Навчально-науковий інститут гуманітарних і соціальних наук

Кафедра цивільного, господарського та екологічного права

Дисципліна: «Освітнє право»

Презентація на тему:
«Зміст Болонських реформ»
Підготувала:
Студентка групи 081-19з
Макашова Є.В.
Болонський процес — система заходів європейських
державних установ (рівня міністерств освіти),
університетів, міждержавних і громадських
організацій, пов'язаних із вищою освітою, спрямована
на структурне реформування національних систем
вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і
потрібних інституційних перетворень з метою
створення до гою р. європейського наукового й
освітянського простору задля підвищення
спроможності випускників вищих навчальних закладів
до працевлаштування, поліпшення мобільності
громадян на європейському ринку праці, підвищення
конкурентоспроможності європейської вищої школи.
 1957 р. підписано Римський договір, за
яким :
• діяльність ЄС у галузі освітньої політики
обмежувалася заохоченням співпраці між
державами-членами без втручання у зміст
навчального процесу й організацію освітніх
систем окремих країн, поважаючи їхню
культуру та мовну різноманітність;
• актуалізовано питання щодо порівняння
освітніх систем із метою стандартизації
документів про рівень їхньої освіти.
18 вересня 1988 р. у м. Болонья (Італія)
підписано «Велику хартію
університетів», за якою
проголошувалося:
• фундаментальні засади про призначення
університетів як центрів культури, знань і
досліджень;
• хартія ще раз підтвердила головні цінності,
права й обов'язки університету як
провідного інтелектуального центру
суспільства.
 1997р. Підписана Ліссабонська
Конвенція (Португалія), метою якої
було:
• визнання кваліфікацій, навчальних курсів,
дипломів і ступенів вищої освіти;
• встановлення якісно нових зв'язків у Європі для
розвитку та зміцнення її інтелектуального,
соціального й науково-технологічного потенціалу;
• "Європа знань" визнавалася як незамінний
чинник соціального та гуманітарного розвитку, а
також як необхідний компонент об'єднання й
збагачення європейської людності.
 1998 р. підписано Сорбонську декларацію
(Париж) “Про гармонізацію архітектури системи
вищої освіти в Європі”, основними поняттями
якої були:
• зони Європейської системи вищої освіти як
основні шляхи розвитку мобільності
громадян;
• працевлаштування випускників після
закінчення вищих навчальних закладів.
 В червні 1999 р. Підписано Болонську
декларацію «Про європейський простір
вищої освіти» (Італія), за якою:

• конкретизовано основні напрями зусиль

європейських університетів із урахуванням
досвіду та відповідно до цивілізаційного процесу
початку XXI ст.;
• прийняття двоступеневої системи освіти;
• запровадження системи кредитів за типом ЕСТS;
• сприяння мобільності студентів.
У травні 2005 р. в м. Бергені
на четвертій зустрічі
європейських міністрів, що
відповідають за вищу освіту,
Україна офіційно
приєдналася до Болонського
процесу.
Головна мета Болонського процесу —
консолідація зусиль наукової й
освітянської громадськості й урядів
країн Європи не лише для істотного
підвищення конкурентоспроможності
європейської системи науки та вищої
освіти у світовому вимірі, а й для
підвищення її ролі в суспільних
демократичних перетвореннях.
 Болонські реформи — процес пришвидшення
гармонізації національних освітніх систем і їх
поступової цілеспрямованої конвергенції.
Зближення систем вищої освіти європейських країн
не означає їх стандартизації й уніфікації. Йдеться
про "впорядковану" різноманітність. Визначено
механізми для досягнення цієї мети:
• прийняття системи зрозумілих і порівнюваних
наукових ступенів;
• прийняття системи освіти, яка початково базується
на двох циклах навчання (бакалавр — магістр);
• заснування системи кредитів (ЕСТС);
•
• спрощення процедури визнання кваліфікацій, що
сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на
європейському ринку праці (використання додатку до
диплома);
• розвиток європейського співробітництва щодо контролю
за якістю освіти;
• навчання впродовж усього життя;
• створення умов для мобільності на європейському ринку
праці й освітніх послуг;
• розвиток привабливості європейського простору вищої
освіти;
• установлення тісніших зв'язків між європейським
простором вищої освіти та європейським простором
досліджень;
2. Кредитно-модульна система організації навчального
процесу (КМСОНП).

