2

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ
КОМПЕТЕНЦІЇ
1.0 Вступні зауваження
1.1 Визначення та структура поняття комунікативної компетенції
1.2 Складові комунікативної компетенції
1.3 Сучасні підходи до формування комунікативної компетенції
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ ІІ. КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНЦІЯ У
МОЛОДШИХ КЛАСАХ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА
ДОПОМОГОЮ MEDIA-BASED ACTIVITIES
2.0 Вступні зауваження
2.1 Поняття та застосування media-based activities
2.2 Різновиди та функції media-based activities
2.3 Практичне застосування комунікативної компетенції
2.4 Методика застосування комунікативної компетенції на уроках
англійської мови в учнів молодших класів за допомогою media-based
activities
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 3

ВСТУП
У 21 столітті вміння спілкуватися, як письмово, так і усно, стало
важливим засобом міжнародної комунікації. Українське суспільство
вступило в епоху, коли відчуває гостру потребу у фахівцях різних галузей,
які активно володіють хоча б однією з найпоширеніших мов світу та
ефективно використовують її для обміну інформацією, встановлення
професійних контактів і досягнення взаєморозуміння в культурному діалозі.
Тому метою навчання іноземних мов у школі є не лише формування
практичних мовних навичок, а й розвиток особистості учнів, здатних брати
участь у міжкультурній комунікації та вмотивованих до самостійного
вдосконалення в певних видах діяльності.
Навчання говоріння як продуктивного процесу вимагає від студентів
конструювання речень, які залежать від комунікативних ситуацій. Це складне
методичне завдання, оскільки оволодіння ним пов'язане з найбільшими
труднощами для студентів і вимагає багато часу та зусиль з боку викладачів і
студентів. Однак цей час і зусилля можуть бути винагороджені, якщо цю
діяльність опанувати на ранніх етапах навчання і підкріпити в
середньостроковій перспективі ретельно розробленими навчальними
матеріалами, які забезпечать високий рівень мотивації та основу для
формування інших видів мовленнєвої діяльності.
Навчання усного мовлення посідає важливе місце в методичній
літературі, а формування та розвиток комунікативної компетенції з
англійської мови в початковій школі є актуальним питанням сьогодення.
Діти повинні навчитися говорити в початковій школі, тому що спілкування є
невід'ємною частиною нашого життя, і тому що середня школа розвиває ці
навички.
Ще однією причиною необхідності дослідження розвитку
комунікативних навичок учнів є те, що, згідно з новою концепцією
 4

української школи, важливо розвивати основні здібності молодших школярів,

а навички говоріння є частиною цих здібностей.
Основною метою навчання говоріння є вдосконалення базових
навичок, які є основою спілкування іноземною мовою. Вдосконалення
комунікативної компетенції дозволяє учням активно вирішувати
комунікативні та пізнавальні завдання, такі як здійснення лінгвістичних
висновків та вміння висловлювати особисте ставлення до сприйнятої
інформації.
Дослідження потребує вирішення наступних завдань:
1. провести літературний огляд щодо відбору навчальних матеріалів
для викладання англійської мови в початковій школі.
2. дослідити значення комунікативних методів, прийомів, засобів та
підходів у формуванні комунікативної компетенції дітей молодшого
шкільного віку
3. описати застосування комунікативного підходу, комунікативних
завдань, когнітивних завдань та інтерактивних методів навчання у розвитку
мовленнєвих здібностей учнів, зокрема у формуванні вміння висловлювати
свої думки.
Предметом дослідження є розвиток комунікативної компетенції з
англійської мови в початковій школі.
Об'єктом - використання медіаосвітніх засобів та комунікативно-
пізнавальних завдань як засобу розвитку комунікативної компетенції з
іноземної мови.
Методологічною основою дослідження є комунікативний підхід та
теоретичні засади використання комунікативно-пізнавальних завдань у
навчанні англійської мови учнів.
Успішне викладання - це ситуація, в якій студенти оволодівають
навчальним матеріалом. Для досягнення цієї мети використовуються різні
методи та підходи, спрямовані на розвиток іншомовних навичок.
 5

Матеріалом роботи стали праці сучасних лінгвістів в різних аспектах:

психологічному (Л. Виготський, Г. Леушина, O. Лурія, Т. Піроженко, C.
Рубінштейн, І. Синиця та ін.); психолінгвістичному (І. Зимняя, О.
Шахнарович та ін.); лінгвістичному (М. Кочерган, Т. Ладиженська, Л.
Мацько, М. Плющ, Л. Щерба та ін.); педагогічному ( О.Б. Бігич, Е.
Короткова, Н. Орланова, Є. Тихеєва, О. Ушакова, С.П. Шумаєва та ін);
лінгводидактичному (А. Богуш, О. Біляєв, М. Вашуленко, Н. Гавриш, Т.
Донченко, В. Мельничайко, M. Пентилюк, В. Резько та ін.).
Наукова новизна результатів дослідження курсової роботи полягає у
тому, що розширено та доповнено зміст понять «комунікативна
компетентність». Розроблено критерії, показники та рівні сформованості у
дітей молодшого віку комунікативної компетентності.; розроблено та
апробовано систему роботи щодо формування комунікативної
компетентності у дітей молодшого віку, удосконалено форми і методи праці
викладачів в означеному напрямі.
Практична цінність даного дослідження полягає в тому, що
теоретичні положення та результати роботи можуть бути використані для
навчання мовлення учнів на уроках іноземної мови в школі. Вони також
можуть бути використані для збагачення педагогічного арсеналу новими
прийомами та ідеями у викладанні іноземної мови.
Методи дослідження: теоретичні - аналіз науково-методичної
літератури; практичні - діагностика, експеримент та інтерпретація - обробка
кількісних і якісних результатів.
Структура роботи: Робота складається зі вступу, двох розділів,
висновків та списку використаних джерел.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність та
новизну цього дослідження, а також сформульовано об’єкт, предмет, мету та
завдання роботи.
Перший розділ є теоретичним, у ньому тлумачиться поняття
компетентнісного підходу.
 6

Другий розділ описує організацію роботи компетентнісної стратегії у

навчанні молодших школярів та окреслює методи використання
компетентнісного підходу у формуванні комунікативної компетентності у
молодшій школі.
У висновках наявні підсумки проведеного дослідження та окреслено
перспективи подальшого аналізу.
Список використаних літературних джерел складається із 29
найменувань.
 7

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ
КОМПЕТЕНЦІЇ
1.0 Вступні зауваження
Формування і розвиток комунікативної компетентності учнівської
молоді – актуальне завдання освітнього процесу сучасної школи. На це
орієнтують Закон України «Про освіту», Національна стратегія розвитку
освіти в Україні на 2012–2021 роки, Концепція розвитку освіти України на
період 2015–2025 років, Концепція реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період
2017–2029 років, Державний стандарт базової і повної загальної середньої
освіти, освітні програми з української мови. В українській лінгводидактиці на
часі активно досліджуються проблеми формування в учнів комунікативної
компетентності на уроках української мови.
Проблема мови й мовлення в процесі формування особистості також не
нова. Вона завжди хвилювала мовознавців і вивчалася з точки зору філософії,
психології, лінгвістики, психолінгвістики, лінгводидактики, прагматики,
лінгвокультурології, когнітології, прагмалінгвістики, етнолінгвістики,
лінгвістики тексту, соціолінгвістики та інших антропоцентричних напрямів.

