НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

ВИПУСКНА РОБОТА
ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ
СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ СОВІТИ ЗП(ПТ)О З
ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Слухач групи
Кияшко
Анжела Костянтинівна
Викладач

Науковий керівник: До захисту

Купрієвич В.О., заст. завідувача ____ _____________
кафедри професійної та вищої освіти , доцент,
кандидат педагогічних наук
Анотація. У роботі розглянуто підходи до формування соціокультурної компетенції
здобувачів освіти за допомогою застосування елементів інтернет-технологій під час
навчання іноземної мови, проаналізовано їх основні положення. Було
запропоновано практичні моделі формування соціокультурної компетенції за
допомогою інтеграції інтернет-ресурсів. Зазначено важливість здобуття
соціокультурної обізнаності задля успішної міжкультурної комунікації як в
реальному житті, так і в інформаційному просторі. Розглянуто проблеми
застосування телекомунікаційних проектів, блог та вікі-технологій, веб-квестів та
різноманітних інтернет-платформ у процесі формування компетентностей
здобувачів освіти.
ЗМІСТ
1. ВСТУП.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1. ПОНЯТТЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА
ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС
ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
2.2. ЗАСТОСУВАННЯ ЗОН РОЗВИТКУ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ НАВИЧОК
ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ
2.3. РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДИ ЇХ
ВИКОРИСТАННЯ
2.4. ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ,
(ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПРОЕКТИ, ВЕБ-КВЕСТИ, БЛОГ- ТА ВІКІ-
ТЕХНОЛОГІЇ)
3. ВИСНОВКИ
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Розробка та впровадження ефективних навчальних технологій, що забезпечують
максимальну активізацію комунікативної діяльності та розвиток соціокультурних
компетентностей здобувачів освіти, є однією з обов’язкових умов для реалізації
планів та програм вивчення іноземних мов. Використання інтернет-технологій
поряд із традиційними методами навчання у закладах ЗП(ПТ)О дає можливість
суттєво підвищити ефективність процесу навчання іноземним мовам, зробити його
більш мобільним, диференційованим, індивідуалізованим та інтерактивним. Як
показує практика, матеріали мережі Інтернет є безцінною базою для створення
інформаційно-предметного середовища, самоосвіти слухачів, задоволення їх
професійних інтересів і потреб.
Мета ― розглянути особливості застосування інтернет-технологій у навчанні
іноземних мов здобувачів освіти ЗП(ПТ)О, обґрунтувати ефективність їх
використання на заняттях та рекомендувати популярні інтернет-матеріали для
навчання різних видів мовленнєвої діяльності.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Соціокультурна компетенція (надалі – СКК) – це вміння використовувати
одночасно сукупність загальнокультурних, лінгвокраїнознавчих, соціолінгвістичних
та культурознавчих компонентів задля досягнення міжкультурного порозуміння між
окремими особами чи групами представників різних суспільств через мовні та
немовні засоби в рамках соціокультурної картини однієї зі сторін комунікації.
Набуття соціокультурної компетенції здобувачами освіти, які вивчають іноземну
мову, має на меті ознайомлення, сприйняття та розуміння національно-культурної
своєрідності поведінки представників іншої культури, а також вміння
використовувати елементи соціокультурного контексту на практиці задля успішної
комунікації.
Метою вивчення іноземної мови є розвиток мовної та мовленнєвої, комунікативної
і соціокультурної компетенції, що дозволяє застосовувати в професійній діяльності
різні методики отримання професійної інформації із іншомовних джерел, в тому
числі із інтернет-ресурсів, брати участь у професійному спілкуванні іноземною
мовою тощо.
Впровадження Інтернет-технологій у процес вивчення іноземних мов чинить
позитивний уплив на формування іншомовної соціокультурної компетенції
здобувачів освіти. Безпосередньо ресурси мережі Інтернет є неосяжною базою для
створення інформаційно-предметного середовища. Проте, сама лише наявність
доступу до Інтернет-pecypciв не є гарантом швидкої та якісної мовної освіти. На
сучасному етапі вивчення іноземних мов використанням Інтернет-технологій
виникає гостра необхідність у розробці нових навчальних Інтернет-ресурсів,
спрямованих на комплексне формування та розвиток:
- аспектів іншомовної комунікативної компетенції в усьому різноманітті її
компонентів (мовленнєвого, граматичного, соціокультурного, компенсаторного,
навчально-пізнавального);
- комунікативно-когнітивних умінь здійснювати пошук і відбір, проводити
узагальнення, класифікацію, аналіз і синтез одержаної інформації;
- комунікативних умінь представляти й обговорювати результати роботи з
ресурсами мережі Інтернет;
- умінь використовувати ресурси мережі Інтернет для освіти і самоосвіти з метою
знайомства з культурно-історичною спадщиною різних країн і народів;
- умінь використовувати ресурси мережі Інтернет для задоволення своїх
інформаційних та освітніх інтересів і потреб.
