Семінарсько-практичні заняття 1 – 2

Тема: Педагогіка і психологія вищої школи в структурі психолого-

педагогічних наук. Дидактика. Освітній процес. Психолого-дидактичні основи
процесу навчання. Зміст освіти. Форми організації навчання, методи та засоби
навчання. Діагностика результатів навчання

Практичні завдання:

• Сформулюйте під час вивчення теоретичного матеріалу теми низку

проблемних питань до одногрупників. Підготуйте свої варіанти відповідей.

Як можна оптимізувати взаємодію між викладачами та студентами для

покращення навчального процесу?
Відповідь: Важливо стимулювати активну комунікацію, використовувати
сучасні засоби комунікації, проводити консультації та зустрічі для розбору
труднощів.
Як психологічні аспекти впливають на процес вивчення вищої школи і як
можна використовувати їх в педагогічній практиці?
Психологія може допомагати розуміти індивідуальні особливості студентів,
враховувати їх потреби та психологічний комфорт для покращення процесу
навчання.
Які переваги та недоліки існуючих систем оцінювання і діагностики вищої
освіти? Як можна поліпшити ці процеси?
Відповідь: Переваги можуть включати об'єктивність та прозорість, але слід
уникати завищених вимог і заохочувати формативну оцінку для стимулювання
розвитку.
Які інноваційні методи та форми організації навчання можуть бути
застосовані для забезпечення ефективності освітнього процесу?
 Відповідь: Застосування активних методів, інтерактивних форм,
використання технологій, таких як віртуальна реальність або онлайн-курси, може
покращити залученість і розуміння матеріалу студентами.

• Визначте позитивні й спірні, на Ваш погляд, сторони кредитно-модульної

системи організації навчального процесу.

Позитивні сторони кредитно-модульної системи

 Гнучкість та індивідуалізація. Система надає студентам можливість вибирати

предмети та формувати свій освітній шлях відповідно до індивідуальних
потреб і інтересів.
 Визначеність знань і навичок. Кредитно-модульна система дозволяє чітко
визначити обсяг знань та навичок, які студент повинен здобути для успішного
завершення навчання.
 Стимулювання активності студентів. Студенти стають більш відповідальними
за своє навчання, беручи участь у виборі предметів, контролюючи свій графік
індивідуальної роботи.
 Адаптованість до ринкових потреб. Система може бути пристосована до
ринкових вимог, дозволяючи студентам вибирати спеціальності та курси, що
відповідають сучасним потребам ринку праці.

Спірні сторони кредитно-модульної системи

 Стандартизація навчання. Стандартизація може призвести до втрати

індивідуального підходу до студентів та обмежити творчість викладачів.
 Тиск на студентів. Система може створювати великий тиск на студентів,
оскільки вони повинні встигати здати велику кількість кредитів за обмежений
час.
 Невизначеність якості знань. Обсяг кредитів не завжди відображає реальну
якість знань, оскільки деякі студенти можуть віддачувати кількість над якістю.
 Можливість «зловживання». Існує можливість, що студенти можуть обирати
легші курси для отримання кредитів, не звертаючи належної уваги до якості
отриманих знань.

Практичні завдання:

• У чому, на Вашу думку, відмінність між традиційним і сучасним

компетентнісним підходами до визначення змісту освіти?

Традиційний підхід до визначення змісту освіти акцентує на передачі фактів

та знань, ставлячи основний акцент на запам'ятовуванні інформації. Зміст освіти у
такому підході залишається статичним та часто не враховує сучасні тенденції та
потреби суспільства. Оцінка студентів здебільшого здійснюється через традиційні
залікові та екзаменаційні системи.
У сучасному компетентнісному підході, навпаки, акцент переноситься на
розвиток конкретних вмінь та навичок, які можуть бути застосовані в реальних
життєвих ситуаціях. Зміст освіти постійно адаптується до змін у суспільстві,
враховуючи нові технології, вимоги ринку праці та культурні трансформації.
Оцінка студентів стає більш різноманітною, включаючи проекти, практики та
створення освітніх портфоліо.
При компетентнісньому підході «продуктом процесів соціалізації, навчання,
загальної професійної підготовки до виконання всього спектру життєвих функцій
повинен стати відповідальний індивід, здатний до втілення вільного гуманістично
орієнтованого вибору».
Сучасний підхід сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних
здібностей та творчого підходу до вирішення проблем. Його орієнтація на
індивідуалізацію враховує різноманіття інтересів та потреб студентів. Такий
комплексний підхід створює сприятливі умови для підготовки студентів до
викликів і вимог сучасного світу.

• Обгрунтуйте важливість формування soft skills у структурі

компетентностей майбутнього фахівця з вищою освітою. Виокреміть ті з них,
які вважаєте найбільш значущими.

