної діяльності, а не
тільки носієм сукупності наукових знань. Він спрямована і на працю з людиною, а не
тільки на трансляцію знань, умінь, навичок, ;і також прагне самовдосконалення,
саморозвитку, самореалізації.
Питання для самоконтролю
У чому полягає своєрідність педагогічної професії ?
Назвати перспективи розвитку педагогічної професії.
Обґрунтувати структуру та особливості педагогічної діяльності.
Намалювати уявний портрет сучасного вчителя.
Висловити свої думки щодо прав, обов'язків учителя та вимог д-,
вчителя.
Схарактеризувати систему освіти в Україні.
Визначити основні положення державних документів про освіту г
Україні та обговорити їх.
Основна література
Амонашвили Ш.А. Здравствуйте дети / Ш.А. Амонашвили. - М
1988.-208с.
Андриади И.П. Основы педагогического мастерства: Учеб. пос/ И.1 і
Андриади. - М, 1999. - 160с.
3. Болсун С. Модель ідеального вчителя / С. Болсун // Рідна школа. -1999.
С55-58.
4. Гоноболин Ф.Н. Книга для учителя / Ф.Н. Гоноболин. - М.:
Просвещение, 1965.- 257 с.
5. Гончарова Т.И. Когда учитель - властитель дум : Книга для учителя
Т.И. Гончарова, И.Ф. Гончаров. - М: Просвещение, 1991. - 174с.
6. Гриньова В.М. Педагогічна культура майбутнього вчителя:
НШЧільиий посібник для студентів, викладачів, вчителів / В.М. Гриньова.-
іфІІН. 1996. -104 с.
7. Державна національна програма "Освіта"/ Україна XXI століття/
іЦІ листопада 1993р.
8.Закон України "Про освіту" - К., 1996. - ст. 55, ст.56.
9. Закон України про загальну середню освіту від 23 червня 1999 року.
10.Золотухіна СТ. Тенденції розвитку виховуючого навчання.- X.: (ІЩвій. 1995.- 292 с.
11. Иванов К.А. Все начинается с учителя: Учеб. пос. для студ. пед. ин-
тов\сост. хрестом, сб. К.А. Іванов/Под ред. З.И.Равкина. -М., 1983.-175 с.
12. КорчакЯ. Как любить детей/ Я. Корчак-Мн., 1980-79 с.
13. Лещинский В,И. Всегда ли прав учитель? / В.И. Лещинский, С.С. Кузнецова,
С.В. Кульневич. - М., 1990. - 160 с.
14, Національна доктрина розвитку освіти //Освіта України. -23 квітня іЧ£|) 2002.-
С.8-10.
15. Основы педагогического мастерства / И.А.Зязюн и др.. - М., 1989.
16. Педагогика/ под ред. В.А. Сластеника - М., 2000.- С. 5-72.
17. Педагогічна майстерність учителя. Навчальний посібник для студентів
викладачів, учителів // За ред. В.М. Гриньової. - Харків: Видавник Шуст А.І. 2000. -С.4-
19.
18. Слово про вчителя / Упоряд. і авт. вступ, ст. О.Г. Губко - К., 1985.
19. ("Сухомлинский В.А. Сто советов учителю / В.А. Сухомлинский - 251с.
20. Троцко ГВ. Педагогічна майстерність / Г.В, Троцко. - X,: ХДПУ,.
Додаткова література
1. Амонашвили Ш.А. Размышление о гуманной педагогике Ш.А. Амонашвили.- М.,
1996. - 494 с.
2. Мудрик А.В. Учитель: мастерство и вдохновение/ А.В. Мудрик. –М.,1988 ('. 33-
69.
Профессиональная деятельность молодого учителя: Соц-пед. аспект. /
Под ред. С. Г Вершловского, Л.Н. Лееохиной. - М, 1982. - 145 с.
Профессия - учитель. Беседьі с молодими учителями / Под ред. В.Г.
Онищука. - М., 1987. - 191 с.
Скульский Р.П. Учиться бьіть учителем / Р.П. Скульский - М., 1996.
- 144 с.
Учитель: Статьи. Документи. Педагогический поиск. Воспоминания.
Страницьі литературьі/ Ред.- сост. Д.Л. Брудньш. - М: Политиздат, 1991. -
350с.
7. Храпов В.Е. Твой лучший учитель - школа/ В.Е. Храпов. М.:
Педагогика, 1987.- 173 с.
8. Чернокозова В.Н. Зтика учителя / В.Н.Чернокозова, И.И. Чернокозов.
-К., 1973.-173 с.
Лекція 2 (2 год.). Тема: "Педагогічна майстерність учителя, розвиток та формування
її компонентів. Педагогічна техніка як один з головних компонентів педагогічної
майстерності вчителя".
Мета: розкрити сутність педагогічної майстерності вчителя та її компонентів;
довести, що педагогічна техніка є головним компонентом педагогічної майстерності
вчителя.
План
Сутність поняття "педагогічна майстерність учителя".
Компоненти педагогічної майстерності.
Педагогічна техніка як один з головних компонентів педагогічної
майстерності.
Тезисний виклад змісту питань
Педагогічна майстерність - це вияв найвищої форми активності особистості вчителя
в професійній діяльності, що базується на гуманізмі ті розкривається в доцільному
використанні методів і засобі и педагогічної взаємодії в конкретній ситуації виховання й
навчання, ними педагогом власного "Я" в професії, самореалізація його особисте 11 у
педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток учня. Педагогічної майстерність це
комплекс властивостей особистості вчителя , що забезпечує самоорганізацію високого
рівня професійної діяльності па рефлексивній основі. В.О. Сухомлинський писав так:
"Дорогий мій колего, щоб стати справжнім вихователем, треба пройти цю школу
сердечності протягом тривалого часу пізнавати серцем усе, чим живе, з чого радіє й чим
засмучується ваш вихованець. Це одна з найточніших речей у нашій педагогічній справі.
Якщо ви наполегливо оволодієте нею, ви будете справжнім майстром[Т.2,425].
2. Компонентами педагогічної майстерності є гуманістична спрямованість
діяльності вчителя, оволодіння професійною компетентністю, розвиток педагогічних
здібностей та формування педагогічної техніки (І.А. Зязюн)
Гуманістична спрямованість — це спрямованість на особистість іншої
людини, утвердження словами й працею найвищих духовних цінностей, моральних
норм поведінки й стосунків. Це вияв професійної ідеології вчителя Його ціннісного
ставлення до педагогічної діяльності, її мети, змісту, засобів, субьектів. Саме педагогічна
система поглядів В.О. Сухомлинського прикладом реалізації гуманізму. Це ставлення до
вихованців з повагою, формування та розвиток в учнів таких якостей як доброта,
людяність, співчутливість, сердечність. "Одна з таких граней педагогічної майстерності
творити і своєму вихованцеві потребу в людині, створювати людську здатність
дорожити іншою людиною, готувати маленького громадянина до того, щоб він умів
бути вірним іншій людині... Як бачить кожний вихованець людину, що відкриває в ній,
що дає їй, - це в сто разів важливіше, ніж те, виконав він чи не виконав домашнє
завдання" [Т.2, 184.].
У процесі підготовки майбутній учитель повинен оволодіти системою знань і а
саме такими, як культурологічними, антропологічними, фізіологічними,
деонтологічними, естетичними, екологічними, правовими, соціологічними,
економічними, гуманітарними, інформаційними, а також соціальними знаннями з
методики викладання предметів (В.М. Гриньова). А також він має оволодіти уміннями
теоретичної готовності вчителя: аналітичними, прогностичними, проективними,
рефлексивними та практичної готовності вчителя: організаторськими (мобілізаційними,
інформаційними, розвиваючими, орієнтацій ними), комунікативними
(перцептивнивними, особистісними, вміннями спілкуватися тобто вербальними
вміннями Підагогічної техніки) (В.О. Сластьонін).
На успішність професійної діяльності впливає розвиток педагогічних
здібностей майбутнього вчителя: академічних, перцептивних, комунікативних, мовних,
організаторських, проектувальних, дидактичних, сугестивних, науково-пізнавальних,
креативних, а також пед. уяви, емоційної стабільності тощо.
3.Педагогічна техніка - це вміння використовувати власний психофізіологічний
апарат як інструмент виховного впливу, володіння комплексом прийомів, які
допомагають учителеві глибше, яскравіше, талановитіше виявити себе й досягти успіхів
у навчально-виховній роботі. Педагогічна техніка с одним з головних компонентів
педагогічної майстерності,
тому що вона уявляє собою, з одного боку, групу особистісних умінь педагога -
вміння керувати своєю поведінкою, (настроєм, мовою, мімікою, диханням тощо), а з
другого, - впливати на особистість і колектив (створення дисципліни, заохочення,
покарання, техніка організації спілкування, техніка вимог) [Див. таблицю 3 на с.32].
У педагогічній техніці важливим є вміння вчителя оцінювати власну
діяльність та діяльність учнів. Вирішального значення цьому питанню надавали
відомі теоретики педагогічної науки, педагоги-класики, вчителі-новатори. Цінні думки з
цього приводу сформулював видатний український педагог В.О. Сухомлинський. Він
зазначав, що специфіка роботи вчителя така, що він постійно оцінює роботу і вчинки
своїх вихованців. Зважаючи на це, він обґрунтував низку вимог, якими керується в своїй
роботі вчитель. Основні з них такі:
оцінка повинна мати яскраво виражений моральний смисл, адже в
ній закладений стимул, під впливом якого в дитини повинно утверджуватися
прагнення бути хорошою;
учитель повинен дуже обережно ставитися до покарань, а в
молодших класах повністю обходитися без них;
якщо дитина скоїла якийсь негативний вчинок, то вчителеві в розмові
з нею треба говорити не стільки про провину, скільки про помилку;
учитель не повинен опосередковано карати учнів руками батьків;
не можна знаходити розрядку свого психічного стану в згаряча
придуманому покаранні;
покарання повинно бути природним, тобто коли винний усвідомлю
й боляче переживає свій вчинок, то це вже є серйозне покарання;
"Чим серйозніші будуть заборони й покарання, тим більше
процвітатиме зло" [Т.1, 531].
"Коли дитину звинувачують і судять, педагог маг бути тільки
захисником і оборонцем її" [Т.1, 632].
перш ніж карати чи заохочувати, потрібно зрозуміти суть мотивів
вчинків;
щоб мати право карати, треба передусім любити дітей;
ніколи не карати вихованця, який розкрив перед учителем свою
душу, зізнався у своїй провині.
Таким чином, педагогічна техніка - це сукупність методів, прийомів, якими
оволодіває вчитель та які дозволяють сформувати його педагогічну культуру, що
допомагає адекватно впливати на учня і мстою формування його як всебічно розвиненої
особистості.
Висновки. Педагогічна майстерність необхідна вчителеві для забезпечення високого
рівня освіченості, вихованості та розвитку учнів, постійного саморозвитку,
самовдосконалення. Показниками наявності певного рівня її (репродуктивного,
реконструктивного, творчого моделюючого) є високі результати навчально-виховної
роботи, творчий оригінальний самостійний характер діяльності та особливе
відповідальне ставлення вчителя до виконання своїх обов'язків. Серед шляхів
формування педагогічної майстерності слід відзначити спеціальну, психолого-
педагогічну, методичну підготовку вчителя, вивчення досвіду педагогічної праці
вчителів-новаторів, організацію й участь у ділових іграх, педагогічних практикумах,
самоосвіту. Отже професійно-педагогічна компетентність-це високий рівень оволодіння
педагогічною майстерністю, в ході якого само реалізується особистість вчителя та
досягнення належний рівень научуваності та вихованості школярів.

