Міністерство освіти і науки України

Кременчуцький медичний фаховий коледж

Імені В.І. Литвиненка

Реферат
З дисципліни «Біологічна фізика»
Тема: «Рентгенівське випромінювання. Методи рентгенівської діагностики в
терапії»

Виконала:
студентка групи 2-Б л/с (9)
Баранова Вікторія
Превірив викладач:
С.В. Дігтяр

Кременчук 2023

1
 Зміст
1. Введення……………………………………………………………………………………
2. Поняття про рентгенівське випромінювання……………………………………………
3. Історія відкриття рентгенівського випромінювання…………………………………….
4. Основні властивості рентгенівського випромінювання………………………………...
5. Використання рентгенівського випромінювання………………………………………..
6. Методи рентгенівської діагностики в терапії……………………………………………
7. Рентгенівська томографія…………………………………………………………………
8. Рентгенівські знімки (рентгенографія)……………….…………………………………
9. Висновок…………………………………………………………………………………...

2
 Введення
Рентгенівське випромінювання та методи його використання у сфері медицини є
важливим аспектом сучасної діагностики та терапії. Відкриття рентгенівських
променів в 1895 році Вільгельмом Рентгеном стало переломним для медичної науки,
відкривши широкі можливості для вивчення внутрішньої будови людського
організму.
Одним із ключових методів використання рентгенівського випромінювання є
рентгенівська діагностика. За допомогою рентгенівських зображень можна виявити
хвороби легень, серця, кісток та інших внутрішніх органів. Рентгенівська томографія
(КТ) надає деталізовані тривимірні зображення, що важливо для точної локалізації
патологій.
У сфері терапії рентгенівське випромінювання також використовується для
лікування певних захворювань. Лікарі використовують рентгенівські промені для
ураження злоякісних клітин, використовуючи метод радіотерапії. Цей метод може
бути застосований у лікуванні раку, а також інших захворювань, де цільове
випромінювання може сприяти знищенню патогенних клітин.
Також, завдяки технологічним новаціям, постійно розвиваються методи
рентгенівської діагностики та терапії, щоб зробити їх більш точними, безпечними та
доступними для пацієнтів.
Поняття про рентгенівське випромінювання
Рентгенівське випромінювання — короткохвильове електромагнітне
випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі
діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та
гамма-променями.

3
 Рентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких
електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома.
Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання
змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх
електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє
внутрішнє тертя.
Історія відкриття рентгенівського випромінювання
Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика
Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва - пулюївське випромінювання походить від
імені українського фізика Івана Пулюя. Першовідкривачем випромінювання є Іван
Пулюй. Його працями скористався пізніше і Вільям Рентген, якому були презентовані
праці особисто Пулюєм. Рентген назвав ці промені невідомої природи X-променями.
Ця назва збереглася і до сьогодні в англомовній та франкомовній науковій літературі,
ввійшовши в мови багатьох народів світу. Іван Пулюй. Вільгельм Конрад Рентґен.
Рентген перемістив шматок свинцю
поруч з екраном, спостерігаючи за
різкістю його тінні. Він бачив темну
скелетну структуру кісток - його рука
рухалася по екрану. Рентген зробив одне
з найбільш монументальних відкриттів в
історії науки: рентгенівські промені.
Рентгенівське випромінювання виникає
від різкого гальмування руху швидких
електронів у речовині, при енергетичних
переходах внутрішніх електронів атома.
Основні властивості рентгенівського випромінювання
1. Електромагнітний характер.
Рентгенівське випромінювання є формою електромагнітного випромінювання,
подібного до світла, радіохвиль, ультрафіолетового випромінювання та інших видів
електромагнітного випромінювання.
2. Коротка довжина хвилі.
Рентгенівські хвилі мають коротку довжину, що дозволяє їм проникати через багато
речовин, але вони також можуть взаємодіяти з атомами матеріалів, що призводить до
ефектів, таких як рентгенівська фотографія та поглиблення променів у щільних
матеріалах.
3. Висока енергія.

