Робота Древаль Валерії 52 І

Методика навчання іноземних мов у профільній школі. Мета,

лінгводидактичні завдання. Концепції профільного навчання.

1. Методика навчання німецької мови в профільній школі як дисципліна

Методика навчання іноземних мов – це наука, яка вивчає цілі, зміст, методи
і засоби навчання, а також способи навчання і виховання на матеріалі іноземної
мови. Об’єктом методики викладання іноземних мов є навчання як процес
взаємодії вчителя та учнів під час оволодіння ними іноземною мовою. Предмет
– методи, прийоми і засоби навчання спілкування у чотирьох видах мовленнєвої
діяльності, тобто способи управління процесом оволодіння учнями іноземною
мовою. Між об’єктом і предметом існує двосторонній зв’язок.
Основні завдання методики навчання іноземних мов – наукове
обґрунтування цілей, змісту, принципів навчання та наукова розробка
ефективних методів, прийомів, форм та засобів навчання з урахуванням
конкретних умов навчання та вікових особливостей учнів.
Метою викладання навчальної дисципліни «Методика викладання німецької
мови у профільній середній школі і закладі вищої освіти» є ознайомити
магістрантів із системою навчання німецької мови у профільній середній школі
і закладі вищої освіти України (визначення цілей, специфіки, змісту і обсягу
курсу німецької мови у профільній середній школі та закладах вищої освіти,
його структури тощо), з принципами, методами та прийомами навчання,
дослідженням їх ефективності; формами організації навчального процесу з
німецької мови, пошуками шляхів оптимізації навчального процесу,
покращення якості сприйняття і засвоєння навчального матеріалу; формувати у
магістрантів стійкі практичні уміння та навички у галузі методики викладання
німецької мови; формувати готовність вчителя до цілісного бачення
старшокласника та студента і готовність, викладаючи німецьку мову,
забезпечувати системний розвиток особистості, системне бачення нею світу,
готовність органічно поєднувати навчальний і виховний процес, готовність до
використання професійних та новітніх технологій навчальної діяльності
2. Зв’язок МНІМ у ПШ з іншими науками
Для методики навчання іноземних мов базовими науками є педагогіка,
психологія та лінгвістика. Дані інших наук (психолінгвістики,
лінгводидактики, лінгвокультурології, соціолінгвістики, філософії, математики
тощо) надходять до методики навчання іноземних мов опосередковано через ці
базові науки. Педагогіка – наука, що пов’язана з навчанням та вихованням – є
базовою для методики, саме тому вона спирається на основні педагогічні
принципи, трансформуючі їх під свої завдання та цілі. Наприклад, педагогічне
спрямування – дидактика – вивчає загальні шляхи навчання школярів, а
методика на відміну від дидактики займається особливостями навчання певного
предмета. Навчання іноземних мов, як і навчання інших дисциплін, базується на
загальних принципах дидактики, здійснюється на єдиній дидактичній основі,
яка реалізується у системі дидактичних принципів. Ровиток мовленнєвих
навичок та вмінь має відбуватися з розумінням того, яким чином вони
формуються. Цьому допомагає психологія. Наприклад, важливо, що ефективне
засвоєння іноземної мови залежить від пам’яті учня. Вчитель має створити
необхідні умови для запам’ятовування учнями матеріалу несвавільно.
Психологія – це цілий комплекс взаємопов’язаних наук: загальна психологія,
психологія навчання, психолінгвістика, психологія спілкування, вікова
психологія тощо і методика навчання іноземних мов також використовує
досягнення цих наук для вирішення своїх завдань. Методика навчання
іноземних мов тісно пов’язана з лінгвістикою, бо лінгвістика вивчає мову та
мовлення, граматику та лексику, взаємозв’язок між граматикою та лексикою
тощо.

3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти як керівний документ,

що використовується для опису досягнень тих, хто вивчає іноземні мови у
Європі.

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення,

викладання, оцінювання (Common European Framework of Reference for
Languages: Learning, Teaching, Assessment) – керівний документ, що
використовується для опису досягнень тих, хто вивчає іноземні мови
у Європі та, поступово, в інших країнах (Колумбія та Філіппіни).
 