Питання для самоконтролю

1. Проаналізувати визначення поняття "педагогічна майстерність", які існують у
психолого-педагогічній літературі та навести власне тлумачення.
2. Перерахувати компоненти педагогічної майстерності та охарактеризувати
зміст кожного із них.
3.У чому полягає сутність педагогічної техніки?
4. Які компоненти входять до її складу?
5. Обґрунтувати способи та умови формування педагогічної техніки вчителя
сучасної школи.

Основна література
1. Андриади И.П. Основи педагогического мастерства/И.А. Андриади.
М.1999-С. 3-17.
2.Беляев Г.С. Психологическая саморегуляция / Г.С. Беляев, В.С.
Лобзин, И.А. Копьшова. - Л., 1983. - С. 51-139.
3. Болсун С. Модель ідеального вчителя / С. Болсун // Рідна школа. -
1999№4. -С.55-58.
4. Габдреева Г.Ш. Самоуправление психологическим состоянием/
Габдреева Г.Ш. - Казань, 1981. - С. 21-24.
5. Гриньова В.М. Педагогічна культура майбутнього вчителя:
навчальний посібник для студентів, викладачів, учителів/ В.М. Гриньова. —
Х.1996. С16-27.
6. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього
Вчителя: теоретичний та методичний аспекти/ -X.: Основа, 1998.-С. 140-183
7. Корнегі Д. Как перестать беспокоиться и начать жить/ Д. Карнеги. -
К.1992 С. 38-48, 173-182, 187-200.
8. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу: В 7 т,- Т.5
Макаренко А.С. - К., 1954. - Т.5. - С.76-80
9. Макаренко А.С. Проблеми шкільного радянського виховання. В 7
Макаренко А.С. - К., 1954. - Т.5 - С. 195-203.
10. Основи педагогического мастерства / И.А. Зязюн и др.. - М., 1989.
С.6-27 79-85.
11. Педагогічна майстерність / За ред. І.А. Зязюна. - К., 1997, - С. 27-
38,47-49,57 -67.
12. Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник для
студентів викладачів, учителів / За ред. В.М. Гриньової. - X.: Шуст А.І.,
13. Педагогическая технология: Учеб. пос/ О.Е. Бельчикова, А.М. болгова О.В.
Ерофеева. - Бєлгород: Изд-во Белг. госуд. ун-та, 1998.
14. Роджерс К. Свобода учиться / К. Роджерс, Д. Прейберг. - М., 2002. 527с.

Додаткова література
1. Амонашвили Ш.А. Размьішления о гуманной педагогикс
Ш.А. Амонашвили. - М., 1996. - 494с.
2. Мудрик А.В. Учитель: мастерство и вдохновение./ А.В. Мудрик.,
М, 1986.,- С. 33-69.
Муромцева О.Г. Культура мови вчителя / О.Г. Муромцевл
В.Ф. Жовтобрюх. - X., 1998. - 208 с.
Профессия - учитель: Беседм с молодьіми учителями/ Под ред
В.Г.Онищука. - М., 1987.- 191с.
Скульский Р.П. Учиться бьіть учителем / Р.П. Скульский. - М., 19%
- 144 с.
6. Храпов В.Е. Твой лучший учитель - школа/ В.Е. Храпов. М.
Педагогика, 1987- 173 с.
Лекція 3 (2 год.). Тема: "Педагогічне спілкування, його функції, стилі Педагогічний
такт як одна з умов здійснення взаємодії педагога та учнів"
Мета: сформувати поняття "педагогічне спілкування", "педагогічній такт", виявити
функції, стилі педагогічного спілкування, ознайомиш студентів з вимогами до
оволодіння технікою педагогічного спілкування.
План
1. Сутність, функції, стиль педагогічного спілкування.
Комунікативні вміння, якими повинен оволодіти вчитель.
Педагогічний такт учителя. І
Вимоги до оволодіння вчителем технікою педагогічного спілкування :
Тезисний виклад змісту питань
1. Педагогічне спілкування - це взаємодія вчителя і учня, яка забезпечує
трансляцію учням людської культури, допомагає засвоєнню знань, сприяє
становленню ціннісних орієнтацій під час обміну думками, формуванню
власної гідності дитини. В останній пораді "По секрету" В.О. Сухомлинський
підкреслював: "Треба створити таке спілкування вихователя й вихованці н
щоб кожне слово, звернене до юного серця й розуму, пробуджувало внутрішні
духовні сили, викликало внутрішню роботу розуму й серця, спрямовану їм
самопізнання й самовдосконалення" [Т.2, 303],
Функції педагогічного спілкування: перцептативна - сприйняті >і людини людиною,
пізнання особистості й самоствердження; комунікативні
обмін інформацією та ставленнями; інтерактивна - організація взаємодії.

Єтапи педагогічного спілкування

а) етап моделювання педагогом спілкування з класом, аудиторією в процесі
підготовки безпосередньої діяльності зі школярами (прогностичний етап)
б) Єтап і організації безпосереднього спілкування а класом, аудиторією в момент
взаємодії з учнями.
в) Управління спілкуванням у педагогічному процесі, який розвивається,
передбачає діалогічне спілкування, підтримку ініціативи школярів корекцію задумів у
зв'язку з реальними умовами.
г) Аналіз спілкування, яке відбулося, та моделювання наступного.
Стиль педагогічного спілкування - це сукупність способів взаємодії учителя з
учнями в процесі спільної діяльності. Більшість педагогів виділяють три стилі:
авторитарний, демократичний, ліберальний. В.А. Кан - Калик визначає такі стилі
спілкування: спілкування на основі захопленості сумісною творчою діяльністю;
спілкування на основі дружньої прихильності; спілкування - дистанція; спілкування
залякування; спілкування - зігрівання[24]
2. Комунікативні вміння необхідні педагогу для організації спілкування, тому-що
він може опинитися в ситуації непідготовленого спілкування, коли необхідно
оперативно вирішувати комунікативну задачу або ситуацію. Тут велику роль відіграє
культура вчителя, його ерудиція, професійне мислення, мовленнєва культура,
комунікабельність. Здатність уміло орієнтуватися в коменикативній ситуації,
попереджати конфлікти має вирішальне значення, оскільки не можливо запрограмувати
всі варіанти спілкувань. Володіння комунікативними уміннями розкріпачує вчителя,
надає можливість вільно реалізувати свої сили й здібності як у стандартних, так і
нестандартних ситуаціях, працювати впевнено в умовах співпраці з учнями. Такими
вміннями є:
- уміння планувати спілкування;
- уміння визначати стратегію поведінки в певній ситуації;
- уміння входити в ситуацію (виходити з неї);
- уміння швидко й правильно орієнтуватися у ситуації;
- уміння орієнтуватися в комуні кантах;
- уміння приховувати індивідуальні й вікові особливості комунікантів;
- уміння відчувати й підтримувати зворотний зв'язок;
- уміння "транслювати" власну прихильність до школярів і доброзичливість; -
уміння чітко й емоційно відкрито висловлювати свої думки до певної ситуації;
уміння використовувати вербальні засоби комунікації;
уміння використовувати невербальні засоби комунікації (жести, мімік,
пантоміміку);
уміння використовувати пара лінгвістичну систему знаків у
комунікативній ситуації (голос, тональність, діапазон);
уміння використовувати екстралінгвістичну систему знаків у
комунікативній ситуації (темп мовлення, логічний наголос, паузи);
уміння використовувати особистісні простори ("просторові зони") в
спілкуванні;
уміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях;
уміння діяти в конфліктних ситуаціях;
уміння керувати своєю поведінкою;
уміння слухати;
- уміння аналізувати ситуацію [24; 32; 44].
3. Педагогічний такт - це почуття міри в застосуванні засобів педагогічного впливу
на дітей. Важливою вимогою педагогічного такту вміння вчителя адекватно оцінити
ситуацію, наслідки якої можуть привести до якогось порушення, і вимагають
своєчасного втручання. Щоб цього не сталося, вчитель повинен бути інформованим про
причини моральних протиріч, і у випадку, якщо цієї інформації немає, враховувати, коли
приймається рішення, її неточність або неповність. Педагогічний такі вимагає вміння
враховувати суб'єктивні особливості учня та об'єктивні умови, в яких виявляються
протиріччя: від кого залежить спрямованість ситуації, чи під силу зробити це учневі і як
учитель може йому допомогти Педагогічна тактовність - це не окремі вчинки вчителя, а
стиль його поведінки, коли учні завжди впевнені в його доброзичливості, чуйності і
доброті. Такт, тактовність - це педагогічно моральна поведінка, в якім і виявляється
непримиренність до всього, що заважає вихованню, це засіб боротьби за людину, прояв
душевної чуттєвості вчителя в дії, це форма поведінки, коли моральне мислення і
практика єдині. Тактовність учителя < важливою умовою формування вчительського
авторитету, одне з джерел сил 11 й ефективності його впливу на дітей.
Шляхи здійснення педагогічного такту: аналіз та оцінка ситуації самоконтроль,
врахування умов та обставин, передбачення впливу реакції на учня або клас тощо.
4. Учитель, який володіє технікою педагогічного спілкування:
уміло переводить ситуації, що виникають спонтанно, в потрібне русло
до взаємодії;
гнучкий у своїх установках: вони в нього позитивні;
розмову з учнем розпочинає з питань, з яких простіше досягти узгодженості;
- орі єнтується у в і відповідях співрозмовника, доречно продовжуючи його думки;
- має яскраве, емоційне, образне мовлення;
- спрямований на відкрите педагогічне спілкування; манера
спілкування стримано;
- уміє слухати партнера;
- доцільно використовує невербальні засоби спілкування (мову жестів), пластику,
міміку, памтоміміку стримана;
- активний в організації спілкування, взаємостосунків у класі: як
колективного, гак і парного (вчитель. - учень);
- чітко індивідуалізує свої контакти - взаємодії;
- завжди знає мету спілкування й розуміє, що в його власній поведінці
сприятиме досягненню мети;
. .
- уміє вступати в діалог з опонентами, ставати на позицію іншого;
- емпатійний (здатний допомагати іншим), повсякчас виявляє співчуття та
співпереживання, у змозі виразно демонструвати це у формі
реальної допомоги;
- розуміє й сприймає кожного учня, адекватно оцінюючи його
недоліки й позитивне, що допомагає і встановлювати, й підтримувати
продуктивні контакти. Знаючи ставлення учнів до себе, сприяє налагодженню
зворотного зв'язку;
- діалог з учнями веде невимушено, безпосередньо, в
доброзичливому тоні;
- уміє швидко й правильно орієнтуватись у конкретних ситуаціях і
умовах; спілкування;
- володіє вмінняіуї проектувати спілкування, визначити його зміст і
засоби для передачі;
- будує комунікацію так, щоб у ході взаємодії був наявний обмін
р враженнями, ідеями, уявленнями, настроєм, почуттями;
- спілкуючись, демонструє свою ввічливість, привітність,
толерантність, педагогічний такт:, коректність;
 - він компетентна, ерудована людина з різнобічними інтересами та хобі,
тобто людина, з якою цікаво вести спілкування на різноманітні теми;
ретельно готується до спілкування, наперед продумує його
структуру, можливі реакції й результати;
враховує вікові та індивідуальні особливості своїх вихованців,
сімейні обставини, здоров'я, темперамент і характер;
створює сприятливі умови для успішного спілкування: приміщення,
світло, музика, час;
знає оптимальну відстань між собою та учнем, батьком чи
колективом, дотримується її;
відчуває психічний стан партнера завдяки його міміці й жестам
залежно від цього будує комунікацію;
самостійний у висловленні суджень і висновків, ураховує
неповторність спілкування;
не поспішає приймати остаточне рішення, всебічно аналізуючи
ситуацію; прийняте рішення доводить до логічного завершення;
спілкуючись, уміє створювати навколо себе довірливу, тепло
миролюбну атмосферу;
розмовляючи з учнем, завжди називає його ім'я;
часто довіряє своїй інтуїції, яка має яскраво виражену професій і спрямованість;
надає партнерам можливість спільно з ним шукати раціональні шляхи
виходу із складної ситуації;
бачить бар'єри в спілкуванні, розуміє їх причини, появу, шляхи
уникнення й подолання;
усвідомлює власні помилки та прорахунки і під час моделювання
наступного спілкування враховує їх;
бесіду веде з позиції «ми», що забезпечує єдність співрозмовників і п
причетність до вирішення проблеми [7,57].
Висновки. Професійно—педагогічне спілкування — це комунікативну взаємодія
вчителя з учнями, батьками, яка спрямована на встановленні] сприятливого
психологічного клімату, атмосфери довіри та взаєморозуміння і Непрофесійне
педагогічне спілкування, навпаки, породжує страх І невпевненість, сприяє зниженню
працездатності, порушенню динаміки І мовлення та закріпленню стереотипних
висловлювань у школярів, бо в нім І зменшується бажання думати й діяти самостійно.
Зрештою, виникає стійке негативне ставлення до вчителя, навчання. Замість радості
пізнання й спілкування, з'являється відчуженість, байдужість.
Питання для самоконтролю
У чому полягає сутність педагогічного спілкування?
Визначити особливості педагогічного спілкування.
Які функції виконує педагогічне спілкування? !
Які є підходи до виділення стилів педагогічного спілкування? Який і
стиль імпонує Вам та чому?
5. Назвіть комунікативні вміння, якими повинен оволодівати вчитель
Які складові педагогічного такту?
Обґрунтувати вимоги, які висуваються до вчителя з метою оволодіння: тєхнікою
педагогічного спілкування.

