Практичне заняття №2

Тема: Методологія та методи педагогічних досліджень.

1) Методологія педагогіки — це галузь, яка вивчає методи та підходи до проведення

педагогічних досліджень, розробки навчальних методик та принципів виховання. Методологія
педагогіки охоплює різні рівні аналізу та розвитку педагогічної науки, від загальнофілософських
до конкретно-наукових та технологічних рівнів.

1) Філософський рівень: Цей рівень методології педагогіки вивчає загальні філософські

принципи, які лежать в основі педагогічної думки. Включає в себе філософські концепції про
природу особистості, сутність освіти, соціальні цінності тощо.
2) Загальнонауковий рівень: Цей рівень охоплює загальні наукові принципи та методи, які
використовуються в педагогічних дослідженнях. Вивчає методи і методики наукового
пізнання, логіку та методи наукових досліджень у педагогічній науці.
3) Конкретно-науковий рівень: Цей рівень орієнтований на конкретні педагогічні науки, такі як
теорія виховання, теорія навчання, психологія особистості тощо. Вивчає конкретні педагогічні
методи, технології, принципи виховання та навчання.
4) Технологічний рівень: Це найбільш практичний рівень, який орієнтований на створення
конкретних педагогічних технологій, методик і засобів навчання. Включає в себе розробку
конкретних навчальних програм, методів оцінки, використання сучасних технологій у навчанні
та вихованні.

Методологія педагогіки включає ці чотири рівні, що допомагають в педагогічних дослідженнях

та практиці розвивати теоретичні підходи, концепції, методи та засоби для ефективної освіти та
виховання.

2) Філософські основи педагогіки представлені різними школами філософської думки, які

вплинули на розвиток педагогічних концепцій та методів виховання та навчання.

а) Екзистенціалізм: Ця філософська школа підкреслює індивідуальний вибір та свободу

особистості, наголошуючи на важливості самореалізації. У педагогіці це сприймається як
підтримка особистісного розвитку учня, надання йому можливості самовираження та
самовизначення.

б) Прагматизм: Заснований на ідеї, що корисність та практичність є основними критеріями для

оцінки будь-якого пізнання. У педагогіці це означає, що навчальний процес має бути практично
спрямованим, надаючи учням навички та знання, які можна застосувати в реальному житті.

в) Неопрагматизм: Це спроба зберегти прагматичний підхід, одночасно враховуючи критику та

переосмислення ідей класичного прагматизму в контексті сучасних умов.

г) Позитивізм: Орієнтований на науковий підхід до вивчення світу, де важливою є об'єктивна

інформація, що може бути спостережена та виміряна. У педагогіці це підкреслює важливість
використання наукових методів та доказових підходів у навчанні.

д) Неопозитивізм: Це рух, що намагається переглянути або переосмислити позитивістські ідеї,

акцентуючи увагу на ролі мови, спостереженні та тлумаченні як інструментів для пізнання.
є) Неотомізм: Орієнтований на розуміння внутрішньої природи та істинності речей. У педагогіці це
може виявлятися через підтримку розвитку особистості через самопізнання та розуміння власних
цінностей.

ж) Біхевіоризм: Орієнтований на вивчення зовнішньої поведінки та впливу зовнішніх факторів на

неї. В педагогіці це може включати в себе використання посилення та винагородження для
формування та моделювання певних форм поведінки учнів.

з) Необіхевіоризм: Це рух, який спрямований на критику біхевіоризму та його акцент на

внутрішніх процесах у мозку, враховуючи індивідуальність та когнітивні аспекти людини.

Ці філософські напрями в педагогіці вплинули на розвиток педагогічних концепцій, методик

виховання та навчання, розширюючи розуміння процесів освіти та їх вплив на розвиток
особистості.

3) Методи педагогічних досліджень включають різноманітні підходи та засоби, що

допомагають збирати, аналізувати та інтерпретувати інформацію у педагогічних науках. Основні
групи методів включають:

1)Емпіричні методи:

 Спостереження: Систематичний аналіз педагогічних ситуацій, які дозволяють спостерігати та

реєструвати поведінку, взаємодії та реакції учнів.
 Експеримент: Контрольовані експерименти для вивчення педагогічних явищ та оцінки
ефективності певних методик навчання.

