1

Особливості формування професійних компетентностей

товарознавців-комерсантів у будівництві
П. В. Захарченко1,Б. Ю. Артарі-Колумб2, О.П. Юдічева1
1
Київський національний університет будівництва і архітектури,
2
«Епіцентр-К»,Київ, Україна,
*Correspondingauthor. E-mail:tkd362@ukr.net

У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р.

[1] зазначено, що ключовим завданням освіти у XXI столітті є розвиток
мислення, орієнтованого на майбутнє. Зазначений документ аргументує це тим,
що сучасний ринок праці вимагає від випускника не лише глибоких
теоретичних знань, а і здатності самостійно застосовувати їх у нестандартних,
постійно змінюваних життєвих ситуаціях, переходу від суспільства знань до
суспільства життєво компетентних громадян. А одним із стратегічних
напрямків державної політики у сфері освіти повинна стати модернізація її
структури, змісту та організації на засадах компетентнісного підходу.
Компетентнісний підхід в освіті − це відповідь на вимоги часу. Динамічні
зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах
суспільства − фахівцях, які здатні оперативно адаптуватись, навчатись
протягом життя, безперервно розвиватись.
Діяльність людини, зокрема засвоєння будь-яких знань, умінь і навичок,
складається з конкретних дій, операцій, що їх виконує людина. Виконуючи ці
дії, розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них та
оцінюючи їх важливість для себе або для суспільства, людина тим самим
розвиває компетентність в тій чи іншій життєвій сфері. Якщо сфера життя, в
якій людина відчуває себе здатною ефективно функціонувати (тобто бути
компетентною), є достатньо широкою, йдеться про так звані «ключові» чи
життєві компетентності. Якщо ж компетентність поширюється на вужчу сферу,
наприклад, у рамках певної наукової дисципліни, то можна говорити про
професійну компетентність.
 2

На кінець 2017 р., за даними служби зайнятості[2], в Україні налічувалося

близько 100 тис. вакансій. Водночас близько 40 % безробітних мали вищу
освіту. В Києві та Запоріжжі цей показник складає 80 %, а в Харкові – 87 %. Що
дозволяє констатувати: у наш час більшість вакансій – робочі професії. В
Україні лише 20 % випускників отримують робочі спеціальності, в той час як в
Європі цей показник складає 70 %. Україна входить до двадцятки країн з
найбільшим рівнем охоплення населення вищою освітою. Однак прірва між
знаннями і навичками, які пропонують навчальні заклади, та вимогами
роботодавців дедалі глибша. Серед причин вибору університету під час вступу
абітурієнти зазначають престижність та високі шанси на працевлаштування.
Однак, як показує практика, роботодавці все частіше незадоволені рівнем
підготовки та компетенцією претендентів на різні посади і наявність диплому
навіть престижного закладу освіти не дає ніяких гарантій. Наприклад,
відповідно до дослідження Світового Банку, 4 з 10 компаній, що працюють у
ключових сферах, заявляють про значний розрив між навичками, які мають їх
робітники, та цілями, які ставить перед собою бізнес [3].
Високий рівень компетентності спеціалістів розглядається як
найважливіша конкурентна перевага одних держав над іншими. Цей факт
відображається у політиці практично всіх високорозвинутих країн світу у
форматі цільових національних програм (норвезька програма «Реформа
компетентності», французька програма з розвитку інформаційної
компетентності PAGSI). Компетентнісний підхід реалізований у багатьох
країнах світу на рівні національних освітніх стандартів і є пріоритетом
гарантованої якості освіти [4].
Згідно з концепцією Д. Белла, економічний розвиток повинен досягатися
не тільки завдяки матеріальним активам, як у доіндустріальній та
індустріальній економіці, але й завдяки наявних якісних знань [5]. У сучасному
світі провідна роль належить професіоналам, а головною рушійною силою
соціально-економічного прогресу є освіта.
 3

Необхідно відмітити, що в роки, коли Україна отримала незалежність,

майже всі реформи в галузі освіти і науки, головним чином, повторюють те, що
відбувається в Росії. Скорочується кількість місць держзамовлення у ВНЗ,
зруйновано систему поетапного набуття компетентностей здобувачами знань:
професійно-технічна освіта – коледж (технікум) – університет. Ланка, де
готували кваліфікованих робітників, передана на фінансування з місцевих
бюджетів, що призвело до масового закриття професійно-технічних училищ.
У той же час до позитивних змін можна віднести збільшені вимоги щодо
вивчення української та англійської мов, адаптацію навчальних планів до
програм провідних європейських університетів та запровадження зовнішнього
незалежного оцінювання для всіх категорій вступників: абітурієнтів з шкільною
освітою, випускників коледжів (технікумів) та бакалаврів. І, хоча ця система не
є ідеальною, тому що тести не можуть охопити весь масив знань, а, головне, не
беруться до уваги компетентності та навички абітурієнта, які можна оцінити
тільки під час безпосереднього спілкування, але отримати якусь уяву щодо
рівня знань абітурієнта можливо.
Значна кількість педагогічних досліджень в Україні присвячена реалізації
компетентнісного підходу у навчанні, а також формуванні такої системи
засобів діагностики, за допомогою якої будуть оцінюватися не знання та уміння
випускника закладу вищої освіти, а його компетенції та компетентність.
Науковці у своїх роботах значну увагу приділяють саме глибинній сутності
зазначеного підходу.
Поняттям «компетентність» українська освіта оперує у значенні,
запропонованому європейськими країнами. Експерти започаткованої в 1997
р.програми «DеSеСо» («Визначення та відбір компетентностей: теоретичні й
концептуальні засади»), що діє в межах Федерального статистичного
департаменту Швейцарії та Національного центру освітньої статистики США і
Канади, визначають поняття компетентності (соmреtеnсу) як здатність успішно
задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, діяти й виконувати поставлені
завдання. Компетентність ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не
 4

вичерпується, обов’язково охоплюючи особистісне ставлення до них людини, а

також її досвід, що дає змогу ці знання «вплести» в те, що вона вже знала, та її
спроможність збагнути життєву ситуацію, у якій вона зможе їх застосувати.
Таким чином, кожна компетентність побудована на поєднанні пізнавальних
ставлень і практичних навичок, знань та вмінь, цінностей, емоцій, поведінкових
компонентів, тобто всього того, що можна мобілізувати для активної дії [6].
Автор роботи [7] вважає, що в сучасній науці спостерігається стійка
тенденція утвердження не лише поняття «компетентнісний підхід», а й
осмислення його сутності, адже реалізація цього підходу ґрунтується на
розумінні, що прогрес людства залежить не стільки від економічного зростання,
скільки від рівня розвитку особистості. Автор робить висновок про
необхідність переходу від кваліфікації, яку спеціаліст здобуває один раз і
назавжди, до компетентності, яка дозволяє мобільно змінювати професійну
діяльність, зумовлену соціально-економічними змінами, динамікою ринку
праці, концепцію Болонського процесу. У праці [8] акцентовано увагу на тому,
що компетентнісний підхід визначає результативно-цільову спрямованість
освіти. Компетенція – це ціль освітньої діяльності, а компетентність – міра,
ступінь, повнота її досягнення конкретним суб’єктом освітньої діяльності.
Кінцевим результатом навчання є сформованість компетентностей людини,
перенесення акцентів з рівня знань суб’єктів навчання на їх уміння
використовувати інформацію для вирішення практичних проблем.
Автор роботи [9] наголошує на тому, що не слід протиставляти
компетентність знанням чи вмінням і навичкам. Поняття компетентності
ширше, ніж зазначені поняття. Воно містить результати навчання (знання й
уміння), систему ціннісних орієнтацій, звичок тощо; компетентності
формуються в процесі навчання, і не лише в середній та вищій школах, а й під
впливом родини, друзів, роботи, політики, релігії, культури тощо.У
роботі[10]зазначено, що діючі стандарти вищої освіти побудовані на основі
кваліфікаційної моделі фахівця. Наслідком цього є домінування у стандартах
такої складової як «знання»; в них відсутня можливість оцінки якості освіти на
 5

