Практичні робота №1

Тема : Педагогіка як наука і навчальна дисципліна.

План
1.Виникнення педагогіки як науки.
2.Об’єкт, предмет і функції педагогіки.
3. Основні педагогічні категорії.
4.Система педагогічних наук.
5.Міжпредметні зв’язки педагогіки.
6. Ведення термінологічного словника
1. Педагогіка як наука виникла в процесі історичного розвитку і поступового становлення
педагогічної думки. Її виникнення пов'язане з практичною потребою систематизувати та
передавати знання молодому поколінню, а також з розвитком суспільства та змінами в уявленнях
про природу виховання та навчання.

Основні етапи виникнення педагогіки як науки:

1. Античність: У давньогрецькій філософії, зокрема в творах таких мислителів, як Платон та

Аристотель, були висловлені ідеї про виховання та вчительську діяльність.

2. Середньовіччя: Зберігання та передача знань були здійснювані у монастирях, де розвивалися

педагогічні погляди священиків.

3. Відродження: Епоха Відродження супроводжувалася інтересом до освіти та розвитком

шкільної системи. Зокрема, педагог Йоганн Амос Коменій вніс значний внесок у розвиток
педагогіки своєю працею "Велика дидактика".

4. Новий час: Впровадження обов'язкової загальної освіти в різних країнах відобразило інтерес
суспільства до педагогіки.

5. XIX століття: Формування педагогіки як самостійної науки. Праці видатних педагогів, таких як
Ян Амос Коменський, Жан-Жак Руссо, Йоганн Гербарт та інших, внесли значний вклад у
розбудову педагогічної теорії.

6. XX століття: Розширення тематичного та методичного спектру педагогіки, вивчення психології

навчання та розвитку, виникнення різних шкіл та напрямків у педагогіці.

Сьогодні педагогіка розглядається як комплексна наука, що вивчає закономірності виховання і

навчання, розвиток особистості та соціальний вплив освіти.

2. Об'єкт педагогіки: Об'єктом педагогіки є процес виховання та навчання, вплив якого

спрямований на розвиток особистості. Об'єктом є дитина, учень, студент або будь-яка інша особа,
яка перебуває під вихованням чи навчанням.

Предмет педагогіки: Предметом педагогіки є система виховання та навчання, яка включає в себе
різноманітні педагогічні відносини, процеси, умови та результати. Це також охоплює вивчення
методів та засобів, за допомогою яких здійснюється вплив на освітній процес.

Функції педагогіки:

1. Освітня функція: Забезпечення передачі знань, умінь і навичок від покоління до покоління.
2. Виховна функція: Спрямована на формування цінностей, норм, моральних якостей та
характеру особистості.

3. Розвивальна функція: Спрямована на розвиток різних сторін особистості, включаючи

інтелектуальний, фізичний, соціальний та емоційний розвиток.

4. Соціалізаційна функція: Забезпечення відповідного взаємодії та включення особистості в

суспільство через набуття соціальних навичок та цінностей.

5. Контрольно-діагностична функція: Спостереження, оцінка та корекція процесу виховання та

навчання.

6. Прогностична функція: Визначення можливих результатів виховання та навчання для

майбутнього розвитку особистості.

Педагогіка як наука вивчає ці аспекти, щоб розуміти і вдосконалювати педагогічний процес і

досягати ефективного впливу на розвиток і виховання особистості.

3. Педагогічні категорії - це терміни і поняття, які використовуються в педагогіці для опису,

аналізу та розуміння педагогічних явищ. Основні педагогічні категорії включають:

1. Виховання: Процес формування особистості, розвитку її цінностей, норм, моральних якостей

та соціальних умінь.

2. Навчання: Процес передачі знань, умінь та навичок від вчителя до учня або в системі
самоосвіти.

3. Розвиток: Системний процес зміни та вдосконалення різних аспектів особистості, таких як

інтелектуальний, фізичний, соціальний і емоційний.

4. Методика: Вчення про методи та прийоми організації та проведення навчання та виховання.

5. Дидактика: Наука про навчання та процес передачі знань в навчальному середовищі.

6. Педагогічний процес: Система взаємодії вчителя і учня, спрямована на досягнення

педагогічних цілей.