Інтернет-технології, які можна активно використовувати в процесі навчання
іноземної мови, поділяють на засоби синхронної комунікації (synchronous
communication tools) та засоби асинхронної комунікації (asynchronous
communication tools).
Засоби синхронної комунікації ― це інтернет-засоби, що дають можливість
спілкуватися в режимі реального часу (чат, відеочат і аудіочат). Прикладами
таких засобів є Skype і Yahoo Messenger. Використання таких чатів у педагогічних
цілях відкриває нові можливості під час викладання іноземних мов. Д. Гонзалес,
професор університету Саймона Болівара (Венесуела), виділяє п’ять видів
педагогічного чату:
― чат на вільну тему (free topic chat); основне призначення ― практика
говоріння, аудіювання й письма мовою, що вивчається;
― чат, спрямований на вирішення певного навчального завдання
(collaborative task-oriented chat);
― чат-семінар або чат-презентація (academic seminar or presentation chat)
― чат, спрямований на відпрацювання якогось певного матеріалу або дії
(practice chat); наприклад, чат-інтерв’ю;
― оціночний чат (evaluation chat), спрямований на контроль та оцінку
ступеня засвоєння того чи іншого матеріалу.
Засоби асинхронної комунікації ― це інтернет-засоби, що дають змогу
обмінюватись інформацією із затримкою в часі (форуми, електронна та
аудіопошта, сайти, блоги). Інтеграція засобів асинхронної комунікації в
навчальний процес сприяє удосконаленню навичок письмового й усного
мовлення, аудіювання, читання; ознайомленню слухачів з ресурсами мережі, де
пропонується багато цікавої та корисної інформації за темами, що вивчаються;
стимулює обговорення тем і дискусії на мові, що вивчається, в позааудиторний
час.
Доступність величезного обсягу різноманітної інформації та різноаспектність
побудови навчальних сайтів визначають багато варіантів роботи користувача з
навчальними матеріалами. Комплексність впливу на канали сприйняття інформації
за рахунок можливості одночасного застосування абстрактно-графічної наочності,
відео, можливості опрацювання навчальних матеріалів у відповідному, на розсуд
того, хто навчається, темпі та режимі (одноразовий або багаторазовий перегляд,
призупинення, повтори, перегляд і прослуховування разом з титрами або без них,
тощо).
Навчальне середовище Інтернету, безумовно, має певні переваги порівняно з
друкованими матеріалами, аудіо- і відеокурсами, надаючи безліч інформації,
різноманітні сервіси, впливаючи комплексно на перецептивні канали сприйняття
інформації, дозволяючи індивідуалізувати навчання та самоосвіту тощо.
Можна виділити три зони розвитку соціокультурних навичок під час вивчення
іноземних мов із застосуванням інтернет-технологій: соціальні мережі, освітні
платформи та міжнародні програми.
Це нібито шлях до подолання мовленнєвого «бар’єру» та «страху», який
здобувачі освіти мають у говорінні іноземною мовою. Спочатку викладач має
заохотити здобувачів освіти спілкуватися у соціальних мережах іноземною мовою.
Наприклад, в якості першого рівню, спілкування іноземною мовою між собою у
соціальній групі.
Другий рівень – знаходження здобувачами освіти іноземних друзів по листуванню
в соціальних мережах. Таким чином, відбудеться перший «печатний» контакт та
комунікація двох культур. Наступний крок – у мотивуванні здобувачів освіти
користуватися освітніми платформами (Coursera, FutureLearn, edX тощо) для
додаткового навчання. Крім того, що вони зможуть здобувати знання з інших сфер
одразу іноземними мовами, у здобувачів освіти буде можливість спілкуватися з
однодумцями та краще запам’ятовувати матеріал.
Третій крок – безпосередня участь здобувачів освіти у міжнародних програмах,
молодіжних обмінах, тренінгах, форумах тощо. Викладач має постійно надавати
інформацію про актуальні міжнародні можливості та стати зразком для
наслідування. Наприклад, актуальними каналами в соціальній мережі Telegram є
наступні: @Mozhlyvosti, @studwaydiem, @sumdu_ua, @unistudy_ua,
@ifsk_international тощо.