• Головна вимога Болонської

декларації - запровадження
Європейської кредитно-
трансферної й акумулюючої
системи.
• Болонський процес - це здійснення структурного реформування
вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів навчання,
контролю й оцінювання навчальних досягнень студента для
підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих
навчальних закладів працевлаштуватися на європейському ринку
праці.
• Болонський процес — добровільний, полісуб'єктний, по-
ліваріантний, відкритий, поступовий і гнучкий. Він грунтується
на цінностях європейської освіти і культури й не нівелює
національних особливостей освітньої системи України.
• Його мета - прийняття зручних і зрозумілих градацій дипломів,
ступенів і кваліфікацій, введення двоступеневої структури освіти
(бакалавр-магістр), використання єдиної системи кредитних
одиниць (ЕСТБ - Європейської кредитно-трансферної та
акумулюючої системи) і додатків до дипломів, розроблення,
підтримання і розвиток європейських стандартів якості освіти,
усунення наявних перепон для підвищення мобільності
студентів, викладачів, науковців.
Кредитно-модульна система як невід'ємний атрибут Болонської декларації має
дві основні функції:

• Перша - сприяння мобільності студентів і

викладачів та спрощення переходу з одного
університету до іншого;
• Друга - акумулююча, чітке визначення
обсягів проведеної студентом роботи з
урахуванням усіх видів навчальної та
наукової діяльності. Сума кредитів
засвідчує, на що здатний студент, який
навчається за тією чи іншою програмою.
Тьютор (з. англ. tutor - спостерігаю, піклуюся) -педагог-
наставник, якого призначають з числа досвідчених
викладачів; у навчальний час ці педагоги викладають
предмет за своєю спеціальністю, після занять ведуть виховну
роботу з 5 - 10 або 15 студентами. Під їхнім керівництвом
студенти самостійно працюють над певними темами.
Тьюторське заняття - такий вид організації
навчальної діяльності студентів, у якому процес учіння
побудовано в основному на самостійній роботі студентів, а
процес викладання полягає у здійсненні контролю за рівнем
виконаних завдань, а також у наданні проміжної
консультативної допомоги.
Модульне навчання сприяє комплексному підходу до
розгляду та розв'язання таких завдань:

• формування змісту навчання, здатного гнучко реагувати на

конкретні умови навчання, потреби практики;
• стимулювання самостійності та відповідальності
студентів;
• реалізація творчого потенціалу педагога, звільнення його
від рутинних обов'язків;
• забезпечення індивідуалізації навчання щодо темпу, рівня
допомоги та диференціації змісту навчання;
• здійснення якісного процесу навчання, унаслідок якого
досконало оволодівають знаннями, навичками та вміннями
всі студенти або переважна їх більшість.
Модуль (лат. modulus - міра): 1) назва, яку дають
якомусь особливо важливому коефіцієнту чи
величині; 2) система логарифмів; 3) уніфікований
вузол радіоелектронної апаратури; 4) умовна
одиниця в архітектурі та будівництві (зазвичай,
розмір одного з елементів будівлі);
5)відокремлювана, відносно самостійна частина
якоїсь системи, організації, пристрою тощо.
На думку А. М. Алексюка, "модуль - це відносно
самостійна частина навчального процесу, яка
містить насамперед одне або кілька близьких за
змістом і фундаментальних за значенням понять,
законів, принципів".
 дидактичний модуль - це:

1. одиниця змісту навчання, створена й дидактично опрацьована для

досягнення певного рівня знань, умінь і навичок, в якій наявні засоби
контролю на вході і виході;
2. навчальний пакет (концептуальна одиниця навчального матеріалу); засіб
навчання (оскільки в ньому закладено зміст навчання, наочність тощо); метод
навчання (передбачає певну систему дій під час вивчення матеріалу);
3. логічна і допустима частина роботи в межах теоретичного виробничого
навчання, професії або сфери трудової діяльності з чітко окресленими
початком та завершенням, що її, як правило, не ділять на менші частини;
4. логічно завершена частина теоретичних і практичних знань з навчальної
дисципліни, адаптована до індивідуальних особливостей тих, хто вчиться. У
педагогіці модуль - функціональний вузол навчально-виховного процесу,
довершений блок дидактично адаптованої інформації. Навчальний модуль -
цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психосоціальний розвиток
того, хто вчиться, і того, хто навчає. Отже, навчальний модуль - змістовий
модуль, сконструйований особливим чином. Він набуває процесуально-
функціонального втілення у наперед спроектованому модулі.
Кредитно-модульна система
організації навчального процесу —
модель організації навчального
процесу, яка ґрунтується на
поєднанні модульних технологій
навчання та залікових освітніх
одиниць (залікових кредитів).
Кредит (лат. - він вірить) - числова міра
повного навчального навантаження студента з
конкретної дисципліни, яка становить 36
годин роботи студента самостійно і під
керівництвом науково-педагогічного
працівника. Вона спонукає студентів до
вільного вибору навчальних дисциплін та
якісного їх засвоєння і є одним з критеріїв
порівняння навчальних систем вищих
навчальних закладів. Час, наданий для
підсумкового контролю, не входить у кредит.
 Заліковий кредит є одиницею
виміру навчального навантаження,
необхідного для засвоєння змістових
модулів або блоку змістових модулів.
Він становить кілька кредитів.
Змістовий модуль - система
навчальних елементів, поєднана за
ознакою відповідності певному
навчальному об'єктові (частина
залікового контролю).
 ПРИНЦИПИ КРЕДИТНО
МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ:

