ІКТ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

У теперішній час інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стають одними з

основних засобів навчання. Цьому сприяє активний розвиток процесу інформатизації
суспільства та прогресивний рівень комп’ютеризації освітнього процесу. Учні з особливими
освітніми потребами (ООП), які відповідно до нового закону «Про освіту» з 2017 року стали
повноправними учасниками освітнього процесу поряд з іншими учнями закладів загальної
середньої освіти, особливо потребують спеціалізованих засобів і технологій, більшість з яких
розробляються на основі ІКТ або використовують їх. Постає питання про визначення
напрямів використання та можливостей ІКТ для створення умов надання якісної освіти дітям
з особливими освітніми потребами.
Питання про напрями використання ІКТ для учнів з ООП розглядали багато науковців
й вчителів, не тільки під час імплементації нового закону «Про освіту», а й ще значно
раніше. Так, дане питання детально розглядає в своїй книзі В. Е. Гамоновіч [1]. Автор описує
можливості ІКТ та електронних освітніх ресурсів для навчання і виховання дітей з
особливими освітніми потребами в умовах інклюзія. Також автор виділяє класифікації
сучасних електронних освітніх ресурсів, визначає вимоги щодо створення і використання
сучасних комп'ютерних інструментальних середовищ для створення електронних освітніх
ресурсів [1]. Т. В. Бондаренко детально розглядає допоміжні апаратно-програмні засоби,
використання яких значно компенсують деякі природні функції організму дитини з ООП [2].
Вербицька І. досліджує поряд з ІКТ можливості SMАRT-технологій для створення дітям з
ООП максимально зручних умов під час присутності на уроках, для приєднання до
обговорення питань, і в загалі, для їх соціальної адаптації, розвитку впевненість у своїх
можливостях [3].
У нашому дослідженні розглянемо особливості ІКТ для учнів з ООП на уроках
інформатики.
Освітні потреби дітей з обмеженими можливостями надзвичайно різноманітні. Як і всі
інші члени суспільства, діти з обмеженими можливостями повинні придбати знання та
навички, необхідні для поліпшення якості життя в суспільстві, в якому живуть. Однак вони
стикаються з додатковими труднощами, які називають особливими освітніми потребами,
викликаними функціональними обмеженнями, і які по різному впливають на їх можливість
отримати доступ до освіти. Очевидно, що всі функціональні обмеження перешкоджають
оволодінню учнями достатнім рівнем знань, а тому, педагогом необхідно підбирати
оптимальні програмно-апаратні обладнання для повноцінного задоволення індивідуальних
потреб учнів, важливо враховувати функціональний стан їх здоров'я, а також мати чітке
уявлення про роль і можливості ІКТ в освітньому процесі для таких осіб.
Однак, створення тільки відповідної технологічної інфраструктури само по собі не
може вирішити всіх проблем. Для реалізації найбільш повного впровадження ІКТ в
інклюзивну освіту потрібно готовність педагогів створювати і застосовувати на практиці
інноваційні методи навчання, а також змінювати і адаптувати існуючі підходи відповідно до
нових можливостями, що відкриваються інтеграції в інклюзивну освіту найсучасніших
технологій. Так, якщо учень з ООП не здатний контролювати і управляти будь-якою
діяльністю, для нього мають бути адаптовані або розроблені альтернативні види діяльності з
метою полегшення доступу до необхідної інформації з подальшою демонстрацією
результатів. Щоб реалізувати ці можливості, необхідно забезпечити повну інтеграцію ІКТ в
навчальну програму без певних відхилень від академічних вимог і стандартів. Також зміни в
навчальній програмі не повинні призводити до її спрощення для окремих категорій учнів або
зниження вимог до їх знань і вмінь. Такий підхід до організації освітнього процесу вимагає
творчого підходу і винахідливості педагога.
Уроки інформатики відіграють велику роль в інклюзивній освіті. У школах
обладнуються комп'ютерні класи, удосконалюється навчально-методичне забезпечення,
акцентується увага на практичних роботах, тому що навички в учнів з ООП, в більшості,
випадків розвиваються повільніше, ніж у здорових. Застосування ІКТ на уроках інформатики
дозволяє оптимізувати навчальне середовище, забезпечуючи альтернативний і, що особливо
важливо, доступний користувачеві формат цифрових освітніх ресурсів. Завдяки
використанню програмних засобів автоматизованої розробки навчальних курсів, зміст
навчальної програми може бути представлена різними способами: в якості тексту на сайті в
Інтернеті, анімованого зображення, віртуальної реальності, мультимедійного продукту,
включаючи цифрову звукозапис і відео. Крім того, зараз є безліч розвиваючих ігор, які
використовуються в роботі з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я. Вони дозволяють
підбирати спеціальні вправи, які розвивають увагу, зорову пам'ять, мислення. Вони так само
підбираються залежно від рівня розвитку дитини. Більш того комп'ютерні ігри сприяють
зацікавленості учня і тим самим підвищують інтерес до процесу навчання. Працюючи за
комп'ютером у дитини формуються такі якості як самостійність, впевненість у собі,
уважність, відповідальність, акуратність, посидючість і підвищується самооцінка.
Застосування ІКТ в інклюзивну освіту має величезний потенціал, виступає сполучною
ланкою між функціональними можливостями дітей і індивідуальними потребами учнів з
ООП. Однак на цьому шляху існує багато труднощів. Так, нові технології змінюють
традиційну ієрархію системи освіти і пропонують гідні альтернативи усталеним пасивним
підходам в навчанні дітей з особливими потребами. Однак, незважаючи на наявні
незаперечні переваги, такі технології можуть виявитися перешкодою до навчання, якщо вони
застосовуються без урахування індивідуальних потреб учнів і принципів доступності
освітніх ресурсів.
Для оптимізації освітнього процесу за допомогою ІКТ дітям з особливими освітніми
потребами рекомендується використовувати стандартні і спеціалізовані апаратні і програмні
засоби. Стандартне обладнання можна використовувати для всіх категорій дітей з ООП. Це
може бути персональний комп'ютер, засоби мультимедіа, інтерактивна дошка, пристрої для
доступу до Інтернет-ресурсів.
Якщо розглядати допоміжні і спеціалізовані програмні засоби, то вони частіше
використовуються в освітньому процесі дітей з ООП в залежності від наявних у них
функціональних обмежень. Так, найбільш для учнів з порушеннями функцій опорно-
рухового апарату частіше використовуються такі засоби як сенсорний екран, сенсорна
клавіатура, джойстик, ножні педалі, маніпулятор трекбол. До програмних забезпечення
відносяться: настройка клавіш, а саме випадкове натискання клавіш, управління курсором з
клавіатури, контроль над часом відповіді і повторенням команди, управління комбінації
кнопок; програмне забезпечення для введення тексту за допомогою голосу, для
прогнозування і завершення слова при введенні тексту з клавіатури; віртуальна клавіатура.
Для учнів з порушеннями зору з допоміжних засобів можна виділити: брайлівський
дисплей, брайлівський принтер, читаючи машини, телевізійні збільшуючи пристрої,
брайлівський органайзер. З програмного забезпечення виділяють програми мовного доступу
й електронні лупи.
Для учнів з порушенням слуху з допоміжних засобів використовуються звуко-
підсилююча апаратура (багаточастотні FM-системи), а програмне забезпечення допомагає
для здійснення синхронного перекладу усної мови в письмову (представлену на екрані
монітора).
Для учнів з порушеннями інтелекту і труднощами в навчанні з допоміжних засобів
можна виділити: спеціальні клавіатури (альтернативні, полегшені, сенсорні), маніпулятор
трекбол, сенсорний екран, електронні калькулятори. Програмне забезпечення
використовується для складання інтелект-карт, для прогнозування і завершення слова при
введенні тексту з клавіатури, для перевірки тексту і виправлення в ньому помилок, для
голосового управління комп'ютером і введення тексту.
Аналіз наукової літератури показав, що ІКТ допомагає також налагодити процес
комунікації, полегшати взаємодію дитини з навколишнім світом. Це сприяє підвищенню
мотивації до навчання, створенню умов для ефективної самостійної роботи учнів як на уроці,
так і вдома.
Можна виділити основні напрями використання ІКТ для створення умов для якісної
освіти дітям з ООП (див. рис.1):
- компенсаторний - надання технічної допомоги для полегшення традиційних в освіті
видів діяльності, наприклад, читання та письма;
- дидактичний - педагогічна допомога для створення відповідної навчальної
середовища і освітніх ресурсів засобами ІКТ;
- комунікаційна - комунікативна допомогу для участі в системах мережного взаємодії.