Знаходити інформацію про міжнародні проекти можна також на наступних
сайтах: unistudy.org.ua, grantist.com, diem.studway.com.ua. Молодіжні міжнародні
проекти є гарною нагодою для здобувачів освіти, щоб скористатися та спробувати
власні сили в безпосередній комунікації з представниками інших культур. Однією з
особливостей міжнародних програм є присутність представників різних
національностей на одній локації, що сприяє формуванню соціокультурної
компетенції та поточних лінгвістичних умінь.
Основною метою навчання іноземної мови є формування й розвиток
соціокультурної компетенції здобувачів освіти, навчання практичного оволодіння
іноземною мовою. Завдання викладача полягає в тому, щоб створити умови
практичного оволодіння мовою для кожного здобувача, обрати такі методи
навчання, які дозволили б кожному здобувачу освіти виявити свою активність і
творчість.
Інформаційна система Інтернет пропонує своїм користувачам різні види інформації і
ресурсів. Базовий набір послуг може включати:
– електронну пошту (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) –
популярний сервіс в Інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого
змісту;
– відео конференцію, послугу, що дозволяє територіально віддаленим користувачам
обмінюватися відео- й аудіоінформацією в режимі реального часу, бачити й чути
один одного, а також передавати інші корисні дані;
– можливість публікації власної інформації, створення власної домашньої сторінки
(homepage) і розміщення її на web-сервері;
– доступ до інформаційних ресурсів-документів і масивів документів в
інформаційних системах ;
– довідкові каталоги (Yahoo!, Мета, Яндекс) – систематизований перелік сайтів, що
подаються у певному порядку для полегшення пошуку необхідної інформації;
– пошукові системи (Google, Мета, Яндекс, Alta Vista, Hotbob, Webcrawler) –
онлайн-служби, які надають можливість пошуку інформації на сайтах в Інтернеті.
Основними критеріями якості роботи пошукової системи є релевантність, тобто
відповідність результатів Пошуку запитам, повнота бази, врахування морфології
мови; – обмін текстовими повідомленнями та розмова в мережі (ICQ, Skype). ICQ –
це популярна система обміну короткими повідомленнями. Skype – це комп’ютерна
програма, завдяки якій можна дзвонити іншим абонентам Skype у всьому світі
абсолютно безкоштовно.
Одним із сучасних освітніх методів є телекомунікацій проект, який вважається
гуманістичною технологією, що дозволяє здобувачам освіти не лише успішно
засвоювати матеріал, а й розвиватися інтелектуально, формує навички критичного
мислення, виховує самостійність, комунікативні навички, толерантність та сприяє
встановленню міжпредметних зв’язків. Навчальний телекомунікаційний проект – це
спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність здобувачів освіти –
партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну
мету – дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності,
направлена на досягнення спільного результату діяльності.
Телекомунікаційні проекти дозволяють вирішити найбільш складне й разом з тим
істотне методичне завдання для дистанційного навчання мови – створення мовного
середовища і потреби у використанні іноземної мови на практиці. Викладач може
запропонувати здобувачам суперечливу інформацію з проблеми, яка підлягає в
даний період активному обговоренню і поставити завдання – відібрати в мережі
відповідну для обговорюваної проблеми інформацію, погодитися з нею або навпаки,
спростувати її, зрозуміло, аргументовано використати у роботі над проектом.
 Проектна діяльність найбільш ефективна. Якщо її поєднати з програмним
матеріалом електронного посібника, це значно розширює та поглиблює знання
здобувачів освіти. Учасники роботи над проектом зайняті дослідженням, пошуком
необхідної інформації, її обговоренням між собою. І що головне – мова тут виступає
у своєї прямій функції – засобу формування й формулювання думок. Це є справжнім

навчальним середовищем, зануренням не тільки в досліджувану проблему, але й у

саму іншомовну діяльність, в іншу культуру. Головне, що вона досліджується,
обговорюється учасниками проекту й вирішується іноземною мовою.
При роботі над проектом задіяні найрізноманітніші можливості й ресурси мережі
Інтернет. Пошук потрібної інформації приводить учасників проекту у віртуальні
бібліотеки, музеї, бази даних, на різні інформаційні й освітні сервери. Необхідність
живого спілкування з реальними партнерами звертає його учасників до
можливостей чат- технологій (Internet Relay Chat), електронної пошти,
відеоконференцій.
Одним із ефективних засобів оптимізації процесу навчання іноземних мов є
відеоподкасти ― регулярно оновлювана в Інтернеті серія відеосюжетів. Особливо
цінними в цьому контексті є автентичні подкасти ― файли із записом текстів,
озвучених носіями мови, створені для навчальних цілей, та файли нелінгвістичного
характеру, які також можуть слугувати матеріалом для аудіювання. Технологія
роботи з відеоподкастами на заняттях збігається з технологією роботи над
відеосюжетом. Вона складається з трьох етапів: переддемонстраційного,
демонстраційного та післядемонстраційного.