Формування soft skills у структурі компетентностей майбутнього фахівця з

вищою освітою є критично важливим елементом у сучасному світі. Ці навички
визнаються як ключові для успішної кар'єри та взаємодії в суспільстві.
Комунікаційні навички стають основою успішної взаємодії, дозволяючи
ефективно висловлювати свої думки та слухати інших. Робота в команді стає
важливою для досягнення спільних цілей та розвитку взаєморозуміння. Лідерські
якості необхідні для керування колективом та прийняття стратегічних рішень.
Творчість та адаптабельність стають ключовими факторами в умовах
швидкозмінюючогося світу, де важливо швидко реагувати на нові виклики.
Критичне мислення дозволяє розуміти складні завдання та приймати обґрунтовані
рішення. Управління часом є необхідним для максимізації продуктивності та
досягнення поставлених цілей.
Етика та відповідальність визначають високі стандарти ведення ділових
відносин та створення довіри в команді. Навички проблемного вирішення
дозволяють швидко та ефективно реагувати на виклики, що виникають у процесі
роботи.
Враховуючи ці аспекти, можна виділити комунікаційні навички, роботу в
команді, лідерські якості та критичне мислення як найбільш значущі серед soft
skills, оскільки вони формують основу для успішної професійної діяльності та
особистісного розвитку.
 Практичні завдання:

• Визначте сутність і перспективи розвитку дистанційної освіти в Україні.

Дистанційна освіта в Україні представляє собою форму навчання, що

базується на використанні інформаційних технологій для забезпечення доступу до
навчальних ресурсів та взаємодії між студентами та викладачами в електронному
середовищі. Цей підхід дозволяє подолати географічні обмеження та забезпечує
гнучкість графіку навчання.
Перспективи розвитку дистанційної освіти в Україні включають розширення
доступу до вищої освіти для різних соціальних груп, таких як мешканці
віддалених регіонів та працюючі особи. Гнучкість графіку навчання сприяє
зручності для студентів, які мають зайнятий розклад чи інші обмеження.
Розвиток дистанційної освіти в Україні пов'язаний із застосуванням
інноваційних технологій, включаючи віртуальну реальність та штучний інтелект.
Це сприяє створенню інтерактивних методів навчання та підвищує якість освіти.
Дистанційна освіта також розвиває навички самостійності та
самодисципліни у студентів, сприяючи їхньому саморозвитку. Важливим є також
потенціал для міжнародної співпраці та обміну знаннями через віртуальні
платформи.
Незважаючи на переваги, важливо враховувати виклики, такі як
необхідність високої самодисципліни та ефективної системи оцінювання. Уряд та
освітні інституції повинні активно співпрацювати для створення якісної та
ефективної системи дистанційної освіти в Україні, забезпечуючи доступність,
якість та різноманіття освітніх можливостей.

• Визначте переваги та недоліки лекційного викладання в сучасному закладі

вищої освіти. Окресліть шляхи їх подолання.
 Лекційне викладання в сучасних вищих навчальних закладах має свої
переваги та недоліки. Серед переваг можна виділити широкий охоплюючий
матеріал, який може бути переданий великій аудиторії за короткий проміжок часу.
Ефективність лекцій особливо важлива при навчанні великої кількості студентів.
Використання додаткових ресурсів, таких як слайди, відео та демонстрації,
допомагає наочно пояснити матеріал.
З іншого боку, лекційне викладання має свої недоліки. Відсутність взаємодії
та можливості для студентів ставити питання може викликати відчуття
відокремленості. Довгі лекції можуть спричинити втому та втрату уваги,
зменшуючи ефективність навчання. Також важливо враховувати, що лекції не
завжди враховують індивідуальні потреби та темпи навчання студентів.
Для подолання цих недоліків можна використовувати різні стратегії.
Зокрема, активізація взаємодії стимулює участь студентів через обговорення,
вправи та групові проекти. Застосування сучасних технологій, віртуальних
лабораторій та онлайн-ресурсів робить навчання більш ефективним та
зацікавлюючим. Використання різноманітних методів, таких як семінари,
практичні заняття та індивідуальні консультації, дозволяє адаптувати навчання до
індивідуальних потреб студентів.
Залучення студентів до активного розвитку матеріалу, використання
дискусій, досліджень теми та самостійних проектів сприяє глибокому засвоєнню
знань. Збалансований графік лекцій та використання пауз допомагає зберегти
увагу та підвищити концентрацію студентів. Такий комплексний підхід дозволяє
максимізувати переваги лекційного викладання та ефективно подолати його
недоліки в сучасному вищому навчальному закладі.