7. Педагогічна технологія: Використання методів, прийомів та засобів для досягнення

конкретних педагогічних завдань.

8. Педагогічний експеримент: Систематичне дослідження педагогічних явищ з метою

впровадження та перевірки нових методів та ідей.

9. Педагогічна майстерність: Високий рівень професійної компетентності вчителя, який включає

в себе вміння використовувати різноманітні педагогічні засоби та ефективно взаємодіяти з
учнями.

Ці категорії допомагають педагогам та вченим аналізувати та розуміти різні аспекти педагогічної

діяльності і розвитку освітнього процесу.

4. Система педагогічних наук складається із ряду наукових напрямків, які вивчають різні аспекти
виховання та навчання. Основні галузі педагогічних наук включають:
 1. Теорія і історія педагогіки: Дослідження основних понять, ідей, течій у педагогіці, а також
розвиток педагогічних ідей протягом історії.

2. Загальна педагогіка: Вивчення загальних закономірностей виховання і навчання, основи

педагогічної діяльності, принципи та методи педагогічної практики.

3. Дидактика: Наука про методи і прийоми викладання, організацію навчання та підвищення

ефективності навчального процесу.

4. Педагогічна психологія: Вивчення психологічних аспектів виховання та навчання, розвитку

особистості, механізмів мислення та поведінки.

5. Соціальна педагогіка: Аналіз соціальних аспектів виховання, вивчення проблем

соціалізації та взаємодії учасників освітнього процесу.

6. Спеціальна педагогіка: Дослідження особливостей виховання та навчання людей з

особливими потребами (наприклад, з інвалідністю чи талановитістю).

7. Андрагогіка: Наука про освіту дорослих.

8. Педагогіка вищої школи: Дослідження особливостей організації вищої освіти, принципів

викладання у вузах.

9. Педагогічна антропологія: Дослідження впливу культурних та соціокультурних чинників на

виховання та навчання.

10. Інформаційні технології в освіті: Вивчення використання інформаційних технологій у

педагогіці для оптимізації навчального процесу.

Ці галузі педагогічних наук взаємодіють і взаємопов'язані, утворюючи систему знань про

виховання та навчання у різних контекстах і умовах.

5. Міжпредметні зв'язки в педагогіці вказують на взаємодію та взаємопроникнення різних

галузей знань і наук, спрямованих на розуміння та вдосконалення педагогічного процесу. Вони
підтримують комплексний підхід до виховання та навчання, враховуючи взаємозв'язок різних
аспектів освіти. Основні міжпредметні зв'язки в педагогіці включають:

1. Міжпредметна інтеграція: Об'єднання різних предметів та знань для розв'язання конкретних

завдань чи вирішення певних проблем.

2. Міжпредметна синергія: Використання сумарного ефекту взаємодії різних предметів для

досягнення більш високого рівня навчання та виховання.

3. Міжпредметна тематика: Здійснення взаємозв'язку між різними предметами через обрану

тему чи конкретний проект.

4. Міжпредметні підходи в методиці викладання: Використання спільних педагогічних методів

та прийомів для покращення процесу навчання.

5. Міжпредметні аспекти досліджень: Дослідження проблем, які вимагають залучення знань з

різних галузей, щоб здобути повніший образ ситуації.
6. Міжпредметні аспекти взаємодії вчителів: Обмін досвідом, спільна розробка навчальних
програм, спільні педагогічні заходи.

7. Міжпредметний підхід до розвитку компетентностей: Врахування різних предметів для

розвитку загальних навичок та компетентностей учнів.

Міжпредметні зв'язки педагогіки сприяють більш глибокому та комплексному розумінню процесу

навчання та виховання, розширюючи горизонти знань учнів та педагогічного колективу.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Виникнення пед. Як науки.

Педагогіка- найка що вивчає процеси виховання навчання і розвиток особистості.

Педагогіка як наука виникла в середині XIX століття. Її поява пов'язана з розвитком освіти та
потребою систематизувати та досліджувати процес виховання та навчання. Першими
педагогічними дослідниками були Йоганн Генріх Песталоцці, Фрідріх Фребель, Марія Монтессорі
та інші. Вони внесли значний внесок у розвиток педагогічної науки, сформували основні
педагогічні концепції та методики навчання. Згодом педагогіка стала самостійною науковою
дисципліною, яка вивчає процеси навчання, виховання та розвитку особистості.