На переддемонстраційному етапі викладачеві потрібно передбачити можливі
труднощі сприйняття слухачами відеосюжету і допомогти їх подолати;
активізувати наявні знання слухачів з означеної теми; мотивувати їх мовну
діяльність, налаштувати на виконання завдань демонстраційного етапу. Серед
завдань, які використовують на цьому етапі, можна виділити такі: а) передбачення
змісту відеоподкасту шляхом обговорення окремих сюжетних фрагментів,
перегляду відеоподкасту без звуку тощо; б) уведення нових слів та виразів, їх
пояснення за допомогою дефініцій, прикладів, ілюстрацій; в) вивчення складних
граматичних структур на основі матеріалу відеоподкасту.
Демонстраційний етап спрямовано на те, щоб привести слухачів до
розуміння змісту відеосюжету; забезпечити розвиток їх мовної, мовленнєвої та
соціокультурної компетенції. На демонстраційному етапі слід використовувати
такі завдання: а) для розвитку рецептивних умінь ― визначення
правильних/неправильних тверджень, відповіді на запитання за змістом
відеоподкасту, співставлення частин речень з відеоподкасту; б) для пошуку мовної
інформації ― заповнення пропусків у тексті потрібними словами та виразами,
підбір синонімів, антонімів тощо; в) для розвитку навичок говоріння ―
призупинення перегляду відеоподкасту для опису подій, персонажів, їх
взаємовідносин, удосконалення вміння прогнозувати подальший розвиток подій
на основі звукової інформації без збереження зображення.
Післядемонстраційний етап передбачає використання вихідного
відеосюжету для розвитку навичок усного й писемного мовлення. Завдання, що
використовуються на післядемонстраційному етапі, ― переказ відеоподкасту;
рольові ігри на основі сюжету та ситуацій відеоподкасту; складання листа чи
листівки від імені головного персонажа; творчий розвиток сюжету відеоподкасту;
інсценування ситуації з відеоподкасту; виявлення основної проблеми сюжету та її
порівняння, наприклад, з нинішньою ситуацією в країні чи світі.

Чатова технологія – це спосіб організації дистанційного навчання, який базується

на використанні мережевої технології з метою створення віртуального навчального
середовища для комунікації двох або більше партнерів по спілкуванню у реальному
часі.
За допомогою Інтернет ресурсів добре розвивається писемне мовлення здобувачів
освіти. Спілкування у віртуальній реальності здійснюється за допомогою
електронної пошти та інших програм, наприклад, Skype, ICQ і так далі. Здобувачі
освіти можуть спілкуватися між собою та викладачем через листи. Це добра
практика удосконалення мови завдяки процесу формулювання думки на задане
питання та грамотного викладу її в письмовій формі. Обмін листами можна
здійснювати на будь-якому рівні володіння мовою.
Спілкування оn-line продуктивніше, ніж просто листування через e-mail, оскільки
здобувачі освіти можуть не лише обмінюватись фразами, текстами, але чути і навіть
бачити одне одного. Спілкуючись іноземною мовою оn-line здобувачі освіти
тренують вимову, удосконалюють навички говоріння і правильної побудови
речення. Обмін повідомленнями сприяє кращому запам’ятовуванню лексики,
оскільки працює зорова пам’ять і моторна функція руки при наборі тексту
повідомлення. Якщо один здобувач освіти припускається помилки, то інший може
виправити її.
Використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна, інтеґруючи їх в
навчальний процес (за умови відповідної дидактичної інтерпретації), ефективніше
вирішувати цілий ряд завдань:
– формувати навички й уміння читання, безпосередньо використовуючи матеріали
мережі різної міри складності;
– удосконалювати уміння аудіювання на основі звукових текстів мережі Інтернет, а
також підготовлених викладачем;
– удосконалювати уміння монологічного і діалогічного висловлювання на основі
проблемного обговорення представлених викладачем або кимось із студентів
матеріалів мережі;
– удосконалювати уміння писемного мовлення, індивідуально або письмово
складаючи відповіді партнерам, беручи участь в підготовці рефератів, творів, інших
епістолярних видів спільної діяльності партнерів;
– поповнювати свій словниковий запас, як активний, так і пасивний, лексикою
сучасної іноземної мови, що відображає певний етап розвитку культури народу,
соціальний і політичний склад суспільства;
– знайомитися з країнознавчими знаннями, що включають мовний етикет,
особливості мовної поведінки іншомовного народу в умовах спілкування,
особливості культури, традицій країни;
– формувати стійку мотивацію мовної діяльності студентів на занятті на основі
систематичного використання актуальних матеріалів, обговорення не лише питань
до текстів електронного підручника, але і сучасних проблем, що цікавлять всіх і
кожного.