1.1 Визначення та структура поняття комунікативної компетентнції

Метою навчання іноземних мов, зокрема англійської, учнів різного віку
є оволодіння мовою як засобом спілкування, а також виховання, освіта та
розвиток особистості в процесі навчання.
Вивчення іноземної мови прискорює розвиток дитини та збагачує
інтелектуальну, емоційну, моральну та вольову сфери в процесі формування
комунікативної компетенції з елементарної іноземної мови.
Навчання іноземної мови надає нові засоби вираження своїх думок і
розвиває вміння розуміти іншомовні тексти через аудіювання та читання.
Вивчення іноземної мови означає, перш за все, оволодіння словниковим
 8

запасом, необхідним для опису предметів, дій та ситуацій цією мовою. Тому
навчання мінімально необхідного словникового запасу є одним з
найважливіших завдань викладача у вирішенні основних проблем навчання
усного та писемного спілкування іноземною мовою.
Набуття багатого словникового запасу іноземною мовою є необхідною
умовою ефективної міжкультурної комунікації. Водночас відомо, що
правильне оформлення лексики не тільки передає зміст, а й виражає
ставлення людини до співрозмовника і предмета розмови, впливає на
комуніканта і таким чином досягається мета мовлення [15, с. 44].
У початковій школі процес навчання англійської мови має бути
засобом соціалізації дітей та допомагати їм розкривати свій особистісний
потенціал, враховуючи їхні індивідуальні особливості. Практичною метою
навчання іноземної мови дітей молодшого шкільного віку є розвиток
комунікативної компетенції з елементарної іноземної мови.
Аналіз нормативної та фахової літератури свідчить, що серед
методистів немає єдиного визначення поняття «мовленнєва компетенція».
Поняття компетентності визначається як «сукупність знань, умінь і навичок,
сформованих у процесі вивчення певної навчальної дисципліни, та здатність
виконувати певний вид діяльності на основі набутих знань, умінь і навичок»
[12, с. 11].
Комунікативна компетентність - це здатність застосовувати складні
мовні та немовні соціальні ситуації, орієнтуватися в комунікативних
ситуаціях, розуміти і продукувати речення відповідно до комунікативної
ситуації та проявляти ініціативу в спілкуванні. Комунікативна
компетентність особистості базується на лінгвістичній, мовленнєвій,
соціокультурній та освітній компетентностях. Кожна з них має інтегративний
характер. Мовна компетенція інтегрує фонетичну, лексичну та граматичну
компетенції і включає засвоєння та розпізнавання мовних правил та їх
належне застосування [11, с. 31].
 9

Лексична компетенція визначається як здатність володіти певним

запасом лексичних одиниць і доречно використовувати їх з урахуванням віку
учня: правильно вимовляти, писати, організовувати граматику, слухати на
слух, розуміти в процесі читання, вживати їх у різних значеннях з
правильною швидкістю в акті комунікації, використовувати метафоричні
вирази, використовувати метафоричні вирази, використовувати метафоричні
вирази, використовувати
Володіння англійською лексикою - це вміння володіти певним запасом
англійської лексики та доречно використовувати її в усіх видах мовлення [8,
с. 127].
Відповідно до вимог Програми з іноземної мови (2012) та Державного
стандарту початкової загальної освіти (2013) практичною метою навчання
іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах є формування в учнів
комунікативної компетенції з іноземної мови, тобто здатності до
іншомовного спілкування [13, с. 4].
Відтак, сформована лексична компетенція є основою для реалізації
учнями мовленнєвої, соціокультурної та соціолінгвістичної компетенції [1, с.
44]. Згідно з програмою, початковий етап навчання іноземної мови в сучасній
загальноосвітній школі має особливе значення, оскільки саме на ньому
закладаються психолінгвістичні основи комунікативної компетенції в
іноземній мові, необхідні і достатні для її подальшого розвитку і
вдосконалення. Тут такі основи закладаються для формування вмінь
говоріння, лексики, граматики та орфографії іноземної мови, а також навичок
аудіювання, говоріння, читання та письма в контексті програмових вимог
[13, с. 4].
Н. Галускова та З. Нікітенко під лексикою розуміють здатність миттєво
викликати стандартизовані слова з довготривалої пам'яті у відповідь на
конкретне мовленнєве завдання та інтегрувати ці слова в мовленнєвий
ланцюжок [4], а також правильне вживання дієслів, прислів'їв та
фразеологізмів [3; 7]. Відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з
 10

мовної освіти, лексичне володіння визначається як «знання та вміння

використовувати словниковий запас мови»[6, с. 7].
Спираючись на вищезазначені точки зору, визначимо поняття
лексичної компетенції. Лексична компетенція - це здатність людини
користуватися словниковим складом мови на основі лексичних знань,
миттєво викликати стандартизовані слова з довготривалої пам'яті у відповідь
на конкретні мовні завдання, вживати доречно дібрані вирази, прислів'я,
приказки та фразеологізми в контексті професійної діяльності, а також
забезпечувати функціонування цієї компетенції на необхідному рівні та
здатність до постійного контролю за процесами лексичного наповнення
мовлення.
Лексичне наповнення складається з лексичного та граматичного
компонентів. Лексичний компонент включає стійкі вирази та окремі типи
слів.
Стійкі вирази складаються з декількох слів, що вживаються разом [2, с.
110]:
- Розмовні вирази/фіксовані вирази: непрямі вирази мовленнєвих
функцій: привітання, прислів'я, архаїзми.
- Ідіоматичні вирази, часто семантично нечіткі, застиглі метафори,
підсилювальні фрази. Їх вживання часто стилістично обмежене.
- Стійкі вирази, які застигли, засвоєні і вживаються як єдине ціле, як
неподільна одиниця, в якій введене слово або вираз утворює повноцінне
речення.
- Дієслівні вирази; вирази з прийменниками.
- Стійкі повсякденні вирази.
Другим компонентом лексичних одиниць є односкладові форми.
Однослівні форми можуть мати багато різних значень (полісемія).
Односкладові форми включають відкриті слова, такі як іменники, дієслова,
прикметники та прислівники, але можуть також включати закриті слова
 11

(наприклад, день тижня, місяць, вага, розмір). Інші лексичні одиниці можуть
бути включені для граматичних і семантичних цілей.
Чинний Державний стандарт навчання іноземних мов визначає чотири
цілі розвитку лексичних навичок з англійської мови
- Практична, яка визначає завдання набуття розмовних лексичних
навичок.
- Виховна, яка сприяє формуванню комунікативної культури,
позитивного ставлення та розуміння важливості оволодіння мовою.
- Освітня, яка передбачає досягнення певного рівня освіченості
(розуміння природи мовних явищ та набуття знань про культуру країни).
- розвивальна (розвиток мовленнєвих, інтелектуальних і пізнавальних
здібностей, підготовка до спілкування іноземною мовою) [14, с. 8].
Таким чином, можна зрозуміти, що у навчанні іноземної мови дітей
молодшого шкільного віку розвиваючі, освітні та виховні цілі переважають
над практичними, а не навпаки. Процес навчання англійської мови має бути
засобом, що допомагає дітям розвивати свої соціальні навички та розкривати
свій індивідуальний потенціал, враховуючи їхні індивідуальні особливості.
Таким чином, можна побачити, що у навчанні іноземних мов дітей
молодшого шкільного віку розвиваючі, освітні та виховні цілі переважають
над практичними, а не навпаки. Процес навчання англійської мови має бути
засобом соціалізації дитини, враховуючи індивідуальні особливості та
допомагаючи розкрити особистісний потенціал.

1.2 Складові комунікативної компетенції

Компонентами комунікативної компетентності є
- Орієнтація в різних ситуаціях спілкування на основі особистих знань і
життєвого досвіду.
- Здатність розуміти себе та інших і ефективно взаємодіяти з іншими в
постійно мінливому когнітивному, міжособистісному та соціальному
середовищі.
 12

- Правильна орієнтація на себе, включаючи власний психологічний

потенціал, потенціал інших людей та ситуацію.
- Готовність і вміння встановлювати контакт з іншими людьми.
- Внутрішні засоби регуляції комунікативної поведінки.
- Знання, вміння та навички конструктивного спілкування.
- Внутрішні ресурси, необхідні для побудови ефективної
комунікативної поведінки в різних ситуаціях міжособистісної взаємодії [18].
Таким чином, комунікативна компетентність є структурним
феноменом, що включає в себе компоненти цінностей, мотивації, установок і
соціально-психологічних стереотипів, знань, умінь і навичок.
На думку Н. Моревої, особи з високою комунікативною
компетентністю характеризуються такими зовнішніми та поведінковими
проявами
- Швидка, своєчасна і точна орієнтація в ситуаціях взаємодії та
співпраці.
- Вони прагнуть зрозуміти інших у тій чи іншій ситуації.
- Поважна і доброзичлива поведінка, спрямована не лише на справу, а й
на іншу сторону, з урахуванням обставин і можливостей іншої сторони.
- Впевненість, розкутість і відданість справі залежно від ситуації.
- Значне задоволення від спілкування та зменшення нервових та
емоційних витрат на процес комунікації.
- Вміння спілкуватися в різних позиціях і ролях, здатність самостійно
встановлювати і підтримувати необхідні робочі контакти, іноді всупереч
налагодженню взаємовідносин.
- Високий престиж і популярність у певній групі.
- Вміння організовувати дружню співпрацю, створювати сприятливий
соціально-психологічний клімат у колективі та досягати високих результатів
у роботі [18].