Рисунок 1. Основні функції ІКТ в інклюзивній освіті

Таким чином, ІКТ забезпечують кардинальне покращення доступу дітей з ООП до

інформації, для підтримки комунікацій, тобто стають потужним дидактичним та
комунікаційним засобом, який, в свою чергу, сприяє прогресу в особистому розвитку,
дозволяючи дітям з ООП повноцінно брати участь в житті суспільства. Також використання
ІКТ в навчанні дітей з ООП благотворно впливає на інтелектуальне і мовленнєвий розвиток
дітей, розвиває творчу активність, формує допитливість і підвищує інтерес до навчальних
занять, розвитку здібностей орієнтуватися і адаптуватися в сучасному суспільстві.

Література:
1. Гаманович В. Е. Информационно-коммуникационные технологии для детей с
особыми образовательными потребностями. Минск: МГІРО, 2014. 123 с.
2. Бондаренко Т. В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для
забезпечення доступності і розвитку інклюзивної освіти. Інформаційні технології і засоби
навчання, 2018, Том 67, №5. С. 31-43. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2018_67_5_5 (дата
звернення 12.11.2020).
3. Вербицька І. ІКТ як педагогічна технологія інклюзивного навчання. Психологічний
супровід учасників освітнього процесу в умовах інклюзивної освіти: зб. матер. всеукр.
конференції (Житомир, 25 листопада 2018 р.). 2018. URL:
http://dpsz2018.blogspot.com/2018/11/blog-post25_18.html (дата звернення 12.11.2020).
4. Потапова А. І. Методика організації шкільного уроку інформатики в рамках
інклюзивної освіти. 2016.
5. Жуломанова М. М. Особливості використання інформаційного середовища в
інклюзивну освіту і дистанційному навчанні дітей з обмеженими можливостями здоров'я.
2016. URL: http://human.snauka.ru/2016/11/17651 (дата звернення 12.11.2020).