Збільшувальні прилади. Лупа.

Мікроскоп
Лу́па або збі́льшувальне скло- оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для
розглядання дрібних деталей. Використовується у багатьох областях людської діяльності, у
тому числі у біології, медицині, археології, банківській і ювелірній справі, криміналістиці, при
ремонті годинників та радіоелектронної техніки, а також у філателії, нумізматиці та боністиці.

Складається з Оправи, Ручки, І збільшувального скла

Лупи можна використовувати для збільшення об’єктів у кілька сотень разів від їхнього

початкового розміру, дозволяючи глядачеві побачити деталізовані особливості або об’єкти, які

зазвичай були б невидимі для людського ока. Лупи корисні для багатьох різних завдань, таких як

читання дрібного шрифту, читання карт, дослідження природи та огляд дрібних частин.

розрізняють в залежності від значення основних параметрів лупи:

 малого збільшення
 середнього збільшення
 великого збільшення
в залежності від призначення:

 переглядові (для практичних потреб)

 вимірювальні (точніші за переглядові)
 зернові (для використання у аграрному виробництві)
 годинникові
 текстильні (або кравецькі)
 лупа для перегляду кадрів кіно- і фотоплівки
 лупа наскрізний наведення сполученого візира кінознімального апарату
В залежності від конструкції розрізняють:

 Ручна лупа — скло, опукле з двох сторін, яке вставлено в оправу. За допомогою ручної
лупи можна побачити предмет збільшеним у 2-25 разів.[3]
 Штативна лупа збільшує предмети у 10-25 разів. У її оправу вставлені два
збільшувальних скла, укріплені на підставці — штативі.[3] У мікробіології, медицині та інших
наукових сферах знайшла своє застосування лупа штативна.[4]
 Лупа бінокулярна або «окуляри-лупа». Вона, завдяки конструктивним особливостям,
призначена для пари очей. Найчастіше дві лінзи монтуються на знімному козирку чи
іншому пристосуванні, що дозволяє наближати або віддаляти складові частини лупи від
траєкторії напрямку погляду. Лінзи розташовані на відстані, що відповідає розташуванню
очей людини, яка дивиться крізь них. Використовуються зазвичай у хірургії, філателії,
ювелірному мистецтві, а також серед гравірувальників і чеканників найчастіше
застосовується лупа бінокулярна.[4]
 Лупа настільна — лупа, яка кріпиться на струбцині, що стоїть на столі або прикріплена до
нього.
За наявності підсвітлення лупи можна розділити на ті, у яких підсвітка є і на ті, у яких вона
відсутня.

Застосування
 У криміналістиці лупа використовується при пошуках відбитків пальців та інших доказів.
Для роботи з коштовним камінням зазвичай використовується лупа-триплет — лупа з
комбінацією з трьох збільшувальних скелець. У ґемології використовується лупа-триплет
десятиразового збільшення з виправленими сферичними і хроматичними спотвореннями.
Лупа-лінійка — лупа десятиразового збільшення з вимірювальною шкалою. Вона
використовувана для оцінки лінійних розмірів.
Лупа широко застосовується філателістами. Для розглядання дрібних деталей малюнка
достатньо 3-4-кратної лупи. Для визначення способів друку, форм растру необхідна 10-12-
кратна лупа (текстильна). Найпопулярніші серед філателістів складні лупи. Деякі
користуються бінокулярними хірургічними лупами, які вмонтовані у закріплений на голові
козирок, що звільняє руки.

Мікроско́п — прилад для розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока, предметів у

збільшеному зображенні. Він використовується для перегляду крихітних живих організмів,

таких як бактерії та віруси, а також більших об’єктів, таких як окремі клітини, дрібні

мінерали та інші об’єкти. Мікроскопи зазвичай бувають різних форм, починаючи від

простих портативних моделей і закінчуючи складним лабораторним обладнанням.