Практичне завдання:

• Запропонуйте власний проект методики проведення практичного заняття

або організації самостійної роботи студентів (за Вашим вибором).
 Проект методики проведення практичного заняття: «Розвиток Критичного
Мислення через Аналіз Кейсів»
Ціль:
Розвивати критичне мислення та аналітичні навички студентів через
вивчення та обговорення реальних ситуацій в їхній професійній галузі.
Кроки:
Вступ:
 Пояснення мети та важливості аналізу кейсів у вибраній галузі.
 Визначення основних етапів розвитку критичного мислення.
Вибір Кейсів:
 Студенти обирають або отримують завдання на вивчення
конкретних кейсів, пов'язаних із їхньою спеціальністю.
Підготовка до Заняття:
 Студенти досліджують обрані кейси та аналізують ключові
аспекти, використовуючи додаткову літературу.
Проведення Заняття:
 Студенти презентують свої аналізи кейсів перед групою.
 Групове обговорення сильних та слабких сторін аналізу.
 Відкриття дискусії з питань, які стимулюють критичне
мислення.
Рефлексія:
 Студенти рефлексують свій досвід та вивчені уроки.
 Записують власні висновки та стратегії покращення критичного
мислення.
Критерії Ефективності:

 Якість аналізу кейсів та здатність виділяти ключові аспекти.

 Активна участь у групових обговореннях та дискусіях.
  Здатність до логічного та обґрунтованого висловлення власних
поглядів.
 Ступінь вдосконалення критичного мислення та аналітичних
навичок.
Цей підхід не тільки розвиває практичні навички студентів, але й стимулює
їхню самостійність, аналітичне мислення та здатність розв'язувати реальні
проблеми у своїй галузі.

Практичні завдання:

• * Які методи, на Вашу думку, найбільш ефективні у викладанні предметів

Вашого фаху на молодших і старших курсах при вивченні теоретичних і
практичних дисциплін?
• * Наведіть приклади застосування інтерактивних методів навчання з
дисциплін Вашого фаху.

Використання інтерактивних методів навчання може значно полегшити

засвоєння матеріалу з практичної фонетики. Наприклад, можна організовувати
фонетичні ігри, де студенти вгадують звуки або фонеми, що вимовляються. Також
ефективно використовувати віртуальні лабораторії та симулятори для
експериментів зі звуками у віртуальному середовищі.
Технології розпізнавання мови можуть використовуватися для тренування
вимови, а фонетичні вправи можна поєднати з використанням спеціальних
додатків для негайного отримання звіту про правильність висловлювань. Групові
та партнерські вправи на вимову, а також спільні проекти, такі як створення
фонетичних подкастів чи коротких відео, можуть зробити процес вивчення
фонетики цікавим та ефективним.
Також можна організовувати групові проекти з дослідження, де студенти
обирають теми з фонетики для самостійного вивчення та презентації результатів
класу. Це сприяє глибшому розумінню матеріалу та розвитку дослідницьких
навичок. Загальна ідея полягає в тому, щоб залучити студентів до активного
навчання та дозволити їм вдосконалювати фонетичні навички у вигляді цікавих та
інтерактивних завдань.

Практичні завдання:

• Порівняйте особливості системи оцінювання результатів навчання

студентів у вищій школі України та країни, мову якої вивчаєте.

Оцінювання результатів навчання студентів у вищих навчальних закладах

України та Англії може відрізнятися за декількома ключовими аспектами.
Звернімо увагу на основні відмінності в системах оцінювання цих країн:
1. Шкала оцінок
- Україна: У вищих навчальних закладах України застосовується 100-
бальна шкала оцінювання, де 60 балів вважаються мінімальним порогом для
зарахування.
- Англія: В Англії частіше використовується система класифікації, яка
включає First Class, Upper Second Class (2:1), Lower Second Class (2:2), Third Class
та Fail.
2. Методи оцінювання
- Україна: Зазвичай використовуються письмові екзамени, контрольні
роботи, курсові проекти та інші практичні завдання.
- Англія: Оцінювання може включати екзамени, курсові роботи,
презентації, групові проекти та індивідуальні завдання. Значний акцент може бути
зроблений на неперервне оцінювання, замість одноразових екзаменів.
3. Система зарахування та вигнання
 - Україна: Українські вищі навчальні заклади можуть встановлювати
власні правила зарахування та вигнання. Зазвичай для зарахування необхідно
набрати певну кількість кредитів та пройти всі обов'язкові предмети.
- Англія: В британських університетах існує строга система, де для
переходу до наступного року та отримання ступеня необхідно здобути мінімальну
кількість кредитів та досягти визначеного рівня успішності.
4. Форма звітності
- Україна: Зазвичай результати навчання оголошуються у вигляді балів та
кредитів.
- Англія: Використовується більш складна система, де оцінки виражаються
у вигляді балів та класифікацій (First, 2:1, 2:2, Third, Fail).
5. Ролі викладачів та студентів
- Україна: Викладачі зазвичай мають більший контроль над процесом
оцінювання. Студенти можуть бути менше залучені до визначення своїх оцінок.
- Англія: Система може бути більш самостійною, де студенти мають
більше можливостей впливати на свої оцінки через участь у проектах,
обговореннях та інших формах активності.
Ці відмінності в системах оцінювання вищих навчальних закладів України
та Англії можуть впливати на підходи до навчання та сприйняття оцінок
студентами у цих країнах.

