Семінарсько-практичне заняття 1

ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА

Завдання  знати соціально-економічні передумови виникнення

заняття: педагогіки як науки;
 уміти визначати й характеризувати об’єкт, предмет,
завдання педагогіки як науки;
 здій снювати аналіз основних категорій педагогіки;
 уміти визначати місце педагогіки в системі інших
наук;
 знати галузі педагогічної науки, уміти обґрунтовувати
їх;
 знати основні методи педагогічного дослідження,
уміти обґрунтовувати можливість їх застосування в
практичній діяльності.

1. Питання для обговорення і дискусії

1. Педагогіка як наука.
2. Сутність та взаємозв’язок основних категорій педагогіки.
3. Система педагогічних наук.
4. Педагогіка в системі інших наук.
5. Методи науково-педагогічного дослідження.

2. Практичні та творчі завдання

1. Підготуйтеся до понятійного диктанту з теми заняття.
Педагогіка –paidos(дитина) ago(веду)— дітоводіння.
Педагогіка – наука про закономірності, принципи, форми і методи освіти
особистості у межах якої може створюватися система знань про тенденції,
закономірності розвитку людини в процесі засвоєння нею суспільного досвіду.
Народна педагогіка – це сукупність вироблених багатьма поколіннями людей
емпіричних знань, які відображають мету та завдання виховання.
Духовна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання
особистості засобами релігії.
Підгрунттям світської педагогіки є наукове обґрунтування цілей , змісту, форм і
методів професій ної діяльності з навчання і виховання підростаючого покоління.
Предметом педагогіки є система відносин, що виникають в освітній діяльності
між її суб’єктами.
Опис, пояснення та прогнозування процесів і явищ педагогічної дій сності ‒
основні функції педагогіки.
Освіта визначається як основа інтелектуального, духовного, фізичного і
культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного
добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і
культурою, та держави (Закон України “Про освітуˮ).
Освіта − це поняття багатофункціональне, воно включає декілька аспектів:
освіта як цінність, освіта як процес, як результат, як соціокультурний інститут.
Освіта як процес передбачає якісні зміни, рух від незнання до знання, від
невміння до май стерності, від неосвіченості до культури
Виховання – невід’ємна складова всього освітнього процесу, що орієнтується на
загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність,
справедливість, турбота, прагнення до життя, повага до себе та інших людей ) та
соціально-культурні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до
рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до
закону, відповідальність)
Головним способом здобуття освіти є навчання, яке розглядається як
організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та
усвідомлення навчальної інформації і подальшого самостій ного її застосування
на практиці. 
Самоосвіта — це, по-перше, самонавчання, тобто навчання самого себе,
спрямованість особистості на самостій ну пізнавальну діяльність. По-друге,
самоосвіта це постій ний зв'язок із самовихованням та залежність від нього.
Самовиховання ‒ це самовдосконалення людини, духовне очищення, самостій не
прилучення до моральних цінностей , нагромаджених цивілізацією протягом
тисячоліть.
Методи дослідження--це сукупність цілеспрямованих дій , які використовуються
для отримання нових знань або їх поглиблення

2. Прочитайте висловлювання про педагогічну науку. Виберіть три

висловлювання, які вам сподобалися найбільше. Аргументуйте свій вибір.
  Захоплення практикою без науки ‒ немов керманич, який ступає на
корабель без керма або компасу; він ніколи не впевнений , куди пливе. Завжди
практика повинна спиратися на хорошу теорію [. . . ] (Леонардо да Вінчі).
 Най головніше – це прищеплювати смак і любов до науки, інакше ми
виховаємо просто ослів, навантажених книжковою премудрістю (М. Монтень).
 Мистецтво виховання має ту особливість, що май же всім воно
здається справою знай омою і зрозумілою, декому – навіть справою легкою. І чим
менше людина знай ома з нею теоретично або практично, тим зрозумілішою і
легшою вона здається. Май же всі визнають, що виховання вимагає терпіння; що
для нього потрібні вроджені якості, і лише дехто прий шов до переконання, що
для виховання крім терпіння, вроджених здібностей та навичок, необхідні ще й
спеціальні знання [. . . ] (К. Ушинський ).
 [. . . ] якщо не можна вимагати від вихователя, щоб він був фахівцем у
всіх тих науках, з яких можуть бути взяті підстави для педагогічних правил, то
можна і треба вимагати, щоб жодна з цих наук не була й ому абсолютно чужою,
щоб [. . . ] він [. . . ] прагнув [. . . ] здобути всебічні відомості про людську природу
(К. Ушинський ).
 Педагогіка як наука надзвичай но складна. Не виключено, що в
природі взагалі не існує більш складної науки в головоломних сплетеннях
взаємозв'язків сотень тисяч її компонентів. Міра відповідальності її ‒ людина!
(В. Шаталов).