основі таких показників як готовність випускників до майбутньої професійної

діяльності, рівень професійної мотивації.
Серед програмних компетентностей фахівців будь-якої спеціальності
розрізняють загальні та спеціальні (професійні, предметні) компетентності. До
загальних належать компетентності, що характеризують знання, вміння,
навички, здатності, які мають універсальний характер і здобуваються в межах
певної освітньої програми. Професійні компетентності – це ключові
компетентності, що використовуються для здобуття будь-якого фахового
ступеня підготовки і безпосередньо пов’язані зі спеціальними знаннями,
необхідними для виконання основної професійної діяльності.
До обов’язкових критеріїв професійної компетентності студентів
науковці відносять знання, уміння та навички, що забезпечують виконання
професійної діяльності на сучасному рівні досягнень науки та техніки.
Розвинуте професійне мислення характеризується як основний критерій
професійної компетентності фахівців.
На думку автора [11] компетентним є суб’єкт діяльності, який прагне до
діяльності («хоче»), готовий до цієї діяльності («може»), виконує діяльність
(«робить») відповідально та на високому професійному рівні («добре»).
Складова «хоче» – це мотив діяльності. Сфера компетентності «може» – це
знання, уміння, навички. Така важлива складова «робить» об’єднує в ціле два
аспекти активності суб’єкта – потенціал та його реалізація в умовах ситуації.
Завдання викладача успішно поєднати ці дві складові. Беручи до уваги
вищезазначене автори розробили модель професійної компетентності студента
з виділенням фахової і загальної складових професійної компетентності. У
структурі професійної компетентності майбутніх фахівців виділено дві основні
складові: фахову та загальну компетентність.
Професійна компетентність дозволяє успішно вирішувати три класи задач
професійної діяльності: стереотипні, діагностичні та евристичні, що
передбачені нормативно-правовими документами вищої школи. Загальна
компетентність є важливою для успішного вирішення основних видів задач
 6

діяльності: професійних, соціально-виробничих і соціально-побутових, які

можуть вирішуватися на різних рівнях складності. Складовими цілісної моделі
формування професійної компетентності майбутніх фахівців виступають три
взаємопов’язані блоки, що відображують прогнозований кінцевий результат
професійної підготовки студентів – рівень їх професійної компетентності:
- блок особливостей професійної підготовки фахівців;
- блок соціально-психологічних особливостей фахівців;
- блок передбаченої професійної взаємодії.
У роботі [12] зазначено, що існують різні підходи до класифікації видів
професійної компетентності. Зокрема, виділяють такі види:
- спеціальну – професійні знання, уміння, навички;
- соціальну – володіння навичками спільної (групової, кооперативної)
професійної діяльності, співробітництва, прийнятими у професії прийомами
професійного спілкування, а також соціальну відповідальність за результати
професійних дій;
- особистісну – володіння прийомами особистісного саморозвитку,
засобами протистояння професійним деформаціям;
- індивідуальну – володіння прийомами самореалізації в рамках професії,
готовність до професійного росту, протидія професійному старінню.
У праці [13] зустрічається поняття «метапрофесійні якості», під якими
розуміють здібності, властивості особистості, що визначають продуктивність
професійної діяльності її як фахівця. Автор виділяє дві групи метапрофесійних
якостей:
- вузького радіусу дії, що є специфічними упрофесіях типу: людина –
людина, людина – техніка, людина – природа, людина – знакова система,
людина – художній образ:
- широкого радіусу функціонування (пізнавальні, регуляторні,
комунікативні якості), необхідні під час виконання різноманітних видів
соціально-професійної діяльності.
 7

У праці [14] наведено тезу, що професійна компетентність, як інтегральна

характеристика діяльності майбутнього фахівця, містить у собі три компоненти:
когнітивний – володіння спеціальними знаннями; операційний – здатність до їх
реалізації на практиці завдяки сформованій системі спеціальних умінь і
навичок; аксіологічний – інтеріоризація системи професійних цінностей як
норма професійної діяльності, що була засвоєна під час професійно-практичної
підготовки студентів. Професійна компетентність майбутнього фахівця
наводиться у вигляді функції:
ПК = f (ПКК , ПКО, ПКА)
де f – знак функції, ПК – професійна компетентність; ПКК, ПКО, ПКА–
окремі параметри цієї інтегральної характеристики (відповідно когнітивний,
операційний, аксіологічний компоненти).
Таким чином, автор [14] наголошує на тому, що професійна
компетентність – це інтегративна якість фахівця, що охоплює не лише
різносторонність загальних і спеціальних знань, які відповідають певному
рівню професійної освіти, але й індивідуально-психологічні особливості та
властивості особистості, які значно впливають на якість професійної діяльності.
Професійна компетентність фахівця формується у процесі професіоналізації. У
формулу професійної компетентності слід обов’язково включити: мобільність
знань, критичність мислення, постійну самоосвіту фахівця.
У Європейській довідковій системі (Key Competences for Lifelong
Learning. A European Reference Framework) підприємницька компетентність
трактується як здатність особистості втілювати ідеї у сферу економічного
життя, як інтегрована якість, що ґрунтується на креативності, творчості,
інноваційності, здатності до ризику, а також спроможності планувати та
організовувати підприємницьку діяльність [15].
У публікації науковців [16] наводяться результати дослідження Б.
Йоханніссона – відомого теоретика у галузі підприємницької освіти, який
виділяв блоки важливих компетенцій, якими має володіти майбутній
підприємець:
 8

- розуміти, навіщо людина хоче цим зайнятися;

- вміти, як цим займатися;
- знати, хто (тобто з ким важливо взаємодіяти, щоб бізнес був
успішним);
- відчувати, коли потрібно започаткувати свій бізнес,
- володіти якимись загальними професійними знаннями і вміннями
(табл. 1).
Таблиця 1
Система підприємницьких компетенцій (за Б. Йоханніссоном)
Компетенція Особистість
Знати, навіщо? Готовність до самовіддачі, ризику, витримка, віра у
себе
Знати, як? Професійні знання й уміння
Знати, хто? Навички мережевого спілкування
Знати, коли? Навички й інтуїція
Знати, що? Загальні знання, технологічні знання

Компетенції «Знати, навіщо?» і «Знати, коли?» − вроджені, хоча й вони

під час здобуття вищої освіти можуть бути удосконалені. Компетенції «Знати,
як?», «Знати, хто?», «Знати, що?» − компетенції, які мають бути сформовані і
розвинені під час підприємницької освіти у будь-якому закладі вищої освіти від
першого до четвертого ступенів акредитації[16].
Роль товарознавців була і залишається провідною під час організації
торгівлі непродовольчими товарами та харчовими продуктами. На них завжди
покладалася важлива місія – забезпечення споживачів якісними і безпечними
товарами у найбільш повному та широкому асортименті. На сьогодні
спостерігається суттєве розширення сфери застосування фахівців
товарознавчого профілю в Україні і значна увага приділяється переліку
ключових професійних компетентностей, які майбутні фахівці набувають у
процесі свого навчання.
Ураховуючи вимоги сьогодення є обґрунтованою доцільність
застосування в навчальному процесі закладів вищої освіти товарознавчого
 9

профілю компетентнісного підходу під час контекстного навчання фахівців для

сфери торгівлі. Автори праці [17] стверджують, що впровадження
компетентнісного підходу в систему підготовки фахівців дозволяє вирішити
невідкладні завдання, що існують сьогодні у сфері вітчизняної вищої освіти і
стосуються підготовки сучасних фахівців товарознавчого профілю. На думку
авторів це дозволить, зокрема:
- підвищити якість підготовки фахівців даного профілю та
максимально поглибити рівень їх фахових компетентностей до потреб сучасних
ринків;
- розробити більш досконалий теоретико-методологічний підхід
формування асортименту, якості та безпечності непродовольчих товарів і
корінної перебудови на цій основі власної навчально-методичної бази
підготовки у закладах вищої освіти фахівців товарознавчого профілю.
Робота [18] присвячена висвітленню сучасних підходів і можливостей
використання компетентнісного методу в підготовці товарознавців у закладах
вищої освіти України. Зроблено висновки про нагальну потребу проведення
поглиблених товарознавчих досліджень проблем формування та оцінювання
ключових професійних компетентностей фахівців товарознавчого профілю.
Автори роботи [19] обґрунтували зміст та перелік ключових професійних
компетентностей фахівців товарознавчого профілю сфери торгівлі, а також
приділили увагу експертизі відповідності названих компетентностей цих
фахівців вимогам сучасного вітчизняного ринку.Особливості формулювання
професійних компетентностей товарознавців-трикотажників розглянуто у
роботі [20]. У цій праці виділяється низка причин, що обумовлюють
необхідність використання компетентнісного підходу та контекстної форми
навчання при підготовці фахівців товарознавчого профілю.
Упраці [21] узагальнено особливості професійної діяльності
товарознавців-комерсантів у будівництві. Відповідно до специфіки діяльності
та об’єкту, на який ця діяльність спрямована, розпочато формулювання основні
професійних компетентностей бакалаврів товарознавчого профілю, практична
 10

