ЗМІСТ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ:

ТЕНДЕНЦІЇ ЇЇ РОЗВИТКУ

Для початку є важливим визначити поняття, якими ми будемо

оперувати протягом нижче поданого тексту.За підручником ми
визначаємо, що освіта є базовим явищем і однією з основних
складових прогресу людського суспільства. Варто зазначити, що
сучасний розвиток освіти безпосередньо виграє не лише від
збільшення обсягу інформації, що надається, а й від підвищення
повноти охоплення нею всіх верств населення та видів людської
діяльності.
Знання тенденцій дає основу для її прогнозування і доцільного
оновлення, підвищення рівня цілісності, управління нею, подолання
емпіризму в педагогічній науці та практиці.
Щоб досліджувати певну освітню модель глобально ,
прогнозувати її подальший розвиток, керувати нею та відповідним
чином її оновлювати, насамперед необхідно визначити її основні
тенденції.. Серед них:
• Світова тенденція зміни головної освітньої парадигми:
розробка нових фундаментальних ідей у філософії та соціології
освіти, гуманітарних науках. Тут має місце створення альтернативних
шкіл, які стають викликами для класичної моделі системи освіти.
• Пошук узгодженості 2 напрямків формування освіти. В рамках
цієї тенденції вже бачимо дві основні вітки, рух за якими призвів до
появи освіти загалом:
Педагоги-гуманісти обстоюють своєрідний ідеал відкритої,
ефективної освіти, яка базується перш за все на досвіді людини.
Акцентується увага на творчих здібностях і потенціалі людини, а
традиційна освіта стає антитезою перешкоджання і заперечення цього
потенціалу. Результатом навчального процесу є в 1 випадку
філософські знання і в 2 випадках емпіричні знання (наявні практичні
деталі, конкретні особливості). Виявляється, що гуманістична
спрямованість породжує такі проблеми. З одного боку, для
професійної підготовки знання як поняття є вторинними щодо
кар’єрних цілей. У той же час, з іншого боку, ті самі знання також є
метою.

• Тенденція максимального сполучення культури та

зосередженого в ній людського досвіду з просторово-часовою та
індивідуально-природною обмеженістю людини в споживанні
культурної спадщини.
Згідно з опрацьованим текстом можна також констатувати, що
будь-яка галузь освітнього процесу обов’язково потребує своїх
конкретно визначених тенденцій розвитку. Освітні тенденції
постають не безладним накопиченням, а впорядкованим та
системним утворенням.

Соціолог Джері Харт виділяє 5 провідних процесів глобалізації:

- Наявність глобальної інфраструктури.
- Глобальна гармонізація провідних сфер життя.
- Усунення кордонів.
- Глобальне поширення раніше локальних феноменів.
- Глобальне поширення раніше престижних компетенцій та
сфер діяльності.

О. В. Матвієнко окреслює тенденції розвитку інформаційної

освіти:
- Кількісне зростання.
- Галузе-шарове вдосконалення інформаційної освіти
- Підвищення потенціалу розвитку освіти інформаційного
профілю – розширення масштабів міжнародного
співробітництва в галузі інформаційно-комунікаційних
технологій, розвиток сфери соціально значущих послуг.

Робота, що проводиться в рамках Болонського процесу, зводиться в

основному дошести таких ключових позицій:
- Уведення двоциклового навчання. Пропонується ввести два
цикли навчання: перший - до одержання першого академічного
 ступеня і другий - після його одержання. Тривалість навчання
на першому циклі має бути не менше трьох і не більше
чотирьох років. Пропонується запровадити у всіх національних
системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної
роботи в кредитах. Оцінка буде грунтуватися не на тривалості
або зміні навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що
отримали випускники. Одночасно будуть встановленні
стандарти транснаціональної освіти.
- Розширення мобільності.На основі виконання вищезазначених
пунктів очікується значний розвиток студентської мобільності.
Очікуються зміни національного законодавства у сфері
працевлаштування іноземців.
- Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із
важливих положень Болонського процесу є те, що вищі
навчальні заклади орієнтовані на кінцевий результат: знання та
навички випускників мають бути застосовані та використані на
практиці на благо Європи в цілому. Усі ступені та інші
кваліфікації мають відповідати потребам європейського ринку
праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощено.
Для забезпечення визнання кваліфікації в програмах
використовуються додатки до дипломів, рекомендовані
ЮНЕСКО для широкого використання.
- Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одне
з головних завдань, які необхідно вирішити в рамках
Болонського процесу, – залучити до Європи більше студентів з
інших частин світу. Вважається, що запровадження
загальноєвропейської системи забезпечення якості освіти,
системи накопичення кредитів, легкодоступних кваліфікацій
тощо сприятиме підвищенню інтересу до вищої освіти серед
громадян Європи та інших країн.

Основною метою плану дій є вжиття заходів щодо виведення

національних освітніх і наукових систем у європейський простір
шляхом впровадження цих вимог, стандартів і стандартів:
 1) постійне навчання впродовж усього життя;
2) мотивоване залучення студентів до навчання;
3) сприяння привабливості та конкурентоспроможності
Європейського простору вищої освіти і науки для інших
регіонів світу.

Принципи формування змісту навчального предмета:

• оптимального обсягу навчального матеріалу в модулі
• структурування змісту всередині модуля
• прагматичності
• динамічності

Принципи оптимізації викладацької діяльності:

• комплексної реалізації освітньої, виховної та розвиваючої функцій
• проблемності
• поетапного формування творчо-пізнавальних розумових дій
• опори
• рейтингової оцінки знань
• індивідуалізації
• застосування технічних засобів навчання

Принципи оптимізації самостійної роботи студентів:

• усвідомленої перспективи
• наукової організації самостійного опрацювання навчального
матеріалу
• співпраці, співробітництва, співтворчості

Принципи комунікативної взаємодії викладача і студента:

• особистісного підходу
• поєднання групових та індивідуальних форм організації навчання
• діалогічного спілкування
Шкаровецька Єлизавета 1 курс 2 група