Київський національний університет технології та дизайну

Навчально-науковий інститут сучасних технологій навчання

Контрольна робота №1
З дисципліни: Філософія, політологія та соціологія
на тему: «Філософія пізнання ».

Виконала:
студентка БДШТл-19
Заяць Т.В.
Перевірила:
Черняк Д.С.

Київ-2019
Варіант 9
Філософія пізнання
1. Пізнання як предмет філософського аналізу
Філософів завжди хвилювала проблема пізнавального ставлення людини до
дійсності. Вони шукали відповіді на питання: які закономірності пізнавальної
діяльності людини; які її можливості та здібності; які передумови, засоби та форми
пізнання; які умови й критерії його істинності й достовірності.
Нові знання про себе, про світ людина отримує в результаті пізнання. Пізнання -
це найважливіша функція свідомості, в результаті якої виникають суспільні знання.
Процес пізнання має суспільно-історичний характер, тобто пізнавальні здібності
людини, її мислення ще й формуються в процесі суспільного розвитку, на основі
праці, в процесі засвоєння людиною мови, набутих людством знань.
Основна та рушійна сила пізнання - практика, практично-матеріальна діяльність
людей. Практичні потреби стимулюють розвиток пізнання, на відміну від
матеріальної діяльності пізнання є ідеальною, духовною формою освоєння світу.
Пізнання як процес - це діалектична єдність суб'єктивного та об'єктивного, тобто
людини як суб'єкта пізнання наділеного свідомістю та об'єктивного відносно нього
об'єкта пізнання.
Об'єкт пізнання - це фрагменти об'єктивної реальності, які потрапили в поле
практичної і пізнавальної діяльності людини.
Суб'єкт пізнання - це той, хто діє, впливає на об'єкт. Людина не є суб'єктом сама
по собі. Вона стає і усвідомлює себе суб'єктом тільки в процесі предметної
діяльності і спілкування. Під суб'єктом слід розуміти людину, яка є вихідним
пунктом життєвої та пізнавальної активності, що здобуває знання, вибудовує теорії
та концепції, зберігає й історично передає їх новим поколінням
Посередники пізнання - це засоби пізнання як матеріального характеру (знаряддя
праці, прилади, інструменти, комп'ютери тощо), так і ідеального (поняття, категорії,
художні образи, моральні норми, наукові теорії, концепції тощо).
Основні закономірності процесу пізнання: по-перше, пізнання трактується як
діалектичний процес наближення суб’єкта до об’єкта, рух від незнання до знання,
від знання неповного і неточного до знання більш повного і точного; по-друге,
визначення об’єктивності світу; по-третє, визначення можливості відображення
об’єктивного світу в свідомості людини; по-четверте, визначення практики як
основи пізнання і критерію істинності знання.
 2. Чуттєве та раціональне в пізнанні
Чуттєве пізнання - вид пізнання, до якого зазвичай відносять відчуття, сприйняття
і уявлення і яке протиставляють мисленню. В даний час форми чуттєвого пізнання
вивчаються в першу чергу психологією.
Найпростішими елементами чуттєвого пізнання є відчуття, що виникають в
результаті окремих дій на органи чуття як з боку зовнішньої, так і з боку
внутрішнього середовища. Відчуття несуть інформацію і про зовнішній світ, і про
внутрішній стан організму.
Чуттєве пізнання дає нам знання про окремі предмети, про їх зовнішніх
властивостях. Але воно не може встановити причини явищ, проникнути в сутність
речей, розкрити закони природи і суспільства. А це неможливо без раціонального
пізнання.
Раціональне пізнання являє собою пізнання істотних властивостей і зв'язків
реальності, що лежать за межами чуттєвого й емоційного досвіду. Це область
діяльності мислення в самому широкому сенсі цього слова, тобто дару осмислення
предметності якого роду.
Раціональне пізнання здійснюється на основі абстрактного, або теоретичного,
мислення, при використанні загальних і абстрактних понять, відносини між якими
будуються відповідно до законів логіки. Прикладом найбільш розвинутої форми
відстороненого мислення може служити наукове мислення.
Чуттєве пізнання містить у собі елементи узагальнення, які властиві не тільки
уявленнями, по певною мірою сприйняття і відчуття і складають передумову для
переходу до логічного пізнання. Раціональне пізнання навантажено
чувственноемоціональним, останнє також протікає на тлі актів мислення. Як писав І.
