You are on page 1of 6

ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №4 З

ДИСЦИПЛІНИ «ПСИХОЛОГІЯ ОСВІТИ»


Практичне заняття № 4

Питання до контролю знань, обговорення, самостійного вивчення та


осмислення навчального матеріалу

1.
Педагогічна діяльність – діяльність учителя, змістом якої є таке керівництво
діяльністю учнів у навчально-виховному процесі, яке забезпечує розвиток
головних сфер його особистості. На думку Ю. М. Кулюткіна, мету
педагогічного впливу завжди планують як певні ефекти просування, змін
особистості учня.
Структура педагогічної діяльності містить ряд компонентів, такі як мету,
мотиви, об'єкт, суб'єкт, функції, засоби та результат.

2.
Психологічна культура педагогів є ядром структури професійно- важливих
якостей, виконує ціннісно-регулятивну, мотивувальну, фасилітативну,
розвивальну функції в професійній діяльності, і забезпечує високий рівень її
успішності, а також самореалізацію особистості в житті і професії.
особистості і професіонала.
Психологічна культура - це складова базової культури особистості як
системної характеристики людини, яка дозволяє їй ефективно
самовизначитися і самореалізуватися в житті, а також сприяє успішній
соціальній адаптації і саморозвитку.

3.
Практична готовність педагога до професійної діяльності - це комплекс вмінь,
знань, якостей та готовності вчителя впроваджувати педагогічні методи,
технології та прийоми в навчальний процес для досягнення навчальних цілей
і виховних завдань. Загальні та професійні компетентності вчителя закладу
загальної середньої освіти включають:

Педагогічні компетентності:
Здатність до планування та організації навчального процесу.
Вміння адаптувати навчання до різних стилів навчання учнів.
Вміння ефективно використовувати різні методи та педагогічні технології.
Вміння створювати позитивну навчальну атмосферу та виховувати соціальні
навички учнів.
Предметні компетентності:
Глибокі знання в предметі, який викладається.
Вміння пояснювати складні концепції у доступній формі.
Вміння створювати навчальні матеріали та вправи, що відповідають
навчальним цілям.
Соціальні та комунікативні компетентності:
Здатність встановлювати ефективні взаємини з учнями та колегами.
Вміння слухати та сприймати потреби учнів і відповідати на них.
Вміння вирішувати конфлікти та сприяти позитивній комунікації.
Організаторські компетентності:
Здатність до керування класом та організації часу.
Вміння планувати та координувати навчальні заходи, уроки та позаурочні
діяльності.
Оцінювальні компетентності:
Здатність об'єктивно оцінювати навчальні досягнення учнів та надавати
зворотний зв'язок.
Вміння розробляти оцінювальні інструменти та використовувати їх
ефективно.
Саморозвиток та професійна рефлексія:
Здатність до постійного саморозвитку, вивчення нових методів і технологій.
Вміння аналізувати свою власну педагогічну діяльність та вносити корективи
для поліпшення.

4.
Стилі педагогічної діяльності:
 Авторитарний стиль: Вчитель виступає в ролі авторитету, управляє
класом, вимагає виконання вимог. Учні слухаються вчителя і виконують
його вказівки без питань.
 Демократичний стиль: Вчителю важливий діалог з учнями, вони беруть
активну участь у прийнятті рішень та визначенні правил. Вчителям
властивий партнерський підхід.
 Ліберальний стиль: Вчителі прагнуть бути "друзями" для учнів, не
накладають суворих обмежень, допускають велику свободу
самовираження. Учні відчувають більшу незалежність.
 Коучинговий стиль: Вчителі активно підтримують самостійність та
розвиток учнів, ставляться до них як до партнерів, сприяють
самовизначенню та досягненню цілей.
 Традиційний стиль: Вчителі спираються на традиційні методи та
підходи до навчання, передаючи знання учням у звичний спосіб.
 Інноваційний стиль: Вчителі використовують сучасні педагогічні
методи та технології, сприяючи активному навчанню та розвитку
критичного мислення.

ІСПД – стійке поєднання: мотиву діяльності, що визначається в переважній


орієнтації вчителя на окремі сторони освітнього процесу; цілей, які
виявляються в характері планування діяльності; способів її виконання;
прийомів оцінки результатів діяльності. Педагогічна майстерність:

Педагогічна майстерність - це високий рівень професійних навичок та


здібностей вчителя, що дозволяє досягати високих результатів у навчанні та
вихованні учнів.
Педагогічна майстерність включає в себе здатність до планування та
організації навчального процесу, використання різних методів та технологій,
уміння вирішувати конфлікти, розвивати креативність та створювати
позитивну навчальну атмосферу.
Педагогічна майстерність розвивається протягом усієї кар'єри вчителя
шляхом навчання, саморозвитку та практичного досвіду. Вона є ключовим
фактором успішної педагогічної діяльності.