Відповідь: Я обрала вислів: «Захоплення практикою без науки ‒ немов

керманич, який ступає на корабель без керма або компасу; він ніколи не
впевнений, куди пливе. Завжди практика повинна спиратися на хорошу
теорію [. . . ]» (Леонардо да Вінчі). Тому що, дійсно, ми не можемо нічого
робити без певної теоретичної бази: виконувати завдання з різних
предметів, пізнавати світ, досягати свої цілі в професійній діяльності чи
улюбленій справі. Якщо розглядати цей вислів до професії вчителя, то ми
не зможемо практично навчити дітей використовувати свої знання, якщо ми
самі не знаємо як це робити. На мою думку, теорія і практика—це єдність
двох понять, за якими ми маємо жити(навіть елементарно та на прикладі –
рецепт та готова страва). Тобто, практику без теорії можна назвати
імпровізацією, але ніхто не знає чи завершиться це добре чи погано. А ось
теорія без практики, на мою думку, безрезультативна дійсність. Тобто,
якщо теорію неможливо підтвердити практикою, то це як відповідь без
аргументів.
Другий вислів: Най головніше – це прищеплювати смак і любов до
науки, інакше ми виховаємо просто ослів, навантажених книжковою
премудрістю (М. Монтень). Хочу сказати, що цей вислів можна
застосувати не тільки для навчання дітей , але й взагалі для життя,
тому що просто нашпиговувати «книжковою премудрістю» або
заплутаними та складними поняттями – це неправильно. Це як
працювати на не улюбленій роботі чи робити те, що ти не любиш,що
ти не розумієш. Тобто, якщо дітям просто давати матеріал та не
пояснювати й ого доступно та з інтересом, то в них залишиться
«порожня голова» та зникне мотивація та інтерес до навчання. На мою
думку, одне з най головніших завдань вчителя – це прищеплювати,
привчати, виховувати любов до науки(не просто зубрити і все, а
розуміти та використовувати), викликати інтерес. Зрозуміло, що в
класі діти будуть різні, бо скільки голів – стільки і думок, і кожен по-
різному сприй має матеріал, комусь зовсім не подобається вивчення
певного предмета і дитина розкривається в іншій сфері. Саме тому,
розвиток дитини залежить не тільки від одного вчителя певного
предмета, а від системи предметів, де кожний може знай ти себе(тут
можна додати взагалі всебічний розвиток, який залежить від
оточення,батьків та дуууже великого переліку). З цього вислову про
любов до науки випливає те, яка насправді важлива роль вчителя(лів).
Саме тому,
третім висловом я обрала «Педагогіка як наука надзвичай но складна.
Не виключено, що в природі взагалі не існує більш складної науки в
головоломних сплетеннях взаємозв'язків сотень тисяч її компонентів.
Міра відповідальності її ‒ людина!» (В. Шаталов). Я трохи пояснила
вибір цього вислову в попередньому абзаці, але хочу додати
аргументацію щодо міри відповідальності вчителя(людини). Дій сно,
вчитель несе відповідальність поширення знань. Тут я хочу сказати не
про відповідальність вчителя за розвиток дитини, тому що на це
впливає не тільки вчитель, а багато інших важливих компонентів; а
про правдивість, перевіреність інформації. Тобто, яке зерно вчитель
вкладе до мислення дитини, в такому руслі і буде й ти ця дитина.
Потрібно розуміти, що освіта це не просто засіб поширення знань та
виховування розумничків, це нереальна впливова сила,яку в деякий
час історії нашої країни використовували на користь ідеології. Цими
фактами хочу підсумувати, що потрібно розвивати критичне мислення
як в самому собі, так і в дітях. За це несуть відповідальність як окремі
люди-- вчителі, так і система освіти, так і педагогіка як наука зі всіма її
компонентами.
3. Скористайтеся джерелами зі списку рекомендованої літератури і
напишіть реферат на одну із запропонованих тем. Підготуйтеся до його
презентації та обговорення на семінарі.
 Теми рефератів:
“К. Ушинський про педагогіку як науку і мистецтвоˮ.
“Народна педагогіка як складова частина педагогічної культури суспільства
і джерело наукової педагогікиˮ.
“Система педагогічних наукˮ. – окремий файл
4. Розробіть модель до проблеми “Педагогіка як наукаˮ на основі
відповідної логіки:
1. Що таке педагогіка?
2. Об'єкт і предмет педагогічної науки.
3. Функції педагогічної науки.
4. Завдання педагогічної науки.
5. Педагогіка як конгломерат або система педагогічних дисциплін.
6. Категорійий апарат педагогіки.
!ФОТОГРАФІЯ!

