Питання для контролю та самоконтролю

1. Пояснити на прикладі процес радіоактивного розпаду.

2. Пояснити, що собою представляють α-, β-, γ-випромінювання та їх вплив на людину.
3. Що таке іонізація і як виникає іонізоване середовище?
4. Що називається активністю радіонукліду, її одиниці?
5. Дати поняття поглинутої дози і її одиниць.
6. Дати поняття експозиційної дози і її одиниць.
7. Яку дію чинить радіоактивне випромінювання на воду, що є в біологічних тканинах?
8. Пояснити деякі особливості дії іонізуючих випромінювань на організм людини.
9. Пояснити норми радіаційної безпеки.
10. Які Ви знаєте засоби захисту від дії іонізуючих випромінювань? Пояснити їх.
11. Розповісти про призначення дозиметра-радіометра АНРИ-01-02 "Сосна".
12. Яким чином радіоактивні речовини можуть потрапляти до організму людини?
14. Які форми перебігу променевої хвороби?
15. Які є рекомендації щодо використання в їжу продуктів харчування, забруднених
радіонуклідами?
16. У чому полягають основні положення концепції радіозахисного харчування? Як вони
реалізуються?
17. Коли і за якими рекомендаціями необхідно приймати препарати стабільного йоду, щоб
захисний ефект йодної профілактики був найбільшим?
18. У чому особливість проведення йодної профілактики для дітей дошкільного віку?
19. Які ви знаєте радіозахисні речовини? Для чого їх застосовують?
20. Що називають антиоксидантами і для чого вони використовуються?
21. Яким чином визначають рівень забрудненості радіоактивними речовинами продуктів
харчування і води за їхнім зовнішнім у- випромінюванням?
22. Які санітарні заходити доцільно проводити на забрудненій радіонуклідами території
для зменшення їхнього впливу на здоров’я людини?
23. Які особливості захоронення харчових відходів, забруднених радіонуклідами?
24. Який повинен бути порядок дій для населення, яке повідомили про радіаційну
небезпеку?
25. Як виготовити ватно-марлеву пов’язку?
 Питання для контролю та самоконтролю
1. Що називається радіоактивним забрудненням об’єктів у навколишньому
середовищі?
Радіоактивне забруднення в атмосфері – це наявність радіоактивних речовин в
кількостях, які перевищують рівень природного вмісту на поверхні і в об’ємах, в тілі
людини, в побуті і на виробництві, в навколишньому середовищі
2. Пояснити на прикладі процес радіоактивного розпаду.
Процес радіоактивного розпаду - це процес, при якому ядра нестабільних атомів
розпадаються, виділяючи випадково частки та/або енергію.
Наприклад, атом вуглецю-14 (14C) є нестабільним і постійно розпадається шляхом бета-
розпаду. У цьому процесі, ядро вуглецю-14 викидає електрон (бета-частинку) та
антинейтрино, змінюючи свою кількість протонів та нейтронів. Таким чином, атом
вуглецю-14 перетворюється на атом азоту-14 (14N).
14C є одним з радіоізотопів вуглецю, що досить поширений у природі. Його
використовують для визначення віку деяких матеріалів, таких як археологічні зразки,
геологічні зразки тощо. Оскільки час розпаду 14C доволі довгий (близько 5730 років), то
він може бути виявлений у старих зразках, що дозволяє визначити їх вік методом
радіокарбонового датування.
3. Пояснити, що собою представляють α-, β-, γ-випромінювання та їх вплив на
людину.
Альфа-, бета- та гамма-випромінювання є трьома типами радіації, які можуть виникати
при радіоактивному розпаді атомів.
Альфа-випромінювання представляє собою потік часток альфа, які є ядрами гелію (He2+).
Вони важкі та повільні, тому мають низьку проникливість та не можуть пройти через
шари одягу або шкіру. Проте, якщо альфа-випромінювання потрапить в організм
(наприклад, через вдихання або ковтання радіоактивного матеріалу), воно може
спричинити пошкодження тканин, що може призвести до розвитку раку або інших
захворювань.
Бета-випромінювання представляє собою потік електронів або позитронів. Вони мають
більшу енергію та проникливість, ніж альфа-частки, тому можуть проникати крізь тонкий
шар матеріалу. Однак, їх проникливість обмежена, тому вони не можуть пройти через
товсті металеві пластини. Вплив бета-випромінювання на організм людини подібний до
впливу альфа-випромінювання, тобто може спричинити пошкодження ДНК та розвиток
ракових захворювань.
Гамма-випромінювання є найбільш проникливим та небезпечним типом радіації. Це
електромагнітне випромінювання високої енергії, яке може пройти через товсті металеві
пластини та тканини. Гамма-випромінювання може спричинити пошкодження тканин та
ДНК, що може призвести до ракових захворювань, а також інших захворювань.
4. Що таке іонізація і як виникає іонізоване середовище?
Іонізація - це процес, при якому атоми або молекули заряджаються, тобто вони втрачають
або отримують один або кілька електронів, щоб стати іонами. Іонізація може відбуватися
внаслідок взаємодії різних фізичних агентів з речовинами, таких як радіація, електричний
струм, термічні процеси, хімічні реакції тощо.
Іонізація може виникати через вплив різних видів радіації на атоми і молекули речовини.
Наприклад, коли альфа-або бета-частинки взаємодіють з атомами, вони можуть відібрати
або додати електрон, що призводить до утворення іонів. Гамма-випромінювання також
може викликати іонізацію шляхом відібрання електронів від атомів чи молекул.
Іонізація може призвести до утворення іонізованого середовища, коли певна кількість
атомів та молекул в середовищі перебуває у вигляді іонів. Це іонізоване середовище може
мати різноманітні фізичні та хімічні властивості, які залежать від кількості та типів іонів в
середовищі. Наприклад, у вакуумі може утворюватися плазма, коли електрони та іони
рухаються вільно і утворюють стабільну рівновагу. У природі іонізовані середовища
можуть виникати у грозових хмарах, які містять іони, у воді, що містить іони різних
солей, а також в атмосфері, де певна кількість газів може бути іонізована внаслідок
впливу сонячно
5. Що називається активністю радіонукліду, її одиниці?
Активність радіонукліду - це кількість радіаційної енергії, яку випромінює радіонуклід за
одиницю часу. Вона вимірюється в беккерелях (Bq) і показує, скільки ядер певного
радіонукліду розпадається за секунду.