• Охарактеризуйте сутність формувального оцінювання результатів

навчання, визначеного Законом України «Про повну загальну середню освіту». Чи
вважаєте Ви його актуальним для освітнього процесу сучасної вищої школи?
Відповідь аргументуйте.

Закон України «Про повну загальну середню освіту» визначає формувальне

оцінювання як комплекс методів та прийомів, спрямованих на визначення рівня
досягнень учнів з метою подальшого коригування і вдосконалення навчального
процесу. Сутність формувального оцінювання полягає у зборі та аналізі
інформації про навчальні досягнення учнів на різних етапах навчання, щоб
учителі могли адаптувати свої методи та стратегії для максимального розвитку
кожного учня.
Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів,
таких як тестування, самооцінка, підбори, портфоліо тощо, для збору об'єктивної
інформації про навчальні досягнення учнів. Важливою характеристикою є
систематичність та постійність оцінювання протягом навчального процесу.
Щодо актуальності формувального оцінювання для сучасної вищої школи,
можна відзначити, що цей підхід залишається актуальним і важливим.
Формувальне оцінювання дозволяє вчителям отримувати зворотний зв'язок в
реальному часі та швидко адаптувати навчальні програми до потреб студентів.
Забезпечується індивідуалізація підходів до навчання та розвитку кожного
студента.
Також, формувальне оцінювання сприяє розвитку критичного мислення,
самостійності та вміння вирішувати завдання в реальних умовах. Це важливо в
сучасному світі, де вимагається не лише засвоєння фактів, але й розвиток навичок,
які дозволяють ефективно працювати в різних сферах.
Отже, можна вважати, що формувальне оцінювання залишається
актуальним і виправданим для освітнього процесу сучасної вищої школи,
допомагаючи забезпечити якісну підготовку студентів і враховуючи їхні
індивідуальні потреби та особливості.

• Спираючись на статтю 42 Закону України «Про освіту», визначте власне

розуміння сутності і норм академічної доброчесності.

Академічна доброчесність - це вищий стандарт етичної поведінки в

освітньому процесі, який передбачає чесність, інтегрітет та відповідальність
учасників. Сутність полягає в дотриманні принципів чесності та відвертості під
час навчання, викладання та наукової діяльності з метою забезпечення довіри до
навчальних та наукових досягнень. Норми академічної доброчесності включають
посилання на джерела, дотримання авторського права, чесне представлення
власних результатів, самостійне виконання завдань, і об'єктивне оцінювання.
Порушення включають академічний плагіат, фабрикацію даних, обман, а також
неправомірні дії, такі як хабарництво та необ'єктивне оцінювання. Дотримання
академічної доброчесності сприяє високій якості освіти, розвитку інтелектуальної
чесності та підтримує довіру в академічному середовищі.

СЕМІНАР 3
Тема: Психолого-педагогічні засади виховання студентської молоді.
Організація виховної діяльності у закладі вищої освіти. Формування професійної
компетентності викладача закладу вищої освіти

1. Виховання студентської молоді в закладі вищої освіти як складник

освітнього процесу. Провідні принципи виховання студентської молоді.

Виховання студентської молоді в закладі вищої освіти є важливим

елементом освітнього процесу. Його провідні принципи включають гуманізм, що
базується на повазі до гідності людини; індивідуалізацію, яка враховує
унікальність кожного студента; демократію, яка сприяє активній участі студентів у
прийнятті рішень; співпрацю та взаємодію; саморозвиток, який підтримує
особистісний зріст; толерантність, що виховує повагу до різноманітності;
активність та ініціативність студентів; та відповідальність за власні дії та рішення.
Ці принципи спрямовані на формування гармонійно розвиненої особистості,
здатної до самореалізації та конструктивного внеску у сучасне суспільство.

Практичні завдання:
• Визначте сучасне бачення процесу виховання, зокрема у вищій школі. Чи
змінилися, на Вашу думку, мета, завдання, зміст і методи виховання в умовах
воєнної агресії російської федерації проти України.

