You are on page 1of 35

1

Міністерство освіти і науки України


ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет
імені академіка Степана Дем’янчука»
Факультет географії, історії та туризму
Кафедра історії

Інноваційні технології у викладанні шкільного


курсу історії та правознавства в ЗЗСО

Науково –дослідницька робота


студентки 2 курсу магістратури,
факультету “Середня освіта. Історія”,
групи 22 ІП
Мацюк Юлія Володимирівна

Науковий керівник
Старжець Володимир Іванович
канд. іст. наук, викл.

Рівне – 2023
2

ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………………3
Розділ І.Теоретичні аспекти використання інноваційних технологій як засобу
підвищення ефективності навчання
1.1. Значення інноваційних технологій як засіб підвищення ефективності
навчання.………………………………………………………………...….5
1.2. Умови ефективності та реалізації інноваційних технологій в освітній
процес.………………………………………………………………………8

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У


ВИКЛАДАННІ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА В
ЗЗСО.
2.1. Інноваційні технології на уроках історії та правознавства, як чинник
створення оптимальних умов розвитку для особистості………………….......12
2.2. Аналіз наявних інноваційних технологій в ЗЗСО……….………………..19
Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання інноваційних
технологій у викладанні шкільних предметів.
3.1. Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання інноваційних
технологій у викладанні шкільних предметів.………………………………...26
Висновки………………………………………………………………………....31
Список використаної літератури………………………………………....…….33
3
Вступ
На сучасному етапі розвиток освіти зазнає суттєвих змін: змінюються
пріоритети, структура й зміст освіти, вводяться нові стандарти, формуються
нові системи оцінювання результатів навчання. Акцент переноситься на
навчання, у процесі якого здійснюється формування і розвиток в учнів
здатності критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію та
практично діяти, застосовуючи набуті знання і вміння для розв'язання
життєвих проблем. Новим концептуальним орієнтиром середньої освіти в
країні є компетентнісно-зорієнтований підхід до формування змісту освіти, а
також до організації навчально-виховного процесу. Сучасна освіта
спрямована на підготовку людей високої освіченості, кваліфікованих
спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і
впровадження наукоємних та інформаційних технологій. Інновації в історії
стали предметом дослідження багатьох вчених, серед яких: Пометун О.В.,
Пироженко Л., Бабанов К.О.
Якісне засвоєння учнями змісту історичної освіти вимагає від
вчителів освоєння нових методів відбору та застосування технологій, що
становлять історичну освіту. Відповідно до концепції нової української
школи, у різних сферах технології інтерактивного навчання найбільш
придатною є індивідуалізація: проектна технологія, багаторівнева технологія
навчання, спільне навчання, повноцінна технологія навчання, технологія
колективного навчання, інформаційно-комунікаційні технології. Ці
технології добре адаптовані до умов класно-урочної системи та сприяють
активізації процесу історичної освіти початкової школи не лише для
успішного засвоєння учнями навчального матеріалу, а й для
інтелектуального та морального розвитку учнів, їхнього незалежність і
соціальних навиків.
Об`єкт дослідження - навчально-пізнавальний процес процес з
історії та правознавства у ЗЗСО та його ефективність.
Предмет дослідження - впровадження інноваційних технологій під
4
час вивчення курсу «Історія» та «Правознавства», їх різноманітність та
ефективність застосування для покращення результатів навчанння.
Мета роботи – показати необхідність застосування інноваційних
технологій в освітньо-виховному процесі, зокрема при викладанні історії та
правознавства в загальноосвітніх закладах.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- розкрити сутність основних понять, провести ретроспективний
аналіз інноваційної педагогічної технології навчання та умов її впровадження
в навчально-виховний процес для підвищення ефективності навчання;
- обґрунтувати методику застосування сучасних інноваційних
технологій на уроках історії та правознавства;
- розробити інноваційні моделі уроків з використання проектної,
дослідницької, дистанційної технологій у процесі вивчення курсу історії та
правознавства.
У процесі написання роботи використовувалися наступні методи:
системного підходу, статистичного аналізу, узагальнення, синтезу, бесіди з
учителями та адміністраціями шкіл, дослідницький, описовий.
Практичне значення полягає у розробці методики використання
інноваційних моделей формування здібностей учнів, яку можуть
використовувати вчителі історії та правознавства та здобувачі закладів
загальної середньої освіти.
Структура роботи. Наукова робота складається з вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел.
5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти використання інноваційних


