Напрям конференції 5

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ ПЕДАГОГА

ІНТЕГРОВАНІ З ЄВРОПЕЙСЬКИХ ОСВІТНІХ ПРАКТИК
Анна Хіля, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри початкової освіти
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського (Україна)

CURRENT ISSUES OF TEACHER CREATIVITY FORMATION INTEGRATED

ACCORDING TO EUROPEAN EDUCATIONAL PRACTICES
Anna Khilya, Ph.D., Senior Lecturer of the Department of Primary Education
Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University (Ukraine)

Анотація. У статті ми торкаємося питання формування креативності,

важливості творчої та інноваційної діяльності в щоденні практиці педагога; розкриваємо
аспекти інтеграції та використання передових європейських освітніх практик українськими
науковцями та дослідниками; звертаємося до питання використання моделі розвитку
креативності через формування компетентностей у майбутніх спеціалістів.
Ключові слова: креативна компетентність, модель формування креативності,
європейські практики.

Abstract. Abstract. The article deals with the formation of creativity, the importance of
creative and innovative activities in everyday practice of a teacher; We reveal the aspects of
integration and use of the European educational best practices by Ukrainian scientists and
researchers; address the issue of using the model of creativity development through the formation
of competences in future specialists.
Key words: creative competence, model of creativity formation, European practices.