5.
Педагогічний колектив є важливою умовою для ефективності праці вчителя.
Взаємодія та співпраця з колегами можуть значно покращити професійний
ріст та результативність вчителя. Ось деякі аспекти, які показують, чому
педагогічний колектив є важливим:
Обмін досвідом: Колеги можуть поділитися своїм досвідом, педагогічними
методами та підходами, що можуть бути корисними для вчителя. Це дозволяє
вчителю вдосконалювати свою роботу та впроваджувати нові ідеї в навчання.
Підтримка та поради: Колеги можуть надавати підтримку та конструктивні
поради в складних ситуаціях. Вчителі можуть спільно обговорювати
проблеми та шукати рішення разом.
Спільне планування та уроки: Вчителі можуть працювати разом над
плануванням навчальних програм, розробкою матеріалів та проведенням
спільних уроків. Це може збагатити навчальний процес та зробити його
більш цікавим для учнів.
Розвиток професійних навичок: Педагогічний колектив може організовувати
професійний розвиток, семінари та тренінги для вчителів, що допомагає
покращити їхні навички та знання.
Підтримка учнів: Колеги можуть спільно працювати над вихованням та
підтримкою учнів. Вони можуть виявити увагу до соціальних та
психологічних потреб учнів та спільно розробити плани допомоги.
Творчий підхід до роботи: Колективні обговорення та робота над спільними
проектами можуть стимулювати творчий підхід до навчання та виховання.

Питання для дискусії та обговорення на основі самостійного


опрацювання складових теми.

1.
Специфіка педагогічного спілкування полягає в тому, що вчителі взаємодіють
з учнями, батьками, колегами, адміністрацією та іншими учасниками
навчально-виховного процесу. Основні проблеми в системах взаємодії
включають:
Комунікаційні бар'єри: Виникають через непорозуміння, неправильне
сприйняття повідомлень або мовні та культурні різниці між учасниками.
Конфлікти: Можуть виникати через розходження в інтересах, поглядах або
ставленні до питань виховання та навчання.
Відсутність взаєморозуміння: Учасники навчального процесу можуть не
розуміти психологічних особливостей один одного, що ускладнює ефективну
комунікацію.
Стрес та вигорання: Педагоги можуть відчувати стрес внаслідок великого
навантаження та вимог до їхньої роботи.
Шляхи подолання цих проблем включають в себе підвищення комунікаційної
культури, професійного розвитку педагогів у сфері міжособистісних навичок,
розвиток навичок врегулювання конфліктів та психологічної підтримки
педагогів.

2.
Психологічна культура - це складова базової культури особистості як
системної характеристики людини, яка дозволяє їй ефективно
самовизначитися і самореалізуватися в житті, а також сприяє успішній
соціальній адаптації і саморозвитку.
Психологічна культура особистості визначається здатністю розуміти і
враховувати психологічні аспекти взаємодії з іншими людьми. В контексті
педагога, психологічна культура важлива для розуміння та врахування потреб
учнів, адаптації педагогічного підходу до психологічних особливостей учнів,
а також побудови позитивних взаємин з батьками та колегами. Вона
допомагає вчителю розуміти мотивації та поведінку учнів, а також ефективно
вирішувати конфлікти та сприяти психологічному комфорту у навчальному
середовищі.

3.
Практичні роботи. Зазвичай до них переходять після вивчення розділу для
закріплення, повторення матеріалу. Вони мають узагальнювальний характер.
Студенти виконують різні письмові та усні завдання, працюють з
комп’ютерними програмами.

Лабораторні роботи. На відміну від практичних занять, ці роботи


передбачають виконання завдань з теми на основі отриманих результатів
експериментів, дослідів з використанням вимірювальних приладів та іншого
обладнання. Цифрові дані заносяться до спеціальних бланків чи зошитів і
використовуються для розв’язання задач і проведення подальших
розрахунків.

Вправи. Різні практичні завдання, які застосовуються на будь-якому етапі


навчального процесу і допомагають задіювати інтелектуальні, комунікативні
та пошукові здібності учнів. Вони можуть включати відповіді на запитання,
розв’язання задач, рівнянь, виправлення помилок, складання порівняльних
таблиць, графіків і т.п. Головними принципами дієвості цього методу є
багаторазовість і постійність.

Творчі роботи. Мета таких робіт – розвиток творчого мислення, ерудиції,


логіки, вміння комбінувати різні знання і техніки. Ці способи навчання
охоплюють: написання курсових і дипломних робіт, проведення власних
досліджень, а також написання рецензій, відгуків, статей, творів, створення
макетів, ілюстрацій, програм та багато іншого.

4.
Психологічна підтримка педагогів є важливою для їхнього психологічного
комфорту та професійного розвитку. Профілактична робота включає в себе
тренінги, семінари та консультації з психологами для педагогів.
Просвітницька робота спрямована на підвищення обізнаності педагогів щодо
психологічних аспектів виховання та навчання. Все це сприяє зменшенню
стресу, вигорання та покращує загальну якість навчання.

You might also like