ПЗ 8-9

Тема: Зміст освіти

1. Поняття змісту освіти. Основні елементи освіти.
У вузькому розумінні освіта – це сукупність знань, умінь, навичок і
компетенції, набутих у навчальних закладах або самостійно, а також
процес засвоєння систематизованих знань, розвитку пізнавальних
сил, формування світогляду. У більш широкому значенні освіта –
духовне обличчя людини, яке складається під впливом моральних і
духовних цінностей, що є надбанням її культурного кола, а також
процес виховання, самовиховання, впливу, шліфування, тобто процес
формування обличчя людини.
Традиційно виділяють три види освіти: загальну, політехнічну і
спеціальну (професійну).
Загальна освіта передбачає оволодіння знаннями, уміннями й
навичками з основ наук, які потрібні людині у повсякденному житті, а
також підготовку до здобуття професійної освіти. Загальну освіту
здобувають у загальноосвітніх навчально-виховних закладах (школах,
гімназіях, ліцеях).
Політехнічна освіта (грец. poly – багато і techne – мистецтво,
майстерність, вправність) виконує функцію ознайомлення з
різноманітними галузями виробництва, пізнання сутності основних
технологічних процесів, оволодіння вміннями й навичками
обслуговування найпростіших технологічних (виробничих) процесів.
Окремими компонентами політехнічної освіти людина оволодіває
впродовж усього життя шляхом стихійного пізнання навколишньої
дійсності, у процесі здобуття загальної та професійної освіти, а також
беручи участь у виробничій діяльності.
Професійна освіта спрямована на оволодіння знаннями, уміннями
й навичками, які потрібні для здійснення професійної діяльності. В
Україні професійну освіту здобувають у вищих та професійно-технічних
навчальних закладах.
Зміст освіти – це чітко окреслене коло знань, умінь, навичок і
компетенцій, якими людина оволодіває шляхом навчання у
навчальному закладі або самостійно. Він містить систему наукових
знань про природу, суспільство, людське мислення, культуру та
практичних умінь і навичок, необхідних для життєдіяльності людини.
Зміст освіти в цілому має сприяти розв’язанню генерального завдання
– формуванню гармонійної, всебічно розвиненої особистості.
Він змінюється залежно від рівня розвитку науки, соціально-
економічного, культурного стану суспільства з урахуванням потреб
освітньої підготовки молоді та перспектив соціального й економічного
розвитку країни. На думку сучасних науковців, зміни потребує сам зміст
навчання. Треба чіткіше та однозначно визначити фундаментальні
знання в різних сферах вивчення людини і світу. Потрібно, не
зменшуючи можливості пізнання природи і світу, надати більшу
можливість для пізнання людини, її психофізіологічних та життєдіяльних
особливостей, для індивідуального самопізнання. Необхідно також
відпрацювати механізм систематичного оновлення змісту навчання
відповідно до розвитку науки та набуття людством нових знань. Зміст
навчання має відображати все багатство раціональних знань людства,
зокрема в духовній сфері.
Важливо при формуванні змісту освіти для підготовки фахівців
певної спеціальності вибрати з великої маси інформацію, яка є
результатом найновіших наукових досягнень і стане базовою для
становлення фахівця з погляду перспективи його професійної діяльності.
Зміст освіти складається з чотирьох основних компонентів: досвіду
пізнавальної діяльності, зафіксованого у формі її результатів — знань;
досвіду різних способів діяльності — у формі умінь діяти за зразком;
досвіду творчої діяльності — у формі умінь приймати нестандартні
рішення в проблемних ситуаціях; досвіду ставлення до навколишньої
дійсності — у формі світоглядних, морально-естетичних орієнтацій.

1. Пізнавальний досвід включає знання про природу, суспільство,

мислення, техніку, засоби діяльності, засвоєння яких забезпечує
формування у свідомості учнів наукової картини світу.

Зміст освіти містить у собі такі види знань:

 - основні поняття і терміни;

 - факти повсякденної дійсності і науки;
 - основні закони науки, що розкривають зв'язки і відношення між
різними об'єктами і явищами дійсності;
 - теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність
об'єктів, взаємозв'язки між ними, методи пояснення і прогнозування
явищ даної предметної галузі;
 - знання про способи наукової діяльності, методи пізнання й історію
одержання наукових знань;
 - оцінні знання, знання про суспільні норми ставлення до
різноманітних явищ життя.
 2. Практичний досвід включає уміння і навички, які можуть
бути загальними (складання плану, виділення суттєвого, порівняння,
формулювання висновків, конспектування, анотування, робота з
підручником, словниками, довідниками тощо) і спеціальними, що
формуються лише в рамках певних навчальних предметів (уміння
розв'язувати фізичні або математичні задачі, ставити досліди з хімії,
креслити тощо).
 3. Досвід творчої діяльності забезпечує готовність школярів до
розв'язання нових проблем, до перетворення дійсності. Він
виявляється в:
o - самостійному перенесенні знань і умінь у нову ситуацію;
 o - баченні нових проблем в знайомій ситуації; баченні структури
об'єкта і його нових функцій;
o - самостійному комбінуванні відомих способів діяльності в нові;
o - баченні різноманітних способів розв'язання проблеми й
альтернативних доказів;
o - створенні принципово нового способу розв'язання проблеми,
що не є комбінацією відомих.
 4. Досвід емоційного ставлення до навколишньої дійсності
— система морально-естетичних поглядів, цінностей, що виражають
ставлення особистості до світу, діяльності, людей, самої себе.