Основна література
1. Андриади И .П. Основы педагогического мастерства/И.П. Андриади. -м.,
1999. - о_ 29-в8.
2. Гриньова Педагогічна культура майбутнього вчителя: Навч. посіб. для студ.,
викл., вчителів / В_ТИ. Гриньова - X., 1996.' С. 91-98.
3. Гриньова В.Т. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя:
теоретичний та методичний аспекти/-X:Основа, 1998. —С.130-140.
4. В.А. Кан-Калик. Учителю о педагогическом общении / В.А. Кан-Калик. -М, 1987.
— 19Ос.
5. Леонтьев А.А. Педагогическое общение / А.А.Леонтьев. -М., 1979. і- 44с.
6. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А.Зязюна. - М., 1989.— О.
139- 172.
7. Педагогічна майстерність.: Підручник / За ред. І.А. Зязюна. - К., 1997.— О.
199-268.
8. Педагогічна майстерність учителя: навчальний посібник для студентів,
викладачів, учителів / За ред. В.М. Гриньової. - X.:- Видавник ШустА.І., 2000. — С 107-
118.
9.Педагогическая технология: Учеб. пос/ О.Е. Бельчикова, А.М. Болгова, О.В.
Ерофеева — Бєлгород: Изд-во Белг. госуд. ун-та, 1998. - 167 с.
Додаткова література
1.Амонашвнли Т ГТ _ А. Размишления о гуманной педагогике /
Ш.А. Амонашвили- М., 1996 — 44 с
2. Аврат Ф.С. Культура спілкування: Навч-метод. посібник / Ф.С. Аврат.
К., 199Т. — 32 8с.
3.Гусев Г_В. Психология общения : текст лекцій спецкурса Г.В. Гусев.
-М., 198О. 135 с.
4. Ильин Е.Н. Искусство» общения Е.Н. Ильин.-М., 1982. -122 с.
5. Мальковская Т.И. Учитгель-ученик/Т.Н. Мальковская. -М., 1977. —
63 с.
6. Мудрик А..В. Учитель: мастерство и вдохновение / А.В. Мудрик.-
;М., 1986. — С.33-69.
7. Профєссиональная деятельность молодого учителя: Соц.-пед.
аспект/ Под ред.. С.Г. ВершловскогоЛ.Н.Лесохиной,- М.: Педагогика, 1982.
- 145 с.
Тематика семінарсько-практичних занять

ТЕМА 1. 1.ВСТУП ДО ВЧИТЕЛЬСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ Мета: Розкрити

особливості педагогічної професії, багатогранність і глибину її змісту, структуру
педагогічної діяльності; формувати первинні навички ототожнення (ідентифікації
з професійними зразками) Обґрунтувати сутність педагогічної рефлексії; формувати
навички рефлексі і Узагальнити вимоги до вчителя. Ознайомити студентів із системою
освіти 11 Україні та основними положеннями Закону "Про освіту", Концепції розвитку
загальної середньої освіти, Державної програми "Вчитель", Національної доктрини
розвитку освіти.
План
1. Особливості педагогічної
професії, її сучасний стан та перспективи
розвитку.
2. Сутність педагогічної
діяльності, структура, компоненти.
3. Сучасний учитель, права,
обов'язки, вимоги до нього.
4. Система освіти в Україні.
5.Нормативно-правові документи про освіту: Закон "Про освіту
(1996), Концепція розвитку загальної середньої освіти (2000), Держави
програма "Вчитель" (2002), Національна доктрина розвитку освіти (2002)
6. Виконання вправ на
професійну ідентифікацію, на формування
адекватних уявлень про педагогічну професію.
7. Діагностика педагогічної спрямованості студентів (тестування).

Самостійна робота з теоретичного матеріалу (СРТМ)

1.Які фактори зумовили виникнення педагогічної професії?
2.Як співвідносяться поняття "педагог", "учитель", "вихователь"?
3.У чому полягає своєрідність педагогічної професії?
4.Як ви розумієте зміст такого висловлювання: "Творчий характер
педагогічної діяльності"?
5. Розкрити сутність такого вислову: "Учитель є суб'єктом педагогічної
діяльності".
6.Які вимоги пред'являються до особистості сучасного вчителя
7.Ознайомитися з матеріалами Закону "Про освіту" (1996 р.), Концепті
розвитку загальної середньої освіти (2000 р.), Національної доктрини
розвитку освіти (2002 р.), Державної програми "Вчитель" (2002 р.).

Самостійна робота з практичних завдань (СРПЗ)

1. Використовуючи джерела народної педагогіки (народні легенд 11
прислів'я, казки, національні звичаї), виписати міркування народу про
значення вчителя в житті людини й розвитку суспільства.

2. Підібрати висловлювання відомих педагогів про значущість

професії
вчителя (не менше 5 висловлювань).
3. Згадати пісні, фрагменти кінофільмів про вчителя, назвати
відомих акторів, що грають роль, учителя.
4. На підставі прочитаної літератури про вчителя написати
твір-роздум та дати відповідь на питання: які особливості професії
вчителя спонукали автора написати ці історії якими вчителями ви
спілкувалися, читаючи ці оповідання? Що приваблює вас у цих
учителях? У чому допомагав учитель дитині в описаних, ситуаціях?
-Яке місце по сідають уподобані вами якості в цих розповідях у
системі професійних вимог до вчителя? Чи були у вашому житті такі
вчителі і як вони вплинули на вашу долю?
5.Написати мікротвір на тему (на вибір): "Учитель, на якого
чекають", "Мій улюблений учитель", "Мій ідеал учителя",
"Чому я вибрав (ла) педагогічну професію за обраним фахові",
"Сучасний вчитель, який він?", "Школа моєї мрії.
6.Підготувати: реферат на тему (на вибір): "Педагогічна професія
в 21 столітті", "Сучасне суспільство та вчитель", "Соціально-
психологічні умови становлення майбутнього вчителя".
7.Розробити сценарій та критерії рольової гри "Найкраще зіграна
роль ; учителя".
8. Підібрати вправи на професійну ідентифікацію, на
формування адекватних уявлень про педагогічну професію.
9. Проаналізувати результати діагностики (тестування)
педагогічної спрямованості.

Література
1. Гоноболин Ф.И. Книга для учителя/ Ф.Н. Гоноболин. - М.:
Просвещение, 1965.-257 с.
2. Гончарова Т.И., Гончаров И. Ф. Когда. учитель - властитель
дум: Книга для учителя .-М.: Просвешение, 1991.- 174 с,
3. Державна національна программа Освіта" (Україна XXI
століття)
від 3 листопада 1993 року.
4. Державна програма "Вчитель" - 20О2 р.
5. Закон України "Про освіту"- К., 1996.- ст.55, ст. 56.
6. Закон України про загальну середню освіту від 23 червня
1999 року.
7. Иванов К.А. Все начинается с учителя/К.А. Иванов.-Учеб.
Пособие для студ. пед. ик-гов /Сост хрестоматийного
сборникаК.А.Иванов. Подред. З.И.Равкина-М,: Просвешение,
1983.- 175 с.
8. Концепція розвитку загальної середньої освіти// Освіта України.—2000
16 серпня (№33).-С. 8-11.
9. Кукушин В.С. Введение в педагогическую деятельность/ В.(
Кукушин.- Учеб. пособие.- Ростов-на-Дону, 2002.- С.5-45.
10. Лещинский В.И., Кузнецова С.С., Кульневич С.В. Всегда ли пр;іи
учитель?/В.И. Лещинский, С.С. Кузнєцова, С.В. Кульневич- М.: Педагогика
1990.- 160 с.
11. Національна доктрина
розвитку освіти // Освіта України.- 2002
23 квітня (№33).- С. 8-Ю.
12. Основы педагогического
мастерства / Под ред. И.А.Зязюна. - М
Просвещение, 1989.- С.27-33.
13. Педагогика /Под ред. В.А. Сластенина.- М., 2000.- С.5-72
14. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.А.Зязюна.- К.: Виш.
школа, 1997.- С.8-26.
15. Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник для
студентів, викладачів, учителів /За ред. В.М. Гриньової.- X.: Видавник
Шуст А.І., 2000.- С.4-26.
16. Слово про вчителя / Упор, і авт. вступ.ст. О.Г.Губко - 2-ге ви;і І
перероб. і доп.- К.: Рад.шк., 1985.- 254 с.
17. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю./ В.А. Сухомлинский.
К, Рад.шк., 1984.-251 с.
18. Учитель: Статьи. Документи. Педагогический поиск
Воспоминания. Страницьі литературы /Ред.- сос. Д.Л. Брудньїй.- М
Политиздат, 1991.- 350 с.