Викладачеві бажано створити власну сторінку в Інтернеті, де б він зміг надати свої
навчальні матеріали, які б здобувачі освіти мали опрацьовувати в оптимальний для
них час, де б міг здійснюватися контроль за виконанням завдань здобувачами
освіти, онлайн-консультації, зворотній зв’язок між викладачем та здобувачами
освіти. Сьогодні існують багато безкоштовних програмних ресурсів, що дозволяють
викладачеві самостійно створювати різноманітні комп’ютерні матеріали для
навчання іноземної мови. Викладач розміщує матеріали на своїх особистих
сторінках, це можуть бути тематичні списки посилань, веб-квести (проблемне
завдання з використанням ресурсів Інтернету), вправи, тексти, тести, аудіо- та
відеофайли.
Є низка комп’ютерних навчальних матеріалів та завдань у мережі Інтернет, що
використовуються в навчальному процесі. Найпопулярнішими та
найефективнішими можно визнати наступні:
Хотліст (від англійського «hotlist» – «список з теми») становить список Інтернет-
сайтів з текстовим матеріалом з теми, що досліджується.
Мультимедіа скрепбук (від англійського «multimedia scrapbook» – «мультимедійна
чернетка») являє собою своєрідну колекцію мультимедійних ресурсів. На відміну
від хотліста, у скрепбуці містяться посилання не тільки на текстові сайти, а й на
фотографії, аудіофайли (наприклад, Podcasts) і відеокліпи, графічну інформацію, а
також популярні нині анімаційні віртуальні тури. Всі файли у скрепбуці можуть
бути використані здобувачами освіти як інформаційний та ілюстративний матеріал
під час вивчення певної теми.
Треже хант (англійск. «treasure hunt» – «полювання за скарбами») нагадує хотліст і
скрепбук. Він теж містить посилання на різні сайти з теми, що досліджується. Його
відмінність полягає в тому, що кожне з посилань містить питання із змісту сайта, за
допомогою цих запитань викладач спрямовує пошуково-пізнавальну діяльність
здобувачів освіти.
 Сабджект семпл (від англійського «subject sampler») знаходиться на наступному
ступені складності в порівнянні з Треже хантом. На відміну від нього «сабджект
семпл» спрямований на обговорення соціально-гострих і дискусійних тем.
Здобувачам освіти необхідно не просто ознайомитися з матеріалом, а й висловити та
аргументувати свою власну думку з досліджуваного дискусійного питання.
Особливого поширення нині набули такі завдання як «веб-квест», оскільки, як
показує практика, їх використання у вивченні іноземних мов, їх виконання сприяє
формуванню всіх видів мовленнєвої діяльності (читання, сприйняття мовлення на
слух, говоріння і письма), забезпечує реалізацію творчого потенціалу учнів,
студентів та індивідуальний підхід у навчанні.
Веб-квест (від англійського «webquest» – «Інтернет-проект – найскладніший тип
навчальних Інтернет-ресурсів. Веб-квест – це проблемне завдання з елементами
рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернет
(разом із аудіо і відео ресурсами). Він становить собою сценарій організації
проектної діяльності здобувачів освіти з будь-якої теми, заснований на пошуку
інформації в Інтернет. Тематика веб-квестів може бути найрізноманітнішою,
проблемні завдання можуть відрізнятися ступенем складності. Результати
виконання веб-квесту, залежно від досліджуваного матеріалу, можуть бути
представлені у вигляді усного виступу, комп’ютерної презентації, есе, Веб-сторінки
і т. ін.
Причин для використання веб-квестів досить багато:
- це легкий спосіб включення Інтернет у навчальний процес; при цьому не потрібно
особливих технічних знань; - групова робота над проектом забезпечує досягнення 2-
х основних цілей вивчення мови – комунікацію та обмін інформацією;
- квести розвивають критичне мислення й підвищують мотивацію, що сприяє
підвищенню ефективності навчання;
- виконання різних етапів завдання сприяє розвитку як рецептивних умінь і навичок
(стадія пошуку інформації сприяє формуванню таких видів мовленнєвої діяльності,
як читання та аудіювання), так і продуктивних (стадія оформлення та усної
презентації завдання розвиває навички говоріння і письма);
- диференціація змісту Веб-квесту за ступенем складності дозволяє успішно
використовувати цей вид завдань для навчання здобувачів освіти із різним рівнем
володіння мовою, виявляти й розвивати найбільш талановитих;
- робота над Веб-квестами може бути організована як на уроці, так і в позаурочний
час у вигляді додаткових індивідуальних завдань.