технологій як засобу підвищення ефективності навчання
1.1.Значення інноваційних технологій як засіб підвищення
ефективності навчання.
Сучасні наукові дослідження (В. Беспалько, Л. Даниленко, В.
Журавльов, П. Карташов, М. Кларін, Т. Новікова, В. Паламарчук, І. Підласий,
Н. Юсуфбекова та ін.) показали, що новий напрямок - педагогічна інновація,
перетворюючись на особливу галузь наукового знання, характеризується
певним змістом, принципами, тенденціями та моделями розвитку. Розвиток
освітніх інновацій в Україні пов’язаний із масштабним суспільно-
просвітницьким рухом, що зумовлено протиріччям між суспільними
потребами розвитку та функціонування закладів освіти та реальним
існуванням освітньої справи. [5,ст.57]
Навчання інновацій належить до загальної науки і системи
педагогічних знань. Її зародження та розвиток знаходяться на межі загальної
інноваційності, методології, теорії та історії освіти, психології, соціології та
теорії управління, економіки освіти і є однією з базових дисциплін, які
значно прискорюють процес оновлення освіти. Освітня політика України
наголошує на необхідності використання інноваційних педагогічних
технологій в загальноосвітній школі. Основою нормативної бази
інноваційної діяльності в освіті є Закони України "Про освіту", "Про загальну
середню освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про науково-
технічну інформацію", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про
інноваційну діяльність", Положення "Про порядок здійснення інноваційної
освітньої діяльності". У цих державних документах йдеться про важливість
організації інноваційної діяльності та визначаються перспективи розвитку
освіти [21, ст.18] .
Педагогічна інновація - вчення про створення, оцінку, розвиток і
використання педагогічної інновації[17,ст.107]. Дослідницькі стратегії
6
інноваційного навчання повинні враховувати поточний процес розвитку
населення, кон'юнктуру ринку праці, зміни факторів (зовнішніх і
внутрішніх), що відбулися і відбуваються, і впливають на розвиток різних
сфер освіти. [17, ст.87]
Поняття «інновація» вперше було використано в культурології та
лінгвістиці більше століття тому для представлення процесу перенесення
(лат. transfero-перенесення, рух) – елементи однієї культури проникають в
іншу культуру і набувають нових і попередніх нетипових якостей. Це
проникнення розглядається як вирішальний фактор розвитку культури. У
сучасному світі він активно використовується в різних галузях знань,
особливо в економіці.
Інноваційний освітній процес - комплексний процес створення,
впровадження та поширення інновацій та змін, що відбуваються в освітньому
середовищі протягом його життєвого циклу. [3, ст. 35].
У системі освіти інноваційний процес – це більше, ніж просто
введення нового. Вони реалізуються як цілеспрямована зміна цілей, умов,
змісту, засобів, методів і форм діяльності, характеризуються новизною,
загальним або високоефективним потенціалом у певних сферах, здатністю
давати довгострокові вигоди, послідовною інновацією з іншими. діяльність.
Через ці характеристики інноваційний процес принципово відрізняється від
процесу стабільності.
Структурою та змістом інноваційного процесу освіти є інноваційна
діяльність, суть якої полягає в оновленні навчального процесу, впровадженні
нових форм у традиційну систему, забезпеченні найвищого ступеня
педагогічної творчості. Основним органом, носієм інноваційного процесу є
перш за все вчитель-новатор. [5, ст.68]
Загалом, до вчителів-новаторів належать усі вчителі, які творчо
працюють і прагнуть оновити навчальні та виховні засоби. Серед них І.
Дичківська умовно виділила три групи [9, ст.45]:
Учителі-винахідники, які придумують нове шляхом власних
7
досліджень;
- Вчителі-модернізатори, які вдосконалюють і по-новому
використовують елементи створеної системи для отримання позитивних
результатів;
- Майстерні вчителі, які вміють швидко сприймати та добре
використовувати традиційні та нові методи та методи.
Інноваційна технологія на сучасному етапі реформування середньої
школи забезпечує найкомфортніші умови навчання учнів, повноцінно
розкриває їх природний потенціал, сприяє розвитку самоосвіти,
самовдосконалення, критичного мислення.
Навчальні технології. У ньому втілена загальна стратегія розвитку
освіти, єдиний освітній простір. Метою освітньої технології є вирішення
стратегічних завдань освітньої системи: прогнозування розвитку освіти,
проектування та планування цілей, результатів, основних етапів, методів та
організаційних форм навчально-виховного процесу. [8 ст. 54].
Технологія навчання. Відобразити стратегію впровадження освітньої
технології в навчально-виховний процес за певних умов. Навчальна
технологія акумулює і виражає загальні характеристики і закономірності
цього процесу незалежно від конкретних дисциплін. [9,43].
Основними характеристиками технології навчання є: діагностичні цілі
навчання; найбільш чіткий стандарт оцінки досягнутих результатів;
обов'язкова підсумкова рефлексія студентів (викладачів), тобто
співвідношення між досягнутими результатами та запланованими
результатами; постановка цілі та актуальність для конкретний період часу.
Останнім часом у вжиток увійшов термін «інноваційна технологія
навчання». Одні дослідники трактують його як цілеспрямоване систематичне
і послідовне впровадження в практику техніки, методів і засобів навчання дії,
що охоплює весь навчальний процес від визначення його мети до досягнення
очікуваних результатів, інші – як комплексний процес навчання. дисципліни
та думки, а також метод організаційної інновації для забезпечення
8
ефективності інновацій та формування компетентності.

1.2.Умови ефективності та реалізації інноваційних технологій в


освітній процес.
Аналіз психології та навчальної літератури про застосування
інноваційних технологій навчання в навчальному процесі, характеристика
сутності та змісту нової технології, результати фактичної практики є
основою для визначення умов навчання для ефективного використання
інноваційна технологія навчання [21, ст.35].
Кожне нововведення відбувається поступово, і лише після певного
етапу становлення інноваційну технологію можна успішно і довго
використовувати. Враховуючи, що будь-яка інновація повинна відповідати
об’єктивним потребам суспільства, особливо об’єктивним потребам
педагогічної практики, професіоналізму, організації, фінансів та інших
можливостей, дуже важливо ефективно впроваджувати інновацію на всіх