ТЕМА 2. 1. ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ. ПЕДАГОГІЧНА

ТЕХНІКА. КУЛЬТУРА ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ ВЧИТЕЛЯ
Мета: усвідомити сутність педагогічної майстерності, розкрити її
складники. Осмислити значення педагогічної техніки, необхідність
формування культури зовнішнього вигляду вчителя.
План
1. Поняття педагогічної
майстерності.
2. Компоненти педагогічної
майстерності.
3. Педагогічна техніка.
4. Культура зовнішнього вигляду
вчителя.
5. Конкурс на тему: "Краща хода
майбутнього вчителя
6. Виставка малюнків на тему: "
Костюм учителя: сучасний попі я
майбутніх учителів".
СРТМ
I. Які суттєві ознаки: педагогічної майстерності ви можете
назвати?
2. Що притаманне праці педагога - майстра?
3. Назвати компоненти педагогічної майстерності?
4. У чому полягає гуманістична спрямованість особистості
педагога?
5. Що є підвалиною педагогічної майстерності?
6. Виокремити провідні здібності до педагогічної діяльності.
7. Що таке педагогічна техніка?
8. Що є критеріями педагогічної майстерності?
 9. Обґрунтувати рівні оволодіння педагогічною майстерністю.
10. "У чому полягають особливості сприйняття особистості
вчителя УЧНЯМИ?
11. Як ви розумієте поняття ""культура зовнішнього вигляду
вчителя?"
12. Схарактеризувати компоненти зовнішнього вигляду вчителя,
які
впливають на ефективність сприйняття його учнями як особистості
(постава,
хода, жести, одяг).
13. Розглянути способи організації зовнішнього вигляду
вчителя.

СРПЗ
1.За першоджерелами законспектувати головні думки
А.С.Макаренка
про педагогічну роль зовнішнього вигляду вчителя та вимоги до
нього.
2. Підібрати вправи на контроль, корекцію правильної постави,
пози,
ходи.
1. Скласти сценарій до конкурсу "Краща, хода майбутнього
вчителя".
4. Ознайомити ся з літературою з етикету, історії одягу, журналами
мод
та підготувати малюнки довиставки "Костюм учителя".

Література
І.Андриади И.О. Основьі . педагогнческого мастерства/
И.П. Андриади.- Учеб. пособие.- М.„ 1999.- С.3-17.
2. Болсун С. Модель ідеального вчителя/ С. Болсун // Рідна
школа. — 1999. -№4.~С. 55-58.
3. Гриньова В.М. Педагогічна культура майбутнього вчителя:
Навч.
пос. для студ., викл., вчит. — X., 1996-- СІ6-27,
4. Гриньова В-ГУ[. Формування педагогічної культури
майбутнього
вчителя / теоретичний та методичний аспекти/ В.М. Гриньова - X.:
Основа,
1998.- С.140-183.
5. Макаренко А.С. гМетодика огзганізації виховного процесу//
Твори:
У7т.- К., 1954.- Г.5.- С.76-8О, 195-2.03.
6. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А.Зязюна. -
М.: Просвещение, 1989.- С.6-27; 79-85.
 7. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.А.Зязюна.- К.: Вища
школа, 1997.- С.27-38; 47-49; 57-67.
8. Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник для
студентів, викладачів, учителів /За ред. В.М.Гриньової.- X.: Видавник
Шуст АХ, 2000- С.72-107.
9. Педагогическая технология: Учеб. пос/ О.Е. Бельчикова,
А.М. Болгова, О.В. Ерофеева. - Бєлгород: Изд-во Белг. госуд. ун-та, 1998.
С.284-307.
ТЕМА 2.2. ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬШ ЗАСОБИ
САМОВИРАЖЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА. МОВЛЕННЯ
ВЧИТЕЛЯ. МІМЖА,ПАШХ)МІМІКА,ЖЕСПІКУЛЯЦІЯ
Мета: формувати вміння культури та техніки мовлення й голосу оволодіти
культурою рухів майбутнього вчителя.
План
1.Мовлення вчителя як засіб педагогічної праці.
2. Основи мімічної та пантомімічної виразності вчителя.
3. Технологія підготовки та здійснення розповіді вчителя, вимоги де
вчителя-розповідача.
4. Лекторський конкурс на тему: "Поради В.О.Сухомлинського
вчителеві".
5. Гра на тему "Пори року".

СРТМ
1. Чому мовлення вчителя є найголовнішим засобом педагогічної праці?
2. Які функції виконує мовлення вчителя у взаємодії з учнями?
3. Назвати умови ефективності професійного мовлення вчителя.
4. Обґрунтувати шляхи вдосконалення мовлення майбутнього вчителя
5. Визначити способи самовдосконалення мовлення.

6. Розкрити сутність техніки застосування вчителем невербальних

засобів впливу на школяра.
7. Які думки К.С.Станіславського лежать в основі внутрішньої її
зовнішньої техніки акторської майстерності?
8. Які вимоги висуваються до міміки та пантоміміки вчителя?
9. Проаналізувати недоліки вчителів-початківців та визначити шляхи
попередження їх.
СРПЗ
1. Скласти алгоритм розповіді вчителя: обґрунтувати визначену
проблему, гему, мету і над завдання, розробити структуру.
2.Обрати для розповіді одну з порад В.О.Сухомлинського
вчителеві та публічно захистити її актуальність.
3.Скласти сценарій проведення лекторського конкурсу на тему:
"Поради В.О.Сухомлинського вчителеві та сучасність".
4.Підібрати вправи на розвиток умінь» відображати власне
ставлення до дійсності з допомогою не вербальних засобів на
усвідомлення невербальної поведінки.
5. Скласти сценарій гри "Пори року".
Література
1. Гриньова В.М. Педагогічна культура майбутнього вчителя:
Навч. шос. для студ., викл., вчит. / В.М. Гринькова Х. 1996,- С.27-8.
2. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури
майбутнього; вчителя: теоретичний та методичний аспекти/ - УС.:
Основа, 1998.-С. 140-183.
3. Основы педагогического мастерства / ГТод ред. И. А.Зязюна. -
М.:
Шросвещение, 1989,-С.85-92: 101-133.
4. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А.Зязюна,-
К.: Вища школа, 199-7.- С.57-84.
5. Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник для
студентів, викладачів, учителів /За ред. И.А.Гриньової,- X.:
Видавник Шуст АХ, 2000 - С.72-107.
6. Педагогическая гехнология: Учеб. пос/ О.Е. Бельчикова,
А.М. Болтова, О.В. Ерофеева. - Бєлгород: Изд-во Белг. госуд. ун-та,
1998.- С.307-329.
ТЕМА 2.3. МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛЯ В УПРАВЛІННІ
СОБОЮ, ОСНОВИ ПСИХОТЕХНІКИ. РОЗВИТОК УВАГИ,
СПОСТЕРЕЖЛИВОСТІ, УЯВИ МАЙБУТНЬОГО.ВЧИТЕЛЯ
Мета: формувати такі ЗМІННІЇ психотехніки, як розуміння педагогом
конкретної мети та визначення й вибір засобів її досягнення, вибір
темпу своєї діяльності, розвиток увага й спостережливості, уяви
майбутнього вчителя, оцінки своїх емоцій і управління НМІИІИ,
аналізу і управління фізичним станом свого організму.
План
1. Теоретичні основи майстерності вчителя в управлінні
собою, і психотехніки.
2. Діагностика рівня емоційної стабільності й здатності до керування
і психологічним самопочуттям.
3. Виконання вправ на формування умінь психотехніки.
4. Гра на тему "Екстрасенс".
5. Моделювання ситуації педагогічної розповіді (розробка програм
психологічного настроювання на наступну діяльність).

СРТМ
1. Для чого потрібно вчителеві оволодівати основами психотехніки
2.Назвати способи формування вмінь психотехніки: розумні
конкретної мети та визначення й вибору засобів її досягнення, вибору темі
своєї діяльності, уваги й спостережливості, уяви майбутнього вчителя, оцінки своїх
емоцій і управління ними, аналізу та регуляції фізичного стану власної
організму.
СРПЗ
1. Проаналізувати результати діагностики рівня емоційної стабільності
й здатності до керування психологічним самопочуттям.
2. Підібрати вправи на розвиток умінь психотехніки.
3. Скласти монолог на уяву від імені будь-якого предмету (наприклад
від дерева, шкільної дошки, крейди тощо.)
4. Скласти сценарій гри "Екстрасенс".

5.Розробити програму психологічного настроювання на наступі

діяльність. Продовжити початок розповіді: "Діти, я хочу вам розповісти
про . .", "Чи цікаво вам про ..." тощо.
6.Підібрати приклади педагогічних ситуацій.
Література
1. Беляев Г.С. Психологическая саморегуляция/ Г.С. Беляв
В.С. Лобзин, И.А. Копьілова.- Л., 1983.- С.51-139.
2.Габдреева Г.Ш. Самоуправление психическим самосостоянием
Г.Ш. Габдреева. - Казань, 1981,- С.21-24.
3.Гриньова В.М. Педагогічна культура майбутнього вчителя: Навч
пос. для студ., викл., вчит. / В.М. Гриньова.- X., 1996.- С.58-91.
4.Карнеги Д. Как перестать беспокоиться и начать жить/ Д. Карнегі
К., 1992.- С.38-48; 173-182; 187-200.
5.Основи педагогического мастерства / Под ред. И.А.Зязюна. М.
ГІросвещение, 1989.- С.92-97.
6.Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А.Зязюна.- К.: Вищ.
школа, 1997.-С. 168-177.
7.Роджерс К. Свобода учиться/ К. Роджерс, Д. Прейберг. - М.: Смысл
- 2002.-527 с.

ТЕМА 3.1. КУЛЬТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ.

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО
ВЧИТЕЛЯ
Мета: формувати уявлення про роль комунікативності вчителя в
професійній діяльності, головні компоненти комунікативності; комунікативні
вміння майбутнього вчителя, способи комунікативного самовиховання;
створювати установку на формування культури педагогічного спілкування.