2.Педагогіка пройшла кілька стадій у своєму розвитку:

1. Стадія давньої педагогіки: ця стадія охоплює період з початку людської цивілізації до кінця
Середньовіччя. На цій стадії педагогіка була пов'язана з вихованням і навчанням у сім'ї, релігійних
установах та майстернях. Основними цілями були передача знань, формування моральних
цінностей та соціалізація.

2. Стадія класичної педагогіки: ця стадія виникла в епоху Відродження та Просвітництва. На цій

стадії педагогіка стала науковою дисципліною, що вивчає процеси виховання та навчання.
Виникли нові педагогічні школи, такі як гуманістична педагогіка, раціональна педагогіка та інші.
Основними цілями були розвиток особистості, формування критичного мислення та підготовка до
активної громадянської участі.

3. Стадія сучасної педагогіки: на сучасній стадії педагогіка продовжує розвиватися та адаптуватися

до змін у суспільстві. З'являються нові педагогічні підходи, такі як конструктивізм, контекстуальний
підхід, особистісно-орієнтоване навчання тощо. Основними цілями є розвиток творчих здібностей,
формування критичного мислення та готовності до життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Кожна стадія розвитку педагогіки вносила свої внески у розуміння процесу виховання та навчання,
а також впливала на практику освіти.

3.У народній педагогіці використовуються різні шляхи і засоби виховання, які передаються з
покоління в покоління. Деякі з них включають:

1. Приклад. Виховання через приклад є одним з найефективніших методів. Дорослі повинні бути
прикладом для дітей, демонструючи гарні моральні цінності, чесність, працьовитість та інші
позитивні риси.
2. Усна народна творчість. Поезія, казки, прислів'я та інші народні твори можуть передавати
мудрість, моральні цінності та життєві навички. Вони часто мають виховний зміст і можуть навчити
дітей правильному поводженню та моральним принципам.

3. Спільна праця. Разом з дорослими діти можуть виконувати різні корисні справи, такі як
саджання рослин, прибирання, готування їжі тощо. Це сприяє розвитку відповідальності,
працьовитості та співпраці.

4. Сімейні традиції. Сімейні традиції можуть включати регулярні сімейні збори, спільні
святкування, традиційні обряди тощо. Це допомагає зміцнювати зв'язки між членами сім'ї та
передавати цінності і моральні норми.

5. Розваги та ігри. Виховання через розваги та ігри може бути ефективним методом виховання.
Ігри можуть навчити дітей співпраці, комунікації, розвивати творчість та інші важливі навички.

6. Народні обряди та свята. Участь у народних обрядах та святкуваннях може передавати

моральні цінності, традиції та історію народу. Вони також сприяють формуванню почуття
належності та ідентичності до свого народу.

Ці шляхи і засоби виховання в народній педагогіці мають на меті формування моральних

цінностей, розвиток відповідальності, творчості та співпраці у дітей.

4.Система педагогічних наук включає такі галузі:

1. Теорія і методика навчання: вивчає закономірності навчального процесу, методи і прийоми

навчання, принципи побудови навчальної програми та організації навчального процесу.

2. Теорія і методика виховання: досліджує закономірності виховного процесу, методи і прийоми

виховання, принципи формування моральних цінностей та розвитку особистості.

3. Теорія і методика соціальної роботи: вивчає принципи і методи соціальної роботи з дітьми,
молоддю та сім'ями, а також проблеми соціальної адаптації та реабілітації.

4. Теорія і методика психологічного супроводу: досліджує психологічні аспекти навчання та

виховання, методи діагностики та корекції психологічних проблем учнів.

5. Теорія і методика організації освітнього процесу: вивчає принципи організації навчального

закладу, планування та управління освітнім процесом, оцінювання якості навчання.

6. Теорія і методика професійної підготовки педагогів: досліджує принципи і методи підготовки

майбутніх педагогів, проблеми професійного розвитку та самовдосконалення.

5.Основні джерела педагогіки включають:

1. Філософія - філософські концепції та ідеї про природу людини, суспільство, освіту та виховання.
Філософія надає теоретичну основу для розуміння педагогічних процесів та розробки педагогічних
теорій.