2)Теоретичні методи:

 Аналіз та синтез: Розбір та узагальнення наукової інформації для формування нових

теоретичних концепцій та педагогічних підходів.
 Історико-логічний метод: Дослідження історичних процесів у педагогіці для розуміння її
еволюції та формування нових теоретичних уявлень.

3)Математичні та статистичні методи:

 Статистичний аналіз: Використання математичних методів для обробки даних, зокрема для
порівняння результатів, оцінки впливу факторів на навчання тощо.
 Моделювання: Створення математичних моделей для аналізу процесів у педагогіці та
передбачення результатів.

Ці методи використовуються для проведення досліджень у педагогіці, навчальному процесі та

вихованні для отримання об'єктивних даних, аналізу результатів та формування наукових
висновків, що сприяють подальшому розвитку педагогічної науки та практики.

Контрольні питання

Питання №1

Що таке методологія науки взагалі і педагогіки як науки, зокрема?

Методологія науки - це галузь філософії, яка вивчає принципи, методи, інструменти та процеси, за
допомогою яких відбувається наукове пізнання. Вона вивчає теоретичні основи наукового методу
та його застосування в різних наукових галузях.

У контексті педагогіки, методологія науки визначає підходи до проведення педагогічних

досліджень та розвитку педагогічної науки. Вона вивчає методи та підходи, що використовуються
для збирання, аналізу та інтерпретації даних у педагогічних науках.

Основні аспекти методології педагогіки включають в себе:

1. Методи дослідження: Оцінка та використання різноманітних методів, таких як експеримент,

спостереження, опитування, для аналізу педагогічних явищ.
2. Логіка наукового пізнання: Розуміння процесу логічного мислення та використання його для
вирішення педагогічних проблем.
3. Теоретичні засади: Розвиток теоретичних підходів у педагогіці, формулювання нових
концепцій та теорій освіти та виховання.
4. Дослідження в педагогіці: Розуміння та застосування методів наукових досліджень у
педагогічних дисциплінах.

Методологія педагогіки визначає наукові принципи та підходи, які застосовуються для

збільшення наукової обґрунтованості педагогічних теорій, практик та методик, сприяючи
подальшому розвитку освіти та виховання.

Питання №2

Охарактеризуйте методологічну основу педагогіки як багаторівневу систему.

Методологічна основа педагогіки може розглядатися як багаторівнева система, що складається з
різних рівнів або компонентів, які спільно утворюють педагогічну науку. Ця багаторівнева система
включає наступні компоненти:

 Філософський рівень: Цей рівень визначає основні філософські принципи, які лежать в основі
педагогічного мислення. Він включає в себе різні філософські концепції про природу
особистості, цінності освіти, роль виховання та навчання в суспільстві.
 Теоретичний рівень: Цей рівень визначає теоретичні підходи, теорії та концепції, що
вивчаються в рамках педагогічної науки. Він включає в себе теорії виховання, навчання,
розвитку особистості, психології, соціології та інших наук, які впливають на педагогіку.
 Емпіричний рівень: Цей рівень базується на дослідженнях та практичному застосуванні теорій
та концепцій в реальних педагогічних ситуаціях. Це включає в себе наукові експерименти,
спостереження в класі, опитування, аналіз педагогічних процесів.
 Методологічний рівень: Цей рівень визначає методи та підходи, за допомогою яких
проводяться педагогічні дослідження та аналізується педагогічна практика. Він включає в себе
наукові методи, статистичний аналіз, теоретичні конструкти для вивчення педагогічних
процесів.

Ці рівні становлять комплексну систему, що взаємодіє та впливає один на одного. Філософські

ідеї визначають теоретичні основи, які, у свою чергу, знаходять відображення в емпіричних
дослідженнях, а методи та методологія слугують інструментами для виявлення та вивчення
педагогічних явищ на практичному рівні. Така взаємодія різних рівнів формує основу
педагогічної науки.
 Питання №3

Що є основним поняттям екзистенціалізму?

Одним з основних понять екзистенціалізму є "екзистенція" або "екзистенційний стан".

Екзистенція в екзистенціалізмі означає існування конкретної особистості як самостійної, вільної та
відповідальної за свої власні вчинки та вибори.

Це поняття підкреслює унікальність та індивідуальність кожної людини, яка відчуває себе у світі,
поставлена перед пошуком значення свого життя. Екзистенціалізм стверджує, що людина не має
жорстких визначень або заздалегідь підготовлених відповідей на питання про сенс життя чи мету
свого існування. Це поняття підкреслює відкритість, вільний вибір та постійний пошук сенсу в
своєму житті.