5. Опрацюйте літературні джерела (25, 33, 40) і заповніть таблицю

«Класифікація методів педагогічного дослідження»
Емпіричні методи Спостереження,інтерв’ю,бесіда,тестування,
анкетування,вивчення педагогічної документації,
аналіз продуктів діяльності, експеримент
Теоретичні методи Дедукція,індукція,аналіз,синтез,порівняння,
абстрагування,моделювання,класифікація
Математичні і статистичні Кількісна характеристика отриманих даних,реєстрація,
методи обробка математичних даних,побудова графіків,
діаграм,шкалювання,кореляція,дисперсій ний аналіз,
факторний аналіз

3. Підсумкова рефлексія
Рекомендована література
Основна:
1. Ай медов К.В., Бабієнко В.В., Бабієнко В.А., Сторож В.В. Загальна педагогіка та
історія педагогіки: підручник. Київ : Слово, 2014. 352с.
2. Аннєнкова І.П., Бай дан М.А., Горчакова О.А., Руссол В.М. Педагогіка : навч. посіб.
Львів : Новий світ-2000, 2018. 567 с.
3. Зай ченко І. В. Педагогіка : підруч. 3-тє вид., перероб. та доп. Київ : Ліра-К, 2016.
608 с.
4. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / за заг. ред. Т. Гончарук. Тернопіль,
2014. 272 с.
5. Пальчевський С.С. Педагогіка : навч. посіб. Київ : Каравела, 2008. 496 с.
6. Пащенко М. І., Красноштан І. В. Педагогіка. Київ : Центр навчальної літератури,
 2017. 228 с.
7. Педагогіка : баз. підруч. / кол. авторів; за ред. І. Ф. Прокопенка. Київ : Фоліо,
2015. 572 с.
8. Фізеші О. Й . Педагогіка: Основи педагогіки. Дидактика. Теорія та методика
виховання. Школознавство : навч. посіб. для студ. пед. спец. Київ : Кондор,
2014. 390 с.
9. Щербакова К., Щербакова Н. Методологія та організація наукового
дослідження : навч. посіб. Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської
міської друкарні, 2017. 195 с.

Додаткова
10. Вагнер Т., Дінтерсміт Т. Мистецтво навчати. Як підготувати дитину до
реального життя / пер. з англ. Н. Борис. 2-ге вид. Київ : Наш формат, 2018. 312
с.
11. Важинський С. Е., Щербак Т І. Методика та організація наукових
досліджень : навч. посіб. Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. 260 с.
12. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : навч.
посіб. Київ : Знання, 2008. 568 с.
13. Волкова Н.П. Педагогіка : підруч. Київ : Академвидав, 2012. 616 с.
14. Калюжна Т.Г. Педагогічна аксіологія в умовах модернізації професій но-
педагогічної освіти: монографія / за наук. ред. О. В. Уваркіної. Київ : Вид-во
НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012. 128 с.
15. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські
перспективи / [Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. І. та ін.]; під заг. ред. О. В.
Овчарук. – Київ : К.І.С., 2004. 112 с.
16. Левківський М. В. Історія педагогіки : навч.-метод. посібник. Київ : Центр
учбової літератури, 2016. 190 с.
17. Руфат-Лятиф-Оглы-Гусей надзе, Тариел-Мамед-Оглы-Мамедов Педагогика :
учебник для высших учебных заведений бакалаврата. Баку, 2015. 318с.
18. Словник базових понять з курсу ‟Педагогікаˮ: навч. посіб. для студентів
вищих навчальних закладів. Вид. 2-ге, доп. і перероб. / уклад. О. Є. Антонова.
Житомир: ЖДУ ім. Івана Франка, 2014. 100 с. URL:
http://eprints.zu.edu.ua/12633/1/%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9D
%D0%98%D0%9A%20%D0%91%D0%90%D0%97%D0%9E
%D0%92%D0%98%D0%A5%20%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF
%D0%A2%D0%AC%20%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE
%D0%B2%D0%B0.pdf.