Педагогічна майстерність – це

високе мистецтво навчання і

виховання, що постійно
удосконалюється, доступне кожному
педагогу, в основі якого лежать
професійні знання, уміння і здібності.
А.С. Макаренко
Учительська професія - одна із тих професій, які вимагають постійного
удосконалення. Адже об'єктом, на який спрямовуються зусилля педагога, є
підростаюча людина, яка як системне утворення за своєю складністю
перевершує будь-який механізм, будь-коли створений людськими руками.
Швидкий розвиток науки, поява новітніх виробничих технологій, нові
вимоги до фахівця будь-якої галузі виробництва формують те соціальне
замовлення суспільства освіті, яке вимагає нових підходів до процесів
навчання, виховання та розвитку особистості. Щоб відповідати цим вимогам,
кожному педагогу необхідно постійно удосконалювати свою педагогічну
майстерність, збагачувати свій методичний арсенал, адже кожний вихованець
є неповторною відкритою системою, яка потребує від учителя особистісно-
орієнтованих підходів. Індивідуальна творчість кожного педагога, потреба в
ній випливає знову ж таки із системно неповторної організації його
особистості.
Серед головних завдань сучасної освіти молодших школярів —
розвиток у них пізнавальної мотивації, гнучкого мислення, самостійності та
творчого підходу до розв'язання навчальних і життєвих завдань. Сформувати
такі якості здатна лише генерація кваліфікованих, соціально і творчо
активних та ініціативних педагогів, які дбають про своє професійне та
особистісне зростання.
Професіоналізм педагога визначається його спроможністю активно
впливати на учня і проявляється в багатстві внутрішньої енергії, у здатності
вибирати з різноманітних методів і прийомів керування діяльністю дітей
найбільш доцільні, вмінні встановлювати емоційний контакт з учнями та
конструктивно взаємодіяти з ними, вести їх за собою.
Для вчителя початкових класів необхідні деякі особливі якості, які не
є необхідною умовою для інших учителів. Це, наприклад, педагогічна
спрямованість особистості саме на роботу з молодшими школярами, не
взагалі любов до дітей, а стійкий інтерес до учнів початкових класів,
схильність до спілкування з ними, їх навчання та виховання. Дещо
специфічною є та частина знань, умінь і навичок, які потрібні для роботи з
молодшими школярами. У цю групу особливих якостей можна включити і
більш широкий характер (спектр) предметно-академічних здібностей учителя
початкових класів, а саме поєднання здібностей до природноматематичних,
лінгвістичних та музично-художніх дисциплін. Саме тому вважається, що
вчителю початкових класів дуже важливо весь працювати над педагогічною
майстерністю, не зупинятися на досягнутому, а навпаки, включати в свою
роботу щось нове і цікаве. Дуже важливо навчитися включати у власну
педагогічну практику досягнення вітчизняних учених та педагогів
традиційного навчання і поєднувати їх із прийомами та методами сучасної
освіти.
Зокрема, важливим засобом впливу на дитину є мовлення вчителя.
Воно має відповідати нормам сучасної літературної мови; бути точним,
логічним, виразним, доцільним; допомагати педагогу залучати дітей до
діалогу та співпраці; створювати атмосферу співроздумів і співпереживання.
Творчий учитель завжди вміє знайти підхід до дитини, правильно
розпізнати педагогічну ситуацію, спонукати учнів до прояву інтелектуальної
ініціативи, сформувати провідні соціально корисні та навчально- пізнавальні
якості особистості учня, створити на уроці ситуацію успіху, швидко
прийняти рішення про вибір відповідних засобів впливу, які є оптимальними
для певних, навіть непередбачених, проблемних педагогічних ситуацій.
Важливою якістю сучасного вчителя є переважання надситуативного
мислення. Це означає, що вчитель має бути здатним використати будь-яку
педагогічну ситуацію для розвитку певних якостей, психічних процесів учня.
Відсутність емоційної стійкості, здатності володіти собою в будь-якій
ситуації призводить до того, що вчитель віддає перевагу репродуктивним
методам роботи, він схильний один раз написати конспекти уроків і з року в
рік ними користуватися. Такий вчитель має стереотипне, ситуативне
мислення.
Надситуативне мислення — це мислення гнучке, нестандартне.
Вчитель з таким рівнем мислення віддає перевагу інтерактивним методам
навчання, здатний приймати мотиви, почуття і переживання учня,
виявляти приховані мотиви його вчинків, аналізувати кожну ситуацію з
різних точок зору, бачити її переваги. Розвитку цих професійно значущих
для сучасного вчителя якостей сприятимуть різноманітні педагогічні ігри,
вправи та інші форми діяльності, які можна проводити в межах засідань