2. Психологія - наукові дослідження про психологічні процеси та явища, що відбуваються у

людини. Психологія допомагає розуміти особистісні особливості учнів, їхні здібності та потреби, а
також розробляти методи та підходи до навчання та виховання.
3. Соціологія - наукове вивчення соціальних явищ, структур та взаємодій у суспільстві. Соціологія
допомагає розуміти соціальну динаміку, роль освіти та виховання у формуванні суспільства, а
також розробляти педагогічні стратегії для соціальної адаптації та інтеграції особистості.

4. Історія - вивчення минулого розвитку освіти та педагогіки, аналіз історичних педагогічних

концепцій та практик. Історія допомагає зрозуміти еволюцію педагогічних ідей та методів, виявити
їх ефективність та недоліки.

5. Педагогічна практика - досвід реалізації педагогічної діяльності у школах, вищих навчальних

закладах, дошкільних установах тощо. Педагогічна практика надає можливість перевірити та
впровадити теоретичні знання у практичну діяльність, розвивати нові методи та підходи до
навчання та виховання.

Ці джерела взаємодіють між собою, доповнюють одне одного та впливають на формування

педагогічних концепцій та практик.

6. Охарактеризуйте предмет педагогіки.

Педагогіка - це наука, яка вивчає процеси навчання та виховання людини, а також розробляє
методи і принципи, які допомагають оптимізувати ці процеси. Основні аспекти характеризують
предмет педагогіки таким чином:

Об'єкт дослідження: людина як об'єкт навчання та виховання. Педагогіка вивчає розвиток і

виховання особистості в усіх аспектах її життя, включаючи фізичний, інтелектуальний, соціальний,
моральний та духовний розвиток.

Мета: Педагогіка спрямована на покращення процесів навчання та виховання. Її метою є розробка

і впровадження методів, стратегій та підходів, які сприяють найкращому розвитку особистості,
підготовці до життя в суспільстві та досягненню особистих та соціальних цілей.

Завдання: Педагогіка досліджує явища, які виникають у процесі навчання та виховання, визначає
їх причини і наслідки. Вона розробляє теорії і концепції, які допомагають педагогам та вчителям
краще розуміти, як працювати зі своїми учнями та вихованцями.

Предметні області: Педагогіка розглядає такі аспекти, як педагогічна психологія (вивчення

психологічних особливостей навчання та виховання), педагогічна технологія (розробка методик і
засобів навчання), соціальна педагогіка (вивчення соціальних аспектів виховання), педагогічна
антропологія (дослідження розвитку людини в контексті культури та суспільства) та багато інших.

Зв'язок із суміжними науками: Педагогіка має глибокі зв'язки з психологією, філософією,

соціологією, антропологією та іншими галузями науки. Вона використовує знання з цих областей
для розуміння процесів навчання та виховання.

Узагальнюючи, предметом педагогіки є людина як суб'єкт і об'єкт навчання та виховання,

процеси цих дій, а також методи та стратегії, які допомагають досягти найкращих
результатів у формуванні особистості та її соціальної адаптації.

7. Які функції педагогіки?

Педагогіка включає в себе різноманітні функції, які спрямовані на навчання та виховання людей.
Основні функції педагогіки включають:
1. Освітня функція: педагогіка забезпечує процес передачі знань, умінь і навичок, необхідних для
розвитку особистості. Ця функція спрямована на розширення знань і розвиток інтелектуальних
здібностей учнів.

2. Виховна функція: педагогіка сприяє формуванню моральних цінностей, соціальних навичок та

особистісного розвитку учнів. Ця функція спрямована на створення сприятливого середовища для
виховання громадянської свідомості, толерантності та взаєморозуміння.

3. Соціалізаційна функція: педагогіка допомагає учням адаптуватися до соціального середовища,

розвивати навички спілкування та взаємодії з іншими людьми. Ця функція спрямована на
формування соціальної компетентності та готовності до життя в суспільстві.

4. Корекційна функція: педагогіка допомагає учням з особливими потребами або проблемами в

навчанні і вихованні. Ця функція спрямована на індивідуальний підхід до кожного учня і
забезпечення необхідної підтримки та допомоги.