етапах, щоб забезпечити її логічність, організованість і безперервність, це
потрібно реалізувати.
На основі думок Л. Ващенко, О. І. Тищенко визначив основні етапи
впровадження інноваційного процесу в практику системи шкільної освіти.
Він вважає, що навчальний процес можна розділити на 7 етапів:
Перший етап – це усвідомлення педагогічним колективом
необхідності та інноваційності змін та інновацій у освітньому процесі, що
вимагає моніторингу якості освіти, аналізу показників цих досліджень,
розуміння того, що справжньому стану цього процесу не відповідає.
Другий етап – пошук і оновлення нових ідей. На цьому етапі
формується творча група, основною метою якої є розробка та оформлення
інноваційних ідей у проект чи програму, а також визначення масштабу
проблеми, яку необхідно вирішити, оновлення нових ідей та обговорення
9
Третій етап – впровадження інноваційних нововведень. Творчий
колектив визначає майбутні перспективи та стратегії досягнення цілей.
Четвертий етап – тестування нових концепцій навчання та
експериментування з цими інноваціями. На цьому етапі важливо враховувати
готовність команди до впровадження інноваційних технологій, ентузіазм
викладачів, наявність тиску, невизначеність функцій, поінформованість
працівників.
П’ятий етап – підготовка основної частини навчального процесу до
роботи в нових умовах, які зазвичай здійснюються в умовах перепідготовки,
зокрема: ретельний підбір стилів управління, методів оцінювання та
контролю проміжних результатів, децентралізація.
Шостий етап передбачає формування позитивного та інноваційного
настрою колективу. Оскільки в процесі впровадження інноваційних
технологій нова система може зіткнутися з труднощами.
Сьомий етап – оголошення результатів використання інноваційних
технологій навчання на рівні батьків, педагогів та установ державного
управління.
Аналізуючи стадію інноваційної діяльності, можна зробити висновок,
що однією з умов впровадження інноваційної технології навчання є
готовність вчителя до інновацій, суть якої полягає у взаємодії мотиваційної
орієнтації, маніпулювання змістом та компонентів оцінки та рефлексії. Ці
компоненти забезпечують: 1) творчу спрямованість вчителя; 2) його знання
інноваційної технології; 3) визначають ступінь підготовки до інновації.
О. О. Харченко вважає, що ефективне використання інноваційних
технологій у навчальному процесі є важливою умовою навчання [24,ст.98]
Створення інноваційного навчального середовища покликане забезпечити
особистісну самореалізацію та навчання на основі розробки та застосування
інтерактивних форм і методів. Під освітнім інноваційним середовищем автор
розуміє навчальне середовище як принцип співпраці в навчальній діяльності,
тобто учні взаємодіють у групах на рівних засадах, спільно вирішують
10
спільні проблеми, разом працюють над досягненням консенсусу. У контексті
дослідження О. О. Харченко акцентує увагу на таких принципах
застосування нових технологій навчання.
Виходячи з вищезазначених принципів інноваційної технології,
можна зробити висновок, що найкращим способом виховання творчих і
високорозвинутих людей є використання форми і методу кооперативного
навчання, оскільки кооперативна організація навчальної діяльності є
основою нових технологій і має на меті виховувати і вчитися У цьому
контексті умов навчання це зумовлено необхідністю зміни характеру
організації аудиторної навчальної діяльності.
Наступною умовою навчання ефективного використання інноваційної
технології навчання є виховання технічної здібності педагогічного
колективу. Технічна здібність — це процес, за допомогою якого вчителі
глибоко розуміють наукову основу різноманітних інноваційних технологій,
формують спеціальні практичні навички та вміння використовувати ці
технології, формують певні психологічні та моральні якості, необхідні для
роботи в інноваційному освітньому середовищі.
Завдяки запровадженню різноманітних форм організованої роботи
вчителів для досягнення розроблених умов з’являється можливість
систематизувати та узагальнити знання про застосування інноваційних
технологій.
Безперечною умовою навчання ефективного використання
інноваційних технологій навчання є розвиток пізнавальної діяльності учнів.
На думку О. О. Харченка, ефективне застосування нових технологій у
навчально-виховному процесі потребує розвитку пізнавальної діяльності
учнів та підлітків, а їх високий рівень вплине на формування інтересу до
навчання, озброює учнів прийомами розумової діяльності з накопичення
знань для вирішення навчальних проблем, розвиває ініціативу учнів у
творчому пізнанні.
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти активно впроваджується
11
процес проблемного навчання, в основі якого лежить проблемне навчання,
керівництво творчою та самостійною роботою учнів, самоосвіта учнів.
Якість інноваційного процесу залежить від його цілей, методів і
засобів, організації, знань, здібностей, зацікавленості виконавців в отриманні
найвищих результатів, особливостей комунікації між ними. Ще однією
важливою умовою успішного впровадження інноваційної технології
навчання є мотивація та підготовка виконавців. Це означає, що для того, щоб
вчителі були зацікавлені в отриманні необхідних інноваційних результатів,
вони повинні створити відповідні умови, забезпечити колективне та
індивідуальне стимулювання, проводити навчання чи перепідготовку.
Розвиток педагогічної інновації в Україні пов’язаний із масштабним
суспільно-педагогічним рухом, спричиненим протиріччям між суспільними
потребами функціонування навчальних закладів, змістом, структурою,
формою, методом і технологією навчально-виховного процесу та реальним
наявність освіти.
У багатьох національних документах згадується про важливість
інноваційної діяльності в навчальних закладах. Це питання завжди було
предметом дослідження багатьох вчених у країні та за кордоном, які
вважають, що інноваційне навчання – це створення, оцінка, розвиток та
застосування інноваційного навчання. Інноваційний процес реалізується як
цілеспрямована зміна цілей, умов, змісту, засобів, методів і форм діяльності,
що характеризується новизною, загальним або високоефективним
потенціалом у певних сферах, здатністю давати довгострокові вигоди та
іншими інноваціями. Ступінь підготовки вчителя до інновацій є показником
його здатності вирішувати проблеми, пов’язані з персоналізованою освітою,
нетрадиційним способом.
12