Сучасне бачення процесу виховання, зокрема у вищій школі, визначається

рядом факторів, які включають соціокультурні зміни, технологічний прогрес та
глобалізацію. Зміни в метах, завданнях, змісті і методах виховання відбуваються
під впливом нових викликів і можливостей, що виникають у сучасному світі.
Мета виховання в сучасних умовах визначається не лише формуванням
академічних знань, але й розвитком ключових компетентностей, таких як
критичне мислення, комунікативні навички, творчість, адаптаційна здатність та
готовність до неперервного самовдосконалення.
Завдання виховання включають в себе розбудову громадянської
відповідальності, толерантності, патріотизму та готовності до соціальної участі.
Важливим аспектом є підготовка студентів до вирішення реальних проблем
сучасного світу.
Зміст виховання також переглядається в контексті сучасних викликів. Окрім
традиційних предметів, акцент робиться на міждисциплінарних підходах,
розвитку цифрової грамотності та здатності аналізувати інформацію.
Щодо методів виховання, сучасні підходи наголошують на інтерактивності,
залученні студентів до активної участі в навчальному процесі, використанні
інноваційних технологій та сприянні розвитку самостійності та критичного
мислення.
Умови воєнної агресії російської федерації проти України вплинули на
виховання, змінюючи підходи до формування громадянської позиції, підтримки
патріотизму та виховання відповідальності перед суспільством. У таких умовах
збільшився акцент на формуванні стійкості, міжнаціонального розуміння та
розвитку навичок соціальної адаптації. Також збільшилася важливість
психологічної підтримки та розвитку резервів для подолання стресів, пов'язаних із
воєнною ситуацією.
• Сформулюйте під час вивчення теоретичного матеріалу низку проблемних
питань до одногрупників. Підготуйте свої варіанти відповідей.

Які основні психолого-педагогічні принципи повинні бути враховані при

вихованні студентської молоді в закладі вищої освіти?
Відповідь:Основні принципи включають індивідуалізацію виховного
підходу, розвиток толерантності та сприяння саморозвитку студентів.
Які інструменти можна використовувати для ефективної організації
виховної діяльності в університеті?
Відповідь: До інструментів відносять психологічні тренінги, програми
менторства, взаємодію зі студентськими організаціями, а також використання
інтерактивних методів навчання.
Як впливає виховання на загальний успіх студентів та їхній професійний
розвиток?
Відповідь:Виховання сприяє розвитку міжособистісних навичок,
критичного мислення, і самодисципліни, що може позитивно впливати на успіх у
навчанні та майбутню кар'єру.
Які виклики і проблеми виховної діяльності можуть виникнути в сучасному
вищому навчальному закладі?
Відповідь: До можливих викликів відносяться різноманітні стилі навчання
студентів, адаптація до різних культурних контекстів, а також управління
конфліктами.
Яким чином можна сприяти формуванню студентської самосвідомості та
саморозвитку через виховання?
Відповідь: Засоби можуть включати в себе рефлексію, планування
особистих та професійних цілей, а також залучення до самостійних проектів та
ініціатив.
 2. Організаційні засади виховної діяльності в закладі вищої освіти.
Кафедра як ланка виховної системи закладу вищої освіти.

Організаційні засади виховної діяльності в закладі вищої освіти

передбачають реалізацію стратегічного планування, встановлення позитивної
виховної культури та організацію виховного процесу. Це охоплює створення
системи менторства, впровадження заходів для саморозвитку студентів та
підтримку студентського самоврядування.
Кафедра виступає ключовою ланкою в системі виховної діяльності. Їй
відводиться роль визначення виховних цілей для кожної спеціальності, організація
менторства та керівництва, проведення виховних заходів та взаємодія з іншими
структурними одиницями. Кафедра також відповідає за взаємодію зі студентами,
їхню підтримку у вирішенні проблем та впровадження системи оцінювання
виховної роботи для подальшого вдосконалення процесу. Загальна мета полягає в
створенні сприятливого середовища для розвитку студентів як особистостей,
готових до викликів сучасного суспільства.

Практичне завдання:

• Визначте найбільш ефективні форми організації та методи виховання

студентської молоді в сучасному закладі вищої освіти. Обґрунтуйте свою
позицію.

