Міністерство освіти і науки України

Кременчуцький медичний фаховий коледж

Імені В.І. Литвиненка

Реферат
З дисципліни «Біологічна фізика»
Тема: «Радіоактивність. Дозиметрія іонізуючого випромінювання. Охорона
праці в галузі»

Виконала:
студентка групи 2-Б л/с (9)
Баранова Вікторія
Превірив викладач:
С.В. Дігтяр

Кременчук 2023

1
 Зміст
1. Введення……………………………………………………………………………………
2. Історія………………………………………………………………………………………
3. Поняття Радіоактивність. Основні аспекти радіоактивності…………….......................
4. Типи радіоактивності……………………………………………………………………...
5. Дозиметрія іонізуючого випромінювання……………………………………………….
6. Основні функції дозиметрії іонізуючого випромінювання……………………………..
7. Використання дозиметрії іонізуючого випромінювання……………………………….
8. Охорона праці в галузі…………………………………………………………………….
9. Висновок…………………………………………………………………………………...

2
 Введення
Радіоактивність є однією з важливих характеристик атомних ядер, яка проявляється
у випромінюванні частинок або енергії при розпаді радіоактивних ядер. Цей феномен
виявив великий вплив на наше розуміння природи матерії та знання про властивості
атомів. З давніх часів людство використовує радіоактивні речовини в різних сферах,
починаючи від медицини та науки і закінчуючи виробництвом енергії.
Однак разом з вигодами використання радіоактивних речовин приходить і
відповідальність за безпеку та захист від можливого впливу іонізуючого
випромінювання на здоров'я людини та навколишнє середовище. У цьому контексті
важливо визначити та дослідити дозиметрію іонізуючого випромінювання, яка є
наукою та технікою вимірювання доз випромінювання та оцінювання його впливу на
організми.
Мета даного реферату полягає в систематизації та розгляді основних аспектів
радіоактивності, дозиметрії іонізуючого випромінювання та охорони праці в галузі,
що дозволить отримати повніше розуміння цих питань та виявити можливості для
покращення безпеки та раціонального використання радіоактивних ресурсів.
Історія
Радіоактивність відкрив у 1896 році Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково.
Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в
непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до
них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей
урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність
випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і зовсім не залежить
від того, до яких сполук він входить. Тобто, ця властивість притаманна не сполукам, а
хімічному елементу урану (докладніше див. Дослід радіоактивності Антуаном Анрі
Беккерелем).
У 1898 році Гергард Шмідт та П'єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі відкрили
випромінювання торію. Пізніше Кюрі відкрили полоній та радій.
У 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні
відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність.
Також, в даний час, крім альфа-, бета- і гамма-розпадів, помічено розпади з емісією
нейтрона, протона (а також двох протонів), кластерна радіоактивність, спонтанний
поділ, електронне захоплення, позитронний розпад (або β+-розпад), а також
подвійний бета-розпад (і його види) зазвичай вважаються різними типами бета-
розпаду.
Всі хімічні елементи з атомним номером, більшим за 83 — радіоактивні.

3
 Природна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, що зустрічаються в
природі.
Штучна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, отриманих штучним
шляхом, через відповідні ядерні реакції.
Поняття Радіоактивність. Основні аспекти радіоактивності
Радіоактивність — явище перетворення нестійкого ізотопу хімічного елементу на
інакший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом
випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів. Ці
дуже проникливі потоки частинок, іноді називають ядерним випромінюванням.
Основні аспекти радіоактивності включають:
1. Розпад атомних ядер.
Радіоактивні речовини мають нестабільні атомні ядра, які
розпадаються, перетворюючись на інші елементи і
випромінюючи частинки або енергію у процесі.
2. Випромінювання.
Під час радіоактивного розпаду випромінюються різні
типи частинок, такі як альфа-частинки (ядра гелію), бета-частинки (електрони або
позитрони) і гамма-випромінювання (електромагнітне випромінювання).
3. Півперіод розпаду.
Характеристика часу, за який половина маси радіоактивного зразка розпадається. Це
важливий параметр для визначення ступеня стабільності речовини.
4. Дозиметрія іонізуючого випромінювання.
Наука та техніка вимірювання доз випромінювання і оцінювання його впливу на
живі організми та матеріали.
5. Використання у медицині та промисловості.
Радіоактивні речовини використовуються в онкології для лікування раку, а також в
промисловості для виробництва енергії та інших технологічних застосувань.
6. Охорона здоров'я і навколишнього середовища.
Регулювання та заходи безпеки при використанні радіоактивних матеріалів для
запобігання негативним впливам на здоров'я людей і природне середовище.
Типи радіоактивності
Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють
3 типи променів, які по-різному відхиляються в магнітному полі:

4
  промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно
заряджених частинок. Їх назвали альфа-променями;
 промені другого типу відхиляються в магнітному полі так само, як потік
негативно заряджених частинок (в протилежну сторону), їх назвали бета-
променями;
 і промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали
гамма-променями.
Спектр α- і γ-випромінювань переривисті («дискретні»), а спектр β-випромінювання
— неперервний.
β-розпад (Бета розпад)
Беккерель довів, що β-промені є потоком електронів. β-розпад — прояв слабкої
взаємодії.
β-розпад — внутрішньо-нуклонний процес, тобто відбувається перетворення
нейтрона в протон із вильотом електрона й антинейтрино з ядра. Після β-розпаду
атомний номер елемента змінюється і він зміщується на одну клітинку в таблиці
Менделєєва.
α-розпад (Альфа розпад)
α-розпадом називають мимовільний розпад атомного ядра на ядро-продукт і α-
частинку (ядро атома
α-розпад є властивістю важких ядер з масовим числом А≥200. Всередині таких ядер
завдяки властивості насичення ядерних сил, утворюються відособлення α-частинок,
що складаються з двох протонів і двох нейтронів. Утворена таким чином α-частинка
дужче відчуває кулонівське відштовхування від інших протонів ядра, ніж окремі
протони. Одночасно на α-частинку менше впливає ядерне міжнуклонне притягання за
рахунок сильної взаємодії, ніж на решту нуклонів.
Внаслідок α-розпаду елемент зміщується на 2 клітинки до початку таблиці
Менделєєва. Дочірнє ядро, що утворилося в результаті α-розпаду, зазвичай також
виявляється радіоактивним і за деякий час теж розпадається. Процес радіоактивного
розпаду відбуватиметься доти, поки не з'явиться стабільне, тобто нерадіоактивне
ядро, яким частіше за все є ядра свинцю або бісмуту.
γ-розпад (Гамма розпад)
Гамма-промені — це електромагнітні хвилі із довжиною хвилі, меншою за розміри
атома. Вони утворюються зазвичай при переході ядра атома із збудженого стану в
основний стан. При цьому кількість нейтронів чи протонів у ядрі не змінюється, а
отже ядро залишається тим самим елементом. Однак випромінювання гамма-
променів може супроводжувати й інші ядерні реакції.