діяльність яких буде спрямована на організацію торгівлі будівельними

товарами.
Товаром у будівництві є готові будинки і споруди житлово-цивільного
або виробничого призначення, будівельні конструкції та будівельні матеріали;
будівельні послуги підрядчика; послуги проектних і науково-дослідних
організацій з розроблення проекту об’єкта нерухомості; комплекс послуг із
супроводу об’єкта нерухомості як у період будівництва, так і після його
завершення (післяреалізаційне обслуговування).
Під час підготовки товарознавців-комерсантів, майбутня професійна
діяльність яких буде пов’язана з будівельними товарами, важливо постійно
слідкувати за матеріалами і технологіями, що з’являються в сучасному
будівництві, задля того, щоб набуття професійних компетентностей
відбувалося в логічній послідовності, у тісному зв’язку з потребами
роботодавців і з урахуванням усіх найсучасніших інновацій в будівельній
галузі. В Київському національному університеті будівництва і архітектури
усвідомлюють значення професійних компетентностей і розуміють, що лише
вони стануть підгрунттям для формування конкурентних перевагмайбутніх
випускників.
Прикладом цього є низка навчальних дисциплін, що безпосередньо
стосуються сучасного будівництва та інноваційних технологій, що в ньому
використовуються. У навчальних планах підготовки товарознавців-комерсантів
у будівництві вони посідають чільне місце, що є відповіддю на жорсткі вимоги
сучасності щодо професіоналізму і компетентності молодих фахівців. Наведемо
декілька прикладів.
Ще кілька років тому будівництво мало сезонний характер: взимку, коли
за від’ємної температуривода замерзає, процес зведення стін, мурувальних та
бетонних робіт призупинялося. Кардинально все змінилося із застосуванням
новітніх технологій.
Сухе будівництво – це монтаж на будівельному майданчику
виробленихпромисловістю заготівок, будівельних виробів та матеріалів без
 11

використання так званих «мокрих» процесів (приготування мурувальних,

штукатурних розчинів, бетону тощо).
Сухий спосіб будівництва займає відповідне місце як самостійний
напрямок будівництва в практиці архітекторів, професійних проектувальників і
будівельників. Цей метод використовують там, де існують підвищені
вимогищодо архітектурної виразності, якості матеріалів та облицювання.
Впровадження сухого способу будівництва пов’язане також з інтенсивним
розвиткоміндустрії будівельних матеріалів, виробів і конструкцій з
використанням місцевої сировини та енергозберігаючих технологій,
спрямованих на зниження їх матеріалоємності, а відтак і маси[22-25].
Його інтенсивний розвиток в Україні пов’язаний, впершу чергу, з
суттєвими перевагами цього способу перед традиційними «мокрими»
процесами, а саме:
– відсутність вологих процесів скорочує тривалість будівництва;
– легкі конструкції сухого будівництва передають незначне навантаження
на несучі елементи будинків;
– тонкі стінові конструкції, що займають мало місця,
дозволяютьзбільшити корисну площу приміщень;
– конструкції сухого будівництва легко «пристосовуються» до будь-яких
проектів і роблять можливим будь-яке рішення щодо оформлення інтер’єрів;
– безпроблемний і вигідний з погляду витрат монтаж стінових істельових
конструкцій, а також легкий доступ до комунікацій дляробіт з їхнього
технічного обслуговування;
–системи сухого будівництва, завдяки різноманітності конструкцій,
забезпечують високі характеристики тепло- і звукоізоляції, протипожежного
захисту за мінімальних витрат.
Оскільки, сухе будівництво включає в себе обмежуючі простірненесучі
конструкції (міжкімнатні перегородки), внутрішнє оздоблення та обшивку
несучих стін, стелі, улаштування підлог, товарознавець-комерсант повинен
набути цілу низку професійних компетентностей, що стосуються класифікації,
 12

асортименту, споживних властивостей, ідентифікаційних

ознаквиробленихзаготівок, будівельних виробів та матеріалів. Зокрема,
майбутній фахівець повинен добре орієнтуватися у їх видах і чітко розуміти
що:
а) обшивка стелі та підвісні стелі – це рівні, розчленовані або
вигнуті,безшовні поверхні або поверхні з окремих елементів, з різних
матеріалів,форм та систем, серед іншого декоративні, металеві, касетні,
растрові,решітчасті, стільникові, пластинчасті, панельні або перегородчасті
стелі вспеціальному виконанні, наприклад, акустичні стелі, стелі з
вмонтованимосвітленням, вентиляцією та системою кондиціонування. Обшивка
можескладатися, серед іншого, з гіпсокартону, гіпсоволокна, деревини,
деревиннихматеріалів, металу, синтетичних матеріалів, мінерального волокна,
скла, фібросиліката тощо;
б) обшивка стін, монтажні стіни– це прямі і вигнуті поверхні з
найрізноманітніших матеріалів та систем, улаштовані в один або декілька
шарів,як-то стіни, що розділяють простір, жорстко встановлені та пересувні
стінина стійках, перегородки коридорів та квартирні перегородки;
в) інсталяційні стіни– цетакож стіни, що закривають інженерно-технічні
комунікації, перегородки санітарних вузлів. У цьому випадку обшивка може
складатися з гіпсокартону, гіпсоволокнистих, пазогребневих гіпсових плит,
деревини, деревних плит, металу, синтетичних матеріалів;
г) інші обшивки – це ті, що встановлені вільно або обпираються
безпосередньо настіну, з каркасом або без нього, наприклад, прикріплені за
допомогоюбудівельного розчину (розчину для приклеювання), клею, можливо з
додатковою ізоляцією, серед іншого гіпсокартонні системи, в які вмонтовані
сухі деталі ліпнини, опалубки, відсіки під вбудовану техніку, протипожежні
перемички;
д) системи підлоги– подвійна, порожниста підлога або підлога з
розміщеними під нею інженерно-технічними комунікаціями, сухі основи
підлоги (суха монолітна підлога), покриття, серед іншого з гіпсокартону,
 13

гіпсоволокна,силікату кальцію, деревних матеріалів, сталі, розчину для

монолітної підлоги, металевих ванн з мінеральним заповненням, армованого
легкого бетону. Верхнє покриття, наприклад, з лінолеуму, паркету, нетканого
полотна, виконаного голкопробивним методом, килимового покриття;
е) вбудови доназваних конструкцій, наприклад, в каркас або
несучуконструкцію світильників (без кабелів), вихідних отворів системи
вентиляції,коробок для дверей та вікон, дверей (дверні полотна).
є) ізоляціяназваних конструкцій, серед іншого з мінеральних та
натуральних волокон, деревної та овечої вовни, льону, корку, перліту,
пінопластів,гідроізоляції та пароізоляції з металу та композиційних матеріалів.
Під час вивчення навчальної дисципліни «Системи сухого будівництва»
однією з професійних компетентностей є формування розуміння переваг і
обмежень використання будівельних деталей з гіпсокартонних плит для легких
перегородок та обшивкистін. Нині цей спосіб справляє все більший вплив на всі
сфери будівництва:
- високопродуктивні комбіновані матеріали;
- системи опалення та кондиціонування, інтегровані в сухе будівництво;
- системи стелі,стіни та підлоги з високими звукоізолюючими
властивостями;
- плитні матеріали з дерев’яним, скляним, сталевим та алюмінієвим
покриттям;
- гіпсовіплити з високим акумулюванням тепла;
- електропровідні та фотоактивні гіпсові плити.
Це декілька прикладів розвитку, коли технічний та дизайнерський
інноваційний потенціал майже необмежений, що мають розуміти товарознавці-
комерсанти в будівництві. Плитні матеріали за складом і конструкцією можуть
задовольнити практично усі вимоги завдяки структурним змінам та
спеціальним добавкам:
- гнучкість при вигині – для дизайнерських рішень;
- поверхнева структура – дляпоглинання звука;
 14

- густина та пористість – для підвищення теплопровідності;