Сучасні заклади вищої освіти використовують різноманітні організаційні

аспекти та методи для ефективного виховання студентської молоді. Один із
ключових підходів - це активне включення студентів у навчальний процес. Методи
активного навчання, такі як дискусії, групові проекти та завдання, стимулюють
інтеракцію та самостійність.
Студентські організації, такі як студентські ради та гуртки, грають важливу
роль у створенні сприятливого середовища для розвитку інтересів та взаємодії
між студентами. Важливою частиною є також система менторства, де досвідчені
особи надають підтримку та поради молодшим.
Організація наукових конференцій, спортивних заходів та інших подій
сприяє розвитку не лише академічних, але й фізичних та соціальних аспектів
особистості. Важливою є також робота над формуванням системи цінностей, що
сприяє розвитку моральності та відповідальності.
Сучасні технології використовуються для підтримки інтерактивного
навчання, а також для підвищення доступності інформації. Професійна орієнтація
та підтримка у виборі кар'єри також займають важливе місце у вихованні
студентів.
Загальна мета всіх цих заходів - створити обгрунтоване та розвиваюче
середовище для студентської молоді, де вони можуть розкрити свій потенціал та
підготуватися до викликів сучасного суспільства.

3. Функції куратора студентської академічної групи, зміст та основні

форми організації його виховної роботи. Місце студентського
самоврядування у виховній системі закладу вищої освіти. Принципи,
завдання, напрями діяльності органів студентського самоврядування.

Куратор студентської академічної групи виконує ряд важливих функцій у

сфері виховання. Спочатку йому доручено організувати виховну роботу,
включаючи індивідуальні бесіди зі студентами, сприяння адаптації
першокурсників та координацію колективу групи. Крім того, куратор відповідає за
контроль за успішністю студентів, вивчаючи їхні академічні досягнення і надаючи
допомогу у вирішенні проблем.
Однією з важливих обов'язків є організація культурно-масової роботи в
групі, що включає підтримку участі студентів у заходах університетської та
студентської спільноти, а також планування групових заходів. Куратор також
відіграє важливу роль у психологічній підтримці студентів, виявляючи та
вирішуючи проблеми особистісного характеру та сприяючи розвитку позитивного
психологічного клімату в групі.
Студентське самоврядування виступає ключовим елементом виховної
системи вищого навчального закладу. Воно орієнтоване на активну участь
студентів у прийнятті рішень та управлінні університетським життям. Засноване
на принципах демократії, гласності та рівності, студентське самоврядування має
завдання представляти інтереси студентів, організовувати культурно-масові та
спортивні заходи, а також розвивати лідерські якості та громадянську активність
студентської спільноти. Загалом, це сприяє формуванню виховного середовища та
особистісного розвитку студентів.

Практичні завдання:

• Подайте соціально-психологічний портрет сучасного студента.

Охарактеризуйте кризову насиченість студентського віку.

Сучасний студент - це особа, що виростає в умовах цифрових технологій,

має високу технологічну освіченість та досвід міжкультурної взаємодії. Він
стикається з високим рівнем стресу через конкурентний університетський процес,
що може призводити до фінансових труднощів. Університетський період є часом
пошуку самоідентифікації та експериментів з власними цінностями. Одночасно
студенти стикаються з психологічною незрілістю та невизначеністю майбутнього.
Цей період характеризується кризовою насиченістю, де вони повинні подолати
внутрішні конфлікти та знайти своє місце в суспільстві. Спроможність подолати ці
виклики визначає подальший розвиток особистості студента.

• Розробіть план виховної роботи куратора академічної групи І курсу на I

семестр.
 Мета: Забезпечення всебічного розвитку та психосоціального благополуччя
студентів першого курсу.
Орієнтація та адаптація:
 Організація зустрічі зі студентами на першому тижні навчання.
 Проведення ознайомчого тренінгу з представленням
університетського середовища та основних правил.
 Створення групи підтримки для новачків.
Мотивація та цілі:
 Визначення особистих та академічних цілей для кожного
студента.
 Організація мотиваційних лекцій та семінарів.
Тренінги та розвиток особистості:
 Проведення тренінгів з комунікаційних навичок.
 Організація семінарів з розвитку особистісної ефективності.
Соціальна взаємодія та підтримка:
 Створення можливостей для соціальної взаємодії через заходи та
заходи спільноти.
 Вивчення проблем та обговорення способів подолання стресу.
Контроль навчання та успішність:
 Проведення регулярних бесід щодо академічного прогресу.
 Організація групових та індивідуальних консультацій.
Спорт і фізичне здоров'я:
 Пропаганда активного способу життя.
 Організація спортивних подій та фізичних тренувань.
Культурно-освітні заходи:
 Організація відвідування культурних подій та музеїв.
 Проведення тематичних лекцій та дискусій.
Вивчення правових аспектів:
 Надання інформації про правила студентського життя та етики.
 Заключний огляд та аналіз:
 Підбиття підсумків семестру та обговорення планів на
наступний період.

• Сформулюйте пропозиції до покращення роботи студентської ради

факультету, гуртожитку, Університету (за Вашим вибором).