5. Розвивальна функція: педагогіка сприяє розвитку різних аспектів особистості, таких як

фізичний, інтелектуальний, емоційний та соціальний. Ця функція спрямована на стимулювання
творчого мислення, самостійності та самореалізації учнів.

Ці функції педагогіки взаємопов'язані і доповнюють одна одну, створюючи умови для

повноцінного розвитку особистості.

7.1.Які функції педагогіки?

Педагогіка включає в себе різноманітні функції, які спрямовані на навчання та виховання людей.
Основні функції педагогіки включають:

1. Освітня функція: педагогіка забезпечує процес передачі знань, умінь і навичок, необхідних для
розвитку особистості. Ця функція спрямована на розширення знань і розвиток інтелектуальних
здібностей учнів.

2. Виховна функція: педагогіка сприяє формуванню моральних цінностей, соціальних навичок та

особистісного розвитку учнів. Ця функція спрямована на створення сприятливого середовища для
виховання громадянської свідомості, толерантності та взаєморозуміння.

3. Соціалізаційна функція: педагогіка допомагає учням адаптуватися до соціального середовища,

розвивати навички спілкування та взаємодії з іншими людьми. Ця функція спрямована на
формування соціальної компетентності та готовності до життя в суспільстві.

4. Корекційна функція: педагогіка допомагає учням з особливими потребами або проблемами в

навчанні і вихованні. Ця функція спрямована на індивідуальний підхід до кожного учня і
забезпечення необхідної підтримки та допомоги.

5. Розвивальна функція: педагогіка сприяє розвитку різних аспектів особистості, таких як

фізичний, інтелектуальний, емоційний та соціальний. Ця функція спрямована на стимулювання
творчого мислення, самостійності та самореалізації учнів.

Ці функції педагогіки взаємопов'язані і доповнюють одна одну, створюючи умови для

повноцінного розвитку особистості.
Завдання 8.(назвіть і охарактеризуйте основні категорії педагогіки)

Педагогіка, як і кожна наука, має свій понятійний апарат – систему педагогічних понять, які
виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До основних
категорій належать: розвиток, формування, соціалізація, виховання, освіта, навчання,
самовиховання, самоосвіта, педагогічний процес.

Виховання – цілеспрямований та організований процес формування особистості.

Освіта – процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок,

формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її
творчих сил і здібностей.

Основним шляхом і засобом здобуття освіти є навчання, в процесі якого реалізуються цілі освіти.

Навчання – цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої відбувається засвоєння

знань, формування вмінь і навичок.

Розвиток – процес якісних змін в особистості, зумовлений удосконаленням духовних, психічних,

фізичних та соціальних можливостей людини з метою самореалізації на основі внутрішньо
закладених здібностей та задатків.

Розвиток не тотожний навчанню чи вихованню, хоч разом із ними виступає у складі єдиного
процесу.

Педагогічний процес – взаємодія вихователів і вихованців з метою виконання поставлених

виховних завдань.

Навчально-виховний процес – поєднання процесів навчання, виховання та розвитку особистості з

метою досягнення певного рівня освіченості.

Соціалізація — процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як

особистості, залучення до суспільного життя як активної, дієвої сили.

Формування – це процес становлення людини як соціальної істоти під впливом усіх без винятку
факторів – екологічних, психологічних, соціальних, економічних, національних, релігійних тощо.
Воно передбачає певну завершеність людської особистості, досягнення рівня зрілості.

Самовиховання — це вищий етап виховного процесу, процес цілеспрямованої роботи над

розвитком і самовдосконаленням людини від підліткового віку до зрілості. Самовиховання в
інтелектуальній, духовній сфері — це самоосвіта. Самовиховання в морально-психологічній сфері
полягає в самоконтролі за своїми недоліками і вадами характеру.

8.1.Назвіть і охарактеризуйте основні категорії педагогіки.

Основні категорії педагогіки визначають основні аспекти її досліджень та діяльності. Ось деякі з
них:

Педагогічні дисципліни: Ця категорія включає в себе основні галузі педагогіки, такі як педагогічна
психологія, педагогічна технологія, педагогічна андрагогіка (освіта дорослих), педагогічна
антропологія, соціальна педагогіка та інші. Кожна з них досліджує конкретні аспекти навчання та
виховання.
Педагогічні методи: Ця категорія включає в себе методи та прийоми, які використовуються
педагогами для здійснення навчання та виховання. Це включає в себе методи навчання,
організації уроків, оцінки і стимулювання навчальних досягнень учнів.