Всі компоненти змісту освіти взаємопов'язані між собою таким чином, що

кожен попередній є основою для переходу до наступного. Наприклад,
уміння формуються на основі знань, а творча діяльність передбачає
оволодіння певною сумою знань і репродуктивних умінь у даній сфері
творчості.
Відповідно до Закону України «Про освіту» система освіти в сучасній Україні
складається з таких ланок:

 дошкільна освіта;

 загальна середня освіта;

 позашкільна освіта;

 професійно-технічна освіта;

 вища освіта; післядипломна освіта;

 аспірантура; докторантура;

 самоосвіта.

Встановлено й відповідні освітні рівні:

 початкова освіта;

 базова загальна середня освіта;

 повна загальна середня освіта;

 професійно-технічна освіта; базова вища освіта;

 повна вища освіта.

До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі:

 кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр;

 спеціаліст, магістр.
Система освіти в Україні будується згідно з принципами, сформульованими у ст. 6
Закону України «Про освіту», зокрема:

 доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що

надаються державою;

 рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту,

всебічного розвитку;

 гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

 органічний зв'язок зі світовою і національною історією, культурою, традиціями;

 незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

 науковий, світський характер освіти;

 інтеграція з наукою і виробництвом;

 взаємозв'язок з освітою інших країн;

 гнучкість і прогностичність системи освіти;

 єдність і спадкоємність системи освіти;

 неперервність і різноманітність освіти;

 поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та засвоєння підростаючим поколінням

досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури з метою його розвитку. Цей
досвід охоплює:

 знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення;

 досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюються разом зі знаннями в

уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід;

 досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають
перед суспільством, потребують самостійного перетворення раніше засвоєних
знань і умінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі
вже відомих;

 досвід ціннісного ставлення до об'єктів або засобів діяльності людини, його вияв у
ставленні до довколишнього світу, інших людей.

Зміст освіти повинен відповідати соціальному замовленню суспільства (завданням

всебічного розвитку людини), забезпечувати високу наукову і практичну значущість
навчального матеріалу. Він має враховувати реальні можливості процесу навчання
(закономірності, принципи, методи, організаційні форми, рівень загального розвитку
школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи), забезпечувати
соціальне детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції
навчальних предметів, що вивчаються в школі.
Типові навчальні плани встановлюють сумарне гранично допустиме навчальне
навантаження учнів, тобто кількість навчальних годин на рік: 1—2 класи — 700; 3—4
класи — 790; 5 клас — 860; 6—7 класи — 890; 8—9 класи — 950; 10—12 — 1030
годин.

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від

підпорядкування, типів і форм власності починається у День знань — 1 вересня і
закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року в
загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня не може бути меншою 175 робочих
днів, II—III ступенів — 190 робочих днів без урахування часу на складання іспитів,
тривалість яких не повинна перевищувати трьох тижнів.

Структуру навчального року (за семестрами) й тривалість навчального тижня

встановлюють загальноосвітні навчальні заклади в межах часу, передбаченого
робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління
освітою. Тривалість канікул у загальноосвітніх навчальних закладах упродовж
навчального року не може бути меншою ЗО календарних днів.

На основі типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають

робочі плани на поточний навчальний рік, в яких відображено особливості організації
навчально-виховного процесу в них.

Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його

навчальною програмою.

До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером):

 досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу,

суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;
 досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом із
знаннями в уміння і навички;
 досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення
раніше засвоєних знань в практику);
 досвід ціннісного ставленння до об’єктів і засобів діяльності людини, її прояву
у відношенні до оточуючого світу, до інших людей.

Досвід пізнавальної діяльності особистості охоплює систему знань про природу,

людину, суспільство, мислення, виробництво та засоби діяльності, засвоєння яких
забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу.

2. Теорії організації змісту освіти.

https://studfile.net/preview/7432808/page:2/

3. Наукові основи побудови змісту освіти.

https://studfile.net/preview/5601406/page:6/
https://pidru4niki.com/17660522/pedagogika/naukovi_vimogi_formuvannya_zmistu_osviti

4. Реформування змісту початкової освіти.

https://studfile.net/preview/7433496/page:7/
https://pidru4niki.com/12590605/pedagogika/reformuvannya_zmistu_osviti

Тема: Державні стандарти освіти

1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті.
https://naurok.com.ua/kompetentnisniy-pidhid-u-suchasniy-osviti-214049.html
https://lib.iitta.gov.ua/2349/1/Gutsan_50025.pdf

2. Державний стандарт початкової загальної освіти.

https://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/59891/
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/derzhavni-standarti

3. Зміст освіти в державних документах (навчальний план,

навчальна програма, підручник).
https://elib.lntu.edu.ua/sites/default/files/elib_upload/%D0%B5%D0%BD%D0%BF
%20%D1%80%D1%83%D0%B4%D1%8C/page7.html
https://sites.google.com/view/modul1/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0-1/%D0%BD
%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96-
%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8-
%D1%89%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD
%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%BC
%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97-%D0%BE
%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8