Найпростіший мікроскоп складається із двох лінз — об'єктива і окуляра, з'єднаних

трубою — тубусом. Об'єктив — лінза із дуже малою фокусною відстанню. Він
підноситься близько до об'єктної площини, на якій лежить призначений для вивчення
об'єкт.

Розрізняють наступні види мікроскопів:

 оптичні (світлові);

 електронні;

 рентгенівські;

 скануючі зондові.

Оптичний (світловий) мікроскоп  – це «найстаріший» за класифікацією і

найпоширеніший на сьогоднішній день мікроскоп. Однак не варто думати, що його
конструкція і можливості не зазнали змін. Стандартний мікроскоп складається з
оптичної системи (об'єктив, окуляр і освітлювальний пристрій) і механічної
системи. Робота такого мікроскопа заснована на законах класичної оптики.

Оптичні мікроскопи розрізняються між собою за їх призначенням:

 біологічні мікроскопи – мікроскопи, через які проходить світло, призначені для

вивчення прозорих і напівпрозорих об'єктів;

 стереоскопічні мікроскопи - мікроскопи відбитого світла, з об'ємним зображенням,

призначені для вивчення непрозорих об'єктів;
 металографічні мікроскопи - мікроскопи відбитого світла, освітлення походить від
вбудованого освітлювача, призначені для вивчення непрозорих об'єктів;

 люмінесцентні мікроскопи - основані на явищі люмінесценції об'єктів, призначені

для вивчення непрозорих і напівпрозорих об'єктів з різним ступенем здатності
відбиття світла.

Електронний мікроскоп – надпотужний прилад, який використовує, на відміну від

оптичного мікроскопа, замість світлового потоку, пучок електронів. Такий тип
мікроскопів набагато потужніший від звичайних світлових мікроскопів, а його
роздільна здатність вище в 1000-10000 разів.

Електронні мікроскопи в свою чергу можна розділити на:

 скануючі мікроскопи – сканування проводиться фокусованим електронним пучком

в умовах промислового вакууму;

 просвічуючі мікроскопи – призначені для вивчення тонких об'єктів за допомогою

пучка електронів, що проходять крізь них.

Проте, електронні мікроскопи є складним і дорогим обладнанням, тому найчастіше

використовуються в наукових дослідженнях, або на величезних підприємствах.

Рентгенівський мікроскоп – пристрій для дослідження дуже малих об'єктів,

розміри яких можна порівняти з довжиною рентгенівської хвилі. Принцип роботи
такого мікроскопа оснований на використанні рентгенівського випромінювання з
довжиною хвилі від 0,01 до 10 нанометрів. Рентгенівський мікроскоп за роздільною
здатностю знаходиться між електронним і оптичним мікроскопами.

Рентгенівські мікроскопи можна поділити на:

 проекційні;

 відбивні.

Найбільшого поширення набули проекційні мікроскопи, що дозволяють оцінити

якість тонких покриттів, отримати мікрорентгенографію біологічних і ботанічних
зрізів товщиною до 200 мкм. Важливою перевагою рентгенівських мікроскопів є те,
що за їх допомогою можна спостерігати за непрепарованими живими клітинами.

Скануючий зондовий мікроскоп навряд чи стане в нагоді для використання в домашніх

умовах. Це вже спеціалізований клас мікроскопів, в якому для побудови зображення
використовується спеціальний зонд для сканування поверхні. Завдяки такому мікроскопу
отримують тривимірне зображення з дуже високою роздільною здатністю (менше 0,1 нм).
В даний час скануючі зондові мікроскопи знайшли застосування практично у всіх галузях
науки: фізиці, хімії, біології, біохімії, фармацевтиці, матеріалознавстві, фотохімії та ін.

Висновок
Обидва пристрої є важливими інструментами для
багатьох галузей, таких як наука, медицина,
інженерія та дослідження. Лупа є простим і
зручним інструментом для повсякденних завдань,
тоді як мікроскопи є потужними інструментами для
перегляду складних організмів і об'єктів.

Підсумовуючи, лупи та мікроскопи є двома

важливими інструментами, які використовуються
для збільшення об’єктів.