Педагогічні теорії: Педагогіка розвиває різні теорії, які пояснюють процеси навчання та виховання.
Наприклад, поведінкові теорії, конструктивістські теорії, гуманістичні теорії, соціокультурні теорії,
теорії розвитку особистості. Вони допомагають зрозуміти, як люди навчаються та розвиваються.

Педагогічні цінності та цілі: Ця категорія включає в себе ідеали та цінності, які керують педагогами
у їхній роботі. Це може включати в себе розвиток громадянської активності, формування
моральних цінностей, розвиток креативності та самореалізації учнів.

Педагогічні стратегії та підходи: Ця категорія включає в себе різні педагогічні стратегії та підходи,
такі як диференційоване навчання, інклюзивна освіта, глобальне навчання, активне навчання, та
інші. Вони визначають, яким чином навчання та виховання можуть бути організовані для
досягнення найкращих результатів.

Педагогічні інновації: Ця категорія включає в себе нові підходи, технології та методи в навчанні та
вихованні. Вона визначає, як сучасні технології та зміни в суспільстві впливають на педагогічну
практику.

Педагогічна етика: Ця категорія стосується моральних принципів та етичних стандартів, які

керують педагогами у їхній роботі. Вона визначає, яким чином повинні діяти педагоги відносно
своїх учнів та вихованців.

Ці категорії взаємодіють між собою і створюють комплексну систему знань і практик, які
допомагають педагогам краще розуміти та впливати на процеси навчання та виховання.

9. Охарактеризуйте систему педагогічних науковою

Система педагогічних наук складається з різних галузей, які вивчають освітні процеси та практики,
а також розробляють методи та підходи до навчання та виховання. Основні галузі педагогічних
наук включають:

1. Загальна педагогіка - вивчення загальних закономірностей навчання та виховання, розробка

загальних педагогічних теорій та концепцій.

2. Виховна педагогіка - дослідження процесу виховання, розробка методів та підходів до

формування особистості, цінностей та навичок.

3. Дидактика - вивчення процесу навчання, розробка методик та стратегій навчання, а також

аналіз ефективності навчальних програм та засобів.

4. Психологія навчання - дослідження психологічних аспектів навчання, включаючи пам'ять,

мислення, мотивацію та інші психологічні процеси, що впливають на навчання.

5. Соціальна педагогіка - вивчення взаємодії освіти та суспільства, розробка педагогічних стратегій

для соціальної адаптації та інтеграції особистості. Сурдо для глухих. Тифло педагогіка для зори.
Ольгофрено педагогіка діти з проблемами розумового розвитку.

6. Спеціальна педагогіка - дослідження особливостей навчання та виховання людей з особливими

потребами, розробка інклюзивних педагогічних практик.
Ці галузі взаємодіють між собою та спираються на основні джерела педагогіки, такі як філософія,
психологія, соціологія, історія та педагогічна практика. Вони сприяють розробці теоретичних засад
та практичних методик для ефективного навчання та виховання.

До педагогічних наук належать:

•а) загальна педагогіка, яка вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання і
освіти, загальні проблеми навчально-виховного процесу;

•б) вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих), що досліджує закони і
закономірності виховання, навчання й освіти, організаційні форми і методи навчально-виховного
процесу стосовно різних вікових груп;

•в) корекційна педагогіка, яка досліджує виховання, навчання та освіту дітей з різними вадами. її
утворюють: сурдопедагогіка (грец. surdus- глухий) - наука про навчання і виховання дітей з вадами
слуху; тифлопедагогіка (грец. tuphlos- сліпий) - наука про навчання і виховання сліпих і слабозорих;
олігофренопедагогіка (грец. olygos - малий і phren- розум) - наука про навчання і виховання
розумово відсталих і дітей із затримками розумового розвитку; логопедія (грец. logos - слово і
paideia- виховання, навчання) - наука про навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення;
виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців);

•г) галузеві педагогіки (військова, спортивна, вищої школи, профтехосвіти) кожна з яких розкриває
закономірності навчально-виховного процесу у певних сферах життєдіяльності людини.

