Практичне заняття 1 ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ

ОСУЧАСНЕННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1. Основні нормативні документи, на які спирається навчання

української мови: Державний стандарт, Концепція мовної освіти в
Україні, програми з української мови.

1. Державний стандарт - визначає загальні вимоги до змісту та результатів

навчання української мови для різних освітніх рівнів.

2. Концепція мовної освіти в Україні - цей документ розробляє стратегічні

принципи та підходи до навчання мови, сприяє її розвитку та
використанню в освіті.

3. Програми з української мови - це конкретні навчальні матеріали, які

визначають зміст, завдання та послідовність навчального процесу для
української мови на різних рівнях освіти.

2. Основні принципи побудови програм «Українська мова. 5–6 класи»

для ЗЗСО.

Побудова програм "Українська мова. 5–6 класи" для загальноосвітніх

закладів загалом ґрунтується на ряді ключових принципів:

1. Науково обґрунтований зміст: Програма має базуватися на сучасних

лінгвістичних та методичних дослідженнях, враховувати вікові
особливості учнів та вимоги сучасного суспільства.

2. Компетентнісний підхід: Програма повинна розвивати різні мовні та

комунікативні навички учнів, а також сприяти їх загальному розвитку.

3. Інтерактивність та практичність: Уроки мають бути активними, з

використанням інтерактивних методів, вправ і ігор, щоб залучити учнів та
зробити навчання цікавим.

4. Забезпечення індивідуального підходу: Програма повинна допомагати

вчителям адаптувати навчання до потреб та рівня підготовки кожного учня.
5. Розвиток мовленнєвої та критичної мислительної діяльності: Програма
повинна сприяти розвитку мовлення, а також навичок аналізу та
критичного мислення.

6. Використання інформаційних технологій: Програма повинна

передбачати використання сучасних технологій для покращення якості
навчання та залучення учнів.

7. Оцінка та самооцінка: Програма повинна передбачати систему

оцінювання, яка враховує навички та знання учнів, а також стимулює
самооцінку та саморегуляцію.

3. Наступність і перспективність у навчанні мови від початкових до

старших класів.

Наступність і перспективність у навчанні мови від початкових до старших

класів важливі для планування ефективного освітнього процесу. Ось деякі
ключові аспекти:

1. Поступовий розвиток мовленнєвих навичок: У початкових класах

здійснюється основна підготовка учнів до володіння мовою. Вони вчаться
правильно вимовляти слова, формулювати думки та вільно виражати себе.
У старших класах ці навички розвиваються, розширюються та
ускладнюються.

2. Збільшення лексичного багатства та граматичної складності: У

початкових класах навчання спрямоване на розширення словникового
запасу та основ граматики. У старших класах вивчаються більш складні
граматичні структури та активно використовується розширений словник.

3. Розвиток навичок читання і письма: Початкове читання і письмо

еволюціонують у більш складні навички, включаючи аналіз текстів,
написання творчих робіт та рефератів.

4. Вивчення літератури та культурного контексту: У старших класах

додається вивчення української літератури та її зв'язку з культурою та
історією України.
5. Розвиток комунікативних навичок: У старших класах навчання
спрямоване на розвиток навичок говоріння, слухання, читання та письма,
які необхідні для успішної комунікації в різних сферах життя.

6. Підготовка до вступних іспитів та ЗНО: У старших класах учні

готуються до вступних іспитів в вищі навчальні заклади та ЗНО з
української мови.

4. Зіставний аналіз модельних програм «Українська мова. 5–6 класи».

Зіставний аналіз модельних програм для української мови в 5-6 класах

сприяє зрозумінню спільних та відмінних рис цих програм. Модельні
програми часто мають схожі елементи, але можуть відрізнятися у деяких
аспектах. Зазвичай аналізуванні елементи включають:

1. Зміст програми: Перший крок - це порівняти, які теми, топіки та розділи

включені в обидві програми. Чи є суттєві відмінності в тому, що
вивчається?

2. Послідовність навчального процесу: Другий аспект - це порівняти, як

розташовані теми впродовж навчального року. Чи є відмінності в
послідовності навчання?

3. Вимоги до учнів: Розгляньте, які вимоги програми ставлять до навичок

та знань учнів на кожному етапі навчання.

4. Методичні матеріали: Оцініть, які методичні матеріали і ресурси

використовуються в обох програмах для підтримки навчання.

5. Оцінювання та самооцінка: Дослідіть, які методи оцінки навченості

учнів використовуються в програмах.

6. Культурний контекст: Розгляньте, чи враховується культурний контекст

та історія вивчення української мови в обох програмах.

Запитання й завдання для самоконтролю

1. Яке призначення Концепції мовної освіти? Назвіть пріоритети

мовної освіти.

Концепція мовної освіти має наступні призначення та пріоритети:

Призначення:

1. Забезпечення навчання мові як інструменту комунікації.