- вміст зв’язаної води та структурне армування – для
протипожежної безпеки;
- міцність картону та комбінація з волокном – для жорсткості;
- добавки – дляпокращення стійкості до вологи, підвищення
акумулювання тепла та покращення якості повітря у приміщенні;
- електропровідні покриття поверхні – дляприміщень, де не
повинно бути статичної електрики.
Навіть широко вживанігіпсокартонні та гіпсоволокнисті плити – це
оптимізовані комплексні будівельні матеріали для визначеної функції, які
постійно вдосконалюються.
Під час вивчення та аналізу асортименту і властивостей систем сухого
будівництва увагу фахівців варто звертати на набуття ними наступних
компетентностей[26]:
–знання термінів і понять з технології та товарознавства сухих систем
будівництва;
–знання переваг та недоліків застосування сухих систем будівництва на
сучасному етапі;
–умінні визначати вплив складових комплексних систем та ї вплив на
виконання опоряджувальних робіт;
–знання впливу вихідних матеріалів для сухого будівництва, технології
виготовлення гіпсокартонних плит та влаштування конструкцій, стін,
перегородок та підвісних стель з цих матеріалів;
–знання класифікації, асортименту, споживних властивостей та областей
застосування систем сухого будівництва;
–знання особливостей транспортування, зберігання, маркування виробів
для сухих систем будівництва;
–розуміти сутність оздоблювальних робіт в сучасному будівництві;
–знання видів будівництва і особливостей виконання оздоблювальних
робіт з використанням матеріалів на основі гіпсу;
 15

–знання основної сировини для виробництва гіпсових матеріалів та

виробів для сухих систем будівництва і її впливу на їх якість;
–знання споживних властивостей виробів з гіпсу, що поєднують фізико-
технічні, естетичні характеристики, а також відповідність виробів за розмірами,
їх призначенням, а також можливостями монтажу;
–уміння визначати якість гіпсових матеріалів та виробів;
–знання фізико-технічних властивостей гіпсових в’яжучих: густини,
питомої поверхні, тонкості помелу, водопоглинання, терміну тужавлення,
старіння, механічної міцності, водостійкості, деформативності, вогнестійкості;
–знання впливу технології виготовлення стінових,перегородкових
конструктивних, оздоблювальних, декоративних і акустичних виробів; сухих
гіпсових сумішей різного функціонального призначення, теплоізоляційних
матеріалів і виробів;
–уміння проводити монтаж каркасу, на який кріпляться гіпсокартонні
плити за допомогою спеціальних приладів і обладнання;
–уміння правильно читати маркування профілів та розуміти інформацію в
документації, що засвідчує надійність деталей кріплення конструкції;
–уміння використовувати кріпильні деталі для конструкцій із
застосуванням гіпсокартонних плит: шурупів, цвяхів, скоб, затискачів, підвісок,
дюбелів;
–уміння поводити обробку швів в обшивках із гіпсокартонних листів з
урахуванням всіх принципів і особливостей;
–уміння користуватися нормативно-технічною документацією, в якій
регламентуються фізико-технічні показники і методи їх визначення, а також
конструктивні властивості, зумовлені споживними властивостями виробів.
Навчальна дисципліна «Тепло- та звукоізоляційні матеріали і вироби в
енергозберігаючих технологіях» з’явилася у навчальних планах підготовки
товарознавців-комерсантів на вимогу часу.
Проблема енерго- та ресурсозбереження є стратегічним завданням
економіки України. Це пов’язано з великим обсягом імпорту енергоносіїв, а
 16

також широким колом невирішених питань застарілих енерговитратних

технологій в металургії, хімічній промисловості, експлуатації «холодних»
житлових будинків перших масових серій та інших. Україна посідає перше
місце за енергоємністю ВВП на кг умовного палива, а саме 0,89 кг ум.п./дол.
США. Середні витрати кг ум.п. на 1 долар США в цілому по світовому
співтовариству складає 0,34, у Франції та Німеччині — 0,26, в Угорщині —
0,30, у Білорусі — 0,50. Питома вага енергоресурсів у витратах на утримання та
експлуатацію житла сягає 60-80%. На опалення житлового фонду щорічно
витрачається понад 70 млн. т ум.п., тобто на одного мешканця припадає 1,4 т
ум.п., що вдвічі більше ніж у країнах ЄС. У зв'язку з цим надзвичайної
актуальності набуває виробництво та застосування теплоізоляційних
матеріалів, які дозволяють суттєво знизити енерговитрати та підвищити
комфортність проживання в житлових будинках. Враховуючи те, що вартість
будівельних матеріалів перевищує 50% загальної вартості будинків та споруд,
важливимифакторами є їх виробництво, перевезення та монтаж. При цьому
особлива увага повинна приділятися зниженню енерговитрат у виробництві
будівельних матеріалів та виробів, їх теплофізичним характеристикам при
використанні останніх в будівництві, а також можливості повторного їх
використання або утилізації після закінчення терміну експлуатації споруди. В
Україні накопичений значний досвід виробництва та використання ефективних
теплоізоляційних та акустичних будівельних матеріалів (мінераловатні,
газобетонні, пінополістирольні вироби тощо). В той же час обсяги їх
виробництва дуже далекі від насичення ринку вітчизняною продукцією. В
останній час в цьому сегменті будівельної індустрії відбуваються позитивні
зміни: так у 2004 р. Кабінетом Міністрів України затверджена програма
розвитку виробів з пористого бетону, всесвітньо відома фірма KNAUF
задекларувала наміри щодо будівництва в Київській області найбільшого в
Європі підприємства по виробництву матеріалів та виробів з скляної вати,
фірми Сегіс (Франція) та Winnerberger (Австрія) розглядають можливість
 17

організації виробництва в Україні високопористої керамічної цегли, бурхливо

розвивається виробництво продукції з пінополістиролу[27].
Під час вивчення навчальної дисципліни «Тепло- та звукоізоляційні
матеріали і вироби в енергозберігаючих технологіях» у студентів формуються
наступні професійні компетентності:
- знання основних видів та характерних властивостей теплоізоляційних та
акустичних матеріалів і виробів;
- знання основних видів, властивостей та галузей застосування
керамічних матеріалів;
- знання ідентифікаційних ознак, вимог до якості, умов зберігання і
транспортування скляної та мінеральної вати та теплозвукоізоляційних виробів
з скляної та мінеральної вати;
- знання відмінних ознак, класифікації, асортименту, вимог до якості
тепло- і звукоізоляційних виробів;
- знання основ класифікації та особливостей застосування тепло- і
звукоізоляційних виробів на основі пластмас;
- знання основних принципів використання силікато-волокнистих
матеріалів і виробів з пінопласту для тепло- і звукоізоляції будівель і споруд;
- знання класифікації, видів та властивостей автоклавних та
неавтоклавних теплоізоляційних та теплоізоляіційно-конструкційних
матеріалів на мінеральних в’яжучих (автоклавні танеавтоклавні ніздрюваті
бетони);
- уміння порівнювати споживні властивості і якість теплоізоляційних
виробів з деревини;
- уміння застосовувати методи випробувань теплоізоляційних матеріалів
та виробів;
- знання технічних характеристик сучасних теплоізоляційних та
акустичних матеріалів, останніх досягнень технології виробництва та
застосування цих матеріалів у вітчизняній та закордонній практиці
будівництва;
 18

- знання сучасного технологічного обладнання, що застосовується у

виробництві теплоізоляційних матеріалів та виробів та його впливу на
формування якості;
- знання правил застосуваннятепло- і звукоізоляційних матеріалів під час
утеплення будівель та споруд
Декоративне каміння – це гірські породи, які за своїми художньо-
естетичними, фізико-механічними, технологічними та радіаційно-гігієнічними
характеристиками придатні для виготовлення архітектурно-будівельних,
оздоблювальних, статуарних та інших виробів. Досить часто стосовно
декоративного каміння використовується термін «облицювальне» або
«декоративно-облицювальне», тобто у розумінні суто будівельного. Але окрім
використання як конструктивного матеріалу, що захищає споруди або їх
частини від руйнівного впливу природних факторів, декоративне каміння має
таку важливу функцію як надання будівлям і приміщенням привабливого
художньо-естетичного вигляду [28].
У комерційному визначенні поняття «декоративний камінь»
розкривається у широкому змісті і характеризується його певними
товарознавчими властивостями і генетичним походженням. У науковому
визначенні поняття «декоративний камінь» має вузький зміст і
характеризується мінералогічним складом та будовою гірської породи, її
походженням і генетичними змінами.
Наприклад, граніти у комерційному визначенні – це щільні гірські
породи, які можуть використовуватись в оформленні та будівництві, не
реагують з кислотами, не дряпаються залізними предметами і складені в
основному із різнозабарвлених зернистих мінералів з твердістю від 5 до 7 за
шкалою Мооса. Граніти у науковому визначенні – це глибинні гірські породи,
складені з лужного польового шпату, кварцу, невеликої кількості плагіоклазу,
слюди та інших мінералів
Під час підготовки товарознавців-комерсантів у будівництві значна увага
приділяється формуванню наступних професійних компетентностей:
 19