Веб-квест має певну структуру:
Вступ – короткий опис теми Веб-квеста.
Завдання – формулювання проблемного завдання й опис форми представлення
кінцевого результату.
Порядок роботи й необхідні ресурси – опис послідовності дій, ролей і ресурсів, які
необхідні для виконання завдання (посилання на Інтернет ресурси), а також
допоміжні матеріали (приклади, шаблони, таблиці, бланки тощо), що допомагають
ефективно організувати роботу над Веб-квестом.
Оцінка – опис критеріїв і параметрів оцінки, які представляються у вигляді бланка
оцінки.
Коментарі для викладача – методичні рекомендації для викладача, який буде
використовувати даний Веб-квест.
Організація діяльності учнів, студентів у проектній діяльності, Веб-квесті, може
здійснюватись таким чином: спочатку всі учасники проекту знайомляться з темою,
яка досліджується. Потім уся група розбивається на підгрупи, які займаються
певною підпроблемою загальної проблеми. Викладач підбирає необхідні ресурси
мережі Інтернет для кожної групи відповідно до її проблеми.
Наступним кроком є обговорення проблеми в кожній групі. Після чого
здійснюється перегрупування груп таким чином, щоб у новій групі було по-одному
представнику інших груп. У процесі обговорення всі учасники проекту дізнаються
один від іншого всі аспекти загальної проблеми. У процесі такого обговорення
здобувачі освіти знайомляться з усіма аспектами проблеми, що розглядається,
висловлюють власні думки, роблять висновки та пропонують шляхи розв’язання
загальної проблеми.
 В Інтернеті є безліч сайтів, що містять величезну кількість готових Веб-квестів на
різні теми, наприклад:
http://www.teachingenglish.org.ukyfiles/teacheng/studentquest.pdf
http://www.bastrimbos.f2s.com/Webquests/WebOuestLondon/
http://www.ffl.msu.ru/staff/stitova/web/toweroflondon/Tower-index/ftml
http://www.longwood.k12.ny.us/wmi/wq/werner2/index.htm http://www.theconsultants-
e.com/webquests/ http://www.theconsultants-e.com/courses/wq/resourses.asp
Крім того, наявні спеціальні Веб-сторінки з пошуку потрібних освітніх сайтів для
створення авторських Веб-квестів, наприклад: http://www.webquest.org/ findlinks/
Процес створення Веб-квесту включає такі етапи:
- визначення тематики та кінцевого результату;
- пошук ресурсів Інтернет;
- групування ресурсів відповідно до етапів завдання;
- структурування процесу – завдання, ресурси, лексика, граматика.
Критерії методичної оцінки Веб-квестів спрямовані на визначення рівня реалізації
поставлених завдань у кожному розділі Веб-квесту. До основних критеріїв
відносяться мотивуюча та пізнавальна цінність завдання; чіткість формулювання,
точний опис послідовності дій; релевантність, різноманітність і оригінальність
ресурсів; різноманітність завдань та їх орієнтація на розвиток розумових навичок
високого рівня, наявність методичної підтримки (допоміжних і додаткових
матеріалів для виконання завдань); під час використання елементів рольової гри –
адекватний вибір ролей і ресурсів для кожної ролі. Необхідно підкреслити, що
використання Веб-квестів у вивченні іноземної мови вимагає від здобувачів освіти
відповідного рівня володіння мовою для роботи з автентичними ресурсами Інтернет.
Використання Веб-квестів з будь-якого предмета підвищує мотивацію навчання.
Здобувачі освіти творчо ставляться до реалізації проектного завдання, яке
передбачає Веб-квест, сприймають кінцевий результат роботи як власне досягнення.

Використання ресурсів мережі Інтернет, зокрема Веб-квестів у вивченні іноземних

мов сприяє підвищенню ефективності навчання, формуванню інформаційно-
комунікаційної компетентності, розвиває вміння працювати в групах, проектувати,
аналізувати та оцінювати власну діяльність, вчить нести власну відповідальність за
виконану роботу, працювати самостійно, збагачувати власні знання з відповідного
предмета.