Розділ 2. Дослідження інноваційних технологій у викладанні шкільного


курсу історії та правознавства в ЗЗСО.
2.1. Інноваційні технології на уроках історії та правознавствва, як
чинник створення оптимальних умов розвитку для особистості.
Нетрадиційні методи викладання історії привертають увагу вчителів
можливістю форсованого вивчення великого обсягу історичного матеріалу,
підготовкою учнів до зовнішнього оцінювання.
Саме цій меті служать методи й форми інтерактивного навчання,
коли учні залучаються до різноманітних форм роботи на уроці, коли
вони думають про те, що роблять. Головним завданням цих методик є
намагання навчити учня розмірковувати під час отримання знань,
застосовувати їх у новій навчальній ситуації.
Одним із пріоритетів інноваційного навчання є групова та
індивідуальна форми навчання. Довіра, повага, спілкування, стимуляція
почуття гідності, здатності відповідати за себе – все це є головними
факторами групової та індивідуальної роботи. Учень розвиває свою
індивідуальність у спільному вирішенні творчих завдань, коли максимально
залучається його життєвий досвід та отримані знання.
Навчання перетворюється на спілкування між людьми в процесі
отримання нової інформації. У цьому процесі вчитель навчає учня чогось
нового. Одночасно він повинен стати посередником між учнем і
навчальним матеріалом, а не єдиним джерелом знань, як це часто тепер
трапляється. Виходячи з цієї нової ролі, вчитель повинен:
- використовувати різноманітні методи подання (презентації)
нового матеріалу;
- використовувати завдання, які дозволяють школярам засвоїти
навчальний матеріал відповідно до їх досвіду і рівня пізнавальної активності;
13
- надати можливість учням демонструвати свої досягнення в
отриманні знань.
Все це можливо досягнути, використовуючи на уроках є активні
форми і методи навчання. Використання таких форм навчання є вкрай
важливим тому, що вони мають великий вплив на учнів.
Найбільш ефективною формою організації навчальної діяльності
на уроці вважається групову роботу, коли учні працюють колективно,
допомагаючи один одному. [1,ст.23]. В групах виконуються проекти,
обговорюються проблемні питання, вирішуються навчальні завдання. Така
форма роботи більш сприятлива на уроках історії в 7 класі, де учні тільки
вчаться аналізувати історичний матеріал.
Відомо: скільки б учителі не вдосконалювали способи передачі
інформації, аж до повного її аналізу, це ще не забезпечує адекватного
усвідомлення учнями сутності історичних явищ. Багато школярів не
вловлюють об’єктивних причинних зв’язків та логіки їх пошуків. Розуміння
приходить лише в процесі самостійного аналізу фактів кожним учнем.
Тому важливо також зосереджувати увагу на формуванні різних видів
умінь. Основними серед них є такі групи вмінь: описові, аналітичні,
хронологічні, картографічні, практичні. [18, ст.74].
Важливе місце в розвитку аналітичних здібностей семикласників
відіграє вміння порівняння – встановлення схожості і відмінності.
Порівняння однорідних історичних фактів, процесів, діяльності історичних
постатей передбачає:
- визначення таких ознак історичного об’єкта, які можуть бути
зіставлені;
- висловлення учнями суджень щодо цих об’єктів;
- встановлення спільного й відмінного між ними;
- висновки.
Процес формування порівняння – одного з провідних навчальних
умінь – реалізується через вирішення пізнавально-проблемних завдань
14
різного типу складності.
Важливу роль у розвитку учнів відіграють хронологічні вміння –
вміння локалізувати події в часі. Специфіка курсу історії середніх віків
полягає в необхідності вчити значну кількість фактів, які відбувалися
одночасно у різних народів і державах. Тому важливу роль відіграє
вміння синхронізувати історичні факти. Розвиток умінь учнів оперувати
історичним часом, локалізувати події в часі реалізується за допомогою
таких прийомів:
Визначення тривалості подій, встановлення хронологічної
послідовності. Відпрацювати це вміння можна за допомогою таких запитань:
Скільки років тривала подія? Через скільки років відбулися певні події?
Скільки часу знадобилося правителю, щоб провести реформи, закінчити
війну, подолати суперників тощо? Які події, явища були раніше, які
пізніше?
Встановлення синхронності, одночасності явищ, процесів у різних
державах, регіонах, у різних народів. Для формування цього вміння учням
можна запропонувати такі запитання: Які процеси одночасно відбувались у
державах середньовічної Європи й Азії? Хто з видатних людей міг
зустрітися на середньовічному форумі в зазначеному столітті?
Складання хронологічних таблиць провідних подій, історичного
періоду. Сучасний етап розвитку шкільної освіти визначається всебічним
використанням у навчальному процесі інтерактивних форм і методів
навчання та різноманітних технічних засобів. Водночас шкільний підручник
залишається основним навчальним засобом, який потрібно
використовувати на уроках з максимальною ефективністю. Використання
підручника можливе на всіх етапах навчального процесу:
- при вивченні нового матеріалу в класі;
- під час контролю знань, умінь та навичок учнів;
- при комбінованому навчанні;
- при підготовці домашнього завдання.
15
Коментоване читання тексту підручника є одним із найпростіших
прийомів роботи з книгою. Учні отримують завдання (тобто для чого вони
будуть читати даний текст), відповідь на яке вони знайдуть самостійно в
джерелі інформації (підручник, наукова книга, історичний документ тощо).
Результатом роботи з текстом підручника також може бути переказ
частини тексту параграфа, що читалася.
У системі вітчизняної освіти належне місце посіло розвивальне
навчання, що стало основним напрямом розвитку світової педагогіки. У
зв’язку з цим змінюються й цілі освіти: соціальне замовлення сучасного
суспільства безпосередньо залежить від інтелектуального розвитку людини.
[16, ст.102].
Основними особливостями розвивального навчання є:
- перетворення того, хто навчається, на суб’єкт пізнавальної
діяльності безпосередньо через формування механізмів
мислення, а не експлуатації пам’яті;
- пріоритетність дедуктивного способу пізнання;
- домінування самостійної діяльності учнів у процесі
навчання.
На зміну фронтальним роботам приходять індивідуальні, парні,
групові. Учні в групах розробляють план спільних дій, знаходять
джерела інформації, способи досягнення мети, розподіляють ролі, висувають
та обговорюють ідеї. Усі учні виявляються залученими до пізнавальної
діяльності. Навчання у співпраці дозволяє опанувати елементи культури
спілкування в колективі.
Одним зі шляхів досягнення поставленої мети є впровадження у
навчальний процес методу проектів, який передбачає навчання через
відкриття, розв’язання проблемних ситуацій. [19,ст.56]. Сьогодні технологію
проектів розглядають як систему навчання, за якої учні можуть набувати
знання та уміння в процесі планування та виконання практичних завдань,
які поступово ускладнюються, – проектів.
16
Метод проектів поєднується з індивідуальною і груповою формою
організації самостійної діяльності учнів. Метод навчальних проектів є
одним з методів творчого розвитку особистості.
Щоб проблема була цікавою учням, теми проектів повинні бути
актуальними й значущими. Починати поступово навчати учнів технології
проектів можна з 6 класу. Це можуть бути прості проблемні завдання, які
змушують учнів самостійно шукати відповіді на питання. В 7 класі
завдання ускладнюються.
Виконання проектного завдання сприяє:
- формуванню системи базових знань і навичок
та подальшому їх поповненню й розвитку;
- виробленню стійкої мотивації й усвідомленню необхідності у
здобутті нових знань, потрібних під час роботи над проектом;
- активізації пізнавальної діяльності учнів, особливо під час
виконання ними проектно – комп’ютерних досліджень;
- розвитку творчих здібностей, що дозволяють реалізовувати
проектне завдання відповідно до власного бачення;
- усвідомленню учнями себе творцями власних знань.
У старших класах (9-11) існують певні методичні особливості
викладання історії. Робота вчителя ґрунтується на організації самостійної
пізнавальної діяльності учнів. Величезне значення при вивченні
програмового матеріалу мають документальні джерела, таблиці, схеми,
карти, тому на своїх уроках намагаюся як можна ширше використовувати ці
допоміжні матеріали. Документальні джерела, схеми, фотографії зараз
розміщують на сторінках підручника. Як що ж такого матеріалу немає,
готую учням роздатковий матеріал для роботи на уроці.
Сьогодні ми живемо в інформаційному світі. Використання
інформаційних технологій та комп’ютерної техніки значно підвищує
ефективність процесу навчання, завдяки його інтенсифікації,
індивідуалізації, розширенню наочності.
17
Найбільш зручним є використання на уроках історії мультимедійних
технологій у формі презентацій. В цьому випадку комп’ютер на уроці
замінює всю сукупність засобів навчання, виконуючи декілька ролей:
- запис на дошці (тема уроку, план, домашнє завдання та ін.);
- наочність (фотодокументи, карти, репродукції картин);
- таблиці і схеми;
- підручник.
Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів і
збудити інтерес до навчання. Проте на слід захоплюватися спецефектами
презентації, якщо ви як викладач, хочете, щоб ваші учні не просто слухали,
але й розуміли, а також могли ефективно застосовувати отримані знання
на практиці. Мультимедійні навчальні презентації – один зі способів
реалізації такого підходу. Навчальні презентації призначені допомогти
викладачеві та учневі й дозволяють зручно і наочно представити
матеріал.
Застосування будь-якої педагогічної технології, як раніше нами
зазначалося спрямоване на підвищення ефективності загальноосвітнього
процесу, досягнення запланованих результатів навчання, оскільки сучасна
школа вже не може обмежуватися лише передачею живого обсягу знань.
Освіта розглядається сьогодні як простір для пізнання самого себе, готує
активну, творчу особистість, що розвивається.
Досить важливу роль у вирішенні цих завдань відіграє
використання уроків з комп’ютерними технологіями. У практиці роботи
широко використовуються інформаційні технології. Інформаційними
технологіями навчання називають всі технології, що використовують
спеціальні технічні засоби навчання: комп’ютер, аудіо-, відео-, кінотехніку,
телебачення, комп’ютерний підручник, диск- енциклопедію. [18, ст.76].
На уроках історії використовуються відеофільми. Проте, матеріал
відеофільму потрібно правильно організувати. Під час підготовки до
роботи з відеофільмами можна скористатися декількома рекомендаціями.
18
Застосування відеофільмів повинно бути ефективним і дидактично
доцільним (необхідно підібрати потрібні фрагменти, використовувати різні
варіанти включення відеофільму у навчальний процес). Необхідно
враховувати психофізичні особливості учнів (тривалість фрагмента від 5
до 10 хв.). Показу відеофільму має передувати пояснення вчителя. Після
перегляду учні виконують різні завдання. Це можуть бути питання до
відео фрагменту, завдання скласти план, короткий переказ побаченого. В
старших класах учні аналізують побачене, роблять висновки.
Розвиток пізнавального інтересу до вивчення історії починається з
«занурення в океан історії», створюються ситуації за заданими алгоритмами :
«Що, де, коли, як, хто, чим, чому».
За допомогою інноваційних технологій з`являється інтерес до історії
як науки, діти замислюються над перспективами її розвитку. В результаті
впровадження інноваційних технологій на уроках історії ми впевнилися, що
вони сприяють створенню умов для розвитку особистості учня, і це є
найбільш ефективним шляхом формування гармонійної особистості в
цілому.
Отже, перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами,
закриваючи очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і
власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму
ставленні до новітніх освітніх технологій. Можна бездумно тужити за
втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості,
втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу,
але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко
віддаляється від перону, дозволено лише дітям.
19