Екзистенціалізм підкреслює важливість індивідуальності, вибору та відповідальності перед своїми

вчинками та рішеннями. Людина у цій концепції вважається самим собою творцем свого власного
життя та відповідає за свої вчинки і вибори.

Питання №4

Яка філософська течія є основою індивідуального навчання?

Філософська течія, яка є основою для індивідуального навчання, часто асоціюється з концепцією
персоналізму.

Персоналізм як філософська течія наголошує на цінності та унікальності кожної людини як

індивідууму. Він вважає, що кожна особа має свої унікальні характеристики, здібності та потреби,
які вимагають індивідуального підходу в освіті.

В контексті навчання, персоналізм визначає, що навчання повинно бути налаштоване на

індивідуальні потреби, інтереси, швидкість навчання та стиль особистості кожного учня. Це
означає створення індивідуальних програм навчання, використання різних методів та підходів, що
враховують унікальність кожного учня.

Індивідуальне навчання, як правило, прагне дати можливість учням самостійно вибирати,

досліджувати та розвивати власний шлях у навчанні, спираючись на їхні потреби та здібності. Це
підкреслює важливість адаптації навчання до конкретних особливостей кожного учня,
забезпечуючи оптимальне середовище для його особистісного розвитку.

Питання №5

Коли виникла філософська течія прагматизм? Хто були її засновниками?

Філософська течія прагматизму виникла в США наприкінці 19-го - на початку 20-го століття.
Одними з ключових засновників прагматизму є Чарльз Пірс (Charles Peirce), Вільям Джеймс
(William James) та Джон Дьюї (John Dewey).

Чарльз Пірс, американський філософ та логік, вважається одним з перших, хто розвинув ідеї
прагматизму. Він ввів термін "прагматизм" та розглядав його як філософську течію, яка акцентує на
практичному використанні ідей та їхній корисності в реальному житті.
 Вільям Джеймс, психолог та філософ, вніс значний внесок у розвиток прагматизму. Він розглядав
прагматизм як метод розв'язання філософських проблем через перевірку практичного значення
ідей в конкретних умовах.

Джон Дьюї, також важлива фігура прагматизму, акцентував на практичній природі знань і освіти.
Він вважав, що знання повинне бути застосовним та сприяти досягненню цілей у реальному житті.

Прагматизм як філософська течія підкреслює важливість практичного застосування ідей,

акцентуючи на їхній корисності та ефективності у розв'язанні проблем, що виникають у суспільстві.

Питання №6

Чому неопрагматиз і донині залишається провідним напрямом американської педагогіки?

Неопрагматизм у педагогіці продовжує залишатися важливим напрямом, оскільки він враховує

зміни в суспільстві та підтримує актуальні концепції навчання.

Ось кілька причин, чому він залишається провідним напрямом американської педагогіки:

 Адаптивність до сучасних реалій: Неопрагматизм орієнтований на адаптацію навчання до

поточних потреб і вимог суспільства. Він прагне забезпечити, щоб освіта була корисною та
підготувала учнів до життя в постійно змінному світі.
 Фокус на практичному застосуванні: Цей напрям підтримує використання практичних методів
навчання, які дозволяють учням здобувати навички та знання, які можна використовувати у
реальних ситуаціях.
 Індивідуальний підхід: Неопрагматизм підтримує індивідуалізацію навчання, враховуючи
потреби, здібності та інтереси кожного учня. Це дозволяє оптимізувати навчальний процес,
враховуючи різні потреби та швидкість навчання.
 Застосування новітніх технологій: Неопрагматизм підтримує використання сучасних
технологій у навчанні. Інтерактивність, онлайн-ресурси, персоналізовані програми навчання -
це все підходи, які використовуються для досягнення цілей неопрагматизму.

Ці принципи роблять неопрагматизм актуальним і важливим у сфері педагогіки, оскільки він

враховує сучасні реалії та сприяє підготовці учнів до життя в сучасному суспільстві.

Питання №7

Прихильники якої філософської течії визначають наукою лише математику та природознавство?

Таку позицію часто висловлюють прихильники ПОЗИТИВІЗМУ. Позитивізм – філософська течія, яка
була сформована Огюстом Контом та розвивалася в середині 19-го століття. Ця філософська
школа прагнула підкреслити значення науки, особливо математики та природознавства, як
основних джерел істини.

