Практичне 1

Завдання 1
Що важливіше для викладача – теоретична чи практична підготовка до
майбутньої професії.
Я вважаю, що знання теорії це, звісно, добре, але теорія без практики – ніщо.
Навіть теоретичні знання, якщо ти не знаєш як ними оперувати на практиці.

Розглядаючи взаємовідношення між наукою та практикою, як єдиний цикл,

його можна представити відомою триадою: практика – наука – практика. Її
глибокий
зміст у тому, що особливо у практиці знаходяться корені наукової теорії, а
остання,
знову повернувши до практики, знаходить у ній своє призначення та перевірку.

У процесі проходження практики студенти оволодівають практичними

уміннями та навичками здійснення наукового пошуку, збору, аналізу й обробки

емпіричного матеріалу.
Висновок. Отже, аналіз особливостей практичної підготовки соціальних
працівників в університетах доводить, що успішність проходження студентами
практики забезпечується: 1) розумінням мети та процедури певного виду
діяльності;
2) інтеграцією теоретичних знань у практичній діяльності; 3) уважним
спостереженням за роботою досвідченого фахівця-практика; 4) забезпеченням
можливості виконання подібного виду професійної діяльності під керівництвом

висококваліфікованого супервізора-керівника.

Впевнені, що така діяльність у поєднанні з теоретичними знаннями,

практичною діяльністю, науковою роботою, допоможе студентам у
майбутньому стати професіоналами високого ґатунку,
конкурентоспроможними на ринку праці.

2.Які особливості змісту та структури курсу « Методика вивчення української

мови у вищій школі»

Лекційний курс передбачає висвітлення основних питань методики

викладання сучасної української літературної мови у вищій школі та є науково-
теоретичною базою, що забезпечує усвідомлене засвоєння прикладних питань
лінгводидактики у вищій школі. Лекція є процесом, під час якого у студентів
формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і
загальноорієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Окрім того, лекції
розкривають перед студентами найважливіші проблеми методики та тим самим
стимулюють їх науково-дослідну роботу під час навчання у вищій школі.
Практичні та лабораторні заняття. Кожне практичне (лабораторне) заняття
спрямоване на формування професійних умінь і навичок, якими повинен
володіти викладач-філолог. У підготовці до цих занять студентам
пропонується:
- ознайомитися з планом заняття, усвідомлюючи суть кожного питання;
- перечитати текст лекції (-ій);
- дібрати рекомендовану літературу й опрацювати її, конспектуючи окремі
джерела чи роблячи короткі записи;
- виконати практичні завдання;
- підготувати відповіді на контрольні запитання.
- Отже, методика навчання українськомовного професійного
мовлення набуває деяких коректив. Визначення змісту мовної освіти не тільки
через набір тем і текстів, а через перелік певних комунікативних завдань, що
вирішуються українською мовою в навчально-професійній і власнопрофесійній
сфері спілкування, відповідає сучасним вимогам. Метою курсу української
мови у вищій школі є набуття студентами комунікативної компетентності,
необхідної для кваліфікованої інформаційної і творчої діяльності в різних
сферах і ситуаціях професійного спілкування, спільної виробничої і наукової
роботи. Сучасна освіта й досягнення в різних галузях науки ставлять перед
лінгводидактикою і дидактикою принципово нові ідеї і завдання. Разом із тим
залишається чимало невирішених дидактичних проблем, пов'язаних із
постійними вимогами самовдосконалення, інтенсифікації, оптимізації
навчального процесу. Серед них: а) склад і зміст комунікативної
компетентності у навчально-професійній сфері спілкування на кожному з
етапів навчання студентів філологічних факультетів; б) прийоми й засоби
презентації, відпрацювання і закріплення навчального мовного матеріалу,
ураховуючи психологічні та мовленнєворозумові особливості названої вище
категорії студентів; в) найбільш доцільна система формування предметної
компетенції у студентській аудиторії з обмеженим знанням української мови
(для російськомовних студентів). Таким чином, навчально-пізнавальна
діяльність студентів нефілолопчних спеціальностей розгортається, очевидно, у
двох світах у світі обраної ними спеціальності і світі української мови, точніше,
у сфері його науково-функціонального стилю, тобто, формується
комунікативна компетентність, включаючи мовну і предметну, що має
формуватися в українськомовному контексті. При цьому у підготовці студентів
ВНЗ нефілологічного профілю вирішуються два завдання: оволодіння
майбутньою спеціальністю та засвоєння фахової інформації і користування
українською мовою з метою розвитку професійного мовлення.
-