Кант: "Думки, без вмісту порожні, споглядання без понять сліпі ... Ці дві здібності
не можуть виконувати функції один одного. Розум нічого не може споглядати, а
почуття нічого не можуть мислити. Тільки із з'єднання їх може виникнути знання "
3. Методологія наукового пізнання
Методологія – це вчення про систему методів наукового пізнання, вчення про
застосування принципів, категорій, законів діалектики і науки до процесу пізнання і
практики на користь здобуття нових знань.
Методика наукового пізнання виражає певну послідовність вирішення
конкретного наукового й практичного завдання, сукупність, правила й порядок
застосування використовуваних методів.
 Такий підхід до визначення поняття “методика” не відображає практичного
аспекту. Ми вважаємо, що методика, крім сукупності методів, що
використовуються, повинна враховувати й інші ознаки: період дії; найменування
користувачів; мету; рівень використання (підприємство, галузь, регіон, національне
господарство); орган, що затвердив методику.
“Теорія” відрізняється від понять “метод” і “методологія”. Основні відмінності
теорії і методу полягають у такому:
- теорія – це результат попередньої діяльності наукового пізнання, метод –
початковий пункт і передумова подальшої пізнавальної діяльності;
- головні функції теорії – пояснення і прогноз (з метою відшукання істини,
відкриття законів, виявлення причини), а методу – регуляція й орієнтація суб'єкта
пізнання на здобуття нових знань;
- теорія – це система ідеальних образів, що відображають суть, закономірності
об'єкта пізнання, а метод – система регулятивів, правил, розпоряджень, що
виступають як знаряддя подальшого пізнання та перетворення реальної дійсності;
- теорія спрямована в основному на вирішення проблеми й намагається відповісти
на питання, що є цим об'єктом, а метод – головним чином на виявлення способів і
механізмів дослідження й перетворення об'єкта [1, с. 19].
Таким чином, поняття “теорія”, “методологія” та “метод” взаємопов'язані й у
єдності відображають реальну дійсність. “Теорія” – це накопичений досвід.
Сукупність методів, методологія наукового дослідження минулого періоду створили
теорію. Разом з тим новий метод і методологія, як сукупність методів, розроблені
або вдосконалені порівняно з попереднім періодом, спрямовані на розвиток теорії.
Отже, нові методи й методологія використовуються для подальшого розвитку науки,
поглиблення теоретичного знання для використання на практиці. Тому теорію
можна розглядати як систему наукових ідей, концепцій, методів, фундаментальних
понять, принципів, законів, рівнянь, тверджень (постулатів, аксіом), націлених на
пояснення готового знання.
Ключовим елементом теорії є закон. У загальному вигляді закон визначають як
вираз об'єктивних, істотних, необхідних, внутрішніх, таких, що повторюються і
стійких зв'язків (відношень) між явищами і процесами реальної дійсності.
Література:
1. Ильин, В. В. Философия [Текст] : учебник для вузов / В. В. Ильин. - Ростов
н/Д. : Феникс, 2006 . - (Высшее образование). Т. 1 : Метафилософия;
Онтология; Гносеология; Эпистемология. - [Б. м.] : [б.и.], 2006. - 824 с.
2. Івакін, Олексій Аркадійович. Основи епістемології. Теорія і методологія
наукового пізнання [Текст] : навч. посіб. для студ. магістерського від-ня та
асп. / О. А. Івакін ; Одеська національна юридична академія. - О. : Юридична
література, 2000. - 112 с.
3. Курашов, Владимир Игнатьевич. Философия: познание мира и феномены
технологии [Текст] / В. И. Курашов ; Казанский гос. технологический унт. -
Казань : [б.и.], 2001. - 326 с. - Библиогр.: с. 314-326.
4. Мальцева, Ольга Володимирівна. Філософська теорія пізнання [Текст] : навч.
посіб. (для студентів нефілос. спец. всіх форм навчання) / О. В. Мальцева. - 2-
ге вид., допов. та переробл. - Маріуполь : ДВНЗ "ПДТУ", 2013. - 141 с. : рис. -
Бібліогр.: с. 74-78.
5. Муратова, Ірина Анатоліївна. Філософські проблеми наукового пізнання
[Текст] : конспект лекцій / І. А. Муратова ; Нац. техн. ун-т України "Київ.