- знання ідентифікаційних ознак декоративного каміння,

зокрема андезиту, габро, граніту, дациту, кальцифіру, кварциту,
конгломератів, лабрадориту, мармуру, сієніту, травертину, туфу.
- знання класифікації декоративного каміння;
- знання критеріїв якості декоративного каміння, які
визначаються його споживними властивостями і функціональністю щодо
практичного використання. Наприклад, для укладення підлоги у
приміщеннях з великим людським потоком потрібен камінь з низьким
коефіцієнтом стиранності, для виготовлення екстер’єрнихархітектурно-
будівельних виробів – з високою міцністю на стиск і довговічністю, для
облицювань в інтер’єрах – із доброю здатністю до полірування;
- уміння визначати типові дефекти забарвлення, текстури і
структури декоративного каміння;
- уміння встановлювати забарвлення декоративного
каміннязгідно Таблиць кольорів MUNSELL ;
- уміння досліджувати наявність, кількість та яскравість
проявів оптичних ефектів;
- знання основних фізико-механічнихпоказників якості
декоративних каменів:густини; міцності на стиск у сухому і
водонасиченому стані, а також після заморожування; міцності на згин;
міцності на розрив; пористості; водопоглинання;
морозостійкості;стиранності;
- знання технологічних властивостей (блочності,
оброблюваності, здатності до полірування, радіоактивності, граничного
блиску);
- знання основних родовищ і торгових назв декоративного
каміння.
Сьогодні у нашій свідомості декоративне каміння поступово перестає
асоціюватися з публічно-громадськими будівлями і все впевненіше займає
місце в оселях у вигляді гранітних стільниць чи мармурових підвіконь.
 20

Поясненням цьому є не лише споживчо-будівельний бум, а й підйом культури

використання декоративного каменю, розуміння того, що цей природний
матеріал втілює у собі як красу і довговічність, так і престижність.Крім того,
декоративний камінь нескінченно різноманітний, а це властивість тільки
природних матеріалів. Навіть найдосконаліші імітації не здатні замінити його
повною мірою. У світі серед декоративного каміння найбільш широко
використовується граніт, менше – мармур, вапняк, сланець. Поза тим,
декоративне каміння має застосування не лише у вигляді оздоблювальної
плитки, архітектурно-будівельних чи скульптурно-монументальних виробів, а й
у вигляді природних форм – валунів, гальки, бутового каменю, плитняку з
пісковику, сланцю, гнейсу. Тому вкрай важливим сьогодні є зміна стереотипу
сприйняття декоративного каміння, формування культури його використання із
споживчої точки зору. А цьому можуть посприяти фахівці, озброєні
необхідними професійними компетентностями, тобто товарознавці-комерсанти
в будівництві.
Відомо, що конкурентоспроможність товарів чи послуг, яка є головним
чинником розвитку економіки, забезпечується не лише досконалістю
матеріалів, техніки чи технології, а й професійною компетентністю
безпосередніх виконавців. Знання, що отримують студенти при вивчені
навчальної дисципліни «Підвищення конкурентоспроможності будинків і
споруд» допоможуть майбутнім фахівцям у прийнятті ефективних рішень щодо
утеплення будинків і споруд, гідроізоляції, облицювання тощо. Адже
застосування сучасних матеріалів та технологій у будівельному виробництві –
це якість, надійність і висока продуктивність – основні вимоги сучасності. Під
час вивчення навчальної дисципліни «Підвищення конкурентоспроможності
будинків і споруд» студенти набувають наступні професійні компетентності :
- знання матеріалів для підготовки поверхонь фасадів до
оздоблення, їх споживних властивостей;
- знання сфери застосування систем теплоізоляції та вимог до
них:
 21

- уміння конструювати (технічна і економічна складова)

системи гідроізоляції залежно від водних навантажень, умов експлуатації
гідроізоляції, що в подальшому підлягають навантаженням;
- уміння конструювання (технічна і економічна складова)
гідроізоляції підземних споруд з урахуванням водних навантажень,
коефіцієнта фільтрації ґрунту, матеріалу основи;
- знання гідроізоляційних матеріалів різних торгових марок і
технології їх улаштування;
- знання споживних властивостей матеріалів для облицювання
плиткою;
- уміння наводити конструктивно-технологічні вирішення
облицювань поверхонь, що експлуатуються в умовах підвищеної
вологості;
- уміння конструювання (технічна і економічна складова)
підлог залежно від інтенсивності механічних навантажень
- уміння конструювання системи скріпленої теплоізоляції з
урахуванням матеріалу несучої стіни, району розташування будинку,
його висоти;
- уміння оцінити вплив сучасних матеріалів і технологій на
зниження собівартості будівельної продукції під час забезпечення
надійності та довговічності будівель, комфортних умов проживання її
мешканців на прикладі застосування системних рішень під час виконання
оздоблювальних (опоряджувальних) тепло-, гідро-, звукоізоляційних
робіт.
Одним з ключових завдань уряду України на сучасному етапі
економічного розвитку є розвиток масштабних інфраструктурних проектів.
Адже саме інфраструктурні проекти, що ставлять за мету розвиток ключових
галузей економіки, забезпечують регіональну фінансову стабільність у
непростих економічних умовах. Розвиток інфраструктурних проектів
неможливий без модернізації і технічного переозброєння виробничого апарату
 22

на основі активізації інвестиційної і інноваційної діяльності, а також без

партнерства державного і приватного секторів [29]. Розумінню сутності ДПП
сприяє його класифікація. Здійснити цю класифікацію можна за різними
критеріями:
а) залежно від сфери суспільної діяльності, в якій започатковується ДПП
(транспорт; житлово-комунальне господарство: охорона здоров’я;
розвідкародовищ корисних копалин та їх видобування: туризм тощо.);
б) за спрямуванням проектів ДПП і, відповідно, обов’язками
приватногопартнера, а також його правами шодо об’єкта ДПП (для прикладу):
- експлуатація та технічне обслуговування об’єкта партнерства;
експлуатація, технічне обслуговування об’єкта партнерства і управління ним;
- проектування – будівництво об’єкта ДПП; проектування –
будівництво –експлуатація збудованого об’єкта ДПП; будівництво –
експлуатація – передання збудованого об'єкта після завершення проекту
державному партнерові;
- будівництво – володіння – експлуатація за певним призначенням
об’єкта ДПП приватним партнером без передання його у власність державному
партнерові;
- купівля приватним партнером активів будівництва та експлуатація
об’єкта ДПП за встановленим державним партнером призначенням тощо;
в) за складом учасників ДПП: двостороннє ДПП (один державний та
одинприватний партнер); багатостороннє ДПП (на боці державного партнера –
два і більше носіїв публічних інтересів: держава, орган/органи
місцевогосамоврядування; на боці приватного партнера – один або декілька
суб’єктів підприємництва); ДПП у наданні соціальних послуг за участі
державного іприватного партнерів, а також учасників соціального діалогу;
- за рівнем ДПП: загальнодержавний (за участі держави); локальний
(заучасті органу місцевого самоврядування); змішаний, або державно-
локальний (на боці державного партнера – держава та орган місцевого
 23