Одне беккерель відповідає одному розпаду за секунду. Наприклад, якщо радіонуклід має
активність 1 Бк, це означає, що за кожну секунду відбувається один розпад ядра цього
радіонукліду.

Також часто використовують крім Бк і ще одиницю для вимірювання активності - кюрі

(Ci). Один кюрі відповідає активності, яка спричиняє розпад 3,7 x 10^10 ядер за секунду.
Таким чином, один беккерель дорівнює 2,7 x 10^-11 кюрі.
 6. Дати поняття поглинутої дози і її одиниць.
Поглинутою дозою називається кількість енергії, яку поглинає тіло від іонізуючої радіації
за одиницю маси. Ця доза вимірюється в греях (Gy) або в радах (rad).
Один грей відповідає поглиненню одного джоуля енергії на кілограм маси тіла, тоді як
один рад відповідає поглиненню одного старджоуля енергії на кілограм маси тіла.
Поглинута доза залежить від типу та енергії випромінювання, від часу впливу, від
властивостей поглинаючого матеріалу та його маси.
Поглинута доза може використовуватися для оцінки ризику радіаційного впливу на
людину та для прийняття заходів з радіаційної безпеки. Наприклад, при вимірюванні дози,
яка виникла внаслідок впливу радіоактивного випромінювання на людину, зазвичай
використовується одиниця - мілізіверт (мЗв) або мікросіверт (мкЗв). Одна мілізіверт
дорівнює 0,001 зв або 1000 мікрозіверт.
7. Дати поняття експозиційної дози і її одиниць.
Експозиційною дозою називається кількість іонів, які утворюються у повітрі, коли воно
піддається впливу іонізуючої радіації. Експозиційна доза не враховує поглинення радіації
тілом людини та не відображає дійсної дози, яка може бути поглинута організмом.

Одиницею вимірювання експозиційної дози є рентген (R). Один рентген відповідає

експозиції заряду 2,58 × 10^-4 Кл/кг повітря.