Позитивізм вважав, що наука є єдиним джерелом достовірного знання та єдиним методом для
розв'язання проблем. Вони вважали, що лише те, що може бути емпірично спостережене,
виміряне та перевірене, є об'єктивною істиною. Саме тому, прихильники позитивізму ставлять у
вищання знання, яке може бути вивчене через емпіричні дослідження, такі як ті, що відбуваються
у математиці та природничих науках.

Проте, в сучасній філософії і науці визнається, що не лише математика та природознавство, але й

соціальні науки, гуманітарні дисципліни та інші галузі знань мають вагому цінність і приносять
реальне розуміння світу, хоча їхні методи можуть відрізнятися від строгих експериментів, які
характерні для природничих наук.

Питання №8

Яку філософську течію називають «новим гуманізмом»?

Філософську течію, яку називають "новим гуманізмом", можна пов'язати з поєднанням ідей
гуманізму та сучасних концепцій розвитку людини та суспільства. Цей напрямок філософії
акцентує націленість на гідності людини, важливості розвитку особистості та прагненні до
гармонійного розвитку суспільства.

"Новий гуманізм" виступає за підтримку гуманістичних цінностей, таких як повага до людської

гідності, свобода особистості та захист прав людини. Водночас, ця течія враховує сучасні реалії,
виклики технологій та інновацій, спрямовані на гармонійний розвиток людини в сучасному світі.

"Новий гуманізм" прагне поєднати гуманістичні ідеали з сучасними науковими досягненнями та

технологіями, спрямованими на поліпшення якості життя та сприяння людському розвитку. Ця
філософська течія акцентує на інтелектуальному, емоційному та соціальному розвитку людини в
умовах сучасного суспільства.

Питання №9

Які виховні ідеї розкривають неотомісти?