Завдання 10.(з якими науками і які саме зв’язані із педагогікою?).

Педагогіка, оскільки дослідження педагогічних проблем вимагає міждисциплінарного підходу,

найтіснішим чином переплетена з усіма науками, які пов'язані з вивченням людини: філософією,
соціологією, інформатикою, психологією, медициною, анатомією, шкільної гігієною, фізіологією
вищої нервової діяльності, генетикою, етнологією, екологією особистості та ін.

Філософія визначає методологічні підходи в поясненні педагогічних явищ і процесів і місце

виховання в розвитку суспільства, дає знання про загальні закони розвитку природи, суспільства,
теорію пізнання (гносеологію).

Соціально-економічні науки: соціологія, політологія, економіка, право. Соціологія пояснює вплив

середовища на формування особистості, закони розвитку соціальних груп і соціальних відносин.
Політологія, досліджуючи закономірності функціонування і розвитку політичної сфери суспільства,
спирається на події та факти, які розкривають патріотичні, моральні, естетичні і інші аспекти
політичної діяльності. Правові аспекти сприяють формуванню правової культури особистості. Ці
павуки збагачують педагогіку своїми методами дослідження, особливо соціологія. Економіка
послужила підставою розвитку такої галузі науки, як економіка освіти, в школах викладається
предмет "Економіка".

Психологія - наука, без якої педагогіка взагалі не може розвиватися і виводити свої закони і
правила. Педагогіка займається питаннями виховання і навчання дитини, а які особливості психіки
зростаючого людини, як відбувається процес становлення особистості, сутність психології
виховання і навчання вивчає і розкриває психологія. Педагогіка користується психологічним
знанням для виявлення, опису, пояснення систематизації педагогічних фактів і методами
дослідження.

Інформатика, вивчаючи сучасні інформаційні технології, допомагає правильно використовувати

їх у педагогічному процесі, комп'ютеризація якого йде бурхливими темпами.

Медицина, анатомія, шкільна гігієна, фізіологія вищої нервової діяльності, генетика збагачують
педагогіку знаннями про фізіологію і генетики людини, що допомагають краще попять
індивідуальні особливості психіки кожного вихованця, рекомендаціями про те, як в процесі
організації навчально-виховного процесу зберегти і зміцнити здоров'я дітей - це
природничонаукова база педагогіки.

Етнографія павука про побутові й культурні особливості народів. К. Д. Ушинський сформулював

як один з найважливіших принцип народності у навчанні та вихованні. У тісному зв'язку з
етнографією розвивається етнопедагогіка, що дозволяє зрозуміти і враховувати в процесі
виховання і навчання народні, національні особливості характеру вихованців різних
національностей, використовувати традиції і практику народної педагогіки у навчанні та вихованні.

Екологія особистості, екологія середовища - нові наукові галузі, які вивчають закономірності та
умови збереження особистості, неспричинення їй шкоди, створення умов для повного розкриття
се потенційних сил і можливостей.

Педагогіка у взаємодії з різними галузями знань:

• творчо освоює наукові ідеї інших дисциплін (синергетика, кібернетика та ін.);

• застосовує наукові методи дослідження інших наук (математичне моделювання, соціологічні

опитування та ін.);

• використовує результати досліджень, отримані різними науками (психологія, антропологія,

фізіологія і ін.);

• спільно вирішує загальні проблеми (лікувальна педагогіка, безпека освітнього середовища та

ін.).

Завдання 11.(охарактеризуйте завдання педагогіки на сучасному етапі).

Завдання педагогіки на сучасному етапі включають в себе різні аспекти, оскільки освіта постійно
змінюється під впливом технологічних, соціокультурних і соціальних зрушень. Ось деякі з
основних завдань педагогіки в сучасному світі:

Адаптація до змін: Педагогіка повинна активно реагувати на швидкі зміни в суспільстві і

технологіях, розробляючи нові підходи до навчання і виховання, а також впроваджуючи
інноваційні методи і технології.

Інклюзивна освіта: Завданням педагогіки є створення середовища, яке б розвивало усіх учнів,
включаючи дітей з особливими потребами. Інклюзивна освіта прагне забезпечити рівні
можливості для всіх учнів незалежно від їхніх індивідуальних особливостей.