Експозиційна доза використовується для оцінки впливу радіації на навколишнє

середовище, технічних пристроїв та приладів, які мають справу з радіацією. Також
експозиційна доза може використовуватися для оцінки потенційної дози радіації, яка
може виникнути при роботі з джерелами радіації в промисловості та медицині.
8. Яку дію чинить радіоактивне випромінювання на воду, що є в біологічних
тканинах?
Радіоактивне випромінювання може мати різні наслідки для води, яка є частиною
біологічних тканин. Основні наслідки включають наступні:

1. Іонізація води: Радіоактивне випромінювання може розщеплювати молекули води на

іони, що може призвести до утворення радикалів іонів, таких як гідроксильні (OH-) та
гідронієві (H3O+) іони. Ці радикали можуть взаємодіяти з іншими молекулами у
тканинах, що може спричинити різні біологічні наслідки, включаючи пошкодження ДНК.
2. Гідратування біомолекул: Радіоактивне випромінювання може впливати на
молекулярну структуру біомолекул, змінюючи їх конформацію та руйнуючи зв'язки між
ними. Внаслідок цього може відбуватися гідратування біомолекул, що може призвести до
зміни їх фізичних та хімічних властивостей.

3. Радіоліз води: Радіоактивне випромінювання може призводити до радіолізу води, тобто

розщеплення молекул води на іони та радикали. Це може спричинити утворення різних
видів іонів та радикалів, які можуть мати біологічну активність.

Отже, радіоактивне випромінювання може мати різні наслідки для води, яка є частиною
біологічних тканин. Ці наслідки можуть бути досить серйозними та впливати на
функціонування організму, включаючи розвиток онкологічних захворювань.
9. Пояснити деякі особливості дії іонізуючих випромінювань на організм людини.
Іонізуючі випромінювання можуть мати різноманітні ефекти на організм людини, залежно від
дози та типу випромінювання, а також від впливу інших факторів, таких як вік, стать, здоров'я
та ін.
Основні ефекти іонізуючих випромінювань на організм людини:
1. Пошкодження ДНК: Іонізуючі випромінювання можуть пошкоджувати генетичний матеріал
клітин, що може призвести до розвитку онкологічних захворювань та інших патологій.
2. Збудження атомів та молекул: Іонізуючі випромінювання можуть збуджувати атоми та
молекули, що може призвести до утворення радикалів та інших активних іонів, які можуть
пошкоджувати клітини та тканини.
3. Втрата енергії: Іонізуючі випромінювання можуть передавати свою енергію на атоми та
молекули в тканинах людини, що може спричинити їх пошкодження.
4. Вплив на імунну систему: Іонізуючі випромінювання можуть впливати на функцію імунної
системи людини, знижуючи її ефективність та збільшуючи ризик розвитку інфекцій та інших
захворювань.
5. Розвиток ракових захворювань: Висока доза іонізуючого випромінювання може призвести до
розвитку раку та інших онкологічних захворювань.
6. Вплив на репродуктивну систему: Іонізуючі випромінювання можуть впливати на
репродуктивну систему людини, зменшуючи фертильність та збільшуючи ризик виникнення
вад розвитку у нащадків.
10. Пояснити норми радіаційної безпеки.
 Норми радіаційної безпеки - це встановлені державою межі допустимої експозиції
людини іонізуючому випромінюванню з метою запобігання виникненню шкідливого
впливу на здоров'я людини. Ці норми визначаються з урахуванням рівня радіаційної
безпеки, який вважається прийнятним для громадського здоров'я.
Орієнтовні норми радіаційної безпеки людини:
 450 бер – тяжкий ступінь променевої хвороби;
 100 бер – нижній рівень розвитку променевої хвороби;
 75 бер – короткочасна незначна зміна складу крові;
 25 бер – допустиме аварійне опромінення персоналу (разове);
 10 бер – допустиме аварійне опромінення населення (разове);
 бер – допустиме опромінення персоналу за рік;
 бери – опромінення під час рентгеноскопії зубів (місцеве);
 500 мбер – допустиме опромінення населення за рік;
 100 мбер – фонове опромінення на рік;
 30 бер – місцеве опромінення при рентгеноскопії шлунка;
 1 мкбер – перегляд одного хокейного матчу по телевізору;
 35 бер межа для населення за 70 років (середня тривалість життя).
 11. Які Ви знаєте засоби захисту від дії іонізуючих випромінювань? Пояснити їх.
Існує кілька способів захисту від дії іонізуючих випромінювань, залежно від типу
випромінювання та умов експозиції. Ось кілька основних засобів захисту:

1. Особисті захисні засоби: до них входять захисні одяг, взуття, рукавиці, маски, окуляри,
щитки і каски. Наприклад, захисні окуляри захищають очі від ультрафіолетового та
рентгенівського випромінювання, а захисний одяг захищає тіло від випромінювання β- та
γ- випромінювання.