Неотомісти відстоюють ряд важливих виховних ідей, які становлять основу їхньої філософської
концепції.
Основні виховні ідеї, які розкривають неотомісти, включають такі аспекти:
1. Активна участь у власному навчанні: Неотомісти підкреслюють важливість активності та
самостійності учня у навчальному процесі. Вони прагнуть до того, щоб учень був активним
учасником процесу навчання, а не просто об'єктом отримання інформації.
2. Розвиток критичного мислення: Виховання у учнів навичок аналізу, критичного мислення та
самокритичності - одна з ключових цілей. Неотомісти спонукують учнів активно ставити
питання та критично оцінювати отриману інформацію.
3. Значення особистісного розвитку: Вони підтримують ідею розвитку особистості через освіту.
Для неотомістів важливо, щоб навчання сприяло розвитку не лише знань, але й цінностей,
навичок і моральних якостей учнів.
4. Гуманістичні цінності: Вони підтримують гуманістичні цінності, такі як повага до особистості,
відкритість, толерантність та сприйняття кожної особистості як унікальної.
5. Демократичний підхід до навчання: Неотомісти прагнуть до створення демократичного
середовища в класі, де кожен учень має право на власну думку, взаємодію та відчуває себе
важливим членом спільноти.
Ці ідеї покликані сприяти гармонійному розвитку особистості, розвитку креативності та
готовності до життя в сучасному суспільстві.
Питання №10
Охарактеризуйте методи анкетування, бесіди та інтерв’ю.
Методи анкетування, бесіди та інтерв’ю є поширеними засобами збору даних у педагогічних
дослідженнях та аналізі освітньої практики.
Ось їх охарактеризування:
1. Анкетування:
 Суть: Анкетування — це метод збору даних, під час якого респонденти відповідають на
питання анкети або опитувальника.
 Особливості: Зазвичай анкети складаються з питань, на які відповідають учасники шляхом
вибору варіантів відповідей або шляхом запису своїх думок та відчуттів.
  Переваги: Швидкість збору інформації, можливість обробки великої кількості даних,
відносно невеликі витрати.
 Недоліки: Обмеженість у можливості розгорнутої відповіді, можлива неоднозначність в
розумінні питань, складність отримання деталей та контексту.
2. Бесіда:
 Суть: Бесіда — це форма спілкування між дослідником та учасником, де основним методом
є розмова.
 Особливості: Дозволяє отримати більше деталей, уточнень та контексту у відповідях
учасників, розвиває співпрацю та взаєморозуміння.
 Переваги: Можливість розкрити складні аспекти, отримати глибші відповіді, дозволяє
досліднику адаптувати питання під конкретну ситуацію.
 Недоліки: Вимагає більше часу та ресурсів, можлива суб'єктивність в оцінці та аналізі даних.
3. Інтерв’ю:
 Суть: Інтерв’ю — це глибока розмова між дослідником та учасником, яка часто базується на
структурованих або напівструктурованих питаннях.
 Особливості: Зазвичай спрямоване на глибоке розкриття певних аспектів, можливість
детального аналізу думок, почуттів та досвіду учасника.
 Переваги: Забезпечує можливість докладного розкриття думок та переконань, дозволяє
збирати детальні дані.
 Недоліки: Велика залежність від професійних навичок дослідника, можлива суб'єктивність
в оцінці та аналізі даних.
Ці методи використовуються в педагогічних дослідженнях для збору даних, виявлення
відповідей учасників та отримання інформації для подальшого аналізу та використання у
педагогічній практиці.
Питання №11
Охарактеризуйте вихідні положення та основні елементи наукового дослідження.
Вихідні положення наукового дослідження визначають основні рамки, в межах яких
проводиться дослідження.
Основні елементи наукового дослідження включають наступне:
1. Проблема:
 Це перша фаза наукового дослідження, де визначається та формулюється конкретне
питання, яке потребує вивчення або вирішення.
2. Мета дослідження:
 Це те, що дослідник прагне досягти під час проведення дослідження. Мета повинна бути
чіткою та конкретною.
3. Гіпотеза (якщо є):
 Передбачення або припущення, яке формулюється щодо вирішення проблеми, є найбільш
відомим результатом або очікуванням дослідника.
4. Методи дослідження:
 План та стратегія, за якими проводиться дослідження. Це може включати методи збору
даних, їх обробку, аналіз та інші техніки, необхідні для досягнення мети.
5. Збір та аналіз даних:
 Етап, під час якого здійснюється збір необхідної інформації, її обробка та аналіз для
вироблення висновків.
6. Висновки та рекомендації:
 Результати, які дослідник отримав в ході дослідження, разом з рекомендаціями, які можуть
бути використані для подальшого дослідження або в практичній сфері.
Ці елементи утворюють структуру наукового дослідження та надають йому системний підхід
для досягнення мети та вирішення поставленої проблеми.
Питання №12
Опишіть алгоритм наукового дослідження.
Алгоритм наукового дослідження - це послідовність етапів та дій, які слід виконати для
успішного проведення дослідження.
Ось загальний алгоритм наукового дослідження:
1. Формулювання проблеми:
 Ідентифікація та чітка формулювання проблеми, яку необхідно вирішити.
2. Аналіз літератури:
 Огляд попередніх досліджень та літератури, що стосується теми дослідження для збору
відомостей та розуміння контексту проблеми.
3. Постановка мети та гіпотези (за наявності):
 Визначення мети дослідження та формулювання гіпотези, яка є передбаченням результатів.
4. Обрання методів та планування дослідження:
 Вибір методів дослідження, визначення плану його проведення та вибір засобів для збору
даних.
5. Збір даних:
 Здійснення збору необхідних даних для вирішення поставленої проблеми.
6. Аналіз даних:
 Обробка та аналіз отриманих даних для висновків та формулювання результатів.
7. Формулювання висновків:
 Визначення висновків на основі результатів дослідження та порівняння їх із гіпотезою.
8. Публікація результатів:
 Розголошення результатів дослідження у наукових журналах, конференціях або інших
наукових платформах.
9. Оцінка та перевірка:
 Перегляд, оцінка та критичний аналіз проведеного дослідження для виявлення його
потенційних обмежень, можливостей для подальших вдосконалень.
Цей алгоритм слугує загальним керівництвом для наукових досліджень, дозволяючи
дослідникам проводити систематичні та докладні дослідження у відповідності з науковими
стандартами та вимогами.