2.2. Аналіз наявних інноваційних технологій в ЗЗСО


На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливої
актуальності набирають освітні реформи, мета яких – створення
інноваційного середовища для розвитку основних компетентностей учнів,
формування життєвоважливих навичок впродовж життя. Нова українська
школа поставила перед українськими педагогами одне із нелегких завдань –
осучаснити способи викладання навчальних дисциплін в школі. І ось тут уже
ніяк не обійтися без сучасних інновацій, інформаційних технологій, які
прийшли в наше суспільство і поступово замінюють звичайні ручки і зошити,
крейду та дошку. Вся інформація тепер знаходиться в онлайн – на серверах,
блогах, веб-сайтах, освітніх платформах, соціальних мережах, порталах.
В сучасному світі, при осучаснених засобах зв’язку та комунікації,
залишатися осторонь і не впроваджувати новітні технології нереально,
особливо для вчителя. Учителю в умовах таких швидких змін потрібно
швидко адаптуватися і вдосконалювати власну мультимедійну, комп’ютерну
та інформаційну грамотність. Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують
учителів не тільки надавати учням інформацію, а й шукати шляхи
практичного застосування її в повсякденному житті. Знання не заради знань,
а знання - для збагачення життєвого досвіду дитини.
Сучасні освітні інновації пропонують великий спектр інформаційних
технологій, які можна застосовувати при викладанні суспільствознавчих
дисциплін. Це – веб-квести, скрайбінг, ментальні карти, кроссенс і т.п. До
інноваційних технологій, як пріоритет, відносять групову та індивідуальну
форму навчання. Саме інноваційне навчання є новим ступенем у процесі
навчання, це новий погляд на навчальний процес, коли повністю
переосмислюються стосунки учня і вчителя, коли основною метою навчання
стає особистісно-діяльнісний підхід кожного учня до процесу навчання, коли
20
творчість і зацікавленість стають потребою уроку.
За останні роки у підходах до викладання предметів
суспільствознавчого циклу відбулися зміни. У першу чергу це стосується
методології викладання, застосування сучасних освітніх інновацій в процесі
викладання історії, застосування інноваційного навчання, яке спрямоване на
розвиток творчих здібностей учнів.
Нетрадиційні форми викладання історії в школі привертають увагу
вчителів можливістю поєднати вивчення великого обсягу історичного
матеріалу і підготовкою учнів до зовнішнього незалежного оцінювання,
вивчення діяльності історичних діячів, основних історичних подій і
підготовкою до історичних конкурсів та олімпіад.
Саме для реалізації цієї мети і потрібні різноманітні інноваційні
технології, адже учням цікаво залучатися до різноманітних проєктних робіт,
їм цікаво розмірковувати, ділитися думками з приводу тієї чи іншої події, їм
важливо десь застосувати ті знання, що вони мають, на практиці чи новій
навчальній ситуації. Це і є головне завдання інноваційної методики – навчити
учня розмірковувати під час отримання знань.
У житті школяра кожен урок повинен стати місцем радісного
самовідкриття, самовираження, самоствердження. Важливо пам’ятати, що
«успіх уроку визначається культурою і професіоналізмом учителя. Саме від
нього залежить, чи стане урок школою доброзичливості, самостійності,
творчості та відповідальності» [4,ст. 43].
Майстерність вчителя історії полягає головним чином в умілому
оволодінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх
досягнень педагогіки і передового педагогічного досвіду, в раціональному
керівництві пізнавальною і практичною діяльністю учнів, їх інтелектуальним
розвитком.
Особисто я у своїй роботі постійно використовую передові сучасні
освітні інновації. Найбільше звичайно, це – скрайбінг, веб-квести, ментальні
карти, інфографіка, хмарні та інтерактивні технології. Їх застосування має і
21
свої позитиви і свої недоліки. Але доцільне поєднання інновацій і
особистісно-діяльнісного підходу дасть значний ефект у досягненні саме
мети уроку. При цьому ми повинні пам’ятати, що сучасний учень хоче бути
на цікавому уроці, де він є учасником уроку, а не пасивним слухачем
розповіді учителя. Для навчання творчої, гармонійної і високорозвиненої
компетентної особистості це дуже важливо. Я розповім про ті освітні
інновації, які я найчастіше використовую у викладанні історії, які
допомагають мені формувати творчі здібності учнів на своїх уроках.
Широке та ефективне впровадження інноваційних технологій в
освітній процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів та
учителів. Однією із таких технологій, яка вчить знаходити необхідну
інформацію, аналізувати й систематизувати, вирішувати поставлені завдання,
є технологія веб-квестів.
Веб-квест – це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі.
Виконуючи те чи інше завдання, проєкт, творчу роботу. Розрізняють два
типи квестів: короткочасний (поглиблення та інтеграція знань, розрахований
на два-три заняття) та тривалий (поглиблення та перетворення знань учнів
розраховані на тривалий термін – семестр чи навчальний рік). Особливістю
веб-квестів є те, що частина інформації або вся інформація для самостійної
чи групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах [2].
Веб-квести найчастіше підходять для роботи в міні-групах, проте
часто веб-квести призначаються і для роботи окремих учнів. Досить часто я
використовую саме міжпредметний веб-квест у формуванні творчих
здібностей дітей на уроках історії, бо вважаю, що саме таким чином, ця
робота є ефективною. І мої учні використовують цю технологію, бо для
створення та проведення квестів не потрібно завантаження додаткових
програм чи набуття специфічних знань, умінь, навичок. Потрібен лише
комп’ютер, доступ до мережі Інтернет та творче мислення.
Веб-квест на уроці історії - активна форма навчального заняття. В
процесі творчої роботи учні отримують не «готові до вживання» знання, а
22
самі залучені в пошукову діяльність [14, ст. 139]. Веб-квест дуже зручний
для роботи над проєктами з історії. З його допомогою можна зреалізувати
технологію проблемного навчання, організувати дослідницько-пошукову
роботу, формувати творчі здібності дітей. Ця технологія дуже добре
демонструє розкриття творчого потенціалу кожного учня як індивідуально,
так і під час роботи в групі.
Отже, веб-квест — це форма уроку з орієнтацією на розвиток
пізнавальної, дослідницької діяльності учнів, на якому основна частина
інформації добувається через ресурси Інтернет. Ця технологія перетворює
інформаційні технології на універсальний інструмент, здатний допомогти в
рішенні найрізноманітніших проблем сучасної людини. Використання
квестів на уроках історії дає свої позитивні результати. Підвищення не тільки
рівня мотивації до предмета історії, але й зростання якості знань і рівня
навченості.
Веб-квест - це унікальна можливість використання всесвітньої
мережі для навчання. Традиційне навчання часто спонукає збирати готові
