Professional Documents
Culture Documents
Педагогіка4
Педагогіка4
Дидактика (грец. didactikos - повчальний) - галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти І
навчання, виховання у процесі навчання.
Цей термін запровадив у науковий обіг німецький педагог Вольфганг Ратке (1571-1635), який
назвав свій курс лекцій "Короткий звіт з дидактики, або мистецтво навчання Ратихія". У
тому самому значенні вжив його Я.-А. Коменський у "Великій дидактиці" (1657), в якій
розробив зміст освіти, дидактичні принципи, методи навчання, вперше обґрунтував класно-
урочну форму навчання. Його дидактична концепція складається з таких положень: 1)
джерелом пізнання є зовнішні органи чуттів; на основі чуттєвих сприймань у процесі
навчання учні пізнають явища, переходять від конкретного до абстрактного, від простого до
складного; 2) учні засвоюють знання не пасивно, а аналізують досліджувані речі,
"відкривають" невідомі для себе явища, обговорюють, повторюють, виявляючи при цьому
активність і самодіяльність; 3) у процесі навчання відбувається з'ясування причинних
зв'язків явищ; 4) навчання повинно бути легким, приємним, викликати в учнів бажання
вчитися, забезпечувати їх глибокі та міцні знання; 5) результатом навчання має бути
освічена людина, яка вміє використовувати здобуті знання в житті, у практичній діяльності.
Значний внесок у дидактику середини XIX ст. зробив видатний німецький педагог Фрідріх-
Адольф-Вільгельм Дістервег (1790-1866), який вважав, що навчальний процес розвиває
пізнавальні можливості учнів, сприяє формуванню в них самостійності та ініціативи. На
його думку, здобуття учнями глибоких знань можливе лише за їх активності у процесі
навчання. Завдання вчителя - вміло спонукати учня до навчання, допомагати йому
пізнавати істину, озброївши його методами пізнання явищ, процесів, фактів.
Вагому роль у розвитку дидактики XIX ст. відіграв К. Ушинський. Процес навчання він
поділяв на три логічні етапи:
Педагогу належить багато важливих думок щодо змісту освіти. Для сучасної школи цінною є
вимога вивчення рідної мови і літератури, які мають бути провідними у початковому
навчанні. Особливе місце він відводив таким дидактичним принципам, як усвідомленість,
систематичність, послідовність, наочність, міцність засвоєння знань.
Предметом дидактики є:
Аксіологічний (грец. ахіа - цінність) підхід забезпечує вивчення явищ з точки зору
виявлення їх можливостей задовольняти потреби людини, розв'язувати завдання
гуманізації суспільства. Прибічники його розглядають людину як найвищу цінність
суспільства.