Питання №13
Коли і як застосовується метод рейтингу?
Метод рейтингу застосовується в різних сферах, включаючи наукові дослідження, управління,
освіту, бізнес, соціологію та інші галузі. Основна мета методу рейтингу - оцінка, ранжування та
порівняння об'єктів за певними критеріями.
Ось деякі сфери, де використовується метод рейтингу:
1. Освіта:
 У навчальному середовищі, рейтинги можуть використовуватися для оцінки учнів,
університетів, навчальних програм тощо. Наприклад, університетські рейтинги можуть
оцінювати якість навчання, наукові досягнення, доступність ресурсів тощо.
2. Бізнес:
 В бізнесі рейтинги використовують для оцінки ефективності компаній, фінансових показників,
ринкової конкурентоспроможності, задоволення клієнтів тощо.
3. Управління та організація:
 Рейтинги допомагають в оцінці ефективності керівників, співробітників, технічних або
організаційних процесів.
4. Наукові дослідження:
 У наукових дослідженнях рейтинги можуть використовуватися для оцінки публікацій,
науковців, наукових журналів та інституцій.
5. Соціальні дослідження:
 В соціології та інших соціальних науках рейтинги можуть використовуватися для визначення
громадської думки, визначення соціальних трендів, аналізу групової поведінки тощо.
Метод рейтингу дозволяє структурувати інформацію, порівнювати об'єкти та визначати їхні
позиції у відношенні до певних критеріїв, що допомагає в зробленні обґрунтованих висновків та
прийнятті рішень.

Питання №14
 Яким вимогам повинна відповідати система методів для проведення педагогічного
дослідження?
Система методів для проведення педагогічного дослідження повинна відповідати ряду вимог,
що забезпечують якість та науковий підхід до проведення досліджень в галузі освіти.
Ось деякі з них:
1. Наукова обґрунтованість: Методи, обрані для дослідження, повинні мати наукову базу та
обґрунтування, що дозволяє досягнути об’єктивних результатів.
2. Варіативність методів: Система методів повинна бути різноманітною для вирішення
різноманітних завдань досліджень.
3. Достовірність та об'єктивність: Використовувані методи повинні бути доведені до своєї
надійності та забезпечувати об'єктивні результати, які можна перевірити.
4. Методи відповідності меті дослідження: Обрані методи повинні бути спрямовані на
досягнення мети дослідження та вирішення поставленої проблеми.
5. Етичність: Методи повинні відповідати етичним стандартам, забезпечуючи захист прав та
інтересів учасників дослідження.
6. Методи контролю та перевірки результатів: Система методів повинна мати механізми
контролю за правильністю та об'єктивністю отриманих результатів.
7. Доступність та відкритість даних: Методи повинні забезпечувати можливість доступу до даних
та результатів для перевірки та використання іншими науковцями.
Використання системи методів, що відповідає цим вимогам, дозволяє забезпечити науковий
підхід та досягнення достовірних результатів у сфері педагогічних досліджень.

Питання №15

Охарактеризуйте документацію і способи оформлення результатів наукового дослідження.

Документація і оформлення результатів наукового дослідження грають важливу роль у
забезпеченні чіткості, доступності та аналізу даних.
Ось основні елементи цієї документації:
1. Звіт дослідження:
 Включає в себе введення, постановку проблеми, мету дослідження, методологію, опис
процесу дослідження, отримані результати, висновки та рекомендації.
2. Наукова стаття або монографія:
 Результати дослідження можуть бути опубліковані у вигляді наукової статті у журналі або у
вигляді монографії, що є докладнішим та глибшим аналізом.
3. Презентації та доповіді:
 Виступи на конференціях, семінарах або наукових зборах, де дослідження може бути
представлене у скороченому форматі.
4. Документи зі збору даних:
 Включають інструменти дослідження (анкети, інтерв'ю, опитувальники тощо) та зібрані
дані.
5. Графіки, таблиці, діаграми:
 Додатковий матеріал для візуалізації отриманих результатів.
6. Бібліографія та посилання:
 Список літератури, на яку посилалися під час дослідження.
Способи оформлення результатів включають науковий стиль письма, точність, об'єктивність та
структурованість документації. Іноді використовуються стандартизовані формати (APA, MLA,
Chicago, і т.д.) для наукових статей та звітів.
Основна мета документації і оформлення результатів полягає в тому, щоб зробити інформацію
доступною, зрозумілою та можливою для аналізу, перевірки та використання іншими
науковцями відповідно до наукових стандартів.

Питання №16
 Назвіть основні групи методів науково-педагогічного дослідження, зазначивши ознаки, за
якими ці групи виділяються.

Науково-педагогічне дослідження використовує різні методи для збору даних, аналізу та

висновків.