методичних об'єднань, педагогічних семінарів-практикумів тощо.
Педагогічні ігри є основою рольових тренінгів, у яких моделюються
ситуації взаємодії учителя з учнями. В таких іграх поєднуються елементи
навчальної та дослідницької гри. Навчальну гру під час рольового тренінгу
спрямовують на імітаційне моделювання реальних процесів і механізмів,
які мають місце у професійній діяльності. Дослідницька гра, учасники якої
виконують ролі експертів, полягає в експериментальному вивченні певних
об'єктів, процесів, механізмів. Важливою особливістю таких ігор є також
застосування методу емпатії (ідентифікація себе з учителем, учнями) та
методу інциденту (учасники мають швидко зреагувати на непередбачені
відповіді учнів).
Основним завданням методичної роботи є допомога вчителю у створенні
індивідуальної творчої лабораторії, в якій би він міг вивчати та
впроваджувати у власну педагогічну практику досягнення передового
педагогічного досвіду, педагогічної та суміжних із нею наук, проводити
власні експериментальні дослідження, на основі яких вибудовувати
індивідуальний творчий стиль, що дозволяло б йому бути на висоті
поставлених перед ним освітніх завдань.
Основні заходи та форми роботи щодо підвищення педагогічної
майстерності:
 Доповіді, усні журнали
 Практичні рекомендації
 Пам’ятка викладачу
 Контрольна для викладача
 До нотатника педагога
 Анкетування
 Психологічна крамниця
 Бліц-інтерв’ю
 Круглі столи
 Диспути
 Дискусії
 Методичні консиліуми
 Майстер-класи
Учитель є вчителем тільки тоді, коли він не тільки навчає, але й сам
учиться. Проводяться спільні методичні засідання, місячники передового
педагогічного досвіду, круглі столи, педагогічні консиліуми та ради,
науково-практичні конференції, що дає змогу вчителю зростати. Якість
навчально-виховного процесу школи, його результативність певною мірою
залежить від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та
методичної майстерності. З метою поліпшення фахової підготовки
педагогічних кадрів у школі проводиться цілеспрямована і результативна
методична робота, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого
фахового рівня, сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного
колективу, педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям
вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідчених колег,
забезпечує підтримування в педагогічному колективі духу творчості,
прагнення до пошуку.
Колективні форми методичної роботи займають значуще місце у
навчально-виховному процесі школи. Однією з колективних форм є
відкриті уроки, їх мета – підвищення майстерності всіх учителів. Основні
завдання відкритих уроків: упровадження в практику учителів передового
педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки,
спрямованих на розв’язання завдань, що стоять перед школою. Під час
аналізу й обговорення відкритих уроків забезпечуємо цілеспрямованість
обговорення, науковість аналізу, принциповість, поєднану з
доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднуємо аналіз уроку з
практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими
спеціалістами. Особливістю відкритих уроків у наш час є використання
новітніх ІКТ – використання мультимедійного проектора, робота з
комп’ютерними технологіями. Системою у відкритих уроках став – звіт
обдарованих дітей: захист проектів; презентації результатів участі у
конкурсах, змаганнях. Методичне об’єднання працює над вирішенням
першочергових завдань виховання учнів у сучасних умовах. Перед нами
постає завдання: виховати громадянина-патріота, формувати громадську
активність дітей, які люблять свій народ, Україну, суверенну, незалежну,
демократичну, правову і соціальну державу, виробити імунітет до
негативного впливу соціального середовища. Методичну роботу з
педагогами-вихователями сконцентровано на вирішенні проблемного
питання: формування життєвих компетентностей у позаурочний час;
інтелектуальний розвиток особистості в умовах інформаційного
суспільства, оволодіння молодим поколінням громадянськими і
моральними цінностями. Проведення засідань МО сприяє підвищенню
теоретичного рівня класних керівників, допомагає отримати необхідні
знання для втілення інноваційних особистісно зорієнтованих технологій,
впроваджувати активні форми і види діяльності, сприяє запровадженню
інтерактивних методик та інформаційно-комунікаційних технологій
навчання, має на меті становлення особистості педагога-професіонала,
його самореалізації і самовизначенню, розвитку його педагогічної
майстерності в умовах безперервної освіти.