2. Розвиток мовної грамотності та культури спілкування.

3. Підготовка до міжкультурного спілкування та розуміння різних культур.

4. Підтримка інклюзивної освіти для всіх учнів, незалежно від їх мовних

можливостей.

Пріоритети:

1. Розвиток мовних навичок: читання, письмо, слухання та говоріння.

2. Вивчення рідної мови та культури для збереження ідентичності.

3. Опанування додаткових мов для розширення можливостей спілкування

та професійного росту.

4. Використання сучасних методів та технологій для ефективного навчання

мовам.

5. Створення умов для навчання мовам в умовах інклюзивної освіти, з

урахуванням індивідуальних потреб учнів.

2. Яке призначення Державного стандарту мовної освіти?

Державний стандарт мовної освіти має наступне призначення:

1. Визначення мінімальних стандартів і вимог до рівня мовної

компетентності учнів та студентів на різних етапах навчання.

2. Забезпечення якості мовної освіти шляхом встановлення чітких цілей і

завдань для навчальних закладів та вчителів.

3. Сприяння впровадженню єдиної системи оцінки знань та навичок у

мові, що допомагає порівнювати рівень освіти в різних регіонах та
навчальних закладах.

4. Підтримка розвитку мовної грамотності, яка є важливою для

ефективного спілкування та інтелектуального розвитку.
5. Створення основи для вдосконалення методик навчання мовам та
розробки навчальних програм.

6. Підготовка студентів та випускників до мовних випробувань та

сертифікації, що допомагає їм в майбутній професійній діяльності та
особистому розвитку.

3. Які ключові компетентності мають бути сформовані в здобувачів

освіти?

Ключові компетентності, які мають бути сформовані в здобувачів освіти,

можуть включати:

1. Мовну компетентність: Здатність виразно спілкуватися у рідній та інших

мовах, включаючи грамотність в читанні, письмі, слуханні та говорінні.

2. Математичну компетентність: Розуміння та використання математичних

концепцій та навичок для розв'язання завдань та проблем.

3. Інформаційну компетентність: Вміння шукати, оцінювати та

використовувати інформацію з різних джерел, включаючи цифрові
ресурси.

4. Комунікативну компетентність: Здатність ефективно спілкуватися,

включаючи навички слухання, висловлювання думок, аргументації та
співпраці з іншими.

5. Соціальну та міжкультурну компетентність: Розуміння та повагу до

інших культур, здатність взаємодіяти з різними групами та вирішувати
конфлікти.

6. Креативну та критичну компетентність: Здатність думати творчо,

генерувати ідеї та аналізувати інформацію критично.

7. Професійну та технологічну компетентність: Володіння навичками,

необхідними для вибору та розвитку професійної кар'єри, а також
використання сучасних технологій.

8. Екологічну компетентність: Розуміння принципів сталого розвитку та

здатність діяти в інтересах природи та суспільства.
9. Особистісну компетентність: Розвиток особистих якостей, включаючи
саморефлексію, розуміння власних цінностей та мети життя.

4. Скільки освітніх галузей визначено державним стандартом? Яка

мета мовно-літературної освітньої галузі?

Державним стандартом освіти України визначено три освітні галузі:

1. Загальна середня освіта.

2. Вища освіта.

3. Позашкільна освіта.

Мовно-літературна освітня галузь входить в загальну середню освіту. Мета

мовно-літературної освітньої галузі полягає в розвитку мовної та
літературної компетентності учнів. Основні завдання цієї галузі
включають:

1. Розвиток навичок читання, письма, говоріння та слухання у мові.

2. Вивчення рідної мови та літератури для збагачення культурної

спадщини та розвитку мовної грамотності.

3. Ознайомлення з іншими мовами та літературами для розширення

мовного розмаїття та розуміння інших культур.

4. Розвиток критичного мислення та аналітичних навичок через вивчення

літературних творів та текстів.

5. Підготовка учнів до ефективного спілкування та використання мови як

інструменту для розв'язання завдань в різних сферах життя.

Мовно-літературна освіта грає важливу роль у розвитку інтелекту та

культурного розуміння учнів і сприяє їхньому особистісному зростанню.

5. У чому сутність нового підходу до навчання української мови?

1. Акцент на комунікативні навички: Новий підхід може бути спрямований

на розвиток практичних мовних навичок, які дозволять учням більше
ефективно спілкуватися на українській мові в різних сферах життя.
2. Інтерактивні методи навчання: Використання сучасних методів
навчання, включаючи використання інтерактивних технологій, щоб
зробити навчання більш привабливим та ефективним.

3. Формування критичного мислення: Навчання української мови може

включати аналіз текстів, літературних творів та медіа з акцентом на
розвиток критичного мислення учнів.

4. Збереження культурної спадщини: Посилення вивчення української

літератури та культурної спадщини для підтримки національної
ідентичності.

5. Інклюзивність: Забезпечення доступу до якісної мовної освіти для всіх

учнів, незалежно від їхньої мовної міндрую.

6. Оцінка знань: Зміна системи оцінки для більш об'єктивного

вимірювання знань та навичок учнів у мові.

6. Яка змістова лінія – лінгвістична чи комунікативна – є

пріоритетною і в Концепції мовної освіти, і в Державному стандарті?

В Концепції мовної освіти, і в Державному стандарті освіти в Україні

важливими є як змістова лінія, так і комунікативна лінія. Обидва аспекти
мають свою важливість у навчанні мовам.

Змістова лінія включає в себе вивчення мови як системи звуків, граматики,

лексики і правопису. Вона спрямована на розвиток мовної грамотності та
розуміння мовних правил.

Комунікативна лінія, у свою чергу, покладає акцент на здатність студентів

ефективно спілкуватися, виражати свої думки, розуміти та реагувати на
інших у різних ситуаціях комунікації.

Обидві лінії мають своє важливе місце в освітньому процесі, і їх взаємодія

сприяє розвитку повноцінних мовних навичок та спроможностей до
ефективного спілкування. Деталі щодо пріоритетів у конкретних версіях
Концепції мовної освіти та Державного стандарту можуть змінюватися з
часом, тому рекомендується перевіряти офіційні джерела для актуальної
інформації.
7. Як забезпечує комунікативний підхід до навчання мови формування
мовної особистості?

Комунікативний підхід до навчання мови спрямований на формування

мовної особистості через активний та ефективний процес спілкування. Ось
як він сприяє формуванню мовної особистості:

1. Акцент на спілкуванні: Комунікативний підхід ставить спілкування в

центр навчання. Учні активно взаємодіють мовою, спілкуючись один з
одним та вчителем.

2. Розвиток практичних навичок: Учні набувають практичних навичок, які

дозволяють їм ефективно спілкуватися в різних ситуаціях, таких як
розмови, обговорення, презентації тощо.

3. Аутентичність: Учні мають можливість використовувати мову в

реальних, аутентичних ситуаціях, що допомагає їм розуміти справжнї
комунікацію та адаптувати своє мовлення до конкретних потреб.

4. Розвиток навичок слухання і відповіді: Учні вчаться слухати активно та

реагувати на інших, що розвиває їхню здатність до взаємодії та розуміння.

5. Культурна свідомість: Комунікативний підхід сприяє розумінню

культурних аспектів та нюансів, які впливають на комунікацію в мові.

6. Активна роль в уроках: Учні беруть активну участь у процесі навчання

та впливають на його напрямок, що сприяє більшій мотивації та
зацікавленості в навчанні.

7. Формування впевненості: Крізь активне спілкування учні набувають

впевненості в своїх мовних навичках та можливості спілкуватися на
іноземній мові.

В результаті комунікативний підхід допомагає створити мовну особистість,

яка може ефективно спілкуватися та адаптуватися до різних
комунікаційних ситуацій і культур, а також розуміти та бути здатною
використовувати мову в повсякденному житті та професійній діяльності.

8. Як ви розумієте сутність поняття мовна особистість?

Мовна особистість - це концепція, що виражає індивідуальний стиль,
здатність та характер використання мови однією особою. Сутність цього
поняття включає в себе наступні аспекти:

1. Мовні навички: Мовна особистість відображає рівень володіння мовою,

включаючи граматику, лексику, вимову та інші аспекти мови.

2. Стиль мовлення: Кожна особистість має свій унікальний стиль виразу,

вибір слів та спосіб спілкування. Це включає в себе вживання специфічних
виразів, мовних обертів, інтонацій та жестів.

3. Культурна спадщина: Мовна особистість може відображати культурні

особливості, ідентичність та цінності особи через мовні вирази та вибір
мовних засобів.

4. Мовна адаптація: Особистість може змінювати свій стиль мовлення в

залежності від ситуації та аудиторії. Наприклад, мовна особистість може
використовувати формальну мову на роботі та неофіційну мову з друзями.

5. Комунікативні навички: Мовна особистість відображає здатність особи

ефективно спілкуватися, включаючи навички слухання, говоріння, читання
та письма.

Мовна особистість є унікальною для кожної особи і формується впродовж

життя під впливом освіти, культурного оточення, досвіду та інших
факторів. Вона визначає, як ми сприймаємо і виражаємо себе за
допомогою мови та як ми взаємодіємо з іншими в мовному середовищі.

Практичне завдання

Перегляньте за покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=sASN7OxrhD8 аналіз модельних програм
для 5–6 класів Нової української школи з української мови (спікер – Олена
Олегівна Маленко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри
українського мовознавства та лінгводидактики Харківського національного
педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди) та сформулюйте 5
запитань одногрупникам. Визначте спільне і відмінне в змісті цих програм.