У листопаді 2011 року своєю Резолюцією Рада Європейського союзу
рекомендувала використання Рекомендацій для валідації рівнів знань іноземної
мови.
 
Усі, хто вивчає іноземну мову, розподіляються на шість рівнів:
 
A Користувач-початківець
A1 Початківець
A2 Початкові знання
 
B Незалежний користувач
B1 Середній рівень
B2 Вище середнього
 
C Досвідчений користувач
C1 Прогресивний
C2 Досвідчений
 
 Передбачається, що учень здатен писати, слухати, говорити та читати на
кожному з рівнів. Ці описи можна використовувати до будь-якої з мов, що
використовується у Європі.

4. Місце і роль іноземної мови у профілізації сучасної шкільної освіти

У Концепції профільного навчання у старшій школі одним із пріоритетних

напрямів освітньої політики визначено створення системи профільного
навчання в 10–11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ).
Основними цілями запровадження профільного навчання є:
● забезпечення профільного (розширеного) вивчення окремих навчальних
предметів згідно з програмами загальної середньої освіти;
● створення умов для істотної диференціації змісту навчання
старшокласників із широкими і гнучкими можливостями побудови ними
індивідуальних освітніх програм;
● сприяння встановленню рівного доступу до повноцінної освіти різним
категоріям учнів відповідно до їхніх здібностей, індивідуальних нахилів і
потреб;
● розширення можливостей соціалізації школярів, забезпечення наступності
між загальною і професійною освітою, у тому числі ефективнішої підготовки
випускників школи до засвоєння програм вищої професійної освіти;
● виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання
та мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Профільне навчання іноземної мови – це цілеспрямована підготовка учнів до
подальшої навчальної або професійної діяльності, пов’язаної з використанням
іноземної мови як об’єкта майбутньої (професійної) діяльності або як засобу
професійної комунікації [2
Звідси випливає, що профільність – це не просто поглибленням знань з
одного, двох чи більше навчальних предметів, а практичним досвідом
діяльності в певній професійній сфері, спрямованим на формування
інтегрованих знань і соціальних компетентностей учнів. Наприклад, метою
філологічного профілю навчання іноземних мов у старших класах
загальноосвітніх навчальних закладів є задоволення професійного інтересу
школярів до занять мовами та філологією.

5. Концепції профільного навчання у старшій школі.

“Концепція профільного навчання у старшій школі” розроблена з

урахуванням нових підходів до організації освіти у старшій школі, яка
функціонує як профільна. Це створює сприятливі умови для врахування
індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у
школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.
Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого
навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої
траєкторії. Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного і зарубіжного
досвіду організації профільного навчання у старшій загальноосвітній школі.
Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об’єктивно
вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування
загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу.
Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на
широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної
і допрофесійної освіти. Диференціація – одна із ключових проблем організації
сучасної школи. Вона є об’єктом гострої полеміки серед педагогів у багатьох
країнах світу. Різні і навіть протилежні погляди на ідею диференційованого
навчання певною мірою відображають дві діалектично протилежні тенденції у
розвитку сучасної науки, виробництва та освіти.
Одна з них – інтеграція, яка обумовлена об’єктивними процесами
взаємозв’язку і взаємозалежності різних наукових дисциплін, що потребує від
кваліфікованого працівника широкої загальної культури й обізнаності у
багатьох суміжних галузях.
Друга тенденція виключає можливість “універсалізму” в умовах величезного
нарощування наукових і професійних знань. Важливою умовою досягнення
успіху у будь-якій діяльності вважається спеціалізація працівника, хоча сам
характер цієї спеціалізації зазнає суттєвих змін. Послідовники цієї тенденції
справедливо вважають, що спеціалізація не лише сприяє розвитку виробничих
сил, науки, культури, але й відповідає різноманітності задатків і здібностей
людини, її індивідуальним нахилам до того чи іншого виду діяльності.
Більшість педагогів світу є прихильниками саме цієї тенденції, про що свідчить
той факт, що диференціація навчання є одним із основних організа' ційних
принципів середньої загальноосвітньої школи зарубіжжя упродовж багатьох
десятиліть. Початковий етап диференціації починається у старших класах
неповної середньої школи, де вона має попередній, орієнтовний характер. На
старшому ступені середньої школи у більшості країн світу здійснюється
профільна диференціація навчання. Учні навчаються у спеціалізованих секціях,
відді' леннях і серіях, які можна вважати аналогами профілів, уся
багатоманітність яких зводиться до двох напрямів – академічного
(загальноосвітнього) і прак' тичного (технологічного, допрофесійного).

6. Поняття профільності навчання.

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає

врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для
навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення,
що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та органі' зації
навчального процесу.
Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу
учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної і початкової
допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя,
виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й
мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання
спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-
практичної, дослідно-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних,
психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до
саморозвитку та самоосвіти.
У Концепції визначено основні завдання профільного навчання; його сутність,
мету і принципи організації; організаційні форми. Описано особливості
допрофільної підготовки і запропоновано структуру профільного навчання, в
якій визначено основні напрями профілізації і навчальні профілі. Філологічний
профіль входить до суспільно–гуманітарного напряму профілізації. Згідно
“Концепції профільного навчання у старшій школі” створюються програми з
іноземних мов для трьох рівнів володіння цим навчальним предметом: рівня
стандарту, академічного і профільного рівнів. До основних же принципів
профільного навчання ІМіК відносять: міжпредметну інтеграцію,
багаторівневість і варіативність. Робота над удосконаленням цієї концепції
продовжується.
7. Аспекти профільного навчання ІМ.
Профільне навчання ІМ є цілеспрямованою підготовкою учнів до подальшої
навчальної і/або професійної діяльності, пов’язаної з використанням ІМ як
об’єкта майбутньої спеціальності або як засобу професійної комунікації. Отже,
профільне навчання – це не просто глибше вивчення предмета, це, перш за все,
спеціальна система заходів, що спрямовує учнів на діяльнісне застосування
своїх іншомовних знань і вмінь, орієнтує засобами ІМ на майбутню професійну
діяльність.
Цілі профільного навчання ІМ мають два аспекти: предметний і
особистісний. Предметний аспект – це оволодіння школярами основами
наукових знань, загальна підготовка до практичної діяльності та формування
наукових переконань.
Особистісний аспект передбачає розвиток уміння мислити (оволодіння
певними розумовими операціями: класифікацією, синтезом, порівнянням,
рефлексією тощо), розвиток творчих і пізнавальних здібностей, а такожпевних
психологічних якостей, зокрема: сприйняття, уяви, пам’яті, уваги, рухової
сфери, формування потреб, мотивів поведінки і системи цінностей. На
старшому етапі навчання ІМ учні повинні в повному обсязі оволодіти
структурою навчальної діяльності та всіма необхідними для її реалізації
навчальними діями і вміннями. На цьому етапі у старшокласників має бути
сформована не лише здатність до рефлексії своєї навчальної діяльності в усіх її
компонентах, але й здатність до рефлексії своїх власних здібностей і
можливостей використовувати ІМ як засіб комунікації. У старшій школі
особливого значення набуває формування особистості учня як активного
суб’єкта власної навчальної діяльності з оволодіння ІМ. Випускник школи
повинен володіти знаннями з ІМ, що складають цілісну картину світу, а також
мати необхідні навички й уміння здійснювати різні види діяльності.

8. Функції іншомовної освіти.

Основні функції іншомовної освіти закладено в її призначенні, а саме:

1) забезпечити завершення мовної загальноосвітньої підготовки випускників

школи;
2) допомогти старшокласникам у самовизначення та у визначенні ролі ІМ в
їхніх подальших планах на майбутнє;
3) створити базу для можливого використання ІМ у трудовій діяльності після
закінчення школи;
4) націлити і підготувати учнів старших класів до продовження мовної
професійної освіти, де ІМ може бути метою професійної діяльності або засобом
для оволодіння іншою предметною галуззю.

9. Структура профільного навчання ІМ.