Віта Голуб-Заїченко,

студентка І М курсу,
факультет іноземних мов,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
м. Умань

КОМУНІКАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ

КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРІВ

Сьогодні, коли суспільство стрімко розвивається в умовах міжнародних

відносин, гостро стоїть проблема підготовки учнів для роботи в умовах
іншомовного середовища. У навчальних закладах здобувачі освіти мають
можливість розвивати комунікативні навички в процесі вивчення іноземних
мов.
Проте, слід зазначити, що на сьогодні конкурентно спроможними є ті
фахівці, які володіють не лише відмінними теоретичними та практичними
знаннями, але мають добре розвинуті комунікативні здібності. Тому виникла
потреба у кваліфікованих працівниках, які здатні взаємодіяти, налагоджувати
ділові стосунки з партнерами, долати комунікативні бар’єри, організовувати
людей на досягнення спільної мети. Тому система освіти повинна
забезпечувати формування комунікативних умінь учнів ще у закладах
загальної середньої освіти.
Система освіти у сучасному суспільстві відіграє найважливішу роль,
метою якої є формування нового покоління молоді, креативно мислячої,
комунікабельної, яка здатна здобувати та використовувати отриману
інформацію у будь-яких життєвих ситуаціях; молоді, яка практично володіє
іноземною мовою [1].
Якщо взяти за основу навчальну мету "вміння спілкуватися іноземною
мовою", то традиційних мовних категорій (граматика, лексика, вимова,
правопис) буде недостатньо. Швидше за все, важливими будуть функціональні
аспекти мовної системи. Наприклад, стратегії розуміння (якою мірою мовні
засоби обираються), типи текстів (які тексти є типовими для розуміння; як
підготувати їх до уроку), невербальні засоби (жести, міміка, наголос,
інтонація, як чинники, що несуть додаткову інформацію).
Варто зазначити, що існують методичні прийоми навчання пов’язані з
конкретними діями вчителів та учнів. Це елементарні дії, спрямовані на
виконання конкретного завдання на певному етапі уроку.
Наприклад, прийоми осмислення нових лексичних одиниць, організації
навчальної діяльності учнів під час опрацювання нового матеріалу,
закріплення набутих навичок, різноманітні лінгвістичні (кросворди, пропуски,
малювання малюнків) та комунікативні (мовленнєві) вправи (опис серії дій за
малюнком, відповіді на питання, рольова гра тощо) для розвитку мовленнєвих
навичок у комунікативних ситуаціях [2].
Практичне планування означає підготовку до практичного
використання. Тому важливим є будь-який комунікативний намір, що виникає
в класі. Він охоплює не лише мовленнєві акти (наприклад, запитання,
дискусії), а насамперед обробку інформації.
Необхідно зазначити, що роль вчителів також змінилася. Вона полягає
не стільки в передачі знань, скільки в допомозі розвиватись. Змінюється і
форма роботи. Пріоритетною є робота в парах і малих групах. Ефективність
роботи залежить як від особливостей і фахової підготовки вчителя, так і від
різних особистісних характеристик учнів [3].
Отже, для того щоб створити і постійно збагачувати сприятливе
навчальне середовище, учителю необхідно розвивати високий рівень
педагогічної грамотності. Важливо, щоб учні були розкутими і «творили»
урок разом з учителем, а ефективність комунікативного розвитку учнів
визначалася не тільки їхніми знаннями та оволодінням мовним матеріалом, а й
готовністю та бажанням брати участь у міжкультурному спілкуванні
англійською мовою.
 На мій погляд, тільки успішна інтеграція сучасних педагогічних
технологій інтерактивного, характерологічного та проєктного навчання, які
ґрунтуються на безперервному розвитку критичного мислення учнів, дасть їм
змогу розвинути свої творчі здібності та своєю чергою, творчу особистість. Це
завжди потребує великих зусиль і плідної співпраці між учителями та учнями.
Як підсумок зазначу, що комунікативні навички та уміння розвивають
здатність учнів до нестандартного, нешаблонного, конструктивного мислення
і поведінки, творчо ставитися до своєї роботи, здатність виходити за межі
заданої ситуації, приймати оригінальні, нестандартні та ефективні рішення.
Тобто, сприяють формуванню креативної особистості. Можна зробити
висновок про те, що розвиток креативності у здобувачів освіти слугує їх
успішному працевлаштуванню у майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кол. авторів під керівництвом С. Ю. Ніколаєвої. Методика викладання іноземних
мов у середніх навчальних закладах: Підручник. 2-ге., перероб. і допов.: Ленвіт, 2013. 283 с.
2. Панова Л. С, Андрійко І. Ф, Тезікова С. В. Методика навчання іноземних мов у
загальноосвітніх навчальних закладах : підруч. Київ : Академія, 2010. 90 с.
3. Вінюкова О., Комунікативний підхід до вивчення англійської мови. English
language & culture. 2015. Січень (№ 1). 4-5 c.