Сучасний вчитель на думку провідних науковців та практиків має відповідати не

лише певним критеріям, що прописані в базових стандартах освіти. Сучасний вчитель має
«встигати» за світовими тенденціями та рівнем розвитку його учнів. Адже вчитель, що
невміло користується перевагами та не може пояснити своє негативне чи позитивне
ставлення до інтернет-спільнот, гаджетів, певного контенту та інформаційно-комунікаційних
технологій – це особистість, яка не буде мати в очах дітей авторитет. Адже сучасні діти
можна сказати «народжуються з планшетом в руках».
Окрім того, на сьогодні кількість практик інтенсивного, дистанційного,
інтерактивного, інклюзивного та інших форм навчання стає все більшою та доступнішою.
Викладачі вищих навчальних закладів переходять на спільні практики викладання, відкриті
лекції та COIL-курси, які можуть викладати представники кількох країн. Дистанційна освіта
«відкрила двері можливостей» не лише для взаємодії, а й до пошуку нових форматів, що
могли б доповнити освітній процес та практику викладання для формування творчої
особистості, готової до пошуку професійних рішень в своїй сфері діяльності.
Якщо опиратися на роботи наших сучасників, то варто відмітити те, що ми
переймаємо досвід європейських колег такий як використання філософського діалогу та
розв’язання проблемних / суперечливих питань, що є системою вправ із чітким алгоритмом
їх розгляду та розвитку діалогу (опитування; відображення досвіду; заяви, аргументи та
причини; критерії та погляди; тлумачення та розуміння; емоції та ставлення; етика та
моральні дії; людина в контексті пропонованого питання; існування і просвітління) [1, с.65;
2, с.314]. А також, впроваджуємо власні напрацювання на основі досвіду реалізації
студентської та викладацької мобільності, стипендій та роботи в рамках різноманітних
програмах ЄС на регіональному рівні – таких як залучення студентської молоді до соціально-
педагогічної діяльності в межах реалізації соціальних проєктів [3]; досліджуючи результати
освітнього процесу та власне готовність до реалізації основних положень концепції
інклюзивної освіти та формування сприятливого розвитку середовища різноманітності, що є
пріоритетними на сучасному етапі світових реформ щодо повноцінної життєдіяльності та
аспектів активності особистості [4; 9].
Розглядаючи існуючі теорії та концепції, а також дослідження питання формування
креативності в рамках попередніх практик ми зіткнулися з оновленням даного поняття до
рамки компетентностей вчителя. Так, у роботі Яковишеної Т. чітко прописано модель
формування креативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Зокрема,
наголошується увага на ряді завдань, що має вирішувати така модель та методологічних
підходах. Серед яких, на нашу думку, особливої уваги заслуговують наступні:
 особистісно орієнтований підхід, що передбачає створення умов для формування у
студентів індивідуальної потреби та мотивації до розвитку й самовдосконалення;
 компетентнісний підхід, на основі якого розроблені галузеві стандарти вищої освіти, що
має сприяти підвищенню рівню якості освіти шляхом формування відповідного рівня
компетентності майбутніх випускників педагогічних спеціальностей;
 інформаційний підхід, що визначає інформацію як головний ресурс науково-технічного
й соціально-економічного розвитку, конструктивний фактор у процесі підготовки
вчителя та впливає на всі сфери життєдіяльності людини, її творчої та професійної
активності;
 синергетичний підхід, що являє собою комплекс взаємопов’язаних принципів
функціонування різних систем, здатних до самоорганізації, які у випадку підготовки
творчого педагога ми розглядаємо як методологічні засади для розкриття сутності
процесу формування педагогічної креативності засобами нових технологій [5, с.133].
Всі вони є невід’ємними та важливими складовими формування особистості, що має активну
позицію та сприятиме розбудові суспільства, яка відповідально ставиться до власного життя,
«життя планети» відповідно до визначених цілей сталого розвитку (2016). До того ж, такі
підходи є необхідними для переформатування освітнього процесу та зміни пріоритетів
навчання та виховання майбутнього спеціаліста, адже всі вище зазначені пункти
«переосмислення життя» є прямими важелями до зміни цінностей, їх глобалізації і в той же
час звуження до найважливіших.
Якщо брати праці європейських колег, то серед практик, що сприяють перегляду,
переосмисленню значення та мети освіти в рамках міжнародних тенденцій, варто звернутися
до роздумів щодо «еволюційного системного підходу до творчої роботи», що, як зазначає
Z.Okraj, є за своєю суттю значущими діями викладачів при введенні та популяризації нових
методичних та організаційних рішень, пов’язаних з процесом навчання студентів. Дана
теорія описує та аналізує еволюцію різних аспектів творчості за допомогою історичної
реконструкцій, що було створено на основі когнітивного аналізу кейс-стаді і метою якого
було реконструювати процес та контекст створення та реалізації творчої ідеї. І, як зазначає
автор, предметом аналізу в даному кейсі є біографічні та автобіографічні дані, нариси,
очерки, що містять творчі ідеї, часткові продукти творчості, ескізи, що дозволяють
реконструювати дві важливі складові: концепцію когнітивної структури виробництва та
схему організації діяльності з виконання певної творчої діяльності [8, с.176].
Таким чином, як зазначають I.Kozłowska, N.Zajaczkiwska та J.Kozłowski на сьогодні
ключовими в практиці європейських країн є питання інтеграції різних аспектів академічної
діяльності викладача, що ведуть до розвитку наукових досліджень як основи освіти, основи
підготовки сучасного фахівця; органічного поєднання фундаментальних і прикладних
досліджень з конкурентними дослідженнями комерційного характеру; пріоритетного
розвитку наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення системи освіти на всіх рівнях;
широкого використання нових освітніх та інформаційних технологій; удосконалення
науково-методичного забезпечення навчального процесу; підвищення якості підготовки та
кваліфікації науково-педагогічних кадрів; вдосконалення системи планування та
фінансування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; підтримка досліджень
в області високих технологій з метою виробництва на їх основі товарів і розвитку послуг з
виходом на внутрішній і зовнішній ринки; розширення міжнародної інтеграції; залучення
іноземних інвестицій; створення умов для підготовки та навчання кадрів в області інновацій
і науково-технічного підприємництва, що забезпечує підвищення інноваційної активності,
комерціалізацію результатів досліджень; розвиток правової бази інтелектуальної власності
тощо [7, с.170].
У той же час, варто відзначити тенденції, що цікавлять наукову спільноту сьогодні та
покликані вирішити питання підготовки освітніх фахівців, які матимуть навичками для
інновацій та розробки освітніх проектів, що сприятимуть вирішенню проблем освітнього
процесу [6]. Окрім того, саме фахівці, які займалися вивченням даного питання зазначають,
що у перелік таких, що підлягають вивченню майбутніми педагогами мають стати моделі,
стратегії, концепції, методи та методології формування комунікативних, специфічних,
маркетингових та підприємницьких навичок, що не стільки заглиблюватимуться у традиційні
підходи до вивчення та формування освітнього процесу, скільки до практичних інноваційних
дій, що сприятимуть розвитку компетентностей у студентів, що відповідатимуть їхній
кар’єрній підготовці через наукову чи дослідницьку діяльність, практичну складову в освіті
[6].
Саме тому на сьогодні важливою складовою, що має бути включена в базові
стандарти освіти є не лише власне професійна / інтегральна компетентність. Ми маємо
забезпечити емоційно-критичне включення, критичне мислення як невід’ємні складові
вміння висловлювати власну думку, креативне та маркетингове дослідження студентами як
власної аудиторії майбутніх учнів, так і освітньої галузі в цілому для забезпечення отої
креативної складової інноваційної компетентності спеціаліста, що забезпечить впровадження
запланованих міжнародною спільнотою змін.