відповіді, накопичуючи інформацію, але найбільш важливі питання
вимагають від учня більше часу витрачати саме на роздуми над значенням і
ступенем важливості інформації. Це можливість школярам робити відкриття,
а не просто засвоювати інформацію, підвищувати впевненість у власних
силах, пробуджувати інтерес і самооцінку. Підвищується мотивація
школярів до вивчення історії, з одного боку, і до використання комп'ютерних
технологій у навчальній діяльності, з іншого; учні набувають навички
науково-дослідної діяльності і роботи з інформацією, а також навички
публічних виступів; розвиваються навички командного вирішення проблем.
Все це сприяє формуванню як комунікативної, так і інформаційної
компетенцій.
Веб-квест дуже своєчасний і корисний інструмент для впровадження
елементів гри у навчання. Навчання стає цікавішим, крім того підвищується
мотивація. Найголовніше – діти вчаться працювати в команді! Вони
23
відмовляються від віртуального спілкування, яке ніколи не замінить їм досвід
живого спілкування з людьми, коли доводиться контролювати свої емоції,
думки, дії; погоджуватися з думкою інших.
Скрайбінг – новітня техніка презентації (від англ. «scribe» -
створювати ескізи або малюнки), винайдена британським художником
Ендрю Парком. Ваш виступ ілюструється малюнками на дошці (або аркуші
паперу). Створюється так би мовити «паралельний ефект», коли ми чуємо і
бачимо приблизно одне і те ж. при цьому графічний ряд фіксується на
ключових моментах аудіорядом [19, ст.11]. За допомогою скрайбінгу можна
створювати чудові відеоролики для навчання, в тому числі і з історії.
Наприклад, «Середньовічний замок», «Козацькі клейноди», «Символи
гетьманської влади» і т.п.
Скрайбінг – це широкі можливості і високі результати. Ця інноваційна
технологія підходить і для пояснення нового матеріалу, і для перевірки
засвоєного. Може бути використаний як засіб узагальнення вивченого. Як
домашнє завдання, як «мозковий штурм» і рефлексія на уроці. Скрайбінг
урізноманітнює візуалізацію матеріалу. Найчастіше я використовую онлайн-
скрайбінг та аплікаційний скрайбінг.
Нова техніка презентації має і плюси, і мінуси. До плюсів можна
віднести: оригінальність, лаконічність, образність, продуктивність. Мінуси:
технічні труднощі, наявність навичок малювання, трудомісткість процесу.
Онлайн-сервер PowToon дає можливість створити скрайб-ролик,
використовуючи бібліотеки готових персонажів, загрузити і використати
малюнки, накласти звук. Для цього необхідно зареєструватися (можна
використати акаунт Google, Facebook чи Twitter). Готовий ролик можна
одразу ж завантажити на Youtube. І все ж таки ручна робота ціниться більше,
хоча і потребує великих зусиль.
Алгоритм створення скрайбінгу:
- вибрати тему (повинна добре ілюструватися);
- створити команду, розподілити ролі (режисер-сценарист,
24
звукооператор, художник, диктор, монтажер);
- дібрати матеріал, проаналізувати його, скласти план;
- написати сценарій, розбивши його на кадри;
- створити ескізи та обговорити їх у команді;
- намалювати і зняти на камеру (телефон, планшет,
фотоапарат);
- скачати відео на комп’ютер і здійснити монтаж, накласти
звук, титри в одному із відео редакторів (Windows Movie Maker, Nero,
Кіностудія Windows Live тощо);
- публікація на Youtube [13, ст. 49-50].
Навчаючи школярів розуміти значущість історичних знань, учитель
приділяє особливу увагу формуванню в них творчих здібностей, історичного
мислення, історичної пам’яті. Учні розробляють проєкти, скрайб-презентації
і цим збільшують свій науковий та культурний потенціал. Отже, скрайб – це
нестандартно організована навчальна діяльність та цікавий сучасний урок.
Однією із найкращих форм логічного структурування інформації, я
вважаю ментальні карти. Це унікальна методика, побудована на використанні
ментальних карт, відома не так широко, але саме вона дозволяє отримати
значні переваги під час роботи з будь-якою інформацією.
Ментальна карта (mind-map, mindmapping) – це графічне
відображення процесів багатовимірного мислення. Ментальні карти є
зручною, ефективною технікою візуалізації мислення та альтернативного
запису.
Саме поняття вперше ввів Тоні Б’юзен (Tony Buzan) у 1970 році.
Спершу “mind map” означало: “хороша форма для нотаток”. Ще будучи
студентом, Тоні пропонував його як альтернативний спосіб ведення
конспектів, інтелектуальні карти вийшли за межі конспектування і значно
розширили сфери застосування: вони вважаються хорошим інструментом для
організації думок і навіть для покращення інтелекту. Тепер Б’юзен пояснює
техніку майнд меппінг як: “багатогранний пристрій для тренування, що
25
розвиває кожний ментальний м’яз розуму” [22, ст. 139 ].
Суть побудови ментальної карти полягає в тому, щоб за допомогою
зрозумілих символів, образів, об’єктів, асоціацій, якими мислить людина,
наочно зобразити карту знань на обрану тему.
Ментальні карти на уроках історії – це впорядкування логічного
ланцюєка подій, фактів, ідей. Це швидке опрацювання великого обсягу
інформації, виділення важливої інформації від другорядної. Техніка майнд
меппінг дозволяє читати швидше, запам’ятовувати більше, краще
концентруватися. Це - ведення конспектів. Інтелектуальні карти для цього
підходять краще за звичайні нотатки. Їхнє створення займає менше часу, ніж
написання великого об’єму тексту, крім цього, таке відображення інформації
саме по собі є логічно організованим. Кожна карта пам’яті є унікальною і
зберігається в пам’яті як цілісний об’єкт. Це і Мозкові штурми, бо карти
пам’яті є потужним інструментом для роботи із асоціаціями. Записуючи, а
потім переглядаючи ідеї, знаходяться нові зв’язки між концепціями, які були
непоміченими до того. Крім того, сам спосіб малювання карти переводить
мозок у режим креативності. Ця методика розвиває творчі здібності дітей,
оскільки ментальні карти є відображенням мислення дитини, ходу її думок
стосовно тієї чи іншої теми, на яку створюється ментальна карта.
Для того, щоб застосовувати дані освітні інновації у викладанні свого
навчального предмету, необхідно постійно приділяти увагу самоосвітній
діяльності, постійно підвищувати рівень власних професійних
компетентностей, постійно брати участь у курсовій підготовці, дистанційних
курсах і просто хотіти рухатися вперед і бажання навчити розуміти
значущість історичних знань для кожного учня і держави в цілому.
26
Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання інноваційних
технологій у викладанні шкільних предметів.
3.1. Технологія реалізації досвіду використання сучасних
інноваційних технологій на уроках історії та правознавства
Суть технології проблемного навчання–створення вчителем
самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних
проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та
розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче
мислення та інші особисто значущі якості.