2. Захисні пристрої: наприклад, щитки та стіни з товстого свинцю або іншого важкого
металу здатні зупинити альфа- та бета- випромінювання. Важкі метали, такі як свинець,
алюміній і бетон, використовуються для створення екранів, щоб зменшити дозу
випромінювання, що отримує людина.

3. Відстань: дистанція між джерелом випромінювання та людиною зменшує дозу

випромінювання. Це особливо важливо для гамма-випромінювання, яке може пройти
через повітря та матеріали. Отже, чим більша дистанція від джерела, тим менша доза
випромінювання, яку отримує людина.

4. Зменшення часу експозиції: чим менше часу людина перебуває біля джерела
випромінювання, тим менше дозу вона отримує. Наприклад, працівники, які регулярно
працюють з радіоактивними матеріалами, мають обмежений час, який вони можуть
провести в зоні експозиції.
12. Розповісти про призначення дозиметра-радіометра АНРИ-01-02 "Сосна".
Дозиметр-радіометр АНРИ-01-02 "Сосна" є портативним приладом, який призначений для
вимірювання рівня радіаційного фону та контролю рівня радіаційного опромінення.

Цей прилад може вимірювати експозиційну дозу, швидкість експозиційної дози, поглинуту
дозу, а також концентрацію радіонуклідів у повітрі. Для вимірювання використовується
газонаповнюваний детектор, що забезпечує високу чутливість та точність вимірювань.

Прилад використовується в різних галузях, пов'язаних з радіаційною безпекою. Він може бути
використаний в ядерній промисловості, медицині, наукових дослідженнях, а також при
надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з радіаційними аваріями або терористичними актами.
 Застосування дозиметра-радіометра АНРИ-01-02 "Сосна" дозволяє контролювати рівень
радіаційного опромінення, що допомагає забезпечити безпеку працівників та населення в
цілому.
13. Яким чином радіоактивні речовини можуть потрапляти до організму
людини?
1. Вдихання: Радіонукліди можуть перебувати у повітрі у вигляді газів або аерозолей. Людина
може вдихати ці речовини разом з повітрям. Наприклад, радон - радіоактивний газ, який
утворюється при розпаді радію - може знаходитися у будинках, особливо в підвалах, і люди
можуть вдихати його разом з повітрям.

2. Усмоктування: Радіоактивні речовини можуть бути присутні в їжі та воді. Наприклад, під час
ядерних аварій або випробувань ядерної зброї радіоактивні речовини можуть потрапляти до
ґрунту та водних джерел, а звідти - до рослин та тварин, які можуть бути спожиті людьми.

3. Контакт: Радіоактивні речовини можуть проникати через шкіру, особливо якщо вона є
пошкодженою. Наприклад, працівники ядерної промисловості можуть бути піддані радіації
через контакт з радіоактивними матеріалами.

4. Внутрішній захід: Люди можуть ненавмисно впоратися з радіоактивними речовинами,

наприклад, якщо п'ють забруднену воду або використовують забруднені продукти харчування.

У разі надзвичайних ситуацій, пов'язаних з радіаційним забрудненням, важливо дотримуватися

відповідних заходів захисту, щоб зменшити ризик опромінення та забезпечити безпеку
здоров'я.
14. Які форми перебігу променевої хвороби?
Променева хвороба (ПХ) може мати різні форми перебігу, які залежать від дози отриманого
опромінення, швидкості розвитку симптомів та характеру ураження організму. Основні
форми перебігу ПХ такі:

1. Радіаційна хвороба: це найбільш поширена форма ПХ, яка виникає при високих дозах
опромінення (від 1 до 10 Грей). Симптоми з'являються відразу після опромінення або
через кілька годин-днів. Серед симптомів можуть бути: нудота, блювання, головний біль,
слабкість, втрата апетиту, погіршення зору, біль в животі, діарея, збільшення температури
тіла. За несприятливих умов може розвинутися летальний випадок.
2. Гостра лучна хвороба: виникає при дозах опромінення від 10 до 50 Грей. Симптоми
з'являються через кілька годин-днів. Ця форма ПХ характеризується швидким розвитком
тяжких симптомів: підвищення температури тіла до 40 градусів, рвота, діарея, сильні болі
в животі, головний біль, слабкість, погіршення зору, втрата свідомості. Летальний
випадок може наступити протягом декількох днів.