Основні групи методів визначаються наступними ознаками:

1. Методи теоретичного дослідження:

 Ознаки: Використовують аналіз теоретичних джерел, літературних даних, концепцій для

формулювання та обґрунтування наукових теорій, підходів та моделей у галузі педагогіки.

2. Емпіричні методи:

 Ознаки: Орієнтовані на збір конкретних фактів, спостережень та експериментів. Включають

анкетування, спостереження, експеримент, інтерв'ю та опитування.

3. Методи обробки даних:

 Ознаки: Використовуються для аналізу та обробки отриманих даних. Включають статистичні

методи, математичні алгоритми, контент-аналіз, програмне забезпечення для обробки
даних тощо.

4. Експертні методи:

 Ознаки: Використовують знання та досвід експертів у галузі педагогіки для отримання

цінної інформації. Це може включати консультації, експертні оцінки, групові дискусії тощо.

5. Методи моделювання:

 Ознаки: Використовують побудову моделей для аналізу та передбачення процесів у

педагогіці. Це може включати математичне моделювання, комп'ютерне моделювання та
інше.

6. Компаративні методи:

 Ознаки: Використовують порівняльний аналіз для встановлення відмінностей та схожостей

між різними педагогічними системами, підходами або практиками.

Виділення цих груп методів дозволяє дослідникам використовувати різноманітні підходи для
вирішення конкретних педагогічних завдань та отримання обґрунтованих результатів.

Питання №17

Окресліть можливі межі застосування кожного з конкретних методів науково-педагогічного

дослідження та умови їх ефективного використання.
Кожен метод науково-педагогічного дослідження має свої можливі межі застосування та умови
ефективного використання:
1. Метод теоретичного дослідження:
 Межі застосування: Зручний для формулювання та обґрунтування нових педагогічних
концепцій, теорій та моделей.
 Умови ефективного використання: Доступ до розмаїття наукової літератури та вміння
аналізувати та узагальнювати інформацію.
2. Емпіричні методи:
 Межі застосування: Використовуються для збору даних та реальних фактів, але можуть бути
обмежені витратами часу та ресурсів, а також обмеженою предметною областю.
 Умови ефективного використання: Чітко визначені цілі, план дій та використання
різноманітних технік збору даних.
3. Методи обробки даних:
 Межі застосування: Ефективні лише при наявності якісних та кількісних даних для обробки.
 Умови ефективного використання: Глибокі знання статистичних методів, програмного
забезпечення для аналізу даних та чітке формулювання завдань аналізу.
4. Експертні методи:
 Межі застосування: Залежать від кваліфікації та досвіду експертів, які можуть бути обмежені
обсягом їхньої думки та знань.
 Умови ефективного використання: Вибір експертів з відповідною кваліфікацією, проведення
консультацій та уникнення стійких стереотипів.
5. Методи моделювання:
 Межі застосування: Ефективність обмежена правильністю математичних моделей та їхньою
відповідністю реальним процесам.
 Умови ефективного використання: Глибокі знання математики та можливість адекватно
моделювати об'єкт дослідження.
6. Компаративні методи:
 Межі застосування: Ефективні лише при наявності порівнюваних об'єктів та обмежені
можливості порівняння унікальних освітніх систем.
 Умови ефективного використання: Чітке визначення критеріїв порівняння та уникнення
предвзятих підходів.
Ефективне застосування кожного методу вимагає глибоких знань у відповідній галузі, чіткості
цілей та об'єктивності під час виконання дослідження.

ЗАВДАННЯ

1)Заповнити таблицю.

Методологія - це вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.

Методологія педагогічної науки - це галузь наукового знання, яка вивчає методи, принципи,
теорії та підходи, використовані для вивчення та розвитку педагогічної теорії та практики. Вона
визначає та досліджує загальні принципи педагогічного пізнання, методи вивчення педагогічних
явищ, а також принципи та підходи, які лежать в основі педагогічної науки.(гносеологія)

2)Заповнити таблицю.
Технологічний рівень методології - це напрямок в методології, який акцентує увагу на
застосуванні сучасних технологій в педагогічному процесі. Він орієнтований на
використання технологій для покращення якості навчання та виховання, удосконалення
методів дослідження та розвиток педагогічної практики.