5
 Дозиметрія іонізуючого випромінювання
Дозиметрія — самостійний розділ прикладної
ядерної фізики, який розглядає фізичні величини, що
характеризують поле іонізуючого випромінювання та
взаємодію випромінювання з речовиною, а також
принципи і методи визначення цих величин. Вона має
справу з такими фізичними величинами, які пов'язані
з очікуваним радіаційним ефектом. Важливою
задачею дозиметрії є визначення дози
випромінювання в різних речовинах, насамперед у тканинах живого організму для
виявлення, оцінки і попередження будь-якої можливої радіаційної небезпеки для
людини, та для розробки спеціальних засобів і методів радіаційного захисту.
Основні властивості дозиметрії іонізуючого випромінювання включають:
1. Чутливість.
Дозиметри повинні бути чутливими до різних типів іонізуючого випромінювання,
таких як альфа-, бета-, гамма-випромінювання та рентгенівське випромінювання. Це
дозволяє їм ефективно реєструвати різноманітні дози випромінювання.
2. Дозовий діапазон.
Дозиметри повинні мати широкий діапазон вимірювань, щоб вони могли виявляти як
низькі, так і високі рівні випромінювання, які можуть зустрічатися в різних
середовищах і умовах.
3. Лінійність відгуку.
Дозиметри повинні мати лінійний відгук до дози випромінювання, щоб забезпечити
точність вимірювань у всьому діапазоні доз.
4. Стабільність та повторюваність.
Дозиметри повинні бути стабільними з часом і повторювати свій відгук в однакових
умовах для забезпечення надійних вимірювань.
5. Геометрична та енергетична залежність.
Дозиметри можуть мати залежність від геометрії вимірювань та енергетичну
залежність, які потрібно враховувати при використанні в конкретних умовах.
6. Інтерференція.
Дозиметри повинні бути конструктивно здатні уникати або компенсувати можливі
інтерференції від інших джерел випромінювання або факторів, які можуть впливати
на вимірювання.
7. Легкість використання.
6
 Дозиметри повинні бути простими у використанні, особливо в умовах, де вони
використовуються регулярно, так щоб оператори могли легко виконувати
вимірювання та інші налаштування.
8. Зберігання даних.
Багато сучасних дозиметрів оснащені системами зберігання даних, які дозволяють
ведення записів про дози випромінювання протягом часу та легше аналізувати
інформацію.
Дозиметри використовуються для моніторингу рівня випромінювання в різних
середовищах, таких як медичні установи, промислові підприємства, ядерні
електростанції та інші.
Основні функції дозиметрії іонізуючого випромінювання включають:
1. Особистий дозиметр:
Особисті дозиметри носять особи, що можуть бути викладені
ризику випромінювання внаслідок своєї професійної
діяльності, наприклад, медичні працівники, ядерні інженери,
лаборанти та інші. Ці прилади реєструють кількість
випромінювання, яку отримав конкретний працівник.
2. Амбієнтна дозиметрія:
Ці дозиметри розміщуються в різних середовищах для
вимірювання загального рівня випромінювання. Їх
використовують для моніторингу рівнів випромінювання в
навколишньому середовищі, такому як приміщення, зони
навколо ядерних установок тощо.
3. Дозиметрія на робочому місці:
Ці прилади використовуються для вимірювання доз випромінювання на конкретному
робочому місці. Вони можуть бути встановлені на обладнанні або в робочих зонах
для контролю ризику випромінювання.
4. Медична дозиметрія:
В медицині дозиметри використовуються для вимірювання доз випромінювання, які
пацієнти отримують під час лікування радіотерапією або діагностичних процедур,
таких як комп'ютерна томографія (КТ) та рентгенівські знімки.
Такі вимірювання дозволяють контролювати і обмежувати вплив іонізуючого
випромінювання на здоров'я людини та довкілля. Точна дозиметрія важлива для
забезпечення безпеки в різних сферах діяльності та для врахування медичних та
наукових вимог.

7
 Використання дозиметрії іонізуючого випромінювання

Дозиметрія іонізуючого випромінювання має широкий спектр застосувань у різних

галузях. Ось деякі з основних областей використання дозиметрії:
1. Медицина:
 Для робітників у медичних установах: Особисті дозиметри
використовуються медичним персоналом (лікарі, рентгенолаборанти,
радіологи) для моніторингу впливу випромінювання на їх здоров'я під час
проведення діагностичних та терапевтичних процедур.
 Для пацієнтів: Дозиметри використовуються для вимірювання доз
випромінювання, які отримують пацієнти під час радіотерапії та діагностичних
обстежень, таких як КТ та рентгенівські знімки.
2. Промисловість:
 Ядерні електростанції: Дозиметри використовуються для моніторингу
робочого персоналу, який працює в ядерних електростанціях.
 Промислові підприємства: Дозиметри використовуються в промисловості,
де можлива експозиція до випромінювання, такі як виробництво
рентгенівського обладнання, ядерні матеріали та інші сфери.
3. Дослідження та наука:
 Лабораторії: Дозиметри використовуються для вимірювання рівнів
випромінювання в наукових дослідницьких лабораторіях.
 Просторові та космічні дослідження: Дозиметри використовуються для
вимірювання рівнів випромінювання у просторі та на космічних апаратах для
оцінки ризику для астронавтів та обладнання.
4. Охорона навколишнього середовища:
 Моніторинг довкілля: Дозиметри використовуються для вимірювання
рівнів випромінювання в природних середовищах та для виявлення можливих
джерел радіації.
5. Безпека та надзвичайні ситуації:
 Надзвичайні ситуації та аварії: Дозиметри грають важливу роль у
виявленні та вимірюванні рівнів випромінювання в разі радіаційних аварій та
надзвичайних ситуацій.
Використання дозиметрії в цих областях є ключовим для забезпечення безпеки та
здоров'я людей, а також для ефективного управління ризиками, пов'язаними з
іонізуючим випромінюванням.