3. Зв'язок методики мови з іншими філологічними і нефілологічними

дисциплінами

Методика української мови як педагогічна наука, що визна- чає мету й

завдання, принципи, зміст, методи і прийоми форму- вання в учнів засобами
предмета мовно-мовленнєвих умінь і на- Вичок, спирається на
здобутки суміжних дисциплін: мовознав- ства, дидактики, психології, логіки.
Зв’язок методики викладання мовознавчих дисциплін із суміжними
науками. Методика вивчення мовознавчих дисциплін розвивається не
ізольовано від інших наук, вона спирається на дослідження з філософії,
мовознавства, педагогіки, психології, психолінгвістики.
Філософія забезпечує методологічні засади викладання мовознавчих
дисциплін у вишах.
Мовознавство допомагає визначити зміст курсів мовознавчих дисциплін.
Важливим є врахування сучасних досягнень комунікативної лінгвістики,
психолінгвістики, гендерної лінгвістики, когнітивної лінгвістики та інших
галузей мовознавства.
Педагогіка вищої школи обґрунтовує зміст і завдання вишівської освіти й
виховання, допомагає визначити найбільш результативні принципи, методи,
форми, засоби навчання, сприяє правильному відбору ілюстративного
матеріалу, забезпечує зв’язок із шкільним курсом.
Психологія окреслює оптимальні шляхи навчання студентів з
урахуванням їхніх психологічних особливостей, умотивовує доцільність
використання методів, засобів навчання.
Загальна психологія визначає врахування психічних процесів, що
відбуваються в процесі формування професійної компетентності студентів.
Вікова психологія допомагає визначити зміст навчання та відібрати
адекватні йому методи, прийоми, засоби вивчення мовознавчих дисциплін з
урахуванням вікових особливостей студентів.
Педагогічна психологія допомагає виокремити ефективні шляхи
здобування знань, формування вмінь і навичок студентів, що складають основу
професійної компетентності; виявляє психологічні чинники, що забезпечують
успішне навчання, доброзичливі взаємини між викладачами і студентами;
допомагає сформувати в студентів мотивацію до дослідницької діяльності
тощо.
Ефективність освітнього процесу забезпечує врахування новітніх
досліджень у галузі психології мовлення, психології спілкування, психології
праці, інженерної психології.
4.Реалізація загально дидактичних і лінгводидактичних принципів.
Принцип доступності навчання випливає з вимог, вироблених багатовіковою
практикою навчання, з одного боку, і закономірностей вікового розвитку
школярів, організації та здійснення дидактичного процесу відповідно до рівня
розвитку учнів - з іншого. Доступним для дитини є лише те, що відповідає його
рівню мислення, обсягом накопичених знань, умінь, способів мислення.

Відомі класичні правила, практично реалізують принцип доступності,

сформульовані ще Я.А. Коменським: від легкого до важкого, від відомого до
невідомого, від простого до складного. Теорія і практика сучасногонавчання
розширюють перелік обов'язкових для реалізації правил доступного навчання:

- не забувайте настанови Я.А. Коменського: все підлягає вивченню має бути

розподілене по східцях віку так, щоб передбачалося для вивчення тільки те, що
доступно сприйняттю в кожному віці;

Мотивація діяльності учнів

Системне представлення розділу «Лексикографія»

- Назвіть розділи науки про мову. Який їхній зміст?

IV. Пояснення нового матеріалу

Викладач. Прочитайте слова. Визначте в них спільну частину. Що вона

означає? Чим відрізняються ці слова? Що значить кожна ця частина?

Орфографія, каліграфія, монографія, лексикографія.

Лексикографія — розділ мовознавства, який досліджує теорію і практику

укладання словників.