3. Пізня лучна хвороба: виникає при дозах опромінення від 50 до 500 Грей. Симптоми
з'являються через кілька тижнів-місяців після опромінення. Ця форма ПХ може
проявлятися як пошкодження різних органів та систем, зокрема: центральної нервової
системи, кістково-м'язової системи, шкіри, легенів, шлунк
15. Які є рекомендації щодо використання в їжу продуктів харчування, забруднених
радіонуклідами?
1. Не вживайте продукти, в яких виявлено підвищену радіоактивність
2. Відмовляйтеся від продуктів харчування з місць, де відбувалися радіаційні аварії або були
проведені ядерні випробування.
3. Використовуйте продукти з місцевого виробництва, оскільки їх радіоактивність зазвичай
нижча, ніж у імпортованих продуктах.
4. Обережно мийте та очищуйте продукти перед вживанням
5. Вживайте продукти з найменшою концентрацією радіонуклідів. Наприклад, кисломолочні
продукти з меншою концентрацією жиру містять менше радіонуклідів, оскільки
радіоактивні речовини зазвичай накопичуються в жирі.
6. Обмежте споживання продуктів, які містять більше 100 Бк/кг радіонуклідів.
7. Дотримуйтеся рекомендацій місцевих органів здоров'я щодо безпеки продуктів харчування
у разі радіаційних аварій або інших радіаційних подій.
16. У чому полягають основні положення концепції радіозахисного харчування? Як
вони реалізуються?
Концепція радіозахисного харчування - це система заходів, спрямованих на зменшення дози
опромінення, яку отримує людина від радіоактивних речовин в їжі та воді. Основні
положення цієї концепції полягають у виключенні з харчування продуктів, які містять
надмірну кількість радіонуклідів та заміні їх на менш забруднені альтернативи.

Основні принципи реалізації концепції радіозахисного харчування наступні:

- Моніторинг радіоактивності продуктів харчування та води. Проводиться постійний контроль
рівня радіації в продуктах харчування та воді, які споживаються людьми. Це дозволяє
 оперативно виявляти забруднення та приймати відповідні заходи.
- Контроль якості сировини та продуктів. Контроль здійснюється на всіх етапах виробництва
харчових продуктів - від сировини до готового продукту. Зокрема, він включає в себе
перевірку рівня радіоактивності сировини, контроль умов зберігання та переробки
продуктів.
- Регулювання транспорту та торгівлі продуктами. Для зменшення ризику опромінення
важливо контролювати транспортування та торгівлю продуктами харчування з районів,
що мають підвищену радіоактивність.
- Рекомендації щодо споживання продуктів харчування. Для зниження ризику
опромінення рекомендується обмежувати споживання продуктів, які містять надмірну
кількість радіоактивних речовин, а також вживати продукти
17. Коли і за якими рекомендаціями необхідно приймати препарати стабільного
йоду, щоб захисний ефект йодної профілактики був найбільшим?
Препарати стабільного йоду, такі як калієвий йодід (KI) або натрієвий йодід (NaI), можуть
бути використані для захисту щитоподібної залози від радіоактивного йоду, який може
бути випущений під час ядерної катастрофи або аварії на ядерній електростанції.
Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), прийом препаратів
стабільного йоду рекомендується здійснювати в таких випадках:
- Під час радіаційної небезпеки, коли є підвищений ризик випуску радіоактивного йоду в
атмосферу;
- Приблизно за 24 години до очікуваного випуску радіоактивного йоду;
- Впродовж 7 днів після випуску радіоактивного йоду.
Препарати стабільного йоду призначені для профілактики радіоактивного йоду, що
вступає в щитоподібну залозу і може призвести до погіршення її функції та розвитку раку
щитоподібної залози. Рекомендується приймати препарати стабільного йоду тільки за
медичним призначенням, оскільки вони можуть мати побічні ефекти і взаємодіяти з
іншими ліками.
18. У чому особливість проведення йодної профілактики для дітей дошкільного віку?
Особливості проведення йодної профілактики для дітей дошкільного віку полягають у тому,
що дозу препарату стабільного йоду необхідно добирати з урахуванням віку та ваги
дитини, а також враховувати наявність протипоказань. Наприклад, дітям з гіпертонічною
хворобою, нирковими захворюваннями та алергічними реакціями на йод не
рекомендується приймати препарати стабільного йоду без консультації з лікарем.