План
1. Сутність, функції, стилі педагогічного спілкування.
2. Комунікативні вміння, якими повинен оволодіти вчитель.
3. Діагностика рівня сформованості в студентів комунікативиості як
професійно значущої здібності педагога.
 4. Виконання вправ на розвиток професійно комунікативності
5. Гра на тему: "Відгадай загадку" з метою формування етикету в
спілкуванні.
6. Рольова гра на. тему: "Стилі спілкування".

СРТМ
1. Що таке педагогічне спілкування?
2. Які функції виконує педагогічне спілкування?
3. Назвати характерні ознаки авторитарного, демократичного та
ліберального стилів спілкування.
4. Проаналізувати можливі "бар'єри" в спілкуванні вчителя зі
школярами та визначити шляхи їх усунення.
5. Заповнити таблицю 4 на с. 51: співвіднести терміни та їх визначення.
Відповідь подати у вигляді цифри та букви. До поданого терміна дописати
відповідне визначення.

СРПЗ
1. Проаналізувати результати діагностики рівня сформованості
комунікативності як професійно значущої здібності педагога. Зробити
висновки.
2. Підібрати вправи на розвиток професійної комунікативності
3. Скласти сценарій гри "Відгадай т^адтсу"", яка спрямована на
формування етикету в спілкуванні (чи вміємо ми спілкуватися один з одним
та працювати в парі).
4. Розробити сценарій рольової гри "Стилі спілкування".
5. Підібрати приклади педагогічних ситуацій.

Література
1. Андриади И.П. Осдовы педагогического мастерства.: Учеб. пособие/
И.П. Андриади.-М., 1999.- С.29-68.
2.Гриньова В.М. Педагогічна культура майбутнього вчителя: Навч.
пос. для студ., викл., вчит. / В.М. Гриньова. — X., 1 *)96.- С.91-98.
3.Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього
вчителя / теоретичний та методичний аспекти/ 3 .144. Гриньова.- X.: Основа,
1998.- С.130-140
4.Кан-Калик В.А. "Учителнз о педагогическом обіщении/ В. А. Кам-Калик
- М.: Просвещенке, 1987.- 190 с.
5.ЛеонтьевА.А.Педагогическое общение/^Ч,.А.Леонтьев. -М.: Знание, 1979.-
44 с.
6. Основы педагогического мастерства / П<зд ред. Хт.А.Зл.зюн:а. - М.:
ТТросвещение, 1989.- С. 136-172.
7. Педагогічна майстерність: Підручн ик/За. р>ед. І.А.Зязюна.- К.: Вища
школа, 1997.-СІ99-268.
8. Педагогічна майстерність учителя: Павчальний посібник для
студентів, викладачів, учителів /За ред. В.М.Гёриньової.- ?С.: Видавник
ШустА.І., 2000.- С. 107-1 18.
 9. Педагог ическая технология: Учеб. ті ос. / О.Е. Бельчикова,
А.М. Болгова, О.В. Ерофеева. - Бєлгород: Изд-во Белг. инстсуд. ун-та, 1998.-
С.307-329.
ТЕМА 4. ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИХОВАННЯ В^ЧШТКЛЯ.
СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ. СТИМУЛЮВАННЯ
САМОВИХОВАНИ5І.
Мета: сформувати у студентів мотиви до самовиховання усвідомити
сутність та структуру самовиховання, стимулювати самовиховання,
виховання вмінь самоаналізу, самоконтролю, самокритичності тощо.
План
1. Анкетування з метою виявлення мотивів самовиховання.
2. Тестування "Пізнай себе". ** - 3
3. Сутність процесу самовиховання.
4. Структурні компоненти процесу самовиховання.
5. "Стимулювання" самовиховання.
6. Аналіз програми самовиховання: та самохарактеристики "Що я
уявляю про себе?"
7. Само презентації "Хто я насправді"?"
8.
СРТМ
1. Що таке самовиховання? Яку роль воно відіграє в розвитку і формуванні
особистості?
2. Які фактори спонукають людину до самовиховання? Як їх
використовують у процесі виховної роботи"?
3. У чому полягає суть процесу професійно - педагогічном
самовиховання?
4.Схарактеризувати структурні компоненти професійно-педагогічної
спілкування.
4.Назвати методи самовиховання.
5.Обґрунтувати шляхи стимулювання? самовиховання.
7. Заповнити таблицю 5 на с. 54. Обрати відповідні визначеної
запропонованих нижче понять. Відповідь подати у вигляді поєднання цифрі
та букви.
СРПЗ
1.Проаналізувати результати анкет, тестування "Пізнай себе".
2. Скласти програму самовиховання.
3. Написати самохарактеристику "Що* я уявляю про себе?"
4. Підготуватися до само презентації — розповіді "Хто я насправді?'

Література
1. Бондаревский В.Б. Беседьі о самовоспитании/ В.Б Бондаревский.- М
1976.-127с.
2. Кочетов А.И. Как заниматься самовоспитанием/ А.И. Кочетов. - Ми
Нар. асвета, 1991.- 287 с.
3. Леви В.Л. Искусство быть собой/ В.Л. Леви . - М: Знание, 1977
208 с.
4. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання
Навчальний посібник / В.І. Лозова., Г.В. Троцко; ХДПУ їм. Г.С.Сковороди
2-е вид., випр. і доп. - X.: "ОВС", 2002.- С.41-44.
5. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.А.Зязюна.- К.: Випм
школа, 1997.- С.44-47.

6.Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник длч

студентів, викладачів, учителів /За ред. В.М.Гриньової.- X.: Видавши
Шуст А.І., 2000.- С.34-59.
7. Рувинский Л.И. Самовоспитание школьников/ Л.И. Рувинскші
А.Я Арет.- М.: Педагогика, 1976.- 158 с.
ТЕМА 5. ВИДАТНІ ПЕДАГОГИ ПРО ПЕДАГОГІЧНУ
МАЙСТЕРНІСТЬ (І ВАРІАНТ)
Мета: проаналізувати зміст праць видатних педагогів, уточниш поняття
"педагогічна майстерність", визначити шляхи формування п! складників.
Співбесіда за планом
1.Погляди педагогів на сутність і необхідність оволодіння вчителем
педагогічною майстерністю.
2. Педагоги про шляхи оволодіння педагогічною майстерністю.
3. Ш.О. Амонашвілі, Я. Корчак, В. Леві, А.С. Макаренко, І.О. Сини і т
В.О. Сухомлинський про складники педагогічної майстерності.
СРТМ
1. Прочитати першоджерела, проаналізувати зміст прочитаного ті заповнити
таблицю. (Див. табл. 6 на с. 56)

Примітка : книжки можуть бути прочитані й інші, не за списком, але

авторів тих що подаються в колонці № 2.

СРПЗ

1. Підготувати короткі усні повідомлення про авторів книжок.

2. Побудувати питання за змістом прочитаних книг.

3. Відібрати пед. ситуації для обговорення.

4. Скласти сценарій прес-конференції, або презентації книжок.

 Література
1.Амонашвилли Ш.А. Чдравствуйте, дети/ Ш.А. Амонашвили. - М.-1988-208с.
2Макаренко А.С. Некоторые ВЬІВОДЬІ из моего педагогического опыта А.С. Макаренко-
М.: Просвещение.-1964.- 115с.
3Макаренко А.С. Педагогическая поэма/ А.С. Макаренко.- К., 1969 595 с.
4. Синица И.Е. О такте и мастерстве/ И.Е. Синица. - К., 1976.- 167
5. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю/ В.А. Сухомлинский.Рад. шк.-1984.-
251с.
6. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека В.А.
Сухомлинский - М.- 1975.- 234 с.
7. Сухомлинський В.О. Серце
віддаю дітям/ В.А. Сухомлинский. 1971.-242 с.
ТЕМА 5. В.О. СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ПЕДАГОГІЧНУ
МАЙСТЕРНІСТЬ (ЗАОЧНА ПОДОРОЖ)
II ВАРІАНТ
Це заняття присвячується видатному українському вченому педагогу
В.О.Сухомлинському та проводиться у формі заочної подорожі місцями
пов'язаними з життям та педагогічною діяльністю видатного педагога. Спосіб
проведення заняття - групова робота.
План зупинок заочної подорожі.
1.Життя та педагогічна діяльність відомого українського педагога
В.О. Сухомлинського.
2.В.О. Сухомлинський про педагогічну майстерність та її складники.
3.В.О. Сухомлинський про шляхи оволодіння педагогічною
майстерністю.

1.Завдання для першої мікро групи студентів: ознайомити з біографією В.О.

Сухомлинського та виділити особливості його педагогічної
діяльності (див. додаток 8)
2. Завдання для другої мікро
групи: проаналізувати сутність педагогічної майстерності та її складників за
працями В.О. Сухомлинського
"Серце віддаю дітям", "Как воспитать настоящего человека", "Сто порад
учителеві".
3.Завдання для третьої мікрогрупи студентів: виділити ШЛЯХИ оволодіння
педагогічною майстерністю, запропоновані В.О. Сухомлинсьі ні
Самостійно опрацювати зміст розділів книжок "Серце віддаю дітям",
воспитать настоящего человека", "Сто порад учителеві".
4.Завдання для четвертої мікрогрупи студентів: підготувати наочність ,
пов'язану з темою заняття, карту-схему, де визначити місця, пов'язані з
життям та діяльністю В.О. Сухомлинського.

Перед початком гри-подорожі створюється штаб до якого входять

ведучий, гід, художник, картограф, журналіст, лікар, фотограф тощо.
 У процесі обговорення аналізуються та оцінюються
мікровиступи студентів за наступними критеріями: зміст і логіка ИІ
ВИКладання; ВМІННЯ впливати на слухача.; використання наочності,
мовленнєвої культури.
Студентам пропонуються зробити висновки, відповідаючи на
такі питання:
а) Які пропозиції В.О. Сухомлинського щодо виховання
людини здаються вам актуальними?
б) Що вас приваблює у судженнях великого педагога?
в) Що вам здасться цінним у досвіді відомого вченого, що ви
хотіли б наслідувати у майбутньому?
Ефективності проведення цього заняття сприятиме "справжня"
подорож дом. Кіровограда та Павлиської середньої школи— місць»
пов'язаних із життям та педагогічною діяльністю В.О.Сухомлинського.