8
 Охорона праці в галузі
В галузі охорони праці дозиметрія іонізуючого випромінювання є ключовою для
забезпечення безпеки працівників, які можуть бути викладені ризику випромінювання
внаслідок своєї професійної діяльності. Основні аспекти використання дозиметрії в
охороні праці включають:
1. Моніторинг особистої дози:
Працівники, які працюють у сферах, пов'язаних із застосуванням рентгенівських
пристроїв, ядерних матеріалів, частинок альфа, бета та гамма-випромінювання,
повинні носити особисті дозиметри.
Ці дозиметри реєструють дози випромінювання, якими були викладені працівники, і
гарантують, що ці дози залишаються в межах безпечних норм.
2. Моніторинг робочого оточення:
Для визначення загального рівня випромінювання в робочих зонах використовують
амбієнтні дозиметри.
Ці прилади дозволяють визначити рівні випромінювання в середовищі та вживати
заходи для зменшення ризику.
3. Контроль за джерелами випромінювання:
Дозиметри використовуються для моніторингу різних джерел випромінювання,
таких як рентгенівські пристрої, апарати для обробки матеріалів, які містять
радіоактивні елементи та інші об'єкти.
4. Контроль за експозицією під час аварій та робіт із джерелами
випромінювання:
Дозиметри грають важливу роль у виявленні та контролі рівнів випромінювання в
аварійних ситуаціях або під час робіт із джерелами випромінювання.
5. Навчання та інформування:
Дозиметри можуть використовуватися для навчання працівників щодо правил
безпеки під час роботи з випромінюючими матеріалами та джерелами
випромінювання.
6. Аналіз ризиків:
Збір даних від дозиметрів дозволяє аналізувати ризики, пов'язані з випромінюванням
на робочих місцях та приймати заходи щодо зменшення цих ризиків.
Дозиметрія іонізуючого випромінювання в охороні праці є необхідною для
дотримання норм безпеки, захисту здоров'я працівників та уникнення можливих
негативних наслідків, пов'язаних з експозицією до іонізуючого випромінювання.

9
 Висновок
У сучасному світі, де технології займають центральне місце в житті суспільства,
питання радіоактивності та заходів забезпечення безпеки від іонізуючого
випромінювання стають особливо актуальними. Радіоактивність є неодмінною
частиною багатьох сфер, таких як медицина, промисловість та наука, і її правильна
контрольована експлуатація вимагає ретельного підходу та використання сучасних
технологій.
Дозиметрія іонізуючого випромінювання відіграє важливу роль у забезпеченні
безпеки працівників, які працюють у виробничих та лабораторних умовах, де
можлива експозиція до випромінювання. Особисті та амбієнтні дозиметри
забезпечують надійний моніторинг та вимірювання рівнів випромінювання, що
дозволяє вчасно виявляти надмірні дози та уникати негативних наслідків для здоров'я
працівників.
Охорона праці в галузі, пов'язаній з радіоактивністю, передбачає впровадження
ефективних систем контролю, навчання працівників правилам та процедурам безпеки,
а також постійне оновлення та вдосконалення технологічних та організаційних
заходів. Забезпечення високого рівня безпеки в галузі вимагає також вивчення і
використання передових методів дозиметрії, які дозволяють точно вимірювати рівні
випромінювання в різних умовах.
Отже, розуміння радіоактивності, використання сучасних методів дозиметрії та
систематичний підхід до організації охорони праці в галузі забезпечують безпеку
працівників і сприяють стабільному розвитку технологій, які використовують
іонізуюче випромінювання.

10