політехн. ін-т". - К. : НТУУ "КПІ", 2011. - 140 с. : табл. - Бібліогр. в кінці тем
6. Познание в социальном контексте [Текст] / РАН, Институт философии ; отв.
ред. В. А. Лекторский, И. Т. Касавин. - М. : [б.в.], 1994. - 175 с.
7. Рассел, Бертран Артур Уильям. Человеческое познание, его сфера и границы
[Текст] / Б. А. Рассел ; пер. с англ. Н. В. Воробьев. - К. : НикаЦентр ; М. :
Институт общегуманитарных исследований, 2001. - 560 с. - (Проблема
человека).
8. Сластенко, Евгений Федорович. Культура - мировоззрение - познание [Текст] :
научно-метод. пособие / Е. Ф. Сластенко, С. В. Синяков ; Киевский
международный ун-т гражданской авиации. - К. : [б.и.], 1998. - 203 с.
9. Сластенко, Евгений Федорович. Мировоззренческие основы науки и
социальное познание [Текст] : науч.- метод. пособие / Е. Ф. Сластенко, С. В.
Синяков ; Киевский международный ун-т гражданской авиации. - К. : [б.в.],
1995. - 124 с.
4. 10.Солодухо, Натан Моисеевич. Гносеология: основные принципы и
категории [Текст] : учеб. пособие / Н. М. Солодухо, Н. Н. Петрова ; Казанский
гос. технический ун-т им. А.Н.Туполева. - Казань : Издательство КГТУ им.
А.Н.Туполева, 2000. - 44 с. - Библиогр. с. 43-44.
5. 11.Субъект, познание, деятельность [Текст] / отв. ред. И. Т. Касавин. - М. :
Канон+, 2002. - 718 с.
6. 12.Теория познания [Текст] : в 4 т. / РАН, Институт философии. - М. : Мысль,
1991 . Т. 3 : как исторический процесс / В. А. Лекторский [и др.] ; ред. В. А.
Лекторский, Т. И. Ойзерман. - [Б. м.] : [б.в.], 1993. - 398 с.
7. 13.Теория познания [Текст] : в 4 т. / РАН, Институт философии. - М. : Мысль,
1991 . - Т. 4 : социальной реальности / М. А. Розов [и др.] [и др.] ; ред. В. А.
Лекторский, Т. И. Ойзерман. - [Б. м.] : [б.в.], 1995. - 432 с.
8. 14.Філософія і методологія наукового пізнання [Текст] : колектив.
монографія / [Ю. М. Вільчинський та ін.] ; за заг. ред. проф. Ю. М.
Вільчинського ; Держ. ВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана", Ін-т
приклад. та проф. етики. - Київ : КНЕУ, 2014. - 213 с. - Бібліогр. в знесках.
9. 15.Цофнас, Арнольд Юрьевич Философия [Текст] : учеб. пособие / А. Ю.
Цофнас ; Одес. нац. политехн. ун-т. - О. : Наука и техника, 2009 . Ч. 2 :
Гносеология и методология. - О. : Наука и техника, 2013. - 151 с. : ил.
10.16.Цофнас, Арнольд Юрьевич. Гносеология [Текст] : учеб. пособие для
студентов вузов / А. Ю. Цофнас. - Изд. 2-е, испр. и доп. - О. : Наука и техника,
2011. - 248 с. : рис., табл. - (Философская библиотечка для студентов и
аспирантов).
11.17. Черников, М. В.. Сознание. Познание - научно-философский анализ
[Текст] / М. В. Черников ; Институт менеджмента, маркетинга и финансов. -
Воронеж : Полиграф, 1998. - 80 с.
12. 18.Штанько, Валентина Ігорівна. Філософські проблеми наукового пізнання
[Текст] : навч. посіб. для студ. техн. спец. вищ. навч. закл. / В. І. Штанько ;
Харківський національний ун-т радіоелектроніки. - Х. : ХНУРЕ, 2007. - 140 с.
- Бібліогр.: в кінці розд. 19.Щавелев, Сергей Павлович. Практическое
познание: Философскометодологические очерки [Текст] / С. П. Щавелев. -
Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1994. - 232 с. 20.Эволюция, культура,
познание [Текст] / отв.ред. И. П. Меркулов ; РАН, Институт философии. - М. :
[б.в.], 1996. - 167 с.