Література
1.Сухомлинський З.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський
К.: Рад. школа, 197 1,— 242 с.
2.Сухомлинський В.А. Как воспитать настояцего человека
В.А. Сухомлинскиіі.— Г\Д.: Педагогика, 1975.—234 с.
3.Сухомлинський В.А. Сто советов учителю / В.А. Сухомлинский.
—К.:Рад. школа, 1984.—251 с.
ТЕМА 6. ІУСАИСГІЧИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАЛДІ
Х4РКЖВЩИНИ
(КРУГЛИЙ СТІЛ)
Мета: ознайомити студентів із діяльністю майстрів педагогічної
праці Харківщини, узагальнити педагогічний досвід та накреслити
перспективи набуття власного.
План
1. Вступне слово педагога чи шкільного вчителя.
2.Повідомлення студентів про досвід майстрів педагогічної
праці Харківщини (до 5 :хв.)
3.Обговорення актуальних питань педагогічного досвіду
майстрів педагогічної праці Харківщини.
4. Висновки.
СРТМ
1. Ознайомитися з досвідом майстрів педагогічної праці
Харківщини.
2.Відібрати матеріал для повідомлення перед аудиторією (до 5 хв.)
3.Зробити висновки про необхідність вивчення досвіду майстри педагогічної
праці Харківщини майбутнім педагогом.
СРПЗ
 Продемонструвати лекторську майстерність на прикладі розповіді про одного з
майстрів педагогічної праці Харківщини (виділити головну інформацію,
підібрати інтонацію, міміку тощо) (до 5 хв.).
Продемонструвати лекторську майстерність.
Організувати екскурсію до історичного музею ХДПУ ім. Г.С.Сковороди.
Скласти сценарій круглого столу з педагогічних проблем.

Література
1.Антология педагогической мьісли Украинской ССР. / Сост. НІ і
Калениченко - М., 1988.- 640 с.
2. Выдающиеся педагоги высшей школи г. Харьков
Библиографический словарь /В.И.Астахова, К.В.Астахова, А.О.Тайков
1998. -796 с.
Педагогічна Харківщина: довідник / За ред. В.І.Лозова І.ФЛрокопенка.-
X., 1997.- 160 с.
Рідний край /Навчальний посібник з народознавства /За рс
І.ФЛрокопенка.- X., 1993.- С. 404-537.
Розвиток народної освіти і педагогічної науки на Харківщині.-
1992.-334 с.

ТЕМА 10. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ЗАЛІК.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ ЗА НАВЧАЛЬНИЙ ПЕРІОД

Мета: підвести підсумки результатів роботи студентів, проаналізувати

та оцінити їх.

План
1. Підведення підсумків гри "Найкраще зіграна роль учителі
(переможцям виставляється автомат-залік).
2. Підведення підсумків участі в традиційному святі "Дебют (переможцям
університетської та факультетської сцени виставляєте
автомат-залік).
3. Підведення підсумків студентської науково-дослідної робот
учасникам студентської наукової конференції", олімпіад, виставок виставляється штомат-
залік).
4. Складання заліку за питаннями та завданнями.

СРТМ
Підготуватися до заліку за питаннями.
Переглянути педагогічну пресу.
 СРПЗ
1.Брати участь у обговоренні результатів проведення гри "Найкраще
«грана роль учителя".
2. Брати участь у проведенні традиційного свята першокурсників
'Дебют" на факультеті, серед інших факультетів.
Брати участь у студентській науково-дослідній роботі.
3.Підготувати конспекти (ксерокопії) лекцій, семінарсько - практичних Занять,
першоджерел, реферати-повідомлення.

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Тема 7. Наукова організація праці вчителя (НОП) (2 год.) Мета: засвоїти

технологію наукової організації праці вчителя.

Завдання: проаналізувати першоджерела та заповнити таблицю 7 на

с.62.
Література
1. Колесова А.М. Научная организация умственного труда/
А.М Колесова. - М, 1975.- 32 с.
2. Кукушин В.С. Введение в педагогическую деятельность/
В.С. Кукушин. - Ростов-на Дону, 2002.- С.25-28.
3. Паламарчук В.Ф. НОТ школьника — путь к творчеству/
В.Ф Паламарчук, С.И. Орлов - К., 1988.- 134 с.

4.Раченко И.П. НОТ учителя: Кн.для учителей/ И.П Раченко - М., 1989.-
238 с.
5.Раченко И.П. Принципи научной организации труда/ И.П Раченко -
К., 1989.- 190с.
6.Русаков Б.А. НОТ школьника/ Б.А. Русаков - М., 1976.- 126 с.
7. Черпінський М.В. Наукова організація праці в школі/
М.В Черпінський. - К.,1972.- 128с.

Тема 8. Самостійна робота студентів у вищій педагогічній школі

Види самостійної роботи. Самостійна робота з книжкою(2 год.)
Мета: формувати вміння самостійної роботи.
Завдання: проаналізувати першоджерела та заповнити таблицю 8

Література

1. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения зффективнооти педагогических

исследований/Ю.К.Бабанский. -М.Ледагогика, 1982.- 188 с.
2. Журавлев В.И. Методы педагогического исследования/ В.И. Журавлев
- М.Лросвещение, 1972.-159 с.
3. Загвязинский В.И. Методология и методика педагогических
исследований/ В.И. Загвязинский - Тюмень: «Тюменская правда»,- 1976. —
83 с.
4. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика/ К. Ингенкамп -
М.Ледагогика, 1991.- 240 с.
5. Кочетов А.И. Педагогическая диагностика в школе/ А.И Кочетов -
Мн.: Народ, асвета, 1987.-233 с.
6. Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний
посібник /В.І. Лозова, Г.В.Троцко; Харк. держ. пед. ун-т їм. Г.С. Сковороди.-
2-е вид., випр. і доп.- Харків: "ОВС", 2002.- СІ 4-17.
7. Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник для
студентів, викладачів, учителів /За ред. В.М.Гриньової.- X.: Видавник
Шуст А.І., 2000.- С.59-72.
8. Рудницька О.П. Основи педагогічних досліджень»/ О .П. Рудшщька.-
К., 1998.-Р.4.-С.65-81.
9. Скаткин М.Н. Методология и методика педагогических
исследований/М.Н Скаткин - М.: Педагогика, 1986.- 152 с.
10. Черепанов В.С. Зкспертньїе оценки в педагогических
исследованиях/ В.С Черепанов. - М., 1989,- 152 с.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Особливості педагогічної діяльності, її структура.

2. Поняття про розвиток освіти в Україні. Закон "Про освіту" Основні
принципи освіти в Україні. Система освіти в Україні та її структура.
3. Права, обов'язки сучасного вчителя, вимоги до нього. Проаналізуй
одну з книжок про вчителя.
4. Сутність педагогічної майстерності, її компоненти, схарактеризувати
кожен з них.
5. Педагогічна техніка як один з важливих компонентів педагогічної
майстерності, її складники.
6. Педагогічний такт учителя. Навести приклади тактовної
нетактовної поведінки вчителя за першоджерелами та з практики школи
7. Особливості педагогічного спілкування, функції, стилі, етапи
технологія оволодіння технікою педагогічного спілкування. Назвати
комунікативні якості вчителя, які необхідні для педагогічного спілкування
8. Сутність професійного самовиховання вчителя, зміст, засоби
способи. З метою оволодіння мистецтвом самовдосконалення скласти та
проаналізувати програму самовиховання та самохарактеристику, намітити
шляхи самовдосконалення.
9. Наукова організація праці вчителя.
10. Назвати основні види самостійної роботи. Виділити труднощі які
виникають у роботі з книжкою.
11. Технологія здійснення науково-
дослідної роботи студентів. Вибрив
та обґрунтувати напрямок науково-дослідної роботи у ВНЗ. І
 12 .підготувати тези висловлювань видатних педагогів про педагогічну
майстерність.
13. Підготувати повідомлення про майстрів педагогічної праці
Харківщини. І
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
І
1. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети/ Ш.А. Амонашви :
М.,1988.-208 с. .
2. Андриади И.П. Основи педагогического мастерства: Учеб
И.П. Андриади. - М., 1999.- 160 с.
3. Антология педагогической мьісли Украинской ССР/ Сост,
Калениченко.-М.: Педагогика, 1988.-640 с.
4. Бабанский Ю.К. Проблеми повьішения зффективности педагогич
исследований/ Ю.К. Бабанский.- М.:Педагогика, 1982.-
188 с.
5.БеляевГ.С.Психологическаясаморегуляция/Г.С. Беляев,В.С. -М.: Просвещение,
1987.-190 с.

6. Карнеги Д. Как перестать беспокоиться и начать жить / Д. Карнеї

К., 1992.-С.38-48; 173-182; 187-200.
7. Колесова А.М. Научная организация умственного труда учащихі
А.М. Колесова - Л.: о-во „Знание"РСФСР,-1975 -32 с.
8. Концепція розвитку загальної середньої освіти // Освіта Україн м 2000. - 16
серпня (№33)- С. 8-11.
9.Корчак Я. Как любить детей/ Я. Корчак.-Мн.,1980.-79 с.
10. Кочетов А.И. Педагогическая диагностика в школе/ А.И. Кочеіч
- Мн.: Народ, асвета, 1987.- 233 с.

11. Кочетов А.И. Как заниматься самовоспитанием/ А.И. Кочетом

Мн., Нар.асвета, 1991.-287 с.
12. Кукушин В.С. Введение в педагогическую деятельность: Учеб.
В.С. Кукушин. - Ростов-на-Дону, 2002.- 224 с.
13. Леви В.Л. Искусство бьіть собой/ В.Л. Леви - М.:3нание, 197
208 с.