4
 Рентгенівське випромінювання має високу енергію порівняно з іншими видами
електромагнітного випромінювання, такими як ультрафіолет, інфрачервоне світло чи
мікрохвилі.
4. Проникаюча здатність.
Рентгенівські промені можуть проникати через багато речовин, включаючи тканини,
пластмасу та інші речовини, але при цьому поглиблюються у щільних матеріалах,
таких як кістки чи метали.
5. Фотографічна дія.
Рентгенівське випромінювання може викликати фотографічну емульсію та
використовується для отримання зображень внутрішніх структур об'єктів, зокрема в
медицині та інших галузях.
6. Іонізуюча здатність.
Рентгенівське випромінювання може іонізувати атоми та молекули, що може
впливати на матеріали та живі тканини. Це важливий фактор для оцінки ризиків та
безпеки використання рентгенівського випромінювання.
7. Опромінювання
Рентгенівські промені мають велику енергію — десятки й сотні кілоелектронвольт.
Вони слабо взаємодіють із речовиною, й при поглинанні вивільняється велика
кількість енергії, що може призвести до безповоротних пошкоджень у клітині живого
організму. Тому рентгенівські промені небезпечні й робота з ними вимагає особливої
уваги. Доза опромінення вимірюється у берах — біологічних еквівалентах рентгена.
Використання рентгенівського випромінювання
1. Медицина:
- Діагностика.
Рентгенівське випромінювання використовується для отримання
зображень внутрішніх органів та тканин. Рентгенівські знімки,
рентгенівська томографія (RT), рентгенівська флюороскопія та
інші методи діагностики дозволяють лікарям виявляти патології,
травми та захворювання.
- Лікування.
У радіології та онкології використовують рентгенівське
випромінювання для лікування деяких видів раку (лучева
терапія).
2. Промисловість:
- Контроль якості.
5
 Рентгенівське випромінювання застосовується для неруйнівного контролю якості
матеріалів, зокрема металевих конструкцій. Воно дозволяє виявляти дефекти та
неоднорідності в матеріалах без їх руйнування.
- Безпека та контроль.
У сфері безпеки та контролю за виробництвом рентгенівське випромінювання може
використовуватися для детектування небезпечних предметів або речовин у
контрольованих об'єктах (наприклад, при аеропортовому контролі).
3. Наука та дослідження:
- Матеріалознавство.
Рентгенівське випромінювання дозволяє вивчати кристалічну будову матеріалів та
аналізувати їхню структуру на молекулярному рівні.
- Хімічні дослідження.
Рентгенівська кристалографія використовується для вивчення структури молекул та
визначення конформації біомолекул.
4. Археологія та мистецтвознавство:
- Невидимі шари.
Рентгенівське випромінювання може допомагати
розкривати невидимі шари або деталі на артефактах,
картинам та інших об'єктах.
Ці області використання рентгенівського
випромінювання відзначаються важливістю для різних
сфер людської діяльності, сприяючи діагностиці, безпеці,
науковим дослідженням та розвитку промисловості.
Методи рентгенівської діагностики в терапії
В терапії рентгенівське випромінювання використовується для діагностики та
лікування різних захворювань. Ось деякі методи рентгенівської діагностики, які
застосовуються у терапевтичній практиці:
1. Рентгенівські знімки (рентгенографія):
Загальна рентгенографія: Допомагає виявляти проблеми в різних областях тіла,
таких як кістки та суглоби. Цей метод використовується для діагностики переломів,
артриту, пухлин і інших захворювань.
Грудна рентгенографія: Використовується для визначення стану легенів та серця.
Може виявити ураження, такі як пневмонія, рак легенів та інші патології.

6
 Зубна рентгенографія: Застосовується для вивчення стану зубів та щелеп, виявлення
карієсу, періодонтиту та інших стоматологічних проблем.
2. Рентгенівська томографія (RT):
Комп'ютерна томографія (КТ): Комбінує рентгенівське випромінювання та
комп'ютерну обробку для отримання детальних зрізів внутрішніх органів та тканин.
Цей метод дозволяє отримувати тривимірні зображення та використовується для
дослідження структурних змін та патологій.
3. Рентгенівська флюороскопія:
Ангіографія: Використовується для вивчення кровоносних судин та виявлення
порушень кровообігу.
Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС): Дозволяє досліджувати стан стравохіду,
шлунка та дванадцятипалої кишки.
4. Рентгенівська мамографія:
Використовується для ранньої
діагностики раку молочної
залози шляхом отримання
зображень молочних залоз.
5. Дентальна рентгенографія
в стоматології:
Використовується для
визначення стану зубів, щелеп
та прилеглих структур.
Ці методи рентгенівської
діагностики грають важливу
роль у виявленні та оцінці різних захворювань та станів органів і тканин у пацієнтів.
Важливо враховувати, що використання рентгенівського випромінювання повинно
дотримуватися відповідних стандартів безпеки, особливо в медичній практиці.
Рентгенівська томографія
Рентгенівська томографія (RT) — це метод образної діагностики, який
використовує рентгенівське випромінювання для отримання детальних зображень
внутрішніх структур тіла, зокрема в тривимірному форматі. Основні аспекти
рентгенівської томографії включають:
Принцип дії:
- Рентгенівські промені проймають тіло пацієнта з різних напрямків.
- Детектор реєструє рентгенівське випромінювання, що проходить через тіло.
7
 - Комп'ютер обробляє отримані дані та створює детальні зрізи внутрішніх органів та
тканин.
Види рентгенівської томографії:
- Комп'ютерна томографія (КТ): Використовується для отримання детальних
зображень внутрішніх органів, кісток та тканин. Застосовується в різних галузях
медицини.
- Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-ТК): Комбінує КТ з образним методом, що
вимірює випромінювання від радіоактивних речовин, введених в організм.
- Рентгенівська ангіографія (КТ-А): Використовується для дослідження
кровоносних судин та виявлення васкулярних проблем.
Підготовка до обстеження:
- Пацієнт може бути прохоплений у спеціальному одягу для мінімізації розкидання
випромінювання.
- Зазвичай вимагається утримання стабільної позиції протягом обстеження.
Використання в медицині:
- Діагностика захворювань та патологій різних органів, включаючи мозок, легені,
черевну порожнину, суглоби та інші структури.
- Планування та навігація в рамках хірургічних втручань.
- Контроль ефективності лікування та відслідковування динаміки хвороб.
Рентгенівська томографія є потужним інструментом
для отримання детальних зображень внутрішніх
структур тіла, що дозволяє лікарям отримувати більше
інформації про стан пацієнта для точної діагностики та
планування лікування.