самоврядування); міжнародний (за участі з боку партнерів вітчизняних та

іноземнихучасників).
Реалізація інфраструктурних проектів повинна відповідати вимогам
сучасного розвитку, відбуватися шляхом упровадження нових технологій, які
дозволяють підвищувати технічний рівень і якість продукції, а також
ресурсозберігаючих технологій, що, у свою чергу, забезпечуватиме високий
рівень конкурентоспроможності продукції.
А для цього потрібні висококваліфіковані фахівці, які володіють
відповідними конкурентоздатними компетентностями – розумінням того, що
партнерство державного і приватного секторів дозволяє ефективно вирішити
найголовніше питання розвитку інфраструктури – залучення фінансових
ресурсів; знанням того, що значна вартість інфраструктурних проектів обмежує
можливості держави у питаннях їх фінансування; умінням залучати в проекти
ресурси приватних інвесторів і кредити банків, у тому числі міжнародних. До
важливих компетентностей можна віднести уміння здійснювати
управлінняпроектами в різних галузях економіки. А це комплексна
компетентність, яка поєднує уміння формувати, раціонально вкладати і
раціонально використовувати капітал.
Зацікавленість України в державно-приватному партнерстві втілилося у
прийнятому в 2010 р. Законі України «Про державно-приватне партнерство»,
відповідно до якого державно-приватне партнерство − це співробітництво між
державою Україна, територіальними громадами в особі відповідних державних
органів та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та
юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або
фізичними особами-підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється
на основі договору в порядку, встановленому законом та іншими
законодавчими актами, та відповідає ознакам державно-приватного
партнерства, визначеним законом. ДПП формує підґрунтя для спільної
відповідальності держави, громади й бізнесу за розвиток секторів, що мають
пріоритетне значення для регіональної економіки.Після прийняття цього
 24

Закону потреба у фахівцях, що володіють необхідними професійними

компетентностями,значно зросла.
Свої професійні компетентності майбутні фахівці спеціальності 076
«Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» набувають також в сфері
організації та моделювання власного бізнесу, створення та розвитку стартапів,
ведення ефективної підприємницької діяльності в торгівлі та біржовій
діяльності з використанням традиційних та новітніх методів (інтернет-
трейдингу, електронної комерції тощо) та набуттям практичних навичок роботи
на платформах фондових, валютних і товарних бірж, адже вивчають комплекс
дисциплін з питань організації та управління бізнесом, торговельної та
комерційної діяльності(рис. 1).Випускники отримують теоретичні знання та
практичні навички організації та ефективного провадження власної справи і
бізнес-проектів і при цьому набувають вмінь виконувати професійні обов’язки
на конкретному робочому місці, використовувати комп’ютерні програми,
швидко знаходити необхідну інформацію і приймати відповідні рішення[30].

Майбутні професії випусників спеціальності 076 «Підприємництво,

торгівля та біржова діяльність»

„ПІДПРИЄМНИЦТВО”
„ТОРГІВЛЯ” „БІРЖОВА ДІЯЛЬНІСТЬ”
- приватний підприємець;
- керівник малого/ - комерційний директор; - фахівець з управління
середнього/великого - керівник філії активами інституційних
підприємства; торговельного інвесторів;
- держаний службовець в підприємства; - фахівець з клірингової
органах, що здійснюють - радник з торговельно- діяльності;
регулювання та контроль у економічних питань; - професійний учасник
сфері підприємництва, - спеціаліст з аналізу фондового ринку;
торгівлі та біржової товарних ринків; - спеціаліст з організації
діяльності; - фахівець розвитку торгівлі на фондовому
- фахівець з ефективності торговельної мережі; ринку;
підприємництва; - фахівець у сфері - фахівець у сфері
- startUP'er; електронної комерції; депозитарної діяльності;
- антикризовий менеджер; - фахівець з інтернет- - фахівець з торгівлі
- фахівець з оцінювання трейдингу тощо цінними паперамитощо.
майна тощо.

Рисунок 1 − Можливі професії випускників спеціальності 076

«Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»[30]
 25

Питання формування професійних компетентностей при підготовці

майбутніх фахівців спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова
діяльність» є надзвичайно актуальним[30], оскільки сучасний ринок праці
потребує кваліфікованих конкурентоспроможних фахівців, здатних до
сприйняття та використання на практиці нових наукових ідей, технічних
інструментів та методів сучасного виробництва тощо, а широкий спектр
застосування цієї спеціальності: від матеріального виробництва – до сфери
послуг, від приватного бізнесу – до транснаціональних корпорацій – посилює її
актуалізацію вдвічі.Тому недивним є той факт, що Київський національний
університет будівництва і архітектури, зурахуванням реальних потреб
економіки у фахівцях даного профілю та рівня підготовки, розвиває
спеціальність і випускає конкурентоспроможних фахівців, що володіють
професійними вміннями і навичками, високим рівнем професійної
компетентності та здатності застосовувати теоретичні надбання на практиці.
Ураховуючи вплив практичної складової на формування професійних
компетентностей, для підготовки товарознавців-комерсантів у будівництві
постійно залучаються висококваліфіковані викладачі-професіонали, керівники
фірм з виробництва будівельних товарів, будівництва, мережі гіпермаркетів.
Велике значення для формування професійних та комунікативних компетенцій
має застосування в навчальному процесі інформаційних та інтерактивних
технологій, проведення ділових ігор, тренінгів тощо. Процес формування у
студентів професійних компетентностей відбувається поступово впродовж
всього періоду навчання: вони відвідують екскурсії на підприємства, проходять
ознайомчі, технологічні та переддипломні практики, постійно підвищують
рівень пізнавальної самостійності через безперервний самоконтроль засвоєних
знань та умінь. На практиках, які передбачені начальними планами, студенти
збагачують і поновлюють свої знання. Цьому сприяє знаходження їх на
робочих місцях – від продавців-консультантів до асистентів завідувачів
відділів. Ці посади передбачають виконання декількох функцій, однією з яких є
 26

надання консультацій покупцям з питань, що стосуються асортименту, якості,

комплектності, особливостей застосування і зберігання товарів. Майбутні
фахівці учаться працювати не лише з товаром, а і з різними споживачами.
Студент, використовуючи весь комплекс вмінь, накопичує досвід у спілкуванні,
привчається ефективно працювати у колективі, вчиться співвідносити та
гармонізувати власні інтереси з інтересами інших.Під час навчання студенти
проводять експертні дослідження якості різних груп товарів з обґрунтованими
висновками і повним документальним оформленням. Усі випускники
працевлаштовані, вибір місця роботи завершується на 5 курсі, перед захистом
атестаційної випускної роботи.
Науково-викладацький склад та студентський колектив в Київського
національного університету будівництва і архітектури досить тісно
співпрацюють через Студентську раду. Завдяки такому партнерству в
навчально-виховному процесі майбутні фахівці беруть активну участь у всіх
напрямках діяльності навчального закладу, набуваючи неоціненного досвіду
соціальної роботи. Участь у громадських організаціях сприяє появі нових
перспектив і формуванню вираженої громадянської позиції.
До розвитку творчих здібностей студентів спонукаєсистематичне і
планомірне їх залучення Університетом до науково-дослідної роботи та участі в
науково-практичних і науково-теоретичних конференціях, через що майбутні
спеціалісти набувають успішних вмінь адаптуватися до нових умов життя,
гармонійно та безконфліктно взаємодіяти в конкретному середовищі.
Будівельні товари є особливою групою непродовольчих товарів,
асортимент яких постійно розширюється, оновлюється за рахунок
використання сучасної сировини та інноваційних технологій виготовлення. Ця
група товарів орієнтована не лише на окремого споживача, а і на спеціальні
будівельні фірми і компанії, що займаються будівництвом, облаштуванням,
ремонтом різних приміщень. Тому реалізація будівельних товарів найчастіше
відбувається через низку спеціалізованих магазинів, відділів гіпер- чи
супермаркетів, торговельних фірм. За таких умов потреба у фахівцях
 27

товарознавчого профілю, що озброєні певними ключовими професійними

компетентностями є беззаперечно обґрунтованою і дуже важливою. Адже лише
професіонали можуть кваліфіковано і вдумливо формувати видовий і
внутрішньовидовий асортимент будівельних товарів, розуміти всі нюанси
маркування, проводити оцінку якості та орієнтуватися у питаннях безпечності
тих чи інших товарів, надавати поради споживачам щодо їх використання та
умов зберігання.У табл. 2 сформульовано основні ключові професійні
компетентності фахівців товарознавчого профілю, майбутня професійна
діяльність яких буде пов’язана з торгівлею будівельними товарам.
Таблиця 2
Характеристика ключових професійних компетентностей товарознавця у
будівництві
№ Назва і характеристика компетентності
з/п
1. Знання основних термінів і понять, що пов’язані із технологією
виготовлення, призначенням, асортиментом, оцінкою якості
будівельних товарів
2. Знання класифікації, властивостей та сфер застосування будівельних
товарів
3. Уміння розрізняти і надавати товарознавчу характеристику основним
властивостям будівельних товарів
4. Уміння розрізняти та характеризувати склад будівельних товарів,
особливості виготовлення і застосування
5. Знання основних факторів, що впливають на якість і безпечність
будівельних товарів
6. Уміння проводити експертні дослідження кількості і якості
будівельних товарів з поданням обґрунтованого висновку
7. Знання причин виникнення дефектів будівельних товарів та уміння
оцінити їх вплив на якість
8. Знання особливостей маркування та пакування будівельних товарів
вітчизняного і закордонного виробництва
9. Знання особливостей використання будівельних товарів
10. Знання чинної нормативної документації на будівельні товари і уміння
її застосовувати
11. Уміння проводити відбір проб і проводити оцінку якості і безпечності
будівельних товарів
12. Знання маркетингової товарної та цінової політики
13. Знання порядку залучення інвестицій
 28