Принцип
порівняльної Принцип
трудомісткості кредитності
кредитів

Досягнення кожним студентом встановлених

норм, що забезпечують академічну
мобільність студентів, державне й
міжнародне визнання результатів освіти на
конкретних етапах виконання
індивідуального навчального плану
декомпозиції змісту освіти й
навчання на відносно єдині та
самостійні за навчальним
навантаженням студентів частини
 Принцип
Принцип методичного
модульності консультуванн
я

визначає підхід до організації

оволодіння змістовими
модулями і виявляється через полягає в науковому та
специфічну для модульного
інформаційно-методичному
навчання організацію методів і
прийомів навчально-виховних
забезпеченні діяльності
заходів, основним змістом учасників освітнього
яких є активна самостійно- процесу.
творча пізнавальна діяльність
студента.
 Принцип
Принцип
технологічності
гнучкості та
та
партнерства
інноваційності

полягає у побудові полягає у використанні

системи освіти таким ефективних
чином, щоб зміст педагогічних та
навчання й шляхи інформаційних
досягнення цілей технологій, що
освіти та професійної сприятиме якісній
підготовки відповідали підготовці фахівців з
індивідуальним вищою освітою та
потребам і входженню в єдиний
можливостям студента. інформаційний та
освітній простір.
Для впровадження КМСОНП вищий
навчальний заклад повинен мати такі
основні елементи ЕСТС:

1. інформаційний пакет ;
2. договір про навчання між студентом і вищим
навчальним закладом ;
3. академічна довідка оцінювання знань, що
засвідчує досягнення студента в системі кредитів і
за шкалою успішності на національному рівні та за
системою ЕСТС.
 Індивідуальний навчальний план студента
формують на підставі переліку змістових
модулів (блоків змістових модулів навчальних
дисциплін), що сформовані на основі освітньо-
професійної програми підготовки і структурно-
логічної схеми підготовки фахівців. Навчальну
дисципліну формують як систему змістових
модулів, передбачених для засвоєння і
об'єднаних у блоки змістових модулів - розділів
навчальної дисципліни.
 Види модулів:
• Нормативні змістові модулі необхідні для виконання
вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної
характеристики.
• Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для
виконання вимог варіативної частини освітньо-
кваліфікаційної характеристики, зокрема відповідність
обсягу підготовки, передбаченому нормативним
терміном навчання. Вони дають змогу здійснювати
підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та
сприяють академічній мобільності й поглибленій
підготовці за напрямами, визначеними характером
майбутньої діяльності.
Форми організації навчального процесу
в умовах КМСОНП:
• лекційні, практичні, семінарські,
лабораторні та індивідуальні заняття;
• усі види практик та консультацій;
• виконання самостійних завдань
студентів;
• інші форми і види навчальної та
науково-дослідницької діяльності
студентів.
 3. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ
СТУДЕНТА
Академічні успіхи студента визначають
за допомогою системи оцінювання, яку
використовують у вищому навчальному
закладі, реєструють, як заведено у
вищому навчальному закладі,
обов'язково перевівши оцінки до
національної шкали та шкали ЕСТС.
 ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

• А - відмінно - успішне розв'язання завдань, можливе допущення 1 - 3

несуттєвих помилок 90-100 балів;
• В - дуже добре - завдання загалом розв'язано на високому рівні, але
допущено 4-5 несуттєвих помилок 82-89 балів;
• С - добре - завдання розв'язано на середньому рівні з кількома несуттєвими
та 1 значною помилками 75-81 балів;
• D - задовільно непогано-завдання розв'язано з 2 - 3 значними помилками,
які несуттєво змінюють остаточний результат 69-74 балів;
• Е - задовільно достатньо - завдання виконано зі значною кількістю
помилок, на низькому рівні, задовольняє мінімальні критерії 60-73
балів;
• FX - незадовільно з перескладанням - потрібно попрацювати, щоб
розв'язати (перескласти) завдання 35-59 балів;
• F - незадовільно з обов'язковим повторним курсом-необхідна серйозна
подальша робота, що розв'язати завдання, тобто повторний курс0-34 балів.
 Студент, який набрав упродовж семестру необхідну кількість балів, може:

-не складати іспиту (заліку) й отримати набрану кількість балів

як підсумкову оцінку;
- складати іспит (залік) для підвищення свого рейтингу з певної
навчальної дисципліни;
- ліквідувати академічну різницю, пов'язану з переходом на
інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального
закладу;
- поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних
дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують
кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;
- використати час, відведений графіком навчального процесу на
екзаменаційну сесію, для задоволення, своїх особистих потреб.