НАУКА ЯК СИСТЕМА

ПІЗНАННЯ СВІТУ

КАЛЬЧЕНКО Л. В.
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
корекційної педагогіки та інклюзії
Львівського національного університету імені
Івана Франка
 ПЛАН

1.Наука: характерні риси та функції.

2.Наука як соціальний інститут.
3.Наукове дослідження – основна форма
розвитку науки.
 ЛІТЕРАТУРА
1. Архіпова С. П., Основи соціально-педагогічних досліджень /
С. П. Архіпова . – Черкаси, 2011. – 239 с.
2. Вайндорф-Сысоева М. Е., Методология как основа научного поиска / Вайндорф-
Сысоева М. Е., Крившенко Л. П., Юркина Л. В. // Школьные технологии. – 2011. –
№ 5. –•С.20-33.
3. Методология и методы социально-педагогических исследований /Авт.-сост. :
С.Я. Харченко, Н.С. Кратинов, А.Н. Чиж, В.А. Кратинова. – Луганск, 2001. – 219 с.
4. Загвязинский В. И., Методология и методы психолого-педагогического
исследования [Текст] : учеб. пособ. для студ. пед. вузов, обуч. по спец. 031000 –
Педагогика и психология / В. И. Загвязинский, Р. Атаханов. – М. : «АКАДЕМИЯ»,
2001. – 208 с.
5. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Посібник /
А. С. Філіпенко. – К.: Академвидав, 2004. – 208 с.
6. Єріна А.М. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник /
А. М. Єріна. – К., 2004. – 212 с.
7. Що таке наука? / Електронний ресурс:
http://subject.com.ua/philosophy/philosophy/50.html
8. Важинський С.Е., Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. /
С. Е. Важинський, Т І. Щербак. – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с.
 •ЩО ТАКЕ НАУКА?

.
Н – новизна - все нове, що недавно пізнали,
усвідомили, відчули, що було
невідомим, непізнаним !
А – актуальність досліджень - сучасність

У – узагальненість теорії та досвіду практики

К – конструктивність - вміння виділити
важливе,
ефективність дій

А – аполітичність відкриттів / винаходів

 Наука — це дозвіл багатьох сумнівів; вона є
баченням прихованого; вона є оком для всього;
сліпий той, у кого немає її.
Хітопадеша (староіндійські тексти)

Наука — це безустанна багатовікова робота

думки, щоб звести до системи всі явища нашого
світу, що пізнаються.

Наука не є і ніколи не буде закінченою книгою.

А. Ейнштейн
 .

Наука — це тип культурної діяльності, спостереження,

класифікація, опис, експериментальне дослідження і
теоретичне пояснення природних явищ.
Американський енциклопедичний словник
Наука — це діяльність в системі суспільного
розподілу праці, спрямована на отримання нового
знання з метою оптимізації всієї іншої людської
діяльності.
http://subject.com.ua/philosophy/philosophy/50.html
Наука - це сфера дослідницької діяльності, що
спрямована на виробництво нових знань про природу,
суспільство і процеси мислення.

Наука – це сфера людської діяльності, функціями якої є:

- вироблення і теоретична систематизація об'єктивних
знань про дійсність;
- використання теоретичних розробок на практиці;
- можливість прогнозування розвитку досліджень та їх
результатів.
.
 Основні функції науки:
• ♦ опис (фіксація даних спостережень та
експериментів);
• ♦ пояснення (розкриття внутрішнього
механізму явища, що вивчається);
• ♦ передбачення (логічний висновок із
наявних даних про існування невідомих
явищ, прогнозування, ретросказання,
пророкування).
.
Наука – це багатоаспектний феномен:

• наука як соціальний інститут (співтовариство

вчених, сукупність наукових установ та допоміжних
структур);
• наука як результат - наукові знання, система
уявлень про світ;
• наука як процес - безпосередньо наукові
дослідження, процес отримання узагальненої,
достовірної, об'єктивної інформації, яка може
транслюватися.
.
 Мета науки – придбання нового знання відповідно
із вже сформульованими, так і лише можливими в
майбутньому запитами суспільства.

Кінцевий результат науки – об’єктивне знання,

яке перш за все повинно бути: істинним та мати такі
властивості, як узагальненість, об'єктивність,
надійність і можливість трансляції .
Протягом всієї історії людського
суспільства формувалися соціальні
інститути, що забезпечують ці
властивості знання.
 Наука як соціальний інститут
Соціальний інститут – це стійка, відтворювана система цінностей,
норм, правил (формальних і неформальних), принципів; начало, що організує
членів суспільства в систему відносин, ролей і статусів.

У XVII-XVIII ст. почалося формування науки як

соціального інституту, спеціально призначеного для отримання
надійних і достовірних уявлень про світ.
Наука як соціальний інститут — це організаційна
система університетів, лабораторій, науково-
дослідницьких інститутів тощо, в якій задіяно багато
фахівців, є будівлі, обладнання, бібліотеки, система
підготовки кадрів. Головними складовими науки як
соціального інституту є кадри фахівців і матеріальна
база.
 Наука як система знань
Обґрунтованість наукового знання полягає в його опорі на
надійну основу, докази, що відповідають прийнятим
стандартам науковості і раціональності.

• Наукова обґрунтованість складається з таких елементів:

• ♦ опори на факти (достовірні дані, що мають теоретичне

тлумачення);

• ♦ опори на перевірені відомі наукові закони;

• ♦ системність, взаємозв'язок різноманітних частин теорії

на основі логічних висновків.
.
 Наука Мистецтво Релігія
Доказ чуттєве віра

Схема способів отримання уявлень (знань) про

дійсність

Наука - заснована на доказі істинності.

Релігія - на вірі в істинність, яка і не вимагає доказів.
Мистецтво - система пізнання світу, перш за все духовного,
чуттєвого світу людини. Воно є своєрідним стиком доведеності
і віри в істинність певних уявлень про людину.
Наукове дослідження – основна форма
розвитку науки
• Наукове дослідження – це особлива форма
процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване
вивчення об’єктів, в якому використовуються
засоби і методи науки і яке завершується
формуванням знання про досліджуваний об’єкт.
Наукове дослідження характеризується певними
якостями: об'єктивністю, відтворюваністю,
доказовістю і точністю.

Наукові дослідження поділяються на дві категорії:

фундаментальні (теоретичні) і прикладні (емпіричні).
• Науково-педагогічне дослідження виконує
різноманітні функції.
• Комунікативна функція педагогічного дослідження полягає
у тому, що воно є каналом передачі не тільки знань, але і
емоцій, засобом духовного та інтелектуального спілкування
людей.
• Пізнавальна функція педагогічного дослідження полягає у
вивченні, осягненні сутнісних сторін процесу навчання,
виховання, спілкування, соціалізації.
• Соціальна функція педагогічного дослідження полягає у
тому, що за його допомогою вирішуються важливі для
суспільства проблеми, внаслідок чого зміст, мова публікацій
повинні відповідати своєму соціальному призначенню,
.
потребам тієї групи споживачів, для якої вони призначені.
 Завдання
для самостійної роботи студентів:
Опрацюйте представлені нижче електронні джерела
та напишіть есе-роздум на тему: «Що таке наука та
які найбільш важливі її характеристики
потрібні у діяльності соціального працівника/
соціального педагога?»
http://my.science.ua/shho-take-nauka-i-navishho-vona-potribna-1-
seriya-shho/

http://my.science.ua/shho-take-nauka-i-navishho-vona-potribna-2-
seriya-navishho/
Дякую за зустріч!