14. Знання особливостей створення і функціонування підприємств

15. Уміння працювати на платформах фондових, валютних і товарних бірж
16 Уміння організовувати і моделювати власний бізнес
17. Уміння вести ефективну підприємницьку діяльності в торгівлі та
біржовій діяльності з використанням традиційних та новітніх методів
18. Уміння ефективно впроваджувати бізнес-проекти

Зрозуміло, що сфера торгівлі має потребу у товарознавцях різного

ступеня професійної підготовки – бакалаврах, магістрах та докторах філософії.
Їх компетентності подібні, але відрізняються своєю глибиною, що обумовлена
змістом підготовки у закладах вищої освіти (табл.3).
Таблиця 3
Характеристика компетентностей, необхідних для проведення експертних
досліджень і встановлення якості та безпечності будівельних товарів
Назва Ступінь підготовки фахівця
компетентності бакалавр магістр доктор філософії
Знання основних Знання Повне розуміння Повне розуміння
термінів і понять, основних сутності глибинної сутності
що пов’язані із термінів і основних основних термінів і
технологією понять термінів і понять понять, їх логічного
виготовлення, зв’язку і порівняння на
призначенням, вітчизняному,
асортиментом, європейському і
оцінкою якості світовому рівні
будівельних
товарів
Уміння Уміння Уміння Уміння проводити
проводити відбір проводити проводити відбір відбір проб, оцінку
проб і проводити відбір проб проб, оцінкуякості за
оцінку якості і і якості заорганолептичними,
безпечності органолепт органолептичним фізико-хімічними
будівельних ичну оцінку и та окремими показниками і
товарів якості фізико-хімічними показниками
показниками безпечності з
використанням
сучасного обладнання
Здатність оцінити За За допомогою За допомогою фізико-
склад маркування хімічних методів хімічних методів
будівельних м,
товарів зовнішніми
 29

ознаками
Уміння Відповідно Відповідно до Аналіз вітчизняного і
застосовувати до інструкцій, з світового досвіду.
будівельні товари інструкцій урахуванням Надання науково-
у конструкціях і особливостей обґрунтованих
спорудах конструкцій і рекомендацій щодо
споруд, а також застосування
зовнішніх і
внутрішніх
негативних
факторів
середовища
Розуміння Розуміння Вирішувати Уміння управляти
значення сутності і найголовніше проектами в різних
розвитку важливості питання розвитку галузях
масштабних партнерства інфраструктури – економіки.Уміння
інфраструктурних державного залучення формувати,
проектів і фінансових раціонально вкладати і
приватного ресурсів раціонально
секторів використовувати
капітал

Перелік компетентностей, що потрібен для оцінювання рівня якості і

безпечності, структури асортименту, властивостей будівельних товарів
потребує подальшого обґрунтування, доопрацювання і конкретизації з
урахуванням всієї специфіки підготовки товарознавців-комерсантів у
будівництві. Вони потребують переосмислення і узгодження із запитами та
потребами ринку з метою формування практико-орієнтованих фахівців.
Компетентність у визначеній галузі – це поєднання відповідних знань і
умінь, що дозволяють обґрунтовано оцінювати конкретну сферу й ефективно
діяти в ній. А об’єктивно, обґрунтовано і всебічно можна робити висновки
лише в тому випадку, коли та чи інша сфера діяльності максимально вивчена не
лише на вітчизняному, але і на світовому рівні. Підготувати сучасного
товарознавця-комерсанта у будівництві, який буде швидко орієнтуватися у
змінах ринку будівельних технологій та товарів, мати повну уяву про
виробників і постачальників та якість їх продукції, знати методи залучення
 30

інвестицій неможливо без досвіду, накопиченого фахівцями подібного профілю

у провідних країнах світу.
Компетентнісний підхід до навчання студентів-товарознавців вимагає
чіткого підходу до вибору форм навчання. Фронтальна форма організації
передбачає одночасне виконання однакової для всіх студентів роботи. Це
найменш затратна для викладача форма, але водночас і найменш результативна,
виходячи з різного ступеня підготовки, реального фонду знань, комплексу
психологічних характеристик студентів. Недоліки фронтальної (відсутність
диференціації) та індивідуальної (відсутність спілкування та контактів між
студентами) форм можуть бути компенсовані завдяки груповій формі
організації навчальної діяльності. Правильно організована робота в парах,
групах чи мікрогрупах дозволяє забезпечити активну діяльність студентів,
передбачає розподіл обов'язків між ними, виконавчу та організаційну
ініціативу, актуалізацію як досвіду самостійної діяльності, так і спільної роботи
над розв’язанням конкретного завдання. Саме групова робота найбільш
узгоджена з реаліями професійної діяльності фахівців.
У системі компетентнісного підходу до навчання нових акцентів
набувають вимоги до засобів навчання. Формування інформаційної
компетентності передбачає обов’язкове використання в навчальному процесі
найсучаснішої комп’ютерної техніки і забезпечення оволодіння студентами
прийомами опрацювання інформації. Відкриття у системі гіпермаркетів
інтернет-магазину 27.ua потребує залучення висококваліфікованих
товарознавців будівельного профілю.
Електронна комерція або покупка товарів і послуг в Інтернеті суттєво
спростила для покупців придбання продукції. Це відкриває для покупців доступ
до широкого асортименту товарів практично не виходячи з дому.Однак ці
переваги нівелюються ризиками щодо безпечності товарів , їх комплексної
поставки, гарантії компенсації завданої шкоди, а також випадками відвертого
шахрайства.
 31

Ці питання були розглянуті в магістерських роботах випускників кафедри

товарознавства та комерційної діяльності в будівництві Київського
національного університету будівництва і архітектури, які на прикладах роботи
27.ua (Інтернет-магазин «Епіцентр-К») розглядали шляхи збільшення продажів
керамічної плитки для стін. Встановлено, що головними ризиками для покупців
плитки є: некомплектність, відмінність у малюнках або відтінках кольорів,
невідповідність заявлених показників фактичним. Синергетичним ефектом
даних досліджень та співпраці з фахівцями «Епіцентр-К» була розробка
концепції, яка дає можливість споживачу при прийнятті рішення щодо
придбання того чи іншого товару з використанням інтернет-ресурсів
отримувати чітку інформацію про товар або послугу, виробника,
постачальника, властивості товару, можливості доставки тощо.
Діяльність головних суб’єктів педагогічного процесу в контексті
реалізації компетентнісного підходу під час підготовки товарознавців-
комерсантів зазнає певних змін. Нові акценти в діяльності викладача пов’язані з
перерозподілом пріоритетів його функцій − від інформаційної до
організаторської, консультативної, управлінської. Викладач має бути зараз не
транслятором інформації, а організатором спрямованої на розв'язання
навчальних завдань діяльності студентів.
Сьогодні необхідно працювати над формулюванням, обґрунтуванням і
конкретизацією професійних компетентностей товарознавців-комерсантів у
будівництві, узгоджувати їх з потребами сучасногоринку будівельних товарів,
що зазнає постійних змін.Для розширення кола ключових професійних
компетентностей майбутніх товарознавців практикувати досвід опанування
студентами окремих спеціальних дисциплін у закордонних закладах вищої
освіти, що мають споріднені спеціальності. Необхідною умовою набуття
товарознавцями-комерсантами в будівництві професійних компетентностей є
володіння іноземною мовою, що дуже важливо для мобільності особистості і
засвоєння передового досвіду.
 32

Доповнити свої професійні компетентності випускники закладів вищої

освіти товарознавчого профілю можуть під час семінарів, короткотермінових
лекційних курсів з конкретно визначених навчальних дисциплін в
університетах світу, що мають споріднені спеціальності. Цьому можуть
сприяти двосторонні угоди про співпрацю та обмін студентами. Поєднання
професійних компетентностей, набутих у власному навчальному закладі, й
одержаних під час навчання за кордоном, може призвести до позитивного
синергетичного ефекту, результатом чого стане формування
висококваліфікованого, затребуваного спеціаліста.
Але йти цим шляхом може лише студент, що вільно володіє іноземними
мовами, особливо професійного спрямування. Правильне, однозначне
розуміння термінів і понять, коли мова йде про будівельні об’єкти, матеріали,
вироби і конструкції сприятиме тому, що набуті ключові професійні
компетентності будуть вдало використані під час виконання основних
професійних завдань товарознавцем-комерсантом. У даному випадку можна
говорити про тісний взаємозв’язок загальних і професійних компетентностей.