Серед великої кількості засобів розвитку соціокультурної компетенції під час
вивчення іноземних мов можна також виділити блог або веб-блог. Це є один із
ключових сервісів спілкування в соціальних мережах. Під цим словом розуміють
сервіс, що уможливлює ведення особистого щоденника, записи в якому
розташовуються в зворотній хронологічній послідовності. Будь-який відвідувач
блогу, ознайомившись зі змістом, може відреагувати на опублікований і
переглянутий матеріал, розміщуючи свої коментарі. На сьогоднішній день існує
значна кількість освітніх блогів для тих, хто вивчає іноземні мови, наприклад:
http://www.blogger.com; http://www.weblogged.com; http://www.ebn.weblogger.com;
http://www.deutschlernerblog.de та ін.
Використання блогів в освітній діяльності в цілому, у розвитку соціокультурної
компетенції та у навчанні писемного мовлення здобувачів освіти зокрема, має низку
переваг та відкриває безліч цікавих можливостей: організація інтерактивного
навчання; залучення здобувачів освіти до активної конструктивної взаємодії один з
одним та з викладачем; підвищення якості комунікації між студентом і викладачем в
контексті того, що спілкування набуває характеру наставництва; формування у
здобувачів освіти навичок планувати і організовувати свою навчальну діяльність,
орієнтуючись при цьому на поставлені цілі і очікувані результати; зручна і мобільна
для здобувачів освіти реалізація їхнього творчого потенціалу; підвищення
самовідповідальності здобувачів освіти за створений власноруч кінцевий
навчальний продукт; формування навичок самоконтролю; позитивна динаміка
розвитку навичок іншомовного писемного спілкування; створення комфортного для
здобувачів освіти навчального середовища в контексті позитивного ставлення до
спілкування ІМ.
Засобами блог-технологій доцільно формувати такі компоненти компетентності
іншомовного писемного мовлення:
- лінгвістичний (знання фонологічних, морфологічних, синтаксичних, лексичних
правил, вміння оперувати ними у процесі спілкування, використання знаків графіки,
орфографії та пунктуації для передачі інформації);
- дискурсивний (уміння логічно та зв’язно викладати власні міркування, поєднувати
лексико-граматичний матеріал і змістовний компонент для створення текстів різних
жанрів);
- комунікативний (уміння оптимально поєднувати мовні засоби для розв’язання
комунікативних завдань; уміння компенсувати нестачу мовних і мовленнєвих
засобів);
- лінгвосоціокультурний (фонові та країнознавчі, загальнокультурні знання,
урахування соціокультурних особливостей іншомовного мовлення).
Сьогодення вимагає мобільності та все більшого використання інформаційного
простору для навчання здобувачів освіти. Тому зараз все більш актуальними стають
змішані форми навчання (blended learning), навчання лише через мережу Інтернет (e-
learning), частиною якого є освіта 2.0 (e-learning 2.0), заснована на використанні в
навчанні технологій Веб 2.0, мобільне навчання (mobile learning), концепції освіти
впродовж життя (lifelong learning). Створення комунікативного освітнього простору
‒ віртуального класу (наприклад, на платформі Classroom) є основною вимогою під
час змішаного та онлайн навчання. В таких віртуальних класах кожен із здобувачів
освіти має доступ до певного кола знань і технологічних можливостей, які він може
використовувати на свій розсуд. Ці форми навчання ідеально відповідають потребам
здобувачів освіти, оскільки вони можуть обирати, де, коли і як вони хочуть
навчатися. Оперуючи різними інтернет-технологіями, інструментами й ресурсами,
здобувачі освіти отримують змогу організовувати особистісно орієнтоване навчання
та реалізовувати перехід від традиційного, орієнтованого на викладача, до
особистісно орієнтованого навчання. Доступ до освітнього контенту в будь-який час
і в будь-якому місці створює умови для формального й неформального навчання як
в аудиторії, так і поза нею, освітні програми допомагають студентам опановувати
знання у власному темпі, окреслюючи індивідуальні траєкторії навчання.
Серед основних переваг застосування інтернет-технологій у навчанні іноземних
мов варто виокремлювати: підвищення мотивації до вивчення мови; розвиток
мовної компетенції (уміння розуміти автентичні іншомовні тексти, а також
передавати інформацію у зв’язних аргументованих висловлюваннях); збільшення
обсягу лінгвістичних знань; розширення знань про соціокультурну специфіку
досліджуваної країни; розвиток здатності й готовності до самостійного вивчення
англійської мови; перебування в автентичному мовному середовищі; доступ до
великих джерел інформації й різних варіантів мови; можливості спілкування із
зовнішнім світом; орієнтований на здобувача освіти підхід до навчання; розвиток у
здобувача освіти здатності працювати самостійно; більша різноманітність
освітнього контенту; нові умови для самоосвіти та створення індивідуальних
траєкторій навчання; спільне планування (викладачами та здобувачами освіти) й
організація навчання, що уможливлює обрання освітнього контенту; ліквідація
обмежень, властивих традиційним методам, виведення навчання й викладання за
межі навчальної аудиторії; можливість спілкування студентів один з одним і з
викладачем за допомогою Інтернету.