Розвиток медіаграмотності: Педагогіка повинна готувати учнів до аналізу і критичної оцінки

інформації, яка поширюється через мас-медіа та Інтернет. Розуміння медіа, цифрової грамотності і
здатність розпізнавати фейки стали важливими навичками.
Глобальна освіта: З урахуванням глобальних проблем, таких як зміна клімату, бідність і міграція,
педагогіка має сприяти розумінню цих питань та розвитку глобальної громадянської активності.

Розвиток критичного мислення та творчості: Завданням педагогіки є розвивати навички

критичного мислення, аналізу та творчості, які дозволять учням ефективно розв'язувати складні
проблеми і приймати обґрунтовані рішення.

Соціальна адаптація і розвиток міжособистісних навичок: Освіта повинна сприяти розвитку учнів
як особистостей, виховувати соціальну відповідальність і сприяти розвитку міжособистісних
навичок, таких як співпраця, комунікація і розв'язання конфліктів.

Розвиток технологічних компетентностей: Педагогіка має допомагати учням розуміти та

використовувати сучасні технології, включаючи цифрові інструменти, для здійснення навчання та
виховання.

Забезпечення якості освіти: Педагогіка повинна вивчати та розробляти методи оцінки навчання та
виховання з метою забезпечення якості освіти і постійного вдосконалення педагогічної практики.

Завдання 12.(опишіть основні напрями і течії зарубіжної педагогіки).

Зарубіжна педагогіка має багато різних напрямів і течій, які розвивалися і розвиваються в різних
країнах світу. Ось декілька основних напрямів і течій зарубіжної педагогіки:

Прогресивна педагогіка: Цей напрям виник в кінці 19-го та початку 20-го століть і визначається
акцентом на індивідуалізації навчання та виховання, розвитку критичного мислення, творчості і
самореалізації учнів. Відомі педагоги, такі як Джон Дьюї та Джон Холт, внесли вагомий внесок у
цей напрям.

Педагогіка конструктивізму: Ця течія підкреслює, що учні будують свої знання і розуміння,

взаємодіючи з навколишнім світом і використовуючи свій внутрішній досвід. Теоретики, такі як
Жан Піаже і Лев Виготський, внесли вагомий внесок у розвиток цього напряму.

Інклюзивна освіта: Ця течія ставить за мету забезпечення рівних можливостей для усіх учнів,
незалежно від їхніх індивідуальних особливостей, включаючи дітей з особливими потребами. Це
вимагає створення адаптованих програм і середовища, де кожен учень має змогу розвиватися.

Педагогіка культурної різноманітності: Зростання міграції та глобалізації вимагає педагогічного

підходу, який враховує різноманітні культурні та мовні контексти. Цей напрям педагогіки ставить
за мету розуміння та підтримку культурного різноманіття у навчанні та вихованні.

Інноваційна освіта: Ця течія активно використовує сучасні технології та методи, такі як

інтерактивні комп'ютерні програми, онлайн-освіта, ігрові методики, для покращення процесів
навчання та виховання.

Педагогіка розвитку: Цей напрям педагогіки досліджує процеси розвитку особистості в усіх її
аспектах, включаючи фізичний, інтелектуальний, соціальний, моральний та духовний розвиток.

Педагогіка глобальної освіти: Ця течія ставить за мету навчання учнів глобальним проблемам, які
впливають на всіх жителів планети, і сприяє розвитку глобальної громадянської активності.
Ці напрями і течії педагогіки відображають різноманітність підходів та ідей, які формують сучасну
педагогічну практику і допомагають відповідати на виклики, які ставлять перед собою сучасні
освітні системи.

Джерела інформації:

1. Бондар В.І. «Дидактика»(підручник для студентів)2005.

2. Волкова Н.П. «Педагогіка»(навчальний посібник для студентів)Видавничий центр
«Академія» 2006.
3. Максимюк С.П. «Педагогіка»(навчальний посібник для студентів)2009.
4. Матиненко С.М. Хоружа Л.Л. «Загальна педагогіка»(навчальний посібник)2002.
5. Савченко О.Я. «Дидактика початкової освіти»(підручник для студентів вищого
навчального закладу)2012.