Конкретно-науковий рівень методології в педагогічній науці визначається вивченням

конкретних методів, технік, прийомів, а також використанням конкретних знань із сфери
освіти для розв'язання педагогічних завдань. Це рівень методології, який зосереджується
на застосуванні педагогічних методів та технік у конкретних освітніх ситуаціях.

Загальнонауковий рівень методології в педагогічній науці охоплює вивчення загальних

методологічних принципів, які мають загальне застосування в наукових дослідженнях,
включаючи педагогічні. Цей рівень визначає загальні принципи наукового пізнання, які
можуть бути застосовані в усіх галузях науки, включаючи педагогіку.
 Філософський рівень методології в педагогічній науці зосереджується на філософських
засадах, які лежать в основі педагогічного пізнання та дослідження. Цей рівень вивчає
філософські концепції, які визначають природу, цінності та мету освіти, навчання та
виховання.
3)Доберіть систему методів, яку, на Вашу думку, слід використати для визначення рівня
вихованості учня.
Оцінка рівня вихованості учня є складним процесом, що вимагає використання різноманітних
методів і підходів для отримання повної та об'єктивної картини.

Нижче подано декілька методів, які на мою думку можуть бути використані для визначення
рівня вихованості учня:

1. Оцінка академічних досягнень: Вимірювання знань учня за допомогою тестів, контрольних

робіт, звітів, проектів і інших академічних завдань.

2. Аналіз поведінки та соціальних навичок: Спостереження за учнем у класі, взаємодія з

товаришами, рівень спілкування та взаємодії з іншими людьми.

3. Самооцінка та оцінка оточуючих: Залучення учня до самооцінки, а також звернення до

відгуків від вчителів, батьків та інших осіб, які спостерігають за ним.

4. Процесні методи оцінки: Використання портфоліо, проектів, рефлексії, щодо особистого

розвитку, щоб визначити прогрес учня та його здібності.

5. Тестування навичок міжособистісної взаємодії: Використання сценаріїв або вправ, що

спрямовані на взаємодію, співпрацю та вирішення конфліктів для оцінки соціальних навичок.

6. Систематичний підхід: Оцінка вихованості шляхом спостереження та відстеження розвитку

учня протягом тривалого періоду часу, замірюючи зміни та покращення.

Зважаючи на складність та багатогранність процесу виховання, комбінація цих методів може

допомогти створити більш повну картину про рівень вихованості учня. Незважаючи на це,
важливо також враховувати індивідуальні особливості кожного учня та контекст, в якому
відбувається їхня освіта.

4) Доберіть систему методів, яку, на Вашу думку, слід використати для визначення рівня
згуртованості класного колективу.

Для визначення рівня згуртованості класного колективу можна використовувати різноманітні

методи, спираючись на спостереження, взаємодію та аналіз внутрішньошкільних відносин.
Оцінка згуртованості класу може бути важливим елементом для створення сприятливого
середовища для навчання та розвитку.

Ось деякі методи, які я б використав для для кращого визначення рівня згуртованості класного
колективу та які можна використати для цієї мети:

1. Анкетування та опитування: Розроблення анкет або опитувань для учнів та вчителів з питань,
пов'язаних зі співпрацею, взаємодією та загальною атмосферою в класі.

2. Спостереження та аналіз діяльності учнів: Спостереження за взаємодією учнів під час групової
роботи, уроків, позакласних заходів.

3. Оцінка сприйняття: Використання методів для вимірювання того, як учні сприймають один
одного, вчителів та загальну атмосферу в класі.
4. Аналіз успішності розв'язання конфліктів: Вивчення та аналіз конфліктних ситуацій, які
виникають у класі, а також способів їх вирішення, може дати уявлення про рівень співпраці та
взаєморозуміння.

5. Групові вправи та проекти: Залучення учнів до спільних завдань та проектів, що сприяють

розвитку співпраці та командної роботи.

6. Регулярні зустрічі для обговорення: Організація класних годин, обговорень чи "круглих

столів", де учні можуть висловлювати свої думки та вирішувати питання, пов'язані з класним
колективом.

7. Емоційний аналіз: Використання методів для визначення емоційного клімату в класі через
спостереження за емоційним станом учнів.

Важливо враховувати, що оцінка згуртованості класу є складним процесом і вимагає врахування

різних аспектів соціально-психологічного взаємодії між учнями та вчителем. Комбінація цих
методів може надати глибоке розуміння стану класного колективу та допомогти виявити
можливі шляхи для покращення взаємин.

Джерела інформації: