Методика навчання української

мови як наука і навчальна

дисципліна
«Методика» у перекладі
з давньогрецької означає
«спосіб пізнання», «шлях
дослідження».
Методика навчання української мови – наука, яка
досліджує закономірності й специфіку процесу
навчання української мови в різних закладах
освіти. Вона вивчає особливості процесу навчання
української мови з метою підвищення його
ефективності та якості. Методика покликана
удосконалювати процес навчання,
його організацію та основні фактори.
Об’єктом її дослідження є система
мовної освіти, зміст, організація,
форми та методи навчання, а
головним предметом – процес
формування мовної, мовленнєвої
компетентності учня та виховання
національно-мовної особистості.
 Завдання методики навчання
української мови полягають у
визначенні мети, змісту і технології
процесу навчання української мови
як предмету.
 Метою методики навчання
української мови є розкриття
практичної, пізнавальної та
виховної функції мети як шкільного
предмета.
Методика навчання української мови як
наука повинна давати чіткі відповіді на
такі питання: з якою метою навчати?
Чому навчати? Як навчати? Як
контролювати результати навчання? 
 Загальна методика розглядає весь процес навчання

мови у школі в цілому (методи, принципи, форми, засоби

навчання тощо). Вона визначає цілі, завдання і зміст шкільної

мовної освіти. Загальну методику

ще називають лінгводидактикою шкільної мовної освіти,

оскільки вона вивчає процес навчання української мови

загалом, установлює закономірності, визначає мету і

завдання, розробляє зміст, форми, методи та засоби навчання.

 Конкретні методики – методики вивчення окремих
розділів та аспектів шкільного курсу мови. Вони
уточнюють основні положення, визначають специфіку і
напрями методичної роботи з кожного розділу
мовознавства.
Зміст методики навчання мови розробляється,
насамперед, на підставі тлумачення її як науки про
структурування процесу навчання мови в школі.
 Методика навчання української
мови взаємодіє з лінгвістикою,
філософією,педагогікою, психоло-
гією, логікою.
 Зв’язок методики з лінгвістикою полягає у
визначенні змісту навчання української мови
як шкільного предмета та власне дидактичних
принципів навчання.

Важливим є зв’язок методики з філософією,

яка є не лише основою будь-якої науки, але дає
змогу зрозуміти процес пізнання як такий.
 Тісний зв’язок має методика з педагогікою, адже

вона використовує основні методологічні положення, 

загальнодидактичні  принципи, форми, методи

прийоми навчання і контролю, критерії оцінювання знань,

умінь і навичок.
 Навчання повинно бути
доступним, зрозумілим, викликати
інтерес. Тому для розвитку методики
важливим є зв’язок із психологією,
особливо педагогічною і віковою.
 Для підвищення ефективності цього
процесу школярі мають опанувати уміннями
використання прийомів логічного мислення:
аналізом, синтезом, абстрагуванням,
порівнянням, узагальненням та ін. Так
проявляється тісний зв’язок методики
навчання української мови з логікою.
 Традиційно виокремлюють теоретичні
та емпіричні методи:
Системно-структурний аналіз
передбачає розгляд предмета
дослідження як цілісної системи, що
складається з взаємопов’язаних
компонентів, наприклад: визначення мети
уроку у зв’язку із метою навчання мови,
методами, прийомами та засобами.
 Типологічний підхід

використовують для дослідження

усіх проблем методичної науки.

 Порівняльний метод дослідження – це метод
логічного пізнання взагалі. Порівнювати можна лише
однорідні об’єкти і явища, порівняння необхідно
проводити лише за суттєвими ознаками, рисами.
Шляхом порівняння відбувається типологічний підхід,
проводиться класифікування об’єктів і явищ, що
вивчаються.
 Емпіричні методи дослідження спрямовані на
вивчення вже наявного педагогічного досвіду або з метою
створення нового педагогічного досвіду.
Метод спостереження – цілеспрямоване спостереження
за роботою учнів на уроці та аналіз домашньої роботи
учнів, виявлення особливостей у засвоєнні знань і
виробленні умінь і навичок.
Анкетування учнів та учителів.
Вивчення шкільної документації.
Бесіда з учасниками навчального процесу.
Експеримент.
 Навчальна дисципліна «Методика навчання
української мови» завершує фундаментальну
філологічну підготовку студентів у вищому
навчальному закладі і має прагматичне
спрямування на педагогічну працю вчителів-
словесників у загальноосвітніх навчальних
закладах.
 Мета навчальної дисципліни:
сформувати у студентів   необхідні  фахові 
уміння  і
навички  навчання  української  мови на   
основі  здобутих лінгвістичних  знань у 
педагогічному університеті. 
 Методика навчання української мови спрямована
на досягнення таких завдань:

1) сформувати вміння аналізувати процес розвитку

педагогіки, психології і методики навчання мові з
метою виявлення можливості використання досягнень
і накопичення досвіду, що дасть можливість успішно
реалізувати на практиці як традиційні, так і
інноваційні підходи;
2) вивчити і відпрацювати практично методи та
структуру наукових досліджень у галузі методики
викладання курсу «Методика навчання української
мови»;

3) визначити освітні, розвивальні і виховні

можливості шкільного курсу методики мови;
4) розкрити зміст навчального матеріалу, основні
підходи і принципи його відбору, систему і структуру
викладу;

5) формувати уміння критично осмислювати сучасні

підходи до навчання, робити свідомий вибір методів,
прийомів і засобів навчання;
6) формувати необхідні знання, вміння і навички з
розроблення плану і проведення уроку української
мови, позаурочних і позакласних занять;

7) формувати уявлення про ефективні методи

контролю і способах
оцінювання навчальних досягнень учнів.
       У програмі курсу методики навчання 

української мови висвітлюються як теоретичні
 питання методики, так і 
апробовані практикою методи і прийоми навчання, ос
новні форми  організації 
освітнього процесу з української 
мови у загальноосвітніх навчальних закладах. 
        До курсу включено всі розділи 
шкільного курсу української мови: 
фонетика, словотвор, будова слова,
лексикологія, фразеологія, морфо-
логія, синтаксис, орфографія,  
пунктуація  та  ін. 
Вивчення курсу передбачає формування таких знань:
 
з української мови та методики її навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах;

  про принципи, підходи, технології, методи,
прийоми та засоби навчання української мови;

  з методики використання різних видів завдань та 
вправ у процесі вивчення граматики, орфографії й 
пунктуації та ін.
На основі цих завдань формуються такі уміння і навички:

• самостійно  добирати  і  проводити методичний аналіз 
програмового матеріалу, що вивчається в школі;

• установлювати наступність і перспективність у його 
вивченні;

• диференціювати матеріал з мови за ступенем складності йо
го засвоєння;
 установлювати   міжпредметні   зв’язки  між 
українською  мовою,  літературою,
психологією, історією та іншими предметами;

 володіти технологією основних методів,
прийомів навчання мови, використовувати різні 
засоби навчання: елементи програмування, 
алгоритмізацію та  комп’ютеризацію на уроках мови;

вести перевірку знань, умінь і навичок учнів, 
аргументовано їх оцінювати.
 
Дякую за увагу!