ЛІТЕРАТУРА
1. Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до
2021 року: Указ Президента України від 25.06.2013 №344/2013 // База даних
«Законодавство України» / ВР України.
URL:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
2. Половина безработных украинцев имеют высшее образование
URL:http://qha.com.ua/ru/obschestvo/polovinabezrabotnih-ukraintsev-imeyut-
visshee-obrazovanie/186208.
3. Майструк С. Чому українська освіта не готує до потреб сучасного
ринку праці / Майструк С. URL: http://tyzhden.ua/Economics/173301.
4. Волкова Н. Н., Волошко Л. Б. Профессиональная компетентность
специалистов : критерии оценки. Москва – Полтава : Техсервис, 2007, 318 с.
 33

5. Белл Деніел. Прихід постіндустріального

суспільства.URL:http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/bell.html.
6. Загальні поняття про компетентнісний (діяльнісний) підхід в
освіті // Українська педагогіка. URL: http://ukped.com/statti/teorija-
navchannja/6390-zahalni-ponyattya-pro-kompetentnisnyy-diyalnisnyy-pidkhid-v-
osviti.html.
7. Часникова О. В. Компетентнісний підхід в освіті як основа її
реформування. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2607.
8. Гулай О. І. Компетентнісний підхід як основа нової парадигми
освіти // Педагогічна наука.Вісник Національної академії Державної
прикордонної служби України, 2009. 2, С. 41−51.
9. Ящук С. Компетентнісний підхід у підготовці магістрів
технологічної освіти // Збірник наукових праць Уманського державного
педагогічного університету, 2012. 2, С. 341−348.
10. Фурдуй С.Б.Компетентнісний підхід у вищій школі в Україні:
розробка та впровадження ідей при підготовці фахівців соціономічної сфери //
Молодий вчений, 2017. 3 (43), С. 485−489.
11. Волошко Л. Б. Компетентнісний підхід в структурі моделі zкості
підготовки майбутніх фахівців // Сучасне матеріалознавство та товарознавство:
теорія, практика, освіта : матеріали V Міжнародної науково-практичної
інтернет-конференції (м. Полтава, 14–15 березня 2018 року). Полтава: ПУЕТ,
2018, С.229-233.
12. Волкова Н. Н., Волошко Л.Б. Профессиональная компетентность
специалистов : критерии оценки. Москва – Полтава: Техсервис, 2007, 318 с.
13. Зеер Э. Ф. Модернизация профессионального образования :
компетентностный подход // Образование и наука. 2004, № 3 (27), С. 17–23.
14. Волошко Л. Б. Професійна компетентність фахівця в контексті
вимог сучасного ринку праці // Сучасне матеріалознавство та товарознавство:
теорія, практика, освіта : Матеріали I Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м.
Полтава, 26–27 лют. 2014 р.). Полтава : ПУЕТ, 2014, С. 428-430.
 34

15. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual

Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching
Frame of Reference for an Assessment and Reseach Program – OECD (Draft), p. 8.
16. Іноземцев В. А., Мороз С.Е. Підприємницькі компетенції як
результат навчання у коледжі // Актуальні проблеми теорії і практики
експертизи товарів: матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-
конференції (м. Полтава, 20–22 березня 2018 р.). Полтава: ПУЕТ, 2018, С.
338−342.
17. Пушкар Г. О., Семак Б. Д. Особливості використання
компетентнісного підходу у ЗВО сфери вітчизняної торгівлі // Актуальні
проблеми теорії і практики експертизи товарів: матеріали V Міжнародної
науково-практичної інтернет-конференції (м. Полтава, 20–22 березня 2018 р.).
Полтава: ПУЕТ, 2018, С. 357−360.
18. Галик І. С., Семак Б. Д. Компетентнісний підхід – основа
професійної підготовки товарознавців у вищих навчальних закладах // Вісник
Львівського торговельно-економічного університету, 2017. 18, С.16−21.
19. . Галик І. С., Ніколайчук Л. Г., Семак Б. Д. Експертиза професійних
компетентностей товарознавців сфери торгівлі // Актуальні проблеми теорії і
практики експертизи товарів: матеріали V Міжнародної науково-практичної
інтернет-конференції (м. Полтава, 20–22 березня 2018 р.). Полтава: ПУЕТ,
2018, С. 329−332.
20. Пахолюк О. В., Галик І. С., Семак Б. Д. Формулювання
професійних компетентностей товарознавців торговельного трикотажного
підприємства // Актуальні проблеми теорії і практики експертизи товарів:
матеріали V Міжнародної науково-практичноої інтернет-конференції (м.
Полтава, 20–22 березня 2018 р.). Полтава: ПУЕТ, 2018, С. 350−354.
21. Захарченко П. В., Юдічева О. П., Алавердян Л. М. Компетентнісно-
орієнтований підхід до підготовки фахівців з товарознавства та комерційної
діяльності в будівництві // Мережевий бізнес: становлення, проблеми, інновації:
 35

матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної Інтернет – конференції (м.

Полтава, 19–20 квітня 2018 р.). Полтава: ПУЕТ, 2018, С. 44−46.
22. Довідник по ринку матеріалів для внутрішнього облаштування та
оздоблення приміщень (за даними 2017 р.). За заг. ред. проф. Захарченка П.В.
КНУБА. Київ: ФОП Сладкевич Б.А, 2018, 252 с.
23. Технологія та товарознавство систем сухого будівництва [підруч.
для студ. вищ. навч. закл.] / Захарченко П.В., Ленга Г., Гавриш О.М., Кащенко
Т.О., Півень Н.М. Київ: «СПД Павленко », 2011, 552 с.
24. Захарченко П.В., Гавриш О.М., Кащенко Т.О., Півень Н.М.
Практикум з технології та товарознавства систем сухого будівництва:
навчальний посібник. Київ: ТОВ «Видавнича майстерня 2009», 2016, 384 с.
25. Карапузов Є.К., Соха В.Г.,Остапченко Т.Є.Матеріали і технологія в
сучасному будівництві: Підручник. – Київ, Вища освіта, 2004, 416 с.
26. Захарченко П. В., Юдічева О. П., Лисіна Т. В. Формування
професійних компетентностей в товарознавців-комерсантів для сфери
будівництва // Підприємництво, торгівля: теоретичні підходи та практичні
аспекти : матеріали І Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції
(м. Старобільськ, 27–28 листопада 2018 року). Полтава : ПУЕТ, 2018, С. 381-
384.
27. Захарченко П.В., Долгий Е.М., Гавриш О.М., Ґалаґан Ю.О. Тепло-та
звукоізоляційні матеріали і вироби в енергозберігаючих технологіях:
Підручник. Київ, КНУБА, 2008, 348 с.
28. Гелета О.Л., Сергієнко І.А., Горобчишин О.В. та ін. Атестація та
експертна оцінка декоративного каміння: навчальний посібник. Київ: ДГЦУ,
2011.
29. Проекти в галузі інфраструктури: партнерство державного та
приватного секторів: підруч. для студентів ВНЗ / Захарченко П. В. [та ін.].
Київ : Павленко, 2017, 317 с.
30. Алавердян Л. М., Юдічева О. П. Порядок набуття професійних
компетентностей майбутніми фахівцями спеціальності 076
 36

«Підприємництво,торгівля та біржова діяльність» в КНУБА // Підприємництво,

торгівля: теоретичні підходи та практичні аспекти : матеріали І Міжнародної
науково-практичної інтернет-конференції (м. Старобільськ, 27–28 листопада
2018 року). Полтава : ПУЕТ, 2018, С. 376-378.