1.3 Сучасні підходи до формування комунікативної компетентнції

 13

Початкова школа розкриває широкі обрії для формування

комунікативної компетентності молодших школярів.
Розвивати комунікативно-мовленнєві здібності учнів можна,
створюючи на кожному уроці умови для спілкування. Уроки мови,
літературного читання, розвитку зв’язного мовлення надають великі
можливості для ознайомлення учнів з найважливішими правилами усного та
писемного мовлення і спілкування, практичного засвоєння формул
ввічливості, що виховують мовну культуру, інтелігентність, вишуканість
мовця. В процесі уроків застосовую такі шляхи формування комунікативної
компетентності:
 створення мовленнєвих ситуацій;
 виконання групових завдань, завдань у парах;
 розв’язування проблемних ситуацій;
 застосування методу евристичної бесіди;
 застосування інтерактивних технологій навчання;
 організація роботи учнів з навчальною, художньою, довідковою
та енциклопедичною літературою та ін..;
 залучення учнів до оцінювання результатів виконаних завдань
їхніми однокласниками;
 виконання творчих завдань, спрямованих на активізацію,
уточнення та збагачення словникового запасу учнів.
Для розвитку усного спілкування використовую такі методи:
 розігрування діалогу, монологу;
 інсценування казок;
 усний опис картини;
 проведення нестандартних уроків, сюжетно-рольових ігор;
 розширення словникового запасу школярів через роботу зі
словниками;
 14

 складання словосполучень та речень, відновлення

деформованого тексту;
 використання інтерактивних технологій: «Мозковий штурм»,
«Мікрофон», тощо;
 здійснення перекладів текстів, паралельне використання двох
мовних систем;
 проведення бібліотечних уроків, підтримання постійного
зв’язку з бібліотекою.
Для розвитку уміння спілкуватися письмово можна використати такі
завдання:
 написання запрошень, привітань, оголошень;
 листування з ровесниками;
 написання твору;
 складання пам’яток щодо адекватного спілкування і
відпрацювання їх із дітьми з використанням конструкції «Я вважаю»,
«Перепрошую», «Я певен» тощо та пам’яток [16].

Висновки до першого розділу

У початковій школі важливо підвищити інтерес учнів до вивчення
іноземних мов, сформувати позитивне ставлення та стимулювати
усвідомлення необхідності й важливості володіння мовою як унікальним
засобом міжкультурної комунікації. На цьому етапі розвиваються навички та
вміння усного та писемного спілкування з використанням загальновживаних
розмовних зразків у конкретних сферах і ситуаціях відповідно до вікових
особливостей та інтересів учнів.
Передумовою успішного вивчення мови учнями початкової школи є
гнучкість їхніх психологічних, фізичних і фізіологічних особливостей,
зокрема пластичність мозку і мозкових механізмів, пов'язаних з мовленням,
які сприяють швидкому і якісному запам'ятовуванню, на основі якого можна
 15

легко переносити його в різні ситуації спілкування. Ефективність процесу

навчання в молодшому шкільному віці визначається готовністю і бажанням
дитини вступати в міжкультурну комунікацію мовою, яку вона вивчає. Це
можливо, якщо основною формою діяльності в школі є безпосереднє й
активне спілкування з учителем і один з одним.
Проблема організації навчання іншомовної вимови на початковому
етапі завжди є актуальною.
Початковий етап є найскладнішим і найвідповідальнішим етапом. Це
пов'язано з тим, що тут формуються не тільки основні навички аудіювання та
вимови, але і всі навички, тісно пов'язані з говорінням. Знання мови
неможливо здобути без наявного словникового запасу. Це робить розвиток
словникового запасу фундаментальним і першочерговим завданням у
вивченні мови.
Під словниковим запасом розуміється здатність мати певний запас
лексики і доречно користуватися нею з урахуванням віку учня: правильно
вимовляти, писати, граматично організовувати, розуміти на слух і в процесі
читання, вживати в різних значеннях з відповідною швидкістю в акті
комунікації, використовувати її різними способами, доречно вживати
метафори, прислів'я і метафоричні вирази, приказки і фразеологічні звороти.
 16

РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНЦІЯ У

МОЛОДШИХ КЛАСАХ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА

ДОПОМОГОЮ MEDIA-BASED ACTIVITIES

2.0 Вступні зауваження
У сучасному суспільстві знання та інформаційно-комунікаційні
технології становлять основу суспільного розвитку. Діти також перебувають
під впливом постійного потоку інформації, в тому числі інформації, що
поширюється через засоби масової інформації (телеканали, відео- та
аудіопродукція, газети, журнали, інтернет-сайти тощо). Тому вміння
правильно розуміти значення аудіовізуальних образів, а отже, більш
компетентно і вільно оперувати інформаційними потоками та орієнтуватися в
них, набуває все більшого значення.
Медіаосвіта виконує унікальну функцію підготовки дітей до життя в
інформаційному просторі. У сучасному світі медіаосвіта навчає
медіакомунікативній культурі, творчій та комунікативній компетентності,
критичному мисленню, цілісному сприйняттю, навичкам інтерпретації,
аналізу та оцінки медіатекстів, різним формам самовираження за допомогою
медіатехнологій (відео, аудіо, комп'ютерних), розглядається як процес
саморозвитку за допомогою та на основі засобів масової інформації (ЗМІ).
Навички, сформовані в результаті цього процесу, переростають у
медіаграмотність.
Одним з основних напрямків є використання навчання
медіаграмотності як компонента загальної освіти для учнів загальноосвітніх
шкіл, що дозволяє інтегрувати його з традиційними предметами, такими як
іноземні мови.

2.1 Поняття та застосування media-based activities

Слово медіаосвіта походить від лат. media – «засоби» та відповідає
англійському media education. Прийнято вважати, що термін медіаосвіта
 17

вперше було вжито в 1973 р. на спільному засіданні сектору інформації

ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно й телебачення, хоча є думки, що
першу навчальну програму з медіаосвіти було розроблено ще в 1959 р.
канадським ученим М. Маклюеном [4, c. 48].
Активне ж застосування медіаосвіти в навчально-виховному процесі
розпочалося в 1960-х роках у Великій Британії, Канаді, Німеччині, США,
Франції. «При цьому завдання медіаосвіти було сформувати інформаційну
культуру та підготувати до життя в інформаційному суспільстві»[17].
В українській мові функціонує кілька назв суміжних до медіаосвіти
понять:
 медіадидактика,
 медіакомпетентність,
 медіапедагогіка,
 медіавиховання.
Часто відбувається змішування й підміна понять «медіаосвіта» й
«медіаграмотність».
В Україні в 2010 р. було затверджено «Концепцію впровадження
медіаосвіти», згідно з якою під медіаосвітою розуміють «частину освітнього
процесу, спрямовану на формування в суспільстві медіакультури, підготовку
особистості до безпечної та ефективної взаємодії з сучасною системою
масмедіа, як традиційними (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так
і новітніми (комп’ютерне опосередковане спілкування, Інтернет, мобільне
середовище) медіа, з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних
технологій» [17].
21 квітня 2016 року Президією Національної академії педагогічних
наук України, для формування медіаграмотності і медіакультури населення,
була схвалена нова редакція Концепції впровадження медіаосвіти в Україні.
У Концепції висвітлені основні терміни, мета, завдання, форми і принципи
медіаосвіти, пріоритетні напрями її розвитку, етапи та умови реалізації
 18

вихідних положень, що були розроблені з врахуванням завдань, визначених у

документах ЮНЕСКО.
Основна мета Концепції – сприяння розбудові ефективної системи
медіаосвіти, що має стати фундаментом гуманітарної безпеки нашої держави,
об’єднання громадянського суспільства, формування медіаінформаційної
грамотності, медіакомпетентності, медіакультури громадян [17].
Окрім того, на сьогодні в науковій літературі існує чимало визначень
понять «медіаосвіта».
Педагог К. Базелгет впевнена, що сутність медіаосвіти полягає у
вивченні 6-ти ключових понять:
 «медійне агентство»,
 «категорія медіа»,
 «технологія медіа»,
 «медіамова»,
 «аудиторія медіа»,
 «медійне переосмислення» [17].
Дж. Гербнер розуміє медіаосвіту як «формування нової коаліції
організацій та індивідуумів з метою розширення свободи та
урізноманітнення комунікації для розвитку критичного розуміння медіа як
нового підходу до ліберальної освіти на кожному рівні [11, c. 67].
Всесвітньовідомий британський учений Л. Мастерман вважав, що мета
медіаосвіти полягає не тільки у вихованні критичного мислення, а й у
«критичній автономії» [17].
За О. Федоровим медіаосвіта - це «процес розвитку особистості за
допомогою та на матеріалі засобів масової комунікації (медіа) із метою
формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних
здібностей, критичного мислення, уміння якісного сприйняття, інтерпретації,
аналізу та оцінювання, навчання різноманітним формам самовираження за
допомогою медіатехніки» [17].
 19

В Українському педагогічному словнику С. Гончаренка медіаосвіта

пояснюється як «напрям у педагогіці, представники якого виступають за
вивчення школярами закономірностей масової комунікації (преси,
телебачення, радіо, кіно тощо), з метою підготовки молодого покоління до
життя в сучасних інформаційних умовах, сприймання й розуміння
медіаінформації, освідомлення наслідків її впливу на особистість [17].
Г. Онкович вичвизначає медіаосвіту як діяльнісний процес розвитку і
саморозвитку особистості, спираючись на засоби масової інформації, їх
матеріали [10, c. 90].
На підставі аналізу дібраних з різних словниковихта наукових джерел
дефініцій визначено основні значення слова медіаосвіта, які разом
створюють цілісне уявлення про його денотат. Отже, медіаосвіта – це
передусім:
 освіта, просвітництво, педагогіка;
 процес навчання (вивчення);
 засоби та методи навчання
 дослідницький процес
 розвиток особистості
 інструмент впливу на громадськість.
Серед основних завдань медіаосвіти визначено формування
медіаінформаційної грамотності як комплексу вмінь і знань, що дають
можливість безпечно користуватися медіа; медіаімунітету, що передбачає
медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію; рефлексії й
критичного мислення як психологічних механізмів, які забезпечують свідоме
споживання медіапродукції та саморегуляцію взаємодії з медіа на основі
ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних
медіапотреб; здатності до медіатворчості; спеціалізованих аспектів
медіакультури, тобто візуальної медіакультури (сприймання кіно,
телебачення), аудіальної та музичної медіакультури, розвинених естетичних
 20

смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа, сучасних напрямів

медіа-арту тощо.

2.2 Різновиди та функції media-based activities

Види
Переваги Шляхи застосування
медіа
Учні можуть
Інтернет

вдосконалювати різні види

мовленнєвої діяльності,
включаючи письмо, Можливість спілкуватися з учителем
читання, говоріння та за допомогою електронної пошти,
аудіювання. Діти мають доступ до інформаційних ресурсів,
можливість дізнатися про довідкових систем у підготовці
унікальну мовну домашніх завдань до уроків іноземної
поведінку, культуру та мови, проектів, конкурсних робіт
традиції різних етнічних
груп у контексті
спілкування.
Допомагає закріпленню
Використання комп'ютерних
знань, умінь і навичок,
навчальних програм, on-line
здобутих на уроках, може
тестування у навчальний чи
вживатися як засіб
позанавчальний час
контролю
Переглядаючи Перегляд відеофрагментів і
Кіно, телебачення
,

відеофільми, учні більше прослуховування аудіоматеріалів

радіо

дізнаються про звичаї та варто застосовувати у процесі

культуру досліджуваних навчання розумінню мови на слух
країн
 21

Газети, журнали Поповнюється

словниковий запас Обговорення актуальних проблем у
лексикою сучасної процесі формування іншомовної
англійської або німецької мовленнєвої діяльності учнів
мов

2.3 Практичне застосування комунікативної компетенції

Сучасні міжнародні відносини та зміни в засобах комунікації
(використання нових інформаційних технологій) зумовили необхідність
удосконалення комунікативної та лінгвістичної підготовки студентів, щоб
вивчення іноземної мови було не лише засобом спілкування, а й певним
способом узагальнення культурної спадщини країни, мова якої вивчається.
Розвиток комунікативної компетенції відбувається не стихійно, а за
допомогою спеціальних методик, шляхом створення конкретних ситуацій. Це
робиться для того, щоб забезпечити соціальні та психологічні ефекти, які
сприяють розвитку та вдосконаленню комунікативної компетенції людини.
Найважливішим етапом у вивченні мови в школі є застосування
комунікативного підходу на початковому етапі. Початкова освіта закладає
фундамент іншомовної компетенції. Вона формує основи мовлення,
словниковий запас, граматику, орфографію та вміння слухати, говорити,
читати і писати.
Процес формування комунікативної компетенції є складним і залежить
від багатьох факторів, таких як індивідуальні особливості, вік, психолого-
педагогічні умови, соціокультурні характеристики макро- та
мікросередовища.
Значний вплив на її формування мають соціальні інститути освіти та
виховання. Сім'я, школа, заклади дозвілля, засоби масової інформації тощо
сприяють формуванню свідомості, світогляду, моральних якостей
 22

особистості, накопиченню досвіду міжособистісного спілкування, реалізації

індивідуальної компетентності в різних видах соціальної діяльності тощо.
Нарешті, вчителю важливо вміти зацікавити учнів у вивченні іноземної
мови, викликати позитивне ставлення до предмета з першого ж уроку та
мотивувати їх щодо необхідності та важливості вміння володіти іноземною
мовою як унікальним засобом міжкультурної комунікації. Початкова освіта
надає базові навички та вміння, необхідні для подальшого розвитку
комунікативної компетенції в основній та старшій школі, забезпечуючи
безперервність та наступність процесу навчання іноземної мови впродовж
усієї програми середньої школи.
Отже, метою навчання іноземної мови в школі є розвиток
комунікативної компетенції учнів, яка досягається через комунікативну
компетенцію в мові. Запорукою успішної мовленнєвої діяльності учнів є
також нетрадиційна форма навчання з використанням інтерактивних
технологій, де учні можуть долучитися до культури країни, мова якої
вивчається, а також розширити свої знання про власну культурну.
Категорія дітей молодшого шкільного віку (6-9 років) характеризується
досить високим рівнем розвитку у формуванні пам'яті, мислення, сприйняття,
уваги та організації довільної діяльності. Здатність дітей до наслідування є
дуже ефективною. Це передбачає широке використання різноманітних форм
роботи, захоплюючих ігор, пісень, віршів, римовок.
Важливу роль відіграє музичний супровід, міміка, жести, рухи та
імітація звуків. Існує багато методів, запропонованих різними методистами
та психологами для розвитку комунікативних навичок. Для розвитку
комунікативної компетенції учнів у будь-якому мовному середовищі
недостатньо просто наповнювати уроки англійської мови комунікативними
вправами. Важливо надавати учням можливість думати, вирішувати якісні
проблеми, що спонукають до роздумів, аргументувати англійською мовою
способи вирішення цих проблем, а також зосереджувати увагу на власному
мисленні учнів.
 23

Розроблено методики для розвитку комунікативної компетенції учнів у

межах блоків уроків англійської мови:
- Навчання лексики
- Методика навчання читання
- Методи навчання граматики
- Методика навчання говоріння
- Методика роботи в групах [19].
Перш за все, слід зазначити, що розвитку комунікативної компетенції
сприяють певні способи організації навчальної діяльності учнів.
Особливо важливим є використання рольових ігор як вправ, під час
яких учні навчаються спілкуватися в контексті соціальних контактів,
почергово виконуючи різні соціальні та міжособистісні ролі.
Інтерактивне навчання є специфічною формою організації пізнавальної
діяльності і має на меті створення комфортних умов навчання, в яких кожен
учень відчуває себе комфортно, успішно, розумно і компетентно.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес
відбувається в умовах безперервної активної взаємодії між усіма учнями.
Коли викладачі та студенти знаходяться в рівних умовах.
В результаті організації навчальної діяльності за таких умов в класі
створюється атмосфера взаємодії та співпраці, а вчитель може стати
справжнім лідером.
Відомо, що учні оволодівають мовою тоді, коли їхня увага зосереджена
на надсиланні та отриманні автентичних повідомлень, повідомлень, які
адресовані як мовцю, так і слухачеві в ситуаціях, що мають значення для
обох.
Це і є інтерактивність, і, як каже Уеллс, обмін є основною одиницею
розмови. Лінгвістична інтерактивність - це спільна діяльність, яка
«тріангулює між відправником, одержувачем і контекстом ситуації», а
комунікація може бути усною, але також письмовою.
 24

Використання відео-уроку допомагає розвитку комунікативної

компетентності.
Уроки-екскурсії є особливо ефективними з огляду на активний
розвиток відносин між різними країнами сьогодні.
Діти вчаться проводити екскурсії рідними селами та віртуальні
екскурсії українськими та іноземними містами, де вони розповідають
відвідувачам про українську культуру та свою Батьківщину.
Перформанс-класи - це творчі постановки, які покращують навички
мовного спілкування та допомагають студентам розвивати творчий потенціал
особистості.
Найбільшою популярністю серед дітей користуються драматичні та
театральні курси. Ці заняття спрямовані на покращення співпраці та
згуртованості в навчальній групі. Вони покладаються на уяву, фантазію та
вигадку, щоб викликати емоції та стимулювати інтерес до навчання.
Ігри на уроках:
Загалом, гра та використання різноманітних ігор на уроках мови в
початковій школі є найефективнішими способами залучення учнів до
навчального процесу. Крім того, молодшим школярам більш притаманні
ігрові інтереси, самокерована поведінка, наочне мислення та практичне
ставлення до розв'язання проблем. З цієї причини рекомендується
систематичне використання ігрових елементів на уроках мови разом з
елементами бесіди та самостійної роботи. Ігри повинні враховувати інтереси
мовця та обставини комунікативної ситуації, щоб учні практикували в грі
різні мовні кліше, які вони потім можуть використовувати в спілкуванні.
На заняттях слід використовувати різні види ігор:
 Ігри з ланцюжками.
 Пантомімічні ігри.
 Ігри-головоломки.
 Настільні ігри.
 25

 Карткові ігри.
 Ігри - доміно.
 Рухливі ігри тощо.
Ще один важливий аспект уроків у початковій школі - це включення
великої кількості рухливих ігор та вправ на свіжому повітрі. Це дуже
важливо, тому що дітям потрібно рухатися. Оскільки діти ростуть і
розвиваються, їм важко всидіти на місці в класі, і вони швидко втомлюються.
На уроках англійської мови перерви для фізичної активності, такі як
рухливі ігри, допомагають подолати порушення постави та зору,
активізувати пам'ять, увагу та когнітивні здібності. Водночас фізична
активність розвиває навички говоріння, збагачує словниковий запас і
підтримує інтерес учнів до вивчення англійської мови.
Викладання в ігровому стилі вже давно стало частиною щоденної
практики викладачів іноземних мов. Використання ігрової форми навчання
стало звичною практикою в практиці вивчення мови на протязі багатьох
років.
Коли діти вчаться грати, а педагог – керувати грою, він почне
відчувати, як всі в грі підкоряються йому, знаходяться у його владі. Умови
гри вимагають від дитини швидкості думки, особливої уваги, емоційної
напруги, він повинен увійти до гри.
Головне завдання педагога-заохочувати подібні ігри дітей, вчити в
процесі гри, підтримувати дитячу ініціативу в придумуванні і організації
різних ігор, надавати їм необхідну допомогу. Не можна забувати про те, що
дидактична гра емоційно насичена. Беручи участь в ній, дитина переживає
хвилювання, радість від вдалого хвилювання.
Уроки-есе.
Вони можуть охоплювати теми, що є цікавими та актуальними для
кількох шкільних предметів одночасно. Такі уроки можна і потрібно
використовувати в 10-11 класах, щоб продемонструвати, що знання, отримані
 26

в класі, необхідні для повсякденного життя. Вчителі обирають теми, які є

актуальними для сьогодення.
Урок-композиція - це форма подачі матеріалу через мистецтво (музику,
літературу), включає подання матеріалу в певному порядку, додавання
літературних і музичних елементів та репродукцій.
Таким чином, урок є прикладом того, як можна інтегрувати всі
предмети з літературою, музикою та образотворчим мистецтвом.
Уроки-подорожі повинні відповідати вимогам гри-подорожі. Це
передбачає переміщення гравців у просторі, оформлення простору відповідно
до змісту гри, подання пізнавальної інформації учням у привабливій формі,
формулювання чітких завдань на кожній зупинці гри, розробку шкали для
оцінювання виконання завдань гравцями, а також створення карти, що
відображає шлях учасників гри. Такі уроки допомагають учням розвивати
спостережливість та увагу, а також розширюють їхній кругозір.
Семінарське заняття
Це заняття, на якому учні працюють над повідомленнями, доповідями,
звітами тощо самостійно або під керівництвом вчителя. Існує три типи
семінарських занять.
Перший тип спрямований на поглиблене вивчення певної теми. Другий
тип систематизує та узагальнює наявні знання. Третій тип базується на
дослідженнях. Цей тип навчання сприяє розвитку навичок смислового
запам'ятовування.
Готуючи семінарські заняття, викладач повинен навчити студентів
прийомам, які допоможуть їм запам'ятати смислове запам'ятовування
матеріалу, що підлягає запам'ятовуванню в практичній діяльності,
повторення для полегшення запам'ятовування складного матеріалу, а також
рекомендаціям щодо прийомів запам'ятовування.
Інтегровані уроки мають такі особливості:
 По-перше, вони дозволяють учням здобувати знання, пов'язані з
іншими дисциплінами.
 27

 По-друге, сприяють розвитку пізнавальних інтересів.

 По-третє, ці курси дають можливість узагальнити наявні знання і
використовувати їх у процесі вивчення інших наук.
Уроки-казки мають на меті розвивати уяву та творче мислення учнів.
Це можна зробити, залучаючи учнів до сюжету казки. Інсценізація
казки може покращити мовленнєві навички учнів та розвинути їхнє
естетичне сприйняття.
Сюжет казки вимагає чіткої мети, вибору найбільш підходящої
протиотрути та вміння створювати казку [19].

2.4 Методика застосування комунікативної компетентнції на уроках

англійської мови в учнів молодших класів за допомогою media-based

activities
Діти молодшого шкільного віку проводять багато часу перед екранами.
Крім того, перегляд телевізора, відео, комп'ютерні ігри та користування
Інтернетом є невід'ємною частиною повсякденного життя дітей молодшого
шкільного віку. Що стосується читання журналів, то учні (особливо молодші
школярі) читають менше газет і журналів, ніж їхні старші однолітки. Єдиний
виняток - манга, яку можна назвати читанням у традиційному розумінні.
Таким чином, більша частина дозвілля дітей молодшого шкільного віку
припадає на «перегляд телевізора», комп'ютерні ігри та Інтернет.
Розглянемо можливість використання деяких з них у навчанні
іноземних мов дітей молодшого шкільного віку.
Брендинг - це лише одна з медіа-технологій, з якою знайомі діти. Вони
знайомі з брендингом з самого раннього віку. Вчені довели, що діти можуть
формувати уявні образи логотипів і талісманів компаній вже у
шестимісячному віці. Розуміння брендів формується вже у дворічному віці, і
більшість дітей можуть розпізнати сотні логотипів до того часу, як вони
йдуть до школи. Наприклад, ми вважаємо, що наступні завдання з
 28

використанням алфавіту, створеного з частин всесвітньо відомих торгових

марок, не лише розвиватимуть каліграфічні навички дітей, а й
формуватимуть такі психологічні процеси, як пам'ять, сприйняття та уява:
A B C D E

F G H I J

K L M N O

P Q R S T

U V W X Y

• Подивіться на символи літер алфавіту і скажіть, які з них Вам

знайомі?
• Що означають ці символи?
• Де Ви зустрічаєте ці символи? В яких передачах? На вулицях?
 29

• Що у Вас є дома (у Ваших друзів) з цими символами?

• З якої літери починається кожен символ?
• Які ще слова починаються з цієї літери?
• Намалюйте ці предмети (або напишіть ці слова) у таблиці певної
літери.
• Придумайте і напишіть речення з словами, які означають ці
символи.
Візуальна технологія брендінгу викличе ще більшу цікавість, якщо
буде подаватися одночасно з звуковим або музичним супроводом, з яким
діти вже добре знайомі. Наприклад, звук загрузки телефону «Nokia», пісня з
реклами «Coca Cola», мелодія дзвінка у «Skype», звук вхідного повідомлення
у «ICQ» та ін.
Під час вивчення теми «Відпочинок і дозвілля» у 4-му класі, учням
пропонується наступна таблиця під назвою «Мій вихідний день»:
 Подивіться на таблицю і задайте питання своєму
другу, що він робить у певний час під у вихідний
день?
 Подивіться на таблицю і розкажіть, що ваш друг
робить у першій половині дня? Вдень? Ввечері?
 Подивіться на таблицю і напишіть листа Вашому
другу про те, як проходить Ваш вихідний день? та ін.
 30

Важливу роль у процесі розвитку медіаграмотності відіграють ігри:

імпровізація, драматизація, рольові ігри, ігри на уяві, імітація та режисура на
медіаматеріалі. Кожна ігрова діяльність з медіа сприяє розвитку уваги,
пам'яті, мислення та винахідливості. Ігри можуть пробудити в дитині
внутрішню силу, сприяти незалежності та розвивати вміння самостійно
вирішувати проблеми і завдання. Існують деякі відмінності між цими іграми.
 31