Список використаних джерел:

1. Демченко, О. П. Підготовка майбутніх вихователів до роботи з обдарованими дітьми: адаптація
європейського досвіду / О.П.Демченко // Ціннісноорієнтований підхід в освіті і виклики євроінтеграції: матер.
Міжнар. наук.-метод. конф. (Суми, 29-30 травня 2020 р.) / ред. колегія : В.М. Завгородня, А.М. Куліш, та ін. –
Суми : Сумський державний університет, 2020. – С.63-66.
2. Демченко, О., Лимар, Ю., & Турчина, І. (2019). ВИКОРИСТАННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ВПРАВ У
КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ ТВОРЧИХ ПЕДАГОГІВ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ. Педагогічна освіта: теорія і
практика, (27), 310-317.
3. Саранча І., Хіля А. Організація соціально-педагогічної діяльності студентської молоді в межах
реалізації соціальних проєктів. Український соціум, 2020, № 4 (75): 125–135.
https://doi.org/10.15407/socium2020.04.125
4. Хиля А., Колосова Е., Саранча И., Казмирчук Н. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ
ГОТОВНОСТЬ СТУДЕНТОВ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ИНКЛЮЗИВНОЙ СРЕДЕ //
SOCIETY. INTEGRATION. EDUCATION : Proceedings of the International Scientific Conference. Volume I, 2020.
363-373. http://journals.rta.lv/index.php/SIE/article/view/5124/4470
5. Яковишина, Т. Модель формування креативної компетентності майбутнього вчителя початкової
школи [Текст] / Т. Яковишина // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал /
МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. Є.
Антонова та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2019. – № 2 (86). – С. 129–139.
6. Corral Joniaux , J. A. ., Moya Joniaux, C. A. ., & Alonso Betancourt, L. A. . (2020). Propuesta de la
competencia de innovación de procesos educativos: una vía para la formación de profesionales creativos y
emprendedores . LUZ, 19(3), 19-32. Recuperado a partir de https://luz.uho.edu.cu/index.php/luz/article/view/1052
7. Kozłowska, I., Zajaczkiwska, N., Kozłowski, J. Osobowość nauczyciela akademickiego w warunkach
integracji przestrzeni edukacyjnej szkoły wyższej. Kultura-Przemiany-Edukacja T. 7 (2019), s. 163–173.
http://repozytorium.ur.edu.pl/handle/item/5547
8. Okraj Zofia. Krajowe ramy kwalifikacji a twórcza praca dydaktyczna w doświadczeniach nauczycieli
akademickich – relacja z badań. Studia z Teorii Wychowania. 2019. 1 (26). 173-192.
9. Olena Kolosova, Anna Khilya, Irina Sarancha Подготовка воспитателей дошкольных учреждений к
работе с детьми с особыми образовательными потребностями // SOCIETY. INTEGRATION. EDUCATION :
Proceedings of the International Scientific Conference. Volume III, May 24th -25th, 2019. 83-93.
https://conferences.rta.lv/index.php/SIE/SIE2019/paper/view/3021