Пропозиції до покращення роботи студентської ради факультету включають:

створення Інформаційного Центру для полегшення обміну інформацією,
впровадження системи зворотного зв'язку через опитування та анкетування,
організацію тематичних робочих груп для ефективності та оперативності,
розвиток співпраці з викладачами та адміністрацією через регулярну комунікацію,
підтримку та розвиток культурних та спортивних ініціатив, розробку програми
менторства для нових студентів, забезпечення прозорості та відкритості роботи
студентської ради, розвиток програм емоційного здоров'я та психологічної
підтримки, участь у громадському житті та ефективну роботу з партнерами та
спонсорами для забезпечення необхідної підтримки студентських ініціатив. Ці
заходи спрямовані на створення більш ефективної та взаємодійної платформи для
представлення та вирішення питань, що стосуються студентської громади
факультету.

4. Специфіка діяльності викладача закладу вищої освіти. Основні

напрями його діяльності.

Викладач у закладі вищої освіти здійснює різноманітну та важливу

діяльність, яка охоплює широкий спектр напрямків. Це включає підготовку та
проведення лекцій, семінарів, та ефективну взаємодію зі студентами. Викладач
також займається науковою роботою, включаючи власні дослідження та
керівництво студентами у наукових проектах.
 Методична робота включає розробку навчальних матеріалів та адаптацію до
сучасних освітніх технологій. Організаційна діяльність вимагає участі у розробці
навчальних планів та програм, а також співпраці з адміністрацією у вирішенні
організаційних питань.
Викладач приділяє увагу виховній роботі, участі у виховних заходах та
проектах, а також консультує студентів. Крім того, він здійснює оцінювання та
звітність, проводить екзамени та аналізує результати.
Професійний розвиток викладача передбачає постійне навчання та участь у
тренінгах для стеження за новинками у власній галузі та підвищення кваліфікації.
Загалом, ці аспекти формують комплексну та важливу роль викладача в закладі
вищої освіти.

5. Сутність педагогічної майстерності викладача закладу вищої освіти, її

складники.

Педагогічна майстерність викладача у закладі вищої освіти – це високий

рівень професійної кваліфікації, що включає в себе розмаїття ключових аспектів.
Сутність цієї майстерності полягає в глибоких знаннях предметної області та
сучасних педагогічних тенденцій. Викладач повинен володіти ефективними
методами та навичками комунікації, будуючи продуктивні стосунки зі студентами
та створюючи сприятливий навчальний середовище.
Ключовими елементами педагогічної майстерності є розробка ефективних
навчальних планів, застосування різноманітних методів навчання та використання
інноваційних технологій. Важливим аспектом є також уміння індивідуалізувати
навчання для врахування різних потреб та індивідуальних особливостей студентів.

Організаційні навички включають у себе ефективне управління групою та

вміння організовувати навчальний процес. Викладач також повинен володіти
навичками об'єктивного оцінювання та аналізу результатів, щоб постійно
підвищувати якість своєї роботи.
 Важливими є виховна робота та формування позитивних цінностей у
студентів, а також постійне самовдосконалення та професійний розвиток. Ці
компоненти взаємодіють, утворюючи комплексну майстерність, яка дозволяє
викладачеві успішно впливати на навчання та розвиток своїх студентів у вищому
освітньому закладі.

Практичні завдання:

• Сформулюйте цілі педагогічної діяльності. У чому їх гуманістичний сенс?

Цілі педагогічної діяльності виокремлюються у високорозвиненому

гуманістичному контексті, де визнається унікальність та гідність кожної
особистості. Основний фокус спрямований на повноцінний розвиток студентів,
сприяння їхній самореалізації та формування ключових якостей.
Педагогічна діяльність ставить перед собою завдання розвивати особистість
через самовизначення та самореалізацію, сприяючи критичному мисленню та
творчості. Гуманістичний сенс полягає в створенні оптимальних умов для
формування громадянської активності, розуміння важливості участі в суспільних
процесах та готовності до соціальної адаптації.
Освітні цілі спрямовані на здобуття студентами актуальних та компетентних
знань, що відповідають сучасним вимогам суспільства. Вони сприяють
інтелектуальному та культурному розвитку, розширенню горизонтів розуміння
світу.
Педагогічна діяльність також націлена на розвиток соціально-емоційної
сфери, включаючи навички співпраці та комунікації, а також розвиток емоційної
інтелігенції. Виховання позитивних взаємин, толерантності та поваги до
різноманітності входить у сферу виховної роботи.
Спеціальна увага приділяється розвитку творчих здібностей, що виявляється
у підтримці творчої самореалізації та використанні нестандартних підходів до
розв'язання завдань.
 Такий гуманістичний підхід визнає гармонійний розвиток особистості як
ключовий аспект педагогічної майстерності, сприяючи формуванню освіченої,
толерантної та самостійної особистості, готової активно взаємодіяти зі світом та
внести свій внесок у суспільний розвиток.