Я працюю над розвитком творчих та інтелектуальних здібностей учнів
шляхом здійснення диференційованого навчання на уроках. Також уся моя
робота має практичну спрямованість та орієнтована на підвищення
професіоналізму. Якщо до недавна переді мною стояло завдання передати
учням певну суму знань, то сьогодні на перший план ставиться задача
розвитку учнів у процесі навчання. Здійснюють взаємовідвідування
уроків, де демонструються найкращі наробки з методики викладання
предметів, а також допомагаємо один одному в підготовці відкритих
уроків з використанням інноваційних технологій та мультимедійних
презентацій, активно обмінюємось досвідом роботи один з одним. Робота
з комп’ютерними технологіями продовжує залишатись актуальною для
всього колективу. продовжують роботу на формування творчої
особистості, здатної на свідомий та відповідальний вибір за різних
життєвих обставин. Сучасний світ пред'являє високі вимоги до діяльності
людини, конкурентноспроможною може бути лише компетентна
особистість. А формування компетентностей відбувається в процесі
різноманітних видів діяльності.Тому, плануючи уроки, зосереджую увагу
на інтерактивних формах проведення.
Частиною методичної роботи школи є творчі звіти вчителів, які
об’єднані в динамічні групи на засіданнях педагогічного салону. Звітуючи,
вчителі діляться своїми знахідками, методичними наробками, знайомлять,
презентують надруковані матеріали в педагогічних виданнях, захищають
проекти.
 Слід відмітити і такі форми роботи, які впливають на підвищення
професійної компетентності вчителів у нашій школі, як:
-педради,
-методична рада,
-предметні тижні,
-педагогічні читання,
-огляд методичної літератури,
-курсова перепідготовка,
-атестація.
Нині суспільство нарешті усвідомило нагальну потребу
переорієнтування системи формування людини, її виховання та навчання. І
саме в наш час прийшло розуміння того, що і дитина, і дорослий як
повноправні суб’єкти освітнього процесу є унікальними, неповторними
особистостями. Тому єдино правильним і єдино можливим у шкільній
практиці слід уважати особистісний підхід до людини, який передбачає
врахування можливостей і природних задатків учня й учителя, створення
ситуацій, що сприяють максимальному розкриттю їхнього потенціалу й
надійно стимулюють внутрішні сили особистості до творчого саморозвитку
та самовдосконалення. Виконувати ці завдання можна різними шляхами, але,
передусім, через організацію науково-методичної діяльності вчителя.
Кажуть, що творчу особистість може навчити й виховати тільки творча
особистість. Творчість учителя має багато виявів.
Успішний учитель сьогодні - це справжній професіонал і творча
особистість, який вміє проектувати як маршрут власного професійного
розвитку, так і успіх своїх учнів.
Зважаючи на вищевикладене, справжній вчитель початкових класів
повинен працювати задля розвитку нового майбутнього покоління. Він має
використовуючи свій потенціал і знання виховувати в кожному своєму
учневі гідну людину.
Література
1. ЄльниковаГ. В. Управлінська компетентність. - К.: Бібліотека Шкільного
світу, 2005.
2. Єрмаков І. Г. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний
підхід / Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. — К.,
2003.
3. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології
навчання. — К.: А.С.К., 2005.
4. Нова українська школа : [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://mon.gov.ua/202016/12/05 /konczepcziya.pdf
 Доповідь

"Компетентнісно зорієнтований підхід

до організації навчальної діяльності
молодших школярів – складова
професійної майстерності вчителя".

Вчителя початкових класів

І категорії
Бочевар С. П.

Болград -2023
 Анкета
1. Прізвище, ім’я педагогічного працівника
2. Чи ефективна діюча структура методичної роботи в школі?
3. Що вважаєте необхідним для удосконалення структури методичної
роботи?
4. Ваші пропозиції щодо проектування структури методичної роботи в
наступному році?
5. Над якою індивідуальною науково-методичною темою Ви б хотіли
працювати в наступному році?
6. У яких методичних формуваннях Ви б хотіли брати участь?
7. Які уроки Ви б хотіли відвідати?
8. Які позакласні заходи Ви б хотіли побачити?
9. З якими доповідями, повідомленнями Ви б могли виступити?
10.Яким досвідом можете поділитися з проблем навчання і виховання?
11.Які актуальні проблеми Ви вважаєте необхідним обговорити на
засіданнях методичних формувань?
12.З яких питань потребуєте методичної допомоги?
13. Що Вам сподобалось у роботі методичного формування, в якому
брали участь? Що пропонуєте для удосконалення його роботи?