Рентгенівські знімки (рентгенографія)

Рентгенівська знімкова діагностика, або рентгенографія, є одним з основних методів
медичної образної діагностики. Цей метод використовує рентгенівське
випромінювання для отримання зображень внутрішніх структур тіла. Основні аспекти
рентгенографії включають наступне:
Принцип дії:

8
 - Рентгенівське випромінювання, що складається з рентгенівських фотонів,
проходить через тіло пацієнта.
- Рентгенівські промені поглиблюються в різних структурах тіла в залежності від
їхньої щільності та складу.
- Пройдене випромінювання потім фіксується на рентгенівському фільмі чи
детекторі, що знаходиться з іншого боку пацієнта.
Види рентгенівських знімків:
- Загальні рентгенограми: Отримуються для вивчення стану кісток та суглобів,
діагностики переломів, захворювань кісток та суглобів.
- Грудна рентгенограма: Використовується для дослідження стану легенів та серця.
- Зубні рентгенограми: Використовуються для визначення стану зубів, щелеп та
прилеглих структур.
Підготовка до знімку:
- Пацієнт може бути прохоплений у спеціальному одягу для мінімізації розкидання
випромінювання.
- Важливо використовувати дози випромінювання, що є безпечними для пацієнта, і
особливо важливо це враховувати при обстеженнях вагітних жінок.
Обробка та інтерпретація:
- Знімки піддаються обробці для поліпшення контрастності та деталізації.
- Лікар-рентгенолог інтерпретує отримані зображення та встановлює діагноз.
Використання в медицині:
- Застосовується для діагностики різних захворювань і
травматичних ушкоджень.
- Дозволяє виявляти пухлини, інфекції, аномалії та інші
структурні зміни в органах та тканинах.
Важливо дотримуватися принципів безпеки та
використовувати рентгенівське випромінювання з
урахуванням високих стандартів лікарської етики та
забезпечення максимальної безпеки для пацієнтів.
Висновок
У сучасній медицині рентгенівське випромінювання та методи рентгенівської
діагностики є необхідними та ефективними інструментами для вивчення внутрішніх
структур організму та діагностики різних захворювань. Рентгенівське

9
випромінювання, відкрите Вільгельмом Рентгеном у 1895 році, виявило широкий
спектр застосувань у медицині, промисловості та науці.
Одним з ключових методів використання рентгенівського випромінювання є
рентгенівська діагностика в терапії. Рентгенівські знімки, такі як загальні
рентгенограми, грудні рентгенограми, зубні рентгенограми та інші, дозволяють
лікарям отримувати важливу інформацію про стан кісток, суглобів, органів та тканин
пацієнтів.
Додатковою вдосконаленою технікою є рентгенівська томографія, яка надає
можливість отримати тривимірні зображення внутрішніх структур. Цей метод не
лише поліпшує діагностику, але й використовується для планування хірургічних
втручань та моніторингу лікування.
Незважаючи на беззаперечні переваги рентгенівської діагностики, важливо
дотримуватися принципів безпеки, обмежувати випромінювання та раціонально
використовувати ці методи. Урахування етичних та правових питань, а також
забезпечення інформованої згоди пацієнтів, використовуючи рентгенівське
випромінювання, є важливими аспектами сучасної медичної практики.
Усі ці аспекти роблять рентгенівське випромінювання та методи рентгенівської
діагностики важливими і необхідними компонентами в сучасній медичній діагностиці
та лікуванні, допомагаючи лікарям ефективно виявляти та лікувати різноманітні
захворювання.

10