Наприклад, у рольових іграх учасники грають певні ролі, але не розвивають

сюжет, тоді як у сюжетних іграх учасники грають ролі і розвивають сюжет. У
режисерській грі учасники грають певну роль і водночас стають, наприклад,
режисерами.
Важливою вимогою до ігор-драматизацій є відсутність зовнішніх
ознак. Усі об'єкти та події в сюжеті гри можуть бути вигаданими або
замінюватися предметами зі звичайного середовища. Сюжет гри-
драматизації також може включати творчі ідеї та пропозиції самих дітей.
Ігри, засновані на цьому типі медіаматеріалу, включають розповідь від
першої особи з фільмів, епізодів медіа або цілих текстів.
Освітні елементи є дуже важливими при впровадженні ігор на основі
медіаматеріалів. Наприклад, існує багато форм і видів ігор, які можна
використовувати для розвитку навичок уваги. Наприклад, при перегляді
уривку з мультфільму «Madagascar 3: Europe’s Most Wanted» у 3-му класі при
вивченні теми «Природа і навколишнє середовище», звернути увагу дитини
на звуки, голоси, предмети, емоційний стан персонажів у фільмі, зміни, які
відбуваються одночасно зі зміною кадрів. Наприклад: «What new did you
know at the end of the film?», «What sounds did you hear in the street?» та ін.
Приклади таких ігор – «Picture outside the Window», «Casting» та ін.
Гра «Picture out the Window» розвиває спостережливість та увагу і
дозволяє гравцям повністю ідентифікувати об'єкти. За вказівкою ведучого,
гравця просять подивитися у вікно на кілька секунд, а потім сказати, що він
бачить. При цьому вони повинні були якомога точніше описати словами
зображення, яке вони бачили за вікном, так, ніби вони робили фотографію.
Потім вони отримали складне завдання: уявити, що все, що вони бачать за
вікном, - це кадр з фільму, і подумати про початок і кінець фільму.
Гра «Casting» з теми «Я, моя сім’я і друзі» у 2-му класі, розвивають
увагу та спостережливість. Гравці отримують завдання уважно спостерігати
один за одним і намагатися запам'ятати якомога більше про гру один одного;
через дві-три хвилини обирається один гравець (лідер), який проводить
 32

«кастинг». Його завдання - запропонувати кандидатуру виконавця, який

стане разом з іншими студентами на задньому плані і буде «затверджений»
на певну роль у фільмі. Роль може бути несподіваною: Баба Яга, розвідник,
бізнесмен, міліціонер, фотомодель та ін. Ведучий повинен не просто назвати
певного претендента на роль, але і подібно описати зовнішність (які в нього
очі, якого кольору волосся, в чому одягнений та ін.). Після закінчення опису,
якщо він відповідає істині, претендент на «роль» сам стає ведучим.
Медіатеатральні ігри тісно пов'язані з рольовими іграми, які дуже
популярні серед дітей молодшого шкільного віку. Ігри-драматизації
поєднують реальне життя з дитячою уявою. У рольових іграх, наприклад,
учасники беруть на себе такі ролі, як «режисер», «актор» або «ведучий»
телевізійної програми. Граючи певні ролі, діти «вживаються» в певні образи.
Наприклад, вони переносяться в образ сильного, розумного, сміливого і
хитрого персонажа, будь то чарівник, король, лицар-герой або прекрасна
принцеса. Ігри дозволяють як дорослим, так і дітям використовувати свою
творчість, уяву, фантазію та вигадку, щоб запропонувати варіації власних
виступів.
У таких іграх діти можуть навчитися бути всемогутніми, контролювати
ситуацію, захищати слабких і перемагати зло. У процесі гри діти поступово
набувають впевненості в собі і охоче беруть на себе ролі. У процесі
ускладнення сюжету і правил гри діти більш охоче використовують власний
досвід і включають в гру багато нових творчих елементів без керівництва
дорослого.
Одним із видів театралізованої гри є гра в слова. Ця гра є добре
відомою грою «end of story» і дуже добре знайома дітям. Діти самі люблять
розповідати різні історії та придумувати власні кінцівки. Цей прийом можна
активно використовувати в процесі медіаосвіти. Приклади таких творчих ігор
та завдань - «Time Machine», «Journalists» та ін.
Time Machine
 33

Дуже цікава гра, яка розвиває фантазію, творчу уяву і мову учня
початкової школи. За правилами цієї гри її учасники повинні спробувати
уявити, що станеться, якщо їх улюблені герої з відомих кінофільмів,
мультфільмів або серіалів потраплять в іншу історичну епоху чи іншу країну,
місто.
Наприклад, при вивчені теми «Природа і навколишнє середовища» у 3-
му класі учні дивляться фрагмент фільму «Madagascar 3: Europe’s Most
Wanted».
Після перекладу вчитель задає учням питання:
 Яких тварин ви бачили у мультфільмі?
 У якому місті були тварини?
 Скажіть, чи є зоопарк у Вашому місті? Якщо ні, чи
хотіли б ви мати зоопарк?
 Якби тварини з мультфільму потрапили у ваше місто,
куди б вони пішли у першу чергу? Що б вони робили?
 Які б місця з вашого міста ви могли б порекомендувати
для відпочинку тварин з мультфільму?
Journalist
Ця гра-імпровізація, спрямована на розвиток мови, фантазії і творчої
уяви. Кожному гравцеві видається свій порядковий номер.
Ведучий починає розповідати якусь історію, наприклад:
Once upon a time there was a little Screw. When he was born, he was very
handsome, shiny and brand-new. Everybody said about his great future. He would
take part in a moon flight. And here is that important day. He is on the spaceship
…
На самому цікавому місці ведучий зупиняється зі словами: «To be
continued in the next magazine...». Той, у кого в руках цей номер, повинен
підхопити нитку сюжету та продовжити розповідь протягом обумовленого
часу (наприклад, протягом двох хвилин). Потім розповідь переривається
словами: «To be continued in the next magazine...» і т.д.
 34

Медіа-гра «Good and Bad» (відео фрагмент «The Beauty and the Beast»,
тема «Я, моя сім’я та друзі», 3-й клас) допоможе усвідомити, які позитивні і
негативні сторони характеру можуть мати різні герої мультфільму і більш
критично ставитися до них.
Для проведення цієї гри потрібно розділити аркуш паперу вертикально
на дві частини. У кожній частині - заголовки «good» і «bad». Після перегляду
фрагменту мультфільму «The Beauty and the Beast», на кожній стороні листка
потрібно вписати позитивні і негативні сторони характеру основних
персонажів: Belle, Beast, Gaston, Maurice, Mrs Potts, Chef Brouche та ін.
Наприклад, до позитивних персонажів можна віднести Бель (Belle), вона
intelligent, stubborn and outspoken, до негативних персонажів ми відносимо
Гастона (Gaston), який rude, conceited, small-minded, narcissistic, and spends his
time fighting, drinking and hunting.
Медіа-гра «Dub» сприяє розвитку автентичного розуміння
медіатекстів, уяви та творчої вигадки. Для проведення цієї гри
рекомендується заздалегідь підготувати уривки з мультфільмів, телепередач,
казок, реклами тощо. Після того, як учасники розподілили ролі (хто
відповідає за чий голос), вимкніть телевізор і попросіть учасників почати
озвучувати текст.
Гравцям також можна дати дещо інші завдання. Наприклад, їх можна
попросити озвучити певні частини так, щоб вони чули цитати з певних
жанрів, наприклад, комедій, пригодницьких фільмів або фільмів жахів. Крім
того, таким чином можна дублювати художні та мультиплікаційні фільми, а
також телевізійні програми. Нижче наведено приклади дублювання таких
програм. «Animal World».
Тут перед гравцями постає досить складне завдання – озвучити тварин:
мавп, левів, тигрів, дельфінів та ін.
При бажанні можна озвучувати не лише людей або тварин, але навіть
неживі предмети (розмова будівель, дерев, річки і берега та ін.).
 35