14. Леві В.Л. Нестандартна дитина / В.Л. Леві -К., Рад. шк.-19'Л
316 с.
15. Леонтьев А.А. Педагогическое общение / А.А. Леонтьі-м
М.:3нание, 1979.-44 с.
16. Лещинский В.И. Всегда ли прав учитель?/ В.И. Лещинскп
С.С. Кузнецова,С.В.Кульневич. - М.:Педагогика, 1990.-160с.
17. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчапп
Навчальний посібник / В.І. Лозова, Г.В. Троцко; Харк. держ. пед. ун-т і
Г.С. Сковороди.— 2-е вид., випр. і доп. — Харків: „ОВС",2002.—400 с.
 18. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу: Твор
У 7 т./ А.С. Макаренко. -К., 1954.- Т.5.- С.76-80.
19. Макаренко А.С. Проблеми шкільного радянського виховані і
Твори: У 7 т. / А.С.Макаренко.- К., 1965.- Т.5.-С. 195-203.
20. Макаренко А.С. Некоторьіе вьіводьі из моего педагогического от
/А.С.Макаренко. -М.:Просвещение,1964.-П5 с.
21. Макаренко А.С. Педагогическая позма / А.С. Макаренко. -К., 19(
595 с.
22.Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України.-20(
23 квітня (№ 33) -С.8-10.
23. Основьі педагогического мастерства/ И.А.Зязюн и ,
М.:Просвещение, 1989.-302 с.
24. Паламарчук В.Ф. НОТ школьника- путь к творчеству/ 1
Паламарчук, С.И.Орлов ,-К., Рад.шк., 1988.- 134 с.
25.Педагогика/Под ред. В.А.Сластенина.- М., 2000.- С.5-72.
Радлнкала, 1984.-251 с.
26.Троцко Г.В. Педагогічна майстерність / Г.В. Троцко. - X.: ХДПУ
1995.-117 с.
27. Черепанов В.С. Зкспертньїе оценки в педагогичео н
исследованиях/ В.С. Черепанов. - М., 1989. - 152 с.
28.Черпінський М.В. Наукова організація праці в школі/ М і
Черпінський. - К., 1972.- 128 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Алекринский Б.С.Беседьі о самовоспитании / Б.С. Алекринскпи
М.:3нание, 1977. -121 с.
2. Амонашвили Ш. Размншления о гуманной педагогин
Ш. Амонашвили - М., 1996.-494 с.
3. Арват Ф.С. Культура спілкування: Навч.-метод, посівши
Ф.С. Арват.-К., 1997.-328 с.
4. Гришин Д.М. Руководство самовоспитанием школьниі
Д.М. Гришин, Я.М. Колдунов.-М.,1975.-С.З-10.
5. Гусев Г.В. Психология общения:текст лекций спецкурса/
Гусев.-М.,1980.-135с.
6.ИльинЕ.Н. Искусство общения/ Е.Н. Ильин.-.:Педагогика,
-82 с.
7. Мальковская Т.Н. Учитель-ученик/ Т.Н. Мальковска»
М.:ЗнаниеД977.- 63 с.
8. Мітюров Б.Н. Умій учитись/ Б.Н. Мітюров.-К.: Рад.школа, 1978
121 с.
9. Мудрик А.В. Учитель:мастерство и вдохновение/ А.В. Мудрі
М.:Пр-ние,1986.-С.ЗЗ-69.
10. Муромцева О.Г. Культура мови вчителя/ О.Г.Муромщ
В.Ф.Жовтобрюх. -X., 1998.-208с.
 11. Каганов Л.Л. Учись учиться/ Л.Л. Каганов -Мн.: „Висшая
школа", 1978.
12. Пекелис В.Д. Твои возможности, человек/ В.Д. Пекелис. л
Знание, 1984- 272 с. - (Б-ка „Знание").
13. Профессиональная деятельность молодого учителя: Соц.-п.
аспект/ Под ред. С.Г. Вершловского, Л.Н.Лесохиной.-М.:Педагогика,1м
145 с.
14. Профессия-учитель: Беседьі с молодими учителями / Под і
В.Г. Онищука.-М., Педагогика, 1987. -192 с.
15. Психология труда и личности учителя: Сб. ст. / Под р
А.И.Щербакова.-Л.: Изд-во Ленингр. гос. пед. ин-та, 1976.-Вьіп.2.-132 с.

ДОДАТКИ
Додаток 1
Приклади висловлювань відомих педагогів про значущість професії вчителя,
вимоги до вчителя та його педагогічної майстерності
1. "Учительська професія — це людинознавство, пості т
проникнення в складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняєте ч
2."Є ще одна риса, без якої, по-моєму, неможливе педагогічне
покликання. Я б назвав цю рису гармонією серця й розуму. Навряд чи є ми
професії, крім професій педагога й лікаря, які вимагали б стілки
сердечності".
3."Щоб стати справжнім вихователем, треба пройти цю школу
сердечності, протягом тривалого часу пізнавати серцем усе, чим живе,
думає, з чого радіє й чим засмучується ваш вихованець".
(В.О. Сухомлинський "Сто порад учителеві".- Вибр. тв.: В 5 і В.О.
Сухомлинський. - К., 1976.-Т.2.-С.421, 423, 424).
Додаток 2
Обов'язки та вимоги до вчителя (О.В. Духнович)
1.Учитель повинен мати відповідне звання, вступаючи на посаду
2.Учитель повинен мати добрі знання та відомості про той предмет
який він бажає викладати.
3.Учитель повинен бути чистого і цнотливого норову, процвітати
доброчесністю.
4.Учитель повинен бути вже від природи лагідним, поважливим
певного характеру людиною.
5.Учитель повинен учнів своїх любити і їх любов при вергати там
до себе.
6. Учителю слід використовувати легкий і зрозумілий засіб виклад;
7.Учитель повинен володіти засобами щодо навчання й повчанню
8.Учитель повинен поважати добрий порядок.
9.Учитель повинен звертати увагу на чистоту дітей: чистоту волосся
тіла, одягу.
10. Учитель повинен звертати увагу на підготовку учнів до уроку
 11. Учитель повинен виховувати допитливість, потяг до знань, потребу
до них, привчати до самостійної роботи.
12. Учитель повинен створювати умови, за яких діти виявляють свою
активність.
13. Учитель повинен створювати атмосферу довіри, контакту між
собою і учнями.
14. Учитель повинен викладати бадьорим тоном.
додаток 3
Приклади творчих студентських робіт на тему:
"Сучасний учитель, який він?"
Варіант І . Виконав студент 1-го курсу групи за спеціальністю англійська та
китайська мови" Ворона О. (подається мовою оригіналу).

Учитель, Воспитатель, Педагог!

Дорогу в жизнь ты всем нам открьіваешь, Своих питомцев от мирских
тревог, От всяких бед, как мать, оберегаешь.

Твой труд, поверь, вовек неоценим -

Учить добру дано тебе судьбою.
ТЫ чувством полон только лишь одним

Дать знання тому, кто пред тобою.

Все їда готов на помощь тьі прийти
И обьяснить, раз что-то непонятно,
Не можешь тьі безвольно обойти
1 Ієчиль других - и на душе отрадно:
Когда ты ВИДИШЬ радость детских глаз,
на сердце вдруг становитея теплее.
и я одно добавил бы сейчас -
профсссии на свете нет нужнее.
Варіант 2 виконала студентка 11 -ої групи за спеціальністю "англійська та німецька
мова Горкуша (подається мовою оригіналу).
Учитель, которого ждут ...
Ждут с тихой надеждой на чудо,
Ждут с шелестом зыбких минут,
Ждут люди, незрелые люди.
Что в нем? Что так трепетно бьет
По серцу теплом и уютом?
Кук-бутто беззвучно поет,
С пристрастием клеет как будто?
В нем жизнь. Жизнь из лучших стихов
 Из лучших забот и мечтаний.
В нем жизнь из очищенных слов,
Из белых словосочетаний.

В нем сила прощенья души, Прощенья без терпких

сомнений, Прощенья, когда не спешит За ним череда
сожалений.
В нем вера, что искры огня Метает со страстью факира,
Что взгляд воспаляет, звеня Ульїбками внешнего мира.
В нем цельно царит доброта, Что с жизнью играет, как в
куклы, И пишет с пустого листа Красивые ровные буквы.

И ждут с нетерпеньем не слов, Не фактов, не правды в науке.

Ждут путь в светлый мир, где любовь Готова протягивать руки.
Варіант 3. Виконала студентка 11 -ої групи за спеціальністю "англійська та німецька
мови" Толстова О. (подається мовою оригіналу).

Она идет по коридору, Как лодка по морю плывет.

Сомнений лишних о себе Ее походка не дает. Лицо,
улыбка - лучик солнца -Сияет, как на витражах. Она
дает тепло тем многим, Кто зол сегодня или рад. Все
оживает от улыбки. Она идет, строга и нежна, В тот
класе, где все ее уж ждут. Она зашла и улыбнулась,
Забились детские сердца.

Свою вторую маму дети

С надеждой ждали, как гонца.
Пришла она - пришла и радость,
Что вдохновенье всем дает.
Не заскучает никто и малость:
Всех впереди лишь счастье ждет.
Она все видит и все слышит,
И то тепло, что отдала
Детишкам зтим (не предвидит),
Вернется к ней еще сполна.
Она прекрасна. Тихо, ровно
Дьіханье нежное ее.
И голос ровньш с неба словно,
Ждет впереди урок ее.
'с все ждали и с надеждой
Глядят они в ее глаза.
Они не врут, их любят нежно.
 И радуются юные сердца.
Они готовы ради дела
І спсрь и горы все свернуть.
Они номожет и направит
Де той на правильний их путь.
Вот сорок пять минут промчались,
Как будто не было вообще.
Но дети не разочаровались:
Учиться у нее - счастье для всех.
Н снопа идет Она по коридору.
Все рады ей, Ее зовут -
Учитель, которого ждут.
Додаток 4
Прийом-розповідь "Такий я є"
Мета: познайомити студентів один з одним, розвивати комунікативні
Здібності та культуру мовлення.
Розповісти про себе протягом 3-4 хвилин, виділити головне в
Характеристиці своєї особистості та житті, що змогло або зможе вплинути
На вас як майбутнього вчителя. План виступу може бути будь-який. Якщо
Виникнуть труднощі, можете скористатися поданою далі схемою:
- Де та в якій родині ви народились?
- У якій школі навчались?
- Що було головним у вашому житті?
- Ваші інтереси, захоплення, і як вони змінювалися з віком?
- Які особисті якості допомагають вам більш за все в різноманітних
ситуаціях?
- Які якості близьких вам людей викликають у вас повагу?
- Що сприяє вашому зближенню з людьми, а що ускладнює і
- стосунки?
- Ваш улюблений учитель та чому?
- Хто чи що вплинуло на Ваш вибір майбутньої професії вчите їм
Цей прийом можна використати на семінарсько-практичних заняттях і
чи на кураторській годині. Примітка: бажано записати виступи студентів на
аудіо чи відеокасету, а потім колективно обговорити їх.
Додаток 5
Приклади монологів на уяву
Варіант 1. Виконала студентка 11 -ої групи за спеціальністю "англ .
та німецька мови" Безуглова Н. (подається мовою оригіналу).
Монолог "Звездочка".
Моя жизнь начинаеться, когда космическая пыль собираетея в мири
превращаетея в газ. Газ горит, и я начинаю светиться в ночном небе.
Мой слабни луч,
Сражаясь с темнотой,
 Несет мечты душе людской,
Я отношусь к созвездию Андромедии
Давным-давно, в далекой южной стане эфиопии, правил царь по имени Цефей и
царица, которую звали Кассиопея. Была у них единственная Я Звали ее Андромеда.
Царица Кассиопея очень гордилась своей дочер І любила говорить, что нет никого
прекраснее Андромеды. Когда об э т о м услышали жившие в море красавицы-
волшебницы, они очень рассердились эти волшебницы всегда считали, что красивей
их никого на свеп •щ Зарьідали морские волшебницы и стали уговаривать своего
отца, власі морей, наказать Кассиопею и Андромеду. И могущественньш влас. морей
послал огромное морское чудищеразорить Зиопию. Из пасти огонь, из ушей валил
черньїй дьім, хвост бьіл покрьіт страп кольцами с острыми шипами. Чудище
грозилось разорить и ежемі. Зфиопию, если царь и царица не отдадут свою дочь. И
вот, чтобьі сім і страну от гибели, Цефей и Кассиопея согласились отдать дочь на сьс
і чудищу. Красавицу Андромеду цепями приковали к скале у моря. Ип время появилея
непобедимьш герой Персей и спас Андромеду. 11 ч освободил и привез ее во
дворец. Царь на радостях, отдал Андромеду в жены Персею. И в Эфиопии много
дней продолжался веселый пир. С тех пор на небе появились созвездии Кассиопеи,
Андромеды и Персея.
Мерцая в ночном небе, множество таких, как я, звезд делают жизнь людей
романтичной, свободной и легкой. В ночном небе на меня можно смотреть часами,
подобно блику на воде и огню свечи, я вношу в души людей спокойствие и
уверенность. Свечу другим, сгорая сама, мой газ сгорает, и в конце концов я
взрываюсь, остываю и сжимаюсь в крошечную звездочку.