Також важливо враховувати, що діти дошкільного віку можуть мати складність у прийомі
 препаратів стабільного йоду, тому їх можна розчиняти в рідині або додавати до їжі, щоб
полегшити їхнє приймання. Крім того, варто дотримуватися рекомендацій щодо частоти і
тривалості проведення йодної профілактики для дітей дошкільного віку.
19. Які ви знаєте радіозахисні речовини? Для чого їх застосовують?
Радіозахисні речовини - це речовини, які застосовуються для захисту людей та оточуючого
середовища від негативних наслідків дії іонізуючого випромінювання. Деякі з них:

1. Лігнін - це природна речовина, яка використовується для зменшення радіоактивного

забруднення ґрунту та водойми. Лігнін може зв'язувати радіоактивні метали та
радіонукліди, зменшуючи їх мобільність.
2. Потасій йодід - це хімічна сполука, яка використовується для захисту щитоподібної залози
від радіоактивного йоду. Вона заповнює щитоподібну залозу йодом, запобігаючи
поглинанню радіоактивного йоду, який може викликати онкологічні захворювання.
3. Амінокислота цистеїн - це речовина, яка може зв'язувати важкі метали, зменшуючи їх
токсичність. Цистеїн використовується для захисту організму від радіоактивного
забруднення.
4. Полімери - це речовини, які використовуються для створення радіозахисних матеріалів.
Полімери можуть зменшувати проникнення радіоактивного випромінювання,
забезпечуючи захист людей та об'єктів від радіоактивного забруднення.

20. Що називають антиоксидантами і для чого вони використовуються?

Антиоксиданти - це речовини, які допомагають запобігти окисленню і пошкодженню клітин
тіла від вільних радикалів, які можуть бути сформовані в результаті дії іонізуючого
випромінювання. Вони працюють, ловлячи вільні радикали та усуваючи їх шкідливі
ефекти.

Антиоксиданти є важливим елементом радіозахисту, так як вони можуть допомогти

запобігти радіаційному ушкодженню клітин. Вони використовуються в якості додатків до
харчування, а також в лікарських препаратах. Деякі з них включають в себе вітаміни C та
E, бета-каротин, селен, зелений чай та інші природні сполуки. Однак важливо пам'ятати,
що жоден антиоксидант не може повністю захистити від радіаційного ушкодження, і що
найкращим способом захисту є обмеження експозиції до джерел іонізуючого
випромінювання.
21. Яким чином визначають рівень забрудненості радіоактивними речовинами
продуктів харчування і води за їхнім зовнішнім у- випромінюванням?
Для визначення рівня забрудненості радіоактивними речовинами продуктів харчування і води
за їхнім зовнішнім у-випромінюванням використовують дозиметри. Дозиметри - це
прилади, призначені для вимірювання іонізуючого випромінювання, яке оточує людину
або знаходиться в середовищі, де він працює або відпочиває.

Для визначення радіаційного фону використовують дозиметри-радіометри. Ці прилади

показують загальну кількість іонізуючого випромінювання в конкретному місці і на
певний час. Інформація, яку збирають дозиметри-радіометри, дозволяє встановити, чи є
радіаційна небезпека в певному місці і який захист потрібний для людини.