Сюжетно-рольова гра «Freeze» допомагає розвитку зорово-художньої

образності. Гравцям показуються стоп-кадри з відомих кінофільмів
(мультфільмів) (наприклад, «Хоробра», «Мадагаскар», «Суперсімейка» та
ін.) і пропонується відтворити монологи від імені головних героїв,
зображених на них. Краще, якщо в процесі гри будуть використовуватися
кадри з фільмів різних жанрів. Під час виконання завдання інші гравці
виступають в ролі журі, зазначають найкращі варіанти відповідей.
Гра «Music Editor» розвиває естетичний смак, повноцінне розуміння
медіатексту, фантазію і творчу уяву. Для її проведення можна
використовувати фрагменти з мультфільмів, телепередач, фільмів-казок або
реклами, а також аудіозаписи з домашньої фонотеки. Завдання «музичних
редакторів» полягає в підборі музичного супроводу до відеофрагментів.
Наприклад, при вивченні теми «Тварини» у 2-му класі, учні
переглядають 2 конкретних відео фрагмента з мультфільму «Мауглі»,
перший – коли медвідь вчить Мауглі, другий – коли пантера розмовляє з
Майглі, а навколо інші тварини. Завдання учням:
• Подивіться фрагмент і опишіть тварин у кольорі (наприклад, The
panther is black and big. The monkeys are brown and small.)
• Скажіть, а які риси характеру проявляються у тварин у цих відео
фрагментах? (наприклад, The bear is sly, but kind. The panther is wise. The
monkeys are funny)
• Послухайте звуки і скажіть, що вони означають. (наприклад, дує
вітер, крик мавпи, звук журчання води, спів пташок та ін.) Які звуки може
супроводжувати перший епізод? Другий?
• Прослухайте 2 музичних фрагменти. Який з них підходить для
кожного фрагменту. Чому?
Рольова гра-імпровізація «The News» сприяє ознайомленню дитини з
професіями в сфері медіа, а також розвиває творчу уяву і фантазію. На час
гри команда перетворюється на «репортерів», «телеведучих», «спеціальних
кореспондентів» та ін.
 36

«Випуски новин» можуть бути присвячені найрізноманітнішим темам:

власні й родині, розповідями про новини з життя друзів або про вчорашній
проведений вечір. Яку б тему не обрали для випуску, головне, щоб новини
були актуальними, правдивими і цікавими.
Наприклад, під час вивчення теми «Дозвілля і відпочинок» у 3-му
класі, учням пропонується зробити випуск новин з теми «Гуртки нашої
школи».
Гра «Advertising (publicity) Agent». Гра допомагає розвивати
мовлення, уяву, фантазію та критичне мислення для розуміння рекламних
засобів. У цій грі кожен учасник стає «рекламним агентством» і отримує
завдання писати рекламні оголошення та готувати рекламні ролики. У таких
випадках у юних гравців виникає багато запитань, наприклад, як підготувати
рекламу або як її оформити. Ключовим моментом тут є пояснення дитині
різниці між рекламою, підготовленою для телебачення, і рекламою,
надрукованою в газеті або трансльованою по радіо. Наприклад, можна
розповісти юним агентам, що в рекламі часто використовують короткі вірші
(слогани) для залучення клієнтів, і що при підготовці реклами її творці майже
завжди намагаються підкреслити всі переваги того чи іншого товару, як
підказку, як написати рекламу. Перед початком гри у 4 класі, при вивченні
теми «Shopping», її учасникам можна запропонувати кілька покрокових
рекомендацій:
1. Choose what goods or service are you going to advertise.
2. Think, where will be your advertisement (on TV, in the magazine, in
the Internet).
3. Decide the form of your advertisement (a small play, a fairy tale, a
song, a poem etc.)
4. Choose the design for your advertisement (costumes, music etc.).
5. Write your scenery.
Гра «Do you believe me or not?» Використовується для розвитку уваги
та здатності розпізнавати дезінформацію. Учасники гри отримують ряд
 37

речень, які або зачитуються фасилітатором, або записуються на папері.

Кількість та складність речень залежить від віку та фізичного стану гравця.
Учню початкової школи можна, наприклад, запропонувати такі
висловлювання: «It’s hot in winter», «It snows in spring», «Dogs have three
eyes» та ін. Читаючи або сприймаючи на слух пропозиції, дитина повинна
вгадати, які з висловлювань справжні, а які помилкові. За кожне правильно
вгадане пропозицію гравцям присуджується по одному балу.
На наступному етапі гру можна ускладнити, запропонувавши дитині
самій придумати істинні і помилкові вислови для дорослих гравців або
влаштувати бліц-турнір, в ході якого гравці по черзі придумують і озвучують
один одному такі висловлювання. Виграє той, хто дасть більше за всіх вірних
відповідей.
Гра «Editing Director». Гра сприяє розвитку творчої уяви, фантазії та
комунікативних навичок. Серед учасників гри обирається «головний
редактор». Його/її головне завдання - обрати з-поміж кандидатів журналіста
для роботи в редакції.
Щоб отримати роботу, гравець має підготувати невелику статтю для
журналу на вільну тему (написати вірш, підібрати питання для інтерв'ю
тощо), розповісти про себе та продемонструвати якості, необхідні для
майбутньої роботи (комунікабельність, винахідливість, креативність, вміння
висловлювати свої ідеї).
Під час вивчення теми «Свята та традиції» у 4-му класі, учням
пропонується підібрати питання для інтерв’ю один-одного:
Наприклад,
 Де Ви святкуєте Новий рік?
 З ким Ви святкуєте Новий рік?
 Які подарунки Ви готуєте для своїх рідних?
 Які новорічні традиції Ви підтримуєте у своїй сім’ї? та
ін.
 38

Гра «The Best Plot of the Picture» дає змогу в цікавій ігровій формі
ознайомити дітей з поняттями зі світу медіа - сюжетом, композицією,
планом, а також допомагає юним гравцям краще оволодіти своїм тілом,
працювати над виразністю міміки і жестів, створювати цікаві образи,
передаючи характерні особливості зображуваних фотогероїв.
Під час вивчення теми «Оточення» у 4-му класі, гравцям пропонується
наступна ситуація: «Imagine that photographers, who were finding a good plot
for a long time, saw a good material for their photos. Remember that there is no
movement and sounds in photos and the mood of the picture you can show using
your mimicry, gestures and poses. Help the photographers to find the best plots».
Відповідно з поставленим завданням гравці повинні, проявляючи
вигадку і фантазію, зобразити «сюжетні фотографії». В якості основних
персонажів можна вибирати не тільки людей різних професій і віку
(продавця, пожежного, бабусю або солідного чоловіка), звірів, птахів (кішку,
зайця, півня та ін.), а й неживі предмети (каструлю, телефон, книгу та ін.)
Ще один варіант цієї гри називається «Portrait». Тут перед гравцями
ставиться завдання складніше - передати за допомогою міміки і жестів різний
настрій, характерні особливості людини. Всі інші учасники повинні вгадати,
що саме хотів передати той чи інший гравець, створюючи свій «портрет».
Театралізована гра, «Newsstand» дозволяє юним учасникам
познайомитися з деякими поняттями медіасвіту (рубрика, малюнок-символ,
юний кореспондент, редакція тощо), навчитися орієнтуватися в матеріалах
преси для дітей.
Гра «Old Fairy Tale in a New Version» Вона розвиває творчу уяву,
фантазію та артистичні здібності і може викликати бурю позитивних емоцій
як у акторів, так і у глядачів. В основу сюжету може бути покладений будь-
який фільм, з яким знайомий виконавець. Завдання виконавця - зрежисувати
історію відомого фільму в певному жанрі, наприклад, комедії,
пригодницькому або драматичному. Залежно від жанру, він може також
використовувати костюми з сімейного гардеробу, наприклад, бабусин
 39

старомодний капелюх, мамині черевики або татові чоботи (якщо вони,

звичайно, згодні). Цікаво було б побачити, як за допомогою талановитих
акторів відома історія з фільму «Попелюшка» перетворюється на страшилку,
або як Колобок отримує новий голос у детективному стилі.
Гра, «Guess the Title of the Film» розвиває увагу та пам'ять. Для гри в
цю гру учасникам необхідно надати відеофрагменти з мультфільмів та
дитячих художніх фільмів. Завдання учасників - відгадати назви
переглянутих фрагментів.
Ця гра може мати багато варіацій. Наприклад, завдання можна
ускладнити, вгадуючи імена акторів і режисерів або назву літературного
твору, за яким знято мультфільм чи художній фільм. Крім того, замість
відеозйомки можна використовувати усне обговорення пантоміми або фільму
(без згадування імен головних героїв). Інші учасники повинні дати правильну
відповідь, спираючись на жести та розповідь. Переможцем стає учасник,
який дає найбільше правильних відповідей.
Варіантів проведення гри «Auction» може бути декілька, але базовий
принцип аукціону полягає в тому, щоб переможець назвав самий останній,
вичерпну відповідь, після якого ні у кого не було б варіантів. Ведучий бере
дерев'яний молоток (у його відсутність можна взяти який-небудь інший, не
дуже важкий предмет, скажімо, ручку) і «торги» починаються. Теми такого
аукціону можуть бути наступними: «Famous Actors», «Famous Cartoon
Characters», «Films about Children», «Films about Professions», «Films about
Animals», «Films about Friendship» та ін.
Не тільки на уроках, але й на позакласних заходах, особливо тоді коли
ми не обмежені 45-хвилинним уроком, можна вживати медіаігри, а саме гру
«Screen Adaptation». У цій грі можна знімати короткометражні фільми,
телепередачі та рекламні ролики. Учасники отримують такі ролі, як
«режисер», «оператор», «дизайнер», «актор», «гример», «ведучий» або
«учасник». Кожен гравець має конкретне завдання залежно від обраної ролі:
 40