Варіант 2. Виконала студентка 11 -о!" групи за спеціальшстю "англіська та

німецька мови" Гетман Ю. ( подаеться мовою оригіналу).
Монолог "Дерево"
Пришла осень. Мои соседи постепенно сбрасывают золотые листья. Ветер
играет с моими ветвями, срывает оставшиеся листочки. И они бегут ! следом за
проказником. Л живу рядом со школой и частенько украдкой заглядываю в окошко.
Там дети сидят за партами, читают, пишут, слушают рассказы учительницы. Она
недавно пришла сюда, но дети уже полюбили ее. Вон за первой партой сидит
Антон. Сегодня он проходил мимо меня и помахал рукой, а я ответил ему взмахом
ветки. А еще прилетали голуби и ворковали о чем-то, а потом стайка воробьев. Они
весело чирикали, делились последними новостями. В школе раздался звонок, и ребята
покидают классы. Они выбегают на улицу, смеются, радуются свободе. Вот
вышла и учительница. Она подошла ко мне, погладила по коре и попрощалась.
Ветер развевал ее волосы и посылал вдогонку золотые осенние листья. Улица
опустела. Облака проплывали по небу, как белоснежные корабли по морю. Еще
один день осени подходил к концу. Но вдруг я увидел группу ребят. Это был Антон с
одноклассниками. Они подошли ближе, сели на скамейку и начали рассказывать
истории. Я слушал с упоением и живо представлял все. Начало смеркаться, дети
разошлись по домам, но ветер разносил по окрестным улицам их смех.

Додаток 7
 Зразок написання самохарактеристики
Варіант 1
Л.М. Толстой писав у щоденнику: "Я поганий собою, незграбний 1
роздратований, нудний для інших, нескромний, нетерпимий і сором'язливий
як дитина. Я майже неук, Те, що я знаю, цього я навчився абияк сам
уривками, без зв'язку, без толку і то так мало. Я невтримний, нерішучий
непостійний, безглуздо марнославний і запальний, як всі безхарактерні люди ні
Я не мужній. Я неохайний у житті і такий ледачий, що неробство зробилось
для мене майже невід'ємною звичкою. Я розумний, але мій розум ще ніколи
ні на чому не був ґрунтовно випробуваний. У мене немає ні розуму
практичного, ні розуму світського, ні розуму ділового. Я чесний, тобто л к ні т
добро, зробив звичку любити його; і коли відхилюсь від нього, бути
незадоволений собою і повертаюсь до нього з задоволенням, але є речі <я
люблю більше за добро, - славу..." (Толстой Л.Н. Соч. В 22-х Т. - Т. X\І
М., 1985.-СІ25-126).
Варіант 2. Виконала студентка 1-го курсу факультету інозсміїД
філології Шестакова К. (подається мовою оригіналу).

В первую очередь хочу сказать, что дать себе характеристику (VI. А

сложно. Но я постараюсь. І
У каждою человека єсть хорошие качества , но єсть и плохие от
которых он хотел бы избавиться. Так и у меня. Я очень часто ставлю перед
собой задачу преодолеть в себе все плохое, но не всегда зто у д а е т с я
поскольку очень трудно идти против своего «Я». Так, например, в случаях
когда я не права, очень трудно признать свою ошибку, очень трудно
переступить психологический барьер, заставить себя перед кем-то унизится
Мне редко это удавалось, но если удавалось, - я считала зто большой победой
И это случалось не только со сверстниками и незнакомьіми людьми, но и с
родителями. Откровенно говоря, мой характер тяжелый, я иногда бываю
вспыльчивой. Также я считаю, что мне не хватает терпения. Но єсть один
плюс - после очередньїх укоров я все же соглашаюсь с мнением моих
родителей и признаю свою ошибку. І
Я считаю себя человеком ответственным. Если берусь за дело, то почти всегда довожу
его до конца. Считаю, что все люди равны. Не люблю. Корда в компании єсть
лидеры, а предпочитаю єдиний сшюченньш колектив во мне также преобладает
некий оптимизм и вера в светлое будущее. Я считаю что каждьш человек должен
иметь зту веру, и, просьшаясь утром каждый день, он должен благодарить Бога за то,
что живет, видит зтот прекрасное мир и может самостоятельно встать на ноги. А ведь
єсть такие люди, которые не могут этого сделать, и может уже для них все потеряно,
но их надежда всегда горит ярким пламенем. И никто не может ее потушить.
Делая вывод, я хочу сказать, что мне надо еще очень много работать над собой,
над своими качествами. И я уверена, что эта работа рано или поздно увенчается
успехом и принесет плоды.
 В.О.Сухомлинський (28.ІХ. 1918 - 02.ІХ.1970) - український педагог, член-
кореспондент АПН Росії (з 1957) і АПН СРСР ( з 1968), заслужений учитель
України (з 1958), Герой Соціалістичної праці (1968). У 1947-1970 -директор
Павлиської середньої школи Кіровоградської області. Досліджував проблеми теорії й
методики виховання дітей у школі та родині, всебічного розвитку особистості учня,
педагогічної майстерності. Основні його праці: "Серце віддаю дітям", "Сто порад
учителеві", "Як виховати справжню людину", "Народження громадянина", "Листи
до сина", "Павлиська середня школа", "Батьківська педагогіка".
В.О. Сухомлинський був проти однобічного розуміння виховання тільки як
впливу на особистість, яка формується, бо виховання законом 111
включає в себе різноманітні явища життя, все те, що дитина робить, бачить
і відчуває: весь уклад життя, духовні та моральні цінності, стосунки між
людьми, які її оточують, їх культуру. Педагог визначає два джерела виховання
завчасно продуману виховну роботу з дітьми; складні явища життя,
включають стосунки між людьми, людські вчинки.
Найважливіше твердження відомого педагога таке:
Виховання це не виколення недоліків а зміцнення в дитині всього найкращого
воно здійснюється через стосунки, в основі яких повинні лежати не влада та
підкорення, а повага та любов.
Ідеалом виховання Павлиської середньої школи, якою керував В.О.
Сухомлинський, була всебічно й гармонійно розвинена особистість. Гармонія
здібностей і потреб дає людині ту повноту духовного життя, яка
усвідомлюється та переживається як щастя. Завдання загальноосвітньої школи
полягає в тому, щоб виховати в учнів любов до знань, книжки, науки, більш повно
розкривати здібності кожного юнака й кожної дівчини,
які вступають у життя. Важливим завданням виховання відомий педагог вважав
формування свідомості - світоглядних, моральних та естетичних понять
поглядів, переконань, стимулів до морально значущих вчинків. Одним з
головних завдань школи є виховання таких почуттів, як любов до
Батьківщини, людей, до праці, культури, повага до людської гідності кожного,
радості, свідомості й перетворення світу, безкорислива насолода культурними
багатствами.
Учні старших класів у Павлиській школі мали можливість виходити
за межі того предмету, який цікавив їх найбільшою мірою, бо цьому сприяло
створення особливої програми інтелектуального й трудового розвитку та
самовдосконалення. У багатьох випадках проблему виявлення здібностей і
задатків у цій школі вирішували гуртки, яких нараховувалось понад 80 (хімія
література, металообробка, радіотехніка, електротехніка, автоматика,
металургія тощо). Вони сприяли професійній орієнтації.
Василь Олександрович дав глибокий аналіз змісту виховання. Разом з трудовим,
розумовим, естетичним і фізичним вихованням, він у всіх педагогічних працях
звертає особливу увагу на моральне виховання. Головним у моральному
вихованні він вважав формування особистого ставлення школяра до оточуючої
дійсності, виховання обов'язку та відповідальності перед суспільством, перед
батьками, перед колективом, перед самим собою — перед совістю. Проблема
естетичного виховання в школі Сухомлинського вирішувалася так. Будівля
Павлиської школи перебувала в зелені; уздовж дороги, яка вела до школи,
висаджувалися квіти у кабінетах і класах на стінах висіли репродукції картин,
невід'ємним атрибутом кожної класної кімнати були зелені кімнатні рослини,
акваріуми. Що стосується трудового виховання, то воно особливо важливе, як
відзначав В. О. Сухомлинський, у єдності з інтелектуальним життям. Кожному
ступеневі інтелектуального розвитку повинен відповідати певний ступень трудової
майстерності, трудової зрілості. Так, учень, розв'язуючи на уроці математики складні
задачі, стоїть високо за рівнем трудового розвитку: володіє вміннями й навичками
електромонтажної справи та радіотехніки, курує двигуном внутрішнього згоряння.
Що стосується трудового виховання, то воно особливо важливе, як відзначав В.О.
Сухомлинський, у єдності з інтелектуальним життям. Кожному ступеневі
інтелектуального розвитку повинен відповідати певний ступень трудової
майстерності, трудової зрілості. Так, учень, розв'язуючи на уроці математики складні
задачі, стоїть високого за рівнем трудового розвитку: володіє вміннями й навичками
електромонтажної справи та радіотехніки, керує двигуном внутрішнього згорання,
виробляє наладку металооброблюючих верстатів.
Які ж методи виховання рекомендує В.О. Сухомлинський? Велике значення він
надає слову. Воно повинно бути змістовним, мати глибокий смисл і емоційне
забарвлення. Щоб слово виховувало, воно повинно залишатися в думках та в душі
вихованців. Сам Василь Олександрович написав більше тисячі творів-мініатюр,
присвячених явищам природи, почуттям, переживанням. Дуже часто ці твори-
мініатюри він читав на своїх уроках, зукликаючи своїх учнів думати, міркувати.
Виховання словом здійснювалось і за допомогою книжок. У кабінеті літератури
Павлиської школи було таке оголошення: "Юнаки та дівчата! Перед вами назви
книжок, які увійшли до художньої скарбниці людства. їх треба прочитати декілька
разів. Ці книжки навчать вас жити, відкриють перед вами красу мистецтва".
Важливий елемент шкільного виховання - самовиховання. Воно полягає в тому, що
пізнаючи оточуючий світ, - природу, працю, суспільне життя – вихованець пізнає й
самого себе, оцінює свої переконання, вчинки, поведінку з точки зору найвищіх
ідеалів.
Заняття у батьківській школі проводились двічі на місяць. Основними формами
занять були лекції й бесіди директора, завуча й найбільш досвідчених учителів.
Особлива увага приділялась віковій психології, психології особистості, теорії
розумового, морального й фізичного виховання. ІIIкола брала під свою опіку дитину з
дошкільних років, тому що саме в цьому віці виховується коло знань, допитливість, а
також закладаються основи моралі. Педагогічний колектив Павлиської школи
працював разом з батьківським колективом. Була створена батьківська школа,
слухаючи якої були поділені на 5 груп (за віком дітей): дошкільнята (5-7 років); І-ІІ
класи; ІІІ-IV класи; V - VII класи; VIII - X класи.