Також для визначення рівня забрудненості продуктів харчування і води за їхнім зовнішнім
у-випромінюванням використовують радіометри з харчової продукції і води. Ці прилади
дозволяють визначити кількість радіоактивних речовин у продуктах харчування і воді, яка
здатна випромінювати іонізуюче випромінювання.
22. Які санітарні заходити доцільно проводити на забрудненій радіонуклідами
території для зменшення їхнього впливу на здоров’я людини?
На забруднених радіонуклідами територіях доцільно проводити наступні санітарні заходи для
зменшення їх впливу на здоров’я людини:
1. Евакуація населення з найбільш забруднених територій.
2. Обмеження доступу людей до зон забруднення.
3. Виконання моніторингу забруднення ґрунтів, повітря, водних ресурсів, харчових продуктів,
а також оцінка ризику для здоров’я населення.
4. Проведення дезактивації забруднених поверхонь, таких як вулиці, дахи будівель та інше.
5. Проведення робіт з деградації забрудненого ґрунту, в тому числі його заміну.
6. Розробка та впровадження заходів з очищення повітря від радіоактивного пилу, таких як
збір пилу на спеціальні фільтри.
7. Регулярний моніторинг радіаційної обстановки в районах, що підлягають контролю.
8. Організація медичного нагляду за населенням, яке проживає на забруднених територіях.
9. Проведення інформаційної роботи серед населення з питань радіаційної безпеки та
профілактики радіаційних захворювань.
10. Виконання інших необхідних заходів згідно з рекомендаціями організацій з радіаційного
захисту та санепідемстанцій.
23. Які особливості захоронення харчових відходів, забруднених радіонуклідами?
Захоронення харчових відходів, забруднених радіонуклідами, потребує особливих заходів та
вимог. Спочатку слід визначити рівень радіоактивного забруднення відходів і встановити,
 чи є вони безпечними для захоронення в землю.
Якщо рівень радіоактивного забруднення перевищує допустимий, то харчові відходи потрібно
вивозити на спеціалізоване підприємство з переробки радіоактивних відходів, де їх
знешкоджують спеціальними методами.
Якщо відходи придатні для захоронення в землю, то їх можна закопати на спеціально
відведених територіях з дотриманням встановлених правил та регламентів, які
визначаються органами державного санітарного нагляду.
Для зменшення ризику дальшого поширення радіоактивного забруднення, територія
захоронення повинна бути заборонена для входу для громадян та тварин, а також
проходити контроль за станом території та вмістом радіонуклідів у грунті.
24. Який повинен бути порядок дій для населення, яке повідомили про радіаційну
небезпеку?
Якщо населення повідомлене про можливу радіаційну небезпеку, слід діяти наступним чином:
1. Відключити системи вентиляції та кондиціонування повітря, щоб уникнути потрапляння
забрудненого повітря в приміщення.
2. Закрити вікна та двері для уникнення потрапляння забрудненого повітря в приміщення.
3. Увімкнути радіоприймач на місцеві станції, щоб отримати офіційну інформацію та
інструкції від місцевої влади.
4. Слідувати інструкціям від місцевої влади та виконувати рекомендації щодо евакуації,
захисту та інших дій, необхідних для захисту від радіаційної небезпеки.
5. Якщо немає можливості евакуюватися, слід залишатися в приміщенні, де є мінімальний
ризик від радіаційної небезпеки, закривши вікна та двері, і чекати подальших інструкцій
від місцевої влади.
25. Як виготовити ватно-марлеву пов’язку? Виготовлення ватно-марлевої пов'язки
досить просте. Для цього потрібно мати наступні матеріали:

- вата або газетна паперова стрічка;

- марля або бинт;

- ножиці.

Ось кроки, які можна виконати для виготовлення ватно-марлевої пов'язки:

1. Візьміть кусок марлі або бинту та розкрийте його на рівній поверхні.

2. Візьміть кусок вати або скрученої газетної стрічки та покладіть його на середину марлі
або бинту.
3. Складіть марлю або бинт на половину, щоб вата або газетна стрічка опинилась
всередині.

4. Складіть марлю або бинт ще раз на половину, щоб вата або газетна стрічка опинилась
всередині вдруге.

5. Ретельно згладьте пов'язку руками, щоб усунути всі зморшки.

6. Візьміть ножиці та обріжте краї марлі або бинту, щоб вони були рівними та розміром
приблизно 10-15 см

Готову ватно-марлеву пов'язку можна використовувати для перев'язування різних ран та

порізів. Не забувайте дотримуватись правил гігієни та стерилізації матеріалів перед
використанням пов'язки.