 «журналістські» (ведення «телепередач», «інтерв'ю»,

«репортажів з місця події»);
 «режисерські» (загальне керівництво процесом «зйомки», вибір
«акторів» («телеведучих») та ін.;
 «звукооператорські» (використання шумів, музичного супроводу
та ін.);
 «декоративно-художні» (виготовлення і використання декорацій,
костюмів та ін.);
 «акторські» (виконання ролей в «відеофільмі», «телепередачі») та
ін.
У цій грі учасники не обов'язково мають на меті завершити культурний
медіа-проект на професійному рівні. Основна мета - ознайомити учасників з
процесом розуміння аудіовізуальної мови та розвинути творчий потенціал
кожного учасника.

Висновки до другого розділу

Медіа-уроки англійською мовою є важливим елементом медіаосвіти в
сучасній Україні, яка перебуває в процесі євроінтеграції, для розвитку
критичного та аналітичного мислення, що допомагає орієнтуватися в
інформаційному просторі та аналізувати явища і події в епоху прискореного
науково-технічного прогресу та глобалізації суспільства. Це один з
найважливіших елементів медіаосвіти в Україні.
Ці уроки сприяють розвитку особистості студентів і дозволяють їм
більш ефективно розвивати свої мовні, комунікативні та соціокультурні
навички в різних дисциплінах і жанрах, повною мірою реалізуючи
особистісно-орієнтований підхід, що враховує психологічні особливості
кожного студента.
Таким чином, курси англійської мови через медіа - це система, яка
застосовує методики різних авторів, удосконалюючи та оптимізуючи
 41

використання традиційних методів і засобів викладання іноземної мови та

адаптуючи їх до потреб сучасного інформаційного суспільства.
Медіа-уроки англійської мови як форма навчання поступово
витіснятимуть традиційні, поєднуючи накопичений досвід з новими
методами та технологіями.
 42

ВИСНОВКИ
На мою думку, медіаграмотність - це результат безперервного процесу
медіаосвіти та медіанавчання в початковій школі. Навчання медіаграмотності
дітей молодшого шкільного віку - тривалий і складний процес. Тут відіграє
роль багато факторів, таких як атмосфера вдома, спілкування з батьками та
педагогами, ставлення до ролі медіатехнологій (медіаграмотність вдома),
стосунки між дітьми в школі та зовнішні впливи (впливи вулиці).
Тому можна стверджувати, що навчання медіаграмотності дітей
молодшого шкільного віку, співпраця сім'ї та школи та їхнє медіаоб'єднання
є передумовою для подальшого розвитку в майбутньому особистостей з
відповідним рівнем медіаосвіти, медіакомпетентності, сформованої
медіакультури та стійкого медіадуху, а також для подальшого їх розвитку.
Використання медіа у навчанні іноземних мов сприяє більш
ефективному вирішенню основних завдань, поглибленому засвоєнню змісту
інших предметів, оптимізації самоосвіти та саморозвитку учнів, що
ґрунтується на особистісних особливостях учнів, рівні їхньої підготовки та
індивідуальних способах сприйняття й опрацювання інформації.
Учні розвивають інтелектуальні знання, вміння аналізувати,
синтезувати та порівнювати інформацію, робити об'єктивні висновки та
ефективно використовувати результати аналізу інформації із засобів масової
інформації (преса, радіо, кіно, телебачення, Інтернет) у власній навчальній
діяльності.
Перспективи наукового пошуку вбачаємо у подальшому дослідженні
та застосуванні відповідних методів і прийомів використання медіа в
початковій школі, особливо в інтегрованих системах навчання, що
відповідають інноваційним освітнім тенденціям та рівню розвитку
інформаційного суспільства.
 43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабенко Т. В. Методика навчання англійської мови в початковій школі:
навчальний посібник / Т. В. Бабенко. – К.: Арістей, 2005. – 235 с.
2. Бігич О. Б. Теорія і практика формування методичної компетенції
вчителя іноземної мови початкової школи : навчальний посібник / О. Б.
Бігич. – К.: Ленвіт, 2006. – 200 с.
3. Вятютнев М. Н. Обучение иностранному языку в начальной школе / М.
Н. Вятютнев // Иностранный язык в школе. –1990. – № 6. – С. 57−62.
4. Дронов В. В. Психологические и методические основы обучения
иностранным языкам детей младшего возраста / В. В. Дронов //
Иностранный язык в школе. – 1985. – № 4. – С. 93−95.
5. Духаніна Н. М. "Медіа-технології як мотивація студентів до навчання",
Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського
освітнього простору: Вища освіта України, 2008, Гру 18; Дод. 3, Т. 12,
с. 189-193.
6. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення,
викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання
доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва – К.: Ленвіт, 2003. – 261 с.
7. Коломінова О. О. Методика формування соціокультурної компетенції
учнів молодшого шкільного віку в процесі навчання усного
англомовного спілкування: автореф. дис.-. канд. пед. наук / О. О.
Коломінова. – К.: 1999. – 16 с.
8. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах:
підручник / Колек. авт. під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002.
– 450 с.
9. Неділько А. Г. До питання застосування автентичних матеріалів для
навчання іноземних мов / А. Г. Неділько // Іноземні мови. – 2010. – №
4. – С. 11−12.
 44

10.Онкович Г.В. Медіаосвіта (Загальний курс) Програма навчального

курсу для студентів вищих навчальних закладів // Електронний
ресурс // Онкович Г.В. – Режим доступу: edu.of.ru/attach/17/82979.doc
11.Панова Л. С. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх
закладах / Л. С. Панова, У. Ф. Андрієнко. – К. : В.Ц. Академія, 2010. –
328 с.
12.Пометун О. І. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий
досвід та українські перспективи / О. І. Пометун ; Під заг. ред. О. В.
Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 233 с.
13.Програми для середніх загальноосвітніх шкіл Іноземні мови. 2-11 класи
/ Іноземні мови. – 2005. – № 1. – С. 3−6.
14.Резько В. Лінгводидактичні засади навчання іноземної мови учнів
початкової школи / В. Резько. – К. : Генеза, 2007. – 136 с.
15.Рогова Г. В. Методика обучения английскому языку на начальном
этапе в средней школе : пособие для учителей / Г. В. Рогова, И. Н.
Верещагина. – М. : Просвещение, 1998. – 255 с.
16.Шумаєва С. П. "До питання медіа освіти в школі". Педагогіка і
психологія: науково-теоретичний та інформаційний журнал Академії
педагогічних наук України, 2000 Гру 20; 4 (29):44-50.
17.https://www.aup.com.ua/upload/ogliad.pdf
18.https://pidru4niki.com/90380/sotsiologiya/
komunikativna_kompetentnist_skladovi
19.https://vseosvita.ua/library/slahi-formuvanna-komunikativnoi-
kompetentnosti-molodsih-skolariv-u-navcalnij-dialnosti-100786.html

СПИСОК ІЛЮСТРОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

20.https://webcache.googleusercontent.com/search?
q=cache:sv0Mp07NyH4J:https://toomkygames.com/ru/download-free-
games/lost-artifacts-time-machine/&cd=16&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
21.https://topmmogames.org/auction/play
 45

22.https://www.artstation.com/marketplace/p/jWDk6/newsstand
23.https://gamerant.com/games-that-let-you-play-as-a-journalist/
24.https://dl.acm.org/doi/10.1145/3284869.3284917
25.https://www.nintendo.com/store/products/what-the-dub-switch/
26.https://www.centervention.com/freeze-game/
27.https://boardgamegeek.com/boardgame/269105/news-game
28.https://www.baamboozle.com/game/392015
29.https://webcache.googleusercontent.com/search?
q=cache:rsVFld5CWHUJ:https://gridclub.com/activities/make-a-
portrait&cd=24&hl=ru&ct=clnk&gl=ua