Проблемна ситуація - це ситуація, яка виникає внаслідок такої
організації вчителем взаємодії учня з об’єктом пізнання, яка допомагає
виявити пізнавальне протиріччя. Проблемна ситуація характеризується
інтелектуальним утрудненням і потребою розв’язувати його. Сутність
пізнавального протиріччя міститься у неможливості за допомого тих знань і
способів діяльності, якими володіють школярі,вирішити протиріччя, що
виникли.
Готуючись до уроків правознавства, вчитель має проаналізувати, які
інноваційні технології або окремі методи і прийоми можна використати для
формування ключових компетентностей. Доцільно зазначити ці структурні
компоненти в плані уроку.
Найбільш ефективною формою навчання вважаюпоєднання сучасних
інноваційних методів і прийомів з традиційними засобами.
Розглянемо, які ж технології, методи і прийоми вважаю доцільним
використовувати на уроках. Не завжди вдається використати досвід
попередників, не всі методи і прийоми є однаково ефективними. Для
визначення, які ж прийоми використати на уроці, враховую вікові,
психологічні особливості учнів. Обираючи, враховую такі складові:кількість
учнів в класі, рівень сформованості та успішності дітей, зміст навчального
матеріалу, предметну і ключову компетентність.
Треба зазначити, що на різних етапах уроку використовуються різні
27
методи, прийоми інноваційних технології з метою формування певної
компетентності.
На етапі актуалізації уваги учнів використовую такі методи:
мотивація, стимулювання, збудження інтересу, створення проблемних
ситуацій. Метод повинен бути зрозумілим, переконливим і порівняно
стислим. Для створення інтерактивних кросвордів можна використати
програму Microsoft PowerPoint, Canva, сервіс LearningApps. Тож ці прийоми:
супроводжуються позитивними емоціями, підвищують цікавість до навчання,
призводить до зосередження уваги, сприяють формуванню і розвитку
пізнавального інтересу.
На етапі засвоєння нових знань використовую такі методи:
сократичний, дослідницький, конкретно-індуктивний, евристичний,
доцільних завдань тощо. Реалізуючи конкретно-індуктивний метод,можна
використовувати інтерактивні плакати. У цього прийома велика кількість
переваг:
- Зацікавленість дітей зростає;
- Можливість подати більший об’єм потрібної наукової
інформації в доступній формі;
- Розвиток вміння вирізняти головну і другорядну інформацію;
- Можливість виконання тренувальних наукових вправ;
- Зменшення часу на опрацювання матеріалу.
Для створення інтерактивних плакатів використовують
сервісThingLink.
Інфографіка – прийом, який безперечно зацікавить учнів
(використання дослідницького методу). Це не тільки спосіб подання
інформації. Техніку інфографіки використовую для створення маршрутних
карт (листів) на сервісі Piktochart. Учні звертаються до карт під час
виконання певних завдань, наприклад проходження квесту
Веб-квести для дітей – найулюбленіші прийоми виконання завдань,
адже квести носять не тільки навчальний, а й пізнавальний та розважальний
28
характер. У вигляді квестів проводжу не тільки уроки, а й позакласні заходи.
Квест – надзвичайно ефективний інноваційний прийом, адже в ньому
поєднуються елементи ігрової, проектної технології, технології творчого
мислення.
Набувають популярності веб-квести. Розрізняють два типи квестів:
для короткочасної та довготривалої роботи. Особливістю освітніх веб-квестів
є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи
учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах, що забезпечує розвиток
навичок роботи з ІКТ.Квести проводяться під керівництвом педагога, який
корегує діяльність команд.
Отже, технологія квест сприяє формуванню компетентностей,
необхідних для конкурентоздатного випускника, а саме:
- використання ІКТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для
пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді
комп'ютерних презентацій, проектів тощо);
- самонавчання і самоорганізація;
- робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога,
взаємоконтроль);
- вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації,
визначати найбільш раціональний варіант, обґрунтовувати свій вибір;
- навик публічних виступів.
Гра – форма заняття, яку діти сприймають із задоволенням. Але
практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних
результатів дана технологія містить і ряд негативних аспектів.
Тому краще використовувати на уроках не ігри, а ігрові ситуації або
вправи, які дозволяють:
- підвищити інтерес учнів до предмету;
- зробити уроки різноманітними, більш цікавими;
- вносить різноманітність в навчально-виховний процес;
- підвищує активність, навіть пасивних, учнів на уроках.
29
Метод "Замкнене коло" використовується на етапі узагальнення,
систематизації вивченого навчального матеріалу. Для засвоєння метода
доречно опрацювати вправу колективно. Далі робота відбувається в малих
групах.
Мета методу:
- активізування діяльності учнів під час узагальнення вивченого
матеріалу;
- застосування нових знань в умовах нової пізнавальної ситуації;
- покращення вмінь працювати з текстом, виділення основних
ідей, проблем твору;
- розвиток логічного та критичного мислення;
- формування учнями висновків.
Кількість учнів: до 15 осіб.
Необхідний час: 10-20 хвилин.
Обладнання: великі аркуші паперу, маркери, фліпчарт (для
презентації результатів)
Порядок роботи:
Крок 1. Об’єднайте учнів у групи (3-4 учня).
Крок 2. Запропонуйте учням пересісти по групах. Усі члени групи
повинні добре бачити один одного.
Крок 3. Ознайомлення з правилами.
Основних правил всього два:
учні повинні серйозно поставитися до завдання;
поважне ставлення учнів один до одного.
Крок 4. Дайте учням завдання. Кожна група отримує поняття або
образ, до якого треба підібрати асоціативні слова або словосполучення.
Групи можуть отримати однакові поняття і працювати над визначенням
однієї проблеми, а можна дати різні поняття і працювати над вирішенням
іншої проблеми.
Крок 5. Слідкуйте за роботою груп та за часом. Якщо треба, надайте
30
необхідну допомогу.
Крок 6. Представлення результатів роботи.
Крок 7. Коментування вчителем роботи груп з точки зору її
навчальних результатів.
Крок 8. Запитати в учнів, чого навчив такий метод.
Представлена проста схема методу. Асоціативних кіл може бути
більше. Все залежить від рівня підготовленості учнів.
За результатами практичної діяльності необхідно визначитися з
найбільш ефективними сучасними технологіями, методами і прийомами та
навчитися планувати свою діяльність на отримання позитивного результату.
Використовуючи інноваційні технології, вивела свою формулу успішної
роботи на уроці(Творчість вчителя + творчість учня = Сучасний урок).
Головне, дотримуватись двох основних правил: залучити до роботи всіх
дітей класу та поставити учня у позицію творця.
31
Висновки
Отже, інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір
прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес
навчання від визначення мети до одержання результатів. Система
грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології"
пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.
Педагогічна технологія - це цілеспрямована система. Ми звикли до
визначення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання
освітньої і виховної мети (Ю. Бабанський). Останнім часом особлива увага
приділяється розвиткові творчих здібностей учнів. Найбільш поширеним є
когнітивний та гуманістичний підходи.
Прибічники когнітивного підходу вважають головним у навчанні
розвиток мислення та пам'яті учнів, інтелектуальних умінь, як-от:
абстрагування, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, оцінювання,
теоретичні міркування, тобто таких, що дають можливість розв'язати
висунуту проблему. Послідовники гуманістичного підходу спираються на "Я
- концепцію" і відстоюють право учнів самостійно обирати мету, формувати
власні проблеми, заглиблюватись у суб'єк:гивний досвід та прогнозувати
його наслідки.
Таким чином, використання інформаційних технологій допомагає
вчителю підвищувати мотивацію навчання дітей до предмета і призводить до
цілого ряду позитивних наслідків:
- психологічно полегшує процес засвоєння матеріалу учнями;
- мотивує живий інтерес до предмета пізнання;
- розширює загальний кругозір дітей;
- зростає рівень використання наочності на уроці;
- підвищення інтересу до вивчення історії та успішності;
- відбувається більш повне засвоєння теоретичного матеріалу;
- учні оволодівають уміннями здобувати інформацію з різноманітних
джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій;
32
- формується вміння коротко і чітко формулювати свою точку зору.
- підвищується продуктивність праці вчителя та учнів на уроці.
Безперечно, що в сучасній школі комп'ютер не вирішує всіх
проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним
засобом навчання. Не менш важливі й сучасні педагогічні технології та
інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто "вкласти" в кожного
учня якийсь запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву
пізнавальної активності учнів. Інформаційні технології, в сукупності з
правильно підібраними (або спроектованими) технологіями навчання,
створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації та
індивідуалізації навчання і виховання.
Таким чином, інноваційні технології додають навчальному процесу
проблемний, творчий, дослідницький характер. Вони здатні стимулювати
пізнавальний інтерес до історії та правознавства, багато в чому сприяти
відновленню змістовної сторони предмета й розвивати самостійну діяльність
школярів. В цілому, інтерактивне навчання сприяє виробленню в учня таких
знань, умінь і навичок, особистісного досвіду, емоційно-ціннісного ставлення
до права, які у подальшому зможуть забезпечити його комфортну й
ефективну правову адаптацію та соціалізацію.
33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабанов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання
історії в школі. – Запоріжжя, 2000, 158 c.
2. Биховський Я.С. «Освітні веб-квести»// Режим
доступа: http://ito.edu.ru/1999/III/1/30015.html
3. Бондар С.П. Перспективні педагогічні технології в шкільній
освіті: Навчальний посібник. Бондар С.П. Рівне: Редакційно-видавничий
центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕГІ", 2003. 200 с.
4. Вакалюк Т.А. Використання інформаційно-комунікаційних
технологій в загальноосвітніх школах для підвищення якості освіти/ Вакалюк
Т.А., Шевельова М.К.//Інформаційно-комунікаційні технології як засіб
підвищення якості освіти/ Зб. наук. др. [ред.кол.: В.Є. Берека (гол) та ін.]. –
Хмельницький: Видавництво ХОІППО, 2015. – С. 40-45
5. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід:
(Дидактичний аспект): Для працівників від. освіти, кер. та вчителів шкіл,
студен. Васьков Ю.В. – Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с.
6. Готовність до інноваційної діяльності як важлива професійна
якість педагога. URL: http://www.educationua.net/silovs-401-1.html
7. Гриневич Л.Освіта після пандемії. Частина 2. Тренди
майбутнього шкільної освіти. URL: https://nus.org.ua/view/osvita-pislya-
pandemiyi-chastyna- 2-trendy-majbutnogo-shkilnoyi-osvity
8. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Дичківська І.
М. Київ: «Академвидав», 2012. 352 с.
9. Дичківська І.М.Основи педагогічної інноватики: Навчальний
посібник. Дичківська І.М. – Рівне: РДГУ, 2001. 233 с.
10. 24Завалевський Ю.І. Інноваційні педагогічні технології в
практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів України.
Інформаційно-аналітичний довідник. Завалевський Ю.І. Суми: ТОВ
Видавництво «Антей», 2007. 200 с.
11. Закон України «Про освіту». URL:
34
https://www.pedrada.com.ua/article/1484-znayomtesya-zakon-ukrani-pro-svtu-
2017
12. Закон України «Про повнузагальну середню освіту».
URL: https://mon.gov.ua/ua/news/prijnyato-novij-zakon-pro-povnu-
zagalnu-serednyu- osvitu-za-progolosuvali-450-nardepiv
13. Зелінська М. Скрайбінг: широкі можливості, високі результати/
Зелінська М.// На шляху до Нової української школи/ Зб. наук. др. [ред.кол.:
В.Є. Берека (гол) та ін.]. – Хмельницький: Видавництво ХОІППО, 2019. – С.
49-50.
14. Кононец О.М. Технологія веб-квест у контексті ресурсно-
орієнтованого навчання студентів. Серія: Педагогічні науки. – 2012.-Вип.10.
– С.138-143
15. Михайлишин Романа Професійна готовність педагога до
інноваційної діяльності: якісний аспект. Вісник Львівського університету.
Серія педагогічна. 2016. Вип. 31. C. 11-18
16. Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.:
Вид. група «Основа», 2007. – 192 с.
17. Педагогічна інноватика – вчення про створення, оцінювання,
освоєння та використання педагогічних інновацій
URL:https://studfile.net/preview/2463511/page:3/
18. Пометун О.В., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні
технології навчання. – Київ, 2004. 192с.
19. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології
навчання. – Харків. – 2003. 167с.
20. Скрайб-презентації у навчально-виховному процесі// Режим
доступу: http://shamadarina.blogspot.com/p/blog-page_19.html
21. Умови реалізації інноваційних педагогічних технологій в
освітньому процесі О.І.Тищенко. URL: https://goo.su/9FVG
22. Терещенко Н.В. Інтелект-карти – сучасні інноваційні соціальні
технології навчання в системі освіти /Н.В. Терещенко//Функціональна
35
економіка. – Вчені записки. - №14. – 2012. – С. 139-145.
23. Уруський В.І. Формування готовності вчителів до інноваційної
діяльності: методичний посібник. О.І. Уруський. Тернопіль: ТОКІППО, 2005.
96с. ; С.87
24. Харченко О. О. Педагогічні умови ефективного застосування
інноваційних технологій навчання у природничо-науковій підготовці
майбутніх учителів. О. О. Харченко. Науковий вісник Донбасу. 2011. №1.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2011_1_31

You might also like