ВИСНОВКИ

Таким чином, комплексний підхід до навчання здобувачів освіти іноземних мов з

інтеграцією інформаційно-комунікаційних технологій допомагає сформувати
соціокультурну компетенцію та застосовувати її на практиці у реальному житті, що
впливає на покращення міжнародних стосунків різних держав та їхніх громадян. За
допомогою соціокультурного навчання у здобувачів освіти формується толерантне
ставлення до інших культур, прийняття традицій та національних цінностей інших
держав. Усе це сприяє утворенню позитивного ставлення до мультикультурності та
зацікавленості здобувачів освіти у вивчення іноземних мов.
Серед основних переваг застосування інтернет-технологій у навчанні іноземних
мов варто виокремлювати: підвищення мотивації до вивчення мови; розвиток
мовної компетенції (уміння розуміти автентичні іншомовні тексти, а також
передавати інформацію у зв’язних аргументованих висловлюваннях); збільшення
обсягу лінгвістичних знань; розширення знань про соціокультурну специфіку
досліджуваної країни;; перебування в автентичному мовному середовищі; доступ до
великих джерел інформації й різних варіантів мови; можливості спілкування із
зовнішнім світом; більша різноманітність освітнього контенту; нові умови для
самоосвіти та створення індивідуальних траєкторій навчання; спільне планування
(викладачами та здобувачами освіти) й організація навчання, що уможливлює
обрання освітнього контенту; можливість спілкування здобувачів освіти один з
одним і з викладачем за допомогою Інтернету.
ЛІТЕРАТУРА

1. Бігич О. Б. Блог і подкаст технології формування міжкультурної компетентності

на різних ступенях навчання іноземної мови. Іноземні мови. 2017. No 3.
Бобровских О. Н. Использование веб-квестов в обучении (на примере
английского языка) / О. Н. Бобровских. –2009. – Режим доступу :
http://www.eidos.ru/journal/2008/1216.htrn.
2. Гордієнко Н. М. Особливості формування соціокультурної компетенції у
студентів немовних спеціальностей за допомогою сучасних інформаційних
технологій\ Филологические науки/1. Методика преподавания языка и
литературы.
3. Кадемія М. Ю. Інноваційні технології навчання: словник-глосарій : навчальний
посібник для студентів,викладачів навчальних закладів / Кадемія М. Ю.,
Ткаченко Т. В., Євсюкова Л. С. – Львів : Видавництво «СПОЛОМ», 2011. – 196
с. С. 3–9.
4. Кондакова В. П. Використання інтернет-технології «блог» у навчанні іноземній
мові у вищих технічних навчальних закладах. Наукові записки НДУ ім. М.
Гоголя. Філологічні науки. Книга 3. 2014. С. 212–217.
5. Мельник О. М. Технології Web 2.0 – інноваційний засіб навчання іноземної
мови. Комп’ютер у школі та сім’ї. Теорія і практика застосування ІКТ. 2011. No
7. С. 17.
6. Плахотнюк Г. М. Використання інтернет-ресурсів у вивченні іноземних мов/
Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені
Михайла Коцюбинського.\Серія: педагогіка і психологія, випуск 36 • 2012. С. 97
7. Семеняко І. М. Інтернет-технології як засіб оптимізації процесі навчання
іноземних мов у вищих військових навчальних закладах. С. 313
8. Тищенко М. А. Використання сучасних освітніх технологій в процесі навчання
іноземній мові професійного спрямування.URL: http:// confesp.fl.kpi.ua/node/980.
9. Томко І.Є. Використання Інтернет-ресурсів на заняттях з іноземної мови у ВНЗ.
URL: http://www.rusnauka.com/22_DNI_2014/
10. Черній Г.В. Інформаційно-комунікаційні технології в навчанні іноземних
мов / Г.В. Черній [Електронний ресурс]. ― Режим
доступу:http://intkonf.org/cherniy-gv-informatsiyno-komunikatsiyni-tehnologiyi-v-
navchanniinozemnih-mov/.
11. Халтурина О.В. Использование видеоподкастов для оптимизации процесса
обучения иностранным языкам / О.В. Халтурина // Молодой учёный. ― 2012. ―
№ 6(41). ― С. 453−456.
12. Contemporary Computer-Assisted Language Learning / [ Edited by M. Thomas,
H. Reinders, M. Warschauer ]. ― Bloomsbury, 2012. ― 368 с.