• Класифікуйте основні вимоги суспільства до науково-педагогічного

працівника, використовуючи різні підходи: з точки зору його участі у навчанні,
підготовці фахівців; як вихователя; як представника установи, зокрема,
державної; як носія особистісних рис.

Науково-педагогічний працівник в сучасному суспільстві стикається з

різноманітними вимогами, які можна класифікувати враховуючи різні аспекти
його діяльності. Перш за все, вимагається високий рівень фахової підготовки та
актуальність знань у конкретній галузі. Науковець-педагог повинен володіти
інноваційними методами та технологіями, щоб ефективно впроваджувати їх у
навчальний процес.
У ролі вихователя важливо формувати у студентів не лише професійні
навички, але й моральні цінності та етичні принципи. Від науково-педагогічного
працівника очікується сприяння розвитку критичного мислення та аналітичних
навичок учнів, а також активна співпраця з промисловістю для адаптації
навчальних програм до вимог ринку праці.
Як представник установи, науковець-педагог має виявляти патріотизм та
професіоналізм, а також володіти адміністративними навичками для ефективного
управління класом та взаємодії з адміністративним персоналом. Подальше
вдосконалення власної освітньої та методичної бази, а також бажання до
саморозвитку визначають науково-педагогічного працівника як носія
особистісних рис, таких як емпатія та толерантність.
В цілому, ці вимоги відображають комплексність ролі науково-педагогічного
працівника у сучасному освітньому середовищі, де акцент робиться не лише на
передачі знань, але й на формуванні особистісних якостей та цінностей учнів.
• Концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська
школа» спрямовані на піднесення ролі вчителя закладу загальної середньої освіти
– не як єдиного наставника і джерела знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора,
модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Чи потрібні, на Ваш
погляд, подібні зміни в сучасній вищій школі? Свою думку обґрунтуйте.

Концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська

школа» пропонують перегляд ролі вчителя як наставника, враховуючи його
функції коуча, фасилітатора, тьютора та модератора в індивідуальній освітній
траєкторії учнів. Ці зміни націлені на підвищення індивідуалізації навчання,
розвитку критичного мислення та адаптації до сучасних технологій.
В контексті вищої школи подібні трансформації вважаються релевантними
та доцільними. Вчителі-коучі можуть ефективно враховувати різноманіття потреб
студентів та допомагати їм розвивати власний потенціал. Вчителі-модератори
сприяють самостійному дослідженню та креативному мисленню студентів,
використовуючи сучасні технології.
Акцент на розвиток саморегуляції та відповідальності студентів за власне
навчання в контексті вищої освіти стає ключовим елементом підготовки до
професійного життя. Зміни в ролі вчителя сприяють формуванню навичок
комунікації та колективної роботи, що важливо для успішної адаптації до викликів
сучасного суспільства.
Отже, переосмислення функцій вчителя в контексті вищої школи в напрямку
більш активної, індивідуалізованої та сучасної ролі сприяє створенню більш
ефективного та адаптованого до потреб студентів освітнього середовища.

• Розробіть схематичну модель фахівця-викладача закладу вищої освіти.

Фахівець-викладач вищого навчального закладу має визначені особистісні

риси, професійні навички та соціальні вміння. Важливою є його педагогічна
компетентність, що включає глибоке розуміння предметної області та ефективне
застосування методик викладання. Емпатія та здатність розуміти потреби
студентів грають ключову роль у взаємодії з ними.
Фахівець повинен мати високий рівень академічної підготовки та вміння
застосовувати інноваційні методи викладання. Комунікативні навички є важливим
аспектом спілкування як зі студентами, так і з колегами. Колаборація та здатність
до командної роботи підтримують ефективну співпрацю в середовищі вищого
навчального закладу.
Взаємодія із студентами вимагає від викладача не лише передачі знань, але й
створення умов для особистісного та академічного розвитку. Використання
диференціації у викладанні, розвиток критичного мислення та стимулювання
самостійності є важливими аспектами підходів до навчання та виховання
студентів. Така модель сприяє не лише успішному засвоєнню матеріалу, але й
формує особистісні якості, необхідні для подальшого професійного зростання.

• Проаналізуйте педагогічну ситуацію №№ 34 – 57 (на вибір), визначте

варіанти її розв’язання.
• Спираючись на власний досвід, самостійно опишіть педагогічну ситуацію
(за темами №№ 7 – 8). Сформулюйте педагогічну задачу, визначте шляхи її
розв’язання.